Главная База знаний "Allbest" Транспорт Розробка дільниці технічного обслуговування та ремонту трансмісії Газ-3110

Розробка дільниці технічного обслуговування та ремонту трансмісії Газ-3110

Загальна будова трансмісії автомобіля, будову і принцип дії її основних вузлів, механізмів і агрегатів. Класифікація за її основними агрегатами. Розробка дільниці з обладнанням, необхідним для технічного обслуговування та ремонту трансмісії Газ-3110.

Рубрика Транспорт
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 05.06.2011
Размер файла 3,7 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсовий проект на тему: “Розробка дільниці ТО та ремонту трансмісії Газ-3110”

Виконав: студент групи 3ЕА-1 Підтикало С.І.

Прийняв: Ситніков О.О.

У даному курсовому проекті розглянуто загальну будову трансмісії автомобіля, будову і принцип дії її основних вузлів, механізмів і агрегатів, а також її класифікацію за її основними агрегатами (зчеплення, коробка передач, головна передача та диференціал), викладено порядок організації й виконання їх технічного обслуговування та ремонту

Також розроблена дільниця для даного типу автомобіля з обладнанням необхідним для технічного обслуговування та ремонту трансмісії Газ-3110.

Даний курсовий проект містить: …. сторінок, …. рисунків, …таблиць.

Course work theme: “Transmission of Gaz-3110”.

Has executed: the student of group 3EA-1 Pidtikalo S.I.

Has accepted: Sitnikov A.O.

The question of general structure of the transmission of the car, the structure and principles of its main knots, mech a nisms and units is considered in this course paper.

Also I considered the classification by the Gasic units (coupling, gearbox, main transfer, differential) I learned the order of organization of their maintenance service and repair.

Also developed area for this type of car with the equipment by a necessity for that the repair of the transmission of Gaz-3110.

This course project contains: …. pages …. pictures …. tables.

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

ВСТУП

1. НАУКОВО - ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ

1.1 Вид та класифікації

1.2 Будова та принцип дії трансмісії Газ-311

1.3 Схеми

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

2.1 Характеристика об'єкту проектування

2.2 Розрахунок виробничої програми ТО і Р рухомого складу АТП

2.3 Розрахунок виробничої програми ТО і Р РС в кількісному вираження

2.4 Розрахунок виробничої програми ТО і Р РС в трудовому виражені

2.5 Розділ трудомісткостей ТО і ПР по видах робіт

2.6 Розрахунок по чисельності працівників

2.7 Вибір обладнання

3. РЕМОНТ ТА МЕТОДИ ВІДНОВЛЕННЯ

4. ВАРТІСТЬ КОМПЛЕКТУЮЧИХ

5. ОХОРОНА ПРАЦІ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

Вступ

До трансмісії автомобіля відносяться зчеплення, коробка передач, карданна передача, головна передача, диференціал і піввісі. Вона служить для передачі обертового моменту від колінчатого вала двигуна до ведучих задніх коліс автомобіля.

На автомобілях встановлене одно дискове сухе зчеплення з діафрагменною притискною пружиною, з гідравлічним вимкненням зчеплення. Для керування зчепленням служить ножна педаль і гідравлічний привід вимикання з бачком для рідини, установленим на щиті передка автомобіля. Коробка передач має п'ять передач для руху вперед і одну передачу для заднього ходу. Усі передачі переднього ходу постачені синхронізаторами, що до включення шестірень вирівнюють швидкості обертання деталей, що з'єднуються. Оптимальний підбор передаточних чисел забезпечує автомобілеві упевнене зрушення з місця, гарний розгін і високу економічність. Важіль переключення передач знаходиться на статі кузова. Карданна передача, що складається з двох валів із проміжною опорою і постачена двома карданними шарнірами на голчастих підшипниках і гумовій муфті, передає момент, що крутить, від коробки передач до головної передачі. Передній карданний вал з'єднаний з відомим валом коробки передач через гумову еластичну муфту і фланець, що переміщається уздовж карданного вала на шліцах. Задній карданний вал з'єднаний через фланець із шестірнею головної передачі. Проміжна пружна опора з підшипником підтримує середню частину карданної передач і поглинає її вібрацію. Головна передача гепоїдна, що складається з пари конічних зубчастих коліс зі спіральними зубами, осі обертання яких перехрещуються. обертовий момент від відомого зубчастого колеса на піввісі передається через конічний диференціал із двома сателітами. Диференціал дозволяє ведучим колесам автомобіля (лівому і правому) обертатися з неоднаковою швидкістю при русі на поворотах.

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

РС - рухомий склад;

ТО - технічне обслуговування;

ПР - поточний ремонт;

КР - капітальний ремонт;

СО - сезонне обслуговування;

ЩТО - щоденне технічне обслуговування;

- списочна кількість автомобілів;

- середньо добовий пробіг;

- дні роботи в рік автомобілів і зон ТО і ПР;

- коефіцієнти корегування періодичності і трудомісткості ТО і ПР;

- результуючі коефіцієнти корегування відповідно періодичності ТО, пробігу до КР, часу простою в ТО, трудомісткості ТО, трудомісткості ПР;

- нормативні значення періодичності і трудомісткості обслуговувань;

- фактичні значення періодичності і трудомісткості обслуговувань;

- кількість обслуговувань за рік і за добу;

- коефіцієнти технічної готовності і випуску автомобілів;

- фонд робочого часу явочного і штатного працівників;

- річний об'єм обслуговувань.

1. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ

1.1 Вид та класифікація

Трансмісія автомобіля слугує для передавання обертового моменту від двигуна до ведучих коліс. При цьому, передаючий обертовий момент, змінюється за значенням і розподіляється в певному співвідношенні між ведучими колесами.

Обертовий момент на ведучих колесах автомобіля залежить від передаточного числа трансмісії, яке дорівнює відношенню кутової швидкості колінчастого вала двигуна до кутової швидкості ведучих коліс. Передаточне число трансмісії добирається в залежності від призначення автомобіля, параметрів його двигуна й потрібних динамічних властивостей.

Трансмісії за способом передавання обертовий моменту поділяють на:

­ механічні;

­ гідравлічні;

­ електричні;

­ комбіновані (гідромеханічні, електромеханічні).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1 - Схеми трансмісій автомобілів.

На вітчизняних автомобілях здебільшого застосовуються механічні трансмісії, в яких передавальні механізми складаються із жорстких, що не деформуються, елементів (металевих валів і шестерень). На автобусах Лікінського й Львівського заводів, а також на великовантажних автомобілях БелАЗ застосовуються гідромеханічні трансмісії з автоматизованим перемиканням передач. Частина великовантажних автомобілів БелАЗ мають електромеханічну трансмісію з мотор-колесами. Схема трансмісії автомобіля визначається його загальним компонуванням: розміщенням двигуна; кількістю й розташуванням ведучих мостів; видом трансмісії.

