Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Вінницький торговельно-економічний інститут

Факультет товарознавства, маркетингу та туризму

Кафедра туризму та готельно-ресторанної справи

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Організація туризму»

на тему: «Технологія та організація рекреаційного туризму в Індонезії»»

Студентки ІІ-го курсу

групи Т-21

денної форми навчання

напрямку підготовки

6.140103 «Туризм» Багач Юлії Костянтинівни

Науковий керівник:

к.е.н., доцент Кізюн Алла Григорівна

Вінниця 2014



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ТЕХНОЛОГІЇРЕКРЕАЦІЙНОГО ТУРИЗМУ

1.1 Сутність рекреаційного туризму та його місце в загальній класифікації туризму

1.2 Тенденції розвитку туризму в Індонезії

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ТЕХНОЛОГІЇВПРОВАДЖЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНОГО ТУРИЗМУ В ІНДОНЕЗІЇ

2.1 Характеристика ресурсного потенціалу Індонезії для розвитку рекреаційного туризму

2.2 Загальна характеристика туристичного підприємства

РОЗДІЛ 3. ПЛАНУВАННЯ НОВОГО МАРШРУТУ З РЕКРЕАЦІЙНОГО ТУРИЗМУ В ІНДОНЕЗІЇ

3.1 Обґрунтування нового рекреаційного туру в Індонезії

3.2 Технологія формування нового туру

3.3 Розробка заходів по реалізації нового туру

ВИСНОВКИ ТАПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ



ВСТУП

Зважаючи на те, що сьогодні туристична галузь набирає все більшого поширення і розвитку по всьому світу, можна, також, спостерігати тенденцію стрімкого розвитку і розгалуження туристичної структури. В основному, це проявляється у вигляді нових структурних розділів та підрозділів у вже існуючих частинах туристичної галузі.

На даному етапі, провівши певні підрахунки, можна визначити, що основне місце в туристичній системі посідають види туризму на основі яких і виникає туристичний продукт.

Потрібно сказати, що дана складова туризму має багаторівневу і надзвичайно розгалужену структуру. Дана система виникла внаслідок багатьох чинників, наприклад, внаслідок існування великої кількості класифікуючих ознак, та ін.

Тому, тема даної роботи, в зв'язку з активним дослідженням рекреаційного туризму в азіатських та африканських країнах, є дуже актуальною.

Її актуальність полягає в тому, що ретельно дослідивши рекреаційний потенціал й туристичні умови даної країни, можна розробити ефективну стратегію розвитку рекреаційного туризму в ній, що сприятиме винесенню даного типу туризму зовсім на новий рівень.

Слід додати, що кожен вид туризму приносить різну частину прибутку в туристичний бізнес та має різний рівень розвитку і популярності серед туристів.

Спираючись на статистику, також, можна сказати, що найбільш популярними, поширеними ті прибутковими, на сьогодні, є рекреаційний і діловий види туризму.

Потрібно сказати, що кожен з даних видів, зокрема, рекреаційний, не припиняють розвиватись, чому сприяє швидкий розвиток туризму в країнах Азії та Африки, які ще тільки починають освоювати свій туристичний потенціал.

Метою даної роботи є об'єднання всієї інформації про розвиток рекреаційного туризму в Індонезії для подальшого використання її як основного джерела даних для розробки майбутніх планів розвитку даного виду туризму в країні, а також, для ознайомлення якнайбільшої кількості туристів з інформацією, що знадобиться їм під час подорожі.

Об'єктом праці є, зокрема, рекреаційний туризм Індонезії, його сучасний стан і розвиток.

Предметом дослідження в роботі є азіатська країна, що лише стоїть на шляху утвердження себе як туристично розвиненої країни, тобто, предметом курсової роботи є Індонезія.

Основним завданням праці є об'єднання, систематизація, обробка, і аналіз всієї інформації про рекреаційний туризм в Індонезії для: поширення даних знань серед туристів, туристичних організацій та підвищення розвитку маркетингової діяльності країни.

Для написання даної роботи за основу було взято велику кількість літературних джерел, серед яких можна виділити таку літературу: Мальська М. П. «Міжнародний туризм і сфера послуг», Масляк П. О. «Країнознавство» та Пуцентейло П. Р. «Економіка і організація туристично-готельного підприємництва».

Для виокремлення і визначення даної інформації було використано такі основні методи дослідження як статистичний, літературний, економічний та ін.

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ТЕХНОЛОГІЇ РЕКРЕАЦІЙНОГО ТУРИЗМУ

1.1 Сутність рекреаційного туризму та його місце в загальній класифікації туризму

На нинішньому етапі вивчення туризму немає єдиної думки стосовно визначення поняття "рекреаційний туризм" та його складу. Проте, найбільш поширеним серед усіх пояснень даного визначення є таке: «рекреаційний туризм» - це подорож задля відпочинку, оздоровлення або лікування, яку здійснюють за безпосереднього використання природних властивостей клімату, мінеральних вод, грязі, привабливих ландшафтних і інших ресурсів.

Рекреаційний туризм поділяють на лікувальний і відпочинково-оздоровчий. Ці підвиди відмінні, але доповнюють один одного. Так, відпочинково-оздоровчі потреби можна задовольняти на рекреаційних об'єктах загальної спеціалізації, а лікувальні - в спеціалізованих курортних закладах. Під час задоволення відпочинково-оздоровчих потреб застосовують лікувальні процедури, і навпаки, в лікувальному туризмі - елементи активного відпочинку.

Однак, центральне місце в рекреаційному туризмі, все ж таки, посідає лікувальний (курортно-лікувальний або лікувально-оздоровчий) туризм, який вважають традиційним видом, що розвивається в районах зі сприятливим кліматом і наявними лікувальними ресурсами, або в місцях, де розроблені технології лікування тих чи інших захворювань.Слід, також, сказати, що значення лікувального туризму в сучасних умовах зростає. Оскільки на стан здоров'я людей негативно впливають прискорені темпи життя, які супроводжуються стресовими ситуаціями, насиченістю інформаційних потоків, несприятливою екологічною ситуацією.

Подорожі з лікувально-оздоровчою метою відомі ще з часів Давньої Греції та Риму. У Середньовіччі вони посідали гідне місце серед заможних європейців. А вже в ХVIIІ-XIX ст. стали популярними як поїздки на курорти не лише з лікувальною метою, а й задля відпочинку.

На початку XXI ст. до особливостей лікувального туризму належали:

1. Необхідність тривалого лікування на курорті, оскільки ефект від оздоровлення виявляється після тритижневого перебування.

2. Висока вартість лікувального туризму, що засвідчує заможність клієнтури.

3. Переважання людей старшого віку. Щоправда, останнім часом їхній склад активно омолоджується, що пов'язано не лише з лікуванням конкретних захворювань, а й з профілактикою здоров'я - відновленням фізичних сил, зняттям стресів.

