Дисковий подрібнювач кормів для молочної ферми на 400 корів

Розробка параметрів дискового подрібнювача кормів для молочної ферми з поголів'ям у 400 корів. Заходи з охорони праці при приготуванні кормів на фермі. Аналіз економічної ефективності проектних рішень. Річний план-графік технічного обслуговування машин.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 12.01.2012
Размер файла 324,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Пояснювальна записка курсового проекту на ___ сторінках машинописного тексту, 1 рисунка, 15 таблиць, 12 використаних джерел, 3 аркуша графічної частини.

МОЛОЧНА ФЕРМА, ПОДРІБНЮВАЧ СИЛОСУ, ГЕНЕРАЛЬНИЙ План ФЕРМИ, ТЕХНІКА, ОБЛАДНАННЯ, ОХОРОНА ПРАЦІ, ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ.

Об'єктом розробки є дисковий подрібнювач кормів для молочної ферми на 400 корів.

Розроблені параметри дискового подрібнювача кормів, обґрунтовані заходи з охорони праці при приготуванні кормів на фермі, проведено аналіз економічної ефективності розроблених проектних рішень

Зміст

  • Вступ
  • 1. Аналіз господарської діяльності господарства
  • 1.1 Місцезнаходження підприємства та природокліматичні умови
  • 2. Технологія і механізація виробничих процесів на молочній фермі
  • 2.1 Зоотехнічні вимоги до технології виробництва на фермі
  • 2.2 Розрахунок генерального плану ферми ВРХ на 400 голів
  • 2.3 Розробка режиму роботи ферми
  • 3. Розрахунок і підбір обладнання технологічного процесу приготування кормів
  • 3.1 Зоотехнічні вимоги обробки кормів
  • 3.2 Розрахунок загальних показників лінії обробки стеблових кормів (силосу, соломи)
  • 3.3 Визначення параметрів дискового ріжучого апарату
  • 4. Розробка річного плану-графіка технічного обслуговування машин
  • 4.1 Розрахунок необхідної кількості слюсарів та майстрів-наладчиків для обслуговування машин і обладнання на фермі
  • 5. Охорона праці
  • 5.1 Аналіз стану охорони праці в господарстві
  • 5.2 Проектні заходи по охороні праці та вимогам безпеки
  • 5.3 Аналіз процесів виникнення травмонебезпечних ситуацій на фермі
  • 6. Техніко-економічне обґрунтування проекту
  • Висновки та пропозиції
  • Список використаної літератури

Вступ

Найважливішою галуззю продуктивного тваринництва України є скотарство, яке постачає незмінні продукти харчування і цінну сировину для харчової і переробної промисловості. У результаті господарського використання великої рогатої худоби одержують молоко, що відзначається високими якостями і є сировиною для виробництва молочних продуктів. Молоко і молочні продукти становлять основу повноцінного харчування населення. За науково обґрунтованими нормами харчування людина має споживати в середньому 380 кг (у перерахунку на молоко) молока і молочних продуктів, у тому числі 120 кг. молока у свіжому вигляді.

Здобуваючи вищу освіту по спеціальності "Механізація сільського господарства", мені, як майбутньому фахівцю з цієї галузі, для подальшої роботи в сільськогосподарських підприємствах, тема курсового проекту по вивченню та аналізу комплексу машин імпонує, оскільки дає можливість отримати грунтовні знання для вирішення конкретних економічних і виробничих питань.

В агропромисловому комплексі України відбуваються глибокі перетворення, які пов'язані з переходом до нової соціально-економічної системи. Вони охопили всі сфери виробництва, та особливо це відчувається в молокопродуктовому підкоплексі країни. Виникнення нових організаційних форм господарювання вимагає адекватних ринковій економіці внутрігосподарських відносин з поглибленням спеціалізації, розширенням кооперації та інших інтеграційних процесів в молочному скотарстві. За таких умов важливо визначити шляхи більш ефективного виробничого потенціалу при виробництві молока.

Економічна криза в аграрному секторі супроводжується значним зменшенням поголів'я корів, зниженням продуктивності худоби, зростанням собівартості продукції молочного скотарства. В результаті обсяги виробництва та споживання продукції молока з року в рік скорочуються та, як наслідок, знижується ефективність та конкурентоспроможність вітчизняного молочного скотарства.

Збільшення виробництва молока вимагає значного підвищення рівня зоотехнічної і ветеринарної роботи на фермах та комплексах. Необхідно прослідкувати не лише процес організації галузі молочного скотарства на підприємстві, а й механізм його подальшого збуту (канали реалізації, методи позиціонування власної продукції та ціна), що є чи не найголовнішим питанням для успішного функціонування та прибутковості. Процеси доїння, зберігання, транспортування молока, умови утримання, годівлі, догляду за коровами також є головними та визначальними в якості продукції.

Актуальність даного дослідження звісно що розглядають ще під кутом доцільності як такого, його корисності для суспільства. Молокопродукти посідають друге місце у споживчій корзині населення, дають висококалорійні для харчування продукти, забезпечують легку і харчову промисловості цінною сировиною.

Метою даного курсового проекту є обґрунтування тенденції розвитку молочного скотарства і його економічної ефективності за існуючих умов господарювання, дослідження та аналіз стану галузі молочного скотарства на прикладі сортодослідної станції с. Орлівка Ямпільського району, так як дане господарство займається виробництвом молока в районі.

1. Аналіз господарської діяльності господарства

1.1 Місцезнаходження підприємства та природокліматичні умови

Центральна садиба сортодослідної станції розташована на території с. Орлівка Ямпільського району. Село розташоване в центральній частині Ямпільського району на річці В'язова на схід за 7 км. від районного центру та за 3 км. від станції "Свеса" Південно-західної залізниці.

Всі дороги господарства з твердим покриттям (асфальт). Загальна земельна площа господарства складає - 1765 га, у тому числі орної землі - 1300 га; пасовищ - 78,2 га; сіножатей - 5,5 га.

Рельєф місцевості - рівнинний. Клімат помірно-континентальний, з достатньою кількістю атмосферних опадів і світла. Зима прохолодна, літо не спекотне. Середня температура липня +19°C, січня - 7,5°C. Максимум опадів випадає влітку у вигляді дощів. Природно-рекреаційний потенціал: переважають мішані ліси (сосна, дуб, береза), і чагарники.

Ранні заморозки починаються в другій половині жовтня. Тривалість безморозного періоду - 165 днів.

Протягом літа випадає значна кількість опадів - 295-310 мм. Середня річна температура складає 3-5 єС (табл.1.1).

Таблиця 1.1

Середньорічна температура району

Місяць року

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

Температура єС

-7,5

-7,0

-2,6

-7,0

14,5

18,4

19

18,9

12,9

6,5

0,2

-4,4

Сніг випадає в другій або третій декаді листопада. Сходить сніг у березні. Товщина снігового покриву в лютому досягає 0,12.0,15 м.

