Проект механізації процесу вирощування кукурудзи на зерно з удосконаленням дискової борони в СВК ім. Грушевського Рогатинського району, Івано-Франківської області

(4)

де: n - кількість дисків.

Тоді

Продуктивність проектованої дискової борони (га/г) визначається в залежності від робочої швидкості і ширини захвату борони.

(5)

де: - робоча швидкість машини.

Тоді,

4.7 Розрахунок основних розмірів дисків борони

Діаметр дисків борони повинен бути більше подвоєної глибини обробки, щоб між віссю батареї і поверхнею поля був достатній протір. Звичайно приймають D = Ka, де: D - діаметр, а - глибина обробки і

К = D/а = 3ч5.

Приймаємо діаметр диску при глибині обробки ґрунту до 12 см діаметром 610 мм.

Кут загострення диску і по умовам міцності і зносостійкості роблять не менше 12є. В сучасних конструкціях в залежності від матеріалу і умов загострення і = 12ч25є. Так як чорнозем має грудкова то - зернисту структуру, кут різання приймаємо i = 20°. Для різання з меншим опором бажано мати задній кут, величина якого рівна е2 = 5-10°. Кут різання е1 дорівнює сумі кута загострення і заднього кута:

е1 = i + е2 (6)

е1 =20° +10° =30°

Диск має сферичну поверхню виготовляється штамповою із листової сталі і заточується.

Якщо для попередніх наближених суджень рахувати, що різання ґрунту проходить на рівні вісі батареї, то

(7)

де в - половина центрального кута дуги АВ (рис.3,а) осьового перетину диску.

Прийняв вище зазначене оптимальне значення кутів, наприклад а = 30°; і = 20є і е2 = 10є , отримаємо:

в = - е2 - і = 0 і R = ?;

Звідки видно, що диск повинен бути плоским.

Для розглянутих умов R = 610 мм і відповідно:

Тоді і в = 30є

Це можливо тільки при умові, якщо кут є2 має негативне значення

е2 = - в - і = -20;

В дійсності різання відбувається на рівній поверхні поля і нижче кут е2 набуває декілька менше по абсолютній величині. Значення перетину конічної поверхні, в якій лежить фаска леза диску, горизонтальної площини проведеної на рівній поверхні поля, уявляє собою гіперболу, дотична до якої дає кут щ (рис.3 а і б) з площиною основи конуса, в якій лежить лезо. Із рівняння гіперболи маємо:

Для розглянутих параметрів отримуємо, що щ = 44° і

е1 = - щ = -14°.

По мірі наближення до дна борозни кут е2 зменшується до поля. На рисунку 4.2 показано в масштабі перетину диску.

Рисунок 4.2 - Перетин диску

- бажане розташування диску;

д - перетин диску при = в = 30°;

1 - перетин диску на рівній поверхні поля;

2 - горизонтальний перетин диску.

Радіус викривлення сферичної поверхні диску.

Для приведених чисел значень. Подвійною штриховою тут виділена частина перетину диску, яка повинна вдавлюватися в стінку борозни. Як бачимо, при е2 = 14° вдавлювання не дуже велика частина перетину, по всій стінці борозни повинно бути виштовхнуто приблизно 5-6 см3 ґрунту, для чого необхідно прикласти зусилля не більше 5 - 6 кг. Значно більше зминання ґрунту випуклою стороною диску повинно бути при малому куті повороту дисків.

Якщо вдавлювання тильної частини диску в стінку борозни не дуже велике то це не приводить до виштовхування диску з борозни, а тільки зменшує бокові тиски, які здвигають диск в сторону. Але при значному опорі вдавлювання на необхідну величину (при більшому куті в твердому ґрунті) можливо виштовхування дисків. Якщо батареї розташовані, під кутом друг до друга (проектована борона), тоді бокові тиски зрівноважуються, це може привести до мілкого ходу борони, що спостерігається на малих кутах обертання дисків. Значне збільшення кута а може призвести до затримання і навіть до припинення обертання дисків.

4.8 Кінематичний розрахунок

Конструкція дискової борони, як вже відмічалось вище, крім робочих органів і рами має також і механізм підйому. Під дією зусилля гідро циліндру колеса підіймаються або опускаються в транспортне або робоче положення.

Для вибору потрібного гідро циліндру складаємо рівняння моментів і знаходимо необхідне зусилля для підйому.

(8)

де G - маса проектованої дискової борони, кг.

Тоді

Знаходимо потрібний циліндр: I - 60Ч200 МН2255-61 (L= 382 мм).

4.9 Розрахунок витрат потужності

При русі агрегату потужності витрачається на зняття ґрунту, подрібнення грудок, деформацію шин; подолання опору ґрунту і т.п. З обліком маси сільськогосподарських машин і швидкості руху агрегату можна записати

(9)

де: G - маса борони, кг;

f - коефіцієнт опору;

- швидкість обробки, км/год;

Р - питомий опір, ґрунту при дисковому боронуванні, кг;

в - ширина захвату машини, м.

Тоді,

4.10 Розрахунок болтового з'єднання на зріз

Для розрахунку на зріз візьмемо болтове з'єднання, з'єднуючий брус тягової штанги з накладкою.

Болт поставлений в отвір з'єднаних деталей без зазору в зв'язку з значним здвигаючим навантаженням.

Рисунок 4.3 - Болтове з'єднання тягової штанги.

Здвигаючи сила S(Н) приймається безпосередньо болтом, який працює на зріз.

(10)

де: i - число площі зрізу;

[ф] - допустима напруга на зріз матеріалу болта ([ф] = (0,2...0,3) ут, ут = 480 МПа ; [ф]= 144 МПа.

d0 = діаметр болта

Тоді,

Циліндричні поверхні контакту з'єднаних деталей в нарізаній частині болта перевіряємо на зминання.

Для останньої деталі з'єднання напруги зминання:

(11)

де: h1 - товщина крайньої деталі, мм

[у] - допустима напруга на зминання.