У світовій практиці розрізняють переважно чотири типи курортів:

ь бальнеологічні (використовують природні мінеральні води із застосуванням їх для зовнішнього (ванни) і внутрішнього споживання (пиття, інгаляції,ін.)).

ь грязьові (прив'язані до лікувальних родовищ)

ь кліматичні (застосовують лісові, гірські, приморські ресурси і використовують їх з лікувально-профілактичною метою)

ь змішані (використовують одночасно декілька природних лікувальних чинників, що дає змогу розширювати горизонти спеціалізації курортів і саме цим приваблювати молодих туристів і відпочиваючих)

Говорячи про розвиток рекреаційного туризму на даний момент, можна спостерігати таку ситуацію в світі:

На європейському ринку лікувального туризму найвідоміші курорти Німеччини, Австрії, Швейцарії, Чехії, Словаччини. Все популярнішими стають курорти Угорщини, Польщі, Болгарії, Румунії, Хорватії, Словенії. Лікувальний туризм розвивається також у країнах Балтики, в Україні, Росії.

На Близькому Сході потоки туристів з лікувальною метою скеровують в Ізраїль до Мертвого Моря і до курортів Ейн-Бокек, Ейн-Геді, Неве-Захар, тощо.

В Американському макрорегіоні лікувально-оздоровчий туризм найпопулярніший у США. Основним типом Північноамериканських курортів є бальнеологічні, зосереджені у багатьох штатах країни.

У країнах Південної, Східної та Південно-Східної Азії лікувально-оздоровчий туризм не дуже розвинутий.

В Австралії бальнеологічні курорти розташовані на південному сході материка (курорти Дейлсфорд, Моркі, Спрінгвуд).

Африка має значні ресурси для розвитку лікувального туризму, але тут він перебуває на початковій стадії розвитку. Діють курорти, на узбережжі Індійського океану, зростає популярність курортів Північної Африки на середземноморському узбережжі - у Тунісі, тощо.

Відпочинково-оздоровчий підвид рекреаційного туризму особливо популярний у світі під час купально-пляжного сезону і має таку тенденцію до розвитку у різних регіонах світу:

В Американському макрорегіоні, також, переважають внутрішньорегіональні туристичні потоки з відпочинково-оздоровчою метою. Особливо інтенсивно здійснюється обмін між країнами Північноамериканської зони вільної торгівлі - США, Канадою, Мексикою. В інших частинах Америки значними купально-пляжними ресурсами вирізняються країни Карибського басейну, стрімко зростає кількість туристів із відпочинково-оздоровчою метою у Південній Америці.

Найбільший ринок для відпочинку й оздоровлення - Європа. Особливість цього макрорегіону полягає в тому, що тут внутрішньорегіональні поїздки переважають над міжрегіональними. За даними статистики, їх співвідношення становить 80 : 20. Ще однією особливістю цього регіону є те, що туристи з країн Північної Європи відпочивають ,здебільшого влітку, на берегах теплих морів Півдня - у Франції, Іспанії, Італії, Хорватії.

В Азійсько-Тихоокеанському макрорегіоні домінуючими у сфері відпочинку й оздоровлення є міжрегіональні туристичні поїздки. Туристи надають перевагу країнам Південно-Східної Азії - Індонезії, Таїланду, Малайзії. Ці країни приваблюють морськими пляжами й екзотикою.

На ринку пляжно-купального відпочинку в Африці вирізняються Єгипет, Туніс, Марокко.

Отже, як ми можемо побачити, рекреаційний туризм разом із його розгалуженням - лікувальним і відпочинково-оздоровчим туризмом - у сучасних умовах є найпоширенішим у світі [ 3, с. 215-222 ].

Але для того, щоб більш чіткіше побачити рівень його розвитку на сьогодні, потрібно порівняти його з іншими існуючими видами туризму.

Результати такого порівняння можна побачити нижче.

Для територіальної організації та планування туристського господарства важливе значення має класифікація туризму, зміст якої полягає у виокремленні його класів, форм і видів за найрізноманітнішими напрямами.

Сьогодні, туризм можна класифікувати за найрізноманітнішими показниками: за метою, засобами пересування, характером, термінами і тривалістю подорожі, засобами розміщення,тощо. Проте, варто сказати, що в класифікації туристичних подорожей і поділі їх на види вирішальне значення має їхня мета і тому, в основному, і використовується під час дослідження розвитку туризму в країнах, саме класифікація видів туризму за даною ознакою [5, с. 49- 52].

А так, як рекреаційний туризм є одним із видів туризму, що визначається за метою подорожі то і його порівняння здійснюється відповідно до всіх видів рекреації, що виділяються за даною класифікуючою ознакою. І з цього слідують наступні результати:

Порівнявши всі види туризму за метою подорожі можна визначити, що наймасовішим є світовий ринок рекреаційного туризму (відпочинок і лікування), що охоплює 71% загальної кількості прибуттів у світі та характеризується поступальними темпами розвитку й стабільністю туристичного попиту. Він не є однорідним( так, у Західній Європі він становить 68% туристичного ринку, Америці -- 76%, Південній Азії -- 73%, Африці -- 30%), а в останні роки виявляє особливо виразно свої відмінності -- райони екологічно чистої природи починають витісняти традиційний продукт -- «сонце та море» (так, за результатами опитувань, проведених експертами Франції, 60% французів віддають перевагу відпочинку на морі, 31% -- у сільській місцевості, 9% -- у горах).

Можна додати, що саме, лікувальні тури, що вимагають порівняно тривалих термінів перебування (2-3 тижні) і більш розвиненого обслуговування, відповідно є відносно дорогими та прибутковими для турорганізаторів в порівнянні з іншими видами турпродуктів.

Багато підприємств відпочинку включають до асортименту послуг, які пропонуються туристам, саме лікувальні. У Болгарії в деяких курортних готелях існує 60 видів лікувальних процедур. В Угорщині готель «Аква» на курорті мінеральних вод біля озера Балатон пропонує бажаючим спеціальне меню, щоб позбутися надмірної ваги. У США понад 2 тис. готелів і мотелів пропонують «фітнес-центри» -- зали з обладнанням для підтримання фізичної форми, що нині набувають популярності й у Європі. Не менш популярними сьогодні є подорожі на спа-курорти, де практикується гідролікування, або на курорти, що пропонують підтримання гарного зовнішнього вигляду за допомогою велнес-програм і ін. [9, с. 99-110].