Автомобілі з механічною трансмісією й колісною формулою 4><2 (ЗИЛ-130, МАЗ-5335, ГАЗ-24 та ін.) найчастіше мають переднє розташування двигуна, задні ведучі колеса й центральне розміщення агрегатів трансмісії (див. Рисунок 1а). Тут двигун 1, зчеплення 2 й коробка передач 3 об'єднані в один блок і утворюють силовий агрегат. Обертовий момент від коробки передач 3 передається карданною передачею 4 на ведучий задній міст 5.

Істотні відмінності має трансмісія передньопривідного автомобіля ВАЗ-2108 з колісною формулою 4Х2 (рисунок 1б), де ведучим виконано передній міст із керованими колесами. В єдиний силовий агрегат об'єднано двигун 1, зчеплення 2, коробку передач 3, механізми ведучого заднього моста 5 (головна передача й диференціал), карданні шарніри однакових кутових швидкостей 6, з'єднані з передніми керованими колесами.

Характерна особливість трансмісії автомобіля з переднім і заднім ведучими мостами (УАЗ-469) полягає в застосуванні роздавальної коробки 7 (див. рисунок 1в), яка через проміжні карданні вали 9 передає обертовий момент передньому 8 і задньому 5 ведучим мостам. У роздавальній коробці є пристрій для вмикання й вимикання переднього моста й додаткова знижувальна передача, що дає змогу в разі потреби істотно збільшити обертовий момент на колесах автомобіля.

Схему механічної трансмісії тривісних вантажних автомобілів КамАЗ показано на рисунку 1 г. Тут середній 10 і задній 5 мости ведучі. Обертовий момент до них передається одним карданним валом 4, а в головній передачі середнього моста передбачено міжосьовий диференціал і прохідний вал, який передає обертовий момент на карданний вал 11 привода заднього моста. В інших схемах трансмісій тривісних автомобілів (Урал-375) обертовий момент до ведучих мостів може передаватись окремо карданними валами від роздавальної коробки.

1.2 Будова та принцип дії трансмісії ГАЗ-3110

Зчеплення автомобіля ГАЗ-3110 сухе, одно дискове, постійно замкнуте, складається із двох основних частин: ведучого диска в зборі (кожух, натискний диск, натискна діафрагмена пружина, сполучні пластини, опорні кільця) і веденого диска в зборі із фрикційними накладками рисунок 2.

Керування зчепленням здійснюється за допомогою привода вимикання зчеплення (підвісна педаль, головний і робітник циліндри гідроприводу) і механізму вимикання (качана вимикання зчеплення й муфта вимикання з підшипником у зборі).

де: 1-головний циліндр вимикання зчеплення; 2-картер зчеплення; 3-маховик; 4-ведомий диск; 5,7-опорні кільця;6-пружина; 8-нажимний диск; 9-діафрагмена пружина;10-підшипник виключення зчеплення; 11-штовхач головного циліндра; 12-педаль; 13-паралонове кільце; 14-муфта вимикання зчеплення; 15-шарова опора; 16-кожух; 17-вилка вимикання зчеплення; 18-штовхач робочого циліндра; 19-з`єднувальні пластини; 20-робочий циліндр.

Рисунок 2 - Зчеплення Газ-3110

Розташовуються зчеплення й механізм його вимикання в колоколоподібний алюмінієвому картері, що кріпиться до фланця блоку двигуна 10-ю болтами. Нижня частина торця картера зчеплення закрита фланцем підсилювача, що кріпиться одночасно до блоку двигуна й торцю картера зчеплення для забезпечення підвищеної твердості системи блок двигуна - картер зчеплення. Центрування картера зчеплення щодо осі колінчастого валу двигуна здійснюється за допомогою 2-х штифтів, запресовані у фланець блоку двигуна й входять в отвори на картері зчеплення.

Ведучий диск рисунок 3; 4. Кожух зчеплення 16 закріплений на маховику колінчатого вала двигуна шістьома центруючими (спеціальними) болтами. Зусилля натискної діафрагменої пружини 9 створює необхідну силу тертя на поверхнях фрекційних накладок і забезпечує передачу обертового моменту від маховика через натискний диск 8, кожух і сполучні пластини 5 рисунок 3 на ведений диск зчеплення й первинний вал коробки передач. Натискна діафрагмена пружина 3 рисунок 4 являє собою тарілчастий усічений конус, що має за рахунок прорізів у центральній і внутрішній частині дванадцять пелюстків, що виконують роль важільців вимикання зчеплення. Зовнішня нерозрізана частина внутрішнім діаметром задимається між двома опорними кільцями 2 за рахунок загнання 12 вусиків, виконаних на кожусі. При їх загинанні натискна пружина на спеціальному пристосуванні повинна бути зафіксована в плоскому стані. Опорні кільця виконують роль шарніра, відносно якого відбувається поворот нерозрізаної верхньої частини діафрагмена пружини при натисканні на кінці пелюстків. Зовнішнім діаметром діафрагмена натискна пружина опирається на кільцевий виступ натискного диска й віджимає натискний диск у бік маховика.

де: 1 - кожух; 2 - опорне кільце; З - натискна діафрагмена пружина; 4 - натискний диск; 5 - сполучні пластини

Рисунок 3 - Ведучий диск зчеплення в зборі

Сполучні пластини (3 групи по 3 пластини в групі) одним кінцем приклепані до виступів натискного диска, а іншим - до кожуха зчеплення. З їхньою допомогою відбувається передача обертового моменту від кожуха на натискний диск і відвід натискного диска убік від маховика при вимиканні зчеплення.

Ведучий диск балансує в зборі шляхом установки на фланець кожуха спеціальних балансируючих грузиків або висвердленням отворів у фланці кожуха на діаметрі 273 отворів діаметром 9 мм. Допустимий дисбаланс - не більше 10 г*см.

де: 1 - кожух; 2 - опорне кільце; 3 - натискна діафрагмена пружина; 4 - натискний диск; 5 - сполучні пластини

Рисунок 4 - Деталі ведучого диска

Ведений диск зчеплення рисунок 5 має дві фрикційні накладки 7, при кріплені незалежно одна від одної заклепками 4 до пластинчастих пружин 8. При збільшенні натиску на натискний диск пластинчасті пружини поступово розпрямляються, забезпечуючи більш плавне включення зчеплення. Пластинчасті пружини 8 прикріплені заклепками 5 до диска 6, що за допомогою пальців 10 з'єднаний з диском 11. Циліндричні демпферні пружини 9, розташовані одночасно у вікнах маточини 12 і дисків 6 й 11, при передачі обертового моменту від фрикційних накладок до маточини стискуються залежно від його величини і забезпечують плавну передачу обертового моменту від двигуна до трансмісії. Поворот фрикційних накладок з дисками щодо маточини обмежений упором пальців 10 у краї U-подібних вирізів.

Ведомий диск зчеплення має фрикційний гаситель обертових коливань, що складають зі сталевої фрикційної шайби 3, що сидить на маточині 12 і затиснутої між диском 6 і тепло ізолюючою шайбою 2. Гасіння коливань відбувається завдяки тертю між цими і деталями при повороті диска 6 із фрикційними накладками щодо маточини. Сталість зусилля стиску шайби 3, і отже, сталість моменту тертя в гасителі забезпечується пластинчастою натискною пружиною 1, зафіксованої в канавці маточини веденого диска.

