Удосконалення інструкції щодо організації ремонту речового майна у військовій частині внутрішніх військ МВС України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень

Вступ

1. РОЗДІЛ ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПЛУАТАЦІЇ РЕЧОВОГО МАЙНА У ВІЙСЬКОВІЙ ЧАСТИНІ

1.1 Організація експлуатації речового майна.

1.2 Організація ремонту.

1.3 Організація хімічного чищення.

1.4 Організація списання речового майна.

ВИСНОВОК

2. РОЗДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РЕМОНТУ РЕЧОВОГО МАЙНА У ВІЙСЬКОВИХ ЧАСТИНАХ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК МВС УКРАЇНИ

2.1 Порядок організації ремонту речового майна (сили та засоби - майстерні і підрозділи).

2.2 Порядок забезпечення ремонтними матеріалами та інструментом.

2.3 Сучасний стан ремонту речового майна, проблеми та перспективи.

ВИСНОВОК.

3. РОЗДІЛ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ РЕМОНТУ РЕЧОВОГО МАЙНА У ВІЙСЬКОВІЙ ЧАСТИНІ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК МВС УКРАЇНИ

3.1 Організація ремонту речового майна.

3.2 Порядок здачі речового майна в ремонт.

3.3 Організація і порядок розпорення речового майна.

3.4 Пропозиції щодо удосконалення організації ремонту речового майна у військовій частині внутрішніх військ МВС України.

3.4.1 Нове технологічне обладнання та змінені норми для речової ремонтної майстерні.

3.4.2 Вдосконалення програми підготовки молодших фахівців речової служби (швець, кравець).

ВИСНОВОК

4. РОЗДІЛ ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Охорона праці

4.2 Пожежна безпека.

4.3 Охорона навколишнього середовища

ВИСНОВОК.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВОКИ.

ДОДАТКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВВ МВС - внутрішні війська МВС України

МВС ? Міністерство внутрішніх справ

РС - речова служба

ГУВВ Головне Управління внутрішніх військ

МОУ Міністерства Оборони України

ПХС - пречепний хімічний склад

КВВ - Командувач внутрішніх військ

НРС - начальник речової служби

АВВ - Академія внутрішніх військ

ОВС органи внутрішніх справ

РРМ - речова ремонтна майстерня

ПММ паливно мастильні матеріали

СБД ? службово-бойові дії

ССБП системи стандартів з безпеки праці

НЗ недоторкані запаси

КПО комбінат побутового обслуговування

ВСТУП

Всі матеріальні засоби, що відпускаються, для Української армії і Військово-морського флоту України і інших збройних формувань,є народним надбанням. Військовослужбовці зобов'язані всебічно берегти військове майно як свою власність. Всі офіцери повинні навчати в особового складу свідомість необхідності дбайливого відношення до державної власності, постійно роз'ясняти військовослужбовцям вимоги директив, наказів командувача внутрішніх військ і статутів збройних сил України стосовно зберігання матеріальних засобів і майна, а також заохочувати солдатів і сержантів за дбайливе відношення до майна.

Одним із важливих елементів речового забезпечення є ремонт речового майна в майстернях військових частин по ремонту речового майна

Належна організація ремонту речового майна дозволяє накопичувати запаси постільної та натільної білизни, робочого одягу, створити підмінний фонд, а повертаючи в експлуатацію після ремонту інвентарні предмети, що вислужили встановлені терміни носіння економити державні кошти не витрачаючи їх на заготівлю нових предметів. Тому планування ремонту речового майна є складовою частиною планування роботи речової служби військової, частини. Ремонт речового майна у військовій частині проводиться у відповідності:

- з сезонним планом ремонту (теплих речей, наметів, постового одягу);

- з місячним виробничим планом майстерні по ремонту речового майна.

З метою якісного та своєчасного ремонту речового майна та спрощення роботи посадових осіб речової служби пропонується удосконалити інструкцію по ремонту речового майна у військових частинах внутрішніх військ МВС України.

З цією метою пропонується вести в експлуатацію в речових ремонтних майстернях технічного обладнання, як оверлок з необхідним ремонтним комплектом запасних частин до нього та інструкцією з використання.

Розробити програму підготовки молодших фахівців речової служби (швець, кравець) та опорне навчально-методичне забезпечення, зі спеціальної підготовки.

Актуальність теми дипломної роботи: на підставі всебічного аналізу існуючих нових технологій і обладнання по ремонті речового майна, удосконалити обґрунтовані практичні пропозиції з підвищення ефективності ремонту речового майна у речових майстернях частинах внутрішніх військ беручи до уваги досвід попередніх інструкцій по ремонту речового майна, більш нове обладнання для ремонту і виготовлення речового майна.

Об'єктом дослідження при написанні дипломної роботи вважається :господарча (повсякденна) діяльність речової служби військової частини внутрішніх військ МВС України.

Предмет дослідження: організація ремонту речового майна у військовій частині внутрішніх військ МВС України з веденням нового технологічного обладнання.

Для визначення доцільності розв'язання проблеми удосконалення інструкції по ремонту речового майна у військових речових ремонтних майстернях нами в роботі використано інструкції по ремонту речового майна СРСР, Республіки Білорусь, Російської Федерації та ряд літературних та наукових джерел.

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПЛУАТАЦІЇ РЕЧОВОГО МАЙНА У ВІЙСЬКОВІЙ ЧАСТИНІ

1.1 Організація експлуатації речового майна

Строком носіння (експлуатації) речового майна визначається найменший період часу, за який предмет повинен знаходитись у користуванні при умові його правильної експлуатації, своєчасного та якісного ремонту[16].

Так, наприклад, норми забезпечення взуттям, обмундируванням, білизною й спорядженням установлені на одного військовослужбовця, постільних приладів для лікувальних установ на одне штатне ліжко, а постового одягу по кількості зовнішніх постів.

При розробці норм забезпечення особлива увага приділяється науковому підходу до питання визначення термінів носіння різних предметів речового майна. Відомо, що будь-які предмети речового майна після більш або менш тривалої експлуатації вимагають ремонту або повної заміни. Час фактичного зносу виробів залежить від багатьох чинників: вигляду і властивостей матеріалів, з яких виготовлені дані вироби, особливості їх конструкції, умов експлуатації та інше. Чим триваліше експлуатується будь-який предмет речового майна, тим більше скорочуються витрати матеріальних і грошових засобів у державному масштабі. Це дає значну економію сировинних і матеріальних ресурсів.

Терміни носіння речей, які видаються військовослужбовцям, що проходять військову службу за контрактом усіх категорій, починає рахуватись з дня виникнення у них права на отримання. Чергова (наступна) видача їм предметів речового майна здійснюється після закінчення встановлених нормами забезпечення строків носіння раніше отриманих предметів.

Терміни носіння речей, виданих військовослужбовцям строкової служби, громадянам, викликаним на військові збори, а також терміни носіння всіх інвентарних речей обчислюються від дня фактичної видачі речей у користування.

Для сезонних речей особистого й інвентарного користування час носіння протягом одного сезону зараховується за один рік, а для наметів табірних - час фактичної експлуатації. При цьому час зберігання речей на складі (у коморі) у термін носіння не зараховується.

Найбільш складним питанням при нормуванні є визначення середнього терміну експлуатації різних предметів, на підставі якого встановлюються норми забезпечення і термін носіння того або іншого предмета.

Під середнім терміном експлуатації розуміють середній час безперервної експлуатації предметів речового майна, протягом якого стають непридатними не менше за 50 % виробів, одночасно виданих у носіння. Для визначення термінів служби предметів речового майна використовують дані динаміки масового зносу майна, отримані в ході його періодичних оглядів під час експериментального носіння [7].

Термін служби предметів речового майна залежить від кліматичних особливостей, умов експлуатації, індивідуальних особливостей військовослужбовців, міцності окремих вузлів, деталей і предметів загалом, а також інших чинників.

При розробці норм постачання речовим майном враховується також ряд чинників, основними з яких, є:

1. Економічні умови країни.

2. Кліматичні умови.

3. Умови експлуатації предметів.

Крім того, при розробці норм додатково враховуються: службове положення, військове звання й стать військовослужбовців.

Великий вплив на норми забезпечення мають кліматичні умови служби військовослужбовців військових частин і підрозділів.

Перелік місцевостей України з жарким та помірним кліматом, проходження служби в яких дає право на забезпечення військовослужбовців речовим майном за нормами, передбаченими для цих місцевостей визначено постановою уряду України:

- місцевості з жарким кліматом - Автономна Республіка Крим, райони Чорного і Азовського морів (для Військово-Морських Сил);

- місцевості з помірним кліматом - усі місцевості, крім тих, що належать до місцевостей з жарким кліматом.

Нормами утримання речового майна визначається кількість натільної та постільної білизни, рушників та спецодягу, які повинні утримуватись у військових частинах на одного військовослужбовця строкової служби, та предметів санітарно-господарчого майна - на одне штатне ліжко у госпіталях, медичних пунктах, санаторіях, будинках відпочинку.

Норми утримання застосовуються при забезпеченні новосформованих військових частин, а також при збільшенні кількості особового складу військових частин (штатної кількості ліжок) на 30 % та більше.

При інспекторських перевірках частин і підрозділів оцінка за банно-пральне обслуговування особового складу залежить і від норми утримання постільної білизни.

Додаткове (понад норми забезпечення) накопичення вказаних вище предметів у частинах і підрозділах проводиться за рахунок речей, що відпускаються на поточне забезпечення згідно норм та вислужили встановлені для них терміни носіння, але ще придатних до використання за прямим призначенням. Це може бути досягнуто шляхом належної експлуатації і дбайливого носіння майна, своєчасного і якісного ремонту.

Після першочергової видачі майна за нормами утримання подальше його накопичення до розмірів указаних норм здійснюється за рахунок правильної експлуатації та своєчасного ремонту.

Речове майно, накопичене понад норми забезпечення, зберігається на складах.

Нормою витрати визначається кількість матеріалів і фурнітури, потрібне для виготовлення (пошиття) або ремонту одного предмета[12].

Складовими чинниками збереження під час зберігання та особливо експлуатації є таврування та закріплення речового майна, а також проведення ранкових оглядів і стройових оглядів підрозділів військових частин [19]. Організація експлуатації речового майна у військовій частині припускає виконання в повному обсязі заходів щодо збереження обмундирування і взуття в процесі носіння.

До заходів, яки забезпечують збереження речового майна у процесі експлуатації, відносяться:

– підгонка і припасування обмундирування;

– таврування і закріплення речового майна;

– чищення і видалення плям;

– сушіння одягу;

– прання і хімічне чищення;

– підфарбування обмундирування і перепросочення наметів;

– ремонт обмундирування і взуття.

Отже, після підгонки і припасування, усі предмети речового майна, які видаються військовослужбовцям строкової служби, а також інвентарні речі, що видаються в групове або індивідуальне користування військовослужбовцям усіх категорій, підлягають обов'язковому тавруванню.

Таврування предметів речового майна здійснюється з метою закріплення речей особистого користування та інвентарних речей за військовою частиною (підрозділом) і особовим складом, усунення знеособлення в користуванні майном, а також для контролю часу перебування майна в носінні (експлуатації)

Тавруванню підлягають предмети речового майна особистого користування, що видаються військовослужбовцям строкової служби, курсантам військових навчальних закладів, а також всі інвентарні речі, речі фонду зборів і майно “НЗ”[19]. При цьому у військових частинах інвентарні речі таврують клеймом із позначенням умовного номера військової частини відразу ж після надходження їх на склад. Клеймо з датою видачі проставляється на предметах при видачі їх зі складу. Положенням про забезпечення речовим майном у системі МВС оголошена Інструкція про порядок таврування (клеймування) речового майна, де встановлені зразки клейм і місця їх нанесення на предмети речового майна. Також цією Інструкцією визначені зразки клейм ( рисунок 1.1).

Клеймо № 1 - прямокутне розміром 3Ч4 см - ставиться на речах особистого користування та інвентарних предметах перед видачею їх особовому складу і підрозділам. Предмети особистого користування, що видаються офіцерам, прапорщикам і військовослужбовцям за контрактом, яки переходять в їх власність, не таруються, а все інвентарне майно, що видається їм в особисте або групове користування обов'язково підлягає тавруванню.

Крім того, клеймо без зазначення дати ставиться на інвентарні предмети, що надійшли на склад. Збереження інвентарного майна на речовому складі без клейм забороняється. Клеймо з датою видачі проставляється на цих предметах при видачі зі складу в підрозділи.

Клеймо № 1 ставиться на всіх інвентарних предметах речового майна і предметах майна особистого користування солдат і сержантів строкової служби військової частини. Видача майна зі складу частини без попереднього таврування категорично забороняється.

Крім клейма № 1 також на всіх речах особистого користування військовослужбовців строкової служби ставиться клеймо № 3 з вказанням номера військового квитка військовослужбовця. У якості клейма № 3, як правило, використовують нумератори, які закупляються в торговій мережі на призначені для цього кошти.

Клеймо № 2 ставиться після клейма № 1 на всі предмети речового майна, що видаються в змінний фонд підрозділам військової частини.

Клеймо № 4 ставиться на всіх предметах або деталях, отриманих від розпорювання речового майна, яке списано встановленим порядком. Зразки клейм (рисунок1.1)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.1 - Зразки клейм

Відповідальність за правильне та своєчасне таврування речового майна покладається на заступника командира військової частини з тилу і начальника речової служби військової частини.

На текстильних, шкіряних, хутряних та трикотажних виробах і предметах, що мають ворсисту поверхню, клеймо ставиться на тканинних етикетках, що пришиваються до предметів із внутрішньої сторони.

На предметах речового майна списаних по сортувальних актах (актах списання), але не розпоротих, клеймо № 4 ставиться поруч із клеймом № 1, а на деталях розпоротих предметів на видних місцях із таким розрахунком, щоб виключити можливість зловживань.

Для таврування майна використовуються фарби чорного і білого кольорів, що випускаються промисловістю для цих цілей, або типографські, а також фарби, що виготовляються самотужки[26].

Декілька рецептів фарб визначено у Інструкції про порядок клеймування речового майна.

Застосування для таврування речового майна розчинів хлорного вапна категорично забороняється.

Можливо застосовувати для таврування, наприклад, звичайну туш різних кольорів. Для закріплення клейма у цьому випадку необхідно запрасувати його гарячою праскою.

Також можливо використовувати типографську фарбу з додаванням рослинної олії (80%-фарби, 20%-олії). Для одержання акуратних та ясних відбитків клейм на предметах речового майна, клейма і штемпельні подушки необхідно утримувати завжди чистими, застосовувати тільки що приготовлені фарби, подушечки змочувати фарбою безпосередньо перед тавруванням.

1.2 Організація ремонту

Загальні положення з організації ремонту речового майна у військовій частині.

У процесі носіння речове майно втрачає багато експлуатаційних і гігієнічних властивостей. Несвоєчасне очищення від пилу і бруду з обмундирування і взуття зменшує теплозахисні властивості виробів, гігроскопічність та повітропроникність, додає їм твердість, підвищує намокання і в остаточному підсумку може приводити до передчасного зносу. Різні види забруднень, що накопичуються на одязі, можуть служити також живильним середовищем для хвороботворних мікроорганізмів і сприяти поширенню інфекційних захворювань. У таких випадках виникає потреба в проведенні заходів, що відновлюють корисні властивості речового майна, і в першу чергу, у ремонті і хімічному чищенні.

Поняття “ремонт” містить у собі елементи прогнозування термінів виробів, частоту їхнього ремонту, розробки та удосконалення тетнологічного процесу відновлення зношеного речового майна, режимів і методів їх обробки в ході ремонту.

Якість ремонту досягається:

1. наявністю належного технічного оснащення ремонтних підприємств та підрозділів;

2. своєчасним і повним забезпеченням ремонтних підприємств і підрозділів запасними частинами та матеріалами;

3. правильною організацією виробництва та технологічного процесу ремонту, дотриманням технічних умов і належним контролем за якістю виконання робіт;

4. постійним удосконаленням технологічного процесу ремонту та підвищенням кваліфікації виконавців;

5. чіткою взаємодією між ремонтними органами речової служби та ремонтними органами інших служб, а також сторонніх організацій.

Технлогічний процес ремонту- це певний перелік робіт, що підлягають виконанню, а також встановлена послідовність їх виробництва відповідно до технічних умов на ремонт речового майна[14]. Технологічний процес залежить від виду ремонтованого майна, виду виконуємого ремонту, виробничих можливостей ремонтної майстерні, ремонтних підприємств і підрозділів, методів організації та форми проведення ремонту[14].

Основу технологічного процесу складають технологічні операції. Вони є закінченою окремою частиною технологічного процесу і виконання на окремих робочих місцях. Технологічні операції прийнято обєднувати в стадії технологічного процесу.

Терміни носіння речового майна встановлюються з урахуванням виконання 1-3 середніх ремонтів. Виходить, найважливішою умовою запобігання речового майна від передчасного зносу є своєчасний ремонт і хімічне чищення.

Значення ремонту полягає в тому, що він дозволяє:

забезпечити строк носіння речового майна відповідно до норм постачання, установленим урядом;

експлуатувати майно понад установлені строки носіння, досягаючи при цьому економії матеріальних, грошових і людських ресурсів;

забезпечувати нагромадження у військовій частині норм зберігання білизни, постільних приладів, рушників, комплекту робочої форми одягу;

підтримувати охайний зовнішній вигляд військовослужбовців;

максимально використати ресурс довговічності (зносостійкості) як у цілому предметів речового майна, так й окремих його деталей (наприклад, при капітальному ремонті повторно використаються халяви, частково переду; устілки);

наявність засобів ремонту дозволяє силами військової частини виконувати роботи, які не виконуються на фабриці (підрізання рушників), виготовляти предмети, які не поставляють в частину (підматрасники, серветки і т.п.)

Економічна доцільність ремонту полягає в порівняні витрат на ремонт (матеріальних - ремонтні матеріали, устаткування, експлуатація будинку, допоміжне устаткування, підвіз і т.п.) - людських - вартість робочої сили, зі строком носіння майна після ремонту й вартістю нового предмета майна.

Ремонт речового майна є одним з основних джерел поповнення його запасів, дозволяє відновити втрачені експлуатаційні властивості предметів, попередити їхнє передчасне зношування й дає можливість продовжити час експлуатації предметів. За рахунок цього у військовій частинах створюється робочий комплект обмундирування й взуття, накопичуються запаси натільної й постільної білизни. Велике значення й актуальність ремонт набуває у воєнний час. Про це переконливо свідчить досвід Великої Вітчизняної війни, за роки якої було відремонтовано й повернуте на постачання особового складу близько 61,5 млн. пара чобіт, 17 млн. шинелей, більше 61 млн. гімнастерок і шаровар бавовняних і багато інших предметів одягу й взуття.

Більше 60 % потреби військ у теплих речах задовольнялося за рахунок відремонтованих предметів [26].

Організація ремонту речового майна визначена Інструкцією з ремонту речового майна в Збройних Силах. У залежності від ступеня зносу і характеру ушкоджень, ремонт речового майна поділяється на поточний, середній і капітальний.

Потреба речового майна в ремонті визначається:

у підрозділах - старшинами підрозділів щодня при проведенні ранкових оглядів, а також командирами підрозділів при проведенні періодичних оглядів речового майна;

на речовому складі - начальником складу й начальником речової служби військової частини.

Дрібні несправності предметів обмундирування і взуття, що виникають у процесі їх експлуатації, повинні негайно усуватися самими військовослужбовцями. У підрозділах (ротах) проводиться тільки поточний (дрібний) ремонт. Поточний ремонт обмундирування і спецодягу включає такі види робіт, як зашивання швів, що розпоролися, пришиття ґудзиків, гачків, шлейок, обміжку петель, що розпустились, відновлення закріпок та інше. Він виконується самими військовослужбовцями.

До поточного ремонту взуття відноситься прикріплення металевих косяків, рубчиків на каблуки і підметки, що зносилися, зашиття швів, що розпоролися, прибивання відсталих місць підошов і підметок,пришиття латок. Для виконання цих операцій потрібні певні навички, тому поточний ремонт взуття виконується позаштатними ротними шевцями. Для цього в кімнаті побутового обслуговування встановлюється стіл-верстак з набором шевського інструменту і ремонтних матеріалів.

Потреба в ремонті речового майна визначається щодня на ранкових оглядах. Заступники командирів взводів по команді чергового по роті для ранкового огляду шикують особовий склад у призначеному місці, роблять огляд речового майна і про результати доповідають старшині роти [5].

Ранковий огляд рекомендується проводити з визначеною задачею з таким розрахунком, щоб протягом тижня охопити перевіркою всі предмети обмундирування і взуття.

При перевірці зовнішнього вигляду військовослужбовців необхідно звернути увагу на дотримання ними встановлених правил носіння військової форми одягу. При огляді стану кітелів, курток перевіряється наявність, справність і правильність прикріплення знаків відрізнення, а також ґудзиків, гачків, петель, вішалок. Перевіряється наявність розривів швів, розривів тканини підкладки і кишень, потертостей, відсутність ґудзиків і т.д.

При огляді брюк перевіряється справність передніх половинок і пояса, відсутність потертостей у місцях входу в брючні кишені, наявність шлейок, штрипок, ґудзиків, справність бічних і крокових швів, наявність брючного ременя.

При перевірці головних уборів звертається увага на наявність і міцність зав'язочної тасьми шапок-вушанок, а також наявність голок з нитками: у кожного військовослужбовця постійно повинні бути три голки - одна з захисною ниткою, друга - білою, третя з чорною.

Голки з нитками зберігаються: у шапці-вушанці на ковпаку під козирком, у кашкеті - на правій стороні ковпака під бортиком.

Стан взуття перевіряється в двох положеннях. Халяви, переди оглядаються при виставленні військовослужбовцем правої ноги вперед. Потім у положенні зігнутої в коліні піднятої ноги перевіряється підошва, каблук, задник і справність заднього зовнішнього ременя.

Виявлені в ході ранкового огляду недоліки повинні бути негайно усунуті.

Середній ремонт речового майна проводиться в майстерні по ремонту речового майна військової частини. Він характеризується більш складними роботами. При середньому і ремонті обмундирування виконуються всі роботи, що відносяться до поточного ремонту, а також такі операції, як накладення великих латок, заміна дрібних деталей (шлейок, штрипок) та інше. До операцій середнього ремонту шкіряного взуття відносяться не тільки роботи поточного ремонту, але і накладення підметок і набойок, вирівнювання каблуків, вставка балочок, пристрочування задніх ременів, пришиття набойок до валяного взуття. Середній ремонт вимагає більш високої кваліфікації працюючих та спеціальне обладнання.

Для розміщення майстерні виділяється приміщення, що повинно бути світлим, теплим, сухим, з доброю вентиляцією. Для кожної робочої ділянки майстерні (кравецької або швацької) виділяються окремі кімнати з розрахунку по 7.0 метрів квадратних площі на кожного працюючого [31].

Начальник майстерні по ремонту речового майна відповідає за своєчасне і якісне виконання місячного виробничого плану роботи майстерні, збереження обладнання, інструмента, ремонтних матеріалів і прийнятого в ремонт майна, за дотримання мір пожежної безпеки і мір безпеки при роботі на обладнанні. Він зобов'язаний особисто перевіряти якість зробленого ремонту, складати і представляти щомісячний звіт про виконані роботи і витрату ремонтних матеріалів, а також вести облік обладнання, інвентарю, ремонтних матеріалів і речового майна, прийнятого в ремонт.

Середній ремонт речового майна може проводитись:

у майстерні КПО військової частини;

у гарнізонних ремонтних майстернях МО України;

у майстернях побутового обслуговування населення;

у відомчих майстернях, об`єктів, що охороняються.

Речове майно, що потребує середнього ремонту, здається в майстерню військової частини за розпорядженням начальника речової служби. Перед здачею в ремонт предмети речового майна повинні бути очищені від бруду і пилу, а якщо необхідно - випрані і продезінфіковані.

Взуття зв'язується попарно, просушується, чиститься. На всі предмети, що здаються в ремонт, прикріплюються бірки з вказівкою підрозділу і прізвища власника речей [15].

Своєчасний й якісний ремонт не тільки попереджує зношування майна, але й дає можливість використати предмети після закінчення їх строків експлуатації.

За рахунок майна, що вислужило строки носіння й добре відремонтованого у військовій частині, створюється робочий комплект обмундирування й взуття, а також створюються підвищені запаси натільної й постільної білизни по нормах, які дозволяють щотижня проводити миття особового складу зі зміною білизни.

Наявність достатньої кількості справного робочого обмундирування дає можливість зберегти основний комплект, чим значною мірою поліпшується зовнішній вигляд військовослужбовців.

Таким чином стан речової ремонтної майстерні оцінюється:

„відмінно” якщо обсяг ремонтних робіт відповідає штатним можливостям, забезпеченість ремонтними матеріалами, наочними приладдя, укомплектованість, утримання технологічного устаткування й організація роботи майстерні відповідають установленим вимогам. Устаткування для роботи в польових умовах підготовлено, є встановлений запас ремонтних матеріалів.

„добре”, якщо виконані умови на оцінку „відмінно”, але є недоліки в укомплектованості й утриманні технологічного устаткування, усунуті в ході перевірки;

„задовільно”, якщо виконані умови на оцінку „добре”, але є недоліки в укомплектованості й утриманні технологічного устаткування, не усунуті в ході перевірки, устаткування для роботи в польових умовах не підготовлено;

„незадовільно”, якщо не виконані умови на оцінку „задовільно”.

Для більш повного побутового обслуговування особового складу у військових частинах можуть організовуватися комбінати побутового обслуговування, що є елементом військового господарства.

Вони призначаються для своєчасного миття особового складу, прання, ремонту, хімічної чистки і підфарбування речового майна, вирішення задач по підтримці зразкового зовнішнього вигляду військовослужбовців.

Безпосередньо очолює комбінат побутового обслуговування начальник майстерні по ремонту речового майна.

Для виконання робіт з побутового обслуговування військовослужбовців, утриманням наявного обладнання, комбінат укомплектовується фахівцями за рахунок штатного складу майстерні пральні частини.

У комбінаті побутового обслуговування, виходячи з умов і необхідності, обладнуються: лазня-душова, майстерня по ремонту обмундирування і взуття, ділянка для прання, сушіння і праски верхніх солдатських сорочок і іншого речового майна, ділянка хімічного чищення і підфарбування обмундирування, перукарня.

Ремонт речового майна в залежності від ступеня зносу, характеру ушкоджень, а також сил, засобів і матеріалів, необхідних для його виробництва, підрозділяється на дрібний, середній і капітальний.

До дрібного ремонту взуття відносяться наступні роботи:

-- прикріплення металевих косяків;

-- зашиття швів, що розпоролися, і рядків;

-- накладення шкіряних і гумових косяків і рубчиків на місця підошов, що зносилися, підметок каблуків;

-- прикріплення відсталих місць чи підошви підметки;

-- накладення латок на шкіряне і валяне взуття;

-- підшивка до валянків місць підошви, що відпоролися, чи набійки;

-- зашиття чи порізів тріщин на валянках;

-- ремонт чи каблуків прибивання каблука, що відірвався;

-- виправлення сівшого чи скривленого задника;

-- вставка бочків.

До середнього ремонту взуття відносяться наступні роботи:

-- накладення підметки і набійки;

-- заміна каблука;

-- пристрочування задніх зовнішніх ременів;

-- пришиття набойок до валяного взуття;

-- операції поточного ремонту.

Основною ознакою віднесення взуття до середнього ремонту є необхідність накладення підметок чи заміни каблука.

Дрібний ремонт майна виробляється в підрозділах, середній у майстерних військових частин і з'єднань.

Дрібний ремонт обмундирування і спецодягу виконується самими військовослужбовцями термінової служби, у користуванні яких знаходяться речі. Дрібний ремонт взуття, як правило, виробляється позаштатними шевцями підрозділів. Матеріали й інструменти, необхідні для виробництва дрібного ремонту, містяться в кімнатах побутового обслуговування.

У речовій ремонтній майстерній військовій частині здійснюється середній і дрібний ремонт обмундирування, теплих речей (частково), постільних приладів, наметів, шкіряного і валяного взуття. Ремонт білизни як правило виконується в пральні.

У період великого завантаження чи при недостатній штатній чисельності особового складу майстерні розпорядженням командира частини вона може бути посилена шляхом залучення позаштатних фахівців з підрозділів.

Ремонт речового майна у військовій частині проводиться у відповідності:

- з сезонним планом ремонту (теплих речей, наметів, постового одягу);

- з місячним виробничим планом майстерні по ремонту речового майна.

Планами ремонту передбачається тільки середній ремонт. Дрібний ремонт не планується, а майно, що вимагає капітального ремонту, здається в окружні склади (бази) чи місцеві підприємства побутового обслуговування.

Місячний виробничий план майстерні складається начальником майстерні по ремонту речового майна і затверджується начальником речової служби військової частини.

Місячний виробничий план роботи складається за такою формою:

(додаток А)

Вихідними даними для складання місячного виробничого плану майстерні є:

- задачі бойової і гуманітарної підготовки;

- дані про стан майна в різних підрозділах і складі частини (звідси - передбачуване надходження майна в ремонт);

- аналіз виконання плану ремонту майстерні минулого місяця;

- кількість майстрів;

- норми виробітки;

- кількість робочих днів у місяці. До цього плану ремонту додається "Довідка", у якій указується

- кількість робочих днів;

- тривалість робочого дня;

- загальний фонд робочого часу одного мастерового;

- робота поза майстернею (хвороба, наряди, відпустка, заняття - приблизно, 15%);

- ефективний фонд робочого часу одного майстра. Місячний виробничий план майстерні обґрунтовується розрахунком потреби в ремонті майна та у робочій силі.

Цей розрахунок представлений у таблиці 1.1

Таблиця 1.1 - Розрахунок потреби робочої сили

№№	По взуттю	По швейним виробам
1. Час, потрібний на виконанняплану (шоста - графа плану).	432	268
2. Ефективний фонд робочого часу одного майстра.	149	149
3. Потрібно майстрів на виконання плану.	2,9	1,8
4. Мається по штату майстрів.	2,5	2,0
5. Потрібно залучити майстрів за рахунок підрозділів.	0,4	-

На підставі затвердженого місячного виробничого плану начальник майстерні складає щоденний графік виконання ремонту (рисунок. 1.2).

Графік

щоденного виконання ремонту взуття та обмундирування

в майстерні в/ч _____ , на ________ 20__ року.

№ № п/п	Звання, прізвище майстра	Вид ремонту	Норма за 7 годин	Виконання ремонту по дням місяцянаростаючим підсумком
				1	2	3	4	...	31
11	2	3	4	5	6	7	8	9	35

Рисунок 1.2 - Графік щоденного виконання ремонту взуття та обмундирування в майстерні

У цьому графіку начальник майстерні, щодня наростаючим підсумком проставляє кількість відремонтованих предметів

1.3 Організація хімічного чищення

Для більш повного побутового обслуговування особового складу у військових частинах організовується хімічне чищення, яке відбувається в комбінаті побутового обслуговування, що є елементом військового господарства.

Безпосередньо очолює комбінат побутового обслуговування начальник майстерні по ремонту речового майна.

Для виконання робіт з побутового обслуговування військовослужбовців, утриманням наявного обладнання, комбінат укомплектовується фахівцями за рахунок штатного складу майстерні пральні частини.

У комбінаті побутового обслуговування, виходячи з умов і необхідності, обладнуються: баня-душова, майстерня по ремонту обмундирування і взуття, ділянка для прання, сушіння і праски верхніх солдатських сорочок і іншого речового майна, ділянка хімічного чищення і підфарбування обмундирування, перукарня.

Забруднена білизна, польове (спеціальне) обмундирування піддається пранню, а для видалення масложирових та змішаних забруднень з повсякденного та парадно-вихідного обмундирування, спеціального одягу та хутряних виробів як правило застосовується хімічне чищення.

Хімічне чищення - це спосіб видалення забруднень з одягу шляхом обробки його органічними розчинниками. У порівнянні з пранням, хімічне чищення має цілу низку переваг. Так, наприклад, обробка розчинниками проводиться при звичайній температурі, без підігріву, що дозволяє чистити овчинно-шубні та хутряні вироби, пальто, повсякденне та парадно-вихідне обмундирування, куртки утеплені, шапки вушанки і т.д. При хімічному чищенні вата в утеплювальних підкладках практично не збивається в жмутки, а завдяки цьому краще зберігаються теплозахисні якості курток. Хімічне чищення не викликає усадки виробів і лише в незначній мірі змінює їх колір.

Хімічне чищення предметів речового майна може здійснюватись в гарнізонних майстернях МО України або в комунальних підприємствах міст та населених пунктів.

Хімічне чищення обмундирування, хутряних виробів, спецодягу планується місячними планами роботи речової служби. [30].

Для видалення масложирових і змішаних забруднень з обмундирування, спеціального одягу та теплих речей застосовується хімічна чистка. У порівнянні з пранням, хімічна чистка має цілий ряд переваг. Обробка розчинниками проводиться при звичайній температурі, без підігріву, що дозволяє чистити овчинно-шубні і хутряні вироби, пальто, вовняне обмундирування, шапки-вушанки.

Вата в утеплюючих прокладках майже не підвергається комкуванню, завдяки чому краще зберігаються теплозахисні властивості курток. Хімічне чищення не викликає усадки виробів і лише незначною мірою змінює їхній колір.

В процесі експлуатації одяг забруднюється. При забрудненні одягу його перуть і піддають хімічному чищенню. При появі на чистому обмундируванні незначних забруднень у вигляді плям їх краще видаляти, використовуючи найпростіші способи і засоби. Багато плям (від масел, фарб) не тільки спряють швидкому зносу обмундирування, а й псують його зовнішній вигляд.

Плями необхідно видаляти відразу ж після їх появи, так як через деякий час вони виводяться набагато важче. Перш ніж приступити до хімічного чищення, необхідно в першу чергу визначити походження плями або забруднення, свіже воно чи старе, і залежно від цього підібрати засіб для його видалення.

Жирові плями видаляють бензином, скипидаром або сумішшю скипидару і ефіру (4:1). Свіжі плями можна вивести промиванням речового виробу розчином звичайного синтетичного прального порошку або теплим мильним розчином з нашатиревим спиртом (чайна ложка спирту на півсклянки мильного розчину).

Потім плями промивають водою і пропрасовуються через ганчірку. Плями від масляних фарб видаляються скипидаром, а від нітрофарб-ацетоном. Старі плями краще видаляти сумішшю дігтярного мила, нашатирного спирту. Плями від іржі видаляють за допомогою лимоної або щавлевої кислоти.

Кров'яні плями можна вивести синтетичним пральним порошком, в теплій воді, щавлевої або лимонною кислотою, денатурованим спиртом.

Хімічна чищення обмундирування може проводитися в гарнізонних майстернях або в комунальних підприємствах.

Підфарбування обмундирування пропитування наметів. В процесі ек сплуатації речового майна під дією сонячного світла, дощу, поту та прання забарвлення тканин світлішає і зовнішній вигляд його погіршується.

Особливо швидко світлішає речове майно виготовлене з бавовняних тканин, пофарбованих прямими і сірчистими барвнками.

Для відновлення забарвлення і поліпшення зовнішнього вигляду вицвілого обмундирування його підфарбовують. Підфарбовування піддаються куртка і брюки хлопчато-бумажні ковдри.

Також необхідне підфарбовування обмундирування після середнього ремонту, так як накладені латки і замінені деталі різко відрізняються за кольором від основного матеріалу і сильно погіршують зовнішній вигляд виробові.

Підфарбування може проводитися одночасно з пранням в механічних пральнях, використовуючи для цього пральні машини.

Можна також підфарбовувати попередньо випране обмундирування.

Намети табірні та уніфіковані під впливом світла, дощу, вітру і пилу втрачають свої водотривкі властивості, внаслідок чого починають промокати і загнивати. Для продовження термінів експлуатації намети необхідно пере пропитувати з метою відновлення їх водотривких властивостей.

Для цих цілей використовується хімічний склад ПХС-55, до складу якого входить парафіно-стеоріновая емульсія, розчин оцтового амонію і міді.

Своєчасне хімічне чищення речового майна дозволяє відновити втрачені експлуатаційні властивості предметів, попереджує передчасний знос і надає можливість подовжити термін експлуатації з метою створення та підтриманн-я у військовій частині норми утримання, підмінного фонду та взагалі проведення економічної роботи речовою службою.

1.4 Організація списання речового майна

Списання речового майна зорганізується у військовій частині згідно Положення про забезпечення речовим майном у системі МВС України та Постанови Кабінету Міністрів України № 1225 - 2000 року Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах”[1].

Вибракування речового майна проводиться з метою списання з обліку речей, які відслужили встановлені строки носіння (експлуатації) і стали не придатними для подальшого використання.

Вибракування - це огляд, сортування речового майна з метою визначення його якісного стану та можливості списання за терміном носіння.

Списання - це більш змістовний термін, який єднає в собі вибракування, а також утилізацію майна, висновок про його подальше використання, і оформлення необхідних документів з метою виключення списаних речей з обліку та оприбуткування отриманого утилю у вигляді ганчір'я, фурнітури і ремонтних тматеріалів[37].

Списання речового майна здійснюється за мірою необхідності, однак не менш ніж два рази на рік (після забезпечення особового складу частини за літнім та зимовим планами забезпечення). Це можливо пояснити тим, що після видачі підрозділам нових речей, старі речі, більша частина яких взагалі непридатна до подальшого використання і має вичерпаний термін носіння, тільки загромаджують приміщення сховища, створюючи безлад, що в свою чергу є порушенням заходів протипожежної безпеки.

З досвіду роботи фахівців речової служби у військах, як правило, виникає потреба у списанні речового майна ще на передодні складання звітності по речовому забезпеченню, з метою більш достовірного відображення забезпеченості та потреби військової частини у речовому майні.

Все речове майно, строки носіння якого вичерпані і непридатне до подальшого використання, вилучається із підрозділів та зосереджується на складі частини. На майно, яке здається підрозділами для списання, у речової службі виписується накладна-вимога форми з-3у 3-х примірниках (1-й примірник надається у фінансову службу, 2-й залишається у речовій, а 3-й забирає матеріально відповідальна особа підрозділу-здавача майна). Накладна-вимога є підставою для списання речового майна з обліку підрозділу та оприбуткування його по обліку складу.

Речове майно, яке зібрано з підрозділів та зосереджено на складі, перевіряється начальником речової служби з участю начальника складу та фахівців речової ремонтної майстерні. Під час сортування майна визначається ступень зносу предметів з розподілом їх на групи:

- придатне до експлуатації без ремонту;

- придатне до експлуатації після ремонту;

- не придатне до експлуатації, що підлягає списанню.

Майно, яке потребує поточного або середнього ремонту, здається в майстерню. Після ремонту речове майно разом з тим що залишилось придатним до носіння без ремонту використовується в якості робочого обмундирування та змінного фонду.

Розпорювання та розбирання речей до огляду їх комісією забороняється. Речове майно повинно бути оглянуте у тому вигляді, в якому воно було прийнято від підрозділів.

Як відомо, на обліку речової служби знаходяться предмети культурно-просвітницького майна та речи спортивного майна. У цьому випадку при списанні матеріальних засобів повинні бути присутні посадові особи відділення виховної роботи та начальник фізичної підготовки та спорту військової частини. Організація списання культурно-просвітнього майна, при цьому повністю покладається на заступника командира частини з виховної роботи.

Склад комісії на списання речового майна визначається наказом командира частини. В обов'язковому порядку в склад комісії включаються посадові особи речової служби, фінансової служби та представники громадськості (члени внутрішньої перевірочної комісії, представники профспілки військової частини та інші).

Комісія, яка призначена для вибракування та списання речового майна, зобов'язана:

піддати предмети речового майна всебічному огляду;

установити термін фактичного знаходження майна в носінні (експлуатації) та визначити ступінь придатності речей для подальшого використання за призначенням. Час фактичного перебування речового майна в користуванні визначається по клеймам та даним обліку служби.

скласти акт на списання речового майна;

сформулювати висновок в акті про найбільш доцільне використання майна після списання;

забезпечити повне розпорювання (деформування) речового майна, яке списано по сортувальному акту та здійснити таврування отриманих деталей і ганчір'я клеймом № 4 “утиль”.

Не підлягають розпорюванню хутряні вироби, подальше використання яких визначає довольчий орган.

Для визначення якісного стану речового майна комісія повинна користуватись:

стандартами, технічними умовами, паспортами та іншими документами, які визначають технічні, санітарні та інші вимоги до предметів речового майна та обладнання;

строками носіння (експлуатації) і технічними показниками категорії якісного стану виробів.

Вибракування і списання речового майна, термін носіння (експлуатації) якого не вичерпано, категорично забороняється.

Списання у військовій частині внутрішніх військ хутряних виробів, постільних речей, наметів, постового одягу, плащ-наметів, брезентів, швейного та побутового обладнання, рушників, костюмів польових зимових здійснюється з дозволу начальника Головного управління внутрішніх військ МВС України в присутності компетентного представника ГУВВ МВС України, який засвідчує сортувальний акт.

Шматки ганчір'я, матеріали, окремі деталі, фурнітура отримані від розпорення предметів речового майна після списання речового майна використовуються для ремонту предметів речового майна, на господарчі потреби або здаються в пункти вторинної сировини.

Деякі види майна та експлуатаційні матеріали підлягають списанню з обліку служби в межах норм відпустки прямою витратою без включення їх до акту списання форма № 3-2 (сортувального акту форма № 8) по закінченню встановленого терміну носіння. До таких речей відносяться: хусточки, шкарпетки, рукавиці брезентові та робочі, кирзові, бавовняні, калоші гумові списуються з обліку після закінчення строків носіння без включення їх до сортувального акта.

Списання у військовій частині внутрішніх військ хутряних виробів, постільних речей, наметів, килимових виробів, постового одягу, плащ-наметів, брезентів, швейного та побутового обладнання, рушників, костюмів польових зимових здійснюється з дозволу Командуючого ВВ МВС України в присутності компетентного представника Головного управління внутрішніх військ МВС України, який засвідчує акт про списання.

Інше речове майно списується з дозволу командира військовій частини. Комісія складає акт про списання, який відписується заступником командира військовій частини з тилу та затверджується особою, яка призначила комісію.

Вибракуване майно, включене в сортувальний акт, до його розпорювання зберігається в окремому приміщенні складу, що опечатується головою комісії.

Розпорювання повинно здійснюється таким чином, щоб отримати максимальну кількість шматків і фурнітури придатних для використання при ремонті майна. Розпорювання швацьких виробів здійснюється в зворотному порядку їх пошиття. Послідовність операцій розпорювання виробів визначена в “Інструкції по ремонту речового майна”.

Отримані від розпорювання матеріали використовуються також для виготовлення нових предметів речового майна (під матрацники, при ліжкові килимки, рушники ніжні та інші).

Весь шерстяний утиль, який не використовується для ремонту речового майна, як правило, здається місцевим підприємствам “Вторсировини” для переробки. Грошові кошти, отримані від реалізації утилю зараховуються на статтю 20 кошторису військ і використовуються на потреби служби.

Фурнітура (ґудзики різні, гачки), знаки розрізнення, отримані від списання, використовуються для поповнення кімнат побутового обслуговування підрозділів та на ремонт майна.

Утильне речове майно, яке залишилось після списання на речовому складі, повинно зберігатися окремо від речового майна поточного забезпечення, в окремому приміщенні. З метою недопущення зловживань, підміни та змішання предметів різних якісних категорій, приміщення для зберігання утильного майна опечатується печаткою начальника речової служби. Витрачення утильного майна повинно здійснюватись тільки під безпосереднім контролем начальника речової служби.

Підставою для списання матеріальних засобів, які втрачені є наказ про відшкодування з винних осіб збитків та інспекторське свідоцтво, яке видано у дозволеному випадку. Надання інспекторського свідоцтва здійснюється прямими начальниками по підпорядкуванню і тільки після проведення службового розслідування, а при наявності винних осіб - після притягнення їх до відповідальності. Списання втрачених матеріальних засобів по інспекторському посвідченню здійснюється в наступних випадках:

1 Коли матеріальні, грошеві засоби втрачені в наслідок стихійних лих або бойових дій; в наслідок пожежі, катастрофи або аварії та при відсутності підстави до притягання к матеріальної відповідальності; якщо матеріальні засоби знищені або приведені в непридатний стан по розпорядженню командування, щоб не лишилося супротивнику, або з метою попередження зараження їх, заразними хворобами.

2 Якщо збиток, заподіяний втратою матеріальних засобів, став можливим в наслідок випробувань або навчань і нема підстави до його відшкодування за рахунок винних осіб.

3 Коли сума втрат перевищує суму, яка визначена до утримання судовими органами з винних осіб або перевищує суму нарахування, яку згідно закону можливо покласти на винного в адміністративному порядку.

4 При відсутності будь-чиєї вини в створенні збитку.

5 При відмові судом (арбітражним судом) у пошуку, якій був належним чином оформлений та своєчасно наданий позивачем.

6 При визначенні повної безнадійності утримання - якщо строк пошукової давності вичерпаний, якщо суд відмовив у відновленні строку, при смерті винного, при встановленні судом неспроможності боржника в погашенні збитку.

7 Коли матеріальні та грошові засоби втрачені в наслідок розкрадення або знищення, а винні в цьому особи не встановлені або зникли від слідчих органів і суду, або їх місце перебування невідоме за іншими причинами. В цих випадках надання інспекторського посвідчення здійснюється після постанови про призупинення слідства або рішення суду про призупинення судочинства. Після встановлення або знайдення винних осіб судові вимоги до них відновлюються.

Забороняється надавати інспекторські посвідчення на списання збитків по часткам на майно яке було втрачено одночасно. Клопотання на списання втрачених засобів в будь-яких випадках подається на загальну суму втрат, незалежно від того до якої служби майно відноситься. Вартість матеріальних засобів, які підлягають списанню по інспекторському посвідченню, визначається по державним роздрібним цінам, а коли такі відсутні, тоді з урахуванням коефіцієнту перекладу оптових цін в роздрібні.

ВИСНОВОК

Організація експлуатації речового майна у військовій частині залежить в першу чергу від правильної експлуатації речового майна у військовій частині, контролем посадових осіб речової служби а токаж старшинами і командирами підрозділів. Саме ці заходи будуть відігравати в подальшому навантаження ремонтної майстерні військової частини.

Всі посадові особи речової служби зацікавлені в правильній роботі речової майстерні використання обладнання майстерні за призначенням і підтримувати, це обладнання в належному технічному стані, забезпечувати кімнати побутового обслуговування, належним інструментом і матеріалами для виконання поточного(дрібного) ремонту.

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЇ РЕМОНТУ РЕЧОВОГО МАЙНА У ВІЙСЬКОВИХ ЧАСТИНАХ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК МВС УКРАЇНИ

2.1 Порядок організації ремонту речового майна (сили та засоби - майстерня і підрозділи)

Речове забезпечення підрозділів МВС України входить в галузь практичної військової діяльності, пов'язану з свідомою економічною витратою матеріальних засобів. Одним з головних завдань речової служби у військових частинах є організація ремонту речового майна, що регламентується законами України як держави, уставами, приказами МВС України, командувача внутрішніх військ і іншими керуючими документами.

Історичний досвід показує, що утримувати власні підприємства органам МВС невигідно, за виключенням ремонтних майстерень побутового обслуговування. Це підтверджує вітчизняний досвід часів Петра І (сукняні фабрики), американський досвід громадянської війни. За відсутності належного фінансування багато військових частин внутрішніх військ не можуть обладнати ремонтні майстерні їх будівництво залежить і від організаційно штатної структури (батальйон, полк чи бригада). Наприклад в окремих батальйонах внутрішніх військ найчастіше відбувається підписання договорів з державними підприємствами на ремонт деяких предметів речового майна, але виникає багато питань. Одним із найважливіших питань в ході заключення договорів являється контроль за дотримання сторонами взятих обов'язків по їх виконанню.