Вплив добового нормування корму на ріст і морфо-фізіологічні показники коропа вирощуваного у садках

Для визначення нітриту у воді використовували колориметричний метод з сульфаніловою кислотою і альфанафтіламіном. Цей метод заснований на здатності первиних ароматичних амінів у присутності азотистої кислоти додавати інтенсивно забарвлені діазосполуки. Отримане рожеве забарвлення порівнюється з забарвленням розчину. Ополощують кілька разів досліджуваною водою пробірку підливають 10 мл проби і 1 мл реактиву Грісса і нагрівають до 70-80?С на водяній лазні. Через 10 хвилин порівнювали забарвлення, що з'явилося на білому фоні за шкалою. В нашому досліді нітритів було 0,01 мг/л, що в межах норми.

Принцип визначення нітратів колориметричним методом з дифеніламіном, заснований на колориметру ванні забарвлених продуктів реакції, що виходять при взаємодії дифеніламіну з нітрат іонами в сильно кислому середовищі. При цьому дифеніламін окислюється азотною кислотою і утворюється хіноїдна амонієва сіль діфенілбензидіну, забарвлена в інтенсивно синій колір. У пробірку наливають 1 мл аналізованої води, додають 1 краплю розчину NаCl і обережно по стінках пробірки, уникаючи перемішування, підливають 2-3 мл 0,017% розчину дифеніламіну в сірчаній кислоті. В присутності нітратів на межі зіткнення розчинів утворюється блакитне кільце, швидкість появи якого і інтенсивність забарвлення залежить від вмісту нітратів. В нашому досліді нітрати становили - 1,2 мг/л.

Метод визначення хлоридів заснований на малій розчинності хлориду срібла, кількісно випадкового з розчину при додаванні нітрату срібла до води, що містять іони СІ^- Після повного осадження хлорид-іонів надлишок іонів срібла вступає в реакцію з хромат-іонами, які додають як індикатор, внаслідок чого утворюється осад хромату срібла червоного кольору, рН= 6,5-9,5 є оптимальним для осадження хромату срібла. В нашому досліді хлоридів було 6 мг/л.

Приблизний вміст сульфатів можна визначити візуально по кількості осаду сульфату барію, що випав в пробірці з 5 мг і 3-х крапель 10% розчину хлористого барію. Кількісне визначення сульфатів проводять фото колориметричним методом з використанням суспензії хлориду барію в суміші гліколю і етилового спирту. Вміст нітратів 4 мг/л.

Визначення загального заліза у воді. У лужному середовищі сульфосаліцилова кислота з залізом (Fe²⁺ і Fe³⁺) утворює комплексне з'єднання жовтого кольору. Забарвлення стійке і дозволяє визначати залізо фотометрично. Межа виявлення методики становить 0,1 мг/л. Визначенню заважають мідь (>0,25 мг/л) і алюміній (>2 мг/л). Для водойм гранично допустима концентрація загального заліза становить 0,3 мг/л, а нашому досліді становило 0,2 мг/л.

Після проведення цих методів ми отримали такі дані: вміст кисню, розчиненого у воді в період проведення досліду становив в середньому 6.1-7,5 мг/л; активна реакція води (рН) у садках - 7,4 що відповідає нормі 7,2-8,3; вміст вільного вуглецю у садках в період зариблення однорічними коропами становив 10-11 мг СО₂/л, кальцію 0,43-0,45 мг/л, фосфору - 0,33 мг/л, нітритів 0,01 мг/л, нітратів - 1,2 мг/л, фосфатів - 0,8 мг/л, хлоридів - 6 мг/л, сульфатів 4 мг/л, заліза - 0,2 мг/л.

Вході проведених досліду всі гідрохімічні показники були в межах норми, але в серпні місяці кількість кисню підвищувалось до 8,1 мг/л за рахунок цвітіння води при температурі води 29-30^оС.

3.2 Результати нормування різних кормів в умовах садків на теплих водах

корм риба корм короп

3.2.1 Склад та правила застосування кормів

Для даного досліду було взято 3 садки, в яких коропи щоденно отримували однакову кількість кормів гранул №РК-2, РК-2А та РК-2Б. Ці корми мали таку характеристику:

Корм РК-2 - прискорює процес вирощування риб до товарної ваги, підвищує опірність організму риб, запобігає захворювання травної системи й інших внутрішніх органів коропових риб.