Для балансування веденого диска застосовують спеціальні балансувальні грузики 13, які вставляють в отвори пластини веденого диска й розклепують.

Число грузиків повинне бути не більше трьох. Зовнішній діаметр фрикційної накладки дорівнює 225 мм, внутрішній - 150 мм, товщина накладки 3,5 мм. Розмірність шліців маточини веденого диска 4x23x29 мм, число шліц 10.

13

де: 1 - натискна пружина; 2 - тепло ізолююча шайба; 3 - фрикційна шайба; 4,5 - заклепки; 6,11 - диски; 7 - фрикційні накладки; 8 - пластинчаста пружина; 9 - пружина демпфера; 10 - палець; 12 - маточина; 13 - балансувальний грузик

Рисунок 5 - Ведений диск зчеплення

У підшипник вимикання зчеплення й муфту підшипника закладені спеціальні змащення, що не вимагають заміни протягом усього періоду експлуатації автомобіля.

Привод вимикання зчеплення дивись рисунок 2 - гідравлічний, складається з підвісної педалі, головного циліндра, трубопроводу й робочого циліндра. Відстань від площадки педалі до похилої частини підлоги (при знятому килимку) повинне бути 185…200 мм. Положення педалі регулюється зміною довжини розрізного штовхача головного циліндра. Повний хід педалі (включаючи й вільний хід), що забезпечує вимикання зчеплення, повинен бути 145..16O мм. Вільний хід педалі 12…28 мм. Він забезпечується конструкцією й не регулюється.

Головний циліндр привода вимикання зчеплення показаний на рисунку 6. Пружина 6 постійно віджимає поршень у крайнє заднє положення до упору в шайбу 15. Між головкою штовхача й сферичною западиною на поршні передбачений постійний зазор 0,3…0,9 мм, у результаті якого забезпечується гарантований вільний хід педалі вимикання зчеплення.

При натисканні на педаль відбувається переміщення поршня й перекриття компенсаційного отвору А, після чого робоча рідина витісняється з головного циліндра й переміщає поршень і штовхач робочого циліндра, передаючи зусилля від педалі на вилку вимикання зчеплення. При плавному відпусканні педалі зчеплення відбувається падіння тиску в системі й повернення витиснутої рідини в головний циліндр.

При різкому відпусканні педалі рідина, витискаючи із системи в головний циліндр, не встигає заповнити звільнене поршнем простір й у головному циліндрі перед головкою поршня створюється розрідження. Під його дією рідина з живильного бачка через пропускний отвір В и отвору в головці поршня проходить у порожнину перед головкою поршня, відсуваючи при цьому пружинну пластину 3 і стискаючи краю ущільнювальної манжети 4. Надалі ця надлишкова рідину витісняється через компенсаційний отвір назад у живильний бачок.

де: 1,4 - манжети; 2 - поршень; 3 - пластинка; 5 - корпус головного циліндра; 6 - пружина; 7 - кришка; 8 - відображач; 9 - наповнювальний бачок; 10 - штуцер; 11 - вушко; 12 - контргайка; 13 - штовхач робочого циліндра; 14 - чохол; 15 - упорна гайка; 16 - стопорне кільце; 17 - кільце упорне; 18 - обойма клапана; 19 - клапан; А - компенсаційний отвір; В - пропускний отвір

Рисунок 6 - Головний циліндр приводу вимикання зчеплення

4 5

де: 1 - корпус циліндра; 2 - поршень; 3 - манжета; 4 - штовхач; 5 - чохол; 6 - захисне кільце; 7 - пружина; 8 - пропускний клапан; 9 - захисний ковпачок; 11-кільце

Рисунок 7 - Робочий циліндр приводу вимикання зчеплення

Завдяки наявності зворотного клапана (деталі поз. 17, 18, 19), у системі підтримується надлишковий тиск, перегороджує влученню в неї повітря й вибору зазорів у з'єднаннях.

Робочий циліндр приводу вимикання зчеплення показаний на рисунку 7. Пружина 7 постійно віджимає поршень, штовхач у зовнішній кінець вилки вимикання зчеплення в положення, при якому підшипник вимикання зчеплення впливає з невеликим зусиллям на кінці пелюстків діафрагменої пружини, і зовнішнє кільце підшипника обертається разом з ними.

При зношуванні фрикційних накладок і переміщенні у зв'язку із цим до кінців пелюсток діафрагменої пружини убік коробки передач через ті ж деталі відбувається переміщення поршня й додатковий стиск пружини 7. Тому що твердість цієї пружини невелика, то прижимання підшипника до кінців пелюстків збільшується незначно. Таким чином, компенсація зношування фрикційних накладок відбувається автоматично за рахунок зсуву робочої зони поршня по довжині робочого циліндра.

Особливості експлуатації й технічне обслуговування зчеплення й приводу вимикання

Довговічність і надійність роботи зчеплення у великій межі залежить від правильного й вмілого користування ним. Для цього необхідно:

- виключати зчеплення треба швидко, до упору педалі в підлогу;

- включати зчеплення треба плавно, не допускаючи як кидка зчепленні, що супроводжується смиканням автомобіля, так й уповільненого включення із тривалою пробуксовкою;

- не тримати зчеплення виключеним при включеній передачі й працюючому двигуні на зупиненому автомобілі (на переїзді, у світлофора й т.д.). Обов'язково використати в таких випадках нейтральну передачу і повністю включене зчеплення;

- не тримати ногу на педалі зчеплення при русі автомобіля;

- не використовувати пробуксовку зчеплення, як спосіб утримання автомобіля на підйомі;

рушати з місця на 1-шій передачі.

Догляд за зчепленням полягає в періодичній перевірці й доливці при необхідності робочої рідини в бачок головного циліндра, а також у заміні накладок веденого диска при їхньому зношуванні й у заміні робочої рідини в гідроприводі. Як робоча рідина використається гальмова рідина «Рось», «Томь» або «Нева». Зміна рідини виконується один раз за два роки. Об'єм - 0,18 л.

Порядок заповнення системи й проведення прокачування для видалення з її повітря необхідно дотримуватись вимог. Після прокачування необхідно перевірити переміщення зовнішнього кінця вилки при натисканні на педаль до відмови, що повинне бути не менш 14мм. Менша величина переміщення кінця вилки забезпечує повне вимикання зчеплення й указує:

- на наявність повітря в гідравлічній системі;

- на можливе перекриття компенсаційного отвору головного циліндра крайкою манжети;

- на закупорку компенсаційного отворі із-за засмічення,

В цих випадках необхідно прокачати систему, замінити манжету або промити головний циліндр.

