Продуктивні та відтворні якості чорно-рябої молочної та червоно-рябої молочної породи корів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Перелік умовних позначень

Вступ молоко корова вим'я осіменіння

Розділ 1. Продуктивні та відтворні якості чорно-рябої молочної та червоно-рябої молочної породи (огляд літератури)

1.1 Створення української чорно-рябої молочної та червоно-рябої молочної породи

1.2 Молочна продуктивність корів

1.3 Фактори, що впливають на молочну продуктивність

1.3.1 Жива маса, вік телиць при плідному осіменінні і отеленні як фактори, які впливають на рівень їх майбутньої молочної продуктивності

1.3.2 Вплив екстер'єру і конституції на молочну продуктивність

1.3.3 Вплив тривалості сервіс-періоду та сухостійного періоду на молочну продуктивність

Розділ 2. Матеріал і методика досліджень та коротка характеристика господарства

2.1 Коротка характеристика господарства

2.2 Матеріал і методика досліджень

Розділ 3. Результати досліджень

3.1 Молочна продуктивність корів української червоно-рябої молочної та чорно-рябої молочної порід залежно від лінійної приналежності

3.2 Якісні показники молока корів української червоно-рябої молочної та чорно-рябої молочної порід залежно від лінійної приналежності

3.3 Тривалість сухостійного та сервіс-періоду у корів української червоно-рябої та чорно-рябої молочних порід

3.4 Морфологічні та функціональні властивості вим'я у корів української червоно-рябої і чорно-рябої молочних порід

3.5 Вплив віку та живої маси при першому осіменінні на молочну продуктивність

Розділ 4. Економічна ефективність

Розділ 5. Охорона праці

Висновки

Пропозиції

Список використаних джерел

Перелік умовних позначень

n - кількість

гол. - голів

М - середня арифметична величина

у - середнє квадратичне відхилення

m - похибка середньої арифметичної величини

МОП - міжотельний період

td - критерій вірогідності

Р - рівень значущості

Вступ

Молочне скотарство є найважливішою галуззю тваринництва нашої країни, оскільки забезпечує населення дієтичними продуктами харчування - молоком та яловичиною, які мають високі харчові якості і користуються підвищеним попитом у населення.

Молоко за споживчими властивостями займає друге місце після хліба, а за кількістю елементів харчування воно займає перше місце серед всіх продуктів тваринного походження.

З точки зору раціонального харчування в щоденному раціоні кожного жителя України повинно бути не менше 1 кг. молочних продуктів в перерахунку на молоко, з них не менше 0,5 л. молока в не переробленому вигляді (за винятком кип'ятіння і пастеризації). Нині ж, при виникненні кризової ситуації в Україні, низькою платоспроможністю населення, висока ціна молочних продуктів глибокої переробки (масла, сирів та ін.) робить їх недоступними для малозабезпеченого населення, частка незбираного молока в харчуванні жителів України складає до 80%. Тому існуюче положення відносно забезпечення країни молоком слід вважати критичним.

Україна має ідеальні умови для виробництва молока високої якості.

За існуючих проблем у молочній промисловості у більшості господарств, що мають намір продовжувати виробництво молока, слід створити такі умови відтворення стада, утримання на годівлі молочної худоби, які б забезпечували високу продуктивність тварин та високу ефективність виробництва молока з високими показниками якості.

Розв'язання проблеми збільшення виробництва молока та поліпшення якості продукції скотарства у великій ступені залежить від постійного удосконалення існуючих і виведення нових порід з високими адаптаційно продуктивними якостями. За останні десятиріччя в Україні створені нові вітчизняні високопродуктивні породи великої рогатої худоби, у тому числі і українська чорно - ряба молочна та червоно - ряба молочна породи.

Мета і завдання досліджень. Метою наших досліджень було вивчити господарсько-корисні ознаки корів залежно від їх походження в умовах СТОВ "Удай" Полтавської області.

Для реалізації мети вивчали молочну продуктивність, відсоток жиру в молоці корів за ряд лактацій, морфологічні та функціональні властивості вим'я. Крім того вивчали економічні показники виробництва молока від експлуатації корів залежно від їх походження.

Об'єктом досліджень були надій корів за першу, другу і третю лактації. Відсоток жиру в молоці. Форма вимені та інтенсивність молоковиведення. Тривалість сухостійного та сервіс-періодів.

Предмет дослідження - поголів'я молочних корів української чорно-рябої та червоно-рябої порід СТОВ "Удай".

Методи досліджень - зоотехнічні - надій і відсоток жиру в молоці, показник відтворної здатності. Крім того аналіз одержаних даних, порівняння показників, одержаних від використання тварин двох порід. Економічні - собівартість та рентабельність виробництва молока.

Розділ 1. Продуктивні та відтворні якості чорно-рябої молочної та червоно-рябої молочної породи (огляд літератури)

1.1 Створення української чорно - рябої молочної та червоно - рябої молочної порід

Нова порода потребує вивчення для надання їй постійної селекційної підтримки, оскільки порода представляється як своєрідний потік в еволюції тварин, нерозривно зв'язаний із змінами господарських умов [8].

У 70-х роках минулого століття науковцями Інституту розведення і генетики тварин УААН, Інституту тваринництва УААН, Інституту сільського господарства Полісся УААН, Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН, Вінницького НВО "Еліта", спеціалістами племінних об'єднань і господарств України було розроблено і впроваджено програму створення нової чорно - рябої молочної породи великої рогатої худоби з продуктивністю корів 6-8 тис. кг молока, придатних для ефективного використання в умовах машинної технології. Запропоновані методи відтворного схрещування передбачали поєднання в новій породі кращих селекційних ознак поліпшуючої голштинської, зокрема надій, технологічність вим'я, а від місцевої чорно - рябої - жирномолочність, плодючість, м'ясні якості [17, 20].

Як при розробці програм, так і в процесі їх виконання було реалізовано ряд нетрадиційних підходів і методів. Так, частка спадковості голштинської (65-80%) і материнської чорно - рябої (20- 35%) порід в генетичній конструкції була визначена як умовний орієнтир. В усіх робочих програмах для конкретних стад і племпідприємств наголошували, що головне не апріорно розраховані частки крові у тварин так званого кінцевого генотипу, а прояв бажаного типу, характер і рівень продуктивності, технологічні особливості худоби. При цьому реконструкцію генофонду материнської породи почали у провідних племзаводах. На перших етапах роботи при нестачі сперми чистопородних голштинських і кінцевих генотипів, широко використовували і кращих напівкровних бугаїв. Обов'язковою умовою скрізь була категорична відмова від зворотного схрещування [22].

