Вплив мінерального добрива на екологію ґрунтів Білоцерківського району

Агроекологічна оцінка основних видів мінеральних добрив для прогнозування можливих негативних наслідків впливу на ґрунтову систему та водні об’єкти. Стан земельних ресурсів Білоцерківського району. Мінеральні добрива та їх потенційно небезпечні складові.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 28.10.2010
Размер файла 2,5 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Так, вміст Cd у фосфатній сировині (апатити та фосфорити) з різних країн світу коливається у доволі широких межах: США - 8 мг/кг, Марокко - 22, Ізраїль - 23, Того - 7, Сенегал - 75, Туніс - 30, Південна Африка - 3, Сірія - 8 мг/кг. Кадмій вважають найнебезпечнішим компонентом фосфорних добрив. Прийнято, що кадмій у фосфорних добривах присутній у формі фосфатів різної розчинності. Його кількість залежить від якості сировини і чистоти кислот, які використовують для технологічного процесу. Для обмеження забруднення природного середовища кадмієм у деяких країнах уведено нормативи на вміст цього елемента у добривах. У Росії (як і в Україні) на відміну від інших країн, нормативів на вміст кадмію у добривах не розроблено, хоча ця проблема доволі актуальна - слід забезпечити оптимальні умови живлення рослин і водночас обмежити надходження кадмію з добривами.

Вітчизняні суперфосфати простий і подвійний характеризуються таким вмістом домішок: Zn - 10,0-12,3 мг/кг, Cu - 18,3-31,2, Ni - 12,9-26,5, Pb - 21,7-29,0, Cd - 0,25 мг/кг.

На особливу увагу заслуговують дані щодо вмісту у фосфорних добривах фтору [26]. Фосфатна сировина різних родовищ містить 11 000 - 40 000 г/т фтору.50-80% фтору, що міститься у фосфоритах, залишається у фосфорних добривах.

1-й тоні елементарного фосфору відповідає у суперфосфаті простому, подвійному та амофосі з Каратау 80, 122 і 165 кг фтору. Найбільша кількість водорозчинного фтору міститься у складних добривах, а у суперфосфаті фтор перебуває, в основному, у вигляді малорозчинних сполук - фторидів кальцію.

При виробництві добрив з фосфорних руд більша частина токсичних елементів переходить у готовий продукт. Так, при одержанні суперфосфатів кадмій повністю залишається у готовому продукті, а при виробництві фосфорної кислоти близько 2/3 кадмію переходить у готовий продукт. Подібну залежність спостерігають і щодо фтору. Практично 50-80% фтору, що надходить з фосфатною сировиною, залишається у добривах і, на відміну від природних фосфорних руд, де фтор перебуває у складі нерозчинного апатиту або фтористого кальцію, добрива містять розчинні сполуки фтору.

Токсичні елементи, які надходять у ґрунт з фосфорними добривами, під впливом комплексу факторів беруть участь у іонообмінних реакціях. Вони утворюють органомінеральні сполуки, але їхні розчинність, рухомість, міграційна здатність та біодоступність, здебільшого, значно підвищуються, що свідчить про їхню більшу токсикологічну небезпечність [33].

Фосфорні добрива, здебільшого, мало впливають на зміну кислотно-основних властивостей ґрунтів - вони здатні спричиняти лише слабке підкислення (суперфосфати), або дещо знижувати кислотність ґрунту (преципітат, мартенівський шлам, знефторений фосфат, фосфоритне борошно) [34].

Загальний токсичний вплив солей фосфорної кислоти можливий лише за високих доз. У працюючих тривалий час з фосфорними добривами, виникає астеновегетативний синдром, зміни у периферійній нервовій системі, невралгії та хронічний радикуліт, посилюються хвороби верхніх дихальних шляхів.

Таблиця 6. Зведені показники агроекологічної оцінки застосування фосфорних добрив щодо їх впливу на ґрунт та водні об'єкти

Елемент

G мг/га

А мг/га

Тк

Сст мг/л

Р мг/л

С мкг/л

Суперфосфат простий

Cu

3120

88800000

>100

9,36

9,36

31,2

Ni

2650

4080000

>100

7,95

7,95

26,5

Pb

2900

8520000

>100

8,7

8,7

29,0

Cd

25

1590000

>100

0,25

0,25

0,83

Zn

1230

10080000

>100

12,3

12,3

41,0

Суперфосфат подвійний

Zn

100

10080000

>100

1

1

3,3

Cu

1830

88800000

>100

5,49

5,49

18,3

Ni

1290

4080000

>100

3,87

3,87

12,9

Pb

2170

8520000

>100

6,51

6,51

21,7

Cd

25

1590000

>100

0,25

0,25

0,83

За результатами наших досліджень (табл.6) застосування 100 кг фізичної маси суперфосфатів - простого та подвійного зумовлює найбільше надходження у ґрунт токсичних домішок на одиницю площі порівняно з іншими видами добрив. Так, міді надійде 1830-3120 мг/га, свинцю - 2170-2900 мг/га, нікелю - 1290-2650 мг/га. Не зважаючи на значні надходження токсикантів, час досягнення критичної концентрації перевищує 100 років. Щодо забруднення водних об'єктів, суперфосфат простий зумовлює IV клас забруднення свинцем, III клас забруднення іншими домішками. Суперфосфат подвійний у меншій мірі, ніж суперфосфат простий, забруднює ґрунт (внаслідок меншої кількості баластних речовин), забруднення води відповідає III класу по більшості токсичних речовин.

3.2.3 Калійні добрива

Сировиною для виробництва калійних добрив є природні калійні солі. Усі родовища поділяють на хлоридні й сульфатні. Умови виробництва визначають якісний і кількісний склад домішок у калійних добривах.

Основною сировиною для виробництва хлоридних калійних добрив слугує сильвініт, що є сумішшю (агломерат) сильвіну (КСl) і галіту (NaCl), які містять 12-15% К2О. Сульфатні калійні добрива одержують із мінералів каїнітових, лангбейнітових та змішаних лангбейніто-каїнітових порід, а також із алунітів.