Важливим елементом клімату є оптимальна вологість повітря. Низька вологість з сильним вітром обумовлює суховії, які приносять багато шкоди. Середня кількість днів з оптимальною вологістю повітря меншою 30 % не перевиує 10.15 днів.

Таблиця 1.2

Розподіл річних опадів

Місяць року

I

II

III

IV

V

VI

VII

VII

IX

X

XI

XII

Кількість опадів

31

28

31

29

56

67

76

61

48

49

36

38

Наведені данні показують, що найбільша кількість опадів збігається з періодом розвитку сільськогосподарських рослин, що сприяє підвищенню їх урожайності.

Середня відносна вологість повітря влітку знаходиться в межах 50-15 %. Ґрунти перехідної зони, до якої відноситься район представлені в основному чорноземами, а також світло-сірими, сірими, темно-сірими лісовими ґрунтами та підзоленими чорноземами. Реакція ґрунтового середовища в основному слабо кислотна (рН = 5,0-5,6). На цих ґрунтах ефективні всі види добрив. В порівнянні з іншими ґрунтами, дані ґрунти дають достатньо високі врожаї практично всіх сільськогосподарських культур.

Вегетаційний період рослинництва на території господарства - близько 210 днів.

Виробничий напрямок господарства - зерново молочно-м'ясний;

Для вирощування сільськогосподарських культур створено рільничу бригаду.

Загальна кількість робітників у господарстві - 218, у тому числі зайнятих у тваринництві - 120.

Загальна кількість спеціалістів - 34; у тому числі інженерів - 3, техніків - 2, агрономів - 2, зооінженерів - 1, ветлікарів - 1.

2. Технологія і механізація виробничих процесів на молочній фермі

2.1 Зоотехнічні вимоги до технології виробництва на фермі

Приготування кормів. Збирати кормові культури необхідно в період, коли вони мають найбільшу врожайність та поживну цінність.

Корми в процесі підготовки до згодовування необхідно очищати від залишкового забруднення. Домішки землі не повинні перевищувати 1.2 %, піску - 0,3.1,0 %, металеві домішки розміром до 2 мм з незагостреними краями - 30 мг на 1 кг корму, насіння отруйних трав - 0,25 %.

Кормову сировину перед згодовуванням необхідно подрібнювати. Готувати комбікорми для великої рогатої худоби необхідно з інгредієнтів середнього помелу (середній розмір частинок - 1,0.1,8 мм). Грубі корми слід переробляти на січку завдовжки 30.50 мм при роздільному згодовуванні і 10.15 мм у складі кормових сумішей. Коренебульбоплоди перед згодовуванням (не раніше як за 1,5.2,0 години) рекомендується подрібнювати на стружку завтовшки 10.15 мм.

Готові кормо суміші повинні задовольняти таким зоотехнічним вимогам: вологість - до 75 %; рівномірність змішування - не менше 80 %; допустимі відхилення (за масою) вмісту грубих і соковитих компонентів у суміші - ±10 %, концентрованих компонентів, поживних розчинів, мінеральних добавок і харчових відходів - ±5 % [1, 2].

Доїння корів. Доїння проводити в одні й ті ж години, дотримуючись встановленої черговості обслуговування окремих груп тварин та режимів роботи доїльної апаратури. При доїнні в стійлах корів слід підняти за годину до цього, прибрати гній, замінити підстилку і провітрити приміщення. Перед доїнням перевірити справність доїльних апаратів, рівень вакууму, частоту пульсацій, підігріти доїльні стакани у воді при температурі 48 єС. Щоб викликати повноцінний рефлекс молоковіддачі, слід приготувати вим'я протягом 40.60 с, тобто обмити його теплою (40.80 єС) водою, зняти вологу чистим рушником, зробити попередній масаж, здоїти в спеціальну кружку по 2.3 цівки молока з кожної дійки. Доїльні стакани встановлювати на дійки лише після припускання молока. Тривалість машинного додоювання (з моменту, коли інтенсивність молоковіддачі знижується до 400 г/хв.) не повинна перевищувати 30 с [1, 2].

2.2 Розрахунок генерального плану ферми ВРХ на 400 голів

Генеральний план є основою для розробки комплексної механізації ферми. В ньому повинно бути відображено кількість та структуру поголів'я тварин, типи приміщень, види кормо сховищ, розташування будівель та інших споруд. Усе це в подальшому використовується для обґрунтування комплексу машин для ферми.

Площа земельної ділянки ферми, м2

(2.1)

де М - розмір ферми (корів, основних свиноматок та ін.), гол.;

f - норма площі, м2/гол. (табл.2.1).

Таблиця 2.1

Приблизні норми земельної площі на фермах

Молочна ферма, м2/гол.

150.200

Відгодівля молодняку ВРХ, м2/гол.

50.80

Свиноферма із закінченим циклом виробництва. м2/основну свиноматку

180.250

Репродуктивна свиноферма, м2/основну свиноматку

100.150

Свиноферма по відгодівлі молодняку. м2/гол.

15.30

подрібнювач корм ферма дисковий

При проектуванні генерального плану можна також використовувати норму площі аналогічного типового проекту.

При розрахунку розмірів земельної ділянки співвідношення його ширини й довжини повинно забезпечувати найбільш компактне розміщення всіх елементів ферми з дотриманням зоогігієнічних нормативів для тваринницьких об'єктів.

Зокрема, при співвідношенні ширини В до довжини L як 1: 1,4

(2.2)

(2.3)

Визначають необхідну кількість у відповідних тваринницьких приміщеннях, використовуючи показники типових проектів (табл.2.2) або шляхом розрахунку за допомогою усереднених нормативів.

При розрахунковому методі довжина приміщення для тварин визначається з умови

(2.4)

де - довжина приміщення, м;

- норма площі приміщень, м2/гол. (табл.2.3)

b - ширина приміщень, (12м - для дворядного приміщення, 18 та 21 для чотирьохрядного).

Таблиця 2.2

Деякі типи тваринницьких приміщень

Приміщення

Кількість, гол.

