Главная
База знаний "Allbest"
Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Удосконалення терткового пристрою для обробки насіннєвого вороху трави
Удосконалення терткового пристрою для обробки насіннєвого вороху трави
Аналіз технологій обробки насіннєвого вороху бобових трав. Технологічні властивості культур, що впливають на процес обмолоту і витирання. Характеристика насіннєвого вороху в залежності від способу збирання. Розрахунок параметрів домолочуючого пристрою.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.01.2013 |
| Размер файла | 2,0 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
(3.5)
де - колова швидкість
- число обертів на хвилину.
Приймаємо
Визначаємо коефіцієнт продуктивності
(3.6)
де - максимальна продуктивність.
Коефіцієнт рекомендується збільшити на 1-5%, враховуючи втрати повітря в зазорах.
Оптимальне відношення зовнішнього і внутрішнього діаметра колеса отримують з рівняння.
(3.7)
де коефіцієнт продуктивності
3.2 Розрахунок клинопасової передачі
В зв'язку з тим, що наш тертковий пристрій працює від електродвигуна, і крутний момент передається через клинопасову передачу виникла необхідність визначити розміри і зусилля яке передається на шківи клинопасової передачі.
Безкінечні клинові гумовотканинні привідні паси виготовляють кордотканинними і кордошнуровими. При малих діаметрах шківів, а також при великих швидкостях рекомендується застосовувати кордошнурові паси, при порівняно великих діаметрів шківів - кордотканинні.
Розрахункова ширина а дійсна приблизно ширині паса по нейтральній лінії. Вона залишається незмінною при вигині паса на шківі любого діаметра. Положення розрахункової ширини визначає розрахункові діаметри шківів, довжину і швидкість пасів.
Розрахункова довжина паса - це довжина на рівні його розрахункової ширини.
Внутрішня довжина паса - це його довжина по внутрішній окружності.
Кордошнурові паси випускаються довжиною не більше до 4 м.
Велика основа профілю паса може бути плоским або випуклим, менше - плоским або ввігнутим і мати закруглення на кутах.
Паси повинні зберігати робото здатність при температурі від - 30 до +600С.
Передачі клиновими пасами застосовують краще при малих міжосьових відстанях і, як правило, при великих передаточних відношеннях.
Максимальна різниця між довжинами пасів однієї і тієї ж групи відповідає допуску на розбіжність довжин пасів в одному комплекті. Комплект складається з пасів, які входять в одну і ту ж групу, номер якої заносять в маркіровку паса.
Вихідні данні:
Потужність електродвигуна 11 кВт.
Кутова швидкість 75,5 м/с.
Підбираємо переріз пасів В.
Вибираємо діаметр ведучого шківа d1=200 мм (Допустиме відхилення 2,0 мм)
Діаметр веденого шківа знаходять з формули:
мм (3.8)
де - передаточне число
- діаметр ведучого шківа.
=0,02 - коефіцієнт пружного ковзання для прогумованих пасів.
Уточнюємо передаточне число:
(3.9)
де - діаметр веденого шківа;
Визначимо діаметр натяжного ролика що б уникнути провисання паса:
мм (3.10)
Залежність між міжосьовою відстанню і діаметром шківа.
(3.11)
Щоб визначити розрахункову довжину паса нам потрібно визначити розрахункову міжосьову відстань:
мм (3.12)
Після того як ми знайшли розрахункову міжосьову відстань можемо знайти розрахункову довжину паса:
(3.13)
Визначимо кінцеву міжосьову відстань:
а(3.14)
де - розрахункова довжина паса;
- ширина канавок ведучого шківа;
- ширина канавок веденого шківа;
Після того як ми визначили остаточну кінцеву міжосьову відстань, визначимо кут обхвату паса ведучого шківа
(3.15)
Різниця між довжинами паса, яку треба вибрати відтяжним роликом.
(3.16)
де - прийнята за стандартом розрахункова довжина;
Тепер підрахуємо кількість потрібних пасів z які визначаються за такою формулою:
(3.17)
Приймаємо:
Cp = 0,98
P0 = 4,21 кВт
C = 0,98
CL = 0,96
CZ = 1
- потрібна потужність.
Після підрахунку ми бачимо, що потрібна кількість пасів дорівнює 2.
Визначимо які сили діють на клинопасову передачу.
Попередній натяг F0
(3.18),
Приймаємо: СV = 1
Q = 0,3 - сила тиску на ведучій та веденій вали до початку і під час роботи.
- початкове напруження.
Визначимо потрібну швидкість паса V:
(3.19)
де - кутова швидкість.
Визначимо колове зусилля яке діє на клинопасову передачу:
(3.20)
де - потрібна потужність. - швидкість клинопасової передачі.
Визначимо зусилля яке діє в ведучій гілці:
(3.21)
Після цього визначимо зусилля яке діє в відомій гілці:
(3.22)
де - попередній натяг.
- зусилля яке діє на ведучій гілці.
Після того як ми провели розрахунки по визначенню зусиль в ведучій і веденій гілці можемо приступити до розрахунку зусилля в ведучому і веденому валу: Визначимо зусилля яке діє на ведучій вал:
(3.23)
Визначимо зусилля яке діє на ведений вал:
(3.24)
де - зусилля яке дії на ведучій гілці. - зусилля яке дії на веденій гілці.
Визначимо кут обхвату пасом веденого шківа:
(3.25)
де а - міжосьова відстань.
Визначимо остаточну ширину шківа:
(3.26)
де - кількість пасів, дорівнює 2.
Приймаємо:
25,5
17
Після того, як ми визначили всі основні розміри визначимо який діаметр вала, але перед цим визначимо крутний момент:
(3.27)
де - необхідна потужність. кутова швидкість.
Визначимо який потрібен розрахунковий діаметр вала:
(3.28)
де
крутний момент.
Беремо матеріал для ступиць, вони будуть чавунними.
Визначимо діаметр ступиць:
(3.29)
- діаметр валу.
Визначимо ширину ступиці:
(3.30)
Визначимо товщину обода
(3.31)
де діаметр валу який дорівнює 200 мм.
Визначимо товщину обода чавунних шківів:
(3.32)
Визначимо діаметр обода:
Для ведучого шківа:
(3.33)
де товщина обода.
Для веденого шківа:
(3.34)
Внутрішні діаметри шківів.
Ведучий шків:
(3.35)
де висота шківа.
- діаметр шківа.
Ведений шків:
(3.36)
Для шківів з диском визначимо товщину диска:
(3.37)
Товщина диска для ведучого і веденого шківа буде дорівнювати 20 мм.
3.3 Розрахунок параметрів молотильного апарата
Оптимальна колова швидкість била молотильних апаратів Vб встановлена внаслідок експериментальних досліджень, тривалою практикою, і залежить від сорту, вологості та інших властивостей культури, що обмолочується, і повинна знаходитися в наступних межах: при обмолоті зернових 32-34 м/с; при обмолоті кукурудзи 14-16 м/с; при обмолоті бобів, гороху, сої, соняшника 14,5 м/с; при обмолоті конюшини, люцерни, рапсу 28-30 м/с.
Виходячи з цих даних встановлюється швидкість била Vб=32 м/с.
Довжину барабана Lб визначають за допустимою питомою подачею на одиницю довжини била:
Lб м (3.38)
де qо - пропускна здатність молотильного апарату, кг/с;
qо' - допустима питома подача на одиницю довжини била, кг/ (с·м), qо'=0,50кг/ (с·м); n1 - число бил, n1=12.
Діаметр бильного барабана D визначають за формулою:
D= Vб·Дtср· n1 (3.39)
де Дtср - проміжок часу між ударами по хлібній масі двох сусідніх бичів, Дtср= 0,005 с).
D= = 0,61 м
Діаметри барабанів у сучасних комбайнах коливаються в межах D=450.700 мм.
Зернозбиральні машини розроблені "Ростовсільмашем" обладнані молотарками з діаметром барабана 800мм.
Частота обертання nб барабана визначається за формулою:
nб ==1002,4?1000 об/хв (3.40)
Потужність, потрібна для роботи молотильного пристрою, затрачається на обмолот хлібної маси і на подолання шкідливих опорів
N=N1+N2 (3.41)
де N1 - потужність, що затрачається на переборення шкідливих опорів (опір у підшипниках та передавальних механізмах, опір повітря), кВт;
N2 - потужність, що затрачається на обмолот, кВт.
N=N1+N2 = 1,46·10-3+29,4=29,4 кВт (3.42)
Середню потужність, що витрачається на обмолот, N2 визначається за формулою В.П. Горячкіна:
N2 = (3.43)
де f - коефіцієнт перетирання, характеризується опором деки; f = 0,6 при обмолоті сухої маси зернових культур.
N2 = = 29,4 кВт
Середню потужність, необхідну для подолання шкідливих опорів N1 визначають за формулою:
N1= (3.44)
де Аґ і Вґ - коефіцієнти, значення яких отримують експериментально: Аґ приймають 0,004 Н·м, а Вґ приймають 0,91·10-6 Н·м·с2; щб - кутова швидкість обертання барабана, с-1.
щб= (3.45)
щб =3,14·1000/30=104,67 с-1
N1= =1,46·10-3 кВт
Для нормальної роботи молотильного апарату необхідно дотримуватись середньої лінійної швидкості робочих органів, оскільки збільшення швидкості приводить до збільшення подрібнення зерна, а зменшення впливає на недомолот. Встановлено, що зміна середньої лінійної швидкості барабана в межах ±7 % не викликає помітного збільшення подрібнення або недомолоту.
Подолання опорів, що раптово виникли при обертанні барабана, відбувається за рахунок енергії, накопиченої в ньому. Для цього момент інерції барабана повинен мати певну величину.
Момент інерції барабана J визначається за формулою В.П. Горячкіна:
(3.46)
де d щб/dt - можливе кутове прискорення барабана, с-2. d щб/dt=12 с-2.
J = = 23,4 кг·м2
Кут охоплення барабана декою у сучасних зернозбиральних комбайнах встановлюється у межах 101.142?. При цьому чим більша довжина деки (чим більший кут охоплення) тим нижчий недомолот колосків та посилюється сепарація зерна, але у той же час збільшується його подрібнення. Подовження деки також досягається за рахунок збільшення діаметра барабана при збереженні оптимального кута охоплення. Кут охоплення приймаємо 130p.
Розділ 4. Вимоги з охорони праці
4.1 Загальні нормативні вимоги безпеки до конструкції агрегату
У створенні безпечних умов праці на різних виробничих процесах сільськогосподарського виробництва широко застосовують технічні засоби безпеки. Це огороджуючи, запобіжні, блокуючи, гальмівні, сигнальні та інші пристрої і засоби.
Захисні огородження - (відповідно до ГОСТ 12.4.026-76*) технічні засоби що створюють перешкоду між людиною і небезпечним виробничим фактором і запобігають проникнення людини або частини її тіла в небезпечну зону або дії такого фактора на людину в аварійних ситуаціях.
Відповідно до існуючих вимог усі приводи, передачі, рухомі деталі, робочі органи повинні бути обладнанні захисними огородженнями, які надійно захищають від виходу (вильоту) з небезпечної зони стружки металів, крапель розплавленого металу, агресивних рідин, гарячої води, різних випромінювань, іскор, а також викиду частини зруйнованого робочого органа або оброблюваної деталі. Їх застосовують як перешкоди можливому падінню людини з висоти або в криниці, ями тощо.
Залежно від призначення огородження мають різне конструктивне виконання (суцільне, сітчасте, пересувний екран для захисту від іонізуючого випромінювання). Виготовляють його із суцільного листового металу, металевої решітки, кутників, пластмаси, а в деяких випадках і з спеціальних матеріалів.
Запобіжні пристрої. У процесі роботи машин не виключається можливість, коли певний контрольований параметр (зусилля, тиск, температура, переміщення) може з різних причин виходити за встановлені, межі створюючи при цьому аварійну ситуацію. Для зупинки обладнання у таких випадках застосовують спеціальні запобіжні пристрої.
Залежно від походження небезпечних виробничих факторів і конструктивних особливостей обладнання, запобіжні пристрої можуть запобігати механічним перевантаженням (муфти, обмежувачі вантажопідйомності, зрізні штифти та шпильки, регулятори частоти обертання), переміщенню частин машин за встановленні межи (кінцеві вимикачі, упори, спеціальні пристрої для зупинення рухомої частини обладнання), перевищення тиску, перевищення сили електричного струму понад допустимі межі.
Блокуючи пристрої. У зв'язку з тим що різні машини, обладнанні огороджуючи ми пристроями, можуть інколи виходити з ладу, а також враховуючи їх технічну недосконалість та інші причини не можна досягти повної гарантії абсолютної безпеки обслуговуючого персоналу, доцільно в конструкції таких машин передбачати блокувальні пристрої. Найпростішим блокувальним пристроєм є куліса важелі коробки передач трактора, завдяки якій виключається можливість одночасного включення двох передач. В іншому випадку спеціальний блокувальний пристрій запобігає включенню передачі при включеному зчепленні.
Останнім часом широкого застосування набули за конструкціями блокувальні пристрої, що виключають можливість пуску пускового двигуна при включеній передачі трактора. Без таких пристроїв або при їх несправності спостерігалися випадки наїздів на людей під час пуску двигуна трактора. Гальмівні пристрої. (За ГОСТ 19677-74) Незалежно від конструкції, усі гальмівні пристрої призначені для швидкої зупинки машин, рухомих частин виробничого обладнання, утримання машин на схилах, вантажів у піднятому положенні та ін. На безпечні експлуатацію зазначених технічних засобів, обладнаних різними гальмами, значно впливає час спрацювання системи гальмування. Період часу з моменту виявлення небезпеки і до повної зупинки машини (обладнання) t можна зобразити у вигляді складових частин:
(4.1)
де час одержання інформації про небезпеку і реакцію оператора, с;
час затримки сигнала в окремих ланках системи гальмування, с;
час гальмування до повної зупинки машини (пристрою), с.
Сигнальні кольори. В умовах виробництва досить часто виникає необхідність попередити працюючих про можливі небезпеки, заборону певних дій або зобов'язати чи дозволити виконувати такі дії тощо. В цих випадках широко застосовується сигнальні кольори, сигналізацію, знаки та плакати безпеки.
Відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 для сигналізації прийняті червоний, жовтий, зелений, синій кольори.
Червоний колір застосовують для позначення безпосередньої небезпеки, заборони.
Жовтий колір означає попередження, можливу небезпеку.
Жовті і чорні смуги що чередуються, застосовуються для позначення низьких балок, колон, виступів, звужень проїздів, елементів внутрішньо цехового транспорту, елементів вантажопідйомного обладнання, кабін, бамперів електрокарів, обойм вантажопідйомних кранів.
Синій колір означає вказівку, інформацію. Його застосовують для зобов'язуючих і вказівних знаків безпеки, нанесення спеціальних знаків і символів у місцях приєднання заземлювачів, встановлення домкратів.
Зелений колір застосовують для ламп, що сигналізують про нормальну роботу машини, позначення евакуаційних виходів, а також для знака, що означає місце виходу "Виходити тут”.
Знаки безпеки. Відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 "Цвета сигнальные и знаки безопасности” розроблено і прийнято чотири групи знаків безпеки:
1) Забороняючи знаки.
2) Попереджуючі знаки.
3) Зобов'язуючи знаки.
4) Вказівні знаки.
Дистанційне спостереження і управління технологічними процесами є найбільш ефективним заходом запобігання виробничому травматизму і захворюванням на виробництві. Його застосовують у тих випадках, коли безпосереднє перебування оператора в робочій зоні з мотивів безпеки і технологічних особливостей неможливе, недоцільне або економічно невигідно.
4.2 Аналіз потенційних небезпек та їх усунення шляхом удосконалення конструкції агрегату
При удосконаленні агрегату по переробці насіннєвого вороху бобових трав нами було помічено недоліки які можуть зашкодити здоров'ю людини:
1) пасова передача не має огородження;
2) пошкоджене заземлення електродвигуна;
3) подача насіннєвого вороху на транспортер вручну.
На травматизм людини можуть спричиняти декілька факторів: небезпечна умова, небезпечна дія людини. Наслідки цих факторів можуть спричинити в першому випадку:
- захоплення одягу;
- захоплення тіла людини.
в другому випадку:
- на корпусі електродвигуна може з'явитися електричний потенціал;
- можливе проходження електричного струму по тілу людини.
в третьому випадку:
- захоплення одягу;
- затягування одягу і тіла людини.
Після вивчення небезпечних ситуацій які можуть трапитися на нашому удосконаленому агрегаті ми дійшли остаточного висновку що найкращим буде впровадження таких заходів безпеки:
1) Не допустити експлуатацію машини без огородження рухомих деталей.
2) Розробити надійну систему електричного захисту.
3) Встановити навантажувачі рослинної маси на транспортер.
4.3 Аналіз потенційних небезпек при експлуатації агрегату
Для аналізу виробничих небезпек виконуємо із застосуванням таблиці перебігу подій-небезпек на слідуючи прикладах (Таблиця №1).
1. Логічна таблиця аналізу небезпек машини АВС-1,5
Таблиця №1
|
Марка машини |
Виробнича небезпека |
Можливі наслідки |
Засоби для запобігання наслідків |
|||
|
Небезпечна умова |
Небезпечна дія людини |
Небезпечна ситуація |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
АВС-1,5 |
Пасова передача не має огородження, (НУ1). |
При відкриванні молотарки і при її роботі можливий контакт працюючого з рухомими деталями, (НД1). |
1. Захоплення одягу, (НС1). 2. Затягування тіла людини, (НС2). |
Травма, (Т). |
Не допустити експлуатацію машини без огородження рухомих деталей. |
2. Логічна модель перебігу подій:
1. Логічна таблиця аналізу небезпек машини АВС-1,5
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
АВС-1,5 |
Пошкоджено за-землення (занурення) електродвигуна, (НУ1). |
При роботі можливий контакт працюючого з корпусом машини, (НД1). |
1. На корпусі електродвигуна може з'явитися електричний потенціал, (НС1). 2. Можливе про-ходження елек-тричного струму по тілу людини, (НС2). |
Електричний удар, (Т). |
Розробити надійну систему електричного захисту. |
2. Логічна модель перебігу подій:
1. Логічна таблиця аналізу небезпек машини АВС-1,5
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
АВС-1,5 |
Подача насіннєвого вороху на транспортер вручну (НУ1) |
При роботі транспортера можливий контакт працю-ючого з рухомими частинами транспортера. (НД1) |
1. Захоплення одягу. (НС1) 2. Затягування одягу і тіла людини. (НС2) |
Травма, або смерть. (Т) |
Встановити навантажувачі рослинної маси на траспортер. |
2. Логічна модель перебігу подій:
Розділ 5. Розрахунок економічної ефективності
5.1 Економічна оцінка технологій збирання насіння бобових трав
В зв'язку з відсутністю стабільних цін, доцільно визначати економічну ефективність технологічного процесу збирання насіння бобових трав з обробітком на стаціонарному пункті в порівнянні з іншими технологіями збирання по втратах насіння, затратах праці та витратах пального. Для порівняльного аналізу вибрали такі технології.
І. Збирання з обмолотом насіння зернозбиральним комбайном "Лан" з пристосуванням 54-108 (базова технологія).
ІІ. Збирання насіннєвого вороху зернозбиральним комбайном "Лан" з наступним обробітком урожаю на стаціонарному пункті.
ІІІ. Збирання всієї рослинної маси кормозбиральним комбайном Е-280 з наступним її обробітком на стаціонарному пункті.
В Україні, як і в більшості країн, де вирощуються бобові трави на насіння, процес збирання урожаю здійснюється, в основному, за традиційними технологіями з використанням зернозбиральних комбайнів "Лан”, обладнаних терковими пристроями 54-108А та відповідним чином відрегульованих (технологія I). Втрати насіння в процесі його збирання за такою технологією сягають до 30% вирощеного урожаю. Виробнича перевірка якості роботи цього комбайна на збиранні насіння бобових трав в ряді господарств Київської та Кіровоградської областей показала, що при незначному збільшенні витрат пального на одиницю площі в порівнянні з серійним зернозбиральним комбайном, підвищилась якість витирання та сепарації насіння і, як наслідок, скоротились його втрати.
З метою зменшення втрат насіння бобових трав, а також запобігання впливу погодних умов на процес збирання застосовують технології, які передбачають виконання операцій обмолоту та сепарації насіння в стаціонарних умовах (технології ІІ).
Знизити собівартість виробництва насіння бобових трав без значного збільшення його втрат в процесі збирання дозволяють технології, які передбачають збирання в полі і подальшу переробку на стаціонарному пункті не всієї рослинної маси, а лише її частини, яка містить насіння. Здійснюється це шляхом часткового обмолоту рослинної маси зернозбиральними комбайнами при відповідних регулюваннях, що дають можливість відділити грубі соломисті домішки від насіннєвого вороху, який збирається в зерновому бункері комбайна (технологія ІІІ). В залежності від стану рослинної маси (вологість, ступінь стиглості насіння) та регулювань комбайнів насіннєвий ворох містить від 25 до 35% насіння, основна частина якого знаходиться в бобах, що зменшує його втрати просипанням.
На стаціонарному пункті насіннєвий ворох завантажується на лоток живильника-дозатора ПЗМ-1,5, додатково герметизованого для усунення просипання насіння та полови, звідки він дозовано подається до приймального транспортера терково-сепаруючого блоку АВС-1,5, розробленого в ІМЕСГ УААН. Цей блок з продуктивністю 1,5т/год. перетирає насіннєвий ворох (ступінь витирання - не менше 98%) та відділяє і очищує насіння до чистоти по соломистих домішках не менше 95%. Втрати насіння на стаціонарному пункті не перевищують 3 % зібраного урожаю. Варто також відзначити, що обладнання стаціонарного пункту, при необхідності, може працювати в три зміни, практично цілодобово, з незначними зупинками на технічне обслуговування. Його робота не обмежена строками і погодними умовами, а наявність сушильного обладнання і накопичувальних майданчиків сприяє рівномірному завантаженню і ефективному його використанню. Механізація завантажувально-розвантажувальних операцій та використання пневмотранспорту для відведення полови суттєво знижують затрати праці, які лише на 20% перевищують показники традиційної комбайнової технології збирання насіння бобових трав. При підсушуванні рослинної маси зростають витрати пального, але при підвищеній вологості це єдина можливість зібрати і зберегти вирощений урожай насіння. Використання електричних двигунів для приведення в дію робочих органів обладнання стаціонарного пункту дозволяє економити дороге дизельне паливо, яке витрачається лише на скошування або зчісування рослинної маси та її транспортування на стаціонарний пункт.
5.2 Конструктивна розробка технологій збирання насіння бобових трав
Показники економічної ефективності.
Оцінка економічної ефективності сільськогосподарської техніки проводиться по ціновому і натуральному показнику. До основних цінових показників відносяться слідуючи:
1) повна собівартість отриманої сільськогосподарської продукції або виконаної роботи;
2) експлуатаційні витрати на виконання одиниці або річного об'єму роботи;
3) приведені витрати;
4) допоміжні капіталовкладення, зв'язані з впровадженням нової техніки в сільськогосподарське виробництво.
До основних натуральних показників відносяться слідуючи:
1) витрати праці на виконання одиниці або річного об'єму праці (трудоємкість операцій);
2) металоємкість операцій.
Експлуатаційні витрати на одиницю продуктивності (грн. /га, грн. /т) для кожної із порівняльних операцій або машини визначається так:
(5.1)
де заробітна плата;
амортизаційні відрахування на відновлення машини;
затрати на капітальний і поточний ремонт;
вартість паливно-мастильних матеріалів та електроенергії;
витрати на автотранспорт, авіа обслуговування, праця без зарплати працівників;
витрати на зберігання сільськогосподарських машин.
Приведені затрати П враховують експлуатаційні витрати і визначений нормативний коефіцієнт Е ефективності капіталовкладень
, (5.2)
де капіталовкладення в сфері експлуатації на 1 га оброблюваної площі, 1 т.
, (5.3)
де - капіталовкладення в сфері експлуатації на j-й операції, грн.
В економічних розрахунках використовують за годину змінного часу
(5.4)
де коефіцієнт використання годинної зміни.
Річне завантаження машини визначається в годинах
(5.5)
де - кількість робочих днів в році для даної машини;
- кількість годин праці на одному агрегаті в день.
При заміні ручної праці механізованим доповненням капіталовкладень рахуються усі затрати на механізацію.
Затрати праці на виконання одиниці праці
(5.6)
де , - кількість робітників кожної кваліфікації, зайнятих на виконання механізованих або ручних операцій.
- продуктивність при виконанні механізованих і ручних операцій.
Визначення економічного ефекту.
Економічний ефект в сфері експлуатації машин частіше всього визначається по одному з наступних параметрів:
1) повна собівартість отриманої продукції або одиниці роботи;
2) річна економія на експлуатаційних витратах;
3) економічний ефект - економія приведених затрат на одиницю виробітку або на річний випуск нової машини.
Річна економія на експлуатаційних витратах по одній машині визначається за формулою
(5.7)
де річна виробітку нової машини;
- експлуатаційні витрати по новій і старій машині.
Визначення елементів затрат.
Щоб користуватися вказаними формулами, необхідно вміти правильно вираховувати вхідні в них елементи затрат.
Заробітна плата визначається за формулою:
(5.8)
де - зарплата робітників, зайнятих на механізованих і ручних операціях.
Амортизаційні відрахування на реновацію:
, (5.9)
де - балансова ціна машини, грн.;
а - процент амортизаційних відрахувань на реновацію;
річна загрузла машини, год.
Вартість палива складає
(5.10)
де
номінальна потужність двигуна трактора або машини, к. с.;
середній коефіцієнт використання потужності двигуна ( для польових робіт, для транспортних робіт);
вартість палива, грн. /кг.
витрата палива, кг/л. с. ч;
- продуктивність за час.
Витрати на зберігання знаходять по формулі
(5.11)
де витрати на зберігання сільськогосподарських машин і тракторів.
Витрати на капітальний, поточний ремонт:
(5.12)
де відсоток щорічних відрахувань на капітальний та поточні ремонти.
Висновки
Аналіз існуючих технологій збирання насіння бобових трав показав, що найбільш перспективною є технологія, яка передбачає збирання в полі насіннєвого вороху з наступним обробітком урожаю на стаціонарному пункті. Відсутність технічних засобів для ефективної реалізації цієї технології призвела до пошуку нових шляхів рішення проблеми.
Встановлено, що застосування методу переробки на стаціонарному пункті насіннєвого вороху дозволяє здійснювати збиральні роботи якісно і з мінімальними втратами насіння навіть при високій вологості рослинної маси бобових трав
Отримані аналітичні залежності дозволили встановити вплив стану насіннєвих посівів на процес збирання, а також визначити раціональні параметри і режими роботи домолочуючого пристрою. Аналітичним шляхом визначили енергетичні показники роботи окремих вузлів збирального агрегату.
Список використаної літератури
Гапоненко В.С., Войтюк Д.Г. Сільськогосподарські машини. К: Урожай, 1982 - 312 с.
Г.Е. Листопад, Г.К. Демидов, Б.Д. Зонов та ін. Сільськогосподарські і меліоративні машини - К: видавництво "Урожай”. 1986 р.
Під редакцією інж. М.І. Клецкина Довідник конструктора сільськогосподарських машин. - Москва 1967 р.
В.І. Анур'єв Довідник конструктора-машинобудівника. Москва "Машиностроение” - 1979 р. (1, 2, 3 томи)
Гриняк Г.М., Лехман С.Д., Бутко В.А., Лущенко В.А. Охорона праці - К: Урожай. 1994 р.
6. Решетов Д.М. Деталі машин. Машинобудування. 1974 р.
Жаринов В.И., Малец И.Ф. Люцерна на корм и семена. - Харьков: Прапор, 1981. - 50с.
Жуков А.С. Семеноводство многолетних трав в ЦЧЗ. - Воронеж: Ценр. - Чернозем. кн. изд-во, 1984. - 103с.
Журкин В.К., Калмыков А.П., Хренов С.П. Уборка семенников трав // Техника в сельском хозяйстве. - 1981. - №8. - С.38-40.
Навчальні і методичні посібники.
Конспекти лекцій.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Характеристика впливу обчісуючої жатки на зерно. Агротехнічні вимоги обмолоту зернових культур. Технологічні схеми обчісуючого пристрою. Розрахунок параметрів молотильної установки. Аналіз впливу конструктивних параметрів на динаміку руху зернини.
курсовая работа [2,4 M], добавлен 28.04.2015Властивості садильного матеріалу, аналіз способів і методів садіння картоплі. Аналіз технічних засобів механізації процесу садіння картоплі з одночасним локальним внесенням органічних добрив. Удосконалення процесу подачі насіннєвого матеріалу при садінні.
дипломная работа [1,9 M], добавлен 03.09.2015Технологія збирання, післязбиральної обробки і закладання на зберігання продовольчого зерна озимої пшениці. Особливості процесу збирання, обробки і зберігання картоплі. Основні вимоги до приготування та зберігання соломи. Облік продуктів, що зберігаються.
курсовая работа [42,9 K], добавлен 23.03.2014Структура земельних угідь і посівних площ господарства, аналіз урожайності сільськогосподарських культур. Склад машино-тракторного парку. Технологія обробки ґрунту під томати за допомогою лущильників та плугів. Комплексна механізація збирання зернових.
отчет по практике [49,6 K], добавлен 12.12.2013Зернозбиральний самохідний комбайн СК-5 "Нива", призначений для збирання зернобобових і обмолоту хлібної маси. Проект схеми збиральної машини та конструкції одного вузла. Відомості про технологічні процеси, розрахунок параметрів молотильного апарата.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 26.11.2010Принциповий технологічний процес обробки яловичих черев. Розрахунок сировини і готової продукції з урахуванням живої ваги худоби і норм виходу. Аналіз, підбір, обґрунтування обладнання згідно апаратурно-технологічної схеми. Організація виробничого потоку.
курсовая работа [81,4 K], добавлен 27.11.2014Розрахунок проектуємої ферми, визначення кількості приміщень. Механізація виробничих процесів: водопостачання, поїння, годування, збирання гною. Розрахунок лінії ветеринарно-санітарної обробки приміщень. Машина для гідроочищення і дезінфекції приміщень.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 27.01.2011Проблеми вирощування продовольчого зерна, особливості адаптації сортів пшениці озимої до зміни агрокліматичних умов півдня України. Фенологічні спостереження за розвитком сортів. Економічна та біоенергетична ефективність вирощування насіннєвого матеріалу.
дипломная работа [725,6 K], добавлен 02.06.2015Застосування ґрунтових твердомірів різних конструкцій для визначення твердості ґрунту при обробці. Конструктивна схема твердоміру, принцип роботи та технологічні параметри. Розрахунок вузлів та деталей на міцність. Техніко-економічна оцінка пристрою.
реферат [813,0 K], добавлен 19.05.2011Аналіз існуючих технологій та засобів механізації для збирання зернових. Модернізація конструкції зернового бункера зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич". Визначення річного економічного ефекту від впровадження запропонованих технологічних рішень.
курсовая работа [168,0 K], добавлен 19.02.2011