Зважаючи на те, що темою даної роботи є саме рекреаційний туризм в Індонезії, то буде доречним перед тим як його детально вивчати в цій країні, в загальному, зазначити, що в структурі туризму Індонезії він займає одне з головних місць і є одним із важливих джерел прибутку. Причин для цього є багато, головною з яких є наявність рекреаційних ресурсів, що виникли в результаті географічного положення країни, що характеризується розташуванням країни на Індонезійському архіпелазі, оточеному важливим сполученням тектонічних плит, що є одним із найнезвичайніших місць у світі та місцем зустрічі багатьох культур Азії та Океанії. Це створило надзвичайно різноманітне довкілля, загальними елементами якого є висока сейсмічна та вулканічна активність, близькість до моря та вологий, тропічний клімат, що як зрозуміло, і сприяє розвитку саме рекреаційного виду туризму.

Отже, зважаючи на інформацію, що представлена вище, можна зробити, такий загальний висновок, що рекреаційний туризм, на сьогодні є надзвичайно розвинутим і поширеним типом туризму серед інших. Причиною такої тенденції є багато факторів, основними з яких можна виділити, те, що рекреаційний туризм почав розвиватися на відмінно від інших видів туризму набагато раніше (ще в античні часи), він має найбільше рекреаційних ресурсів (туристичної бази) для свого розвитку,задовольняє основні туристичні потреби ( лікування + відпочинок), що посувають на другий план інші потреби туристів, тощо. Саме ці причини та ще з десяток інших дають міцну основу для активного розвитку рекреаційного туризму і роблять даний вид туризму одним з найбільших джерел прибутку в туристичному бізнесі, в порівнянні з іншими типами туризму.

На мою думку, також, можна сміливо стверджувати, що рекреаційний туризм в майбутньому буде і надалі розвиватися стрімкими темпами, адже, яким би розвиненим він не був сьогодні, його потенціал ще не вичерпаний повністю і може посприяти і подальшому розвитку рекреаційного туризму.

1.2 Тенденції розвитку туризму в Індонезії

туризм індонезія рекреаційний ресурсний

Незважаючи на те, що темою даної роботи являється, зокрема, лише рекреаційний туризм в Індонезії, для повноцінного висвітлення даної теми, нам потрібно спочатку визначити загальний стан розвитку туристичного бізнесу в даній країні. Тому, в даному підрозділі висвітлена загальна характеристика туризму в Індонезії, його сучасний стан, розвиток та роль у світовому туризмі.

Республіка Індонезія (Рис. 1.1) (столиця - Джакарта), площа якої складає 1,9 млн. км2, займає значну частину найбільшого у світі Зондського архіпелагу. До переліку великих островів, які вона займає повністю чи частково, належать Суматра, Ява, Калімантан, Сулавесі.

Рис. 1.1. Географічна карта Індонезії

Країна знаходиться між Азією й Австралією у зоні впливу вологого тропічного клімату і володіє надзвичайним різноманіттям унікальних природних туристичних ресурсів: тропічними й екваторіальними лісами з неймовірним біорізноманіттям, які стали основою розвитку екологічного туризму; морськими узбережжями, придатними для пляжно-купального відпочинку (пляжно-купальний сезон триває цілий рік); вулканами.

На особливу увагу заслуговує тваринний світ країни. На індонезійських островах уживаються ссавці Азії, сумчасті Австралії і власні ендеміки: орангутанг, тигр, леопард, носоріг, слон, дюгонь, аноа, кенгуру, проєхидна, бабірусса, тапір, ведмідь, гавіал. Пташине царство представлене понад 600-а унікальними видами птахів, серед яких шестиперий «райський птах».

Природне розмаїття доповнюється культурним і соціальним. Індонезія - неповторний культурний світ, який утворився шляхом взаємодії чотирьох світових релігій: християнства, ісламу, буддизму й індуїзму. 250-300 етнічних груп, об'єднаних в одну державу із населенням понад 240 млн осіб, живуть більше ніж на 17 тис. островах, мають власні мови чи діалекти. На одному острові живуть переважно мусульмани (Ява), на іншому - індуси (Балі), на третьому - християни (північ Сулавесі).

Індонезія розташована в безпосередній близькості до двох внутрішньорегіональних туристичних споживчих ринків - японського та австралійського і значно віддалена від європейського та північноамериканського. При цьому, головні споживачі індонезійського тур продукту знаходяться саме у двох останніх регіонах [8, с. 96-103].

Розвиток туризму в Індонезії, на даний момент, характеризується високими темпами розвитку. Уряд приділяє особливу увагу туристичному бізнесу як важливому джерелу поповнення валютних запасів.

Це проявляється у зміцненні матеріально-технічної бази для прийому і обслуговування туристів, удосконаленні готельного і ресторанного господарства, реставруванні пам'яток історії та культури, поширенні мережі національних парків і заповідників, курортних зон, залученні нових категорій туристів [13, с.18-21 ]. У 2008-2009 рр. на будівництво сучасного порту на острові було витрачено більше 3 млн. дол. Крім того, влада планує побудувати новий міжнародний аеропорт в провінції Джембрана на заході Балі. У березні 2010 року міністерство туризму Індонезії представило план розвитку туристичної галузі на період з 2010 по 2014 роки.

Але все-таки, не дивлячись на те, що індустрія туризму тут досить активно розвивається в останні десятиліття , все ж Індонезія за розрахунками деяких економістів не використовує і десятої частки можливостей цієї галузі, хоч в Індонезії є майже все, що може зацікавити мандрівника з іншої країни.

Найбільш розвинена індустрія туризму, сьогодні, на острові Балі, який активно став відвідуватися і нашими співвітчизниками. Інші туристські центри - Ява, Ломбок, Мадура і, мабуть, все. Інші місця і острова зовсім не використовуються у розвитку такої вигідною галузі, як туризм. Найбільше відвідують цю республіку люди з таких країн : Японія, Китай, Сінгапур, Малайзія, Австралія, США , Південна Корея , Англія і Німеччина. Останнім часом збільшився потік туристів з Росії та України. Найбільша кількість турів наші турфірми пропонують на Балі. У великому відставанні Ява і Мадура. Росіяни в Індонезії зустрічаються нечасто і тільки на Балі і в Джакарті [22].

Слід зазначити, що саме в'їзний туризм в країні почав розвиватися в 1987р., після посилення просування країни на світовому ринку, і на даному етапі, досяг рівня 20-34%, що є досить значним показником, проте, не максимальним, якого Індонезія може досягти. Причиною такого зростання є значне збільшення притоку туристів з країн Південної і Південно-Східної Азії.

Інформаційне забезпечення туризму включає в себе видання путівників, карт, брошур на іноземних мовах, відкриття туристичних бюро за кордоном, участь у міжнародних і регіональних конференціях і зустрічах з питань туризму. Здійснюються міри по лібералізації візового і митного режимів, розробляються нові туристичні маршрути. Поряд з рекреаційним і екскурсійним розвивається науковий і діловий туризм, казино-тури та ін. Регулярними стають цілеспрямовані кампанії по залученню туристів під девізом «Відвідати Індонезію!».