До складу цього комбікорму входять 15,2% тваринного та 11,2% рослинного білку, соняшникові фосфатиди - 3%, меляса -1%, премікс з 13 вітамінами та білок мікробіологічного походження (8%). Якісні показники цього корму наведені в таблиці 3.1.

Спосіб застосування:

При згодовуванні комбікорму враховується температура води, меліоративні заходи, приготування мілин, щільність посадки і газохімічний склад води;

* рибу годують при температурі води 4-8° С; трьохразово у 6:00, 15:00 та за 1 годину. перед заходом сонця;

* при нормальній посадці і температурі води 12-27° С рибам вагою до 40 гр. в середньому за добу згодовують 4,4 гр. комбікорми, вагою 400 гр. - до 20 гр. комбікорму, при збільшення температури води, згодовування комбікорму збільшується.

Увага! Якщо корм не поїдається за 1 годину - згодовування комбікорму зменшується на 10-15%. Якщо корм поїдається за 30 хв. згодовування комбікорму збільшується на 10-15%. При зниженні у воді концентрації вуглекислого газу з 2-3% до 0-0,2% мг / л кількість згодованого корму збільшується у 3 рази.

Обмінна енергія цього становила 11,6 Кдж.

Корм РК-2А - прискорює процес вирощування риб до товарної ваги, зміцнює імунітет, запобігає захворюванням травної системи й інших внутрішніх органів коропових риб.

До складу цього комбікорму входять 36% тваринного та 3% рослинного білку, рибне борошно - 45%, м'ясо-кісткове борошно - 13% та 21% пшениці, а також соняшникові фосфатиди - 3%, меляса -1%, премікс з 13 вітамінами та мінералами. Якісні показники цього корму наведені в таблиці 3.1.

Обмінна енергія цього становила 10,5 Кдж.

Корм РК-2Б - прискорює процес вирощування риб до товарної ваги, підвищує опірність організму риб, зміцнює імунітет, запобігає захворювання травної системи й інших внутрішніх органів коропових риб.

До складу цього комбікорму входять 15,2% тваринного та рослинного 17,2% білку (рибне борошно - 18%, м'ясо-кісткове борошно -8% та 63% компоненти рослинного походження (шрот, пшениця, овес, ячмінь)), а також соняшникові фосфатиди - 3%, меляса -1%, премікс з 13 вітамінів. Якісні показники цього корму наведені в таблиці 3.1.

Обмінна енергія цього становила 11,6 Кдж.

У даному досліді були застосовані корми РК-2, РК-2А та РК-2Б. Раціон годівлі для всіх кормів був однаковий. Рибу годувати 2-3 рази на добу з раціоном 10,2 - 1,5% корму від маси тіла риби.

Таблиця 3.1 - Якісні показники кормів

Якісні показники	РК-2	РК-2А	РК-2Б
Сирий протеїн, %	21,0	13,0	16,0
Сира клітковина, %	3,8	10,0	3,6
Обмінна енергія, Кдж	11,6	10,5	11,6
Кальцій, %	0,987	0,7	0,7
Фосфор, %	0,6	0,3	0,5
Хлорид натрію	1,0	1,5	1,0

3.2.2 Нормування різних комбікормів в умовах садків

Існують різні способи визначення фізіологічної потреби в кількості їжі у риб. Найбільш поширеним є метод, заснований на вивченні інтенсивності обміну у риб.

Для визначення нормативів годування визначали добові прирости за періодами (через 10-13 днів) при кормовому коефіцієнті, який не перевищував 2,9.

Кормовий коефіцієнт розраховували за формулою:

К_к= С_корму / (M₁ - M₀) х N = 2,9, (3.1)

де К_к - кормовий коефіцієнт, грам корму на 1 г приросту;

М₀ - середня маса риби початкова, г;

М₁ - середня маса риби кінцева, г;

С_корму - кількість корму, витраченого за період, г;

N - кількість риб в рибоводній ємкості, шт.

