Оцінка стану продуктивності праці у рослинництві на підприємстві СТОВ "Людмила"

За строками використання на СТОВ “Людмила” використовує перспективні резерви . Перспективні резерви є такими, для реалізації яких протягом року у підприємства немає достатніх ресурсів, а їх використання намічається на рік або в більш відаленій перспективі.

3.2 Обгрунтування шляхів підвищення рівня продуктивності праці у рослинництві

Шляхи підвищення рівня продуктивності праці у рослинництві СТОВ ”Людмила” передбачає збільшення виробництва і підвищення якості сільськогосподарської продукції при одночасному зменшенні затрат праці і матеріальних засобів на одиницю продукції. Розв'язання цієї проблеми нерозривно пов'язане з подальшою всебічною інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва, в процесі якої забезпечується підвищення врожайності сільськогосподарських культур та продуктивності худоби.

Інтенсифікація як об'єктивний процес розвитку сільського господарства має багатогранний і комплексний характер. Вона включає всі напрями розвитку економіки підприємства “Людмила” на основі широкого використання досягнень науково-технічного прогресу і безпосередньо впливає на кінцеві результати виробництва.

Мета інтенсифікації рослинництва - збільшення виходу високоякісної продукції з розрахунку на одиницю земельної площі, а також підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Засобом розв'язання цієї проблеми є додаткові вкладення, що зумовлюють концентрацію уречевленої і живої праці на одній і тій самій земельній площі. Вивчення інтенсифікації здійснюють у три етапи на основі системи показників. Залежно від економічного змісту це показники рівня інтенсивності сільськогосподарського виробництва, результату економічної ефективності інтенсифікації господарства.

У процесі інтенсифікації рослинництва до землі прикладаються різноманітні засоби виробництва і жива праця сільських трудівників. У зв'язку з цим для визначення рівня інтенсивності СТОВ “Людмила” використовується система економічних показників, серед яких є загальні і часткові, вартісні і натуральні.

Узагальнюючим показником рівня інтенсивності виробництва, який відображує сукупні затрати уречевленої і живої праці, є сума вартості основних виробничих фондів і поточних виробничих витрат (без амортизації) з розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь. У господарстві об'єктом інтенсифікації в цілому є загальна площа їх сільськогосподарських угідь. Цей показник безпосередньо виражає суть інтенсифікації і характеризує рівень інтенсивності всього сільського господарства.

Для визначення рівня інтенсивності в рослинництві цей показник обчислюють відповідно на гектар ріллі.

У процесі інтенсифікації рослинництва зростає використання засобів виробництва у вигляді різноманітних речових елементів і енергетичних ресурсів.

Шляхи підвищення рівня продуктивності праці у рослинництві СТОВ “Людмила” передбачають комплекс таких основних заходів:

поліпшення використання землі, підвищення її родючості;

впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва;

поглиблення спеціалізації і концентрації виробництва на основі

міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції;

раціональне використання виробничих фондів і трудових ресурсів;

широке використання прогресивних форм організації виробництва і оплати праці на

основі колективного, сімейного і орендного підряду та оренди як

прогресивної форми господарювання;

У комплексі заходів підвищення продуктивності праці у рослинництві найважливішим є поліпшення використання землі на основі підвищення її родючості і зростання врожайності сільськогосподарських культур. Ці завдання успішно вирішуються шляхом вирощування сільськогосподарських культур за технологією програмованих урожаїв з використанням досягнень науки, передової практики і забезпечення високої якості праці.

Висновок

Господарство СТОВ «Людмила» має сприятливе місце розташування, що сприяє реалізації вирощеної продукції. Також ґрунтово-кліматичні умови сприяють отриманню непоганих врожаїв сільськогосподарських культур.

Під час виконання курсової роботи я багато чого дізнався про правильну організацію галузі рослинництва.

В галузі рослинництва впроваджувати стійкі та високопродуктивні сорти сільськогосподарських культур. Чітко дотримуватися технології вирощування культур. Проводити будівництво сучасних сховищ для заготівлі кормових культур. Використовувати сучасну кормо збиральну техніку, яка дозволила б проводити заготівлю кормових культур у рекомендовані терміни.

Технологія зберігання і переробки продукції важлива складова отримання кондиційного зерна та насіння. При проведені комплексу заходів спрямованих на післязбиральну обробку зернових мас чітко дотримуватися режимів сушіння та охолодження. Використовувати сучасні зерносховища, що є менш енергозатратними.

Отже, дослідивши обрану тему, можна зробити такі висновки:

Продуктивність праці показує співвідношення обсягу вироблених матеріальних або нематеріальних благ та кількості затраченої на це праці.

Тобто зростання продуктивності праці означає збільшення обсягу вироблених благ без збільшення трудозатрат.

У широкому розумінні зростання продуктивності праці означає постійне вдосконалення людьми економічної діяльності, постійне знаходження можливості працювати краще, виробляти більше якісніших благ при тих самих або й менших затратах праці.

Зростання продуктивності праці забезпечує збільшення реального продукту й доходу, а тому воно є важливим показником економічного зростання країни. Оскільки збільшення суспільного продукту в розрахунку на душу населення означає підвищення рівня споживання, а отже, і рівня життя, то економічне зростання стає однією з головних цілей держав з ринковою системою господарювання.

Підвищення продуктивності праці є безперечною умовою прогресу і розвитку виробництва.

Продуктивність праці - це показник її ефективності, результативності, що характеризується співвідношенням обсягу продукції, робіт чи послуг, з одного боку, та кількості праці, витраченої на виробництво цього обсягу, з іншого боку. Залежно від прямого чи оберненого співвідношення цих величин ми маємо два показники рівня продуктивності праці: виробіток і трудомісткість.

Виробіток - це прямий показник рівня продуктивності праці, що визначається кількістю продукції (робіт, послуг), виробленої одним працівником за одиницю робочого часу.

У ринковій економіці значення натуральних показників помітно зменшується, оскільки домінуючу роль в усіх аспектах економічного життя відіграють вартісні показники. Вартісними називаємо показники виробітку, в яких обсяг продукції вимірюється грошовими одиницями. Ці показники найуніверсальніші, вони дають змогу порівнювати продуктивність праці при виробництві принципово різних благ. Якщо за обсяг продукції взяти вартісний показник чистої продукції, то буде враховано і зростання якості продукції та її необхідність на ринку.

Єдиним недоліком вартісних показників є те, що необґрунтоване завищення ціни продукції монополістами призводить до фіктивного зростання їх продуктивності праці, але це вже проблема не економіки праці, а антимонопольного регулювання.

Список використаної літератури

1. “Основи економічної теорії”Климка Г.З.,Нестеренка В.Р.-Київ 2000р.

2. “Економіка підприємства” Кемпбел Р.,Степлі Л.-Київ 2006р.

3. Нестеренко О.П.“Історія економічних вчень”Київ МАУП-2002р.

4. Ойкеп В.“Основні принципи економічної політики”. За ред. М.Прогрес -2010р.

5. Петти У.“Економические и статистические роботы”Миколаїв-2002р.

6. Самуельсон П.“Економіка”Миколаїв-2001р.

7. Семенов А., Кузнецов С. “Економіка”2008р.

8. “Економічна теорія”. За ред. В.Д.Базилевича Київ-2001р.

9. Безтелезна Л. Удосконалення механізму мотивації продуктивності працівників. Україна-2006р.

10. Бондар Н. “Економіка підприємства”. За ред. А.В.Калини, Київ МАУП-2006р.

11. Бугуцький О. Ефективне використання праці-Основи підвищення продуктивних сил. Україна-2009р.

12. Вітвіцька О.В. “Основи підвищення продуктивності”2007р.

13. Вітвіцький В.В. “Системна теорія продуктивності”.

14. Вітвіцький В.В. “Вплив основних чинників на підвищення продуктивності праці” Україна-2006р.

15. Вітвіцький В.В. “Наукові аспекти нормативної продуктивності праці” Україна-2003р.

16. Дієстеров В. “Продуктивність праці-критерій стану і спроможності господарства”. Україна-2011р.

17. Дієстеров В.С. Фактори продуктивності праці/Економіка АПК-2003р.

18. П.В. Круп, В.І. Подвігіна, Б.М. Сердюк “Економіка підприємства”. Київ-2007р.

19. В.М. Ковальов, В.С. Рижиков, О.Л. Єськов та ін. “Економіка праці і соціально-трудові відносини”. Київ-2006р.

20. В. Гересимчук, А. Розенплентер, В. Кривда та ін. “Економіка та організація виробництва”. Київ-2009р.

21. Заяць Т. “Продуктивність людських ресурсів України та регіональні можливості її забезпечення”. Україна-2004р.

22. Кітова О.А. “Економіка”2007р.

23. Ласковий А. “Менеджмент продуктивності”Київ-2004р.

24. Ломанов І. “Про показник оцінки продуктивності виробництва”. Україна-2003р.

25. Лучанинов С. “Исследование робот как метод повышення производительности”2011р.

26. Гетьман О. “Економіка підприємства”. Київ-2009р.

27. В. Шаповал, О. Гетьман “Економіка підприємства”. Київ-2006р.

28. Семернікова І. “Економіка підприємства”. Херсон-2003р.

29. Штаб Л. “Економіка підприємства”. Київ-2009р.

30. Семенов А., Кузнецов С. “Економіка підприємства”. Харків-2010р.

Размещено на Allbest.ru