Тоді

Для середньої деталі

(12)

5. Організація експлуатації дискової борони

5.1 Опис конструктивних змін базової моделі

Має місце такий вираз, все, що робиться, робиться на благо людині і суспільству. Прогрес в будь - який сфері діяльності людини, в тому числі і в сільськогосподарському машинобудуванні, базується на цьому принципі. Дякуючи досягненням в області науки і техніки, створюються машини і механізми, які здібні задовольнити зростаючі потреби, які висуваються до них.

На сучасному етапі розвитку сільського господарства, ми - як споживачі, хочемо надійну, якісно виконану, просту у експлуатації і обслуговуванні машину, яка якісно, в рамках агро вимог і з найменшими витратами виконує ту чи іншу операцію.

Аналізуючи базову модель проектованої нами дискової борони, ми вияснили, що вона має безліч недоліків, які обмежують її в експлуатації і знижують якість обробки ґрунту.

Основним удосконаленням проектуємо дискової борони стала рама, на яку до спеціального пристрою кріпиться окремо один від одного два блоки дисків. Цим пристроєм також ефективно регулюється кут атаки робочих органів, який остається незмінним при роботі, завдяки надійній фіксації. На відміну від базової моделі проектовану борону можливо транспортувати по асфальтованим дорогам завдяки застосування на ній шасі. Шасі кріпиться до рами і має спеціальний підйомний механізм за допомогою якого опорні колеса підіймаються або опускаються і приводять борону в робоче або транспортне положення.

Застосування сплошної рами дозволило нам в кінцевому підсумку збільшити і загальну міцність машини і ширину захвату борони, що дає можливість використовувати її в садах для поверхневої обробки міжрядь і використовувати її в садах для поверхневої обробки міжрядь і використовувати у полі.

В результаті зміни базової моделі, ми збільшуємо продуктивність проектованої дискової борони, покращуємо умови праці, підвищуємо надійність машини, що приводить до зменшення кількості технічних обслуговувань і ремонтів, а значить економії капіталовкладень.

5.2 Підготовка поля для боронування новою дисковою бороною

Перед початком виконання тієї чи іншої операції першим ділом звернути увагу на стан ґрунтових доріг по яким до конкретних полів будуть транспортуватися сільськогосподарські машини.

Якщо стан цих доріг задовільне ний, то ми безпосередньо переходимо до виконання робіт на заданому полі. Якщо ж дороги мають багато вибоїн і канав, різні сторонні предмети, ділянки на яких поверхня ушкоджена дією якого-небудь сільськогосподарського приладдя, то ми повинні усунути ці недоліки дороги, використовується при цьому грейдер або бульдозер.

Після того, як всі недоліки будуть усунені, ми безпосередньо приймаємось за підготовку конкретного поля до боронування дисковою бороною.

Перед обробкою ґрунту з поля прибираємо всі стороні речі особливо металеві. Якщо їх неможливо прибрати, то ці місця відмічають гілками. Границю поля зі сторони рівчака або канави відмічаємо контрольною бороздкою на відстані не менше 10 м від краю. Довжина гону поля, яка буде підлягати боронуванню, більш 500 м. Ефективний спосіб руху агрегату по такому полю - човниковий, тому відбиваємо поворотні полоси рівні чотирьом захватам агрегату так, як за межами поля відсутній вільний виїзд для повороту агрегату.

5.3 Підготовка дискової борони до роботи

Підготовку дискової борони до роботи починають з виявлення несправностей, які впливають тім чи іншим способом на якість поверхневої обробки ґрунту.

Якщо секції робочих органів мають тупі диски, або диски з зломами, то ми їх заміняємо новими. Для цього від'єднаємо секцію від рами борони, розбиваємо її, видаляємо негодні диски, збираємо секцію з заміненими дисками і кріпимо її до рами борони.

Після встановлення секції на борону за допомогою спеціального механізму регулюємо кут атаки батареї, приймаємо для даного ґрунту (20є). Для цього передбачена на конструкції дуга, по якій рухається секція. встановлюється на заданий кут і після цього закріплюється за допомогою спеціального кріплення.

При необхідності регулює мий зазор між дисками борон і чистиками. Він повинен бути не більше 3 мм. Для цього відпускаємо кріплення чистиків, пересуваємо їх по опорі, встановлюємо потрібний зазор і закріплюємо.

Колеса з несправними пневматичними шинами знімаємо з машини і за допомогою спеціальних пристосувань демонтуємо з них шини. Металевою щіткою зчищаємо диски коліс від іржі і сторонніх предметів, обдуваємо стисненим повітрям, обезжирюємо уайт-спиртом. Після цього стрічки очищуємо від пилу і грязі, обдуваємо стисненим повітрям. Масні п'ятна убираємо мильною водою, просушуємо на повітрі, у захищеному від прямих сонячних променів місцях і припудрюємо тальком. Пробиті камери вулканізуємо за допомогою спеціального пристосування. Потім шини після усунення в них несправностей монтуємо на колеса і установлюємо їх на дискову борону.

Так, як дискова борона буде використовуватися для обробки ґрунту в полі, то тягову штангу установлюємо в середині положення без бокового зміщення. Для цього виймаємо спеціальний штир, переміщуємо тягову штангу в середнє положення так, щоб співпали отвори і встановлюємо шти, фіксуючи цю штангу в потрібному положенні.

Потрібна глибина обробки ґрунту встановлюється безпосередньо на полі. Для цього за допомогою компенсатора виставляємо верхнє положення орних коліс при якому буде витримуватись вимагаєма глибина. Гвинтовим механізмом компенсатора, переміщуючи в опорній гайки сам гвинт, встановлюємо обмежувач у потрібному положені. Після цього підіймаємо опорні колеса до приторкання з обмежувачем гідравлікою і робимо пробний наїзд.

Після цього спеціальною лінійкою замірюємо глибину обробки. Якщо глибина більш чи менш заданої, повторюємо регулювання і добиваємося потрібного кінцевого результату.

Після всіх проведених регулювань, крім регулювання глибини обробки, яка встановлюється безпосередньо перед роботою, всі болтові і інші з'єднання перетягуємо і при необхідності шплінтуємо для надійної фіксації. після чого машина готова до виїзду на поля.

5.4 Техобслуговування і зберігання дискової борони

Технічне обслуговування сільськогосподарських машин включає слідуючи роботи:

а) очищувально - промив очні (для усунення пилу і багна);

б) контрольні, дозволяючи виявити всі несправності і дефекти, які виникають при експлуатації;

в) з'єднувальні, забезпечуючи своєчасну підтяжку болтових і інших з'єднань;

г) регулювальні, які проводять для відновлювання нормальних зазорів і інші;

д) мастильні і заправ очні, в результаті яких знижується тертя і знос еталей механізмів.

Для більшості машин "Правила догляду" передбачають кожнозмінний і сезонний догляд.

Щоденний (кожнозмінний) технічний догляд за сільськогосподарськими машинами складається із зовнішньої чистки і мийки окремих агрегатів і зовнішнього огляду вузлів і кріплень, усунення несправностей. Щоденний догляд проводиться в період між змінами. Іноді правила передбачають догляд всередині зміни.

Сезонний технічний догляд за сільськогосподарськими машинами проводять після закінчення циклу робіт. Так, якщо дискова борона використовується навесні і восени, то відповідно за рік буде два сезонних догляди для цієї машини. При цьому проводиться загальна без розбірлива перевірка технічного стану машини, виявляється можливість її до зберігання і подальшої експлуатації без ремонту або вимогливість у ремонті окремих вузлів. При необхідності машину підготовляють до короткого або довгого зберігання.

Раму, начіпку, опорні колеса і диски борони, як вже говорили, щозмінно очищуємо від пилу, багна, та рослинних рештків.

Зовнішнім оглядом перевіряємо і при необхідності регулюємо і підтягуємо кріплення секцій дисків, механізму підйому і з'єднання рами. Диски зі зломом або затупленими лезами замінюємо на справне.

Перевіряємо і при необхідності регулюємо зазор між поверхнею дисків борони і чистиками.

Після закінчення сезону польових робіт дискову борону чистимо від пилу і багна, усуваємо несправності, виявлені при огляді машини, шприцюємо місця, призначенні для цього і необхідно мастити, консистентом і підготовляємо її до короткочасного або довгого зберігання.

Як вже відомо, машини зношуються не тільки за час праці, але і при зберіганні. При цьому за період зберігання знос може бути навіть більшим, ніж в процесі праці, головним чином за рахунок впливу на деталі машини вологи, високих і низьких температур повітря, сонячних променів і високих навантажень.

Зберігання машин складається з слідуючи елементів: загальні організаційні заходи, вибір і підготовка місця зберігання, підготовка машин до зберігання, контролю і технічне обслуговування машин, в період зберігання, зняття машини зі зберігання.

Зберігання сільськогосподарських машин в неробочий період може здійснюватись закритим відкритим або комбінованим способом, вибір якого обумовлюється конструктивними особливостями машин, природнокліматичними і наявностями приміщень і відкритих майданчиків для цих цілей у господарстві.

Для зберігання сільськогосподарських машин таких, як дискова борона, а господарстві передбачений відкритий спосіб. Зберігання на відкритих майданчиках найбільш простий і дешевий спосіб, але при цьому обов'язково відповідним чином підготувати машину.

Перед постановкою на зберігання дискову борону ретельно очищують від багна, пилу, технологічних рештків і підтікань нафтопродуктів, того що очищення - важлива операція технічного догляду як при експлуатації, так і при підготовці борони до зберігання. Багно на деталях конструкції затримує вологу і створює благо приємні умови виникнення корозії.

Після чищення борону миємо розпиленим струменем води під тиском до 20 кгс/см . Рештки миючої рідини з поверхні борони видаляються за допомогою стисненого повітря.

Досихаючи борону транспортуємо від мийки на місце зберігання, приймаємо шасі борони, попередньо підкладаємо під робочі органи машини дерев'яні бруси, знову очищуємо, поверхню шин, обливаємо їх водою підсушуємо і покриваємо алюмінієвою фарбою АКСЗ або АСС-4, щоб зберігати поверхню від розтріскування. Якщо алюмінієва фарба відсутня, то можна, використовувати крейдо-казеїновий склад, або крайній випадок чохли і ковпаки з руберойду і інших матеріалів, які є у господарстві.

На сухий поверхні рами борони візуальним оглядом, находимо місця з корозією із відстаючого фарбою, очищуємо їх від іржі і старої зіпсованої фарби, після чого наносимо шар нової фарби і чекаємо, поки вона висохне під впливом нагрітою сонячною радіацією повітря.

Після того, як пофарбовані місця повністю висохнуть, встановлюємо машину на козли так, щоб робочі органи не доторкувались поверхні майданчик і покриваємо всю поверхню дискової борони мастилом СХК (50%) з відробленим безвологим дизельним мастилом. Виступаючий шток гідро циліндру змащуємо консистентним мастилом, обертаємо його поліетиленом і закріплюємо плівку алюмієвим дротом для надійної фіксації її на штоки. Змазка і поліетиленова плівка захищають шток гідро циліндра від попадання на нього вологи і від корозії поверхні.

Зимою через певний період часу потрібно оглядати машину і виявляти відповідні умови зберігання. При необхідності також очищаємо машину від снігу, так щоб не ушкодити захисний шар мастила і фарби.

6. Охорона праці

Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально - економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально - профілактичних заходів і засобів спрямованих на створення безпечних умов, які направлені на збереження здоров'я і працездатності людей. Складовими охорони праці є законодавство про працю, виробнича санітарія і безпека застосування різних технічних засобів на виробничих процесах у сільському господарстві, включаючи і пожежну безпеку.