Встановивши характер добових приростів різнорозмірного коропа при різній температурі і помноживши добовий приріст на умовний кормовий коефіцієнт, отримаємо величину добового раціону.

У табл. 3.2 представлені добові прирости та дози кормів залежно від маси тіла. Так з таблиці видно, що риби з масою 50г, які отримували добову дозу корму №РК-2 - 10,2% від маси тіла, добовий приріст склав 5,1%. При масі 400г добова доза корму становила 3,8% від маси тіла, а добовий приріст був 1,9%. При масі 800г добова доза була 1,6% від маси тіла, а приріст - 0,8%.

При годуванні риб кормом РК-2А спостерігалися такі показники: риба з масою 50г отримувала добову дозу корму 10,2% від маси тіла, приріст був 3,5%. При масі 400г добова доза корму склала 3,4% від маси тіла, а добовий приріст становив - 1,6%. При масі 800г добова доза корму була 2,0%, а добовий приріст - 1,0%.

При згодовуванні корму РК-2Б були отримані наступні результати, так при масі 50г добова доза становила 10,2% від маси тіла, добовий приріст 3,6%. Риба масою 400г отримувала 3,2% корму від маси тіла при цій дозі корму приріст був 1,5%. При масі риби 800г добова доза корму була 1,5% від маси тіла, а приріст - 0,7%.

Як ми бачимо, з вище сказаного корм №РК-2 є більш ефективним за рахунок більш вдалого підбору компонентів, тому показники були найкращими у порівнянні з кормами РК-2А і РК-2Б. По мірі збільшення маси риби швидкість зростання її падає, що цілком відповідає загально-біологічним закономірностям росту тварин. Незначне зниження добового раціону має сприяти подальшому зменшенню витрат корму на одиницю приросту, як у варіанті з кормами РК-2 та РК-2Б від якого після згодовування рибам були отримані найкращі результати.

Таблиця 3.2 - Добовий приріст та дози корму

Маса риби, г	Номери кормів
	РК-2	РК-2А	РК-2Б
	Добовий приріст, %	Добова доза корму, в% від маси	Добовий приріст, %	Добова доза корму, в% від маси	Добовий приріст, %	Добова доза корму, в% від маси
50	5,1	10,2	3,5	10,2	3,6	10,2
100	4,0	8,0	2,9	8,2	3,2	7,1
150	3,4	6,8	2,6	6,4	2,8	5,8
200	3,0	6,0	2,2	5,2	2,6	5,3
250	2,6	5,2	2,0	4,3	2,2	4,3
300	2,3	4,6	1,8	3,9	1,9	3,9
350	2,1	4,2	1,7	3,7	1,6	3,4
400	1,9	3,8	1,6	3,4	1,5	3,2
450	1,7	3,4	1,5	3,0	1,5	3,2
500	1,5	3,0	1,4	2,8	1,4	2,7
550	1,3	2,6	1,3	2,6	1,2	2,5
600	1,2	2,4	1,2	2,4	1,1	2,2
650	1,2	2,2	1,1	2,2	1,0	2,0
700	1,1	2,1	1,0	2,0	0,8	1,7
750	1,1	2,1	1,0	2,0	0,8	1,7
800	1,0	2,0	0,9	1,8	0,7	1,5

Результати досліду з нормування корму показали, що між потребою в кількості їжі у коропа і кількістю корму, що забезпечує високий темп росту при найменших витратах корму, існує велика різниця. У зв'язку з цим необхідно розробляти найбільш ефективні норми їжі в залежності від маси риби і температури води.

3.3 Динаміка біологічних показники в процесі вирощування коропа

В результаті проведених дослідів враховувалися такі показники: маса, довжина, середньодобовий приріст риби. Масу і довжину риби визначали під час контрольних обловів, які проводили декілька разів на місяць. Середньодобовий приріст визначали шляхом різниці між зважуваннями контрольних обловів.

В результаті проведеного досліду при годуванні коропа гранулами РК-2 вага на початку досліду була 45г, а в кінці досліді 892г, середньодобовий приріст склав 847г при довжині риби 34,6 см. При згодовуванні корму РК-2А початкова маса - 47г, кінцева - 770г, середньодобовий приріст - 723г при довжині - 32,6 см. При використанні корму РК-2Б початкова маса була 44г, а кінцева - 610г, середньодобовий приріст - 566г при довжині тіла - 30,1 см. До кінця експерименту коливання маси відповідало добовим нормам.

