Морфолічно-біологічні особливості формування урожайності зерна гібридами кукурудзи селекції компанії "Піонер" в умовах лісостепу України

Роль гібридів у продуктивності кукурудзи. Технології вирощування й дослідження росту і розвитку гібридів кукурудзи. Формування біомаси у пізньостиглих гібридів кукурудзи. Фотосинтетична продуктивність. Продуктивність гібридів кукурудзи. Урожайність.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 17.01.2008
Размер файла 107,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

3

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

УМАНЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет агрономії

Кафедра біології

ДО ЗАХИСТУ ДОПУСКАЄТЬСЯ

Зав.кафедри, доктор с.-г.наук, професор

________________ГРИЦАЄНКО З.М.

«___» ______________________2007р.

Ї

Дипломна робота

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст»

спеціальність 7.130102 «Агрономія»

кваліфікація - «Агроном»

Науковий керівник - доцент Т.О.Кравець

Консультант з питань:

Економіки______________Петренко Н.О.

Охорони праці_______________ Березовський А.П.

УМАНЬ - 2007

Зміст.

Вступ

РОЗДІЛ 1. НАРОДНОГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ КУКУРУДЗИ(МІСЦЕ У ЗЕРНОВОМУ ТА КОРМОВОМУ БАЛАНСІ С-Г, АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕНЬ)

1.Огляд літератури

1.1Історія вирощувань кукурудзи в культурі

1.2 Біологічні особливості кукурудзи

1.3 Роль гібридів у продуктивності кукурудзи

1.4 Технології вирощування кукурудзи

РОЗДІЛ 2. ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ.

2.1 Характеристика гібридів які вивчались в досліді

РОЗДІЛ 3. УМОВА, ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ.

3.1 Кліматичні умови у родосліджень

Сума ефективних опадів і температур

3.2 Ґрунтові умови вирощувань кукурудзи

3.3 Схема досліду

3.4 Методики досліджень росту і розвитку гібридів кукурудзи

РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

4.1 Висота та кількість листків

Висота

4.1.2 Кількість листків

4.1.3 Густота посіву

4.2 Формування біомаси у пізньостиглих гібридів кукурудзи

4.2.1 Вегетативна маса

4.2.2 Співвідношення між вегетативними органами

4.2.3 Збір сухих речовин

4.3 Фотосинтетична продуктивність

4.3.1 Листкова поверхня

4.3.2 Чиста продуктивність фотосинтезу

4.4 Продуктивність гібридів кукурудзи

4.4.1 Урожайність

4.4.2 Пошкодженість пухирчастою сажкою та стебловим метеликом

РОЗДІЛ5. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ

РОЗДІЛ 6. ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

РОЗДІЛ 7. ОХОРОНА ПРАЦІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ.

ВСТУП

Виробництво зерна - головне завдання сільськогосподарського виробництва. У вирішенні цього завдання значне місце належить кукурудзі. Кукурудза - культура необмежених можливостей як у продуктивності, так і у використанні.

В світовому виробництві кукурудза знаходиться на другому місці за площею посіву після пшениці, а за врожайністю значно її перебільшує, тому валові збори зерна кукурудзи близькі до зборів зерна пшениці, а в окремі роки навіть перевищують їх. Світове виробництво зерна кукурудзи щорічно сягає 550-580 млн.т. і є найбільшим за обсягом, порівняно з іншими зерновими, навіть з такими провідними культурами як пшениця і рис. Найбільшим виробником зерна кукурудзи вважається США, що отримує щорічно 230-250 млн.т. з площі 28-29 млн.га, при врожайності не нижче 79-80 ц/га. На другому місці в світі по виробництву зерна кукурудзи знаходиться КНР, яка щорічно збирає 120-130 млн.т. Країни ЄС виробляють 39 млн.т. зерна кукурудзи при середній врожайності 88-90 ц/га.

В Україні посівна площа кукурудзи на зерно становить 1,7 млн. га, а валовий збір зерна - 7.4 млн. т., при врожайності біля 43,0 ц/га, а в найбільш сприятливих для її вирощування районах до 60ц/га.

Широкому розповсюдженню кукурудзи у всіх країнах світу завдячує те, що її широко використовують як продовольчу і кормову культуру. Зерно в одному кілограмі містить 1,34 кормових одиниці. Воно багате жирами і легко засвоюваними вуглеводами, але порівняно бідне на протеїн (80-82 г. на 1 к.од.). Разом з тим у зерні кукурудзи досить високий вміст малоцінного білка - зеїну.

В продовольчому виробництві з зерна кукурудзи виготовляють більше 150 видів харчових і технічних продуктів, таких як: крупу, палочки, пластівці, борошно, комбікорм, крохмаль, патоку, глюкозу, спирт, олію і т.д. З стебел, стрижнів і обгорток початків виготовляють біля 40 видів промислової продукції - целюлозу, папір, фурфурол, лігнин, ксилозу, клей, лінолеум та ін.

Кукурудзу використовують як лікарську рослину при лікуванні циститів, для покращення функцій жовчі, покращення зсідання крові, як мочегінний засіб, при холециститах, холангітах, гіпатитах тощо, використовуючи зародки насінин та приймочки маточок жіночих суцвіть (початків).

На сучасному етапі перед виробниками сільськогосподарської продукції в Україні стоїть завдання значного підвищення продуктивності зернової кукурудзи для потреб народного господарства. Вирішити це питання можливо при застосуванні високоурожайних гібридів, передових енергозберігаючих технологій, насіння високої якості, тощо.

Кліматичні умови та грунти України достатньою мірою відповідають біологічним потребам кукурудзи, тому, за умов застосування сучасних технологій вирощування та високопродуктивних гібридів, урожайність зерна може сягати 80-100 цн. з га, що зробить цю культуру провідною за рентабельністю в Україні.

Зарубіжні фірми пропонують насіння різних за стиглістю та продуктивністю гібридів, які потребують глибокого і детального вивчення в нових умовах вирощування та рекомендації найбільш продуктивних у виробництво. Компанія “Піонер” щорічно проводить в господарствах різних кліматичних зон України 287 ДЕМО по вирощуванню різних за стиглістю, офіційно зареєстрованих, гібридів кукурудзи, а компанія “Дюпон” забезпечує захист цих посівів засобами власного виробництва.

Ціллю проведених досліджень було вивчення середньостиглих та ранньостиглих гібридів кукурудзи селекції компаній „Піонер” в умовах правобережного Лісостепу України. Дослідження проводились в 2004 - 2006 році на ДЕМО компанії „Райз-агросервіс”, що знаходятьсясь в АФ „Базис” с. Кочубіївки.

Розділ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Вирощування кукурудзи на зерно має в Україні досить давню історію. Сучасні гібриди та технології вирощування дозволяють отримувати стоцентнерні урожаї зерна цієї культури. Проте, як повідомляє І.В. Луканев [22] , в Черкаській області кукурудза дає урожайність 43,3 ц/га. На необхідність розширення площ посіву та підвищення урожайності вказують ряд авторів. [22,34,36]

Результат вирощування кукурудзи залежить від багатьох факторів, серед яких першочергове значення мають високоврожайні гібриди, якісне насіння, прогресивні технології вирощування та вміле використання кліматичних і грунтових умов.

На вдосконалення технології вирощування кукурудзи, як одного із головних факторів підвищення її врожайності, вказують Даниленко Ю.П., Любименко Т.А.[13], Неделькович М., Туз П.[25], Бомба М.Я., Бомба М.І. [7] і вважають, що в ній мають органічно поєднуватись: якісний обробіток, оптимальна кількість добрив, гербіциди, високопродуктивні для зони вирощування сорти та гібриди.

