Розрахунок системи машин для вирощування кукурудзи на силос в ТОВ "Голландська аграрна компанія" Глухівського району за інтенсивною технологією

Обов'язково засіяти поворотні смуги в останню чергу.

4.6 Розрахунок техніко-економічних показників роботи агрегату

Розрахунок техніко-економічних показників роботи агрегату можна обмежити визначенням змінної технічної продуктивності агрегату, витрати палива, затрат праці на одиницю виконаної роботи.

Визначаємо змінну технічну продуктивність агрегату:

w_sm = 0,1 * Вр * Vp * Тзм * г, га/год

Тзм - тривалість зміни; Тзм = 7 год

Vp - робоча швидкість руху агрегату;

Вр - робоча ширина захвату, м;

w_sm = 0,1 * 5,6 9,2 * 0,75 = 3,86 га/год

Визначаємо витрату палива на один га, а також на весь об'єм робіт:

Gp. Gx, Gs - витрата палива двигуном під час зупинок, холостих переїздів, роботи.

Gp = 16 кг/год

Gx =10 кг/год

Gs = 2 кг/год

Тр, Тз, Тх - витрата часу під час роботи, зупинок з працюючим двигуном, холостих переїздів.

Тр = Тзм * г

Тр = 7 * 0,75 = 5,25 год

Тх = 0,5 год

звідки

Тзм = Тр + Тх + Тз

Тз = Тзм - Тр - Тх

Тз = 7-5,25-0,5 = 1,25 год

Розрахунок затрати праці

Зп = (Пм + Пд) кг/год

де Пм - кількість механізаторів; Пм - 1 чол.

Пд - кількість допоміжних робітників; Пд - 1 чол

Зп = (1 + 1)/3,86 = 0,58 люд - год/га

4.7 Організація контролю та якості роботи

Розрізняють три види контролю: початковий (налагоджувальний), поточний і приймальний.

Початковий контроль проводять при пуску агрегату в роботу. В цьому разі перевіряють точність регулювань робочих органів на регулювальному майданчику і при необхідності вносять зміни в регулювання чи режим роботи агрегату.

Після закінчення налагоджувальних робіт починають виконання даної технологічної операції.

Поточний контроль потрібний у процесі роботи, оскільки можуть змінитись початкові регулювання і, крім того, відбувається поступове спрацювання робочих органів. З урахуванням мінливості умов експлуатації все це може зумовити порушення якості і зниження продуктивності. Основне завдання поточного контролю - перевірка відповідності фактичної якості роботи заданій і підтримання стабільності регулювань протягом робочої зміни.

Приймальний контроль проводить агроном. У передових господарствах оплату праці встановлюють з урахуванням якості виконання роботи, що стимулює зацікавленість механізаторів у підвищенні якості роботи.

При контролі якості заготівлі кормів потрібно не менше як 2...З рази за зміну в різних місцях перевіряти якість загортання насіння; норму висіву, огріхи. Перевірка якості посіву:

1. Перед початком посіву, агрегат встановлюємо на поворотній смузі і при виїзді на контрольну борозну, сошники сівалки переводимо в робочий стан.

При першому проході, проїхавши 20...ЗО м, зупиняємо агрегат і перевіряємо якість виконання посіву озимої пшениці відповідно до агротехнічних вимог. При подальшому виконанні операції постійно необхідно стежити за станом робочих органів.

3. У кінці загінки, після її проходу, на поворотній смузі здійснюємо поворот агрегату для зворотного руху.

Основні показники якості сівби і садіння культур такі г глибина загортання, норма висіву і садіння рівномірність загортання, прямолінійність рядків.

Відповідно до агротехнічних вимог, відхилення від заданої норми висіву насіння складає ±5%, добрив ±10%. Нерівномірність; висіву сівалки не повинна перевищувати ±4%, мінеральних добрив ±8%, кожного висівного апарату ±2%. Кількість насіння, загорнутого на задану глибину у суміжних горизонтах, повинно бути не менше 80 %.

Кінцеву якість сівби визначають після появи сходів, а якість визначають у процесі огляду поля (чи немає пропусків і чи точно розміщені рослини).

