Механізація вирощування та збирання сільськогосподарських культур в ПП "Агроекологія"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Характеристика господарства

2. Склад машино-тракторного парку агрофірми ТОВ “Маяк”

3. Технологія обробки ґрунту, комплекси механізації вирощування основних видів сільськогосподарських культур

4. Технологія і комплексна механізація збирання зернових

5. Впровадження нових форм господарювання

6. Суспільно-громадська робота

7. Охорона праці і техніка безпеки

Висновок

Література

Вступ

Сільське господарство сьогодні набирає обертів реформування. Підприємства, які працюють на перспективу і мають можливість розширювати виробництво, користування кредиторськими послугами банку, намагається впроваджувати нові технології, закуповувати нові, більш досконалі і продуктивніші сільськогосподарські машини або використовувати най сучасніші прилади, пристрої, інвентар для ремонту.

Шляхом інтенсифікації сільськогосподарського виробництва всіх галузей забезпечуються високі показники зниження собівартості виробленої продукції. Досягається це через зниження ручної праці, підвищення продуктивності праці працівників, покращення якості та ефективності обробітку ґрунту, підвищення якості.

Щоб досягти таких результатів, необхідно широко впроваджувати комплексну механізацію, виконувати якомога найкращі ремонти з найдовшим терміном використанням техніки і найменшими затратами часу, матеріалу і звичайно ж коштів, використовувати нові сільськогосподарські машини та агрегати.

Для забезпечення ефективності виробництва в рослинництві важливе значення має вчасне і стисле в термінах виконання технологічних заходів. Саме за наявності всієї необхідної і якісної техніки можливо досягти таких результатів, тому використання комплексної механізації є важливою запорукою усіх будь-якого с-г виробництва.

Складання раціональних і науково обґрунтованих планів використання всіх видів агрегатів, дослідження невикористаних технічних ресурсів, підвищення продуктивності є важливими складовими, збільшення ефективності виконуваних робіт та використовуваної техніки.

Саме тому, широке дослідження питання використання технічних засобів є досить актуальними сьогодні у час змін та нововведення, адже раціональне використання застарілої техніки може допомогти досягти вищих результатів ніж використання найновіших агрегатів.

1. Характеристика господарства

Котелевський район - знаходиться в південно-східній частині Полтавської області, площа 0,8 тис. кв. км. Районний центр - селище міського типу Котельва. Населення - 20 074 тисяч жителів. Географічні довідники Котельви пишуть, що в районі 39 населених пунктів (одне селище міського типу, 38 сіл). Район розташований в межах Придніпровської низовини, поверхня рівнинна. По території протікає 8 річок: Ворскла, Котельва, Котелевка, Орішнє, Мерло, Трюхановка, Ковжижа, Сухая Грунька. Корисні копалини: природний газ, нафта, пісок будівельний, глина. На території села Миколка відкрито запаси мінеральних вод. Землі господарства мають в основному рівнинний характер, по складу мають чорноземи та важкі ґрунти. Середньорічна кількість опадів складає 410-480 мм, з коливанням в окремі роки від 348 мм до 532 мм.

Найбільше опадів припадає на вегетаційний період сільськогосподарських культур (240 - 270 мм). Середньорічна температура повітря складає + 9 С, а найхолодніший місяць - третя декада січня та перша декада лютого, середня температура складає - 7,5 С, найтепліша - третя декада липня (+ 40 С).

Протяжність вегетаційного періоду складає 195 - 205 днів, а перші заморозки приходяться на кінець вересня, пізні в першій половині жовтня. Сталий сніговий покрив утворюється на початку січня, і товщина його - 12 - 17 см., переважно м'яка з постійними відлигами.

ПП "Агроекологія" поля в більшості випадків мають рівний рельєф, правильної прямокутної форми, що полегшує їх обробіток.

В господарстві існує бригадна структура управління господарством, при якій керівництво здійснюється спеціалістами. Воно має кілька тракторних бригад, автопарків, машинний двір, з ремонтною майстернею, зерноочисний комплекс, складські та допоміжні будівлі.. В господарстві спостерігався інтенсивний розвиток рослинництва збільшуються площі посівів задля отримання більших врожаїв сільськогосподарських культур. Загальну виробничу діяльність підприємства можна уявити ознайомившись з таблицями:

Таблиця 1 Структура земельних угідь господарства

Угіддя	Роки
	2010	2011	2012
	га	%	га	%	га	%
Загальна земельна площа	11500	100	11550	100	11600	100
В Т.Ч рілля	10660	92.7	7559	92.9	5800	93,1
сінокоси	840	7.3	821	7.1	801	6,9

Таблиця 2. Структура посівних площ господарства

Культура	Роки
	2010	2011	2012
	га	%	га	%	га	%
Озимі зернові	3187	29,9	2093	27,7	1438	24,8
Ярі зернові	1476	13,85	1035	13,7	817	14,1
Кукурудза на зерно	3091	29	2199	29,1	1751	30,2
Соняшник	2942	27,6	2230	29,5	1792	30,9
Загальна посівна площа	10660	100	7559	100	5800	100

Господарство розташоване на чорноземах лісостепової зони. Характерним для даної місцевості є помірний клімат з достатньою кількістю опадів для успішного вирощування майже всіх видів с/г культур.

Типи ґрунтів чорноземів на території: мало- та середньогумусні. Чорноземи мало гумусні відзначаються глибоким гумусовим профілем. Гумусу містять 3 - 5,5%, добре насичені кальцієм, мають водостійку зернисту структуру, добрі фізичні властивості. Чорноземи типові середньо гумусові мають менший але кращий гумусовий профіль, в орному шарі міститься 5,5 - 7% гумусу. Це найродючіші ґрунти, але їх треба старанно обробляти, вносити органічні і мінеральні добрива.

Клімат помірно континентальний. Літо тепле, а зима з помірними морозами. Максимальна температура в літку + 40єС, а мінімальна взимку - 34єС. Кількість днів із сніговим покровом змінюється від 90 до 65 днів. Морози розпочинаються на початку грудня,а то й пізніше, весняні приморозки припиняються в кінці квітня.

Середня тривалість без морозного періоду 160 -170 днів. Річна сума опадів у середньому 700 мм. Глибина промерзання ґрунту досягає до одного метра.

Аналізуючи дані урожайності ми бачимо що це досить непогані показники.

Це зумовлене ефективним використанням ресурсів господарства.

Таблиця 3. Урожайність сільськогосподарських культур, т/га

Культура	Урожайність за окремі роки
	2010 р	2011 р	2012 р
	т/га	%	т/га	%	т/га	%
Озима пшениця	104,6	41,9	83	33,2	104,6	40,9
Кукурудза на зерно	120,6	48,3	142,1	56,8	128,1	50,1
Соняшник	24,4	9,8	5	10	23	9
Всього	249,7	100	250,2	100	255,8	100

"Розраховувати на значний валовий збір озимої пшениці не доводиться. Навіть при найкращому розвитку ситуації - все одно буде валовий збір на 20-30% менше, ніж у 2011 р. "Треба готуватися до значних площ пересіву і потрібно мати значні кошти для підживлення посівів, які виснажені ", - сказала 18 січня 2012 на прес-конференції в Києві начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру Т. Адаменко.

Вона зазначила, що в Україну в 2011 р. склалася надзвичайно складна й унікальна ситуація з сівбою озимих культур внаслідок осінньої посухи, коли 3-4 місяці практично не було дощів. За її словами, близько 70% посівів озимих перебували на початку зими в незадовільному стані, а 30% взагалі не зійшли, і при іншому розвитку погоди в грудні і початку січня українські аграрії могли втратити всі 70% озимих ще в грудні.

Т. Адаменко підкреслила, що теплий грудень і початок січня кардинально не поліпшили ситуацію, але аномальне тепло, яке спостерігалося півтора місяці, дещо поліпшило ситуацію в південних областях. "Те зерно, яке зберегло свою властивість у південних областях, навіть дало сходи від 20 до 40%", - зазначила вона.

Для підвищення показників урожайності сільськогосподарських культур в ПП ”Агроекологія” звертає увагу на внесення різних гербіцидів, пестицидів, удобрювачів і суворо дотримується сівозміни.

Випуск продукції переробної промисловості агропромислового комплексу у 2012 році можемо побачити з таблиці 4.

Таблиця 4. Випуск продукції переробної промисловості агропромислового комплексу у 2012 році

Показники	Один. виміру	2010р. звіт	2011р. очікуване	2012р. прогноз	2012р. у% до 2011р.
Цукор-пісок з цукрових буряків	тонн	-	-	-	-
Олія	тонн	68,8	73,8	145,0	196,5
Кондитерські вироби	тонн	0,25	0,26	0,26	104,0
Макаронні вироби	тонн	22	30	36	120,0
Крупа	тонн	33,4	123,1	140,0	113,7
Борошно	тонн	596,9	663,0	720,0	109,5
Молоко оброблене рідке	тонн	-	-	-	-
Сир свіжий неферментований та сир кисломолочний	тонн	-	-	-	-
Консерви молочні	тонн	-	-	-	-
Продукти кисломолочні	тонн	-	-	-
М'ясо і субпродукти І категорії	тонн	268,4	275,2	285,0	103,5
Ковбасні вироби	тонн	146,3	190,7	220,0	115,4
Хліб і хлібобулочні вироби	тонн	744,5	767,8	825,0	107,4
Безалкогольні напої	тонн	-	-	-	-
Мінеральні води	тонн	-	-	-
Сири жирні (вкл. бринзу)	тонн	-	-	-	-
Горілка і лікеро-горілчані вироби	тонн	-	-	-	-
Спирт етиловий	тонн	-	-		-
Овочі консервовані натуральні	тонн	-	-	--	-
Овочі, фрукти консервовані з додаванням оцту	тонн	-	-	-	-

На мою думку ПП ”Агроекологія” досягло досить непоганих показників урожайності завдяки найновішим технологіям і техніці, які прийшли із заходу Європи.

Цілями та завданнями Програми є створення в середньостроковій перспективі підґрунтя для:

поліпшення умов життєдіяльності громадян на основі розвитку економіки як базису для підвищення рівня зайнятості, зростання доходів населення, забезпечення цінової стабільності через розширення пропозиції товарів і послуг;

підвищення стандартів життя, розвиток людського і соціального капіталу шляхом поліпшення якості та більшої доступності освіти і медичного обслуговування, підвищення дієвості і стабільності соціального захисту громадян;

покращення стану навколишнього природного середовища та забезпечення екологічно збалансованого використання природних ресурсів;

створення більш прийнятних умов для ведення підприємницької діяльності, налагодження державно-приватного партнерства та створення ефективних стимулів для інвесторів;

підвищення конкурентоспроможності товарів та послуг, що виробляються та надаються в районі;

модернізації інфраструктури району, перш за все транспортної;

зменшення диспропорцій у розвитку сільських та міських територій району, завдяки ефективному використанню наявного економічного потенціалу, підвищення інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності, а також рівня забезпечення соціальних стандартів в сільських населених пунктах

2. Склад машино-тракторного парку агрофірми ТОВ “Маяк”

Загальна кількість техніки, яка використовується в агрофірмі ТОВ ”Маяк ” і була придбана товариством за час господарювання.

Таблиця 5. Дані про технічний стан тракторів.

Марка трактора	Інвентарний номер	Рік виробництва	Вид останнього ремонту
Fendt	55	2008	Поточний
820 Vario	56	2008	Поточний
МТЗ-80	65	1984	Поточний
Джон Дир 7930	47	2010	Поточний
Т-150К	98	1989	Поточний
Кейс	100	2007	Поточний

З таблиці 5 видно, що машино-тракторний парк для виконання сільськогосподарських робіт забезпечений Загальна кількість тракторів -36.

Розглянемо склад парку комбайнів з таблиці 6.

Таблиця 6. Показники використання складних сільськогосподарських машин за останні 3 роки.

Рік	Марка комбайна	Кількість, шт.	Обсяг робіт, га	Виробіток, га
				за сезон	за день
2010р	“ДОН-1500”	7	2490	622	20
2011р	“ДОН-1500”	7	2100	525	17
2012р	“ДОН-1500”	7	1810	452	15

З таблиці 6 видно, що господарство комбайнами забезпечене недостатньо.

Для такої кількості с/г техніки потрібні значні запаси ПММ. Тому в товаристві існує заправна станція: (бензин, дизпаливо, різні масла), яка обслуговує весь машино-тракторний парк. За заправкою закріплені спецмашини, які здійснюють підвіз палива на поля або віддалені території.

Витрату палива ми можемо побачити у таблиці 7.

Таблиця 7. Витрата палива сільськогосподарською технікою.

Рік	Транспорт	Витрати палива,л.
		По нормах	Фактично
2010	Трактор Автомобіль Комбайн Всього	50188 8689 50555 109432	50725 8810 51556 111091
2011	Трактор Автомобіль Комбайн Всього	47185 7600 44640 99425	47865 7825 45155 100845
2012	Трактор Автомобіль Комбайн Всього	39740 6025 39150 84915	39900 6155 39500 85555

Затрати на ремонт, технічне обслуговування, паливо-мастильні матеріали мі можемо отримати з таблиці 8.

Таблиця 8. Структура собівартості механізованих робіт за останні 3 роки

Статті витрат	Витрати, грн.
	2010р	2011р	2012р
Заробітна плата	541532	513991	481166
Ремонт і технічне обслуговування	36000	34000	30000
Паливно-мастильні матеріали	1800125	160656	140300
Інші витрати	_	_	_
Експлуатаційні витрати	_	_	_

3. Технологія обробки ґрунту, комплекси механізації вирощування основних видів сільськогосподарських культур

Науково обґрунтована система обробки ґрунту в поєднанні з іншими технологічними прийомами вирішує завдання відновлення і підвищення родючості, регулювання водно-повітряного режиму в ній, боротьби з бур'янами, захист від шкідників і хвороб овочевих рослин, закладення добрив і гербіцидів, створення сприятливих умов для сівби, висаджування розсади, догляду за плантаціями і збирання врожаю. Для одержання високого врожаю плодів томата велике значення має високоякісна обробка ґрунту. Проростків томата, як і інших дрібнонасіннєвих рослин, при безрозсадному способі вирощування не можуть подолати великі комки ґрунту, товсту кірку та інші перешкоди при проростанні і гинуть. Крім того, ранній строк сівби та закладення насіння на невелику глибину (3-4 см) вимагає, щоб основна обробка ґрунту була проведена в осінній та ранньовесняний періоди. Інтенсивна технологія вирощування томата передбачає полупарову обробку ґрунту, тобто створення в першу чергу вирівняну поверхні дрібнокомковатої структури. Така обробка включає післязбиральної знищення пожнивних рослинних залишків шляхом дискування, лущення ґрунту, зяблеву оранка, експлуатаційну планування поля, внесення добрив у розрахунку на планований урожай, глибоку культивацію, застосування провокаційних і влагозарядкових поливів, внесення гіпсу, вапна та піску. У міру появи бур'янів після планування поле культивують.

Обробку ґрунту під томат починають слідом за збиранням попередника. Висока якість основної обробки ґрунту досягається при розміщенні його після попередників, які рано звільняють ділянку. Чим раніше їх збирають, тим раніше можна приступити до обробки ґрунту. Це дає можливість своєчасно провести осінню обробку.

Основну обробку ґрунту починають з лущення її відразу після рановбираного попередника дисковими лущильниками ЛДГ-10А, ЛДГ-15 в агрегаті з тракторами класу тяги 30-50 кН (ДТ-75 та ін.) у двох взаємно перпендикулярні напрямках на глибину 6-8 см. на важких ґрунтах застосовують важкі борони БДТ-3, БДТ-7. Після появи на взлущеному полі бур'янів проводять друге лущення на глибину 12-14 см плугом-лущильником ППЛ-10-25 або плугом полунавесним лемішним ППЛ-5-35. Після лущення лемішними плугами проводять експлуатаційну планування та внесення добрив. При нестачі вологи в ґрунті проводять між першим і другим лущення провокаційний полив. Якщо лущення здійснюється тільки дисковими лущильниками, то планування поля проводять після оранки.

Оранка чорноземних ґрунтів проводять на глибину 27-30 см, дерново-підзолистих - на глибину гумусового горизонту плугами з передплужниками в агрегаті з боронами або кільчасто-шпоровими котками. При неглибокому пахотному шарі орють плугом з ґрунтопоглиблювачем. Для оранки використовують трактора Т-150, ДТ-75 и др. с плугами ПЛН-5-35, ППЛ-5-35, ПНУ-4-40, пня-6-42, ПНЯ-4-35/30 та ін. Восени в лісостепу і степу поля, відведені під томат, 2-3 рази культивують на глибину 10 - 12 см паровим культиватором КПСП-4 в агрегаті з ДТ-75, а перед замерзання ґрунту - на глибину 16-18 см чизель-культиватором ЧКУ-4 або плугом чизельним ПЧ-3 без Боронування. Чизелювання сприяє утворенню гребністої поверхні поля, що забезпечує затримання снігу в зимовий період і талих вод навесні. Ґрунт в такому стані краще прогрівається і швидше достигає навесні.

При поганій розробці попередника (кукурудза на силос) замість другого лущення проводять дрібну перепашку на глибину 18-20 см плугом ППЛ-5-35. Це дає можливість значною мірою очистити поле від бур'янів. Подальша планування за допомогою дліннобазових планувальників створює вирівняну фон.

У разі використання ділянок, засмічених кореневищними і корнеотприсковими бур'янами, застосовують лемішні лущильники і лущать їх 3 рази. При цьому глибина обробки змінюється і становить 8-10 см, 10-12 см і 14-16 см з інтервалом 10 - 12сут. При лущення необхідно стежити за тим, щоб було повне підрізання сорних рослин, вирівняну поверхню, перекриття суміжних проходів агрегату на 15-20 см..

Експлуатаційна легка планування поля на зрошуваних землях є обов'язковим технологічним прийомом. Після оранки або глибокого лущення лемішними лущильниками раз на 2 - 3 роки проводять вирівнювання ґрунту дліннобазовими планировщиками П-2, 8, ПА-3, П-4і ін., які агрегатуються з тракторами класу тяги 30 кН. Планування проводять вздовж і впоперек оранки або лущення (2-7 проходів), при цьому зрізати шар ґрунту не більше 10-12см. Вона дозволяє ліквідувати нерівності мікрорельєфу до 25 см. В інші роки легку планування здійснюють вирівнювачем МВ-6 або планувальником з комплекту КЗУ-0, 3. Планування проводять за сухого ґрунту. При вологому ґрунті різко зменшується її сепарація і, відповідно, погіршується якість вирівнювання.

Для створення запасів вологи в ґрунті з осені на півдні проводять влагозарядковий полив нормою 600-700 м3 води на 1 га. Це важливо для безрозсадного способу вирощування томата, так як до появи 3-4 справжніх листків його небажано поливати через загрозу утворення ґрунтової кірки або вибивання (пошкодження) рослин при поливі.

У зимовий період з метою накопичення вологи на полях, де є сніг, проводять снігозатримання снігопахом СВУ-2, 6 у двох напрямках. Для снігозатримання використовують також гілки дерев, щити, ящики та ін. ранньою весною на ділянках здійснюють затримку талих вод.

При необхідності для поліпшення фізико-механічних властивостей ґрунту та меліоративного стану її верхнього шару, нейтралізації солей на солонцюваті і запливчатих ділянках в зимовий період розкидачів РБУ-6 М в агрегаті з трактором ДТ-75 поверхнево вносять гіпс з розрахунку 2-3 т на 1 га, або 2-3 кг на 10 м2. На кислих ґрунтах вносять вапно в тих же дозах

4. Технологія і комплексна механізація збирання зернових

томат лущильник механізація зерновий

В даний час найбільшого розповсюдження набули два способи збирання зернових: однофазний (пряме комбайнування) та двофазний (роздільний).

При скошуванні хлібів в валки жатками закладається основа для якісної роботи підбирачів. Найбільш чисто підбирається хлібна маса з валків в тому випадку, коли стебла в валку розташовані один на одному та направлені під кутом 10...250 до вісі валка. Такі валки найбільш стійкі до просідання та менше розкидаються вітром.

В валках, де стебла розташовані під більшими кутами, колоски розташовані в одну сторону. Ці валки більш всього руйнуються вітром, а під час дощу вода по стеблам потрапляє в колосову зону, приводячи до пошкодження зерна. Тому треба слідкувати за тим, щоб соломини в валку були зложені під кутом до горизонту, забезпечуючи стікання вологи від колосу вниз, а не навпаки.

Як правило компактні (неширокі) валки підбираються з меншими втратами. Товщина валка не повинна бути більше допустимої (12...20 мм в залежності від зони) для доброго провітрювання хлібної маси та нормального дозрівання зерна в валку. Щоб не втратити оптимальних строків та своєчасно визначити умови збирання, організують спостереження за достиганням зерна та станом хлібостою. Передзбиральне спостереження за достиганням хлібів розпочинають за 10...12 днів до початку збиральних робіт. Найкращим строком скошування хлібів в валки являється середина воскової стиглості (вологість зерна складає 25...35%).В залежності від конкретних умов (стан хлібів і погодні умови) вибирають роздільне або пряме комбайнування або обидва способи разом.

Роздільним способом збирають в першу чергу схильні до полягання, осипання, а також засмічені хліба. Щоб не допустити втрат при підбиранні валків не треба застосовувати роздільний спосіб на збиранні посівів з густиною стояння рослин не менше 250-300 на 1 м2 та висотою не нижче 60 см. Роздільний спосіб збирання здійснюють за два проходи збирального агрегату по одному і тому ж полю. Його починають на 5-10 днів раніше, ніж однофазне. Загони розмічають так, щоб найдовша їх сторона співпала з напрямком оранки, валки вкладаються вздовж пануючих вітрів або під кутом до них, скошування проводиться впоперек або під кутом до напрямку посіву. Поля неправильної конфігурації розмічають так, щоб повздовжні сторони загонів були паралельні.

Незважаючи на те, що при роздільному збиранні витрачається більше технічних засобів і праці, економічна ефективність цього способу вища, ніж однофазного. Додаткові затрати при цьому виді збирання окупаються за рахунок збільшення зібраного зерна (в середньому на 1-4 ц/га) та зниження затрат праці і засобів механізації на післязбиральну обробку.

Для прямого комбайнування відводять чисті поля, які мають одночасно достиглий, відносно невисокий стеблостій та достатню стійкість до самоосипання. Збирання врожаю прямим комбайнуванням необхідно проводити не більш чим за чотири-п'ять днів після повної стиглості зерна. При підготовці поля обирають раціональну конфігурацію, розміри та направлення довгих сторін загонок, а також найбільш вигідніше співвідношення загонок. Готують поворотні полоси, проводять обкоси та прокоси. Позначають позначками любі перешкоди, які можуть заважати нормальній роботі збирально-транспортних агрегатів. Розмір загінок залежить від довжини гону або типу жаткових агрегатів, занятих на скошуванні хлібів в валки.

Вибір розміру загонки повинен сприяти досягненню максимальної продуктивності агрегатів, зайнятих при обмолочуванні хлібів. Якщо на полі планується одночасно використовувати декілька збирально-транспортних ланок, то число загонок повинно бути рівне або кратне числу цих ланок. Це створює необхідні умови до закінчення збирання зернових в загонах одночасно всіма комбайнами, виключає можливість їх розосередженністі по полям та запобігти потраплянню на зернообробні пункти неоднорідних партій зерна.

Для продуктивної роботи комбайни основної збиральної ланки збирають тільки загони прямокутної форми, а залишившуюся частину полів докошують комбайнами збиральної ланки по підготовці ланів.

З метою зменшення переїздів по полю транспортних засобів та підвищення їх продуктивності, обов'язково повинні готуватись розвантажувальні або транспортні магістралі. Які представляють собою повздовжні полоси загонки, вільні від хлібостою. Розвантажувальні магістралі прокладають з таким розрахунком, щоб вони відповідали місцю розвантаження зерна з бункера комбайна, а транспортні (через кожні 800…1000 м) - тільки для збільшення швидкості руху транспортних засобів по полю. Відстань між розвантажувальними магістралями залежить від швидкості наповнення бункерів, а транспортні від врожайності та ширини захвату жатного агрегату

Кукурудзу на зерно збирають при фізіологічній стиглості за вологості зерна не більшій за 35-40% зернозбиральними комбайнами. До цієї фази нагромадження асимілянтів закінчується, про що свідчить чорний прошарок (чорна точка) між зерном і місцем прикріплення його до серцевини качана. "Чорна точка" з'являється через 55-60 днів після появи стовпчиків з приймочками (волосся) на качані. Якщо вологість зерна не перевищує 30%, то качани відразу обмолочують зерновими комбайнами з пристосуваннями.

Качани з вологістю зерна, меншою за 28%, добре зберігаються в сапетках, на горищах, і за 6-8 тижнів їх вологість може знизитись до 20%. Качани з вологим зерном необхідно підсушити.

Може закладатись корнаж, що являє собою високопоживну консервовану масу із подрібненого зерна (вологість 24-35%) або подрібнених качанів кукурудзи підвищеної вологості (35-40%). Це цінний корм для відгодівлі свиней. Качани подрібнюють дробарками і масу закладають в траншею. Подрібнена маса трамбується, герметизується плівкою. При заготівлі корнажу важливо добре подрібнити масу, не менш 80% повинно мати діаметр частинок близько 3 мм. Найвищу якість корму одержують за вологості зерна 38% (36-40%). За такої вологості вміст цукру в зерні найвищий. За вищої вологості зерна із засилосованої маси витікає багато соку, а разом з ним втрачається цукор, тому корм стає кислим, менш поживним.

За допомогою кормозбирального комбайна при вологості зерна 40-45% подрібнюють зерно і стрижні разом з листковою обгорткою і силосують. У тваринництві такий корм використовується як концентрований.

Листостеблову масу зернової кукурудзи можна силосувати разом з зеленою масою поукісних посівів, гичкою буряків тощо у співвідношенні 2:1.

При біологічному рослинництві, після збирання зерна, подрібнену листостеблову масу розстеляють на поверхні ґрунту. Пізніше її придисковують важкими боронами БДТ-7,0 і приорюють. З допомогою оборотних плугів і трактора К-700 можна приорати подрібнене кукурудзиння без попереднього дискування, при умові, що глибина оранки становитиме більше 30 см, а плуг обладнаний спеціальними обтікаючими передплужниками. Така технологія збирання забезпечує повернення значної кількості органіки у ґрунт.

5. Впровадження нових форм господарювання

ПП «Агроекологія» є підприємством створеним на засадах договору фізичних осіб шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності у сільському господарстві з метою одержання прибутку.

Товариство є самостійним господарюючим суб'єктом, що має право юридичної особи

З метою забезпечення майнових прав у господарстві проведено паювання майна. Основні засоби передані в оренду, оборотні - передані ТОВ «Маяк» на умовах товарного кредиту.

Власником майнових паїв виплачуватиметься орендна плата.

Орендна плата є фіксованою, протягом всього строку дії договору оренди. Вона сплачується незалежно від наслідків господарської діяльності.

Визначення проблем, які необхідно вирішити:

обмеженість обігових коштів підприємств;

недостатність довгострокових інвестицій в сільське господарство;

нерозвиненість ринкової, фінансової та соціальної інфраструктури;

фізичне і технологічне старіння основних фондів;

низький рівень купівельної спроможності населення;

висока ресурсоємність та уповільненість обороту капіталу;

диспаритет між цінами на сільськогосподарську продукцію та матеріально-технічні ресурси, які використовуються для потреб сільськогосподарського виробництва;

недостатня державна фінансова підтримка агропромислового комплексу

6. Суспільно-громадська робота

Працюючі забезпечені гарячим харчуванням. Як суттєво новий підхід до збільшення народжуваності і покращення матеріального становища сімей у агрофірмі видається допомога кожній сім'ї при народженні дитини.

Керівник підприємства сам вирішує всі питання, що постають під час господарської діяльності. У району весь час проводять консультації для громадян щодо земельного законодавства, для власників паїв роз'яснюється новий земельний кодекс, пояснюється сучасний стан сільського господарства, нові відносини, принципи ринкової економіки та інші питання.

Показники	2010 факт	2011 очікуване	2012 прогноз
Доходи районного бюджету, тис. грн.	59313,2	64646,8	65150,4
Власні доходи бюджету району (загальний та спеціальний фонд), тис. грн.	17336,8	18399,5	20099,0
Бюджет розвитку району, тис. грн.	196,4	517,4	600,3
Рівень самодостатності бюджету району,%	29,3	28,5	30,9
Кількість оформлених трудових угод за результатами заходів щодо легалізації найманої праці	66	97	100
Кількість зареєстрованих суб'єктів господарської діяльності за результати роботи по легалізації підприємницької діяльності	84	42	50

7. Охорона праці і техніка безпеки

Стаття 43 Конституції України проголошує право кожного громадянина нашої держави на «належні, безпечні і здорові умови праці». Закріплюються ці права і законом України «Про охорону праці».

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я людини в процесі праці.

При укладенні громадянами трудового договору чи контракту з підприємствами або оформленні членства громадянин має бути інформованим роботодавцем під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, а також його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Умови трудового договору не можуть містити положень, які не відповідають законодавчим та іншим нормативним актам про охорону праці. Умови праці та безпека на робочому місці, безпека технологічних процесів, роботи машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівниками, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я і навколишнього середовища. Факт наявності такої ситуації підтверджується фахівцями з охорони праці підприємства за участю представника профспілки і уповноваженого трудового колективу, а в разі виникнення конфлікту - відповідним органом державного нагляду за охороною праці за участю представника профспілки. За період простою з цих причин, а не з вини працівника за ним зберігається середній заробіток. На час зупинення підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду або службою охорони праці за працівником зберігається його місце роботи. Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не дотримується законодавства про охорону праці чи не виконує умов трудового договору з цих питань. У цьому разі працівнику виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку. Усі працівники підлягають обов'язковому соціальному страхуванню від нещасних випадків і професійних захворювань. Страхування здійснюється в порядку і на умовах, визначених законодавством і колективним договором (угодою і трудовим договором).