Катіони калію при обмінному поглинанні ґрунтом водночас витісняють із ҐВК еквівалентну кількість інших катіонів - водню, алюмінію, кальцію, магнію, марганцю та ін., що відбивається на реакції ґрунтового розчину. За характером дії майже усі калійні добрива хімічно або фізіологічно кислі. Із водного розчину рослини значно інтенсивніше вживають іони К+, ніж супутні аніони С1- або SO42-.

З екотоксикологічної точки зору, калійні добрива можуть являти певну небезпеку довкіллю не лише тому, що впливають на реакцію ґрунтового середовища, а й тому, що містять у своєму складі доволі значні домішки хлору, натрію, магнію та сульфат-іонів. Так, при внесенні 1 кг К2О в ґрунт водночас надходить 0,9-5,2 кг хлору та 0,2-2,5 кг Na2O.

Рухомість ґрунтових катіонів підвищується із внесенням хлористих солей, оскільки жоден з них не утворює з аніоном хлору нерозчинних солей, що є причиною вимивання з ґрунту підвищених кількостей кальцію і магнію.

При значному вмісті у ґрунтовому вбирному комплексі одновалентних катіонів калію та натрію погіршується структура ґрунту; здатність утворювати ґрунтові колоїди у натрію вище, ніж у калію.

Небезпеку можуть являти також токсичні домішки, які містяться у калійних добривах, про що свідчать результати оцінки хлористого калію: Zn - 3,1 мг/кг, Сu - 8,7, Ni - 4,3, Pb - 8,7, Cd - 0,25 мг/кг. Такі кількості токсичних домішок зумовлять надходження у ґрунт міді та свинцю по 870 мг/га, цинку та нікелю - 300-400 мг/га. Концентрації забруднювачів у воді зумовлять забруднення на рівні ІІ - ІІІ класу.

Сульфат калію містить вищі концентрації домішок у розрахунку на одиницю маси добрива, тому й надходження токсикантів у ґрунт вищі порівняно з хлористим калієм. Найбільшу загрозу являє забруднення кадмієм - 100 мг/га ґрунту та 3,3 мкг/л води (ІV клас - брудні води).

Таблиця 7 Зведені показники агроекологічної оцінки застосування калійних добрив щодо їх впливу на ґрунт та водні обєкти

Елемент

G мг/га

А мг/га

Тк

Сст мг/л

Р мг/л

С мкг/л

Калій хлористий

Zn

310

10080000

>100

3,1

3,1

10,3

Cu

870

88800000

>100

2,61

2,61

8,7

Ni

430

4080000

>100

1,29

1,29

4,3

Pb

870

8520000

>100

2,61

2,61

8,7

Cd

25

1590000

>100

0,25

0,25

0,83

Сульфат калію

Zn

450

10080000

>100

4,5

4,5

15,0

Cu

1200

88800000

>100

3,6

3,6

12,0

Ni

300

4080000

>100

0,9

0,9

3,0

Pb

1200

8520000

>100

3,6

3,6

12,0

Cd

100

1590000

>100

1

1

3,3

3.2.4 Комплексні добрива та мікродобрива

Особливості впливу на ґрунт та склад домішок визначатимуть вихідні компоненти таких добрив.

Комплексні добрива можуть містити доволі високу кількість мікроелементів у тому числі токсичних. Аналіз 100 проб мінеральних добрив різних заводів на вміст 9 елементів: Co, Cr, Cu, Mn, Ni, Pb, Zn, As, Cd показав, що найчистішими є азотні і калійні добрива. На відміну від простих мінеральних добрив, комплексні характеризувалися дещо вищим вмістом токсичних елементів. Вміст їх у нітрофосці становить: Sr - 10, Pb - 12, F - 212, В - 0,5, Y - 4, Вг - 0,6, Nb - 2, Zr - 6, в амофосі - Zn - 13,6-14; Cu - 2,5-7,4; Pb - 6,2-7,0; Cd - 0,2-0,5 мг/кг.

Як видно з даних таблиці, внесення 100 г амофосу зумовить надходження 1400 мг/га цинку, 500 мг/га міді, 36 мг/га кадмію. Водні об'єкти перебуватимуть на рівні, що відповідає ІІ- ІІІ класу забруднення.

Таблиця 8. Зведені показники агроекологічної оцінки застосування амофосу щодо його впливу на ґрунт та водні об'єкти

Елемент

G мг/га

А мг/га

Тк

Сст мг/л

Р мг/л

С мкг/л

Zn

1400

10080000

>100

14

14

46,6

Cu

500

88800000

>100

1,5

1,5

5,0

Ni

50

4080000

>100

0,15

0,15

0,5

Pb

650

8520000

>100

19,5

19,5

6,5

Cd

36

1590000

>100

0,36

0,36

1,2

Мікродобрива. До складу мікродобрив входять мікроелементи, необхідні для нормального розвитку рослин - В, Zn, Mo, Cu, Co, Mg та ін. Для ефективного використання мікродобрив у землеробстві, слід виключити можливість передозування. Якщо для основних макроелементів рівень безпечних концентрацій у ґрунтовому розчині доволі широкий, то для мікроелементів - оптимальний або нешкідливий інтервал концентрацій, доволі вузький. Перевищення необхідних концентрацій може призвести до підвищення вмісту мікроелементів у сільськогосподарській продукції і негативного впливу на довкілля. Мікродобрива рекомендують використовувати лише тоді, коли вміст мікроелементів у рослинах становить: Мn і Zn < 25 мг/кг, Cu < 6, В < 10, Мо < 0,2 мг/кг.