Одним з провідних принципів створення породи була комплексна оцінка генотипів на всіх етапах селекційного процесу з урахуванням їх генеалогії та відповідності бажаному типу. При аналізі генотипових особливостей тварин враховували маркірування їх спадкової інформації алелями поліморфних систем [24].

У результаті тривалої (понад 20 років) наукової і практичної роботи науковців та практиків створено нову породу з офіційною назвою українська чорно - ряба молочна. Експертною комісією в 1995 році проведено державну апробацію породи та її структурних формувань. У складі української чорно-рябої породи як селекційні досягнення і структурні формування апробовані три внутріпородні (зональні) типи: центрально-східний, західний і поліський. Одночасно апробовано київський, харківський та подільський заводські типи.

Нова українська чорно-ряба молочна порода складається з шести ліній, родоначальниками яких є чистопородні голштинські плідники: Монтфреч КЧП - 50; Суддин КЧП-735; Астронавт КЧП-749; Ельбрус КГФ-10; Борд 3381246; Алем 5113607. У племзаводах створено 55 високопродуктивних заводських родин [40].

Найбільш крупний і високопродуктивний масив формує центрально-східний внутріпородний тип, який створений на основі симентальської та голландської худоби з використанням, насамперед, чистопородних плідників голштинської породи. Частка спадковості поліпшуючої породи у цьому типі однакова і перебуває в межах 5/8-7/8 - кровності голштинів. Дещо дрібнішими тваринами характеризується чорно - ряба худоба західного регіону та представники європейської селекції: голландська, німецька.

На початку 90 років минулого століття у зоні діяльності племоб'єднань Львівської області використовували 380 бугаїв плідників, із них 27,0% місцевих чорно - рябих, 35,2% - німецьких чорно - рябих, 21,0% - голландських чорно - рябих і найменше - 16,8% голштинських чорно - рябих.

При створенні західного внутріпородного типу української чорно - рябої молочної породи широко використовувалися, крім голштинських бугаїв, тварини голландської та німецької чорно - рябої породи [22]. Тварини німецької і голландської селекції були також голштинізовані, але перевірені за якістю нащадків і за м'ясною продуктивністю, а тому відповідали більше комбінованому типу.

Зниження молочної та м'ясної продуктивності, відтворних здатностей, тривалості використання корів в незадовільних умовах утримання і годівлі підтверджується роботами вчених [29, 39].

У породі є достатня структура, яка забезпечить її подальше поліпшення. Важливо при цьому закріпити цінні спадкові задатки тварин виведених внутріпородних і заводських типів, ліній та родин, виходячи із конкретних умов племгосподарств. Тому, особливо на етапі відтворення і розвитку нової породи, як зазначають М.Зубець та В.Буркат [20] пріоритетного значення треба надавати не умовній "кровності", а відповідності тварин цільовим стандартам за провідними ознаками [43].

Таким чином, в українській чорно - рябій молочній породі, зокрема в західному внутріпородному типі, сформувалися популяції худоби різних генотипів, переважна більшість частки спадковості голштинської породи [32].

Для підвищення генетичного потенціалу чорно-рябої худоби в західному регіоні України вже починаючи з 60 років минулого століття було розпочато завезення та інтенсивне використання у стадах бугаїв естонської, голландської і голштинської порід, а в останні роки - бугаїв німецької чорно-рябої породи.

Вирішення проблеми підвищення продуктивності худоби багато в чому залежить від знання стану порід, від правильності і своєчасності застосування досягнень селекційної науки. Прискорення процесу підвищення потенціалу молочної продуктивності значною мірою пов'язане з ефективним застосуванням кращих світових генетичних ресурсів.

Українська червоно - ряба молочна порода створювалася саме за рахунок широкого використання плідників червоно - рябої голштинської породи американської і канадської селекцій, яка має найвищий у світі потенціал молочності [33, 34, 41].

Метою створення цієї нової породи було виведення молочної худоби, яка поєднує в собі високу адаптаційну здатність до умов годівлі симентальської породи і високу молочну продуктивність, а також технологічність голштинів.

Порода виведена відтворним схрещуванням сименталів (материнська порода) з червоно-рябими голштинами (батьківська). В окремих зонах додатково використовували монбельярдів і айрширів. Програмою і схемами виведення породи передбачалося в кінцевому умовному генотипі тварин мати 65--80% спадковості голштинів. Однак за основний критерій брались не апріорно розраховані частки крові вихідних порід, а прояв бажаного типу, рівень продуктивності, технологічні особливості худоби (висота в холці дорослих корів -- 141 см. і вище, обхват грудей -- 210 см., обхват п'ястка -- 18--19 см., швидкість доїння -- 2,4--2,7 л./хв).

Стосовно до умов стад кожного базового господарства розроблялись цільові стандарти для корів створюваних ліній, які могли бути меншими чи більшими, але їх рівень повинен був відповідати державному завданню і бути не нижчим: надій повновікових корів 5000-5600 кг., вміст жиру в молоці 3,6-3,8%.

Як структурні формування до центрального внутрішньопородного типу входять київський, прилуцький і черкаський заводські типи, до південно-східного -- вінницький та харківський. Найпродуктивніші корови в черкаському типі. Середній надій 2311 первісток становить 5016 кг молока жирністю 3,87%, за другу лактацію від кожної з 1626 корів одержали відповідно по 5698 кг. за жирності 3,88% і за повновікову від 1007 корів -- по 6068 кг. із вмістом жиру 3,89%.

Породними ознаками тварин української червоно - рябої молочної породи є міцна, щільна конституція, гармонійна будова тіла, червоно - ряба масть. Вим'я ванно - чи чашоподібної форми, пропорційно розвинене, з великим запасом, міцною підвішуючою зв'язкою, щільно прикріплене.

Важливою особливістю роботи щодо виведення української червоно - рябої молочної породи було те, що ще в період створення, становлення було звернено особливу увагу на формування генеалогічної структури. Лінії виводились одночасно із створенням породи, тобто із застосуванням схрещування симентальської та голштинської порід.

На перших етапах виведення ліній передбачалось застосування споріднених підборів. Цей момент варто вважати позитивним, бо він передбачав роботу з гетерозиготними тваринами й забезпечував швидше приведення в певну систему викликаної схрещуванням різноманітності [47].

В основу планування тісних споріднених парувань було покладено загальне положення, на яке вказував ще Ч. Дарвін: користь, здобута селекціонером в результаті застосування інбридингу, значно перевищує шкідливу дію, що у багатьох випадках не така вже велика.

У породі розводять тварин 12 власних ліній. З них лінії Імпрувера 333471, С'юпріма 333470, Хановера 1629391, Дон Жуана 7960, Шеврея 6241 і Майєрдел Сатейшна 1599075 апробовані як заводські, а лінії Б. X. Нагіта 300502, Чіфа-Валіанта 1654414, Динаміка 359742, Енгансера 343514, Кавалера 1620273 і Рігела 353882 перебувають на стадії виведення. Лінія Динаміка відгілкувалась від лінії Хановера. При використанні в масиві породи чистопородних голштинських бугаїв враховуються також і традиційні лінії поліпшуючої породи. У породі з позитивними результатами апробовані 58 заводських сімейств.

Варто вважати закономірним, у зв'язку з перспективою селекції української червоно - рябої молочної породи, що близько 20-25% породи повинно удосконалюватись за рахунок поглинального схрещування з червоно-рябими голштинами [45].

Решта поголів'я нової породи повинна поліпшуватись шляхом внутрішньопородної селекції, що передбачає виявлення та інтенсивне використання породних генетичних ресурсів. Виняткове значення набуває пошук і широке використання плідників. При цьому головну увагу потрібно приділяти як молочній продуктивності нащадків, так і здатності інтенсивно рости, характеризуватися добрими м'ясними якостями.

1.2 Молочна продуктивність корів

Молоко - найбільш повноцінний біологічний продукт харчування людини. Саме тому цей продукт взятий за стандарт при створенні синтетичних продуктів їжі, або замінників природних речовин.

Молоко зі всіма його складовими компонентами синтезується у клітинах секреторного епітелію, який вистилає внутрішню порожнину альвеол молочної залози і протоків, що виходять з альвеол. Секреторний епітелій вистилає також молочні трубки, які є і в теличок. Цим пояснюється факт можливості роздою нетільних телиць при масажуванні молочної залози, але отриманий за такої обставини секрет молочної залози нерівноцінний за своїм складом нормальному молоку [3].

Утворення молока і виведення його з вим'я є складним секреторним процесом, що регулюється нервовою системою і гормонами. Всі необхідні речовини, з яких синтезується молоко, доставляються в альвеоли кров'ю. Для утворення 1 л. молока необхідно, щоб через кровоносні судини вим'я пройшло 400-500 л. крові. Це означає, що навіть у корови з середнім рівнем продуктивності проходить через вим'я 5 - 6 тонн крові за добу.

Молочна продуктивність є одним із основних показників племінної цінності корів. Рівень її визначається спадковістю (генотипом) і умовами життя. Фенотипові ознаки (надій, вміст жиру та білка в молоці, жива маса) визначаються складною взаємодією спадковості з умовами життя [48].

У селекційному процесі для покращення якості вим'я корів, придатного до машинного доїння, важливе значення має підготовка нетелей до лактації, яка крім активного моціону і повноцінної годівлі, включає стимуляцію молочної залози шляхом її масажування в другій половині тільності.

Умови утримання худоби є невід'ємною частиною технології і можуть сприяти підвищенню надою або, навпаки, викликати зниження його. Дослідами встановлено, що зниження температури в корівнику на кожні 10°С за інших рівних умов викликало збільшення вмісту жиру в молоці на 0,2% і зменшення надоїв на 7-10 % [9].

Відомо, що процентний вміст жиру в молоці залежить не тільки від генетичних чинників, але й від структури та повноцінності раціонів. Корови з недостатньо високим вмістом жиру, здатні зберегти жирномолочність на оптимальному рівні за рахунок збалансованості раціонів і включення до них жирових добавок.

У племінній роботі при оцінці корів поряд із загальною молочною продуктивністю необхідно враховувати також їх здатність утримувати тривалий час надій на високому рівні в ході лактації. У високопродуктивних корів, хід лактації яких стимулюється роздоюванням, максимальний добовий надій спостерігається на третьому - четвертому місяцях лактації. Найвищий добовий надій здебільшого збігається з максимальним місячним надоєм. Рівень продуктивності корів залежить від часу, протягом якого корова здатна підтримувати максимальний добовий надій і рівномірності перебігу лактації [14].

Кількість надоєного молока за лактацію значною мірою залежить з одного боку, від того максимального добового надою, якого корова досягла під час роздоювання, а з іншого, від так званого коефіцієнта постійності надою та здатності підвищувати його протягом тривалого часу на досягнутому рівні.

Молочна продуктивність української чорно-рябої молочної породи у кращих племінних стадах становить 6000--8000 кг. молока жирністю 3,6--3,8%. Корови - рекордистки: Регата 7216 (3-13755-3,30), Крапка 108 (2-12227-4,08-499), Билина 1021 (2-10669-3,50), Рубрика 3425 (4-10543-4,29).

Генетичний потенціал української червоно - рябої молочної породи за молочною продуктивністю перебуває на рівні 6500--7500 кг молока за лактацію.

Молочна продуктивність 7825 апробованих корів центрального типу становила 4691 кг. молока жирністю 3,86% за першу лактацію, відповідно 5684 кг. та 3,9% -- за повновікову. У південно - східному типі апробовано 5276 корів з надоєм за першу лактацію 4077 кг молока і 5218 кг. за повновікову за жирності 4 -- 4,02%.

Важливим фактором інтенсифікації молочного скотарства і резервом підвищення молочної продуктивності є широке впровадження індивідуального та масового роздоювання корів. Численними експериментальними роботами доведено, що ефективність роздоювання тварин зростає при застосуванні масажу молочної залози в нетелей, оскільки завдяки йому покращується форма вим'я у корів - первісток, зростає його залозистість, підвищується швидкість молоковіддачі, збільшується індекс вим'я, формується стереотип поведінки до машинного доїння [18, 46].

1.3 Фактори, що впливають на молочну продуктивність

Продуктивність корів обумовлюється багатьма факторами, які можна розподілити на дві основні категорії: паратипові та генотипові.

До першої відносять - рівень і повноцінність годівлі, мікроклімат, умови утримання тварин та інші фактори зовнішнього середовища. За раціонального регулювання цих факторів можливо суттєво і швидко підвищити продуктивність корів, але не вище рівня, зумовленого їх спадковими можливостями.

Отже, до другої категорії факторів відносять - генотипові. Підвищення продуктивності тварин, яке обумовлено спадковими факторами, досягається селекцією. Порівняно з факторами середовища, останні забезпечують стійке збільшення продуктивності існуючого покоління. При цьому весь селекційний процес тісно пов'язаний з генетикою популяцій, що базується на вивченні складного комплексу факторів.

Рівень молочної продуктивності і склад молока визначаються великою кількістю чинників. За своїм впливом їх можна розділити на внутрішні і зовнішні. Перші обумовлюються генетичними даними і фізіологічним станом тварини, другі - зовнішнім середовищем.

До чинників зовнішнього середовища відносяться годівля, утримання тварин і клімат, до фізіологічних - період лактації; вік, вагітність, тічка, стан здоров'я. З внутрішніх чинників, що обумовлюють рівень молочної продуктивності і властивості молока, велике значення мають спадкові особливості тварин, що сформувалися завдяки племінній роботі з кожною окремою породою і стадом. Надій молочної корови на 35% -- обумовлений годівлею і утриманням, на 25% -- генетичними особливостями, на 25% -- станом здоров'я тварини і на 15% -- роком лактації і сезоном.

На рівень молочної продуктивності також впливає сезон отелення. Це зумовлено головним чином кліматичними факторами, умовами годівлі та утримання молочної худоби протягом року. Крім того, для правильної, більш точної оцінки популяційно-генетичних параметрів по стадах, племінних достоїнств бугаїв, результатів добору і підбору необхідно виключити вплив факторів навколишнього середовища. Одним з таких факторів, що впливають на оцінку генотипу тварин, є сезон отелення [3, 5].

Молочна продуктивність великої рогатої худоби відноситься до групи кількісних ознак, які значно змінюються під впливом умов життя. Звідси різноманітність фенотипів, яка спостерігається в кожному стаді, повинна розглядатися як результат відмінної реакції різних генотипів на умови середовища, в яких розвивалися і використовувалися тварини. Вплив умов годівлі та утримання на організм тварин і подальшу продуктивність є також одним із важливих факторів. Годівля сприяє більш повному виявленню генетичного потенціалу тварин. При вивченні питання щодо направленої зміни організму велике значення надається правильній організації годівлі сільськогосподарських тварин у різні періоди їх життя. Встановлено, що високий рівень годівлі та дотримання зоогігієнічних норм обумовлює підвищення обміну речовин, інтенсивний розвиток органів, прискорення росту і покращання репродуктивної здатності.

Основним методом удосконалення молочних порід є внутріпородна селекція. Цей метод оснований на закономірностях мінливості, спадковості і взаємозв'язку господарсько-корисних ознак.

1.3.1 Жива маса, вік телиць при плідному осіменінні та отеленні як фактори, які впливають на рівень їх майбутньої молочної продуктивності

Оптимальний вік першого отелення в зв'язку з величиною майбутньої молочної продуктивності і тривалістю господарського використання корів досі залишається предметом дискусії. Думка багатьох авторів зводиться до того, що величина надою первісток значною мірою залежить від їх віку та живої маси при отеленні [19].

Є.А. Новиков за результатами проведених дослідів на коровах чорно - рябої породи прийшов до висновку, що корови, які отелилися перший раз у віці 24-27 місяців, за весь період їх використання дали значно більше молока, ніж ті, які отелилися перший раз у віці біля 36 місяців. Аналогічну думку висловив і Ф.Ф. Ейснер, який вважає, що кращим віком першого отелення є вік 24-27 місяців [28, 35].

Як свідчать наукові дослідження і практичний досвід, інтенсивне вирощування ремонтного молодняку молочних порід з одержанням першого отелення у віці 24-27 міс., ефективне як з селекційної та господарської, так і з економічної точок зору. Осіменіння в оптимальні строки добре розвинених телиць дає змогу скоротити на 10-12% витрати на вирощування корів, оскільки за непродуктивний період при вирощуванні телиць щомісячно витрачається 180-200 корм. од.

Більш раннє парування телиць забезпечує також одержання більшої кількості молока в середньому на кожний рік життя тварини.

У сучасних рекомендаціях щодо використання телиць для відтворення вказується, що їх маса при першому осіменінні повинна становити не менше 70% від маси дорослої корови. Численними дослідженнями встановлено позитивний зв'язок між живою масою та розмірами телиць при першому осіменінні та їх наступною молочною продуктивністю [28].

Статева зрілість, або здатність до відтворення, настає у тварин значно раніше, причому, залежить це від їхніх видових і породних особливостей, а також від рівня та повноцінності годівлі. У телиць вона проявляється у віці 6-7 міс. За недостатній годівлі статеве дозрівання настає пізніше. Господарська зрілість - вік, коли можна осіменяти телиць, а бугайців використовувати як плідників.

Практикою встановлені такі середні оптимальні строки першого парування: телиць - 16-18 міс. Строки першого парування тварин залежать також від їхніх індивідуальних особливостей і скороспілості.

Сільськогосподарські тварини характеризуються великим строком біологічного довголіття. Тривалість продуктивної служби тварин значно менша від можливої тривалості життя. Зокрема, молочних корів використовують 8-10 років. Тварин, які становлять велику племінну цінність використовують значно довше.

Телиць осіменяють у віці 16 - 18 місяців за умови, що вони мають не менше 380 - 400 кг живої маси. Збільшення віку першого осіменіння небажане через збитки на вирощування та недоотримання молока, погіршення відтворної здатності. Вік першого отелення - 25-27 місяців.

Жива маса корів позитивно корелює з молочною продуктивністю. Особливо важливе значення величина живої маси має для корів - первісток. Відомо, що рівень надою, як основна ознака селекції молочних корів, пов'язаний з їх живою масою, бо великі тварини здатні споживати більше корму для утворення молока. Вказана закономірність не прямолінійна і тому підвищення надою може проходити при збільшенні живої маси корів лише до певного рівня [5, 11].

Великорослі корови молочного типу продуктивніші і вигідніші. Проте, якщо не враховувати тип худоби, то спостерігається криволінійний характер зв'язку між живою масою і молочністю корів. Зв'язані показники молочної продуктивності та живої маси корів після третього отелення і старше за бажаний тип наступні: 1000 кг молока і більше у тварин молочних порід з високим надоєм з розрахунку на 100 кг живої маси.

Якісний ремонт стада -- важлива передумова підвищення темпів генетичного потенціалу молочної продуктивності корів. Інтенсивність росту телиць, які призначені для ремонту стада, має забезпечити максимальну молочну продуктивність тварин, впливати на економічну ефективність молочних ферм і в цілому обмежити вартість їх вирощування. Встановлено, що жива маса тварин, яка не відповідає стандарту вагового та лінійного росту, після їх отелення |призводить до зниження молочної продуктивності та подовжує сервіс-період [37].

Висока економічна ефективність використання корів, яких вперше осіменяли в більш ранньому віці, досягається в основному за рахунок скорочення часу непродуктивного утримання телиць до їх осіменіння. Це сприяє подовженню тривалості періоду продуктивного використання корів, зростанню їх прижиттєвих надоїв і відтворної здатності, зниженню витрат на вирощування і, як результат, - вищій економічній ефективності використання маточного поголів'я [13].

1.3.2 Вплив конституції і екстер'єру на молочну продуктивність

Більшість ознак, за якими ведеться селекція великої рогатої худоби, зв'язана між собою. Зміна будь - якої властивості організму, неминуче тягне за собою його загальну перебудову і перш за все тих властивостей, які знаходяться в певному і найбільш тісному функціональному зв'язку з ознакою, яка змінилася.

Дослідження в галузі генетики, селекції, онтогенезу показали, що для популяції живих організмів найбільш характерний кореляційний, а не функціональний зв'язок між ознаками. Характер цього зв'язку дуже різноманітний і залежить від конкретних умов розвитку популяції.

Взаємозв'язки, які існують в організмі, не абсолютні, а знаходяться під контролем і управлінням природного і штучного добору. В процесі добору можуть виникати позитивні і негативні кореляції. Певні кореляції можуть утворюватися і під впливом середовища. Однак більшість з них є не що інше, як наслідок спільного впливу генетичних і середовищних факторів [34].

Встановлення рівня молочної продуктивності корів за їх зовнішнім виглядом давно приваблювало тваринників, як вчених, так і практиків. Кращі з них достатньо вірогідно судять про продуктивні можливості корів, наприклад, за станом вим'я - його величиною, формою і консистенцією. Корови з ванноподібною і чашоподібною формами вим'я мають підвищені надої. Позитивний зв'язок між морфологічними і функціональними особливостями вим'я реєстрували в своїх дослідженнях багато вчених [7, 36, 39].

Що ж до показників екстер'єру в цілому, то зоотехнічна література багата суперечливими даними про зв'язок екстер'єру і величини надою корів.

1.3.3 Вплив тривалості сервіс - та сухостійного періодів на молочну продуктивність

Необхідною передумовою підтримання чисельності поголів'я та забезпечення високого рівня виробництва тваринницької продукції є відтворення тварин.

Процес відтворення в кожному господарстві визначається видовими та породно-біологічними особливостями тварин, конкретними природними і економічними умовами, а також зоотехнічними вимогами до тварин.

Дослідження щодо поліпшення відтворної здатності маточного поголів'я великої рогатої худоби займають одне з чільних місць у наукових програмах Інституту розведення та генетики тварин УААН впродовж довгого часу. Господарське значення цієї проблеми пояснюється тим, що збитки від неплідності корів досить великі [31, 42].

Одним з показників відтворювальної здатності є тривалість сервіс-періоду. Час від отелення до плідного осіменіння залежить передусім від характеру перебігу післяотельного періоду, який характеризується значними змінами в організмі самок.

Вченими доведено, що заплідненість корів при сервіс-періоді, тривалістю менше 30 днів знижується до 25-30%, а подовження його понад 90 днів економічно недоцільне, тому що зростають тривалість лактації та міжотельного періоду .

Важливим показником є міжотельний період. За норму прийнято його тривалість в 365 днів. Тривалість понад 365 днів призводить до зниження надоїв. У господарстві міжотельний період коливається в межах 360 - 380 днів.

Плодючість великої рогатої худоби являє собою біологічну ознаку, яка складається з ряду показників відтворної здатності. Важливими показниками оцінки плодючості корів є запліднюваність їх після першого осіменіння та індекс осіменіння.

Запліднювальна здатність маток після першого осіменіння - це відношення кількості тварин, які запліднилися до всіх, яких осіменяли протягом певного періоду.

Сухостійний період - проміжок від запуску до отелення. Короткий (менше 30 днів) і довгий (понад 80 днів) сухостійний періоди негативно відображаються на молочній продуктивності. Його скорочення також негативно впливає на ріст теляти в останній період внутрішньоутробного розвитку і на підготовленість корови до наступної лактації, а збільшення помітно підвищує невиробничі витрати на утримання молочного стада. Тривалість сухостійного періоду впливає на ріст плоду, якість молозива і майбутню молочну продуктивність корови.

Сухостійний період є найбільш напруженим, оскільки саме в цей період відбувається інтенсивний ріст плоду та підготовка організму матері до нової лактації. Недостатнє забезпечення раціону, саме в цей період, вітамінами і мінеральними речовинами, призводить до порушення метаболічних процесів в організмі тільних тварин, що в свою чергу може призвести до виникнення родових і післяродових ускладнень, а також до зниження молочної продуктивності. Отже, основну увагу необхідно приділяти профілактиці порушень обміну речовин під час сухостійного періоду [42, 50].

Розділ 2. Матеріал і методика досліджень та коротка характеристика господарства

2.1 Коротка характеристика господарства

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю СТОВ "Удай" Лубенського району Полтавської області було засновано 1 квітня 2004 року на приватній основі, шляхом приєднання орендованих земельних і майнових паїв у колишніх членів КСП "Ім. 40-річчя Жовтня".

Господарство об'єднує три населених пункти: Єнківці, Бієвці, Горобії.

Центральна садиба товариства знаходиться в селі Бієвці. Товариство має основні поточні рахунки та інші допоміжні рахунки в ЛФ АБ "Полтава-Банк", ЛФ АППБ "Аваль", ЛФ ТОВ "Укрпромбанк".

Виробничий напрям СТОВ "Удай" м'ясо-молочний із розвиненим зерновим господарством. У структурі сільськогосподарських угідь значну частину складають орні землі. У цілому інтенсивність землекористування в господарстві висока. Про це свідчать дані, наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Наявність земельних угідь у СТОВ "Удай" станом на 01.01.2011 рік

Види угідь	Площа, га.	%
Загальна земельна площа	5544	100
Всього с-г. угідь, з них:	5544	100
рілля	4791	86,4
пасовища	249	4,5
Сіножаті	278	5,0
Багаторічні насадження	226	4,1

З наведеної таблиці можна зробити висновок, що в господарстві розораність земель досить значна і складає 86,4%. Основними сільськогосподарськими культурами, які вирощують на цих, землях є: зернові озимі та ярі, кукурудза на силос та зелений корм, багаторічні трави. Урожайність основних сільськогосподарських культур за останні 3 роки представлена у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Урожайність основних сільськогосподарських культур, ц/га

Культура	Роки
	2008	2009	2010
Зернові - всього	41,1	49,0	36,0
у т. ч. озимі зернові	42,4	39,2	38,0
ярі зернові	24,9	26,4	28,0
Кукурудза, на силос і зелений корм	313	290	280
Багаторічні трави на зелений корм	198	207	184
Багаторічні трави на сіно	35	34	31

Як свідчать дані таблиці, урожайність культур у різні роки досить строката. У 2010 році відзначається зменшення урожайності кукурудзи на силос та зелений корм, що пов'язано із погодними умовами. Низька урожайність зернових культур в цілому пояснюється недосконалою агротехнікою вирощування, а також дефіцитом мінеральних та органічних добрив.