Про ступінь зношеності фрикційних накладок можна судити (при знятому картері зчеплення) по відстані між маховиком і натискним диском при включеному зчепленні. Якщо ця відстань становить менш 6 мм, то доцільно зняти ведений диск для огляду й заміни фрикційних накладок, рекомендується при цьому по можливості замінити ведений диск у зборі з накладками.

Коробка передач (КП) служить для зміни сили тяги й швидкості руху автомобіля залежно від умов роботи. За допомогою КП можна змінити напрямок руху на задній хід і відключити працюючий двигун від трансмісії при зупинці. Дія коробки передач засноване на тім, що обертання від колінчатого вала двигуна передається на ходову частину через зубчасті шестірні з певним передаточним числом на кожній передачі.

П`ятиступінчата коробка передач ГАЗ - 3110 має трьох вальну схему. Картер коробки передач виготовлений з алюмінієвого сплаву й складається із двох частин - передньої й задньої. Для забезпечення співвісності опор валів й отворів під штоки механізмів перемикання картери центруються настановними втулками, запресованими в передній картер. Передній і задній картери з'єднані між собою десятьма болтами. Для герметичності між картерами встановлена паронітова прокладка. Шестірня первинного вала, а також шестірні 1-й, 2-й, 3-й, 5-й передач і заднього ходу перебувають у постійному зачепленні із блоком шестірень. Ці шестірні й обертаються на голчастих підшипниках із пластмасовими сепараторами. Проміжна шестірня заднього ходу обертається на насипних роликах. Передачі передній і задній ходи постачені інерційними синхронізаторами.

Осьові переміщення деталей вторинного вала обмежені стопорними кільцями й бортиком вторинного вала.

Блок шестірень обертається на кулькових підшипниках, установлених у посадкових місцях передньої й задньої частини картерів. Осьовий зазор блоку шестірень регулюють при зборці підбором товщини пакета регулювальних кілець, установлюваних у посадкове місце переднього картера. Блокувальний пристрій механізму перемикання передач складається

із двох стопорних плунжерів і стопорного пальця. Від випадкового включення передачі заднього ходу передбачена блокувальна втулка із пружиною. Штоки перемикання передач фіксуються кульками, навантаженими пружинами.

Важіль перемикання передач постачений пристроєм, що демпфірує, що усуває його вібрацію при великій частоті обертання колінчастого валу.

Герметичність коробки передач забезпечується трьома сальниками. Маслозливна пробка постачена магнітом для вловлювання металевих продуктів зношування коробки передач.

трансмісія технічний обслуговування ремонт автомобіль

де: 1 - сапун; 2 - синхронізатор третьої і четвертої передачі; 3 -синхронізатор першої і другої передачі; 4 - синхронізатор п'ятої і задньої передачі; 5 - манжети; 6 - масло зливна магнітна пробка; 7 - масло заливна пробка(дві, з обох боків)

Рисунок 8 - Схема п`ятиступінчатої коробки передач ГАЗ 3110.

При включеній п'ятій передачі, що крутить момент передається в наступній послідовності: колінчатий вал, первинний вал, блок шестірень, проміжний вал, шестірня 5-ої передачі, ведений вал.

Кардана передача складається з заднього карданного вала, проміжного карданного вала та проміжного кріплення рисунок 9.

Задній карданний вал 15 представляє собою тонкостінну трубку з внутрішнім діаметром 45мм і товщиною стінки 2,5 мм, на кінцях якої запресовані або приварені дві вилки. У вушках є отвори для підшипників.

До заднього кінця карданного валу через шарнір приєднаний фланець 16 з двома вушкам, який чотирма болтами кріпиться через картону прокладку до фланця ведучої шестерні заднього моста. Наявність картонної прокладки запобігає витіканню масла у випадку підтіканню масла з картера заднього моста шліцам фланця ведучої шестерні.

де: А-місця де можливі удари при демонтажі; 1 - вилка; 2 - манжет; 3 - хрестовина; 4 - голчатий підшипник; 5 - стопорне кільце; 6 - баласнируюча пластинка; 7 - брудовідбивач; 8 - проміжний карданний вал; 9 - проміжна опора; 10 - підшипник проміжної опори; 11 - П - подібна пластина; 12 - стопорне кільце; 13 - болт; 14 - вухо вилки; 15 - задній карданний вал; 16 - фланець; 17 - притискне кільце; 18 - відбивач; 19 - прес-оливниця.

Рисунок 9 - Кардана передача двох вальна

До переднього кінця заднього карданного валу прикріплена через шліци вилка 14 зі шліцами в отворі в хвостовику, з'єднуюча задній карданний вал з проміжним. В проточці вилки розміщене притискне кільце.

Проміжний карданний вал 8 представляє собою тонкостінну трубу (з внутрішнім діаметром 71мм та товщиною 2,5мм), до заднього кінця впресована і приварена вставка з зовнішніми шліцами, а до переднього кінця - вилка, у вушках якої розміщені підшипники хрестовина карданного шарніра.

До переднього кінця карданного валу через шарнір приєднується ковзана вилка 1 з шліцевим отвором в хвостовику. Хвостовик вставляється в сальники і втулку заднього картера коробки передач. При переміщені заднього моста хвостовик ковзаючої вилки переміщується по шліцам вторинного вала до втулки заднього картера.

Проміжна опора 9 встановлена на задньому кінці проміжного карданного вала. Вона представляє собою гумовий елемент (подушку), зовнішня поверхня якого приєднана до кронштейну, а внутрішня до втулки, яка являється корпусом запресованого в неї шарикового підшипника 10. гумовий елемент поглинає вібрацію карданної передачі і передачу на кузов автомобіля. Профіль гумового елемента допускає повздовжнє переміщення корпусу підшипника, відповідно всієї карданної передачі, відносно кронштейна на проміжній опорі, при коливанні заднього моста відносно кузова. В шариках підшипника проміжної опори закладена змазка, яка не потребує заміни або поповнення на всьому проміжку експлуатації автомобіля. Для запобігання попадання води і бруду з обох сторін підшипника встановлені захисні кільця.

Кронштейн проміжної опори кріпиться до поперечини, а вона до кузова автомобіля, через приварені до нього спеціальні болти. Проміжний карданний вал з проміжною опорою з'єднується з заднім карданним валом через шліцеву вилку і кріпиться болтом і П - подібною пластиною 11,виступ який входить в шліц вилки.

Для запобіганню відкручування болта слугує стопорна шайба 12.

Карданний шарнір рисунок 10 являє собою хрестовину 4, цапфи якої розміщуються в голчатих підшипниках 3, встановлені в вушках вило.

В хрестовині вкручено закриваюча захисним ковпачком прес-оливниця, через яку по отворам в хрестовині і канавках цапфах відбувається змащення голчатих підшипників і торців цапфи.

Корпуса голчатих підшипників фіксуються в вушках стопорними кільцями, які при вставлених хрестовинах щільно прилягають до внутрішній точно обробленій поверхні вушок. Оскільки проміжок між торцями хрестовини і корпусами зовсім малий (0,03мм не більше.) хрестовина не може переміщатись вздовж підшипників і точно центрується відносно вилок.

