Планування та організація технічного сервісу за машино-тракторним парком сільськогосподарського підприємства

У моєму господарстві СФГ «Никоненко» знаходиться 40 тракторів , значить підбираємо одного майстра - наладчика і три слюсаря .

2.5 Вибір технологічного обладнання, оснастки, приладів та інструментів для дільниці ТО і діагностування машин

Технологічний процес визначення технічного стану машин без розбирання і висновок про необхідність обслуговування або ремонту називають діагностуванням.

Діагностика вивчає форми виявлення технічного стану, методи й засоби виявлення несправностей і прогнозування ресурсу роботи об'єкта без його розбирання.

Для техніки, яка використовується в сільськогосподарських підприємствах аграрно-промислового комплексу України діє планово-запобіжна система ТО і ремонту машин. ТО тракторів і сільськогосподарських машин виконують спеціалізовані ланки.

При плановому ТО тракторів всіма роботами керує майстер-налагоджувач, який виконує контрольно-діагностичні (крім ресурсного діагностування) і регулювальні операції і контролює якість робіт, що виконуються іншими членами ланки.

Перед початком ТО тракторист-машиніст подає відомості про несправності майстру-налагоджувачу, а перед початком ресурсного діагностування майстру-діагносту. Майстер-діагност діагностує вузли і агрегати трактора за допомогою засобів діагностування, що входять до складу стаціонарних або пересувних діагностичних установок.

Важливим фактором ефективного ТО є вибір місця його виконання (таблиця 2.8).

Таблиця 2.8 Місце виконання основних видів ТО за тракторами

Діагностика підтримує на високому рівні надійність машин, зменшує витрати запасних частин і матеріалів, знижує затрати праці на профілактику і ремонт, підвищує продуктивність машин і знижує собівартість виконання робіт. Діагностика є технологічним елементом профілактики і ремонту, основним методом виконання контрольних робіт. Специфічною властивістю, що відрізняє діагностику від звичайного визначення технічного стану є не підвищення точності цієї процедури, а насамперед виявлення прихованих несправностей без розбирання.

2.6.4 Основні положення виконання змащувально-заправочних робіт

Вибір раціональної організації і засобів заправки машин нафтопродуктами залежить від напрямку виробничо-господарської діяльності сільськогосподарського підприємства, кількості тракторів у бригаді (відділку), відстані від місця їх роботи до стаціонарного поста, тощо. На стаціонарному посту доцільно заправляти трактори, які працюють у полі на відстані не більше як 1,5…2,0 км. В інших випадках їх заправляють, як правило, на місці роботи за допомогою пересувних заправних агрегатів.

Кожний сорт палива, оливи і мастила повинен зберігатися в окремій тарі. Змішування різних сортів однотипових нафтопродуктів є неприпустимим.

При недбалому зберіганні і транспортуванні нафтопродуктів в них потрапляють механічні домішки і вода, які спричиняють передчасний вихід із роботи складових частин машини, порушують процес сумішоутворення і згоряння палива, зменшують потужність і паливну економічність роботи дизеля.

Згідно вимог Держстандартів, механічних домішок в паливі повинно бути не більше 50 г на 1 т палива. Так потрапляючи в зазори між прицезійними деталями ці домішки, основу яких складає кремнезем (SiO2) і глинозем (Al2O3), сприяють спрацюванню тертьових поверхонь, в результаті чого деталі передчасно спрацьовуються.

Не меншу шкоду паливній апаратурі наносить потрапляння води в дизельне паливо, при недбалому його зберіганні. Дотикаючись до робочих поверхонь прицезійних деталей, вода спричиняє їх корозію, яка приводить до заклинювання тертьових спряжень і виходу їх з роботи. Крім того вода знижує теплотворну здатність палива, а відповідно і потужність дизеля. При температурі палива нижче 0о С, частинки води, які входять до складу палива замерзають у вигляді дрібних кристалів льоду, забиваючи паливо проводи, затруднюючи запуск дизеля в зимовий період експлуатації.

Механічні домішки, які можуть входити до складу оливи і пластичних мастил (при недбалому їх зберіганні) діють на тертьові поверхні подібно наждаку, викликаючи прискорене спрацювання їх і передчасний вихід з роботи. При наявності води в оливах і пластичних мастилах тертьові поверхні піддаються корозії.

Щоб запобігти зазначених наслідків, при поступлені палива, олив, пластичних мастил, незалежно від паспортних даних, необхідно перевіряти їх якість за допомогою мобільних лабораторій, або шляхом зовнішнього огляду, фільтрування та відстою. Заправку дизельним паливом двигунів необхідно виконувати після того, як паливо відстоялось не менше 48 годин.

