Виведення нових гібридів стійких до хвороб та шкідників - одна з найважливіших задач селекції. Створення таких сортів та гібридів має багато труднощів, так як переважна більшість збудників хвороб і шкідників мають великий коефіцієнт розмноження, у них дуже швидко проходить зміна генерацій [21-22].

Стійкість рослин до хвороб і шкідників пов'язана зі складною системою їх морфо-фізіологічних особливостей. Вони можуть не уражуватися хворобою, оскільки їх фенофази і цикл розвитку патогена не співпадають. Стійкість або слабка ураженість чи пошкодженість може бути обумовлена анатомічними особливостями будови листка, стебла, квіток тощо. Дуже часто вона визначається фізіологічними і біохімічними властивостями рослин. Нерідко захисний механізм пов'язаний з комбінацією різноманітних ознак і властивостей стійкості [20, 31].

Для визначення найбільш стійких рослин і оцінки їх стійкості до хвороб і шкідників проводять спеціальні випробування з штучним внесенням інфекції, а також використовують дані природного зараження, особливо в роки епіфітотій. При оцінці селекційного матеріалу на стійкість до хвороб необхідно враховувати вплив на рослини технології вирощування і погодних умов, а також фенофазу, в якій проходить зараження. Стійкість рослин може сильно варіювати в залежності від екологічних умов вирощування, зміни расового складу збудника виду шкідників та інших причин [20].

Оцінка ступеня ураженості гібридів кукурудзи хворобами і пошкодженість шкідниками в умовах природного фону (2007-2008 рр.) дала можливість реально проаналізувати здатність випробуваних генотипів протистояти ураженню такими основними хворобами кукурудзи як пухирчата та летюча сажка, кореневі та стеблові гнилі, фузаріозу качанів, а також пошкодження личинками стеблового метелика і бавовникової совки. Ці дослідження показали, що гібриди по різному проявляють стійкість до хвороб і шкідників в умовах природного фону і відповідно мають різний відсоток ураження рослин хворобами і пошкодженість шкідниками (табл. 3.1).

Аналіз загального ураження рослин пухирчастою сажкою показав, що найбільш стійкими до цієї хвороби виявилися наступні генотипи: Роксолана F₁ з відсотком ураженості рослин 1,8 та 0,0 (в 2008 та 2007 роках відповіно); Ювілейний F ₁ - 2,6 та 0,8 %. Відповідно у цих же гібридів виявилася найвища стійкість проти ураження пухирчастою сажкою качанів. Найменш стійкими проти ураження пухирчастою сажкою при оцінці загального ураження рослин цією хворобою виявилися: Куликовський F₁ з відсотком ураження рослин 8,7 та 2,1 %; Акорд F₁ - 6,7 та 2,1 %, а також Ростовиця F₁ - 5,2 та 1,8 %. У цих гібридів величина відсотку ураження перевищує рівень середнього значення ураженості стандарту. Сорт Делікатесна мав відсоток ураження рослин 2,9 та 0,9, що знаходиться на рівні стандартів.

Таким чином, оцінка ураженості рослин цукрової кукурудзи пухирчастою сажкою, виявила, що найвищу стійкість проти ураження рослин і качанів виявив гібрид Роксолана F₁, ступінь ураження якого суттєво перевищував рівень ураженості стандартів. У всіх інших сортів і гібридів величина ступеня ураженості була на рівні стандартів, або була вищою.

Поряд з пухирчастою сажкою великої шкоди посівам кукурудзи завдає летюча сажка. Це хвороба грибкового походження і є дуже шкодочинною в умовах південних регіонів вирощування кукурудзи. При уражені рослин кукурудзи збудником цієї хвороби її генеративні органи, тобто волоть та качани перетворюються в пилову масу спор, які при дозріванні розлітаються і служать джерелом вторинної інфекції.

За результатами оцінки стійкості гібридів проти цієї хвороби виявилось, що найстійкішим проти ураження летючою сажкою виявився сорт Фіалка, який мав також низьку стійкість проти пухирчастої сажки.

За результатами фітопатологічної оцінки виявлені сорти і гібриди з високим ступенем стійкості проти летючої сажки: Брусниця з відсотком уражених рослин 3,2 та 4,8; Куликовський F₁ - 3,7 та 4,7 %; Лукомор'є F₁- 3,8 та 5,2 %. Гібриди Акорд і Ростовиця виявилися найменш стійкими щодо летючої сажки. Ступінь їх ураження значно перевищував рівень ураження стандарту. Всі інші сорти і гібриди були уражені цією хворобою на рівні стандартів.