Розміри, м

№ проекту

Корівник прив'язного утримання

100

78Ч12Ч2,8

801-2-3

150

108Ч12Ч3

801-482

200

78Ч21Ч3,5

801-70-3

Корівник боксового утримання

100

84Ч12Ч3

801-2-8

200

84Ч21Ч3

801-2-16

400

114Ч27Ч3,3

801-2-12

Пологове приміщення для корів

48

36Ч21Ч3,4

801-337

72

48Ч21Ч3,3

801-3-3

96

60Ч21Ч3

801-390

Телятник 20 дн. - 6 місяців

360

60Ч15Ч3

801-340

Телятник 6-11 місяців

564

138Ч18Ч3

801-4-6

Будівля по відгодівлі молодняку ВРХ

220

72Ч12Ч3

801-320

360

66Ч21Ч3

801-340

500

108Ч18Ч3,3

801-462

720

120Ч21Ч3,5

801-422

Таблиця 2.3

Приблизні норми площ утримання тварин, м2/гол

Групи тварин

Приміщення

Вигульні майданчики

Корови дійні та сухостійні

8.10

15

Корови в пологовому відділенні

14.16

Молодняк ВРХ

3,5.4,0

10

Свиноматки холості та поросні

3,0.4,5

5

Довжина приміщення:

Приймаємо одну будівлю безприв'язного утримання 114Ч27Ч3,3 реконструкція № проекту 801-2-12.

Розрахунок елементів кормової зони та зони для зберігання гною зводиться до визначення розмірів та кількості сховищ різноманітного призначення (на прикладі розрахунку сховищ силосу).

Загальна місткість сховищ, м3:

(2.5)

де - кількість тварин і - ї виробничої групи, гол;

- добова норма видачі корму, кг/гол•доб;

- розрахункова кількість днів;

- об'ємна маса корму, кг/м3;

- коефіцієнт використання об'єму сховища (з = 0,8);

к - коефіцієнт врахування втрат корму (к = 1,15).

Загальна площа усіх сховищ силосу, м2:

(2.6)

де Нс - висота сховища (Нс = 3,0.5,0м).

Нижню межу висоти сховища встановлюють для скорочення відходів за рахунок зниження відношення відкритої поверхні корму до його маси, верхня обмежується можливостями навантажувача.

Загальна довжина усіх сховищ силосу, м:

(2.7)

де Вс - ширина сховища силосу, м (Вс = 6.12).

Ширина траншеї повинна бути достатньою для розміщення засобів механізації. З іншого боку вона не повинна бути занадто великою, щоб товщина зрізуємого шару корму кожного дня була не меншою ніж 0,3 м.

Кількість траншей:

(2.8)

де l0 - довжина однієї траншеї, м.

Довжина однієї траншеї повинна бути обмеженою та кратною 6м (стандартна довжина секції), щоб забезпечити її заповнення при закладці не більш ніж за 3 дні для отримання високоякісного силосу. За звичай, довжину траншеї приймають не більше 48 м.

Таблиця 2.4

Нормативи розрахунку сховищ на фермі

Назва показників

Сховища

силосу

зерна

коренеплодів

сіна

соломи

гною

Розрахункова кількість днів

220

365

220

220

220

120

Об'ємна маса, кг/м3

600.650

550.700

570.670

60.80

60.80

700.900

Коефіцієнт використання

0,8

0,8

0,8

0,8

1

0,9

Коефіцієнт втрат

1.15

1

1.1

1.1

1.2

1

Висота сховища, м

3.5

3.5

2

5

5

1.5.2

Ширина сховища, м

6.12

12.18

12.18

12.18

8

12.15

Довжина одного сховища 10 не більш, м

48

40

40

60

60

60

Розміри зерноскладів, коренеплодосховищ, сіносховищ, скирт соломи та гноєсховищ визначають аналогічно, використовуючи відповідні нормативи (табл.2.4).

Таблиця 2.5

Середньодобовий вихід гною та витрата підстилки від різних груп тварин, кг/гол

Групи тварин

Вихід гною

Витрата підстилки

Корови

55

1,5

Молодняк ВРХ на відгодівлі в віці:

6-9 місяців

18

1,0

9-12 місяців

25

1,0

12-15 місяців

34

1,0

15-18 місяців

40

1,0

18-21 місяців

44

1,0

21 - 24 місяця

50

1,0

Розрахунок силососховища

Загальна місткість сховища:

Загальна площа усіх сховищ силосу:

Загальна довжина усіх сховищ силосу:

Кількість траншей:

Розрахунок зерноскладу. Загальна місткість сховища:

Загальна площа усіх зерноскладів:

Загальна довжина усіх зерноскладів:

Кількість складів:

Розрахунок коренеплодосховища

Загальна місткість сховища:

Загальна площа усіх коренеплодосховищ:

Загальна довжина усіх коренеплодосховищ:

Кількість траншей:

Розрахунок сіносховища. Загальна місткість сховища:

Загальна площа усіх сіносховищ:

Загальна довжина усіх сіносховищ:

Кількість сіносховищ:

Розрахунок скирт соломи. Загальна місткість сховища:

Загальна площа усіх скирт соломи:

Загальна довжина усіх скирт соломи:

Кількість скирт:

Розрахунок гноєсховища. Загальна місткість сховища:

Загальна площа усіх гноєсховищ:

Загальна довжина усіх гноєсховищ:

Кількість траншей:

Таблиця 2.6

Кількість сховищ МТФ на 400 голів

Назва

Кількість

Силососховища

4

Зерносклад

3

Коренеплодосховища

4

Сіносховища

2

Скирти соломи

3

Гноєсховища

3

При розрахунку кількості скирт норма q включає добову витрату соломи на їжу та підстилку, а для гноєсховищ - відповідно добову витрату підстилки та вихід гною від однієї тварини (табл.2.5).

При розміщенні об'єктів на генеральному плані необхідно відокремити такі зони:

а) адміністративно-господарську (адміністративно-побутова споруда; санпропускник, авто ваги, та інше);

б) виробничу (приміщення для утримання та об'єкти обслуговування тварин);

в) зберігання та приготування кормів;

г) допоміжних будівель та споруд (котельна, гараж, майстерні та інше);

д) зберігання та переробки гною.

В залежності від конкретних умов окремі будівлі та споруди або їх групи можуть бути винесені за межі огорожі ферми (котельна, майстерня, гноєсховище та інше).

Тваринницькі приміщення розташовують у виробничій зоні в один або декілька рядів з урахуванням протипожежних та зооветеринарних розривів.

В зоні зберігання кормів відстань між скитами соломи та сіна потрібно витримувати не менше 30 м (під навісами - 15 м), між силососховищами - 10 м, коренеплодосховищами - 10м. Кормоприготувальний цех розміщується в найбільш зручному для транспортування кормів місці. Розміри кормоцеху відповідають результатам технологічного розрахунку або, в залежності від чисельності поголів'я ферми, приймаються рівними 12Ч12, 12Ч15, 15Ч18, 18Ч24 м.

На плані ферми необхідно нанести також насосну станцію (4Ч4 м), водонапірну башту (діаметр 3 м), авто ваги (6Ч6 м), трансформаторну підстанцію (2Ч2 м), ветпункт (9Ч12 м), молочний блок (12Ч12 м). Біля головного в'їзду на ферму обладнується ветсанпропускник з дезбар'єром.

