За кількістю молочного білка різниця між породами незначна. За першу лактацію спостерігалася перевага на чорно-рябої породи на 7,2 кг., за другу лактацію різниця відсутня, а за третю одержано молочного білку від корів червоно-рябої породи на 4,1 кг більше.

3.3 Тривалість сухостійного та сервіс-періодів у корів української червоно-рябої та чорно-рябої молочних порід

Відтворення стада є одним з головних факторів успішного вдосконалення існуючих порід і виведення нових порід високопродуктивної худоби. При організації відтворення враховують такі біологічні особливості тварин: строки настання статевої та фізіологічної зрілості; тривалість вагітності; кількість приплоду від кожної самки; строки настання статевої охоти й тічки після родів, та ін. Дослідження щодо поліпшення відтворної здатності маточного поголів'я великої рогатої худоби займають одне з чинних місць у наукових програмах Інституту розведення та генетики тварин УААН впродовж довгого часу. Господарське значення цієї проблеми пояснюється тим, що збитки від неплідності корів досить великі [50, 51, 21].

Відтворні якості корів безпосередньо впливають на ефективність селекції в стаді, а сервіс - період у свою чергу -- на відтворення і молочну продуктивність. Проте серед учених і практиків немає єдиної думки щодо оптимального терміну запліднення корів після отелення.

Із збільшенням тривалості сервіс - періоду природно росте число дійних днів і надій за лактацію. Підвищуються і надої за 305 днів лактації, оскільки з подовженням сервіс - періоду збільшується час зниження продуктивності корів в результаті тільності [2, 4].

Із збільшенням сервіс - періоду зростає тривалість міжотельного періоду, а отже і лактації. При цьому його тривалість збільшується швидшими темпами, ніж підвищуються надої за лактацію. Саме цим можна пояснити той факт що при подовженні сервіс - періоду зростає кількість молока, надоєного за лактацію, але знижується величина середньодобового надою, як за саму лактацію, так і за час між отеленнями. Найбільш високі середньодобові надої у більшості корів бувають, як правило, на другому місяці лактації і у міру її збільшення вони неодмінно знижуються. Чим довший період лактації, тим менше питома вага в ній перших місяців з високою середньодобовою продуктивністю [37].

Тривалість лактації зростає менш швидкими темпами, чим збільшуються сервіс - та міжотельний періоди, оскільки при цьому одночасно подовжується і сухостійний період. В результаті середньодобові надої корів за лактацію і за час між отеленнями неухильно знижуються. Отже, найінтенсивніше використовуються корови при заплідненні їх в 1-2-й місяці після отелення.

Ще в більшій мірі тривалість сервіс - періоду позначається на відтворній здатності корів. Річ у тому, що вихід приплоду від 100 корів визначається часом, витраченим на відтворення кожного теляти. Воно складається з двох періодів - тільності і сервіс - періоду. Тривалість тільності у корів - величина відносно постійна рівна в середньому 285 дням, тому кількість телят, отриманих в одиницю часу в основному залежить від тривалості сервіс - періоду, а з його збільшенням вихід приплоду від 100 корів за рік різко знижується [49].

Дослідженнями доведено, що час запліднення тварин після отелення має великий вплив і на якість потомства, що народжується. Якщо запліднення корови і потім зародковий передродовий період внутрішньоутробного розвитку дочірнього організму співпадають з найвищою молочною продуктивністю матері, (тобто перший місяць після отелення), то, як правило, народжена теличка виростає у високопродуктивну тварину, що часто перевершує матір за надоєм. І навпаки, якщо запліднення корови та формування у неї зародка і плоду відбулися в період спаду лактації, то від телички, що народилася, треба чекати зниженої молочної продуктивності навіть за найсприятливіших умов годівлі та утримання [23, 34].

Збільшення сервіс-періоду призводить не тільки до зменшення виходу телят, але й до зниження ефективності відбору, що неминуче знижує селекційний диференціал [4].

Аналіз показників сервіс- та сухостійного періодів української червоно-рябої молочної та чорно - рябої молочної порід наведений у таблицях 3.7 і З.8. В середньому вони практично не відрізняється як між породами та за лінійною приналежністю. Враховуючи той факт, що вирощування та годівля корів проходили в однакових господарських умовах то показники сервіс- та сухостійного періодів коливалися в незначних межах.

Середня тривалість сухостійного періоду у корів української червоно-рябої молочної породи становила 58 днів, а у чорно-рябої молочної породи 57 днів.

Найбільшою вона була у корів ліній Хановера і Кавалера за третю лактацію -67 днів, а найменшою у корів лінії Рокіта за третю лактацію - 53 дні.

Дочки лінії Соверінга української чорно-рябої молочної породи мали найменший сухостійних період за першу лактацію, який складав 51 день.

Сервіс-період у дослідних корів за перші три лактації коливався в межах від 101 до 136 днів у корів української червоно-рябої молочної породи і практично не відрізнявся від корів української чорно-рябої молочної породи, у яких він становив від 105 до 137 днів.

Найменший сервіс-період за першу лактацію мали дочки лінії Чіфа 103 дні, порівняно з коровами ліній Хановера -136 днів, Рігела - 128 днів та Кавалера Рс - 132 дні.

За другу лактацію найбільшим сервіс-періодом характеризувалися тварини лінії Хановера, тривалість якого склала 129 днів, а найменшим сервіс-період був у корів лінії Кавалера 112 днів, що менше порівняно з першою та третьою лактаціями відповідно на 20 і 16 днів.

Однакову тривалість сервіс-періоду по третій лактації мали корови ліній Хановера та Рігела - 132 дні. Найменшим же сервіс - періодом за третю лактацію відзначалися тварини лінії Чіфа -101 день.

В середньому за третю лактацію сервіс - період склав 123 дні.

Таблиця 3.7. Тривалість сухостійного та сервіс-періоду у корів української червоно-рябої молочної породи

Таблиця 3.8. Тривалість сухостійного та сервіс-періоду у корів української чорно-рябої молочної породи

3.4 Морфологічні та функціональні властивості вим'я корів української чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід

Важливою ознакою якості вим'я є його форма. Встановлено, що парування корів з голштинськими бугаями позитивно впливає на формування бажаної форми молочної залози [7, 10]. Як свідчать результати досліджень, корови-первістки української чорно-рябої молочної породи у господарстві, у переважній більшості, мають ванноподібну форму вим'я (65,0-75,0%),кількість первісток з чашоподібною формою вим'я знаходиться в межах 25,0-35,0%. Тварини з округлою формою, як правило, взагалі відсутні, що свідчить про добрий морфологічний стан молочної залози у досліджуваних тварин. Вим'я, як правило, міцно прикріплене до тіла, з добре вираженими молочними венами, вкрите тонкою еластичною шкірою. Дно молочної залози в основному горизонтальне.

Аналізуючи одержані дані за формою молочної залози української червоно-рябої молочної породи і української чорно-рябої молочної породи слід відмітити, що майже три четверті поголів'я мають ванноподібну форму вим'я і лише біля 25% чашоподібну (табл. 3.9, 3.10).

Таблиця 3.9. Форма молочної залози первісток української червоно-рябої молочної породи

Таблиця 3.10. Форма молочної залози первісток української чорно-рябої молочної породи

Округлої форми вим'я не спостерігалось взагалі. Це без сумніву результат позитивного впливу поліпшуючої голштинської породи. У той же час спостерігалася незначна перевага корів червоно-рябої породи за формою вим'я над чорно-рябими ровесницями.

Серед тварин окремих ліній у кожній породі розбіжностей значно більше. Так, кращими за формою вим'я серед тварин червоно-рябої породи були представники лінії Хановера Ред - 77% корів мали ванноподібне вим'я, а найгірші показники були у корів лінії Рігела - 70%.

Серед первісток української чорно-рябої молочної породи кращими були тварини лінії Р. Соверінга - 75% корів мали ванноподібне вим'я, а серед корів лінії Астронавта таких було лише 65%.

Придатність корів до машинного доїння поряд з формою вим'я характеризує також розмір, форма і розміщення дійок. Форма дійок у первісток обох порід в основному циліндрична, або слабо конічна з рівномірним розміщенням. Довжина сосків знаходилася в межах 6-9 см., що цілком придатна до машинного доїння.

Функціональні властивості вим'я оцінюють за цілим рядом показників серед яких головне місце відводиться інтенсивності молоковиведення, яка в свою чергу, в основному залежить від величини добового надою та тривалості доїння. Оптимальною вважається тривалість доїння 6-8 хвилин, що обумовлено тривалістю дії гормону окситоцину.

Показники тривалості доїння та інтенсивність молоковиведення корів чорно-рябої та червоно-рябої молочної породи наведено в таблицях 3.11 та 3.12. Одержані дані свідчать, що тварини як чорно-рябої так і червоно-рябої молочної порід мали інтенсивність молоковиведення вище 2 кг/хв. Однак, корови чорно-рябої породи мали незначну перевагу над ровесницями червоно-рябої молочної породи (0,19 кг./хв.). Розбіжності в інтенсивності молоковиведення між первістками різних ліній незначні і більш виражені у корів червоно-рябої молочної породи, у той час, як у первісток різних ліній чорно-рябої породи різниця була практично відсутня.

Таблиця 3.11. Інтенсивність молоковиведення у первісток червоно-рябої молочної породи

Таблиця 3.12. Інтенсивність молоковиведення у первісток чорно-рябої молочної породи

3.5 Вплив віку та живої маси телиць при першому осіменінні на їх молочну продуктивність за першу лактацію

При розробці системи відтворення стада великої рогатої худоби важливо встановити раціональний рівень інтенсивності вирощування ремонтного молодняку і в зв'язку з цим визначити оптимальний вік, живу масу та розміри телиць при першому осіменінні. Правильний підхід до цього питання забезпечує заплановані темпи росту поголів'я тварин, рівень молочної продуктивності, значно знижує виробничі витрати на вирощування ремонтного молодняку і підвищує ефективність його використання.

Дослідженнями встановлено, що вартість вирощування однієї корови, яку вперше осіменяли у віці 24 міс., була на 41,6% вищою порівняно із витратами на вирощування корови, яку вперше осіменяли у 16-місячному віці. Витрати кормів на вирощування корови живою масою 400 кг. при першому отеленні у віці 28 міс., становлять 3700 корм. од., а на вирощування корови з такою ж масою у 36-місячному віці -- 4500 к. од., або на 21,6% більше. Крім того, за недостатній годівлі телиць одночасно збільшуються (на 25-30 %) і всі інші витрати на їх вирощування [23].

Як свідчать наукові дослідження і практичний досвід, інтенсивне вирощування ремонтного молодняку молочних порід з одержанням першого отелення у віці 24-27 міс., ефективне як з селекційної та господарської, так і з економічної точок зору.

Осіменіння в оптимальні строки добре розвинених телиць дає змогу скоротити на 10-12% витрати на вирощування корів, оскільки за непродуктивний період при вирощуванні телиць щомісячно витрачається 180-200 корм. од. Більш раннє парування телиць забезпечує також одержання більшої кількості молока в середньому на кожний рік життя тварини і таким чином збільшує прибуток.

Висока економічна ефективність використання корів, яких вперше осіменяли в більш ранньому віці, досягається в основному за рахунок скорочення часу непродуктивного утримання телиць до їх осіменіння. Це сприяє подовженню тривалості періоду продуктивного використання корів, росту їх прижиттєвих надоїв і відтворної здатності, зниженню витрат на вирощування і, як результат, -- вищій економічній ефективності використання маточного поголів'я.

Шляхом відбору телиць, здатних до відтворення за анатомо-фізіологічними показниками, дотримання технологічних вимог при їх вирощуванні та осіменінні можна закласти гарантовану основу стада з високою відтворювальною здатністю і продуктивністю корів [1].

У відтворенні великої рогатої худоби важливе значення має розвиток і вік телиць під час першого осіменіння. Завдяки ранньому осіменінню добре розвинутих телиць чорно - рябої та червоно - рябої молочної порід підвищується заплідненість після першого осіменіння, з віком репродуктивна функція тварин слабшає, а кількість повторюваних осіменінь зростає [27, 35].

До сприятливих чинників, що обумовлюють формування у корів молочного типу, в світовій практиці відносять раннє настання тільності у ремонтних телиць. У зоотехнічній літературі це явище отримало широке наукове підтвердження. Багатьма вченими встановлена головна перевага ранніх отелень у підвищенні довічної продуктивності корів [28].

Раннє запліднення телиць молочних порід (15-16 міс) увійшло до практики молочного скотарства багатьох західних країн. При цьому вважається, що головну роль у висвітленні приведених даних з практики вітчизняного молочного скотарства представляється актуальним направлене формування і раннє прогнозування адаптивного, відтворного, продуктивного, економічного та племінного потенціалу самок великої рогатої худоби молочних порід.

Отримані дані переконливо доводять доцільність інтенсивного вирощування і раннього запліднення телиць для підвищення адаптивного, відтворного, економічного і племінного потенціалу молочних корів. Вони служать базою для раннього прогнозу господарської та племінної цінності самок за показниками надою за три роки життя. Такий прогноз дозволяє щорічно удвічі збільшувати поголів'я молодих оцінюваних самок і пропорційно підвищувати темп селекції стада і породи [44, 52].

Правильне вирощування первісток, їх досконала оцінка з подальшим вибраковуванням гірших дозволяє не тільки знизити витрати кормів і собівартість вирощування тварин, але є найкоротшим шляхом до значного підвищення молочної продуктивності основного стада.

При порівнянні віку та живої маси телиць української червоно-рябої молочної та чорно-рябої молочної порід при першому осіменінні, встановлено, що вік першого осіменіння телиць обох порід відрізняється на 0,4 місяця за середньої живої маси 396-397 кг. (табл. 3.13, 3.14).

Найраніше осіменялись телиці ліній Соверінга та Чіфа - 17,0-17,5 міс. з живою масою 370-374 кг. відповідно, а найпізніше - телиці лінії Рігела Ред - 20,5 міс., що є економічно недоцільним, тому що збільшуються витрати на годівлю і утримання до настання репродуктивного періоду.

Таблиця 3.13. Вік і жива маса телиць української червоно-рябої молочної породи при першому осіменінні та їх надій за І лактацію

Примітка: *** Р 0,01

Дані щодо віку та живої маси при першому осіменінні телиць української чорно-рябої і червоно-рябої молочної порід свідчать, що в господарстві вирощування ремонтних телиць здійснюється не досить належним чином, тому що вік першого осіменіння телиць коливається від 17 місяців (лінія Р. Соверінга) до 20,5 місяців - лінія Рігела Ред. Жива маса ремонтних телиць при цьому коливається від 370 кг. (лінія Р. Соверінга) до 413 кг. - лінія Хановера Ред.

Чіткої залежності між віком, живою масою і молочною продуктивністю за першу лактацію не виявлено. У той же час, можна констатувати, що самий високий надій за І лактацію - 6415 кг одержаний від первісток лінії Р. Соверінга, які мали вік першого осіменіння 17 місяців і мінімальну живу масу серед тварин усіх ліній - 370 кг.

Таблиця 3.14. Вік і жива маса телиць української чорно-рябої молочної породи при першому осіменінні та їх надій за І лактацію

Примітка: *** Р 0,01

В той же час, слід зазначити, що у первісток української червоно-рябої породи спостерігалась інша тенденція - мінімальний надій (4715 кг) був одержаний від корів лінії Чіфа, які при першому осіменінні мали саму низьку живу масу - 374 кг і вік 17,5 місяців, а максимальний надій - 5794 кг і 5661 кг одержаний від первісток ліній Хановера Ред і Рігела Ред, які мали максимальні показники, як віку, так і живої маси при першому осіменінні.

Розділ 4. Економічна ефективність

Економічна ефективність молочного скотарства значною мірою залежить від інтенсивності використання маточного поголів'я. При цьому головного значення набуває фактор тривалості господарського використанні тварин, який впливає не тільки на економіку виробництва, а й на удосконалення стад і порід. Від продуктивного довголіття корів залежить розмір довічної продуктивності, кількісний та якісних ріст стада, розмір капіталовкладень на його формування й ефективність.

Розв'язання продовольчої проблеми, формування і розвиток ринку продуктів харчування та зростання економічного потенціалу сільського господарства вимагають соціально - економічних перетворень в аграрному секторі. Внаслідок кризових явищ в АПК, одна з пріоритетних його галузей - тваринництво - зазнала негативних змін за обсягом виробництва продукції тваринництва.

На сучасному етапі гостро постала проблема нарощування обсягів виробництва продукції тваринництва, підвищення її економічної ефективності та зміцнення позицій товаровиробників на продовольчому ринку.

Розв'язанням проблем стабілізації та подальшого розвитку галузі тваринництва займаються як практики, так і вчені-аграрії. При цьому завданням сучасної вітчизняної науки є аналіз ситуації, вивчення українського і зарубіжного досвіду, розробка шляхів виходу з кризи, стабілізації та зростання продуктивності, стабільний розвиток галузі, а також пошук економічно прийнятних технологічних, переважно внутрішньогосподарських рішень.

Перша проблема - витрати на вирощування молочного поголів'я Високий енергетичний рівень раціонів годівлі молочних порід доводить економічно - технологічну значимість пошуку їх раціональних складових. Збільшення у раціонах годівлі жиру і зменшення перетравного протеїну спричинює зниження середньодобових приростів.

Економічну ефективність молочного скотарства наведено в таблиці 4.1. Рівень рентабельності виробництва молока залежить від ціни реалізації та його собівартості. Реалізаційна ціна 1 ц молока у СТОВ „Удай” складає 238,40 грн.

Таблиця 4.1. Економічна ефективність виробництва молока

В умовах СТОВ "Удай" корови української червоно-рябої молочної породи мали незначну перевагу над ровесницями української чорно-рябої молочної породи. Прибуток від експлуатації однієї корови червоно-рябої породи був на 115,1 грн. більше в порівнянні з чорно-рябими ровесницями.

Зростання собівартості виробництва продукції тваринництва в Україні за низького рівня реалізаційних цін призвело до погіршення економічних показників і збитковості галузі молочного скотарства.

У забезпеченні рентабельного ведення молочної галузі важливу роль відіграють ціни як екзогенний фактор. Проте, ґрунтуючись лише на ціновому факторі, не можна розв'язати проблему оптимізації ефективності молочного скотарства. З цією метою необхідно мобілізувати всі внутрішньогосподарські резерви, приділивши першочергову увагу продуктивності поголів'я та собівартості виробництва молока.

Підвищення ефективності селекційного процесу в розведенні молочної худоби потребує вдосконалення системи селекційно - племінної роботи. Управління селекційно - племінною роботою в господарстві повинно забезпечувати комплексну й об'єктивну оцінку продуктивності та екстер'єру корів, впроваджувати сучасні інформаційні технології й удосконалювати систему оцінки бугаїв за якістю потомства.

В ринкових умовах дослідження виробничих витрат по структурі собівартості продукції тваринництва та витрат кормів набуває все більш наукового значення і потребує детального вивчення.

Собівартість є узагальнюючим якісним показником діяльності господарства, показником її ефективності.

Собівартість продукції - це виражені у грошовій формі поточні витрати підприємства на їх виробництва. Витрати на виробництво продукції утворюють виробничу собівартість.

У собівартості продукції знаходять відображення індивідуальні витрати господарства на виробництво й реалізацію товарів, виконання робіт і послуг. Зменшення цих витрат забезпечує підприємству конкурентоспроможність на ринку, зростання прибутку, рентабельність. Тому аналіз досягнення неухильного зниження собівартості продукції, пошуку резервів подальшої економії усіх витрат на виробництво й реалізацію продукції являє собою один з обов'язкових напрямків фінансово - економічного аналізу діяльності господарства.

Аналіз витрат на одну гривню товарної продукції набуває конкретності і служить підґрунтям для прийняття рішень у сфері формування показника рентабельності молока, якщо він буде доповнений аналізом складу витрат на виробництво молока в господарстві.

Важливим аспектом оцінки результатів роботи підприємства, спрямованого на мінімізацію витрат на виробництво молока і його реалізацію є аналіз собівартості виробленого молока за калькуляційними витратами. Саме такий аналіз дає змогу визначити конкретні напрямки подальшого пошуку резервів зниження собівартості молока.

Проаналізувавши вищенаведені дані можна зробити висновок, що підвищення економічної ефективності виробництва молока тісно пов'язано насамперед із зниженням собівартості, котре досягається завдяки підвищенням продуктивності праці в галузі, скорочення витрат на корми з розрахунку на одиницю продукції.

Створені українські чорно-ряба молочна і червоно-ряба молочна породи, що розводяться в умовах СТОВ "Удай" є інноваціями. Вони конкурентоспроможні за продуктивністю і технологічністю, мають значний генетичний потенціал. Їх поширення сприятиме істотному підвищенню ефективності молочного скотарства.

Розділ 5. Охорона праці

Статистичні дані про виробничий травматизм у АПК України за останні роки показують, що близько 80% виробничих нещасних випадків сталося з організаційних причин. Потрібно зазначити, що це трапляється через порушення трудової та технологічної дисципліни, недостатню підготовку спеціалістів з питань безпечних методів праці, відсутність контролю за додержанням працівниками вимог охорони праці та з інших причин, що не потребують для їх усунення значних фінансових витрат.

Тому нагальним напрямком працеохоронної роботи у АПК є навчання працівників та проведення заходів з питань охорони праці на тваринницьких підприємствах. Потрібно зазначити, що тваринництво в Україні характеризується дуже широким спектром виконуваних робіт, які повинні виконувати фахівці із знаннями і сучасним світоглядом не тільки у питаннях технології, а й з охорони праці, зокрема випускники вищих навчальних закладів.

Найтиповішими для тваринництва небезпечними чинниками є: рухомі машини, механізми, окремі деталі; підвищена вологість, запиленість та загазованість повітря робочої зони; понижена температура повітря робочої зони; електричний струм небезпечних параметрів; недостатня освітленість робочої зони; підвищені зусилля при виконанні фізичних та операторських функцій; біологічна небезпека; термічна небезпека; небезпека падіння на слизькій підлозі, східцях, трапах; наявність хімічних речовин; вибухонебезпека (компресорні установки, органічний пил); пожежонебезпека; нервово-психічні перевантаження тощо.

До основних причин виробничого травматизму і професійних захворювань у молочному скотарстві відносяться недоліки в утриманні території, проїздів, проходів; порушення недоліки в організації робочих місць; недоліки в навчанні працівників безпечним методам праці; недоліки в організації групових робіт; не застосування засобів індивідуального захисту тощо; підвищений вміст в повітрі робочої зони шкідливих речовин; недостатнє або нераціональне освітлення; несприятливі метеорологічні умови; порушення правил особистої гігієни та фізичні і нервово-психічні перевантаження і втома, викликана фізичним перевантаженням, перевантаженням аналізаторів, монотонністю праці, стресовими ситуаціями.

При аналізі стану охорони праці на будь-якому підприємстві розглядаються такі питання, як організація служби охорони праці, державне соціальне страхування працівників від нещасних випадків на виробництві, організація навчання з охорони праці усіх посадових осіб, оперативний контроль за станом охорони праці, атестація робочих місць за умовами праці, забезпеченість засобами індивідуального захисту, фінансування заходів, спрямованих на поліпшення охорони праці, дотримання вимог безпеки працівниками при виконанні технологічних процесів у галузі, рівень виробничого травматизму та професійних захворювань, стан пожежної безпеки та інші.

Аналіз стану охорони праці навожу по СТОВ "Удай" Полтавської області. Тривалість робочого часу працівників не перевищує тривалості, встановленої чинним законодавством і встановлюється "Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємств. Графік змінності затверджується роботодавцем за погодженням із профспілкою. На роботах, де це необхідно внаслідок особливого характеру роботи, робочий день, у порядку, передбаченому законодавством, розділений на частини таким чином, щоб загальна тривалість робочого часу не перевищувала встановленої тривалості робочого тижня. Допуск працівників до роботи в нічний час відповідає вимогам Кодексу законів про працю України. Працівникам, які працюють у холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях, надаються спеціальні перерви для обігріву і відпочинку, які зараховуються до робочого часу.

Згідно ст. 15 Закону України "Про охорону праці" (2002) та НПАОП 0.00-4.21-04 на підприємствах створюється самостійна служба охорони праці. За стан охорони праці на підприємстві в цілому відповідає його керівник. Згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1999) всі працівники, які працюють на підприємстві в умовах трудового договору є обов'язково застрахованими від нещасного випадку на виробництві. Роботодавець як страхувальник реєструється у Фонді соціального страхування від нещасних випадків і сплачує в установленому порядку страхові внески до Фонду. Щомісячно господарство сплачує 0,2% від заробітної плати до фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Відшкодування матеріальної і моральної шкоди застрахованим або членам їх сімей в разі настання страхового випадку здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

На підприємстві в обов'язковому порядку проводять навчання з охорони праці згідно "Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці" (НПАОП 0.00-4.12-05). Спочатку проводять вступний інструктаж з працівниками, яких вперше приймають на роботу та з студентами, які проходять виробничу практику. Вступний інструктаж проводить відповідальний за стан охорони праці спеціаліст. Його він проводить з особами, яких приймають на роботу, незалежно від їх освіти та стажу роботи за програмою вступного інструктажу. Первинний інструктаж проводять до початку роботи керівник виробничого підрозділу з усіма новоприйнятими працівниками. переведеними з інших робіт, при виконанні працівником нової для нього роботи, відрядженими працівниками. Первинний інструктаж проводиться згідно Програми первинного інструктажу, затвердженої роботодавцем. Повторний інструктаж проводить керівник виробничого підрозділу на робочому місці через 3 місяці з дня проведення первинного інструктажу. Позаплановий інструктаж проводить він же при травмуванні працівника, при перерві в роботі виконавця більше 30 календарних днів. Ці види інструктажів обов'язково реєструються у "Журналах реєстрації інструктажів з охорони праці" з підписами осіб, які проводили інструктаж та тих, для кого проводилось навчання. Цільовий інструктаж проводять із працівниками, які виконують разові роботи, при ліквідації аварій, при виконанні робіт, на які оформляються наряд-допуск.

Роботодавець разом із керівником служби охорони праці і головним зооінженером організовує проведення адміністративно-громадського триступеневого оперативного контролю за станом охорони праці згідно "Положення про триступеневий метод контролю безпеки праці". Перший ступінь: завідувач конеферми контролює дотримання вимог охорони праці своїми підлеглими щоденно на протязі робочого дня. Другий ступінь: один раз на тиждень керівник служби охорони праці разом з головним спеціалістом перевіряють роботу керівника підрозділу і виконання контролю першого ступеня щодо вимог охорони праці, всі дані перевірки заносяться в спеціальний журнал оперативного контролю. Третій ступінь: один раз на місяць комісія на чолі з роботодавцем перевіряє стан охорони праці у господарстві, заслуховує звіти головного спеціаліста і відповідального за стан охорони праці спеціаліста та організовує нараду з питань охорони праці.

Перед початком роботи, а потім щорічно працівники проходять медичний огляд згідно НПАОП 0.00.-6.02.-07. Роботодавець за свої кошти забезпечує фінансування та організацію проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних протягом трудової діяльності медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі та щорічному обов'язковому медичному огляді осіб віком до 21 року. При виявленні у працівників ознак професійного захворювання або погіршення стану здоров'я внаслідок впливу шкідливих або небезпечних виробничих факторів роботодавець, на підставі медичних показань, повинен перевести їх на іншу роботу у встановленому порядку. У разі ухилення працівника від проходження обов'язкових медичних оглядів роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

Санітарно-побутові приміщення відповідають вимогам СНиП 2.09.04-87. Всі виробничі дільниці та офіси обладнані санвузлами з необхідним побутовим забезпеченням. Щоб уникнути несприятливої дії біологічних шкідливостей на працівників є функціонуючі побутові приміщення типу санпропускників з душовими установками і гарячою водою, установлені на робочих місцях умивальники, працівники забезпечені дезінфікуючими розчинами, виділені приміщення для відпочинку і приймання їжі.

Умови праці - це сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на здоров'я і працездатність людини в процесі праці (ГОСТ 9. 605-74). Умови праці поділяються на оптимальні, допустимі, шкідливі та небезпечні. Кожне робоче місце (місце постійного або тимчасового перебування працівника в процесі трудової діяльності), де є шкідливі та небезпечні чинники повинне бути про атестоване. В даному господарстві атестація робочих місць за умовами праці не проведена через недостатність коштів.

Забезпечення засобами індивідуального захисту в господарстві проводять безкоштовно згідно до НПАОП 0.00-4.01-08 "Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту" і НПАОП 0.00-3.01-98 "Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства". Засоби індивідуального захисту відповідають ГОСТу 12.4.011.-89. Для дезінфекції тваринницьких приміщень використовують пневматичні високопродуктивні розпилювачі дезінфікуючих речовин. Працівників забезпечують спецодягом, протипиловими або герметичними окулярами, бавовняними рукавицями, респіраторами. Спецодяг працівників дезінфікується, знепилюється і централізовано проводять його прання. Засоби індивідуального захисту регулярно поновлюються і заміняються за рахунок роботодавця.

Фінансування заходів на охорону праці у господарстві за останні роки становило 0,45% від реалізованої за рік продукції, що не відповідає положенням ст.19 Закону України "Про охорону праці". Кошти витрачаються на спеціальне навчання працівників безпечним методам праці, на закупівлю засобів індивідуального захисту, спецодягу, створення санітарно-побутових умов праці та відпочинку працівників.

У господарстві за останні 5 років було 2 випадки виробничого травматизму, що призвели до втрати працівни-ками працездатності на три робочих дні. Розслідування нещасних випадків проводилось відповідно вимог "Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. Випадків виробничого травматизму з важкими наслідками не було.

На підприємстві використовують комп'ютерну техніку; при її експлуатації дотримуються вимог "Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин".

При догляді за тваринами ряд небезпек походять безпосередньо: від тварин (травмування людей тваринами, можливість зараження інфекційними захворюваннями); машин і механізмів; теплової та електричної енергії; від будівель тощо. До найбільш поширених професійних захворювань працівників тваринництва належать бруцельоз, туберкульоз, туляремія, сальмонельоз, токсоплазмоз, лістерельоз, трихофітія. Ці хвороби називаються антропозоонози. Травми найчастіше мають місце такі - забиття, порізи, переломи кісток, опіки, отруєння, ураження електричним струмом. Травми трапляються при неправильному поводженні з тваринами при їх догляді, доїнні, взятті сперми, ветеринарних обробках тощо, якщо біля агресивних тварин немає попереджувальних написів, наприклад, "Обережно! Корова б'ється! ". З тваринами слід поводитися спокійно, впевнено і не грубо.

Професійні захворювання трапляються при догляді за хворими на заразні хвороби тваринами в таких випадках: якщо працівникам не зроблені профілактичні щеплення; якщо персонал не забезпечений спецодягом і санітарним одягом, який по закінченні роботи знімають і знезаражують, взуття - дезінфікують; якщо ігнорують забороною вживати їжу, пити воду під час роботи, особливо пити молоко хворих тварин.

Тому при виконанні основних робіт у скотарстві працівники дотримуються "Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві" (НПАОП 01.0-1.01.00) та "Правил охорони праці у тваринництві. ВРХ" (НПАОП 01.2.-1.10-05). До самостійного виконання робіт по догляду за коровами допускаються працівники, які пройшли стажування під керівництвом спеціаліста протягом 2-15 змін. На допускаються до роботи на фермі осіб, у яких виявлені захворювання спільні для людей і тварин. Небезпечні місця та зони на фермі позначені попереджувальними знаками згідно з ГОСТ 12.4.026-71. Працівники господарства намагаються дотримуватись правил безпеки при підготовці кормів до згодовування, їх роздаванні тваринам, при обслуговуванні корів, їх доїнні тощо. Персонал, який бере участь в процесах доїння знає конструкцію, принцип дії машин і механізмів; вміє проводити запуск і зупинку обслуговуваних агрегатів; знає призначення і місцезнаходження контрольно-вимірювальних приладів і сигналізації, а також правила користування ними; знає призначення і зміст виконуваної операції, її зв'язок з іншими операціями технологічного процесу та робіт по догляду за тваринами; знає способи аварійного відключення механізмів та обладнання; вміє користуватися засобами колективного та індивідуального захисту.

Під час зберігання, навантаження і транспортування кормів не допускають попадання в них сторонніх предметів, які можуть викликати поломку обладнання, створити аварійні й травмонебезпечні ситуації. Під час завантаження сипучих кормів працівникам не дозволяється знаходитися в кузові транспортного засобу. Роздавання кормів неспокійним тваринам влаштовують з боку проходу, не заходячи в стійло.

Обслуговуючий персонал повинен бути попереджений про кожну норовисту корову. Проведення ректального дослідження на тільність допускається лише у станках. Для індивідуаль-ного дослідження велику рогату худобу підводять в недоуздку або за мотузку, закріплену на рогах та навколо носа. В момент дослідження тварину фіксують за роги. Для цього фіксатор стає біля шиї тварини - з ліва чи з права - обома руками бере за верхівки рогів, великі пальці кладе на верхівки рогів, ліктем ближчої до шиї тварини руки, натискує на шию, а спиною притискується до її лопатки та плеча. Якщо тварина знаходиться на прив'язі, то достатньо взя-ти її однією рукою за хвіст та складку шкіри в ділянці коліна, а другу покласти на спину тварині. Коли фіксації за роги недостатньо, то великим і вказівним пальцями бе-руть за носову перетинку або надівають носові щипці. Надійна фіксація здійснюється в фіксаційних станках. Велика рогата худоба може вдарити рогами та задньою ногою.

Особливу небезпеку для персоналу та оточуючих ста-новлять бугаї-плідники. Тому робота з бугаями вимагає особливої обережності. Ці тварини можуть агресивно реагувати на різні запахи, в тому числі на колір одягу, незнайомий голос, шуми, крик, зміну оточуючого середовища. Тому при роботі з такими тваринами не варто використовувати дезодоранти та одеко-лони. Варто пам'ятати, що ці тварини володіють великою силою, мають велику масу і можуть порвати мотузки, якими тварина зафіксована, поламати фіксаційний станок тощо. При маніпуляціях, які завдають тварині біль, не повинні бути присутні техніки по взяттю сперми та працівники, які доглядають тварин. Більшість бугаїв-плідників мають злий норов і агресивно реагують на зміну оточуючого сере-довища та наближення незнайомих людей. Серед корів також зустрічаються тварини зі злим норовом, що можуть битися рогами та ногами. Над станком тварини, яка має злий норов, обов'язково вивішують попереджувальний напис. Бугаїв-плідників утримують тільки на прив'язі. Вона повинна бути міцною, вільною, щоб не сковувати рухи тварин і не затягувати шию, коли тварина лягає. Для присмирення бугая під час переведення та прогулянки, в носову перегородку вставляють металеве кільце, до якого прикріплюється палиця-водило. Водять бугаїв-плідників в недоуздку, взявши палицею-водилом довжиною близько двох метрів за кільце. Вона не дасть бугаєві напасти на доглядача, бо при різких рухах відчувається біль. При випускання і впусканні тварин двері приміщень відкривають і зафіксовують.

При обслуговуванні корів можуть виникнути потенційні небезпеки. Приклад потенційної виробничої небезпеки, наслідки і запропоновані заходи щодо її недопущення навожу у табл. 5.1.

Таблиця 5.1. Приклад формування виробничої небезпеки у скотарстві

Кожний небезпечний виробничий фактор має певну зону своєї дії. Робоча зона - простір, обмежений по висоті до двох метрів над рівнем підлоги або майданчика, на якому знаходиться місце постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників (ГОСТ 12.1.005-88). Небезпечна зона - це простір, у якому можлива дія на працівника небезпечного і шкідливого виробничого фактора. У процесі роботи людина може потрапляти в небезпечну зону внаслідок відсутності там необхідного огородження, сигнальних пристроїв або попереджувальних знаків та написів. Кожна дія, внаслідок якої людина потрапляє до небезпечної зони, є небезпечною. Небезпечна дія - це така дія працюючого, яка суперечить науково-обгрунтованим нормам професійної поведінки при виконанні конкретного виробничого завдання. Вона виникає внаслідок порушення нормативних вимог охорони, режиму роботи обладнання. Внаслідок небезпечної дії працівник проникає в небезпечну, в якій потрапляє в небезпечні обставини. Небезпечні умови визначаються недоліками технологічного обладнання, низьким рівнем організації виробництва (низький професійний рівень працюючих, недостатня підготовка з охорони праці). З наведеного прикладу видно, що на формування небезпечної ситуації на виробництві впливає поєднання небезпечних умов та дій, наслідками яких є травми.

Електробезпека на підприємстві відповідає вимогам ПУЕ, НПАОП 0.00-1.21-98, ГОСТ 12.2.007.0-75 та НПАОП 0.00-1.10-88.

Організація пожежної безпеки на підприємстві здійснюється згідно Закону України "Про пожежну безпеку" та "Правил пожежної безпеки в Україні" (2004). Всі виробничі дільниці обладнані протипожежним інвентарем та вогнегасниками типу ВП-10. Регулярно проводяться інструктажі з протипожежної безпеки.

Враховуючи факт відсутності важких випадків виробничого травматизму, забезпеченість працівників засобами індивідуального можна зробити висновок, що стан охорони праці у господарстві є задовільним.

Висновки

1. СТОВ "Удай" у рослинництві спеціалізується на вирощуванні зернових та забезпеченні тваринництва кормами власного виробництва. В господарстві налічується 1939 голів великої рогатої худоби, в тому числі 933 корови, а також 2325 голів свиней, в тому числі 200 основних свиноматок.

2. У 2010 році на 1 фуражну корову було надоєно 5638 кг. молока. Вихід телят на 100 корів складав 82 голови, а середньодобовий приріст молодняку великої рогатої худоби 661 г. Стадо великої рогатої худоби представлено тваринами української чорно-рябої та української червоно-рябої молочної порід.

3. За перші три лактації в середньому надоєно від корів червоно-рябої породи 5426 кг., а від корів чорно-рябої породи 5485 кг., тобто різниця незначна - 59 кг. і статистично не вірогідна. Кращими серед червоно-рябих тварин були корови ліній Рігела Ред, а серед чорно-рябих - Р. Соверінга, надій їх в середньому за три лактації становив відповідно 6213 і 6582 кг., за цим показником вони вірогідно (Р 0,001) переважали ровесниць інших ліній.

4. Молоко корів обох порід має високі якісні характеристики. В середньому за три лактації вміст жиру в молоці червоно-рябих корів був 3,7%, білку - 3,17%, а у чорно-рябих 3,66 і 3,16% відповідно. Кращими за вмістом жиру і білку в молоці в середньому за три лактації серед червоно-рябих тварин були корови лінії Рігела Ред відповідно 3,75 і 3,18%. За вмістом жиру в молоці за аналогічний період кращими серед чорно-рябих тварин були корови лінії Астронавта 3,67%, а за вмістом білку - корови лінії Р. Соверінга - 3,17%.

5. Сухостійний період у корів обох порід був в межах від 53 до 60 днів. В розрізі ліній значних відмінностей не спостерігалось - 51-67 днів. Сервіс-період у корів як червоно-рябої так і чорно-рябої породи був подовжений, але однаковий - 123-124 дні. За такого сервіс-періоду вихід телят на 100 корів не може бути вище 89-90 голів. У розрізі ліній найкращі показники 107,6 дня в середньому за три лактації у корів лінії Чіфа серед червоно-рябих і лінії Астронавта - 118,3 дня серед чорно-рябих.

6. Корови червоно-рябої та чорно-рябої порід мають перважно ванно подібне - 71-74% вим'я та інтенсивність молоковиведення 2,1-2,29 кг./хв. Кращими за формою вим'я серед червоно-рябих були первістки лінії Хановера Ред, а серед чорно-рябих - корови лінії Р.Соверінга. За інтенсивного молоковиведення кращими були серед червоно-рябих первістки лінії Хановера Ред, а серед чорно-рябих корови лінії Мета, а відповідно 2,17 та 2,31 кг./хв.

7. Перше осіменіння ремонтних телиць у віці 18,5-18,9 місяця з живою масою 396-397 кг свідчить, що вирощуванню та їх своєчасному (в 14,5-15,0 міс.) осіменінню не приділяється належної уваги.

Аналізуючи вплив цих факторів на надій корів різних ліній і порід за першу лактацію слід відмітити, що вони протирічні. У тварин червоно-рябої породи лінії Чіфа найнижчі показники віку і живої маси при осіменінні, а також самий низький надій - 4715 кг. Ровесниці ліній Хановера Ред і Рігела Ред мали максимальні показники віку - 19,5 і 20,5 місяців і живої маси 413 і 408 кг. показали найвищі надої 5794 і 5661 кг.

8. Виробництво молока у господарстві економічно вигідне. Рівень рентабельності складає 32-33%. Прибуток від реалізації молока у корів української червоно-рябої та чорно-рябої молочної порід в середньому 3519,4 та 3404,3 грн. відповідно. Дещо вищий прибуток від червоно-рябих корів (+ 115,1 грн.) пояснюється кращими якісними показниками молока - вищим відсотком жиру та білку.

Пропозиції

1. Подальше вдосконалення українських червоно-рябої та чорно-рябої молочних порід і консолідацію їх провідних господарсько-корисних ознак проводити шляхом використання сперми бугаїв-поліпшувачів ліній, що краще зарекомендували себе в умовах господарства.

2. Для успішного вдосконалення популяції великої рогатої худоби обох порід господарства слід підвищити рівень годівлі ремонтних телиць і нетелей. Середньодобові прирости ремонтних телиць за період вирощування повинні становити не менше 750 г, що дозволить осіменяти телиць у віці 15 місяців з живою масою 370-375 кг і скоротити період непродуктивного використання на 4,0-5,0 місяців.

Список використаних джерел

1. Аннекова Н. Воспроизводительные качества голштинизированных коров-первотёлок / Н. Аннекова, Л. Галкина // Молочное и мясное скотоводство. - 2000. - №6. - С. 31-32.

2. Афанасенко В.А. Оцінка успадкованості ознак відтворної здатності молочних корів / В.А. Афанасенко // Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва. - Харків. - 2001. - Вип. 80. - С. 3-5.

3. Барабанщиков Н. Технологические свойства молока черно-пестрых коров различной кровности по голштинам / Н. Барабанщиков // Молочное и мясное скотоводство. - 2000. - № 1. - С. 29-31.

4. Бащенко М. Формування відтворної здатності у новостворених порід / М. Бащенко // Тваринництво України. - 2000. - № 5-6. - С. 30-31.

5. Бегучев А.П. Формирование молочной продуктивности крупного рогатого скота / А.П. Бегучев. - М.:, Колос, 1969. - 326 с.

6. Белошицкий В.М. Морфофункциональные особенности вымени различного происхождения / В.М. Белошицкий, А.А. Каминская // Молочно-мясное скотоводство. - К.: Урожай, 1990. - Вып. 76. - С. 64-67.

7. Борщ О.В. Придатність до машинного доїння корів чорно-рябої породи з різною кровністю за голштинською породою / О.В. Борщ // Зб. наук. праць Вінницького держ. аграрного ун-ту. - 2000. - Вип. 7. - С. 135-138.

8. Буркат В.П. Теорія, методологія і практика селекції / В.П. Буркат. - Київ: БМТ, 1999. - С. 259-268.

9. Винничук Д.Т. Продуктивность и качество молока у коров различных генотипов по голштинской породе / Д.Т. Винничук, Н.Т.Данилевская, С.В. Щур // Вісник аграрної науки. - 1997. - №6. - С. 25-27.

10. Вінничук Д.Т. Селекція корів за морфологічними і фізіологічними ознаками вим'я / Д.Т. Вінничук, Н.С. Аркуша, І.С. Мельниченко // Племінна справа і біологія розмноження сільськогосподарських тварин. - К.: Урожай, 1973. - Вип. 3. - С. 21-25.

11. Власов В.І. Управління відтворенням і продуктивністю молочного стада / В.І. Власов, М.В. Зубець, Є.В. Дяченко. - Київ: Урожай, 1987. - 136 с.

12. Гавриленко М.С. Довічна продуктивність корів української чорно-рябої породи залежно від віку їхнього першого отелення / М.С.Гавриленко // Розведення і генетика тварин. - 2003. - Вип. 35. - С. 19-26.