Аналізуючи показники галузі тваринництва в господарстві (табл. 2.3), слід зазначити, що поголів'я тварин щороку збільшується. За останні 3 роки зростання поголів'я склало 823 голови, у тому числі 373 корови. Молочна продуктивність корів в господарстві досить висока і складає біля 5600 кг. молока на голову за рік, хоча у 2010 році порівняно з 2009 роком зменшилась на 91 кг., що пов'язано із збільшенням поголів'я корів за рахунок закупівлі нетелей. У той же час середньодобові прирости молодняку великої рогатої худоби залишаються на недостатньо високому рівні і коливаються за останні 3 роки в межах 583-668 г.

Вихід телят на 100 корів у господарстві також не високий. Поголів'я основних свиноматок в господарстві значно зросло у 2010 році.

Таблиця 2.3. Основні показники галузі тваринництва

Показник	Роки
	2008	2009	2010
Загальна кількість великої рогатої худоби, голів	1116	1389	1939
у т. ч. корів	560	850	933
Надій на фуражну корову, кг	5368	5729	5638
Вихід телят на 100 корів, %	78	84	82
Середньодобовий приріст молодняку великої рогатої худоби, г.	583	668	661
Загальна кількість свиней, голів	633	1801	2325
у т.ч. основних свиноматок	55	109	200
Вихід поросят від 1 свиноматки, голів	21,0	16,1	12,2

Вихід поросят на одну свиноматку у 2008-2009 роках був непоганий, а у 2010 році порівняно з 2008 роком він знизився на 8,8 голів.

2.2 Матеріал і методика досліджень

Дослідження за темою магістерської роботи проводились в умовах СТОВ "Удай", що знаходиться в Лубенському районі Полтавської області Виробничий напрямок господарства - молочне скотарство, рослинництво підпорядковано в основному кормовиробництву.

Матеріал досліджень - корови української чорно - рябої молочної і червоно - рябої молочної порід.

У дослідженнях була поставлена мета вивчити рівень основних продуктивних та відтворних якостей корів української чорно - рябої молочної і червоно - рябої молочної порід методом дослідження молочної продуктивності, а саме рівня надоїв за лактаціями, вмісту жиру та білка. Вплив сухостійного та сервіс - періодів на молочну продуктивність, а також вивчення морфологічних та функціональних властивостей вим'я.

Тварини були типовими для української чорно - рябої молочної і червоно-рябої молочної порід.

Дослід проводився за методом груп. Формування груп відбувалося шляхом репрезентативної вибірки, залежно від лінії корів, що мали три і більше лактацій.

Для цього було досліджено належність корів до певної лінії і на підставі цього було сформовано чотири дослідні групи української чорно-рябої молочної та чотири дослідні групи української червоно-рябої молочної порід.

Згідно сформованих груп проводили дослідження продуктивності за лініями, а саме було вивчено надій, вміст жиру та білка в молоці, сухостійний та сервіс-період за першу, другу, третю лактації, а також форму вим'я та інтенсивність молоковиведення.

Статистичну обробку експериментальних даних проводили з використанням програми MS Excel:

· середню арифметичну (М) визначали з допомогою функції CРЗНАЧ;

· стандартне відхилення (у) - за функцією СТАНДОТКЛОН;

· помилку середньої арифметичної (m) вираховували за формулою:

Розділ 3. Результати досліджень

3.1 Молочна продуктивність корів української червоно-рябої молочної та чорно-рябої молочної порід залежно від лінійної приналежності

Інтенсифікація молочного скотарства пов'язана з підвищенням молочної продуктивності, використанням високого генетичного потенціалу тваринного організму. Створення високого генетичного потенціалу молочного стада, який обумовлює високі показники надоїв, можливе завдяки чіткому виконанні методів племінної роботи.

Племінна робота, це не що інше, як система заходів, спрямованих на поліпшення спадкових якостей сільськогосподарських тварин і підвищення їх продуктивних та відтворних показників [11].

Породи інтенсивного типу з високим генетичним потенціалом молочної продуктивності, як правило, здатні мати високі надої молока вже за першу лактацію, що було підтверджено в результаті проведених нами досліджень [13]. Величина надою - найважливіша селекційна ознака молочної худоби, від якої у певній мірі залежать економічні результати виробництва.

Молочне поголів'я української червоно-рябої молочної та червоно - рябої молочної порід вже генетично підготовленні до найбільш високих надоїв. Однак з підвищенням показників молочної продуктивності все більш проблематичним постають питання відтворення поголів'я [25].

Деякі вчені заперечують негативних взаємозв'язок між високими надоями корів та статевою циклічністю і запліднюваністю, інші автори відмічають, що оскільки відтворення є основним фактором, що викликає лактацію, ці процеси взаємопов'язані [5, 42].

Отримані нами результати дозволяють зробити висновок, що за підвищення молочної продуктивності, а саме збільшення надоїв знижується відтворна здатність корів, збільшуються тривалість сервіс - та міжотельного періодів [15].

Величина надою залежить від сталості лактаційної кривої, тобто здатності тварини утримувати рівноцінний надій протягом тривалого часу на достатньо високому рівні.

Висока і стійка лактаційна крива відображає міцність конституції корови - здатність тривалий час витримувати високе функціональне навантаження. Цю обставину потрібно обов'язково враховувати і використовувати в селекційній роботі.

Уміння управляти лактаційною діяльністю корів у практичній роботі з удосконалення існуючих та створення нових порід і типів великої рогатої худоби з високою молочною продуктивністю має велике значення. Управлінням лактаційною діяльністю намагаються отримати не лише найбільшу кількість молока за найменших затрат праці та засобів, але й досягти систематичного підвищення продуктивності корів [30, 31].

Аналіз показників молочної продуктивності тварин стада господарства СТОВ "Удай" характеризує достатньо високий рівень надоїв корів української чорно - рябої молочної та червоно-рябої молочної породи.

На основі проведених досліджень та одержаних результатів за надоями корів української червоно - рябої молочної породи різних ліній, встановлено, що найвищий надій за першу лактацію мали дочки лінії Хановера - 5794 кг., які за цим показником лише незначно переважали ровесниць з ліній Рігела Реда та Кавалера Рс (133 і 498 кг. відповідно). У той же час, за ідентичних умов утримання та годівлі найменшими показниками надоїв за першу лактацію характеризувалася дочки лінії Чіфа - 4715 кг. молока. Надій корів даної лінії дещо покращився по другій лактації - 5773 кг. молока, і знову зменшився по третій лактації - 4858 кг. молока. Маючи найкращу продуктивність за надоями по першій лактації дочки лінії Хановера не змогли утримати її в наступних лактаціях, по другій лактації надій становив - 5970 кг. молока, а по третій лактації лише - 5100 кг. молока.

.