Забороняється пересічення транспортних потоків готової продукції, кормів та гною.

На генеральному плані вказують сторони світу, розу вітрів, дороги, огорожу, зелені насадження.

В правому нижньому кутку аркуша приводиться експлікація споруд та будівель, а на вільній ділянці - основні показники генплану: площа території (га), щільність забудови (%), довжина зовнішньої огорожі (м), площа доріг та майданчиків з твердим покриттям (м2), площа вигульних дворів.

2.3 Розробка режиму роботи ферми

Приймаємо однозмінний двоциклічний 40-годинний робочий тиждень з двома вихідними днями. Тривалість робочого дня 8 годин. При цьому застосуємо дво разове годування і доїння корів. Розпорядок робочого дня на фермі наведено в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7

Розпорядок робочого дня на молочній фермі

Операція

Початок, год-хв.

Закінчення, год-хв.

Тривалість, год-хв.

Приймання корів від операторів по догляду за тваринами (нічних).

Чищення приміщень від гною.

Доїння корів, роздача концкормів.

Приготування кормів.

Миття доїльних апаратів, посуду, чищення корів.

5-30

6-00

7-00

6-00

8-00

6-00

7-00

9-00

8-00

9-00

0-30

1-00

2-00

2-00

1-00

Роздавання кормів.

Відведення корів на пункт штучного осіменіння.

Участь у виконанні зооветзаходів.

Вигулювання корів (взимку).

Вигулювання і випасання корів (влітку).

Приготування кормів (взимку).

Роздавання кормів (взимку).

Вичищання боксів, приміщень від гною.

Доїння корів.

Миття доїльних апаратів, посуду, чищення корів.

Роздавання кормів (влітку).

Передача корів операторам по догляду (нічним).

9-00

8-00

10-00

11-00

11-00

15-00

19-00

16-30

17-30

19-30

20-00

22-00

11-00

9-00

11-00

15-00

18-00

17-00

21-00

17-30

19-30

20-30

22-00

22-30

2-00

1-00

1-00

4-00

7-00

2-00

2-00

1-00

2-00

1-00

2-00

0-30

Основна форма організації праці на фермі - спеціалізовані бригади з постійним складом працюючих і закріпленими за ними поголів'ям, приміщеннями і обладнанням.

3. Розрахунок і підбір обладнання технологічного процесу приготування кормів

3.1 Зоотехнічні вимоги обробки кормів

Система машин може забезпечувати високу продуктивність тварин (удій від корів, середньодобовий приріст при відгодівлі молодняку та ін.) та економічну ефективність її використання, якщо якість приготованих кормів відповідатиме зоотехнічним вимогам. Недодержання цих вимог в умовах виробництва неприпустиме і призведе до економічного збитку.

У подрібненому зерні (концкормах) кількість мінеральних домішок допускається для телят до 20-добового віку не більше 0,3 %, для молодняку ВРХ - не більше 0,5 %, для корів - не більше 0,7 %. Модуль помелу зерна повинен бути для ВРХ у межах 1,0…2,6 мм. Стандарт визначає три ступені помелу: дрібний - 0,2…0,1 мм, середній - 0,1…1,8 мм, крупний - 1,8…2,6 мм.

Силос повинен бути подрібнений до розмірів: для ВРХ - 10-15 мм. Зелена маса подрібнюється для ВРХ до 30-50 мм при окремому годуванні і 10-15 мм при приготуванні вологих мішанок.

Сіно і солома (грубі корми) при окремому годуванні подрібнюється для ВРХ до 50 мм. Більш дрібну різку - 10.15 мм готують при змішуванні грубих кормів з соковитими.

Коренеплоди мити і подрібнювати можна не більше ніж за 2 години до годування. Залишкова забрудненість після мийки не повинна перевищувати 2 % маси чистих коренеплодів. Товщина стружки коренів для дорослої ВРХ повинна бути у межах 10.15 мм, для телят 5.10 мм.

Оцінка якості змішування кормів визначається величиною відхилення контрольного компоненту від теоретичної величини у пробах суміші у процентах: до 8 % - добра суміш; 8…10 % - задовільна; 10…15 % - не досить задовільна; більш 15 % - погана.

3.2 Розрахунок загальних показників лінії обробки стеблових кормів (силосу, соломи)

Базовою машиною технологічної лінії є подрібнювач корму, фактична продуктивність якого залежить від довжини різки подрібнюю чого матеріалу:

(3.1)

де l - довжина різки, мм (вибирається у відповідності з зоотехнічними вимогами

1т/год?0,3 кг/с

Рис 3.1 Технологічна схема лінії обробки силосу на базі дискового подрібнювача: 1 - живильник; 2 - дисковий подрібнювач; 3 - транспортер скребковий.

3.3 Визначення параметрів дискового ріжучого апарату

Радіус кривизни ножа R0=0.30.0.45м При зменшенні R0 відповідно зменшується ширина завантажувального транспортера, що заважає застосовувати механічну подачу корму.

При його збільшенні зростають вимоги до жорсткості конструкції ножа та балансування ротора.

Для визначення загальних параметрів дискового різального апарату необхідно побудувати його схему у вибраному масштабі (див. креслення аркуш 3).

З центру кривизни ножа О1 проводять напівколо радіусом R0. (44 см) На вертикалі, що проходить через точку О1 відкладають ексцентриситет О1О=L= (0.7.0.8) R0=0,7•44=30 см. Точка О є центр обертання ножа.

З точки О проводять горизонталь до перетину з кривою леза у точці А. Кут ОО1А є мінімальним кутом ковзання min. Далі проводять промінь О1В під кутом 900 до лінії О1А. Кут між променем ОВ та дотичною до кола леза ножа у точці В є максимальним кутом ковзання max.

З урахуванням необхідності періодичного заточування ножа протягом роботи різального апарату довжина леза збільшується на величину АА1 = ВВ1=40мм. Відрізок ОА є мінімальним радіус-вектором Rmіn, а відрізок ОВ відповідно максимальним радіус-вектором леза Rmax. Далі для визначення параметрів горловини апарату з центру О проводять промінь ОD під кутом (max. - max)

до горизонталі ОА. Максимальний кут розкриття ріжучої пари max =550. Перетин цього променю з колом ВD (центр О, радіус ОВ) визначає нижню праву точку горловини D. З найденої точки D

проводять горизонталь DК до перехрещення її з вертикаллю АК. Відрізок КD=b є шириною горловини апарату.

Необхідна продуктивність подрібнювача, кг/с

Q= (3.2)

де m - кількість поголів'я тварин на фермі, гол.

q - добова норма споживання корму, кг/гол

T - час приготування корму протягом доби, год.

Q=400*30/ (3600*2) =1.6 кг/с

Для визначення потрібної висоти шару корму, що подається на подрібнення, необхідно зробить де яки розрахунки.