2.7 Розрахунок річного план-графіка ТО і ремонтів тракторів

Технічне обслуговування (ТО) необхідне для підтримання трактора в робото здатному стані в процесі експлуатації.

Недотримання встановленої періодичності і незадовільна якість ТО значною мірою зменшують ресурс трактора, сприяють збільшенню кількості відмов, призводять до зниження потужності дизеля і збільшення затрат на експлуатацію трактора.

Обов'язкове періодичне обслуговування машини передбачене планово-запобіжною системою ТО тракторів. Число і вид ТО на рік або на місяць даного трактора визначають в залежності від його планового наробітку за встановлений період (Др) в кілограмах або літрах витраченого палива або умовних еталонних гектарах, фактичного напрацювання з початку періоду (Дн) від останнього капітального ремонту або від моменту введення в експлуатацію і від прийнятої періодичності видів ТО.

Складання річного плану ТО і ремонту тракторів передбачає визначення кількості та календарних строків їх проведення, розрахунок затрат праці і коштів.

Річний план-графік ТО і ремонту техніки розробляється окремо для кожного виду машин і тракторів, комбайнів, автомобілів, сільськогосподарських машин тощо. Результатом розробки план-графіка є визначення кількості ремонтів і технічних обслуговувань всіх видів для кожної групи або арки машин.

Способи розрахунку кількості технічних обслуговувань і ремонтів машин:

· за циклом (аналітичний метод);

· за шкалою чергування їх періодичності (шкала періодичності);

· за сумарними витратами палива (графічний метод).

Вихідними даними для розробки річного плану-графіка технічного обслуговування і ремонту тракторів є:

- марка трактора;

- господарський номер;

- вид, місяць, рік останнього ремонту;

- напрацювання від останнього ремонту (мотогодин, кількість витраченого палива, ум.ет.га;

- планове завантаження на рік і по місяцях кількості витраченого палива (мотогодин або ум.ет.га);

- періодичність технічного обслуговування залежно від групи трактора;

- відсоток завантаження тракторів по місяцях року.

2.8 Розрахунок затрат праці на технічне обслуговування тракторів

Затрати праці визначають за формулою:

, люд.-год.

де NТО-1, NТО-2,NТО-3- кількість відповідно ТО-1, ТО-2, ТО-3;

ТТО-1, ТТО-2,ТТО-3, ТСТО- затрати робочого часу (див. табл.);

птр - кількість тракторів даної марки.

люд.-год.

К-701

Т-150

Т-150К

ДТ-75М

У такому порядку розрахувати затрати праці для кожної марки тракторів.

3. Технологічна частина

3.1 Технічна характеристика системи охолодження двигуна ЯМЗ-236ДЗ

Система охолоджування -- закрита. Циркуляція води здійснюється насосом відцентрового типа. Вентилятор -- шестилопатевий, радіатор -- шестирядний, трубчато-пластинчатый, латунний. Ємкість системи -- 48 л. Привід водяного насоса і вентилятора -- від шківа колінчастого валу за допомогою ремінної передачі. Натягнення ременів -- за допомогою натяжного ролика.

Рідина, що охолоджує, нагнітається насосом через канали в передній кришці в подовжні водорозподільні канали правого і лівого ряду циліндрів блок-картера. З розподільних каналів вона через вікна поступає до гільз циліндрів і охолоджує їх. З отворів у верхній плиті кожного ряду циліндрів рідина, що охолоджує, прямує в голівки циліндрів і відводиться через трубу, що водовідводить, в радіатор.

У систему охолоджування дизеля входить охолоджування пускового двигуна і гальмівного компресора. До пускового двигуна рідина, що охолоджує, поступає по патрубку з порожнини шостого циліндра і відводить, я з голівки в трубу лівого ряду циліндрів, що водовідводить. До гальмівного компресора рідина, що охолоджує, поступає з розподільного каналу правого ряду циліндрів по гумовому шлангу і відводиться трубкою в порожнину водяного насоса.

Під час роботи пускового двигуна у водяній сорочці його відбувається термосифонна циркуляція води, проте вона не настільки інтенсивна, аби забезпечити тривалу роботу. Тому не рекомендується працювати на неодружених зворотах більше 3 хвилин щоб уникнути перегріву пускового двигуна.

Для підтримки нормального температурного режиму дизеля перед радіатором встановлюється шторка, якою регулюється потік повітря через радіатор залежно від навантаження і пори року.

