№ пит.

Питання

Відповідь

1.

Види водоприймачів для осу вальних систем:

Вимоги до водоприймачів:

Причини незадовільного стану водоприймачів - водотоків:

- річка;

- озера;

- море;

- балка;

- ставок

- рівень води у водоприймачі повинен бути нижче рівня в магістральному каналі.

- русло повинно бути стійким;

- пропускна здатність водоприймача повинна бути такою, щоб не визивати підпору в системі весною і при літніх зливах.

- звивистість русла із-за невеликих уклонів і як наслідок - мала швидкість течії;

- заростання і замулювання русла;

- малі розміри поперечних перерізів русла, що зменшує пропускну здатність річки;

- підпір рівня води гідротехнічними спорудами нижче за течією

2.

Способи регулювання водоприймачів-річок:

- розширення та поглиблення русла (коли поперечний переріз русла недостатній) для збільшення пропускної здатності русла;

- розчищення русла від трави і чагарників;

- випрямлення русла;

- регулювання повені шляхом будівництва водосховищ вище за течією.

№ пит.

Питання

Відповідь

1.

Заплава - це ...

Тип водного живлення:

Заплави бувають:

Будова заплави

Способи захисту заплав від затоплення:

Частина річкової долини, яка періодично затоплюється повеневими водами. Це цінні с.- г. угіддя.

- намивний;

- схиловий;

- підгрунтовий.

- односторонні;

- двосторонні;

- широкі і вузькі, або взагалі відсутні.

І - притерасна частина

ІІ - центральна частина;

ІІІ - прируслова частина;

1 - тальвег;

2 - прирусловий вал;

3 - притерасна річка;

4 - корінний берег;

1) обвалування;

2) регулювально-виправні роботи на річках;

3) штучне нарощування поверхні (кольматаж)

2.

Захист земель від затоплення:

Незатоплювані дамби

- застосування:

- недоліки:

Затоплювані дамби

- застосування:

- недоліки:

Схема осушувальної системи на заплавах

- обвалування незатоплюваними (весняними) дамбами;

- затоплюваними дамбами (літні).

Схема незатоплюваної дамби

Схема затоплюваної дамби

1 - рівень весняної повені;

2 - рівень літньо-осіннього паводу;

3 - нормальний побутовий рівень;

4 - берегова дрена для попередження підтоплення.

- Захист населених пунктів та будівельних майданчиків

- загроза прориву дамб;

- погіршуються умови нересту риби;

- на заплаву не поступає намул і насіння трав.

- сільськогосподарські угіддя

- обмежені можливості використання;

- загроза розмиву дамб весною

1 - річка; 2 - дамба;

3 - корінний берег; 4 - осушувальні канали;

5 - шлюз; 6 - нагірний канал.

3.

Підтоплення - це ...

До підтоплених відносяться території...

Засоби боротьби з підтопленням:

Схема затоплення і підтоплення земель:

Схема захисту земель від затоплення і підтоплення:

піднімання рівня підгрунтових вод, пов'язане з господарською діяльністю людини (водосховище)

на яких рівень підгрунтових вод вище допустимого для господарського використання земель (для міст - 3 ...4 м; для сіл - 1,5 ...2 м; для ріллі - 0,8 ..1,4 м).

- ловильні канали або

- ловильні дрени.

І - зона мілководного затоплення

ІІ - зона підтоплення.

4.

Осушення з механічним водопідйомом

- застосування:

Польдер - це ...

Осушувальна система на польдерах

Переваги (+) і недоліки (-) осушення з механічним водопідйомом порівняно із самопливним осушенням:

рівень води у водоприймачі вище рівня води в осушувальній системі і знизити цей рівень неможливо або недоцільно.

територія яка огороджена дамбами і осушується за допомогою механічного водопідйому.

1 - дамба;

2 - нагірний канал;

3 - магістральний канал;

4 - колектори;

5 - насос;

6 - водоприймач.

+ відкачувати воду можна і взимку;

+ осушення не залежить від рельєфу;

- висока будівельна і

- експлуатаційна вартість

.

5.

Кольматаж заболочених низовин - це ...

Способи кольматажу та їх характеристика

Застосування кольматажу:

Схема кольматажу перезволожених низовин:

штучне підвищення поверхні грунту

1) напуск на меліоровану територію повеневих річкових вод. Територію валами ділять на карти; воду запускають в карти, через два дні скидають і напускають нову порцію води, з води осідає намул.

За рік піднімають поверхню на 1..10 см. Процес триває 5 ... 10 років.

Спосіб простий, дешевий, але довготривалий.

2) намивання грунту гідромоніторами або земснарядами.

Намив грунту землесосами виконують виконують при заглибленні дна річки.

Дорогий, але вигідний у часі спосіб.

- коли регулювання річки неможливе;

- машинне водовідведення дороге;

- для будівельних майданчиків

1 - річка;

2 - водовідвідний канал;

3 - дамби;

4 - карти кольматажні;

5 - канали для подачі води на карти;

6 - шлюзи-регулятори;

7 - водозливи

№ пит.

Питання

Відповіді

1.

2.

Культуртехнічні меліорації - це ...

Види КТР:

Об'єкти КТР:

В залежності від призначення КТР поділяються на групи:

Заходи по підготовці поверхні грунту та технологія їх проведення:

комплекс заходів по підготовці земель до їх сільськогосподарського використання.

- знищення чагарників і дрібнолісся;

- збирання каміння;

- знищення купин;

- розробка дернини;

- планування поверхні;

- ліквідація дрібноконтурності.

- осушені землі;

- луки і пасовища;

- цілинні землі

На заході і півночі України (Полісся) природні умови сприяють розвитку лісової та чагарникової рослинності, якими заростають луки, пасовища, рілля.

В північній і центральній частині України на с.- г. угіддях зустрічається каміння.

Для залучення осушених боліт в с.- г. виробництво необхідне знищення чагарників, купин, моху, каміння.

1) підготовка або поліпшення поверхні грунту;

2) первинний обробіток;

3) окультурення орного шару.

1) знищення деревинної рослинності:

- вручну;

- механічним способом (кущорізами)

- хімічним способом (обробка арборіцидами);

2)знищення купин (невисокі купини заорюють чагарниково-болотними плугами, землисті купини зарівнюють рейковими волокушами, високі осокові купини зрізують кущорізами і вивозять, торфо-мохові купини подрібнюють фрез машинами за 4-5 проходів;

3)очищення площ від каміння (дуже

велике каміння викопують або підрива- ють, потім збирають; велике каміння корчують корчувачем потім вивозять за межі ділянки; дрібне каміння збирають вручну)

3.