Підвищення якості роботи, економічності і продуктивності посівних агрегатів досягаємо проведенням комплексу заходів: виконання основних вимог щодо точності виконання початкових регулювань, як на регулювальному майданчику, так і особливо в полі при 1...2 проходах агрегату, сучасним проведенням технічного обслуговування і високою організацією праці, шляхом використання виробничих посівних ланок, широким впровадженням бригадного підряду.

4.8 Операційно-технологічна карта

Ефективність виробництва продукції рослинництва великою мірою залежить від раціонального поєднання і послідового виконання технічних можливостей комбайнів, правильного організування виконання кожної операції. Операційно-технологічна карта являє собою комплекс організаційно-технічних правил, які визначаються у формі дотримання виконання технологічної операції. В операційно-технологічній карті зазначаємо умови роботи і агротехнічні вимоги, порядок підготовки агрегату і поля до роботи, спосіб руху і швидкісний режим, продуктивність агрегату, витрати палива і контроль за якістю.

Визначаємо тривалість одного циклу в хвилинах за формулою:

де L_P -- робоча довжина гонів, м:

v_p -- робоча швидкість, км/год.:

t_n -- час повороту, хв.

Визначаємо технічну продуктивність за цикл, га:

де Вр - робоча ширина захвату агрегату, м;

Vp -- робоча швидкість агрегату, км/год;

Т_ц -- тривалість циклу, год.;

т - коефіцієнт використання часу зміни.

Визначаємо кількість циклів за зміну:

де, Ти, - час зміни, год.

Визначаємо витрату палива за зміну:

де, С_га -- витрати палива на га, кг;

W_3U - змінна продуктивність, га.

5. Економічний розділ

5.1 Розрахунок собівартості сільськогосподарської продукції

Визначаємо вартість 1ц силосної маси за інтенсивною технологією, використовуючи технологічну карту для підрахунку всіх елементів витрат, що входять до складу собівартості продукції.

Вартість одиниці продукції визначається за формулою:

де 3 - заробітна плата, грн.;

П_м - вартість ПММ, грн.;

А - відрахування на амортизацію машин, грн.;

С_пр і С_то - відрахування відповідно на поточний ремонт і ТО, грн.;

В_н -- вартість насіння, грн.;

Д_м - вартість мінеральних добрив, грн.;

До - вартість органічних добрив, грн.;

Д_г - вартість гербіцидів, грн.;

П_пів - інші прямі витрати, грн.;

З_в - загально виробничі витрати, грн.;

З_г - загальногосподарські витрати, грн.;

В_щтр - вартість побічної продукції, грн.

Основна заробітна плата за виробництво і збирання кукурудзи на площі 100га становить 4933 грн. Сюди входять: заробітна плата трактористів -4817 грн.; заробітна плата комбайнерів - 85,65 грн.; заробітна плата допоміжних робітників - 30,35 грн. До додаткових належать такі доплати:

- за класність (в середньому 10%), 4933x0,1= 493,3 грн.;

- за своєчасне та якісне виконання роботи, премії за понаднормову продукцію.

За даними господарства становить 35,5% прямої оплати, 4933x0,355х1751,2грн;

сума основної і додаткової заробітної плати становить:

Відрахування на соціальне страхування 37%:

Всі витрати на заробітну плату:

Вартість палива і мастильних матеріалів, згідно даним технологічної карти, становить П_м= 17157,5 грн.

За даними господарства на амортизаційні становлять 2,60 грн. на один умовний еталонний гектар. Тоді на загальну площу витрачаємо: А = 2,6x100 = 260 грн.

За даними витрати на поточний ремонт і ТО становлять 2988,47 грн.

Вартість насіння за даними господарства становить за 1ц кукурудзи 150 грн, отже, на всю продукцію 28х 150 = 4200 грн.

Вартість органічних добрив становить 100x75 = 7500 грн.

Вартість гербіцидів становить 2000x12 = 24000 грн.

Загально виробничі витрати по господарству становлять 8% від суми прямої заробітної плати, витрат на амортизацію і поточний ремонт:



Загальногосподарські витрати становлять 6,5% від суми прямої заробітної плати, витрат на амортизацію, поточний ремонт і ТО:

Зг =(9832,9+260+4200)х0,065 = 929 грн.

Загальна сума витрат на виробництво і зберігання кукурудзи з площі 100 га становить:

9832,9+17157,5+260+2988,47+4200+24000+7500+1143,3+929=68011,17грн

Розділивши вартість одержаної продукції на її кількість, одержимо собівартість 1ц силосної маси:

5.2 Розрахунок економічної ефективності від впровадження нової технології чи системи машин

Економічну ефективність від впровадження нової технології вирощування отримують з рахунок зниження собівартості продукції, збільшення врожайності, завдяки чому збільшується прибуток. Економічну ефективність розраховуємо по формулі:

(5.2)



де С₁ і С₂ - собівартість одиниці продукції старої та нової технологій.

При закупочній ціні Ц, = 150 грн/ц рівень рентабельності виробництва кукурудзи у % становить:

Використання нової технології виробництва кукурудзи дозволить отримати більші прибутки за рахунок зменшення витрат та підвищення продуктивності агрегатів. Звідси робимо висновок: впровадження нової технології буде рентабельним.

5.3 Розрахунок вартості виготовлення універсального знімача

Вартість виготовлення пристрою Спр. грн., визначається за формулою :

Спр. = Сзп. + Сз.ч. + См. + Нв (5.4)

де Сз.п. - заробітна плата робітників, грн.;

Сз.ч. - вартість запасних частин, грн.;

См. - вартість матеріалів, грн.;

Нв - накладні витрати, грн.

Заробітна плата з нарахуванням визначається за формулою :

Сзп. = Сосн. + Сдод. + Сс.с. + Сф.з. + Сп.ф. + Сн.в. (5.5)

де Сосн. - основна заробітна плата, грн.;

Сс.с. - відрахування на соціальне страхування, грн;

Сдод - додаткова заробітна плата, грн.;

Сн.в. - відрахування в фонд нещасних випадків, грн.;

Сп.ф. - вірахування в пенсійний фонд, грн.

Дані та розрахунок заробітної плати працівників, що виготовляють пристрій заносимо в таблицю 5.1.

Таблиця 5.1. Розрахунок заробітної плати робітників

Назва операції	Кваліфікація працівника	Розряд	Норма часу, .год.	Погодинна тарифна ставка	Сума, грн.
Слюсарні операції	Слюсар	IV	6	5,1	25,00
Свердління	Токар	IV	1	5,1	15,00
Монтажні роботи	Слюсар	IV	2	5,1	15,00
Зварювання	Зварник	IV	0,5	5,1	14,0
Всього					69,0

Основна заробітна плата робітників Сосн.грн., визначається за формулою :

Сосн. = Т : С (5.6)

де Т - час виконання робіт, год. ;

Визначаємо додаткову заробітну плату Сдод, грн за формулою :

Сдод. = Сосн. * Пд /100 (5.7)

де Пд - відсоток додаткової оплати, Пд = 20 %.

Сдод. = 69 * 20 /100 = 13,8 грн.

Визначаємо відрахування на соціальне страхування Сс.с., грн., за формулою :

Сс.с. = ( Сосн. + Сдод. ) * П с.с. / 100 (5.8)

де П с.с. - відсоток відрахування на соціальне страхування, П с.с. = 2,9%.

Сс.с. = ( 69,0 + 13,8 ) * 2,9 / 100 = 2,4 грн.

Відрахування у фонд зайнятості

Сф.з. = ( Сосн. + Сдод.) * Фз./ 100 (5.9)

де Фз. = відсоток відрахування у фонд зайнятості, Фз. = 1,6 %

Сф.з. = (69,0 + 13,8) * 1,6 /100 = 1,3 грн.

Відрахування у пенсійний фонд Сп.ф.,грн.,визначаємо за формулою :

Сп.ф. = (Сосн. + Сдод. ) * Пп.ф. / 100 (5.10)

де Пп.ф. - відсоток відрахування в пенсійний фонд, Пп.ф. = 32,2 %

Сп.ф. = (69,0 + 13,8) * 32,2 / 100 = 26,6 грн.

Відрахування в фонд від нещасних випадків Сн.в., грн., визначаємо за формулою :

Сн.в. = ( Сосн. + Сф.д. ) * Пн.в. /100 (5.11)

де Пн.в. - відсоток відрахувань у фонд від нещасних випадків, Пн.в.=0,88%

Сн.в. = (69,0 + 13,8) * 0,88 /100 = 0,7 грн.

Повна заробітна плата за формулою становитиме :

Сз.п. = 69,0 + 13,8+ 2,4 + 1,3 + 26,6 +0,7 = 113,8грн.

Накладні витрати становлять 60 % від повної заробітної плати робітника :

Нв. = Сз.п. * 60 / 100 = 113,8 * 60 /100 =68,23 грн.

Вартість матеріалів, що необхідні для виготовлення пристрою, грн., визначаємо за формулою :

См. = Q * g (5.12)

де Q - маса затраченого матеріалу, g = 11,6 грн.

См. = 11,6 * 9,6 = 111,36 грн.

Отже, вартість виготовленого пристрою становитиме :

Спр. = 113,8 +68,23 + 111,36 = 293,39 грн.

6. Енергозбереження

6.1 Особливості збереження енергії в сільському господарстві

Аграрна сфера матеріального виробництва має особливості, які визначаються специфікою енергетичних процесів у землеробстві і тваринництві з процесами споживання енергії у промисловості, що зумовлює неадекватність темпів зростання енергоспоживання та обсягів виробництва продукції. Перша особливість с.-г. пов'язана із використанням землі як непересічного чинника виробництва.

Земля, як засіб виробництва, обумовлює необхідність відповідності конструкцій техніки, що використовується у рільництві, біологічним вимогам (обмеження тичку ходового апарату на грунт, не пошкодження рослин). Властивості грунту (структура, вологість, які визначають різні умови руху) викликають необхідність витрачати значну кількість енергії на вантажооборот, який залежить від маси машини та протяжності шляху. Трактори тільки на переміщення витрачають 30% і більше потужності. На малоенергоємних роботах понад 75% усіх енерговитрат припадає на переміщення машин і матеріалів.

Мобільність с.-г. техніки внаслідок впливу рельєфу, взаємодії силової і робочої складових машинних агрегатів зумовлюють високу вібраційну та динамічну завантаженість конструкцій. Підвищена запиленість та забрудненість під час роботи машинних агрегатів у польових умовах викликає інтенсивне абразивне зменшування недостатньо захищених елементів. Підвищення економічної родючості ґрунтів значною мірою відбувається у процесі енергетичного впливу шляхом застосування досконаліших способів обробітку, меліорації за умови, що процес внесення енергії не порушує екологічної рівноваги. Відомо, що неоднакова якість земельних угідь зумовлює різну врожайність та рівень питомих витрат енергії, що змушує на гірших землях застосувати додаткові обсяги енергії для збільшення виробництва продукції.

Сільськогосподарські екосистеми відрізняються від природних тим, що окрім сонячної енергії вони одержують від людини додаткову енергію (енергія добрив, енергетичні засоби).

Зі збільшенням площ земельних угідь зростає розрив у часі між початком і завершенням операцій на різних ділянках. Це зумовлює необхідність використання високопродуктивної але не завжди енергозаощадливої техніки, а також створює сприятливі умови для маневрування машинами, дозволяє збільшити навантаження на них.

Специфічною особливістю енергоспоживання у сільському господарстві є залежність виробництва від погодно-кліматичних умов, що визначають хід технологічних процесів. Внаслідок неоднакових термінів дозрівання сільськогосподарських культур, різної їх врожайності, змінюється тривалість виконання технологічних процесів, їх енергоємність.

Сезонність - визначає нерівномірне завантаження енергетичних засобів протягом року.

6.2 Економіко-організаційні принципи ефективного енергоспоживання

Безперервність аграрного виробництва передбачає відсутність перерв у роботі технічних засобів і забезпечує синхронність процесу виробництва. Принцип безперервності найповніше втілюється у потоковості, за якої забезпечується синхронність виконання виробничих операцій та паралельне поєднання їх у часі, скорочення енерговитрат за рахунок зменшення холостого ходу у технологічному процесі і збільшення машинного часу роботи енергетичних установок.