Неделькович М., Туз П. [25] вказують,що кукурудза найкраще росте на грунтах з високим вмістом гумусу. В Україні існуючі грунти придатні для її вирощування, окрім піщаних та грунтів з близьким заляганням грунтових вод. Кукурудза забезпечує високі врожаї на грунтах з рН 5,6-7,5. Кращими попередниками вважаються озимі, зернобобові, картопля, гречка. В зоні недостатнього зволоження не рекомендується сіяти кукурудзу після культур, що висушують грунт на значну глибину.

Хроменко А.С., Чучмій Н.П.[41] вказують що, до Реєстру сортів рослин України на 2002 рік було занесено 237 гібридів і 3 сорти, з них 104 або 43,3% української селекції. Найбільший внесок у розвиток методів селекції і створення високоврожайних гібридів кукурудзи зробили: інститут кукурудзи УААН (в районуванні 42 гібриди), Селекційно-генетичний інститут (17 гібридів), Черкаська державна сільськогосподарська дослідна станція разом з Інститутом фізіології рослин та генетики НАН України, Уманською сільськогосподарською академією та іншими селекційними закладами (21 гібрид). Селекційно-генетичним інститутом та Інститутом кукурудзи, виведені і рекомендовані у виробництво нові високолізинові гібриди.

Питання удобрення кукурудзи вивчали Макаров Р.Ф., Архипова В.В. [23], Слюдєєв Ю.А. [37], Стулін А.Ф.[36], Пестряков А.М. [32], Кузьменко Ю. [20], Антулін Д.А., Саямін Л.Н., Калічкін В.К. [5], Антулін Д.А., Саямін Л.Н., Шушаріна Л.Т. [4], Агафонов Є.В., Батаков А.А. [2,1], Шлапак В.І.[42] і рекомендують агротехніку, що включає: оранку на глибину (30-35 см) залежно від структури грунту та погодних умов. Останніми роками рекомендується технологія мінімального обробітку грунту в якій не передбачено вирівнювання грунту після оранки. Передпосівна підготовка грунту проводиться на глибину посіву для формування ложа для насіння. Добрива вносяться під запланований урожай і розподіляються: основне - під оранку - (50%), - при посіві - 25%, при догляді (підживлення 1 або 2) -25 %.

Компанія «Піонер» рекомендує внесення добрив в нормі N120-180P60-90K80-120 діючої речовини з урахуванням наявності поживних речовин у грунті та виносу гібридом.

Для зони нестійкого та недостатнього зволоження правобережного Лісостепу України строки висіву та густота посіву кукурудзи набувають вирішального значення. Агафонов Н.М.[3] вважає, що висів необхідно проводити з таким розрахунком, щоб максимально використати весняно-зимові запаси вологи і при температурі грунту на глибині 4-6 см. + 8-10 0С.

Ряд авторів Агафонов Н.М.[3] Багринцева В.И., Борщ Т.И., Шарапова И.А.[9]. Слюдеев Ю.А.[37] Толорал Т.Р., Малаканова В.П., Барсуков А.В.[39]Крамарев С.М.,[19], Крамарев С.М., Якунин А.А., Бондарь В.П., Головко А.И., Красненков С.В., Шевченко В.Н. [18] приділяють в своїх дослідженнях значну увагу оптимізації прощі живлення при вирощуванні високих урожаїв кукурудзи, яка мусить диференціюватися в залежності від гібриду, кліматичної зони, особливостей погодних умов, технології.

Гібриди кукурудзи селекції „Піонер” характеризуються тим, що мають значно гостріший кут відходу листка від стебла ніж інші. Така архітектоніка дає можливість вирощувати вищі урожаї при більшій густоті посіву. Окрім цього, спеціалісти компанії „Піонер” вважають, що метою технології вирощування кукурудзи їхньої селекції є формування на кожній рослині лише одного початка. Утворення двох і більше початків вважається помилкою в технології, що пов`язана з недостатньою густотою посіву або нестриятливими кліматичними умовами. Для групи ранньо ы середньостиглих гібридів норма висіву повина бути 65-70 тис/шт. на га.

Післяпосівне прикочування та до - і після - сходове боронування посіву не рекомендується так як втрати вологи призводить до зниження урожайності[14].

Технологія вирощування кукурудзи повинна бути направлена на максимальне знищення бур`янів, тому догляд за посівами включає 1-2 рихлення міжрядь, що проводяться з метою покращення аерації грунту, знищення бур`янів та двохразового підживлення. Питання впливу рівня забур`яненості посівів кукурудзи на її продуктивність та методи захисту її від впливу бур`янів вивчали Подгорнов Є.В., Халтурін А.Б. [31], Панфілов А.Е. [29], Зуза В.С. [17], Жеребко В.М. [15]

Боротьба з забур`яненістю посівів кукурудзи проводиться не лише механічним способом, а й за допомогою гербіцидів, які рекомендується вносити під час догляду за посівами. В досліді гербіциди вносять одночасно з першим міжрядним рихленням: тітус (0,04 кг/га) та естерон (0,6 л/га).

Відсутність забур`яненості сприяє підвищенню продуктивності до 27 - 30%, про що свідчать результати досліджень Оказова П.І., Оказової З.П. [28], Алтухової Т.В. [6].

Гібриди селекції „Піонер” характеризується досить швидкими темпами формування та значною величиною фотосинтетичної поверхні. Дані особливості закладені генетично і є індивідуальною ознакою гібриду, але їх можна підсилити, застосовуючи стимулятори росту, на що вказують результати досліджень Веселовського І.В. та Каріамо Х.С. [11] Збільшення асимілюючої поверхні рослин, а в результаті і посіву забезпечує синтез більшої кількості органічної речовини та підвищення продуктивності. Питання формування асиміляційної поверхні у рослин кукурудзи та продуктивності фотосинтезу вивчали Кушенов Б.М. [21], Веселовський І.В., Каріамов Х.С.Д [11], Варасова Н.Н., Шустова А.П.[10].

Для забезпечення максимального виробничого результату необхідна порівняльна оцінка гібридів кукурудзи, виявлення найбільш продуктивних для даної зони вирощування та рекомендації їх у виробництво, на що вказують результати досліджень Переверзєв Д.С. [30]

Гібриди кукурудзи селекції „Піонер” при дотриманні технології вирощування в умовах нестійкого зволоження Лісостепу України гарантовано можуть забезпечити урожайність зерна: ранньостиглі - 80 ц/га, середньостиглі - 80-90 ц/га, пізньостиглі- 90-100 ц/га та високу економічну ефективність, про що свідчать результати досліджень Нечаєва В.І., Александрова В.А. [26]

На вирішальне значення технології в успішному вирощуванні кукурудзи вказують Зайцев О., та Ковальов [16] і вважають, що при екстенсивному вирощуванні величена урожаю на 40% визначається природною родючістю, на 20% погодними умовами і лише на 10% використанням добрив, тоді як при інтенсивному відповідно -10, 10 і 30%. Рекомендується під кукурудзу на зерно, що вирощується на чорноземних грунтах вносити добрива в кількості N 60-90 P60 K60 при оптимальному вмісті в грунті рухомих форм фосфору та калію. Вважається, що при наявності значної кількості різних за стиглістю гібридів кукурудзи, що пропонуються у виробництво, потрібно розробити регіональні моделі наборів гібридів з різними ФАО з урахуванням інсоляції та забезпечення вологою регіону вирощування.