В зв'язку з особливостями сільського виробництва, яке пов'язане з використанням різних тракторів, комбайнів і сільськогосподарських машин. Характерними факторами при експлуатації МТП є в першу чергу територіальне проведення робі, погодні умови, сезонність виробництва, рельєф місцевості, часта зміна видів робіт.

Віддаленість робочих місць на значну відстань ускладнює постійний контроль робочим процесом агрегатів з боку відповідальних осіб.

Робота в загінці залежить від погодних умов, часу доби, рельєфу місцевості. Механізатор на протязі робочого дня виконує іноді два - три, а іноді і більше видів робіт, що потребує високих умов до організації проведення інструктажів з охорони праці.

Сезонність робіт потребує стислих строків для проведення робіт, залучення в певні періоди року великої кількості робітників і техніки. Цей фактор створює деяку напруженість праці, потребує кращого контролю, високої організації виробництва.

В господарстві за стан охорони праці відповідають: керівники, головні спеціалісти, завідуючі фермами, начальники цехів, керівники дільниць, бригадири.

Безпосереднє керівництво здійснює інженер з охорони праці. Який організовує роботи пов'язані з охороною праці, проводить інструктажі, організовує навчання працівників, розробляє інструкції з охорони праці, вдосконалює методи безпечної роботи механізаторів і т.п.

Інструктажі залежно від характеру і часу проведення підрозділяються на вступний, первинний, повторний, цільовий і позаплановий.

Вступний інструктаж проводиться з усіма працівниками, які влаштовуються на роботу, студентами. Про проведення вступного інструктажу робиться запис у журналі реєстрації, з обов'язковими підписами.

Первинний інструктаж проводиться, як із новоприйнятими працівниками, так і при переведенні їх з однієї роботи на іншу, або при зміні умов та характеру робіт.

Через півроку після первинного інструктажу на робочому місці незалежно від кваліфікації, стану роботи працівники проходять повторний інструктаж за програмою інструктажу на робочому місці з реєстрацією у відповідному журналі.

Позаплановий інструктаж проводять при введенні і дію нових або перероблених стандартів з охорони праці, при зміні технологічного процесу, зміні або модернізації обладнання інструмента та матеріалів тощо, при порушенні вимог безпеки, які призвели або можуть призвести до травми, вибуху, пожежі, аварії.

Цільовий інструктаж проводять із працюючими, що виконують разові роботи, не пов'язані з прямими обов'язками за спеціальністю , ліквідація наслідків аварії, стихійного лиха, проведенні екскурсії, масових заходах із учнями.

Аналіз травматизму в господарстві.

Поняття травматизм визначається загальною кількістю травм, які повторюються у тих чи інших колективах.

В табл.. приведені показники травматизму за останні 5 років в господарстві

Таблиця 6.1 - Динаміка змін показників травматизму в господарстві за періоді 2008- 2012р.р.

Показники	2008	2009	2010	2011	2012
Середньо спис очний склад працівників господарства	301	292	271	254	235
Кількість травм	3	4	1	2	1
Кількість днів непрацездатності	18	27	11	15	9
Показники чистоти	9,96	13,69	3,69	7,87	4,26
Показники важкості	6	6,75	11	7,5	9
Показники непрацездатності	59,76	92,4	40,59	59,03	38,34

Для оцінки рівня виробничого травматизму користуються такими показниками: частота травматизму і його важкістю.

З таблиці видно, що показник частоти зменшився на 10,26 рази, показник непрацездатності теж зменшився на 1,6, а показник важкості збільшився у 1,5 рази.

План заходів з охорони праці в господарстві.

В табл. запропонований план заходів в господарстві на 2010 р.

Таблиця 6.2 - План заходів з охорони праці

Найменування заходів	Сума витрат, грн.	Строки виконання	Посада виконавця
1. Розроблення річного і перспективного планів заходів по покращенню умов праці і зниження травматизму	--	1.07.2010	Інженер служби охорони праці
2. Обладнати наглядною агітацією кабінет з охорони праці	200	4.08.2010	Інженер служби з охорони праці
3. Придбати вогнегасник, відра, лопати для гасіння пожежі	790	3.07.2010	--
4. Провести перевірку технічного стану крон балки в ЦРМ	350	7.09.2010	Зав. ЦРМ
5. Провести навчання водіїв з охорони праці	--	2.06.2010	Інженер служби з охорони праці. Зав. гаражем і
6. Виготовити захисні кожухи до фрезерного культиватора	150	30.08.2010	Зав. ЦРМ
7. Провести навчання з механізаторами	--	15.10.2010	Інженер служби охорони праці

Крім того для покращення вимог безпеки праці в господарстві необхідно слідуючи заходи:

- розробити нові та перевидати застарілі інструкції з охорони праці.

- дотримуватись потрібної періодичної в проведені всіх видів інструктажів.

- слідкувати за тим, щоб всі види інструктажів фіксувались у відповідних журналах з підписами.

- провести навчання та атестацію працівників з охорони праці.

Розрахунок потреби господарства в спецодязі та індивідуальних засобів захисту при вирощуванні кукурудзи.

Механізаторам, допоміжному персоналу та спеціалістам зайнятим на вирощування кукурудзи на зерно у відповідності до ДНАОП 0.05-3.03-98 передбачена безкоштовна видача спецодягу, спецвзуття, та засобів індивідуального захисту.

Необхідна кількість спецодягу та засобів індивідуального захисту для бригади визначається шляхом визначення кількості робітників зайнятих одночасно на виконані даної операції і передбачених ДСТУ строків носіння. В Агрофірмі на посіві 100 га кукурудзи буде зайнято 8 чол. Згідно з технологічною картою. В табл. 6.3 приведені розрахунки.

Таблиця 6.3 - Норми видачі спецодягу та засобів індивідуального захисту на посіві зернової кукурудзи.

Спецодяг, спецвзуття та інші засоби спец захисту	Строки носіння, міс.	Необхідна кількість
1. Костюм бавовняно-паперовий	12	8
2. Рукавиці комбіновані	6	16
3. Окуляри захисні	--	8
4. Респіратори РУ - 60М	--	8

Охорона праці при вирощуванні та збиранні кукурудзи.

Охорона праці - система законодавчих актів, соціально -- економічних, організаційних, технічних і лікувально - профілактичних заходів і засобів спрямованих на створення безпечних умов, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Складовими охорони праці є законодавство про працю виробнича санітарія і безпека застосування різних технічних засобів на виробничих процесах у сільському господарстві, включаючи і пожежну безпеку.

Трудове законодавство регламентується законодавчими актами, основними з яких є Конституція України, Кодекс законів про працю, закони України "Про охорону праці".

Охорона праці - наукова соціально - технічна дисципліни, що вивчає теоретичні і практичні питання безпеки праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням, отруєнням, аваріям, катастрофам.

Одним із впливових на організм людини факторів при роботі на транспортних засобах є вібрація і шум.

Рівень шуму колісних тракторів не повинен перевищувати 80 дБа, також слід дотримуватись того, щоб кабіна трактора і ті обладнання відповідали технічним характеристикам і вимогам заводу - виготовлювача.

Для безпечного виконання механізованих робіт машини повинні бути повністю укомплектовані, обладнані необхідними пристроями та захисними огородженнями.

Технічний стан машин перевіряють відповідно вимог діючих нормативних документів (НАОП 2.0.00 - 2.01.98. ОСТ 46.0 141 - 98 та ін.).

Причіпні машини, знаряддя причепи з'єднають жорсткими причіпними пристроями, щоб не допустити їх наїзд на трактор. Начіпні і причіпні машини повинні фіксуватись в місцях приєднання шплінтами.

Для виконання робіт МТА поле необхідно своєчасно підготувати: засипати канави, ями, означити віхами неліквідовані перешкоди.

До керування тракторами, які працюють на схилах, допускаються трактористами - машиністами не нижче II класу, із стажем робіт по спеціальності не нижче 3-х років і які пройшли спеціальне навчання та інструктажі з вимог по безпеки при виконанні цих робіт. Крім того бригадир, чи інша відповідальна особа повинна видати трактористу наряд в якому зазначений маршрут руху і особливості безпечного виконання робіт.

Очищення робочих органів сільськогосподарських машин дозволяється тільки при зупиненому агрегаті. Для заміни лемешів в плузі чи лап культиватора в польових умовах необхідної від'єднати сільськогосподарську машину від трактора, або вимкнути двигун, після чого під раму сільськогосподарської машини необхідно підставити надійні підставки (НАОП 2.2.00 - 1.01 - 86 від 12.1298).

При підготовці посівних агрегатів слід перевірити комплектність і надійність кріплення всіх механізмів, агрегатів і вузлів, стан поручнів, захисних огороджень і т. і. Підніжна дошка сівалки повинна бути шириною не менше 650 мм з переднім запобіжним бортиком, висотою 1000 мм.

Отвори висівних апаратів очищують спеціальними чистиками, гачками. Розрівнюють насіння тільки лопатами (НАОП 2.1.10.09 -98 ДСТУ 46.3.1.109 -96).

Під час збирання врожаю не дозволяється керувати комбайном особам, які, не закріплені за даним комбайном наказом по господарству. Усунення несправностей в польових умовах дозволяється тільки після зупинки комбайна на рівній ділянці поля і тільки після того як буде вимкнутий двигун.

Буксирування комбайна дозволяється тільки за допомогою жорстких буксирів довжиною 4 м.

До роботи за спеціальністю тракториста - машиніста допускаються особи, які пройшли інструктаж з вимог безпеки і мають відповідну категорію. Тракторні причепи повинні бути обладнанні гальмами, керування яким здійснюється з кабіни трактора. Причому вони повинні забезпечувати надійне гальмування причепа на ходу, автоматично виключатися при від'єднанні його від трактора, утримувати причіп під час стоянки на схилах. Без гальм причепи агрегатуються тільки з гусеничними тракторами.

Пожежна безпека при збиранні врожаю.

Усі трактори і самохідні машини, що працюють в полі обладнують іскрогасниками, вогнегасниками і лопатою, комбайни - вогнегасниками (ГХП), лопатою, мітлою, ящиком з піском, місткістю з водою (10 л), брезентом розміром 2 х 2 м (НАОП 2.1.10 - 2.09 - 98 ДСТУ 46.3.1.108 - 96).

На окремих масивах встановлюють чергування трактора з плугом. Ділянки, що межують з дорогами - оборюють.

Заправлення паливних баків тракторів та комбайнів дозволяється тільки закритим способом при заглушеному двигуні на віддалі не менше 30 м.

У загінці комбайнер повинен постійно стежити за процесом збирання, щоб не підтікало паливо і мастильні матеріали, справними були іскрогасники і випускні системи двигунів, не виникало іскри в системах електрообладнання, клеми акумуляторів були закриті ковпаками, а акумуляторні батареї -кришками.

Безпека на механізованих потоках.

Машини і обладнання зернових токів можуть викликати травми рухомими деталями, опіки при контакті з нагрітими стінками зерносушарок, враженням електричним струмом. До обслуговування машин на току допускаються особи, які досягли 18 років, пройшли навчання та інструктаж з вимог безпеки.

Всі особи, які працюють на зерноочисних машинах і зерносушильних агрегатах, повинні бути забезпеченні засобами індивідуального захисту: проти пиловими респіраторами, захисними окулярами, а при обслуговуванні печі - окулярами з темним склом і рукавицями (НАОП 2.1.10 - 1.01 - 96 від 12.12.96 та НАОП 2.1.10-2.07-98 ДСТУ 46.3.1.110 - 98).

