Морфобіологічна характеристика та технологія вирощування папричних сортів перцю солодкого

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Актуальність теми роботи.

Овочеві культури з кожним роком набувають все більшого значення в харчуванні населення. Важливе місце в структурі харчування людини займає перець [6]. Це цінний овоч родини Пасльонових. Перець дуже багатий на вітаміни (особливо на вітамін С - як лимон і чорна смородина, вітаміни В1, В2 і Е) [7].Зрілі плоди містять 289-324 мг/100 г. вітаміну С, у плодах технічної спілості його в три рази менше. Досить з'їсти невеликий шматочок сирого солодкого перцю, всього 30-40 г., щоб задовольнити добову норму людини у цьому вітаміні. Важливо те, що цей вітамін у перці не руйнується протягом 70-80 днів. Крім того, плоди перцю багаті на каротин і рутин містять багато ефірних олій грубої клітковини.У медицині рутин застосовується як засіб, що зміцнює стінки кровоносних капілярів.

Ця овочева культура особливо вимоглива до структури і родючості ґрунтів. Перець добре росте і плодоносить на легких, багатих гумусом ґрунтах, що містять поживні речовини в легкодоступних формах. Він дуже добре відзивається на позакореневі підживлення мікродобривами в період бутонізації і цвітіння, а також на комплексні і органічні підживлення в період масового плодоношення.

Рослини цієї овочевої культури виносять з 1 га ґрунту 1 т основної і відповідної кількості побічної продукції, кг: багато кальцію, магнію - 3-4; г: заліза - 65, марганцю - 5, бору - 1,5, цинку - 4, молібдену - 0,1 [7].

Солодкий перець за смаковими і харчовими якостями належить до групи найважливіших овочевих культур. Його споживають у свіжому, фаршированому та маринованому вигляді. Солодкий перець є цінною сировиною для консервної промисловості, вироби якої користуються великим попитом у населення. Перець має дієтичні і лікувальні властивості. Його широко використовують у медицині. Плоди перцю транспортабельні, особливо в авторефрежераторах. Багато перцю вивозять у північні райони країни [8].

Метою даної курсової роботи є, дослідження морфобіологічної характеристики патричних сортів перцю солодкого та технологія їх вирощування.

У зв'язку з поставленою метою було сформульовано наступні завдання:

- охарактеризувати властивості перцю солодкого як овочевої культури;

- дослідити прийоми агротехніки вирощування патричних сортів перцю солодкого;

- розглянути сортотип перцю солодкого;

- висвітлити основні способи догляду за культурою.

Обєктом дослідження є культура перцю солодкого.

Предметом дослідження даної курсової роботи є морфобіологічна характеристика та технологія вирощування патричних сортів перцю солодкого.

1. Загальна характеристика перцю солодкого

перець врожайність солодкий овочевий

Перець походить із Південної Америки, де індійці використовували його в їжу, як приправу. В Європі був введений всередині 16 ст. Із Іспанії через Балкани розповсюдився в Угорщину, Румунію і Болгарію.В дикому вигляді перець зустрічається в тропічних регіонах Америки. Вирощується в південних, субтропічних широтах всіх континентів.В Росії перець з'явився на початку 17 ст., як лікарська рослина, а з середини 19 ст. - як плодовий овоч. На даний момент його широко використовують в Україні, в основному в Криму, відводячи під нього площу в 500-600 га щорічно. Також Південний Степ України є основним регіоном вирощування перцю [8].

Перець - однорічна рослина. На Батьківщині його вирощують як багаторічну культуру. Перець, в залежності від вмісту в його плаценті алкалоїду капсаїцину поділяється на три групи:

* солодкі - з великими плодами, що мають товсті м'ясисті стінки (до 6 мм);

*напівгострі - з великими довгими плодами і хвилястою поверхнею;

* гострі, пряні чи гіркі - багатоплідні з тонкостінними плодами[6].

Плоди напівгострих та гострих сортів придатні для пряних приправ, які використовують у вигляді сухого порошку. Їх застосовують також у лікеро-горілчаній промисловості. При тепловій обробці овочів частина вітамінів руйнується. Вдосконалені способи консервування, що зберігають вітаміни в консервах, роблять солодкий перць особливо цінною сировиною для консервної промисловості [6].

1.1 Морфобіологічі особливості перцю солодкого

Плід - багатонасінна несправжня ягода. Різноманітні за формою, розміром і масою. Забарвлення в технічній стиглості світло-зелене, темно-зелене, біле, жовте, кремове; у біологічній - яскраво-червоне, темно-червоне, оранжево-червоне, жовте і темне. М'якоть на смак - солодка, гостра, слабогостра; по консистенції - ніжна, груба і середня.

Насіння перцю гладке, плоске, плоскоокругле, блідо-жовте, розташовані біля основи плоду, довжиною 3-4 мм, шириною 2-3 мм, товщиною 0,5-1 мм. Водному плоді біологічної стиглості формується від 100 до 150 насінин, маса яких близько 1 г. Маса 1000 насінин коливається від 3 до 8 кг. Вони зберігають високу схожість 4-5 років, а при несприятливих умовах зберігання - всього лише 1-2 роки [6]. Коренева система стрижнева, добре розвинута. Основна маса коренів розташована у верхньому шарі ґрунту. Найбільше інтенсивно корені ростуть допочатку плодоутворення, потім темпи росту поступово сповільнюються. Корені - найбільш чуттєва до холоду частина рослини.

Стебло перцю трав'янисте, у молодому віці м'яке, у дорослих рослин грубе і здерев'яніле. Воно дихотомічно галузиться. У залежності від характеру розгалуження розрізняють:

- штамбові (одностеблові);

- напівштамбові (у нижній частині стебла утвориться 1 - 3 пагони),

- рунисті (головне стебло розгалужується від підстави).

Листки одиночні або зібрані у вигляді розеток з довгими черешками. За формою - від яйцеподібних до ланцетовідних із загостренням на верхівці; за забарвленням - від світло- і темно-зеленого до плямисто-оливково-чорного кольорів.

Квітки в перцю двостатеві, білі, утворяться в пазухах листків по одному, рідше по двох на кожному бічному пагоні. Цвітіння йде постійно до самих заморозків. Першими розкриваються квітки на пагонах першого і другого порядків, потім уже квітки на головному стеблі.

Загальна кількість квіток на одній рослині за вегетаційний період сягає 20-80 і більше. В залежності від сорту та умов вирощування перець починає цвісти через 40-80 діб після появи сходів. Квітиз'являються ремонтантно, тобто безперервно, поки живе рослина. Розкриваються вони в сонячну погоду в першу половину дня з 6 до 10 годи ранку, а в похмуру - протягом усього світлового дня. При утворенні плодів поява нових квіток сповільнюється. Після зняття плодів знову посилюється цвітіння. Тому важливо систематично збирати плоди, які досягли споживчої стиглості. Не можна допускати змішані посадки перцю солодкого і гострого, інакше відбудеться перезапилення. В результаті одержують не солодкі, а гіркі плоди. У цьому випадку необхідно дотримуватися просторової ізоляції до 1 км[6].

При температурі вище +30°C і нижче +10°C запліднення порушується. У теплицях потрібно регулювати температуру. У період плодоутворення поява нових квіток сповільнюється. Після зняття перших плодів цвітіння знову підсилюється. Тому в умовах помірного клімату плоди треба забирати, як тільки вони досягнуть знімної спілості.

1.2 Екологічні умови вирощування перцю

Перець надзвичайно вимогливий до світла - йому необхідне сильне сонячне світло з моменту появи сходів і до кінця вегетації. Недостатнє висвітлення в розсадний період несприятливо відбивається на якості розсади, у наступному - на рості й розвитку вегетативних і репродуктивних органів, у підсумку - на врожаї. При вирощуванні перцю в притінках врожай різко знижується.

Перець - рослина довгого дня. Він найкраще росте при 14-годинному світловому дні. Тому на північних і затінених вікнах йому потрібне досвітлювання лампами денного світла. Перець-рослинатеплолюбива. Мінімальна температура проростання насіння +15…+18°C, при +13°C насіння не сходить і ріст припиняється. Оптимальна температура росту і розвитку перцю +20…+25°C, для пророщення насіння +24…+30°C. Наприкінці літа перець переносить похолодання набагато краще, ніж томат і баклажан. У цей період його можна перенести горшковою культурою на вікна.

Вода в найбільшій кількості необхідна перцю в період плодоношення. При недоліку вологи в ґрунті частина бутонів та зав'язі опадає, врожай знижується. Перець дуже вимогливий до вологості повітря. Більш низька вологість, що супроводжується підвищеною температурою, викликає опадання квіток і зав'язі. За цим також необхідно стежити в теплицях і парниках. Поливи повинні бути не частими, але обов'язково рясними.

Перець особливо вимогливий до структури і родючості ґрунту. Він добре росте і плодоносить на легких, багатих гумусом ґрунтах, що містять живильні речовини в легкодоступній формі. Він дуже добре відзивається на позакореневі підгодівлі мікродобривами в період бутонізації і цвітіння, а також на комплексні й органічні підгодівлі в період масового плодоносіння [6].

Кращі грунти для перцю легкі структурні, багаті поживними речовинами з кислотністю 6,0-6,6 рН. Крім перерахованих вище факторів рослинам перцю необхідні різноманітні макроелементи: азот, калій, кальцій, фосфор, магній - і мікроелементи: залізо, марганець, бор, сірка та ін. Необхідні мікроелементи вносять у грунт у вигляді мінеральних добрив з урахуванням вмісту їх розчинних форм в грунті і на запланований врожай. Мікроелементи вносять в вигляді позакореневих підживлень або обробки насіння сумішшю солей перед посівом. При цьому необхідно пам'ятати, що недоліки в поживних елементах легко заповнити додатковими підживленнями, ніж усунути їх надлишок. При необхідності можна провести один або два підживлення сіянців. Перше - при появі першої пари справжніх листочків, друге - за 2-3 тижні до висадки в грунт. Використовують водну витяжку з суперфосфату, для отримання якої суперфосфат за добу до внесення розчину в грунт заливають водою. Після кожного підживлення залишки розчину зливають з рослин чистою водою.

1.3 Сортотип перцю

Ранньостиглі сорти солодкого перцю мають вегетаційний період (від сходів до технічної стиглості) до 120 днів, середньостиглі - 121…135, пізньостиглі - 136…150 днів і більше.фізіологічна стиглість у крупноплідних сортів настає не раніше ніж через 140…150 днів після появи сходів[2].

За тривалістю вегетаційного періоду сорти баклажана поділяють на ранньостиглі (101-115), середньостиглі (116 - 130 діб) і пізньостиглі (понад 150 діб) [1].

Сорти перцю

Перець «Колобок». Ранньостиглий сорт, період вегетації 120-125 днів, кущ напівштамбовий, висотою 30-50 см, плоди округлі, гладкі, з товщиною стінок 7-9 мм, масою 90-150 г., забарвлення плодів - темно-червоне, сорт стійкий до хвороб, плоди придатні для споживання у свіжому вигляді та консервування[16].

Перець «Ласточка». Сорт середньостиглий, період вегетації 132 - 145 днів, рослина висотою 30-45 см, плоди овальної форми, масою 70-100 г., плід темно-червоного забарвлення, товщина м'якуша 4-6 мм, має відмінні смакові якості, сорт універсального призначення[16].

Перець «Подарок Молдови». Середньостиглий сорт, вегетаційний період 128-140 днів, кущ висотою 40-44 см, плоди темно-червоного забарвлення, маса 70-100 г., товщина м'якуша 4-6 мм, має відмінні смакові якості, рекомендований для консервації. Підходить для закритого грунту[17].

Перець «Дружок». Середньостиглий сорт, від висадки розсади до стиглості - 95-110 днів. Кущ заввишки 50-70 см. Плід масою 60-80 г., конусоподібної форми, при дозріванні від світло-зеленого до яскраво червоного кольору. Товщина стінки 5-7 мм. Дружно і одночасно віддає врожай. Придатний для вирощування у відкритому та закритому ґрунтах. Підходить для закритого грунту [18].

2. Технологія вирощування перцю солодкого

Обробіток ґрунту

Розрізняють основну, поверхневу і спеціальну обробки грунту. Основна обробка - це оранка грунту плугами з оборотом пласта і його розкришування. Її проводять на глибину 20-30 см. Основна обробка грунтів, схильних до вітрової ерозії, полягає в розпушуванні їх на глибину 25-42 см без обороту пласта плугами-розпушувачами або культиваторами-плоскорізами, а грунтів з невеликим родючим шаром - в розпушуванні верхнього шару з оборотом пласта і нижнього шару без обороту. Основну обробку можна здійснювати шляхом глибокого фрезерування.

Поверхнева обробка - це обробка верхнього шару грунту на глибину 12… 14 см (в окремих випадках 16 - 18 см). Вона передбачає виконання наступних операцій: лущення стерні, боронування, шлейфування, культивація, фрезерування і коткування, нарізка гряд і саморобка гребенів, підгортання рослин та ін Поверхневу обробку проводять перед основною (лущення), після основної (боронування, шлейфування, культивація і т.д.), а також при догляді за посівами (міжрядний обробіток боронування). Спеціальна обробка передбачає оранку цілинних, болотних, кам'янистих грунтів, плантажну і ярусну оранку, фрезерування грунтів.

Попередником для перцю є ячмінь. Не можна вирощувати перець після пасльонових культур. На ту саму площу перець можна повертати не раніше ніж через 3-4 роки.

Підготовку ґрунту розпочинають після збирання ячменю. Ячмінь збирають наприкінці воскової на початку повної стиглості при вологості зерна 18-20%. Ячмінь скошують жатками ЖРС - 4,9 А в агрегаті з тракторами МТЗ-80, змолочують начіпними ЖВН-6, які навішуються на комбайн СК-5.

Восени необхідно провести лущіння лущильниками ЛДГ-5А або ЛДГ-10 на глибину 6-8 см. Внести 20 т органічних добрив, зорати на зяб плугом або ярусним плугом ПЯ-З-35, ПНЯ - 5-35 або ПНЯ - 4-42 з передплужником на глибину 20-22 см. Весною, для затримання вологи грунт треба боронувати боронами БЗТС -1,0. Для знищення бур'янів грунт треба культивувати культиватором КОН 2,8 з різним набором робочих органів на глибину 10-12 см [8].

2.1 Підготовка насіння до посіву і сівба

Перед сівбою насіння треба підготувати. Для цього роблять: калібрування, протруювання і загартування.

Калібрування - це відбирання насіння за питомою вагою. Полягає в опусканні його на 3-5 хвилин у розчин 5% кухонної солі. Після сортування насіння добре промивають у чистій воді кілька разів, щоб воно не було солоне. Більш удосконалені і широко використовуються у виробництві пневматичні сортувальні столи, де насіння на решетах перебуває в русі і продувається повітряним током, у результаті чого вдається розшарувати шар насіння за питомою вагою і відібрати потрібне.

Протруювання насіння зменшує захворюваність рослин. Перед сівбою перець треба обов'язково протруїти.

Загартування насіння перцю підвищує холодостійкість рослин, прискорює плодоношення і підвищує врожайність.

Висівають насіння у відкритий грунт, коли він на глибині 10 см. прогрівається до 16-180 (І-ІІІ декада квітня). За 5-7 днів до сівби насіння намочують у воді, що має температуру 26-280 і тримають у теплому приміщенні до проростання 5-10%. Перед сівбою його трохи підсушують і висівають у вологий грунт. Норма висівання насіння 2,5-3 кг/га. Сіють овочевою дисковою сівалкою на глибину 2-3 см., з міжряддям 70 см., після сівби обов'язково коткують[8].

2.2 Догляд за перцем

Догляд за рослинами розпочинають зразу після сівби. Грунт на ділянці повинен завжди бути пухким і чистим від бур'янів. У період утворення 3-4 листка сходи вперше проривають вручну, залишаючи відстань між рослинами в рядку 8-10 см. Вдруге проривають після утворення 7-8 листка, залишаючи остаточну відстань між рослинами перцю 15-20 см. Розпушувати грунт необхідно після кожного дощу і зрошування. Норма поливу залежить від властивостей ґрунту, його вологості і глибини промочування. Для рівномірного зволожування ґрунту біля кореневої системи строки поливання для перцю рекомендують такі: під час сівби, через 3-4 дні після неї, і через 8-10 днів після першого поливання. Недостача вологи і висока температура призводить до в'янення перцю.

Протягом вегетаційного періоду рослини потребують додаткової поживи азотними добривами. Перше підживлення проводять через 15-20 днів після висівання. Друга норма підживлення на початку масового плодоутворення.

Високий урожай перцю багато в чому залежить від правильної організації боротьби зі шкідниками і хворобами. Найпоширенішим захворюванням перцю є в'янення, що спричинюється грибом Verticillium alboatrum R. et. Ber. Для запобігання в'янення перцю рекомендують такі заходи:

- Правильне ведення сівозміни.

- Спрямування рядків з півночі на південь.

- Не поливати під час спеки.

- Мульчування поверхні ґрунту.

Плямистість листків і суха гниль плодів перцю спричинюється грибом оромонсіс. Щоб запобігти треба обприскувати перець однопроцентною бордоською рідиною. Уражені листки і плоди збирають і знищують.

Крім хвороб перець уражають шкідники.

Вовчок (Grullotalpa grullotlpal.) - зимує в ґрунті, перегної. Знищує насіння і розсаду, підгризаючи її корені. Заходи боротьби. Найкраще вовчка знищувати восени. Грунт поливають 0,2% розчином хлорофосу. Також вносять фуміганти зерновою сівалкою з поверхневим висіванням.

Павутинний кліщ (Tetranuchus telarius L.). Самки кліщика зимують на культурних рослинах та бур'янах, а також під листям, що опало. Заходи боротьби. Додержання правильної агротехніки, знищення залишків рослинності. Регулярне обприскування рослин розчином тіофосу з розрахунку 5-8 см³ на 10 літрів води з добавлянням 20-30 г. ефірсульфонату[8].

2.3 Збір врожаю

Збирання врожаю перцю починають через 20-45 днів після цвітіння (залежно від сорту і умов вирощування). Розрізняють дві фази стиглості плодів: технічну і біологічну. Плоди солодкого перцю збирають у технічній і біологічній стиглості вибірково через кожні 6-8 днів. Плоди перцю збираються вручну з допомогою платформи ПШ - 25 або ПОУ -2. Бажано плоди збирати з плодоніжкою, оскільки без неї вони швидко зморщуються, висихають і пошкоджуються хворобами. До реалізації плоди недовго зберігають у затінку під легкими навісами або в прохолодних приміщеннях. Плоди солодкого перцю можна зберігати в ящиках по 8-10 кг, в поліетиленових мішках, в холодильнику. Температура зберігання 0-2 0 С, відносна вологість повітря 90-95%, у таких умовах плоди зберігаються до 20-30 днів.

2.4 Вирощування перцю у відкритому грунті

При вирощуванні перцю солодкого у відкритому грунті йому треба створити відповідні температурні умови, забезпечити достатню зволоженість грунту та своєчасний полив. Зазвичай сівбу проводять починаючи з початку лютого до середини березня. Розсаду висаджують в парники чи теплиці у травні, починаючи з середини місяця, посадка перцю солодкого у відкритий грунт проводиться на початку літа. Так само як при посіві більшості пасльонових культур, посадка солодкого перцю проводиться розсадним способом. Насіння будуть проростати 50 - 55 днів при забезпеченні розсаді хороших умов. У відкритий ґрунт розсаду висаджують у фазі 5-7 справжніх листків з висотою стебел 14-16 см, у кінці другої-третій декадах травня, коли ґрунт прогріється до 15°С. Схема розміщення рослин 70?18-20 см, або 70?10-15 см (для гіркого). Застосовують розсадосадильні машини і висаджують по дві рослини в гніздо[11].

При краплинному зрошенні схеми посадки використовують трохи інакші. Чергування дворядних стрічок. Відстань між стрічками 1,4 м, між рядками 0,5 м, між рослинами в рядку 0,25 м. Площа живлення для однієї рослини 0,175 м², щільність посадки - 57 тисяч рослинн на 1 га. Чергування дворядних стрічок - відстань між стрічками 1,4 м, між рядками 0,5 м, між рослинами в рядку 0,30-0,35 м. Площа живлення для однієї рослини 0,245 м², щільність посадки - 41 тисяча рослин на 1 га. Після приживання рослин проводять міжрядні розпушування ґрунту, поступово зменшуючи глибину обробки з 15 до 5-6 см [3].

Етапи посадки солодкого перцю:

1. Підготовити легкий, структурний, добре дренований грунт, який містить органіку у вигляді перегною, але не гною перенасиченого азотом.

2. Рослини перцю посадити на відстані 30 - 40 см одна від одної, відстань між рядками півметра. Розсаду при посадці не заглиблювати. Густота посадки рослин в теплиці 3 - 5 шт. / м², у відкритому грунті 5 - 8 шт. / м².

3. Посадка солодкого перцю завершується поливом рослин[11].

2.5 Догляд за перцем у відкритому грунті

Як і в теплиці, догляд за перцем після висадки у відкритий грунт майже збігається з доглядом за помідорами: його треба поливати, підживлювати, розпушувати навколо нього землю і захищати від шкідників та хвороб.

Перший раз перець поливають відразу після його посадки у відкритий грунт, другий - через 4-5 днів після неї, а потім, якщо мало дощів, - через кожні 8-10 днів, і так - до першого збору плодів (по одному їх можна знімати з куща і раніше, не міняючи режиму поливів). Після цього можна зробити невелику перерву, але відновити основний режим поливів після появи нових квіток і обов'язково поливати після кожного збору.

Підживлювати перець азотом, фосфором і калієм (особливо фосфором і калієм) потрібно хоча б три рази за сезон (можна і більше, але меншою кількістю добрив). Перший раз це робиться через два тижні після висаджування розсади, другий раз - коли зав'яжеться відразу багато плодів, а потім - ще через 15-20 днів після другого підживлення. Варто обприскати його і мікродобривами, бо з ними перець розвивається набагато краще, до того ж йому нерідко не вистачає бору, і від цього плоди стають більш дрібними або викривленими.

В районах з дуже жарким літом, якщо цвітіння співпало з настанням спеки, над грядками з перцем або біля них треба встановити затінюючі ширми, щоб пилок не втратив життєздатність[12].

Особливістю перцю солодкого є те, що просторова ізоляція при вирощуванні між його плантацією і перцем гірким на відкритій місцевості повинна становити не менше 2000, а на закритій - 1000 м. Плоди перцю солодкого збирають у технічній стиглості (зелені) та біологічній (червоні, жовті), а гіркого - в біологічній (червоні) [13].

При вирощуванні перцю у відкритому грунті, слід пам'ятати, ні в якому разі не можна давати пересихати, тому що перець дуже вимогливий до вологості грунту і не виносить навіть короткочасної посухи і перегріву. Щоб рослини могли легше переносити різні стресові умови, перцю потрібно провести підгодівлю некореневими стимуляторами, наприклад, такими як добриво, Мегафон або можна використовувати стимулятор із серії «Марс» [14].

3. Папричні сорти перцю солодкого

Маяк

Ранньостиглий сорт перцю. Рослини низькорослі, компактні, з букетним розташуванням плодів. Довжина плоду 10,5 см, діаметр 2,5 см, товщина стінки 0,1 см, середня маса 25 г. Форма узкотреугольная, поверхня гладка. Забарвлення темно-червона. Урожайність 1,5 кг / кв. м. Використовують для отримання солодкої приправи.

Їжачок

Середньостиглий сорт. Рослини низькорослі, компактні. Довжина плоду 4,5 см, діаметр 4 см, товщина стінки 1,5 см, середня маса 18 г. Форма серцевидна, поверхня гладка. Плоди, ростуть вгору. Забарвлення темно-червона. Урожайність 1 кг /м² Використовують для приготування солодкої приправи. Можна вирощувати і як горшечную культуру.

Каскад

Середньостиглий сорт. Рослини високорослі, напіврозкидисті. Довжина плоду 16 см, діаметр 3,5 см, середня маса 50 г. Форма хоботовидна, злегка вигнута, поверхня гладка. Забарвлення червона. Урожайність 2,5 кг /м². Використовують у свіжому вигляді, консервуванні і для отримання паприки.

Болгарський перець - овочевий або солодкий перець, паприка (Capsicum annuum) - напівчагарникова рослина роду стручковий перець (Capsicum), родини пасльонових (Solanaceae), овочева культура. У дикому виді зустрічається в тропічних районах Америки. Перець як культура став відомий після відкриття Америки. Звідти його привезли і стали вирощувати в Іспанії, Італії і Болгарії. В Україну він потрапив з Болгарії в XIX столітті.

Перець овочевий вирощують як однорічну рослину (хоча за своєю природою перець рослина багаторічна - це легко спостерігати на кімнатних культурах).

Перець солодкий болгарський - цінний поживний продукт, за вмістом вітаміну С перевершує навіть цитрусові; 25-30 г. свіжого перцю достатньо для того, щоб задовольнити добову потребу людини у вітаміні С. Культура відрізняється високою вимогливістю до тепла, вологи, родючості грунтів. Проростання насіння проходить найбільш інтенсивно при температурі грунту 20… 25°, при зниженні її до 15… 16° сходи виходять недружні, зріджені. Оптимальна температура після висадки солодкого болгарського перцю в грунт 20… 25°. При дуже високій температурі (30… 35°) рослини почуваються пригнічено, осипаються бутони, квітки і молода зав'язь. Перегрів грунту вище 40° призводить до часткового відмирання кореневої системи, з'являються симптоми в'янення рослин. У південних районах без своєчасних поливів можна отримати високі врожаї. Для болгарського перцю обов'язкові родючі ділянки, забезпечені поживними елементами, особливо азотом. Грунти - легкі супіщані, суглинисті, чорноземні. Рослини погано розвиваються в умовах затінення - витягуються, бутони і плоди осипаються, лише частина плодів досягає нормальної величини.

3.1 Технологія вирощування папричних сортів перцю солодкого

Солодкий перець до Колумба вирощувався тільки в Америці, на території Мексики, а в Европу був завезений приблизно в XVI-XVII ст. Першою европейською країною, що почала вирощувати перець, була Іспанія. Згодом він поширився в Італію, Алжир та інші країни Середземномор'я і центральної Европи. Оскільки солодкий перець - вихідець з тропічних країв, він має певні вимоги до умов вирощування: світла, тепла, вологи, ґрунтового живлення. Причому, в умовах захищеного ґрунту існує набагато більше можливостей для створення сприятливіших умов вирощування, ніж просто неба.

Оптимальна температура повітря для проростання насіння перцю +25°, для зростання і розвитку рослин вдень від 20 до 26° і 18-20° вночі, температура ґрунту має бути не нижчою за 19-20°С. небажані коливання температур в розсадний період. При температурі нижче 0° рослини перцю гинуть. Також погано впливають і дуже високі температури (вище 35°С). Інтенсивність освітлення тісно пов'язана з температурними умовами. При зниженій освітленості - в похмуру погоду або вночі - температура повітря має бути нижчою, ніж в ясні сонячні дні. Перець вважається рослиною короткого дня, тому для його нормального зростання і розвитку достатньою є довжина світлового дня 10 -12 годин. Перець - досить вимоглива до вологості ґрунту рослина. Нестача вологи і зрошування негативно позначається на розвитку перцю, рослини стають карликовими, а плоди - потворними. Також небажано поливати холодною водою - ускладнюється поглинання води і елементів мінерального живлення. Ґрунти під перець вибирають легкі, родючі, багаті на органічні речовини. У теплицях перець добре росте на торфах. Кислотність ґрунту має бути в межах pH 6-6,6. Погано переносить перець занадто кислі ґрунти. Правильне харчування рослини дуже добре позначається на урожаї. Підживлюють ґрунти під посадку перцю азотними (15 г.), фосфорними (25 г.), калійними (10 г.) добривами з розрахунку на квадратний метр. Добре також внести перегній - 4-5 кг. Вирощується перець розсадним способом. Висадка здійснюється рядами з відстанню 45-50 см між ними і 20-25 см - між рослинами в ряду. Збирають у кінці серпня - на початку вересня в міру дозрівання плодів і закінчення сезону вирощування. Зимовому зберіганню перець не підлягає, тому його консервують окремо або в салатах, лечо [9].

Солодкий або як нам звичніше його називати болгарський перець - один з найбільш улюблених літніх продуктів. Його додають у салати і піцу, супи і омлети, фарширують всілякою начинкою і консервую на зиму по різноманітним рецептами. Купити його сьогодні не складно, втім, як і виростити на присадибній ділянці. Кількість сортів солодкого перцю досить велика. Вони розрізняються формою (від довгастих, до майже круглих), кольором (червоні, помаранчеві, жовті й зелені), і, звичайно ж, смаковими оттенкамі. Почва. Солодкий перець - рослина з невеликими, але обов'язковими у виконанні, капризами. Любить він легкі та поживні грунти, з рівнем кислотності близькими до слабколужних або нейтральним, а також більше схильний рости на супісках, ніж на глинистих грунтах. Кількість вологи в грунті має значення, хоча при тривалих засухах проявляє велику стійкість в порівнянні з іншими культурами [9].

Підживлення грунту органічними добривами (гноєм, відпрацьованої грибницею гливи чи компостом) проводять восени. Якщо не встигли, на початку весни можна удобрити грунт перегноєм. З мінеральних добрив застосовуються азот і фосфор, але тільки до початку висадки в грунт. Розсада. Солодкий перець можна вирощувати повністю в теплиці або з подальшою пересадкою у відкритий грунт. В обох випадках посадку здійснюють розсадою, яку можна придбати у селекціонерів або виростити самому. Насіння солодкого перцю відрізняються їх великою кількістю, а також здатністю зберігати схожість до чотирьох років. Для того щоб відібрати придатні їх опускають в слабкий соляний розчин і видаляють всі спливли на поверхню. Осіли на дно насіння, промивають, укладають на вологу бавовняну матерію і залишають на добу, періодично зволожуючи з розпилювача. Після цього насіння готові до висадки.

Для самих холодних регіонів вирощування перцю солодкого з насіння починається в кінці лютого - початку березня. У більш південних районах необхідності в цьому немає, і посадку проводять - в кінці березня. Рання посадка, в свою чергу вимагає штучного продовження світлового дня. Якщо цього не зробити, то пагони підуть рости в довжину і врожай буде невеликим. Для вирощування розсади в саморобній теплиці, використовують невисокі лотки або горщики (7-10 сантиметрів). Їх наповнюють зволоженим грунтом, в який на глибину 1 сантиметр поміщають насіння перцю по дві-три насіннячка. Якщо посів здійснюється в єдину ємність, інтервал між рядами повинен становити не менше 4 сантиметрів. Потім до появи сходів грунт накривають склом або плівкою, з обов'язковим регулярним щоденним провітрюванням і поливом з розпилювача. Коли з'являться перші паростки, плівку можна зняти [16].

Розсада солодкого перцю.

Температурний режим росту розсади має складати 18-25° С. Коли на пагонах з'являється перший повністю сформований листок, розсаду пікірують. А по закінченні двох місяців з моменту посадки насіння (орієнтовно в травні-червні, коли грунт прогріється до 15° С), розсаду можна висаджувати у відкритий грунт.

Особливості вирощування солодкого перцю в теплиці.

У теплиці розсаду солодкого перцю можна відразу сіяти в основну ємність, або ж пересаджувати кущики у міру розростання. Діаметр горщика для дорослої куща має бути близько 25 сантиметрів. На відміну від відкритого грунту в теплиці бажано проводити регулярну підгодівлю перегноєм або торфом. Температурний режим росту солодкого перцю в теплиці від 16 до 25° С. Світловий день близько 14 години. А це значить, що в зимовій теплиці потрібно додаткове світло і регульований обігрів. Слід також пам'ятати, що останній сильно знижує вологість повітря, що також позначається негативно. Як правило, запилення вирощуванні солодкого перцю в теплиці, не викликає складнощів, адже більшість із сортів самозапильні. Він прекрасно сусідить з різною зеленню, вирощуваної в теплиці. У відкритий грунт розсаду краще саджати вранці в похмурий день. Середньодобова температура повинна бути не менше 14° С. Висаджувати перці можна на окремій ділянці або в міжряддях інших культур, наприклад серед грунтової полуниці. Виняток становить гострий перець, який може привнести свої смакові якості в процесі перезапилення. І як результат вирощування солодкого перцю, перетворитися в культивування нових гострих сортів. Основною умовою посадки є інтервал між кущами не менше 30 сантиметрів. Відстань між рядами виконують по 50 сантиметрів, для полегшення складання [14].

По можливості також краще відразу організувати невисоку шпалеру для підв'язки, аналогічно той, що використовують для грунтових огірків. При зростанні у відкритому грунті можуть виникнути складнощі з хворобами та шкідниками. Найбільш поширеним захворюванням перцю є гниття, яке відбувається в результаті нестачі вологи. А ось для боротьби зі шкідниками можна використовувати карбофосу, але тільки не в момент цвітіння. Під час збору врожаю, плоди акуратно зрізують ножем, а не зривають. Якщо плодоношення затяглося до заморожування і багато плодів не встигли дозріти, витягніть кущі разом з плодами з грунту і повісьте в приміщенні з плюсовою температурою. Таким чином, плоди успішно дозріють, і не будуть відрізнятися від зібраних вчасно.

Для посадки використовують садильну машину комбіновану навісну МРУ - 6. Призначена для посадки широкорядним і стрічковим способами безгоршечної і гoршечної розсади. Одночасно з посадкою машина виробляє полив. Саджалки містять посадковий агрегат і додаткове обладнання. Посадковий агрегат складається з бруса-рами з двома опорно-приводними колесами і посадочних секцій. Посадкова секція обладнана дисковим висаджу вальним апаратом, поливним пристроєм, і ящиками для розсади. До додаткового устаткування відносяться ємності для води, стелажі для розсади і ежектор для заправки місткостей водою, які встановлюють на тракторі. Машина забезпечує механізацію посадки і поливу. Операції заправки розсади в розсадотримачі і оправки висадженої розсади виконують вручну. Норму посадки змінюють, варіюючи кількість розсадотримачів на висаджувальному апараті та передавальне відношення механізму приводу. Робоча швидкість машини залежить від кроку посадки і змінюється від 0,29 до 1,8 км/год. [16].

Догляд за посівами:

Боронування посівів до появи сходів і після сходів проводять з метою розпушування верхнього шару грунту, руйнування грунтової кірки і знищення частини бур'янистої рослинності. Для боронування посівів використовують сітчасті, легкі і середні зубові борони, ротаційні мотики. Міжрядна обробка просапних культур передбачає розпушування грунту в міжряддях, підрізання бур'янів, внесення мінеральних добрив у коренезаселеному шарі грунту, підгортання рослин, нарізку поливних борозен. Міжрядний обробіток виконують культиваторами рослиноживильниками уздовж рядків.

Проріджування посівів виконують з метою формування заданої густоти рослин. Для формування густоти насаджень використовують проріджувачі.В окремих випадках задану густоту насаджень можна забезпечити при боронуванні посівів або культивації впоперек рядків.

Зрошення

Агротехнічні вимоги до зрошення

Дощувальні машини повинні рівномірно розподіляти воду по полю, не створюючи на його поверхні калюжні стоки води. Розмір крапель при дощуванні не повинен перевищувати 1…2 мм. Машини повинні забезпечувати задану норму поливу. Залежно від типу грунту інтенсивність дощу повинна бути: для важких грунтів 0,1… 0,3 мм/хв, для середніх -0,2… 0,3, для легких - 0,5… 0,8 мм/хв. Машини повинні забезпечувати стійке і рівномірне внесення добрив з поливною водою і не пошкоджувати рослини.

Способи зрошення

Зрошенням регулюють водний і тепловий режими грунту, вносять розчини добрив і видаляють з грунту надлишок солей, що дозволяє підвищити врожайність культури. Зрошення можна проводити декількома способами: дощуванням, підгрунтовим, поверхневим і крапельним.

Дощування - самий найпоширеніший спосіб поливу. Воду подрібнюють дощувальними апаратами машин і рівномірно розподіляють над зрошуваною площею у вигляді дощу. При таких умовах вода встигає всмоктатися в грунт і на поверхні не утворюються калюжі, грунт неущільнюється, а рослини не ушкоджуються. Переваги дощування: навколо рослин створюється сприятливий мікроклімат, волога наноситься на листя. Однак при дощуванні дуже велике випаровування, що вимагає великих норм поливу. Крім того, не можна поливати в сонячну погоду, так як рослини отримують опіки. Поверхневий полив проводять по борознах, смугах або затопленням зрошуваних ділянок.

Підгрунтове зрошення передбачає подачу води в грунт на глибині 0,4… 0,5 м по спеціальному дренажному трубопроводу. Вода подається до коренів рослин по грунтових капілярах. При такому способі поливу витрата води мінімальна, немає випаровування її з поверхні поля. Однак цей спосіб дорогий при будівництві та експлуатації.

Крапельне зрошення здійснюється шляхом подачі води по трубах безпосередньо до коренів рослин і випуску її на грунт краплями. Такий спосіб дозволяє зменшити витрату води попорівняно з дощуванням.

Навісний дощуватель ДДН-70 призначений для поливу різних с/г культур, садів, плодорозсадник, лугів, пасовищ. Дощуватель навішують на трактор ДТ-75. Робочі органи дощовиків наводятьсяв дію від ВОМ агрегатуються трактора. Забір води здійснюється звідкритої зрошувальної мережі (каналу) або гідранта. Машина працює позиційно з поливом по колу або по сектору. Дощуватель встановлює на обраній позиції, опускає забірний трубопровід в канал і включає систему пуску (ежектор), яка забезпечує заповнення машини водою. Після включення приводу насоса машина виробляє полив. Через механізм обертання стовбур обертається по колу, а при установці обмежувачів на фланці стовбура - по сектору [19].

Збирання врожаю

При дотриманні правильної технології врожаї технічно стиглої продукції солодкого перцю в можна отримувати з кінця липня до настання осінніх заморозків. Плоди солодкого перцю досягають технічної стиглості через 30-45 днів після утворення зав'язі. Якщо плоди не прибрані в технічній стиглості, то через 25-30 днів вони досягнуть біологічної стиглості і набудуть характерного для сорту забарвлення. Щоб втрати врожаю знизити до мінімуму слід проводити дворазове прибирання: перше(вручну) - в кінці липня - початку серпня, друге (механізовану) - через 25-30 днів після першого.

При ручній збірці бажано знімати не тільки стандартні, але й нестандартніп лоди, щоб закладка генеративних органів і розвиток зав'язей проходила більш рівномірно.

При механізованому збиранні використовують широкозахватні транспортери, збиральні платформи і кузова. Платформу ПОУ-2 використовують в агрегаті з трактором МТЗ-80 або Т-25А, обслуговують платформу 13-15 осіб (у т.ч. тракторист). На платформі встановлюють ящики. Складальники збирають плоди у відра і висипають в ящики. Після заповнення всіх ящиків платформа виїжджає на край поля, де розвантажує ящики на спеціально відведену площадку. У міру підходу транспортних засобів продукцію відправляють у магазини чи консервні комбінати. Застосування платформи ПОУ-2 на прибиранні перцю підвищує продуктивність праці на 30-40% в порівнянні з ручним прибиранням. Найбільш раціональною є безтарне прибирання і транспортування продукції, в цьому випадку застосовують причіп ПТ-3, 5 з контейнерами в агрегаті з трактором МТЗ-80, який обслуговує 8-10 збирачів. Трактор з причепом рухається по міжряддях, складальники збирають перець у відра і висипають в контейнери. Місткість контейнера - 250-300 кг. Для складування контейнерів підготовляють польовий майданчик розміром 20х20, де при необхідності можна організувати сортування та затарювання продукції в стандартні ящики. Для безтарного прибирання перцю можна застосовувати платформу ПОУ-2 з кузовом [19].

Другий масовий збір урожаю солодкого перцю проводять томатозбиральні комбайни СКТ-2, обладнаним пристроєм для прибирання перцю. Для першого проходу комбайна необхідно мати смугу шириною 8 метрів. Поворотні смуги повинні бути шириною 15-20 метрів. За одним сортувальним столом повинні працювати 8-10 робочих. Зліва по ходу руху поруч з комбайном пересувається причіп ПТ-3, 5 або платформа ПОУ-2 з трактором «Білорусь». Транспорт вибирають залежно від забезпечення господарства. Продуктивність комбайна 0,14-0,17 га/ Годину (0,9-2т/год).

Перспективна технологія дозволяє знизити витрати праці в 3-4 рази. Однак, комбайнове прибирання окупається за наявності великих площ, зайнятих солодким перцем. Якщо площі невеликі, слід застосовувати 2-3-разове ручне прибирання з використанням причепа ПТ-3, 5 з комбайнерами або платформи ПОУ -2 з кузовом [19].

Індивідуальне завдання

Розрахувати необхідну корисну площу весняних плівкових теплиць (у м²) для вирощування розсади перцю солодкого на площу 7 га відкритого ґрунту. Площа живлення розсади перцю у закритому ґрунті 4?4 см, а у відкритому - її розміщують широкорядно за схемою 70?35.

Розв'язання:

1. Схема посадки перцю у відкритому ґрунті 70?35 см. Отже, площа живлення = 0,7 м ? 0,35 м = 0, 245 м². Площа відкритого ґрунту 7 га (70 000 м²).

Кількість рослин, які необхідно висадити на 7 га = 70 000 м²: 0, 245 м² =

= 285 714 (шт.) + 10 ? страховий фонд = 285 714 + 28571 = 314 285

(100% - 285 714, то 10%-х; Х= 10? 285 714: 100 = 28571,4.)

2. Корисна площа закритого ґрунту, яка необхідна для вирощування розсади

(285 714 шт.). Схема висіву насіння на розсаду у теплиці 4?4 см. Отже, площа живлення - 0,0016 м ² на одну рослину.

3. Отже, корисна площа закритого ґрунту, яка необхідна для вирощування розсади на 7 га = 0,0016 м ² ? 314 285 (кількість розсади, яку необхідно висадити на 7 га) = 502,8 м ².

Висновки

Одними з багатьох важливих овочевих культур є перець. Як відомо він містить в собі багато поживних речовин, вітамінів, має високі смакові, поживні та лікувальні якості. В Україні перець вирощують в Південних районах. Перець - теплолюбна культура, світлолюбна, вимоглива до вологості та родючості грунту, а також до високої вологості повітря. Для забезпечення сприятливих умов росту і розвитку цієї рослини потрібно дотримуватись оптимального співвідношення елементів живлення з врахуванням ґрунтово-кліматичних умов зони, родючості ґрунту, сортів тощо.

Технологія вирощування перцю включає певні етапи підготовки легкого, структурного добре дренованого грунту, збагаченого органічними та мінеральними добривами, підготовка насіння до посіву та в подальшому догляд за культурою. При вирощування перцю у відкритому грунті, слід пам'ятати, ні в якому разі перцю не можна давати пересихати, тому що перець дуже вимогливий до вологості грунту і не виносить навіть короткочасної посухи і перегріву. А також важливе значення має те, що при вирощуванні перцю повинна бути ізоляція 1 км між солодкими та гіркими сортами, для того, щоб не відбулося перезапилення і тоді солодкі сорти набудуть певної гіркоти.

Перець має дуже великий набір сортів та гібридів, які можна вирощувати у закритому чи відкритому грунті. Кожного разу ці сорти удосконалюються, створюються нові, більш стійкі до хвороб, з кращими смаковими та іншими особливостями. До основних патричних сортів відносять сорт: Маяк, Їжачок, Каскад, Болгарський перець.

Ці сорти є дуже корисними і смачними. Їх використовують для приготування салатів і супів, вживають у свіжому, тушкованому і маринованому вигляді. Основною перевагою перцю є його багатий вміст вітамінів. За вмістом вітаміну С перець перевершує усі інші овочі - від 100 до 300 міліграм/100 г. сирої речовини. Крім того, плоди перцю багаті на каротин (до 1,7-2,0 міліграма/100 г.), вітамінами групи В (тіамін 0,09-0,2 міліграм/100 г.), рибофлавін (0,02-0,1 міліграм/100 г.), фолієву (0,1-0,17 міліграм/ 100 г.) і нікотинову (0,5-0,6 міліграм/100 г.) кислоти. Для задоволення добової потреби організму у вітамінах С і Р досить одного плоду перцю. Споживання цих вітамінів оберігає людину від різних недуг.

Список використаних джерел

1. Барабаш О.Ю., Учакін А.П., Цизь О.М. та ін. Технологія виробництва овочів і плодів. - К.: Вища школа, 2004. - 431 с.

2. Садовська Н.П. Агротехніка овочевих культур лабораторний практикум для студентівIV курсу спеціальності «Плодоовочівництво і виноградарство». - Ужгород, 2004. - 99 с.

3. М.І. Ромащенко, В.І. Доценко, Д.М. Онопрієнко, О.І. ШевелєвСистеми краплинного зрошення. - Київ - Дніпропетровськ, 2007. - 170 с.

4. Г.Л. Бондаренко Овочівництво відкритого грунту. - Київ.: Урожай, 1977. - 306 с.

5. Барабаш О.Ю. Овочівництво. - К.: Вища школа, 1994. - 371 с.

6. http://www.tomat.kiev.ua/perec-ovochevoy/morfobiologicheskie-osoblivosti-ta-ekologichni-umovi-viroshchuvannja.html

7. http://rostok-ua.com/accordion-b-3/level-28.html

8. http://mov-lan.narod.ru/Roslunnuctvo/index_046.htm

9. http://www.tomat.kiev.ua/baklazhan/harchova-cinnist.html

10.http://www.tomat.kiev.ua/baklazhan/morfobiologicheskie-osoblivosti-ta-ekologichni-umovi-viroshchuvannja.html

11. http://sad6sotok.ru

12.http://www.referatcentral.org.ua/geography_economic_load.php? id=479&startext=2

13. http://www.ovochi.in.ua/perec.html

14. http://www.agromage.com/stat_id.php? id=757

15. http://dimsadhorod.com/seedukr/pepper? start=10

16. http://veles.org.ua/board/perec_ukrajinskij_girkij/14-1-0-55

17.http://elitsort.1gb.ua/index.php? option=com_virtuemart&Itemid=2&category_id=39&page=shop.browse&limitstart=0&limit=50

18.http://agroua.net/plant/catalog/index.php? cultures_group_id=8&cultures_id=44&sorts_id=2.

19. http://albioniko.kiev.ua/

20.http://ogorodsadovod.com/entry/83-posadka-sladkogo-pertsa-v-teplitsu-ili-otkrytyi-grunt

Размещено на Allbest.ru