Науковці АФ “Сади України” О.Зайцев та В.Ковальов [16] рекомендують розміщення гібридів кукурудзи з різними ФАО в межах одного господарста. На півночі - з меншим ФАО майже 100%, на півдні - 50-70%, тому що із збільшенням ФАО збільшується посухостійкість гібридів, а саме недостача вологи є характерною для зони кукурудзосіяння в Україні. АФ “Сади України” пропонує господарствам широкий спектр гібридів селекції Інституту польовництва та овочівництва м. Нові Сад (Сербія та Чорногорія) з ФАО від 190 до 480 з потенційною врожайністю в межах 90-120 ц/га.

Виробником високоякісного насіння гібридів кукурудзи в Україні є «УкрЕлітцентер», що пропонує для виробництва високопродуктивні гібриди вітчизняної селекції з потенційною врожайністю 110 - 140 ц. з га.

Дослідженя Грушка Я. [12] показали, що міжсортова гібридизація - новий крок на шляху селекційно-генетичного поліпшення кукурудзи і перехідна ступінь від вирощування вільнозапильних сортів до гібридів. Вона являє собою найбільш простий спосіб прямого використання гетерозису в селекційній практиці. Перші досліди з міжсортовими гібридами в 70-х роках XIX ст. проводив Біл .

Чучмій І.П., Подолян В.Г. [40] вважають кукурудзу однією з небагатьох культур, селекції якої надають в Україні великої уваги. Це пов'язано з тим, що тут найбільш сприятливі умови для вирощування різних сортів і гібридів цієї культури.

У нашій країні, перші роботи по вивченню міжсортових гібридів відносяться до 1910 року. Вони почались видатним вченим В.В.Палановим на полях дослідних станцій Єкатеринославської губернії. Урожай зерна гібриду кукурудзи Грушевська х Лімінг в першому поколінні підвищився в середньому на 5,4 ц/га, в порівнянні з сортом Грушевська, і на 2 ц/га вище ніж сорту Лімінг.

Ткаліч Ю.І.[38], виходячи із важливості проблеми підвищення врожаю кукурудзи і її потенційних можливостей, повідомляє, що лабораторією селекції і насінництва кукурудзи Уманського державного аграрного університету разом із ТОВ „Расава", проводиться робота по створенню нових високоврожайних скоростиглих гібридів кукурудзи на зерно і силос, які б відповідали сучасним вимогам виробництва.

Хроменко А.С., Чучмій Н.П [41] повідомляють, що кукурудза складає приблизно третину світового виробництва всіх зернових і це - єдина зернова культура яку називають «царицею полів». Кукурудза, у порівняні з іншими зерновими культурами, дає високі врожаї (на рівні 90 - 100ц/га) яких в останні роки досягли в Чилі, Новій Зеландії та США. Найбільші плантації під кукурудзу відводяться в США, Китаї та Бразилії. Обсяги експорту - імпорту, останніми роками становили приблизно 75 млн. тон, з яких близько 60% постачають на ринок США, Аргентина, Китай. Імпортерами кукурудзи є Японія (16,6 млн. тон), та південна Корея (8,6 млн. тон). Однак названі вище країни імпортери не є традиційними ринками збуту української кукурудзи. Тому більшим попитом користується сировина з Північної та Південної Америки.

Хроменко А.С, Чучмій И.П.[41] вказують, що до реєстеру сортів кукурудзи в Україні занесено 193 гібриди: з них 104 гібриди дальнього зарубіжжя (Франція, Німетчина, США).

У статті Грушка Я. [12] повідомляється що за врожайністю та кормовою оцінкою кукурудза перевищує інші зернофуражні культури, дає найдешевший і дуже поживний корм, як у вигляді зерна так і у вигляді зеленої маси. Калорійність 1 кг. зерна кукурудзи складає 13818 Дж тоді як 1 кг вівса - 9072Дж.

Чучмій І.П., Подолян В.Г. [40] вказують, що застосування у східному Лісостепу України пізньостиглих гібридів кукурудзи, дозволяє підвищити валові збори зерна на 20 - 23 % , а за рахунок підживлення на 15 - 20% ,

Пізньостиглі сорти в Лісостепу навіть без удобрення дають не менший врожай ніж у степу разом з поливом. При посіві у другій половині квітні пізньостигла кукурудза досягає повної фази стиглості при любих погодніх умовах, не пізніше кінця вересня.

В умовах енергетичної кризи необхідно раціонально використовувати удобрення , пестициди та всі види матеріально технічних ресурсів. Потрібно щоб була підібрана норма внесення таких добрив, як азоту, фосфору, калію. Також повинна бути достатня кількість органіки, вміст гумусу у грунті повинен бути не менше 4.2% за Тюрином, рухомого фосфору і обмінного калію (за Черікова) відповідно 7.6 - 7.4 мг./100 г .

Ритов М. І. [33] вважає що на продуктивність фотосинтезу впливають загальна кількість тепла за вегетеційний період, та його розподіл не протязі вегетації,тому при розробці агротехніки кукурудзи і вибору гібридів важливо визначати, залежність основних фізіодогічних процесів та їх інтенсивність.

Бойко О.В. [8] вважає, що післяпосівне прикочування та до- і після- сходове боронування посіву призводять до зменшення густоти, тому не рекомендується.

Розділ 2. ОБ`ЄКТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Характеристика гібридів кукурудзи

Компанія „Піонер Хай Бред Інтернешнл” - всесвітньовідомий виробник високоякісного насіння сільськогосподарських культур, поставляє в Україну насіння гібридів кукурудзи, запатентованих в останні роки.

Гібриди кукурудзи характеризуються високою урожайністю, різною тривалістю вегетаційного періоду, пластичністю, яка забезпечує високий рівень пристосованості до умов середовища, стійкістю до вилягання, посухостійкістю, стійкістю до хвороб і шкідників та високими темпами віддачі вологи при достиганні. Характеристика гібридів досліду приведені в Таб.2.1

Перш ніж рекомендувати гібриди для вирощування в умовах нестійкого зволоження правобережної частини Лісостепу України, вони повинні бути всебічно вивчені в умовах зони вирощування і у виробництво впроваджуватись найбільш продуктивні.

2.2. Агротехніка вирощування

Для вирощування кукурудзи розроблялясь технологія під запланований урожай. Попередником в дослідах був цукровий буряк. Технологічна карта розроблялися під урожай 90 ц/га.( Таблиця 2.2)

Технологія вирощування кукурудзи після цукрового буряка включала: внесення 1,5 ц/га аміачної селітри одночасно з посівом, внесення гербіцидів (тітуса 0,04 кг/га та естерона 0,6 л/га) по сходах, дворазове підживлення. Перше підживлення - 50 кг/га карбаміду та 2 кг/га мікродобрива „Кристалон особливий”, а друге - 50 кг/га карбаміду. Розрахункова собівартість 1 тони зерна склала 74,38 грн.

Кукурудза не належить до культур дуже вимогливих до попередників. Кукурудзу можна вирощувати як монокультуру. У районах недостатнього зволоження не рекомендується висівати кукурудзу після культур, які висушують грунт на значну глибину. Не варто сіяти після проса, щоб запобігти поширенню спільного шкідника - кукурудзяного метелика.

При безгірбіцидній технології вирощування кукурудзи велике значення має основний обробіток грунту. Його проводять з врахуванням попередника, типу грунту, рельєфу, ступеня забур'яненості поля.

В зв'язку з тим , що поле було відносно чистим від бур'янів , тому обмежилися одним лущенням на глибину 6 - 8 см, а на забур'янених кореневищними бур'янами проводять дворазове лущення важкими дисковими боронами БДТ - 3, БДТ - 7 або лущильниками ЛДГ - 10, ЛДГ -13 на глибину 10 - 12 см.

Оранку проводили плугом з передплужником ПЛН - 5-35 на глибину 27 - 30 см.

Ранона весні, як тільки наступила фізична стиглість ґрунту, закривали вологу і вирівнювали поверхню ріллі зубовими боронами БЗСТ - 1,0, спрямовуючи агрегат під кутом 450 до напрямку оранки. Передпосівну культивацію на глибину 5 - 7 см проводили культиватором КПС - 4 .24

Гній, зазвичай, вносять під зяблеву оранку - норма в середньому становить 30 - 40 т /га, а мінеральних орієнтовно використовують N90P90К90. В досліді вносили лише мінеральні добрива у зазначеній нормі.

Висівають кукурудзу, коли ґрунт на глибині 10 см прогріється до 10 - 120 С , використовуючи сівалки СУПН - 8 .Після сівби кукурудзи площу прикочували і боронували легкою бороною ЗБП - 0,6 .

Розпушування міжрядь і захисні зони рядків у виробничих умовах проводять культиватором КРН - 4,2 або КРН - 5,6 А, а для присипання бур'янів у рядках застосовували лапи - відвальники. Глибина розпушення ґрунту 4 - 6 м.

Насіння кукурудзи компанії «Піонер» підготовлено на насіневих заводах. Воно має високу схожість - 95% і енергію проростання 90%, що особливо важливо для одержання дружніх сходів, формування вирівняних посівів. Його висушують до вологості 13 - 14%, калібрують, протруюють припаратами фунгіцидної та інсектицидної дії.

Рекомендована густота посіву для умов України коливається в межах 75 -80 тис. рослин на 1 га перед збиранням.

Щоб забезпечити передзбиральну гастоту рослин, встановлюють надбавку насіння. У Лісостепу надбавка 30 - 40%. Вагова норма висіву насіння становить 15 - 25 кг/га.

На дослідні ділянки вносили Кристалони - високоефективні, збалансовані комплексні добрива з макро - та мікроелементами на халатній основі. Добрива застосовували для позакореневого підживлення рослин в інтенсивних технологіях вирощування сільськогосподарських культур, як доповнення до існуючої системи удобрення.

Розділ 3. УМОВИ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1. Кліматичні умови

В умовах нестійкого зволоження південної частини Лісостепу України лімітуючим фактором при вирощуванні рослин є кількість опадів, які на протязі вегетаційного періоду розподіляються, як правило, нерівномірно. (Таблиця 3.1.)

За даними Уманської метеостанції роки досліджень значно відрізнялися не скільки загальною кількістю опадів за вегетаційний період, а стільки розподілом їх по місяцям. Так, 2004 рік характеризувався пониженою кількістю опадів у весняну декаду. В березні та квітні випало опадів в чотири рази, а в травні - в два рази менше середніх багаторічних. Посушливим був і червень, так як опадів випало втричі менше середніх багаторічних. Липень, серпень та вересень були забезпечені вологою добре - кількість опадів перевищувала середні багаторічні показники, а в серпні в 2,5 рази.

В 2005 році опади розподілялися по місяцях вегетації кукурудзи на рівні середніх багаторічних з деяким пониженням в VІ та VІІ місяцях. Посушливим був лише ІХ місяць.

Забезпеченість вологою вплинула на продуктивність кукурудзи.

Пізньостиглі гібриди в 2005 році у ІХ місяці потерпали від засухи (випало всього 2,6 мм опадів) і врожай сформували на 2-6 ц/га менший порівняно з 2004 роком.

За даними Уманської метеостанції, в роки досліджень сума ефективних температур склалась вищою за середні багаторічні показники в 2004 році на 3000С, в 2005 - на 4780С, а в 2006 - на 5380С, що викликало скорочення вегетаційного періоду у гібридів кукурудзи.

2006 рік характеризувався пониженою кількістю опадів на протязі всього вегетаційного періоду. У червні та липні випало опадів вдвічі менше середніх багаторічних, і лише в березні - в два рази більше.Кількість опадів в інші місяці вегетації приближалась до середніх багаторічних з незначним зменшенням. Достатньо був забезпечений вологою вересень місяць, яку гібриди ранньостиглої групи вже не могли використати на формування урожаю.

Таблиця 3.1

Метеорологічні умови в роки проведення досліджень

2004-2006 р.р.

(дані Уманської метеостанції)

Роки

М І С Я Ц І

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

Разом

Сума ефективних температур

2004

-

-

48,7

220,2

613,5

1126,6

1746

2383

2740,6

2930

-

-

2005

-

-

-

215,3

665

1164,5

1887,8

2505,2

2968,1

3110,8

-

-

-

2006

-

-

215,3

665

1164,5

1887,8

2505,2

2968,1

3110,8

-

-

-

Середні багаторічні

-

-

41

241

482

997

1598

2168

2580

2632

Опади

2004

65

52,1

10,1

12

24,2

30

96,7

123,9

74,8

27,5

64,1

17,8

598,9

2005

46,8

68,1

36,3

58,1

57,5

66,9

56,3

62,5

2,6

43,6

-

-

611,7

2006

20,2

38,6

84,6

42,0

48,6

46,5

40,8

49,7

46,0

44,6

-

-

495,7

Середні багаторічні

47,0

44,0

39,0

48,0

55,0

87,0

87,0

59,0

43,0

33,0

43,0

48,0

633

3.2. Грунтові умови

Дослідження продуктивності гібридів кукурудзи ранньо і середньостиглих груп стиглості проводилось на демонстраційному участку Уманської філії компанії „Райз-Агросервіс” в умовах с. Кочубіївка Уманського району. Грунти участка - чорноземи опідзолені, що характеризуються наступними показниками:

Материнська порода - льосовий суглинок;

Механічний склад: пилувато-іловатий (пісок - 5%, пил - 60,5%, іл - 34,5%);

Вміст гумусу: в орному горизонті 4,5 - 4,2 %, в підорному - 2,8 - 3,2 %;

Гідролітична кислотність в мікроеквівалентах на 100 г грунту 2,3 - 3,1;

Вміст легкорозчинних елементів живлення в мг на 100 г грунту:

- фосфор 10,1 - 8,6

- гідролізований азот 4,2-3,5

- калій 12,2 - 10,2.

З приведених показників видно, що опідзолений чорнозем має порівняно високий вміст гумусу, слабокислу реакцію грунтового розчину, порівняно невеликий вміст рухомих форм азоту і калію та дещо вищий вміст доступних форм фосфору.

Порівняно високий потенціал родючості та слабокисла реакція (рН соляної витяжки орного шару грунту - 6,0) опідзоленого чорнозему дослідної ділянки забезпечує отримання досить високих урожаїв всіх сільськогосподарських культур і в тому числі і кукурудзи.

Чорноземи опідзолені в межах Лісостепу України займають площу в 2,2млн. га, в тому числі орних - 1,75 млн. га, і як і в інших регіонах країни не займають суцільної смуги, а розкидані окремими масивами у верхній частині вододілів та на пологих схилах.

У чорноземах опідзолених поєднано ознаки типових чорноземів і темно-сірих лісових грунтів. У них спостерігається диференціація профілю, яка характерна для сірих лісових грунтів - чітко виділяєтся ілювіальний і елювіальні горизонти. Глибина гумусного горизонту зростає від 60 до 110 см із східу на захід із підвищенням вологості клімату, а також дещо вища на рівних вододільних плото та та в нижній третині схтлів. Для чорнозему опідзоленого характерний перерозподіл 5 % мулистих часток з елювіального в ілювіальний горизонт.

3.3. Схема досліду

В досліді вивчались десять гібридів кукурудзи селекції «Піонер» ранньостиглої,та середньостиглої групи.

Ранньостиглі: 1. PR39G12-контроль ФАО 180, 2. PR39H32 ФАО 195,

3. Sandrіna ФАО 220, 4. PR39D81 ФАО 260.

Середньостиглі: 5.Valuta-контроль ФАО 300, 6.Helga ФАО 300, 7.Clarica ФАО 310, 8.Anacta ФАО 330, 9. PR39F10 ФАО 330, 10.PR38R92 ФАО 330.

В досліді застосовувалось рендомізоване розміщення варіантів в один ярус з розміром ділянки 160 х 12,6 м за методикою В.О.Эщенка Повторність в досліді чотирьохкратна.

3.4. Методики досліджень

В дослідах проводились наступні обліки та спостереження

- облік густоти стояння рослин;

- визначення висоти рослин;

- визначення величини біомаси та сухих речовин;

- визначення величини листкової поверхні за формулою

S = ?АБ ( ? 0,67 АБ)? к-сть листків на рослині ? к-сть рослин на гектарі, де А - ширина листка, Б - довжина листка

- визначення структури урожаю

- визначення чистої продуктивності фотосинтезу за формулою:

ЧПФ = М21: ? (Л21) ?n = гр/ м2 за добу,

- визначення урожайності зерна

- визначення вологості зерна при збиранні

- визначення пошкодженості стебловим метеликом та пухирчастою сажкою

Дослідження проводились за методикою викладеною в підручнику «Методика дослідної справи» під редакцією В.О. Єщенка.[14], Ничипорович А.А.[27] Фотосинтез і теорія получення високих урожаїв, Варасова Н.Н.[10] «Фізіологія рослин»

Розділ 4. Результати досліджень.

4.1. Біометричні показники гібридів кукурудзи.

Ріст і розвиток рослин залежить від того, наскільки продуктивно вони можуть використовувати умови навколишнього середовища в відповідних умовах вирощування, тобто відображають всю сукупність процесів взаємодії рослинного організму з умовами вирощування. Таким чином, ріст і розвиток рослин обумовлений їх біологічними особливостями, які надають можливість максимально використовувати умови навколишнього середовища.

В досліді вивчались десять гібридів кукурудзи селекції «Піонер». Показники висоти рослин в 2004 - 2006 роках приведені в таблиці 4.1.1.

Таблиця 4.1.1.

Висота гібридів кукурудзи селекції компанії «Піонер» 2004 - 2006 р.р. (фаза цвітіння).

Варіант досліду (гібрид)

ФАО

Висота рослин см.

В % до контролю

2004 р.

2005 р.

2006 р.

середня

PR39G12-контроль

180

231

237

250.7

239,6

100,0

PR39Н32

195

235

238

256,6

243,3

101,5

Sandrina

220

240

242

257,6

246,5

102,9

PR39Д81

260

241

236,5

255

244,2

101,9

Valuta-контроль

300

235

241

247

241

100,0

Helga

300

237

240,5

251,5

243

100,8

Clarica

310

241

239

253,7

244,6

101,4

Anasta

330

247

240

252,3

246,4

102,2

PR38F10

330

242

242,5

252,7

245,7

102,0

PR38R92

330

242

237,6

251,8

243,8

101,2

З даних таблиці 4.1.1. видно, що гібриди ранньостиглої групи в середньому за три роки досліджень досягли висоти 239,6 - 246,5 см. Висота рослин збільшувалась із збільшенням ФАО. Гібриди PR39Н32, Sandrina та PR39Д81 мали висоту на 1,5 - 2,9 % більшу за контроль PR39G12.

Найменшу висоту 231 - 241 см. сформували гібриди в 2004 році, в 2005 році висота гібридів склала 237 - 242 см., що на 0,5 - 2,6 % вище в порівнянні з 2004 роком. 2006 рік був більш сприятливим за попередні і гібриди кукурудзи досягли висоти 250,7 - 257,6 см., що вище за 2005 рік на 8,5 - 7,0 %. В 2006 році найбільшої висоти за роки досліджень досяг гібрид Sandrina - 257,6 см.

Гібриди середньостиглої групи за роки досліджень досягли висоти 241,0 - 246,4 см. і практично не відрізнялись від ранньостиглих гібридів. Закономірність збільшення висоти з збільшенням ФАО зберігалась. В порівнянні з контролем гібриди Helga, Clarica, Anasta, PR38F10 та PR38R92 в середньому за три роки були вищими відповідно на 0,8; 1,4; 2,2; 2,0 та 1,2 %.

Найбільшої висоти досягли рослини середньостиглого гібриду Anasta 246,4 см. Найменшим за висотою в роки досліджень був ранньостиглий гібрид PR39G12 - 239,6 см.

Таблиця 4.1.2.

Кількість продуктивних листків у гібридів кукурудзи селекції компанії «Піонер». 2004 - 2006 р.р. (фаза цвітіння)

Варіант досліду (гібрид)

ФАО

Кількість листків штук

В % до контролю

2004 р.

2005 р.

2006 р.

середня

PR39G12-контроль

180

9,1

9,6

10,6

9,8

100,0

PR39Н32

195

9,0

9,6

10,6

9,7

99,0

Sandrina

220

9,2

9,7

11,6

10,2

104,1

PR39Д81

260

10,3

9,6

11,7

10,5

107,5

Valuta-контроль

300

10,1

10,4

11,9

10,8

100,0

Helga

300

10,3

10,8

11,9

11,0

101,8

Clarica

310

10,5

10,9

12,0

11,3

104,6

Anasta

330

11,0

12,0

12,6

11,9

110,2

PR38F10

330

10,3

10,3

13,3

11,3

104,6

PR38R92

330

10,8

11,2

13,2

12,0

111,1

За даними таблиці 4.1.2. кількість продуктивних листків у гібридів кукурудзи селекції компанії «Піонер» у фазу цвітіння становила від 9,7 до 12 штук, в середньому за три роки досліджень і зротала із збільшенням ФАО.

В 2004 році ранньостиглі гібриди сформували кількість листків на рослину в середньому 9,0 - 10,3 шт.; в 2005 - 9,6 - 9,7 шт., що на 6,2 % менше, а в 2006 - 10,6 - 11,7 штук, що на 11,8 - 12,2 % більше за 2004 рік і на 10,4 - 12,1 % більше за 2005 рік.

Найменшу кількість листків за роки досліджень мав гібрид PR39Н32 - 9,7 шт., а найбільшу PR39Д81 - 10,5 шт., що на 8,2 % більше.

Максимальну кількість листків в середньому за роки досліджень сформував гібрид PR38R92 - 12,0 штук, близькою була кількість листків у гібриду Anasta 11,9 штук. Мінімальну кількість листків в роки досліджень утворив гібрид PR39Н32 - 9,7 штук, що менше за PR38R92 на 2,4 %.

Група ранньостиглих гібридів у фазу цвітіння мала кількість листків на рослину в середньому 9,8 - 10,5 штук, а середньостиглих - 10,8 - 12,0 штук, що на 10,2 - 14,3 % більше.

Середньостиглі гібриди в середньому за роки досліджень до фази цвітіння сформували 10,8 - 12,0 штук листків на одну рослину . В порівнянні з контролем - Helga на 1,8 %, Clarica - на 4,0 %, Anasta - на 10,2 %, PR38F10 - на 4,0 % та PR38R92 - на 11,1 % більше за контроль Valuta. Найменшу кількість листків утворили середньостиглі гібриди у 2004 році - 10,1 - 11 штук залежно від гібриду, в 2005 році 10,4 - 11,2 штуки, або на 2,9 - 1,8 % більше, а в 2006 році - 11,9 - 12 штук, що на 17,8 - 9,1 % більше за 2004 рік та на 14,4 - 7,1 % - за 2005 рік.

Найменшу кількість листків в середньому за роки досліджень сформував гібрид Valuta - 10,8 штук, а найбільшу - гібрид PR38R92 - 12,0 штук.

З групи ранньостиглих гібридів PR39Д81 в фазу цвітіння мав кількість листків на 7,5 % Sandrina на 4,9 % більше за контроль, а PR39Н32 на 1 % менше.

Кількість та величина листків формують асиміляційну поверхню посіву, здійснюють процес фотосинтезу, нагромаджують органічну речовину, від якої залежить продуктивність, тому дані показники мають вирішальне значення при одержанні високих урожаїв

Таблиця 4.1.3

Густота посіву гібридів кукурудзи 2004 - 2006 р.р.

Варіант досліду (гібрид)

ФАО

Густота посіву тис.. шт.. на га

В % до контролю

2004 р.

2005 р.

2006 р.

середня

PR39G12-контроль

180

75,4

87,0

78,6

80,3

100

PR39Н32

195

75,8

86,3

77,2

79,8

99,9

Sandrina

220

74,9

87,0

78,6

80,1

99,7

PR39Д81

260

71,0

85,0

77,5

79,8

99,4

Valuta-контроль

300

75,2

84,6

77,0

79,1

100

Helga

300

76,0

85,2

75,6

78,7

99,5

Clarica

310

75,0

84,2

78,2

79,5

100,5

Anasta

330

74,8

79,2

78,6

79,2

99,6

PR38F10

330

74,5

79,5

79,0

77,7

98,2

PR38R92

330

76,2

78,2

78,3

77,8

98,3

З даних таблиці 4.1.3 видно , що густота посіву гібридів ранньостиглої групи в середньому за три роки досліджень становила 79,8 - 80,9 тис. шт. на га. Гібриди PR39Н32, Sandrina, PR39Д81 мали густоту на 0,3 - 0,7 % меншу за контроль.

Найменшу густоту 74,9 - 75,8 тис., шт., на га , сформували гібриди в 2004 році. В 2005 році густота гібридів склала 86,3 - 87,0 тис. шт. на га, що на 15,2 - 11,5 % вище в порівнянні з 2004 роком. У 2006 році густота посіву склала 77,2 - 78,6 тис. шт. на га що більше за 2004 рік на 3,2 - 3,7 % і менше ніж в 2005 на 10,5 - 9,7 %.

Гібриди середньостиглої групи мали густоту посіву близьку до ранньостиглої групи. В середньому за три роки більшість гібридів мала густоту на 0,5 - 1,8 % меншу за контроль.

Найбільшу густоту посіву за роки досліджень мали ранньостиглі гібриди PR39Д81 та PR39G12 87,0 тис., шт., на га в 2005 році.

Гібриди середньостиглої групи за роки досліджень мали густоти посіву 77,7 - 79,5 тис. шт. на га і практично не відрізнялись від ранньостиглих.

Близькою до контролю була густота посіву гібриду Sandrina 80,1 тис. шт. на га. Найменшою густота посіву за роки досліджень була у гібриду PR38F10 - 77,7 тис. шт. на га, або 98,2 % по відношенню до контролю.

Виходячи з отриманих результатів можна твердити, що густота посіву рослин кукурудзи склалася в роки досліджень оптимальна для отримання високого урожаю.

4.2. Особливості формування біомаси гібридами кукурудзи.

Таблиця 4.2.1.

Величина вегетативної маси у гібридів кукурудзи селекції «Піонер»

Варіант досліду (гібрид)

ФАО

Вегетативна маса (цн. на га)

В % до контролю

2005 р.

2006 р.

середня

PR39G12-контроль

180

495,0

534,5

484,8

100,0

PR39Н32

195

423,0

486,4

454,7

93,8

Sandrina

220

425,0

613,0

519,0

107,0

PR39Д81

260

471,0

504,5

489,2

100,9

Valuta-контроль

300

459,0

508,0

483,5

100,0

Helga

300

473,8

461,0

467,4

96,7

Clarica

310

469,0

516,0

492,5

101,9

Anasta

330

438,0

518,8

478,4

78,1

PR38F10

330

427,0

513,5

470,2

97,9

PR38R92

330

425,5

593,3

459,4

95,0

З даних таблиці 4.2.1 видно, що гібриди ранньостиглої групи в середньому за два роки досліджень сформували вегетативну масу 484,8 - 519,0 цн. на га.

Гібриди Sandrina та PR39Д81 утворили вегетативної маси на 0,9 - 7 % більше, а гібрид PR39Н32 на 6,2 % менше в порівнянні з контролем.

Найменшу вегетативну масу сформували гібриди в 2005 році 423,0 - 474,0 цн. на га., в 2006 році - 486,0 - 613,0 цн. на га, що на 15,0 - 29,3 % більше за 2005 рік.

Найбільшу вегетативну масу утворив гібрид Sandrina 613,0 цн. на га. у 2006 році. Гібриди середньостиглої групи за роки досліджень сформували вегетативну масу 459,4 - 492,5 цн., на га, що менше на 5,5 - 4,8 %. В порівнянні з контролем лише гібрид Clarica, утворив вегетативної маси на

1,9 %, а гібриди Helga, Anasta, PR38F10, PR38R92 - менше на 3,3; 1,9; 2,7; 5 % в порівнянні з контролем.

Найбільшу кількість вегетативної маси в середньому за два роки досліджень сформував середньостиглий гібрид Clarica - 492,5 цн., на га. Найменшу кількість вегетативної маси сформував гібрид PR38R92 - 459,4 цн. на га, що на 5,0 % менше в порівнянні з контролем.

Виходячи з отриманих результатів можна твердити, що величина вегетативної маси кукурудзи в значній мірі залежить від біологічних особливостей гібриду, умов вирощування, особливостей технології і в проведених дослідженнях для ранньостиглих гібридів склала в середньому за 2 роки досліджень 457,7 - 519,0 цн.на га, а для середньостиглих - 459,4 - 483,5ц/га.

Таблиця 4.2.2.

Співвідношення між вегетативними органами гібридів кукурудзи.

2006 р. (фаза воскової стиглості)

Варіант досліду (гібрид)

ФАО

Маса 10 рослин, кг

Співвідношення

стебла

листки

початки

разом

стебла

листки

початки

PR39G12-контроль

180

2,7

1,2

2,0

6,8

39,7

17,6

42,7

PR39Н32

195

2,5

1,1

2,7

6,3

39,7

17,5

42,8

Sandrina

220

3,2

1,4

3,0

7,8

41,0

20,5

38,5

PR39Д81

260

3,0

2,0

2,8

7,8

38,5

15,5

36,0

Valuta-контроль

300

2,6

1,4

2,6

6,6

39,4

21,2

39,4

Helga

300

2,4

1,3

2,4

6,1

39,3

21,3

39,4

Clarica

310

2,5

1,2

2,5

6,2

40,3

19,3

40,4

Anasta

330

2,6

1,4

2,6

6,6

39,7

21,2

39,4

PR38F10

330

2,7

1,2

2,6

6,5

41,5

18,5

40,0

PR38R92

330

2,5

1,2

2,6

6,3

39,7

19,0

41,3

Результати проведених досліджень дають можливість твердити, що маса однієї рослини у гібридів , що вивчалися склалася в межах 610 - 780 гр.

У ранньостиглих - 630 - 780 гр., а у середньостиглих - 610 - 660 гр. Масою рослини виділяються ранньостиглі гібриди Sandrina та PR39Д81, маса яких була більшою за контроль на 14,7 %.

Середньостиглі гібриди утворили масу однієї рослини, яка відрізнялась в межах 8,2 %. Гібриди Anasta і Valuta утворили однакову масу рослин , PR38F10 - близьку до контролю, меншу - Helga, Clarica та PR38R92.

Маса стебла у ранньостиглих гібридів склала в 2006 році у Sandrina - 41,0%, PR39G12 та PR39Н32 - 39,7 % і дещо менше 38,5 % у PR39Д81. Маса листків відповідно 20,5 %, 17,6 % та 15,5 %, а початків - 38,5; 42,7; 42,8 та 36,0 %.

У середньостиглих гібридів маса стебла найбільшою (41,5 %) була у гібриду PR38F10, меншою на 1,2 % у Clarica (40,3 %), а у Helga, Anasta та PR38R92 відповідно - 39,3 %, 39,4 % та 39,7 % . У гібридів Clarica та PR38F10 маса стебла була більшою ніж на контролі; на 0,6 та 1,8%.

Маса листків склала на контролі 21,2 % і коливалась у інших гібридів в межах 18,5 - 21,3 %. Маса початка склала на контролі 39,4 %, а в інших гібридів - 39,4 - 41,3 %.

Найбільшою масою початка відрізнявся з ранньостиглих гібридів PR39Н32 (42,8 %), а з середньостиглих PR38R92 (41,3 %) та Clarica (40,4%).

Таблиця 4.2.3.

Збір сухих речовин у гібридів кукурудзи селекції «Піонер»

2005 - 2006 р.р. (фаза воскової стиглості)

Варіант досліду (гібрид)

ФАО

Сухі речовини ц/га

В % до контролю

2005 р.

2006 р.

середня

PR39G12-контроль

180

245,5

274,3

260,0

100,0

PR39Н32

195

250,0

245,5

247,8

95,3

Sandrina

220

237,0

270,0

253,5

97,5

PR39Д81

260

258,0

265,3

261,6

100,0

Valuta-контроль

300

214,0

270,0

242,3

100,0

Helga

300

257,3

231,0

244,1

100,7

Clarica

310

236,4

249,5

242,8

100,2

Anasta

330

229,7

253,6

241,6

99,7

PR38F10

330

221,5

244,1

232,8

96,1

PR38R92

330

220,0

256,4

238,2

91,7

За даними таблиці 4.2.3 видно, що збір сухих речовин у гібридів кукурудзи селекції «Піонер» за 2005 - 2006 роки становив в середньому 232,8 - 261,6 ц/га і зменшувався із збільшенням ФАО.

В 2005 році гібриди сформували сухих речовин залежно від гібриду 220,0 - 257,3 ц/га, а в 2006 році 231,0 - 274,3 ц/га.

Максимальний збір речовин в середньому за два роки досліджень сформував гібрид PR39G12 - 260,0 ц/га, близьким до нього був гібрид PR39Д81 - 261,6 ц/га.

Мінімальний збір сухих речовин відмічено у гібрида PR38F10 - 232,8 ц/га, що менше на 3,9 % за контроль.

Гібриди середньостиглої групи в роки досліджень нагромадили сухих речовин 232,8 - 244,1 ц/га залежно від гібриду. В порівнянні з контролем гібриди Helga, Clarica, нагромадили більше сухих речовин, а гібриди Anasta, PR38F10 та PR38R92 - менше, різниця склала 0,7 - 4,1%.

Найменший вміст сухих речовин відмічено у гібрида PR38F10 - 232,8 ц/га.

Виходячи з отриманих результатів можна твердити, що вміст сухих речовин у гібридів залежить від групи стиглості та умов вирощування, як кліматичних так і технологічних і може змінюватися в межах 232,8 ц/га до 261,6 ц/га.

4.3. Фотосинтетична продуктивність гібридів.

Таблиця 4.3.1.

Листкова поверхня у ранньо - та середньостиглих гібридів кукурудзи селекції «Піонер» 2005 - 2006 р.р. (фаза цвітіння).

Варіант досліду (гібрид)

ФАО

Листкова поверхня тис. м2/ га

В % до контролю

2005 р.

2006 р.

середня

PR39G12-контроль

180

50,4

47,1

48,7

100,0

PR39Н32

195

45,6

53,4

49,5

101,6

Sandrina

220

46,4

50,1

48,2

99,1

PR39Д81

260

46,9

42,5

44,7

91,8

Valuta-контроль

300

47,0

47,6

45,3

100,0

Helga

300

54,6

43,5

49,0

108,3

Clarica

310

56,1

43,7

49,0

110,1

Anasta

330

55,4

43,8

49,6

109,5

PR38F10

330

53,0

47,0

50,0

110,4

PR38R92

330

45,8

48,6

47,2

104,2

З даних таблиці 4.3.1. видно, що гібриди ранньостиглої групи в середньому за два роки досліджень утворили листкову поверхню - 44,7 - 49,5 тис. м2/ га, в 2005 році 45,6 - 50,4 тис. м2/ га, в 2006 році 42,5-53,4 тис. м2/ га , що на 5,9 % більше ніж у 2005 році.

Максимальну листкову поверхню в середньому за два роки сформував гібрид PR38F10 - 50,0 тис. м2/ га, майже таку листкову поверхню сформував гібрид Clarica - 49,9 тис. м2/ га.

Мінімальну листкову поверхню в роки досліджень утворив гібрид PR39Д81 - 44,7 тис. м2/ га, що менше за гібрид PR38F10 на 11,2 %.

Група ранньостиглих гібридів у фазу цвітіння мала листкову поверхню в середньому 44,7 - 49,5 тис. м2/ га.

З ранньостиглих гібридів лише гібрид PR39Н32 мав листкову поверхню на 1,6 % більшу за контроль, інші - меншу на 0,9 - 8,2 %.

З середньостиглих гібридів найбільшу листкову поверхню утворив гібрид PR38F10 - 50,0 тис. м2/ га, що на 10,4 % більше за контроль.

Інші гібриди сформували також більшу листкову поверхню : Clarica на 10,1%, Anasta на 9,5 %, а Helga на 5,3 % за контроль.

Виходячи з отриманих результатів можна твердити, що листкова поверхня в значній мірі залежить від умов вирощування як кліматичних так і технологічних і може коливатись в межах 44,7 - 50,0 тис. м2/ га.

Величина асиміляційної поверхні гібридів обох груп стиглості оптимальна для забезпечення високої продуктивності кукурудзи.

Показники чистої продуктивності фотосинтезу відображають результати фізіологічних процесів, що відбуваються на клітинному рівні в організмі рослини і залежать від здатності гібриду максимально використати умови вирощування.

Таблиця 4.3.2.

Чиста продуктивність фотосинтезу у гібридів кукурудзи селекції «Піонер» 2005 - 2006 р.р.

Варіант досліду (гібрид)

ФАО

Вегетативна маса (цен. на га)

В % до контролю

2005 р.

2006 р.

середня

PR39G12-контроль

180

4,87

5,82

5,34

100,0

PR39Н32

195

5,48

4,59

5,04

94,4

Sandrina

220

5,11

5,40

5,25

98,3

PR39Д81

260

5,50

6,24

5,87

109,5

Valuta-контроль

300

4,99

5,09

5,04

100,0

Helga

300

4,71

5,58

5,14

102,0

Clarica

310

4,21

5,71

4,96

98,4

Anasta

330

4,15

5,51

4,83

95,8

PR38F10

330

4,18

4,93

4,56

90,5

PR38R92

330

4,80

5,27

5,03

100,0

З даних таблиці 4.3.2. видно, що в середньому за два роки чиста продуктивність фотосинтезу у гібридів кукурудзи була в межах 4,56 - 5,87 г/м2 за добу.

В 2005 році продуктивність фотосинтезу становила 4,15 - 5,50 г/м2 за добу, в 2006 році 4,59 - 6,24 г/м2 за добу, що на 9,6 - 12,4 % вище.

Максимальну продуктивність фотосинтезу в середньому за роки досліджень забезпечив гібрид PR39Д81 - 5,87 г/м2 за добу, що на 9,5 % вища за контроль.

Мінімальну продуктивність фотосинтезу в роки досліджень мали гібриди PR38F10 4,56 г/м2 за добу, Anasta 4,83 г/м2 за добу, що менше за контроль на 10,5 - 4,9 % відповідно.

Група ранньостиглих гібридів мала продуктивність фотосинтезу в середньому за роки досліджень 5,04 - 5,87 г/м2 за добу; середньостиглі - 4,56 - 5,14, що на 10,5 - 14,2 % менше.

З групи ранньостиглих гібридів PR39Д81 мав продуктивність фотосинтезу на 9,5 %, а PR39Н32 на 5,6 % більшу за контроль.

З групи середньостиглих гібридів найбільшу продуктивність фотосинтезу мав гібрид Helga 5,14 г/м2 що на 2,0 % більше за контроль. Меншою продуктивність фотосинтезу була у гібридів PR38F10 4,56 г/м2 , Anasta 4,83 г/м2 , Clarica 4,96 г/м2 за добу, PR38R92 - 5,03 г/м2 за добу.

Виходячи з отриманих результатів можна вважати, що гібриди в роки досліджень мали оптимальну для отримання високого урожаю чисту продуктивність фотосинтезу

4.4. Продуктивність гібридів кукурудзи.

Таблиця 4.4.1.

Урожайність зерна гібридів кукурудзи селекції «Піонер»

2004 - 2006 р.р.

Варіант досліду (гібрид)

ФАО

Урожайність зерна ц/га

В % до контролю

2004 р.

2005 р.

2006 р.

середня

PR39G12-контроль

180

76,0

78,0

80,2

78,1

100,0

PR39Н32

195

71,2

72,5

84,0

75,9

97,2

Sandrina

220

72,5

89,0

102,0

87,8

112,5

PR39Д81

260

81,0

88,3

95,0

88,1

112,8

Valuta-контроль

300

78,3

79,3

84,6

80,7

100,0

Helga

300

79,0

79,0

79,5

79,2

98,1

Clarica

310

84,0

84,0

84,0

82,8

102,6

Anasta

330

96,5

96,5

86,0

84,4

104,5

PR38F10

330

104,3

104,3

92,0

91,5

113,4

PR38R92

330

94,3

94,3

91,0

92,1

114,1

З даних таблиці 4.4.1 видно, що урожайність гібридів обох груп стиглості в середньому за три роки становила 75,9 - 92,1 ц/га і зростала із збільшенням ФАО.

Максимальну урожайність в середньому за три роки досліджень сформував гібрид PR38R92 - 92,1 ц/га, близькою була урожайність у гібриду PR38F10- 91,5 ц/га.

Мінімальну урожайність в роки досліджень сформував гібрид PR39Н32 - 75,9 ц/га.

Більш урожайним необхідно вважати 2006 рік, в якому ранньостиглі гібриди забезпечили 80,2 - 102,0 ц/га, а середньостиглі 84,6 - 92,0 ц/га.

Група ранньостиглих гібридів в середньому за три роки забезпечила урожайність 75,9 - 88,1 ц/га, а середньостиглих - 79,2 - 92,1, що на 4,6 % більше.

З групи ранньостиглих гібридів Sandrina, PR39Д81 забезпечили урожайність на 12,5 і 12,8 % більшу за контроль, а гібрид PR39Н32 - на 2,8 % меншу.

З групи середньостиглих гібридів найбільшу урожайність забеспечив гібрид PR38R92 - 92,1 ц/га, що на 14,1 % більше за контроль, більшою урожайність була у гібридів PR38F10 - на 13,4 %; Anasta - на 4,5 %; Clarica - на 2,6 %.

Виходячи з отриманих результатів можна твердити, що урожайність кукурудзи в значній мірі залежить від умов вирощування , як кліматичних так і технологічних і може коливатись в межах від 75,9 - 92,1 ц/га.

Таблиця 4.4.2

Пошкодження гібридів кукурудзи пухирчастою сашкою та стебловим метеликом 2004 - 2006 р.р.

Варіант досліду (гібрид)

ФАО

Пухирчаста сашка шт.. на 100 рослин

Стебловий метелик шт.. на 100 рослин

2004 р.

2005 р.

2006 р.

2004 р.

2005 р.

2006 р.

PR39G12-контроль

180

1

1

0

2

2

4

PR39Н32

195

1

2

0

2

3

4

Sandrina

220

0

3

0

1

1

12

PR39Д81

260

0

2

0

1

5

12

Valuta-контроль

300

0

1

1

1

7

10

Helga

300

0

0

0

1

1

12

Clarica

310

0

0

0

2

4

12

Anasta

330

0

0

0

1

2

10

PR38F10

330

0

0

0

0

0

12

PR38R92

330

0

0

0

0

3

8

Гібриди кукурудзи селекції «Піонер» характеризуються високою стійкістю проти хвороб та шкідників. Результати досліджень на пошкодження гібридів пухирчатою сашкою та стебловим метеликом приведені в таблиці 4.4.2.

За результатами досліджень можна твердити, що гібриди селекції «Піонер» в 2004-2006 роках практично не пошкоджувалисьпрактично пухирчатою сашкою.

Відмічено лише пошкодження ранньостиглої групи гібридів в 2005 році в межах 1-3%. Найбільше пошкоджень відмічено в 2005 у гібриду Sandrina-3%.

Стебловим метеликом пошкоджувались гібриди обох груп стиглості у всі роки досліджень. Найбільше пошкоджень відмічено у ранньостиглих гібридів Sandrina, PR39Д81 - 12 % у 2006 році , у 2004 році 1-2% ,у 2005 році 5-7 %. З групи середньостиглих гібридів найбільша кількість пошкоджень відмічена у гібриду Clarica у 2004 році - 2 %, у 2005 році - 4 %, у 2006 році - 12%. Пухирчастою сашкою гібриди селекції компанії «Піонер» за три роки досліджень практично не пошкоджувались. Найбільше пошкоджень пухирчастою сашкою зазнав гібрид Sandrina у 2005 році - 3%.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.