Переміщення машин на тому проводиться під керівництвом старшого по агрегату з дозволу завідувача зерно током його помічника.

При обслуговуванні бункерів, зерносушарок слід дотримуватись правил відповідних норм ДНАОП 0.05 - 3.03 - 81 та НАОП 2.0. 00 - 2.01 - 83 ДСТУ 46.0.141-98).

Під час роботи на зерно токах слід дотримуватись протипожежних норм та правил. Майданчики повинні бути оснащені засобами протипожежної безпеки.

7. Екологія

Науково - технічний прогрес відмічається не тільки у паросиловому виробництві, а й у сільському господарстві де потрібно звернути увагу на забрудненні навколишнього середовища.

Технологія сучасного сільськогосподарського виробництва, зокрема кукурудзи, ґрунтується на застосуванні машин і механізмів. Мінеральних добрив та пестицидів тощо.

Отже у сільськогосподарському виробництві застосовують технології, при яких дія на природу може бути і механічна (розорювання і розпушування ґрунтів, тиск на грунт, забір води, зрізування рослин, вирубування дерев, розрівнювання поверхні ґрунту); хімічна (внесення мінеральних і органічних добрив, пестицидів тощо); біологічна (застосування на полях біологічних препаратів); фізичне (штучне світло, шум). Ця дія не є елементом технології сільськогосподарського виробництва відкритого грунт, а є її побічним продуктом.

Так, наприклад, при застосуванні пестицидів гинуть, як шкідники, так і їх вороги пестицидів можуть призвести до того, що загинуть хребетні тварини, які поїдають отруєних шкідників.

Широке застосування пестицидів завдає великої шкоди мисливському господарству, вирубування лісів та розорювання ґрунтів по берегах річок і на підвищених елементах рельєфу викликають ерозію ґрунтів, утворення ярів, замулювання річок і водосховищ.

Порушення норм і правил застосування мінеральних добрив та пестицидів може привести до отруєння тварин.

Неправильно проведена осушувальна чи зрошувальна меліорація у першому випадку пересушує землю, які стають малопридатними для вирощування сільськогосподарських культур, у другому - до засолених ґрунтів.

Надмірне випасання худоби часто значно погіршує стан пасовищ, внаслідок чого знижується продуктивність тваринництва.

Підвищення внесення і грунт мінеральних добрив призводить до забруднення ґрунту і поверхневих вод. Дози добрив повинні бути оптимальні, бо низькі норми не забезпечують високих врожаїв, а високі - знижують окупність добрив урожаєм.

Важкі трактори при багаторазових переїздах і проходить по полю ущільнюють грунт і тим самим зменшують його водопровідність, а також знижують урожай кукурудзи.

Одним з основних джерел забруднення повітря є автотранспорт, у вихлопних газах, якого знаходиться багато шкідливих речовин.

Підраховано, що згорання однієї тони бензину в двигуні утворюється 60 кг окису вуглецю. Тисяча автомобілів за один день дає більше трьох тон отруйних речовин.

Інколи трактори і сільськогосподарські машини миють і річках та озерах і водоймищах. Це забруднює воду, погіршує її питні якості і негативно впливає на рослини і тварин.

Для миття машин в господарстві необхідно обладнати естакади і майданчики з відводом забруднених стоків і каналізацію.

В землеробстві поряд з мінеральними добривами висушуванням ґрунтів широко застосовуються хімічні засоби захисту рослин, стимулятори росту, різні синтетичні матеріали. З кожним роком збільшується виробництво отрутохімікатів.

Широко відомий препарат ДДТ врятував мільйони гектарів посіві від шкідників, але разом з тим він почав нагромаджуватись в ґрунті і у воді, оскільки він не розкладається десятки років. Це спричинило загибель риби у річках і ставках, птахів у лісах. Негативно на навколишнє середовище діють і добрива, особливо при тривалому їх внесенні у грунт у високих дозах. Основними забруднювачами є: мінеральні добрива, тваринницькі комплекси, пестициди тощо. Густий рослинний покрив значно підсилює поглиблення викидів промислових підприємств, транспорту - вуглекислого газу та ін. Отже добрива є побічними факторами очищення навколишнього середовища.

Так, існуючі форми азотних добрив, якщо вони не повністю вбираються рослинами, відносно швидко перетворюються на нітрати.

З метою охорони ґрунтових вод і внутрішніх водоймів від забруднення мінеральними добривами необхідно: суворо дотримуватись норм внесення добрив; використовувати добрива у формі гранул; не залишати на полях невикористаних добрив; зменшити використання швидкорозчинних добрив в зонах надмірного зволоження; створювати полезахисні лісові насадження.

Проблема охорони навколишнього середовища від забруднення гноєм, стічними водами тваринницьких комплексів промислового типу вже на сучасному етапі є актуальною для багатьох країн світу.

Велика кількість гною та гноївки на території тваринницьких комплексів, створює антисанітарний стан, забруднюється атмосферне повітря, грунт, поверхневі та підземні води.

В тваринницьких комплексах тварини утримуються в основному без підстилки. При цьому дістають без підстилковий напіврідкий або рідкий гній. Він являє собою суміш твердих екскрементів і сучі тварин, роздавлену мінімальною кількістю води.

Особливістю рідкого гною є те, що в ньому близько половини азоту перебуває в аміачній формі. При тривалому зберіганні такого гною, особливо в гноєсховищах відкритого типу, значно знижується його якість.

Систематичне застосування високих доз рідкого і напіврідкого гною (150-160 т/га) приводить до рідкого збільшення нітратного азоту в ґрунтових водах та в рослинах.

Згодовування таких рослин тваринам може шкідливо позначитись на їх здоров'я. Забруднюються (особливо нітратами) ґрунтові води і в тому випадку, коли в переповнених гноївникозбиральниках гноївки стікає в природні резервуари (долини, ями та ін.). Рідкий гній і гноївка, потрапляючи у прісні водойми у прісні водойми, нерідко спричиняють евтрофікацію їх.