Вирівнювання поверхні

- умови застосування

Види планування:

- після корчування пнів, збирання каміння і знищення купин залишаються ями та купи грунту.

Планування - вирівнювання поверхні - обов'язковий захід по підготовці поверхні меліорованих земель.

1) грубе планування виконується в процесі КТР бульдозерами, грейдерами, рейковими волокушами, скреперами:

2) 2) експлуатаційне планування - або планування мікрорельєфу. Виконується довго базовими планувальниками. Перед проходом планувальника грунт орють. Планування можна суміщати з внесенням органічних добрив. На місця, де зрізано значну частину грунту, вносять підвищену дозу добрив.

4.

Прийоми первинного обробітку грунту:

1) Оранка - слабо задерновані землі орють звичайними культурними плугами, задерновані землі орють чагарниково-болотними плугами;

Засмічені камінням грунти орють спеціальними плугами ПКС-3,5 (корпус автоматично вглиблюється при зустрічі з камінням);

2) Обробіток важкими дисковими боронами:

- для розробки скиби після чагарниково-болотного плуга;

- як основний обробіток на землях з камінням і похованою деревиною;

3) фрезерний обробіток

- як основний обробіток при покращенні пасовищ і сіножатей;

- на осушених болотах без каміння і похованої деревини.

4) коткування

для усунення надмірної розпушеності грунту, вирівнювання поверхні, забезпечення однакової глибини загортання насіння.

5.

Первинне окультурення земель - це...

- умови використання:

Прийоми первинного окультурення земель:

система заходів, спрямованих на підвищення родючості грунтів

проводиться по завершенню будівництва меліоративних систем і КТР

1) внесення добрив;

2) вапнування кислих грунтів (гіпс, вапняне борошно, сланцева зола);

3) глинування і піскування торфових грунтів. Захід виконується шляхом глибокої оранки торфу для перемішування торфу з підстиляючим піском. Рідше пісок завозять ззовні.

4) Вирощування культур - попередників, які витримують низький агрофон (багаторічні трави, соняшник) на протязі 1 ... 3 років. Потім землі включають в сівозміну.

№ пит.

Питання

Відповідь

1.

Порушені землі - це ...

Причини порушення земель:

землі, які внаслідок виробничої діяльності людини втратили господарську цінність або стали джерелом негативного впливу на навколишнє середовище.

- добича рудних корисних копалин відкритим і підземним способом;

- добича торфу, піску, глини;

- будівництво заводів, населених пунктів та інше.

В Україні більше 300000 га порушених земель. Окремі кар'єри займають площу до 3000 га, їх глибина до 200 м.

Порушена ділянка негативно впливає на територію в 10 раз більшу. В Донецькій обл. терикони пустої породи займають с.- г. угіддя.

Відкритим способом в Україні добувають вугілля, залізну та марганцеву руди, в степовій зоні - черепашник, глину і вапняк (нерудні копалини). Площі порушених земель під цими розробками 15000 га.

2.

Рекультивація - це ...

Напрям рекультивації залежить від ...

Основні напрями рекультивації:

Об'єкти рекультивації:

Підготовчі роботи при рекультивації:

Етапи рекультивації:

відновлення продуктивності і господарської цінності техногенно зруйнованих грунтів.

- характеру порушення;

- природних умов;

- розміщення порушених земель відносно населених пунктів

1) сільськогосподарський (включення земель до с.- г. угідь);

2) лісогосподарський (створення лісокультур)

3) водогосподарський (створення штучних водойм);

4) рекреаційний (організація відпочинку людей);

5) будівельний.

- кар'єри;

- відвали шлаку металургійних заводів;

- відвали пустої породи біля шахт;

- сміттєзвалища;

- траси трубопроводів і доріг.

Передують виконанню рекультивації і включають:

- обстеження території;

- вивчення властивостей верхніх порід;

- визначення способу рекультивації і майбутнього використання;

- виконання топозйомки і складання топоплану М 1:5000; 1: 2000; 1: 500;

1) гірничо - технічна;

2) біологічна.

3.

Гірничо-технічна (технічна) рекультивація - це ...

Заходи технічної рекультивації:

підготовка земель, конструювання їх поверхні для наступного цільового використання.

- знімання та складання родючого шару грунту;

- вирівнювання поверхні, виположування або терасування укосів відвалів або бортів кар'єрів, засипання ям кар'єрів.

- покриття вирівняної поверхні шаром родючого грунту;

- інженерне впорядкування території (дороги, виїзди тощо);

4.

Біологічний етап рекультивації

Призначення с.- г. рекультивації

Послідовність сільськогосподарської рекультивації

- комплекс агротехнічних і фітомеліоративних заходів для підвищення родючості порушених земель.

Буває сільськогосподарською або лісовою.

підготовка землі під ріллю, багаторічні насадження та природні кормові угіддя.

1) при наявності родючого грунту:

- покриття спланованих поверхонь шаром 0,3 ... 0,5 м родючого грунту;

- після укладки грунту (через 1 ... 2 роки) родючим грунтом засипають западини.

2) при відсутності родючого грунту (старі відвали):

- роблять планування;

- насипають шар суглинку (потенційно родючий грунт);

- висівають бобові багаторічні трави.

Вирощування трав - перший етап освоєння земель. Вони виконують меліоративну функцію: нагромаджують органічну речовину, поліпшують структуру, розсолюють грунт.

3) включення земель у сівозміни.

№ пит.

Питання

Відповідь.

1.

Ерозія грунту - це ...

Види ерозії

- залежно від причин виникнення:

- за інтенсивністю:

процес руйнування грунту і перенесення продуктів руйнування потоками води і вітру.

- водна;

- вітрова;

- механічна.

- нормальна (природна - протікає повільно під впливом природних чинників);

- прискорена (пов'язана з господарським використанням земель);

- з антропогенними факторами: розорювання схилів, вирубка лісів, надмірне випасання худоби та ін.

2.

Поширення ерозії на території України.

- 32% ріллі в тій чи іншій мірі еродована. Особливо розповсюджена ерозія на півдні і сході країни.

Щорічні витрати рослинництва від ерозії 9 .. 12 млн.т. зерна. Під час водної ерозії змивається родючий шар грунту, продукти змиву потрапляють у водойми.

Для утворення 1 см родючого шару потрібно в природних умовах до 500 років. При ерозії змінюється механічний склад грунту, погіршується структура, знижується урожайність.- г. культур.

Яри - зменшують площу с.- г. угідь, загрожують дорогам і будівлям, продукти змиву замулюють ставки, річки. При вітровій ерозії засікаються і засипаються рослини, виносяться поживні речовини з дрібноземом.

3.

Типи водної ерозії грунтів:

1) площинна - рівномірний змив грунту з поверхні схилу, виникає при стіканні талих та зливових вод зі схилів крутизною більше 1 - 2⁰ ;

2) лінійна (яружна) - при концентрації стоку у звуженому руслі грунт розмивається на вузькій ділянці у вертикальному напрямі. Виникають промивини потім яри.

В розвитку яру виділяють 4 стадії, які треба знати аби правильно запроектувати протиерозійні заходи: промивина, врізання висячого яру вершиною, виработка профілю рівноваги, затухання.

3) іригаційна - руйнування грунту при поливі. Виникає при неправильній організації поливу коли швидкість надходження води більше швидкості вбирання її грунтом.

4.

Форми прояву вітрової ерозії

1) повсякденна (місцева) - при швидкості вітру до 12 ... 15 м/сек. У вигляді пилових стовпів. Великої шкоди не завдає.

2) Пилові бурі - найбільш активний і шкідливий вид ерозії. При швидкості вітру > 15 м/сек. В посушливих регіонах.

3) Зимове видування - в регіонах з нестійким сніговим покривом, з м'якою зимою, коли чергуються морози і відлиги.

5.

Природні фактори ерозії

Антропогенні фактори ерозії:

1) клімат:

- зливовий характер випадання опадів;

- наявність або відсутність снігового покриву;

- швидкість наростання температури весною;

- швидкість вітру.

2) рельєф:

- виникнення вітрової ерозії не пов'язане з рельєфом;

- водна ерозія залежить від крутизни, форми і довжини схилів.

3) грунт:

- механічний склад;

- структура.

4) Рослинність.

1) вирубка лісів;

2) розорювання схилів;

3) надмірне випасання худоби.

№ пит.

Питання

Відповідь

1.

Завдання комплексу протиерозійних заходів:

Комплекс протиерозійних заходів включає:

Сутність організаційно-господарських заходів;

- зарегулювання поверхневого стоку;

- зменшення ерозії до допустимої величини;

- на не еродованих землях попередити її виникнення.

1) організаційно-господарські;

2) агротехнічні;

3) лісомеліоративні;

4) гідротехнічні заходи.

Протиерозійні заходи повинні використовуватись взаємоузгодженно.

- заборона розорювання крутих схилів, вирубування дерев і чагарників;

- нормування випасу худоби на природних кормових угіддях;

- залуження сильно еродованих земель;

- нарізання полів довгою стороною впоперек схилу на схилі однієї експозиції;

- впровадження смугового землеробства і ґрунтозахисних сівозмін.

2.

Переваги (+) і недоліки (-) агротехнічних протиерозійних заходів:

Агротехнічні заходи проти одної ерозії:

Завдання агротехнічних заходів по боротьбі з вітровою ерозією;

Агротехнічні заходи проти вітрової ерозії:

+ прості

+доступні;

+ дешеві;

+ дають ефект в рік застосування;

- неефективні при крутості схилу > 4⁰.

- обробіток впоперек схилу;

- без відвальний обробіток з максимальним збереженням стерні;

- глибока зяблева оранка (восени)

- снігозатримання;

- регулювання танення снігу;

- мульчування грунту;

- щілювання і кротування;

- внесення органічних добрив та ін.

- зменшення швидкості вітру в приземному шарі повітря;

- покращення протиерозійних властивостей грунту.

- без відвальний обробіток грунту з максимальним збереженням стерні

- органічні добрива;

- снігозатримання;

- багаторічні трави;

- куліси з високостеблових культур.

3.

Переваги (+) і недоліки (-) ПГТС

Види ПГТС залежно від їх розміщення, призначення ПГТС

+ ефективні при будь-яких уклонах;

+ зупиняють ерозію відразу після будівництва;

- дорогі.

1) споруди на водозбірній площі (для припинення площинної ерозії).

2) головні яружні (для припинення росту ярів у довжину)

3) донні (руслові) для припинення заглиблення ярів.

4.

Споруди на водозбірній площі:

- які повністю затримують поверхневий стік:

- які гарантують безпечне скидання поверхневого стоку:

Види валів-терас, їх характеристика

і використання:

Розпилювачі стоку

Конструкція розпилювача стоку

Водозатримуючі вали:

- призначення і умови застосування

- конструкція

Водовідвідні вали-канави:

призначення і умови використання

- вали-тераси (гребневі, ступінчасті тераси, траншейні тераси)

- водозатримуючі вали;

- розпилювачі стоку;

- водовідвідні вали

1) оброблюванні гребневі вали;

- горизонтальні на легких грунтах;

- похилі на важких грунтах.

На схилах до 5⁰ (і = 0,02 ... 0,12)

Висота валів 0,4 ... 0,6 м

Ширина основи 10 - 12 м

Прохідні для с.- г. машин. Засіваються

Нарізуються по горизонталях або паралельно один одному.

На ріллі, в садах, на залужених землях

2) ступінчасті тераси

- на схилах 6 ... 14⁰ (і = 0,12 ... 0,25)

висота валів - 0,9 ... 1,5 м;

уклін дна тераси - 0 ... 0,12.

тераси вузькі, вали непрохідні.

Вирощують овочі, плодові та ягідні культури.

3) траншейні тераси

- на схилах більше 14⁰ (і > 0,25)

Траншеї риють по горизонталях, відстань між траншеями - ширина міжрядь.

В траншеї -садженці, міжряддя засівають травами, нижче траншеї - вал

Для розпилювання зосередженого стоку у природних улоговинах на ріллі,

біля лісосмуг і доріг.

Вал пуд кутом 45⁰ до осі улоговини, вище вала виямка.

Висота вала 0,3 ... 0,5 м

Вал направляє воду на схил.між розпилювачами 75 ... 100 м.

- будують вище ярів для безпечного відведення поверхневого стоку і припинення росту розгалужених ярів на важких грунтах з малим коефіцієнтом фільтрації. Дно канав має уклон в сторону задернованої улоговини або водоскидної споруди.

5.

Гловні яружні споруди

- призначення:

Конструкція:

для безпечного скидання поверхневого стоку на дно яру, щоб припинити ріст яру в довжину.

1) швидкотоки - лотки у вершинах ярів, матеріал: бетон, каміння.

2) перепади одноступінчасті,

багатоступінчасті з бетону або каменю

3) консольні скиди на глибоких крутих ярах, коли будівництво швидкотоку або перепаду, пов'язане з великим об'ємом земляних робіт. Це горизонтальний або похилий лоток на палях. На дні яру, там де вода розмиває грунт, влаштовують водобійний колодязь.

6.

Донні гідротехнічні споруди:

- призначення

- споруди:

- матеріали:

- проектування і робота донних гідротехнічних споруд:

припинення заглиблення яру.

донні загати.

бетон, каміння, плот (тинові загати)

Проектують від верхньої частини яру, де іде інтенсивний розмив; розміщують по всій довжині яру.

Висота загат 0,5 (тинові загати) до 1,5 м (бетонні загати)

Загати зменшують швидкість току води наноси відкладаються! Уклон дна і глибина зменшуються. Береги яру менше обвалюються, поступово заростають.

1.

Господарське значення лісу.

Значення лісу в навколишньому середовищі:

- будівельні матеріали;

- паливо;

- сировина для хімічної та целюлозно-паперової промисловості;

- заготівля хвої, ягід, лікарських рослин.

- меліоративне значення - попередження змиву грунту і замулення водойм, закріплення рухомих пісків;

- водорегулююча та гідрологічна роль: сприяє випаданню опадів, затримує поверхневий стік і переводять поверхневі води у підгрунтові;

- кліматорегулююче значення: пом'якшення клімату, підвищення вологості повітря, зменшення дії суховіїв;

- вплив на склад атмосферного повітря: виділення кисню, поглинання вуглекислого газу.

2.

Лісові ресурси України:

Групи лісів залежно від народно-господарського значення:

- площа лісів 9,97 млн.га;

- лісистість - 14%

- І група - ліси особого призначення: водоохоронні ліси по берегах річок, озер, водосховищ, захисні насадження на ріллі, по ярах і балках.

- оздоровчі - насадження в курортній зоні, біля населених пунктів;

2) ліси з недостатніми сировинними ресурсами

- в зоні з високою густотою населення, що мають захисне і обмежене експлуатаційне значення;

3. Промислові ліси - розташовані в лісонадлишкових районах.

Промислова заготівля деревини ведеться в лісах третьої групи і обмежене - в лісах 2-ої групи

Лісів 3-ї групи в Україні немає.

3.

Характеристика лісонасаджень:

- за походженням:

- за формою:

- за складом:

за густотою - це

- за повнотою насаджень -

природні і

штучні;

- прості (одноярусні)

- складні (дво- та триярусні)

- чисті (з однієї породи з домішками інших порід до 5%)

- мішані (з різних деревинних порід)

Склад позначається так:

6С 3Я 1Б

10% береза

30 % ясен

60% сосна

кількість дерев на 1 га лісу (це тисячі штук для молодого деревостою, сотні штук - для зрілого лісу)

це ступінь замкнутості крон.

Повнота позначається літерою Р і виражається десятковим дробом 0,1... 1

4.

Будова лісу:

1) головний (перший) ярус - формується основною деревинною породою, яка є високорослою;

2) другий ярус - під пологом першого ярусу створюють тіневиносливі породи дерев;

3) підгон - дерева і чагарники, які підганяють в рості головну породу і формують форму стовбурів;

4) підлісок - дерева і чагарники, які не досягли висоти деревного ярусу;

5) сходи - молоді рослини віком 1 - 2 роки;

6) живий надґрунтовий покрив (мох, трава);

7) підстилка (мертвий покрив): суха трава, хвоя, листя, гілки.

5.

Відновлення лісу - це

Заліснення - це

Види відновлення лісу:

Способи відновлення:

Характеристика древостою насіннєвого походження:

Характеристика вегетативного відновлення:

Штучне відновлення лісу:

процес утворення нового лісу під покривом дорослого насадження або на вирубках і згарищах

розведення лісу на відкритих площах, які раніше не були під лісом.

- природне;

- штучне.

- насіннєве;

- вегетативне

- відновлення з допомогою насіння успішно відбувається в зоні достатнього зволоження (Полісся).

Древостій високостовбурний, стійкий до хвороб, довговічний.

Відбувається на пнях і відкореневих паростків.

Поросль на пнях з'являється від сплячих бруньок, які після зрубування дерева, потрапляють у сприятливі умови (світло, поживні речовини від коренів)

Деякі породи дають поросль з придаткових бруньок з площини зрізу.

Вовчки (водяні) пагони з'являються на пошкодженнях деревах.

Деякі дерева (вишня, акація, тополя, осика) дають паростки від кореня.

Вегетативна поросль низькостовбурна, менш довговічна, стовбури збіжисті, викривлені.

В зоні мішаних лісів і в лісостеповій зоні природне відновлення лісу цінними породами відбувається погано, отже в цих зонах переходять на штучне відновлення.

- насінневе;

- вегетативне (живцями), відводками, кілками.

Насадження довговічні, стійкі.

Створюються на вирубках під покровом дорослого лісу, на нових землях непридатних для с.- г. угідь. Склад насаджень визначається проектом (цінні породи, швидкорослі)

№ пи-тання

Питання

Відповіді

1

2

3

1.

2.

Лісівництво -

Лісове господарство -

Задачі лісового господарства:

Таксація лісу -

Практичне значення таксації лісових насаджень:

Об'єкти таксації:

Основні лісоводно-таксаційні ознаки:

За складом насадження поділяються на:

Позначення складу насаджень

За формою насадження бувають:

Повнота -

Густота -

За походження насадження бувають:

Природні ліси за походженням поділяються на:

Вік насадження -

Класифікація насаджень за віком

це агровиробнича наука про вирощування і догляд за лісом.

Лісівництво є основою лісового господарства.

це галузь виробництва, яка займається збереженням, використанням і відновленням лісів.

- захист лісів від пожеж, хвороб, шкідників і незаконних рубок;

- раціональне використання лісових ресурсів;

- забезпечення природного і штучного відновлення лісів;

- вирощування і догляд за лісом.