де: 1 - манжета; 2 - манжети; 3 - голчатий підшипник; 4 - хрестовина; 5 - масляні висверлення; 6 - захисник; А - фаска манжета

Рисунок 10 - Система змащування підшипників карданних шарнірів

В корпусі розташовано 20 голок товщиною 2мм і запресована штампована обойма манжети, являється голкотримачем, забезпечує нерухомий стан голок.

Діаметр голок підшипника підібраний в корпусі та, щоб після установки вони становили збірку і не випадали.

Для запобіганню витікання мастила з під підшипників встановлюють гумовий манжет з пружиною. Особливістю конструкції є те, що кромка манжета зосереджена не на утримувані масла, а навпаки, щоб дозволяло маслу при змащуванні шарніра виходити з під кромки при високому тискові і обійтись без використання запобіжного клапана.

Зусилля пружини, піджимає кромку манжета, підібране таким, що забезпечує вихід повітря і залишок масла при її нагнітанні і підвищення тиску, але в той же час зберігаючи необхідну кількість масла для нормальної роботи підшипників.

Для захисту манжети від потрапляння води, бруду і пилу служить впресований захисник до якого прижимається торець манжета.

Задній міст складається з нерозбірної балки - картера, головної передачі, диференціала і півосей.

Головна передача гепоїдна, кількість зубців ведучої шестерні 10, веденої 39, шестерні підбираються в комплект по шумові.

Диференціал рисунок 11 шестерний і представляє собою корпус 10, в якому розміщені встановлені на вісі 20 два сателіта 19, які знаходяться в постійному зчеплені з двома півосьовими шестернями 22. До фланця корпуса диференціала кріпиться болтами ведома шестерня 21 головної передачі.

Балка заднього моста складається з чугуного картера 8 з запресованими в нього кожухами півосей на сталевих без шовних трубах з привареними до їх кінців ковані фланці, в яких розміщуються підшипники півосей.

До фланців кріпиться тормозні щити з тормозними механізмами рисунок 12. Задня частина має штамповану кришку 15 звідки можливе встановлення ведомої шестерні і диференціал рисунок 11.

Ведуча шестерня розміщується в горловині картера на двох конічних підшипниках 4 і 6. Для встановлення її в потрібне місце служить регулююче кільце 7. Регулювання натягу підшипників ведучої шестерні здійснюється з допомогою регулюючих шайб 5.

Диференціал з відомою шестернею головної передачі встановлено на двох конічних підшипниках 11, розміщених в гніздах бокових стінках картера. В цих же гніздах розміщені регулюючі гайки 16 підшипниках диференціалах.

де: 1 - гайка; 2 - прапорці ведучої шестерні; 3 - манжет; 4 - передній підшипник; 5 - регулююча шайба; 6 - задній підшипник; 7 - регулююче кільце; 8 - картер; 9 - ведома шестерня; 10 - картер диференціала; 11 - підшипник диференціала; 12 - піввісь; 13 - прокладка кришки; 14 - стопорна пластина; 15 - кришка картера; 16 - регулююча шайба підшипників диференціала; 17 - кришка підшипника диференціала; 18 - пробка; 19 - сателіт; 20 - вісь сателітів; 21 - ведома шестерня; 22 - півосьова шестерня.

Рисунок 11 - Задній міст

Гніздо зроблено таки чином, що одна половинка розміщується в стінці картера, а друга в кришці 17 прикручена двома болтами до стінки картера. Отвори під підшипниками диференціала і різьба під гайки обробляються при прикрученими кришками, тому кришки невзаємопов'язані. До кришок підшипників диференціала прикручені стопорні пластини 14, фіксують положення гайок підшипників диференціала.

При обертанні гайок підшипників диференціала відбувається переміщення підшипників або стягування.

Піввісь своїм внутрішнім шліцивим кінцем в півосьову шестерню, а зовнішнім - в підшипник, розміщений у фланці кожуха півосі.

Змащування підшипників півосей здійснюється через ковпачкову масльонку, вкручену в фланець. У фланці є також канал через який можливо викид масла при поломці ущільнювачів підшипників і запобігти попадання масла в тормозний механізм.

1.3 Схеми

На рисунку 12 зображено кінематична схема трансмісії Газ-3110.

де: 1 - зчеплення; 2 - привід вимкнення зчеплення; 3 - п'ятиступінчата коробка передач; 4 - карданний вал; 5 - задній міст; 6 - на пів розвантажена піввісь

Рисунок 12 - Кінематична схема трансмісії Газ-3110

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

2.1 Характеристика об'єкту проектування

2.1.1 Загальна характеристика дільниці по ремонту ОК

До складу АТП входять автомобілі Газ - 3110 - 100 штук.

АТП в своєму складі має такі дільниці:

- агрегатна, електромеханічна, акумуляторна, шиномонтажна, шиноремонтна, покрасочна та інші.

На АТП є склади запасних частин, матеріалів, паливно-змащувальних матеріалів.

2.1.2 Вихідні дані до курсового проекту

Таблиця 2.1 - Вихідні дані до курсового проекту

№

Модель рухомого складу

Ум.

Поз.

Од.

Вим.

Марка автомобіля

Марка автомобіля

1

Списочна кількість

АСП

шт

100

Газ-3110

2

Середньо добовий пробіг

lСД

км

340

3

Пробіг з початку експлуатації

Доля LКР

До 0,25

4

Кількість робочих днів

ДР

дні

280

5

Кількість робочих днів зон ТО і ПР

ДРЗ

дні

280

6

Категорія умов експлуатації

КУЕ

3

7

Природно кліматична зона

ПКЗ

Помірно теплий

8

Дільниця, що проектується

Дільниця по трансмісії

9

Технологічний процес

ТО та Р

2.2 Розрахунок виробничої програми ТО і Р рухомого складу АТП

2.2.1 Визначення і корегування періодичності і трудомісткості ТО і Р рухомого складу

2.2.1.1 Вибір коефіцієнтів корегування

Нормативи періодичності ТО, пробігу до КР , трудомісткості ТО і ПР корегуються за допомогою спеціальних коефіцієнтів корегування К1-К5 які залежать від :

- категорії умов експлуатації - К1;

- модифікації рухомого складу - К2;

- природно кліматичних умов - К3;

- пробігу з початку експлуатації - К4;

- кількості автомобілів на АТП - К5;

Результуючі коефіцієнти для кожного виду корегування визначаються по формулах:

КLТО=К1*К3;

КLКР=К1*К2*К3;

К4=К4;(2.1)

КtТО=*К2*К5;

КtПР=К1*К2*К3*К4*К5;

Де КLТО, КLКР, К4, КtТО, КtПР - коефіцієнти , корегуючи відповідно періодичність ТО , пробіг до КР, час простою в ТО і ПР, трудомісткість ТО, трудомісткість ПР.