Важливе значення в охороні прісних водоймищ від забруднення відходами тваринницьких комплексів є побудова типових гноєсховищ, колодязів -- гноївкозбірників та очисних споруд.

Ефективним є очисники тваринницьких стоків на полях зрошення. Розроблено способи переробки гною біологічними методами. Раціонально також компостувати гній поблизу тваринницьких приміщень. Щоб прискорити розкладання органічної речовини та зменшити втрати азоту у вигляді аміаку - і підвищити урожайність сільськогосподарських культур під час компостування гною до нього добавляють фосфорне борошно або суперфосфат.

Широке запровадження раціональних засобів переробки і використання відходів тваринницьких комплексів дасть змогу чітко дотримуватись зоогігієнічних вимог і ветеринарно - санітарних правил.

8. Економічна ефективність виробництва кукурудзи на зерно

Одним з головних критеріїв економічної ефективності виробництва сільськогосподарських культур, зокрема кукурудзи, є, собівартість. Вона включає в себе: прямі експлуатаційні витрати, вартість використаних добрив, гербіцидів, насіння, а також затрати на організацію та управління виробництвом.

Прямі експлуатаційні затрати на одиницю виконаної агрегатом роботи визначається за формулою:

(13)

де - оплата праці обслуговуючого агрегату, грн./га;

- вартість витрачених паливо - мастильних матеріалів, грн./га;

- відрахування на амортизацію трактора і с.-г. машин, які входять до складу агрегату, грн./га;

- відрахування на капітальний ремонт і ТО, грн./га.

Оплата праці обслуговуючого персоналу визначається за формулою.

(14)

де - кількість робітників, що обслуговують агрегати окремо по

кожній кваліфікації;

- оплата праці за норму виробітки робітника і-ої кваліфікації, грн..

Вартість витрачених ПММ.

(15)

де - комплексна ціна одного кілограма, грн.. Приймаємо з урахуванням доставки палива в господарство, Цк = 4.10 грн/кг.

- об'єм витраченого палива.

Відрахування на амортизацію машин визначаємо за формулою:

(16)

де - балансова вартість відповідно трактора, зчіпки, машини, грн.;

- норма відрахувань на амортизацію відповідно трактора, зчіпки, машини;

n - кількість машин в агрегаті;

- продуктивність агрегату за годину експлуатаційного часу, га;

- загальне річне завантаження трактора, зчіпки, машини в годинах.

Відрахувань на капітальний, поточний ремонт і ТО визначається за формулою:

(17)

де - сумарна норма відрахувань на капітальний ремонт і ТО відповідно трактора, зчіпки, с-г машин.

- нормативне річне завантаження трактора, зчіпки, с.-г. машин, год.

Приведені затрати на машинно-тракторний агрегат визначають за формулою:

 (18)

де Е - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (Е = 0,15);

К - величина капіталовкладень, грн./га.

(19)

Після розрахунку приведених затрат по всіх операціях технологічного процесу вирощування та збирання кукурудзи на зерно персональний комп'ютер видав слідуючи дані:

П3 = 1150,76грн. / га. К = 2126,54 грн./га

Для визначення вартості затрат на добрива та гербіцидів складемо таблицю.

Таблиця 8.1 Розрахунок вартості витрачених матеріалів при вирощуванні кукурудзи.

Норма внесення, т/га	Ціна грн./т	Вартість, грн./га
Мінеральні добрива	Органічні добрива	Гербіциди	Насіння	Мінеральні добрива	Органічні добрива	Гербіциди	Насіння	Мінеральні добрива	Органічні добрива	Гербіциди	Насіння
0,8	30	0,006	0,025	ПО	7	1600	550	88	210	9,6	13,75

Всього - 321,35 грн/га.

Прямі затрати на вирощування та збирання кукурудзи на зерно дорівнюють сумі прямих експлуатаційних затрат і вартості витрачених матеріалів .

П = С + М, (20)

Підрахувавши прямі експлуатаційні затрати:

С = П3 - ЕК

С = 1150,76 - 0,15•2126,54 = 831,76 грн./га

Тоді прямі затрати будуть:

П = 831,76 + 321,35 = 1153,11 грн./га.

Затрати по управлінню виробництвом приймемо у розмірі 15 % від прямих затрат (без вартості насіння).

Прямі затрати без вартості насіння:

П' = 1153,76-13,75 = 1139,36 грн./га.

Тоді затрати по управлінню виробництвом:

Зув = 0,15•П' = 0,15•1139,36 = 170,9 грн./га.

Сумарні витрати дорівнюють сумі прямих затрат і затрат по управлінню виробництвом:

НП=П + Зуп = 1139,36 + 170,9 = 1310,26 грн./га.

Поділивши сумарні витрати на врожайність кукурудзи знайдемо собівартість виробництва продукції:

(21)

де u - врожайність кукурудзи, т/га.

Сумарні витрати господарства на вирощування кукурудзи в 2001 р. склали 1294,56 грн./т. Урожайність - 4,9 т/га.

Вартість валової продукції визначаємо за формулою:

 (22)

де: В - валова продукція, т;

- закупівельна ціна продукції, грн./т.

Валова продукція визначається, як добуток врожайності на площу вирощування.

Закупівельна ціна зерна кукурудзи складає 270 грн./т, отже вартість валової продукції становить.

Свп = 600•270 = 162000 грн.

Сві =490•270 = 132300 грн.

Основні капіталовкладення на вирощування та збирання кукурудзи дорівнюють питомим капіталовкладенням помножені на посівну площу.

Ко = К•S (23)

За існуючою технологією:

Кoi = 1924,3•100 = 192430 грн.

За існуючою технологією:

Коі = 1924,3•100 = 1924320 грн.

