Центральні ремонтні майстерні на 550 капітальних ремонтів двигунів на рік

Часто при ремонті (наприклад, для освітлення оглядової ями) необхідні переносні електричні світильники. В приміщеннях з підвищеною небезпекою, до яких відносяться ремонтні підприємства, дозволяється мати світильники напругою не більше 36 В, а в особливо небезпечних, в тому числі і в оглядових ямах, а також не в приміщенні - не більше 12 В. Забороняються саморобні переносні джерела світла (при напрузі 220 В спостерігалися ураження струмом). Правила допускають інколи примінення електроінструменту на напругу 220 В замість 36 В, якщо він має пристрій захисного вимикання або надійне занулення, але з обов'язковим використанням діелектричних рукавиць, галош, ковриків. Не менше разу в місяць необхідний контроль стану ізоляції понижуючого трансформатора, використовуємого для освітлення, електроінструменту, його привода, зануляючої жили (відсутність обриву). Цю перевірку повинна виконувати особа з кваліфікаційною групою не нижче III. Забороняється приміняти для живлення переносних світильників і електроінструментів автотрансформатори, за винятком понижуючих трансформаторів з розділеними обмотками.

На машинах для миття в зв'язку з постійною вологістю швидко погіршується ізоляція в електродвигунах, часто виникають замикання обмотки на корпус. Електродвигун насоса повинен бути обов'язково занулений, а захисний апарат знаходиться в справному стані і швидко спрацьовувати в випадку однофазного замикання на корпус. Найбільш ефективні в цих умовах апарати захисного вимикання. Знаходження робітників в вологій атмосфері біля установок для миття, мокрі руки, сира земля і вода під ногами складають небезпеку ураження струмом при його поступанні. Площадку для зовнішнього миття машин не слід розташовувати поблизу повітряних електричних ліній, так як при попаданні на них струменя води шланг може виявитися під напругою, небезпечною для життя людини.

Перед проведенням ремонтних робіт або монтажних операцій, що вимагають примінення часткової або повної напруги мережі, для запобігання нещастного випадку приймають міри, що виключають подачу напруги внаслідок помилкового або самовільного вмикання комунікаційнної апаратури. Для цього знімають запобіжники, з'єднані з апаратом, приміняють ізолюючі накладки в рубильниках, автоматах і т. п., від'єднують, якщо це можливо, кінці живлячої лінії на щиті або "безпосередньо на місці роботи. Кожухи можна не знімати, але при цьому повинна бути повна впевненість, що рукоятка або указник комунікаційного апарата знаходиться в положенні, при якому контакти відключені. Але все одно і після цього необхідно перевірити відсутність напруги. Доступ до електронебезпечних місць перекривають запобіжними огорожами. На ключах керування і приводах роз'єднувачів, відокремлювачів, вимикачів навантаження, на рукоятках рубильників, автоматів і інших комунікаційних апаратів, з допомогою яких може бути подана напруга до місця робіт, вивішують плакати "Не вмикати - працюють люди". Якщо напруга вимкнена зняттям запобіжників, то плакати розташовують на їх основі. Використовують також постійні попереджувальні написи: "Стій небезпечно для життя" і "Стій - висока напруга" (при напрузі більше 1000 В), які розміщують на сітках огороджень. Під час роботи ремонтному персоналу забороняється переставляти або прибирати плакати і огородження, а також заходити на огороджені ділянки.

5.5 Охорона довкілля

Проблема охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів являється однією з найбільш актуальних серед глобальних загальнолюдських проблем, так як від її вирішення залежать життя на землі, здоров'я і благоустрій людства.

Промислові забруднення оточуючого середовища підрозділяються на слідуючі види:

механічні - запилення атмосфери, забруднення грунту і води твердими предметами і частинками, не властивими (сторонніми) даній ділянці природи;

хімічні - утворення, виділення і скупчення газоподібних, рідких і твердих хімічних з'єднань, що вступають в взаємодію з оточуючим середовищем;

фізичні - теплові і світлові виділення, утворення магнітних полей і іонізуючого випромінювання, вібрація, шум;

біологічні - потрапляння в навколишнє середовище різних організмів, що з'являються в результаті діяльності людини і наносячих шкоду природі.

Ремонтні підприємства виділяють всі перераховані види забруднень або накоплюють їх в процесі очистки машин і при проведенні різних технологічних процесів ремонту.

В цілях охорони навколишнього середовища від шкідливої дії промислових відходів необхідно сумісно з районною санепідемстанцією старанно пропрацювати питання нейтралізації, утилізації або поховання шкідливих розчинів кислот, лугів, миючих речовин, гербіцидів, інсектицидів і інших матеріалів, що при міняються при ремонті або утворюються при очистці та митті машин. Відпрацьовані змазувальні матеріали направляють на регенерацію або використовують для власних потреб.