Також великі надії на подальший розвиток туристичного бізнесу в країні уряд зв'язує з реалізацією прийнятого під егідою ООН плану по створенню єдиної транспортної системи, що об'єднає всі країни Південної і Південно-Східної Азії. У відповідності з ним завершене будівництво транссуматранської магістралі, ведеться модернізація доріг на о. Ява і інших островах. Індонезія - активний член ВТО [ 23 ].

Отже , як ми бачимо, туризм в Індонезії, на сьогоднішній день, є однією з головних галузей в країні, яка активно розвивається і всебічно підтримується урядом і жителями країни. Можна навіть сказати, що дана галузь вже приносить значні прибутки від своєї діяльності в казну держави. Проте, спостерігаючи позитивні зрушення в туристичному бізнесі, що проявляються в стрімкому розвитку туристичної інфраструктури, створенні досконалої нормативно-правової бази, залученні ще невикористаних рекреаційних ресурсів в туристичну галузь, неможливо не помітити і певних негативних явищ, що гальмують розвиток туризму в країні та проявляються у застарілих методах ведення туризму, неефективному залученні туристичних ресурсів, тощо. Проте, якби там не було, слід сказати, це лише тимчасові недопрацювання, які в загальному не заважають розвиватися туристичному бізнесу Індонезії, хоч і не з космічною швидкістю, проте, впевнено і надійно. А якщо в майбутньому ці проблеми взагалі будуть вирішені, то туризм країни цілком зможе досягти світових масштабів і вивести Індонезію на міжнародний туристичний рівень.

Звертаючись, у даному питанні, до статистичних можна сказати, що туризм в Індонезії є важливим компонентом індонезійської економіки, а також суттєвим джерелом його грошових надходжень. В 2011 р. число туристів з інших країн, що прибувають до Індонезії зросло на 9,24 % до 7,65 млн. чол. проти близько 7 млн. туристів у 2010 р. Порівнюючи ці дані з аналогічними показниками України за цей же період можна побачити, що Україна за кількістю міжнародних туристів значно переважає, проте, слід зазначити , що в порівнянні з її показниками, в Індонезії кількість туристів кожного року залишається стабільною, а не скаче вгору і вниз, як в Україні і це вже є одним із позитивних факторів, що вказують на покращення розвитку туризму в Індонезії. (Табл. 1.1).

У середньому туристи витрачають близько $ 1,118.26 під час відпочинку.

Таблиця 1.1

Порівняльна статистика туризму в Україні та Індонезії

Статистика туризму в Україні та Індонезії
Год	Міжнародні туристи, млн. чол. (Індонезія)	Міжнародні туристи, млн. Чол. (Україна)
2002	5,06	10,5
2003	5,1	12,5
2004	5,03	15,5
2005	4,4	17,6
2006	5,3	18,9
2007	5,0	23,1
2008	4,8	25,4
2009	5,5	20,8
2010	7,0	21,2
2011	7,65	21,4

Три чверті туристів, що прибувають до Індонезії приїжджають з Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Сінгапуру, Малайзії, Австралії, Японії та Китаю. Туристи Великобританії, Франції та Німеччини складають основний потік відвідувачів з Європи (Додаток А).

Як бачимо, дана інформація змушує нас зробити висновок, що більша частина міжнародного потоку туристів Індонезії надходить з Азіатсько-Тихоокеанського регіону.

Порівнюючи дані цього явища в Індонезії та Україні, можна побачити, що в нас навпаки спостерігається тенденція до того, що в міжнародній туристській структурі України переважають європейці (Додаток Б), і це не є дивним, адже, потоки з наближених до туристичного регіону країн завжди будуть займати більшу часту туристичної структури відвідувачів туристичної країни, аніж, туристи з інших континентів, чому сприяє багато факторів.

Близько 59% всіх відвідувачів Індонезії приїжджають для відпочинку, в той час як 38% в комерційних цілях. Як бачимо, в Індонезії основною метою для подорожі є відпочинок, а потім інші цілі. Порівнюючи ці дані з Україною можна спостерігати, таку ж саму тенденцію до переважання подорожей з метою відпочинку серед інших подорожей. Можна сказати, що в даному випадку країни є практично ідентичними у порівнянні за цим показником в зв'язку з тим, що кожна з них керується як і належить потребами туристів і наявними у них ресурсами (рис. 1.2, рис. 1.3).

Рис. 1.2. Графік розподілу подорожей за метою в структурі Індонезії



Рис. 1.3. Графік розподілу подорожей за метою в структурі України

У 2005 році туристична галузь Індонезії давала 7% робочих місць від загального числа робочих місць в країні і 5% від індонезійського ВВП. У січні 2010 року Міністерство економіки Індонезії повідомило, що туристичний сектор дасть 4,8 % від ВВП країни в 2010 році. Переглянувши дані дослідження слід зауважити, що на жаль щодо ВВП туризм і Індонезії має гірші результати з кожним роком і взявши для порівняння дані про внесок туристичного бізнесу у ВВП можна сказати, що в цьому разі спостерігається значне переважання туризму України над індонезійським, проте, це теж можна пояснити простим економічним рівнем розвитку цих країн.

Ось такими статистичними даними можна сьогодні користуватися, щоб зробити детальну характеристику розвитку туризму в Індонезії. Переглянувши їх можна зробити висновок, що незважаючи на певні негаразди, в цілому, тур бізнес країни є досить розвинутим і з кожним роком набирає все більші масштаби свого розвитку [14, с. 25-30].

Отже, в завершення даного розділу хочеться сказати, що розвиток туризму в Індонезії стрімко зростає і дана галузь вже практично стала однією з головних галузей держави, навіть незважаючи на певні проблеми, а роль рекреаційного туризму в ній тяжко переоцінити, адже на сьогодні він є одним з найпоширеніших і найпопулярніших видів туризму не лише в Індонезії, а й в світі.



РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ВПРОВАДЖЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНОГО ТУРИЗМУ І ІНДОНЕЗІЇ

2.1 Характеристика ресурсного потенціалу Індонезії для розвитку рекреаційного туризму

Хоча, в минулому розділі ми вже визначили, яку роль відіграють туристичні ресурси в процесі розвитку туризму, зокрема, рекреаційного, в Індонезії, в даному розділі, ми більш детально і поглиблено вивчимо ресурсний потенціал країни, його застосування в туристичній сфері, і звичайно, вже конкретно визначимо, які саме види туристичних ресурсів застосовуються в рекреаційному туризмі країни, а також, які основні і найпопулярніші рекреаційні об'єкти для відпочинку, на сьогодні, існують в Індонезії і приносять найбільші прибутки в її туристичну галузь.