Таблиця 3.1. Молочна продуктивність корів української червоно-рябої молочної породи

Лінія

Кількість дочок, n

Надій, кг

Всього за ІІІ лактації

І лактація

ІІ лактація

ІІІ лактація

Чіфа 1427381.62

26

4715 ± 168,5

5773 ± 211,2

4858 ± 113,2

15346 ± 104,3

Хановера Ред

15

5794 ± 214,6

5970 ± 119,9

5100 ± 165,5

16864 ± 150,0

1629391.72

Рігела Ред

24

5661 ± 124,1

6403 ± 163,8***

6575 ± 124,2***

18639 ± 110,7***

352882.78

Кавалера Рс.

15

5296 ± 147,3

4517 ± 197,2

5464 ± 138,9

15277 ± 121,1

1620273.72

В середньому

80

367

±

58,6

663

±

73

249

±

60,5

6279

±

14,0

Примітка: ^*** Р 0,001

Таблиця 3.2. Молочна продуктивність корів української чорно-рябої молочної породи

Лінія	Кількість	Надій, кг	Всього за
	дочок, n	І лактація	ІІ лактація	ІІІ лактація	ІІІ лактації
Р. Соверінга	14	6415 ± 173,9***	6916 ± 156,5***	6416*** ± 136,8	19747 ± 149,1***
198998
Валіанта 1650414.73	38	5595 ± 117,1	5006 ± 104,2	4671 ± 115,6	15222 ± 105,6
Метта 1392858.60	26	5262 ± 102,7	5386 ± 110,4	4570 ± 127,2	16218 ± 116,8
Астронавта	19	4838 ± 123,9	5298 ± 128,5	4995 ± 138,8	15131 ± 123,7
1458744.64
В середньому	97	5578 ± 139,4	5689 ± 132,4	5188 ± 129,6	16455 ± 113,8

Примітка: ^***Р 0,001

Дочки лінії Рігела Реда маючи середні показники надоїв по першій лактації відносно корів інших ліній, в наступних лактаціях досягли найвищих показників молочної продуктивності за рівнем надоїв, по другій лактації - 6403 кг молока і 6575 кг молока по третій лактації (рис. 3.1).



Рис. 3.1. Молочна продуктивність корів української червоно-рябої молочної породи

В цілому і за три лактації дочки лінії Рігела Реда характеризувалися максимальними надоями, які сягали понад 18,6 тонн молока і за цим показником значно переважали ровесниць інших ліній.

Аналіз рівня молочної продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи свідчить, що корови лінії Соверінга є безперечними лідерами за величиною надоїв, показник якого за першу лактацію складав 6415 кг., за другу лактацію - 6916 кг. молока і за третю - 6416 кг. молока і щонайменше переважали дочок інших ліній чорно-рябої породи на 900-1500 кг молока за лактацію за статистично вірогідної різниці. Найменший надій за першу лактацію було одержано від корів лінії Астронавта - 4838 кг. молока, за другу лактацію її показники зросли до 5298 кг. молока, а по третій лактації знову знизилися до рівня 4995 кг. молока.

Корови лінії Валіанта та Метта мали середні показники за надоями порівняно з ровесницями інших ліній. Але маючи середні показники за першу лактацію, надій дочок лінії Валіанта в наступні лактації знижувався і на кінець третьої лактації складав лише 4571 кг молока. Такими ж надоями за третю лактацію характеризувались і тварини лінії Метта (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Молочна продуктивність корів української чорно - рябої молочної породи

Максимальним рівнем продуктивності за три лактації характеризувалися корови лінії Соверінга, показник якого склав 19,7 тонн молока, що на 3,5-4,6 тонн більше порівняно з ровесницями інших ліній. При цьому ця різниця як і за окремими лактаціями була високо статистично вірогідною (Р 0,001).

Порівнюючи рівень надоїв корів української - червоно рябої молочної та чорно-рябої молочної порід, можна зробити висновок, що тварини цих порід мають незначні розбіжності стосовно надоїв як за окремі лактації, так і в цілому за тир лактації, проте корови чорно-рябої молочної породи переважали червоно-рябих ровесниць за рівнем надоїв по першій лактації на 211 кг. молока, за другу на 26 кг. менше, а за третю на 61 кг. більше, а в цілому за три лактації перевага корів української чорно-рябої породи склала 176 кг, але ця різниця статистично не вірогідна.

3.2 Якісні показники молока корів української червоно-рябої молочної та чорно-рябої молочної порід залежно від лінійної приналежності

Вміст жиру та білка належать до якісних показників молока, вміст яких у молоці апробованих в господарстві СТОВ "Удай" корів наведені в таблицях 3.3 та 3.4. Вміст жиру та білка в молоці є важливим показником, так як ціна молока в значній мірі залежить від їх вмісту в молоці. Отже чим вища їх частка в молоці, тим більше виторгу можна одержати від реалізації молока на переробні підприємства. Проведені дослідження з вивчення цих показників свідчать, що вміст жиру та білка в молоці української червоно - рябої молочної та чорно - рябої молочної порід є на достатньо високому рівні.

Характеризуючи дочок різних ліній української червоно - рябої молочної породи слід відмітити, що вміст жиру в молоці за першу лактацію в середньому складав 3,75% і цей показник був найвищим, тому як у наступних лактаціях він був меншим і становив за другу лактацію 3,66%, а у третю лактацію - 3,68%. Серед ліній найбільшим вмістом жиру в молоці характеризувалися дочки лінії Рігела Ред а -3,8%, а найменшим - дочки лінії Кавалера Рс - 3,68%. У корів даної лінії цей показник на протязі трьох лактацій змінювався незначно. За другу лактацію вміст жиру в молоці склав 3,64%, а по третій зріс до рівня 3,66%. У корів лінії Чіфа за першу лактацію вміст жиру в молоці становив 3,77%, в наступні лактації він зменшився на 0,1 та 0,15%. Ровесниці лінії Хановера мали відносно стабільні показники за вмістом жиру в молоці протягом всіх лактацій, які коливалися в межах 3,68-3,72%. Аналіз вмісту жиру в молоці корів чорно-рябої молочної породи засвідчив що ці суттєво не відрізняються від аналогічних у корів червоно-рябої молочної породи. Різниця в середньому складає за першу лактацію 0,07, а третю - 0,03%, але ця різниця статистично не вірогідна. У корів всіх ліній даної породи вміст жиру в молоці коливався в межах від 3,63% до 3,71%.

Таблиця 3.3. Вміст жиру в молоці корів української червоно-рябої молочної породи

Лінія	Кількість	Вміст жиру
	дочок,	І лактація	ІІ лактація	ІІІ лактація
	n	%	кг.	%	кг.	%	кг.
Чіфа 1427381.62	26	3,77 ± 0,04	177,8 ± 9,2	3,67 ± 0,02	211,9 ± 20,3	3,62 ± 0,03	175,6 ± 16,3
Хановера Ред 1629391.72	15	3,72 ± 0,01	215,5 ± 6,3	3,68 ± 0,01	219,7 ± 12,5	3,69 ± 0,01	188,2 ± 8,8
Рігела Ред 352882.78	24	3,8 ± 0,07	217,4 ± 11,7	3,66 ± 0,03	234,3 ± 12,1	3,74 ± 0,06	245,9 ± 13,1
Кавалера Рс. 1620273.72	15	3,68 ± 0,04	194,9 ± 17,7	3,64 ± 0,03	164,4 ± 12,6	3,66 ± 0,03	200,1 ± 17,3
В середньому	80	3,75 ± 0,04	201,4 ± 10,6	3,66 ± 0,02	207,3 ± 13,4	3,68 ± 0,03	193,2 ± 12,4

Таблиця 3.4. Вміст жиру в молоці корів української чорно-рябої молочної породи

Лінія	Кількість	Вміст жиру
	дочок	І лактація	ІІ лактація	ІІІ лактація
	n	%	кг.	%	кг.	%	кг.
Р. Соверінга 198998	14	3,62 ± 0,06	232,2 ± 17,2	3,64 ± 0,04	251,7 ± 41,8	3,67 ± 0,03	235,5 ± 38,8
Валіанта 1650414.73	38	3,69 ± 0,02	206,5 ± 10,3	3,66 ± 0,02	183,2 ± 17,6	3,64 ± 0,02	170,0 ± 14,5
Метта 1392858.60	26	3,70 ± 0,05	194,7 ± 20,9	3,59 ± 0,04	193,3 ± 28,9	3,63 ± 0,01	165,9 ± 16,1
Астронавта 1458744.64	19	3,71 ± 0,03	179,5 ± 19,1	3,65 ± 0,04	193,4 ± 17,6	3,66 ± 0,01	182,8 ± 20,3
В середньому	97	3,68 ± 0,04	205,3 ± 16,9	3,64 ± 0,04	207,1 ± 26,5	3,65 ± 0,02	189,4 ± 22,4

Серед тварин української чорно-рябої молочної породи найбільшим вмістом жиру в молоці за І лактацію характеризувалися дочки лінії Астронавта 3,71%, а найменшими показниками вмісту жиру в молоці визначалася корови лінії Р. Соверінга 3,62%, але в подальшому у них збільшився цей показник до 3,64% за другу лактацію і 3,67% за третю лактацію.

За кількістю молочного жиру корови обох порід практично не відрізнялися. За першу лактацію цей показник був більшим на 3,9 кг. на користь чорно-рябої породи, за другу - різниця відсутня, а за третю перевага корів української червоно-рябої молочної породи над чорно-рябими ровесницями склала 3,8 кг.

Аналіз одержаних результатів за вмістом білка в молоці (табл. 3.5 та 3.6) свідчить, що корови української чорно-рябої молочної породи за всі три лактації в середньому мали цей показник на рівні 3,16 %. Але серед вказаної породи є лінії які мають достатньо високі показники. Так тварини лінії Соверінга за другу лактацію мали 3,20% білка в молоці, а корови лінії Метта по першій лактації - 3,19%. Проте в наступних лактаціях цей позник був дещо меншим: за другу лактацію - 3,11%, а за третю - на рівні 3,14%.

Середні показники вмісту білку в молоці корів української червоно-рябої молочної породи на протязі трьох лактацій мали не суттєві відмінності і коливалися в межах від 3,13% до 3,20%.

Вміст білка у корів лінії Хановера за першу лактацію склав 3,12%, збільшивши цей показник до рівня 3,20% і 3,22% відповідно за другу і третю лактації. Аналогічну тенденцію спостерігаємо і з показниками решти ліній по даній породі, які мали відносно не великі показники вмісту білка в молоці за першу лактацію та поступово підвищували його до третьої лактації. Корови лінії Чіфа з 3,13% за першу лактацію до 3,15% за третю, а лінії Рігела з 3,10% за першу лактацію до 3,21% і 3,24% за другу і третю лактації відповідно.

Таблиця 3.5. Вміст білка в молоці корів української червоно-рябої молочної породи

Лінія	Кількість	Вміст білка
	дочок,	І лактація	ІІ лактація	ІІІ лактація
	n	%	кг.	%	кг.	%	кг.
Чіфа	26	3,13 ± 0,04	147,6 ± 11,6	3,13 ± 0,04	180,7 ± 14,2	3,15 ± 0,03	153,0 ± 19,3
1427381.62
Хановера Ред	15	3,12 ± 0,03	180,0 ± 17,9	3,2 ± 0,02	191,0 ± 20,9	3,22 ± 0,02	164,2 ± 22,3
1629391.72
Рігела 352882.78	24	3,10 ± 0,1	175,5 ± 14,5	3,21 ± 0,02	205,5 ± 16,7	3,24 ± 0,02	213,0 ± 15,8
Кавалера РС.	15	3,15 ± 0,03	166,8 ± 15,9	3,15 ± 0,02	142,3 ± 23,9	3,17 ± 0,03	173,2 ± 18,4
1620273.72
В середньому	80	3,13 ± 0,05	169,1 ± 13,2	3,17 ± 0,03	179,5 ± 16,9	3,2 ± 0,03	168,0 ± 15,7

Таблиця 3.6. Вміст білка в молоці корів української чорно-рябої молочної породи

Лінія	Кількість дочок n	Вміст білка
		І лактація	ІІ лактація	ІІІ лактація
		%	кг.	%	кг.	%	кг.
Р. Соверінга 198998	14	3,13 ± 0,02	200,8 ± 13,6	3,2 ± 0,02	221,3 ± 18,8	3,19 ± 0,03	204,7 ± 23,9
Валіанта 1650414.73	38	3,16 ± 0,02	189,4 ± 9,9	3,16 ± 0,02	158,2 ± 12,7	3,14 ± 0,02	146,7 ± 12,3
Метта 1392858.60	26	3,19 ± 0,07	165,2 ± 17,5	3,11 ± 0,02	167,5 ± 14,4	3,14 ± 0,01	143,5 ± 13,9
Астронавта 1458744.64	19	3,14 ± 0,03	151,9± 16,2	3,16 ± 0,03	167,4 ± 16,7	3,16 ± 0,02	157,8± 16,6
В середньому	97	3,16 ± 0,04	176,3 ± 14,3	3,16 ± 0,02	179,8 ± 13,2	3,16 ± 0,02	163,9 ±17,7

Середній показник вмісту білка в молоці, у корів усіх ліній української червоно-рябої молочної породи за першу лактацію склав 3,13%, другу -3,17%, а за третю лактацію був найвищим порівняно з першими двома і становив 3,20%.