При виконанні таких технологічних процесів при ремонті, як фарбування, обкатка і випробування двигунів, при приміненні епоксидних смол повинні бути передбачені пристрої для примусово-витяжної вентиляції з випускними трубами достатньої висоти.

Для зниження шкідливого впливу підприємства на навколишнє середовище при його проектуванні, будівництві і експлуатації повинні виконуватись * природно-охоронні заходи.

Довкола підприємства повинна бути санітарно-захисна зона шириною не менше 50 м. Цю зону озеленяють і благоустроюють. Зелені посадження збагачують повітря киснем, поглинають вуглекислий газ, шум, очищають повітря від пилу і регулюють мікроклімат.

Гранично допустимий викид шкідливих речовин в атмосферу оприділяють в відповідності з вимогами ГОСТ 17.2.3.02-78. При цьому виходять з умови, що концентрація шкідливих речовин в приземному шарі атмосфери не повинна перевищувати ГДК.

З ціллю підтримки чистоти атмосферного повітря в межах норм на підприємстві передбачають попередню очистку вентиляційних і технологічних викидів з їх подальшим розсіюванням в атмосфері.

Гарну дію на атмосферу в приземному шарі мають штучні водойми, котрі вбирають пил, зволожують, охолоджують і іонізують повітря.

Для очищення стічних вод на підприємстві приміняють механічні, хімічні, фізико-хімічні і біологічні методи очищення.

Спускати стічні води в водойми можна тільки з дотриманням Правил охорони поверхні води від забруднення їх стічними водами.

6. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

6.1 Розрахунок вартості основних фондів

Для того, щоб визначити економічну ефективність проектуємого підприємства необхідно порівняти витрати на проектоване підприємство капіталовкладень та прибуток, який отримує це підприємство за виконані роботи. Для визначення витрат на проектуєме підприємство (капіталовкладення) потрібно підрахувати вартість основних фондів підприємства до складу яких входять:- будівлі та споруди, або вартість автомобіля;- силове та виробниче обладнання;- передавальні пристрої;- транспортні засоби;- інструменти та обладнання

Вказані основні засоби визначаються в технічній частині проекту. Вартість основних засобів визначається на основі прейскуранта цін з додаванням 10 % вартості на монтаж та перевезення.Визначаємо вартість основних засобів:- вартість будови розраховується, виходячи за формулою:

В_буд = F · G, грн.,

де G - вартість 1м²;

F - площа будови.

В_буд =216·3500=756000грн.

Вартість виробничого обладнання та його монтаж складає 65-80%;

силового обладнання 12%;

передаточних пристроїв 6%;

вантажно-підйомних засобів 12%;

вартість інструмента та інвентарю 4-6% від вартості будівлі.

Результати заносять в таблицю.

Таблиця 6.1 - Вартість основних фондів

Назва групи основних фондів	Вартість
1	2
Будови та споруди Виробниче обладнання Силове обладнання Передаточні пристрої Вантажно - підйомні пристрої Інструменти та інвентар	756000 491400 90720 45360 90720 30240
Всього	1504440

6.2 Розрахунок зарплати основних робочих підприємства

Загальний фонд заробітної плати виробничих робочих включає в себе основну зарплату, додаткову зарплату з нарахуванням пов'язаним з витратами за соціальне страхування робочих.

З_заг = З_осн + З_дод + Н_зп грн.,

де З_осн - основна зарплата;

З_дод - додаткова зарплата;

Н_зп - нарахування на заробітну плату;

З_заг =182267+261214+164088=607569 грн.

До складу основної заробітної плати входять всі види розрахунків за фактично відпрацьований час, заробітна плата за роботу в нічний час, доплата за сумісництво в роботі, доплата за керівництво бригадою.

Основною для розрахунків служать:

Трудоємкість виробничої програми;

Прийнята форма оплати праці;

Тарифні ставки і тарифні коефіцієнти.

Основна заробітна плата знаходиться по формулі:

З_осн = З_пр + З_від грн.,

де З_пр - пряма заробітна плата

З_від - відрядна заробітна плата.

З_осн =182267+0=182267грн.

Пряма заробітна плата знаходиться по формулі:

З_{пр =} Т_заг · Ч · К_ср.т. грн.,

де Т_заг - трудоємкість робіт по ТО і Р;

Ч - часова тарифна ставка першого розряду;

K_срт - середній тарифний коефіцієнт.

З_пр =27204·5·1,34=182267грн.

Відрядна заробітна плата знаходиться по формулі:

З_від = N · Р грн.,

де N - кількість продукції;

Р - розцінок за одиницю продукції.

Додаткова заробітна плата знаходиться по формулі:

З_дод = П_р + Д_н.ч. + Д_бр + Д_с.пр +Д_зоб.,грн.

де П_р - преміальна надбавка;

Д_нч - доплата за роботу в нічний час;

Д_бр - доплата за керівництво бригадою;

Д_с.пр - доплата за сумісництво професій -20-40 % від З_пр.

Д_зоб - державні обов'язки і відпустка.

З_дод =164040+2395+72907+21872=261214грн.

Преміальна надбавка:

П_р = З_пр. · (до 90%); грн.

П_р =182267·0,90=164040грн

Розмір доплати за роботу в нічний час визначається по формулі:

Д_н.ч. = N_рн. · R_н · К _ср.т. · Ч · , грн.,

де N_рн - кількість робочих працюючих в нічну зміну;

Rн - кількість годин праці в нічний час;

К_срт - середній тарифний коефіцієнт;

Ч - часова тарифна ставка першого розряду;

F_др - дійсний фонд робочого часу;

t_зм - тривалість зміни.

Так,як дільниця працює в одну зміну Д_н.ч не розраховуємо.

Розмір доплати за керівництво бригадою:

Д_бр = , грн.,

де Ч_б - часова тарифна ставка бригадира;

F_др - дійсний фонд робочого часу бригадира;

N_б - кількість бригадирів;

10…15% - відсоток доплати за керівництво бригадою.

Д_бр = =2395грн.

Спочатку знаходиться відсоток відпускних і державних зобов'язань від основної зарплати по формулі:

% З_зоб. = ,

де Д_о - тривалість відпустки, в днях;

Д_к - кількість календарних днів за рік;

Д_п - кількість святкових днів;

% З_зоб. = =12%.

Знаючи відсоток відпускних і державних зобов'язань зарплати від основної знаходиться зарплата:

З_зоб = грн.,

З_зоб = =21872грн.

Нарахування на заробітну плату зв'язані з витратами на соціальне страхування робочих.

Відрахування на соціальне страхування входять до складу собівартості ремонтуємої продукції і визначаються до встановленим нормативам у відсотковому відношенні від загального фонду зарплати.

Н_з.п. = 0, 37 (З_осн. + З_дод.),грн.,

де З_осн - основна зарплата;

З_дод - додаткова зарплата.

Н_з.п. = 0, 37(182267+261214)=164088грн.

6.3 Витрати на запасні частини і матеріали

Річні витрати на основні і допоміжні матеріали і запчастини визначаються виходячи із норми витрат на одиницю продукції і програми цеха (дільниці) по ремонту буд. машин.

Норма витрат по ТО і Р приймається у відсотковому відношенні з цінами по КР машин

Таблиця 6.2 - Підрахунок витрат на матеріали і запасні частини.

Назва машин	Кількість	Ціна КР машини	Основні матеріали (7…10%) від КР	Ндм (8…10%) від Осн.м	Нз.ч. (12…16%) від КР	Загальна вартість грн.
1	2	3	4	5	6	7
СМД-14	550	22100	1547	124	2652	2377650
Всього 2377650

Трудоємкість дільниці становить 23% , отже витрати на запасні частини і матеріали становлять певний відсоток від загальної кількості витрат.

В_зпчм = ?В · %

В_зпчм =2377650·0,23=546860грн

6.4 Цехові накладні витрати

До цехових накладних витрат відносяться витрати пов'язані з діяльністю проектуємого підприємства по ТО і Р буд. машин.

Витрати приймаються по статтям :

а) утримання цехового персоналу; б) витрати на охорону праці та ТБ;

в) витрати на текучий ремонт будівель та обладнання;

г) компенсація зносу малоцінних та швидкозношуваних інструментів та приладі;

д) амортизація основних фондів; е) витрати на раціоналізацію і винахідництво;

є) витрати на воду для технологічних потреб;

ж) витрати на утримання обладнання;

з) витрати на утримання будівель та споруд:

Накладні витрати приймаються 180% від основної зарплати.

Всі дані заносяться в кошторис витрат на виробництво.

Таблиця 6.3 - Кошторис витрат на виробництво

Назва статей	Сума витрат
Прямі витрати: Основна заробітна плата виробничих робочих підприємства Допоміжна зарплата Відрахування на соціальне страхування Вартість основних та допоміжних матеріалів і запчастин	182267грн. 261214грн. 164088грн. 546860грн.
Всього прямих витрат	1154429грн.
Накладні витрати	328081грн.
Цехова собівартість	1482510грн.

6.5 Розрахунок оборотних засобів підприємства

Необхідність в оборотних засобах підприємства визначається в співвідношенні з кошторисом витрат на виробництво і встановлених норм запасу в днях для кожної з групи матеріальних цінностей, які входять до складу оборотних засобів проектуємих підприємств.

Витрати на малоцінні матеріали приймаються 150-250 грн. на людину.

Витрати на охорону праці і ТБ складають 4-6% від З_осн.