На двигунах, що випускаються з 1975 р., встановлюється два термостати для швидшого прогрівання після пуску і регулювання температурного режиму.

Пробка заливної горловини радіатора має пароповітряний клапан для регулювання тиску в радіаторі. Паровий клапан перепускає пару в атмосферу при тиску в системі, що перевищує атмосферне більш ніж на 0,5 кгс/см2, а повітряний клапан перепускає повітря в радіатор при розрідженні більше 0,01 кгс/см2. Нормальна температура води в системі -- в межах 80--97° С. Допуськаєтся короткочасне (не більше 5 хвилин) підвищення температури води до 105° С.

Конструкція ущільнення валика водяного насоса аналогічна вживаною на дизелі. Деталі ущільнення взаємозамінні з цими деталями дизеля (мал. 3.1). З метою підвищення зносостійкості ущільнення втулка 6, що працює у контакті з графітною шайбою 7, виготовляється з бронзи БР ОС-5-25. Для контролю за роботою ущільнення в корпусі насоса виконаний отвір 20. Поява течі води з отвору свідчить про знос деталей ущільнювачів. Для знімання крильчатки 14 з валика насоса в разі заміни деталей ущільнення передбачено три монтажні отвори 13 під установку знімача.

На двигунах, що випускаються з січня 1975 р., привід вентилятора здійснюється двома ременями розміром 11-- 16X11X1450 замість одного ременя розміром II-- --19X 12,5X 1450 мм. У зв'язку з цим змінена конструкція шківів на колінчастому валу, водяному насосі і натяжному ролику.

Натягнення ременів приводу вентилятора змінюється шляхом переміщення натяжного ролика по пазу кронштейна за допомогою болта, який вкручується в різьбовий отвір осі ролика. Підшипники натяжного ролика мають постійне консистентне мастило, тому пер иодичос кіл мастила не вимагають.

Мал. 3,1. Водяний насос: 1 -- шків; 2 -- маточина; 3 -- стопорне кільце; 4 -- трубка підведення мастила; 5 -- корпус насоса; 6 -- втулка; 7 -- шайба ущільнювач; 8 -- манжета; 9 -- трубка відведення води з компресора; 10 -- трубка для видалення повітря з насоса; 11 -- кришка; 12 -- прокладка; 13 -- отвір для знімача; 14 -- крильчатка; 15 -- пружина; 16 -- валик насоса; 17 -- кільце манжети; 18 -- обойма сальника; 19 -- кільце стопорне; 20 -- контрольний отвір; 21 -- канал для зливу мастила з насоса.

3.2 Технічне обслуговування та діагностування системи охолодження двигуна ЯМЗ-236ДЗ.

Діагностування системи охолодження. Ознаками несправностей системи охолодження є перегрівання двигуні. При цьому зменшується наповнення циліндрів свіжим повітрям (робочою сумішшю), що збільшує вигоряння артерного масла і сприяє утворенню сажі, інтенсифікує с працювання деталей. Несправностями системи охолодження є: порушення герметичності; несправності термостата; забруднення радіатора; відкладення накипу в сорочці охолодження, послаблення паса вентилятора тощо.

Натяг паса контролюють пристроєм КИ-13918 або КИ-8920 (див.рис.1). Перед вимірюванням встановлюють сектори 1 і 10,повзун 2 покажчика навантаження у вихідне положення. Потім шток 9опорної поверхні встановлюють на середину контрольованої нитки паса і натискують на корпус 7 до одержання за данного зусилля нашкалі. Нормальнізусилля на пас вентилятора -- 40... 60 Н, вигин -- 10... 15 мм.

Рис. 3.2. Пристосування КИ-8920 для перевірки натягнення ременя: 1, 10-- сектори; 2-- повзуна; 3-- упору; 4, 6, 12 -- гвинти; 5 -- напрямна; 7 -- корпус; 8 -- пружина; 9 -- шток; -- вісь; 13-- скоби; 14 -- шкала; 15 -- шайба.

Перевірку герметичності водяної сорочки проводять при температурі охолодної рідини 80...85 °С. Для цього знімають форсунку (свічу) з двигуна, поршень контрольованого циліндра встановлюють у ВМТ на такт стиску, вмикають передачу і подають стиснене повітря (підтиском 0,45...0,5 МПа) у камеру згоряння. При наявності тріщин у головці або блоці, пошкодженні прокладки головки циліндрів, а також ущільнень гільзіз води в заливні й горловині радіатора будуть виходити пухирці повітря (або в піддоні картера з'явиться вода). Герметичність з'єднань контролюють під тиском повітря 0,15 МПа, яке подають через спеціальний (ущільнювальний) пристрій у заливну горловину радіатора. Падіннятиску не повинно перевищувати 0,01 МПа протягом 10 с.

