Проектування удосконалення стада великої рогатої худоби, технології виробництва молока та яловичини

5.2.1 Характеристика та оцінка запропонованої технології виробництва

Типова технологія комплексу на 400 корів з безприв'язним утриманням на глибокій солом'яній підстилці по проекту 801-01-28.83 Білгіпросільгоспу.

Комплекс по типовому проекту Білгіпросільгоспу 801-01-28.83 має вузькоспеціалізований молочний напрямок. Корови в структурі стада займають 90%, телята утримуються до 20-денного віку.

Технологією передбачене, цілорічне, безпасовищне, вигульне, роздільно-групове безприв'язне на глибокій довго незмінюваній підстилці з використанням вигульно-кормових майданчиків утримання корів технологічними групами по 50 голів.

Комплекс розміщений на площадці 182х258. Розрахований на 400 корів і телят до 20-ти денного віку. Має павільйонний тип забудови і складається із 2 корівників на 200 корів, родильного відділення на 48 міст, доїльно-молочного блоку на установки та інших приміщень згідно ОНТП-1-77.

Корівники розміром 21х78, рамної конструкції, розділені кормовими проїздами на дві половини, кожна з яких поділена дерев'яними ґратами на дві секції по 50 голів.

Годують корів грубими, соковитими кормами на вигульно-кормових майданчиках, у корівниках. Корми роздаються мобільно КТУ-10. Концентровані корми корови отримують на доїльній площадці.

Доїння двохразове на двох установках УДА-8 і УДА-16. В родильному відділенні доїння здійснюється в доїльне відро.

Поїння з групових автопоїлок АГК-4 з електропідігрівом води в зимовий час, установлених на ВКП. В родильному відділенні поїння з автопоїлок ПА-1.

Прибирання гною з корівників здійснюється один раз на рік бульдозером, з ВКП, скотопрогонів щоденно БН-1, трактором МТЗ-50. В родильному відділенніТСН-3Б. Підстилка в приміщення завозиться мобільним транспортом.

5.2.2 Обґрунтування загальної технологічної схеми та розрахунок потоково-цехового виробництва молока та яловичини

В Україні була розроблена і широко впроваджена потоково-цехова система виробництва молока. Протягом багатьох років вона уточнювалася, конкретизувалася, здобувала наукове обґрунтування в ряді рекомендацій.

Сутність потоково-цехової системи виробництва молока - найбільш повно враховувати біологічні особливості тварин і сучасну організацію праці, що дозволяє:

Робітникам і фахівцям ферм та комплексів спеціалізуватися на виконанні визначеннях операцій; пристосувати технології до особливостей фізіології і продуктивності корів у різні періоди лактації з метою найбільш повної реалізації генетичного потенціалу їхньої продуктивності; створити технологічну службу галузі, що відає обліком, організацією міжцехового руху й групування корів за фізіологічними і виробничими показниками; раціонально та ефективно використовувати корми та виробничі потужності; проводити поглиблену селекційно-племінну роботу; чітко налагодити відтворення поголів'я; організувати чітке вет.-сан. обслуговування тварин за циклами виробництва; впровадити більш досконалу організацію та оплату праці; знизити трудові і матеріальні затрати і собівартість тваринницької продукції, підвищити рентабельність галузі; впровадити комплексну систему управління якістю праці і продукції на всіх етапах виробничого циклу.

Поточне ритмічне виробництво молока, характеризується рівномірними отеленнями, комплектуванням та рухом однорідних технологічних груп худоби по дільницям та цехам комплексів або ферм. Рівномірним забезпеченням тварин кормами, приміщеннями та іншими умовами, а також рівномірним виходом продукції.

Потреба у ремонтному поголів'ї, ритм і такт виробництва при умові, що рівень бракування корів - 20%, первісток - 30%, ремонтних телиць - 10%, вихід телят - 95%, розмір технологічної групи 48 голів, при доїнні в молокопровід і 48 голів при доїнні на груповій доїльній установці.

а) Розрахунок перевірених первісток для комплексу потужністю 550 голів, з рівнем бракування 20%.

450 - 100%

х - 20%

х = 90 голів

б) Не перевірених первісток, нетелів при рівні бракування 30%

90 - 70%

х - 100%

х = 128 голів

в) Ремонтних телиць, якщо рівень їх браковки - 10%

128 - 90%

х - 100%

х = 142 голови

г) Кількість телят від корів основного стада, при виході - 95%

450 - 100%

х - 95%

х =423 голови

д) З урахуванням телят від неперевірених первісток

423 + 128 = 551 голів.

Із всіх телят нам треба залишити 142 голів. Понадремонтний молодняк становиться 551-142 = 409 голів. Вибракувана худоба:

(142-128) + (128 - 90) = 52 гол

Технологічна схема визначається так: розраховується середньорічне поголів'я, вихід продукції і потреба на її виробництво кормів (кормових одиниць) та землі (таблиця 9)

а) Середньодобовий надій на корову, ритм виробництва по кожному періоду лактації (дільниці) розраховується виходячи із планового надою + 20% при наступному розподілі надоїв по місяцям лактації:

1 - 33,7; 3 - 31,3; 5 - 26,9; 7 - 22,9; 9 - 18,7;

2 - 33,7; 4 - 29,1; 6 - 24,9; 8 - 20,9; 10 - 16,3.

б) Середньодобовий приріст ремонтних телиць у різні вікові періоди (дільниці) виходячи з того, що жива маса телят при народженні 32 кг, вік осіменіння 18 місяців з живою масою 469 кг, жива маса первісток 570 кг, повновікової корови - 670 кг., схема приростів первісток передбачає їх зменшення з віком і залежить від надою на середньорічну корову.

в) При розрахунку потреби в кормах враховується страховий фонд у розмірі 15%.

г) Врожайність кормових культур береться не менше 40 ц кормових одиниць у структурі сільськогосподарських угідь під кормові культури відводиться не менше 50%

Розрахунок ритму і такту молочного комплексу

Наряду з розміром, кількістю, однорідністю і постійністю технологічних груп головними параметрами поточності процесу є його ритм і такт.

Згідно ГОСТу ритм являє собою об'єм, випуск продукції за одиницю часу. Ритм роботи комплексу, ферми, по виробництву молока може виражати кількістю запліднених корів/ритм роботи пункту штучного осіменіння/кількістю народжених телят отелившихся корів/ритм роботи родильної дільниці/кількістю виробленого молока і приросту за одиницю часу/день/декаду/місяць/квартал/рік.

Основним ритмом молочної ферми являється ритм роботи родильної дільниці при рівномірних цілорічних отеленнях, який визначається за наступною формулою:

Рр.у. = ,

де: Рр.у. - ритм родильної дільниці

Ко - кількість отелень за рік

365 - кількість днів в році

Рр.у. = = 1,5 гол

Для забезпечення такого ритму ферми з врахуванням індексу запліднених корів 1,8 ритм роботи пункту штучного запліднення повинен складати 2,7 гол

Основним тактом роботи комплексу являється час комплектування родильним відділенням однієї технологічної групи дійних корів. Такт роботи розраховується за формулою:

Т = ,

де: Т - кількість днів комплектування технологічної групи

Кгт - розмір технологічної групи

При розмірі технологічної групи 48 голів і ритму родильної дільниці 2,7

Т = = 18 днів

Виробничий період по цеху триває 365 днів, 365/18 = 20 тактів, із яких корови будуть знаходитися згідно графіку:

1) В родильному відділенні 31/18 = 2

2) Лактаційному - 284/18 = 15

3) Сухостійному - 50/18 = 3

Таблиця 9. Характеристика і розрахунок основних параметрів потоково-цехового виробництва молока та яловичини на 450 корів

5.2.3 Розрахунок річної потреби в кормах та землі, затрат корму на одиницю продукції

Таблиця 10. Розрахунок річної потреби в к.од. та землі, затрат корму на одиницю продукції

В таблиці 10. показано, що потреба в землі на все поголів'я складає 1942 га. Потреба в к.од. за цикл на все поголів'я склала 106815, а за рік 74109 ц. Середньорічне поголів'я 1514 гол.

5.2.4 Розрахунок кількості основних робітників на фермі

Кількість основних працюючих на фермі визначається з урахуванням норми витрат праці на виробництво 1 ц молока, 1 ц приросту живої маси ремонтного відгодівельного поголів'я згідно варіанту типової або експериментальної технології виробництва табл. 10.

Таблиця 11. Зразкові норми затрат праці на виробництво продукції

Норма річного фонду робочого часу на 1-го працюючого - 2100 годин.

При доїнні на груповій доїльній установці УДА-8 витрати праці на 1 ц молока складають 1,5-2 люд/год., річне валове виробництво молока 39 415 ц. Річний фонд робочого часу на фермі складає 2*39 415 = 78 8030 люд/год.

З урахуванням річного фонду на 1-го працюючого 2100 годин, кількість основних працюючих на фермі складає не більше 37 чоловік, (78 830 / 2100 = 37)

Валовий приріст понадремонтного молодняку складає 1910 ц. Витрати праці на 1 ц приросту складає 8 люд/год. Річний фонд робочого часу складає 15 280 люд\год. З урахуванням річного фонду на 1-го працюючого 2100 годин, кількість основних працюючих на фермі складає не більше 7 чоловік.

Валовий приріст відгодівельної худоби складає 47,5 ц. Річний фонд робочого часу складає: 380 люд/год. З урахуванням річного фонду на 1-го працюючого 2100 годин, кількість працюючих на цьому цеху складають: 380: 2100 = 1 чоловік.

Валовий приріст ремонтного молодняку складає 806 ц. Річний фонд робочого часу складає: 8060 люд/год. З урахуванням річного фонду на 1-го працюючого 2100 годин, кількість працюючих на цьому цеху складають:

8060/2100 = 4 чоловік.

Загальна кількість працюючих людей по фермі складає 49 чоловік.

5.2.5 Економічна ефективність виробництва молока та яловичини

Таблиця 12. Економічна ефективність виробництва молока та яловичини

З даних таблиці видно, що надій на корову складає 7805 кг, валове виробництво молока - 39490 ц. Середньодобовий приріст ремонтних телиць склав 0,8 кг, а понадремонтного молодняку - 0,9кг. Затрати праці на 1 ц люд/год. складає: молока 2, яловичини 8, понад ремонтного молодняку - 10. Затрати корму на 1ц молока 0,92 корм. од:, яловичини в т.ч. ремонтний молодняк 12,2 корм. од:, понад ремонтний молодняк 8,97 корм. од:, вибракувана худоба 11,1 корм. од.

5.2.6 Охорона навколишнього середовища

Однією з умов охорони довкілля від забруднюючих речовин є систематичний контроль за станом всіх систем обробки і утилізації гною. Потрібно стежити за порушенням правил їх експлуатації, які можуть привести до забруднення поверхневих і підземних вод.

При використанні рідкого гною на зрошування, якість її підготовки визначається 3-4 рази за вегетативний період. У пробах стічних вод визначають: рН, вміст зважених речовин, азоту, фосфору, калію, показників тих, що характеризують меліоративні якості, санітарні показники.

Перед кожним поливом з метою розрахунку норм удобрюючих поливів проводять хімічний аналіз азоту, фосфору, калію. Об'єм стічних вод, які потрапляють на зрошування, визначають щодоби.

Склад ґрунту оцінюють на основі даних фізичних, хімічних, бактеріологічних, гельмінтологічних і ентомологічних аналізів.

При оцінки забрудненості ґрунту гноєм необхідно додатково брати до відома інфекційні захворювання в навколишніх областях серед населення і тварин.

При внесення рідкого гною для добрива сільськогосподарських територій потрібно враховувати їх забрудненість насінням бур'янових рослин, при внесенні до ґрунту насіння потрапляють в оптимальні умови. Тому рослини, які розвиваються з них, володіють підвищеною насінною активністю.

На полях вирощування, обладнаних дренажною системою, контролюють якість і об'єм дренажних вод в магістральному колекторі в 0,5-1 км. нижче за кордони полий зрошування.

Проби води відбирають щомісячно, одночасно зі встановленням її витрати.

Контроль якості вирощуваної на полях продукції реалізуються по аналізу в ній нітратного, загального і небілкового азоту, і загальному зоотехнічному аналізу який проводять за два тижні до скошування трав.

Для контролю за станом ґрунтових вод бурять наглядову свердловину, за допомогою яких вивчають обширну динаміку різних компонентів забруднення, проводять оцінку гідродинамічних, еміграційних, балансових параметрів і прогнозують поширення забруднюючих речовин. Мережа свердловин має бути динамічною, в першу чергу слід контролювати передню ділянку ареола забруднення.

З хімічних показників в пробах води виділяють:

- Вміст розчинного у воді кисню

- Наявність або відсутність запаху сірководню

- Вміст азоту, фосфору, органічних речовин.

Спуск стічних вод у водні об'єкти вирішується лише після визначення можливості її максимального використання в сільському господарстві або в оброблених системах водопостачання комплексу.[4]

Висновки та пропозиції

У проекті стадо було представлене симентальською породою, поголів'я якого складає 450 голів.

Тварин оцінюють і відбирають одночасно за молочною і м'ясною продуктивністю. У США, Великобританію і Канаду їх завозять для схрещування з місцевими молочними і м'ясними породами з метою підвищення енергії росту і покращення м'ясних якостей у помісних тварин. У результаті на базі м'ясо-молочних сименталів, створена симентальська м'ясна порода. Її розводять чистопородним методом у 15 країнах, але найбільшої популярності набули м'ясні симентали північноамериканської (США і Канада) і західноєвропейської (Австрія і Німеччина) селекції [5].

Розрахунки були зроблені на основі навчального стада з 20 голів. Технологія по проекту 801-01-28.83 передбачає цілорічне, безпасовищне, вигульне, роздільно-групове безприв'язне на глибокій підстилці з використанням вигульно-кормових майданчиків утримання корів групами по 50 корів. Була застосована потоково-цехова система виробництва молока, яка є найбільш обґрунтованою в сучасних умовах виробництва, оскільки передбачає чітке, узгоджене в технологічному процесі біологічних та продуктивних властивостях тварин.

При цій технології виробництва затрати праці на 1ц молока складають 2,5 люд/год., яловичини - 8 люд/год., а затрати корму на 1 ц молока 0,92 к.од, а на 1 ц приросту дорослої худоби 11,1 к.од., відгодівля понадремонтного молодняку 8,97 к.од. Потреби землі на все поголів'я склали 1942 га. Кількість основних робітників 49 чоловік. Схрещування корів проводилося з голштинськими чистопородними бугаями з середнім надоєм по матерям 8-11 тис. кг молока, при середній жирності 4,1. Ефект селекції по надою становить: Вереск427 - 63, Фінал427 - 62,5. ; по жирності Вереск427 - 0,018, Фінал427 - 0,006, що є хорошими результатами. З стада було виділено 18 голів з чашоподібним вим'ям і 2 голови з ванноподібним. Середньодобовий надій на одну корову становить 21,4 кг молока. Надій на кінець періоду 7805 кг. Жива маса телят при народженні 32 кг, вік осіменіння 18 місяців з живою масою 469 кг, жива маса первісток 570 кг, повновікової корови - 670 кг., схема приростів первісток передбачає їх зменшення з віком і залежить від надою на середньорічну корову.

Таким чином пропонуємо, при безприв'язному способі утримання худоби на довго незмінній підстилці впроваджувати в виробництво автоматизовану систему індивідуального контролю за відтворенням маточного поголів'я та його продуктивності.

Список використаної літератури

1. Ружевский А.Б., Рубан Ю.Д., Бердник П.П. Породы крупного рогатого скота. - М., Колос, 1980. - 246 с.

2. Рубан Ю.Д. Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини. - Х.: Еспада, 2002. - 576 с.

3. Зубець М.В., Буркат В.П., Шкурін Г.Т., Мельник Ю.Ф. та інші. Програма створення української симентальської м'ясної породи. - К., 1998. - 54 с.

4. Александров С.Н. Секреты высокой молочной продуктивности коров. - Д., Стакер, 2005. - 255 с.

5. Доротюк Е.М. М'ясне скотарство - джерело високоякісної яловичини і важкої шкіряної сировини. ? Х.: Еспада, 2006. - 320 с.

6. Довідник з технології та менеджменту в тваринництві. - Х.: Еспада, 2002. - 572 с.

7. Левантин Д.Л., Тестова А.Н. Симментальская порода скота и её использование для производства говядины. - М., 1986. - 55 с.

8. Шарій С. Прогресивні технології у молочному скотарстві племінного заводу ПСП «Пісківське» тваринництво України. - 2006. - С.8-10

9. Ростовцев Н.Ф., Черкашенко И.И. Промышленное скрещивание в скотоводстве. ? М.: Колос, 1980. - 246 с.

10.Дикий Н.Т. Использование симментальского скота для производства говядины. ? М.: Колос., 1972. - 126 с.

11.Сокол О.І. Динаміка і структура світового виробництва м'яса // Тваринництво України. ? 2003. - №3. - С. 6-7

12. Шкурин Г.Т. Основні напрямки розвитку м'ясного скотарства // Тваринництво України. - 1997. - №4. - С. 4-7.

13. Є.З Петруша Удосконалення технологій виробництва молока // Тваринництво, ветеринарна медицина ? №5 ? 2002. ? С. 39-42

14. Калашников В., Левахин В., Некоторые проблемы развития мясного скотоводства и пути их решения // Молочное и мясное скотоводство. - 2006. - №7 - С.2-3.

15. Технологія виробництва продукції тваринництва. Підручник (О.Т. Бусенко, В.Д.Сталюк, М.В.Штампель та ін.) За ред. О.Т.Бусенко. - К.: Аграрна освіта 2001. - 432с: іл..руская 2.2 -12 11.

16. Могильний О.Й, Бусенко О.Т. та інші. Технологія виробництва продукції тваринництва. - К.: Вища освіта, 2005. - 496 с.

17 План племенной работы с красной степной породой КРС. - М.: Колос, 1976. ? 223с.

18. Угнівенко А.М., Шкурин Г.Т. Використання селекційних ознак симентальської породи для збільшення виробництва яловичини //Тваринництво України. - 1998. - №6. - С. 9-10.

19. Левантин Д. Л. О некоторых структурных изменениях в скотоводстве ведучих стран Европы // Молочное и мясное скотоводство. - 1999. - №5. - С. 27-30.

20. Шкурко Т. Умови комфортні - тварини без стресів. // Тваринництво України. - 2006. №7. - С. 11-13.

21. Суркова Л. Совершенствование системы ведения молочного скотоводства // Молочне скотарство - 2006. ? №4. - С. 11-13.

22. Тяпугин Е., Власов В., Тяпугин С., Варианты беспривязного содержания скота // Животноводство России. - 2006. №2. - С. 42-43.

23.Пархомець М., Олійник В., Напрями розвитку молочного скотарства Тернопільщини // Тваринництво України - 2006. ? №10 - С. 5-8.

24. Масюк Ю.В. Основні тенденції розвитку молочного скотарства в Дніпропетровській області // Вісник Дніпр. ДАУ ? 2003. ? №1. - С.175-177.

Размещено на Allbest.ru