Частота обертання ротору, с-1

n= (3.3)

де v - швидкість різання корму, м/с (20.25 м/с)

n=25/{3.14 (0.30+0.68)] =7.8 с-1

Швидкість подачі корму транспортером до ріжучого апарату, м/с

u=n*l*z (3.4)

де l - довжина різки корму, м.

z - кількість ножів на апараті

u=7.8*0.01*2=0.15 м/с

Розрахункова висота шару корму на транспортері, м

а= (3.5)

де Q - продуктивність подрібнювача, кг/с.

u - швидкість подачі корму до апарату, м/с

b - ширина горловини, м

-об'ємна маса корму після живильного апарату, кг/м3 (табл.3.2)

а=1.6/ (0.15*0.34*400) = 0.08м=8 см

На вертикалі у точці K та D відкладають відрізки KN=DP=a. Контур DKNP представляє собою переріз шару корму, що подається на подрібнення.

Для визначення потужності приводу різального апарату необхідно зробить додаткові графічні побудови та розрахунки. З центру О радіусом ОО1=L проводять чверть кола, що є траєкторією руху центру кривизни ножа О1 під час обертання ротору. На отриманій дузі роблять позначки 1, 2, 3, 4, та інше через однакові інтервали (5 або 100) кута повороту. Чим менший інтервал, тим точніше побудова, але більший об'єм розрахунків. З кожної позначки проводять дуги радіусом R0, перетин яких з розрізом контуру DKNP визначає довжину активної частини леза S у цей момент. Для кожної позначки, де є пересікання леза з шаром корму, (на прикладі точки 4) визначають також довжину радіус-вектора R (на прикладі R4), та розмір кута ковзання (4).

Отримані результати заносять до таблиці 3.1

Таблиця 3.1

Технологічні показники ріжучого апарату

№ позначок

,0

S, м

R, м

,0

q, Н/м

P, Н

M, Н*м

1

10

0

2

20

0

3

30

0.077

0.38

48

4700

362

125

4

40

0.166

0.43

49

4600

764

295

5

50

0.129

0.52

55

3900

503

222

6

60

0.110

0.60

60

3400

374

179

7

70

0.090

0.66

67

2500

225

107

8

80

0

Енергетичний розрахунок ріжучого апарата

Питома сила різання для кожного стану ножа, Н/м

q=q0* (1-і/900) (3.6)

де q0 - максимальна питома сила різання (під час рубки при гостроті леза 20.30 мкм), Н/м (табл.3.3)

і - поточний кут ковзання,0

Таблиця 3.2

Деякі механічні властивості кормів

Вид корму

Об'ємна маса, кг/м3

Максимальна питома

сила різання, Н/м q0

Кут тертя корму

по сталі, о

Силос

400.420

8000.10000

23

Зелена маса

240.260

5300.6300

21

Солома

80.100

9800.12100

16

Сила різання, Н

P=q*S (3.7)

Момент різання, Н*м

M=q*S*R*cos (-) (3.8)

де - кут тертя корму по сталі (див табл.3.2)

За даними таблиці 3.1 будуємо діаграму згідно функції М=f (o), (див. креслення 3).

При побудові діаграми на осі абсцис відкладають кути повороту ножа о, а на осі ординат відповідні значення моментів різання М.

Кут повороту ротору від початку різання першого ножа до початку різання другим ножем складає 360/z градусів. Наприклад, якщо кількість ножів z=2, різання корму виконується різними ножами почергово через 180о повороту ротора різального апарату. Середній момент різання корму, Н*м

MC= (3.9)

де F - площа, яка відповідає роботі одного ножа, см2,

-масштаб моменту різання, Н*м/см (у нашому випадку =50 Н*м/см),

d - відстань на діаграмі від початку різання першого ножа до початку другого, см d=36 см.

Мс=34*100/ 36=95 Н*м

Розрахунковий момент з урахуванням опору холостого руху, Н*м

Мр=1,3МС (3.10), Мр=1.3*95=124 Н*м

Потужність приводу дискового різального апарату, Вт

Nр=Mр*w (3.11)

де w - кутова швидкість ротора, рад/с

w=2*n (3.12)

де n - частота обертання ротору, с-1 (див формулу 3.2)

w= 2*3.14*7.8=49 с-1 Nр= 124*49=6076 Вт

Потрібна потужність електродвигуна подрібнювача, кВт

Nе=Nр*k1*k2/1000 (3.13)

де k1 - коефіцієнт інших витрат енергії (k1 =1.1)

k2 - коефіцієнт запасу потужності (k2 =1.2)

Nе=6076*1.1*1.2/1000 = 8 кВт

Момент інерції маховика ротору (крилач з ножами плюс приводний шків), Н*м*с2

J=Mр/ (3.14)

де - допустиме кутове прискорення ротору (=25 с-2)

J=124/25=5 Н*м*с2

Проектний розрахунок діаметру вала подрібнювача

Крутни момент на валу, Н*м

T=Nе/w (3.15)

де w-кутова швидкість обертання валу ротора, с-1.

Т = 8000/49=163 Н

Діаметр валу ротора дробарки, м

d= (3.16)

де [t] - допустиме напруження кручення, Па

[t] =12*106 Па, d= [163/ (0.2*12*106)] 1/3 =0.040м =40мм

4. Розробка річного плану-графіка технічного обслуговування машин

З метою організації і контролю за проведенням ТО складають річний план-графік. Для підрахунку числа ТО і ремонтів використаємо дані про періодичність їх проведення і час, відпрацьований машиною. Згідно з системою планово-запобіжного ремонту і ТО машин і обладнання у тваринництві (система ППРТОЖ) передбачено для фермерського обладнання виконання таких видів обслуговування: ЩТО, ТО-1, ТО-2 і обслуговування під час зберігання.

ЩТО проводиться кожного дня (щозмінно). Кількість ТО-2 і TO-1 розрахуємо відповідно за формулами [4]:

(4.1)

(4.2)

де Wріч - річне завантаження машин, обладнання, год.; П1 і П2 - періодичність відповідно ТО-2 і ТО-1; Кр - кількість ремонтів.

Для визначення загальної трудомісткості, виконання ТО використовуємо дані техпаспортів на обладнання.

Кількість обслуговувань: для причепа тракторного 2ПТС-4М:

ТО-2 не виконуємо.

ТО-1 приймаємо 2.

для ПСЕ-12,5:

ТО-2 не виконуємо.

ТО-1 приймаємо 3.

для ЗСК-10:

ТО-2 не виконуємо.

ТО-1 приймаємо 2.

для живильника ПЗМ-1,5:

ТО-2 не виконуємо.

ТО-1 приймаємо 3.

для ДИС-1М-1:

ТО-2 не виконуємо за системою ППРТОЖ.

ТО-1 приймаємо 1.

для ТК-5:

ТО-2 не виконуємо.

ТО-1 не виконуємо.

для ИКМ-5: ТО-2 не виконуємо за системою ППРТОЖ.

ТО-1 не виконуємо. . для ТС-40С:

ТО-2 не виконуємо.

ТО-1 не виконуємо. . для ТС-40М:

ТО-2 не виконуємо.

ТО-1 не виконуємо.

для БСК-10:

ТО-2 приймаємо 1.

ТО-1 приймаємо 8.

для дозатора 3С-250:

Виконуємо ЩТО = 365 згідно рекомендацій заводу-виробника;

ТО-2 не виконуємо.

ТО-1 приймаємо 1.

для С-12-ІІ:

ТО-2 не виконуємо.

ТО-1 приймаємо 1.

для кормороздавача "Verti - Mix":

ТО-2 не виконуємо.

ТО-1 приймаємо 2.

для обладнання БР-15:

ТО-2 приймаємо 1.

ТО-1 приймаємо 6.

для гноєтранспортера: ТО-2 не виконуємо згідно рекомендацій заводу-виробника.

ТО-1 приймаємо 9.

для причепа 2ПТС-4М:

ТО-2 приймаємо 1.

ТО-1 приймаємо 3.

для доїльної установки:

ТО-2 не виконуємо.

ТО-1 приймаємо 2.

4.1 Розрахунок необхідної кількості слюсарів та майстрів-наладчиків для обслуговування машин і обладнання на фермі

Приймаємо, що технічне обслуговування машин і обладнання на фермі проводиться силами господарства (ЩТО) та спеціалізованим районним підприємством (ТО-1, ТО-2).

Необхідну кількість слюсарів для ЩТО машин і обладнання визначаємо за формулою [4]:

(4.3)

де Тдс - річний обсяг робіт по ЩТО машин і обладнання на фермі. год.;

D - кількість робочих днів слюсаря ферми протягом року, D = 278 днів;

tзм - тривалість робочої зміни, год., tзм = 8 год.;

ф - коефіцієнт, який враховує втрату часу слюсарем ферми на робочому місці, ф = 0,9.

приймаємо

Потребу в майстрах-наладчиках для стаціонарного ПТО ферми визначаємо за умови, що майстри суміщають свою основну роботу по періодичному ТО з роботою чергових слюсарів ферми, що практикується на багатьох тваринницьких фермах.

Кількість майстрів-наладчиків визначаємо за формулою [4]:

(4.4)

де Тр - загальна річна трудомісткість періодичних ТО; б - коефіцієнт, що враховує виконання робіт, які не передбачені по періодичному ТО-1, ТО-2 (приймається б = 1,1);

Тдс - річний обсяг робіт, що виконується слюсарями ферми, Тдс = 9592,9 год;

б' - коефіцієнт, що враховує виконання робіт по усуненню несправностей і наглядом за використанням машин і обладнання, приймаємо б' = 1,25;

К - коефіцієнт, що враховує підміну майстрів-наладчиків під час відпусток, вихідних та святкових днів або в разі хвороби, К = 1,21 при шестиденному робочому тижні;

Д - кількість календарних днів у році, Д = 365 днів.

приймаємо 5 майстрів-наладчиків з обов'язками чергових слюсарів по обслуговуванню обладнання на фермі.

5. Охорона праці

5.1 Аналіз стану охорони праці в господарстві

Керівництво і відповідальність за організацію роботи по охороні праці і вимоги безпеки в господарстві покладено на голову товариства, керівників відділень, завідуючих ферм, начальників цехів, керівників ділянок та бригадирів.

Безпосереднє керівництво розробкою і проведенням заходів по охороні праці, а також контроль за дотриманням трудового законодавства про режим роботи і відпочинку, про охорону праці жінок і підлітків здійснює інженер з охорони праці.

Одним з найважливіших питань в організації роботи по охороні праці є своєчасне проведення інструктажу та навчання робітників вимогам безпеки праці. При цьому слід відмітити, що в господарстві своєчасно проводяться всі види інструктажу - вступний, на робочому місці і повторний (періодичний). Про проведення інструктажу робиться відповідний запис у журналі реєстрації (особистій картці інструктажу) з підписом осіб, які проходили інструктаж, і тих, що його проводили. Що стосується курсового навчання з вимог безпеки та виробничої санітарії робітників і бригадирів, то воно, судячи по відповідним записам у журналі реєстрації, проводиться нерегулярно. Так, відсутні записи за останні два роки. Незважаючи на це окремі програми навчання робітників тваринництва та рослинництва з вимог безпеки розроблені у 2006 році. У програмі для навчання робітників тваринництва крім основного розділу передбачені такі теми: вимоги безпеки при використанні тракторів, автомашин і самохідних машин на транспортних роботах; на завантажувально розвантажувальних роботах; при роботі на машинах по приготуванню кормів і при обслуговуванні механізмів, що використовуються у тваринництві і птахівництві; заходи безпеки при догляді за сільськогосподарськими тваринами; при обслуговуванні водонагрівальних і парових котлів; при силосуванні кормів, відкритті буртів і траншей (програма розрахована на 32 навчальні години).

Детальний аналіз стану охорони праці в господарстві допоміг виявити і ряд інших помітних недоліків:

рух транспорту на території ферми не регулюється сигнальними знаками; заборонені маршрути не доведені до відома механізаторів, шоферів;

вікна і світильники у тваринницьких приміщеннях чистяться нерегулярно, крім того частина світильників не має плафонів;

при закладці силосу в траншеї не встановлюється запобіжний брус з боку розвантаження транспортних засобів;

при трамбуванні силосної маси нерідко застосовуються важкі колісні трактори;

місця проведення робіт з подрібнення сухих кормів не укомплектовані протипожежними засобами - вогнегасниками та бочками з водою;

оператори, що займаються приготуванням мийних розчинів для промивки доїльної апаратури та ліній молокопроводу не забезпечуються захисними засобами, окулярами, гумовими рукавицями;

трактори, що працюють у тваринницьких приміщеннях не завжди обладнуються іскрогасниками;

виробничі підрозділи не укомплектовані аптечками першої медичної допомоги.

На основі вищевикладеного приходимо до висновку, що робота з охорони праці в господарстві вимагає посилення в організаційному і контролюючому напрямках. Про це свідчать і дані виробничого травматизму за останні три роки (табл.4.1).

Таблиця 5.1

Динаміка травматизму та захворювань

Показники

Роки

2008

2009

2010

Середньоспискова кількість працюючих (nп)

210

264

237

Кількість нещасних випадків (n1)

4

1

1

Кількість потерпілих із втратою працездатності на 1 робочий день і більше (без врахування загиблих) (n2)

4

1

1

Кількість днів непрацездатності у потерпілих із втратою працездатності на 1 день і більше (Дн)

148

9

57

Показник частоти травматизму

19

4

4

Показник важкості травматизму

37

9

57

Втрата робочого часу

704

34

241

Причини нещасних випадків: несправність інструменту, засобів захисту, помилкові дії та порушення трудової дисципліни.

5.2 Проектні заходи по охороні праці та вимогам безпеки

Вимоги до персоналу, який допускається до роботи з навантажувачем-подрібнювачем грубих кормів:

1. До обслуговування машин і обладнання по видаленню, обробці і зберіганню гною допускаються особи, які пройшли медичне обстеження, спеціальні тренування і практичне вивчення, і які мають відповідне посвідчення на право експлуатації машини і обладнання.

2. Відповідальність за безпечну експлуатацію машин і обладнання встановлена на відповідну особу в відповідності з Положенням про організацію роботи по охороні праці на підприємствах і організаціях.

3. Особи задіяні на роботах пов'язаних з приготуванням і зберіганням грубих кормів на фермах повинні знати:

призначення і зміст виконуваних операцій;

способи аварійного вимкнення машин і механізмів;

способи і прийоми безпечного виконання операцій;

способи надання першої долікарської допомоги потерпілим при нещасних випадках.

4. При обслуговуванні машин і механізмів декількома особами одночасно назначається старший із стажем роботи;

Вимоги до засобів захисту працюючих:

1. Засоби індивідуального захисту повинні видаватися адміністрацією підприємства робочим і службовцям в відповідності з інструкцією, в порядку видачі, зберігання і використання спецодягу, спецвзуття і інших засобів індивідуального захисту.

Проектом передбачені такі основні заходи, які забезпечують нормальні умови роботи, охорону праці й дотримання правил безпеки на фермі:

запроектовано санітарний пропускник, до складу якого входять побутові приміщення (душові, кімната відпочинку, шафи для спецодягу, взуття тощо);

щитове електрообладнання розміщене в спеціальних приміщеннях, доступ до яких мають лише спеціалісти-електрики;

робочі ферми забезпечуються спецодягом, спецвзуттям, захисними окулярами у відповідності з "Правилами техники безопасности в животноводстве" (табл.5.2);

у виробничих приміщеннях ферми і адміністративно-побутовому корпусі зберігаються аптечки для надання першої допомоги. На фермі передбачається організація санітарного поста з 2-х чоловік для надання першої допомоги;

зовнішнє пожежегасіння здійснюється від зовнішніх пожежних гідрантів, установлених на водопровідній мережі на відстані 15 м один від одного (розрахункова витрата води - 15 л/с);

у тваринницьких приміщеннях, складі грубих кормів (підстилки) обладнуються шафи і щити з навісами, пофарбовані у червоний колір. Мінімальний набір інвентарю: рукава викидні з гайками - 4, стволи - 1, сокири - 1, ломи - 1, багри - 2, відра - 2, прокладки гумові - 2. Крім цього на кожні 100 м2 приміщення встановлюють вогнегасник ОП-5 або ОП-3 біля шафи встановлюють ящик з піском і лопатою;

організація добровільної пожежної дружини з працівників не молодших 18 років;

установлення телефонного зв'язку з пожежним депо.

Таблиця 5.2

Потреба в спецодязі

Професія посада

Кількість працівників

Індивідуальні засоби захисту

Строк виконання, міс.

Потреба на рік

Ветлікар

1

Халат бавовняний

Фартух клейончастий

Чоботи гумові

Рукавиці гумові

Безрукавка тепла

12

24

24

6

24

1шт.

1шт.

1пара

2пари

1шт.

Завідуючий фермою

1

Халат бавовняний

Чоботи гумові

12

24

1шт.

1пара

Оператори кормоцеху

2

Халат бавовняний

Чоботи гумові

12

12

2пари

2пари

Оператори по доїнню

4

Халат бавовняний

Рукавиці бавовняні

Куртка на ваті

Чоботи гумові

12

4

24

12

4шт.

12пар

4шт.

4пари

Трактористи

6

Комбінезон

Рукавиці бавовняні

12

6

6шт.

12пар

Слюсарі-наладчики

5

Халат бавовняний

Рукавиці бавовняні

12

6

5шт.

10пар

Електрик

1

Халат бавовняний

Рукавиці гумові

12

6

1шт.

2пари

Технік

1

Халат бавовняний

Чоботи гумові

Рукавиці бавовняні

12

12

6

1шт.

1пара

2пари

Працівник складу

1

Халат бавовняний

Рукавиці бавовняні

Куртка на ваті

12

6

24

1пара

2пари

1шт

5.3 Аналіз процесів виникнення травмонебезпечних ситуацій на фермі

Виробниче обладнання, склад агрегату

Виробнича небезпека

Можливі наслідки

Заходи запобігання небезпечним ситуаціям

Небезпечна умова

Небезпечна дія

Небезпечна ситуація

Гноє-транспортер

Порушення технології прибирання, перевантаження транспортера

Скотник вилами проштовхує гній

Вирив вил з рук скотника

Травма

Прибирання гною починати тільки після включення транспортера в роботу. Гній у канал складати малими порціями.

Гноє-транспортер

Розрив стрічки горизонтального транспортера

Прицівник надівши трубу на рожковий ключ обетрає редуктор транспортера

Ключ злітає з вала

Травма

Виготовити гвинт з захватами для стягування стрічки транспортера. Виготовити огорожу висотою 0,8м

Вентилятор

Пасова передача від електричного двигуна до вентилятора не має огородження

Можливий випадковий контакт працюючого з відкритим приводом

Захват одягу працюючого

Травма

Пасовий привід вентилятора необхідно огородити

Колісний трактор МТЗ-80 з кормо-роздавачем

Трактор з несправною гальмівною системою

Перевищення швидкості руху, різкий поворот

Перекидання трактора

Аварія, травма

Організувати постійний контроль за технічним станом тракторів. Не допускати до роботи трактори з несправною гальмівною системою

Робота трактора МТЗ-80 з кормо-роздавачем

Трактор працює з відкритим ВВП

Невідключивши ВВП тракторист переступає карданний вал

Захват одягу

Травма

Провести позаплановий інструктаж з механізаторами. Не допускати до роботи трактори без захисних кожухів

6. Техніко-економічне обґрунтування проекту

Визначаємо собівартість 1т молока С (грн.) за формулою [20]:

(6.1)

де А - сумарні амортизаційні відрахування на будівлі, машини і обладнання, грн.;

Р - сумарні відрахування на поточний ремонт будівель, машин і обладнання, грн.;

З - загальна сума оплати праці працівників ферми (з доплатами і нарахуваннями), грн.;

Е - вартість електроенергії, грн.;

П - вартість паливно-мастильних матеріалів, грн.;

В - вартість води, грн.;

К - вартість кормів, грн.;

Пв - прямі витрати (охорона праці, вартість медикаментів тощо), грн.;

Н - накладні витрати (витрати по організації виробництва і управлінню), грн.;

Пп - вартість побічної продукції, грн.;

Пс - вартість супутньої продукції, грн.;

Вп - вихід валової продукції, т.