Розрахунок ведеться по формулі:

Н = В · Д, грн.

де Н - норматив обортних запасів;

В - витрати за день;

Д - дні запасу.

Дані заносяться в таблицю

Н =1498·30=44940грн.

Таблиця 6.4 - Розрахунок оборотних засобів підприємства

Назва матеріальних цінностей	Річні витрати, грн.	Одноденні витрати, грн.	Дні запасу	Норматив оборотних засобів, грн.
Основні, допоміжні ма-теріали та запчастини	546860	1498	30	44940
Витрати по ОП і ТБ	7291	-	-	7291
Малоцінні та швидко-зношувані матеріали	3750	10	30	300
Всього	52531

6.6 Розрахунок доходу підприємства

Оптову ціну ТО і Р визначають із трудоємкості ТО і Р від трудоємкості капітального ремонту:

1) визначається питома вага трудоємкості ТО і Р від трудоємкості капітального ремонту:

ПТ = ,

де ПТ - питома трудоємкість ТО і Р від трудоємкості капітального ремонту у відсотках;

Т_{ТО і Р} - трудоємкість одного ТО-1; ТО-2; СО; ПР;

Т_КР - трудоємкість капітального ремонту.

2) за знайденим відсотком визначають оптову ціну ТО і Р від ціни капітального ремонту:

Ц_{ТО і Р} = ,

де Ц_КР - оптова ціна капітального ремонту;

ПТ - питома вага одного ТО і Р від трудомісткості капітального ремонту. Вартість річного випуску продукції визначають по формулі:

Ц = Ц_{ТО і Р} · N, грн.

де Ц_{ТО і Р} - оптова ціна одиниці продукції;

N - річна програма ТО і В в шт.

Отримані підрахунки заносяться в таблицю.

Таблиця 6.5 - Дохід підприємства

Назва машини	Види ТО і Р	Трудоєм-кість одного ТО і Р	Річна кількість ТО і Р	Оптова ціна КР	Питома вага ТО і Р в %	Оптова ціна
						Одиниці	Загальна
1	2	3	4	5	6	7	8
СМД-14	КР	170	550	22100	68	15028	8265400

На дільницю припадає 23% доходу від загального доходу підприємства.

Ц =8265400·0,23=1901042грн.

6.7 Розрахунок техніко - економічних показників

Застосування проекту буде економічно вигідним в тому разі, якщо визначена величина строку окупності буде меншою чи дорівнюватиме нормативному строку, на протязі якого витрати будуть повернуті за рахунок економії в результаті впровадження проекту:

Т_р ? Т_н

Загальний прибуток від впровадження проекту визначається по формулі:

П_заг. = Ц - С, де

де П_заг. - загальний прибуток підприємства;

Ц - вартість ТО і Р в оптових цінах;

С - повна собівартість ТО і Р, береться за даними з кошторису затрат на виробництво.

П_заг. =1901042-1482510=418532грн.

Рентабельність проектованого підприємства дорівнює:

Р_заг =

де В_осн.ф - вартість основних фондів

П_заг. - прибуток підприємства

В_об.ф - вартість оборотних фондів

Р_заг = =27%.

Строк окупності підприємства:

Т_річ = ; років

де В_осн.ф - вартість основних фондів

П_заг. - прибуток підприємства

Т_річ = =4роки.

Виробіток на одного робочого:

В_пл = год.

де N_р - кількість основних робітників

В_пл = =1814год.

Процент зростання продуктивності праці:

%В =

В_пл - виробіток на одного робочого;

Ф_підпр - дійсний фонд робочого часу

аналогічного підприємства.

%В = =3%.

Середня зарплата (місячна) основних виробничих робочих:

З_ср = грн.

З_ср = =2464грн

Відсоток росту середньої заплати:

% З_ср = ,

де:З_пл - запланована середня заробітна плата;

З_ф - заробітна плата за минулий рік аналогічного підприємства.

% З_ср = =2%.

Зростання заробітної плати менший за відсоток приросту проценту продуктивності праці.

%В > % З_ср.

3%>2%

капітальний ремонт двигун транспортний будівництво

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. ДБН В.2.8-3-95 С.9 "Нормативи періодичності, трудомісткості та тривалості технічного обслуговування та ремонту будівельних машин".

2. И.С. Гурвич, М.И. Полонская, Методика технического нормирования в ремонтном производстве, “Ростов Дон”, 1986.

3. Ткаченко В.Ф. Ремонт дорожных машин, М. Транспорт, 1982.

4. Довідник сучасної техніки

5. Н.А. Беспалов, Б.В. Шелюбский ?Дорожно-строительные машины и оборудование ?

6. Д.Б.Н. В.2.8.-3-95. Технічна експлуатація будівельних машин

7. И.В. Дудко «Економіка підприємства»

Размещено на Allbest.ru