Для перевірки роботи пароповітряного клапана використовують пристрій, яки йвстановлюють на заливну горловину радіатора, а на корпус пристрою -- клапан. Через штуцер пристрою повільно подають стиснене повітря до моменту відкриття парового клапана (він повинен відкритись при перепаді тиску 0,025...0,035 МПа, а пароповітряний клапан --при 0,001...0,012 МПа порівняно з атмосферним).

Дію клапана-термостата контролюють у гарячійводі: початок і повне відкривання клапана мають бути відповідно притемпературі (70±2) °С і (85±2) °С.

Охолодну спроможність радіатора перевіряють при робочій температурі двигуна за допомогою ртутного термометра. При різниці температури води у верхньому і нижньому бачках меншеніж 10 °С радіатор необхідно замінити або очистити.

трактор діагностування двигун парк

4. Економічна частина

4.1 Розрахунок річних витрат на ТО тракторів

При плануванні об'єму робіт з технічного обслуговування і ремонту необхідно знати, що для робіт з технічного обслуговування, поточного ремонту і встановлення на зберігання машин в сільськогосподарських підприємствах агропромислового комплексу України витрачають засоби із поточного фінансування щорічної господарської діяльності, а для виконання капітальних ремонтів засоби утворюються за рахунок амортизаційних відрахувань від всіх основних фондів, які є в наявності в підприємстві.

Витрати на ТО тракторів складаються з прямих і накладних витрат і визначаються за формулою:

грн.

де Сп - прямі витрати, грн.;

Сн - накладні витрати, грн.

Прямі витрати складаються із зарплати виконавців і вартості матеріалів, що використовуються при цьому, витрати визначаються за формулою

грн.

де Ср - заплата робітників, грн.;

См - вартість основних матеріалів, грн.

Заробітна плата робітників включає основну, додаткову зарплати та відрахування на соціальне страхування.

 грн

де Со - основна заробітна плата, грн.;

Сд - додаткова заробітна плата, грн.;

Ссс - відрахування на соцстрахування, грн.

грн.

грн.

Основна плата робітників визначається за формулою:

де Gт - годинна тарифна ставка, грн./год.;

Тр - річна кількість оплачуваних годин, год.

Затрати праці на проведення технічних обслуговувань тракторів (Тр) визначаються із таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 Зведена відомість трудових затрат на проведення ТО трактора Т-150

Трудомісткість ТО трактора Т-150 становить142,1год.

Основна заробітна плата робітників:

C0 =7·142,1=994,7 грн.

Додаткова заробітна плата робітників

Сд=0,1·994,7=99,5грн.

Відрахування на соц.. страхування

Ссс=0,024(994,7+99,5)=26,3грн.

Заробітна плата робітників становить:

Ср=994,7+99,5+26,3=1120,5грн

Вартість основних матеріалів (См) на проведення технічних обслуговувань за трактором Т-150 визначаємо із таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 Річна витрата паливо-мастильних матеріалів на ТО трактора Т-150

Вартість основних матеріалів на проведення ТО трактора Т-150 становить 2054,5грн.

Вартість витратних матеріалів (фільтри, обтиральний матеріал, метизи) становить Свм=50…100 грн. Приймаємо Свм=80грн

Отже, прямі витрати визначаються за формулою:

Сп=Ср+См+Свм=1120,5+2054,46+80=3254,96грн

Визначаємо накладні витрати за формулою:

Сн=10.. .200% від прямих витрат Сп

Сн=100%·3254,96=3254,94грн.

Розраховані значення прямих і накладних витрат підставляємо у формулу (4.1 ) і визначаємо річні витрати на технічне обслуговування трактора Т-150.

Св=Сп +Сн грн.

Св=3254,94+3254,94=6509,92грн.

Річні витрати на технічне обслуговування трактора Т-150 становлять 6509,92 грн.

5. Охорона праці

Охорона праці -- це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Ефективна охорона праці найбільш повно здійснюється в плановому порядку на базі нової технології наукової організації виробництва, комплексної механізації і автоматизації виробництва при строгому дотриманні технологічної і трудової дисципліни.

До нормативних документів, що регулюють охорону праці на підприємстві належать: КонституціяУкраїни, Закон України «Про охоронупраці», Кодекс законів про працю в Україні. Кабінет Міністрів України постійно нагадує, що стан охорони праці на виробництві залишається незадовільним, а на багатьох підприємствах навіть погіршується.

