Визначення проблем і перспектив розвитку рекреаційної інфраструктури Закарпаття

На території області реалізовуються наступні інвестиційні проекти:

- іноземні - розбудова санаторного комплексу «Сузір'я» в с. Солочин Свалявського району, реконструкція готельно-санаторного комплексу «Термал-Стар» в с. Нижнє Солотвино Ужгородського району;

- внутрішні - реконструкція готельно-санаторного комплексу «Деренівська купіль» в с. Нижнє Солотвино Ужгородського району, розбудова готельно-санаторного комплексу в с. Сойми Міжгірського району.

Налагоджено тісне співробітництво з громадськими організаціями, науковими та бізнесовими колами, навчальними закладами. Результатами такої співпраці стала розробка нового туристичного продукту - «Закарпатський туристичний винний шлях» який включає винні підвали та дегустаційні заклади області, ознайомлення з технологією приготування закарпатських вин; «Гастрономічний туристичний шлях Закарпаття», який представлений стравами національностей, що мешкають на території області. Поряд з цим, спільними зусиллями створено Асоціацію виноробів Закарпаття та Асоціацію ковалів Закарпаття.

Позитивних результатів досягнуто і в окремих районах області:

- Берегівський район - з метою раціонального використання природних лікувальних ресурсів, райдержадміністрацією спільно з пансіонатом «Боржава» розроблено інвестиційну пропозицію щодо ефективного використання термально-мінеральної води, а двома туристичними об'єктами району ведуться роботи з підготовки пакету документів на право отримання дозволу на використання право користування надрами;

- Великоберезнянський район - розроблено проект міжнародного веломаршруту «Зелений ровер», який проходить по території міжнародного біосферного заповідника «Східні Карпати», який обіймає території трьох держав: України, Словаччини, Польщі. На сьогодні промаркована частину даного веломаршруту, яка пролягає територією Національного природного парку «Ужанський»;

- Мукачівський район - розроблено та промарковано 7 туристичних пішохідних маршрутів та 1 веломаршрут;

- Ужгородський район - значні інвестиції залучено на будівництво двох великих туристично-оздоровчих комплексів, сума коштів тільки за січень-вересень 2008 року становить 14 870,9 тис. грн.

- Хустський район - завершено будівництво сучасного лікувально-оздоровчого центру комплексу «Карпатія» на базі мінеральних вод, після введення в експлуатацію якого комплекс отримав статус санаторію.

Набула подальшого розвитку супутня до туристично-рекреаційної галузі інфраструктура, а саме: транспортне сполучення, надійне енергопостачання, телефонний зв'язок, дорожній сервіс, заклади харчування (колиби, кафе, бари) прокатні пункти туристичного спорядження. Поліпшується матеріально-технічне становище санаторіїв та туристичних комплексів, що значно впливає на їх привабливість. [8, с. 4]

Основними завданнями на 2011-2012 рік є:

- розроблення заходів щодо створення мережі спеціалізованих об'єктів туристичної інфраструктури, розташованих поблизу національної мережі міжнародних транспортних коридорів, основних транспортних магістралей та туристичних маршрутів;

- забезпечення функціонування на автомобільних шляхах системи надання оперативної технічної та інших видів допомоги, доступу туристів до засобів зв'язку з метою виклику допомоги;

- проведення робіт з реконструкції та будівництва об'єктів туристичної інфраструктури;

- розбудова перспективних туристично-рекреаційних територій (Боржавського масиву Міжгірського та Воловецького районів, полонини Руна Перечинського району, полонини Драгобрат та гори Близниця Рахівського району, гори Красія Великоберезнянського району та Синяк Мукачівського району);

- розвиток сільського «зеленого» туризму як одного з пріоритетних напрямків туристичної діяльності в Закарпатті, що дає можливість приймати туристів в місцевостях з наявною туристичною інфраструктурою, але слабо розвиненою базою розміщення;

- освоєння активних видів відпочинку (пішохідний туризм, велотуризм, кінний туризм, рафтінг, пара - та дельтапланеризм, спелеотуризм тощо);

- розширення мережі туристично-інформаційних центрів (у смт Великий Березний, у містах Мукачево, Хуст, Виноградів та Тячів) [24].

Висновки

Дана робота узагальнює і розвиває науково-методичні засади функціонування рекреаційного комплексу в Закарпатті та питання стимулювання його розвитку. На основі системного аналізу здійсненого дослідження рекреаційних ресурсів Закарпаття (водні ресурси, природно-лісові ресурси, природно-заповідний фонд) можна сказати про можливість та необхідність пріоритетного розвитку на території Закарпаття цілісного туристично-рекреаційного комплексу. Цьому мають сприяти галузевий склад господарства регіону, природно-кліматичні умови, вигідне транспортно-географічне розташування, наявний потенціал туристично-рекреаційних ресурсів, зовнішньоекономічні і етнокультурні зв'язки.

Таким чином, можна підсумувати, що Закарпаття має перспективи й ресурси для розвитку туристичної інфраструктури. Те, що туризм є галуззю, що активно розвивається, доводить, що у швидкому майбутньому саме ця галузь буде приносити Закарпаттю більшу частину свого доходу. Отже, пропозиціями для Закарпаття на найближче майбутнє є:

1. Розробка та організація місцевих, регіональних маршрутів.

2. Підвищення якості туристичних послуг, відповідальності туристичних організацій за виконання конкретних програм.

3. Забезпечення доступності туристичних послуг для споживачів з різними матеріальними можливостями, молоді, що навчається, військовослужбовців, ветеранів.

4. Розвиток місцевої бази регіонального туризму з залученням ресурсів інших галузей господарства та зарубіжних інвесторів.

5. Підвищення уваги до підбору та виховання кадрів для туристичної діяльності.

6. Збільшення числа музеїв, картинних галерей та вистав, які увійдуть до маршрутів, відновлення та реставрація пам'яток історії та культури.

Закарпаття володіючи великим туристичним потенціалом, в даний час має порівняно нерозвинену туристичну інфраструктуру, що не дозволяє істотно збільшити розвиток іноземного туризму і залучати туристів з інших регіонів України. Матеріальна база туризму потребує реконструкції, потрібне істотне розширення мережі туристичних об'єктів та послуг.

Необхідно здійснити заходи по формуванню бази та кваліфікованих кадрів для розвитку ТРК Закарпаття. Паралельно потрібно докласти всіх зусиль для збереження існуючої бази туристично-рекреаційного та санаторно-курортного комплексів, зберегти високопрофесійний медичний та туристичний персонал, здійснити заходи з пошуку потенційних інвесторів і забезпечити залучення їх коштів в підприємства галузі. Значна увага повинна приділятись реструктуризації всього туристично-санаторного господарства, створенню мережі сучасних комфортабельних санаторіїв, туристичних баз, баз відпочинку, готельних установ, які надають широкий спектр рекреаційних та супутніх послуг. Кількість відпочиваючих суттєво збільшиться завдяки формуванню розгалуженої мережі приватних та фермерських господарств які займаються прийомом відпочиваючих.

В цей же час на державному рівні слід встановити правовий режим максимальної підтримки і стимулювання рекреаційної галузі, що дозволить створити широкий спектр конкурентоспроможних рекреаційних продуктів. Роль держави (в особі центральних та місцевих органів влади) на цьому етапі полягає у розробці рекреаційної політики та планів розвитку туризму, створенні відповідної інфраструктури, сприятливого економічного, регуляторного, податкового та політичного середовища, яке б забезпечувало збільшення надходжень інвестиційних коштів, постійний ріст туристичного бізнесу та давало б можливість пропагувати країну, як державу з розвинутою рекреаційною індустрією та формувати її позитивний імідж.

Список використаної літератури

1. Водний кодекс України від 06.06.1995р. (із змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1995. - №24. - С.189

2. Земельний кодекс України від 25.10.2001р. (із змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2002. - №3-4. - С.27

3. Лісовий кодекс України від 21.01.1994р.

4. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991. (із змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1991. - №41. - С.546

5. Бальнеологічні курорти та мінеральні води Карпатського регіону. // Довідник 2000. - Ужгород , 2000. - 84с.

6. Закарпаття - 2007. Статистичний щорічник, Ужгород, Облуправління статистики, 2008. - 448с.

7. Закарпаття - 2008. Статистичний щорічник, Ужгород, Облуправління статистики, 2009. - 490с.

8. Закарпаття у «цифровому форматі»: соціально-економічне становище області у дзеркалі статистики // Європа-центр. - 2007. - 24 листопада. - С.4

9. Концепція державної регіональної політики». Затверджена Указом Президента України 25 червня 2008р.

10. Концепція сталого розвитку Закарпаття. Ужгород, Облдержадміністрація, 2007. - 37с.

11. Курортно-рекреаційні зони Закарпаття . // Довідник 2000. - Ужгород, 2000. - 235с.

12. Основні напрямки державної політики України у сфері охорони довкілля, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки». Затверджено Постановою BP України 5 березня 2008р.

13. Програма економічного та соціального розвитку Закарпатської області на 2006-2010р. // 3акарпаття-2010. Поступ у XXI століття. - Ужгород, 2005. -165с.

14. Боднар B.J1. Природні багатства Закарпаття. - Ужгород: Карпати, 2004. - 287с.

15. Данилюк М.М. Кліматичні умови області. // Природні багатства Закарпаття». - Ужгород: Карпати, 2005. - С.82-93

16. Долішній М.І., Кравців B.C. Карпатський регіон у контексті державної економічної політики: оцінка стану стратегія розвитку. // Економіка України. - 2005.- №8. - С.19-24

17. Євдокименко В.К., Садова У.Я., Шевчук Л.Т. Соціальна інфраструктура Карпатського регіону: пошуки перспектив розвитку. - Чернівці: Прут, 2008. - 340с.

18. Іванух І., Данилишин Б. Природно-ресурсний потенціал України і шляхи підвищення його використання // Економіка України. - 2008. - №11. - С.41-43

19. Лобода М.В. Мінеральні води Закарпаття: питне лікувальне використання. - Ужгород: Іва, 1997. - 174с.

20. Мацола В.І. Організаційно-екологічні аспекти розвитку туризму в Україні. - Ужгород: Карпати, 1999. - 240с.

21. Мікловда В.П., Пітюлич М.І. Область еколого-економічного розвитку. - Ужгород, УжНУ, 2005. - 66с.

22. www.berehovo-tour.info

23. www.tourism.gov.ua

24. www.transcarpathia.org

Размещено на Allbest.ru