Для детального вивчення даного питання цей підрозділ можна умовно поділити на кілька основних секторів, завдяки яким, ми детально і всесторонньо зможемо дослідити рекреаційний туризм Індонезії:

Перший сектор:

Отож, до першого сектору входять рекреаційні ресурси.

Природні ресурси Індонезії, розташованої поблизу екватора на Великих Зондських і Малих Зондських та Моллукських островах, - різноманітні.

Рельєф країни представлений рівнинами і горами, які займають приблизно однакові площі: майже 50% території країни розташовані нижче 200 м над рівнем моря, понад 40% пролягає на висотах від 200 до 1500 м і 5% -- вище 1500 м. Гірські хребти та нагір'я утворюють основу, майже, всіх островів Індонезії. Особливістю природи країни є її інтенсивна вулканічна діяльність, що пов'язана з розташуванням Індонезії на перетині двох тектонічних зон. На архіпелазі багато вулканів (приблизно 500, з яких понад 100 діючих), тільки на о. Ява їх понад 30, так само і на о. Суматра (найвідомішим є вулкан Кракатау у Зондській протоці). Все це в певній мірі сприяє розвитку туризму в країні і визначає, на сьогодні, напрям його розвитку.

Говорячи про клімат держави, можна сказати, що більша частина її території знаходиться в екваторіальному кліматичному поясі і лише схід о. Ява і Малі Зондські острови знаходяться в субекваторіальному поясі. Температура в Індонезії протягом року сягає +27°С, у горах -- прохолодніше. Опадів випадає 2000--4000 мм на рік (на більшій частині -- рівномірно, на півдні -- нетривалий сухий сезон). Характерною є постійна висока відносна вологість повітря.

Індонезія багата, також, на гідрологічні ресурси, зокрема, на ріки, хоча їх довжина через острівне положення країни і складність рельєфу є незначною. Великими ріками країни є Капуас (тече з гір Центрального Калімантану), Махакам, Баріто (усі на о. Калімантан), Мусі, Кампар, Рокан (Суматра), Лоренц, Уїамберамо (Нова Гвінея) та ін.

У країні нараховується багато озер, але вони переважно невеликі. Найбільше -- озеро Тоба (1,3 км2) на Суматрі. Більшість озер мають тектонічне або вулканічне походження, багато утворилося у кратерах згаслих вулканів. Незважаючи на це, ріки і озера країни є значними туристичними дестинаціями на основі яких формується велика кількість туристичних подорожей рекреаційного характеру.

Говорячи про рослинний і тваринний світ Індонезії, можна сказати, що флора архіпелагу надзвичайно різноманітна. Крім, о. Яви і о. Балі, майже 90% території країни вкрито лісами. У тропічних лісах ростуть понад 2000 видів дерев (Додаток В) (зокрема, майже 300 видів пальм, до 30 видів мангрових, бананових, бамбукових, бавовняних дерев, карликові пальми, деревоподібні папороті, тощо).

Різноманітний і тваринний світ джунглів: носороги, слони, малайські ведмеді, тапіри, крокодили. Тільки тут водяться великі ящери (варани) і людиноподібні мавпи -- орангутанги (Додаток Г і Д). У країні багатий світ комах, чимало яскравих і великих метеликів, термітів, жуків.

Вся ця різноманітність тваринного і рослинного світу і є однією з причин, що приваблюють туристів до цієї екзотичної країни [10, с. 423-431].

У силу унікальності природи Індонезії природоохоронні території архіпелагу представляють особливий туристичний інтерес. По всій території островів розкидано близько півтора сотень всіляких заповідників, що охороняють по- справжньому незліченні природні багатства цієї країни.

Незважаючи на безліч проблем, пов'язаних з незаконною вирубкою лісів і браконьєрством, уряд країни вживає колосальних зусиль для збереження природного середовища своїх островів. Найвідоміші заповідники архіпелагу:
Острів Калімантан (Борнео) (Додаток Е) - один з найцікавіших в природному плані островів країни. Національний парк Бетунг-Керіхун (Betung Kerihun), що простягнувся вздовж малайзійської кордону, разом з малайзійським заповідником Ланьяк-Ентімау (Lanjak Entimau) утворює одну величезну охоронну зону «Трансбордери-Рейнфорест -Херитаж-оф-Борнео», внесену в Список природних пам'яток всесвітнього значення ЮНЕСКО. Гірські дощові ліси регіону містять близько 500 видів вищих рослин, 300 видів птахів (25 з ??них, ендемічні), щонайменше 162 різновиди риб і близько 54 видів ссавців, у тому числі тут мешкає зникаючий борнейскій орангутанг і сім інших різновидів приматів.

Острів Сулавесі, також відомий як "Острів орхідей", являє собою мальовничий край високих гір, туманних долин і озер. Недивно, що тут створено чимало цікавих заповідників: Боганім - Нані - Вартабон ( Bogani Nani Wartabone ) на півострові Мінахасса - один з найбільших і найрізноманітніших парків країни; Лоре - Лінду ( Lore Lindu ) з величезною популяцією птахів (близько 227 видів, 77 з яких ендемічні ) і кам'яними мегалітами, датованими XVI століттям; заповідник Бантімурунг - Булусарунг ( Bantimurung - Bulusaraung ) з тисячами екзотичних метеликів; Рава- Аопа - Ватумохаі ( Rawa Aopa Watumohai) з його 12 природними комплексами та 155 різновидами птахів ( 37 з яких ендемічні ) і 323 видами рослин, а також заповідники Бунакен ( Bunaken ), Кепулауан - Тогеан (Kepulauan Togean ), Кепулауан - Вакатобі ( Kepulauan Wakatobi ) і Бон- Рат.

Також цікаві заповідники Батанг-Аі (Batang Ai), Букут-Бака (Букіт-Райян), Мулу (Mulu), Данау-Сентарум, Себангау і Таджунг-Путінг [17, с. 19-25].

Ще однією важливою складовою туризму Індонезії є історико-культурні туристичні ресурси, які на сьогодні являють собою таку картину:

Індонезійська культурно-історична спадщина надзвичайно багата і розмаїта. Наприклад, на знаменитому острові Балі знаходиться понад 20 тис. храмів. Традиційні свята і церемонії тут відбуваються понад 200 днів на рік. У найбільших містах є унікальні музеї, наприклад, у столиці Джакарті функціонують Музеї індонезійської та яванської культури. Також, в країні створено багато чудових картинних галерей і виставок. А на острові Ява і до сьогодні збереглися всесвітньо відомі храмові комплекси: індуїстський -- Прамбанан і буддійський -- Боробудур (рис. 2.1 ; 2.2) [6, с. 91-94 ].