Сумарні амортизаційні відрахування на будівлі і обладнання (машини)

(6.2)

де і - норма амортизаційних відрахувань відповідно на будівлі і обладнання, %; , ;

та - вартість будівель і обладнання, грн.; приймаємо за аналогом-проектом: , .

Сумарні відрахування на поточний ремонт будівель і обладнання

(6.3)

де і - норма відрахувань на поточний ремонт відповідно будівель і обладнання, %; , ;

Витрати на оплату праці працівників ферми приймаємо за аналогом-проектом: З = 291520 грн.

Вартість електроенергії

(6.4)

де - поголів'я корів на фермі;

- норма споживання електроенергії на одну голову на рік; кВг•год/гол [21];

- вартість 1 кВг•год спожитої електроенергії, грн.;

Вартість паливно-мастильних матеріалів

(6.5)

де - витрата дизпалива на одну голову на рік, кг; приймаємо

- комплексна ціна 1 кг дизпалива, грн.; .

Вартість води

(6.6)

де - коефіцієнт, що враховує витрату води на технологічні потреби, k =1,1;

- середньодобове споживання води однією коровою, т, ;

- вартість 1 т води, грн.; Вв = 2 грн. (вода подається з власної свердловини).

Вартість кормів приймаємо виходячи з реальних витрат на корми в господарстві в 2010 рік: К = 291520 грн.

Прямі витрати приймаються в розмірі 5 % від суми амортизаційних відрахувань на поточний ремонт і техобслуговування:

Накладні витрати приймаються в розмірі 20 % всіх витрат без врахування вартості кормів:

Вартість побічної продукції (гною)

(6.7)

де - річний вихід гною на фермі; - вартість 1 т гною, грн., приймаємо (заданими господарства);

Вартість супутньої продукції (вартість приплоду)

(6.8)

де Вт = 376 гол - вихід телят від загального поголів'я корів (94 %); Д = 180 днів - мінімальна тривалість утримання телят на фермі; Ву - вартість утримання одного теляти в день, грн., приймаємо Ву = 13 грн. (за даними господарства).

Валова продукція (середньорічний надій молока)

(6.9)

де Нм - середньорічний надій молока від однієї корови, т, Нм = 3,0 т.

Собівартість 1 т молока

Затрати праці на виробництво 1 т молока (год) становлять:

(6.10)

де n - кількість виробничих працівників на фермі, n = 12 чол; - тривалість робочої зміни, год.,

Рівень рентабельності Р (%) виробництва продукції

(6.11)

де Ц - закупівельна ціна однієї тонни молока, грн.; приймаємо Ц = 3050 грн.

Окупність капіталовкладень

(6.12)

де Кз - загальні капіталовкладення, грн.;

Результати розрахунків заводимо в таблицю 6.1.

Таблиця 6.1

Показники порівняльної ефективності молочної ферми на 400 корів

Показник

Варіант

базовий

вихідний

Потужність ферми, корів

355

400

Кількість працівників, чол.

15

12

Капітальні вкладення, грн.

1209320

1771500

Валове виробництво молока, т

710

1200

Собівартість виробництва 1т молока, грн.

570

2941

Затрати праці на виробництво 1т молока, год.

61

29,2

Рівень рентабельності, %

6,2

37

Окупність капіталовкладень, років

-

0,6

Висновки та пропозиції

З метою підвищення продуктивності тваринництва, а також зниження собівартості продукції тваринництва та затрат праці на її виробництво в господарстві необхідно:

зміцнити кормову базу за рахунок розширення площ під кормові культури;

удосконалити годівлю тварин за рахунок згодовування кормів тваринам тільки в підготовленому вигляді у відповідності з науково-обґрунтованими раціонами;

впровадити промислові технології в поєднанні з технологічними досягненнями, прогресивні форми організації виробництва, праці та її оплати.

Впровадження проекту в практику забезпечить повну механізацію технологічних процесів на молочній фермі.

У результаті впровадження комплексної механізації на молочній фермі очікується зниження собівартості виробництва 1 т молока на 9 % і затрат праці на 22 %.

Список використаної літератури

1. Відомчі норми технологічного проектування: Скотарські підприємства: ВНТП-СНіП-46-1.94/Мінсільгосппрод України. - К.: Ноосфера, 1994. - 60 с.

2. Проектування механізованих технологічних процесів тваринницьких підприємств / І.І. Ревенко, В.Д. Роговий, В.І. Кравчук та ін.; За ред.1.1 Ревенка. - К.: Урожай, 1999. - 192 с.

3. БрагинецН.В., Палиткин Д.А. Курсовое и дипломное проектирование по механизации животноводства. - М.: Агропромиздат, 1991.191 с.

4. Брагінець М.В. Педченко П.В. Резчик І.Г. Монтаж, експлуатація і ремонт машин у тваринництві. - К.: Вища шк., 1991. - 359 с.

5. Машиновикористання у тваринництві / І.І. Ревенко, В.М. Манько, В.І. Кравчук; За ред.І.І. Ревенка. - К.: Урожай, 1999. - 208 с.

6. Завражнов А.М., Николаев Д.М. Механизация приготовления и хранения кормов. - М.: Агропромиздат, 1990. - 336 с.

7. Основы проектирования и расчет сельскохозяйственных машин / Л.А. Резников, В.Г. Ещенко, Г.Н. Дьяченко и др. - М.: Агропромиздат, 1991. - 543 с.

8. Воробьев В.А., Дегтярев Г.П., Филаткин П.А. Практикум по механизации и электрификации животноводства. - М.: Агропромиздат, 1989. - 255 с.

9. Кукта Г.М., Колесник А.Л., Кукта С.Г. Механизация и автоматизация животноводства. - К.: Высшая шк., 1990. - 335 с.

10. Буракова С.О., Підгородецький М.В., Марущак А.М. Записна книжка інженера з охорони праці. - К.: Урожай, 1991. - 168 с.

11. Семенов В.Ф., Сіваченко І.Ю., Федоряка В.П. Загальний курс агробізнесу. - К.: Знання, 2000. - 302 с.

12. Защиты объектов народного хозяйства от оружия мосового поражения: Справочник І Г.П. Демиденко, Е.П. Кузьменко, П.П. Орлов и др.; Под ред. Г.П. Демиденко. - К.: Вища шк., 1987. - 256 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.