Велику небезпеку для посівів цукрової кукурудзи також становлять коренево-стеблові гнилі. Особливої шкоди вони завдають в південних районах кукурудзосіяння та при низькій вологості повітря і ґрунту на півдні. Стеблові і кореневі гнилі часто є причиною значних втрат врожаю кукурудзи. Тому виведення сортів і гібридів цукрової кукурудзи стійких до цих хвороб є одним із основних заходів попередження їх розвитку. В результаті проведеної оцінки сортів і гібридів на стійкість проти кореневих і стеблових гнилей виявлено, що найвищий ступінь стійкості мають гібриди Ювілейний з відсотком ураження рослин 12,7 та 15,4, а також Лукомор'є - 13,4 та 13,6 %, що є вище рівня ураження стандартів. Генотипи, що мали стійкість на рівні стандартів - це сорт Брусниця з процентом ураження 20,7 та 21,9, а також гібрид Куликовський - 21,3 та 20,8 %. Оцінка всіх інших сортів і гібридів на стійкість до цієї хвороби виявила, що вони мають незадовільну стійкість щодо ураження таким небезпечним захворюванням, як коренево-стеблові гнилі.

Таблиця 3.1

Ураженість основними інфекційними хворобами та пошкодженість шкідниками сортів і гібридів цукрової кукурудзи в умовах природного фону (2007-2008 рр.)

Аналіз ступеню ураженості рослин фузаріозом качанів показав, що найвища стійкість до цієї хвороби спостерігається у скоростиглого гібриду Лукомор'є з відсотком ураження 1,8 та 2,2; сортів Фіалка - 2,1 та 2,9 %; Брусниця - 3,2 та 4,8 %; гібриду Ювілейний - 3,2 та 4,2 %. Стійкість нижче рівня стандартів виявлено у гібридів: Ростовиця - 8,4 та 8,1 %; Акорд - 9,6 та 11,6 %. У всіх інших сортів і гібридів виявлено досить високу стійкість до цієї хвороби, ураження яких було нижче або на рівні середнього значення стандартів.

Результатом пошкодження рослин різноманітними шкідникам, особливо стебловим метеликом та бавовниковою совкою є як пряме зниження врожайності за рахунок зниження продуктивності або загибелі рослин, так і втрати врожаю товарної продукції через її забруднення і втрату товарного вигляду. Оцінка пошкодженості сортів і гібридів показала, що найменше пошкоджувались шкідниками гібриди Ювілейний з відсотком пошкоджених і поламаних стебел і качанів 5,7 та 6,4 і гібрид Лукомор'є - 6,2 та 7,8 %, які відповідно мали найвищий ступінь стійкості проти гнилей. Також стійкими проти пошкодження шкідниками виявився гібрид Куликовський з відсотком пошкоджених стебел 8,9 та 9,4 % і сорт Апетитна - 7,1 та 8,6 %. Всі інші сорти і гібриди мають досить незадовільну стійкість проти пошкодження шкідниками.

3.2 Урожай товарної продукції сортів і гібридів цукрової кукурудзи

В результаті проведених досліджень було випробувано і проведено оцінку за різними параметрами господарсько-біологічних ознак одинадцяти сортів і гібридів та одного стандарту - сорт Ароматна (табл. 3.2). Аналізуючи дані що представлені в таблиці можна відмітити, що найбільшу врожайність качанів в огортках у 2007 році мали такі генотипи: сорт Ласуня одеська - 9,63 т/га і гібриди Акорд - 7,83 т/га та Лукомор'є - 7,7 т/га.

Усі перелічені генотипи перевищували за врожайністю качанів в обгортках середнє значення врожайності стандарту, що становило 8,5 т/га. Сорти Делікатесна і Фіалка показали найнижчу врожайність качанів в обгортках - 6,17 і 6,4 т/га відповідно. Урожайність гібридів Куликовський та Роксолана була на рівні стандартів.

