При лікуванні першої контрольної групи термін лікування у 70 % склав в середньому 15,8 діб, у іншої частини групи 30% латентна форма перейшла в гостру. У другої трупи термін лікування 90% хворих бичків в середньому склав 13,3 діб, тодї як у 10% захворювання перейшло в гострий характер перебігу. І лише у третьої групи термін лікування склав-13,1 діб, а відсоток одужання склав 100%.

Окрім застосованого лікування була змінена структура раціону, який складався з таких кормів (кг): сіно лугове -10, буряк кормовий -15, дерть пшенична - 6, патока - 2, солома - 4, жом -5 (оброблений аміачною водою)

Отже, використання препарату броваглюкін та тривіту парентерально в порівнянні з вітамінио-мінеральним препаратом для застосування з кормом кальфостоніка, і на фоні загальноприйнятої патогенетичної терапії при остеодистрофії, та зміни структури раціону, дозволяє значно прискорити термін одужання хворих корів, підвищіти відсоток одужання та продуктивність серед поголів'я.

При проведенні лікування трьох дослідних груп були отримані такі результати. Лікуванні першої контрольної групи загальноприйнятими методами, а саме застосування копплексного вітамінного препарату тривітамін і препарату який утримує кальцій - глюконат кальцію, а також збалансування раціону по поживним речовинам, привело до таких результатів, із 10-и голів 7 голів одужали за 15,8 діб в середньому, але 30 % контрольної групи не одужали у 15-ти денний строк, тобто лікування тварин виявилося менш ефективним, потрібен був індивідуальний підхід до кожної тварини.

Лікування другої дослідної групи виявилося ефективнішим ніж першої контрольної, результати показали, що одужало із всієї групи 90% інші 10% лікуванню не піддалися тому, що у деяких тварин при розвитку остеодистрофії паралельно розвивається і порушення функції шлунково-кишкового тракту. Так як препарат задавався внутрішньо з кормом як кормова добавка, у тварин з порушеннями шлунково-кишкового тракту він майже не всмоктувався. Ось чому залишились не виліковними 10% другої групи. Курс лікування проходив в середньому 13,3 доби.

Лікування молодняку третьої дослідної групи виявилося найбільш ефективним. Результати показали, що із 10 тварин дослідної групи одужало 10. Введення броваглюкіну, глюкози та тривіту виявилося достатньо ефективним, сприяло збільшенню вмісту вітаміну А в сироватці крові, відновленню рівня кальцію та фосфору у сироватці крові та попереджувало у подальшому розвиток диспротеїнемії у молодняку. Використання даної схеми лікування було економічно ефективним як по вартості лікування молодняку, так і по отриманню продукції. Протягом 129 днів приріс маси тіла тварин дослідної групи становив у середньому 134,5 кг, контрольної - 97 кг, середньодобовий приріст, відповідно в середньому 1042 г і 752 г, тобто на 38,5% більший.

У тварин другої досліджувані групи після проведеного курсу лікування відбулася лише стабілізація вмісту кальцію в сироватці крові молодняку,вірогідне зростання неорганічного фосфору. Повного відновлення функціонального стану печінки, зокрема її білоксинтезувальної функції не встановлено.

Таблиця 3.3.7

Порівняльна оцінка застосування броваглюкіну у комплексі лікування бичків хворих на остеодистрофію

Номер групи	Кіль кість тварин	Схема лікування	Одужало	Загострення пат.процесу	Термін одужання , днів
			Голів	%	Го лів	%
1. кон тро льна	10.	Вводили підшкірно тривітамін по 5 мл на добу з інтервалом через кожні три доби, протягом 15 діб Внутрівенно глюконат кальцію 20 %-й розчин 200мл	7	70	3	30	15,8
2. дослідна	10.	Кальфостонік - суміш вітамінів і макроелементів. Задавали з кормом по 200 гр. На одну голову На протязі 15 діб.	9	90	11 1	10	13,3
3. дослідна	10.	Внутрішньовенно броваглюкін з глюкозою 1:1, внутрішньом'язово тривітамін.	10	100	0	0	13,1

Таблиця 3.3.8

Біохімічні і морфологічні показники крові бичків після лікування

Показники	1 контрольна	2 дослідна	3 дослідна
1	2	3	4	5
Еритроцити., тис/л	До лікування	5,3± 0,8	5,7±0,6	5,4±0,6
Еритроцити., тис/л	Через20діб після лікування	7,1±0,6	7,0±0,8	7,3±0,7
Гемоглобін, г/100 мл	До лікування	7,3±0,6	7,35±0,6	7,3±0,7
Гемоглобін, г/100 мл	Через20діб після лікування	9,2±0,7	10,3±1,6	10,5±1,6
Загальний білок, г/100 мл	До лікування	6,2±0,7	6,8±0,4	6,9±0,5
Загальний білок, г/100 мл	Через20діб після лікування	8,2±0,3	8,1±0,3	8,2±0,3
Кетонові тіла , мг/100 мл	До лікування	46±0,3	51,0±0,7	48,7±0,6
Кетонові тіла , мг/100 мл	Через20діб після лікування	5,73±0,4	5,97±0,6	5,89±0,57
ВітамінА .мкмоль/л	До лікування	0,6±0,3	0,63±0,3	0,62±0,4
ВітамінА .мкмоль/л	Через20діб після лікування	1,2±0,3	1,1±0,5	1,2±0,5
Заг.кальцій, мг/100 мл	До лікування	5,2±0,7	6,3±1,3	5,5±1,2
Заг.кальцій, мг/100 мл	Через20діб після лікування	10,6±0,4	11,5±0,4	11,8±0,3
Неоргфосфор мг/100 мл	До лікування	2,3±0,7	2,9±1,1	2,8±1,0
Неоргфосфор мг/100 мл	Через20діб після лікування	5,9±0,3	6,2±0,35	6,18±0,31
Відношення Са до фосфору	До лікування	2,26:1,0	2,17:1,0	1,96:1,0
Відношення кальцію до фосфору	Через20діб після лікування	1,8: 1,0	1,85 : 1,0	1,91 : 1,0
Резервна лужність по Ван Слайку (об % СО2)	До лікування	68±0,7	67,6±0,6	67,4±0,6
Резервна лужність по Ван Слайку (об % СО2)	Через20діб після лікування	40,8±0,5	41,4±1,3	43,6±1,1
Глюкоза, мг/ 100 мл	До лікування	27±0,2	28±0,1	28±0,2
Глюкоза, мг/ 100 мл	Через20діб після лікування	45±0,2	48±0,2	56±0,1

3.4 Обговорення результатів власних досліджень

При порушенні технологій утримання та годівлі тварин, виникають хвороби обміну речовин на фоні порушення функції органів травлення і незбалансованості раціонів.

Так остеодистрофія - це хронічно протікаюча хвороба з дистрофічними змінами кісткової тканини в результаті порушення в організмі фосфорно-кальцієвого і D-вітамінного обмінів, що характеризується різкими змінами фосфорно-кальцієвого і D-вітамінного обмінів ураженням нервово-м'язевої системи, кістяка, печінки й інших органів .

В дослідному господарстві за даними наших досліджень та аналізу ветеринарної звітності за 2004-2006 роки розповсюдженість і економічні збитки порушення обміну речовин займають 52,83%, з них 15,73% припадає на остеодистрофію. Основною причиною порушення обміну речовин в господарстві є незбалансованість раціону по поживним речовинам (вітамінам, макро- і мікроелементам), та цукрово-протеїновому відношенню.

Як показали наші спостереження, остеодистрофія зустрічається у тварин при згодовуванні їм переважно великої кількості жому та силосу з недостатньою кількістю концентрованого корму, а також вітамінів і мінеральних речовин в кормах, відсутність моціону, при якому вони повинні отримувати сонячне опромінювання.

За даними багатьох дослідників причиною остеодистрофії корів є недостатність в раціоні вітаміну D, кальцію, фосфору, збільшення в раціоні магнію і кобальту, які являються антагоністами кальцію та фосфору. Надмірне надходження фосфору призводить до збільшення рівня фосфатів і розвитку ацидозу, також порушує обмін обох макроелементів. При нестачи кальцію та фосфору, ябо неправильному їх співвідношенні порушуються процеси осифікації.

Окрім хвороб, спричинених аліментарною нестачою вітаміну D, кальцію та фосфору чи їх надлишку, у тварин розвивається патологія мінерального обміну, яка зумовлена порушенням функції ендокринних органів, печінки та нирок. При гастроентериті будь якої етіології порушуються процеси метаболізму вітаміну D та засвоєння кальцію та фосфору в організмі. Виходячи з цього, метою наших досліджень було вивчення впливу на організм показників мінерального обміну у молодняку та економічної ефективності від використання броваглюкіну та тривіту для лікування тварин, хворих на остеодистрофію.

Дослідженнями встановлено, що розвитком патологічного процесу в організмі є згодовування тваринам корму, не збалансованого по вітамінам і мінеральним речовинам. Таким чином, не слід виключати етіологічну роль недоброякісних кормів і не збалансованих раціонів у виникненні остедистрофії.

Лабораторними дослідженнями крові тварин встановлено, що у сироватці крові порушено співвідношення фосфорно-кальцієве, відміченопорушення лужно-кислотної рівноваги в бік ацидозу, зниження вмісту білка, глюкози та підвищений рівень кетонових тіл.

Хвороба розпочалась із незначного погіршення апетиту, зниження продуктивності, з'явилась "лизуха", у деяких тварин відмічалась підвищена рефлекторна збудливість, волосяний покрив матовий, спостерігалися облисіння, дерматити, екземи, у бичків при русі крок був короткий і сильно затруднений винос кінцівок назад, нервово-м'язовий тонус знижений. При дослідженні крові морфологічним та біохімічним методами, а також лабораторні дослідження сечі за методом Лестраде, кальційарсинозним методом, методом за реакцією з ванадатмолібденовим реактивом і реакцією гідролізу з денатрійфенілфосфатом було виявлено зменшення кальцію, фосфору, каротину, загального білку, зниження резервної лужності, підвищення вмісту кетонових тіл.

У проведених дослідах нами було проведено пошук найбільш ефективного препарату, який би в умовах конкретного господарства був би найбільш ефективним, як в етіологопатогенетичному, так в економічному відношенні.

Дослідженнями встановлено, що в умовах сільськогосподарського підприємства «Світанок» Миргородського району Полтавської області серед бичків третьої дослідної групи і другої дослідної групи на фоні загальноприйнятих методик лікування остеодистрофії, термін лікування третьої дослідної групи склав 13,1+0,5 днів і другої дослідної групи 13,3 + 0,5 днів, захворювання жодної тварини третьої дослідної групи не перейшло в гостру стадію хвороби, тоді як серед тварин другої дослідної і першої контрольної груп лікування за загальноприйнятою методикою показало, що у другій групі у однієї тварини хвороба загострилася, а у контрольній групі у трьох тварин було загострена хвороби .

У порівнянні третьої групи з другою, різниця економічної ефективності лікування склала 40,93 грн.,та третьої групи з першою різниця економічної ефективності від лікування склала 13,83 грн. Таким чином, використання патогенетичної терапії на фоні етіотропної та симптоматичної дає змогу значно знизити економічні збитки від захворювання, збільшити продуктивність тварин та підвищити економічну ефективність лікування.

3.5 Розрахунок економічної ефективності

За результатами проведеного лікування, були проведенені розрахунки економічної ефективності застосованих схем лікування. Вихідні дані для розрахунку приведені в таблиці 3.5.1.

Таблиця 3.5.1

Вихідні показники по групах тварин

Показники	Групи тварин .
	1 контрольна	2 дослід на	3 дослід на
Число тварин , підданих лікуванню, гол.	10	10	10
У тому числі: видужали голів	7	9	10
Видужали, %	70	90	100
Тривалість лікування, діб	15,8	13,3	13,1
Економічні збитки від недоотримання продукції, грн	142.2	119.7	117.9
Витрати на лікування гривень усього:	286,2	384,3	162.30
Загальна сума збитків + витрати гна лікування	428.40	504.0	280.20
Економічна ефективність у порівнянні з контролем	0	- 75.6	148.20

Розрахунок економічної ефективності схеми лікування першої контрольної групи:

Розрахунок економічного збитку, від зниження продуктивності тварин внаслідок їх захворювання .

Цей розрахунок проводиться по формулі:

З1 = М * ( Вз - Вхв) *Т * Ц,

де, М - кількість захворілих тварин, гол;

Вз - Вхв - середньодобова кількість продукції одержана відповідно від здорових та хворих тварин у розрахунку на одну голову, кг;

Т - тривалість спостереження за зміною продуктивності тварин (перехворювання) дні;

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн.;

З1 = 10 * ( 0.7-0.61) * 15,8 * 10=142.20 грн,

При лікуванні остеодистрофії у тварин контрольної групи були застосовані такі препарати, як тривітамін і глюконат кальцію.Тривітамін застосовували в дозі 5 мл внутрішньом'язево одній тварині з інтервалом три доби на протязі 15 діб.

6 * 5 * 10 = 300 (мл),

З цього виходить, що на протязі лікування кількість застосованих вітамінів склала 300 мл, а саме три флакона по 100 мл. Ціна одного флакона 7,90 грн.

7,90 * 3 = 23,7(грн.),

Глюконат кальцію застосовували на протязі 15 діб кожній тварині вводили по 100 мл внутрішньовенно.

100 * 10 * 15 = 15000(мл),

Було використано 15000 мл, а саме 150 флаконів по 100 мл. Ціна кожного флакона 2,4 грн..

150 * 1,3 = 195 (грн.),

Загальна сума ветеринарних витрат дорівнює, сума ветеринарних препаратів:

195 + 23,7 = 286,2 (грн.),

Розрахунок економічної ефективності схеми лікування другої досліджуваної групи:

Розрахунок економічного збитку, від зниження продуктивності тварин внаслідок їх захворювання.

Цей розрахунок проводиться по формулі:

З1 = М * ( Вз - Вхв) * Т * Ц,

де, М - кількість захворілих тварин, гол;

Вз - Вхв - середньодобова кількість продукції одержана відповідно від здорових та хворих тварин у розрахунку на одну голову, кг;

Т - тривалість спостереження за зміною продуктивності тварин (перехворювання) дні;

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн.;

З1 = 10 * ( 0.7-0.61) * 13,3 * 10=119.70 грн.,

Ветеринарні витрати другої групи складалися з виплати заробітної плати ветеринарному лікарю за 37,5 годин 67,5 грн., і витрат на ліки, а саме - на протязі 15 діб тваринам застосовували по 200 гр. кальфостоніку:

200 * 15 * 10 = 30000 (гр.),

ціна 1000 гр. дорівнює 10,56 грн.

10,56 * 30 = 316,8 (грн.),

Загальна сума ветеринарних витрат дорівнює, сума ветеринарних препаратів і заробітної плати процівникам:

316,8 + 67,5 = 384,3 (грн.),

Розрахунок економічної ефективності схеми лікування третьої групи:

1. Розрахунок економічного збитку, від зниження продуктивності тварин внаслідок їх захворювання.

Цей розрахунок проводиться по формулі:

З1 = М * ( Вз - Вхв) * Т * Ц,

де, М - кількість захворілих тварин, гол;

Вз - Вхв - середньодобова кількість продукції одержана відповідно від здорових та хворих тварин у розрахунку на одну голову, кг;

Т - тривалість спостереження за зміною продуктивності тварин (перехворювання) дні;

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн.;

З1 = 10 * ( 0.7-0.61) * 13,1 * 10=117.90 грн.,

Ветеринарні витрати третьої групи складались затрат на ліки, а саме - броваглюкін вводили тричі, було використано 7 флаконів

25 * 4,3 * 10 * 3 = 3225 (мл),

ціна одного флакона (500 мл) дорівнює 15,9 грн.,

15,9 * 7 = 111,3 (грн.),

також був застосований вітамінний препарат тривіт, якого було використано 300 мл - 3 фл

7,90 * 3 = 23,7(грн.),

Глюкоза 7 флаконів по 500 мл за ціною 3.9 грн

7 * 3.9 = 27.30 (грн)

Загальна сума ветеринарних витрат дорівнює, сума ветеринарних препаратів і заробітної плати працівникам:

23.7+ 111,3 + 27.3= 162.30 (грн.),

Економічну ефективність проведених лікувальних заходів розраховували у порівнянні з контролем. Дані розрахунків представлені в таблиці 3.5.1

При проведенні розрахунків збитків спричинених хворобою господарству, а також ветеринарних затрат на проведення лікування остеодистрофії у тварин та визначення економічної ефективності від проведених схем лікування , були отримані такі результати.

Загальні збитки від втрати продуктивності за весь період лікування 15,8 доби в середньому і зниження якості продуктивності у першої контрольної групи склали 142.2 грн.. Витрати на проведення лікування склали 286,2 грн..

Загальні збитки від втрати продуктивності і зниження якості продукції за весь період лікування 13,3 доби в середньому у другої групи склали 199.7 грн.. Ветеринарні витрати склали 384.3 грн..

Загальні збитки від втрати продуктивності і зниження якості продукції за весь період лікування тварин третьої , а саме 13,1 доба , склали 117.9 грн.. Ветеринарні витрати на лікування остеодистрофії у третьої групи дослідної склали 162.30 грн.

Економічна ефективність від проведених лікувальних заходів у третій групі в порівнянні з другоо групою дорівнює - 223.8 грн., з першою 148.20 грн. Лікування першої групи виявилося дешевше ніж другої дослідної. Але судячі по результатам проведених досліджень можна сказати, що лікування другої групи дослідної було ефективнішим ніж у першої контрольної.

Лікування третьої групи дослідної виявилося дешевшим ніж першої контрольної, окрім цього лікування третьої групи було стовідсотковим, а результат лікування першої контрольної групи дорівнював 70 %.

З цього виходить, що лікування третьої дослідної групи з використанням броваглюкіну, глюкози та тривіту виявилося не тільки економічно вигідним в порівнянні з першою контрольною і другою дослідною групами, але і також ефективнним і в терапевтичному плані

На підставі розрахунків економічної ефективності схем лікування, можно зробити висновок, що при лікуванні тварин хворих на остеодистрофію з використанням в схемі лікування броваглюкіну, глюкози та тривіту себе виправдовує.

Таблиця 3.5.2

Збитки дослідних і контрольної груп нанесених

господарству

Показники	Загальні збитки, грн.	Ветеринарні витрати, грн.	Загальні збитки по господарству, грн.	Економічної ефективність, грн
1 контрольна	142.2	286,2	428.4	0
2 дослідна	119.3	384,3	504.0	- 75.6
3 дослідна	117.9	162.30	280.2	148.20

3.6 Використання комп'ютерних методик

Інформатика - це наука про методи та засоби отримання, обробки, зберігання, передавання, подання інформації.

При виконанні дипломної роботи я використовував таке програмне забезпечення Microsoft Word та Microsoft Excel.

Word - це текстовий редактор, тобто програма, за допомогою якої створюються текстові документи (справки, книги, звіти, накази).

У тих випадках, коли має значення не тільки зміст тексту, а і його зовнішній вигляд, використовують більш складні текстові редактори, які називаються текстовими процесами.

Під час набирання дипломної роботи я створив файл в меню ”Файл” я вибрав команду “Створити”, а потім вибрав тип файла, який потрібно створити. Після натискання кнопки “ОК” можна починати введення тексту. При набиранні тексту не здійснюється перенесення слів і в кінці кожного рядка не треба натискати клавішу Enter. Редактор переводить курсор на новий рядок автоматично. Клавіша Enter натискується тільки в кінці абзацу. Текст може містити таблиці - рівні стовпці символів з рамками. Для збереження набраного тексту на диску треба увійти в пункт меню “Файл” і вибрати команду “Зберегти як...”

Коли повністю була зроблена вся дипломна робота текст був роздрукований на струйному принтері. Текст розмістив на одному боці друкарського паперу формату А4 (297х210 мм), набраного через 1,5 інтервали (29 рядків на аркуші А4), з полями верхнє та нижнє - по 2 см, праве -1,5 см, а ліве -2,5 см. Шрифт “Times New Roman” 14-го розміру.

Існує кілька розповсюджених програм - електронних таблиць для персональних комп'ютерів. Одна з них, яка працює в системі Windows, називається Excel. Зручність подання даних, різноманітні можливості обчислень та графічного подання інформації в Excel дозволяють користувачеві ефективно проводити кількісну та якісну оцінку даних і допомагають у прийнятті рішень.

Програм подібного класу багато. Але на даний момент це одна із самих розповсюджених програм. Це не окремі продукт, вони входять в складу пакета програм під іменем Microsoft Office.

Всі програми пакета Microsoft Office володіють єдиним інтерфейсом і можуть сумісно обмінюватись даними, та при розв'язанні задач обробки даних зручно подавати дані у вигляді таблиць, які складаються з рядків і стовпців. Кожний стовпець заповнюється даними одного типу. Сучасні електронні таблиці дозволяють також ілюструвати дані та результати їх обробки у вигляді графічних зображень - графіків, різнотипних діаграм тощо.

В програмі Excel створювала таблиці, графіки та діаграми до дипломної роботи а потім роздруковувала на струйному принтері моделі Lexmark-35Z.

Завдяки появі потужних комп'ютерів і розвитку інформаційних технологій створюються методи та засоби комп'ютерного моделювання, здатні розв'язувати складні найскладніщі практичні задачі. Що дозволили мені зробити магістерську роботу та розрахунки до неї.

Word - це текстовий редактор, тобто програма, з допомогою якої створюються текстові документи (справки, книги, звіти, накази).

При розв'язанні задач обробки даних зручно подавати дані у вигляді таблиць, які складаються з рядків і стовпців. Кожний стовпець заповнюється даними одного типу. Сучасні електронні таблиці дозволяють також ілюструвати дані та результати їх обробки у вигляді графічних зображень - графіків, різнотипних діаграм тощо.

В програмі Excel створювали таблиці, графіки та діаграми до дипломної роботи а потім роздруковував на струнному принтері моделі Lexmark-35Z.

Завдяки появі потужних комп'ютерів і розвитку інформаційних технологій створюються методи та засоби комп'ютерного моделювання, здатні розв'язувати складні та надскладні практичні задачі. Що позволили мені зробити дипломну роботу та розрахунки до неї.

4. Охорона праці

Відповідно до «Закону України про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року, затвердженого Верховною Радою України, керівники господарств зобов'язані розробити разом із профспілковим комітетом план заходів щодо охорони праці і забезпечувати їхнє виконання.

В сільськогосподарському підприємстві «Світанок» Миргородського району Полтавської області за охорону праці несе відповідальність інженер по охороні праці і техніку безпеки, на якого покладена координація діяльності всіх працівників підприємства й організація контролю роботи зі створення здорових і безпечних умов праці (ДНАОП 0.00.4.21-93 Типове положення про службу охорони праці (Зміни від 17.05.96 № 82).

Серед розповсюджених захворювань у бичків на відгодівлі особливі турботи доставляють хвороби порушення обміну речовин. Нестача макроелементів, мікроелементів і вітамінів може істотно впливати на загальний стан організму, функції нервової системи, ендокринних залоз і внутрішніх органів і переферичних органів ( органів руху ). Хронічні захворювання, що знижують антитоксичну функцію печінки, гастрити, ентерити, хвороби нирок, авітамінози, сприяють ослабленню захисних властивостей організму і розлад функції ендокринної системи. Що може супроводжуватися появою авітамінозів, розвитком остеодистрофії у дорослого поголів'я і остеомаляції у молодняка.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріорітету життя і здоров я працівників відповідно до результатів виробничої діяльності підприємства. Встановленні єдині нормативи з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форми власності, використання економічних методів управління охороною праці, міжнародного співробітництва в галузі охорони праці, використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов праці.

Трудове законодавство регламентується законодавчими актами, основним з яких є Конституція України, Кодекс законів про працю, Закон України "Про охорону праці". Відповідальність за організацію охорони праці в господарстві несе інженер по охороні праці і техниці безпеки. Він створює на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, забезпечує додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці. У разі виникнення на підприємстві надзвичайних ситуацій і нещасних випадків інженер по охороні праці і техниці безпеки зобов'язаний вжити термінових заходів для допомоги потерпілим, залучити при необхідності професійні аварійно-рятувальні формування. Для забезпечення здорових та нешкідливих умов праці на підприємстві проводиться планування необхідної профілактичної роботи з охорони праці. Зміст запланованої роботи включає в себе номенклатурні засоби з попередження нещасних випадків, засоби з попередження захворювань на роботі, засоби з загального поліпшення умов праці. Також до домовленості, яку складають між адміністрацією підприємства та профспілковим комітетом для планування робіт з охорони праці додаються і норми видачі спецодягу і засобів індивідуального захисту, які включають в себе: халати, клейончасті фартухи, нарукавники, наплічники, ковпачки, резинові чоботи, рукавички хірургічні, анатомічні та акушерські, окуляри, ватно-марлеві пов?язки. Для планування робіт з охорони праці інженер по охороні праці та техниці безпеки також складає комплексний план поліпшення охорони праці та санітарно-оздоровчих заходів. Фінансування робіт з охорони праці здійснюється з доходів господарства.Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі праці проходять на підприємстві інструктажі (увідний, первинний на робочому місці, повторний, поточний та позаплановий) з охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій згідно з типовим положенням, затвердженим Державним комітетом України по нагляду за охороною праці. Всі співробітники після інструктажів розписуються в журналі з техніки безпеки. Державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці здійснюють: Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки, Державний комітет України по нагляду за охороною праці і органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України і органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють профспілки. 3а порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності згідно із законодавством.

Для збереження свого здоров'я працівники господарства дотримуються ветеринарно-санітарних та санітарногігієнічних вимог. Для запобігання захворювання вони утримують у чистоті своє робоче місце та приміщення для тварин, інвентар і перуть та дезинфікують спецодяг шляхом кип'ятіння у мильно-содовому розчині з додаванням хлору протягом 40 - 60 хвилин. Перед вживанням їжі вони знімають спецодяг, вішають в спеціально-відведеному місці, ретельно миють руки теплою водою з милом та витирають чистим рушником, їжу вживають в спеціально відведеній кімнаті. Увесь спецодяг 1 раз на тиждень замочують в 1 %-ному розчині їдкого натру або 2%-му розчині соди, кип'ятять 40-60 хвилин та перуть у гарячій воді. Клейончасті фартухи, резинові рукавички по закінченні роботи очищують та обмивають мильним розчином з фенолом та 2 -3%-ним розчином лізолу. При виході з клініки лежить дезинфікуючий коврик, який регулярно наповнюється 3-5%-ним розчином хлорного вапна. У лікарні є медична аптечка, у якій є всі необхідні засоби для надання першої медичної допомоги. Співробітники проходять медичний огляд 1 раз на 3 місяці. У господарстві є заходи протипожежної безпеки: пісок, відра, балон з піною, які знаходяться у спеціально відведеному місці.

Завдяки заходам безпеки, яких дотримуються співробітникигосподарства, за останні 3 роки не було зареєстровано випадків травматизму, нещасних випадків та захворюваності працівників зооантропонозними інфекціями. Це говорить про високу ефективність заходів планування робіт з охорони праці та характеризує інженера по охороні праці та техніці безпеки, як відповідального керівника, який сумлінно виконує свої обов'язки навчання, інcруктажів та перевірки знань з охорони праці у своїх підлеглих.

4 квітня 1994 року наказом державного комітету України по нагляду й охороні праці затверджене «Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці». У господарстві проводиться вступний інструктаж, первинний інструктаж на робочому місці, повторний інструктаж, позаплановий і цільовий. Усі види інструктажів проводяться стосовно до професій відповідно за діючими інструкціями, правилами і нормами по техніці безпеки, керуючись переліком питань, що маються в «Типовому положенні» (ДНАОП 0.00.4.12-99 Типове положення про навчання працівників з питань охорони праці)

На молочнотоварних фермах за виконання робіт з охорони праці основну відповідальність несуть головний лікар ветеринарної медицини і головний зоотехнік виробничої дільниці. Зокрема для головного лікаря ветеринарної медицини існують чітко визначені обов'язки. А саме він повинен здійснювати постійний контроль за ветеринарно-санітарним станом на фермах, стежити за дотриманням Ветеринарного статуту України та інструкцій з охорони праці та техніки безпеки при проведенні обробок тваринницьких приміщень, інвентарю і тварин хімічними речовинами, контролювати використання лікарських препаратів, приладів, пристроїв та інших засобів, впроваджувати методи профілактики хвороб різної етіології, організовувати дезинфекційні бар'єри, забезпечувати працівників спецодягом в умовах карантину. Лікарем ветеринарної медицини ведеться сувора документація - амбулаторний журнал, журнал про проведення діагностичних і профілактичних заходів, журнал списування ветеринарних препаратів, журнал патологоанатомічного розтину трупів та інше.

При організації трудового процесу згідно законодавства України “Про охорону праці” потрібно враховувати забезпечення нормального стану охорони праці, що може бути пов'язане з розробкою заходів безпеки при обслуговуванні поголів'я тварин.

Юридичними основами з охорони праці в господарстві являється вся існуюча документація. Це насамперед колективний договір, інструкції з охорони праці при виконанні робіт у тваринництві, основи законодавства України про працю, правила охорони праці в сільськогосподарському виробництві та інше. Порівнюючи із загальноприйнятим станом охорони праці можна відмітити, що в господарстві охорону праці організовано на підставі колективного договору, розпоряджень директора виробничої дільниці та інструкцій з дотримання правил роботи. Сукупність цієї документації являється юридичною базою функціонування системи охорони праці на сільськогосподарській дільниці.

Контроль служби охорони праці здійснюється уповноваженими особами, які обираються профспілкою громадян і мають право безперешкодно перевіряти виконання правил з охорони праці та техніки безпеки. Таким чином трудовий колектив здійснює громадський контроль за дотриманням правил з охорони праці.

В господарстві існує пункт з техніки безпеки, в якому проводять інструктаж з питань охорони праці: вступний, первинний, повторний, цільовий. Але слід зауважити, що цей пункт недостатньо забезпечений учбовим матеріалом (стенди, плакати, спеціальна література).

Для функціонування охорони праці проводиться комплексне планування робіт. Для цього укладається колективний договір, в якому визначаються обов'язки сторін щодо регулювання виробничих та трудових відносин. На виробничій сільськогосподарській дільниці розроблений поточний план робіт, який включає такі питання, як механізація важких і ручних робіт, охорона праці жінок і неповнолітніх, обов'язкові ветеринарно-санітарні заходи та інше. Для фінансування робіт з охорони праці на виробничій сільськогосподарській дільниці створений фонд охорони праці в який перераховують кошти із власного бюджету у визначений строк. Але цих коштів недостатньо для повного забезпечення засобами індивідуального захисту працівників при виконанні робіт із шкідливими і небезпечними умовами.

Взагалі недоліки потенційно впливають на стан виробничого травматизму, але на цьому підприємстві випадки травматизму лікаря ветеринарної медицини протягом останніх п'яти років не відмічали.

Працівники господарства, незалежно від виду робіт, один раз на рік, на початку березня, проходять медичний огляд у Вирівській сільській лікарняній амбулаторії. Виняток становлять працівники, які пов'язані із харчовими продуктами (кухарки), вони проходять медичний огляд два рази на рік - на початку березня та на початку вересня. Медичний огляд проводять за запрошенням спеціалісти із Миргородської центральної районної лікарні.

В цілому аналіз стану охорони праці на виробничій сільськогосподарській дільниці вказує на ряд позитивних моментів, а саме задовольняє організація виконання робітниками своїх обов'язків, є в наявності засоби індивідуального захисту та пожежної безпеки, проводяться інструктажі з охорони праці.

Територія ферми з усіх боків обнесена парканом і оточена ровом, має два в'їзди (головний і запасний) для автотранспорту, при цьому дороги для транспорту хоча і асфальтовані, але потребують ремонту. Також є спеціальна дорога для прогону тварин на пасовище. На території ферми розміщені три приміщення для тварин, біля двох із них обладнані майданчики для вигулу, санітарний забійний пункт, цех для приготування концентрованих кормів, навіси для зберігання сіна та соломи, дві траншеї для силосу та сінажу і водонапірна башта.

Приміщення для утримання дійних корів являє собою дворядковий комплекс з прив'язним утриманням. Інші два приміщення для тварин являють собою однорядні комплекси з прив'язним утриманням для молочних телят та телят старших вікових груп. Приміщення добре оснащені ліхтарями для штучного та здоровими вікнами для природного освітлення, і пристроями для природної вентиляції. Хоча штучна вентиляція відсутня, але рівень загазованості приміщення в межах норми. Приміщення взимку не опалюється, проте його досить добре утеплюють. Система видалення гною у всіх приміщеннях механізована, а для доїння використовується стаціонарна вакуумна установка. У кожному приміщенні встановлені електричні нагрівачі води для обробки молочного посуду, прибирання приміщень та душу.

Незважаючи на задовільне упорядкування, існує ряд прихованих небезпек, насамперед це ті небезпечні фактори, які мають місце при виконанні технічного процесу: пошкодження лікаря ветеринарної медицини і робітників самими тваринами, травмування під час різноманітних лікувальних та діагностичних маніпуляціях, враження лікаря збудниками зооантропонозів. Лікар ветеринарної медицини і обслуговуючий персонал може заражатися при обслуговуванні хворих тварин.

При цих умовах до роботи допускаються особи, які не мають медичних протипоказань, які пройшли виробниче навчання. Для безпеки і зручності роботи з тваринами в господарстві ветеринарні фахівці їх фіксують. Тварин фіксують одним із способів фіксації чи у фіксаціонному станку. Використовують такі способи як повал по Гессу, повал за допомогою кілець, фіксація кінцівок по Гессу, повал за допомогою путового ременя і підпруги з кільцями, кавказським способом і фіксація за допомогою носових щіпців.

При обслуговуванні кнурів дотримуються граничної обережності. Ікла у кнурів по досягненню ними случного віку і надалі в міру відростання спилюють і загладжують напилком.

Де містяться кнурі-плідники верстатах, годівниці і напувалки влаштовані так, щоб робітники свинарника, котрі їх обслуговують, могли роздавати корм і наливати воду з боку проходу, не заходячі у верстат.

Поголів'я корів утримують на прив'язі, яка вільно знаходиться на шиї. Биків утримують окремо на прив'язі, у 8-ми місячному віці їм вставляють носове кільце для кращого приборкування.

При лікувальній роботі лікар ветеринарної медицини повинен застосовувати ретельну фіксацію за допомогою обслуговуючого персоналу або станків, якщо тварини дуже буйні, то потрібно застосовувати нейролептики для заспокоювання тварин, застосовувати необхідні лікувальні засоби у відповідній концентрації і дозі безпечній для здоров'я тварини, застосовувати індивідуальні засоби захисту зокрема при ректальному дослідженні те відбиранні посліду, по можливості користуватися одноразовими шприцами та голками для запобігання перенесення збудників хвороби. Після проведення обстежень спецодяг міняти на інший. Після завершення роботи працівники знімають робочу одежу і приймають душ.

На даній фермі добре розроблена система протипожежної безпеки. Відповідальність за протипожежну безпеку покладена на завідуючого фермою. Також організована добровільна пожежна дружина не тільки виробничої сільськогосподарської дільниці, а й кожної окремої ферми. Серед працівників тваринництва регулярно проводиться інструктаж з протипожежної безпеки інженером з техніки безпеки виробничої сільськогосподарської дільниці. Для попередження пожеж у тваринницьких приміщеннях забороняється палити. Для паління організовані спеціальні місця, біля яких вивішені таблички: “Місце для паління”.

На кожному тваринницькому приміщенні ферми установлений щит з набором протипожежного інвентарю - лопати, відра, сокира, багор, вогнегасники та ящики з піском. Крім того виробнича сільськогосподарська дільниця має пожежне депо.

Для запобігання ударам блискавки на тваринницьких приміщеннях встановлені громовідводи, біля яких вивішені надписи, які попереджують про недопустимість наближення до них під час грози.

При проведенні відбору проб молока від корів використовувалися пластикові стаканчики. Проби відбирали під час доїння доярки, які були закріплені за даною групою тварин,.

Під час проведення лабораторних досліджень дотримувалися загальноприйнятих правил роботи з хімічними реактивами та електроприладами, уникали контакту проб молока з руками використовуючи склянні піпетки. Перед роботою з електроприладами проводили перевірку справності приладу - заземлення, пошкодження ізоляції та корпусу. Під роботи з електроприладом дотримувалися сухості рук, ноги ставили на гумовий килимок. Досліджені проби молока знезаражувалися кип'ятінням.

Під час проведення діагностичних заходів були помічені як позитивні, так і негативні результати. Тому надали рекомендації щодо безпечної роботи лікаря ветеринарної медицини та організації охорони праці на виробничій сільськогосподарській ділянці.

Зокрема необхідно забезпечити лікаря ветеринарної медицини всіма необхідними засобами. Відвести значну роль профілактиці хвороб, для цього потрібно регулярно проводити ретельну дезинфекцію приміщення, інвентарю та вигульних майданчиків, дезакаризацію, дезинсекцію, дератизацію, а головне при нашому завданні - проводити періодичну дегельмінтизацію тварин, які забезпечать розрив ланки між збудником і твариною. Також потрібно звернути увагу на забезпечення тварин якісними кормами та чистою питною водою, особливо в літньо-весняний період. Задля цього необхідно, щоб сам керівник виробничої сільськогосподарської дільниці був зацікавлений в цьому. Також керівнику для покращення охорони праці на виробництві необхідно розглянути ряд невідкладних питань, таких як ремонтування тваринницьких приміщень, вигульних дворів та поліпшити випасні площі з дотриманням пасовищної культури, забезпечення обслуговуючого персоналу новішим спецодягом, а також обов'язковій оплаті праці, ввести грошові премії.

Аналіз потенційно небезпечних та шкідливих виробничих факторів

№	Технологічна операція	Небезпечна умова	Небезпечна дія	Небезпечна ситуація	Наслідки	Заходи захисту
1	Огляд тварини	1.Не вико ристання ЗІЗ* рук. 2.Незафіксована тварина. 3.Хвора тварина	Проведення огляду тварини	1.Травмування вет. лікаря. 2.Зараження мікроорганізмами	1.Травми. 2.Зараження лікаря	1.Фіксація тварини. 2. Використання ЗІЗ
2	Проведення необхідних маніпуляцій	1.Незафіксовані тварини. 2.Хворі тварини.	Введення лікарських засобів.	1.Травми. 2.Інфікування.	1.Травмування вет. лікаря. 2.Зараження мікроорганізмами.	Фіксація тварини, дотримання правил безпеки.
3	Рентгенологічне дослідження	Незастосування ЗІЗ	Вимушена фіксація	1.Шкідлива доза випромінювання. 2.Травми.	1.Опромінення 2. Травмування вет. лікаря.	Застосування седативних препаратів
4	Оперативне втручання	1.Не використання ЗІЗ рук. 2.Незафіксована тварина.	1.Задавання болю тварині. 2.Застосу вання вет інструмент тів.	1.Травмування вет. лікаря. 2.Зараження мікроорганізмами.	1.Травми. 2.Зараження лікаря.	Фіксація тварини, застосування наркозу.
5	Розтин трупів	1.Незастосування ЗІЗ. 2.Хворі тварини.	Недотримання техніки безпеки при розтині	1.Травмування вет. лікаря. 2.Зараження мікроорганізмами.	1.Травми. 2.Зараження лікаря.	Дотримання правил санітарії, наявність спецодягу.
6	Дезинфекція	Незастосування ЗІЗ	Недотримання правил роботи з деззасобами	Шкідливий вплив на організм	Опіки, отруєння	Наявність спецодягу, дотримання правил санітарії

*ЗІЗ - засоби індивідуального захисту.

Аналізуючи таблицю видно, що при дотриманні правил внутрішнього розпорядку, виконання інструкцій, правил та норм з техніки безпеки та виробничої санітарії знижує виробничий травматизм до мінімуму.

На основі наведеного матеріалу можна зробити висновок про те, що в господарстві створюються умови для дотримання вимог з охорони праці та техніки безпеки. Необхідно і надалі вести роботу по недопущенню нещасних випадків на виробництв

У господарстві мається пожежний щит з вогнегасниками, цебрами, простими та основними лопатами, а також стоїть бочка з водою і шухляди з піском.

Забезпечення пожежної безпеки підприємства накладається на керівника і на інженера по охороні праці та технічній безпеці.

При виникненні пожеж, у період збирання і заготівлі кормів, а також в місцях їхнього збереження, викликають пожежну допомогу і використовують наявні засоби протипожежної охорони.

Система організаційних заходів включає:

- організацію протипожежної охорони;

- розробку норм і правил пожежної безпеки (СниП 2.01.02-85. протипожежні норми проектування будинків і споруджень, ДСТ 12.1.004-91. Пожежна безпека.Загальні вимоги.);

- інструктаж про порядок роботи з вогненебезпечними речовинами і матеріалами;

дотримання протипожежного режиму при виникненні пожежі.

5. Екологічна експертиза ветеринарно-санітарних заходів

Усе живе й неживе у своїй сукупності на Землі - єдина екологічна система. Одночасно з розвитком людського суспільства накопичувались відомості про різноманітних живих істот на Землі, особливості їх способу життя. В результаті посиленої діяльності людини система піддавалась досить значним змінам, що створило не досить сприятливі умови для здоров'я людини, тваринного та рослинного світу. В цілому по Україні за останнє десятиріччя склався досить складний екологічний стан. Основними чинниками, що впливають на стан природних ресурсів є:

1. Нераціональне використання природних ресурсів.

2.Забруднення навколишнього середовища промисловими відходами.

3. Недбайливе ставлення до унікальних рослинних об'єктів природи в

їх природному стані.

4.Наслідки аварії на ЧАЕС.

5.Застосування у сільському господарстві пестицидів, фунгіцидів, інсектицидів.

Забруднення навколишнього середовища є одним з найбільш суттєвих факторів, який негативно впливає на тривалість життя та здоров'я людей і збільшує небезпеку генетичних порушень. Вплив людини позначається на всіх природних ресурсах і компонентах біосфери (земельному покриві, літосфері, гідросфері, атмосфері, тваринному та рослинному світі). Виходячи з цього можна виділити чотири головні форми такого впливу:

1) зміна структури земної поверхні;

2) зміна складу біосфери, кругообігу та балансу речовин, які до нього входять;

3) зміна енергетичного і зокрема - теплового балансу окремих регіонів та планети в цілому;

4) зміни, які вносяться у сукупність живих організмів.

У зв'язку з цим прийняті основні законодавчі акти, котрі регулюють відношення у сфері взаємин суспільства та природи:

1. Закон України „Про ветеринарну медицину” від 2001 року.

2. Закон України „Про охорону атмосферного повітря” від

1992 року.

Закон України „Про охорону навколишнього середовища ”від 18.12.1996 року.

Закон України „ Про рослинний світ ” від 3.03.1993 року.

Земельний кодекс України від 18.12.1990 року.

Водний кодекс України від 18. 12. 1995 року.

При написанні дипломної роботи використовувалися данні і матеріали господарства Миргородського району Полтавської області «Світанок». На території знаходиться дві ферми де знаходиться велика рогата худоба, одна свиноферма, машино-тракторний стан, кормосховище, силососховище, і інщі будівлі. Окрім господарчіх будівель на території господарства розташований ветеринарний пункт в якому зберігаються лікарські препарати, деякі дезінфікуючі засоби, засоби специфічної профілактики інфекційних хвороб тварин, і в ньому проходить прийом хворих тварин не тільки господарства але і домашніх тварин населення. До лікаря звертаються люди з хворими тваринами для їх лікування, а також зі здоровими тваринами для отримання певних консультацій. У середньому за день звертаються від 1 до 4 господарів з тваринами і робітників господарства за якими закріплені тварини тому за рік проходить від 360 до 1440 тварин. Після прийому тварин з різноманітними захворюваннями (вірусної, бактеріальної, паразитарної, незаразної та хірургічної природи) проводиться прибирання лікарні та навколишньої території від забруднень, які можуть залишитися після тварин (сеча, кал, кров, гній, шерсть). Прибирання здійснюється механічним способом (вручну) - підмітається сміття та миється і чиститься за допомогою щітки, мила, миючих та дезинфікуючих засобів. Обробка та знезараження відпрацьованої рідини, продуктів життєдіяльності тварин (сеча, кал, кров та гній) виконується хімічним способом:

· до рідких виділень (сеча, блювотні маси, стічні води, ополоски з зеву, мокроти) додають сухе хлорне вапно у співвідношенні 1:2 або 1:5, експозиція 1 година;

· до твердих, оформлених виділень (кал) додається вода та препарат у співвідношенні 1:5, експозиція 1 година.

Виділення знаходяться у сосудах, які після використання занурюють у 1%-ний освітлений розчин хлорного вапна, з експозицією 1 година. Використані при лікуванні підстилки, серветки знезаражують кип'ятінням у 2%-му мильно-содовому розчині, або у 0,5%-му розчині будь-якого миючого засобу. Вся відпрацьована вода виливається у каналізаційний люк. Померлі тварини при необхідності піддаються розтину, який проводиться у кімнаті для інфекційних хворих, на залізному столі, у спеціальному кутку, з використанням спеціально відведених для цієї роботи інструментів (скальпель, ножиці, 2 пінцети, хірургічна пилка), які після розтину замочують у 2%-му розчині хлорного вапна на 1 годину, миють і піддають обробці сухим жаром. Цю процедуру виконують у спеціальних одноразових рукавичках, які потім знищують. Знищення трупів проводиться в біотермічній ямі та в скотомогильниках. Дезинфікуючі препарати (хлорне вапно та хлорамін) зберігають у спеціально відведеному приміщенні (сухому, темному, гарно вентилюємому за рахунок відкривання кватирки). Препарати зберігають у скляному, емальованому та глиняному посуді, щільно закритому, з етикеткою, на якій вказана концентрація та дата виготовлення.

Хлорне вапно використовується у вигляді хлорно-вапнового молока - для грубої дезинфекції 10-20% концентрації (для знезараження сміття), робочих розчинів 0,3-1% для дезинфекції при захворюваннях шлунково-кишкового тракту у тварин; 3-5% розчин - при вірусних інфекціях; 5%-й розчин - при туберкульозі. 10%-й розчин використовується протягом 1 доби, робочі розчини цілодобово.

Хлорамін - більш ніжний дезінфектант, тому готується перед використанням у концентраціях від 0,5% розчину при кишкових захворюваннях, до 5%-го розчину при крапельних інфекціях.

Дезінфікуючи препарати несприятливо діють на екосистеми, тому що вони є хімічними речовинами, які згубно впливають на все живе, але без їх використання зростає небезпека, розповсюдження хвороб, у тому числі і зооантропонозних (лептоспірозу, дерматофітозів та ін.).

Основним джерелом водопостачання в господарстві є міськводоканал. Вода яка використовується відповідає ДОСТу "Вода питна". Для стерилізації інструментів використовується дистильована вода, яку отримують за допомогою дистилятора. Забруднення джерела водопостачання ветеринарною клінікою не відбувається.

Домінуючий тип грунтів навколо клініки -- чернозем з піском, на яких висаджені дерева.Періодично проводиться механічне прибирання навколишньої території та її озеленіння. Забруднення повітря в результаті роботи клініки також не відмічається навіть взимку, тому що опалення централізоване.

Аналізуючи зібраний матеріал можна зробити висновок, що ветеринарна клініка запобігає розповсюдженню можливих джерел забруднення екосистеми і усіма можливими засобами намагається зберегти рівновагу у екологічній системі.

6. Висновки та пропозиції виробництву

Висновки по виробництву

1. У зв'язку з тим, що на протязі багатьох років була низької якості кормова база і не відповідали нормі деякі параметри утримання в господарстві склалася критична ситуація внаслідок виникнення у поголів'я молодняку на відгодівлі остеодистрофії. При проведенні диспансерізації було виявлено, що у 89% всього поголів'я дійних корів гіпокальцемія. Середній вміст загального кальцію у сироватці крові складав 5,6 ± 0,8 мг/100 мл.

2. При дослідженні всього поголів'я господарства були виявлені хвороби незаразної етіології- це хвороби шлунково-кишкового тракту, хвороби дихальної системи, хвороби кінцівок, а також хвороби обміну речовин серед яких основний відсоток займають аліментарна дистрофія і вторинна остеодистрофія причин виникнення якої є декілька:

- по-перше, це низьке забеспечення корів вітаміном D;

- по-друге, порушення співвідношення в раціоні між кальцієм і фосфором;

- по-третє, це недодержання технології утримання, а саме недостатнє надання моціону .

3. Основними клінічними ознаками при остеодистрофії є порушення показників крові і сироватки, а саме зниження загального кальцію, неорганічного фосфору, загального білку, каротину, еритроцитів, зменшення глюкози, гемоглобіну і підвищення рівня кетонових тіл .

4. Використання в комплексі терапії остеодистрофії молодняку на відгодівлі броваглюкіну, глюкози та тривіт є досить ефективним як в терапевтичному так і в економічному плані.

5. Економічна ефективність від проведених лікувальних заходів броваглюкіном, глюкозою та тривітом у порівнянні з першою контрольно групою склала 148.20 грн.

1. Збалансувати раціон по поживним речовинам, вітамінам, макро- та мікроелементам.

2. Підвищити якість кормів за рахунок: правильного збирання , їх зберігання; так як землі являються біогеохімічними зонами, рекомендується додавати добрива з утриманням хімічних елементів, яких недостатньо в цих зонах.

3. Рекомендувати постійний контроль якості кормів, особливо в зимово-весняний період.

4. Нормалізувати мікроклімат в приміщенні по таким показникам, як вологість, загазованість, швидкість руху повітря в приміщенні, температурний режим в приміщенні.

5. При виникненні патологій незаразної етіології, зокрема остеодистрофії, потрібно своєчасно проводити діагностику, лікування і профілактику.

6. Лікування остеодистрофії слід проводити індивідуально з урахуванням особливостей перебігу хвороби, особливостей організму той чи іншої породи, умов утримання та годівлі.

7. Список використаної літератури

1. Аликаев В. А. Болезни молодняка. В кн.: Внутренние незаразные болезни сельскохозяйственных животных:--М.: Агропромиздат, 1985.

2. Анохин Б.М., Данилевський В.Д., Заморин Л.Г., Внутренние незаразные болезни сельскохозяйственных животных. - М.: Агропромиздат, 1999

3. Батраков А. Я. Лечение и профилактика незаразных болезней на молочных фермах. -- Л.: Колос. Ленингр. отдиление. 1980. -- 136 с.