Із вище викладеного слід зазначити, що більш високий приріст спостерігався у риб, які отримували гранули №РК-2 за рахунок того, що він мав високий рівень протеїну та вдале співвідношення пластичних та енергетичних речовин. Так, енерго-протеїнове співвідношення в кормі РК-2А становить 7,0: 1, у той час як в кормах №РК-2 та РК-2Б - 8,7: 1, тобто на 1% протеїну в цих кормах більше, тому кілокалорій обмінної енергії відповідно більше, ніж у кормі №РК-2А. Можливо також, що при високому вмісту протеїну в кормі для його утилізації слід підняти рівень ряду вітамінів, що грають важливу роль в білковому обміні.

Таблиця 3.3 - Результати біологічних показників коропа при використанні різних видів кормів

Дати контрольних обловів	Середня маса риби при годуванні гранульованими кормами, г	Середньодобовий приріст, г	Середня довжина риби, см
	РК-2	РК-2А	РК-2	РК-2	РК-2А	РК-2Б	РК-2	РК-2А	К-2Б
15/V	45	47	44	47	44	44	9,5	9,7	9,4
1/VI	162	118	106	118	106	62	19,6	16,4	15,6
15/VI	317	189	153	189	153	109	23,4	20,2	19,7
1/VII	455	317	208	317	208	164	26,6	23,5	22,8
15/VII	551	402	256	402	256	212	28,3	26,1	25,3
1/VIII	608	463	351	463	351	307	29,8	27,6	26,3
15/VIII	706	575	402	575	402	358	31,2	29,3	27,4
1/IX	782	632	483	632	483	439	32,9	30,6	28,6
15/IX	821	684	521	684	521	593	33,7	31,8	29,5
1/X	892	770	610	770	610	566	34,6	32,6	30,1

3.4 Результати морфо-фізіологічних показників

До морфо-фізіологічних показників відносяться: довжина кишечника; вміст в крові гемоглобіну, білку, еритроцитів, лейкоцитів; жирність риби.

Характерні зміни спостерігалися в морфо-фізіологічних показниках риб, які отримували різні корми.

Так при годуванні коропа гранулами №РК-2 було відмічено що, у липні довжина кишечника до довжини тіла становила 2,16: 1, у вересні - 1,48: 1, що говорить про значне скорочення кишечника.

Вміст гемоглобіну в крові, який визначали гемометром по Салі, в липні був 10,6г%, а у вересні - 9,6г%, кількість еритроцитів, який визначали за допомогою фотоелектроколориметра, у липні - 1,2 тис/мм³, а у вересні - 1,52 тис/мм³, а кількість лейкоцитів, підраховували за допомогою камери Горяєва склав у липні 90,3 тис/мм³, а у вересні - 99,59 тис/мм³.

Вміст загального білка крові, визначали за допомогою рефрактометра склав у липні 5,05г%, а у вересні 4,61г%, жирність риби в липні - 12,6%, а у вересні була 13,8%.

При годуванні гранулами №РК-2А були відмічені такі показники: довжина кишечника до довжини тіла становила в липні 2,03:1, в у вересні 1,63:1, що теж говоре про скорочення кишечника.

Вміст гемоглобіну в крові в липні був 10,6г%, а у вересні 9,5г%, а еритроцитів в липні 1,45 млн/мм³ у вересні - 1,94 млн/мм³, кількість лейкоцитів у липні була 111,14 млн/мм³, а у вересні 120,29 млн/мм³.

Вміст загального білка крові в липні був 5,07г%, а у вересні - 5,65г%. Кількість загального білка в крові риб при згодовуванні корму РК-2А збільшилась на відміну від риб яких годували кормом РК-2. Жирність склала в липні 12,8%, а у вересні - 13,6%.

При згодовуванні корму №РК-2Б довжина кишечника риб на протязі досліду лишалася не зміненою і його довжина була 1,8 до довжини тіла.