При забезпеченні безперервності створюються умови протікання виробничого процесу без проміжних складів та перевалок скорочується число технологічних операцій. Завдяки дотриманню принципу безперервності зменшуються енерговитрати на переміщення сировини, що обробляється вантажно-розвантажувальні роботи.

Принцип повноти в енергоресурсах полягає в тому, що аграрне виробництво повинне бути забезпечене енергоресурсами у таких обсягах, щоб енергетичний чинник щонайменше лімітував обсяги виробництва. Компенсувати нестачу прямої енергії можна частково за рахунок минулих її витрат в інших галузях АПК.

Внаслідок дії різних чинників загальний обсяг енергоносіїв може бути обмежений, а це не дозволяє привести у відповідність показники вартості приросту виробництва продукції і приросту витрат енергоресурсів.

Порушення принципу відповідності спеціалізації і умовам ефективної реалізації наявного енергетичного потенціалу не дозволяє ефективно використовувати виробничий потенціал і енергоресурси аграрних підприємств стосовно місцевих природно-кліматичних умов, діючого економічного механізму господарювання. Особливістю сільськогосподарських підприємств України як правило є їх багатогалузева орієнтація. Функціональна різноманітність дозволяє уникати значних витрат, сприяти зростанню виробництва за рахунок взаємодії різних видів діяльності, покращити використання трудових ресурсів, використовувати нетрадиційні джерела енергії (енергії вітру, води).

При оптимізації енергоспоживання слід враховувати так званий ефект запізнення, який полягає в тому, що проходить певний час, перш ніж втручання (правове, економічне) вплине належним чином на економіку і відповідно на енергоспоживання.

6.3 Резерви зменшення енергоємності в рослинництві

У провідній галузі сільського господарства - рослинництві - існують значні резерви підвищення енергетичної ефективності виробництва продукції. Однією з причин неефективного використання МТП з огляду на енерговитрати в „пікові” періоди, коли енергонасичені трактори внаслідок нестачі менш потужних вимушено використовуються на технологічних операціях з низьким енергетичним навантаженням.

Під культури, які вирощуються за інтенсивними технологіями, вносять різні обсяги органічних та мінеральних добрив.

Зменшення енергоємності виробництва сільськогосподарської продукції може бути забезпечене підвищенням урожайності сільськогосподарських культур, зменшенням кількості технологічних операцій та зменшенням їх енергоємності.

При підвищенні нормативного часу тривалості основних операцій, недобір врожаю характеризується різними залежностями.

7. Охорона праці

7.1 Загальні положення охорони праці в рослинництві

Охорона праці в Україні є важливим державним завданням, тому що в кожній державі проводиться велика робота з охорони здоров'я і життя.

Охорона праці механізаторів має велике значення. Зростає технічне оснащення, механізація, висувають більше вимоги до системи машин, організації і охорони праці, а також до правил з техніки безпеки під час використання МТП. Під час роботи з сучасними високопродуктивними машинами необхідно користуватися новинками в галузі механізації, дотримуватись правил виробничої санітарії і користуватись засобами особистого захисту. Головним завданням охорони праці механізаторів є найшвидше усунення несправності машин, несприятливих умов на робочих місцях.

Перед початком руху машинно-тракторні агрегати повинні бути правильно відрегульовані, захищені всі їх основні вузли. Трактор і с/г машини повинні бути обладнані двосторонньою аварійною сигналізацією, вогнегасником, мітлою, лопатою, інструментами, аптечкою першої медичної допомоги.

7.2 Розробка інструкції з охорони праці на посіву кукурудзи

1. Загальні положення.

1.1. До роботи працівники, які пройшли інструктаж безпосередньо на робочому місці.

1.2. Сівалка повинна бути технічно справна і відповідати вимогам з охорони праці.

1.3. На робочих місцях не повинно бути зайвих вузлів і механізмів.

1.4. На робочих місцях не має бути сторонніх осіб.

1.5. На робочі місця призначається старший ланки.

1.6. Робоче місце забезпечується аптечкою першої медичної допомоги.

1.7. Працівник несе персональну відповідальність за порушення інструкції.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи .

2.1. Працівники повинні з'явитися на роботу за розкладом, запізнення на роботу без об'єктивних причин не допускається.

2.2. Працівники повинні одягнути спеціальний одяг і застібнути всі ґудзики.

2.3. Перевірити агрегат на відповідність вимогам охорони праці.

2.4.Працівники повинні дотримуватись особистої гігієни, тримати в чистоті одяг та інші речі.

2.5. Працівники повинні знаходитися на закріпленому робочому місці, самовільне переміщення на інше робоче місце забороняється.

3. Вимоги безпеки під час посіву кукурудзи.

3.1. Користуватися тільки справними інструментами, пристроями.

3.2. Бути обережним при підтягуванні кріплень вузлів і механізмів сівалки.

3.3. Перед встановленням сівалки на висів треба перевірити надійність підставки.

3.4. Усі регулювальні роботи повинні проводитися справним інструментом.

3.5. Під час руху агрегату забороняється сходити з трактора і виходити на нього.

3.6. Забороняється знаходитись під час повороту біля агрегату, регулювати і очищати робочі органи на ходу в транспортному положенні.

3.7. Забороняється проводити ремонт сівалки в піднятому положенні і при працюючому двигуні трактора, рухатися на зад.

3.8. Під час заправки агрегату забороняється користуватися відкритим вогнем і полити.

3.9. Заправку машинно-тракторного агрегату проводити тільки закритим с-бом.

4. Вимоги з техніки безпеки по закінченню роботи.

4.1. Працівники повинні повідомити керівника про всі порушення техніки безпеки в процесі виконання роботи.

4.2. Виконання вимоги особистої гігієни.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

5.1. у випадку одержання травми припинити роботу або зупинити агрегат, повідомити керівника, надати першу медичну допомогу, а за потреби відправити потерпілого в медпункт або викликати швидку допомогу.

5.2. Під час виникнення пожежі зателефонувати за № 01, а самим приступити до гасіння пожежі.

Ця інструкція складена на підставі Правил безпеки під посіву, вирощування та післязбиральної обробки.

Складена інструкція затверджується головою господарства та погоджується з головним інженером, інженером з охорони праці та юристом.

Погоджено

1. Головний інженер-міханік _______________

2. Інженер з охорони праці _______________

3. Юрисконсульт _______________

7.3 Санітарно-гігієнічні вимоги до виконання операцій

Погане освітлення, шум, вібрація, загазованість і неправильна організація робочого місця нерідко є причиною трагічних випадків, оскільки все це впливає на механізаторів, знижується увага. Робота в поганих умовах може призвести до тяжких захворювань. У літній період, якщо конструкцією трактора не передбачено кабіни, закріпляють захисне покриття у вигляді тенту. С/г машини, які під час роботи виділяють пил, обладнують пиловловлювачами і пило-відвідними пристроями.

7.4 Протипожежні вимоги під час виконання операцій

Значення протипожежного захисту об'єктів АПК вимагає від працівників пожежної охорони широкого використання в боротьбі з вогнем , досягнень науково-технічного прогресу і передового досвіту. Трактористи - машиністи, а також комбайнери повинні не лише знати правила пожежної безпеки, а і неухильно виконувати їх.

Відомо, що основною причиною виникнення пожежі в машинно-тракторному агрегаті являється іскра від вихлопних газів тракторів, комбайнів і автомобілів. Причиною цього може бути відсутність або несправність іскрогасника. Підчас роботи на дизелі слід стежити за щільністю контактів приєднання проводів, що йдуть від магнето до запалювальної свічки пускового двигуна. На кожному тракторі , комбайні і автомобілі обов'язково повинен бути встановлені вогнегасники. Вони повинні бути в доступному місці і в полі зору механізатора.

8. Охорона природи

8.1 Значення природоохоронних заходів у сільському господарстві

На сьогоднішній день, охорона природи в світі є найважливішою проблемою суспільства. В умовах НТП, швидкого розвитку промисловості, сільського господарства, усіх галузей економіки величезного значення набуває поліпшення охорони природи та раціональне використання природних ресурсів. Головним джерелом забруднення є господарство і с/г техніка, особливо з використанням отрутохімікатів, а також пасивне відношення людей до ПММ, все це призводить до знищення природи. Спалюючи велику кількість палива, техніка викидає в повітря величезну кількість шкідливих газів, що спричиняє забрудненню атмосфери.

Охорона природи - система заходів, направлених на підтримання раціональної взаємодії між діяльністю людини і оточуючим середовищем : зберігання і відновлення природних багатств та розумне їх використання . Все це робиться для сьогоднішніх і майбутніх поколінь людей.

Усі ці заходи повинні науково обґрунтовуватись і здійснюватись на різних рівнях.

8.2 Охорона ґрунтів від ерозії

Ерозією називається руйнування ґрунту та гірських порід потоками води або вітру, а також технічними засобами. Кожен вид ерозії має свої особливості та умови розвитку . Однак наслідками їх дій однаково є знищення родючості ґрунту та руйнування до повного знищення. Багатовікове використання землі без протиерозійних процесів призвели до значного впливу і видування ґрунтів, утворення ярів, наносів піску, замулення ставків, водойм і річок. Ерозія може бути спричинена неправильним використанням худоби, безконтрольним вирубуванням лісів, прокладанням траншей, каналів, трубопроводів та іншими видами будівництва, неправильними методами землеробства . На практиці маємо змогу переконатися в тому, що планове проведення комплексу протиерозійних заходів. Найбільш радикальними заходами для цього комплексу є організаційно-господарські, агротехнічні, агролісомеліоративні та гідротехнічні заходи. Організаційно-господарські протиерозійні заходи є обов'язковими. Вони передбачають в ерозійному відношенні с/г використання земель і найбільш ефективне використання різних способів і методів боротьби з ерозією.

8.3 Охорона ґрунтів від забруднення міндобривами і пестицидами

Науково-технічна революція значно розширила межі хімізації с/г виробництва. У землеробстві поряд з мінеральними добривами , вапнуванням і гіпсуванням ґрунтів широко застосовується хімічні засоби захисту рослин, стимулятори росту, різні синтетичні матеріали. З кожним роком збільшується виробництво отрутохімікатів. Проте тривале внесення у великих дозах в грунт, особливо азотних і фосфорних, виникає забруднення оточуючого середовища нітратами. Тому з метою охорони грунтів від забруднення мінеральними добривами необхідно суворо дотримуватись норм внесення добрив, використовувати добрива у формі гранул, не залишати на полях невикористані добрива, зменшити використання швидкорозчинних добрив у зонах надмірного зволоження. Не менш швидкого впливу завдає нерозумне використання пестицидів, тому основою для включення в список того чи іншого пестициду є попередні державні випробування, їх токсикологічна і гігієнічна оцінка, визначення конкретних норм витрат, строків використання.

8.4 Заходи щодо збереження тваринного світу

Багатство тваринного світу є джерелом величезних матеріальних цінностей. Тварини в житті людини відіграють велике наукове, культурне та естетичне значення. Однак діяльність людини впливає на тваринний світ, що приводить до його зміни і ставить загрозу. Так загибель тварин спричинює застосування хімічних речовин проти шкідників с/г культур і бур'янів. Особливою умовою с/г є те, що найчастіше на великих площах рослинність представлена кількома видами основних культур. Тому це призводить до зменшення кількості видів тварин у культурних ценозах , цим створює виключно сприятливі умови для розмноження деяких видів комах, рослиноїдних тварин.

З метою охорони тварин та птахів, було вирішено під час с/г робіт обладнувати машини причіпні механізми відлякуючи ми пристроями, установками . Також розпочинати польові роботи необхідно з середині поля або від населеного пункту до лісу, вибирати для кожного поля тактику робіт, яка максимально сприяла збереженню диких тварин, прикладом може бути робота, яка дає змогу тваринам і птахам залишити небезпечну для них зону і перебратися до надійної схованки. Необхідно обмежувати застосування пестицидів і добрив, запобігати їх потраплянню разом з дощовими водами до водойм, ставків.

висновки

Нами було розроблено дипломний проект на тему: „Розрахунок системи машин для вирощування кукурудзи на силос в ТОВ «Голландська Аграрна компанія» Глухівського району за інтенсивною технологією”. В роботі дається : виробничо-технологічна характеристика господарства, проведено планування виробничих процесів та складання операційно-технологічних карт вирощування кукурудзи на силос.

В розрахункових частинах ми провели розрахунок планування виробничих процесів та складання оптимального складу МТП на літній період, а також розроблено операційно-технологічну карту на вирощування кукурудзи на силос. На основі комплексу розрахункових робіт можна сказати, що склад МТП ТОВ «Голландська Аграрна компанія» Глухівського району використовується раціонально і ефективно.

В технологічній частині проаналізовано агротехнічні вимоги, яких необхідно дотримуватись під час посіву кукурудзи, проведено розрахунок складу агрегату, описано послідовність операції по підготовці поля і агрегату до роботи.

В організаційній частині розроблено методи праці при виконанні механізованих сільськогосподарських робіт, приведено показники по яких оцінюється якість роботи посівного агрегату.

В конструкторській частині розроблено універсальний знімач для шестерень та підшипників, а також проведений розрахунок деталей пристрою на міцність.

Розроблено питання по охороні праці, природи і протипожежні заходи при виконанні сільськогосподарських робіт.

В економічній частині проведені розрахунки собівартості виготовлення розробленого пристрою та вирощування кукурудзи на силос.

ЛІТЕРАТУРА

сільськогосподарська машина вирощування кукурудза

1. Войтюк Д.Г. Сільськогосподарські та меліоративні машини. - К.: Вища школа, 2004. - 514с.

2. Ярош Ю.М., Трусов Б.А. Технологія виробництва сільськогосподарської продукції. - К.: Український Центр духовної культури, 2005. - 524 с.

3. Івашина М.Б. Машиновикористання в землеробстві. - Немішаєв: НМЦ, 2003. - 160 с.

4. Івашина М.Б., та ін. Машиновикористання в землеробстві. - К.: Урожай, 1989. - 320 с.

5. Ільченко В.Ю., Карасьов П.І., та ін. Експлуатація машинно-тракторного парку в аграрному виробництві. - К.: Урожай, 1993. - 288 с.

6. Ільченко В.Ю., Нагірний Ю.П., та ін. Машиновикористання в землеробстві. - К.: Урожай, 1996. - 320 с.

7. Справочник кукурузовода / Под ред. Д.С. Филева, П.И. Сусидко. - Днепропетровск: Промінь, 1973. - 260 с.

8. Діденко М.К., Пивовар С.Г., Мальнєв П.П. Збирання кукурудзи комбайном ККХ-3. - К.: Держсільгоспвидат, 1961. - 137 с.

9. Кукуруза / Под ред. П.И. Сусидко, В.С. Цикова. - К.: Урожай, 1978. - 295 с.

10. Комплексная механизация заготовки кормов: Сб. науч. тр. - Том 119. - М.: ЦОПКБ ВИМ, 1989. - 151 с.

11. Храпач Є.І. Комплексна механізація збирання трав на сіно. - К.: Держсільгоспвидат, 1962. - 157 с.

12. Алдошин Н.В. Индустриальная технология производства кормов. - М.: Агропромиздат, 1986. - 175 с.

13. Попов И.Ф. Машины для уборки трав на сено. - М.: Машгиз, 1958. - 268 с.

14. Воронов Ю.И., Ковалёв Л.Н., Устинов А.Н. Сельскохозяйственные машины. - М.: Высшая школа, 1978. - 295 с.

15. Короткевич П.С., Войтюк Д.Г. Сільськогосподарські машини. - К.: Урожай, 1979. - 368 с.

16. Нова сільськогосподарська техніка / В.А. Ясенецький, В.С. Куліш, М.П. Мечта, А.Ф. Пономаренко та ін. / Під ред. В.А. Ясенецького. - К.: Урожай, 1991. - 318 с.

17. Карпенко С.А., Родіонов О.Н. Нова сільськогосподарська техніка. - К.: Урожай, 1973. - 212 с.

18. Гапоненко В.С., Войтюк Д.Г. Сільськогосподарські машини. - К.: Урожай, 1982. - 311 с.

19. Карпенко С.А., Пігарев М.М. Нова сільськогосподарська техніка. - К.: Урожай, 1978. - 190 с.

20. Мацибора В.І. Економіка сільського господарства. - К.: Вища школа, 1994. - 258с.

Размещено на Allbest