Взагалі урожайність качанів в обгортках всіх сортів і гібридів за 2008 рік в середньому була значно вищою ніж їх урожайність в 2007 році, причиною цього були більш сприятливі агрокліматичні умови 2008року. Змінилося також співвідношення у врожайності в окремих сортів і гібридів. При цьому, найбільша врожайність качанів в обгортках в 2008 році була у таких генотипів: сорт Ласуня одеська - 10,9 т/га та гібридів Акорд і Ростовиця - 9,77 і 9,5 т/га відповідно. Урожайність цих гібридів значно перевищує урожайність стандарту. Як зазначалося раніше, по окремим генотипам урожайність качанів в обгортках значно зросла. Так, гібрид Ростовиця, що в 2007 році мав врожайність 8,13 т/га в 2008 році мав вже 9,5 т/га. Значно зросла врожайність сортів Делікатесна та Фіалка, які в 2007 році мали низький врожай відповідно 6,17 і 6,4 т/га, в 2008 році їх врожайність зросла до 7,27 т/га у першого і до 7,27 т/га у другого. Також низька врожайність - 6,97 т/га була у сорту Брусниця у 2007 році і зросла до 7,4 т/га у 2008 році. Урожайність гібриду Ювілейний, хоча і зросла, проте була значно нижчою ніж у стандарту. У всіх інших сортів і гібридів рівень врожайності був більш стабільний і відповідно з покращенням погодних умов під час вегетаційного періоду у 2008 році підвищувався.

Характеризуючи середнє значення урожайності качанів в обгортках у сортів і гібридів за період 2007-2008 роки необхідно відмітити, що найбільш високу і стабільну врожайність за ці роки мали сорт Ласуня одеська - 10,3 т/га; гібридів Ростовиця 8,82 т/га та Акорд - 8,8 т/га. В той час, як найнижчу врожайність за цей період показали сорти Делікатесна і Фіалка - 6,72 та 6,84 т/га відповідно.

Середня врожайність качанів в обгортках більшості досліджених сортів і гібридів не перевищує середньостатистичне значення врожайності стандарту.

Таблиця 3.2

Урожайність качанів (т/га) у сортів і гібридів цукрової кукурудзи (2007-2008 р.)

Нами, також проводився аналіз урожайності качанів без обгорток, що є важливим показником. Виходячи з даних по урожаю качанів без обгорток за період 2007-2008 роки, можна сказати, що вона в цілому була значно вищою в 2008 році, що було обумовлено більшою кількістю опадів в цьому році і особливо в період збирання врожаю (табл. 3.2).

Аналізуючи дані що представлені в таблиці можна відмітити, що найбільшу врожайність качанів без огорток у 2007 році мали такі генотипи: сорт Ласуня одеська - 8,37 т/га і гібриди Ростовиця - 7,4 т/га та Акорд - 6,57 т/га.

Усі перелічені генотипи перевищували за врожайністю качанів без обгорок середнє значення врожайності стандарту, що становило 6,47 т/га. Сорти Делікатесна і Фіалка показали найнижчу врожайність качанів без обгорток - 5,23 і 5,3 т/га відповідно. Урожайність гібридів Лукомор'є та Роксолана була на рівні стандартів.

Взагалі урожайність качанів без обгорток всіх сортів і гібридів за 2008 рік в середньому була значно вищою ніж їх урожайність в 2007 році. Найбільша врожайність качанів без обгорток в 2008 році була у таких генотипів: сорт Ласуня одеська - 9,37 т/га та гібридів Акорд і Ростовиця - 8,27 і 8,17 т/га відповідно. Урожайність цих гібридів перевищує урожайність стандарту. По окремим генотипам урожайність качанів без обгорток значно зросла в 2008 році. Так, гібрид Ростовиця, що в 2007 році мав врожайність 7,4 т/га в 2008 році мав вже 8,17 т/га.

Характеризуючи середнє значення урожайності качанів без обгортків у сортів і гібридів за період 2007-2008 роки необхідно відмітити, що найбільш високу і стабільну врожайність за ці роки мали сорт Ласуня одеська - 8,87 т/га; гібриди Ростовиця 7,79 т/га та Акорд - 7,42 т/га. В той час, як найнижчу врожайність за цей період показали сорти Делікатесна і Фіалка - 5,62 та 5,7 т/га відповідно.

3.3 Морфо-біологічні та фізіолого-біохімічні показники сортів і гібридів цукрової кукурудзи

В наш час все більш вагомим і актуальним постає питання екологічної безпеки і збереження навколишнього середовища. В першу чергу із-за все більшого втручання людини в природно-творчі процеси та недоотримання правил екологічної безпеки - дуже загрозливої форми набувають такі питання як забруднення навколишнього середовища, нераціональне використання природних угідь та земельних ресурсів, зниження флори та фауни і багато іншого. Вирішення та способи подолання і запобігання цих проблем вивчає наука "Охорона навколишнього середовища".

Оскільки екологічний стан в Україні характеризується як кризовий, у 1998 році Верховна Рада України прийняла постанову "Про основні напрями державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки", яка розглядається як державна програма охорони довкілля в Україні. В цій програмі сформульовані основні пріоритети та завдання охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів.

