Оцінка інженерного захисту працівників об’єкта на випадок надзвичайної ситуації

Методи оцінки здатності інженерних споруд забезпечити захист людей на випадок НС. Аналіз хімічної обстановки і розрахунок втрат населення у зоні зараження території сильнодіючими ядучими речовинами. Прогнозування обстановки при вибухах паливних речовин.

Рубрика Военное дело и гражданская оборона
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 06.11.2016
Размер файла 84,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка

Кафедра організації і технології будівництва та охорони праці

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА

з навчальної дисципліни: "Цивільний захист"

Виконав: студент 501-ТМс групи

Казидуб О.О.

Перевірив: к.т.н., ст. викладача

Петраш О.В.

Полтава 2014

Зміст

  • Вступ
  • 1. Оцінка інженерного захисту працівників об'єкта на випадок надзвичайної ситуації (НС)
  • 2. Аналіз хімічної обстановки і розрахунок можливих втрат населення у зоні зараження території сильнодіючими ядучими речовинами (СДЯР)
  • 3. Прогнозування обстановки при вибухах паливно-повітряних речовин
  • Список використаної літератури

Вступ

Інженерний захист працівників об'єкта - це захист з використанням інженерних споруд: сховищ, протирадіаційних укриттів (ПРУ). Він досягається завчасним проведенням інженерних заходів щодо будівництва й обладнання захисних споруд з урахуванням умов розташування об'єкта і вимог будівельних норм та правил.

Оцінка інженерного захисту працівників об'єкта полягає у визначенні показників, які характеризують здатність інженерних споруд забезпечити на випадок НС надійний захист людей, що можливо при виконанні наступних умов:

• загальна місткість захисних споруд дозволяє укрити найбільшу працюючу зміну;

• захисні споруди мають всі необхідні приміщення для забезпечення життєдіяльності людей;

• захисні властивості споруд відповідають нормативним значенням(забезпечують захист людей від надлишкового тиску ударної хвилі та іонізуючих випромінювань);

• системи життєзабезпечення захисних споруд забезпечують перебування в них людей протягом встановленого терміну.

1. Оцінка інженерного захисту працівників об'єкта на випадок надзвичайної ситуації (НС)

На балансі потенційно-небезпечного об'єкта знаходиться сховище, котре на даний момент перебуває в занедбаному стані. Необхідно оцінити ступінь інженерного захисту працівників об'єкта на випадок надзвичайної ситуації при наступних даних:

1. Площа основного приміщення сховища Sосн = 910 м2

2. Чисельність найбільшої працюючої зміни Nзм = 1765чол.

3. Кількість наявних входів(виходів) у сховищі: 2+1 аварійний

4. Розташування нар - двохярусне

5. Процентне співвідношення чоловіків і жінок - 50:50

6. Товщина бетонного перекриття сховища - 35 см.

7. Товщина шару ґрунту на перекритті - 30 см.

8. Сховище знаходиться в житловому районі м. Полтава

9. Кількість будівель, розташованих поруч зі сховищем - 9

10. Щільність забудови - 50%

11. Матеріал стін наземної частини будівлі - цегляна кладка

12. Товщина стін наземної частини будівлі - 38 см.

13. Площа прорізів в огороджуючих конструкціях будівлі - 20%

14. Для системи вентиляції передбачені 5 вентеляторів ЕРВ-600/300 і 5 ЕРВ-72.3

Дослідження об'ємно-планувального рішення сховища

Згідно п. 2.1 ДБН В 22.5-97 у сховищі мають бути передбачені такі приміщення:

основні:

• приміщення для розташування людей;

• пункт управління;

• медичний пункт;

допоміжні:

• фільтровентеляційне приміщення;

• приміщення для захисної ДЕС;

• санвузли;

• приміщення для зберігання продовольства;

• тамбури-щлюзи;

• тамбури.

Розглянемо наявність цих приміщень у сховищі і відповідність їх нормативним вимогам.

1. Приміщення для розташування людей

Згідно з п. 2.2 ДБН норматив площі приміщення при двухярусному розташуванні нар складає 0,5 м2/люд. Тоді у сховищі можна розмістити:

N = Sосн/0,5 = 910/0,5 =1820<1765 осіб.

Отже, люди з найбільш чисельної зміни зможуть розміститися в даному сховищі в повному складі.

2. Пункт управління

Згідно з п. 2.6* ДБН він передбачається для N>600 осіб. При нормативі 2 м2/люд. і максимальної кількості управлінців 10 чол. Площа пункту управління складає:

Sпу = 2 • 10 = 20 м2

3. Медичний пункт.

Згідно п. 1.4* ДБН площа медпункту має бути:

Sмп =9+((N-1200)/100)=9+((1820-1200)/100)=15,2 м 2

Крім того слід передбачити санітарні пости у кількості:

==3,644 шт.

Загальною площею кожен пост 2 м 2:

S= м2

4. Фільтровентеляційне приміщення(ФВП)

Згідно з п. 2.8* ДБН ФВП має бути розташоване біля зовнішніх стін сховища. Один стандартний фільтровентеляційний комплект (ФВК) забезпечує чистим повітрям 150 осіб і займає площу 10 м2. Тому пропорційно збільшуємо площу ФВП:

Sфвп = (N/150)*10=(1820/150)*10=121,3 м2

5. Приміщення для ДЕС

З урахуванням габаритів установленого обладнання і вимог до його експлуатації площа приміщення для захищеної ДЕС має бути:

SДЕС = 30 + 0,04(N - 900) = 30 + 0,04(1820- 900) = 66,8 м2

6. Санвузли

Згідно з п. 2.9 ДБН санвузли проектують роздільними для чоловіків і жінок. Кількість санітарних приладів приймається із розрахунку 1 унітаз на 75 жінок і 1 унітаз з пісуаром на 150 чоловіків. З урахуванням проходів до кабінок і тамбура, де встановлений умивальник, на 1 прилад припадає 3 м 2. Тоді:

7. Станція перекачки фекальних вод

Вона передбачається у випадку, коли магістральна каналізація знаходиться вище рівня підлоги сховища (сховище дуже заглиблене). Її стандартна площа:

Sпер = 1,5 • 2,5 = 3,75 м2

Згідно з п. 2.10б* станцію перекачки розташовують за межею зони герметизації сховища.

8. Приміщення для зберігання продуктів

Згідно п. 2.10 а* ДБН має бути:

9. Кількість входів у сховище

Згідно з п. 2.11 ДБН кількість входів має бути не менше двох. Кількість входів залежить також від пропускної спроможності дверей. В розрахунках приймається, що при нормативному часі заповнення сховища 8 хв. Стандартні двері шириною 0,8 м можуть пропустити 200 осіб, а двері шириною 1,2 м - 300 осіб.

Отже, для даного сховища має бути передбачено входів з шириною дверей 1,2 м.

10. Аварійний вихід

Згідно вимог п. 2.18* ДБН при N > 600 один із входів у сховище обладнується як аварійний (евакуаційний) вихід у вигляді тунелю з внутрішнім розміром 1,2х2 м. При цьому вхід зі сховища в тунель слід передбачити крізь тамбур, обладнаний герметичними дверима розміром 0,8х 1,8 м.

11. Тамбури-шлюзи

Згідно з п. 2.15 ДБН для сховищомісткості більше 600 осіб слід передбачати на двох із входів влаштування однокамерних тамбурів-шлюзів. Площа кожного має бути 10 м2 (оскільки двері шириною 1,2 м). Таким чином:

Sтш = 2 • 10 = 20 м2

12. Тамбури

Згідно з п. 2.16* ДБН всі входи у сховище, крім тих, що обладнані тамбурами-шлюзами, повинні облаштовуватися тамбурами. Стандартна площа одного тамбура 3,25 м2

13. Визначаємо загальну площу зони герметизації

Sгерм = Sосн + Sпу + Sмп+ Sфвп + Sсв + Sпр + SТ = 910 + 20 + 15,2 + 121,3 + +54,6 + 38,4 + 16,25 = 1175,75 м 2

14. Визначаємо внутрішній об'єм сховища

V = N • 1,5 =1820 • 1,5 = 2730 м 3

15. Визначити мінімальну висоту приміщень зони герметизації

Згідно з п. 2.3* ДБН при двохярусному розташуванні нар має бути в межах від 2,15 до 2,9 м

16. Визначаємо загальну площу сховища

Sсх = Sгерм + Sдес + Sпер + Sтш = 1175,75+66,8+3,75+20=1266,3 м 2

2. Аналіз хімічної обстановки і розрахунок можливих витрат населення у зоні зараження території сильно діючими ядучими речовинами (СДЯР)

Внаслідок аварії на об'єкті господарювання, де використовуються СДЯР із необвалованого резервуара розташованого на відкритій місцевості було викинуто m=25 тон аміаку. Аварія відбулася у вечірній час приблизно за 1 годину до заходу сонця при наступних умовах:

1. Температура повітря на висоті 50 м -

2. Температура повітря на висоті 200 м -

3. Швидкість Пд-Зх вітру на висоті 1 м -

Розв'язання

1. Визначаємо СВСП (ступінь вертикальної стійкості повітря):

За вказаної умови СВСП характеризується як інверсія.

2. Визначаємо глибину поширення хмари зараженого повітря:

З табл.3:. З табл. 4:

3. Обчислюємо площу зони можливого зараження

З табл.1:

4. Обчислюємо площу зони прогнозованого (фактичного) зараження, при цьому поширення зараженого повітря беремо як найбільше при такого роду прогнозування t=4години, коеф. к=0,081 із таблиці 2 для СВСП - інверсія.

5. Наносимо зону можливого зараження на план місцевості, враховуючи, що при швидкості вітру від до вона має вигляд сектора (кут ), радіус кола дорівнює , а зона фактичного зараження має форму еліпса, витягнутого за напрямом вітру (із Пд-Зх на Пн-Сх). Точка О відповідає місцезнаходженню джерела зараження

Рис. 1. Зона можливого та фактичного зараження.

6. Розрахуємо можливі втрати місцевого населення

Користуючись таблицею 8. За умови, що люди знаходяться на відкритій місцевості та не мають засобів хімічного захисту. Можливі втрати 90..100%, зі щільністю 81 особа на кв.км.

7. Структура втрат місцевого населення при ураженні СДЯР виглядає так:

• Ураження легкого ступеня отримають 53…58 осіб (25% уражених)

• Ураження середнього і важкого ступеня 84…94 осіб (40% уражених)

• Ураження не сумісні із життям отримають 74…82 осіб (35% уражені)

8. Час вражаючої дії СДЯР, розраховується за емпіричною формулою

Це саме той час, протягом якого збережеться хімічна небезпека.

3. Прогнозування обстановки при вибухах паливно-повітряних речовин

інженерний захист зараження вибух

Внаслідок аварії на підприємстві стався вибух ємкості, що містить Q=200 тонн вибухонебезпечної речовини. Визначити ступінь руйнування об'єкту А (склади навіси із залізобетонним каркасом), який розташований на відстані L=650 м від ємності. Враховуючи параметри осередку ураження при пожежі рослин, столярних виробів та незахищених людей (світловий імпульс людини qлюдини=100кДж/м2). Рідина -пропан.

1. Визначення радіусу зони детонаційної хвилі

2. Визначення радіусу зони дії продуктів вибуху

3. Порівнюючи відстань від об'єкта А до ємності з радіусом r1 i r2 робимо висновок, об'єкт знаходиться за межами зон 1 та 2 і може попадати в зону дії повітряно-ударної хвилі (зона 3).

4. Знаходимо надлишковий тиск на відстані L, приймаючи r3= L=650 м.

5. Робимо висновок, що об'єкт А одержить середнє руйнування. Це виявиться у незначних деформаціях несучих конструкцій, руйнування частини перекриття, стін і обладнання.

6. У випадку загоряння рідини з ємності утвориться вогняний шар радіусом:

Тривалість цього горіння становитиме:

При цьому виділиться енергія:

7. Розраховуємо осередок ураження при пожежі:

- в радіусі

м.

(світловий імпульс рослин qрослин=1670кДж/ м2) загорятимуться дерева та інша рослинність.

- в радіусі

м.

(світловий імпульс дерева qдерева=210кДж/ м2) загорятимуться дерев'яні двері та шибки житлових будинків.

- в радіусі

м.

(світловий імпульс людини qлюдини=100кДж/м2) незахищені люди отримають опіки першого ступеня.

8. Для зменшення наслідків від вибуху ємностей з вибухонебезпечними речовинами, останнє слід обваловувати, або розташовувати будівлі та споруди поза третьою зоною.

Список використаної літератури

1. Алексєєв Н.А. Стихійні явища в природі. - М.: Просвещение, 1988.

2. Дзюндзюк, Б.В. Цивільний захист населення Електронний ресурс: підруч. / Б.В. Дзюндзюк, О.В. Мамонтов - Х. : ХНУРЕ, 2008. Режим доступу: http://www.ot.kture.kharkov.ua, вільний.

3. Миценко, І.М. Цивільна оборона [Текст]: навч. посіб. для студ. ВНЗ / І. М. Миценко, О.М. Мезенцева. - Чернівці : Книги - ХХІ, 2004. - 404 с.

4. Нежиховський Р.А. Повені на річках і озерах. - М.: Гідрометіздат, 1998.

5. Про правові засади цивільного захисту [Текст]: Закон України від 24 червня 2004 року №1859-IV // Відом. Верховної Ради України. - 2004.

6. Про цивільну оборону України [Текст]: Закон України №2974-XII // Відом. Верховної Ради України. - 1993.

7. Рязаков І.А. Великі катастрофи в історії Землі. - М.: Наука, 1984

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Оцінка інженерного захисту працівників об’єкта на випадок НС. Аналіз хімічної обстановки і розрахунок можливих втрат населення у зоні зараження території сильно діючими ядучими речовинами. Прогнозування обстановки при вибухах повітряно-паливних речовин.

    контрольная работа [283,8 K], добавлен 06.11.2016

  • Оцінка інженерного захисту об’єкта на випадок надзвичайної ситуації. Аналіз хімічної обстановки і розрахунок витрат населення у зоні зараження території сильно діючими ядучими речовинами. Прогнозування обстановки при вибухах паливно-повітряних речовин.

    контрольная работа [85,5 K], добавлен 05.02.2015

  • Прогнозування масштабів зараження отруйними речовинами при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах. Визначення рівня радіоактивного зараження місцевості; розрахунок дози радіації. Оцінка вогнища ураження при вибухах паливно-повітряних і газових середовищ.

    контрольная работа [3,0 M], добавлен 14.01.2013

  • Характеристика радіаційної та хімічної обстановки. Особливості основних способів захисту населення від сучасних засобів ураження. Аналіз оцінки радіаційної та хімічної обстановки після ядерного вибуху. Знайомство з засобами колективного захисту населення.

    курсовая работа [494,5 K], добавлен 19.04.2012

  • Поняття цивільного захисту, його нормативна та законодавча база, основні принципи та завдання, міжнародне співробітництво. Характеристика режимів надзвичайної ситуації та воєнного стану. Прогнозування обстановки під час вибуху газонебезпечної суміші.

    курсовая работа [624,2 K], добавлен 08.12.2009

  • Загальна характеристика об'єкту інженерного захисту робочої зміни працівників виробничої дільниці, оцінка споруд і відповідність їх нормам. Розрахунок максимального значення параметру вражаючого фактора. Головні завдання й організація рятувальної команди.

    практическая работа [147,6 K], добавлен 07.05.2011

  • Характеристика небезпечних хімічних речовин, їх типи та властивості, оцінка вибухо- та пожежонебезпечності. Ступіні захисту та принципи дезактивації. Заходи першої допомоги. ступінь вертикальної стійкості повітря. Визначення площі зони зараження.

    контрольная работа [34,0 K], добавлен 19.03.2014

  • Захист від отруйних речовин, сильнодіючих отрут, радіоактивних речовин і бактеріологічних засобів. Засоби захисту органів дихання та шкіри. Медичні засоби індивідуального захисту. Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС, розрахункова робота.

    контрольная работа [610,3 K], добавлен 28.09.2009

  • Характеристика обстановки в наслідок вибуху газоповітряної суміші на підприємстві. Повождення при аварії з викидом сильно діючих отруйних речовин. Радіоактивне зараження підприємства після аварії на атомній електростанції. Послідовність оцінки обстановки.

    контрольная работа [48,8 K], добавлен 07.01.2011

  • Прогнозування масштабів зараження сильнодіючими отруйними речовинами при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах. Еквівалентна кількість речовини в первинній та вторинній хмарі. Глибина зони зараження. Площа зони зараження первинною (вторинною) хмарою.

    лабораторная работа [78,8 K], добавлен 23.08.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.