Вміст гемоглобіну в крові в липні був 10,3г%, а у вересні - 10,7г%, кількість еритроцитів у липні була 1,32 млн/мм³, а у вересні - 1,63 млн/мм³, кількість лейкоцитів у липні була 122,7 млн/мм³, а у вересні - 135,81 млн/мм³.

Вміст загального білка у липні було 4,78г%, а у вересні - 5,14г%, жирність на липень місяць була 13,5%, а у вересні 16,3%

У першій половині досліду (липень), коли маса риб, яка отримували корми РК-2, не перевищувала 455г, риба була добре вгодована, довжина кишечника майже не змінилася, біохімічні та гематологічні показники були в межах норми.

У другій половині досліду(вересень), коли маса риб, що утримувалася досягла маси 700-800 г., вгодованість в них була дуже велика, і довжина кишечника мала зміни, біохімічні та гематологічні показники були в межах норми.

Довжина кишечника в кінці досліду, при споживанні корму РК-2, скоротилася на 4% в порівнянні з відносною довжиною при використанні корму РК-2А і РК-2Б.

3.5 Економічна ефективність

У зв'язку з тим, що дослід проводився на коропових в садках на теплих водах з використанням трьох різних гранульованих кормів, можна підрахувати економічну ефективність вирощування риби.

Вартість використаних кормів:

Корм №РК-2 - 15,40 грн/кг

Корм №РК-2А - 16,85 грн/кг

Корм №РК-2Б - 13,15 грн/кг

В ході досліду було витрачено кормів:

Корм №РК-2 - 320 кг

Корм №РК-2А - 320 кг

Корм №РК-2Б -320 кг

Тривалість досліду з 15 травня по 1 жовтня складала 139 днів, тому на корми було витрачено:

№РК-2 - 4928 грн

№РК-2А - 5392 грн

№РК-2Б - 4208 грн

Кількість реалізованої продукції:

Садок №1 - 4,71 ц

Садок №2 - 4,07 ц

Садок №3 - 3,23 ц

Вартість коропа на ринку складає 18 грн/кг

Виручка від реалізованої продукції розраховується за формулою:

В_р.п. = К_р.п. ? Ц_коропа,

де В_р.п - виручка від реалізованої продукції;

К_р.п - кількість реалізованої продукції;

Ц_коропа - ціна коропа на ринку.

Садок №1 В_р.п = 471 ? 18 = 8478 грн

Садок №2 В_р.п = 407 ? 18 = 7326 грн

Садок №3 В_р.п = 323 ? 18 = 5814 грн

Собівартість рибної продукції у садках визначається по затратам на корм для риб, оплату праці та інші витрати на утримання садкового рибного господарства, і в середньому становило:

Садок №1 - 4928 грн

Садок №2 - 5392 грн

Садок №3 - 4208 грн

Прибуток з кожного садка розраховується за формулою:

П_пр = В_р.п. - С_р.п.,

де П_пр - прибуток з кожного садка, грн.,

В_р.п. - виручка від реалізованої продукції, грн.,

С_р.п. - собівартість рибної продукції.

Садок №1 П_пр = 8478 - 4928 = 3550 грн

Садок №2 П_пр = 7326 - 5392 = 1934 грн

Садок №3 П_пр = 5814 - 4208 = 1606 грн

Рентабельність (Р, %) - це відношення одержаного прибутку до суми всіх витрат. Рентабельність визначаємо за формулою:

Р = П_р.п. / С_р.п. ? 100%,

де П_р.п. - прибуток одержаний від реалізації риби, грн.,

С_р.п. - собівартість рибної продукції, грн.

Садок №1 Р = 3550 / 4928 ? 100% = 0,72%

Садок №2 Р = 1934 / 5392 ? 100% = 0,36%

Садок №3 Р = 1606 / 4208 ? 100% = 0,14%

Рибопродуктивність садків. Під рибопродуктивність розуміється величина вилову риб. Її відносять до одиниці площі і виражають у кілограмах на квадратний метр (кг/м²).

Рівень загальної рибопродуктивності розраховували за формулою:

П_в = А_р ? В,

де: П_в - рибопродуктивність у ставі, кг/га,

А_р - вихід риби, екз. шт./га,

В-маса риби в кінці вирощування.

Садок №1 П_в = 225 ? 0,892 = 200,7 кг/м²

Садок №2 П_в = 257 ? 0,770 = 198,0 кг/м²

Садок №3 П_в = 224 ? 0,610 = 137,3 кг/м²

В середньому заробітна платня рибовода за місяць складає 849 грн., а за один робочий день відповідно 41,42 грн.

Як видно з проведених економічних розрахунків корм РК-2 є найбільш ефективним, при його застосуванні прибуток склав 3550 грн. При використанні корму РК-2Б прибуток склав всього 1606 грн, це менше ніж при використанні корму РК-2 та РК-2 А (прибуток 1934). Виходячи з досліду можна вважати, що комбікорм РК-2А не доцільно використовувати для товарного вирощування коропа, так як він себе не оправдовує за рахунок того, що він є найдорожчим із запропонованих кормів.

Економічна ефективність кормів

Назва кормів	Вартість використаних кормів, грн	Витрачено кормів, кг	Кількість реалізованої продукції, ц	Виручка від реалізованої продукції, грн	Прибуток з кожного садка, грн	Рентабельність, %
№РК-2	15,40	320	4,71	8478	3550	0,72
№РК-2А	16,85	320	4,07	7326	1934	0,36
№РК-2Б	13,15	320	3,23	5814	1606	0,14

Висновки

Науково-дослідна робота проведена на базі РА ТОВ «Сарган» по вирощуванню одноліток.

1. Вході проведених досліду всі гідрохімічні показники були в межах норми, але в серпні місяці кількість кисню підвищувалось до 8,1 мг/л за рахунок цвітіння води при температурі води 29-30^оС.

2. Раціон годівлі риб для у всіх садках був однаковий. Рибу годувати 2-3 рази на добу кормами РК-2, РК-2А та РК-2Б з раціоном від 10,2 -1,5% корму від маси тіла риби.

3. Результати досліду з нормування корму показали, що між потребою в кількості їжі у коропа і кількістю корму, що забезпечує високий темп росту при найменших витратах корму, існує велика різниця. У зв'язку з цим необхідно розробляти найбільш ефективні норми їжі в залежності від маси риби і температури води.

4. Найбільш високий приріст спостерігався у риб, які отримували гранули №РК-2 за рахунок того, що він мав високий рівень протеїну та вдале співвідношення пластичних та енергетичних речовин. Так, енерго-протеїнове співвідношення в кормі РК-2А становить 7,0: 1, у той час як в кормах №РК-2 та РК-2Б - 8,7: 1, тобто на 1% протеїну в цих кормах більше, тому кілокалорій обмінної енергії відповідно більше, ніж у кормі №РК-2А. Можливо також, що при високому вмісту протеїну в кормі для його утилізації слід підняти рівень ряду вітамінів, що грають важливу роль в білковому обміні.

5. Довжина кишечника в кінці досліду, при споживанні корму РК-2, скоротилася на 4% в порівнянні з відносною довжиною при використанні корму РК-2А і РК-2Б.

6. Економічна ефективність показала, що найбільш ефективним є корм РК-2, при його застосуванні прибуток склав 3550 грн. При використанні корму РК-2Б прибуток був 1606 грн., це менше ніж при використанні корму РК-2 та РК-2А де прибуток становив 1934 грн. Рівень рентабельності при використанні корму РК-2 становив 0,72%, а при використанні корму РК-2А - 0,36%, відповідно при РК-2Б - 0,14%. Це свідчить про високу ефективність застосування корму РК-2 ніж при застосуванні інших кормів.

Список літератури

1. Беляускас Я. Влияние состава кормов на качество трехлетнего карпа. Рыбоводство и рыболовство, 1977, №3, с. 9.

2. Богданов Г.А., Зверев А.И., Прокопенко Л. С, Придало О. C Справочник по кормам и кормовым добавкам. - К.: Урожай, 1984. - 248 с.

3. Власов В.А. Влияние температуры воды на рост сеголетков карпа и эффективность использования корма. Доклады / Моссковская с.-х. акад. им. К.А. Тимирязева. М., 1979, Л 255, с. 96-100.

4. Гамыгин Е.А., Лысенко В.Я., Скляров В.Я., Турецкий В.И. Комбикорма для рыб: производство и методы кормления. - М.: Агропромиздат, 1989. - 168 с.