Рис. 2.1. Прамбанан Рис. 2.2. Боробудур

Для того, щоб краще уявити собі, що являє собою культурна спадщина країни розглянемо останніх два культурних об'єкти більш детально:

На острові Ява зберігся найбільший у світі буддійський храмовий комплекс VІІІ ст. - Боробудур - місце паломництва і масового туризму. Це - монументальна будова, заввишки 35 м. У нижній частині він складається з галерей, що утворюють шестиступінчасту квадратну в плані піраміду. На трьох верхніх круглих терасах, навколо великої центральної ступи (дагоби), розміщені 72 маленькі ступи. Сходи посередині кожного боку піраміди ведуть на вершину. Мури нижніх терас прикрашені різьбленими реалістичними, високохудожніми барельєфами на теми буддійських легенд.

Неподалік Боробудура розташований царський палац Рату Боко і комплекс буддійських та індуїстських храмів Прамбанан. Між унікальних споруд найпопулярнішим серед туристів є храм Лара Джонгранг, зведений на честь Шиви, що є окрасою комплексу [8, с. 112-116].

Також, слід сказати, що всесвітньовідомими пам'ятками в Індонезії можна, до того ж, вважати Археологічний музей в Джакарті; кілька храмів часів ранньої імперії; церкву Віллеме (1835); президентський палац; Національний музей - форт Вреденбурн у місті Уджунгпанданг на острові Сулавеси; Музей народного мистецтва, тощо [20, с. 7-12].

І це лише та мала частина того культурного багатства, яке може запропонувати Індонезійська держава іноземному туристу.

«Третім слоном» на якому тримається туризм Індонезії як і у всіх інших країн є туристична інфраструктура. Говорячи про дану частину туризму, можна сказати, що на сьогодні, її розвиток є неоднозначним, що спричиняє і неоднозначність розвитку туризму в країні. В цілому, описати розвиток туристичної інфраструктури архіпелагу можна так:

У зв'язку з тим, що Індонезія -- острівна держава, пріоритетний розвиток одержав морський транспорт, а в останні роки й авіатранспорт. На островах домінує автомобільний і залізничний транспорт. Адекватно відповідними до запитів населення й туристів є транспортні системи островів Ява, Мадура і Суматра. На Яві прокладені й автомобільні шляхи, і залізниці, є умови для подальшого розширення їхньої мережі, але акцент у перевезенні туристів зміщений до автомобільного транспорту через короткі дистанції перевезень. Однак існує об'єктивна передумова для подальшого розширення мережі залізниць, невелика площа острова разом із високою густотою населення складає перешкоду для автодорожнього будівництва. Індонезійська державна залізниця «Perusahaan Jawatan Kereta Арі», або «PJKA», керує дорогами на Яві, Мадурі й Суматрі. Більшість доріг із твердим покриттям знаходиться на островах Ява і Мадура. Досить великі ділянки доріг о. Суматри й о. Балі мають тверде покриття. Західний і Центральний Калімантан і Сулавесі мають невеликі ділянки асфальтованих доріг, а Іріан-Джая й Молуккські острови майже не мають у своєму розпорядженні таких доріг.

Більшість міських центрів виникали й розвивалися як портові міста. Моря біля Індонезії відносно спокійні, країна знаходиться поза поясом тайфунів, і сильних вітрів. Для кораблів, що заходять у порт, не потрібно доків, досить якірної стоянки. У країні побудовані порти, здатні приймати кораблі водотоннажністю більше 500 тонн. Головні порти: Танджунпріок (порт Джакарти), Танджунперак (порт Сурабаї), Белаван (порт Медана). Міжнародні авіаперевезення обмежені містами Джакарта (о. Ява), Медан (о. Суматра), Денпасар (о. Балі). Головні міста Суматри зв'язані авіалініями з Малайзією, Джаяпура -- з Папуа-Новою Гвінеєю. Авіаперевезення в межах країни обмежені послугами декількох компаній, насамперед це «Garuda» -- національна авіакомпанія, і «Merpati Nusantara» -- частково субсидована урядом. На місцевих лініях діють кілька невеликих компаній.

Іноді говорять, що саме відпочинок в Індонезії показує, як розвиток найвищих сучасних технологій межує з епохою кам'яного віку, позбавленого будь-якої цивілізації. Таке висловлювання виникло в зв'язку з тим, що туристична інфраструктура представлена готельно-ресторанною базою і закладами відпочинку є надзвичайно неоднозначною, саме на архіпелазі можна побачити поєднання островів із шикарними мережами п'ятизіркових готелів з бідністю островів, де не існує навіть елементарних закладів обслуговування і які здаються просто неосвоєними цивілізованим суспільством.

Слід уточнити, що найбільшого розвитку туристична інфраструктура досягла в найбільших туристичних центрах країни - о. Балі, о. Ява, о. Суматра і деяких менш значних островах.

Острів Балі - перший з туристичних островів і перший з самих незабутніх місць відпочинку в Індонезії. Сучасні готелі Індонезії на Балі настільки шикарні, що навіть схожі на палаци раджів. Вони визнані кращими, причому не тільки в Південно-Східній Азії.

Серед численних готелів в туристичних центрах чимало з них побудованих в традиційному стилі. Індонезійські готелі відрізняються високим рівнем обслуговування і відносно низькими цінами. Наприклад, на острові Балі номер у таких готелях, як «Санур Біч», «Балі Династія», «Лагуна Шератон», коштує 30-70 доларів на добу (рис. 2.3; рис. 2.4).

Рис. 2.3. Готель «Sheraton Lagoon» Рис. 2.4. Готель «Sanur Beach»

Кращі курорти Балі - розкішний Нуса Дуа, весела Кута, аристократичний Убуд, містичний Санур. У будь-якій курортній зоні, ви знайдете величезну різноманітність розваг, захоплюючий шоппінг, прекрасні готелі. Деякі з курортів створюють для активного відпочинку, але більшість - для розміреної пляжної відпустки. Серед основних туристичних напрямків широкий розвиток на Балі отримали серфінг, дайвінг, екологічний та пляжний туризм.

Острів Ява за розвитком готельно-ресторанної інфраструктури фактично не поступається о. Балі і має також низку висококласних і високоякісних закладів розміщення, харчування та розваг [27].

Щодо курортних ресурсів архіпелагу то найбільш відомими з них є:

Кута - найбільш розвинений курорт острова Балі, найбільш популярний серед любителів серфінгу, нічних дискотек і шопінгу. Пляжі Кути мають виділену зону для купання. Для любителів екстримальних розваг на курорті побудовані парки, де можна зайнятися банжді-джампінгу.

Нуса Дуа - найбільш відповідний для розміреного відпочинку курорт острова Балі. Його пляжі повністю належать готелям, тому місцевих жителів тут не буває. Для любителів спорту тут працює серф-клуб і майданчики для гольфу.