За проектованою технологією:

Коп = 2126,54•100 = 212654 грн.

Додаткові капіталовкладення:

(24)

де: Ек - коефіцієнт приведення порівняльних варіантів до порівняльного виду об'єму виробництва.

 (25)

Тоді додаткові капіталовкладення:

Кg = 192430 - 212654•1,22 = -67962,6 грн.

Оскільки Кg - від'ємне число ТО додаткових капіталовкладень не потрібно.

Прибуток визначаємо, як різницю між вартістю валової продукції і собівартістю всієї продукції:

Пр= (S - Сп)•Вп, (26)

Тоді прибуток за новою технологією буде:

Прп = (270 - 218,4) • 600 = 30960 грн.

За існуючою:

Прі = (270-266,2)490 = 1862 грн.

Рентабельність виробництва кукурудзи визначаємо відношенням умовно чистого прибутку до витрат виробництва:

(27)

За проектною технологією рівень рентабельності:

За існуючою технологією рівень рентабельності:

Річний економічний ефект за рахунок впровадження технології складає:

(28)

де - приведені затрати за існуючою та проектною технологією, грн./т, їх визначаємо відношенням приведених затрат на гектар до урожайності продукції.

За існуючою технологією

грн./т.

грн./т.

тоді

Ер = (290,3 -192,4)•600 = 58740 грн.

Результати розрахунків заносимо в табл. 8.2

Таблиця 8.2 - Техніко-економічні показники проекту

Показники	Базові	Проектні	Проектна в % до бази
1. Площа посіву, га	100	100	--
2. Урожайність, т/га	4,9	6,0	122,5
3. Валовий збір зерна, т	490	600	122,5
4. Капіталовкладення, грн.	192430	212654	110
5. Собівартість, грн./т	266,2	218,4	81,95
6. Прибуток, грн.	1862	30960	1662,7
7. Рентабельність, %	1,43	23,64	1653,1
8. Приведені, грн./т	290,3	192,4	66,2
Річний економічний ефект, грн.	--	28740	--

Висновки

1.Застосування в господарстві механізована технологія вирощування та збирання кукурудзи на зерно має ряд організаційних, технологічних і технічних недоліків, має місце велика кількість операцій по підготовці ґрунту і догляду за посівами, недостатньо використовуються мінеральні, органічні добрива і гербіциди, що приводять до низької врожайності та високої собівартості зерна.

2.Розроблений технологічний процес вирощування та збирання кукурудзи на зерно забезпечить ресурсозбереження, ріст продуктивності праці, зниження собівартості продукції.

3.Розроблена конструкція ротаційної борони дозволить значно якісніше проводити обробіток ґрунту.

4.Розроблені в дипломному проекті заходи по усуненню травматизму і охорони навколишнього середовища при вирощуванні та збирання кукурудзи можуть бути впроваджені в господарстві.

5.При впровадженні проектуємої технології виробництва кукурудзи на зерно на площі 100 га в агрофірмі собівартість зерна знизиться з 266,2 грн/т до 218 грн/т. Рівень рентабельності складе 23,64 %. Економічний ефект складе 58740 грн.

Література

1. Тудель Н.В., Кривошия Н.А. Интенсивная технология производства кукурузы. - М.: Росагропромиздат, 1991. - 271с.

2. Собликов М.В., Кузьмин М.В. Курсовое и дипломное проектирование по сельскохозяйственным машинам. - М.: Колос, 1983. - 191 с.

3. Карпенко А.И., Халанский В.М. Сельскохозяйственные машины. М: Агропромиздат, 1989. - 527 с.

4. Комаристов В.Е. Дунай Н.Ф. Сельскохозяйственные машины. - М.: Колос, 1984-484 с.

5. Миронов А.П. Сегал Л.Б. Технологическое обслуживание машино тракторного парка. - Л.: Колос. Ленинградское отделение, 1981. - 191с.

6. Спектор А.Г., Путинцева М.А. Техническое обслуживание машино - тракторного парка. - М.: Колос, 1972. - 383 с.

7. Листопад П.Е., Демидов П.К. Сельскохозяйственные и мелиоративные машины. - М.: Агропромиздат, 1986. - 688 с.

8. Гряник Г.Н. Охрана труда и пожарная безопасность. - Киев, Вища школа, 1981.-224 с.

9. Справочник конструктора сельскохозяйственных машин /Под ред. А.В.Красниченко/. - Машиностроение, 1962. - Т. 1,2.

10. Кучерявий В.П. Екологія - Львів: Світ 2000.

11. Куценко О.М., Писаренко В.М. Агроекологія - Київ, Урожай, 1995. 12. ДСТУ 2.001 - 98 ЕСКД. Общие положения. ,13. ДСТУ 2.106-98 НККД. Тестовые документы.

12. ДСТУ 2.109 - 96 ЕСКД. Основные требования к рабочим чертежам.

13. ДСТУ 2.108 -98 ЕСКД. Спецификация.

14. ДСТУ 2.109 - 97 ЕСКД. Правила выполнения чертежей деталей, сборочных общих видов, габаритных и монтажных конструкций.

15. ДСТУ 2.301 - 98 ЕСКД. Форматы.

16. ДСТУ 2.302 - 98 ЕСКД. Масштабы.

17. ДСТУ 2.303 - 98 ЕСКД. Линии.

18. ДСТУ 2.305 - 98 ЕСКД. Изображения видов разрезов и сечений.

19. ДСТУ 2.307 - 98 ЕСКД. Нанесение размеров придельных отклонений.

20. ДСТУ 2.309 - 96 ЕСКД. Нанесение на чертежах обозначений шероховатостей поверхности.

21. ДСТУ 1759 - 97 ЕСКД. Технические требования к болтам, винтам, шпилькам. 24.Хейло М.И., Семёнов Справочное пособие по выполнению конструкторской документации, Полтава- 1996.

Размещено на Allbest.ru