Для автомобілів Газ-3110

КLТО=0,8*1=0,8

КLКР=0,8*1*1,1=0,88

К4=0,4;

КtТО=1*1,15=1,15;

КtПР=1,2*1*0,9*0,*1,15=0,49;

Результати розрахунків заносимо в таблицю 2.2

Таблиця 2.2 - Коефіцієнти корегування

Вид корегування

Ум.поз.

Марка автомобіля ЗІЛ - 130

К1

К2

К3

К4

К5

Рез

1.Періодичність ТО

КLТО

0,8

1

0,8

2.Пробіг до КР

КLКР

0,8

1

1,1

0,88

3.Час простою в ТО,КР

К4

0,4

0,4

4.Трудомісткість ТО

КtТО

1

1,15

1,15

5.Трудомісткість ПР

КtПР

1,2

1

0,9

0,4

1,15

0,49

2.2.1.2 Вибір і корегування нормативів ТО і Р рухомого складу АТП

Нормативи ТО і Р рухомого складу встановлені „Положенням про ТО і Р рухомого складу автомобільного транспорту” і відповідають нормальним

умовам експлуатації. До них відносяться :

- пробіг до ТО-1: (км);

- пробіг до ТО-2: (км);

- пробіг до КР: (км);

- час простою в ТО і ПР:

дні простою в КР: (дні);

- трудомісткість ЩТО: (люд*год);

- трудомісткість ТО-1: (люд*год);

- трудомісткість ТО-2: (люд*год);

- трудомісткість ПР: (люд*год/1000км).

Для автомобіля Газ-3110:

= 5000 км = 0,5 люд*год

= 20000 км = 2,9 люд*год

= 250000 км = 11,7 люд*год

= 0, 4 дні/1000км = 3,2 люд*год/1000км

= 10 днів

Корегування нормативних значень проводиться з допомогою результуючих коефіцієнтів корегування по формулах :

(2.2)

Для автомобіля Газ-3110:

Одержані значення пробігів необхідно скорегувати ще раз, по кратності середньодобового пробігу. Це пояснюється тим , що автомобіль може бути встановленим на обслуговування тільки після завершення робочої зміни, тобто період між сусідніми ТО повинен відповідати цілому числу днів.

Корегування по кратності середньодобового пробігу проводиться в такій послідовності:

Для пробігу до ТО-1:

- кількість днів між сусідніми ТО-1: (2.3)

округляється до цілого числа і знаходиться:

Для пробігу до ТО-2:

- кількість періодів ТО-1 в періоді ТО-2: (2.4)

округляється до цілого числа і знаходиться:

Для пробігу до КР:

- кількість періодів ТО-2 в періоді КР: (2.5)

округляється до цілого числа і знаходиться:

Для автомобілів Газ-3110

Для пробігу до ТО-1:

Для пробігу до ТО-2:

Для пробігу до КР:

Результати розрахунків заносимо в таблицю 2.3

Таблиця 2.3 - Значення розрахункових нормативів

Розрах.

Норм.

Ум.

Позн

Один.

Вим

Газ-3110

Норм

знач

Скор. по К”

Скор.

по n”

Прийн. до розр

1

2

3

4

5

6

7

Пробіг до ТО-1

LТО-1

км

5000

4000

3740

3740

Пробіг до ТО-2

LТО-2

км

20000

16000

14960

14960

Пробіг до КР

LКР

км

250000

220000

209440

209440

Час простою

в ТО і ПР

ДПР

дні на 1000 км

0,5

0,4

?

0,5

Дні прос-

тою в КР

ДКР

дні

10

?

?

10

Трудоміс-

ткість ПР

tЩТО

люд*год

0,5

0,575

?

0,575

Трудоміс-

ткість ТО-1

tТО-1

люд*год

2,9

3,335

?

3,335

Трудоміс-

ткість ТО-2

tТО-2

люд*год

11,7

13,455

?

13,455

Трудоміс-

ткість ПР

tПР

люд*год

3,2

1,58

?

1,58

2.3 Розрахунок виробничої програми по ТО і Р РС в кількісному вираженні

2.3.1Визначення коефіцієнтів технічної готовності і випуску

Коефіцієнт технічної готовності б Т являє собою відношення кількості технічно справного рухомого складу до загальної і знаходиться по формулі

(2.6)

де lс-д- середньодобовий пробіг, км;

ДПР- скоригований час простою в ТО і ПР, дні/1000 км;

ДКР- скориговані дні простою в КР, дні;

LКР- скоригований пробіг дот КР, км.

Для автомобіля Газ-3110:

Коефіціент випуску являє собою відношення кількості днів роботи технічно справного РС до загальної кількості календарних днів:

(2.7)

де ДР- кількість робочих днів автомобілів;

ДК- кількість календарних днів в році.

Для автомобіля Газ-3110:

2.3.2 Визначення річного пробігу групи автомобілів

Загальний річний пробіг віх автомобілів однієї технологічно сумісної групи:

(2.8)

де АСП- число автомобілів однієї технологічно сумісної групи.

Для автомобіля Газ-3110:

2.3.3 Визначення річної і добової програми ТО і Р РС

Кількість КР, ТО-1, ТО-2, ЩТО за рік визначається по кожній технологічно сумісній групі РС по формулах:

Кількість КР:

Кількість ТО-2: (2.9)

Кількість ТО-1:

Кількість ЩТО:

Для автомобіля Газ-3110:

Кількість КР:

Кількість ТО-2:

Кількість ТО-1:

Кількість ЩТО:

Кількість ЩТО, ТО-1, ТО-2, за добу визначається також по кожній технологічно сумісній групі РС по формулах:

(2.10)

Для автомобіля Газ-3110:

Результати розрахунків заносимо в таблицю 2.4

Таблиця 2.4 - Річна програма ТО і Р СД

Марка автомо-біля

Коеф.

Річн

Пробіг, км

Кількість за рік

Кількість за добу

бТ

бВ

Газ-3110

0,86

0,65

8066500

38,5

500,7

3162,3

23725

1,78

11,2

84,7

По АТП

0,86

0,65

8066500

38,5

500,7

3162,3

23725

1,78

11,2

84,7

2.4 Розрахунок виробничої програми ТО і ПР РС в трудовому вираженні

Річна трудомісткість робіт по ТО визначається на основі річної виробничої програми і скориговані трудомісткості одиниці обслуговування :

- трудомісткість ЩТО: (2.11)

де КМ=0.35...0.75- коефіцієнт механізації

- трудомісткість ТО-1:

- трудомісткість ТО-2:

Річний об'єм робіт по ПР визначається виходячи з робочого пробігу групи автомобілів і скоригованої трудомісткості ПР на 1000 км пробігу.

(2.12)

Для автомобіля Газ-3110:

Результати визначення річних трудомісткостей заносимо в таблицю 2.5

Таблиця 2.5 - Річна програма ТО і Р РС

Марка автомобіля

Трудомісткість , люд*год

ТЩТО

ТТО-1

ТТО-2

ТПР

ТСУМ

Газ-3110

6820

10546,27

6736,9

12745,07

36848,24

Трансмісія 10%

682

1054,627

673,69

1274,507

3684,824

2.5 Розподіл трудомісткостей ТО і ПР по видах робіт

Розподіл по видам робіт проводиться окремо для ЩТО, ТО-1, ТО-2 і ПР .