Танжунг Беноа - курортна зона на острові Балі, де можна не тільки покататися на водних лижах або зайнятися риболовлею, а й провести час з користю для здоров'я, оскільки тут працюють водолікарні, що пропонують комплекс відновлювальних та оздоровчих процедур.

Санур - самий тихий курорт острова Балі. Це місце добре підходить для пляжного відпочинку, оскільки прибережні води тут спокійні завдяки кораловим рифам, а пляжі вкриті дрібним білим піском [25].

Як бачимо, курортні ресурси Індонезії просто вражають своєю різноманітністю і привабливістю, тому і не дивно,що рекреаційний туризм країни знаходиться на високому рівні, адже основна складова даного виду туризму - курортні ресурси є просто високоякісними і першокласними.

Не слід забувати, також, про ще одну основну складову частину туризму, яка на сьогодні є важливою причиною відвідування Індонезійської держави туристами, як різноманітні подієві ресурси, тобто, всеможливі за тематикою фестивалі, виставки, карнавали, ярмарки та інші тематичні заходи.

Слід відмітити, що на сьогодні, найпопулярнішими серед туристів являються такі щорічні та одноразові події як:

- Індонезийский фестиваль кави (Додаток Ж)

Вперше у 2013 році в готелі «Royal Ambarrukmo», 14-15 вересня в індонезійському місті Джакарта на острові Ява пройшов фестиваль кави (Indonesian Coffee Festival ) . Основна тема цього дійства - " Кава Тубрук - місцевий стиль життя". Свято включало в себе майстер-класи кращих барменів, дегустації різних сортів кави, а також виїзди на кавові плантації і багато іншого;

- «Tourism Indonesia Mart & Expo» (Додаток К)

Провінція Лампунг в Південній Суматрі прийняла вже 17-ту виставку «Tourism Indonesia Mart & Expo» (TIME) з 12-14 жовтня 2013 у готелі «Novotel» в адміністративному центрі провінції Бандар-Лампунг. TIME - єдина туристична виставка в Індонезії з онлайн системою призначення зустрічей і можливістю укладання контрактів. Саме минулого року під час останньої виставки було укладено угод на 17,5 мільйонів доларів. Цього року очікується збільшення таких угод на 20 відсотків."

- Ляльковий карнавал в Джакарті (Додаток Л)

З 1 по 8 вересня 2013 року в столиці Індонезії - Джакарті пройшов перший у світі ляльковий карнавал «Wayang World Puppet Carnival» (WWPC). Він став плодом співпраці Асоціації лялькарів Індонезії та фонду Arsari Djojohadikusumo. Дане свято було покликане показати майстерність не лише місцевих ремісників, які займаються створенням театральних ляльок, а й авторів з 45 інших країн.

Протягом восьми днів карнавальні заходи проводились поблизу найвідоміших пам'яток Джакарти, але основна дія розвернулась поруч з Національним монументом (Monas), на Monas Square і в кінотеатрі «Usmar Marzuki». А церемонія відкриття пройшла в будівлі «Pewayangan Kautaman».

Серед країн - учасниць карнавалу були: Туреччина, Болівія, США, Іспанія, Італія, Колумбія, Таїланд і Бразилія. Крім традиційних уявлень, в жанрі «wayang» в рамках свята пройшли кіно-і відеопокази, музичні та танцювальні вечірки.

Як бачимо, дана сфера туризму в Індонезії є дуже цікавою, яскравою і різноманітною, що також можна вважати, важливою складовою туризму держави.

Звичайно, головним чинником розвитку туризму, як ми знаємо,є всі види рекреаційних ресурсів, проте, не слід забувати і про такий вважливий чинник, що впливає на туризм як соціальний, і в даній державі соціальну сторону країни можна охарактеризувати так:

Індонезія - неповторний культурний світ, який утворився шляхом взаємодії чотирьох світових релігій: християнства, ісламу, буддизму й індуїзму. 250-300 етнічних груп, об'єднаних в одну державу із населенням понад 240 млн осіб, живуть більше ніж на 17 тис. островів, мають власні мови чи діалекти. На одному острові живуть переважно мусульмани (Ява), на іншому - індуси (Балі), на третьому - християни (північ Сулавесі), що створює якнайкращі умови для створення таких незвичайних і цікавих дестинацій, що легко можуть зацікавити туристів [26].

Отож, ми можемо з вищесказаного зробити єдиний висновок,що в плані розвитку туристичної інфраструктури Індонезія - країна контрастів, де високоякісне обслуговування і мережа престижних закладів готельно-ресторанного комплексу поєднується фактично з дикунськими умовами проживання жителів країни і туристів, які полюбляють гострі відчуття і вибирають екстремальний туризм.

В цілому, наразі можна вже підвести підсумки вищевказаної інформації і зробити єдиний висновок, що туристично-ресурсний потенціал Індонезійської держави є надзвичайно великий і різноманітний, хоча на сьогодні, не повністю використовуваний. Багато з видів даних рекреаційних ресурсів, якнайкраще сприяють розвитку, саме рекреаційного виду туризму.

Також до цього підсумку хочеться додати також те, що дана концентрація рекреаційний ресурсів дає змогу виділити і основні території найбільшого розвитку даного виду туризму в країні, серед яких можна виділити такі території розташування рекреаційних курортів як о. Балі, о. Ява, о. Суматра, а також менші острови, що знаходяться біля цих трьох основних осередків рекреації.

Тому наступним етапом (секцією) нашого дослідження рекреаційного туризму Індонезії буде дослідження кількох основних рекреаційних курортів архіпелагу, які дадуть змогу на їх основі якнайкраще проаналізувати розвиток рекреаційного туризму в країні, в цілому.

«Нуса Дуа» ( Nusa Dua ) (Додаток М) - елітний туристичний комплекс, що розташований на півдні о. Балі, в 30 хвилинах від аеропорту. Назва даного курорту перекладається , як " Два Острови". Це сяючий чистотою оазис з доглянутими тропічними садами і чудовими золотистими піщаними пляжами.

Цей курорт для тих, хто хоче просто позасмагати під теплим сонечком, поніжитися в м'яких хвилях Індійського океану і ні про що інше не піклуватися.

Кожен готель в Нуса Дуа має велику територію , відмінну інфраструктуру, власні пляжі, басейни, тенісні корти, широкий вибір ресторанів і барів Додаток Н). До того ж, практично, всі готелі комплексу пропонують усім бажаючим спорядження для водних видів спорту.

На території Нуса Дуа розташований величезний торговий центр «Galleria» з власним супермаркетом та відділом «duty - free», де можна зробити різноманітні покупки. Він працює щодня з 9 до 22 години. Щовечора перед різними ресторанами і в «Galleria» влаштовуються балійскі танцювальні шоу. Між готелями курорту і торговим центром щодня з 8 ранку до 23 годин вечора ходять безкоштовні жовто-зелені автобуси (шатли).

