Вплив прийомів догляду на ріст, продуктивність та урожайність кукурудзи на зерно

При оптимізації площі живлення за рахунок збільшення відстані між рослинами в рядах вони дещо краще ростуть увесь період вегетації. Земля менше пересихає у міжряддях при більшому затіненні на варіантах з густотою 60-80 тис. рослин /га. У грунті не утворюються тріщини, або вони незначні. Все це створює певні переваги у вегетації рослин (при однаковій ширині міжрядь) у посівах з густотою 80тис. /га.

Різне просторове і кількісне розміщення рослин у посіві впливало на ріст рослин. Однією із основних ознак, яка характеризує темпи росту і розвитку культурних рослин є висота центрального стебла.

У табл. 4.2 представлено результати обліку динаміки висоти рослин залежно ширини міжрядь і густоти посіву.

Динаміка висоти рослин в процесі вегетації мала свою особливість. В даному діапазоні густоти спостерігається така закономірність: по мірі загущення від 60 до 120 тисяч рослин на 1 гектарі висота рослин збільшується, причому в значній мірі. По мірі збільшення густоти конкуренція за умови освітлення рослинами зростала. Внаслідок цього маємо такі значні відмінності по висоті рослин.

Таблиця 4.2

Динаміка висоти рослин кукурудзи залежно від густоти посіву і ширини міжрядь (середнє за 2005-2006 рр.)

Густота посіву тис. рос./га	Ширина міжрядь, см	Фази вегетації рослин
		2005 р.	2006 р.
		7-8 листків	викидання волоті	молочна стиглість	7-8 листків	викидання волоті	молочна стиглість
60(контроль)	70	43	206	217	42	204	215
80		45	209	219	45	207	217
100		46	212	221	46	210	218
120		55	208	214	52	206	214
60	45	42	179	198	41	170	175
80		43	182	201	40	172	186
100		47	184	206	43	175	190
120		49	181	203	46	168	182

А саме, уже у фазі 7-8 листків різниця між крайніми варіантами була досить помітною, як на посівах з міжряддями 45 см, так і 70 см. При чому на міжрядді 70 см рослини в рядках розміщені краще - з більшими інтервалами, тому конкуренція між ними менша, відносно висоти рослин нижча. Але на деяких варіантах загущення посіву призвело до полягання рослин. Це спостерігалося при густоті 120 тис. рослин/га та ширині міжрядь 45 см.

2005 рік виявився більш інтенсивним по темпах росту рослин кукурудзи від фази 7-8 листків до настання молочної стиглості ніж 2006 рік. Це пов'язано з більш сприятливими погодними умовами у 2005 році.

З даних таблиці 4.2 видно, що загущені посіви протягом вегетації значно збільшують темпи росту у порівнянні з посівами густотою 60 тис./га (контроль), також різниця спостерігається і в зріджених посівах. Все це говорить про те, що оптимальна площа живлення та освітленість рослин мають значний вплив на продуктивність кукурудзи.

При вирощуванні кукурудзи на зерно цей фактор має велике значення, через те, що для формування кондиційних качанів рослини мають бути правильно сформовані на період запилення, саме цей період зафіксований у таблиці про динаміку висоти рослин. Висота рослин пов'язана з їх масою, облистненістю та кількістю плодотворних качанів.

Тому показники висоти кукурудзи на посівах з різною густотою залежали від умов вегетації. Так, різниця у висоті рослин коли вони досягли фази утворення і наливу зерна з шириною міжрядь 45 і 70 см була різною при густоті від 60 тис. до 80 тис. рослин/га і становила всього 2-3 см, на посівах з густотою 60-120 тис. рослин/га - 7-15 см при 45 см, оскільки конкуренція між рослинами в рядах при загущенні збільшувалась. При чому, спостерігалась тенденція до підвищення висоти рослин до певної межі, даною межею є густота в 120 тис./га, як при ширині міжрядь 70 см, так і 45 см. Спостерігаючи за динамікою зміни висоти рослин з густотою можна помітити, що по всіх фазах розвитку висота рослин збільшувалась від 60 до 100 тис./га, а вже при густоті 120 тис./га вона почала знижуватись по всіх варіантах.

Така ж тенденція темпів росту рослин спостерігається по обох досліджуваних роках.

4.2. Продуктивність кукурудзи залежно від ширини міжрядь і густоти посіву

Посилення процесів фотосинтетичної діяльності під впливом зміни густоти стояння рослин позначилось на індивідуальній продуктивності і урожайності кукурудзи.

В 1995-1996 рр. Кушеновим Б.М. [66] були проведені дослідження по вивченню впливу температури на чисту продуктивність роботи листків і накопиченню сухих речовин рослинами кукурудзи в Північному Казахстані. Систематичне визначення продуктивності роботи листя на протязі вегетаційного періоду дають швидко визначити попередню оцінку продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості . Тому визначення даних показників є актуальними.

Дослідження показали , що найбільша площа листової поверхні однієї рослини формується у зріджених посівах. Вона досягала 45,3-75,3 дм³/рослину по окремих гібридах, а на одиниці площі збільшується при загущенні посіву[67].

Така обернена залежність між площею 1 рослини і їх сумою на м. кв. є закономірною, що доведено в ході досліджень.

Значний вплив на темпи росту і формування листкової поверхні має густота рослин. З підвищенням густоти стеблестою спостерігається зменшення площі листкової поверхні.

Чиста продуктивність фотосинтезу і урожайність культури нерозривно пов'язані. Про що свідчать результати досліджень. Максимальне значення ЧПФ спостерігається в фазі мітелки-цвітіння, вищі показники 10,8 г/м² на добу відмічалось при густоті 70 тис./га при сівбі (14-22 травня). Найвищу урожайність отримано при густотах 70 і 80 тис рослин/га [68,69].

Наші дослідження показали залежність наростання площі листкової поверхні від густоти посіву та способу сівби, що вказано в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3

Динаміка наростання площі листкової поверхні кукурудзи залежно від густоти посіву та ширин міжрядь

(середнє за 2005-2006 рр.)

Густота посіву, тис. рослин/га	Площа листової поверхні тис. м2
	Фаза 7-8 листків	Викидання волоті	Молочна стиглість
	на 1 рослині	на 1 м2	на 1 рослині	на 1 м2	на 1 рослині	на 1 м2
	Ширина міжрядь 70 см
60 (контроль)	0,056	0,33	0,62	3,8	0,66	4,0
80	0,036	0,37	0,53	4,3	0,56	4,5
100	0,029	0,38	0,47	4,7	0,49	4,9
120	0,025	0,40	0,43	5,2	0,42	5,4
	Ширина міжрядь 45 см
60	0,061	0,37	0,67	4,0	0,69	4,2
80	0,042	0,41	0,54	4,7	0,63	4,9
100	0,031	0,39	0,49	5,2	0,55	5,4
120	0,024	0,42	0,44	5,7	0,49	5,3

Так, наприклад у фазі викидання волоті на варіанті з густотою посіву 60 тис. рослин/га листкова поверхня однієї рослини дорівнювала 0,62 м. кв., а на 1 м. кв. площа листя становила 3,8 м² з міжряддям 70 см. При збільшенні густоти посіву спостерігалась обернена залежність як при ширині міжрядь 70 см , так і при 45 см.

Вона виразилась насамперед таким чином. Загущення до 120 тис. рослин/га давало збільшення листової поверхні з м², а асиміляційна поверхня з 1 рослини навпаки - зменшувалась. Про що свідчать дані таблиці 4.3.

Аналогічні зміни темпу росту асиміляційної поверхні спостерігаємо на варіантах з шириною міжрядь 45 см. Тут площа листкової поверхні з 1 рослини становить 0,67 м² , а з одиниці площі (з 1 м²) 4,0 м² з густотою 60 тис. рос./га. Загущуючи посіви до 120 тис. рослин /га маємо площу листя з 1 рослини - 0,44 м² , а з 1 м² - 5,7 м². Різниця між густотами становить - від 0,05 до 0,13 м²/ 1 рослину і від 0,5 до 0,7 м² з одиниці площі. Якщо ж прирівнювати найрідші посіви до найгустіших то різниця становитиме 0,19 м² / 1 рослину і 1,4 м² з 1 м² при ширині 70 см, відповідно при 45 см буде 0,23 м² / 1 рослину і 1,7 м² з 1 м².

Найвищого рівня площі листової поверхні рослини досягали у фазу молочної стиглості.

Тому вибір оптимальної густоти посіву забезпечує найвищий рівень наростання площі листової поверхні кукурудзи.

Дані досліджень Тооминг Х.Г.[70] підтверджують наші результати, а саме те що для реалізації більшого генетичного потенціалу сучасних гібридів великий ефект дає впровадження принципів відповідності потреб рослини і умов зовнішнього середовища. На рис. 1 додатку А показано, як рослини кукурудзи неефективно використовують величезні запаси сонячної радіації, тепла та вологи через те, що площа листя незначна, а в період коли вона зростає притік радіації йде вже на спад.

Отже ми бачимо, що дотримання оптимальної густоти стеблестою рослин кукурудзи відіграє суттєву роль в процесах фотосинтетичної діяльності і формування урожаю зерна.

Спостереження показали, що загущення також впливають на масу рослин за даними таблиці 4.4 вона суттєво знижується при збільшенні густоти посіву і зменшенні ширини міжрядь.

Таблиця 4.4

Вплив загущення стеблестою на масу

однієї рослини кукурудзи, г

Густота посіву тис.рос./га	Ширина міжрядь, см	Фаза росту і розвитку рослин
		2005 р.	2006р.
		7-10 листків	вики-дання волоті	молочна стиглість	7-10 листків	вики-дання волоті	молочна стиглість
60 (контроль)	70	236	326	662	234	301	647
80		232	312	638	231	289	621
100		227	284	560	228	276	598
120		223	268	520	224	244	521
60	45	231	319	649	229	295	634
80		227	306	625	225	283	608
100		223	278	549	220	270	586
120		218	262	508	219	238	510

Характерною ознакою кукурудзи, є те, що при рідших посівах рослини мають більшу масу, а при загущенні маса окремих рослин знижується. Найбільшою вона була 662 г, при густоті стеблестою 60 тис. рослин/га (контроль) і ширині міжрядь 70 см у 2005 році в 2006 цей показник становив 647 г. Дещо нижчою при ширині міжрядь 45 см 649 і 634 г відповідно. А при збільшенні густоти посіву від 60 до 120 тис. рослин/га маса 1 рослини чітко знижується. Наприклад, на варіантах 100-120 тис. рослин/га х70 см різниця до контролю становила 9 і 13 г починаючи з фази 7-10 листків, коли при ширині міжрядь 45 см - 13 і 18 відповідно.

Спостерігаючи за ходом росту рослин по всіх варіантах видно, що маса їх збільшується від фази 7-10 листків до фази молочної стиглості, це в деякій мірі залежить і від кількості качанів та їх ваги на 1 рослині.

Отже, для отримання високих врожаїв кукурудзи потрібно створити оптимальні умови для росту і розвитку культури.

Динаміка наростання вегетативної маси дає повне уявлення про ріст рослин та можливості прогнозувати майбутній урожай.

В ході досліджень було виявлено, що протягом вегетації рослини кукурудзи не завжди мали високі темпи наростання вегетативної маси. Також зміна густоти посіву та ширини міжрядь суттєво впливали на перебіг цього процесу. Залежність наростання вегетативної маси рослин кукурудзи подано в таблиці 4.5.

Динаміка наростання маси рослин змінюється при загущенні у відповідності з фазами розвитку культури.

З даних таблиці 4.5 видно, що від фази 7-8 листків до молочної стиглості хід наростання вегетативної маси рослин кукурудзи значно збільшувався. Маса рослин з 1 м² в фазі 7-8 листків становила від 491 до 943 г по всіх варіантах в ході вегетації вона збільшувалась і складала від 3350 до 3280 г/м² у фазі викидання волоті та від 3850 до 4560 г/м² - у фазі молочної стиглості.

Таблиця 4.5

Динаміка наростання вегетативної маси кукурудзи залежно від густоти посіву та ширини міжрядь (середнє за 2005-2006 рр.)

Густота посіву, тис. рос./га	Фази вегетації рослин
	7-8 листків	викидання волоті	молочна стиглість
	маса рослин, г
	%	г/м2	%	г/м2	%	г/м2
	Ширина міжрядь 70 см
60 (контроль)	100	491	100	2776	100	3850
80	128	629	102	2840	107	4130
100	155	765	111	3090	110	4270
120	179	883	115	3220	114	4390
	Ширина міжрядь 45 см
60	107	527	107	2940	104	4030
80	131	647	110	3070	114	4390
100	168	825	113	3150	116	4480
120	192	943	120	3350	118	4560

Вплив густоти на масу рослин з 1 м² відмічено по всіх фазах розвитку. Але можна відмітити, що із збільшенням загущення від 60 до 120 тис. рослин/га маса рослин збільшувалась, що не можна сказати про масу 1 рослини табл. 4.4 де спостерігалось зменшення маси 1 рослини при збільшення густоти посіву.

Зміна ширини міжрядь також впливала на приріст вегетативної маси. Якщо аналізувати густоту стеблестою 80 тис. рослин/га при ширині міжрядь 70 см і 45 то відмічено збільшення маси на другому варіанті вона становила 629 г/м² проти 647 г/м² відповідно (фаза 7-8 листків). Така ж тенденція зберігається по всіх варіантах.

Відносно контролю то ми бачимо, що із збільшенням густоти посіву збільшується різниця в прирості маси рослин з 1 м² на площі посіву. Але для даних умов характерно те, що при порівнянні варіантів до контролю маса рослин в ході вегетації від фази 7-8 листків до фази молочної стиглості зменшує динаміку наростання маси рослин. Це добре видно у відсотковому відношенні. Так, якщо у фазі 7-8 листків різниця від контролю до найбільшого загущення становила 192 % (варіант 120 тис. рослин/га х 45см) то в фазах викидання волоті та молочної стиглості - 120 та 118% відповідно.

Зниження приросту вегетативної маси в період від закінчення формування рослиною листків до викидання волоті пов'язане з відтоком асимілянтів на створення генеративних органів. Покращення цього показника після цвітіння кукурудзи відбувається переважно за рахунок збільшення маси качанів.

4.3. Вплив густоти посіву та ширини міжрядь на елементи структури врожаю

Важливим показником при вирощуванні кукурудзи на зерно є структура врожаю. Розвиток продуктивних органів кукурудзи показано в таблиці 4.6.

Спостереження показали, що зміна густоти посіву та способів сівби мали значний вплив на розвиток продуктивних органів кукурудзи, зокрема на кількість рослин з качанами та без них, кількість їх на 100 рослин та загальну їх кількість.

Таблиця 4.6

Вплив густоти стеблостою на кількість початків у посіві

кукурудзи (середнє за 2005-2006 рр.)

Ширина міжрядь, см	Густота стояння рослин, тис./га	Кількість рослин, %	Кількість початків, шт.
		без початків	з одним початком	з двома початками	на 100 рослин, шт.	тис./га
70	60 (контроль)	-	89	11	111	61,1
	80	-	95	5	104	70,7
	100	4	96	-	96	57,6
	120	8	92	-	92	59,8
45	60	-	93	7	107	67,6
	80	2	95	3	101	64,2
	100	3	97	-	97	53,4
	120	5	95	-	95	52,0

Дані таблиці свідчать про те, що при густоті стеблостою 80 тис. рослин/га і ширині міжрядь 45 см та при її збільшенні кількість рослин без качанів збільшується від 2 до 8 %. Не виявлено безплідних рослин на варіантах 60 і 80 тис. рослин/га при ширині міжрядь 70 см та 60 тис. при ширині 45 см. Найбільша кількість рослин з одним качаном була на варіанті 100 тис. рослин/га х 45 см, а найменша 120 тис. рослин /га х 70 см і відповідно становила 97 і 92 %. На контролі - 89%, що на 3-8% менше від інших варіантів. Однак більша кількість рослин з двома початками була на контролі - 11% та при густоті 60 тис. рослин/га і ширині міжрядь 45 см - 7 %, при густоті 80 тис. рослин/га їх кількість становила - 3 і 5% відповідно.

Якщо говорити про кількість початків на 100 рослин то найбільша їх кількість була на контролі і варіанті 60 тис. рослин/га х 45 см - 111 і 107 штук відповідно. Із збільшенням густоти посіву їх кількість зменшується до 92 шт. Оберненою була залежність кількості початків на одиниці площі, так найвищий показник спостерігався при густоті 80 тис. рослин/га х 70 см, що більше від контролю на 9,6 тис. рослин/га штук, найменша кількість була на варіанті 120 тис. рослин/га х 45 см - 52,0 тис./га штук качанів.

Як ми бачимо, кращими виявились ті варіанти, де були створені оптимальні умови для росту кукурудзи, тому частка продуктивних рослин залежала від кінцевої густоти посіву. Індивідуальна продуктивність рослин подана в таблиці 4.7.

Таблиця 4.7

Вплив густоти посіву і ширини міжрядь на структуру рослин кукурудзи у фазі воскової стиглості (середнє за 2005-2006 рр.)

Густота посіву, тис. рос./га	Маса рослин на 1 м2, г	В тому числі
		листя	стебло	качан
		г	%	г	%	г	%
	Міжряддя 70 см
60 (контроль)	3820	810	21	1257	33	1753	46
80	4090	908	22	1305	32	1877	46
100	4220	978	23	1347	32	1895	45
120	4310	999	25	1403	31	1908	44
	Міжряддя 45 см
60	4030	834	19	1337	33	1927	48
80	4240	898	21	1357	32	1985	47
100	4350	1009	23	1355	31	1986	46
120	4430	1156	24	1357	30	1946	45

З даних таблиці видно, що по мірі загущення посівів маса рослин на 1м² збільшується. Відносно цього показники структури врожаю також збільшується. При цьому по мірі збільшення густоти, відсоток листя в урожаї дещо збільшується: на посіві з міжряддям 70 см - з 21 до 25%, при 45 см - з 19 до 24 %.

Але вміст стебел в урожаї має тенденцію до зменшення по мірі загущення посівів і зменшується з 33 до 31 % та з 33 до 30% відповідно. Качани по мірі загущення збільшували свою масу з 1753 до 1908 штук на 1 км. кв. при міжрядді 70 см, на посівах з міжряддям 45 см показники були дещо вищі - з 1927 до 1946 г.

Дослідження, які були проведені на протязі 2002-2003 рр. В.С.Панькіним і О.О. Павлюком [71] на полях Полтавського інституту АПВ ім. М.І. Вавілова встановлено залежність наростання листової поверхні у кукурудзи при загущенні посівів по всіх досліджуваних гібридах. При зміні густоти від 50 до 70 тис./га кількість качанів також збільшується з одиниці площі, але не пропорційно до кількості качанів на 1 рослину та елементів структури. Суттєву прибавку врожаю зерна середньостиглих гібридів показав варіант з густотою 50 тис./га і становила 16 %.

Спостерігаючи за зміною маси качана та його структурою (табл. 4.8 і 4.9) можна відмітити слідуюче, існує пряма залежність зміни продуктивності від просторового і кількісного розміщення рослин в агроценозі.

Таблиця 4.8

Вплив густоти посіву та ширини міжрядь на довжину і масу початку та масу зерна в початку (середнє за 2005-2006 рр.)

Ширина міжрядь, см	Густота стояння рослин, тис./га	Довжина початку, см	Маса початку, г	Маса зерна з початку, г
70	60 (контроль)	20,5	246	162
	80	20,1	240	158
	100	19,8	235	155
	120	19,7	223	123
45	60	19,0	203	129
	80	18,9	186	121
	100	18,6	182	123
	120	18,4	175	100

Так, зміна довжини початку коливається від 18,4 см до 20,5 і різниця становить 2,1 см. В даному випадку зіграла роль оптимальна площа живлення та кількісне і просторове розміщення рослин. Певної закономірності немає. Що не можна сказати про масу початку. Вона зменшувалась із збільшенням густоти посіву. Різниця до контролю де був найбільший показник становила від 6 до 71 г. Маса зерна з 1 початку була вищою на контролі на 4 г. від густоти 80 тис./га, найменшою була на варіанті 120 тис. рослин/га х 45 см і становила 100 г. Це пояснюється тим, що загущення призводило до затінення тієї частини стебел де розміщувалися початки, а за нестачі освітлення та конкуренції рослин між собою початки виявилися неповноцінними.

Таблиця 4.9

Структура початків кукурудзи залежно від густоти посіву і ширини міжрядь (2005-2006 рр.)

Ширина міжрядь, см	Густота посіву	У початку, шт.
		Кількість рядів зерен	Кількість зерен в ряду	Кількість зерен
70	60 (контроль)	16,5	36	594
	80	17,0	38	646
	100	16,5	36	594
	120	16,0	35	560
45	60	16,0	37	592
	80	16,5	35	578
	100	17,0	36	612
	120	16,0	34	544

Дані таблиці 4.9 свідчать про те, що розвиток початків на варіантах де робилися загущення посіву уповільнювався від нестачі світла і поживних речовин. Оптимальне розміщення рослин в посіві це 80 тис. рослин/га при ширині міжрядь 70 см, на цьому варіанті було відмічено найвищу кількість зерен в ряду - 38, рядів у початку - 17,0 шт. і кількість зерен у початку - 646 штук, що на 52 штуки більше від контролю. Між тим найнижча кількість зерен у початку була на варіанті з густотою 120 тис. рослин/га при міжрядді 45 см і становила 544штук, що нижче від контролю на 50 шт.

4.4.Вплив густоти посіву і ширини міжрядь на урожайність кукурудзи на зерно

Основними факторами, які радикально впливали на урожайність, що в умовах Південного Лісостепу України були, в першу чергу, погодні умови, що складалися в період їх вегетації.

Урожайність зерна з одного гектара є кінцевим показником, що характеризує реалізацію всіх факторів життя в кінці вегетації рослин. Дані по урожайності кукурудзи приведені в таблиці 4.10.

Орлянським Н.А. і Орлянською Н.А.[36] за період досліджень (1998-2003рр.) на Воронежській дослідній станції було встановлено пряму залежність між загущенням посіву і урожайністю кукурудзи. На їхню думку, одною з головних причин різкого зниження урожайності в умовах загущення виявилось вилягання рослин в період вегетації за всі роки досліджень. Середня стійкість до вилягання при густоті 60 тис./га сягала 5,9 бала по 9-ти бальній шкалі, а при загущенні - 4,9 бала. Через це явище значно погіршувались умови освітлення і провідність поживних речовин.

Урожай зерна гібридів з високим селекційним індексом при загущенні від 60 до 90 тис./га може достовірно збільшуватись в сприятливих, або знижуватись в стресових умовах [72].

Як показують дослідження ВНДІ кукурудзи, густота стояння, яка забезпечує максимальний урожай зерна гібридів різних груп стиглості не являється сталою величиною. БагрянцеваВ.Н.,БорщТ.І.іШарапова І.А.[17] доводять, що в умовах передгірної зони Степу Ставропольського краю, де проводились дослідження, головним фактором, який визначає урожай зерна кукурудзи, вологозабезпеченість під час вегетації культури. Виходячи з цього потрібно корегувати густоту стояння посіву, що дає підвищення урожайності зерна кукурудзи, тобто оптимізувати кількість рослин на одиниці площі. Виявилось, що оптимальна густота рослин для ранньостиглих гібридів склала 60 тис./га, середньостиглих - 60-80, середньопізніх - 40-55 тис./га .

Таблиця 4.10

Урожайність зерна кукурудзи залежно від густоти посіву і ширини міжрядь

Варіанти	Зерна, ц/га	Приріст
Ширина міжрядь, см	Густота посіву, тис./га	2005 р.	2006 р.	середнє	ц/га	%
70	60 (контроль)	58,6	57,2	57,9	0	100
	80	63,8	62,5	63,2	5,3	109,2
	100	62,0	60,3	61,1	3,2	105,5
	120	60,4	59,8	60,1	2,2	103,8
45	60	61,2	60,5	60,8	2,9	105
	80	62,9	61,7	62,3	4,4	107,6
	100	60,4	59,6	60,0	2,1	103,6
	120	58,7	58,0	58,4	0,5	100,9
НІР0,95, ц/га	А	1,44	1,49
	В	2,03	2,11

У 2005 році урожайність зерна кукурудзи була вищою ніж у 2006. Так найвищою в 2005 році була урожайність кукурудзи на варіанті з густотою 80 тис. рослин/га при ширині міжрядь 70 см - 63,8 ц/га, а найменшою 58,6 ц/га при густоті 60 тис. рослин/га з шириною міжрядь 70 см. Коли в 2006 році вона становила відповідно - 62,5 і 57,2 ц/га. Це говорить про сприятливіші погодні умови, які склалися у 2005 році.

Та в основному урожайність кукурудзи залежала від густоти посіву і ширини міжрядь. Як ми бачимо, середнє значення її за два роки змінюється по густотах, а саме на контролі (60 тис./га) вона становила - 57,9 ц/га з міжряддям 70 см коли при густоті посіву 120 тис. рослин/га і шириною міжрядь 45 см була 58,4 ц/га зерна. А от при густоті посіву 80 тис./га з міжряддям 70 см вона була найвищою і становила - 63,2 ц/га, що більше від контролю на 5,3 ц/га.

Інші варіанти випереджали контроль (60 тис. рослин/га х 70 см) на 2,1-3,2 ц/га зерна. Приріст врожаю коливався в межах від 2,1 до 5,3 ц/га, і останній варіант випереджав контроль лише на 0,5 ц/га.

Густота стояння рослин в значній мірі визначає величину і якість урожаю кукурудзи. Так, Н.М. Афонін [6] стверджує, що в умовах Тамбовської області (Мічурінська державна с.-г. академія) при загущенні посіву до 80 тис./га дозрівання затримувалось. Закономірно збільшувалась площа листя досягаючи максимуму під час цвітіння.

Тому можна зробити слідуючий висновок, що існує пряма залежність приросту врожаю та його формуванні від кількісного та просторового розміщення рослин кукурудзи на площі посіву, що доведено результатами досліджень. На основі приведених даних про урожайність зерна досліджуваних прийомів вирощування можна зробити висновок, що шляхом підбору ширини міжрядь та густоти посіву можна керувати формуванням господарсько-цінних ознак рослин у посівах, а звідси - рівнем біологічного та господарського урожаю зерна.

4.5. Вплив густоти посіву та ширини міжрядь на якість насіння кукурудзи

Дослідження проведені Бомбою М.Я. і Бомбою М.І. (Львівський ДАУ) [18] доводять, що на підвищення урожаю кукурудзи та його якість має вплив оптимізація формування густоти насаджень рослин. Збільшення густоти веде до погіршення якості врожаю. А тому в умовах Закарпатської низовини густоту потрібно зменшити до 60 тис./га, оскільки пізньостиглі гібриди не витримують загущення , а для ранньостиглих оптимальною вона є 80 тис./га.

За результатами досліджень С.Г. Блієва [2] було встановлено, що по мірі переходу від степової засушливої зони в гірські райони висота рослин знижується в середньому на 19%, відстань міжвузлів на рослині скорочується, а кількість листків збільшується. Маса 1000 насінин збільшується і складає в середньому 308г, тоді як в передгірній зоні 246 г або на 20% нижче, і лише в Степовій зоні на зрошуваних землях спостерігається збільшення в середньому до 321,6 г.

Якість насіння на схожість та енергію проростання перевіряли лабораторним способом, після чого отримано результати занесені в таблицю 4.11. Оскільки це один із показників якості насіння для того щоб отримати дружні сходи та отримання високих врожаїв кукурудзи в господарствах.

Дані таблиці показують енергію проростання насіння та його схожість в лабораторних умовах. Ці показники визначають схожість насіння і в польових умовах, що дає можливість правильно розраховувати

Таблиця 4.11

Вплив густоти посіву та ширини міжрядь на якість насіння кукурудзи (середнє за 2005-2006 рр.)

Ширина міжрядь, см	Густота посіву, тис.рослин/га	Маса 1000 насінин, шт.	Енергія проростання насіння, %	Схожість насіння, %
70	60	297	98	80
	80	292	97	79
	100	286	94	76
	120	276	82	73
45	60	282	91	74
	80	280	87	73
	100	265	82	72
	120	243	80	71

норму висіву, а також для того щоб знати скільки потрібно добавити страхового насіння при сівбі. Як бачимо з таблиці, маса 1000 насінин змінюється між варіантами. Найбільшою вона була на контролі - 297 г, на варіанті 80 тис. рослин/га з шириною міжрядь 70 см - 292, що є найбільшим показником у порівнянні з іншими варіантами і найменша маса була на варіанті 120 тис. рослин /га при ширині міжрядь 45 см. Цей показник визначає схожість та енергію проростання кукурудзи. Адже визначено [73], що найменше вологи потребує для проростання насіння з більшою вагою, а насіння менших розмірів набухає довше через те що вимагає більше води. Звідси - показники схожості та енергії проростання були відповідно кращими на варіантах де маса 1000 насінин була більшою.

РОЗДІЛ 6

ОРГАНІЗАЦІЯ УМОВ І ЗАХОДІВ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ НА ПОСІВІ І ЗБИРАННІ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО В ННС УДАУ

В сучасних технологіях вирощування сільськогосподарських культур, особливо при вирощуванні кукурудзи на зерно, застосовується комплекс сільськогосподарської техніки, різноманітність форм мінеральних добрив і засобів захисту рослин, що сприяє підвищенню врожаїв культури з одного боку, але з другого боку виникають умови праці при яких вимагається застосовувати певні засоби захисту працюючих від шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

Посів кукурудзи проводили агрегатом у складі трактора МТЗ-80 та сівалки СУПН-8.

При сівбі кукурудзи шкідливими факторами для людини є токсичний пил і аерозоль від пестицидів та мінеральних добрив, а також пилові частки від ґрунту у вітряну погоду.

Особлива увага приділяється правилам особистої гігієни під час посіву протруєного посівного матеріалу. Заправка сівалок насінням проводиться лише на спеціально відведених поворотних смугах поля після повної зупинки посівного агрегату.

Внесення мінеральних добрив при посіві кукурудзи спричиняє виділення шкідливих газів. Так, аміак, що виділяється з аміачної селітри сприяє виникненню запалення верхніх дихальних шляхів. А такі види добрив, як суперфосфат і хлористий калій викликають подразнення слизової оболонки носа і очей. Якщо посів проводити в сухий грунт, то працівники знаходяться в умовах підвищеної запиленості повітря. Працівникам під час обслуговування посівних агрегатів доводиться адаптуватися до коливань атмосферних факторів: температура повітря, вологість, швидкість вітру. Температура повітря може знижуватись нижче +10 ⁰С або підніматись вище 25 - 29 ⁰С. В кабіні трактора, в наслідок роботи двигуна, температура підвищується до 30 - 35 ⁰С. В таких умовах швидко настає фактор стомлення організму.

Механізатор працює в умовах підвищеного рівня шуму. Так, під час роботи двигуна на повну потужність фактичний рівень шуму досягає 105 - 115 дБ, проти норми 85 дБ. Також змінюється і вологість повітря на 15 - 20 %.

Особлива шкідливість для осіб, які обслуговують посівні агрегати створюється від дії загальної вібрації.

Крім шкідливих факторів зустрічаються ще і особливо небезпечні виробничі фактори - це схил поверхні поля понад 16 градусів. В таких умовах потрібно правильно вибрати напрямок руху агрегату.

Технічні небезпеки створюються тоді, коли на обертових частинах і передачах відсутні захисні кожухи [ ].

Збирання кукурудзи на зерно проводили комбайном ДОН-1500.

При збиранні кукурудзи на зерно небезпечність створюється приводними механізмами, обертовими вузлами, шнеками, ріжучими апаратами. Очистку різальних апаратів та їх налаштування в польових умовах проводять при вимкненому двигуні комбайна. Самохідні зернозбиральні машини повинні мати справний технічний стан, який перевіряється безпосередньо перед початком роботи. Проводиться холосте прокручування агрегатів. Перед початком роботи обов'язково подається звуковий сигнал.

Ситуація травмування працівника виникає внаслідок недостатньої трудової дисципліни або порушення правил безпеки. Враховуючи реальні умови і небезпечні та шкідливі виробничі фактори роботу потрібно організовувати так, щоб уникнути їх дії на організм людини і усунути небезпечні ситуації. З цією метою потрібно при виконанні робіт на посіві та збиранні кукурудзи на зерно провести ряд організаційних заходів з охорони праці.

Перед початком робіт проводиться повторний та позаплановий інструктажі, згідно з вимогами „Типове положення про навчання і перевірку знань з питань охорони праці”, яке було затверджене 26 січня 2005 року. До роботи на обслуговування агрегатів допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли навчання та мають спеціальне посвідчення. обов'язково після проведення інструктажів проводиться перевірка знань.

Наказом по ННС УДАУ призначається комісія для перевірки технічного стану всієї техніки. До складу комісії входять:

- інженер з охорони праці;

- бригадир;

- трактористи.

Всі працівники перед початком роботи направляються на медогляд.

Посівні агрегати, трактори і сільськогосподарські машини допускаються до роботи якщо вони забезпечені засобами для гасіння пожежі, основним є вогнегасник вуглекислотний і відповідають вимогам ДСТУ-12.2.019-86 ССБТ та заводській інструкції.

Перед початком роботи агроном зобов'язаний оглянути поле, вказати напрямок руху агрегату, відмітити віхами круті схили чи обриви. виділити місце для заправки агрегату, організувати механізовану заправку агрегатів. При груповій роботі посівних агрегатів - визначити старшого на агрегаті.

Всі працівники забезпечуються спецодягом, відповідно до „Типових галузевих норм безкоштовної видачі спецодягу, спецвзуття і запобіжних пристосувань”. Для захисту органів дихання видаються респіратори марки РУ-60М з патронами А, для захисту очей - окуляри марки ПО-1, ПО - 2.

На відстані 100 м обладнується пересувний вагончик, який забезпечується питною водою та водою для миття рук, милом, рушником, медичною аптечкою. Всі працівники забезпечуються безкоштовним харчуванням на період виконання робіт. Для працівників, які працюють з пестицидами в раціон харчування обов'язково включається молоко і масло [ ].

Для підвищення рівня роботи з охорони праці необхідно впроваджувати слідуючи організаційні заходи, що сприяють високому рівню проведення робіт і застереженню травмуванню механізаторів та осіб, які обслуговують посівні і збиральні агрегати:

- не допускати до роботи працівників, що не пройшли медогляд, навчання та інструктажі з охорони праці;

- організовувати двозмінні режими праці серед механізаторів;

- не допускати до роботи техніку, що не пройшла технічний огляд;

- належним чином обладнувати місця для короткочасного відпочинку та харчування працюючих;

- під час проведення посівних і збиральних робіт в місцях роботи агрегатів організовувати чергування пересувних ремонтних машин;

- розробляти маршрути руху техніки;

- вести талон безпеки для механізаторів;

- розглянути фактор доплати до заробітної плати механізаторам, які не допускали порушень з охорони праці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Василенко В.В. Точность размещения растений и урожай //Кукуруза и сорго.-2006.-№5.-С.9-10.

2. Блиев С.Г. Влияние густоты растений на урожай зерна в условиях горной зоны //Кукуруза и сорго.-1997.-№4.-С.9.

3. Столяров Г.В. Эффективность возделывания кукурузы на зерно в Республике Беларусь //Кукуруза и сорго.-2002.-№1.-С.9-10.

4. Кравцов И.А., Федоткин И.В. Продуктивность родительских форм гибридов кукурузы и густота посева //Кукуруза и сорго.-2001.-№3.-С.12-13.

5. Афонин Н.М. Особенности возделывания кукурузы на зерно в Тамбовской области //Кукуруза и сорго.-2002.-№3.-С.2-3.

6. Афонин Н.М. Сроки посева, густота растений и продуктивность кукурузы на зерно //Кукуруза и сорго.-1999.-№2.-С.7.

7. Столяров Г.В. Возделывание кукурузы на зерно в Гомельской области //Кукуруза и сорго.-2001.-№6.-С.7-9.

8. Кравцов И.А., Федоткин И.В. Продуктивность родительских форм гибридов кукурузы и их возделывание на зерно //Кукуруза и сорго.- 2000.-№4.-С.11-12.

9. Нечаев В.Ф. Особенности возделывания кукурузы //Кукуруза и сорго.-2001.-№3.-С.2-5.

10. Сергеев С.Ю. Оптимизация возделывания кукурузы на зерно в Нижнем Поволжье //Кукуруза и сорго.-2002.-№1.-С.5-7.

11. Толорая Т.Р. Особенности выращивания кукурузы на гребнях в Краснодарском крае //Кукуруза и сорго.-1997.-№5.-С.7-8.

12. Ахтырцев М.Г. Повышение урожайности родительских форм гибридов кукурузы в северной зоне Краснодарского края //Кукуруза и сорго.-2002.-№4.-С.13-14.

13. Галиакберов А.Г. Возделывание кукурузы на гребнях //Кукуруза и сорго -2006.-№5.-С.14-15.

14. Телих К.М. Продуктивность кукурузы в Тульской области //Кукуруза и сорго.-1999.-№5.-С.8-9.

15. Кислинский К.Н. Продуктивность гибридов кукурузы //Зерновое хозяйство.-2004.-№8.-С.23.

16. Плотность стеблестоя родительских форм кукурузы в условиях Беларуси /Н.Ф.Надточаев, М.А.Мелешкевич, А.С.Давыденко, Л.П.Шиманский //Кукуруза и сорго.-2000.-№5.-С.15-19.

17. Багринцева В.Н. Урожайность гибридов кукурузы при разной густоте стояния растений /В.Н.Багринцева, Т.И.Борщ, И.А.Шарапова //Кукуруза и сорго.-2001.-№5.-С.2-4.

18. Бомба М.Я., Бомба М.І. Використаймо кукурудзу сповна //Пропозиція.-2001.-С.40-43.

19. Оптимальная густота растений среднеспелых гибридов кукурузы /С.М.Крамарев, В.П.Бондарь, В.Д.Коваленко, А.Л.Андриенко //Кукуруза и сорго.-2002.-№6.-С.14-16.

20. Багринцева В.Н., Борщ Т.И. Раннеспелая кукуруза на зерно в поздних посевах //Кукуруза и сорго.-2006.-№1.-С.5-7.

21. Коровіхін С.В. Вплив густоти посіву на водоспоживання кукурудзи в умовах південного Степу //Вісник аграрної науки.-1999.-№9.-С.78-79.

22. Коровіхін С.В. Залежність продуктивності кукурудзи на насіння від поливного режиму, добрив та густоти посіву рослин //Меліорація і водне господарство.-Київ:Аграрна наука,1999.-Вип.86.-С.38-41.

23. Ахтырцев М.Г. Повышение урожайности гибридов кукурузы в северной зоне Краснодарского края //Кукуруза и сорго.-2002.-№4.-С.13-16.

24. Циков В.П. Особливості технології вирощування кукурудзи в умовах недостатнього і нестійкого зволоження степової зони України //Пропозиція.-2000.-№4.-С.39-41.

25. Багринцева В.Н. Урожайность кукурузы при разной густоте стояния //Кукуруза и сорго.-2001.-№5.-С.2-3.

26. Крамарев С.М., Бондар В.П. Оптимальная густота растений на участках гибридизации среднеспелых гибридов кукурузы //Кукуруза и сорго.-2002.-№6.-С.14-15.

27. Зайцев А.М., Сергієнко О.О. Хочете мати гроші - сійте гібриди хороші! //Пропозиція.-2001.-№1.-С.40-41.

28. Якунін О.П., Заверталюк В.Ф. Підвищення врожайності кукурудзи в умовах північного Степу //Хранение и переработка зерна.-2002.-№6.-С.26-28.

29. Формування продуктивності кукурудзи залежно від густоти посіву /С.П.Танчик, В.А.Мокрієнко, В.Анідзельський, Н.В.Журавльова //Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН.-Київ:ЕКМО.-2004.-Вип.1.-С.80-83.

30. Толорая Т.Р. Продуктивность материнских форм гибридов кукурузы на зерно при различной спелости и густоте /Т.Р.Толорая, В.П. Малаканова, В.А.Корнев //Кукуруза и сорго.-2005.-№3.-С.8-10.

31. Філіпнов Г.А. Теоретичне обгрунтування вирощування високих урожаїв кукурудзи в сучасних умовах /Г.А.Філіпнов, С.В.Романенко Л.Г.Філіпнов //Хранение и переработка зерна.-2005.-№12.-С.51-53.

32. Волков Н.М. Кукуруза - царица полей //Кукуруза и сорго.-2005.-№2.-С.5-6.

33. Слюдеев Ю.А. Продуктивность гибридов кукурузы при различной густоте стояния растений и дозах удобрений на выщелочных черноземах Рязанской области //Кукуруза и сорго .-2003.-№4.-С.6-8.

34. Серегин А.М. Кукуруза требует внимания //Кукуруза и сорго.-2005.-№2.-С.8.

35. Сотченко В.С. Кукурузе - должное внимание //Кукуруза и сорго.-2005.-№2.-С.6-7.

36. Орлянский Н.А., Орлянская Н.А. Поведение кукурузы в условиях исскуственного стресса, вызванного загущением посевов //Кукуруза и сорго.-2005.-№4.-С.5-8.

37. Орлянский Н.А. Селекция кукурузы на адаптивность и загущение посевов /Н.А.Орлянский, Н.А.Орлянская, Д.Г.Зубко //Кукуруза и сорго.-2005.-№5.-С.2-4.

38. Азуркін В.О. Кількість квіток на качані кукурудзи та її насіннєва продуктивність //Збірник наукових праць Інституту землеробства південного регіону УААН.-Херсон,2002.-С.103-105.

39. Ткаліч Ю.І. Ріст, розвиток та продуктивність гібридів кукурудзи різного морфотипу залежно від густоти стояння рослин в північній частині Степу України: Автореферат дис. канд. с.-г. наук.-Дніпропетровськ,2000.-22с.

40. Панфилова О.Н., Сергеев С.Ю. Влияние густоты растений на продуктивность инцукт-линий кукурузы в различных погодных условиях северо-западной части Волгоградской области //Кукуруза и сорго.-2005.-№5.-С.4-7.

41. Методичні рекомендації по ефективному використанню зрошуваних земель у господарствах Херсонської області /В.С.Сніговий, М.Г.Гусєв, М.П.Молярчук.-Херсон,2000.-С.24.

42. Йовин П. Влияние плотности посева на урожайность и полегание гибридов кукурузы //Кукуруза и сорго.-1999.-№5.-С.23.

43. Архипенко О.М. Агротехнічні заходи підвищення продуктивності та пожнивності кукурудзи /О.М.Архипенко, А.О.Артющенко, О.І.Кухарчук //Вісник аграрної науки.-2005.-№6.-С.15-18.

44. Писаренко П.В., Лавриненко Ю.О., КоковіхінС.В. Густота стояння рослин гібридів кукурудзи в умовах південного Степу //Хранение и переработка зерна.-2002.-№7.-С.28-30.

45. Понуренко С.Г. Фенотипічний ефект та екологічна пластичність зразків генофонду кукурудзи за ознаками якості зерна і продуктивності /С.Г.Понуренко, І.А.Гур'єва, І.А.Панченко //Наукові праці Полтавського ДАА.-Т.4(23).Сільськогосподарські науки.-Полтава,2005.-С.64-66.

46. Бомба М.Я., Бомба М.И. Комплексное действие обработки на продуктивность кукурузы на зерно //Кукуруза и сорго.-2000.-№4.-С.7.

47. Дикарев Г.Р., Ефанов Д.В. Адаптивная технология возделывания кукурузы на зерно на неорошаемых почвах Нижнего Поволжья //Кукуруза и сорго.-2007.-№1.-С.8-12.

48. Луканев И.В. Увеличение производства кукурузы на зерно в хозяйствах Украины //Кукуруза и сорго.-1999.-№4.-С.7-10.

49. Миленин В.В. Гибрид кукурузы СТК 189 МВ //Кукуруза и сорго.-2001.-№3.-С.11.

50. Ківер В.Х., Куниця В.М. Програмування урожаїв кукурудзи на Дніпропетровщині //Пропозиція.-2001.-№5.-С.7-8.

51. Здольник В.Г. Потенціал нових гібридів: Перспективи виробництва зерна кукурудзи на Чернігівщині /Н.В.Здольник, В.Г.Данилець, А.А.Клочко //Насінництво.-2006.-№2.-С.3-8.

52. Зінченко О.І. Рослинництво /О.І.Зінченко, В.Н.Салатенко, М.А.Білоножко.-Київ: Аграрна освіта,2003.-591с.

53. Запорожець Ж.М., Савченко С.П. Вплив густоти рослин на врожайність імбредних ліній та гібридів кукурудзи /Матеріали Всеукраїнської конференції молодих вчених: Уманському ДАУ - 160 років.-Умань,2004.-С.35-37.

54. Григор'єва О.М., Григор'єва Т.М. Урожайність зерна гібридів кукурудзи залежно від густоти рослин і технологічних моделей в умовах північного Степу України /Зб. наук. пр. Уманського ДАУ.-Умань,2006.-Вип.63.-С.31-35.

55. Лихочвор В.В. Рослинництво: Технології вирощування сільського-сподарських культур.-Київ:ЦНЛ,2004.-798с.

56. Рослинництво /В.Г.Влох, С.В.Дубковецький, Г.С.Кияк, Д.М.Онищук; За ред. В.Г.Влоха.-Київ.: Вища школа,2005.-382с.:іл.

57. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта с основами статистической обработки результатов исследований.-5-е изд.,перер. и доп.-Москва:Агропромиздат,1989.-351с.

58. Доспєхов Б.О. Дослідження з фітопатології та ентомології.-Вип.9.-Київ:Урожай,1968.-152с.

59. Методологические рекомендации по проведению полевых опытов с кукурузой.-Днепропетровск,1980.-54с. (ВНИИ кукурузы, ВАСХНИЛ)

60. Аграрна економіка: Підручник /Д.К.Семенда, О.І.Здоровцов, П.С.Котик, О.О.Школьний, О.Л.Бурляй, М.А.Коротєєв, Л.Ф.Бурик; За ред. Д.К.Семенди, О.І.Здоровцова.-Умань,2005.-318с.

61. Методические рекомендации по биоэнергетической оценке гибридов кукурузы.-Москва:ВАСХНИЛ,1988.-40с.

62. Методичні вказівки по виробництву гібридного і сортового насіння кукурудзи в Черкаській області /Упоряди. І.П.Чучмій. - Черкаси: НДІТЕХІМ,1996.-40с.

63. Кухарчук П.І., Войтовик М.В. Технологічні аспекти підвищення урожайності зерна кукурудзи// Агробізнес сьогодні. - 2006. -№ 11. - С. 18-20.

64. Циков В.С., Матюха Л.А. Интенсивная технология возделывания кукурудзы. - М.: Агропромиздат, 1989. - 247 с.

65. Князюк О.В. Вплив агроекологічних факторів і технологічних прийомів на ріст, розвиток і формування продуктивності кукурудзи // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 2004. - Випуск 30. - С. 59-65.

66. Кушенов Б.М. Продуктивность фотосинтеза и урожайность кукурузы // Кукуруза и сорго. - 1998. - № 4. - С. 3-5.

67. Андрієнко А.М. Фотосинтетична діяльність та продуктивність нових гібридів кукурудзи залежно від густоти стояння рослин // Бюлетень Інституту зернового господарства. - Дніпропетровськ, 2003. - № 20. - С. 36-38.

68. Кравець Т.О. Продуктивність кукурудзи на зерно в залежності від густоти посіву та доз добрив // Збірник наук. пр., присвячений 100-річчю з дня народження С.С. Рубіна / УСГА. - Умань.-2000. - С. 74-78.

69. Разуваев А.И., Семина С.А., Разуваева Н.Ф. Предуборочная густота растений и продуктивность кукурузы в зависимости от нормы высева семян // Кукуруза и сорго. - 1996. - № 2. - С. 8-9.

70. Тооминг Х.Г. Растениеводство по принципу максимальной продуктивности // Сельскохозяйственная биология.-1984.-№9.-С.3-14.

71. Панькін В.С. Густота стояння рослин гібридів кукурудзи в умовах Центрального Лісостепу України / В.С. Панькін, О.О. Павлюк // Бюлетень інституту зернового господарства. - Дніпропетровськ, 2005. - № 23-24. - С. 33-35.

72. Азеренкова А.С. С оптимальной загущенностью // Кукуруза и сорго. - 1990. - № 2. - С.18-19.

73. Гриценко В.В., Калошина З.М. Семеноведение полевых культур. - М.: Колос, 1984. - 272 с.

 ДОДАТКИ

Додаток А

Рис. 1 Динаміка припливу ФАР і площі листків кукурудзи протягом вегетаційного періоду.

1 - денні суми ФАР; 2 - площа листя рослини

Додаток В

2005р

Додаток Г

За 2006р.