3.3 Агроекологічна характеристика нових видів мінеральних добрив

3.3.1 Агрофоска (АФК) директивної дії

Нове фосфорне добриво, яке виготовляють з вітчизняної природної фосфоритної сировини Новоамвросіївського родовища Карпівського кар'єру (Донецька обл) методом фізичного збагачення без хімічної переробки (табл. .9). Принципова технологія збагачення включає дезінтеграцію руди, грохочення, знешламлювання, мокру магнітну сепарацію митих пісків, електричну сепарацію, суху магнітну сепарацію.

Одержані результати розрахунків (табл.10) показали, що застосування АФК не призведе до забруднення верхніх шарів грунту ВМ (Cd, Pb, Zn, Cu, Ni). Водночас, розрахунок Тк за вмістом фтору свідчить про реальну можливість забруднення ґрунту цим елементом протягом 50 років застосування: при вмісті фтору 16 000 мг/кг час досягнення критичної концентрації цього елементу у ґрунті становить 45 років. Оцінка потенційної небезпечності АФК за вмістом фтору відповідає ІІІ класу небезпечності. Це вимагає регламентації F- при виробництві добрива та особливої уваги при його застосуванні.

Таблиця 9. Вміст хімічних елементів у фосфорному добриві АФК

Компоненти

Вміст

%

мг/кг

Загальні фосфати у перерахунку на Р205

12,0

120000

Водорозчинні фосфати у перерахунку на Р205

2,0

20000

Калій загальний у перерахунку на К2О

2,5

25000

Кальцій загальний у перерахунку на СаО

27,0

270000

Залізо загальне у перерахунку на Fе2О3

12,1

121000

Алюміній загальний у перерахунку на АІ2О3

3,9

39000

Магній загальний у перерахунку на МgО

1,8

18000

Кремній загальний у перерахунку на SiO2

34,0

340000

Карбонати загальні у перерахунку на СО2

4,3

43000

Фтор загальний у перерахунку на F

1,6

16000

Кадмій загальний у перерахунку на Cd

0,0004

4

Свинець загальний у перерахунку на РЬ

0,0002

2

Миш'як загальний у перерахунку на As

0,0001

1

Розрахунки показали, що застосування АФК у розрахунковій дозі не призводитиме до забруднення поверхневих вод суші та естуаріїв такими елементами І класу небезпечності як Cd, Pb, і As. За показником можливої концентрації у поверхневому шарі води вони належать до II класу. Водночас, можлива концентрація у воді фтору може становити 366,7 мкг/л, що відповідає III класу. Привертає увагу вміст заліза у цьому добриві і, відповідно, величина розрахункової концентрації цього елемента у воді: при застосуванні АФК концентрація Fe у воді може становити 2002 мкг/л, що відповідає IV класу якості води. Прогноз латеральної міграції ХЕ при застосуванні АФК вказує на необхідність контролю за надходженням у водойми фтору і заліза.

Таблиця 10. Зведені показники агроекологічної оцінки застосування СГА щодо його впливу на ґрунт та водні об'єкти

Елемент

G, мг/га

А, мг/га

Тк

Сст, мг/л

Р мг/л

С мкг/л

Cd

2

1590000

>100

0,02

0,02

0,17

Pb

201

8520000

>100

0,003

0,003

2,01

As

0,2

2496000

>100

0,002

0,002

1,00

F

8000

3600000

45

80,0

80,0

366,7

Fe

60005

5837000

>100

600,5

600,5

2001,7

3.3.2 Сульфат-гуматамонію (СГА) індирективної дії

Новий вид азотних добрив, що виробляють на ВАТ "Азот" м. Черкаси. Основою СГА є сульфат амонію та гумати амонію (натрію, калію). Сульфат амонію одержують у цехах з виробництва капролактаму, на кінцевій стадії виробництва якого рідкий циклогексаноксим відділяють від водного розчину і обробляють концентрованою сірчаною кислотою. Після закінчення ізомерації сірчану кислоту нейтралізують аміаком і суміш лактамного масла та сульфатного лугу розділяють. На стадіях оксилірування і нейтралізації одержують робочий розчин, що містить 34-43% (NH4) 2SO4, 1,3-1,5% NHSO та 0,5-2% органічних речовин, його кристалізацією одержують твердий сульфат амонію.

Гумати амонію (натрію, калію) одержують екстракцією з бурого вугілля або низькосортного вугілля відповідними лугами. при цьому слід враховувати, що буре вугілля містить доволі високу кількість домішок, серед яких значне місце посідають ВМ. Гранульований гумусований сульфат амонію із заданою концентрацією гуматів одержують додаванням у робочий розчин гуматів (гумінових кислот) і гранулюючи на спеціальній установці.

Згідно з ТУ 00203826.007-94, СГА гранульований (емпірична формула - (NH4) 2SO4+ C22H18O11) має містити не менше 20% азоту, не більше 0,06% вільної сірчаної кислоти та 0,1-0,7% гумату амонію (натрію, калію).

За токсиколого-гігієнічними даними клас небезпечності СГА при інгаляційному впливі - III (за ЛК50 зона гострої дії - 20); при потраплянні в шлунок - III, при потраплянні на шкіряні покриви - IV (у великих концентраціях має подразнюючу іритивну дію).

Кількість Zn становила 12,5 мг/кг, Сu - 29,5, Ni - 11,0, Co - 1,0 мг/кг Враховуючи невисокий вміст гумінових речовин у СГА - 0,1-0,7%, надходження ВМ у ґрунт внаслідок застосування добрива не становитиме загрози.

При застосуванні СГА у ґрунті водночас проходитимуть різно-направлені процеси: підкислення ґрунтового розчину сприятиме підвищенню рухомості потенційно небезпечних ХЕ (алюмінію, ВМ, радіонуклідів тощо), а гумінові речовини, що входять до складу СГА, знижуватимуть рухомість полютантів у результаті утворення хелатних комплексів. Перевагу того чи іншого процесу визначатимуть особливості ґрунтових умов застосування СГА.

За результатами проведених досліджень (табл.11) з вивчення впливу СГА на ґрунтову систему встановлено, що внесення СГА сприятиме низьким рівням надходження у ґрунт свинцю та кадмію (5 мг/га), водні об'єкти відповідатимуть І- ІІ класам забруднення. Надходження цинку, міді, нікелю становитиме 1100-2950 мг/га. Найбільшу загрозу для водних об'єктів становлять домішки міді (29,5 мкг/л або ІV клас забруднення). Це вимагає введення певних обмежень при застосуванні СГА на ґрунтах легкого механічного складу та з промивним гідрологічним режимом зволоження.

Таблиця 11. Зведені показники агроекологічної оцінки застосування СГА щодо його впливу на ґрунт та водні об'єкти

Елемент

G мг/га

А мг/га

Тк

Сст мг/л

Р мг/л

С мкг/л

Zn

1250

10080000

>100

12,5

12,5

41,6

Cu

2950

88800000

>100

8,85

8,85

29,5

Ni

1100

4080000

>100

3,3

3,3

11,0

Pb

5

8520000

>100

0,015

0,015

0,05

Cd

5

1590000

>100

0,05

0,05

0,16

Потребує уваги питання впливу СГА на кислотно-лужні властивості ґрунту: тривале його використання (близько 20 років) на ґрунтах з низькою буферною здатністю може призвести до критичного підвищення рівня актуальної і потенційної кислотності. Технологія застосування СГА має передбачати обов'язкове внесення у ґрунт меліорантів, здатних нейтралізувати кислотність добрива.

4. Охорона праці

Основними завданнями охорони праці на підприємстві є створення безпечних та нешкідливих умов праці, що є невід'ємною складовою частиною виробничої діяльності усіх посадових осіб товариства. Начальник відділу несе відповідальність за стан умов праці, безпеку виробничих процесів, життя та здоров'я працівників, дотримання вимог чинного законодавства про охорону праці. Безпосередньо відповідальність за забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці, безпеку виробничих процесів на робочих місцях покладається на керівників робіт які зобов'язані визначити працівнику робоче місце, забезпечити технічно справними машинами, обладнанням, інструментами необхідними для виконання роботи, засобами індивідуального захисту, миючими засобами, створити належні санітарно-побутові умови праці, проінструктувати з питань охорони праці.

Для організації роботи з питань охорони праці, здійснення контролю за станом умов праці та безпекою технологічних процесів, координації діяльності посадових осіб та спеціалістів з питань охорони праці створюється служба охорони праці. Для цього вводиться посада спеціаліста з охорони праці (інженера з охорони праці). Вказівки та приписи спеціаліста з охорони праці є обов'язковими для виконання усіма посадовими особами підприємства. Скасувати їх може лише керівник підприємства.

Спеціаліст з охорони праці має право безперешкодно відвідувати усі виробничі об'єкти, зупиняти роботу виробництва, дільниці, машини, обладнання, що не відповідають вимогам нормативних актів і загрожують життю та здоров'ю працівників, видавати керівникам структурних підрозділів приписи по усуненню виявлених порушень, надсилати керівникові підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги нормативних актів про охорону праці.

Питання охорони праці регулюються колективним договором товариства, який укладається між адміністрацією в особі начальника відділу (роботодавця) та профспілковою організацією в особі голови профспілкового комітету, що представляє інтереси трудового колективу.

В договорі регулюються питання організації виробництва, нормування та оплати праці, встановлення пільг, компенсацій, надбавок, грошових допомоги, соціальних гарантій працівникам, встановлюється тривалість робочого часу та відпочинку працівників, тривалість відпусток, соціальне страхування працівників, зобов'язання адміністрації забезпечити на робочих місцях безпечні та нешкідливі умови праці, дотримання вимог чинного законодавства, плануються заходи по поліпшенню умов праці, підвищення рівня безпеки виробничих процесів, на які передбачаються відповідні кошти.

Важливим питанням організації охорони праці є проведення навчання з питань охорони праці. На кожному підприємстві повинні проводитися наступні види навчання: навчання посадових осіб та спеціалістів, спеціальне навчання працівників які виконують роботи підвищеної небезпеки, навчання працівників у формі інструктажів з охорони праці та стажування працівників на робочому місці.

Для перевірки знань з питань охорони праці у посадових осіб та працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки на підприємстві наказом керівника створюється постійно діюча комісія, яку очолює заступник керівника підприємства в обов'язки якого входять питання організації охорони праці на підприємстві або інженер з охорони праці. Посадові особи та спеціалісти, які організують та управляють виробничими процесами періодично раз у три роки, а також перед початком виконання посадових обов'язків проходять навчання та перевірку знань нормативних актів по питаннях охорони праці. Навчання проводиться з метою ознайомлення посадових осіб та спеціалістів з положенням законодавчих та нормативних актів про працю та охорону праці, питаннями виробничої санітарії та гігієни праці, електробезпеки, пожежної безпеки що стосуються їх виробничої діяльності.

Працівники відділу, які виконують роботи підвищеної небезпеки повинні пройти перед початком виконанням роботи спеціальне навчання правилам безпеки при виконанні цих робіт та перевірку знань і періодично раз на рік проходити перевірку знань правил безпечного виконання робіт.

З працівниками відділу проводиться також навчання у формі інструктажів з охорони праці - вступного, первинного, повторного, позапланового та цільового. Перевірка знань під час проведення інструктажів здійснюється усним опитуванням.

З працівниками, які вперше починають виконувати роботу на новому робочому місці проводиться стажування на робочому місці, що передбачає виконання роботи під наглядом досвідченого працівника упродовж не менше 2 - 15 робочих змін. Проводиться стажування за наказом керівника підприємства, в якому визначається термін та наставник. Під час стажування працівник ознайомлюється із робочим місцем, машинами, обладнанням, інструментами, порядком безпечного виконання роботи, засвоює знання, уміння по безпечному виконанню роботи. По завершенні терміну стажування керівник робіт перевіряє знання у працівника і дає дозвіл на самостійне виконання роботи, який реєструється у журналі реєстрації інструктажів.

Важливим питанням охорони праці є нормування робочого часу та відпочинку працівників. Тривалість робочого часу у працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. а на роботах із важкими та шкідливими умовами праці не більше 36 годин. Для осіб віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень. Робочий тиждень повинен бути п'ятиденний з двома вихідними днями. Про те дозволяється на безперервно діючих виробництвах запровадити шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні надається перед або після загального (субота або понеділок). На безперервно діючих виробництвах вихідні дні надаються працівникам згідно графіку роботи, що складається керівниками робіт. Тривалість робочого часу при п'ятиденному робочому тижні не повинна перевищувати 8 один, при шестиденному 7 годин, а осатаній шостий день скорочується на дві години. Для відпочинку та прийняття їжі працівникам надається перерва після перших чотирьох годин від початку роботи тривалістю до двох годин, яку працівник може використовувати за власним розсудом. Тривалість перерви у робочий час не враховується. Робочий день дозволяється ділити на частини. Також для відпочинку встановлені святкові вихідні дні. Робота у ці дні забороняється, а на безперервно діючих виробництвах робота у такі дні оплачується у подвійному розмірі. Робота у вихідні дні та понад встановлену тривалість робочого дня забороняється, але при виробничій необхідності за згодою працівника та профспілкової організації дозволяються використовувати понаднормові роботи, які оплачуються в підвищеному розмірі чи додаються дні до відпустки.

Для відпочинку працівникам надається щорічна основна та додаткова оплачувані відпустки. Тривалість відпустки згідно Закону України Про відпустки повинна бути не менше 24 календарних днів, а для осіб до 18 років - 31 календарний день. Додаткова відпустка надається за роботу у шкідливих умова праці певним категоріям працівників за результатами атестації робочих місць в середньому до 7 календарних днів та за особливий характер роботи та ненормований робочий день до 7 календарних днів. Матері яка виховує двох і більше дітей віком до 15 років надається додаткова відпустка тривалістю 5 календарних днів. За перший рік роботи на підприємстві відпустка надається після перших шести місяців роботи, а в наступні роки в будь-який період року з урахування інтересів виробництва та трудового колективу за погодженням з профспілковим комітетом. Відпустку можна ділити на частини, при цьому більша частина повинна бути не менше 14 календарних днів.

Для виконання роботи працівники безкоштовно, згідно встановлених норм повинні забезпечуватися спеціальним одягом, взуттям, миючими засобами. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту покладається на керівника робіт, який зобов'язаний організувати умови для зберігання, ремонту і прання засобів захисту.

З метою оцінки стану здоров'я, визначення придатності працівника до виконання певних видів робіт, запобігання розвитку професійних захворювань підприємство організовує медичні огляди. Попередній медичний огляд проводиться при прийнятті працівника на роботу з метою визначення придатності працівника до виконання певного виду роботи. Періодичні медичні огляди проводяться періодично, на роботах із шкідливими та важкими умовами праці щорічно. Для водіїв транспортних засобів на підприємстві працівник медичного профілакторію чи медпункту щоденно проводить перед рейсовий медичний огляд, а при необхідності і після рейсовий.

Для належного санітарно-побутового забезпечення у відділі для працівників обладнують санітарно-побутові приміщення, які розміщують поблизу робочих місць. Це роздягальні, душові, туалети, кімнати відпочинку.

За станом охорони праці на підприємстві державний нагляд здійснюють державні інспекції по нагляду за охороною праці, органи прокуратури, санітарно-епідеміологічна служба, служби охорони праці державних адміністрацій.

Контроль за станом умов праці та безпекою виробничих процесів на підприємстві здійснюють профспілковий комітет, уповноважені трудових колективів. Адміністративний контроль здійснюють служба охорони праці підприємства, керівники та спеціалісти підприємства.

Забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною частиною виробничої діяльності підприємства і безпосередньо покладається на керівників виробничих підрозділів. В обов'язки яких входить дотримання вимог правил пожежної безпеки, проведення протипожежних інструктажів, що проводяться одночасно із інструктажами з охорони праці, обладнання виробничих приміщень первинними засобами гасіння пожежі. До первинних засобів гасіння відносять ручні вогнегасники, які розміщують із розрахунку один вогнегасник на 200 м2 площі приміщення. Також виробничі приміщення обладнують пожежними щитами на яких розміщують ломи, сокири, лопати, багри, відра та біля них ящики з піском та бочки з водою.

Загальні вимоги безпеки при роботі працівників екологічних служб

До лабораторій допускаються працівники після проведення з ними інструктажу, ознайомлення з правилами поводження з обладнанням, хімічними реактивами. Правилами поведінки в лабораторіях.

Працівники повинні дотримуватись правил особистої гігієни, підтримувати в чистоті робоче місце, обладнання.

в лабораторіях, спеціально обладнаних кімнатах для проведення досліджень працівникам забороняється вживати їжу, палити, користуватися вогнем (без поважних на те причин).

В лабораторіях санітарно-епідеміологічних і екологічних служб забороняється ходити у верхньому одязі.

Працівники повинні дотримуватись правил пожежної безпеки (а саме не виконувати дослідів біля легкозаймистих речей).

Вимоги перед початком роботи в лабораторіях

Перед початком роботи в лабораторіях СЕС, екологічних інспекціях необхідно перевірити надійність кріплення заземлюючих проводів, роботу витяжної шафи, вентиляційної шафи, вентиляцій, оглянути вимикачі, електричні розетки, переконатися у справності.

Вимоги безпеки під час роботи в лабораторіях:

Роботу потрібно розпочинати тільки з дозволу лаборанта.

Не можна використовувати битий, тріснутий посуд.

Категорично забороняється пробувати на смак, нюхати хімічні реактиви.

Забороняється вмикати електрообладнання без захисних щитів, корпусів.

При роботі з легкоспалахуючими реактивами забороняється тримати їх біля полум'я.

Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях:

При виявленні пошкоджень в електропроводці необхідно вимкнути прилади, повідомити про це старшого лаборанта.

При потраплянні розчинів кислот необхідно промити 5-10 хв. місце, куди потрапила кислота водою та обробити 2% розчином питної соди. При потраплянні лугів - 1% розчином борної або оцтової кислоти.

При отруєнні хімічними реактивами, газами необхідно негайно вийти з приміщення на свіже повітря, викликати медичну допомогу.

Вимоги безпеки по закінченою роботи

необхідно вимкнути прилади від мережі, закрити вентилі на водопроводі та газоходах;

скласти обладнання, інструмент у відповідне місце.

На основі проведеного аналізу можна стверджувати, що стан організації охорони праці в умовах відділу екологічного контролю м. Біла Церква є задовільним.

Висновки та пропозиції

За період 1991-2006 рр. внесення мінеральних добрив зменшилось у 4,7разів. За останні три роки найвищі обсяги внесення мінеральних добрив відмічено у 2004 році. Найбільше вноситься азотних добрив - в середньому за три роки 21333 кг д. р., калійних було внесено 8263 кг д. р. та фосфорних - 6997 кг Р2О5

Водні об'єкти Київської області та, зокрема, Білоцерківського району були забруднені переважно сполуками азоту та сполуками важких металів. Контроль поверхневих водойм дендропарку “Олександрія” м. Біла Церква в зв'язку з забрудненням Cr (VI) та азотними сполуками, зокрема NH4+. Встановлено, що однозначно зменшується вміст Cr (VI) у джерелі, але порівняно з 2004 роком дещо збільшився у ІІ і ІІІ ставках. Продовжується спостерігатись висока концентрація нітратів, нітритів, амонію у джерелі та 1, 2, 3 ставках парку

Реальну загрозу для навколишнього природного середовища (у разі порушення правил та норм зберігання та утилізації агрохімікатів) являє стан зберігання добрив та отрутохімікатів у Білоцерківському районі. Станом на 2005-2006 роки у районі не існує складських приміщень для зберігання добрив, відсутні також гноєсховища.

Використання мінеральних добрив істотно змінює біогеохімічний колообіг речовин, сприяючи включенню біологічно активних елементів (БАЕ) у різні типи міграції, які послідовно змінюються (добриво-ґрунт-вода).

Добрива вітчизняного виробництва не є істотним джерелом ВМ. При їх застосуванні не відбувається істотного підвищення вмісту ВМ у ґрунті, але може виникнути потенційна небезпека забруднення у разі тривалого застосування та високих норм внесення. Високі концентрації діючої речовини у добриві відповідають меншому умісту домішок, що сприяє зниженню ризику забруднення ними агроекосистем.

Застосування мінеральних добрив зумовлює суттєве забруднення водних об'єктів токсичними домішками, присутніми у добривах.

З ряду проаналізованих добрив аміачна селітра характеризується найнижчим умістом токсичних домішок. Фосфорні добрива посідають перше місце серед мінеральних за вмістом токсичних домішок. Найнебезпечнішим компонентом фосфорних добрив є кадмій. Серед калійних добрив найвищий уміст домішок характерний для сульфату калію. Особливу увагу слід приділити контролю за забрудненням кадмієм.

Застосування АФК не призведе до забруднення верхніх шарів ґрунту ВМ. Час досягнення критичної концентрації елементу фтору у ґрунті становить 45 років. Прогноз латеральної міграції ХЕ при застосуванні АФК вказує на необхідність контролю за надходженням у водойми фтору і заліза. Застосування СГА потребує контролю за вмістом міді з метою попередження забруднення водних об'єктів.

З метою попередження загрози забруднення навколишнього природного середовища агрохімікатами необхідно організувати чітку систему контролю якості і відповідності мінеральних добрив безпечності для здоров'я людини і навколишнього середовища та застосування у сільському господарстві.

При виробництві добрив перевагу слід надавати висококонцентрованій сировині з низьким умістом токсичних домішок.

При виборі видів добрив перевагу слід надавати низько баластним видам, враховуючи їх фізико-хімічні властивості, а також ґрунтово -кліматичні умови ділянки, де планується внесення добрив.

Внесення добрив слід проводити з суворим дотримання норм, розрахованих під запланований урожай, строків та способів внесення.

Список використаної літератури

1. Стан родючості ґрунтів України та прогноз його змін за умов сучасного землеробства, За ред.В. В. Медведєва, М.В. Лісового. - Харків: "Штрих". -2000. -100с.

2. Агроекологія: Навч. посібник / О.Ф. Смаглій, А.Т. Кардашов, П.В. Литвак та ін. - К.: Вища освіта. 20О6. - 671 с: іл.

3. Глазовская М.А. Способность окружающей среды к самоочищению // Природа. - М.: Высшая школа. - 1979. - №3. - С.71-79.

4. Агроекологічна оцінка мінеральних добрив та пестицидів: Монографія / В.П. Патика, Н.А. Макаренко, Л.І. Моклячук та ін.; За ред. В.П. Патики. - К.: Основа, 2005. - 300 с.

5. Экологические проблемы применения удобрений / В.Н. Кудеяров и др. - М.: Наука. - 1984. - 213 с.

6. Минеев В.Г. Экологические функции агрохимии в современном земледелии // Агрохимия. - 2000. - №5. - С.5-13.

7. Довідник з агрохімічного та агроекологічного стану грунтів України / За ред. Б.С. Носка, Б. С Прістера, М.В. Лободи. - К.: Урожай, 1994. - 336 с

8. Карнаухов А.И., Безнис А.П. Бионеорганическая химия: Учебное пособие. - К.: Вища школа. - 1992. - 232 с.

9. Геохимия окружающей среды / Ю.Е. Сает, Б.А. Ревич, Е.П. Янин и др. - М.: Недра, 1990. - 335 с.

10. Глазовская М.А. Методические основы эколого-геохимической устойчивости почв к техногенным воздействиям. - М.: Изд-во МГУ, 1997. - 102 с.

11. Минеев В.Г. Химизация земледелия и природная среда. - М.: Агропромиздат. - 1990. - 287 с.

12. Алексеев Ю.В. Тяжелые металлы в почвах и растениях. - Л.: Агропромиздат, 1987. - 142 с.

13. Биогеохимические основы экологического нормирования. - М.: Наука, 1993. - 590 с.

14. Милащенко Н.3. Программа исследований тяжелых металлов в Географической сети опытов со средствами химизации // Химия в сельском хозяйстве. - 1995. - №4. - С.4-7.

15. Потатуева Ю.А., Касицкий Ю.И., Сидоренкова Н.К. и др. Распределение подвижных форм тяжелых металлов, токсичных элементов и микроэлементов по профилю дерново-подзолистой тяжелосуглинистой почвы при длительном систематическом применении удобрений // Агрохимия. - 2001. - №4. - С.61-66.

16. Пристер Б.С. Количественная комплексная оценка свойств почвы при прогнозировании поведения радионуклидов в системе почва-растение // Вісник аграрної науки. - 2002. - №1. - С.61-68.

17. Глазовский Н.Ф. Основные понятия и показатели техногенеза // Геохимия природных и техногенных ландшафтов СССР. - М.: Высшая школа, 1978. - С.244-261.

18. Органические удобрения / А.А. Бацула, П.М. Виноградов, В.И. Ворошилов и др. / Под ред. Н.К. Крупского, А.А. Бацулы. - К.: Урожай, 1981. - 160 с.

19. Гриб Й.В., Клименко М.О., Сондак В.В. Відновна гідроеколо-гія порушених річкових та озерних систем // Навч. посібн. - Рівне.: Волинські обереги, 1999. - 348 с

20. Денисов О. /., Серебрякова Т.М., Чернявська А.П. та ін. Сучасний стан поверхневих вод України: методичні підходи та екологічна оцінка // Водне господарство України. - 1996. - №6. - С.24-28.

21. Малишева Л.Л. Геохімія ландшафтів / Навч. посібн. - К.:. Либідь, 2000. - 472 с.

22. Малі річки України. Довідник / За ред. А.В. Яцик. - К.: Урожай, 1991. - 294 с.

23. Метелев В.В., Канав А.И., Дзасохов Н.Г. Водная токсикология. - М.: Колос, 1971. - 236 с

24. Іутинська Г.О. Мікробний моніторинг Грунтів, забруднених важкими металами // Агроекологічний моніторинг та паспортизація сільськогосподарських земель (методично-нормативне забезпечення) / За ред.В.П. Патики, О.Г. Тараріко. - К.: Фітосоціоцентр, 2002. - С 136-141.

25. Башкин В.Н. Агрогеохимия азота // Пущине ОНТИ НЦБИ АН СССР. - 1987. - 270 с.

26. Ладонін В.Ф. Влияние комплексного применения средств химизации на содержание тяжелых металлов в почве и растениях // Химия в сельском хозяйстве. - 1994. - №4. - С.32-35.

27. Методика суцільного грунто-агрохімічного моніторингу сільскот господарських угідь України / Керівний нормативний документ. - К.: 1994. - 162 с.

28. Методы и проблемы экотоксикологического моделирования и прогнозирования. - Пушино: ОНТИ НЦБИ АН СССР. - 1979. - 214 с.

29. Методические рекомендации по оценке выноса биогенных веществ поверхностным стоком. - М.: 1985. - 32 с.

30. Лактіонов М.І. Агрогрунтознавство. Навч. посібн. /ХДАУ ім.В. В. Докучаева. - Харків: Видавець Шуст А.І., 2001. - 156 с.

31. Трахтенберг И.М. Книга о ядах и отравлениях. - К.: Наукова думка, 2000. - 366 с.

32. Носко Б. С, Христенко А.О., Максимова В.П. та ін. Використання фосфоритів родовищ України на чорноземних грунтах // Вісник аграрної науки. - 2001. - №1. - С.3/4-36.

33. Барановский А.3., Панкрутская Л.И. Накопление фтора в биологических объектах при длительном применении фосфорных удобрений на торфяно-болотных почвах // Агрохимия. - 1992. - № 12. - С.27.

34. Лактіонов М.І. Агрогрунтознавство. Навч. посібн. /ХДАУ ім.В. В. Докучаева. - Харків: Видавець Шуст А.І., 2001. - 156 с.

Додатки

Класифікація мінеральних добрив за показниками впливу на ґрунтову систему

Критерій

Клас небезпечності

1

II

III

IV

Перевищення фонового вмісту (елементи 1 - II класу небезпечності), кратність

>6

5-6

3-4

<2

Перевищення ГДК (елементи 1 - II класу небезпечності, рухомі форми), кратність

> 10,0

2,1-10,0

1,1-2,0

< 1,0

Час досягнення критичної концентрації - Тк, роки

< 10

10-30

31-100

> 100

Зміна кислотно-основних показників ґрунту

pHвод.

підвищення кислотності на одиниці рН

>2,5

2,5-1,0

0,9-0,5

< 0,5

підвищення лужності на одиниці рН

> 1,3

1,3-0,8

0,7-0,3

< 0,3

рНKCl, підвищення на одиниці рН

> 1,5

1,5-1,0

0,9-0,5

< 0,5

гідролітична кислотність підвищення на мг-екв/100 г ґрунту

>4,0

4,0-2,0

1,9-1,0

< 1,0

Активність радіальної міграції

Кс, кратність

>5,0

3,0-5,0

1,1-2,9

< 1,0

швидкість, см/3 міс,

>50

50-21

20-10

<10

Вплив на біологічну активність

ґрунту

зниження чисельності (активності),%

51-100

26-50

10-25

< 10

час відновлення, міс,

>6

3-6

1-2

< 1

Модуль техногенного геохімічного тиску ХЕ на сільськогосподарські території України при застосуванні мінеральних добрив

Елемент (DnX, r/ra-рік)

Полісся

Лісостеп

Степ

T, r-103

D.

r/rax х рік

T, r-103

D.

r/rax х рік

T, r-103

D,

r/rax х рік

Cd

10-100

3650

0,8

7150

0,8

7490

0,6

Pb

100-1000

24480

5,2

46590

4,8

40250

3,8

As

10-100

8590

1,8

28230

3,0

18370

1,6

F

100-1000

13248000

2865

26208 000

2720

28656 000

2652

Zn

100-1000

55820

12,0

112200

11,6

114840

11,0

Cu

100-1000

35210

7,6

67370

7,0

63740

5,8

Ni

10-100

47710

10,4

95710

9,8

95470

8,8

Co

1-10

16570

3,6

34060

3,6

35000

3,2

ГДК та фоновий уміст елементів у ґрунтах (рухомих форм)

Речовина

ГДК, мг/ кг

Фоновий уміст, мг/ кг

Свинець

20,0

Кадмій

1,0

Мідь

3,0

Нікель

4,0

Цинк

23,0

Фтор

2,8

320

Усереднені коефіцієнти стійкості ґрунтів щодо БАЕ

Зона

Коефіцієнт стійкості, балів

Рb

Cd

F

Zn

Cu

Ni

Co

Полісся

0,32

0,16

0,83

0,34

0,12

0,35

0,11

Лісостеп

0,71

0,53

0,42

0,74

0,56

0,68

0,50

Степ

0,73

0,60

0,25

0,78

0,68

0,76

0,52

Довідкові дані щодо умісту діючої речовини та домішок у основних видах добрив

Добриво

Уміст діючої речовини,%

Уміст домішок, мг/кг

Zn

Cu

Ni

Pb

Cd

Аміачна селітра

0,2

0,25

0,84

0,05

0,2

Сульфат амонію

Суперфосфат простий

20,0

12,3

31,2

26,5

29,0

0,25

Суперфосфат подвійний

48,6

10,0

18,3

12,9

21,7

0,25

Хлористий калій

3,1

8,7

4,3

8,7

0,25

Сульфат калію

12,0

1,0

Амофос

51,2

14,0

5,0

0,5

6,5

0,36

Сульфат-гумат амонію

21,6

12,5

29,5

11,0

Класифікація якості поверхневих вод суші та естуаріїв

Елементи

Класи якості води

1

(дуже чиста)

II

(чиста)

III

(забруднена)

IV (брудна)

V

(дуже брудна)

За критеріями вмісту специфічних речовин токсичної дії, мкг/л

Hg

<0,02

0,02-0,2

0,21-1,0

1,01-2,5

>2,5

Cd

<0,1

0,1-0,2

0,3-1,5

1,6-5,0

>5,0

Cu

<1

1-2

3-25

26-50

>50

Zn

<10

10-20

21-100

101-200

>200

Pb

<2

2-10

11-50

51-100

>100

Cr

<2

2-5

6-25

26-50

>50

Ni

<1,0

1-10

11-50

51-100

>100

As

<1,0

1-5

6-25

26-35

>35

Fe

<50

50-100

101-1000

1001-2500

>2500

Mn

<10

10-50

51-500

501-1000

>1000

F

<100

100-150

151-500

501-1000

>1000

За критеріями забруднення компонентами сольового складу, мг/л

хлориди

<20

21-75

76-200

201-300

>300

сульфати

<50

51-100

101-200

201-300

>300

Вміст важких металів та токсичних елементів у фосфорних добривах (Ю. Потатуєва зі співавт., 1994 р)

Добриво, родовище

Р205,%

Масова частка,%

As (10-4)

Ва

Cd

Сг (10-3)

F

Ni (10-3)

РЬ

Sr

Zn

Суперфосфат простий подвійний

20,0

2,5

2,2•10-2

1,6-1 0'4

не визначали

0,62

1,1

5,0•10-4

1,15

2,0•10-3

48,6

2,6

4,1•10-2

1,8•10-4

те саме

2,14

2,4

2,6•10-4

0,26

1,9•10-3

Амофос

51,2

9,0

1,1•10-2

2,4•10-4

- "-

1,90

1,4

3,3•10-4

0,09

1,8•10-3

Діамофос

51,5

8,3

1,1•10-2

6,2•10-4

- "-

0,57

2,7

5,0•10-4

0,10

2,1•10-3

Нітрофоска

62,9

9,3

2,3•10-2

5,0•10-4

- "-

1,95

2,2

5,0•10-4

0,09

7,2•10-3

Фосфоритове борошно

Єгор'євське

21,4

7,8

1,2•10-2

1,5•10-4

5,4

2,3

8,1

2,5•10-3

0,41

2,0•10-3

Чілісайське

16,8

2,0

1,2•10-2

4,5•10-4

5,4

3,2

6,5

2,5•10-3

0,42

4,9•10-3

Брянське

18,3

3,7

5,8•10-2

5,0•10-4

5,0

2,1

3,8

4,8•10-3

0,40

3,2•10-3

Верхньокамське

21,0

7,9

1,7•10-2

5,0•10-4

5,7

2,5

5,0

6,2•10-3

0,47

9,0•10-3

Джеройське

20,3

4,2

2,6•10-2

5,0•10-4

5,2

2,8

3,7

5,1•10-3

0,48

8,0•10-3

Кінгісеппське

26,8

6,7

8,4•10-2

5,0•10-4

4,9

2,5

1,1

4,3•10-3

0,47

5,0•10-3

Маардуське

28,0

6,1

1,4•10-2

4,8•10-4

4,8

2,5

1,4

4,2•10-3

0,46

2,8•10-3


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.