Аналіз сил противника, які наступають на Київ з Північного сходу

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАУКОВА РОБОТА

Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з галузей знань і спеціальностей

Аналіз сил противника, які наступають на Київ з Північного сходу

Шифр: „Боляче ”

2023

Зміст

Анотація

Вступ

1. Успіхи українських військових та аналіз дій противника

1.1 Успішна оборона міста Києва

1.2 Мета та аналіз запланованих дій противника

2. Захист українських міст, які найбільше понесли втрати

2.1 Кліщовий рух на Київ

2.2 Невдала спроба противника захопити Київ

2.3 Спроби прориву Міщуна

2.4 Битва в Ірпіні

2.5 Битва в Гостомелі

2. Озброєння та військова техніка

3.1 Озброєння та артилерія

3.2 Озброєння противника

3.3 Кінцевий аналіз дій обох країн

3.3.1 Втрати з боку України

3.3.2 Втрати та результати дій росії

4. Підсумки

4.1 Війна з боку України

4.2 Війна з боку росії

Висновок

Додатки

Список літератури та джерел

Анотація

наукової роботи на тему

«Аналіз сил противника яке наступають на Київ з Північного сходу»

Наукова робота присвячена розгляду актуального питання російсько-української війни в Україні.

Актуальність роботи є важливим завданням для забезпечення національної безпеки та військової готовності. У даній роботі буде проведений детальний аналіз військових можливостей та стратегій супротивника, який наступає з Північного Сходу, з урахуванням геополітичної ситуації в регіоні та світових тенденцій у військовому ділі.

В роботі будуть розглянуті такі аспекти, як озброєння та військова техніка супротивника, структура та чисельність його збройних сил, а також його можливості у проведенні різних видів військових операцій. Крім того, будуть розглянуті можливі стратегії та тактики супротивника, які він може застосувати в різних сценаріях конфлікту, включаючи інформаційну війну та гібридні загрози.

На основі проведеного аналізу будуть запропоновані можливі шляхи забезпечення військової безпеки та збільшення військової готовності національних військ. В роботі будуть використані дані з різних джерел, включаючи офіційну статистику, доповіді аналітичних центрів та експертів з питань військової стратегії та безпеки.

Отже, дана робота є важливим джерелом інформації для експертів з питань національної безпеки, представників військових служб та всіх, хто цікавиться військово-політичною ситуацією в регіоні Північного Сходу.

Метою даної роботи є проведення детального аналізу сил противника, який наступає з Північного Сходу, з урахуванням геополітичної ситуації в регіоні та світових тенденцій у військовому ділі.

Основними завданнями роботи є:

1. Дослідити структуру та чисельність збройних сил супротивника, його озброєння та військову техніку.

2. Проаналізувати можливості супротивника у проведенні різних видів військових операцій.

3. Розглянути можливі стратегії та тактики супротивника, включаючи інформаційну війну та гібридні загрози.

Основна мета роботи полягає в тому, щоб розкрити питання про аналіз дій противника, який наступає на Київ з Північного сходу та їхні можливі дії в різних сценаріях конфлікту.

Наукова робота містить: 5 розділів - 19 сторінок, додатки -7 сторінок, 8 джерел військовий противник битва збройний

Ключові слова:

Вступ

Москва планувала встановити маріонетковий уряд.

Якби росіяни змогли захопити владу в Україні або хоча б змусити уряд бігти в паніці, оборона країни швидко розсипалася б.

Реконструкція подій показує, що навіть коли політичне керівництво України применшувало можливість повномасштабного вторгнення, українські військові зробили важливі кроки, щоб протистояти початковому нападу Росії. Командири вивели особовий склад та техніку з баз, незважаючи на те, що у багатьох випадках вони самі сумнівалися в тому, що на них чекає.

Російська Федерація розпочала агресивну військову кампанію проти України, яка тривала понад рік. Війна стала однією з найкривавіших і найжорстокіших в історії України та має широкий міжнародний резонанс. У цьому звіті розглядається поведінка ворога у війні, зосереджуючи увагу на таких аспектах, як техніка та озброєння, тактика ведення війни та вплив на національну безпеку України. Ми також зосередимося на різних аспектах військових операцій, таких як битви за міста та ключові стратегічні об'єкти, а також на героїчних діях захисників України. Розуміння поведінки ворога є важливим для розробки ефективних стратегій забезпечення національної безпеки та захисту країни в майбутньому. Агресія Росії проти України викликала велике занепокоєння міжнародної спільноти та має серйозний вплив на населення країни. Російські війська напали на територію України, використовували різну техніку та озброєння і проводили військові операції, спрямовані на знищення української армії та нашої країни в цілому.

У зв'язку з цим вивчення поведінки ворога є важливим для розуміння ситуації та планування дій нашої країни. У цій статті проаналізовано дії російських військових, досліджено їхню тактику та оцінено вплив цих дій на перебіг війни і на Україну. Результати будуть корисними для подальшого планування наших заходів у сфері національної безпеки та оборони.

1. Успіхи українських військових та аналіз дій противника

1.1 Успішна оборона міста Києва

Українській армії не вистачало достатньої кількості зброї, боєприпасів та засобів зв'язку. Але те що вони мали - це глибоку волю до боротьби, яка поширювалася не лише на українських військових, а й на простих цивільних осіб і насамаперед на самого президента.

Оборона Києва - важлива історична подія. Цей період характеризується загостренням військового конфлікту з росією. За цих умов оборона Києва стала головним завданням української армії, оскільки місто є політичним, економічним і культурним центром України. Метою загарбників було проникнути й захопити Київ -- стародавній мегаполіс із золотими куполами над Дніпром. Проголошене Олегом Новгородським «матір'ю міст руських», коли він захопив його в середньовіччі, місто мало спільне минуле з Росією, яке Путін використав для підриву суверенітету України. путін характеризував росіян та українців як один народ, розділений радянськими вигадками та втручанням Заходу, обґрунтовуючи необхідність розв'язати війну, щоб перевернути історію.

Грунтуючись на позиції путінських сил уздовж українського кордону, Сирський визначив, що якщо росіяни атакуватимуть Київ, їхні колони просуватимуться двома-трьома головними магістралями, щоб, як вони передбачали, швидко обезголовити владу в Києві. Бойовий план Кремля передбачає, що місто захищатимуть лише слабкі українські сили, дезорієнтовані політичним хаосом, спричиненим втечею Зеленського та його міністрів.

Але попри все це українські військові з початку конфлікту демонстрували високий рівень боєготовності та професіоналізму. Вони захищали свої позиції, захищали мирних жителів, здійснювали контратаки. Захисники скористалися місцевістю навколо столиці - густими лісами, вузькими дорогами, звивистими річками - щоб полегшити свою партизанську тактику, а також несприятливими погодними умовами, які спричинили танення землі та перехоплення російських машин. Зокрема, річка Ірпінь, водний шлях, який позначає лінію оборони на західній околиці Києва, допоможе захистити столицю, оскільки українські сили випускають воду з дамби, щоб затопити її береги.

Прорахунок Кремля у плануванні вторгнення до Києва, який ґрунтувався на хибних припущеннях щодо стійкості української армії, сили режиму Зеленського та рішучості українського народу чинити опір, також зробив значний внесок у битву за захист Києва. В результаті російські війська відійшли, не зайнявши територію в Києві, залишившись на периферії столиці протягом декількох тижнів. Слід також зазначити, що успіх українських сил в обороні Києва не був повністю беззаперечним. Військові дії в місті та навколо нього призвели до значних матеріальних і людських втрат, а також до руйнування інфраструктури та промисловості. Оборона Києва українськими військовими стала важливим етапом у війні з ворогом. Українці змогли відстояти місто та забезпечити його захист завдяки своїм бойовим можливостям та підтримці міжнародних партнерів.

Однак ці успіхи далися нелегкою ціною, і для забезпечення безпеки та стабільності в Україні необхідно продовжувати вживати необхідних заходів. Одним із головних викликів є відновлення та реконструкція інфраструктури та житлового фонду, пошкоджених внаслідок бойових дій. Також важливо забезпечити цивільне населення продуктами харчування, медикаментами та іншими необхідними товарами. Для забезпечення стабільності в Україні важливо продовжувати співпрацю з міжнародними партнерами, зокрема з Європейським Союзом, НАТО та США. Окрім надання військової допомоги та обладнання, важливо також забезпечити фінансово-економічну підтримку для відновлення економіки та інфраструктури.

Загалом, успішна оборона Києва українськими військами є важливою перемогою для України і підтверджує її готовність захищати свою територіальну цілісність і суверенітет. Однак війна, що триває на сході країни, та агресивна політика її ворогів вимагають продовження зусиль для забезпечення безпеки і стабільності України. Необхідно продовжувати співпрацю з усіма партнерами, які підтримують Україну в боротьбі з агресією, і робити необхідні кроки для досягнення миру в країні.

1.2 Мета та аналіз запланованих дій противника

Серед експертів та аналітиків точаться жваві дискусії щодо цілей воєнних дій противника в українському наступі. Однак, виходячи з наявної інформації та аналізу, можна сформулювати кілька можливих варіантів.

Один з них - встановити контроль над Донбасом і розчленувати Україну, тим самим зміцнивши позиції противника в регіоні та забезпечивши Крим доступом до чорноморських портів.

Інша можлива мета - підвищити популярність президента держави-агресора та консолідувати російське суспільство навколо ідеї відродження націоналізму та відстоювання російських інтересів на світовій арені.

Можливо, це також була спроба перевірити реакцію Заходу на російську агресію та готовність міжнародних організацій і країн реагувати на подібні конфлікти в майбутньому.

Якою б не була мета, держава-агресор справила серйозний вплив на Україну та регіон в цілому, погіршивши відносини з більшістю світових держав

Не виключено також, що Росія намагалася вплинути на внутрішньополітичні процеси в Україні та змусити українську владу ухвалити певні рішення, які б відповідали російським інтересам. Наприклад, держава-агресор могла прагнути встановити контроль над окремими районами на сході України, сподіваючись таким чином мати певний вплив на українську владу. Росія також може бути зацікавлена у збереженні свого впливу на Донбасі через певні місцеві органи влади або озброєні групи, які підтримують російський вплив у регіоні.

Зокрема, ворог може мати економічні погляди. Він може бути зацікавлений у просуванні російських інтересів через контроль над ресурсами Донбасу, такими як вугілля і метали, а також над інфраструктурою регіону.

Якою б не була мета, російське військове вторгнення є порушенням міжнародного права і засуджується більшістю країн. В результаті конфлікту Україна зазнала значних втрат.

Таким чином, цілі російської військової операції були комплексними і могли включати кілька елементів. З одного боку, це могла бути спроба забезпечити власну безпеку і вплив у регіоні, особливо в умовах мінливого політичного і геополітичного середовища. З іншого боку, це могла бути спроба Росії вплинути на внутрішньополітичні процеси в Україні.

Однак, незалежно від мети, дії противника порушували міжнародне право і були засуджені більшістю країн світу.

2. Захист українських міст, які найбільше понесли втрати

2.1 Кліщовий рух на Київ

Російські війська (зрештою, чисельністю близько 30 000 осіб) перетнули кордон у трьох напрямках до північноукраїнського міста Чернігів. За словами української влади, їхній план полягав у тому, щоб швидко окупувати це місто з населенням 280 000 мешканців, а потім рухатися на південь уздовж східного берега Дніпра, щоб протягом трьох днів досягти Києва. Висадка в Гостомелі, разом з силами, розкиданими на захід від столиці, повинна була сформувати рух до Києва.

Хода і бригада чисельністю близько 2 000 чоловік стояли між російськими військами і східним флангом столиці.

Українські сили намагалися загнати велику кількість російських військ у вузьку місцевість, включаючи непрохідні ґрунтові дороги, відталі поля і болота, що затримувало транспортні засоби і змушувало їх витрачати більше пального. Транспортні засоби, що залишилися на асфальті, стали мішенню для українських військових оперативних груп. Мости та пішохідні переходи були заміновані та заблоковані.

2.2 Невдала спроба противника захопити Київ

Під час війни 2022-2023 років Київ був однією з головних цілей російських військових атак. Щоб захистити місто, українські військові розробили і реалізували план оборони Києва, який передбачав два оборонних кільця.

Ширський організував два кільця для оборони столиці, одне на околицях, а інше в межах столиці. Він хотів, щоб зовнішнє кільце було якомога далі від внутрішнього, щоб захистити центр міста від обстрілів і не дати російським військам вести бої на околицях Києва.

Перше кільце оборони Києва складалося з кількох пунктів постачання, розташованих на околицях. Завданням цих баз було перешкоджати просуванню ворожих сил і захищати місто з тилу.

Зокрема, були укріплені дороги, що ведуть до Києва, і створені бойові позиції з мінометами і зенітними установками.

Друге кільце оборони Києва складалося з низки оборонних ліній, що охоплювали місто та його передмістя. Ці лінії включали загородження, бункери, траншеї та інші оборонні споруди. Українські війська також використовували безпілотники та інші засоби зв'язку для спостереження і виявлення ворожих сил.

Загалом, два оборонних кільця навколо Києва допомогли українським силам відбити російські атаки і захистити місто. Ця оборонна стратегія зменшила вразливість міста і забезпечила ефективний захист.

Додаток (а)

Сирський розділив місто і його околиці на сектори, призначив генералів з військових навчальних центрів керівниками кожного сектора і встановив чіткий ланцюг командування, якому підпорядковувалися всі українські військові і силові структури. Тактичні рішення повинні були прийматися офіцерами на місцях без консультацій з командним центром.

Приблизно за тиждень до вторгнення українські військові перемістили всі командні пункти на потенційні напрямки російських ударів. Ширський також наказав перемістити військово-повітряні підрозділи, включаючи гелікоптери і літаки, з їхніх основних баз і розмістити подалі від очевидних цілей для повітряних ударів. У битві за Київ українська армія мала лише 72-гу механізовану бригаду, але її танкових сил було недостатньо для повноцінної оборони Києва. Тому Олександр Сирський наказав усім військовим навчальним центрам створити імпровізовані спеціальні батальйони. Він також наказав перекинути в місто артилерійські системи, які зазвичай використовувалися для тренувань.

2.3 Спроби прориву Міщуна

Російські війська, які вже перебували на землі, поширилися на сусідні передмістя Бучі та Ірпеня, і навіть на сам Гостомель, намагаючись знайти шлях до Києва. Однак через тиждень після висадки десанту в Гостомелі все ще тривали бої. 40-мильний конвой з вантажами з Білорусі до Гостомеля зупинився на північ від Києва, оголивши логістичні проблеми Росії.

Оточене сосновими лісами, річками і озерами, довоєнне село Мощун з населенням всього 1,500 чоловік було мальовничим прикладом життя в передмісті, з поєднанням заможних робітників, які мали будинки для відпочинку, і місцевих жителів, які здавна жили в скромних котеджах.

Густі ліси та водні шляхи, всіяні дотами часів Другої світової війни, давали українцям можливість користуватися перевагами природного ландшафту. Річка Ірпінь, яка відокремлює Гостомель від Мощун, була для російських військ складним місцем для переправи людей і техніки, її атакували невеликі українські підрозділи і обстрілювали понтонні мости.

У Мощуні готувався прорив. Частково рішення полягало в таємничій річці Ірпінь, яка впадає в греблю за 15 миль на північ від Мощуна і перекачується у Дніпровське водосховище. Радянська влада побудувала складні шлюзи в руслі річки Ірпінь довжиною 101 миля, щоб зробити навколишні землі доступними для землеробства.

Вдовиченко змінив тактику. Він почав перекидати війська трохи більше ніж за три дні і ввів новий батальйон. "Через інтенсивність обстрілів і холод, - сказав він, - ми не можемо більше залишатися". Його війська заблокували Мощун з двох напрямків і почали обстрілювати з артилерії райони, де переправлялися і зосереджувалися російські війська.

Українські війська відтіснили росіян назад через річку, і наступ Москви було зупинено.

На землі українські підрозділи протиповітряної оборони обстрілювали російські цілі і швидко переходили на інші позиції, що дозволило їм протриматися довше, ніж багато хто очікував, незважаючи на сильні російські перешкоди.

2.4 Битва в Ірпіні

Ірпінь - місто, розташоване на північному заході Київської області. Під час війни Ірпінь опинився на спірній території, і українським військовим довелося вжити заходів для захисту міста від можливих ворожих атак.

Для захисту Ірпеня українські війська були розміщені в південно-східній частині міста і оснащені системами протиповітряної оборони, в тому числі зенітно-ракетними комплексами типу "Бук" і "Тор". Крім того, на околицях міста було збудовано кілька загороджень, щоб затримати наступ ворога та ускладнити прохід.

Під час війни Ірпінь перебував під постійним контролем українських військових, які вчасно реагували на будь-які загрози та вживали заходів для підтримання обороноздатності міста. На жаль, ворог неодноразово намагався атакувати місто, використовуючи міномети, артилерію та ракетні системи. Однак, завдяки ефективній обороні та системам протиповітряної оборони, більшість цих атак були успішно відбиті.

Загалом, оборона Ірпеня стала важливим внеском Збройних Сил України в оборону території країни та боротьбу з російською збройною агресією. Дії Збройних Сил України дозволили взяти місто під контроль і не допустити його окупації ворогом, тим самим захистивши життя і майно місцевого населення.

Російські війська завдали значних матеріальних збитків, зруйнували інфраструктуру міста, спричинили людські жертви та економічні втрати. Однак, завдяки героїчній обороні української армії, Ірпінь не був окупований ворогом, а життя мешканців міста було врятовано. Відновлення міста та допомога місцевому населенню триває. Загалом війна стала серйозним випробуванням для України, але національний дух залишився незламним, і країна стала на шлях відновлення та розвитку. Згідно з інформацією про оборону міста Ірпінь, можна зробити висновок, що російські війська, які вчинили масові вбивства та воєнні злочини, не тільки порушили міжнародне гуманітарне право, а й свідомо та цинічно чинили звірства та насильство проти цивільного населення. Це призвело до вбивств беззбройних людей, руйнування міст та інфраструктури, масової евакуації населення. Ці дії російських військ в Ірпені, як і в інших містах України, призвели до великої людської трагедії та руйнувань і значних матеріальних збитків. Такі безглузді та жорстокі військові дії не призвели до жодного позитивного результату, а лише загострили ставлення до ворога та зменшили шанси на мирне врегулювання конфлікту. (Додаток Ж,З)

2.5 Битва в Гостомелі

Місто Гостомель у Київській області було одним з об'єктів оборони під час війни Росії проти України у 2022-2023 роках. Під час конфлікту місто зазнавало постійних обстрілів і боїв з боку російських військ, що призвело до значних руйнувань і втрат.

У грудні 2022 року російські війська почали наступ на Гостомель. У цей час були сформовані сили оборони з 93-ї бригади Української національної армії та добровольців. З початку наступу збройні сили зайняли кілька сіл і атакували місто з трьох напрямків. Оборона Гостомеля була досить складною, оскільки росіяни використовували численну техніку, в тому числі танки і гаубиці.

Українські військовослужбовці та добровольці вели активну оборону, відбиваючи атаки ворога та завдаючи йому значних втрат. Зокрема, їм вдалося знищити кілька танків і гаубиць, зменшивши боєздатність російських військ.

Після кількох тижнів інтенсивних наступальних дій до кінця 2022 року російський наступ на Гостомель було відбито, і Гостомель опинився в руках України.

В результаті оборони Гостомеля українська армія та добровольці зазнали великих втрат в особовому складі та техніці. Крім того, було зруйновано багато житлових і комерційних будівель, що завдало значних матеріальних збитків місцевому населенню.

Крім того, під час боїв були захоплені та зруйновані важливі об'єкти, такі як мерії та водозабірні станції. Збройні сили України також зазнали значних втрат, у тому числі поранених і загиблих.

Таким чином, оборона Гостомеля під час війни була важкою і завдала великих втрат місту та Збройним Силам України, але мужність і висока мобільність Збройних Сил дозволила відстояти місто від ворога.

(Додаток Ї)

Таким чином, можна зробити висновок, що російські війська вчинили низку звірств проти цивільного населення, включаючи руйнування житлових будинків та об'єктів інфраструктури, застосування забороненого озброєння, в тому числі забороненого міжнародними угодами, а також масові розстріли цивільного населення. В результаті цих дій місту було завдано значних руйнувань, а населення зазнало кривавих наслідків війни. Таким чином, можна зробити висновок, що неправомірні дії російських військових у Гостомелі були неприпустимими і такими, що порушують міжнародне право прав людини та військове право.(Дадаток Й)

3. Озброєння та військова техніка

3.1 Озброєння та артилерія

Що стосується танків, то столицю захищала лише одна механізована бригада - 72-а, що було явно недостатньо для такого великого міста. Для вирішення цієї проблеми, за словами Сирського, він наказав створити тимчасові спеціальні батальйони в усіх військових навчальних центрах і перекинути до столиці артилерійські системи для використання під час регулярних навчань.

Деякі з цих систем були перевезені з навчального центру "Дівичуки" на південному сході Києва, куди кілька років тому Україна повернула радянські важкі танки 2С7 "Піонер". Кожна з цих артилерійських установок важить 46 тонн і оснащена 203-мм гаубицею, здатною стріляти снарядами вагою понад 240 фунтів на дальність понад 20 миль (33 км).

Пан Сирський наказав артилерії зайняти оборонні позиції за межами міста на північному сході і північному заході, де вони, найімовірніше, зіткнуться з російською атакою.

Бойові вертольоти Ка-52 "Алігатор" взяли на себе ініціативу і відкрили вогонь по цілі внизу - аеропорту "Антонов" (вантажний і випробувальний комплекс з великою злітно-посадковою смугою). Це був аеропорт, який директор ЦРУ Вільям Бернс, який відвідав Київ 12 січня, попереджав українців, що Росія спробує його окупувати.

Спочатку сталася невдача в Гостомелі. Перш ніж росіяни змогли завезти свою військову техніку, деякі з бомбосховищ, які українські військові облаштували навколо аеропорту, були атаковані. За словами Ширського, місця розташування укриттів розкрив співробітник аеропорту, чий син був завербований російською розвідкою.

В аеропорту та на базі залишилося близько 300 солдатів, у тому числі новобранці, яких відправили в Україну. Багато з них ніколи не бачили бою.

Найбільш боєздатний персонал бази був передислокований разом з технікою до Східної Луганської області кількома тижнями раніше, залишивши в аеропорту і на базі близько 300 військовослужбовців, в тому числі солдатів строкової служби, які проходили обов'язкову військову службу в Україні. Багато з них ніколи не бачили бою.

За день до вторгнення, за словами Ширського, кілька українських систем протиповітряної оборони були передислоковані, тому вони залишилися непоміченими росіянами, які розпочали контратаку за лічені хвилини. Російські пілоти потрапили під шквальний вогонь зенітно-ракетних комплексів і зенітних гармат, і їм довелося вести особливо важкий бій після того, як один з їхніх лідерів був збитий прямим попаданням.

3.2 Озброєння противника

Противник, тобто російська армія, використовувала різноманітні види зброї та артилерії. Зокрема, танки, бронетранспортери, гаубиці, міномети та реактивні системи залпового вогню.

Озброєння застосовувалося як у бойових діях на передовій, так і під час обстрілів мирних населених пунктів. Російські війська проводили активні артилерійські навчання перед наступом і використовували ударні безпілотники та винищувальну авіацію для знищення ключових об'єктів.

Ворог також використовував термітні бомби та інші засоби ураження для руйнування інфраструктури та міських будівель. В результаті цих дій було зруйновано багато будівель, мостів та інших важливих об'єктів.

Однак українські сили оборони змогли ефективно протистояти застосуванню противником важкої техніки та артилерії. Вони використовували різноманітну тактику ведення бою, включаючи контратаки та розвідувальні групи для прямих атак. Використання сучасних засобів спостереження та зв'язку дозволило їм ефективно координувати дії своїх сил та забезпечити високу обороноздатність. Окупанти застосовували різні типи ракетних систем, зокрема. завдали значної шкоди Збройним силам України та населеним пунктам. Серед найбільш ефективних та руйнівних ракет можна виділити

Балістичні ракети "Точка-У" та "Іскандер", які використовуються для ураження ключових цілей, таких як аеропорти, військові бази, об'єкти зв'язку та мостові переходи.

Крилаті ракети "Калібр" та Х-101. Вони використовувалися для атак на важливі цілі на українській території, включаючи атаки на мостові переходи через річку Дніпро та інші мости. (Додаток Е)

Артилерійські системи "Град" та "Ураган". Використовуються для обстрілу прифронтових населених пунктів і військових організацій (Додатки F і G).

Безпілотники з корисним навантаженням: російські безпілотники використовувалися для атак на військові об'єкти і населені пункти, а також для розвідки.

Всі ці ракети завдали значної шкоди Україні та її населенню. Однак не всі досягли своїх цілей завдяки ефективності системи протиповітряної оборони та захисту критично важливих об'єктів.

3.3 Кінцевий аналіз дій обох країн

3.3.1 Втрати з боку України

Україна зазнала важких втрат не лише з точки зору людських життів, але й з точки зору інфраструктури та економіки. Були зруйновані тисячі будівель, включаючи міську інфраструктуру, школи, лікарні, транспортні засоби та комунікації.

Україна також зазнала великих втрат у військовій техніці, включаючи танки, бронемашини та артилерію. Багато міст і сіл залишилися без води та електроенергії.

Слід зазначити, що точна оцінка втрат може бути ускладнена через низку факторів, включаючи інформаційну війну і неможливість доступу до певних районів.

Україна зазнала важких втрат у війні, але країна продовжує боротися за свою незалежність і територіальну цілісність. Завдяки зусиллям українських військових та міжнародній підтримці Україна продовжує підніматися з руїн і зміцнювати свою оборону.

За даними ООН, станом на 1 липня 2022 року загинуло понад 14 000 людей, включаючи військових, цивільних осіб та бійців добровольчих батальйонів. Крім того, понад 30 000 людей отримали поранення. За офіційними даними, взимку 2022 року в бойових діях на території України загинуло понад 13 000 осіб. Однак точна цифра може бути значно вищою, оскільки багато людей загинули внаслідок обстрілів, вибухів та інших подій, які не були офіційно зареєстровані. Більшість загиблих - цивільні особи, які опинилися в зоні конфлікту під час бойових дій.

За даними українського уряду, загальні збитки від російської агресії станом на початок 2022/6 року склали 2,5 трильйона гривень.

Під час війни Україна зазнала втрат у різних регіонах країни, включаючи Київську, Чернігівську, Харківську, Донецьку, Луганську, Запорізьку та Одеську області. Незважаючи на важкі втрати, українські війська продовжують боротися з російськими військами, щоб захистити територіальну цілісність країни та мир на сході України.

3.3.2 Втрати та результати дій росії

Росія втратила понад 15 000 військовослужбовців, як заявив наприкінці липня високопосадовець ЦРУ, але точну цифру визначити складно.

Спочатку російські військово-повітряні сили контролювали повітряний простір над Черніговом. Лише в середині березня бригада Коди отримала від США та їхніх європейських союзників переносні зенітні ракети "Містраль" і "Стінгер", що дозволило їм збивати російські військові літаки.

На той час російські війська прорвалися на південь від Чернігова силою зброї та чисельності і майже оточили місто. Українська 58-ма мотопіхотна бригада приєдналася до боїв і рухалася вздовж дороги на допомогу 1-й танковій бригаді.

Кульмінацією боїв стало село Лукашівка.

Росіяни сформували цілу батальйонну тактичну групу чисельністю близько 750 чоловік і склали боєприпаси між білими стінами старої православної церкви, розповів Кода. Російські бронетранспортери затопили село. За його словами, було близько семи танків, 19 бойових машин піхоти, 12 або 13 бронетранспортерів і навіть кілька вантажівок.

Однак для Росії було помилкою нарощувати свої сили. Лукашівка була відокремлена від підконтрольних Україні сіл відкритими полями і невеликим клубком струмків, що залишало росіян беззахисними, зазначив Кода.

Невеликими групами одна група солдатів виходила і знищувала один-два танки, одну БМП і кілька людей, і просто потихеньку починала саботувати російську логістику!

Решту зробила артилерія. Більшість російської техніки було спалено.

У той момент Йода зрозумів, що росіяни будуть розбиті. Вони втратили стільки людей, танків і бойових машин, що вже не мали сили. У них не було достатньо військ, щоб атакувати саме місто Чернігів. Їх логістика була перевантажена контратаками, часом і відстанню.

На той час росіяни вже досягли східних околиць Києва іншим шляхом.

В середині березня, коли війська боролися по обидва боки Києва, росіяни спробували провести нову операцію, перекинувши колону танків на 225 миль на захід через центральну Україну від російського кордону. Коли танкові колони наблизилися до столиці, Києва, українці влаштували засідку і розпочали контратаку, відкривши вогонь зі своєї артилерії.

За словами командира батальйону 72-ї бригади, 19 машин було знищено і близько 48 відступили.

4. Підсумки

4.1 Війна з боку України

Україна зазнала важких втрат у війні з Росією у 2022-2023 роках, включаючи людські жертви, втрату території та економічні збитки. Однак вона продемонструвала величезну силу та видатну героїчну мужність у захисті країни, а також високий рівень мобілізації, організованості та національної згуртованості. Українські військові та добровольчі батальйони ефективно захистили територію країни, успішно адаптувалися до нових умов ведення війни та вдосконалили свої навички і методи боротьби з ворогом. Важливо відзначити, що Україна продемонструвала свою волю до виживання і незалежності та зуміла заручитися міжнародною підтримкою в цій боротьбі.

4.2 Війна з боку росії

Війна, розв'язана Росією, стала серйозним випробуванням для України та її народу. Російські війська напали на Україну з метою анексії та контролю над територією, що є неприйнятним за жодних обставин. Україна змогла відбити агресію та відстояти свою територіальну цілісність завдяки мужності та героїзму армії та всього населення.

У війні загинули тисячі невинних людей і солдатів з обох сторін, що є непоправною втратою для всіх родин і країни в цілому. Однак героїчні дії українських захисників і мобілізованих, а також підтримка і солідарність міжнародної спільноти допомогли Україні відстояти свої права і перемогти агресора. Значна частина території була звільнена від окупації, що стало кроком до повного відновлення територіальної цілісності та суверенітету України.

Україна має можливість використати цей досвід для зміцнення своєї безпеки та забезпечення майбутнього свого народу. Важливо не лише зберігати міжнародну підтримку та солідарність, але й продовжувати розвивати та зміцнювати власні збройні сили. Війна показала, що Україна має сильний менталітет і потенціал для виживання та подолання будь-яких викликів.

Висновок

Війна 2022-2023 років була найбільшим конфліктом у Європі з часів Другої світової війни. Конфлікт був спровокований незаконним вторгненням Росії в Україну і призвів до серйозних втрат як для України, так і для Росії.

Загалом війна призвела до тисяч смертей та значних матеріальних втрат. Українські війська продемонстрували високий рівень професіоналізму та мужності у боротьбі з багатотисячним російським військом. Протягом війни в Україні було створено кілька ліній оборони, які стримували російські війська і дозволили їм утримати територію.

Війна закінчиться перемогою України та захистом її територіальної цілісності, але залишить болючі наслідки на десятиліття, включаючи руйнування міст, економічних структур, людські життя і сім'ї, а також тисячі біженців і переміщених осіб.

Україна продемонструвала свою волю захищати свою територіальну цілісність і суверенітет, а міжнародне співтовариство визнало необхідність дотримання принципів міжнародного права і суверенітету націй. Водночас війна нагадує нам, що підтримання миру та безпеки вимагає міжнародної співпраці, діалогу та взаєморозуміння.

Одним з важливих аспектів цієї війни є величезні людські жертви, яких зазнали обидві сторони конфлікту. Загинули тисячі цивільних і військових, були зруйновані міста та інфраструктура, а економіка країни втратила мільярди доларів. Вторгнення Росії в Україну порушило міжнародне право і спонукало багато країн атакувати Росію за її агресію.

Несприятливі умови війни, включаючи сувору погоду, низькі температури та складні бойові умови в зоні АТО, стали випробуванням для обох сторін. Українські військові продемонстрували високий рівень бойової підготовки та готовність до самозахисту.

Війна стала важким випробуванням для України та її народу. Однак країна виявилася єдиною і продемонструвала високий дух солідарності між військовими та громадянами. Захист України від російської агресії вимагає великої сили і готовності до дій, які можуть врятувати тисячі життів і вплинути на майбутнє нації. Загальний висновок про російську жорстокість можна підсумувати як безжальне і безглузде насильство, що призвело до невиправданої кількості людських жертв, руйнування історичних і культурних пам'яток та серйозних екологічних наслідків в Україні.

Російські війська нехтували гуманітарним правом, міжнародним правом та життям і безпекою українського цивільного населення, зокрема, в Бахмуті, Ірпені, Гостомелі та інших районах. Заборонене озброєння та техніка були використані, що призвело до масових руйнувань.

Крім того, Росія зловживала своїм впливом на світову спільноту та засоби масової інформації, намагаючись виглядати у світі жертвою, відволікаючи таким чином увагу від своєї агресивної поведінки та відповідальності за неї.

Таким чином, війна, розв'язана Росією, є руйнівною не лише для України, але й для міжнародної спільноти в цілому. Вона слугує попередженням про катастрофічні руйнування і страждання, які приносить війна, а також про важливість збереження миру і міжнародної співпраці.

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

Додаток Г

Додаток Д

Додаток Е

Додаток Є

Додаток Ж

Додаток З

Додаток И

Додаток І

Додаток Ї

Додаток Й

Размещено на Allbest.ru