5. Голодец Г.Г. Лабораторный практикум по физиологии рыб. М.: Пшцепромиздат, 1955. - 50 с.

6. Гринжевський М.В. Аквакультура України. - Львів: Вільна Україна, 1998. - 364 с.

7. Гринжевський М.В. Інтенсифікація виробництва продукції аквакультури у внутрішніх водоймах України. - К.: Світ, 2000. - 188 с

8. Дикушникова Ф.С., Корнеев А.Н., Корнеева Л.А., Фарберов В.Г. К вопросу об оптимизации температурного режива при выращивании карпа индустриальными методами. Труды/ВНИИРХ, 1976, т. 26, с. 13-19.

9. Дикушникова Ф.С. Нормирование кормления сеголетков карпа, выращиваемых при температурном оптимуме. Труды/ВНИИРХ, 1980, т. 27, с. 85-89.

10. Довідник рибовода /За ред. П.Т. Галасуна. - К.: Урожай, 1985. - 184 с.

11. Евтушенко Н.Ю. Влияние минеральных добавок к корму на биосинтетические процессы и рост карпа. Гидробиол.журн., 1980, с. 52-56.

12. Иванов А.П. Химический анализ рыб и их кормов. В кн.: Практическое руководство для рыбоводов. M., 1963, с. 37.

13. Корнеев А. Садковое выращивание товарного карпа в термальных водоемах. Рыбоводство и рыболовство, 1965, №4, с. 9-10.

14. Лавровский В.В. Пути интенсификации форелеводства. - М.: Легк. и пищ. пром-сть, 1981. - 167 с.

15. Мазник А.П., Малиновская О.П., Тюктяев И.Ш., Лысенко В.Я. Производство комбикормов для прудовых рыб. - М.: Колос, 1976. - 96 с.

16. Максаков В.Г., Дюкарев В.В., Минько Л.А. Оценка качества комбикормов. М.: Колос, 1977. - 240 с.

17. Марченко Н.И., Сиверцов А.П., Сапронова Г.А. Питательная ценность БВК и его использование в кормлении двухлетков карпа. Сб.науч. тр./ВНИИПРХ, 1978,» 21, с. 75-86.

18. Методи підвищення природної рибопродуктивності ставів /За ред. М.В. Гринжевського. - К.: ІРГ УААН, 1998. - 123 с

19. Михеев В.П. Садковое выращивание товарной рыбы. - М.: Легк. и пищ. пром-сть, 1982. - 114 с.

20. Остроумова Й.Н. Проблема белка и биостимуляторов в кормлении рыб. Изв./ГосНИОРХ, 1977, т. 127, с. 3-13.

21. Остроумова И.Н. Роль сбалансированности корма при выращивании карпа на теплых водах. Рыбное хоз-во, 1978, В 12, с. 24-26.

22. Остроумова И.Н. Выращивание товарного карпа ускоренным методом. Рыбное хоз-во, 1979, №10, с. 21-23.

23. Остроумова Й.Н. Физиолого-биохимическая оценка состояния рыб при искусственном разведении. В кн.: Современные вопросы экологической физиологии рыб. М.: Наука, 1979, с. 59-67.

24. Остроумова И.Н. На полноценных кормах. Рыбоводство и рыболовство, 1981, №9, с. 12-13.

25. Остроумова Й.Н., Абрамова Ж.И. Теоретические основы использования высокобелковых и высоконуклеиновых продуктов микробиосинтеза для замены рыбной муки в кормах рыб. Сб. науч. тр./ГосНИОРХ, 1981, вып. 176, с. 3-28.

26. Петрухин М.В. Корма и кормовые добавки. - М.: Росагропромиздат, 1989. - 526 с.

27. Привезенцев Ю.А. Интенсивное прудовое рыбоводство. - М.: Агропромиздат, 1991. - 368 с.

28. Привезенцев Ю.А., Анисимова И.М., Тарасова Е.А. Прудовое рыбоводство. - М.: Колос, 1980. - 199 с.

29. Пучков Н.Ф. Физиология рыб. М.: Пищепромиздат, 1954.370 с.

Размещено на Allbest.ru