5.1 Екологія і охорона праці технічного сервісу

Екологічна безпека - це стан, при якому не порушується екологічна комфортність життя, реалізується здатність протистоят и загрозам життю, здоров'ю всіх живих і стот, людини, включаючи її благополуччя, права на безпечне середовище життя, на джерелажиттєзабезпечення, природніресурси.

Документація по охоронінавколишнього природного середовища повинна знаходитися у керівника підприємства або у відповідальної особи, призначеної відповідним наказом.

Викиди і скидання забруднюючих речовин в оточуюче природне середовище, виробничі і побутові відходи, що маютьмісце на підприємстві, вираховуються в порядку, встановленому урядом і місцевими органами влади. Облік і нормування викидів, розміщення відходів повинні здійснюватися на підставі результатів інвентаризації джерел забруднення, місць складування відходів.

Викид, скидання забруднюючих речовин в оточуюче середовище, розміщення відходів на території підприємства допускаються в об'ємах, встановлених Дозволами на викиди і скидання, розміщення відходів, ліцензіями на водокористування, видаваними спеціально уповноваженими на це органами. В дозволах, ліцензіях на водокористування встановлюються нормативи гранично допустимихвикидів, скидань забруднюючих речовин, кількість і склад розміщуваних відходів і умови, щозабезпечує охорону навколишнього природног осередовища.

Порядок і умовивидачі дозволів на викид, розміщення відходів і ліцензій на водокористування визначаються відповідними розпорядливими і нормативними документами, введеними вдію відповідним міністерством.

Контроль за виконанням екологічних вимог, дотриманням вимог природо охоронного законодавства, здійснюється представниками інспекцій спеціально уповноважених на цеорганів.

За стан екологічної безпеки на території підприємства в першу чергу відповідає голова правління. В другу чергу: на підприємстві наказом призначається особа, яка відповідає за екологію підприємства- інженер- енергетик.

5.2 Охорона праці при виконанні робіт на дільниці

В даний час у господарстві діють: правила техніки безпеки при роботі на тракторах, сільсько господарських машинах і на кожному робочом умісті по видах роботи.

При виконанні усіх видів робіт по ремонту Mill слідсуворо дотримуватися правил охорони праці, заходів безпеки та санітарно- гігієнічних норм.

У фермерському господарстві за охорону праці відповідає власник підприємства, він своїм наказом покладає відповідальність за стан охорони праці в структурних підрозділах: по рільництву- на головного агронома, по тваринництву- на головного зоотехніка, по механізації- на головного інженера. Крім того в господарстві є інженер по техніці безпеки і охорони праці.

Інженер з охорони працімає право забороняти: експлуатацію несправних машин і устаткування, котельних установок, щопрацюють підтиском, підйомно-транспортних засобівтощо, а також роботи на ділянках з наявністю загрози здоров'ю працюючих; припиняти роботи, що ведуться з грубим порушенням правил техніки безпеки.

Вступний інструктаж з охорони праці проводить при прибутті на підприємство інженер з охорони праці та техніки безпеки. Можна проводити груповим чи індивідуальним методом у вигляді бесіди-лекції за тематикою, розробленою спеціалістом з охоронипраці і узгодженою з власником підприємства.

Вступний інструктаж реєструється в "Журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці". На робочому місці проводяться

Наступні види інструктажів: первинний, повторний, позапланований та цільовий

5.2.1 Розрахунок освітлення дільниці

5.2.1.1 Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні світлової площі вікон та їх кількості. Його виконуємо за формулою:

Fо = Fд.о;

о - коефіцієнт природного освітлення.

За нормами будівельного проектування треба взяти стандартні розміри вікон. Для виробничих приміщень можна взяти вікно шириною 1,5 м і висотою 2,4 м. Визначається площа одного вікна і кількість вікон за формулою:

м2

Fо =126. 0,27=34,02 ПриймаемоFо =34м2

nв=

nв = ,

Приймаемо 10 вікон

де пв - кількість вікон;

F1- площа одного вікна, м2;

Fо- площа освітлення (площа всіх вікон), м2.

5.2.1.2 Розрахунок освітлення (визначається кількості і потужності електроламп) виконується почергово.

Визначається потужність штучного освітлення за формулою:

Wд = Fд.Р

де Wд - потужність штучного освітлення відділення, Вт;

Fд- площа відділення, м2;

Р - питома потужність штучного освітлення у ватах на 1м2 площі підлоги.

Wд = 126 . 10=1260 Вт

Береться потужність однієї лампи 150…300 Вт. Визначається кількість ламп за формулою: