Цілі підприємства визначають унікальність та оригінальність вибору стратегії підприємства. У цілях відображено, чого прагне підприємство. Якщо, наприклад, інтенсивний розвиток підприємстване є метою, то, відповідно, не може бути обрана і стратегія зростання.

Інтереси і ставлення вищого керівництва відіграють значну роль у виборі стратегії. Керівництво може любити ризикувати чи, навпаки, уникати ризиків, і таке ставлення може бути вирішальному виборі стратегії. Особисті симпатії чи антипатії керівництва також можуть досить сильно впливати на вибір стратегії. Наприклад, підприємство може взяти курс на диверсифікацію чи поглинання іншого підприємства лише через особисті стосунки або з метою доведення певним особам власної переваги.

Фінансові ресурси підприємства також істотно впливають на вибір стратегії. [19, С. 68] Будь-які зміни у поведінці підприємства (наприклад, вихід на інші ринки, розробка нового продукту, перехід у нову галузь) потребують значних фінансових витрат.

Кваліфікація персоналу є також досить сильним обмежувальним фактором при виборі стратегії. Без кваліфікованого персоналу керівництво не може обирати стратегій діяльності, які потребують глибоких знань і високої кваліфікації її виконавців.

Зобов'язання підприємства щодо попередніх стратегій створюють певну інерційність у розвитку. Неможливо повністю відмовитись від усіх попередніх зобов'язань у зв'язку з обранням нових стратегій. Тому, вибираючи нові стратегії, необхідно враховувати, що певний час ще діятимуть зобов'язання попередніх років, які відповідно стримуватимуть і дещо змінюватимуть можливості реалізації нових стратегій.

Ступінь залежності від зовнішнього середовища істотно впливає на вибір стратегії. Іноді виникають ситуації, коли підприємство так сильно залежить від постачальників чи споживачів продукції, що не може вибирати стратегію, виходячи лише з можливостей якнайповнішого використання власного потенціалу.

Фактор часу потрібно обов'язково враховувати при виборі стратегії. Підприємство може реалізовувати стратегію лише в ті моменти й терміни, коли з'являється для цього можливість.

Оцінювання обраних альтернативних стратегій.

Обрану стратегію оцінюють в основному за допомогою аналізу правильності та достатності врахування при виборі стратегії основних факторів, які визначають можливість реалізації стратегії. У кінцевому підсумку ця процедура підпорядкована одному: чи сприятиме стратегія досягненню цілей підприємства. І це є основним критерієм оцінки обраної стратегії. Якщо стратегія відповідає цілям підприємства, її оцінюють за такими напрямками.

Відповідність обраної стратегії стану і потребам середовища. Перевіряється зв'язок стратегії з основними суб'єктами середовища, урахування факторів динаміки ринку та динаміки розвитку ЖЦТ.

Відповідність обраної стратегії потенціалу і можливостям підприємства. Оцінюється зв'язок обраної стратегії з іншими стратегіями, відповідність можливостям персоналу, обґрунтованість програми реалізації стратегії в часі. [19, С. 69]

3. Прийнятність ризику. Ризик оцінюють за трьома напрямками:

реалістичність передумов, покладених в основу вибору стратегії;

негативні наслідки, до яких може призвести невдало обрана стратегія;

виправданість можливого позитивного результату ризиком втрат від провалу в реалізації стратегії. [19, С. 70]

Висновки до розділу 1.

Стратегія являє собою узагальнену модель дій, необхідних для досягнення поставлених цілей.

Значення вироблення стратегії, що дозволяє фірмі виживати в конкурентній боротьбі, у довгостроковій перспективі, надзвичайно велике. В умовах жорсткої конкуренції і ситуації на ринку, що швидко змінюється, дуже важливо не тільки зосереджувати увагу на внутрішньому стані справ фірми, але і виробляти довгострокову стратегію, що дозволила б їй встигати за змінами, що відбуваються в зовнішнім середовищі.

Перед тим як вибирати стратегію діяльності, необхідно сформувати певну сукупність альтернативних стратегій. Виокремлюють такі основні види базових корпоративних стратегій: зростання, стабілізації, скорочення.

Процес вибору стратегії передбачає такі етапи:

усвідомлення поточної стратегії;

аналіз портфеля бізнесів;

вибір стратегії підприємства.

При виборі стратегії необхідно враховувати такі фактори:

1. Стан галузі й позиція на ній підприємства

2. Цілі підприємства

3. Інтереси і ставлення вищого керівництва

4. Фінансові ресурси підприємства

5. Кваліфікація персоналу

6. Зобов'язання підприємства щодо попередніх стратегій

7. Ступінь залежності від зовнішнього середовища

8. Фактор часу

Перш за все при розробці стратегії необхідно дослідити сучасний стан економіки підприємства, чому й присвячений другий розділ дипломної роботи.

РОЗДІЛ 2

СУЧАСНИЙ СТАН ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Природно-економічна характеристика підприємства

ТОВ „Маяк” знаходиться в південно-західній частині Мелітопольського району Запорізької області.

Господарство має один населений пункт с. Мордвинівка, який віддалений від районного - м. Мелітополь на 18 км, а від обласного центру - м. Запоріжжя - на 120 км. Віддаленість господарства від товарного залізничного шляху становить 25 км.

Кліматичні умови району розташування господарства відносяться до континентальних; вони характеризуються нестачею опадів, низькою відносною вологістю та високими температурами влітку.

Багаторічна середньодобова відносна вологість повітря за період квітень - жовтень складає 61% (сама висока у жовтні - 72% і сама низька в липні - 35%). Кількість днів за цей й же період з відносною вологістю нижче 56% складає 30,4% загальної кількості. Причому, найбільша кількість таких днів буває в липні та серпні. Це вказує на можливість повітряних посух, що створюють умови сильного випарювання вологи ґрунтом та рослинами.

Середньорічна температура повітря в районі розташування господарства за декілька останніх років складає +10С. Самим теплим місяцем є липень, самим холодним - січень з температурою -10С.

Середня тривалість без морозного періоду складає 190 - 200 діб. Вегетаційний період холодостійких культур складає 220 діб, а відносно теплолюбних - 180 діб.

Середній розмір поля рільничих культур 9-ти польної сівозміни складає 140 - 150 га.

Ґрунтоутворювальними породами на більшості територій товариства є пальметно-бурий, жовто-бурий та карбонатний ліс. Найбільшу площу займають темно-каштанові солонцюваті ґрунти - понад 31,6% від загальної земельної площі господарства, каштанові солонцюваті ґрунти - 25,9%, лугові чорноземи - 13% тощо.

В цілому рельєф та гідрологія території господарства сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур, механізованого обробітку грунту, збору врожаю та отримання високих результатів.

Земля - основа аграрного виробництва. Аграрні формування повинні берегти закріплені за ними землі, раціонально їх використовувати і збільшувати родючість.

Для аналізу структури, стану та використання земельних ресурсів визначають такі показники: структуру земельних угідь (процентне відношення видів угідь у загальній земельній площі); коефіцієнт освоєння землі під сільськогосподарське виробництво (відношення площі сільськогосподарських угідь до загальної площі землі, закріпленої за господарством); коефіцієнт розораності сільськогосподарських угідь (відношення ріллі до сільськогосподарських угідь); коефіцієнт використання ріллі (відношення площі, зайнятої під сільськогосподарські культури до загальної площі ріллі).

Таблиця 2.1

Розмір та структура земельних угідь

Угіддя	Структура
	загальна площа	земельні угіддя	с.-г. угіддя
Загальна земельна площа, всього га	3501	100	х
в т.ч. сільськогосподарські угіддя	3469	99,1	100
з них: рілля	2745	78,4	79,1
Пасовища	488	13,9	14,1
Коефіцієнт освоєння землі	0,99	х	х
Коефіцієнт розораності	0,79	х	х
Посівна площа	2300	х	х
Коефіцієнт використання ріллі	0,84	х	х
Багаторічні насадження	165	47	4,7
Сінокоси	71	2,1	2,1

Земельний фонд господарства протягом останніх 5 років залишався майже незмінним. Розглянемо в таблиці 2.1 склад і структуру земельних угідь, виходячи з їх фактичного стану на 1 січня 2005 року.

Загальна площа господарства - 3501 га, з яких 99,1% або 3469 га припадає на сільськогосподарські угіддя. Площа ріллі - 2745 га, що складає 78,4% від загальної земельної площі та 79,1% від сільськогосподарських угідь. На пасовища припадає 488 га (або 13,9% - від загальної площі та 14,4% - від площі с/г угідь). В господарстві в наявності є зрошувальні землі частка яких складає 59,6% від загальної земельної площі та 68,2% від сільськогосподарських угідь. Завдяки тому, що більше половина земель в господарстві зрошуються господарство є доцільним для вивчення обраної теми. Більш детально представити ситуацію, ми можемо розглянувши таблицю 2.2, а саме проаналізувати зміни в структурі земельних угідь господарства за останні 5 років.

Таблиця 2.2

Динаміка структури земельних угідь ТОВ „Маяк”

Земельні ресурси	2000	2001	2002	2003	2004
	га	%	га	%	га	%	га	%	га	%
С.-г. угіддя	3624,4	97,2	3430,2	100	3519	100	3519	100	3469,3	100
- рілля	2734	73,3	2722	79,4	2728	77,5	2745	78,0	2745	79,1
- сінокоси	75,4	2,02	75,4	2,2	75	2,1	75	2,1	71	2,0
- пасовища	628	16,8	528	15,4	528	15,0	528	15,0	488	14,1
- багаторічні насадження	187	5,01	104,8	3,0	188	5,4	171	4,9	165,3	4,8
- площа лісу	104,8	2,8	-	-	-	-	-	-	-	-
Всього земель	3729,2	100	3430,2	100	3519	100	3519	100	3469,3	100

Аналіз таблиці показав, що в ТОВ „Маяк” на протязі аналізує мого періоду відбулися незначні зміни в розмірах земель. Площа сільськогосподарських угідь скоротилась на 4,3%. Площа рілля займає 79,1%, площа під багаторічні насадження становить 4,8%, сінокоси та пасовища займають 2% та 14,1 відповідно.

Для всебічної характеристики й оцінки невикористаних резервів господарства при аналізі, крім прямих показників, використовують непрямі. До них належить: площа посівів найважливіших культур, поголів'я худоби, вартість основних фондів, чисельність працівників та ін.

Для того, щоб визначитись з розмірами господарства порівнюємо його з сусіднім господарством, а також з середніми даними по сільськогосподарським підприємствам Мелітопольського району (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3

Розміри господарства (2004 рік)

Показники	Аналізуєме гос-подарст-во	Сусіднє господарство	В середньому по під-приємствам району	Показники у % до
				сусіднє господарство	середні дані по району
Валова продукція, т. грн.	2124	917	5966,3	231,4	35,6
Валовий прибуток, т. грн.	-72	-12	-68	-	-
Товарна продукція, т. грн.	1851,2	922,7	947	200,7	30,5
Площа с/г угідь	3469	750,9	3754,3	462	92,4
в т. ч. рілля	2745	613,4	2792,5	447,5	98,3
Кількість працівників	96	45	194,3	215	49,4
Вартість основних фондів, тис. грн.	2189,7	167,2	1689,6	1309,6	129,6
Валове виробництво, ц:
- зерна	2318	438,4	2994,8	528,7	77,4
- молока	400	106,5	488,9	375,5	81,8
- м'яса	44	-	175	-	25,1
- соняшнику	6839	2833,1	2758	241,4	247,9

З таблиці 2.3 бачимо, що по всім показникам, обраним для аналізу, наше господарство перевищує сусіднє. Більш ніж в 2 рази вищий рівень виробництва валової та товарної продукції. При цьому вартість основних виробничих фондів більша за сусіднє на 51 чоловіка або на 115%. Значно перевищує сусіднє господарство по валовому виробництву всіх видів сільськогосподарської продукції.

Порівняння з середніми даними по району, показує нам що аналізуєме господарство має середні розміри, оскільки відхилення від середніх даних незначне. Так площа сільськогосподарських угідь менша на 8,6% або на 285,3 га. Площа ріллі менша на 1,7%. А по вартості основних виробничих фондів наше господарство більше на 29,6% за середні дані по району. Відхилення по валовому виробництву сільськогосподарської продукції в основному не перевищує 25%.

Сутність спеціалізації проявляється в тому, що підприємство відповідно конкретним грунто-кліматичним умовам організує виробництво одного або двох видів продукції рослинництва або тваринництва, розвиваючи разом з тим допоміжні галузі, які не заважають розвитку основних галузей, а навпаки пристосовуються до них або їх обслуговують.

Структура товарної продукції відображає спеціалізацію підприємства, яка виражається за допомогою словесної форми.

Структура товарної продукції визначається, як відсоткове співвідношення продукції окремих культур і галузей в загальній сумі вартості товарної продукції по господарству, яка приймається за 100%. Напрямок спеціалізації визначається в середньому за період. Рівень спеціалізації визначається по коефіцієнту спеціалізації, який розраховують за формулою:

100

К_С = (2.1)

Р (2•і - 1),

ⁿ⁼¹

де Р - питома вага кожної галузі в структурі товарної продукції;

і - порядковий номер виду товарної продукції в ранжируваному

ряду по питомій вазі, починаючи з найвищого.

На рис. 2.1 ображена структура товарної продукції в середньому за п'ять років у період з 2000 по 2004 роки.

Рис. 2.1 - Діаграма структури товарної продукції.

Таблиця 2.4

Структура товарної продукції господарства

Види товарної продукції	Вартість товарної продукції	Р, %	і	2і - 1	Р(2і - 1)
	2000	2001	2002	2003	2004	В серед-ньому за 5 років
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Зернові	432,7	727,9	624,0	615,5	617,2	603,46	42,2	1	1	42,2
Соняшник	326	191,4	224,0	60,7	583,8	277,18	19,4	2	3	58,2
Картопля	3,2	0,2	-	-	-	0,68	0,05	13	25	1,25
Овочі	1,5	0,8	-	-	-	0,46	0,03	14	27	0,81
Баштанні	0,8	-	-	-	-	0,16	0,01	16	31	0,31
Плоди	116,5	345,3	212,0	152,0	448,1	254,78	17,8	3	5	89,0
Інша продукція	6,7	8,3	4,0	43,2	69,0	26,24	1,8	8	15	27
Всього по рослинництву	887,4	1273,9	1064	871,4	1718,1	1162,96	81,4	х	х	218,77
М'ясо ВРХ	66	31,4	30,4	41,4	-	33,84	2,4	7	13	31,2
Свині	80,1	137,4	115,1	39,7	3,6	75,18	5,3	5	9	47,7
Вівці	19,8	-	-	-	-	3,96	0,3	9	17	5,1
Коні	4,7	-	-	-	-	0,94	0,07	12	23	1,61
Молоко	1	3,3	0,8	0,4	-	1,1	0,08	11	21	1,68
Мед	1,2	1,3	-	-	-	0,5	0,03	15	29	0,87
Інша продукція	0,8	7,5	2,5	3,2	-	2,8	0,2	10	19	3,8
Всього по тваринництву	173,6	180,9	148,8	84,7	3,6	118,32	8,3	х	х	91,96
Реалізація іншої продукції	64,6	49,1	46,3	42,9	75,7	55,72	3,9	6	11	42,9
Промислова продукція	128,4	94,1	119,1	66,2	53,8	92,32	6,4	4	7	44,8
Всього по підприємству	1254	1598	1378,3	1065,2	1851,2	1429,34	100	х	х	398,43

З таблиці 2.4 ми бачимо, що господарство має зерно-соняшниково-плодова. В середньому за п'ять аналізуємих роки на продукцію рослинництва припадає 81,4% від товарної продукції господарства, на продукцію тваринництва 8,3%, а на допоміжні виробництва з надання робіт і послуг на сторону 10,3%.

Визначимо коефіцієнт спеціалізації, який дорівнює:

К_с = 100/398,43 = 0,25

Це свідчить про те, що господарство має середній рівень спеціалізації.

2.2 Аналіз наявності та використання виробничих ресурсів підприємства.

Виробництво продукції в с.-г. здійснюється на основі органічної єдності таких факторів, як земля, трудові ресурси, засоби і предмети праці.

Рівень і темп зростання виробництва продукції і підвищення продуктивності праці залежить від забезпеченості господарства виробничими фондами. В залежності від характеру участі у виробництві і перенесення вартості на готову продукцію, фонди поділяються на основні і оборотні.

Основі фонди - це засоби праці, які неодноразово беруть участь у виробничому процесі, при цьому зберігають свою натурально - речову форму, виконують одну і ту ж функцію впродовж декількох виробничих циклів і переносять свою вартість на виробничу продукцію частинами.

Оборотні фонди представлені в основному предметами праці, які беруть участь в одному циклі виробництва, повністю споживаються в ньому і переносять свою первісну вартість на готовий продукт, втрачаючи при цьому свою натуральну форму.

Узагальнюючими показниками, які характеризують потребу і забезпеченість підприємства основними засобами є:

- фондозабезпеченість - вартість основних виробничих фондів с.-г. призначення на одиницю площі сільськогосподарських угідь:

- фондоозброєність праці - вартість основних виробничих фондів с.-г. призначення на одного середньорічного працівника, зайнятого у с.-г. виробництві.

Основними показниками, які характеризують економічну ефективність використання оборотних засобів, є коефіцієнт оборотності оборотних засобів (кількість оборотів за рік) і тривалість одного обороту в днях.

За допомогою даних таблиць 2.5 і 2.6 проаналізуємо ступінь забезпеченості та ефективності їх використання в ТОВ „Маяк” за 5 років.

З таблиці 2.5 бачимо, що вартість основних виробничих фондів в 2004 р. У порівнянні з 2000 р. значно зменшились, а саме - на 73,4%. Така зміна цих фондів відобразилась на показниках фондозабезпеченості та фондозброєності, які знизились на 72, 2 та 70,6% відповідно.

Таблиця 2.5

Показники забезпеченості господарства основними виробничими фондами і ефективність їх використання

Показник	2000	2001	2002	2003	2004	2004 до 2000, %
Середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, тис.грн	8225,1	7676,1	3449,6	2298,3	2189,7	26,6
Валова продукція, тис. грн..	1823,8	1810,3	1723,2	1321,3	2124,0	116,5
Площа с.-г. угідь, га	3624	3430	3579	3579	3469	95,7
Середньорічна чисельність робітників, чол.	106	115	116	102	96	90,5
Фондоозброєність праці, тис. грн./чол.	77,6	66,7	29,7	22,5	22,8	29,4
Фондозабезпеченість, тис. грн./100 га	226,9	223,8	96,4	64,2	63,1	27,8
Фондовіддача, грн.	0,22	0,24	0,50	0,58	0,97	440,9
Фондомісткість, грн.	4,51	4,24	2,00	1,73	1,03	22,8

Водночас підвищилась ефективність використання даних фондів, тобто фондовіддача (у відносних показниках) зросла на 340,9%, а фондомісткість зменшилась на 77,2%.

Таблиця 2.6

Ефективність використання оборотних засобів у ТОВ „Маяк”

Показник	2000	2001	2002	2003	2004	2004 до 2000, %
Середньорічна вартість оборотних засобів, тис. грн.	1006,5	1266,6	1428,9	1011,9	1158,1	115,1
Виручка від реалізації продукції, тис. грн.	1254,0	1598,0	1378,2	1065,2	1851,2	147,6
Коефіцієнт оборотності оборотних засобів	1,24	1,26	0,96	1,05	1,60	129,0
Тривалість одного обороту, днів	294	290	380	348	228	77,6

Дані таблиці 2.6 показують, що у 2004 р. по відношенню до 2000 р. вартість оборотних засобів збільшилась на 15,1%. Коефіцієнт оборотності оборотних засобів збільшився до 1,6 (тобто на 29%). Це привело до зниження тривалості одного обороту, тобто з 294 днів - 2000 р., до 228 днів - у 2004 р. Такий стан обумовлений значним збільшенням виручки від реалізації продукції, яка у 2004 р. по відношенню до 2000 р. збільшилась на 47,6%.

Загальні розміри товариства за 2000-2004 рр. можна простежити за допомогою даних таблиці 2.7, де представлено основні показники діяльності ТОВ „Маяк”.

Таблиця 2.7

Динаміка основних економічних показників, які характеризують розміри ТОВ „Маяк”

Показник	2000	2001	2002	2003	2004	2004 до 2000, %
Валова продукція, тис. грн.	823,8	810,3	1723,2	1331,3	2124,0	257,8
Товарна продукція, тис. грн.	1254,0	1598,0	1378,2	1065,2	1851,2	147,6
Середньорічна чисельність робітників, чол.	106	115	116	102	96	90,5
Середньорічна вартість основних фондів с.-г. призначення, тис. грн.	8225,1	7676,1	3449,6	2298,3	2189,7	26,6
Загальна земельна площа, га у т.ч. с.-г. угіддя з них рілля	3729 3729 2734	3430 3430 2722	3519 3519 2728	3519 3519 2745	3469 3469 2745	93,0 93,0 100,4

Аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що в цілому за аналізуємий період розміри господарства в результаті його реформування значно збільшились. Валова та товарна продукція у 2004 р. по відношенню до 2000 р. збільшились на 157,8% і 47,6% відповідно.

Від забезпеченості господарства трудовими ресурсами і ефективності їх використання залежать обсяги і своєчасність виконання с.-г. робіт, ефективність використання техніки і, як результат, - обсяги виробництва продукції, її собівартість, прибуток та інші економічні показники.

Для характеристики ефективності використання робочої сили використовують наступні показники:

- забезпеченість господарства трудовими ресурсами;

- виробіток на одного робітника (середньорічний, середньодобовий,

середньоденний);

- коефіцієнт використання річного фонду робочого часу.

Для аналізу трудових ресурсів господарства розглянемо наступні показники, які приведені в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Забезпеченість господарства трудовими ресурсами та ефективність їх використання

Показники	2000	2001	2002	2003	2004	2004 до 2000, %
Середньорічна чисельність робітників, чол.	106	115	116	102	96	90,6
Витрати праці, тис. люд.-год.	236,5	198,4	160,0	80	109	46,1
Відпрацьовано люд. -днів 1 робітником за рік	318	246	147	112	162	50,9
Середня тривалість робочого дня, год.	7	7	7	7	7	100
Вартість валової продукції, тис. грн.	1823,8	1810,3	1723,2	1331,3	2124	116,5
Виробіток одного робітника:
- середньорічний, тис. грн.	17,2	15,7	14,86	13,05	22,125	128,6
- середньодобовий, грн.	54,1	63,8	75,4	116,5	136,6	252,5
- середньоденний, грн.	7,7	9,1	10,8	16,6	19,5	253,2
Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу	1,1	0,87	0,7	0,4	0,5	45,5

З аналізу таблиці 2.8 ми бачимо, що середньорічна кількість працівників у господарстві скоротилась на 9,4% по відношенню 2004 року до 2000. Таке зменшення кількості працюючих призводить до скорочення витрат праці на 53,9%. Зменшується також кількість відпрацьованих людино-днів 1 робітником за рік на 49,1%. Внаслідок зменшення кількості працюючих зростає виробіток на одного працівника: середньорічний - на 28,6%, середньодобовий - на 152,5 та середньоденний на 153,2%. Оскільки значно знижується кількість працівників в господарстві, то зменшується забезпеченість господарства трудовими ресурсами. На 54,5% знизився коефіцієнт використання річного фонду робочого часу по відношенню 2004 року до 2000.

Матеріально - технічна база сільського господарства - це сукупність засобів і предметів праці, які використовуються в сільському господарстві. Більш детально розглянуті матеріально - технічні ресурси ТОВ “Маяк” в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9

Матеріально - технічні ресурси підприємства

Показники	2000	2001	2002	2003	2004	2004 у % до 2000
Кількість тракторів, фіз. од.	24	23	19	19	18	75
Кількість тракторів в перерахунку на умовні еталонні трактори	18,4	17,4	14,6	14,6	13,2	71,7
Загальна потужність двигунів тракторів, к.с.	4870	4070	2035	2035	1960	40,2
Кількість зернозбиральних комбайнів, фіз. од.	2	2	2	2	2	100
Загальна потужність двигунів комбайнів, к.с.	440	440	440	440	440	100
Всього енергетичних потужностей, к.с.	5664	4864	2475	2475	2400	42,4
Витрачено електроенергії на виробничі потреби, тис. кВтгод.	214	250	258	198	174	81,3

Аналізуючи дані таблиці 2.9, можна зробити висновок, що тракторний парк протягом аналізує мого періоду скорочується на 6 фізичних одиниць порівняно з 2000 роком, що склало 25%. Відповідно і скорочується загальна потужність двигунів тракторів. Кількість зернозбиральних комбайнів залишається незмінною.

Рівень забезпеченості господарства енергетичними ресурсами визначається енергозабезпеченістю господарства та енергоозброєністю праці. Для оцінки рівня використання електроенергії використовують такі показники, як електроозброєність праці і електрозабезпеченість. Рівень механізації сільськогосподарського виробництва визначається відношенням обсягу механізованих робіт до загального обсягу робіт в господарстві, і характеризує розвиток матеріально - технічної бази господарства.

Таблиця 2.10

Показники забезпеченості матеріально - технічними ресурсами

Показники	2000	2001	2002	2003	2004	2004 у % до 2000
Енергозабезпеченість	490,4	421,1	214,3	214,3	207,8	42,4
Енергоозброєність праці	55	46,3	22,9	32,6	55,8	101,4
Електрозабезпеченість	19,9	23,3	24	18,4	16,2	81,4
Електроозброєність	2,08	2,4	2,4	2,6	4,04	194,2
Рівень механізації робіт в тваринництві, %:
- доїння корів	89	89	89	89	89	100
- водонапування на фермах ВРХ	97	97	97	96	96	98,9
- роздавання кормів на фермах ВРХ	72	72	70	65	65	90,3
- прибирання гною на фермах ВРХ	85	85	85	85	85	100

Енергозабезпеченість господарства зменшується в 2 рази на протязі аналізуємого періоду, це пояснюється істотним скороченням кількості енергетичних потужностей. Проте, енергоозброєність зростає на 1,4%, причиною чого є скорочення кількості працівників на підприємстві. В господарстві скорочується використання електроенергії, про це свідчить зменшення електрозабезпеченості на 18,6%. В 2 рази зростає електроозброєність праці впродовж аналізуємих 5 років. Майже всі процеси в тваринництві механізовані. Рівень механізації робіт в тваринництві знаходиться на рівні не нижчому 70%.

Великий вплив на результати господарської діяльності оказує рівень інтенсифікації виробництва. Як відомо, розширене відтворення в сільському господарстві може здійснюватись екстенсивним та інтенсивним шляхом. Якщо збільшення виробництва досягається за рахунок розширення посівних площ та поголів'я тварин, то таку форму розширеного відтворення називають екстенсивною. Якщо ж розвиток виробництва відбувається шляхом поліпшення якості ґрунту, додаткового вкладення засобів на одну і ту же площу і тим самим досягається підвищення врожайності культур і продуктивності худоби, то такий шлях збільшення виробництва продукції називається інтенсивним. Інтенсифікація є головним напрямом розвитку сільськогосподарського виробництва на сучасному етапі. Постійний ріст інвестицій на розвиток більш сучасних засобів виробництва, більш кваліфікованої праці в розрахунку на одиницю земельної площі повинні забезпечити основну долю приросту виробництва валової продукції.

До показників, які характеризують рівень інтенсифікації в господарстві належать: сума вартості основних виробничих фондів і поточних виробничих витрат з розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь; затрати живої праці з розрахунку на гектар земельної площі або голову худоби. Для характеристики рівня інтенсивності сільського господарства використовують такі натуральні показники: кількість енергетичних потужностей, спожитої електроенергії на виробничі потреби з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь; кількість мінеральних та органічних добрив, обсяг тракторних робіт на 1 га ріллі; площа меліорованих земель тощо. Таким чином, рівень інтенсифікації сільськогосподарського виробництва розглянемо в таблиці 2.11.

Аналіз показників рівня інтенсифікації господарства показав, що:

- у 2004 році по відношенню до 2000 р. на 72,2% зменшилась вартість виробничих фондів, яка припадає на 100 га сільськогосподарських угідь. Виробничі витрати при цьому зросли на 1,2%;

- внаслідок зменшення енергетичних потужностей в 2 рази на кожні 100 га с.-г. угідь скоротилися витрати електроенергії - на 47,3%, поголів'я продуктивних тварин - на 53,4%, обсяг механізованих робіт - на 6,5%;

- скоротилися обсяги внесення органічних та мінеральних добрив на 1 га ріллі, а також знизилися витрати праці як в рослинництві, так і в тваринництві на 27,8% та на 44,7% відповідно.

Таблиця 2.11

Рівень інтенсифікації сільськогосподарського виробництва

Показники	2000	2001	2002	2003	2004	2004 у % до 2000
Припадає на 100 га сільськогосподарських угідь:
- основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, тис. грн.	226,9	223,8	96,4	64,2	63,1	27,8
- виробничих витрат, т. грн.	50,2	73,1	64,7	30,5	50,8	101,2
- затрат праці, тис.люд.-год.	6,3	5,8	4,5	2,3	3,1	49,2
- вартості добрив, грн.	2,77	2,98	3,41	2,11	1,31	47,3
- енергетичних потужностей, к.с.	490,4	421,1	214,3	214,3	207,8	42,4
- витрат електроенергії на виробничі потреби, тис. кВтгод.	24	21	22	17,1	15,06	62,7
- поголів'я продуктивних тварин, ум. гол.	30	30	29	25	14	46,6
Обсяг механізованих робіт на 1 га ріллі, ум.ет.га	9,3	9,1	9,2	8,9	8,7	93,5
Внесено добрив на 1 га ріллі:
- органічних, т	0,16	0,21	0,24	0,19	0,13	81,2
- мінеральних, у д.р.	0,13	0,11	0,17	0,14	0,1	76,9
Витрати праці в рослинництві на 1 га ріллі, люд.-год.	46,4	41,1	33,4	19,7	33,5	72,2
Витрати праці в тваринництві на 1 умовну голову, люд.-год.	2196,7	2433,3	2137,9	1040	1214,3	55,3

Основні результативні показники інтенсифікації сільського господарства - це врожайність сільськогосподарських культур, продуктивність окремих видів тварин, вартість валової продукції на 1 га сільськогосподарських угідь.

Якщо розглянути таблицю 2.12 ми побачимо, що результати інтенсифікації виробництва в господарстві в 2004 році порівняно з 2000 роком значно знижується, по деяким показникам понад як в два рази. Це пояснюється не лише зниженням рівня інтенсифікації, але і в цілому несприятливими природно - кліматичними умовами року.

Таблиця 2.12

Результати інтенсифікації

Показники	2000	2001	2002	2003	2004	2004 у % до 2000
Урожайність, ц/га:
- зернових культур	13,0	24,7	24,7	21,5	13,9	106,9
- соняшнику	10,18	5,83	7,2	15,6	7,45	73,2
- плоди	69,8	108,2	93,0	66,5	98,6	141,27
Середньорічний надій молока від однієї корови, кг	1877	1447	1660	1630	283	15,1
Середньодобовий приріст молодняку ВРХ, г	203	246	321	242	60,2	29,6
Вироблено на 100 га сільськогосподарських угідь, ц:
- молока	21,3	7,5	8,3	11,4	10,1	47,4
- м'яса	16,9	3,6	1,4	1,3	1,1	6,5
Вироблено на 100 га ріллі, ц:
- зерна	475,9	1152,2	960,6	84,4	699,0	146,9
- насіння соняшнику	235,4	85,7	158,3	341,3	249,1	105,8

Економічну ефективність інтенсифікації сільського господарства характеризують такі показники: продуктивність праці, фондовіддача, окупність виробничих витрат, розмір валового, чистого доходу і прибутку на 1 га земельної площі, окупність додаткових витрат. Проведемо аналіз показників економічної ефективності інтенсифікації, використовуючи дані таблиці 2.13.

Оскільки в 2004 році знижується рівень валового доходу, то показники одержання на 100 га сільськогосподарських угідь, 100 грн. виробничих фондів, а також на 100 грн. виробничих витрат мають тенденцію до зниження. Лише на одного середньорічного працівника ці показники зростають, що пояснюється різким скороченням персоналу підприємства.

Таблиця 2.13

Ефективність інтенсифікації

Показники	2000	2001	2002	2003	2004	2004 у %до 2000
Одержано валової продукції:
- на 1 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.	0,50	0,53	0,48	0,37	0,61	122,0
- на 100 грн. виробничих фондів, тис. грн.	22,2	23,6	50,0	57,9	96,9	436,5
- на 100 грн. виробничих витрат, тис. грн.	100,2	72,2	74,4	122,1	120,6	120,4
- на 1 середньорічного працівника, тис. грн.	17,2	15,7	14,9	13,1	22,1	128,5
Одержано валового доходу:
- на 1 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.	-0,22	-0,20	-0,17	0,07	0,11	-
- на 100 грн. виробничих фондів, тис. грн.	-9,6	-9,1	-17,1	10,5	16,6	-
- на 100 грн. виробничих витрат, тис. грн.	-43,2	-27,8	-25,5	22,1	20,6	-
- на 1 середньорічного працівника, тис. грн.	-7,4	-6,1	-5,1	2,4	3,8	-
Одержано прибутку (збитку):
- на 1 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.	-0,1	-0,01	-0,3	-0,3	+0,2	-
- на 100 грн. виробничих фондів, тис. грн.	-3,8	-0,4	-28,0	-44,0	+23	-
- на 100 грн. виробничих витрат, тис. грн.	-17,3	-1,3	-41,6	-92,8	+28,4	-
- на 1 середньорічного працівника, тис. грн.	-2,9	-0,3	-8,3	-9,9	+5,2	-

Проте слід зазначити, що розміри валової продукції збільшились при цьому наступним чином:

- на 1 га сільськогосподарських угідь - на 22%;

- на 100 грн. виробничих фондів - на 336,5%;

- на 100 грн. виробничих витрат та середньорічного працівника - на 20,4% та 28,5% відповідно.

Внаслідок зростання отриманого збитку, збільшується збитковість земельних угідь, виробничих фондів, а також виробничих витрат. Валовий доход, який є прибутковим лише на протязі двох останніх років, має тенденцію до збільшення. А прибуток господарство отримує лише в 2004 році.

2.3 Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

Для отримання загальної оцінки динаміки фінансового стану підприємства можна порівняти зміни підсумку валюти балансу із змінами фінансових результатів діяльності підприємства виручкою від реалізації продукції (робіт і послуг), прибутком від реалізації. Для цього розраховується коефіцієнт зміни валюти балансу за формулою:

К_ВБ = (ВБ _ср1 - ВБ _сро)/ ВБ _сро100,

де К_ВБ - коефіцієнт зміни валюти балансу;

ВБ_ср1 та ВБ_сро - середня величина підсумку балансу за звітний і попередній періоди відповідно.

Середня величина підсумку балансу за звітний період розраховується як сума валют балансу на початок і кінець даного періоду, поділена на число 2. Аналогічно розраховується середня величина підсумку балансу за попередній період. Знайдемо вищезгадані коефіцієнти за аналізує мий період:

К_ВБ(2001) = (8942,7 - 9306,4)/9306,4100 = -3,9;

К_ВБ(2002) = (6749,45 - 8942,7)/8942,7100 = - 24,5;

К_ВБ(2003) = (4094,35-6749,45)/6749,45100 = - 39,3;

К_ВБ(2004) = (3329,0-4094,35)/4094,35100 = -18,7.

Графічна інтерпретація динаміки зміни цього коефіцієнту має наступний вигляд (рис.2.2).

Рис.2.2 - Динаміка коефіцієнта зміни валюти балансу

Аналіз рис.2.2 показує, що коефіцієнт валюти балансу за період з 2000 до 2003 року постійно падає, а потім починає зростати, залишаючись при цьому від'ємним протязі усього аналізуємого часу.

Коефіцієнт зміни виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) розраховується так:

К_ВР = (ВР₁ - ВР_о)/ВР_о100,

де К_ВР - коефіцієнт зміни виручки від реалізації продукції (робіт, послуг);

ВР₁, ВР₀ - виручка від реалізації за звітний та попередній періоди.

За аналізує мий період маємо:

К_ВР(2001) = (1836 - 1477)/1477100 = 24,3;

К_ВР(2002) = (1529,9 - 1836)/1836100 = - 16,7;

К_ВР(2003) = (1065,2 - 1529,9)/1529,9100 = - 30,3;

К_ВР(2004) = (2210,3 - 1065,2)/1065,2100 = 107,5.

З розрахунків випливає, що на початку і в кінці аналізує мого періоду коефіцієнт зміни виручки від реалізації позитивний, в середині періоду - від'ємний (рис.2.3).

Рис.2.3 - Динаміка коефіцієнта зміни виручки від реалізації продукції.

Порівнюючи дані, представлені на рис.2.2 і рис.2.3, можна сказати, що в 2000-2001 і 2003-2004 рр. використання засобів на підприємстві було кращим. В середині аналізує мого періоду воно (використання) було, природно, гіршим.

Насамкінець, коефіцієнт зміни прибутку від реалізації (К_пр):

К_ПР = (ПР₁ - ПР_о)/ПР_о100,

де ПР₁ та ПР₀ - прибуток від реалізації продукції за звітний та

попередній періоди.

За аналізуємий період :

К_ПР(2001) = -32,1 - (-276,7)/-276,7100 = - 88,4;

К_ПР(2002) = -480,2 - (-32,1)/-32,1100 = 1396,0;

К_ПР(2003) = -714,2 - (-480,2)/-480,2100 = 48,7;

К_ПР(2004) = 113,0 - (-714,2)/-714,2100 = -118,6.

Аналіз отриманих розрахункових даних показує, що характер динаміки коефіцієнта зміни прибутку від реалізації (рис.2.4) протилежний характеру динаміки коефіцієнта зміни виручки від реалізації (рис.2.3).

Рис.2.4 - Динаміка коефіцієнта зміни прибутку від реалізації.

Однією з важливих характеристик фінансового стану підприємства є його платоспроможність (ліквідність). Вона розраховується за допомогою сукупності відносних аналітичних показників. Коефіцієнт ліквідності показує, скільки грошових одиниць обігових коштів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових, тобто невідкладних зобов'язань.

1. Коефіцієнт поточної ліквідності:

Поточні активи

К_ПЛ =

Поточні пасиви

Якщо К_пл<1, то підприємство має неліквідний баланс.

рік	2000	2001	2002	2003	2004
КПЛ	1,07	0,90	0,48	0,38	0,57

Рис. 2.5 - Динаміка зміни коефіцієнту поточної ліквідності.

Як випливає із рис.2.5, починаючи з 2001 р., товариство з обмеженою відповідальністю „Маяк” має неліквідний баланс.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності:

Поточні активи - Запаси

К_ШЛ =

Поточні пасиви

Цей коефіцієнт показує, скільки одиниць найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових боргів.

рік	2000	2001	2002	2003	2004
КШЛ	0,09	0,14	0,17	0,08	0,09

Рис. 2.6 - Динаміка зміни коефіцієнту швидкої ліквідності.

Найбільшим коефіцієнт швидкої ліквідності на підприємстві був у 2002 році (рис.2.6). В останні роки його значина зменшилась майже вдвічі.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності:

Грошові кошти

К_АЛ =

Поточні пасиви

Цей коефіцієнт характеризує готовність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість.

рік	2000	2001	2002	2003	2004
КАЛ	0,0001	0,002	0,02	0,003	0,02

Як бачимо, у підприємства не вистачає грошових коштів на покриття невідкладних зобов'язань. Протягом аналізує мого періоду показник абсолютної ліквідності перебуває далеко за межами припустимого (критичного) рівня (рис.2.7).

Крім визначення наведених коефіцієнтів, визначають також здатність підприємства розраховуватися з кредиторами за рахунок дебіторів протягом одного року.

Рис. 2.7 - Динаміка зміни коефіцієнту абсолютної ліквідності.

Для цього розраховують співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості.

Дебіторська заборгованість

К_Д/К =

Кредиторська заборгованість

рік	2000	2001	2002	2003	2004
КД/К	0,2	1,5	2,2	0,3	0,3

Рис. 2.8 - Динаміка зміни співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості.

Так як рекомендоване значення К_Д/К=1,0, то підприємство здатне було розраховуватися з кредиторами лише у 2001 та 2002 рр.

Важливим показником роботи підприємства є виручка від реалізації, отриманий чистий прибуток та рентабельність підприємства. Виручка від реалізації - це сума грошових коштів, які поступили на розрахункові рахунки до банку або у касу підприємства, за відпущену продукцію, виконані роботи та послуги. На розмір виручки впливають наступні фактори:

1. У сфері виробництва: об'єм виробництва, ціна, якість продукції, асортимент продукції, ритмічність.

2. У сфері обігу: ритмічність відвантажень, своєчасне оформлення розрахункових доказів, строки документообігу, дотримання умов договору, оптимальні форми розрахунків, рівень цін.

3. Поза сферою діяльності підприємства: порушення умов договорів з постачальниками, недоліки у роботі транспорту, відсутність коштів на оплату у покупців.

Прибуток - це грошовий вимір основної частини грошових накопичень, які створюються підприємствами любої форми власності.

Прибуток, що підлягає оподаткуванню це прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скорегованого підприємством доходу на суму валових витрат та на суму амортизаційних відрахувань. Балансовий прибуток визначається у пасиві балансу і складається з чотирьох частин:

1) прибуток від реалізації продукції;

2) прибуток або збиток від іншої реалізації;

3) прибуток, отриманий від володіння корпоративними правами;

4) прибуток або збиток від інших реалізованих операцій.

Чистий прибуток - це різниця між балансовим прибутком та сумою виплачених аналогів від прибутку та штрафних санкцій. Показник, який вказує на ефективність роботи підприємства, є рентабельність виробництва продукції та рентабельність продаж продукції.

Рентабельність - це якісний показник, який характеризує ефективність витрат або ступінь використання ресурсів, які є у розпорядженні підприємства у процесі виробництва та реалізації товарів та послуг.

Рентабельність виробництва продукції, цей показник розраховується по всій реалізованій продукції або за її видами. Він характеризує ступінь вигідності виробництва продукції відносно текучих витрат, і визначається з наступної формули:

ПР

Р = 100%,

С

де ПР - прибуток від реалізації, тис. грн.;

С - повна собівартість продукції, тис. грн.

Рентабельність продажу визначається як відношення прибутку від реалізації до виручки.

Динаміка прибутку та показників прибутковості вказані в таблиці 2.14.

Таблиця 2.14

Динаміка прибутку та показників прибутковості

Показники	2000	2001	2002	2003	2004	2004 до 2000, %
Доход (виручка) від реалізації, тис. грн.	1477	1836	1529,9	1065,2	2210,3	149,6
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	1530,7	1630,1	1858,4	1558,9	1806,3	118,0
Прибуток (+) чи збиток ( - ), тис. грн.	-314,9	-32,1	-962,9	-1012,2	500,5	-
Рівень рентабельності ( + ) чи збитковості ( - ) виробництва, %	-20,6	-2,4	-51,8	-64,9	27,7	-
Чистий прибуток ( + ) чи збиток ( - ), тис. грн.	484,4	-214,9	-985,4	-956,4	500,5	103,3
Виручка від реалізації продукції рослинництва, тис. грн.	432,7	1273,9	1064,0	871,4	1781,1	411,6
Собівартість реалізованої продукції рослинництва, тис. грн.	434,9	1004,4	1181,0	709,2	1532,8	352,4
Прибуток від реалізації продукції рослинництва, тис. грн.	-2,2	269,5	-117,0	162,2	248,3	-
Рівень рентабельності (+) чи збитковості ( - ), %	-0,5	26,8	-9,9	22,9	16,2	-
Виручка від реалізації продукції тваринництва, тис. грн.	170,6	180,9	148,8	84,7	3,6	2,1
Собівартість реалізованої продукції тваринництва, тис. грн.	363,8	355,1	442	647,0	3,3	0,9
Прибуток від реалізації продукції тваринництва, тис. грн.	-193,2	-174,2	-293,2	-562,3	0,3	-
Рівень рентабельності ( + ) чи збитковості ( - ), %	-53,1	-0,49	-66,3	-86,9	9,1	-

З таблиці 2.14 можна побачити, що за останні п'ять років значною мірою зросла виручка від реалізації (на 49,6%).

Збільшення виручки стало можливим за рахунок наступних чинників:

1) збільшення обсягу виробництва;

2) збільшення собівартості на 18%;

Чистий прибуток підприємства збільшився на 3,3%. Виручка від реалізації продукції рослинництва зросла на 311,6%, а виручка від реалізації продукції тваринництва зменшилась на 97,9%. Собівартість реалізованої продукції рослинництва зросла на 252,4%, собівартість реалізованої продукції тваринництва зменшилась на 99,1%.

Зробивши організаційно-економічний аналіз діяльності господарства, виявили, що воно має вигідне природне і економічне розміщення. За розмірами господарство відноситься до середніх. За аналізований період спостерігається зменшення площі сільськогосподарських угідь та кількості працівників. Це зумовлене зміною форми власності в процесі реформування відносин власності. Спеціалізація господарства -- зерно-соняшниково-плодова. Підприємство стало прибутковим лише з 2004 року (рівень рентабельності склав 27,7 %); в 2000 - 2003 рр. воно мало збитки.

В 2002 році різко зменшилась вартість основних засобів підприємства. Це пов'язано із завершенням реорганізації КСП в ТОВ “Маяк”. Господарство широко використовує орендовані основні засоби. Зниження показників, що характеризують забезпеченість основними фондами, та збільшення показників, що характеризують ефективність їх використання, обумовлено зменшенням вартості власних основних засобів та збільшенням орендованих.

Урожайність основних культур є порівняно низькою, відбуваються значні її коливання.

Фінансовий стан підприємства є нестабільним, кредитоспроможність є низькою, забезпеченість фінансовими активами - недостатня.

Таким чином, можна зробити висновок, що для більш ефективної діяльності підприємства необхідно поліпшувати ресурсний потенціал, залучати для цього додаткові кошти, розробити та впроваджувати стратегію розвитку підприємства, яка надасть змогу суттєво поліпшити фінансові показники діяльності ТОВ “Маяк” в пореформений період тощо.

РОЗДІЛ 3

РОЗРОБКА СТРАТЕГІЇ ТОВ ”МАЯК” В ПОРЕФОРМЕНИЙ ПЕРІОД

3.1. Розробка методики аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища ТОВ “Маяк”

Аналіз макро-, мікро- та внутрішнього середовища сільськогосподарського підприємства в пореформений період повинен базуватися на методиці його проведення. Складовими цієї методики повинні бути:

- формування організаційного механізму визначення стратегії поведінки ТОВ в пореформений період;

- визначення факторів впливу на конкурентоспроможність підприємства в пореформений період;

- оцінка впливу факторів макросередовища;

- оцінка впливу факторів мікросередовища;

- оцінка внутрішнього середовища

- оцінювання аналітичної інформації щодо аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища (SWOT-аналіз).

3.1.1 Формування організаційного механізму визначення стратегії поведінки ТОВ в пореформений період

Будь-яка організація знаходиться і функціонує в середовищі. Кожна дія усіх без винятку підприємств можлива тільки в тому випадку, якщо середовище допускає її здійснення.

Внутрішнє середовище підприємства є його джерелом життєвої сили. Воно вміщує в собі той потенціал, що дає можливість підприємству функціонувати, а, отже, існувати і виживати у певному проміжку часу. Але внутрішнє середовище також може бути і джерелом проблем і навіть загибелі підприємства в тому випадку, якщо воно не забезпечує необхідного його функціонування.

Зовнішнє середовище є джерелом, що забезпечує підприємство ресурсами, необхідними для підтримки його внутрішнього потенціалу на належному рівні.

На підставі висновків Виханського О. С. [___ С. 44-45], Оберемчука В. Ф. [___ С. 20-21] можливо сформулювати організаційний механізм визначення стратегії поведінки ТОВ “Маяк” в пореформений період (Рис. 3.1).

Рисунок 3.1 - Організаційний механізм визначення стратегії поведінки ТОВ “Маяк” в пореформений період.

3.1.2 Визначення факторів впливу на конкурентоспроможність підприємства в пореформений період.

Згідно сформованого організаційного механізму визначення стратегії поведінки ТОВ “Маяк” в пореформений період аналіз середовища ТОВ передбачає вивчення і дослідження трьох його складових:

- макросередовища;

- мікросередовища;

- внутрішнього середовища.

Макросередовище складається з елементів, які прямо не пов'янані з підприємством, але впливають на формування загальної атмосфери агробізнесу. Розрізняють такі основні компоненти макросередовища: політичні, економічні, соціальні та технологічні [___ С. 20].

Мікросередовище - учасники ринку, які безпосередньо контактують з сільськогосподарським підприємством і впливають на нього. Це насамперед споживачі, постачальники, конкуренти, посередники.

Внутрішнє середовище - сукупність факторів, що визначають процеси діяльності підприємства. Це виробництво, фінанси, маркетинг, персонал тощо.

Визначення найвпливовіших факторів зовнішнього середовища - складна і відповідальна робота. Поряд з раніше обумовленими компонентами макросередовища [___ С. 20] деякі автори [___ С. 46] відносять до них також правову компоненту. Грибовим В. Д. [___ С. 15] до компонент макросередовища були віднесені - економічні, політичні, правові, демографічні, природньо-географічні та науково-технічний прогрес. Президент УААН Зубець М. В. [___ С. 23] наголошує на необхідності формування інноваційного середовища. Важливе значення в оцінці макросередовища пореформеного періоду розвитку сільськогосподарських підприємств набуває врахування соціальних змін на селі.

Важливе значення в оцінці середовища має фактор виявлення тенденцій зміни чинників впливу мікросередовища на бізнесову діяльність, які потребують адекватних дій ТОВ “Маяк”. Так підвищення ціни на матеріали та енергоносії примушують до пошуку нових форм співробітництва та можливої зміни постачальників. Зміни в митній політиці держави призводять до пошуку нових споживачів сільськогосподарської продукції товариства, так, якщо більшість обсягу зібраної черешні в 2004 році була реалізована через посередників та клієнтів на російських продуктових ринках, то в 2005 році упереджуючи можливі проблеми з експортом черешні ТОВ “Маяк” заключило договори на поставку її в Білорусь.

Аналіз внутрішнього середовища ТОВ “Маяк” потребує впровадження комплексного системного підходу до оцінки всіх факторів організації виробництва, підготовки, маркетингу і реалізації продукції.

Таким чином кожному сільськогосподарському підприємству в пореформений період необхідно виявити і визначити основні фактори впливу на конкурентоспроможність підприємства в пореформений період. В дипломній роботі були опрацьовані такі основні фактори впливу, які надані на рис. 3.2.

3.1.3 Оцінка впливу факторів макросередовища.

Розглянемо фактори макросередовища, які впливають на діяльність підприємства.

Таблиця 3.1.

Аналіз впливу факторів макросередовища

Фактор	Вплив фактора
Політичне середовище: - політична стабільність - законодавча база - методи державного регулювання економіки	“-“ недосконалість законодавста (зокрема щодо розпаювання багаторічних насаджень) “-“ кардинальні кадрові зміни у виконавчій гілці влади “-“ ускладнення експорту плодів до Росії
Економічні фактори: - рівень платоспроможного попиту - інфляційні процеси - податкова система	“+” стабільний попит на сільгосппродукцію “-“ низька купівельна спроможність населення “-“ загроза інфляції через різке підвищення пенсій та інших виплат “-“ високі ставки ПДВ, податку на прибуток, відрахувань до Пенсійного фонду “+” зниження в 2004 році податку з доходів фізичних осіб “-“ різкі коливання курсів валют
Науково-технічне середовище: - темпи науково-технічного прогресу - рівень асигнувань на НДДКР - скорочення “життєвого циклу” технологій - питома вага наукомістких виробництв та продукції	“-“ слабка державна підтримка досліджень в галузі сільського господарства “-“ слабкий розвиток вітчизняного виробництва сільськогосподарської техніки, засобів захисту рослин, виведення нових сортів
Тенденції ресурсного забезпечення: - структура та наявність національних ресурсів - експорт - доступність ресурсів	“-“ зростання цін на енергоносії “-“ зростання витрат на транспортування та перевезення
Демографічні фактори: - наявна та потенційна кількість робочої сили - кваліфікаційні характеристики робочої сили	“-“ старіння сільського населення, зниження народжуваності “-“ висока вартість вищої освіти “-“ перехід висококваліфікованих працівників на більш високооплачувану роботу в місті
Природні фактори: - доступність сировини - дефіцит сировини - забруднення довкілля	“-“ зниження родючості грунтів через тривале неефективне використання “-“ недостатня кількість опадів, нерівномірний їх розподіл в часі “-“ постійне зростання цін на сировину
Культурне середовище: - відданість традиціям - мода	“-“ непрестижність праці сільгоспвиробників

3.1.4 Оцінка впливу факторів мікросередовища.

Найсуттєвіше на стан справ на будь-якому підприємстві впливає мікросередовище (зовнішнє середовище прямого впливу). Згідно з галузевою моделлю конкуренції М. Портера головними елементами “середовища завдань” є:

- споживачі;

- постачальники;

- товари-замінники;

- конкуренти та фірми, які потенційно можуть увійти в галузь.

Дослідження впливу споживачів здійснюється шляхом сегментування ринку.

Ринок можна розподілити на сегменти за наступними ознаками:

- географічне розміщення (Запорізька область, інші області України, інші держави)

- форма власності споживачів (державні, приватні підприємства, фізичні особи)

- сфера діяльності (переробка, перепродаж)

Підприємство співпрацює з постачальниками наступних ресурсів:

- паливно-мастильні матеріали

- запчастини

- сільськогосподарська техніка

- добрива, засоби захисту рослин

- насіння

Таблиця 3.2

Оцінка важливості ресурсів

Назва ресурсу	Питома вага
паливно-мастильні матеріали	0,5
запчастини	0,1
сільськогосподарська техніка	0,1
добрива, засоби захисту рослин	0,2
насіння	0,1
Разом	1,00

На час проведення стратегічного аналізу даної галузі виявлені наступні групи конкурентів ТОВ “Маяк”:

- великі сільськогосподарські підприємства

- фермерські господарства

- підсобні господарства населення

- імпортери сільськогосподарської продукції

На ринку діє велика кількість конкурентів, кожен з яких окремо має незначний вплив на загальний обсяг продажів та встановлення цін. Слід також відмітити значне державне регулювання ринку сільськогосподарської продукції.

Аналіз конкурентоспроможного стану підприємства було проведено за допомогою оцінки сильних і слабких сторін ТОВ “Маяк” та його основних конкурентів (ТОВ “Приазов'я” та ТОВ “ТУР”)

Таблиця 3.3

Аналіз сильних та слабких сторін діяльності ТОВ “Маяк”

Фактори	Рейтинг порівняно з конкурентами (по 10-бальній системі)
	ТОВ “Маяк”	ТОВ “Приазов'я”	ТОВ “ТУР”
Використання нової техніки та технологій	8	6	4
Якість продукції	10	5	4
Диверсифікація виробництва	4	8	3
Виробництво унікальної продукції	10	8	5
Достатність фінансових ресурсів	4	9	5
Наявність інвестицій	5	6	3
Рівень рентабельності	7	5	4
Кваліфікація персоналу	10	7	4
Стимулювання персоналу	5	5	3
Організаційна ефективність	6	8	4
Вивчення ринку	4	8	5
Імідж	10	8	8
Стратегічний рівень фірми

Подобные документы

• Формування сценаріїв розвитку морегосподарського комплексу України

  Застосування сценарних методів у транспортному менеджменті. Дослідження тенденцій економічного розвитку морегосподарського комплексу України. Особливості сценарного аналізу. Сучасні напрями реалізації сценаріїв розвитку морегосподарського комплексу.
  
  дипломная работа [1,6 M], добавлен 19.05.2017
  

• Проблеми агропромислового комплексу в ринковій системі

  Проблеми інфраструктурного забезпечення агропромислового комплексу України. Ринок в АПК. Розвиток ринку матеріально-технічних ресурсів. Особливості ринку праці в аграрній сфері. Агропромислові вільні економічні зони. Стратегія їх розвитку в Україні.
  
  курсовая работа [32,6 K], добавлен 29.07.2008
  

• Проблеми та перспективи розвитку агропромислового комплексу України

  Роль агропромислового комплексу в народному господарстві, структура та форми територіальної організації АПК в економіці України, взаємозв'язок з іншими галузями господарства. Проблеми розвитку АПК, їх соціально-економічна сутність та шляхи вирішення.
  
  курсовая работа [63,2 K], добавлен 09.10.2010
  

• Реформування агропромислового комплексу в Україні

  Сільське господарство як каталізатор розвитку ринкової економіки. Історія розвитку аграрних відносин в Україні, її періоди. Особливості розвитку аграрних відносин, ринкові перетворення. Утворення нових форм господарювання та відносин в аграрному секторі.
  
  реферат [25,6 K], добавлен 03.05.2009
  

• Стан розвитку картоплярства в Україні

  Загальна оцінка стану та тенденцій розвитку галузі картоплярства в Україні. Аналіз факторів внутрішнього середовища (на рівні підприємств), які найбільш суттєво впливають на розвиток галузі картоплярства. Формування ціни на картоплю, динаміка експорту.
  
  курсовая работа [2,2 M], добавлен 23.12.2013
  

• Організація і перспективи розвитку виробництва у сільськогосподарському підприємстві

  Суть організації виробництва сільськогосподарського підприємства. Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства для виявлення внутрішньогосподарських резервів. Економічна ефективність, рентабельність та конкурентоспроможність підприємства.
  
  курсовая работа [96,2 K], добавлен 27.01.2014
  

• Управління процесами формування та використання прибутку підприємства на матеріалах приватного аграрно-орендного підприємства "Зоря"

  Прибуток як основний фінансовий показник діяльності підприємства. Управління прибутком підприємства на основі його фінансової стійкості. Аналіз фінансово-економічних показників діяльності підприємства. Інтегральний аналіз прибутковості та рентабельності.
  
  дипломная работа [323,8 K], добавлен 05.06.2011
  

• Фінансова підтримка - як складова частина розвитку сільськогосподарських підприємств

  Фінансова підтримка, тенденції розвитку сільського господарства. Кредитування підприємств: сутність, види, форми кредиту. Правове забезпечення розвитку кредитного ринку. Стан і сучасні тенденції розвитку сільських територій та агропромислового комплексу.
  
  курсовая работа [91,8 K], добавлен 30.11.2008
  

• Розробка виробничо-фінансового плану лісогосподарського підприємства

  Природні та економічні умови району діяльності лісогосподарського підприємства. Рівень інтенсивності ведення лісового господарства і виробнича потужність лісгоспу. Обсяги заготівлі деревини. Розрахунок вартості послуг механізмів і кінного транспорту.
  
  курсовая работа [109,7 K], добавлен 19.04.2012
  

• Агропромислова інтеграція і агропромисловий комплекс

  Народногосподарське значення агропромислового комплексу України. Аналіз стану сільського господарства та його відповідність стандартам САП ЄС. Агропромислова інтеграція. Регіональні агропромислові формування. Агропромислові підприємства та агрофірми.
  
  реферат [35,9 K], добавлен 05.11.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам