Розробка блочно-порційного відокремлювача консервованих кормів до фронтального навантажувача

Визначимо кут б1 при повністю опущеній стрілі:

Тоді

Щоб забезпечити стійкість робочого органу і збереження незмінного положення при підніманні, або опусканні стріли повинен бути передбачений важільний механізм. Для визначення основних розмірів важільного механізму розглянемо кінематичну схему в трьох положеннях (рисунок 3.4)

Як видно із кінематичної схеми розташування точок ABCD при проведені через них відрізків у такій послідовності AC, CD, DB, BA дає можливість зробити висновок, що відрізок AB//CD і BD//AC і вони між собою рівні, AB=CD і BD=AC. Таке розташування точок дає можливість при підніманні стріли навантажувача зберігати майже стійке положення робочого органу. Отже точки ACDB утворюють паралелограм.

Визначимо відстань від т. А до т. В.

Згідно рекомендацій [31]

АВ = КАВ х Lстр = 0,05 х (1686 + 1220) = 145мм,

приймаємо значення АВ = 150мм

КАВ = 0,05…0,11 - коефіцієнт визначення розташування точок шарніру для навантажувачів вантажопідйомністю QB > 1т.

Lстр - довжина стріли (при зігнутому профілю стріли враховуються довжини всіх ланок).

Lстр = a + b = 1686 + 1220 = 2906 мм.

Знайдемо довжину шарніра

АC = КАC х AF = 0,48 х 2600 = 1250мм

З конструктивних міркувань опираючись на діаметр вушка гідроциліндра приймаємо b1 =1,5х75 = 112,5 [29]

Рисунок 3.4 - Кінематична схема для визначення основних розмірів важільного механізму

Довжина відрізка KF = r/cosгK/2 = 300мм [29]

де r - радіус заокруглення задньої стінки ковша, r = 0,4LK = 0,4 x 708 = 283мм

гK - кут нахилу задньої стінки ковша, гK =40?

Орієнтуючись на сучасні фронтальні навантажувачі відстань ? приймаємо рівною ? = 60мм.

Для більш точної побудови важільного механізму і знаходження довжини кінематичних ланок EJ і JK скористаємося різними положеннями рами (рисунок 3.4), при цьому як показано на рисунку при опущеній стрілі і повністю втягнутому циліндрі повинен забезпечуватися максимальний кут закидання б, що згідно ГОСТ 12568-67, що знаходиться в межах б = 40…48?. Відстань ланки MJ = 1240мм ми беремо довільно, щоб при різних положеннях стріли навантажувача забезпечувалися потрібні кути закидання ковша. Оскільки в більшості схожих типів навантажувачів установлюється на механізмі закидання ковша гідроциліндр із ходом поршня Lп=400мм і довжиною самого циліндра при повністю втягнутому положенні L=400мм, але мінімальна довжина гідроциліндра не достатня для забезпечення потрібної відстані MJ, у цьому випадку до гідроциліндра приварюється труба круглого перерізу довжиною 540мм.

Конструктивно при 1-му положенні стріли провертаємо т. К яка являється шарніром для кріплення робочого органу на самий навантажувач відносно т. F, що є шарніром повороту робочого органу, так, щоб забезпечився максимальний кут закидання ковша б. Тоді з т. J ми проводимо відрізок, що перетнеться з т. К.

Відрізок КJ розташовуємо паралельно стрілі навантажувача, а відрізок MJ з'єднуємо з відрізком КJ в т. J, відстань КJ в нашому випадку дорівнює 390мм. Ланка JЕ є опорною ланкою для ланок MJ і КJ. Коли шток гідроциліндра витягується, в т. J діє сила, яка розподіляється по ланкам MJ і КJ механізму закидання ковша, що дає змогу створеній силі в т. J від дії штока гідроциліндра зусилля по осі Z предати на ланку JЕ. Під дією власної ваги і ваги вантажу, робочий орган починає перекидатися відносно т. F, без різких коливних рухів. Ланку JЕ в самому 1-му положенні розміщуємо перпендикулярно поверхні землі, тоді графічно знаходимо довжину відрізка JЕ = 440мм.

Точки K'' J'' у положенні запрокинутого ковша визначаємо за допомогою кута повороту робочого органу г, який складає: , де бз - кут закидування від горизонталі, приймаємо бз = 47? [29].

Для точного визначення повороту робочого органу на відповідні кути відносно т. F, із т. J'' відкладаємо графічно коло радіусом, що дорівнює ходу поршня гідроциліндра. Далі для точного визначення розташування т. J2, з т. Е'' графічно будуємо коло радіусом, який дорівнює довжині ланки Е J. На перетині цих кіл і утвориться т. J2. З т. J2 графічно будуємо коло радіусом, що дорівнює довжині ланки JК і з т. F'' відкладаємо коло, що дорівнює довжині ланки FК, на перетині цих кіл і утвориться т.К2. З'єднавши між собою усі точки ми отримали положення механізму при запрокинутому ковші із повністю витягнутим штоком гідроциліндра в момент висипання вантажу.

?S = 230мм; ?с =75мм - ці відстані знаходяться графічно з конструктивних міркувань опираючись на інші ланки механізму.

Перевіривши наявність усіх кутів і дожин ланок можна зробити висновок, що кінематика нашого навантажувача при різних положеннях підйому чи опусканню стріли з робочим органом задовольняє усім вимогам ГОСТу [31].

3.4 Визначення потужності вивантажувача

Згідно рекомендацій [2] визначимо напірне зусилля, що створюється навантажувачем.

(3.10)

де - ширина ковша (довжина ріжучої кромки) - приймаємо рівною 2,10…2,50м.

- коефіцієнт питомого (погонного) опору врізання кромки ковша, приймається для коренеплодів рівним 8…12 кН/м, для сипких вантажів (вапно, щебінь) - 10…15 кН/м.

Наявність бічних стінок у ковша підвищує опір впровадженню на 50%. Його можна понизити при опуклій ріжучій кромці на 15%, а за наявності зубів на 18...20%.

Для збільшення напірного зусилля машини застосовують ходозменшувачі. Проте ефективність цього обмежується зчіпними якостями ходової частини, тобто повинна дотримуватися умова.

 (3.11)

де - - коефіцієнт зчеплення; - сума мас частин машини

Знаючи напірне зусилля FH і швидкість переміщення кромки ковша чи машини х = 1…2м/с визначимо потужність Р.

Знайдена потужність трактора не перевищує допустиме значення [32]

3.6 Розрахунок на міцність основних деталей та вузлів навантажувача

Розрахунок на міцність підйомної стріли навантажувача.

Для більш точного розрахунку на міцність стрілу навантажувача розглядають як дві балки на шарнірних опорах, при цьому конструкція стріли є статично невизначеною системою і має досить громісткі розрахунки.

Щоб спростити задачу при розрахунку стріли навантажувача на міцність скористаємося спрощеною схемою розрахунку, розглядаючи тільки одну частину стріли відкинувши попередньо механізм перекидання робочого органу для 3-х положень механізму.

Розглядаємо дію сил на стрілу навантажувача в момент відриву вантажу від землі при самому нижньому положенні (рисунок 3.6).



Рисунок - 3.6 Схема для визначення реакцій в опорах та згинаючих моментів при відриві робочого органу від землі.

Знайдемо реакції опори в т. А

Ry = G + gmc - Fцsinб = 7 + 7 - 80sin1?= 12,6кН

Rх = Fцcosб = 80cos1?= 80кН

В точці де прикладається сила дії циліндра буде створюватися максимальний момент. Знайдемо ці моменти в різних перерізах балки і побудуємо епюри згинаючих моментів.

Мy(0,78м) = G 0,78 =7М0,78 =5,46кНМм

Мy(1,11м) = G 1,11+ gmc0,33 = 7М1,11 + 7М0,33 =10,08кНМм

Мy(1,04м) =Ry М1,04 = 12,6М11,04 =13,1кНМм

Розглядаємо дію сил на стрілу навантажувача (рисунок 3.7).

Знайдемо реакції опори в т. А

Ry = G + gmc - Fцsinб = 7 + 7 - 80sin40?= -37,42кН

Rх = Fцcosб = 80cos40?= 61,3кН



Рисунок -3.7 Схема для визначення реакцій в опорах та згинаючих моментів

Рисунок 3.8 - Схема для визначення реакцій в опорах та згинаючих моментів

Знайдемо моменти

Мy(1,13м) = G 1,13 =7М1,13 =7,91кНМм

Мy(1,64м) = G 1,64+ gmc0,51 = 7М1,64 + 7М0,51 =15,05кНМм

Мy(1,09м) = Ry М1,09 = -37,42М1,09 = - 40,8кНМм

Розглядаємо дію сил на стрілу навантажувача (рисунок 3.8).

Знайдемо реакції опори в т. А

Ry = G + gmc - Fцsinб = 7 + 7 - 80cos12?= -64,25кН

Rх = Fцsinб = 80sin12?= 16,6кН

Мy(1,05м) = G 1,05 =7М1,05 =7,35кНМм

Мy(1,35м) = G 1,35+ gmc0,3 = 7М1,35 + 7М0,3 =11,55кНМм

Мy(0,445м) = Ry М0,445 = -64,25М0,445 =-28,6кНМм

По знайденим моментам в трьох положеннях механізму побудуємо епюри згинаючих моментів (рисунок 3.9)

Рисунок 3.9 - Епюри згинаючих моментів для 3-х положень механізму.

Як видно з епюр, максимальний момент виникає у 2-му положенні механізму і становить 40,1 кН*м.

Перевіримо переріз нашої стріли на згин при максимальному моменті М = 40,1 кН*м

Рисунок 3.10- Переріз стріли навантажувача

Знайдемо потрібне значення моменту опору:

За умовою міцності знайдемо допустиме напруження при згині, при цьому враховуючи коефіцієнт динамічності Кд = 1,2…1,5

Отже в нашому випадку задовольняється умова міцності і виконується така залежність для матеріалу Ст10:

3.7 Розрахунок ланцюгового різального механізму

Розрахунки проводимо для пильного ланцюга [33].

H - висота пропилу складає 0.8 м

Монтажний натяг повинен бути таким, щоб ланцюг плавно огинав шину. Для цього стріла провисання ланцюга повинна бути рівною стрілі вигину шини. Потрібний монтажний натяг ланцюга визначимо за формулою:

, Н,

де q - вага погонного метра ланцюга, Н;

lш - довжина шини, приймаємо lш=1 м;

f - стріла вигину шини, приймаємо f =0,12 м.

Зусилля від відцентрової сили визначимо за формулою:

, Н,

де g - прискорення вільного падіння, м/с2.

Отже:

Елементи ланцюга розраховують по найбільшому зусиллю яке в ньому виникає при різанні. Ланки ланцюга розраховуємо на розтяг.

Умову міцності для середньої ланки на розтяг запишемо у вигляді:

, Н,

де в - потрібна товщина середньої ланки, приймаємо в=0,0012 м;

Zmax - максимальне зусилля в ланцюгу приймаємо, Zmax=500 Н у відповідності до твердості матеріалу, що планується різати;

h - ширина ланки, приймаємо h=0,03 м;

dз - діаметр отвору, приймаємо dз=0,012 м;

уP - допустиме напруження в матеріалі ланки на розтяг, Н/м2.

Рисунок. 4.21 Розрахункова схема ланок ланцюга

Допустиме напруження на розтяг визначають за формулою:

, Н/м2,

де уTM - тимчасовий опір матеріалу ланки на розрив, приймаємо уTM=1,5?107 Н/м2;

k0 - коефіцієнт запасу міцності, приймаємо k0=20.

Отже:

, м.

Приймаємо в=0,046 м.

Умову міцності для крайньої ланки на розтяг запишемо у вигляді:

, Н/м2,

де a - потрібна товщина ланки, м;

d1 - діаметр отвору шарніру, приймаємо d1=0,006 м;

d2 - діаметр отвору зіньковки, приймаємо d2=0,01 м;

c - глибина зіньковки, приймаємо с=0,002 м.

Отже:

, м,

Приймаємо a=0,005 м.

Умову міцності для валика шарніру на зріз, в найтоншому місці, (в місці кріплення крайніх ланок) запишемо у вигляді:

,

де d1 - потрібний діаметр валика, м;

[ф] - допустиме напруження в матеріалі шарніру на зріз, приймаємо [ф]=6*106 Н/м2.

Отже:

, м,

Приймаємо d1=0,008 м.

Потрібний діаметр валика шарніра в місці контакту його із рухомою середньою (рухомою) ланкою визначимо виходячи з умови допустимого питомого тиску в з'єднанні:

,

де [р] - допустимий питомий тиск в шарнірі, приймаємо [р]=1,5?106 Н/м2.

Отже:

, м,

Приймаємо d3=0,08 м.

Отже ми визначили основні параметри яким повинен відповідати наш ланцюг.

4. Охорона праці при вивантаженні консервованого корму

До управління підйомного - транспортними машинами допускаються особи, що пройшли спеціальну підготовку і що мають посвідчення на право управління машиною (устаткуванням) даного типу.

На роботу машиністом вивантажувальної машини можуть бути допущені особи не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд і визнані придатними для виконання даного виду робіт, такі, що пройшли інструктаж, навчання і перевірку знань по охороні праці, пожежній безпеці, наданню першої долікарської допомоги і що мають про це спеціальне посвідчення.

Робочі, що суміщають професії, повинні бути навчені безпечним прийомам і пройти інструктаж по охороні праці на всіх виконуваних ними роботах.

Робочі повинні знати правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства і виконувати їх.

Закріплення машини за певними особами повинне оформлятися наказом (розпорядженням) по цеху або підприємству.

Машиніст повинен в період роботи користуватися засобами індивідуального захисту (спецодяг, спецвзуття, рукавиці і ін.), що видаються на підприємстві по встановлених нормах.

При русі підйомно-транспортних машин по дорогах лісовозів і дорогах загального користування машиністові необхідно дотримувати правила дорожнього руху, а при русі чи по льоду - правила переїзду після льодяних переправ.

При проїзді підйомно-транспортних машин по мостах слід керуватися написами і знаками про їх вантажопідйомність і допустимість їзди по ним.

Зупинка і стоянка підйомно-транспортних машин вирішуються тільки на правому по ходу руху узбіччі.

У разі вимушеної зупинки вищезгаданих машин на проїжджій частині дорогі на відстані 25-30 м позаду них повинні бути виставлені знаки аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар. Переїздити залізничні колії слід тільки в встановлених місцях по суцільному настилу і на першій передачі, заздалегідь,переконавшись у відсутності потягу, що наближається. Зупинятися і перемикати швидкості на переїзді забороняється.

Для перевезення вивантажувача на трейлері або залізничній платформі необхідно укочувати їх на транспортний засіб за допомогою лебідки або власним ходом по тих, що похилим направляють. Занурена на трейлер або платформу машина повинна бути міцно укріплена упорами і канатом або дротом. При перевезенні землерийно-транспортних і будівельний-дорожніх машин на трейлері людям знаходитися на самому трейлері або в кабіні машини забороняється.

Вимоги безпеки перед початком роботи

1. До початку зміни машиніст спільно з майстром або іншим керівником робіт повинен ознайомитися з рельєфом місцевості, характером розміщення вантажу і умовами роботи.

2. Приступаючи до роботи, машиніст вивантажувача зобов'язаний перевірити:

справність ходової частини, двигуна, рульового управління, звукового сигналу, муфти зчеплення, гальмівного пристрою, приладів освітлення, скління, кріплення технологічного причіпного і навісного устаткування, а також рівень масла в двигуні і гідросистемі, наявність палива в баках і води в системі охолоджування, буксирних ланцюгів і канатів, допоміжного інструменту, фляги для питної води, вогнегасника і аптечки для надання першої допомоги.

3.Для визначення рівня пального в баках необхідно користуватися мірною лінійкою. Не дозволяється користуватися відкритим вогнем для освітлення мірної лінійки при перевірці рівня палива в баку.

4. Перед запуском двигуна машиніст повинен перевірити важелі управління машиною і навісним технологічним устаткуванням і переконатися втому, що вони находяться в нейтральному положенні, а гідросистема вимкнена.

5. Підігрів двигуна в зимовий час повинен здійснюватися гарячою водою, парою, пересувними генераторами або індивідуальними підігрівачами. Користувитися відкритим вогнем для підігріву двигуна не дозволяється.

6. Після запуску двигуна машиніст повинен перевірити роботу машини, технологічного і навісного устаткування на холостому ході. При виявленні несправностей і неможливості їх усунення своїми силами, машиніст зобов'язаний доповісти про це механікові або майстрові. Працювати на несправній машині не дозволяється.

7.Перед початком руху машиніст повинен переконатися у відсутності людей біля машини і на шляху її руху, подати попереджувальний сигнал і лише після цього починати рух.

Вимоги безпеки під час роботи

1. Працювати на підйомно-транспортних машинах необхідно на ділянках з ухилом не більш вказаного в паспорті машини.

2. При роботі підйомно-транспортної машини машиніст повинен вести машину плавно, без ривків, не допускаючи різких поворотів і різкого гальмування. Швидкість машини повинна відповідати виконуваній операції.

3. Спуск машини під уклон слід проводити тільки на першій передачі.

4. Очищати відвал, ківш або інше технологічне і навісне устаткування від налиплого на нього ґрунту вирішується тільки мри непрацюючому двигуні машини, застосовуючи для цього лопату або скребок. При очищенні органів (відвала, ковша і т.п.) вони винні бути опущені на землю.

5. Під час роботи машиніст зобов'язаний виконувати команду "стоп" негайно, незалежно від того, ким вона була подана.

6. На підйомних - машинах забороняється: допускати сторонніх осіб в кабіну; сідати і виходити з кабіни на ходу; проводити регулювання, чищення і мастило при працюючому двигуні; перемикати передачі при русі на підйом або під уклон; залишати машину без спостереження при працюючому двигуні; проводити роботу, коли в основній зоні знаходяться люди.

7. Робота двох або декількох самохідних або причіпних машин, що йдуть один за одним, допускається з дотриманням дистанції не меншого 20м.

Висновки

1. Аналіз результатів досліджень по механізації вивантаження консервованих кормів - силосу і сінажу, із траншейних сховищ показав, що незважаючи на велику кількість досліджень конструктивно-технологічних параметрів робочих органів навантажувальних засобів, а особливо робочих органів машин безперервної дії - фрезеруючих і згрібаючих типів, виникає необхідність розробки нового фронтального вивантажувача з робочими органами для виймання корму блок-порціями. Оскільки за блочно-порційним вивантаженням майбутнє, яке уже сьогодні получило широку популярність в країнах Західної Європи.

2. Для покращення технологічного процесу вивантаження консервованого корму з траншейних сховищ нами запропоновано удосконалений фронтальний вивантажувач з блочно-порційним вивантаженням, технічне рішення якого полягає у блочному відокремлені корму від кормового моноліту, завдяки чому покращується якість корму.

3. В результаті теоретичних розрахунків були обґрунтовані конструктивно-технологічні і кінематичні параметри робочого органу фронтального вивантажувача і самого вивантажувача: об'єм вирізаного блока 1.15м3, довжина робочого органу ланцюгової пилки 1 м.

4. Використання ланцюгового робочого органу дозволить значно покращити надійність виконання технологічного процесу відокремлення і вивантаження консервованого корму з надземних траншейних сховищ.

Літературні джерела

1. Механизация робот на животноводческих фермах / Авраменко А.А., Омельченко А.А., Пононмарев Ф.И (3-е издание) / Под ред. А.А. Омельченко. - К.: Урожай, 1974. - 432 с.

2. Зубрилин А.А. Силосование и технология кормов. М.: Колос, 1977. - 64с.

3. Барабаш Г.И. Заготовка сенажа. М.: Росагропромиздат, 1990. - 94с.

4. Подобед Л.И., Иванов В.К., Курнаев А.Н. Вопросы содержания, кормления и доения коров в условиях интенсивной технологии производства молока. Одесса: Печатный дом, 2007.-416с.

5. Кулик М.Ф., Кравців Р.Й., Обертюх Ю.В. та ін. Корми: оцінка, використання, продукція тваринництва, екологія - Вінниця: ПП «Видавництво Тезис», 2003.-334с.

6. Смолин А. Заготовка консервированных кормов // Агровісник Україна. - 2006. - №11/12. - с. 54-56.

7. Хворостянов Л.И. Исследование и обоснование параметров отдели- теля стационарного выгрузчика консервированных кормов из траншей: Автореф. канд. дисс., Волгоград, 1980. - 30 с.

8. Система машин для комплексной механизации сельскохозяйственного производства на 1981...1990 годы. // Животноводство. - М.: ЦНИИТЭИ, 1981. - 615 с.

9. Алексенко Н.П. Исследование и обоснование параметров рабочего органа погрузчика стебельных кормов: Автореф. канд. дис., Волгоград, 1979. - 24 с

10. Павлов И.М. Совершенствование технологического процесса и обоснование параметров рабочего органа погрузчика для блочной выемки консервированных кормов из траншейных хранилищ. Дис… канд. тех. наук. Саратов, 1990. - 180с.

11. Дубинин В.Ф. Обоснование процессов и средств погрузки обьектов сельскохозяйственного производства. Автореф. дис. … канд. тех. наук. М.-1994. - 38с.

12. .Theiben Gend. Sauberer Anschnitt und schonendes Mischen / Gend Theiben // Profi.-2000. - №2. - s. 26-30.

13. Таннебергер Томас. Кормоцех на колесах/ Томас Таннебергер// Новое сельское хозяйство. - 2001. - №4. - С.38-42.

14. Сокольник П.Д. Теоретические и экспериментальные исследования погрузчика непрерывного действия для стебельных кормов: Автореф. канд. дисс., Харьков, 1974. - 30 с.

15. Тимонин В.Д. Исследование технологического процесса забора и измель- чения грубых кормов из скирд измельчающими аппаратами погрузчиков измельчителей маятникового типа: Автореф. канд. дисс., Ростов-на-Дону, 1972. - 26 с.

16. Хрупов А.А. Проблемы и перспективы заготовки кормов // Кормление сельскохозяйственных животных и кормопроизводство. - 2008. - №7. - с. 60-65.

17. Кужільний Г.Я. Заготовка консервированных кормов // Агровісник Україна. - 2006. - №11/12. - с. 54-56.

18. Ковбасюк П. Технологія заготівлі якісного високопоживного силосу // Пропозиція. - 2009. - №8. - с. 76-78.

19. Шевченко Ю.М., Кошовий Е.А. Механізація заготівлі, приготування і роздачі кормів. - К.: Урожай, 1980. - 240 с.

20. Крамаренко А.Н. Исследование технологического процесса выемки грубых кормов и силоса из хранилиц рабочими органами погрузчиков непрерыв- ного действия: Автореф. канд. дисс., Волгоград, 1971. - 26 с.

21. Калетнік Г.М., Кулик М.Ф., Петриненко В.Ф. та ін. Основи перспективних технологій виробництва продукції тваринництва. - Вінниця: «Енозіс», 2007. - 584с.

22. Дубинин В.Ф. Обоснование процессов и средств погрузки обьектов сельскохозяйственного производства. Автореф. дис. … канд. тех. наук. М.-1994. - 38с.

23. Толканов А.А. Повышение эффективности технологического процесса и обоснование параметров рабочего органа погрузчика для блочной выемки консервированных кормов. Дис… канд. тех. наук. Саратов, 1998. - 175с.

24. Подъемно-транспортные машины/ В.В. Красников, В.Ф. Дубинин, В.Ф. Акимов и др. 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Агропромиздат, 1987. -272с.: ил.

25. Чубко О. Силосування в шлангах, рулонах і тюках./О. Чубко// Агросектор .-2007.-№1.- С. 26-27.

26. Л.М. Тіщенко, В.О. Білостоцький Проектування вантажопідйомних машин та навантажувачів. -Харків, 2003р. - 406 с.

27. Волчек Я.А. и др. Самоходные погрузчики. - М.: Машгиз, 1963г. - 244с.

28. Базанов А.Ф., Загребалов Г.В. Самоходные погрузчики. - М.: Машгиз, 1958г. - 124с.

29. А.Ф. Горбацевич, В.А. Шкред Курсовое проектирование по технологии машиностроения. Издание четвертое, переработанное и дополненное - Минск: Вышэйшая школа, - 1983, - 256с.

30. Анурьев В.И. Справочник конструктора - машиностроителя: В 3-х т. Т.1- 5-е Т.1, 2, 3- 5-е издание., перераб.и доп. - М.: Машиностроение, 1979.

31. ГОСТ Р 51601-2000 Погрузчики строительные фронтальные одноковшовые.

32. Обработка металлов резанием. Справочник технолога. Под общей редакцией канд. техн. наук А.А. Панова - М.: Машиностроение - 1988. - 632с.

33. Шкіря Т.М., Сопотун О.Й. Машини та обладнання лісосічних і лісоскладських робіт: Методичні вказівки до виконання курсового проекту для студентів лісомеханічного і заочного факультетів. Львів: УДЛТ, 1995. - 53 с.

Додатки

Додаток А

Технічна характеристика навантажувачів періодичної і безперервної дії при вивантаженні консервованих кормів

* Довжина в агрегаті з трактором-8000 мм.

**При піднятій стрілі, а при опущеній стрілі барабана-3700 мм.

Додаток Б

Класифікація навантажувачів для блочно-порційного вивантаження консервованих кормів

Додаток В

Взаємодія вивантажувача з транспортними засобами

Размещено на Allbest.ru