Розробка ефективної системи застосування добрив в господарстві

Загінний спосіб застосовують при внесенні добрива на полях з малою довжиною гонів, а також при роботі широкозахватних агрегатів. Загінний спосіб являється раціональним при відсутності можливості виконувати розвороти за межами поля тому, що ширина поворотної смуги на 30-40% менше, ніж при човниковому способі.

Організацію руху агрегатів можна створити двома способами. За першим способом агрегат рухається вздовж довшої межі до повного спорожнення кузова, а потім повертається для завантажування. За другим способом агрегат робить перший робочий заїзд вздовж межі поля на відстані, що дорівнює половині ширині захвату, і рухається до спорожнення половини місткості кузова. Потім розвертається і робить другий робочий заїзд вздовж першого на відстані ширини захвату. Наступні агрегати працюють аналогічно.

3.7 Аналіз технічних систем

Структурна схема технічного комплексу.

Технічний комплекс машин для виконання технологічної операції, є набір ланок, які мають змогу виконувати її при послідовному, паралельному, або послідовно-паралельному зєднанні. Кожна ланка виконує визначену долю технологічного процесу, в складі якої є набір спеціальних машин, які також можуть бути зібрані у послідовні, паралельні, або паралельно-послідовні схеми.

Як приклад, можна привести технічний комплекс для внесення добрив, який в своєму складі має ланку підготовки і навантаження добрив в агрегат (1), ланку транспортування і розподілу добрив по поверхні поля (2) і ланку заробки добрив у ґрунт (3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

4

3

Рисунок 3.2. Схема взаємодії ланок технічного комплексу для внесення добрив

1. Навантажувач ПЭ-Ф-1А;

2. Розкидач добрив МТЗ-82+1-РМГ-4;

3. Агрегат для заробки добрив у ґрунт Т-150+ПЛН-5-35

Відмова ланок 1, 2 приводить до повної відмови комплексу, а одного із агрегатів третьої ланки до часткової відмови комплексу. Визначення показників безвідмовності технічного комплексу

Тривалість виконання технологічної операції Д_р, днів=2

Коефіцієнт змінності К_зм=2

Згідно із структурною схемою технічного комплексу складаємо таблицю, в якій приводимо марочний і кількісний склад машин, які входять в агрегати і ланки, (колонки 1, 2, 3), а також підготуємо колонки для показників безвідмовності, які надалі будуть розраховуватися.

Таблиця 3.7. Склад і технологічні характеристики машин комплексу.

Ланки технічного комплексу	Марка машини, знаряддя	Кількість, шт	Наробіток на відмову То, год	Інтенсивність відмов, м, год-1	Імовірність безвідмовної роботи
					машини Рм	агрегату Ра	ланки, Рл
1	2	3	4	5	6	7	8
1. навантажувач	ПЭ-Ф-1А	1	90	0,011	0,77	0,77	0,77
2. розкидач	МТЗ-82	1	85	0,012	0,75
	1-РМГ-4	1	62	0,016	0,68	0,51	0,51
3.1.заробка добрив у ґрунт	Т-150	1	82	0,012	0,75
	ПЛН-5-35	1	190	0,005	0,87	0,65
3.2.заробка добрив у ґрунт	Т-150	1	82	0,012	0,75		0,42
	ПЛН-5-35	1	190	0,005	0,87	0,65

Визначаємо показники безвідмовності всіх складових технічної комплексу (тракторів, , робочих машин, агрегатів і ланок).

Інтенсивність відмов при роботі тракторів, зчіпок, робочих машин, самохідних агрегатів, год^-1

(3.52)

Розраховані значення _м всіх складових технічного комплексу заносимо в колонку 5 табл. 3.7.

Нормативний час тривалості виконання технологічної операції, год.

t_н=Т_зм Д_р К_зм (3.53)

Розкидання t_н =2·2·6=24год

Заробка t_н =7·2·2=28год

Імовірність безвідмовної роботи тракторів, робочих машин, самохідних агрегатів.

(3.54)

виконаємо заміну виразу (-_мt_н) на (-x) тоді залежність (3.54) матиме вид:

(3.55)

Імовірність безвідмовної роботи агрегатів

Р_а = Р_тр Р_зч Р_м1...Р_мі (3.56)

де Р_тр;Р_зч;Р_м - імовірність безвідмовної роботи трактора, зчіпки, робочої машини (із колонки 6 табл.3.7);

і - кількість різнотипних машин в агрегаті.

Розраховані значення імовірності Р_а заносимо в колонку 7 табл.3.7.

Імовірність безвідмовної роботи ланки:

ланка складається із агрегатів з однотипними машинами, які паралельно виконують технологічну операцію

Р_л=Р_а (3.57)

ланка складається із агрегатів з різнотипними машинами, які послідовно виконують технологічну операцію

(3.58)

Результати розрахунків по залежностях (3.57) і (3.58) заносимо в колонку 8 табл.3.7.

Визначити середній час безвідмовної роботи ланки, год

(3.59)

Де ln(P_лі) - логарифм P_л при основі e це показник степені х, тобто:

=24/0,67=35,8 год (3.60)

=24/0,86=27,9 год

По розрахованій величині часу Т_л можна зробити висновок про достатність середнього часу безвідмовної роботи ланки для виконання заданого обсягу роботи. Коли Т_л t_н , то ланка заданий обсяг роботи за Т_л годин не виконає. В такому випадку необхідно проаналізувати розраховані значення імовірності безвідмовної роботи (колонка 6) всіх машин і виявити показники безвідмовності, які не задовольняють виконання технологічного процесу по агротехнічним строкам. Тоді необхідно підвищити імовірність безвідмовної роботи менш надійної складової ланки за рахунок введення в агрегат резервної машини. Отже, Т_л t_н ,звідси видно , що агрегат виконує заданий обсяг робіт.

Визначення показників надійності технічного комплексу

Згідно із структурною схемою технічного комплексу складаємо таблицю, в якій приводимо марочний і кількісний склад агрегатів (колонки 1, 2, 3)

Таблиця 3.8 - Склад і технологічні характеристики машин комплексу.

Ланки технічного комплексу	Марка машини, знаряддя	Кількість, шт	Наробіток на відмову То, год	Час відновлення Тв, год	Продуктивність	Коефіцієнт готовності
					розрахункова Wa	фактична Wаф	машин КГм	агрегатів КГа
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	ПЭ-Ф-1А	1	90	2,3	28,8	28,08	0,975	0,975
2	МТЗ-82	1	85	4,8			0,946
	1-РМГ-4	1	62	2,3	2,9	2,65	0,964	0,91
3.1 3.2	Т-150	1	82	5,6			0,936
	ПЛН-5-35	1	190	1,9	1,72	1,6	0,992	0,93
3	Т-150	1	82	5,6			0,936
	ПЛН-5-35	1	190	1,9	1,72	1,6	0,992	0,93

Визначити показники надійності всіх складових технічної комплексу (тракторів, робочих машин, агрегатів і ланок).

Коефіцієнт готовності тракторів, робочих машин, самохідних агрегатів.

(3.61)

Розраховані значення К_Гм заносимо в колонку 8 табл.3.8

Коефіцієнт готовності агрегатів

(3.62)

Де N - кількість складових елементів агрегату (трактор, зчіпка,

робочі машини, знаряддя і т. ін.). формула (3.62) може мати вид:

(3.62А)

Розраховані значення К_Га заносимо в колонку 9 табл.3.8

Машини, які входять до складу агрегатів, можуть виходити із ладу в процесі виконання технологічної операції, що призводить до простоїв агрегатів і зниження їх продуктивності.

Фактична продуктивність агрегатів з урахуванням їх надійності:

W_аф = К_Га W_а (3.63)

Чисельні значення Wаф заносимо в колонку 7 табл.3.8

Показники надійності ланки, яка складається із агрегатів для виконання основної технологічної операції, при умові, що всі агрегати одинакові і працюють автономно, тобто включені в ланку паралельно.

В даному випадку коефіцієнт готовності ланки буде дорівнювати коефіцієнту готовності агрегату.

К_Гл = К_Га (3.64)

Виробіток основної ланки за нормативний час виконання технологічної операції без урахування надійності машин, га

(3.65)

Де t_н - нормативний час технологічного процесу, год;

k - кількість агрегатів в ланці;

Фактичний виробіток основної ланки з урахуванням надійності машин, га

(3.66)

Коли фактичний виробіток ланки за нормативний час Q_лф буде більший, або дорівнювати Q_л, то приймають, що кількість агрегатів в ланці і їх надійність достатні для своєчасного виконання запланованого обсягу роботи.

В тому випадку коли Q_лфQ_л, то необхідно підвищити надійність або продуктивність ланки.

Отже, так як Q_лфQ_л, то для надійності і виконання операції в задані строки треба мати резервну машину Т-150, тому що коефіцієнт готовності у цієї машини дуже низький К_Гм=0,936.

Визначимо необхідну кількості запасних елементів сільськогосподарських машин (вузлів чи деталей) для безвідмовної роботи технічного комплексу

Таблиця 3.9 - Перелік запасних елементів с-г машин і показники їх роботоздатності.

Елементи машин	Кількість, шт	Наробіток на відмову То, год	Час відновлення Тв, год	Інтенсивність	Імовірність	Кількість запасних елементів m
				потоку відмов о	потоку відновлення в	безвідмовної роботи Рел	відмови q
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Транспортер	1	62	2,3	0,016	0,43	0,964	0,036	0,3

Визначити показники безвідмовної роботи запасних елементів сільськогосподарських машин (вузлів чи деталей).

Інтенсивність потоку відмов, год-1

(3.67)

де і - елементи машин (вузли, деталі), які працюють одночасно і можуть виходити з ладу при виконанні роботи;

п - кількість однойменних елементів машин (вузлів, деталей).

Розраховані значення _о заносимо в колонку 5 табл. 3.9

Інтенсивність потоку відновлення, год^-1

(3.68)

Розраховані значення _в заносимо в колонку 6 табл. 3.9

Імовірність безвідмовної роботи (статистично визначається відношенням середнього наробітку на відмову до сумарного періоду, який включає наробіток на відмову і час відновлення, що імовірно може мати місце на протязі нормативного часу тривалості виконання технологічної операції).[5]

(3.69)

Розраховані значення Рел заносимо в колонку 7 табл. 3.9

Імовірність відмови.

q = 1 - P_ел (3.70)

Розраховані значення q заносимо в колонку 8 табл. 3.9

Визначити потребу у запасних вузлах чи деталях (т) для забезпечення безвідмовної роботи машин на період виконання технологічного процесу. Для цього використовують умову, що імовірність того, що кількість відмов буде меншою від кількості запасних і відновлених вузлів чи деталей за цей період є функцією нормального закону розподілу цієї величини.[5] Для розв'язання нашої задачі функцією буде імовірність безвідмовної роботи P_ел{m>nq}, а аргументом - .

Тоді функціональна залежність матиме такий вид:

(3.71)

Задаємо значення Р_ел (із колонки 7 табл. 3.9) Розраховані значення т заносимо в колонку 9 табл. 3.9

Зменшити потребу у запасних елементах можна за рахунок кращого технічного обслуговування і відповідної технологічної наладки агрегатів.

З розрахунків видно, що для безвідмовної роботи технічного комплексу потрібно мати запасний транспортер.

3.8 Шляхи поліпшення якості внесення добрив

Поліпшення якості внесення добрив можна досягти впровадженням у с.-г. виробництво організаційних і технологічних заходів та вдосконаленням конструкції робочих органів машин для внесення добрив. Рівномірне розподілення часточок сипучих добрив по поверхні ґрунту, це основна вимога яка пред'являється до машин що виконують суцільне внесення мінеральних туків по поверхні поля.

Багаторічне використання розкидачів з відцентровими робочими органами виявили ряд недоліків їх принципу дії, які суттєво знижують якісні показники технологічного процесу внесення добрив і ефективність їх використання. Так, наприклад, по даним ЦІНАО фактична нерівномірність внесення добрив розкидачами з відцентровими робочими органами в умовах рядової експлуатації складає 50...75%. це призводить до строкатості родючості ґрунтів, поляганню частини посівів, нерівномірної стиглості культур, що погіршують якість продукції, умови їх зберігання і, як наслідок, виникнення значних втрат. Крім того, відцентрові робочі органи при розкиданні часточок добрив придають їм однакову початкову швидкість, як маленьким так і крупнішим, а при значній різноманітності фізико-механічних властивостей добрив це призводить до сегрегації (розподілення) часточок по формі і розмірам. Це явище не дає можливості вносити суміші добрив існуючими відцентровими робочими органами.

Більш перспективним технологічним принципом суцільного розподілення сипучих мінеральних добрив являється пневматичне розсівання. На відміну від відцентрових, пневмостуменеві робочі органи транспортують часточки добрив супутнім струменем на всьому шляху їх руху від кузова і до ґрунту, а не тільки на ділянці розгону. В пневмоструменевому апараті процес розгону часточок відбувається таким чином: мілкі часточки розганяються потоком повітря більш інтенсивно і в момент вильоту їх із трубопроводу конкретної довжини здобувають більші значення швидкості, що збільшує запас їх кінетичної енергії, крупніші часточки встигають розігнатися до меншої швидкості, але вони мають більшу масу. Таким чином, величина кінетичної енергії для часточок різних розмірів має тенденцію до вирівнювання. А це сприяє вирівнюванню дальності польоту різних по розмірам часточок, більш рівномірному розподіленню їх по ширині розкидання, що дозволяє ефективно вносити як окремі види добрив, так і їх суміші. Встановлення пневмоструменевих робочих органів на кузовних розкидачах дозволяє зберегти їх позитивні властивості: вільну доставки часточок добрив від кузова до ґрунту, простоту конструкції, її компактність і надійність, усунувши при цьому недоліки робочого процесу відцентрових робочих органів. Це дає можливість поліпшити рівномірність розподілення сипучих добрив і їх сумішей, збільшити ширину захвату, забезпечити стабільність параметрів технологічного процесу із зміною часу і при внесенні різних доз добрив.

Для поліпшення якості внесення добрив на кафедрі ЕМТП виконали переобладнання розкидача ПРТ-10. Відцентрові робочі органи замінили на пневмоструменеві.

Особливості переобладнання. В серійному розкидачі ПРТ-10 зняли відцентрові диски із гідромоторами їх приводу. На звільнене місце установили раму, на якій змонтували вентилятори високого тиску типу Ц8-18 №5 із пневмопроводами, які направлені один на один із зміщенням для усунення впливу повітряних потоків. Приводяться в дію вентилятори від ВВП трактора за допомогою привода, який включає шківи різних діаметрів, клинові паси і конічні редуктори. Вал відбору потужності трактора обертається із швидкістю 1000 об/хв., а привід забезпечує швидкість обертання робочих коліс вентиляторів - 3000 об/хв.. Вентилятори створюють потужні пневмострумені, які підхоплюють масу сипучого матеріалу, що засипається із кузова в воронки пневмопроводів, і надають часточкам гранульованих добрив початкову швидкість біля 20...25м/с. Часточки добрив із супутнім струменем переміщуються у повітряному просторі на певну дальність польоту, яка відповідає одержаній енергії і розподіляються по поверхні поля по мірі використання енергії.

Для того, щоб часточки розподілялись починаючи від осі розкидача і далі по ширині захвату з максимальною рівномірністю, були встановлені пальці для відсікання деякої частини потоку з метою досягнення ефекту рівномірності.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

4

3

Рис 3.3 Схема пневмоструменевого розкидача сипучих мінеральних добрив.	1. Кузов; 2. Шнек; 3. Тубопровід; 4. Перехідник; 5. Вал приводу; 6. Вентилятор.

3.8.1 Розрахунок зварного шва кузова розкидача

При виготовленні кузова необхідно зварити дві стальні смуги в стик так, щоб з'єднання витримало силу на розрив Р=4 тони (товщина смуг t=10 мм).

Необхідно визначити ширину смуг „В” і запас міцності матеріалу смуг, якщо для смуг [х_р]=1400 кг/см², а для шва [х]_э=1000 кг/см².

Розрахунок рівняння міцності шва при зварюванні в стик дає результат:

, см

Ширина смуги повинна бути більша на 10 мм (ураховуючи можливий не провар шва по кінцям).

см

При такій ширині смуга безпечно витримує силу:

[х_р]= 1400•5•1=7000 кг.

Запас міцності матеріалу смуги:

4. Забезпечення працездатності персоналу по обслуговуванню комплексу машин для внесення добрив

4.1 Охорона праці при роботі з добривами

Майже всі мінеральні добрива являються токсичними для людини і при неправильному поводженні вони можуть призвести до отруєння організму.

До роботи з добривами допускають працівників, які пройшли медичний огляд, знають властивості добрив і вміють ними користуватись. Через кожні 12 місяців працівники проходять повторний медичний огляд. До робіт з добривами не допускаються підлітки до 18 років, вагітні жінки і матері, що годують немовлят. До роботи допускають осіб, які знають правила експлуатації машин, і склали екзамени з техніки безпеки.

Загальне керівництво і відповідальність за організацію роботи по охороні праці і техніці безпеки в сільському господарстві, згідно з діючими положеннями, покладено на керівника господарства.

Відповідальність за техніку безпеки і виробничу санітарію при експлуатації транспортних засобів і машин для виконання технологічних процесів рішенням керівника (колективу, правління) покладено на головного інженера, керівника виробничого відділку.

Безпосереднім керівником впровадження в виробництво міроприємств по техніці безпеки, виробничій санітарії і пожежній безпеці, а також контролюючим органом за дотриманням норм і правил техніки безпеки та законодавчих актів по охороні праці являється інженер (ст. інженер по техніці безпеки, його звільнено від інших виробничих обов'язків.

Відповідальний за техніку безпеки займається розробкою поточних і перспективних заходів по покращенню умов праці, попередженню причин виробничого травматизму та професіональних захворювань; організує навчання робітників по питанням охорони праці і техніки безпеки; веде облік і аналізує випадки травматизму і професіональних захворювань; проводить інструктаж при прийомі на роботу. Всі розпорядження відповідального, що стосуються питань створення безпечних і здорових умов праці, обов'язкові для виконання. Якщо його вказівки не виконуються і правила техніки безпеки порушуються, він готує пропозиції керівництву про притягнення порушників до відповідальності. [13]

До роботи з мінеральними добривами допускаються тільки ті особи що пройшли інструктаж по техніці безпеки. Існує декілька видів інструктажу:

- ввідний інструктаж проводить інженер по техніці безпеки;

- інструктаж на робочому місці проводить керівник робіт відповідного виробничого підрозділу;

- щоденний інструктаж проводить адміністративно-технічний персонал;

- періодичний (повторний) інструктаж необхідно проводити з усіма робітниками незалежно від їх кваліфікації і стажу один раз за півроку. [13]

4.2 Застережні заходи при роботі з добривами

Обслуговуючий персонал під час роботи повинен користуватись протипиловими респіраторами, захисними окулярами, фартухами і рукавицями.

Необхідно користуватися при змішуванні туків засобами індивідуального захисту: гумовим взуттям, пилозахисними комбінезонами або халатами, рукавицями, а також респіраторами і захисними окулярами.

При роботі з розсипними добривами не допускається робити у буртах підкопи, які можуть призвести до обвалів. Відсирілі азотні і калійні добрива просолюють одяг і шкіряне взуття, тому працюють з ними тільки в гумових чоботах, в халаті або фартусі. Для захисту від вапнякових матеріалів очі захищають окулярами, одягають гумові чоботи, пилозахисні комбінезони, застосовують респіратори У-2К, Ф-62Ш, «Астра» або типу «Пелюсток».

Працювати з безводним аміаком можна лише в промислових протигазах з коробками К і КД та в гумових рукавицях. Під час заповнення і зливу цистерни біля неї не повинно бути сторонніх осіб.

При транспортуванні цистерни з безводним аміаком водій повинен по можливості уникати проїздів через населені пункти. У кабіні машини, крім водія, мусить бути особа, що супроводжує цистерну. Крім протигазів для водія і особи, що супроводжує цистерну, у кабіні повинен бути аварійний; комплект запломбованих протигазів (не менше двох) і костюм із прогумованої тканини.

Роботи на складах мінеральних добрив виконують в спецодязі із бавовняних пилозахистних тканин. Крім того, необхідно мати респіратори типу У-2К, Ф-62Ш, “Астра-2” і “Лепесток”, а також герметичні окуляри закритого типу із потайними вентиляційними отворами С-1, С-5, С-6, С-33. Робочі місця повинні бути освітлені. Категорично забороняється виконувати роботи на складах без примусової вентиляції, без захисних огороджень і щитків. [12] Забороняється курити та приймати їжу під час роботи з добривами. При роботі з затареними добривами мішки обережно, щоб вони не рвались і не розсипались, укладають зашитим боком у середину штабеля.

Допускається зберігати аміачну селітру в одному складі не більше 3500 т, а в одному відсіку - 1200 т. Висота штабеля аміачної селітри на піддонах до 4,4 м. Мішки без піддонів укладають в 8 - 10 рядів на висоту 1,5 - 1,8 м. Після закінчення роботи засоби захисту необхідно знімати в певній послідовності: не знімаючи резинові рукавиці помити їх в 3...5% розчині кальцієвої соди, сполоснути у чистій воді, зняти захисні окуляри і респіратор, резинові чоботи і комбінезон, а потім знову вимити рукавиці і зняти їх.

Респіратор вимити в теплій мильній воді, ополоснути, протерти чистою салфеткою і просушити при кімнатній температурі. Спецодяг обтрусити від пилу і просушити. Резинові чоботи помити в розчині вапна, сполоснути чистою водою, і просушити.

4.3 Техніка безпеки при роботі з вантажними і транспортними засобами та машинами для внесення добрив

До керування вантажопідйомними машинами допускають осіб, які мають посвідчення на право керування відповідною ' машиною.

Виїзд тракторного поїзда допускається тільки при наявності у тракториста необхідного посвідчення, дорожнього листа або наряду, підписаного відповідальною особою. Всі трактори, транспортні і автомобільні причепи повинні мати державні номерні знаки. Вантажопідйомні машини, що використовують у господарствах, реєструють в органах Держсільенергонагляду. Порядок реєстрації відповідає «Правилам обладнання і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів».

Під час вантажних робіт не можна стояти або проходити під вантажем чи знаходитись на шляху його руху. Майданчики, де виконуються ці роботи, добре освітлюють. При переїздах і під час роботи на тракторі не повинно бути сторонніх осіб. Не можна перевозити вантаж у грейфері чи на гаку. Перед початком технічного обслуговування навантажувачів його ківш опускають на землю або підставки і знімають тиск в гідросистемі. Всі тракторні причепи повинні мати стоп-сигнали, покажчики поворотів, а також гальма, якими керують з кабіни трактора, а самоскидні транспортні засоби - опорні пристрої проти самовільного опускання піднятого кузова.

Правила безпеки при роботі з машинами для внесення добрив. Для підвищення надійності керування агрегатом напівпричіпні розкидачі зчіплюють з трактором гідрогаком, обладнаним страхувальним ланцюгом.

Забороняється при роботі розкидачів з дисковими робочими органами знаходитись ближче 15 м від агрегату, а з роторними - 40м. Розкидачам з приводом конвеєра від ходового колеса категорично забороняється рухатись назад з включеним конвеєром. Не можна повертати агрегат з включеним ВВП, а також повертати на кут більше 40°.

Кузовні машини і тукові сівалки можна заправляти тільки при повній зупинці агрегату. Забороняється перевозити людей в кузові розкидача. [12]

Працюючи з начіпними машинами, рукоятку керування гідророзподільника трактора треба встановлювати в положення «Плаваюче».

Категорично забороняється знаходитись під сівалкою, якщо вона піднята у транспортне положення. При роботі з розкидачами добрив типу «Цементовоз», дотримуватися таких правил техніки безпеки: забороняється розпилювати хімікати ближче 500 м до населених пунктів, якщо вітер направлений в їх бік; дозволяється працювати при робочій температурі стінок цистерни не нижче - 30°С; відкривати верхній люк цистерни і роз'єднувати шланги тільки при виключеному компресорі і відсутності тиску в цистерні; забороняється працювати при несправному мановакуумметрі; не дозволяється прочищати розпилювальний пристрій при включеній розвантажувальній системі. При експлуатації автомобільних і тракторних цистерн забороняється:

- підносити відкритий вогонь до люка або горловини цистерни при її огляді, а також до отворів пробок акумуляторної батареї і деталей системи живлення двигуна;

- ремонтувати агрегати і вузли, магістралі, встановлювати деталі, якщо система знаходиться під тиском; перевозити паливо і мастильні матеріали. Під час роботи з водним аміаком треба стояти з навітряного боку, заправляти машини аміаком тільки закритим способом. При цьому не можна курити, запалювати сірники, висікати іскри ударами по металу, застосовувати пальники, і переносні лампи. Забороняється ставити машини з аміаком біля електрозварки, кузні та інших місць, де проводяться роботи з вогнем.

Цистерни для водного аміаку ремонтують тільки після зливання добрив, ретельного промивання водою і продування їх повітрям. Цистерни і резервуари можна заповнювати водним аміаком не більш як на 90 - 93%. Ступінь заповнення перевіряють по оглядових вікнах і люках.

4.4 Охорона навколишнього середовища

Застосування мінеральних добрив в сільськогосподарському виробництві направлено на підвищення вмісту в ґрунтах елементів живлення рослин, які сприяють одержанню високих врожаїв.

Але часто добрива вносять в надмірній кількості, не збалансованих з потребами культур, тому-то вони стають потужним фактором забруднення ґрунтів, сільськогосподарської продукції, ґрунтових вод, а також природних водоймищ і атмосфери, тобто навколишнього середовища.

Внесення надлишку мінеральних добрив може призвести до таких негативних наслідків:

- по-перше, тривале внесення добрив змінює властивості ґрунту, так фізіологічно кислі добрива збільшують кислотність ґрунтів, призводять до втрат гумусу в деяких ґрунтах;

- по-друге, внесення великої кількості азотних (фосфорних) добрив призводить до забруднення ґрунтів, продукції та прісних вод нітратами, а атмосфери - оксидами азоту (фосфору);

- по-третє, мінеральні добрива являються забрудниками ґрунтів важкими металами (найбільш стосується фосфорних добрив) [14]

- Негативна дія мінеральних добрив в основному, обумовлена тим, що сільськогосподарські рослини використовують тільки деяку частину поживних елементів, які містяться в добривах.

Для попередження забруднення ґрунтів та ландшафту різноманітними елементами в результаті внесення добрив необхідно запроваджувати комплекс агротехнічних, агролісомеліоративних і гідротехнічних заходів.

Агротехнічні заходи можна розподілити на профілактичні та спеціальні.

Профілактичні заходи полягають в забороні розорювання земель, які схильні до деградації; знищення трав'янистої рослинності на таких ділянках; застосуванні добрив в оптимальних дозах і в оптимальні строки; впровадженні різних способів внесення добрив; удосконаленні асортименту засобів хімізації з включенням уповільнювачів розчинення заміни азотних хімічних добрив на екологічно безпечні біологічні джерела азоту в ґрунтах із посівів бобових культур.

Спеціальні заходи передбачають раціональне використання території; утворення прибережних, заборонних та бар'єрних зон; застосування сівозмін з розміщенням культур смугами поперек схилів та запровадження мінімального обробітку ґрунту. [3]

Агролісомеліоративні заходи полягають в здатності деяких видів дерево-трав`янистих рослин до поглинання більшої частини важких металів та інших забруднюючих речовин.

Встановлено, що лісополоси навіть невеликої ширини (біля 10-25 м) суттєво зменшують концентрацію розчинених добрив і гербіцидів, поглинаючи від 50 до 95 % хімічних сполук, які виносяться з полів. [3]

Гідротехнічні заходи направлені на боротьбу з утворенням на схилах угідь протоколів від дощових та весняних вод. З цією метою на схилах створюють вали-канави для затримання вод; по дну рівчаків і балок влаштовують каскади запруд, де зменшується швидкість потоків води, що сприяє їх очищенню. [3]

5. Забезпечення якості виконання технологічного процесу

5.1 Найсуттєвіші показники агровимог до виконання технологічного процесу

При внесенні добрив, в першу чергу необхідно знати хімічний склад ґрунту - його кислотність, засоленість та вміст основних елементів (азоту, фосфору, калію), в доступних для рослин формах.

Відомо, що більшість культурних рослин найкраще ростуть при нейтральній реакції грунтового розчину, коли показник рН=6...7, або близький до цього. Для зменшення кислотності, коли рН<6, вносять вапно. А для нейтралізації лужної реакції при рН>7, вносять гіпс.

Засоленість ґрунтів - процес накопичення водорозчинних мінеральних солей, які перешкоджають нормальному розвитку культурних рослин. Вона може бути в результаті близьких залягань мінеральних грунтових вод, в посушливій місцевості, де інтенсивність випаровування переважає кількість атмосферних опадів. Щоб запобігти осолонцюванню при зрошенні, а також щоб нейтралізувати засолені ґрунти, необхідно проводити гіпсування, як і для зниження кислотності.

Кількість основних елементів рослинного живлення, тобто азоту, фосфору, калію - в грунті завжди в десятки разів більша, ніж необхідна рослинам. Але ці елементи знаходяться в основному у вигляді речовин, недоступних для рослин. Тому першо чергове завдання основної підготовки ґрунту полягає в тому, щоб відповідним обробітком перетворити недоступні елементи в доступні, а вже потім ліквідувати дефіцит внесенням необхідної кількості органічних і мінеральних добрив. Є твердження про те, що навіть на самих бідних ґрунтах при їх раціональному обробітку можна забезпечити рослини необхідними речовинами.

Для визначення хімічного складу ґрунту відбирають зразок із одного шару для проведення аналізу в агрохімлабораторії. На кожному полі зразки вибирають не менше, як в п`яти місцях, розміщених в чотирьох кутах (25-30 м від краю поля) та в центрі. Використовують для цього бур гвинтовий або лопату. Всі зразки вміщують в пластикові кульки з етикеткою, на етикетці простим олівцем робиться напис: область, район, господарство, номер поля, де взято зразок, дата і прізвище виконавця. Хімічний склад ґрунту визначають раз у 5-7 років, якщо не проводиться інтенсивне внесення добрив.

За хімічним складом ґрунту проводяться необхідні розрахунки щодо норм внесення мінеральних добрив, гіпсу та вапна з врахуванням допустимих для рослин елементів та прогнозованої врожайності культури. При цьому також враховують і той факт, що із внесенням добрив, вперший рік використовується тільки частина діючих речовин.[6]

6 Розрахунок економічної ефективності застосування мінеральних добрив під кукурудзу на зерно

Рівень використання родючості ґрунтів і мінеральних добрив розраховується по формулі:

(6.1)

Де У_ф - найбільша урожайність за останні 3 роки, ц/га (У_ф=20,0ц/га);

У_пл - запланована урожайність кукурудзи на зерно при умові інтенсивного її вирощування з використанням мінеральних добрив, ц/га (У_пл =70 ц/га).

Кожен центнер діючої речовини стандартних туків забезпечує приріст урожаю зерна кукурудзи на зерно - 4,5 ц/га. На кожен гектар їх було внесено по 4,8 ц д.р., тобто, за рахунок застосування мінеральних добрив в господарстві є можливість одержати додатково:

У_МД = О_МД Д_МД (6.2)

У_МД = 4,5 4,8 = 21,6 ц/га

Фактична реалізаційна ціна зерна Ц_з=140...160 грн/ц, а загальна вартість приросту урожаю складатиме:

В_пр = Ц_з У_МД (6.3)

В_пр = 150 21,6 = 3240 грн/га

У відповідності з попередніми розрахунками під кукурудзу на зерно необхідно внести аміачної селітри - 5,9 ц/га, суперфосфату гранульованого - 3,4 ц/га, калійної солі - 2,77 ц/га при середній ціні стандартних туків 240...260 грн/ц, а на всю кількість:

В_МД = Ц_МД Н_МД (6.4)

В_МД = 250 12,1 = 3025 грн/га

Експлуатаційні затрати на роботу агрегату по внесенню мінеральних добрив в розрахунку на одиницю таких робіт, грн./га:

S=З+В_п+В_тр+А (6.5)

Де З - заробітна плата з нарахуваннями, грн./га;

В_п - вартість паливно-мастильних матеріалів, грн./га;

В_тр - відрахування на технічне обслуговування і поточний ремонт агрегату, грн./га;

А - амортизаційні відрахування на роботу агрегату, грн./га.

Заробітна плата в розрахунку на одиницю виконаних робіт (грн./га) розраховується по формулі:

(6.6)

Де Т_м, Т_р - тарифні ставки за зміну механізаторам (5-го розряду)

і допоміжним робітникам, грн. (Т_м = 51,94грн);

n_м, n_р - кількість механізаторів і допоміжних робітників, які виконують операцію, чол. (n_м = 1);

К_м, К_р - коефіцієнт підвищення ставок за класність, стаж, якість роботи (К_м = 1,65; К_р = 1,45).

Вартість паливно-мастильних матеріалів на одиницю робіт, грн./га:

В_п = q_га Ц_п (6.7)

Де Ц_п - комплексна ціна палива, грн./кг (Ц_п = 5,8 грн/кг).

В_п = 1,2 5,8 = 6,96 грн/кг

Відрахування на технічне обслуговування і поточний ремонт агрегату на одиницю робіт, грн./га:

(6.8)

Де Б_тр, Б_м - балансова вартість трактора, машини

(визначається перемноженням ціни на коефіцієнт 1,1 - Б_тр =580001,1 =63800грн; Б_м = 15000 1,1 = 16500 грн);

N_тр, N_м - норма відрахувань на технічне обслуговування і поточний ремонт трактора, машини, % (N_тр,=5,8%, N_м, = 12%);

Т_тр, Т_м - завантаження трактора, машини за рік, год (Т_тр, = 1200 год., Т_м = 450 год.);

n_м - кількість машин в агрегаті, шт. (n_м = 1).

Амортизаційні відрахування на одиницю робіт, виконаних агрегатом, грн./га:

(6.9)

Де а_тр, а_м - норми амортизаційних відрахувань по трактору, машині, % (а_тр = 16,1%; а_м = 20%).

Експлуатаційні затрати на одиницю виконаних робіт, грн./га:

S = 5,56 + 6,96 + 2,58 + 5,48 = 20,58 грн/га

Чистий доход (прибуток) за рахунок застосування мінеральних добрив на 1 га посіву кукурудзи складатиме:

П_р = В_пр - (В_МД + S) (6.10)

П_р = 3240 - (3025 + 20,58 ) = 194,42 грн

Економічний ефект від застосування мінеральних добрив на площі F=61 га, грн:

Е = П_р F (6.11)

Е = 194,42 61 = 11859,62 грн

Додатковий економічний ефект від якісного внесення мінеральних добрив. Із-за нерівномірного розподілення часточок сипучих мінеральних добрив існуючими розкидачами з відцентровими робочими органами відбувається недобір урожаю. Так, по даним досліджень [18] при нерівномірності 30…40% та нормах внесення понад 8 ц д.р./га втрати урожаю зернових складають 3…6%. Беручи до відома приведені дані, можна передбачити, що при нерівномірності розподілення мінеральних добрив 14...16%, яку може забезпечити розкидач з пневмоструменевим робочим органом, урожай підвищиться на 4...6% і при запланованій урожайності 70 ц/га прибавка складатиме 2,8...4,2 ц/га. Розрахуємо додатковий економічний ефект, грн./га:

Е_д = Ц_з У (6.12)

Е_д = 150 3,5 = 525 грн/га

Таблиця 6.1 - Показники ефективності застосування мінеральних добрив під озиму пшеницю

Найменування показників	Чисельні значення
Площа посіву, га	61
Планова урожайність, ц/га	70
Приріст урожаю, ц/га	21,6
Внесено стандартних туків, ц д.р./га	4,8
Вартість приросту урожаю за середніми реалізаційними цінами, грн./га	3240
Витрати на застосування добрив, грн./га	3025
Експлуатаційні затрати на одиницю виконаних робіт, грн./га	20,58
Чистий доход за рахунок застосування мінеральних добрив на 1 га посіву, грн.	194,42
Економічний ефект від застосування мінеральних добрив на всій площі посіву, грн.	11859,62
Додатковий економічний ефект від рівномірного внесення добрив, грн./га.	525

Висновок

В ході виконання дипломного проекту виконали вибір раціонального складу МТА за результатами багатокритеріального аналізу методом Паретто і методом відстані до цілі. Суть методу полягає у виявленні варіантів, які домінують над іншими за прийнятими критеріями. Під час розрахунків одержали агрегат у складі МТЗ-82 + 1РМГ-4.

З метою раціонального використання енергії, яку трактор витрачає на виконання конкретної операції із вибраних передач вибрали ту на якій трактор розвиває найбільшу потужність (N_т.max). Робоча швидкість V_р=9,3км/год. Номінальне тягове зусилля Р_Т.н=13,10кН. Продуктивність агрегату за годину змінного часу W_г.з=2,6га/год. Виробіток агрегату за зміну W_з.м=15,6га. Ймовірність безвідмовної роботи агрегату Р_м=0,68.

Ефект від застосування добрив фактично складається з двох частин - економії суспільно необхідних затрат, тобто затрат минулої праці, а також знову створеної вартості, яка дорівнює різниці між спожитими засобами виробництва, затраченою живою працею і знову створеною вартістю, втіленою в приріст врожаю. Тому, для визначення ефективності використання добрив ми обчислювали приріст урожаю за державними закупівельними цінами, враховуючи при цьому і якість продукції, тобто споживну її вартість.

Cписок використаних літературних джерел

1. Машиновикористання в землеробстві / В.Ю. Ільченко та ін.: За ред. В.Ю. Ільченка і Ю.П. Нагірного. - К.: Урожай, 1996.- 382 с.

2. Каталог-довідник машин і обладнання для агропромислового комплексу (видання друге). - К.: Асоціація „Прома” - 2002.

3. Довідник з Машиновикористання в землеробстві / за ред. В.І. Пастухова. - Харків: Веста - 2001, 347с.

4. Организация и технология механизированных работ. (2-е изд., перераб. и доп.) М., Колос, 1976. - 416с.

5. Правила производства механизированных работ под пропашные культуры: Пособие для бригадиров и звеньевых / сост. К.С. Орманджи. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Россельхозиздат, 1986. - 303с.

6. Типові норми виробітку і витрачання палива на механізовані польові роботи / Держагропром УРСР; Центр. нормат.-досл. ст. з праці Держагропрому УРСР. - К.: Урожай. 1991. - 475с.

7. ГОСТ 5264-80 Ручная дуговая сварка. Соединения сварные

8. Робочий зошит (Машинозабезпечення технологічних процесів) / П.А. Джолос, А.П. Чигрин, В.І. Пастухов - Харків: ТМЦ ЗН с.-г. ВЗО України, 2004. - 80с.

9. Робочий зошит (АТС) / П.А. Джолос, А.П. Чигрин, В.І. Пастухов - Харків: ТМЦ ЗН с.-г. ВЗО України, 2004. - 80с.

10. Агрокваліметрія / За ред. Д.І. Мазоренко, Ю.І. Ковтуна. - Харків: РВП «Оригінал», - 2000, 314с.

11. Чигрин А.Г. та ін. Дипломне проектування по інженерно-технічному забезпеченню системи застосування добрив: Довідково-методичні вказівки. - Харків: Ввидавництво НМЦ, 2004, - 181 с.:іл

12. Гжиров Р.И. Краткий справочник конструктора - Л: Машиностроение. 1983.

13. ГОСТ 2.109-73 ЕСКД. Общие требования к рабочим чертежам.

14. ГОСТ 2.105-95 ЕСКД. Общие требования к текстовым документам.

15. ГОСТ 2.108-68 ЕСКД. Спецификация.

16. ГОСТ 2.109-73 ЕСКД. Правила выполнения чертежей, деталей, сборочных общих видов, габаритных и монтажных.

17. ГОСТ 2.305-68 ЕСКД. Изображения - виды, разрезы, сечения.

18. ГОСТ 2.307-68 ЕСКД. Нанесение размеров предельных отклонений.

19. ГОСТ 2.309-73 ЕСКД. Нанесение на чертежах обозначений шероховатости поверхности.

20. ГОСТ 2.311-68 ЕСКД. Изображение резьбы.

21. ГОСТ 2.312-72 ЕСК. Условные изображения и обозначения швов сварных соединений.

22. ГОСТ 2.701-84 ЕСКД. Правила выполнения схем и обозначений. Условные графические схемы. Типы и виды. Общие требования к выполнению.

Размещено на Allbest