Користуючись таблицями розподілу робіт ТО і ПР по процентному відношенню, знаходяться трудомісткості окремих видів робіт в межах одного виду обслуговування -ЩТО, ТО-1, ТО-2 або ПР :

, (2.13)

де, ТВ- розрахункова трудомісткість окремого виду робіт , люд*год;

ТN- річна трудомісткість даного виду ТО або ПР (по АТП), люд*год;

с- процентна доля окремого виду робіт від річної трудомісткості даного виду ТО і ПР, %.

Так як нам потрібна трудомісткість по Т роботам , а розраховували трудомісткість по всіх автомобільних системах знаючи, що Т роботи складають 10% від всіх видів робіт, визначаємо трудомісткість по видам ТО і ПР для технічних робіт.

Результати занести в таблицю 2.6

Таблиця 2.6 - Розподіл трудомісткостей ТО і ПР по видах робіт

Вид робіт

%

Трудомісткість , люд*год

ЩТО

Прибиральні

80

545.6

Миючі

20

136.4

Всьго

100

682

ТО-1

Діагностичні

15

158.19

Закріплюючі

50

527.31

Регулювльні

15

158.19

Змасчювальні, очистні

20

210.92

Всього

100

1054.627

ТО-2

Діагностичні

10

67.37

Закріплюючі

45

303.31

Регулювльні

15

101.05

Змасчювальні, очистні

10

67.37

Відновлювальні

15

101.05

Розбирально-збиральні

5

33.69

Всього

100

673.69

ПР

Діагностичні

5

63.73

Регулювльні

10

127.46

Розбирально-збиральні

35

446.09

Дефектація

13

165.69

Комплектація

10

127.46

Відновлювальні

17

1216.68

Змасчювальні, очистні

10

127.46

Вього

100

1274.57

2.6 Розрахунок чисельності робітників

Чисельність робітників знаходиться окремо по проектуємій дільниці. Визначається штатна і явочна кількість робітників. Чисельність робітників залежить від об'єму робіт на дільниці фонду робочого часу працівника.

Фонди робочого часу явочних і штатних працівників знаходяться за формулами:

ФЯ= (ДК-ДВ-ДСВ)*tЗМ-ДПС*tСК ,

ФШ= (ДК-ДВ-ДСВ-ДВІД-ДПОВ)*tЗМ-ДПС*tСК (2.14)

де , ДК - календарні дні;

ДВ - кількість вихідних днів;

ДСВ - кількість святкових днів;

ДВІД - кількість днів відпустки;

ДПОВ - кількість пропусків по хворобі та інших поважних причинах;

ДПС - кількість передсвяткових днів;

tЗМ- - тривалість зміни, год;

tСК - час на який скорочується зміна , в суботні та передсвяткові дні;

Для розрахунку приймаємо:

tЗМ - 7 год при 6-денному робочому тижневі;

tСК - 1 год;

ДВІД - 18 днів;

ДПОВ - 3 дні.

ФЯ= (365-104-10)*7-10*1=1747(год) ,

ФШ= (365-104-10-18-3)*7-10*1=1600(год)

Явочна і штатна чисельність робітників :

(2.15)

де, Ті - річний об'єм робіт по проектуємій дільниці (10 % від загальної суми).

Приймаємо на дільницю таку кількість робітників:

- Явочних РЯ= 2(чол)

- Штатних РШ= 2(чол)

2.7 Вибір обладнання

Все обладнання для виконання робіт по ТО та ПР в проектуємій дільниці поділяємо на дві групи : технологічне обладнання (станки, стенди, прилади, діагностичне обладнання і тд.) та технологічна оснастка і інструмент (стелажі, шафи, верстаки, комплекти інструментів).

Номенклатура і кількість обладнання приймається по табелях технологічного обладнання і спеціалізованого інструменту для АТП, а також по різних довідниках обладнання для ТО і Р агрегатів трансмісії.

Таблиця 2.7 - Табель виробничого обладнання для дільниці по ТО та Р трансмісії

Обладнання,

прилади,

інструменти

Тип

Кількість

Габаритні розміри,

мм

Площа, м2

Потужніст,

кВт

один

заг.

Один.

Заг.

Верстат слюсарний

2248

1

1500х2000

3

3

1

1

Лещата

?

1

700х500

0,35

0,35

?

?

Настільно свердлильний станок

3Е-631

1

500х800

0,4

0,4

1

1

Ящик для відходів

?

1

400х400

0,16

0,32

?

?

Ванна для миття деталей

?

1

1500х700

1,05

11,05

?

?

Шафа для зберігання інструменту

506-00

1

500х700

0,35

0,7

?

?

Ящик з піском

703-00

1

400х400

0,16

0,32

?

?

Токарний верстат

?

1

1500х700

1,05

1,05

3

3

Сумарна площа обладнання складає 20,28 м2.

Площа відділення визначається:

(2.16)

де - коефіцієнт ущільнення, який враховує проходи та відстані між обладнанням (приймається =3-5);

- сумарна площа під обладнання, м2.

SВІД= 20,28*4=81,1 м2

Отже площа відділення складає 81,1 м2.

До даного розділу додається план розміщення обладнання на відділенні АТП.

де: 1- верстат слюсарний; 2- лещата; 3- настільно свердлильний станок; 4- ящик для відходів; 5- ванна для миття деталей; 6- шафа для зберігання інструменту; 7-ящик з піском; 8- Токарний верстат; 9-оглядова яма.

Рисунок 12 - План дільниці технічного обслуговування та ремонту трансмісії Газ-3110.

3 РЕМОНТ ТА МЕТОДИ ВІДНОВЛЕННЯ

Мета технічного обслуговування і ремонту полягає у підтримуванні дорожніх транспортних засобів у технічно справному стані та належному зовнішньому вигляді, забезпеченні надійності, економічності, безпеки руху та екологічної безпеки.

Технічне обслуговування призначене для збільшення міжремонтного пробігу автомобіля і підтримування його в належному стані. Легкові автомобілі та автобуси ТО-1 проходять через 5000 км пробігу, ТО-2 - через 20000 км пробігу. Вантажні автомобілі, автобуси на базі вантажних автомобілів або з використанням їх базових агрегатів, автомобілі повно-приводні, причепи і напівпричепи ТО-1 проходять через 4000 км пробігу, ТО-2 - через 16000 км пробігу.

3.1 Технологічна карта технічного обслуговування

3.1.1 Щоденне технічне обслуговування

Перед виїздом пересвідчитися, що не підтікає олива з картерів коробки передач і головної передачі, перевірити дію зчеплення, коробки передач, карданної та головної передач на ходу автомобіля.

3.1.2 Технічне обслуговування 1

При першому технічному обслуговувані:

перевірити

­ стан і дію відтяжної пружини зчеплення;

­ рівень рідини в гідроприводі вимкнення зчеплення і герметичність гідроприводу;

­ кріплення кронштейну і складових частин гідроциліндра підсилювача;

­ кріплення коробки передач до картера зчеплення;

­ дію механізму перемикання передач на нерухомому автомобілі;

­ стан карданного валу, зазор в шарнірних і шліцьових з'єднаннях і проміжній опорі кріплення фланців карданного валу, опорних пластин голчатих підшипників і проміжних опор;

­ в задньому мосту перевірити герметичність з'єднань; стан кріплення картера редуктора, кришки картера підшипників конічної шестерні, кришки колісних редукторів і фланців півосей.

Виконати

­ регулювання вільного ходу педалі зчеплення;

­ підтягнути кріплення картера зчеплення;

­ підтягнути кріплення коробки передач;

­ прочистити сапун коробки передач;

­ підтягнути кріплення фланців карданного вала, опорних пластин голчатих підшипників і проміжних опор;

­ огляд, підтягування кріплення картера редуктора кришки картера підшипників конічної шестерні, кришки колісних редукторів і фланців півосей. Прочистка сапуна.

3.1.3 Технічне обслуговування 2

При другому технічному обслуговуванні зробити ті ж роботи, що й при першому і крім того:

перевірити

­ кріплення картера зчеплення;

­ герметичність і кріплення гідроприводу;

­ вільний і повний хід педалі;

­ роботу зчеплення і підсилювача привода;

­ стан і герметичність коробки передач;

­ дію механізму перемикання передач і його привода;

­ кріплення гайки фланця шестерні головної передачі.

­ Виконати

­ огляд, підтягування кріплення гідроприводу зчеплення;

­ відрегулювати хід педалі зчеплення;

­ підтягнути кріплення вузлів коробки передач;

­ замінити дефектні деталі карданної передачі;

­ контроль кріплення гайки фланця шестерні головної передачі при знятому карданному валі;

­ підтягування кріплення фланців півосей.

3.1.4 Сезонне технічне обслуговування

При сезонному технічному обслуговуванні виконати

­ сезону заміну змазуючого матеріалу в агрегатах трансмісій після їх попередньої промивки.

Таблиця 3.1 - Можливі несправності зчеплення

Неполадки та їх причини

Ймовірна причина

Методи їхусунення
1.Неповне включення зчеплення (зчеплення пробуксовує)
Специфічний запах, зменшена інтенсивність розгону і швидкість руху автомобіля
2. Неповне виключення зчеплення (зчеплення “веде”). Затруджене вмикання передач, скрегіт при перемиканні в коробці передач)

3. Шум при вимкненні зчеплення
Зчеплення
а) малий або відсутній вільний хід зовнішнього кінця вилки вимикання зчеплення;
б) надмірне зношення фрекційних накладок (товщина накладок менше 2 мм кожної);
в) попадання масла на фрекційні накладки з двигуна, коробки передач;
г) послаблення нажимних пружин зчеплення
а) деформація ведомого диска;
б) заїдання маточини ведомого диска на шліцах первинного вала коробки передач;
в) великий вільний хід зовнішнього кінця вилки зчеплення.
а) відсутнє змащення підшипнику вмикання зчеплення;

б) знос підшипника зчеплення
Відрегулювати вільний хід зовнішнього кінця вилки включення зчеплення в межах 6 мм
Замінити ведомий диск чи фрекційні накладки
Змінити ведомий диск чи фрекційні накладки,
якщо замащення невелике, то промити поверхні накладок керосином та зачистити мілкої шкуркою
Замінити пружини
Замінити диск, здійснити його правку (биття накладок диска повинно бути не більше 0,7 мм)
Усунути заїдання (забоїни, бруд)
Див. Пункт 1а
Змастити підшипник

Замінити підшипник
Таблиці 3.2 - Можливі несправності коробки передач

Неполадки та їх причини

Ймовірна причина

Методи їхусунення

1

2

3
Підвищений шум при роботі коробки передач
Підвищений шум при перемиканні передач
Затруджене перемикання передач

4.Самовимкнення передач при русі автомобіля

Коробка передач

а) послаблення закріплених деталей;

б) знос чи пошкодження деталей;

Знос зубчатих частин відповідних шестерень

а) знос деталей механізму переключення коробки передач;

б) знос муфтового механізму ІІІ - ІV передач;

в) знос торцевих частин зубців шестерень першої передачі;

г) невірно відрегульовано зчеплення

а)невірне включення передач (при вмикання передачі педаль зчеплення відпущена раніше, ніж сталося повне зчеплення шестерень);

б) перехилення шестерень в результаті зносу:

вилок переключення

муфтового механізму ІІІ - ІV передач та шестерні першої передачі і передачі заднього ходу;

підшипників і штопорних кілець валів коробки передач;

Підтягнути болти та гайки

Розібрати коробку та замінити зношені деталі

Замінити зношені деталі

Замінити зношені деталі

Замінити зношені деталі

Замінити зношені деталі

Відрегулювати зчеплення

Правильно вмикати передачу

Замінити зношені деталі

5.Витік масла з коробки передач

в) великий знос вилок та штоків перемикання а також послаблення кріплення вилок на штоках

г) слабка затяжка гайок кріплення коробки передач і ведомого вала. Наявність осьового переміщення ведомого вала може призвести до само вимикання передач

Пошкодження чи зношення сальників

Замінити зношені штоки та вилки, забезпечити потрібне кріплення вилок на штоках

Затягнути кріплення деталі

Замінити сальники

Таблиця 3.3 - Можливі несправності карданної передачі

Неполадки та їх причини

Ймовірна причина

Методи їхусунення

1. Стук в карданних валах при різкій зміні частоти обертання

2. Вібрація карданних валів

3. Витік масла з шарнірів і шліцевого з'єднання

4.Підвищений шум в проміжній опорі

Карданна передача

а) зношення голчатих підшипників чи шліцевого з'єднання;

б) послаблення кріплення карданних валів

Згин труб, невірно зібрано шліцеве з'єднання (не співпадають мітки на деталях), ослаблення крищок підшипників

Знос чи пошкодження сальників

Зруйнований сепаратор підшипника опори

Перевірити карданні вали обертання від руки. при виявленні люфту замінити зношені деталі

Підтягнути болти кріплення карданної передачі

Перевірити правильність зборки і кріплення карданних валів, пошкоджені деталі замінити

Сальники замінити

Замінити підшипник

Таблиця 3.4 - Можливі несправності заднього моста

Неполадки та їх

причини

Ймовірна

причина

Методи їх

усунення

1.Підвищений шум

2.Великий кутовий люфт ведучої шестерні

3.Витік мастила через сальники ведучої шестерні та маточини задніх коліс, а також по площині щилин картера редуктора

4.Задири на зубцях шестерень головної передачі

Задній міст

а) невірне регулювання зачеплення шестерень головної передачі по контакту;

б) збільшений бічний зазор в зачеплені ведучої та ведомої шестерень в результаті зносу їх зубців;

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены