Морфолічно-біологічні особливості формування урожайності зерна гібридами кукурудзи селекції компанії "Піонер" в умовах лісостепу України

5. Економічна ефективність ранньостиглих і середньостиглих гібридів селекції компанії «Піонер»

Одним із найважливіших завдань агропромислового комплексу України в сучасних соціально-економічних умовах є значне збільшення і стабілізація виробництва продовольчого та кормового зерна, передусім, зерна провідних зернових культур. Причини низької ефективності зернової галузі впродовж останніх років, крім суто економічних факторів, полягають у недосконалості структури виробництва зерна, використання товарних ресурсів і споживання останнього, великих його втратах у процесі виробництва, досить високій собівартості та низькій якості.

Нині в Україні виникає потреба у переорієнтації розвитку зернового господарства, в тому числі вдосконалення структури посівних площ зернових культур із метою збільшення частки фуражних культур, яка у валовому зборі становить близько 45% замість необхідних 65-70%, як у розвинутих країнах світу. Доцільним є розширення посівних площ під кукурудзою, що має важливе значення, не тільки у виробництві високобілкової рослинницької продукції але й в агротехніці: добрий попередник під усі культури, позитивний вплив на родючість ґрунту та ін. Нераціональність структури посівних площ полягає також і в тому, що відповідно до "закону толерантності" лімітуючим фактором розвитку організму може бути як нестача, так і надлишок факторів. Стосовно різних екологічних факторів у кожного виду й сорту рослин існують так звані межі витривалості, чи пристосувальні градієнти.

Розвиток зернового господарства відбувається на основі підвищення економічної ефективності виробництва зерна. За цих умов забезпечується збільшення валової і товарної продукції зернових культур, зміцнюється матеріально-технічна база галузі. Економічна ефективність виробництва зерна характеризується системою таких показників: урожайність, продуктивність праці, собівартість продукції, ціна реалізації 1 ц зерна, прибуток на 1 ц зерна і на 1 га посівної площі, рівень рентабельності виробництва зерна!

Отже в ринкових умовах, коли головною метою кожного підприємства є максимізація прибутку необхідною умовою діяльності кожного підприємства є підвищення ефективності виробництва. Безпосередньо для виробництва кукурудзи на зерно, як однієї з провідних зернових культур можна запропонувати використання високопродуктивних гібридів, як зарубіжної так і вітчизняної селекції, що дають високі врожаї при низьких матеріальних затратах та не значних затратах праці.

Суть даного досліду розглянути та проаналізувати ефективність вирощування кукурудзи на зерно, при застосуванні різних гібридів. В досліді використовувались такі гібриди : PR28G12 (контроль), PR28Н32, Sandrina, P39Д81, Vfluta конроль, Неlga, Clarika, Anasta, PR39G10, PR38R92.

В якості короля використаємо результати отримані при економічному аналізі результатів вирощування таких гібридів : PR28G12 та Vfluta.

Підчас проведення досліду використовувалась подібна технологія вирощування, наведена в таблиці 5.1 «Технологічна карта вирощування кукурудзи на зерно».

Таблиця 5.1

Технологічна карта по виробництву кукурудзи на зерно .

Однаковість технологій дасть можливість більш точно порівняти економічну ефективність. Аналіз показників економічної ефективності поведемо по такім критеріям :

1. трудомісткість 1 ц. зерна кукурудзи (витрати праці на 1 ц. продукції)

2. затрати пального на 1 ц. продукції.

3. виробничі затрати на 1 га посіву.

4. виробничі затрати на 1 ц. продукції.

5. повні затрати на 1 га. посіву.

6. повні затрати на 1 ц. продукції.

7. прибуток на 1 га. посіву.

8. прибуток на 1 ц. продукції.

9. прибуток на весь обсяг виробленої продукції.

Отримані результати досліду сформуємо в таблицю 5.2

В наслідок однаковості технологій багато показників економічної ефективності однакові : витрати пального, витрати добрив та засобів захисту, оренда техніки.

Далі використовуючи отримані данні проведемо розрахунок економічної ефективності (табл. 5.3) кожного гібриду. Та дамо економічну оцінку ефективності вирощування певних гібридів кукурудзи на зерно.

Як свідчать данні наведені в таблиці 5.3 найбільшу суму витрат підприємство понесло при посіві такого гібриду, як PR38R92 - порядку 361860,3 грн. ( або 361860,3 грн. на 1 га посіву). Урожайність кожного гібриду виявилась різною, спостерігається коливання в межах від 75,9 ц/га (PR28G12 контроль ) до 92,1 ц/га(гібрид PR38R92). Відповідно різною виявилась собівартість виробленої продукції : найменша собівартість виявилась в гібриду PR38R92 - 41,05 грн.1 ц. зерна, найбільша повна собівартість в гібриду PR28Н32 - 49,2 грн.

Таблиця 5.2

Результати досліду по вирощування різних гібридів кукурудзи на зерно.

Таблиця 5.3

Економічна ефективність вирощування різних гібридів кукурудзи на зерно.

З точки зору ефективності виробництва найефективнішим виявився гібрид PR38R92. При його дослідженні отримали найбільші показники ефективності :

1. рентабельність виробництва 46%,

2. прибуток на 1 ц. насіння (при ціні реалізації 60 грн. за 1 ц.) - 18,94 грн.

3. прибуток на 1 га. посіву (при ціні реалізації 60 грн. за 1 ц.) - 1744,5 грн.

Всього даний гібрид приніс 174,4 тис. грн. чистого прибутку на 100 га посіву.

Отже можна зробити висновок, що найбільш ефективним при сталих витратах на 1 га посіву виявився гібрид PR38R92, переважно за рахунок урожайності.

Для кращого порівняння ефективності вирощування гібридів кукурудзи зобразимо графічно рівні рентабельності кожного гібриду.

Рис. 5.1 Порівняння рівня рентабельності виробництва кукурудзи на зерно

РОЗДІЛ 6

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПРИ МЕХАНІЧНОМУ ДОГЛЯДІ ТА УДОБРЕННІ КУКУРУДЗИ

Сучасне рослинництво як основа агробіоценозу повинно бути гармонійною системою, в якій би оп-тимально взаємодіяли всі ланки. Створюване людиною штучне біо-логічне середовище має функціонувати так само ефективно, як і природне. Треба прагнути, щоб обсяг біологічного кругообігу ре-човин у ньому був більшим, ніж у природі. Це забезпечить одер-жання більшої кількості, ніж у природі, продуктів харчування і сировини для промисловості. Слід передбачати повернення орга-нічної речовини в ґрунт, бо агрофітоценози не можуть забезпечити повне відтворення органічної маси.

Штучно створена екосистема (поля, сівозміни, агро ландшафти) добре функціонує лише за умови відповідної взаємодії проду-центів, консументів усіх порядків і людини включно та редуцентів-деструкторів. Це означає, що середовище - ґрунт, повітря, по-ливна вода повинно бути сприятливим, не містити шкідливих компонентів, які б погіршували роботу, зокрема, останньої ланки трофічного ланцюга -- редуцентів-мікроорганізмів: бактерій, дріж-джових грибів, грибів сапрофітів та ін., які мінералізують орга-нічну речовину рослинних решток, а також організмів, які міне-ралізують екскременти та різні органічні рештки.

Великої шкоди трофічним зв'язкам завдає неправильне використання мінеральних добрив, інсектицидів, гер-біцидів. Надмірне внесення їх знищує корисних ентомофагів. Від забруднення середовища пестицидами терплять і продуцен-ти -- рослини та хемотрофні не зелені бактерії, здатні синтезувати органічну речовину, первинні і вторинні консументи, оскільки їжа, яку вони використовують, містить шкідливі хімічні сполуки. Тому рослинництво, як частина біосфери і основа агробіоценозу, повинно бути екологічно чистим, забезпечувати біологічно і екологічно якіс-ні зв'язки людини з екосистемами. Крім того, людина як споживач повинна підтримувати трофічний ланцюг у біосфері і не відшкодо-вувати з трофічного ланцюга поживних речовин більше, ніж їх надходить у нього. Саме це і забезпечує цілісність екосистеми.

