Розрахунок системи машин для вирощування кукурудзи на силос в ТОВ "Голландська аграрна компанія" Глухівського району за інтенсивною технологією

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики України

Глухівський коледж Сумського НАУ

Пояснювальна записка до дипломного проекту

розрахунок системи машин для вирощування кукурудзи на силос в ТОВ «Голландська аграрна компанія» глухівського району за інтенсивною технологією

2010

ЗМІСТ

машина вирощування кукурудза силос

Вступ

1. Виробничо-господарська характеристика ТОВ «Голландська аграрна компанія» Глухівського району

1.1 Загальна характеристика товариства

1.2 Характеристика ґрунтів і кліматичні зони

1.3 Наявність земельних угідь і структура посівних площ

1.4 Аналіз забезпечення товариства технікою

1.5 Основні техніко-економічні показники використання МТП

1.6 Аналіз існуючої технології і організація вирощування кукурудзи на силос

1.7 Обґрунтування теми дипломного проекту

2. Розрахунково-конструкторський розділ

2.1 Існуючі технології вирощування кукурудзи на силос

2.2 Розробка інтенсивної технології вирощування кукурудзи на силос

2.3 Вибір енергетичних засобів і сільськогосподарських машин для проведення механізованих робіт

2.4 Порядок складання технологічної карти на вирощування і розрахунок згідно з картою

2.5 Розрахунок потреби в паливно-мастильних матеріалах

2.6 Розробка універсального знімача

2.7 Розрахунок деталей знімача

3. Організаційно-експлуатаційний розділ

3.1 Організація праці при виконанні механізованих робіт

4.Технологічний розділ

4.1 Агротехнічні вимоги до вирощування кукурудзи на силос за інтенсивною технологією

4.2 Вибір, обґрунтування і розрахунок складу агрегату

4.3 Підготовка агрегату до роботи

4.4 Підготовка поля

4.5 Організація роботи агрегату

4.6 Розрахунок техніко-економічних показників роботи агрегату

4.7 Організація контролю та якості роботи

4.8 Операційно-технологічна карта

5. Економічний розділ

5.1 Розрахунок собівартості сільськогосподарської продукції

5.2 Розрахунок економічної ефективності від впровадження нової технології чи системи машин

5.3 Розрахунок вартості виготовлення універсального знімача

6. Енергозбереження

6.1 Особливості збереження енергії в сільському господарстві

6.2 Економіко-організаційні принципи ефективного енергоспоживання

6.3 Резерви зменшення енергоємності в рослинництві

7. Охорона праці

7.1 Загальні положення охорони праці в рослинництві

7.2 Розробка інструкції з охорони праці на посіву кукурудзи

7.3 Санітарно-гігієнічні вимоги до виконання операцій

7.4 Протипожежні вимоги під час виконання операції

8. Охорона природи

8.1 Значення природоохоронних заходів у сільському господарстві

8.2 Охорона ґрунтів від ерозії

8.3 Охорона ґрунтів від забруднення міндобривами і пестицидами

8.4 Заходи щодо збереження тваринного світу

Висновки

Література

Вступ

На сучасному етапі розвитку сільськогосподарського виробництва широкого впровадження у виробництво набули індустріальні та інтенсивні технології вирощування сільськогосподарських культур, що включають в себе комплекс агротехнічних, технічних і організаційних заходів спрямованих на зниження трудових, матеріальних і енергетичних затрат і одержання високих врожаїв. Дані технології базуються на:

1. Досягненнях сучасної агротехнічної науки;

2. Застосуванні в комплексі оптимальних доз гербіцидів і пестицидів для хімічного захисту рослин від хвороб і бур'янів;

З. Використання набору різних за швидкостиглістю високопродуктивних і надійних визріваючих сортів і гібридів рослин;

4. Застосуванні мінімальних доз органічних і мінеральних добрив.

В свою чергу прискорене і стійке виробництво кормів - важлива задача АПК. В її вирішені важлива роль належить кукурудзі - одній із найбільш урожайніших культур. Потребу в високо енергетичному грубому кормі, має тваринництво, а силос із кукурудзи є найбільш поширенішим кормом. Поживна цінність одного кілограма якісного силосу складає 0,25 - 0,29 корм. один., а його потреба для однієї голови ВРХ складає 8 - 10 т на рік. Збір силосної маси кукурудзи повинен збільшуватись за рахунок підвищення її врожайності, використання інтенсивних технології її вирощування.

Значним резервом підвищення врожайності і збільшення валових зборів силосної маси є застосування інтенсивних технологій вирощування кукурудзи. Такі технології включають правильний вибір попередників, застосування районованих гібридів, високоякісного насіння, системи обробітку ґрунту, науково обґрунтованої кількості добрив, сучасних засобів захисту рослин, високопродуктивного комплексу машин та передової організації праці. Все вище перелічене базується на застосуванні досягнень науки і передового досвіду.

Але сучасне виробництво кукурудзи на силос характеризується тимчасовим скороченням посівних площ за рахунок зменшення поголів'я тваринництва і низьких врожаїв силосної маси. Причиною цього є застарілий комплекс машин, недостатня кількість добрив і низька технологічна дисципліна. Виходячи з цього розробка та впровадження інтенсивних технологій вирощування, такої цінної культурі як кукурудза, є актуальним і перспективним завданням аграрного сектору. Тому і була вибрана тема дипломного проекту „Розрахунок системи машин для вирощування кукурудзи на силос в ТОВ «Голландська аграрна компанія» Глухівського району за інтенсивною технологією”.

1. Виробничо-господарська характеристика ТОВ «Голландська аграрна компанія» Глухівського району

1.1 Загальна характеристика товариства

Сільськогосподарське ТОВ «Голландська Аграрна компанія» знаходиться в селі Береза Глухівського району. Відстань до обласного центра м. Суми 145 км.

Це зона Полісся з помірно-континентальним кліматом. Рельєф господарства - рівнина. Товариство на сьогодні нараховує 63 чоловіка.

Майстерня, яку має товариство обслуговує весь машинно-тракторний парк. В цій майстерні розташовані: токарний, слюсарний, зварювальний ковальський цехи. Для зберігання техніки товариство має гаражі, а сільськогосподарська техніка зберігається на відкритих майданчиках. На зимовий період трактори, автомобілі та сільськогосподарську техніку, яка не використовують ставлять на зберігання в ангари.

Напрямок спеціалізації товариства, це тваринництво та рослинництво.

1.2 Характеристика ґрунтів і кліматичні зони

Товариство розташоване в Поліській природо-кліматичній зоні України. Клімат помірний, теплий, добре зволожений. Найбільш холодний місяць - січень, коли середня температура складає мінус 15°С. Весняний період починається, коли дата стійкого переходу середньодобових температур складає +10°С. Літо тепле, не дощове з найбільш теплими місяцями червнем, коли максимальна температура сягає +38,5°С і липнем з середньодобовою температурою +18...19°С. Рослинність зони характеризується листяними лісами з трав'яним покровом і трав'яною рослинністю. Зональний тип ґрунтів - сірі лісові опідзолені ґрунти. Поширені також дерново-підзолисті, опідзолені і вилугувані чорноземи. Сірі опідзолені ґрунти утворюються під листяними лісами з трав'яним покровом під дією підзолистого і дернового процесів ґрунтоутворення.

Сірі опідзолені ґрунти на відміну від дерново-підзолистих мають більш виражений гумусний горизонт глибиною 15...З5 см. За ступенем підзолисті, вмістом гумусу і товщиною гумусного горизонту сірі лісові ґрунти поділяються на світло-сірі, сірі та темно-сірі.

Основним напрямком підвищення родючості ґрунтів є поглиблення орного шару, систематичне застосування органічних і мінеральних добрив, травосіяння і боротьба з ерозією.

1.3 Наявність земельних угідь і структура посівних площ

За досліджуваним товариством на 2010 рік закріплено 8000 га землі, яка придатна для вирощування сільськогосподарських культур. Для виконання намічених планів господарства та реалізації вирощеної продукції важливе значення має наявність земельних угідь і структура посівних площ (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1. Структура земельних угідь товариства

Назва угідь	Площа, га	Структура, %
Всього земель	8000	100
у тому числі:
з них ріллі:	7955	99
пасовища і сінокоси	30	0,7
під забудовою	15	0,3

Усі культури вирощуються за інтенсивною технологію, що дає можливість збільшити врожайність культур. Якщо правильно і доцільно використовувати всю землю, то можна одержати великий прибуток у сільському господарстві.

Прогнозована структура посівних площ на 2010 р представлений в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2. Структура посівних площ на 2010 р

Назва культури	Посівна площа, га	Посівна площа, %
Озима пшениця	6445	81
Горох	550	7
Кукурудза	400	4
Соняшник	600	8
Всього	7955	100

1.4 Аналіз забезпечення товариства технікою

Ефективне використання машини у сільському господарстві значною мірою залежать від оптимальної структури і кількісного складу МТП, для нашого досліджуваного товариства склад МТП представлений в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3. Склад МТП товариства

Назва машини	Марка	Кількість
Трактори	ДжонДір 8430 Т-150К МТЗ-80 МТЗ-82 Т-40	7 3 2 4 1
Зернозбиральні комбайни	СК-5 Х9L	2
Автомобілі	САЗ-35-07 УАЗ-469	7 4
Сівалка	СЗ-3,6	3
Культиватори	КПС-4	3
Граблі	ГВР-6	1
Борони	БДТ-7 БЗСС-1	1 3
Плуги	GrEqoir ПЛН-3-35 ПЛН-5-35	2 3
Причепи	2ПТС 2ПТС-9	5 2
Обприскувачі	COMMANDE ОПШ-2000	1 2

Ефективність використання техніки залежать від забезпеченості кадрами, їхньої кваліфікації, організації роботи. У господарстві будують машинно-тракторні двори, які є техніко-побутовими комплексами інженерних і виробничих споруд, призначених для ремонту та технічного обслуговування машин.

Ремонтно-обслуговуюча база господарства призначена для запобігання відмов, усунення несправностей та підтримання техніки в робочому стані. Ремонтно-обслуговуюча база знаходиться на території товариства.

Таблиця 1.4. Періодичність ТО

Назва техніки	Періодичність обслуговування
	ТО-1	ТО-2	ТО-3
Трактори, мото-год.	125	500	1000
Самохідні комбайни і машини, мото-год.	60	240
Вантажні автомобілі, км	2500	10000
Легкові автомобілі, км	3000	12000
Автобуси і спеціальні автомобілі, км	2800	11200

1.5 Основні техніко-економічні показники використання МТП

Основними показниками використання МТП у сільському господарстві є виробіток всієї кількості умовних еталонних гектарів всіма тракторами, собівартість одного умовного гектара, собівартість одного тонно-кілометра витрати палива на один умовний гектар, щільність механізованих робіт, коефіцієнт змінності, коефіцієнт технічної готовності, витрати палива на один трактор за рік.

Для підвищення ефективності використання техніки потрібно організувати:

- групову роботу машинно-тракторних агрегатів, яка дає змогу раціонально забезпечити виробниче й технічне обслуговування їх, скоротити потребу в транспортних засобах, сприяє взаємодопомозі під час усунення несправностей;

- двозмінну роботу агрегатів, що зменшує сезонне навантаження машин, скорочує строки виконання польових робіт, зменшує витрати коштів на центнер продукції;

- спеціалізовані ланки технічного обслуговування машинно-тракторного парку на чолі з майстром-наладчиком.

У таблиці 1.5 показано економічні показники використання МТП.

Таблиця 1.5. Основні показники використання МТП

Назва показника	Значення
Вироблено всього умовних еталонних гектар	1630
Виробіток на один умовний трактор, га	213
Витрата палива на один умовний трактор, л	1636
Витрата всього дизельного палива, л	12717
Змінний виробіток на один умовний трактор, га	19,6
Витрата палива на один т-км
Собівартість одного т-км
Коефіцієнт змінності	1,0
Собівартість 1 ум. ет. га, грн	75,77
Витрата палива на 1 ум. ет. га, л	7,6

1.6 Аналіз існуючої технології і організація вирощування кукурудзи на силос

Кукурудза теплолюбна рослина. Температура при якій починається проростання насіння 8 - 10⁰С - це мінімальна температура. При зниженні температури до - 3°С насіння кукурудзи гине. Найкраще проростання та ріст кукурудзи при середньодобовій температури 25⁰С. підвищену температуру кукурудза витримує добре [5].

Звичайно кукурудзу у Товаристві сіють на полях після таких попередників: цукровий буряк, озима пшениця, горох. Враховуючи те, що кукурудза здатна кілька років давати високі врожаї, її можуть вирощують в цьому господарстві на одному полі 2-3 роки підряд.

Після гороху та озимої пшениці проводять лущення стерні на глибину 7 - 8 см з послідуючою глибокою оранкою яку проводять на глибину 27-30см. Якщо кукурудзу сіють після високостебельних культур, стеблові і кореневі залишки подрібнюють лущильниками з наступною оранкою. На полях, які засмічені бур'янами пирієм, (березкою та іншими) проводять дворазове лущення стерні: перше важкими дисковими боронами БДВ - 7 на глибину 6-8 см, друге лущення на глибину 10 - 12см.

Якщо кукурудзу сіють в сівозміні після цукрового буряка, то на полі проводять глибоку зяблеву оранку без лущення.

Навесні поле боронують середніми або важкими боронами впоперек оранки, безпосередньо перед сівбою проводять передпосівну культивацію на глибину загортання насіння (8-10см)

Під кукурудзу вносять органічні і мінеральні добрива. Гній застосовують під зяблеву оранку. Його вносять 20 т /га, а після не удобрених попередників ЗО - 35 т /га. Мінеральних добрив вносять 5 ц/га (у фізичній вазі).

Сіють кукурудзу насінням, схожість якого не нижча 96%. Найкращий час для посіву, коли температура ґрунту на глибині 10см становить 10 - 12⁰С. Сіють пунктирним способом з міжряддям 70см. Норма висіву насіння становить, в залежності від сорту кукурудзи становить 15 - 20кг /га. Після посіву на полі проводять коткування ґрунту.

При збиранні кукурудзи втрати зерна за комбайном не повинні перевищувати 0,7% . Зерно в бункері повинно бути очищеним на 96 %.

Зібране зерно очищають, сортують і при потребі сушать [5].

Техніко - економічні показники по вирощуванні кукурудзи в товаристві, з розрахунку на 100га:

- Площа посіву - 100га.

- Врожайність - 50ц/га.

- Валовий збір - 500т.

- Затрати робочого часу: на 1 га - 35год. на 1 т - 7год.

- Собівартість 1т - 651грн.

- Прибуток загальний - 74500грн.

- Продуктивність праці - 0.7т/год.

1.7 Обґрунтування теми дипломного проекту

Вибрана тема дипломного проекту є досить актуальна тому, що кукурудза - це одна з найбільш урожайних злакових культур, яку вирощують для продовольчих кормів і технологічних цілей. Зерно кукурудзи містить 9 -12% білка, 65 - 70% вуглеводів, 4 - 5 % олії, 1,5% мінеральних речовин. Поживність його висока - в 100 кг міститься 143 кормових одиниць. Воно є незамінним компонентом комбікорму.

Кукурудзяне борошно використовується для виготовлення бісквітів, запіканок. Із зерна одержують харчові пластівці, крупу. Зерно є речовиною для виробництва крохмалю, сиропу, пива, гліцерину [10].

Також кукурудза є однією із базовою кормовою культурою в сільському господарстві.

Не дивлячись на високі потенційні можливості кукурудзи, урожайність її залишається поки що низькою. Основними причинами цього є корегування основних елементів технології вирощування культури, що проявляється у затягуванні строків посіву та збирання, недостатня кількість добрив, що вносяться під культуру.

Таким чином, актуальність дослідження теми дипломного проекту пов'язане насамперед з удосконаленням механізованої технології вирощування кукурудзи на силос, як важливої кормової та продовольчої культури на Україні.

Об'єктом дослідження дипломного проекту була система машин для інтенсивної технології вирощування кукурудзи на силос.

Мета дослідження передбачає:

- аналіз існуючої ( традиційної ) та перспективної (інтенсивної ) технології вирощування кукурудзи на силос;

- проведення розрахунків системи машин для реалізації у виробництві інтенсивної технології;

- розробка технологічної карти вирощування та збирання культури;

- визначення потреби у матеріально - технічних ресурсах (паливо - мастильних матеріалах, добривах, насінні та ін.).

2. Розрахунково-конструкторський розділ

2.1 Існуючі технології вирощування кукурудзи на силос

Для стабільного виробництва зерна слід всю силосну кукурудзу вирощувати за зерновою технологією. У світі немає посівів кукурудзи на силос, вся вона вирощується на зерно і різниться лише за характером використання врожаю.

В останні роки гібриди кукурудзи використовуються як при вирощуванні зернової, так і силосної кукурудзи. При виборі гібридів для вирощування кукурудзи на силос необхідно враховувати такі чинники:

- висока врожайність зеленої маси, а також зерна, що дозволить надалі мати вибір - можливість збирати на силос або на зерно;

- висока стійкість до вилягання і пошкодження шкідниками;

- втрати вологи вегетативною масою синхронні з зерном;

- висока якість силосу;

- твердість зерна менша, ніж у зернових гібридів.

Кукурудза теплолюбна культура. Насіння починає проростати при температурі ґрунту 8-12°С. Найкраще росте і розвивається в період сходів та викидання волотей при середньодобовій температурі 20-25°С.

Загальна кількість води, необхідної для проростання насіння, становить 40-45% його лі аси в сухому стані. Нормально проростає насіння при вологості ґрунту не нижче 18-20%, що треба враховувати під час встановлення глибини загортання. Транспіраційний коефіцієнт 200-300. Це менше, ніж у пшениці і ячменю [14] .

Кукурудза - культура короткого дня. Для нормального росту потребує інтенсивного сонячного світла. Тривалість світлової стадії залежить від сорту і становить 30-40 днів. Урожайність значно знижується при забур'яненості. Тому боротьба з бур'янами в посівах кукурудзи суворе дотримання оптимальної густоти на час збирання - одна з головних умов створення сприятливого світлового режиму для рослин. Найкращі ґрунти для кукурудзи: чорноземи, темно-каштанові, а також заплавні з нейтральною чи слабкою лужністю реакцій.

Добрим попередником кукурудзи у достатньо зволожених поліських районах є цукрові і кормові буряки, дині, зернобобові, ярі зернові, багаторічні трави, гречка, картопля, льон, кукурудза після кукурудзи як монокультура [15].

Агротехнічні заходи, які забезпечують високий урожай, ґрунтуються на врахуванні вимог культури до умов вирощування та особливостей росту і розвитку рослин.

На сучасному рівні для збільшення виробництва кукурудзи господарство має високопродуктивні сорти, які дозволяють отримувати високі врожаї при мінімальних затратах праці [10].

Важливими вимогами для вирощування кукурудзи є певні правила проведення механізованих робіт: агровимоги до сушіння насіння, засоби механізації для виконання комплексу, до оснащення с./г. машин і оптимального регулювання її робочих органів, організація проведення механізованих робіт.

Найважливішою умовою отримання високих врожаїв є правильне розміщення посівів кукурудзи в сівообігах: правильний вибір строків і способів сівби, точний висів і рівномірне розміщення насіння [12].

В наш час велику увагу слід приділяти як механізованим, так і хімічним методам захисту рослин.

Істотними резервами підвищення врожайності кукурудзи є внесення добрив у рядки при сівбі в нормі 10-12 кг/га діючої речовини. Рослини краще ростуть і розвиваються при внесенні локально в рядки азотних, фосфорних, калійних [13].

2.2 Розробка інтенсивної технології вирощування кукурудзи на силос Агротехніка вирощування кукурудзи

При високому рівні агротехніки кукурудза може давати високі врожаї фактично на всіх ґрунтах, але кращими є чорнозем, темно-каштанові, та темно-сірі ґрунти.

Насіння кукурудзи починає проростати при температурі 8-10^єС, оптимальна температура для розвитку 25-30^єС.

Кукурудза любить тепло, чутлива до заморозків. Вона відрізняється економічним споживанням вологи на будування органічної маси. На один кг сухої речовини вона витрачає 250-300кг води, що менше ніж пшениця, овес, ячмінь. Але у період вегетації необхідна дуже велика кількість вологи. Для росту та розвитку рослин найбільш сприятлива вологість ґрунту у корінному шару у межах 70-80%.

Попередники. Кукурудзу розміщують у польових, кормових та спеціальних сівозмінах, а також на посівних ділянках як беззмінну культуру. У південних степових районах основна дія попередників визначається дією на водний режим ґрунту, кращими попередниками є колосові та зернові культури, баштан однорічні трави.

При беззмінному вирощуванні на постійних ділянках кукурудзу можна садити на чорноземах на протязі 6-10 років, на менш родючих ґрунтах 3-5 років. Але при довгому вирощуванні її на одному місці розвиваються хвороби та шкідники, а також значно зменшується врожай.

Насіння. При використанні інтенсивної технології важливе значення має якість насіння. Районування та підбір, гібридів у господарствах проводять суворо з дотриманням суми ефективних температур у зоні, які забезпечують її надійне визрівання. У нашій зоні кращими гібридами кукурудзи є: Дніпровський 310 (345;276), Одеські сорти (Одеса 310;349;469), “Кедр”, ”Акцент”, ”Корсар”.

Добрива. У порівнянні з зерновими культурами кукурудза має підвищенні вимоги до умов мінерального харчування, так як здатна засвоювати поживні речовини безпосередньо до визрівання зерна. Для поліпшення умов харчування використовують як органічні добрива (для степу України20-30т/га) так і мінеральні, дози яких розраховуються з урахуванням родючості ґрунтів та встановлення нормативів споживання родючості ґрунтів та встановлених нормативів споживання поживних речовин на формування 1т зерна: азоту - 25кг; фосфору - 12кг; калію - 25кг.

Інтенсивна технологія вирощування кукурудзи вимагає ефективного використання і якісної роботи машин. Набагато підвищується значення основного обробітку ґрунту. Тому слід застосовувати такі агротехнічні заходи і машини, які б сприяли якнайповнішому знищенню бур'янів.

Після культур суцільної сівби добрий ефект дає лущення стерні на глибину 7-8 см лущильниками ЛДГ-15А, ЛДГ-20 і дисковими боронами БДТ-10, БДВ-8,5, БДС-8,4, БДТ-7,0А, БДТ-3,0, ДжонДір 630, МФ-248, МФ-244 та ін. На полях з коренепаростковими бур'янами додатково застосовують лущильники ППЛ-10-25 або плоскорізи КПШ-5, КШН-6, КПГ-250Б та ін. Для знищення осоту і пирію вносять гербіциди типу "Раундап".

Орють здебільшого на глибину 27-30 см, а на змитих і мало-гумусних чорноземах та дерново-підзолистих ґрунтах - на глибину орного шару. Особливу увагу звертають на загортання рослинних решток, вирівнювання звальних гребенів і розгінних борозен.

Характерною рисою інтенсивної технології є весняне вирівнювання поверхні поля вирівнювачами ВП-8А, ВПН-5,6 тощо . За умови використання комбінованих агрегатів типу "Європак" (Арамікс, К 600 PS, Б-622, АПБ-6, КААП_6, АГ-6, АГ-3 та ін.) поле не вирівнюють.

На рамі трактора встановлюють бак місткістю 2,5-3м³, а спереду трактора кріплять штангу для обприскування шириною 7м з слідопокажчиками або маркерами на кінцях. Для запобігання витіканню розчину гербіциду на поворотах і зупинках при виключеному насосі на штанзі обприскувача встановлюють центральний клапан-відсікач. За семигодинну зміну таким агрегатом обробляють до 30 га і більше.

Найефективнішим (за даними ННЦ "ІМЕСГ") є стрічкове внесення гербіцидів за двома технологічними схемами (рис.1, рис.2). Гербіциди, які не потребують глибокого загортання у грунт ( типу лассо, агелон, лентагран тощо), вносять одночасно з сівбою. Штангу обприскувача ПОМ-630 з розпилювачами встановлюють між задньою стінкою сошника і загортачами сівалки СУПН-8А. Стрічкове внесення гербіцидів, які потребують глибшого загортання у грунт (ерадикан, алірокс тощо) здійснюють безпосередньо перед сівбою агрегатом на базі просапного культиватора КРН-5,6 і обприскувача ПОМ-630. Розпилювачі встановлюють на штанзі з кроком 0,7 м. Ширина обробленої гербіцидом стрічки становить 0,3-0,35 м. За рахунок цього витрата гербіциду скорочується вдвоє, зменшується його шкідлива дія на навколишнє середовище.

Рис. 2.1. Схема агрегату для одночасної сівби кукурудзи і стрічкового внесення гербіциду: 1 - трактор ЮМЗ-8080; 2 - місткість обприскувача ПОМ-630; 3 - пульт керування обприскувача; 4 - насос; 5 - рукави гідросистеми обприскувача; 6 - сівалка СУПН_8А; 7-розпилювач; 8 - маркер; 9 - штанга обприскувача.

Сіють кукурудзу пневматичними сівалками вітчизняного виробництва СУПН-12, УПС-12, СУ-12, СУПН-8А, СУПН-6А або зарубіжними ДжонДір 1760, МФ-543-8, МФ-543-6 та ін. У господарствах південних областей республіки для сівби і догляду за посівами кукурудзи використовують широкозахватні агрегати на базі тракторів класу 3, переобладнаної зчіпки СН-75 і трьох сівалок СУПН-6А або культиваторів КРН-4,2А.

Сівалки регулюють так, щоб на час збирання врожаю забезпечувалась густота рослин на гектарі у Степу 30-40 тис. шт., Лісостепу - 40-55, Поліссі - 55-65, на зрошенні 60-80 тис. шт. З урахуванням польової схожості і втрат частини рослин з різних причин норму висіву насіння збільшують на 25-30 % порівняно з вказаною вище густотою.

Норму висіву насіння змінюють, підбираючи висівний диск з отворами діаметром 5,5 мм і передаточне число в механізмі привода .

Після посіву поле прикотковують кільчасто-шпоровими котками ЗККШ-6 для поліпшення контакту з ним насіння і прискорення появи сходів. За умови передпосівного обробітку ґрунту комбінованими агрегатами типу "Європак" поле не прикочують.

Інтенсивна технологія вирощування кукурудзи дозволяє значно скоротити кількість операцій догляду за посівами, але не виключає їх застосування у разі потреби. Якщо на посівах з'являються бур'яни, їх знищують, поєднуючи хімічні й механічні способи. Так, стрічкове внесення гербіцидів значно послаблює ріст бур'янів у захисних зонах рядків, а застосування полиневих загортачів КРН-52А (лівий) і КРН-53А (правий) на культиваторах КРН-4,2А, КРН-5,6А або КРН-8,4 для присипання бур'янів землею при висоті кукурудзи 35-40 см призводить" до повного їх знищення. Для боротьби з бур'янами використовують також голчасті диски КЛТ-28, прополювальні борінки КЛТ-38 і загортачі дискового типу, виготовлені у господарствах із списаних дисків лущильників.

Кукурудзу на силос збирають на початку воскової стиглості кормозбиральними комбайнами Ягуар-860, Марал-190, "Полесье-3000", К-Г-6 " Полісся", "Дон-680" КСК-100А, Е-281С, Е-282, КЗК-4,2, КПИ-Ф-30, КПИ-2,4 та комплексом УЗС "Полесье-250" з комбайном ПКК-Ф-90. Комбайн КСК-100А можна обладнувати пристроєм УВК-Ф-1 для внесення консервантів у подрібнену масу. Останню ретельно ущільнюють в траншеях тракторами Т-130 або Т-150.

Рис. 2.2. Схема агрегатів для стрічкового внесення і загортання гербіцидів у грунт з наступним висівом кукурудзи у стрічки:

1, 8 - трактори ЮМЗ-8080; 2 - місткість обприскувача ПОМ-630; 3 - пульт керування обприскувача; 4 - насос; 5 - рукави гідросистеми обприскувача; 6 - культиватор КРН-5,6А; 7 - розпилювач; 9 - сівалка СУПН-8А, 10 - борозноутворювач: 11 - маркер; 12 - штанга обприскувача

Кукурудзу на зерно збирають за такими технологічними схемами: з очищенням качанів комбайнами КСКУ-6А та "Херсонец-9" з наступним їх доочищенням, сушінням і закладанням на зберігання за допомогою машин ОП-15П, ТАУ-0,75, ТПК-20 або комплекту обладнання механізованих пунктів ПМУ-15, ПП-10; в неочищених качанах переобладнаними комбайнами КСКУ-6А або "Херсонец-9" з демонтованими блоками качаноочисник апаратів з наступною післязбиральною обробкою на стаціонарі (рис.5); з обмолотом зернозбиральними комбайнами СК-5М , РСМ-10 і КЗС-9 з приставками відповідно ППК-4, КМД-6 і ПЗКС-6; подрібненням вологого зерна або зерно-стрижневої сумішки (ЗСС) машинами М-8, ИРМ-50 чи переобладнаними подрібнювачами ИРТ-165 і консервуванням корму в облицьованих траншеях або баштах БС-19,5. Добре зарекомендувала себе на подрібненні корму лінія ЛПК-Ф-20 на базі подрібнювача "Блок-700".

Для збирання кукурудзи з обмолотом зерна і розкиданням подрібненої листостеблової маси по полю використовують приставку АКД-6М до комбайна ДОН-1500Б. Останнім часом збирають весь біологічний урожай на качано-стеблову суміш, використовуючи високопродуктивні кормозбиральні комбайни типу "Ягуар".

ІМЕСГ УААН рекомендує таке орієнтовне поєднання способів збирання кукурудзи: 50% - з обмолотом на зерно, 25% - в качанах і 25% - на зерно-стрижневу і кормо-стрижневу суміш.

При збиранні кукурудзи на ЗСС комбайн РСМ-10 обладнують пристроєм ПДК-10 для подрібнення і дозування стрижнів. Комбайн СК-5М обладнують комплектом змінних вузлів і деталей, запропонованих ННЦ "ІМЕСГ" : просторово-хвилястим решетом, гребінками соломотряса в зборі з кронштейнами, щитком перекриття колосового шнека. Технічні можливості збиральних машин найповніше використовуються у збирально-транспортних загонах, які складаються з однієї-двох ланок. Оптимальна кількість машин для збирання кукурудзи в кожній ланці за даними ННЦ "ІМЕСГ" становить: комбайнів "Херсонец-200" - 2, "Херсонец-9" - 4, СК-5М "Нива" з приставками ППК-4 - 3.

2.3 Вибір енергетичних засобів і сільськогосподарських машин для проведення механізованих робіт

Вибір типів і марок машин доцільно починати з енергетичних засобів (тракторів), а потім підбирати відповідні їм сільськогосподарські машини. При виборі типів марок тракторів необхідно враховувати:

1. Природно-кліматичні умови, тип ґрунту і рельєф місцевості.

2. Сільськогосподарські культури які вирощують на підприємстві.

3. Розміри полів, їх конфігурацію.

4. Характер виконаних виробничих операцій.

Важливою умовою одержання поживного корму є суворе дотримання технології його закладання в допустимі строки. Мінімально необхідна для цього кількість технічних засобів наведена в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Орієнтовна кількість технічних засобів для збирання і подрібнення кукурудзи

Тривалість заповнення траншеї, днів	Місткість траншеї, т
	200	400	600	800	1000	1200	1400	1600	1800	2000
"Херсонець-200"
3	1/1	2/2	3/2	4/3	5/4	6/4	7/5	8/6	9/7	10/7
4	1/1	2/1	3/2	3/2	4/3	5/3	5/4	6/4	7/5	7/5
5	1/1	2/1	2/2	3/2	3/2	4/3	4/3	5/4	5/4	6/4
6	1/1	1/1	2/1	2/2	3/2	3/2	4/3	4/3	5/3	5/4
"Херсонець-9"
3	2/2	3/3	5/4	6/5	8/6	9/7	11/8	12/9	14/10	15/11
4	2/1	3/2	4/3	5/4	6/4	7/5	8/6	9/7	10/8	12/8
5	1/1	2/2	3/2	4/3	5/4	6/4	7/5	8/6	8/6	9/7
6	1/1	2/2	3/2	3/3	4/3	5/4	6/4	6/5	7/5	8/6
СК-5М "нива" з приставкою ППК-4
3	2/1	3/2	5/3	6/4	7/5	9/6	10/7	12/8	13/9	14/10
4	2/1	3/2	4/3	5/3	6/4	7/5	8/5	9/6	10/7	11/8
5	1/1	2/2	3/2	4/3	5/3	5/4	6/5	7/5	8/6	9/6
6	1/1	2/1	3/2	3/2	4/3	5/3	5/4	6/4	7/5	7/5
Подрібнювач ИРМ-50
3	1/1	1/1	1/1	2/1	2/2	2/2	3/2	3/2	3/3	4/3
4	1/1	1/1	1/1	1/1	2/1	2/2	2/2	2/2	3/2	3/2
5	1/1	1/1	1/1	1/1	1/1	2/1	2/1	2/2	2/2	2/2
6	1/1	1/1	1/1	1/1	1/1	1/1	2/1	2/1	2/2	2/2

У таблиці 2.2 наведено рекомендований склад комплексів машин для вирощування та збирання кукурудзи на зерно і силос на площі 1000га.

Таблиця 2.2. Склад комплексів машин для вирощування та збирання кукурудзи

Техніка	Кількість машин у комплексі, обґрунтованому за критерієм
Вид	Марка	Затрат робочого часу	Приведених затрат
Кукурудза на силос. Урожайність зерна - 350 ц/га. Площа -1000 га
Трактори	К-701	14	-
	ХТЗ-200	7	7
	Т-150-05	-	6
	ДжонДір 8100	6	-
	ЮМЗ-8080	12	9
	ЮМЗ-6АКЛ	4	15
	МФ 4270	6	-
Автомобілі	КрАЗ-250	-	20
	КамАЗ-5320	24	-
	УЗСА-40	1	1
Причепи	2ПТС-6	102	-
	2ПТС-4-887Б	1	122
Навантажувачі	ПЭ-Ф-1А	2	2
	ПКУ-0,8А	1	1
	ПФ-0,5	1	1
Плуги	ППО-8-40	5	-
	ППО-5-40	-	7
Бульдозерний пристрій	ДЗ-29	6	6
Вирівнювач грунту	ВП-8Б	4	4
Машини для приготування і внесення добрив	МВУ-16	2	-
	МВУ-5А	-	3
	ПРТ-16	51	-
	МТО-6	-	71
	ЗЖВ-Ф-3,2	2	2
Машини для захисту рослин	АПЖ-12	2	2
	ПОМ-630	7	7
	Харді TZ	4	-
	ОМ-630-2	-	5
Сівалки	ДжонДір 1700	3	-
	СУПН-8А	-	5
Культиватори	ДжонДір 886	5	-
	КРН-5,6Б	-	7
Комбайни	Ягуар 880	4	-
	КСС-2,6А	-	7
Буртовкривач	БН-100А	2	2

Примітки: 1. На 30 % площі.

Таблиця 2.3. Економічні показники використання комплексів машин для вирощування та збирання кукурудзи на силос

Критерій обґрунтування комплексу машин	Показники
	Капітальні вкладення, грн/га	Приведені витрати, грн/га	Затрати робочого часу, год/га	Витрата палива, л/га	Щільність механізованих робіт, ум.га/га
Приведені витрати	1045,43	681,45	9,64	73,01	13,92
Затрати робочого часу	2726,08	1361,50	7,76	85,72	15,41

2.4 Порядок складання технологічної карти на вирощування і розрахунок згідно з картою

Технологічна карта документ, в якому в певній послідовності і взаємозв'язку набрані найдоцільніші технологічні операції, способи їх виконання, набір с/г машин-знарядь, пристроїв, обладнання з визначенням економічного ефекту на виконання однієї операції, так і на виробництво продукції в цілому.

В основному технологічна карта на виробництво заданої культури за інтенсивною технологією складається з 24 граф.

Технологічну карту розраховуємо на 100га. Для прикладу розрахуємо операцію “лущіння” з агрегатом у складі трактора Т-150К та лущильником ЛДГ-15. Агрострок виконання операції становить 5 днів.

Графи плану заповнюють наступним чином:

У графу 1 " шифр операції " проставляють порядковий номер і цей номер закріплюється за операцією, під якою вона буде проходити для наступних розрахунків.

У графу 2 записують роботи, які визначені технологічними картами. Операції записують в хронологічній послідовності виконання.

У графу 3 записують номер поля на якому виконується дана операція.

У графу 4 записують „одиницю виміру” проставляють назви одиниць, в яких вимірюється обсяг робіт.

У графу 5 записують „обсяг робіт” в фізичних одиницях записують обсяг з технологічних карт. Для згрупування операції в графу проставляють їх суму.

У графу 6 записують марку трактора, який найбільш доцільний для виконання даної операції, комбайна або автомашин.

У графу 7 записують марку сільськогосподарської машини, яка забезпечує високу якість виконання даної операції і найбільш раціонально агрегатується з даною маркою трактора.

У графу 8 записують кількість машин в агрегаті, які забезпечують при даних умовах оптимальне завантаження двигуна трактора.

У графу 9 записують змінну норму виробітку.

У графу 10 проставляють календарні строки, в які найбільш доцільно виконувати дану операцію, виходячи з агротехнічних умов у даній природно-кліматичній зоні.

У графу 11 проставляють оптимальну кількість робочих днів згідно з агротехнічними вимогами.

У графу 12 записують „Коефіцієнт змінності” проставляють число, яке показує в скільки змін працює агрегат, виконуючи дану операцію. Агрегат повинен використовуватися протягом світлового дня. Отже, виходячи з агротехнічних строків виконання операцій і пори року коефіцієнт змінності може бути 1,0; 1,5; 2,0.

У графу 13 записують „кількість нормозмін” заповнюється діленням даних графи 5 на дані графи 9.

Графа 14 „змінна еталонна продуктивність” заповнюють беручи данні з літератури, або підраховують множенням коефіцієнта переведення фізичних тракторів в еталонні на тривалість зміни (Тзм =8годин) коефіцієнти переведення є еталонно годинною продуктивністю фізичного трактора.

Графа 15 „обсяг роботи в еталонних га” заповнюють в результаті множення даних графи 14 на дані графи 13.

Графа 16 заповнюється після розрахунку необхідної кількості агрегатів для виконання даної операції в зазначені данні агротехнічні строки. Кількість агрегатів для обсягу робіт визначають за формулою:

де Q - об'єм даної операції у арифметичних одиницях виміру;

W_3M - змінна норма виробітку га;

Кз - коефіцієнт змінності;

Др - оптимальна кількість робочих днів, для виконання операції.

Графа 17 заповнюється в результаті множення даних графи 8 на дані графи 16.

Графа 18 „витрати палива на одиницю роботи” заповнюється із "норм виробітку і витрати палива".

Графа 19 заповнюється множенням даних графи 18 на дані графи 5.

Графа 20 „кількість еталонних трактороднів” заповнюється після розрахунку, еталонні трактородні підраховуються формулою:

І Дет.д. = пр * Др * Ке (2.2 )

де пр - кількість тракторів однієї марки, які виконують дану операцію (гр. 16).

Др - кількість робочих днів на виконання даної операції (гр. 11).

Ке - коефіцієнт переведення в еталонні трактори (дод. 5).

Графа 21 заповнюється множенням даних графи 20 на дані графи 12. .

2.5 Розрахунок потреби в паливно-мастильних матеріалах

Для того, щоб раціонально використовувати нафтопродукти у господарстві необхідно правильно обґрунтувати їх річну потребу, яка залежить від природно-кліматичних умов з урахуванням структури МТП.

Зниження втрат паливно-мастильних матеріалів має велике значення для сільгоспвиробників. Значним резервом економії палива є правильна експлуатація агрегатів, застосування оптимальних режимів роботи, своєчасне, якісне, технічне, екологічне обслуговування машин, правильне виконання регулювань.

Резерви економії відбуваються при скороченні кількості холостих переїздів, зменшенні простоїв з працюючим двигуном, раціональній швидкості руху.

На витрату палива впливає спосіб руху і повороту агрегату, швидкісні навантажувальні режими, технологічні налагодження.

Боротьба за раціональне і ефективне використання нафтопродуктів дає значну економію, коли проводиться цілеспрямовано і з урахуванням всіх факторів.

Річну потребу в паливно-мастильних матеріалах визначають на основі плану механізованих сільськогосподарських робіт. Розрахунок потреби в основному паливі механізованих сільськогосподарських робіт виконується для кожної марки трактора окремо, виходячи з обсягу робіт у фізичних одиницях і норм витрати палива на одиницю роботи.

Щоб визначити повну витрату основного палива, треба додати витрати на холості переїзди трактора, переміщення сільськогосподарських машин, під час зупинки трактора з працюючим двигуном. Ці витрати становлять 3 - 5 % від витрат на виконання операцій. Для розрахунку приймаємо 5%.

Визначаємо потребу основного палива за марками, кг:

Для: Т-150

Q ₃=1510+1510-4/100= 1571 кг

Для Т-150 Q ₃ = 619 кг, а для МТЗ Q ₃ = 134 кг.

Потрібну для роботи машинно-тракторних агрегатів кількість мастильних матеріалів, пускового палива визначаємо у відсотках до витрат основного палива. Дані заносимо в таблицю 2.4.

Таблиця 2.4 Потреба в паливно-мастильних матеріалах і пусковому паливі

Марка трактора	Потреба в основному паливі	Моторне	Пусковий бензин	Трансміс	Консистен
		л	л	л	л
Т-150К	619	31	6	6	2
МТЗ-80/82	131	31	3	3	2
Т-150	1571	80	15	16	48

2.6 Розробка універсального знімача

При обслуговуванні та ремонті сільськогосподарської техніки завжди є необхідність в нестандартному обладнанні для знімання різноманітних деталей, ковпачків з підшипників задньої пів осі.

З метою підвищення ефективності проведення робіт по експлуатації та ремонту техніки нами запропонований знімач (рис. 2.1), який призначений для знімання ковпачків з підшипників задньої півосі , що обов'язково знайде своє місце серед інструменту механізаторів та молодших спеціалістів по обслуговуванню техніки. Захоплювач 5 знімача пропонується розробити у вигляді двох лапок. Робота знімача складається в тому, що лапи захоплювача встановлюються на потрібну шестерню або підшипник, гвинт 2 заходить в спеціальну гайку 1, спираючись на середину вала де встановлена деталь. Закручення гвинта дає змогу поступово зняти деталь. В роботі може використовуватися як один захоплювач, так і обидва. При необхідності встановлювати захоплювачі відносно пластин можна і лапами назовні, що надасть змогу виконувати специфічні та складні роботи.

На пластині 4 є ще три отвори на відстані від основного 20, 35 та 55 мм для встановлення захоплювача на різній відстані від спеціальної гайки 1. В разі необхідності можна розробити комплекс захватів з різним профілем, що допоможе розширити сферу застосування знімача.

Рис. 2.3. Знімач універсальний: 1 - спеціальна гайка; 2 - гвинт; 3 - пластина; 4 - серьга; 5 - захоплювач.

2.7 Розрахунок деталей знімача

Важільні знімачі застосовують у випадках, коли необхідно прикласти відносно невелику силу для знімання деталей. Конструкція запропонованого універсального знімача (рис. 2.2) допомагає підвищити дану силу. Підвищення сили можна визначити по рівності:

R=PЧl₂/l₁ (2.3)

Де P - зусилля рук механізатора, Н;

l₂ - відстань між шарніром 1 та деталлю, мм;

l₁ - відстань між шарніром 1 та 2;

Якщо прийняти зусилля рук механізатора на рівні 200 Н, то виходячи з конструкторських розмірів знімача:

R = 200Ч150/60 = 500 Н

Однією з основних деталей знімача є важіль , то від її стану залежить робота пристрою. З метою встановлення міцності даної деталі проводимо розрахунок важеля при згибі.

Площа поперечного зрізу деталі :

А = hЧa = 5 Ч 25 = 125 мм² (2.4)

Робоче напруження в поперечному зрізі:

у=N/A= 200/125 = 1.6 Н/мм² (2.5)

Оскільки в середньому для наших деталей повинно виконуватися умова [у_р]=50 Н/мм², то можемо стверджувати, що серьга витримає навантаження на розтягування.

На шарнірах у нас будуть стояти болти діаметром 8 мм. В місці їх встановлення будуть відбуватися зусилля, що будуть прагнути зрізати та зім'яти болти. Саме тому проводимо розрахунок болта на зріз.

Оскільки d=8 мм h=5 мм, то:

А = рdh=3,14Ч8Ч5=125,6 мм² (2.6)

Звідси робоче напруження зрізу:

ф_ср= Q/A= 500/125,6=3,9 Н/мм² (2.7)

Для болтів в середньому [ф_р]=20 Н/мм², а тому можемо констатувати, що наш болт при даних загрузках витримає і не буде зрізаний [ 6 ].

3. Організаційно-експлуатаційний розділ

3.1 Організація праці при виконанні механізованих робіт

Для ефективного функціонування виробничих процесів у рослинництві важливе значення мають загальні принципи їх організації. Найменший вантажообіг матеріалу і машин, безперервність руху оброблюваного матеріалу; максимальне завантаження машин у всіх ланках процесу.

Безперервність руху оброблювального матеріалу, що дає змогу організувати виробничій процес без проміжних сховищ, зменшити кількість навантажувально-розвантажувальних операцій. Це скорочує затрати праці, коштів, у ряді випадків збільшує рівномірність подачі оброблювального матеріалу на переробку, знижує втрати, підвищує якість продукції, зменшує тривалість усього виробничого циклу.

Узгодження операцій за часом, що означає додержання належних інтервалів часу між ними. Узгодження операцій у просторі передбачає їх відповідність по загінках і площі поля по довжині гонів.

Забезпечення найбільшої продуктивності кожної ланки і кожного агрегату у ланці - це максимальне завантаження машин у всіх ланках виробничого процесу при повному узгодженні їх роботи між собою. Найкраще завантаження агрегатів і ланок досягається, коли вони не залежні між собою за часом і шляхом. Наприклад при існуючій організації роботи посівного комплексу, момент підходу транспорту, що підвозить насіння до сіялок визначається часом витрат посівного матеріалу тобто залежно від роботи посівного агрегату. Але при наявності на полі накопичувача насіння, то робота транспорту, що підвозить насіння, здійснюється на відстані між накопичувачем і пунктом.

Принцип ритмічності операцій передбачає організацію виробничого процесу так, щоб на всьому інтервалі часу його здійснення за проміжку часу оброблялась однакова кількість матеріалу. Цей принцип умовно застосовуємо до початкового виробничого процесу, але в ньому не в дається досягти ритмічності. Тому процес слід організовувати так, щоб знизити негативний вплив можливості характеристик оброблюваного матеріалу.

Значення зазначених принципів не постійне, оскільки складові елементи виробничого процесу змінні. Тому технологічний процесів потрібно організувати так, щоб знизити негативний вплив мінливості характеристик оброблюваного матеріалу.

4.Технологічний розділ

4.1 Агротехнічні вимоги до вирощування кукурудзи на силос за інтенсивною технологією

1. Необхідність боронування кукурудзи визначається забур'яненістю посівів. Для підвищення ефективності боронування поле повинне бути добре вирівняним. Тривалість боронування повинно складати не більше 2-х днів.

2. Досходове боронування проводять через 5...6 днів після посіву, коли верхівки ростків кукурудзи знаходяться не менше 5-6 см від поверхні землі. Для того, щоб добре вирівняти поверхню ґрунту і підготувати кращі умови для роботи борін при боронуванні сходів, досходове боронування проводять вздовж напрямку посіву .

3. Післясходове боронування проводять, коли на рослинах кукурудзи утворюється 1-2 пари листків і з'являються масові сходи бур'янів у вигляді білих ниточок. При вирощуванні кукурудзи за індустріальною технологією післясходове боронування не проводиться.

4. Культивацію необхідно проводити в міру появи бур'янів: першу - на глибину 6...8 см, другу - 8... 10 см, третю і наступні - 6.. .8 см.

Якщо посіви чисті, то кількість обробок зменшують.

5. При культиваціях повинно бути повне підрізання бур'янів в міжряддях і знищення їх в рядках. Не допускається травмування, підрізання і присипання культурних рослин, а також вивертання на поверхню поля грудок землі, що призводить до пошкодження корневої системи рослин і висушування орного шару.

6. Робоча швидкість трактора з культиватором, оснащеним прополочними борінками, не повинна перевищувати 1,4м/с.

7. Лапи-обгортачі використовуються лише тоді, коли висота рослин перевищує ЗО см.

4.2 Вибір, обґрунтування і розрахунок складу агрегату

Якість виконання і розрахунок на затрати механічної енергії та її виконання залежить від раціонального комплектування агрегату.

Раціональність агрегату визначається відповідністю трактора і с/г машин-знарядь для виконання операцій по оптимальним співвідношенням тягового зусилля трактора з робочим органом машин - знарядь, які входять до складу агрегату.

Отже, перед тим як прийняти тип і марку трактора, а також підібрати відповідні с/г машини - знаряддя, потрібно врахувати цілий ряд факторів, вид і призначення операції, конкретні умови, в яких воно буде використовуватись. Приймаючи марку трактора і знаючи із агротехнічних вимог діапазон робочих швидкостей із технологічної характеристики трактора встановлюють робочі передачі, враховують умови, визначають тягові зусилля, теоретичні швидкості Руху трактора на прийнятих передачах.

Для розрахунку беремо: ґрунти важкі, кут підйому 6, трактор Т-150К, сівалка СУПН - 8, зчіпка СП-11.

Згідно з нормативами агротехнічних швидкостей на цій операції рух агрегату допускається в межах 6...12 км/год. Такому діапазону швидкостей відповідають // і /// передачі трактора.

1 .Визначаємо тягове зусилля трактора на // і /// передачах з урахуванням конкретних умов, Н, кН.

де: N_E- ефективна потужність двигуна, кВт (121.4кВт);

і_тр- передаточне число (//-50.3; ///-44/3);

Uгp- механічний ККД трансмісії (0.92);

N_g - номінальна частота обертання колінчастого вала, хв"¹ (2100ХВ'¹);

г_о - радіус ведучих коліс з урахуванням посадки (г₀ = 0.64);

f- коефіцієнт опору кочення (0.18);

І - величина підйому (6°).

Отже,

2.Визначаємо максимальну ширину захвата на // і /// передачах:

де: Р_гак - тягове зусилля трактора;

R_зч - опір зчіпки, який визначаємо за формулою:

де: О_зч- вага зчіпки (G₃₄ = 7500Н);

f- коефіцієнт опору коченню (f=0.2)

Отже, R₃₄= 7500 (0.2+0.06)=195Н=1.95кН;

К - питомий опір грунту (К-1800Н/м).

Питомий опір з поправкою на швидкість визначають

де: К - питомий опір при швидкості 5км/год (беремоК=1800Н/м)

П - коефіцієнт приросту питомого опору (П=0.025)

V_P - робоча швидкість агрегату:

V₀ - швидкість, 5км/год.

Додатковий опір, який виникає при русі агрегату на підйом, визначаємо за формулою:

де: Gm- вага машини (Gm- 1450H);

В_к - конструктивна ширина машини (В_к=3.6м);

І - величина підйому (1=0.06). Отже,

3.Визначаємо кількість сівалок в агрегаті:



де: В_к - конструктивна ширина захвату однієї сівалки, м (В_к=3.6)

Отже,

4. Визначаємо тяговий опір агрегату, кН.

5. Визначаємо коефіцієнт використання тягового зусилля трактора:

Приймаємо роботу агрегату на // передачі.



6. Визначаємо змінну продуктивність га/зм.:

В_Р= В_КР,

В_к =3.6*3=10.8 м.

7. Визначаємо змінну продуктивність , га/зм.

де: Р - коефіцієнт використання ширини агрегату (для сівалки =1.00)

Отже,

Тр - робочий час зміни , який визначаємо за формулою:

Аналізуючи одержані результати , беремо агрегат що , складається з трактора МТЗ - 82 , сівалки СЗ -З.6 (З шт) і зчіпки СП -11. Трактор виконує дану роботу на // передачі.

Визначаємо витрату палива в кілограмах на 1га за формулою:

Qp, Qx, Qs - відповідно годинна витрата палива при виконанні роботи, холостому русі, на зупинках з працюючим двигуном (Q?-25, Qx-16, Q₃-4);

Тр, Т_х, Т₃ - час роботи, час холостих рухів, час зупинок, год.

4.3 Підготовка агрегату до роботи

Якісна підготовка до роботи має важливе значення в забезпеченні своєчасного виконанні технічних операцій на високому агротехнічному рівні.

Суть підготовки до роботи полягає в перевірці комплектності машин, правильності їх складання відповідно до заводських інструкцій, складання агрегату в натурі, обладнання його додатковими пристроями, проведенні технічного обслуговування.

Важливою складовою частиною підготовки агрегату до роботи є технологічне налагодження.

Перед виїздом у поле проводять технологічне налагодження. При підготовці сільськогосподарської техніки особливу увагу приділяють регулюванню робочих органів, контролю транспортувальних механізмів і деталей привода із запобіжними муфтами. Остаточно сільськогосподарська техніка регулюється в загінці при першому проході: коригують зазори, кількість висівного насіння, глибину культивації, та усувають наявні несправності.

При агрегатуванні сівалки СУПН-8 для поліпшення повздовжньої стійкості трактора МТЗ - 80 на їх передню частину начіплюють вантаж масою до 200кг. Піднявши сівалку і встановивши її на рівному майданчику за допомогою верхньої тяги начіпки встановлюють машину горизонтально і дістають за допомогою розтяжок тому, щоб брус сівалки розмістився паралельно осі заданих колі с трактора (допустимі відхилення - ±20 мм)

Розставляють сошники на задану ширину міжрядь і регулюють кожний на необхідну глибину загортання насіння.

Висівні апарати регулюють на потрібну глибину висіву, підібравши для цього висівні диски і, визначивши передавальне число приводу дисків. Встановлюють і перевіряють висів мінеральних добрив прокручуванням вручну опорно-приводних коліс. Виліт маркера повинен забезпечувати точне дотримання стикових міжрядь.

4.4 Підготовка поля

Підготовка поля до роботи включає: огляд поля, видалення побічних предметів, огородження небезпечних місць, потрібний напрямок рух, спосіб руху і вид поворотів.

При підготовці поля слід враховувати способи організації роботи агрегатів, визначення на полі місць заправки або завантаження, прокладання тракторних магістралей.

При роботі на дуже довгих ділянках ускладнюється технологічне та технічне обслуговування агрегату.

При виборі напрямку руху агрегату на полях квадратної чи трикутної форми враховують напрями пануючих вітрів, під час посіву, зручність під'їзду та поворотів; при еліпсоїдній прямокутній формі вирішують яку з важливих операцій слід виконувати на довжину довгого боку поля.

4.5 Організація роботи агрегату

Заправивши агрегат насінням та мінеральними добривами, вмикаємо вибрану передачу і починаємо рух, переводимо сошники в робочий стан в момент їх підходу до внутрішньої межі поворотної смуги. Спосіб руху агрегату -човниковий.

Проїхавши 30-40 метрів необхідно зупинитися, перевірити норму висіву, при необхідності відкоригувати.

В кінці гону підіймаємо сошники з ґрунту і переводимо маркер у транспортний стан. Радіус повороту вибирати мінімальний.

Після повороту перевести агрегат у робочий стан і орієнтуючись по сліду маркера зробити другий та наступний проходи.

На другому проході перевірити ширину стикових міжрядь, якщо буде виявлено відхилення, то відрегулювати їх переміщенням причепі на брусі зчіпки.