визначення кількості і якості деревних насаджень, запасу деревини і приросту.

§ таксація проводиться при обліку лісового фонду;

§ таксація лісового масиву є основою для складання плану організації і ведення лісового господарства в лісництві.

§ суцільні лісові насадження;

§ насадження лісових послуг.

§ склад;

§ форма;

§ повнота;

§ густота;

§ походження;

§ вік;

§ бонітет;

§ середній діаметр;

§ середня висота;

§ запас деревини;

§ приріст.

§ чисті (дерева однієї породи, домішок інших порід не більше 5%);

§ мішані (з рідин порід).

Чисті насадження позначаються числом 10.

Склад мішаного насадження записується у вигляді формули з указанням долі участі окремих порід.

Наприклад:

6С 3Я 1Б

10% береза

30% ялина

60% сосна

§ прості (одноярусні)

§ складні (двоярусні і

більше).

ступінь зімкнутості кран дерев. Зімкненість виражається дробом від 0,1 до 1.

Повна зімкненість шатра 1,0.

це кількість дерев на 1 га насадження.

§ природними

§ штучними

§ корінні

§ виробничі (утворюються на вирубках, порода дерев змінюється)

це середній вік дерев цього насадження.

Назва насадження

Клас

Породи дерев

Молодняк

І

до 10 років

до 20 років

ІІ

10...20р.

20...40р.

Середньовікові

ІІІ

20...30р.

40...60р.

дозріваючі

ІV

30...40

60...80р.

стиглі

V

80...100

перестиглі

VI

100...120

3.

4.

5.

Бонітет -

Запас деревини (насадження) -

Поточний приріст -

Види користувань лісом:

Головне користування -

Проміжне користування -

Рекреаційне користування -

Побічне користування -

Вимоги до побічного користування лісом:

Організація побічного користування лісом:

Види рубок:

Рубки головного користування

- мета:

- об'єкти головних рубок:

вирубки догляду за лісом

- мета:

Класифікація дерев при рубках догляду:

В залежності від віку насаджень рубки догляду мають таке призначення:

показник продуктивності лісу, який залежить від умов місцезростання (клімат, грунт).

Бонітет визначають за віком і середньою висотою насаджень.

В залежності від цих показників насадження згідно із шкалою відно-сять до відповідного класу бонітету.

сума об'ємів стовбурів дерев (м³/га).

збільшення величини таксаційного показника (висота, діаметр, об'єм) за визначений період (наприклад 5 років).

§ головне

§ проміжне

§ побічне

§ рекреаційне

вирубка стиглих дерев для одержання деревини.

використання деревини, яку одержують під час рубок догляду за лісом і санітарних рубок.

використання лісу для відпочинку, лікування людей.

використання недеревинних продуктів лісу

§ випас худоби

§ заготівля сіна

§ збирання плодів, грибів, ягід, лікарських рослин, технічної сировини.

§ влаштування пасік

§ організація звіровод-них господарств.

§ не повинні порушуватись інтереси лісового господарства, і в першу чергу відновлення лісу.

§ випас тварин не дозволяється в молодняках, на вирубках, що відновлюються;

§ під випас відводять ділянки середньовікового і пристигаю чого лісу;

§ орієнтовні норми випасу на одну голову великої рогатої худоби 1...1,5 га.

§ тимчасове сінокосіння дозволяється на галявинах, полянах, в рідколіссі.

§ головне і проміжне користування лісом пов'язане з рубкою дерев.

§ головні рубки - це рубки головного користування для отримання ділової деревини;

§ рубки догляду (направлені на забезпечення кращих умов зростання головної породи);

§ санітарні рубки (видалення усохлих дерев, уражених хворобами і пошкоджених шкідника-ми);

§ реконструктивні рубки (застосовують частіше в молодих насадженнях, де головна порода у складі древо стану недостатня. Для підвищення питомої ваги цінних порід їх вводять лісокультур ним методом);

§ ландшафтні рубки (практикують у лісопарках з метою покращення краєвиду);

В лісах І групи проводять рубки догляду і санітари.

В лісах ІІ групи проводять рубки головні, рубки догляду і санітарні рубки.

§ одержання деревини для задоволення потреб народного господарства.

§ або заміни старих насаджень;

§ а також малоцінних деревинних породи на породи господарсько цінні.

§ суцільні (всі дерева на лісосіках окрім підросту і сім'янників вирубають одночасно);

§ поступові (ліс вирубають у 2...4 прийоми на протязі 10...20 років);

§ вибіркові (вирубають стиглі дерева і пошкоджені).

Головні рубки проводять в осінньо-зимовий період.

вирощування насадження бажаного складу за короткий період.

1. кращі дерева головної породи;

2. службові дерева, які підганяють в рості дерева головної породи;

3. хворі, пошкодженні дерева і дерева, що заважають росту кращих дерев.

Дерева третьої групи вирубають.

В першу чергу рубки догляду проводять в густих насадженнях і в тих де головна порода заглушається другорядними деревами і чагарниками.

§ освітлення;

§ прочистка;

§ проріджування;

§ прохідна рубка.

(таблиця 6.1)

Призначення рубок

Місце рубок

Мета рубок

Повторюваність

Освітлення

Прочистка

Проріджування

Прохідна рубка

В молодняках віком до 10 років.

В молодняках віком 11...20р.

В лісах віком більше 20 років.

У середньовіко-вих і пристигаючих насадженнях (41р. і більше).

Позбавити від заглушення дерева головної породи.

Створити насадження певного складу (догляд за складом).

Забезпечити формування стовбу- рів кращих дерев (догляд за формою стовбура).

Отримати хороший приріст залишених дерев (догляд за приростом).

Через 2...3р.

Через 3...5р.

Через 5...10р.

Через 10...15р.

1

2

3

6.

Рубки догляду в лісосмугах

- призначення:

Режим догляду за водорегулюючим і полезахисними лісосмугами:

Режим догляду за прияружними лісосмуг-гами:

Санітарні рубки -

- мета

Дерева, які видаляють при санітарних рубках:

Способи санітарної рубки:

§ підвищення біологічної стійкості насаджень;

§ підвищення захисних їх функцій.

§ освітлення головних порід і прискорення їх росту;

формування і підтримка продувної (або ажурної) конструкції.

§ забезпечення густого стояння дерев (щільна конструкція);

§ наявності підліску.

один з важливих оздоровчих заходів, які застосовуються при веденні лісового господарства;

попередження появи і розповсюдження шкідників лісу і хвороб.

§ сухостійні;

§ вітровальні;

§ мають нахил понад 45⁰;

§ заселені стовбурними шкідниками;

§ пошкодження грибковими хворобами.

§ вибірково в один прийом (якщо зімкнутість залишеного древо-стою буде не менше 0,5).

§ суцільна рубка (якщо вимога до мінімальної зімкнутості не може бути забезпечена).

Рубки виконують влітку або восени.

№ пит.

Питання

Відповіді

1.

Агро

Агролісомеліорація - це

Агролісомеліорація як наука вивчає:

Види захисних лісових насаджень залежно від їх меліоративної ролі і господарського призначення:

Система захисних лісових насаджень - це

Завдання системи захисних лісових насаджень:

Агролісомеліоративне значення системи захисних насаджень

- ( грецьке) поле.

система лісівницьких заходів, спрямованих на покращення кліматичних і ґрунтових умов.

полезахисне лісорозведення;

протиерозійне лісорозведення;

закріплення пісків.

- полезахисні;

- водорегулюючі;

- прибалкові і прияружні;

- насадження біля ставків і зрошуваних каналів;

- придорожні;

- зоолісонасадження;

- насадження на пісках.

Захисні насадження на місцевості слід розміщувати у вигляді певної системи.

комплекс лісових насаджень, які взаємодіють між собою, створюючи меліоративний ефект на території.

захист ріллі від посух, суховіїв, водної і вітрової ерозії.

- ефективність лісосмуг відчутна при оптимальному розміщенні, достатній висоті і конструкції;

- зменшується швидкість вітру;

- рівномірно розподіляється сніг на полях;

- зменшується глибина промерзання грунту;

- зменшується поверхневий стік і змив грунту;

- підвищується вологість повітря;

- підвищується урожайність с- г. культур.

Залісненність ріллі повинна бути не менше 4%.

2.

Полезахисні лісові смуги та їх

- призначення:

Конструкції лісосмуг:

Система полезахисних л/смуг включає:

Висота лісосмуг у 25-ти річному віці...

Найбільш поширені деревно-чагарникові породи в полезахисних лісонасадженнях степової зони України:

захист с.- г. культур від посушливих вітрів, пилових бур.

Зменшують швидкість вітру з навітряної сторони на відстані п'ять висот, з підвітряної сторони - 20 ... 25 висот лісосмуги.

Ефективність залежить від конструкції та висоти лісосмуги

1) продувна.

Великі скрізні просвіти

внизу, немає низьких чагарників.

Добре розподіляють сніг. Продувна конструкція рекомендована для полезахисних смуг в лісостеповій зоні.

2) ажурна.

По всій висоті просвіти до 30%. Найкраще зменшує швидкість вітру. Рекомендовані для полезахисних смуг в степовій зоні.

3) щільна (не продувна)

Суцільна зелена стіна з 3-х ярусів дерев і чагарників.

Перед лісосмугою зимою утворюються снігові замети. Рекомендована для прияружних і прибалкових насаджень.

- основні лісосмуги через 400 - 600 м перпендикулярно до пануючих літніх вітрів;

- поперечні через 1000 м,

- ширина 10 - 15 м з 3 - 5 рядів.

на звичайних чорноземах - 16 м:

на південних чорноземах - 12 м;

на каштанових грунтах - 8 м.

- головні деревні породи: акація біла, дуб черешчатий, ялина звичайна, горіх грецький, сосна звичайна, ясен звичайний, тополя біла;

- супутні деревні породи: абрикос, в'яз звичайний, шовковиця біла, груша звичайна;

- чагарники:бузина червона акація жовта; верба; смородина золотиста;

шипшина звичайна; терен, скумпія;

бересклет

3.

Водорегулюючі лісосмуги та їх

- призначення

умови застосування;

Особливість конструкції:

Прияружні і прибалкові лісосмуги та їх

- характеристика

- умови застосування:

- призначення:

Лісові насадження по укосах і дну ярів і балок

- їх призначення

Послідовність залісненні берегів ярів:

Насадження по дну яру:

- поглинання поверхневого стоку;

- попередження змиву грунту;

- рілля на схилах крутістю > 2⁰ ;

- незалежно від напряму шкідливих вітрів основні лісосмуги проектують по горизонталях або впоперек схилу;

- поперечні лісосмуги перпендикулярні до основних тобто по схилу, для попередження концентрації поверхневого стоку в них роблять розпилювачі стоку.

- відстань між основними лісосмугами 400-200 м. залежно від крутості схилу.

Ширина 15 м. 3 - 5 рядів.

нижче лісосмуги наорюється вал висотою 0,5 - 1 м для підвищення протиерозійної дії. В міжряддях виконують щілювання.

- не продувної конструкції;

- ширина 21 м;

- на віддалі ? 5 м від брівки яру;

- в нижньому ряду акація, вишня

- у верхнім ряду - колючі чагарники

кормові угіддя на силових землях з розвинутою яружно-балковою мережею.

Припинення росту розгалуження ярів шляхом затримання поверхневого стоку, закріплення берегів ярів.

Яри, захищені лісосмугами ростуть в ширину і довжину в 10 раз повільніше.

- зупинити розмивання укосів та розмив дна;

- затримати тверді наноси;

- використати ці землі в господарстві.

- На стадії затухання з нижньої частини яру і берегів (найменший уклон)та в мікро пониженнях берегів садять дерева куртинами;

- На великих ярах береги виположують або роблять терасування, потім засаджують.

Застосовують, коли зарегульований поверхневий стік на водозборі і стік по дну яру невеликий;

Висаджують по дну окремі палісади шириною 10 - 20 м через 10 - 20 м.

4.

Заліснення берегів і схилів ставків і водосховищ

- призначення

В залежності від характеру захисної ролі насадження по берегах водосховищ та ставків поділяються на групи:

- захист берегів від руйнування хвилями;

- попередження ерозії на схилах;

- захист водойм від замулення;

- зменшення випаровування води;

- покращення санітарного стану водойм.

Схема захисних лісових насаджень навколо водойм.

- берегозакріплюючі (від рівня води в меженний період до рівня самих високих вод, верба каспійська, кошикова, верба ламка, тополя)

- вітроломні (для зменшення сили вітру, випаровування води, гасіння хвильобою, затримання твердого стоку; конструкція щільна шириною 10 - 20 м)

- мулофільтри (для захисту водойми від замулення в хвостовій частині водосховища по водопідвідній улоговині на відрізку 100 - 150 м, посадки чагарників шириною до 50 м перпендикулярно до осі улоговини.)

- посадки по мокрому укосу греблі для попередження розмиву греблі.

5.

Способи закріплення рухомих пісків:

Механічний захист:

- застосування

- матеріали для механічного захисту:

- види захисту:

- переваги (+) і недоліки (-) механічного захисту:

Хімічний спосіб закріплення пісків:

- застосування

- зв'язуючі матеріали:

Закріплення пісків травами:

- мета

- прийоми закріплення пісків травами:

Заліснення пісків в залежності від кліматичних умов виконується шляхом створення:

Асортимент дерев і чагарникових порід для закріплення пісків:

1) механічний захист;

2) хімічні засоби;

3) закріплення травами;

4) заліснення.

для негайного зупинення пісків, що наступають на посіви, населені пункти, споруди.

з наступним залісненням або сівбою трав для остаточного закріплення.

солома, лоза, стебла різних трав

- стоячі рядкові (стебла ставлять у борозни.)

- лежачі (устиляють смугами шириною 1 - 1,5 м.)

+ забезпечує швидке зупинення пісків;

- дорогий;

- трудомісткий;

- не дуже довговічний захід.

- на період проростання і укорінення висіяних трав.

- латекси,

- бітумна емульсія,

- рідке скло

наступне перетворення у пасовища і сіножаті.

- сівба восени піщаного вівса у між барханні зниження;

- садіння піщаного полину з підсівом трав.

- полезахисних лісосмуг (в степу)

- суцільного заліснення (в лісостепу)

- куліс ( в напівпустелях)

сосна звичайна, акація біла, тополя чорна, дуб літній, в'яз звичайний, лох вузьколистий, шовковиця, бересклет бородавчатий.

№ пит.

Питання

Відповіді

1.

Географічна оболонка Землі - це ...

Ландшафтна сфера - це ...

Межі географічної оболонки

Склад ландшафтної сфери:

Ландшафтознавство - це ...

Завдання ландшафтознавства:

Комплексне природне утворення, що складається з літосфери, гідросфери, атмосфери і біосфери, які взаємодіють між собою і створюють зовнішній вигляд планети.

Шар безпосереднього дотику між частинами географічної оболонки, де відбувається перетворення сонячної енергії і де зосереджене життя.

~ верхня 25 - 30 км (відчутний тепловий вплив Землі)

~ нижня - по нижній границі земної кори.

- сучасна кора вивітрювання;

- грунт;

- приземний шар повітря;

- живі організми;

- водойми.

Ландшафтна сфера має глобальний характер, складається з окремих ландшафтів (як мозаїка).

Успіх економічного розвитку суспільства залежить від знання людьми закономірностей природних процесів у ландшафтах.

галузь фізичної географії, що вивчає природні територіальні комплекси, в межах яких поєднуються клімат, води, грунти, рослинний і тваринний світ.

класифікація ландшафтів, їх картографування, вивчення їх динаміки, виявлення їх ресурсів з метою раціонального використання.

2.

Ландшафт - це ...

В розвитку ландшафтної сфери виділяють 3 періоди:

Ландшафтна сфера розвивається під впливом процесів, які відбуваються:

До ландшафтоутворюючих чинників відносяться:

Рельєф формується під впливом процесів:

однорідна ділянка території за рельєфом, ґрунтовими і кліматичними умовами, яка складається з взаємодіючих природних компонентів.

1) стародавній (до появи життя)

2) середній (до появи людини)

3) сучасний або антропогенний (після появи людини)

1) безпосередньо в ландшафтах (кругообіги води, речовин, енергії, обмін теплом);

2) в середині Землі (радіоактивний розпад);

3) у світовому просторі (сонячна енергія)

- геологічна будова;

- рельєф;

- клімат;

- вода;

- грунт;

- живі організми.

1) ендогенних (створюючих). Відбуваються в Землі: розпад радіоактивних речовин, землетруси, тектонічні процеси. Створюються крупні форми рельєфу материків і дна океану.

2) екзогенних (руйнуючі, згладжуючи). Відбуваються на поверхні Землі або на невеликій глибині під впливом сил тяжіння, сонячної енергії, живих організмів. Це вивітрювання гірських порід, ерозія грунтів, діяльність підземних вод. Ці процеси утворюють невеликі форми рельєфу.

До ландшафтоутворюючих чинників відносять господарську діяльність людини - антропогенний чинник.

3.

Фізико - географічне районування - це

Таксономічні (класифікаційні) одиниці фізико - географічного районування:

поділ земної поверхні на фізико - географічні системи різного таксономічного (класифікаційного) рангу.

- Фізико-географічна країна - велика частина суходолу, утворення якої пов'язане з великими тектонічними структурами.

Рівнинна частина України розміщена в Східно - Європейській рівнинній країні.

Українські Карпати і Кримські гори - це гірські фізико - географічні країни.

· фізико-географічна зона - частина природної країни, яка характеризується певним грунтово-рослинним покривом, що сформувався під впливом теплового і водного режимів.

В межах рівнинної частини України виділяють зони.

- мішаних лісів;

- лісостепова;

- степова.

· Фізико-географічна провінція - частина зони, яка характеризується ступенем континентальності клімату, що впливає на геохімічні і біологічні процеси.

Наприклад, в зоні мішаних лісів на території України виділена одна провінція - Полісся.

- Фізико-географічна область - частина провінції, яка характеризується положенням над рівнем моря, складом гірських порід, розчленуванням поверхні.

Так в провінції Українського Полісся виділено шість фізико-географічних областей.

4.

Структура ландшафтів

по вертикалі:

Горизонтальна структура

Основні морфологічні частини ландшафту (геосистеми)

фація - це ...

урочище - це ...

місцевість - це ...

1) літосфера ;

2) гідросфера;

3) атмосфера.

виражається у взаєморозміщенні і поєднанні локальних геосистем.

1) місцевість;

2) урочища;

3) фації.

елементарна геосистема в межах одного елемента рельєфу з однаковими грунтами, мікрокліматом і живими організмами (схил, ставок)

окрема мезоформа рельєфу з однорідною будовою та направленістю фізико-географічних процесів(балка, ліс).

геосистема, яка складається з урочищ (місцевість широкої річкової заплави; вододільні плато, зайняті с.- г. угіддями).

5.

Класифікаційні ознаки ландшафтів:

Класифікаційні одиниці ландшафтів:

Класи ландшафтів України за висотним положенням:

Типи рівнинних ландшафтів України за широтою зональності:

Підтипи степових ландшафтів:

- походження;

- історія розвитку;

- просторове розміщення (на рівнинах чи в горах).

1) класи - об'єднуються ландшафти з однаковими географічними ознаками;

2) типи - формуються за зональними ознаками;

3) види - самий низький ступінь класифікації - це природно-територіальні комплекси близькі за будовою і рельєфом.

В Україні 132 вида ландшафтів.

1) рівнинні (94% території)

2) перед гірські;

3) гірські

1) мішано-лісові;

2) широколисто-лісові;

3) лісостепові;

4) степові.

Північно-степові

Середньо-степові

Південно-степові

Сухостепові.

№ з/п

Питання

Відповідь

1.

Ландшафтоутворюю-чі фактори

Види антропогенного впливу на ландшафти:

природні;

антропогенні - пов'язані з господарською

діяльністю людини.

вплив на рельєф (спостерігається на 70%

території суші): це створення техногенних

форм рельєфу: розробка корисних копалин,

звалища промислових відходів, будівництво

великих меліоративних систем;

зміна інтенсивності природних процесів:

прискорена ерозія;

вторинне засолення грунтів.

вплив на мікро - мезо- та макроклімат та

кругообіг води:

внаслідок вирубування лісів;

забруднення атмосфери;

руйнування озонового шару;

будівництво водосховищ, великих зрошу-вальних та осушувальних систем;

спалювання палива (парниковий ефект).

2.

Антропогенні ландшафти -

Антропогенні

ландшафти поділяються на:

доцільні:

недоцільні:

За ступенем змін ландшафти поділяться на:

За родом діяльності людини ландшафти поділяються на:

За довгорічністю існування:

Класи сільськогоспо-дарських ландшафтів по висотному положенню:

Класи с.-г. ландшаф-тів поділяються на підкласи за структурою:

Зміни в природних ландшафтах в процесі с.- г. виробництва

Зміна складу тваринного і рослинного світу

Саморегуляція агроландшафтів

це природно-антропогенні комплекси, які сформулювалися під впливом господарської діяльності людини.

заплановані; (доцільні);

супутні (недоцільні).

поля, водосховища і т.д. постійно підтримуються людиною, щоб могли виконувати певні функції. Їх називають ще культурними.

яри, солончаки на зрошуваних землях - це результат нераціонального використання земель.

умовно незмінені;

слабо змінені;

сильно змінені або порушені;

доцільно перетворені

промислові;

сільськогосподарські;

лісові;

водні;

рекреаційні (призначені для організації і проведення відпочинку людей, туризму, лікування);

селітебні (населені пункти, території з великою густотою населення);

белігеративні (воєнні).

довговічні саморегульовані (водосховища);

багаторічні;

частково регульовані (л/смуги, ставки);

короткочасно регульовані (поля, сади).

рівнинні;

гірські.

польовий;

садовий;

мішаний садово-польовий;

лугово-пасовищний.

вирубка лісів;

розорювання цілини;

будівництво меліоративних систем;

застосування хімічних речовин для захисту

культурних рослин

і, як наслідок,

порушення співвідношення між окремими

елементами ландшафтів

порушення кругообігу речовин (на полях

вирощують урожай і вивозять біомасу за межі ріллі) і кругообігу води.

Лугово-пасовищний підклас агроландшафтів близький до природних. Ступінь саморегуляції близька до природних ландшафтів, але тільки при нормованому випасанні худоби.

Садовий підклас і садово-польовий близькі до лісокультури, але мають низьку саморегуляцію і потребують високої агротехніки.

Польовий підклас найбільш змінений (оранка, добрива, пестициди, вивезення біомаси), нездатний до саморегуляції.

Покинуті польові ландшафти поступово повертаються до свого попереднього стану: перелоги і вторинний степ.

3.

Мета аналізу природних умов ландшафтів:

Практичне застосу-вання аналізу природних умов земель сільського-сподарського призна-чення:

Перед розробкою проектів землевпо-рядкування вивчають і аналізують такі природні умови конкретного регіону:

В період передпроектного обстеження земельних ресурсів вивчаються базові тематичні природні карти:

організація раціонального використання земельних ресурсів;

створення стійких агроландшафтів;

збереження природної рівноваги ландшафтів.

організація раціонального використання земель;

вибір спеціалізації сільського господарства;

вибір видів меліорації.

дані кількісного і якісного обліку земель;

геоморфологічні умови (особливості рельєфу, уклони поверхні, глибина і густота розчленування рельєфу, зсуви);

гідрогеологічні умови (глибина залягання підгрунтових вод, їх запаси, хімічний склад;

водний режим грунтів (запаси грунтової вологи та їх сезонна динаміка);

водний баланс по основних басейнах річок;

кліматичні дані (тривалість безморозного періоду, кількість опадів, посухи і суховії, швидкість вітру);

грунтово-меліоративні умови (види грунтів , їх еродованість;

геоботанічні умови (характеристика кормових угідь , лісистість території).

грунтові;

гіпсометричні:

геоморфологічні;

ландшафтні;

агроклітатичний атлас

4.

Обгрунтування необхідності переходу до ландшафтної організації території

Положення ландшафтної організації території с.- г.підприємств:

- сучасні екологічні катаклізми та деградаційні

явища природного середовища, які є

наслідком нераціонального природоко-

ристування.

В агроландшафтах незбалансоване співвідношення природних стабілізуючих угідь: (ліса, болота, степ) і сільськогосподарських угідь (дестабілізуючих).

Наслідки цього: прискорена ерозія, деградація грунту та інші наслідки.

збалансоване співвідношення між природними та господарськими угіддями (30 % території повинно бути залишено в природному стані);

лісистість території 10…15% (в даний час в степовій зоні 2,8%).

Визначення розмірів мінімально необхідної

площі ділянок з природною рослинністю та оптимального їх розміщення (по балках, лощинах, ставки, копанки, мікрозаповідники, консервація частин ландшафту);

3) склад сівозмін та їх розміщення повинно відповідати екологічним вимогам.