Отже, забезпечуючи екологічну чистоту трофічного ланцюга агробіоценозу, треба дбати і про високоефективний кругообіг по-живних речовин у ньому. Це означає, що екологічно чисте рослин-ництво обов'язково повинно бути і високопродуктивним. Основною ознакою інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарсь-ких культур є одержання високого екологічно чистого врожаю з мінімальними затратами на одиницю продукції. Як свідчать до-слідні дані і практика, цього треба добиватися за рахунок застосу-вання переважно біологічних та агротехнічних прийомів вирощу-вання культур. У сучасних умовах для вирощування такої продукції рослин-ництва, а звідси і тваринництва мало лише технології без засто-сування пестицидів. Велике значення для одержання еко-логічно чистої продукції має система природоохоронної організа-ції території, яка передбачає запобігання ерозії, очищення про-мислових стоків від біологічних і мінеральних забруднювачів та важких металів.

Велике значення має оптимальна система живлення рослин, забезпечення мінімального вмісту у ній нітратів, які у процесі кру-гообігу можуть потрапляти в корми і зерно, коренеплоди і техніч-ну сировину. Слід зазначити, що органічні добрива, внесені в надмірних кількостях (понад 16--17 т/га), також сприяють нагро-мадженню нітратів та інших шкідливих сполук у продукції рослинництва. Крім того, надмірна кількість гною може бути джерелом забруднення землі важкими металами. Внесенню органічних доб-рив повинно передувати визначення їх хімічного складу і старанне знезараження.

Забороняється вносити у ґрунт надмірні дози калійних і особ-ливо фосфорних добрив. Таке внесення може призвести до збіль-шення радіоактивного фону на полях. Так, суперфосфат іноді міс-тить багато важких металів, зокрема урану.

Гній треба знезаражувати термічно, мул і сапропель -- трива-лим витримуванням у штабелях, компостуванням з негашеним вап-ном, аміаком, аміачною водою тощо.

Норми внесення різних відходів і компостів треба оптимізувати залежно від допустимих концентрацій важких металів у ґрунті. У сівозмінах треба до мінімуму обмежити внесення свіжого без попереднього знезараження соломистого і рідкого гною. Гній треба виготовляти також у полі, звозячи до спеціально побудова-них гноєсховищ рідкий гній, сечовину та солому. Так само слід готувати інші органічні добрива, у тому числі й фекальні.

До заходів, які поліпшують екологію середовища на полях, на-лежить раціональна система удобрення. Така система запобігає потраплянню мінеральних добрив у навколишнє середовище, зо-крема в ґрунтові води, зводить до мінімуму застосування пести-цидів.

Негативно впливає на ґрунт надмірне зрошення, яке проводять поливними нормами понад 300--400 м³/га. Несприятливий еколо-гічний вплив мають і води, які містять багато хімічних сполук. По-рушення режиму зрошення призводить до збіднення верхнього ша-ру ґрунту на кальцій, що, в свою чергу, зменшує водотривкість ґрун-тових агрегатів. При цьому змінюється і співвідношення різних катіонів у вбирному комплексі ґрунту, що погіршує його вбирну здатність.

Протиерозійна охорона території -- основна мета ґрунтозахис-ної, контурно-меліоративної систем землеробства. Це -- реаль-на альтернатива негативному впливу техногенного процесу на ґрунт, який насамперед виявляється у розвитку водної ерозії і де-фляції. Суть ґрунтозахисної системи землеробства полягає в тому, що її розробляють відповідно до ґрунтово-екологічних факторів. З цією метою локалізують інтенсивне землеробство на рівнинній частині території, застосовують принципи екологічно чистого рос-линництва і землеробства на схилах, а на землях вододілів, які прилягають до гідрографічного фонду, проводять залуження.

Ґрунтозахисну систему землеробства, як комплекс природо-охоронних заходів, треба розробляти в кожному регіоні і госпо-дарстві.