Трохи на північ від Нуса Дуа знаходиться узбережжі Беноа , де в останнє десятиліття з'явилося нові недорогі готелі . На пляжі Беноа , на відміну від Нуса Дуа , туристам пропонують всі можливі види водних розваг - скутери, банани , парашути, а також поїздки на Черепаший острів і найближчий риф. Умови для купання тут дещо гірше, ніж в Нуса Дуа, - сильні відливи і припливи , але атмосфера на пляжі веселіше.

Санур (Додаток П) - найстаріший і один з найбільш спокійних курортів на острові Балі. Він знаходиться в 10 км на південний-схід від Денпасара. Цей комплекс є ідеальним місцем для сімейного та спокійного відпочинку.

Проте, не дивлячись на всю заспокійливу атмосферу Санура , він, також, є одним з головних центрів водних видів спорту на Балі. З даного курорту можна, за бажанням, відправитися в рибальські тури і зайнятися серфінгом (найбільші серф-центри «Sanur», «Tandjung Sari Reef» , «Hyatt Reef»).

Курорт, до того ж, є одним з головних дайвінг - центрів південного узбережжя Балі та ідеально підходить для початківців дайверів. Місцеві агентства проводять навчальні курси дайвінгу з видачею сертифікату.

Крім того, для любителів інших видів відпочинку, на території готелю «Grand Bali Beach», знаходиться поле для гольфу.

Санур, крім всього іншого, - ідеальне місце для велосипедних прогулянок, тут популярні ранкові тури по рисовим полям , храмам і ринкам. На пляжі в північній частині курорту знаходиться «Museum Le Mayeur» - будинок - музей бельгійського художника Адрієна Жан Ле Майор де Мерпреса, а також розташований «Taman Festival Park» - величезний центр розваг. Тут туристів чекають водні гірки, сафарі, каруселі, атракціони, американські гірки, щовечірнє " виверження вулкана ", лазерне шоу, крокодилячі і черепашачі ставки, будиночки змій і ящірок, відкритий Амфітеатр, вісім ресторанів і великий банкетний зал «Dinner Theater».

Найвідомішими готелями курорту є:



Таблиця 2.1

Рейтинг найкращих готелів курорту «Санур» [ 27 ]

Назва готелю	Українська назва	Категорія	Рейтинг	Відгуки
Amankila	Аманкіла	5*	5	1
Bali Hyatt	Балі Хаят	5*	4.73	2
Griya Santrian	Грія Сантріан	4*	5	0
Inna Grand Bali Beach	Інна Гранд Балі Біч	4*	4.4	3
Mercure Resort Sanur	Меркурі Ресорт	4*	5	1
Puri Santrian	Пурі Сантріан	4*	5	0
Sanur Beach	Санур Біч	4*	4.8	1

Отже, як бачимо з вищесказаного курортні ресурси Індонезії є добре розвиненими, в чому ми можемо переконатися на прикладі наведених вище курортів даної країни.

Завершальним і ще одним чинником, який ми розглянемо при вивченні розвитку рекреаційного туризму в Індонезії буде вивчення однієї туристичної фірми, що являється представником всіх туристичних закладів, що займаються реалізацією туристичного продукту. Отож, дані про це можемо побачити в наступному підрозділі.

2.2 Загальна характеристика туристичного підприємства

Отже, для характеристики розвитку рекреаційного туризму в Індонезії, а саме для визначення оптимального варіанту туристичного підприємства, що має займатися реалізацією турів до архіпелагу взято вітчизняне туристичне підприємство - ТОВ ТО «САГА».

ТОВ ТО «САГА» працює на ринку тур послуг Вінниці з 2008 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТО «САГА» є юридичною особою й будує свою діяльність на підставі установчих документів і чинного законодавства - ліцензії на здійснення турагентськой діяльності АВ №467700 від 21.08.2009 і свідоцтва про державну реєстрацію А01 №300659 від 28.07.2008.

Компанія розташовується за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна 99а

Юридична й фактична адреса:

м. Вінниця, вул. Соборна 99а;

Тел. (факс) :(0432) 69-58-88, (098) 913-82-79, (063) 625-35-05

Е-mail: moris@saga.uа

http://www.saga.ua/

Реквізити:

р/з 26008550100510 у ДОФ АКБ «Укрсоцбанк»

МФО 334011

ТОВ ТО «САГА» занесене до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України й має свій ідентифікаційний код 35921771.

Напрямки діяльності туроператора: організація відпочинку в Україні, створення і реалізація путівок вихідного дня, тижневі тури, закордонні тури (основними напрямками є: Туреччина, Єгипет, Таїланд, Індонезія, Болгарія, Греція, ОАЕ), оздоровчі, екскурсійні, екзотичні, шоп - тури для різних вікових категорій туристів. Також, фірма займається відкриттям віз, студентських карток та інших необхідних документів для виїзду з країни.

Туристичне підприємство «САГА» є лідером на туристичному ринку і з кожним роком набуває оборотів: підписує договори з постачальниками послуг, для покращення якості туристичного продукту, розширює сферу діяльності, тощо.

Організаційна структура туроператора «САГА» є лінійно-функціональною.

Директором туристичної організації є Мирослав Липчук. До його обов'язків входить керування персоналом, співпраця з постачальниками, формування штатного розкладу.

Також працівниками організації є: Аліна Руданець - виконавчий директор; Михайло Шинкарук - замісник директора по ІТ-технологіям і маркетингу, керівник відділу реклами; Ірина Вихрова-Дудник - офіс-менеджер; Аліна Ковальчук - керівник відділу по роботі з агентствами і філіалами: круїзи, корпоративний відпочинок, Африка, Сейшели, Мальдіви, Мадагаскар; Генадій Харченко - старший менеджер компанії. Керівник відділу: Європа, Близький Схід, Японія, США, Канада, Австралія, Індонезія; Вікторія Риченко - Керівник відділу: Латинська Америка, Іспанія, Португалія, Скандинавія; Святослав Липчук - Керівник відділу: Україна, Хорватія, Чорногорія, Словенія, Грузія; Богдана Скоробська - Менеджер напрямку: Європа; Антон Ярощук - Менеджер напрямку: Європа, близький Схід, Японія, Китай, Корея, Катар, Оман; Надія Пономаренко - Менеджер напрямку: Турція, Єгипет, Туніс, Болгарія, Словаччина, Кіпр, Австрія; Наталя Байда - Менеджер напрямків: Латинська Америка, Іспанія, Португалія, Кариби, Скандинавія; Микита Кісіль - Менеджер напрямку: Азія; Дмитро Іваненко - спеціаліст ІТ-відділу ( рис 2.5).