До основних пріоритетів охорони довкілля і раціонального природокористування належать:

формування збалансованої системи природокористування й адекватна структурна перебудова виробничого потенціалу економіки;

екологізація технологій у промисловості, енергетиці, будівництві, сільському господарстві, на транспорті;

поліпшення екологічного стану і запобігання забрудненню р. Дніпро та інших річок, Чорного і Азовського морів;

будівництво нових та реконструкція діючих потужностей комунальних очисних каналізаційних споруд;

забезпечення населення якісною питною водою;

стабілізація та поліпшення екологічного стану в містах і промислових центрах Донецько-Придністровського та інших регіонів;

гарантування екологічної безпеки ядерних об'єктів і радіаційного захисту населення та довкілля, зведення до мінімуму шкідливого впливу наслідків аварії на ЧАЕС;

збереження біологічного та ландшафтного розмаїття, заповідна справа.

Практичне здійснення державної політики у сфері охорони навколишнього середовища, природокористування та забезпечення екологічної безпеки реалізується шляхом розроблення та виконання окремих міждержавних, державних, галузевих, регіональних та місцевих програм. Ці програми спрямовуються на втілення в життя зазначених вище пріоритетів.

Згідно з Конституцією України, прийнятої на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, встановлені відповідні нормативи, згідно яких регламентується і береться під контроль держави, екологічна безпека навколишнього природного середовища:

Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, включної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади, а органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує: власність не повинна використовуватись на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Стаття 14. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно закону.

Стаття 16. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.

Стаття 50. Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

Стаття 92. Виключно законами України визначаються:

засади використання природних ресурсів, включної морської економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем транспорту і зв'язку;

судоустрій, судочинство, статус судів, засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань; основи організації та діяльності адвокатури;

засади місцевого самоврядування;

Критичний аналіз стану та природоохоронної роботи в господарстві, де виконувалась дипломна робота показав. Що в господарстві не до кінця виконують і приділяють особливу увагу природоохоронній роботі. Зокрема, це відображається в тому. Що в багатьох випадках відбувалось забруднення агроекономічного середовища засобами хімізації землеробства внаслідок порушень правил їх зберігання, недотримання рекомендацій по дозам і технології застосування, а також в зв'язку з неповним засвоєнням елементів живлення із добрив. Внаслідок цього в ґрунтові води попадала велика частина ґрунтових нітратів та інших добрив в результаті вимивання із ґрунтового профілю, також мало місце значного забруднення ґрунтових вод пестицидами, хоча вони використовуються менш інтенсивно в порівнянні з міндобривами. Проте навіть при незначному їх використанні, часто внаслідок невиконання строгих вимог, обробку пестицидами проводять в такі строки, котрі найбільш шкодять природі, та природній фауні в цілому, внаслідок чого часто винищуються корисні комахи - ентомофаги та ін.

Також в господарстві не досить повно проводяться заходи по запобіганню ґрунтової ерозії. І хоча господарство в цілому знаходиться переважно на рівнинній території, проте є невеликий процент схилових земель, на яких не до кінця виконуються протиерозійні заходи, внаслідок чого змивається родючий шар ґрунту.

Враховуючи специфіку господарства, можна сказати, що в ньому також недостатньо приділяється увага правильності чергування культур в сівозміні, внаслідок чого мають місце такі негативні явища, як переущільнення грунту, збіднення вмісту гумусу та можливість виникнення епіфітотій.

Для запобігання виникнення та попередження появи в майбутньому вище перелічених негативних явищ, або зменшення їх впливу на навколишнє середовище необхідно виконати наступні заходи:

1 для попередження попадання нітратів у ґрунтові води і водойми необхідно забезпечувати рівномірність розподілення азотних добрив по площі і по періодам вегетації рослин, не допускати викиди в водойми стічних вод і відходів тваринництва;

2 розробити проекти землеустрою з контрольно-меліоративною організацією території, відповідно до яких створити захисні лісові насадження, впровадити будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд;

3 забезпечення дотримання сівозміни;

4 проводити захист від вітрової ерозії;

створення цілісної системи поле і водозахисних лісонасаджень, заліснення ярів, балок;

чітке дотримання норм та строків проведення обробки пестицидами;

впроваджувати грунтозахисну систему землеробства з розширенням площ безполицевого обробітку ґрунту, проводити щілювання ріллі, застосовувати смугове розміщення посівів і парів, першочергове розміщення та консервація сильно еродованих та силових земель.

ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