Основними ланками контурно-меліоративної системи землероб-ства є диференційоване використання ресурсів, збільшення площ під поліпшеними природніми угіддями і залуження, контурна організація території, яка передбачає поділ земель на три категорії з крутиз-ною схилів до 3°, 3-5° і понад 5°. На площі із схилами крутизною до 3° застосовують звичайні технології вирощування сільськогос-подарських культур, де площа під багаторічними травами міні-мальна або їх не вирощують. На схилах крутизною понад 3° збіль-шують площі посівів трав, застосовують певну систему протиеро-зійних заходів, яка включає щілювання; тут зменшують площі під просапними і збільшують під посівами культур рядкового способу сівби. На схилах понад 5° застосовують ґрунтозахисні сівозміни або постійне залуження. Всі ці заходи доповнюються виположуванням схилів, створенням валів і канав і спрямуванням води в добре задерновані лісисті і вкриті чагарниками лощини. У разі потреби: створюють капітальні споруди -- водоскидні лотки, підпірні стіни, напівзагати. Велике значення для поле має і ґрунтозахисне лісонаса-дження, яке зменшує водну і вітрову ерозію, запобігає повеням.

Для того щоб забезпечити чистоту середовища і агроландшафту, в кожному господарстві треба розробляти систему природоохо-ронних і екологічних заходів при обов'язковій протиерозійній ор-ганізації території.

Другою системою заходів щодо забезпечення екологічної чис-тоти польових площ та одержання екологічно чистої продукції і технічної сировини є застосування таких технологій вирощування польових культур, де б до мінімуму зводилося використання на полях хімічних засобів боротьби з бур'янами, шкідниками і хворо-бами. При вирощуванні кормових культур треба повністю виклю-чати пестициди. На черзі альтернативні -- агротехнічні і біологіч-ні засоби боротьби з бур'янами, хворобами і шкідниками у польо-вих сівозмінах. Велике значення при цьому має виведення сортів і гібридів, стійких проти шкідників і хвороб.

7. РОЗДІЛ

ОРГАНІЗАЦІЯ УМОВ І ЗАХОДІВ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ НА ПОСІВІ І ЗБИРАННІ КУКУРУДЗИ.

Сучасна технологія вирощування кукурудзи пов'язана з застосуванням високопродуктивної техніки, великої кількості і форм мінеральних добрив, та засобів захисту рослин. Все це сприяє одержанню високих врожаїв кукурудзи, але поруч з цим виставляються певні вимоги щодо створення умов для працівників і відповідного захисту їх від потенційних виробничих небезпек і шкідливих хвороб.

На Кочубіївській агрофірмі для закладання дослідів з сортовипробування кукурудзи посівів проводиться агрегатом який складається із трактора МТЗ 82 і сівалкою СУПН - 8

Працівникам під час обслуговування посівних агрегатів приходиться адаптуватися з коливаннями атмосферних факторів:температури та швидкості повітря, вологості, які можуть значно коливатися протягом доби. При посіві кукурудзи небезпечними чинниками дії на організм людини є виділення від пестициду і мінеральних добрив, а також грунтовий пил в вітряну погоду. В більшості випадків восини при сівбі кукурудзи грунт пересушений тракторист і заправники знаходяться в умовах підвищеної запиленості повітря.

Механізатор працює в умовах підвищеного рівня шуму. Так під час роботи двигуна на повну потужність, фактичний рівень шуму досягає 105 - 115Дб ,а повинен відповідати нормі 85 Дб. Підчас виконання посіву змінюється вологість повітря на 15 - 20%.

Небезпечним травмуючим фактором являється відсутність на обертових частинах і передачах заходів захисту - кожухів.

Ситуація травмування робітників виникає в наслідок не достатньої трудової дисципліни, або порушення правел безпеки.

При виконанні робіт на посіві і збиранні кукурудзи необхідно провести ряд організаційних заходів з охорони праці.

Всі працівники перед початком робіт направляються на медогляд. Проходять спеціальне навчання. Перед початком роботи проводиться повторний і первиний інструктажі згідно вимогам ДНАОП 0.00-4.12.-99 «Типового положення про навчання з питань охорони праці»

Наказом агрофірми «Базис» призначається комісія для перевірки технічного стану всієї сільськогосподарської техніки. До комісії входять інженер з охорони праці, бригадир тракторної бригади і присутній сам тракторист. Перевіряють справність системи керування пускових засобів ,наявність аптечки і необхідних інструкцій по проведенню техогляду. Трактори і сільськогосподарські машини допускаються до роботи, якщо є засоби для гасіння пожеж, основним є вогнегасник вуглекислотний, а технічний стан відповідає вимогам ГОСТ 12.2.019-88 ССБТ та заводськй інструкції.

Агроном зобов'язаний оглянути поле, вказати напрямок руху агрегату і посіву, виділети віхами місце, де є круті схили чи обриви.

Всі працівники забезпечуються спецодягом. Для захисту органів дихання видаються распіратори марки РУ-60М з патроном «А», для захисту очей - окуляри ПО-1,ПО - 2. На відстані 100м обладнується пересувний вагончик який забезпечується питною водою, милом, рушником, медичною аптечкою.[48]

Збирають урожай кукурудзи з дослідних ділянок сортовипробування спеціальним комбайном «ДжонДір». Основними функціями комбайнера є водіння комбайна та контроля за його технічним станом і технологічними процесами. Під час роботи на комбайнера діють такі шкідливі чинники: високий рівень шуму, вібрація та запиленість, фізична і розумова перенапруженність.

Організовується постійне чергування спеціалістів. Всі перевезення проводяться по заздалегідь продуманому маршруту, що визначає агроном. Для відпочинку влаштовуються польові табори, або обладнуються пересувні будиночки на відстані 100м від проведення робіт. На такій же відстані влаштовується місце тимчасової стоянки комбайнів, та іншої техніки.

В цілому, такі організаційні заходи сприяють проведенню робіт і застереженню травмування механізаторів, та осіб які обслуговують посівні і збиральні агрегати. Але поряд з цим слід відмітити що на держсортостанції допускаються і деякі недоліки в організації безпеки і охорони праці. Не завжди проводиться перевірка знань після проведення інструктажів. Засоби захисту органів дихання використовуються більше терміну іх придатності.
З метою усунення недоліків і покращення рівня роботи з охорони праці необхідно:

- ввести талон безпеки для механізаторів;

- організовувати безкоштовне харчування, при посіві і збиранні кукурудзи;

- розглянути фактор доплати до зарплати механізаторам,які не допускають порушень з охорони проці;

- скласти раціональний режим часу роботи і відпочинку для всіх працівників, які приймають участь в посіві і збиранні врожаю.

Висновки

Результати досліджень гібридів кукурудзи селекції компанії „Піонер” дають можливість зробити наступні висновки:

1. Гібриди кукурудзи селекції компанії „Піонер” відрізняються високим генетичним потенціалом і забезпечують урожай зерна ранньостиглі -75,9-88,1ц/га, середньостиглі - 79,2-92,1ц/га.

2. Найбільш продуктивними були: з ранньостиглих гібридів PR39D81 - 88,1 ц/га, Sandrina -87,8 ц/га , з середньостиглих PR39R92 - 92,1 ц/га,PR38F10-91,5 ц/га.

3. Гібриди обох груп стиглості не пошкоджувались пухирчастою сажкою, але пошкоджувались стебловим метеликом у 2004 році на 1-2%, у 2005 році на 1-7% і 2006 році на 4-12% залежро від гібриду.

4. В роки досліджень ранньостиглі гібриди досягли висоти -239,6-244,2 см, середньостиглі -241-246,4 см. Найбільшої висоти в роки досліджень досягли: з ранньостиглих гібридів- Sandrina-246,5 см, з середньостиглих-Anasta-246,4см.

5. В роки досліджень в середньому гібриди сформували вегетативну масу: ранньостиглі - 484,8-519ц/га, середньостиглі - 459,4-492,5 ц/га.

6. Листкову поверхню в середньому за два роки досліджень гібриди утворили розміром: ранньостиглі -44,7-49,5 тис. м²/га, середньостиглі - 45,3-50 тис. м²/га.

7. Збір сухих речовин за два роки досліджень у гібридів склав від 232,8 до 261,6 ц/га. Максимальну кількість сухих речовин утворили: з ранньостиглих гібридів PR 39 D81- 261 ц/га, з середньостиглих гібридів Helga та Clarica 244,1 та 242,8 ц/га.

8. Чиста продуктивність фотосинтезу за вегетацію склала в середньому за два роки досліджень 4,56-5,87 г/м² за добу і була вищою і середньостиглих гібридів PR39R92 , Clarica , Helga на 1-2% .

9.Всі гібриди досліду були рентабельні,рівень рентабельності склав 21-46%. Кращими за рівнем рентабельності були середньостиглі гібриди PR38R92 та

PR39G10 (45-46%) та ранньостиглі PR38D81 та Sandrina (40%)

10.Для висіву в умовах південного Лісостепу України можна рекомендувати всі гібриди як високопродуктивні, виділивши: ранньостиглі PR39D81 та Sandrina і середньостиглі Clarica, Anasta,PR38F10 та PR38R92 .

Список використаних джерел

1. Агафонов Е.В., Батаков А.А. Применение удобрений под гибриды кукурузы разного срока созревания // Кукуруза и сорго. - 2000. - №3. - С.6-8

2. Агафонов Е.В., Батаков А.А. Система удобрений гибридов кукурузы при выращивании на зерно // Кормопроизводство. - 2002. - №5. - С.18-20

3. Агафонов Н.М. Сроки посева, густота растений и продуктивность кукурузы // Кукуруза и сорго. - 1996. - №2. - С.7-8

4. Антурин Д.А., Салмин Л.И., Шушарина Л.Т. Влияние удобрений на урожай и качество зеленой массы кукурузы в степной зоне Западной Сибири // Кукуруза и сорго. - 2001. - №5. - С.4-6

5. Антулин Д.А., Салмин Л.И., Каличкин В.К. Влияние удобрений на урожай кукурузы и проса в условиях южной лисостепи Западной Сибири, // Кукуруза и сорго. - 2003. - №4. - С. 9-10

6. Алтухова Т.В. Эффективность применения различных гербицидов в посевах кукурузы на зерно, // Кукуруза и сорго. - 2005. - №2. - С.20-22

7. Бомба М.Я., Бомба М.И. Комплексное действие обработки, удобрений, гербицидов на продуктивность кукурузы, // Кукуруза и сорго. - 2000. - №4. - С.7-8

8. Бойко О. В. Механізований догляд за посівами // Механізація вирощування сільськогосподарських культур - 2004. - №5.-С.14-17

9. Багринцева В.И., Борщ Т.И., Шарапова И.А. Урожайность гибридов кукурузы при разной густоте стояния растений, // Кукуруза и сорго. - 2001. - №5. - С.2-4

10. Варасова Н.Н.,Шустова А.П.,Физиология растений.- Л.,«Колос».- 1969.- 225с.

11. Веселовский И.В., Кариамо Х.С.Д. Влияние рамрода на фотосинтетическую деятельность и урожайность кукурузы // Физиология растений, 1981, т.28, вып.1, С. 218-222.

12. Грушка Я. Монография о кукурузе. Перевод с чешского. - М.: Колос, 1965.-747с.

13. Даниленко Ю.П., Любименко Т.А. Совершенствование технологии возделывания кукурузы - основной путь повышения урожайности // Кукуруза и сорго. - 2003. - №6. -С.2-3

14. Єщенко В.О., Копитко П.Г., Опришко В.П., Костогриз П.В. Основи наукових досліджень з агрономії.: Дія. - 2005. - 288 с.

15. Жеребко В.М. Бур`яни в посівах кукурудзи // Карантин і захист рослин. - 2005. - №4. - С.17-20

16. Зайцев О., Ковальов В. Використання сучасних гібридів кукурудзи від агрофірми „Сади України” - реальний шлях отримання високих урожаїв// Пропозиція. - 2003. - №1. - С.14-15

17. Зуза В.С. Вплив забур`яненості посівів на врожай кукурудзи // Вісник аграрної науки. - 2004. - №6. - С.15-17

18. Крамарев С.М., Якунин А.А., Бондарь В.П., Головко А.И., Красненков С.В., Шевченко В.Н. Оптимизация прощади питания кукурузы // Кукуруза и сорго. - 1997. - №2. - С.5-8

19. Крамарев С.М. Мировое производство зерна кукурузы и его дальнейшее развитие // Кукуруза и сорго. - 1999. - №2. - С.4-5

20. Кузьменко Ю. Питание и удобрение кукурузы // Настоящий хозяин. - 2004. - №7. - С.19-23

21. Кушенов Б.М. Продуктивность фотосинтеза и урожайность кукурузы // Кукуруза и сорго. - 1998. - №4. - С. 3-5

22. Луканев И.В. Увеличение производства кукурузы на зерно и повышение ее эффективности в хазяйствах Украины // Кукуруза и сорго. - 1999. - №5. - С.7-11

23. Макаров Р.Ф., Архипова В.В. Удобрение и продуктивность кукурузы // Кукуруза и сорго. - 1999. - №5. - С.12-13

24. Мойсейченко В.Ф., Єщенко В.О. Основи наукових досліджень в агрономії - К.: Вищ. шк., 1994.- 334с.

25. Неделькович М., Туз П. Руководство по возделыванию кукурузы на зерно. - Львов: НВФ «Українські технології», 2003. - 60с.

26. Нечаев В.И., Александров В.А. Экономическая эффективность производства кукурузы на зерно // Кукуруза и сорго. - 1999. - №3. - С.2-3

27. Ничипорович А.А. Фотосинтез и теория получения высоких урожаев // ХV Тимирязевские чтения, Изд. АН СССР, М. - 1956. - С.12-15

28. Оказов П.И., Оказова З.П. Защита посевов кукурузы от сорняков // Кукуруза и сорго. - 2002. - №2. - С.18-21

29. Панфилов А.Э. Контроль засоренности посевов кукурузы // Земледелие. - 2004. - №6. - С.36-38

30. Переверзев Д.С. Сравнительная оценка сортов кукурузы Средиземноморья на устойчивость к стеблевому мотыльку// Аграрна наука. - 1997. - №3. - С.37-39

31. Подгорнов Е.В., Халтурин А.Б. Зависимость урожайности кукурузы от засоренности посевов // Кукуруза и сорго. - 2001. - №2. - С.8-9

32. Пестряков А.М. Урожайность кукурузы в зависимости от удобрений и агрофозиологического состояния почвы // Кукуруза и сорго. - 2002. - №1. - С.7-8

33. Ритов М.І. Продуктивність фотосинтезу та вплив його на врожай //Фізіологія рослин

- 2003.-№2.-С.29-31

34. Сотченко В.С. Перспективы производства зерна кукурузы в России // Кукуруза и сорго. - 2002. - № 6. - С.2-5

35. Сотченко В.С. Состояние и перспективы производства зерна кукурузы в Российской Федерации // Кукуруза и сорго. - 2005. - №1. - С.2-8

36. Стулин А.Ф.Удобрения и продуктивность // Кукуруза и сорго. - 1996. - №5.-С.12-13

37. Слюдеев Ю.А. Продуктивность гибридов кукурузы при различной густоте стояния растений и дозах удобрений на выщелоченных черноземах Рязанской области //Кукуруза и сорго. - 2003. - №4. - С.6-8

38. Ткаліч Ю.І. Оптимізація площі живлення - основа високих урожаїв кукурудзи // Хранение и переработка зерна. - 2002. - №3. - С.27-29

39. Толорал Т.Р., Малаканова В.П., Барсуков А.В. Биоэнергетическая оценка перспективных технологий возделывания кукурузы на зерно // Кукуруза и сорго. - 2000. - №1. - С.4-6

40. Чучмій І.П., Подолян В.Г. Методика станційного випробування гібридів кукурудзи /Тез. доповідей міжнародної конференції «Сучасні методи досліджень в агрономії» (8-10 червня 1993р.), - Умань, 1993-С. 84 - 86

41. Хроменко А.С, Чучмій И.П. К вопросу создания скороспелых гибридов кукурузы: Докл. науч. - метод, совещ. по пробл. НИИ кукурузы и сорго. -Молдова. - Кишинев, 1991. - С. 129-133.

42. Шлапак В.І. Підживлення кукурудзи ранньостиглих гібридів Біохімія рослин.

2005 - С.30-33