; (4.1)

де - ширина майстерні;

- довжина майстерні;

- висота майстерні.

Отже

За значенням індексу з таблиці 22 [18] вибираємо коефіцієнт використання світлового потоку, який становить .

Тоді кількість світильників визначаємо за формулою

(4.2)

де - мінімальна освітленість;

- площа майстерні, :

; (4.3)

- коефіцієнт запасу, згідно рекомендацій [18] ;

- коефіцієнт нерівномірності освітлення, згідно рекомендацій ;

- світловий потік однієї лампи, лм. Для освітлення приймаємо лампи Г220-300-1, для якої .

- кількість ламп у світильнику, шт.; згідно технічної характеристики прийнятого світильника .

- коефіцієнт використання світлового потоку.

Отже

приймаємо .

Розміщуємо світильники в три ряди. Тоді кількість світильників в одному ряду буде визначатись таким чином

(4.4)

де - загальна кількість світильників;

- кількість рядів.

Отже

приймаємо .

Тоді загальна кількість світильників становитиме

Відстань між світильниками в одному ряду визначимо за формулою:



(4.5)

Схема розміщення світильників наведена на рисунок 4.1.

4.6 Інструкція з охорони праці при експлуатації подрібнювача кормів

4.6.1 Загальні вимоги безпеки

Високоефективне безпечне використання подрібнювача гкормів досягається за умови дотримання загальних правил безпеки, які включають такі вимоги:

1. До роботи на комбайні допускаються особи старше 18 років, які обізнані з його будовою , інструкцією експлуатації і знають правила техніки безпеки та надання першої допомоги потерпілим від ураження електричним струмом.

2. Технічне обслуговування, ремонт або регулювання вузлів подрібнювача дозволяється тільки при вимкненому двигуні, а роботи пов'язані з обслуговуванням електрообладнання - тільки електрику.

3. Категорично забороняється експлуатувати подрібнювач з несправними вузлами або без надійного заземлення всіх не струмонесучих металевих частин.

4.6.2 Вимоги безпеки перед початком роботи

Перед кожним подрібненням кормів оператор зобов'язаний оглянути зовнішній стан подрібнювача і надійність кріплення вузлів та цілісності ізоляції провідників. У випадку виявлення несправності необхідно негайно повідомити про це керівників ферми і приступити до їх усунення.

Особлива увага повинна приділятись надійності кріплення молотків та сегментних ножів, наявності захисних кожухів.

Пуск подрібнювача повинен здійснюватись без наявності кормів в бункері і тільки після набору ротором оптимальних обертів.

4.6.3. Вимоги техніки безпеки під час роботи

Основна увага оператора під час роботи повинна бути зосереджена на рівномірності подачі грубих кормів до подрібнюючого апарата.

Управління технологічним процесом повинно здійснюватись оператором з пульта керування. По сторонні особи не повинні знаходитись на площадці подрібнювача і її не використовувати не за призначенням. Корм, який поступає в живильний механізм (бункер) не можна проштовхувати силою або завантажувати його вручну.

Категорично забороняється зупиняти бункер, транспортер або ротор руками, або за допомогою палок чи інших по сторонніх предметів. Під час роботи на кормодробарці оператор повинен бути одягнений в спецодяг з застібнутими рукавами і заправленими полями.

4.6.4 Вимоги безпеки під час обслуговування

Під час технічного обслуговування або проведення ремонтних робіт з метою запобігання подачі напруги на електроустановку, між ножами вимкнутого рубильника необхідно класти ізоляційну прокладку, вийняти плавкі вставки запобіжників і вивісити таблички „Не вмикати - працюють люди”.

Початок і кінець роботи реєструють в черговому журналі.

Під час регулювання або заміни молотків, сегментних ножів, необхідно застопорити ротор щоб не поранити рук при випадковому його обертанні.

При заточуванні молотків, ножів слід користуватись окулярами.

Після технічного обслуговування або закінчення ремонтних робіт необхідно впевнитись у відсутності інструменту та інших предметів на машині, вставити запобіжники, зняти плакат, увімкнути рубильник, переконатись у правильній роботі машини.

4.6.5 Вимоги до інструментів

Інструменти і пристрої повинні бути справними і зручними для користування. За станом інструменту повинні стежити самі працівники. Губки гайкових ключів повинні бути паралельними. Не можна використовувати ключі з тріщинами. Торцеві і накидні ключі повинні бути без зім'ятих граней і тріщин, розвідні - без качання в рухомих з'єднаннях. Молотки і кувалди повинні бути міцно насаджені на рукоятки, виготовлені з твердих порід дерева без тріщин, бойок молотка без тріщин і забоїн. Довжина зубила повинна бути не менше 150 мм, без тріщин і „сухого” загартування. При роботі на заточних верстатах необхідно користуватись окулярами і відрегульованими підлокітниками і захисними щитками.

4.6.6 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

При виникненні незвичайних шумів або запахів горілого, чи легкого пощипування рук при дотику до металевих частин дробарки необхідно її негайно зупинити і вимкнути рубильник. Після цього необхідно оглянути дробарку і виявити причину, яка призвела до аварійної ситуації. У випадку припинення подачі електроенергії необхідно негайно відключити електродвигун.

Якщо виник нещасний випадок, потерпілому необхідно надати першу допомогу. Якщо нещасний випадок стався через ураження електричним струмом, то потерпілого потрібно негайно, дотримуючись всіх заходів безпеки, вивести з зони дії електричного струму. Для цього вимикають рубильник, якщо він знаходиться поблизу. А якщо далеко, то можна перерубати провідники сокирою або лопатою з сухою дерев'яною ручкою (на сухій ділянці). Якщо неможливо швидко відключити дробарку, якої торкається потерпілий, необхідно від'єднати його від струмопровідної частини, дотримуючись всіх заходів безпеки. Після вивільнення потерпілого доставляють на медичний пункт.



5. Охорона довкілля

5.1 Загальні відомості

Потрібно пам'ятати не лише про охорону праці, але й про охорону довкілля, що зараз також не менш важливе.

Ці заходи повинні науково обґрунтовуватись і можуть здійснюватись на різних рівнях; міжнародному, державному, відомчому, виробничому, суспільному та індивідуальному.

Екстенсивне використання земельних та водних ресурсів шляхом збільшення залучування до виробництва земельних площ, вирощування сільськогосподарських культур, посушливих районах за рахунок їх зрошення, широке використання хімічних і біологічних засобів для збільшення врожаю - все це є причиною глобальної зміни клімату, порушення температурного і водного балансів.

Використання високо потужних, енергетичних засобів, широкозахватних агрегатів на окремих механізованих операціях призводить до надмірного ущільнення поверхневого шару ґрунту. Робочі органи сільськогосподарських машин і знарядь інтенсивно розпушують ґрунт, що призводить до зниження їх родючості та зменшення гумусового шару, особливо на територіях, що піддаються вітровій та водній ерозії.

Шкідливого впливу завдає нерозумне використання пестицидів. Пестициди - хімічні засоби захисту рослин від шкідників і хвороби, діють вони швидко і ефективно, проте їх застосування має також негативні наслідки для довкілля і здоров'я людини. Вони можуть змінювати екологічні системи, здатні до міграції на великій відстані і накопичення в екологічних системах і ланцюгах живлення.

Досягнення якісно нових рубежів у виробництві продуктів харчування можливе лише за умов подальшої інтенсифікації землеробства і тваринництва на основі впровадження в практику найсучасніших досягнень науки і техніки, ефективного й раціонального використання ресурсного потенціалу агропромислового комплексу, ліквідації втрат продукції.

5.2 Охорона та раціональне використання ґрунтів

Ґрунт - найважливіший ресурс людства. Вони відіграють активну роль очищенні природних і стічних вод, грунтово - рослинний покрив є регулятором водного балансу суші.

Багатовікове використання землі з ураженням ерозійними процесами призвели до значного зливу і видування ґрунтів, утворення ярів, наносів пісків, замулення ставків, водойм, річок.

Господарство володіє 859 гектарами сільськогосподарських угідь. Щорічно проводиться заходи щодо покращання родючості цих ґрунтів, зокрема вапнування, гіпсування, ерозійні заходи.

Значних збитків сільському господарстві завдає ерозія. Тому, одним з найважливіших природоохоронних засобів є боротьба з ерозією. Ерозія - руйнування ґрунту та гірських порід потоками води або вітру, а також технічними засобами.

Практика виробничо - дослідного господарства переконливо показує, що проблема боротьби з ерозією ґрунтів має розвиватись на основі планового проведення комплексу протиерозійних заходів. Найбільш поширеними заходами є організаційно-господарські, протиерозійні, агротехнічні, агролісомеліорацій ні та гідротехнічні. Вони передбачають безпечне в ерозійному відношенні сільськогосподарське використання земель і найбільш ефективне використання різних способів і методів боротьби з ерозією. Боротьба з водною ерозією ведеться різними способами, а саме проводиться ґрунтозахисна сівозміна. А боротьба з вітровою ерозією передбачає захист полів від вітру, збереження в ґрунті вологи.

Негативно впливаючи на ґрунт, пестициди знижують їх родючість. Через поглинання і накопичення пестицидів відбувається забруднення ними сільськогосподарської продукції. Також при надмірному викори мінеральних добрив вони в ґрунті повністю не розчиняються. Велика частина їх залишається, що зумовлює зменшення врожайності, а цим самим зцементовує ґрунт.

Під час збирання цукрових буряків забороняється використовувати вузько профільні шини на машинах і комбайнах, для роботи на ґрунтах з підвищеною вологістю необхідно використовувати напівгусеничний хід.

5.3 Охорона та ефективне використання водних ресурсів

Одним з найбільш використовуваних ресурсів у побуті - вода. Найбільшим її споживачем є сільське господарство.

Основним завданням охорони довкілля є дбайливе ставлення до неї, збереження з метою створення сприятливих умов для життя суспільства.

Територія господарства пересікається незначною кількістю невеликих річок, потічків та інших відкритих водойм.

Для розвитку господарства, підвищення врожайності велике значення має застосування мінеральних добрив. Підземні води вимивають ці добрива і вони подаються в річки і озера, внаслідок чого гине риба і рослинність. Також добрива попадають у криниці, з яких люди споживають воду і внаслідок чого виникають різні захворювання ?3?. Тому, мінеральні добрива та отрутохімікати необхідно зберігати в типових складських приміщеннях.

Також пост зовнішнього миття тракторів, автомобілів та іншої сільськогосподарської техніки обладнано устаткуванням для повторного використання води, а стічні води від тваринницьких ферм надходять до очисних споруд (відстійників), звідки, після певного часу зберігання, вивозять в поле.



5.4 Охорона атмосферного повітря

Будь - які форми ведення сільського господарства вносили та вносять небажані зміни в атмосферне повітря. Найбільше атмосферне повітря забруднюють три основні види відходів:

- залишкова кількість добрив;

- гній та рідкі стоки тваринництва;

- забруднення повітря залишковою кількістю різних видів пестицидів, що мабуть становлять, найбільшу екологічну небезпеку.

Серйозним забруднювачем навколишнього середовища є сільськогосподарські тварини. При їх утриманні утворюється велика кількість відходів. Гній та стічні води забруднюють ґрунт та водойми, а аміак та сірководень надходять до атмосфери. Тому, щоб забезпечити екологічну чистоту атмосферного повітря, біля тваринницьких ферм і відгодівельних комплексів, для утилізації рідкого та підстилкового гною, треба будувати гноєсховища, виділити територію на яких можна зберігати і підготовляти гній до використання.

У господарстві проводиться також контроль за технічним станом двигунів тракторів.

5.5 Зберігання і використання паливно-мастильних матеріалів

Пасивне відношення до паливо - мастильних матеріалів також призводить до знищення довкілля.

Спалюючи велику кількість палива, сільськогосподарська техніка викидає у повітря дуже багато шкідливих газів, що спричиняють забруднення повітря. Тому правильне зберігання і використання нафтопродуктів - один із найважливіших чинників охорони атмосферного повітря.

Для запобігання підтікання паливо - мастильних матеріалів у господарстві проводиться контроль для своєчасного проведення технічних обслуговувань або усунення несправностей окремих вузлів. Також потрібно слідкувати за справністю системи живлення двигуна, гідросистеми та її окремих агрегатів.

Під час роботи потрібно вибирати такі режими, які відповідають екологічній роботі машинно-тракторного агрегату. Особливо це стосується ділянок поля, що прилягають до лісонасаджень або польових доріг.

При експлуатації резервуарів господарство застосовує засоби, які зменшують витрати від випаровування.

Для зберігання нафтопродуктів в господарстві використовують стаціонарні резервуари, дрібну нафтотару. Резервуари для нафтопродуктів, що мало випаровуються, обладнують вентиляційними пристроями. При зберіганні бензину вільне сполучення внутрішнього середовища резервуарів з атмосферною недопустиме, оскільки це призводить до його значних втрат. Тому всі отвори резервуарів з нафтопродуктами, що легко випаровуються, повинні бути щільно закриті.

5.5 Охорона рослинного і тваринного світу

Значна частина полів господарства знаходиться біля лісу, який заселений дикими звірами і птахами.

При збільшенні кількості внесених добрив понад норму істот зменшується коефіцієнт їх використання рослинами, внаслідок чого у них гальмується процес фотосинтезу, знижується врожайність і якість культур. Надлишок добрив шкідливо впливає на біологічну цінність і харчові якості вирощуваних овочевих культур, зелених кормів.

Застосування на великих площах пестицидів нерідко трапляються випадки загибелі звірів і птахів. Дуже багато препаратів згубно діють на психіку тварин. У зв'язку з тим, що внесення пестицидів приводить до загибелі флори, фауни. Наші вчені винайшли новий метод боротьби з шкідниками - біологічний з використанням комах, які відбирають яйця шкідників.

Механізоване збирання сільськогосподарських культур несе за собою загибель тваринного світу. Основною причиною загибелі тваринного світу під час проведення сільськогосподарських робіт є неправильний вибір способу руху агрегату. Найбільш небезпечний для тварин в цей час вибирають найбільш розповсюджений круговий спосіб руху. Тому, щоб запобігти цьому, потрібно завжди правильно вибирати спосіб руху агрегату. Круговий спосіб при цьому використовують від центра поля або ділянки. Збирання врожаю прямолінійним способом є більш продуктивний, проте є випадки великого знищення тварин. Дотримання всіх цих простих правил не потребує матеріальних затрат, але дуже великий ефект збереження тварин від загибелі.

5.7 Заходи з усунення негативного впливу машинно-тракторного агрегату

Важливе значення приділяється знищенню бур'янів в міжряддях і захисних зонах.

При міжрядному обробітку кукурудзи дана технологічна операція дуже складна, від якої залежить урожайність. Міжрядний обробіток в господарстві проводиться агрегатом в складі МТЗ-82+КРН-5,6.

Для запобігання негативної дії на ґрунт окремих елементів даного агрегату потрібно звернути увагу на справність і надійність кріплення всіх робочих органів, їх правильне регулювання.



6. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

6.1 Розрахунок економічної ефективності

Основними показниками ефективності вирощування соняшнику за інтенсивною технологією є річний економічний ефект, який визначається різницею витрат на вирощування соняшнику в базовому та проектованому варіанті технології.

Поряд з річним економічним ефектом розраховуються наступні техніко - економічні показники:

- витрати праці на вирощування та збирання;

- собівартість однієї тони врожаю;

- річну економію від зниження собівартості вирощування;

- витрати палива на одиницю площі;

- виробництво соняшнику на одного працюючого;

- питомі капіталовкладення;

- строк окупності капіталовкладень.

Витрати праці на виробництво багаторічних трав на сінаж визначають для проектного варіанту за операційною картою, розробленою в дипломному проекті. Для базової технології за фактичними витратами праці в господарстві

Тс=6489 люд/год; Тп=3879 люд/год.

де Тп та Тс - відповідно проектні та існуючі витрати праці;

Витрати праці на вироблення одиниці площі відповідно при проектнній та існуючий технології визначаємо за формулами:

Зтпр=Тн/Fп, (6.1)

Зтіс=Тс/Fc, (6.2)

де:Тн,Тс- об'єм робіт відповідно на проектну та існуючу технологію;

Fп,Fс- площа поля відповідно для проектної та існуючій технології;

Зтпр=879/200=4,4 люд.год/га,

Зтіс=789/200=3,9 люд.год/га,

Ступінь зниження витрат праці визначаємо за формулою

Ст=(Зтіс-Зтпр)/ Зтіс ·100%, (6.3)

Ст.=(4,4-3,9)/4.4 ·100%=11,4%.

Річну економію витрат праці визначаємо за формулою

Этг=(Зтіс-Зтпр)Sн, (6.4)

де Sн - площа під культурою в проектному варіанті, га;

Этг=(4,4-3,9) ·200=100 люд.год.

Зростання норми виробітку праці визначаємо за формулою

Nтр=Зтіс/Зтпр, (6.5)

Nтр=4.4/3.9=1,02.

Прямі експлуатаційні витрати для порівняння технологій (вихідної та інтенсивної) розраховуються за формулою:

Спп=Зп+Ап+Рп+Тп+Псп+Qжп+Мп, (6.6)

де Зп - заробітна плата робітників з нарахуванням, грн.;

Ап - амортизаційні відрахування, грн.;

Рп- витрати на ремонт та технічне обслуговування, грн.;

Тп - витрати на енергоносії, грн.;

Псп - страхові витрати, грн.;

Qжп- витрати на забезпечення працездатності працюючих, зайнятих на вирощуванні та виробництві сінажу, грн.;

Мп- витрати на основні та допоміжні матеріали, грн.

Заробітна плата працюючих, зайнятих на вирощуванні та виробництві сінажу, визначаємо за формулою:

Зп=З+Нар ·З, (6.7)

де З -заробітна плата відповідно до операційної карти, грн.;

Нар-нарахування на зарплату,Нар=0,375;

Зп=2515+0,375·2515=3458 грн

Амортизаційні відрахування визначаються за формулою

Ап= S · ап, (6.8)

а- амортизаційні відрахування на 1га, а=83 грн.

S -площа, га

Ап=83·200/100=166 грн

Витрати на ремонт та технічне обслуговування приймають по нормативам витрат грошових засобів в розрахунку на 1 га за формулою

Рп=Sі·*Нтрі, (6.9)

де Sі - площа під сінажом, га.;

Нтрі- норматив витрат грошових засобів на ремонт та технічне обслуговування на одиницю площі, грн/га.;

Виконавши відповідні розрахунки підставляємо результати. За формулою (6.9) маємо

Рп=200 ·68=1360 грн.

Витрати коштів на паливо визначається за формулою:



Тп=Рті·Цкі, (6.10)

де Рті - витрати палива на весь обсяг робіт, кг. Рті=2000кг;

Цкі - комплексна ціна палива,грн/кг.Цкі=10 грн/кг;

Тп=2000 ·10=20000 грн.

Страхові виплати від балансової вартості техніки, зайнятої на вирощуванні кукурудзи на силос визначаємо за формулою

Псм=Бп·Нсп, (6.11)

де Бп- балансова вартість техніки, грн.; Бп=12000000 грн;

Нсп- норматив страхових виплат; Нсп=0,003.

Псп=12000000 ·0,003=36000 грн.

Витрати на забезпечення працездатності працюючих:

Qжп=n·Нж+Зж, (6.12)

де n - кількість працюючих, зайнятих на вирощуванні сінажу;

Нж- норматив витрат на одного працюючого за рік на забезпечення працездатності, Нж=7,5 грн;

Зж- витрати на охорону праці та техніку безпеки, грн; Зж=800 грн;

n -кількість людей.

Qжп=7 ·7,5+800=852 грн,

Витрати на основні та допоміжні матеріали визначаються за формулою

Мп= Мс+Муд, (6.13)

де Мс - витрати на насіння, грн.; Мс=16452;

Муд - витрати на добрива,грн.,Муд=98712;

Мп=16452+98712=115164 грн.

Підставимо в формулу для визначення прямих експлуатаційних витрат- значення складових, отримаємо

Спл=3458+166+1360+20000+36000+852+115164=177000 грн

Накладні витрати визначаються за формулою

Сн=0,1(Зп+Ам+Рп), (6.14)

Сн=0,1(3458+166+1360)=498,4 грн.

Собівартість основного виду продукції та економічне обґрунтовування доцільності проекту.

Собівартість продукції визначається за формулою

Свп=(Сп+Сн)/Q, (6.15)

де Сп - прямі експлуатаційні витрати, грн..;

Сн - накладні витрати, грн.;

Q - валове виробництво, т., Q=5000 т

Підставимо до формули значення складових отримуємо собівартість вирощування багаторічних трав на сінаж

Свп=(177000+498,4)/5000=35,4 грн/т,

Річну економію при вирощуванні багаторічних трав на сінаж порівнюючи з вихідним варіантом визначаємо за формулою:

Эт=(Свпг-Свп)Q+?Эт, (6.16)

де Свпг - собівартість 1т продукції при вирощувані у вихідному варіанті,грн.;

Свп - собівартість 1т продукції при вирощувані у проектному варіанті, грн.;

Q- валовий сбір продукції, т; Q=5000 т;

Эт - річна економія від підвищення врожайності за рахунок поліпшення технології;

Эт=U ·S ·Up, (6.18)

де U-приріст вражаю, ?U=12,2;

S-площа, га;

Up-вартість однієї тони., Up=48 грн/т

Эт=12,2 ·200 ·48=11712 грн;

Эт=(59,2-48) ·5000+11712=17312 грн.

Питомі капіталовкладення на вирощування 1т продукції визначаємо за формулою

Кудп=К/S·у, (6.19)

де К- сума капіталовкладень, грн.;

S - площа вирощування багаторічних трав на сінаж, S;

у - врожайність культури з 1га, т.

Кудп=292164/200·20=48 грн/т.

Середньорічна кількість працюючих, зайнятих на вирощуванні даної продукції

п=Тм/Фрв·, (6.20)

де Тм - витрати часу на весь об'єм робіт; Тм=3879 год;

Фрв - річний фонд робочого часу одного працюючого, 1870год;

- коефіцієнт використання робочого часу зміни, приймаємо 0,5;

Виробництво продукції на одного працюючого:

Qг=Q/п, (6.21)

де Q- валовий збір, т.,

Qг=5000/4=125 т/люд.

Строк окупності проекту визначаємо за формулою

Ток=Кдоп/Эг, (6.22)

Ток=292164/17312=1,7.

Річний економічний ефект дорівнює

Эгср=Эг -Е ·Кдоп, (6.23)

де Ем - нормативний коефіцієнт ефективності, приймаємо Ем=0,15,

Эгср=17312 - 0,15 ·292164=12938 грн,

Отримані результати по техніко-економічним показникам зводимо в таблицю 6.1.

Таблиця 6.1 Техніко-економічні показники

Показники	Варіанти технологій
	Існуюча	Проектована
Площа багаторічних трав, га.	200	200
Середньорічна кількість працюючих зайнятих у виробництві, чол.	1	1
Собівартість 1т продукції, грн.	59,2	48
Витрати праці на виробництво 1т продукції, люд.год.	4.4	3,9
Виробництво продукції на одного працюючого, т	104	125
Строк окупності проекту, роки.	-	1,08
Додаткові капіталовкладення, грн.	-	3450
Річний економічний ефект, грн.	-	12938



ВИСНОВКИ

1. Аналіз технології вирощування багаторічних трав на сінаж в ФГ "Дорош" показує що вражай за останні три роки складає 18,8 ц/га при витратах праці 14,2 люд. год/га і собівартості 59,2 грн. Причинами низького вражаю є застосування морально і фізично застарілого комплексу машин, що приводить до несвоєчасного і неякісного виконання операцій технологічного процесу. Не достатньо застосовуються мінеральні добрива і засоби захисту рослин. Не підвищується кваліфікація робітників.

2. Розроблена технологія вирощування багаторічних трав, що забезпечує врожайність 25 т/га при витратах праці 8,46 люд. год/га за рахунок внесення 0,3 т/га мінеральних добрив, стрічкового внесення гербіцидів, своєчасного та якісного виконання робіт.

3. Для зменшення в 2 рази витратити гербіцидів та поєднання операцій стрічкового їх внесення і посіву. Розроблено пристрій для запобігання поломок підбирача, що дозволяє проводити роботи на вищих швидкостях, і отримувати сінаж нижчої собівартості. Економія коштів при цьому складає до 17 грн/т.

4. З метою забезпечення охорони праці і довкілля, розроблені конкретні заходи безпеки при вирощуванні багаторічних трав і внесенні гербіцидів.

5. Розрахунок техніко-економічних показників проекту, показує, що впровадження дозволяє знизити затрати праці до 0,42 люд. год/га, собівартість до 48 грн/т і отримати економічний ефект 3182 грн. при терміні окупності капіталовкладень 1,08 року.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Біологічне рослинництво: Навч. Посібник / О.І. Зінченко, О.С. Алексєєва, П.М. Приходько та ін.; За ред. О.І. Зінченка. - К.: Вища шк., 1996. - 239 с.: іл.

2. В.И. Анурьев „Справочник конструктора машиностроителя”. Москва, машиностроение, 1972 г.

3. Д.А. Тудиков „Основа расчета трактора и автомобиля”. Москва, Колос, 1972 г.

4. „Экономическая эффективность применения новых технологий”. Методическое пособие кафедры МВЗ, Мелитополь, 1996 г.

5. Економічна ефективність застосування нових технологій. Методичний вказівник кафедри МВЗ. Мелітополь, 1996.

6. Зінченко О.І. та ін. Рослинництво: Підручник / О.І. Зінченко, В.Н. Салатенко, М.А. Білоножко; За ред.. О.І. Зінченка. - К.: Аграрна освіта, 2003. - 591 с.: іл..

7. Интенсивные технологи возделывания зерновых и технических культур / Под ред. А.И. Зинченко и И.М. Карасюка. - К.: Выща шк. Головное изд-во, 1988. - 327 с., 44 табл. - Библиогр.: 41 назв.

8. Книга історії полів господарства ФГ „ Дорош ” Стрийського району, Львівської області.

9. Лихочвор В.В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур. - 2-е видання, виправлене. - київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 808 с.

10. Насінництво кукурудзи. Довідник. Сімферополь. Таврія. 1991.

11. Н.А. Шабала Механизация возделывания многолетних трав. - Кишинев, 1991.

12. Н.В. Тудель „Интенсивная технология производства кукурузы”, Москва, Россельхозиздат, 1993 г.

13. Н.Э Фере и др. Пособие по ЭМТП. - М.: Колос, 1978.

14. Річні звіти господарства за 2007-2009 роки.

15. Сільськогосподарська техніка. Каталог, т. 1 і 2, вид. „Юнівест маркетінг”, Київ, 1998.

16. Річні звіти ФГ „Дорош” за 2010...2012 роки.

17. Сельскохозяйственная техника. Каталог, т.1, Киев, 2002 г.

18. Технологічні карти та витрати на вирощування с.-г. Культур, За ред. Академіка УААН П.Т. Саблука, чл.-кор. УААН Д. І. Морозенка, професора Г. Є. Мазнєва. - К.: 2005. - 402 c.

19. Технологія та організація виробництва с/г культури”. Методичні вказівки, Баєв І.В., Мелітополь, 2002 р.

20. ”Типові норми виробітку і витрати палива на механізовані польові роботи”. Урожай, Київ, 1991 р.



Дипломний проект: 70 с. текст. част., 6 рис., 7 табл., 6 арк. формату А1, 20 джерел.

«Підвищення ефективності заготівлі сінажу в умовах ФГ "Дорош" Стрийського району Львівської області з удосконаленням підбирача силосозбирального комбайна Дон-680». О.В.Козар- Дипломний проект. - Стрий, Стрийський коледж ЛНАУ, 2013 р.

Подано загальну характеристику об'єкта проектування.

Розроблено технологію виробництва багаторічних трав, обгрунтовано засоби механізації операцій технологічного процесу та запропоновано схему їх використання. Проведено розрахунок операції заготівлі сінажу комбайном Дон-680 на конкретному полі.

Запропоноване дооснащення комбайна ДОН-680 пристроєм для підбирання сіна, та проведений розрахунок основних його вузлів та механізмів на міцність.

Размещено на Allbest.ru