Працівники, зайняті на роботах із важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням (молоком або рівноцінними харчовими продуктами), мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, оплату праці в підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в передбаченому законодавством порядку.

На роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також на роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими температурними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також змиваючи та знешкоджуючі засоби.

Відповідно до законодавства роботодавець зобов'язаний відшкодувати шкоду працівнику, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, у повному обсязі втрачений заробіток, а також сплатити потерпілому (членам сім'ї та утриманцям потерпілого) одноразову допомогу, а також відшкодувати моральну шкоду. Відшкодування моральної шкоди провадиться в тому разі, коли небезпечні і шкідливі умови праці призвели до моральних втрат потерпілого, його фізичних і моральних страждань, порушення його нормальних життєвих зв'язків, а також інших негативних наслідків, які вимагають від нього додаткових зусиль по організації свого життя.

Роботодавець створює на підприємстві службу охорони праці. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб. За порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду з питань безпеки, охорони праці винні можуть притягатись до сплати штрафу. Штрафи накладаються керівниками Державного комітету України по нагляду за охороною праці та їх місцевих органів. Максимальний розмір штрафу не може перевищувати двох відсотків місячного фонду заробітної плати підприємства.

Державними міжгалузевими та галузевими нормативними актами про охорону праці є правила, стандарти, положення, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання.

Державне управління охороною праці в Україні здійснюють Кабінет Міністрів України; Державний комітет України по нагляду за охороною праці; Міністерство аграрної політики та інші центральні органи державної виконавчої влади; місцева державна адміністрація; місцеві ради. Державний нагляд за дотриманням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці здійснюють: Державний комітет України з нагляду за охороною праці; Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки; органи державного пожежного нагляду Управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України; органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, громадських об'єднань, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій та місцевих рад і діють відповідно до положень, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Органи державного нагляду за охороною праці встановлюють порядок опрацювання і затвердження положень, інструкцій та інших актів про охорону праці, що діють на підприємствах, розробляють типові документи з цих питань.

Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці несуть відповідальність за виконання покладених на них обов'язків згідно з чинним законодавством.

Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці здійснюють: трудові колективи через обраних ними уповноважених; професійні спілки - в особі своїх виборних органів та представників. Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці мають право безперешкодно перевіряти на підприємствах виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов'язкові для розгляду пропозиції про усунення виявлених порушень. Для виконання цих обов'язків роботодавець за свій рахунок організовує навчання і звільняє, в разі необхідності, уповноваженого з питань охорони праці від основної роботи на передбачений колективним договором строк із збереженням за ним середнього заробітку.

Уповноважені трудових колективів діють відповідно до Типового положення, затвердженого Державним комітетом України з нагляду за охороною праці за погодженням з профспілками.

Професійні спілки здійснюють контроль за дотриманням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належного виробничого побуту працівників і забезпеченням засобами колективного та індивідуального захисту. Вони мають право безперешкодно перевіряти стан умов і безпеки праці на виробництві, виконання відповідних програм і зобов'язань колективних договорів (угод), вносити роботодавцям, державним органам управління подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь.

За порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду і представників професійних спілок винні працівники притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно з законодавством.

Відповідно до Положення про службу охорони праці в системі Міністерства аграрної політики України, затвердженим Державним комітетом України по нагляду за охороною праці 9 березня 1994року', роботодавцем або уповноваженим ним органом на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних, лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці, створюється служба охорони праці, її ліквідація допускається лише в разі ліквідації підприємства. Служба охорони праці залежно від чисельності працюючих може функціонувати як самостійний структурний підрозділ або у вигляді групи фахівців чи одного фахівця, в тому числі за сумісництвом. В управлінні сільського господарства та продовольства районної держадміністрації ця служба охорони праці підпорядковується безпосередньо начальнику районного управління.

Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 3 вересня 1993 року №72 затверджено Типове положення про комісію з питань охорони праці на підприємстві. Така комісія може створюватися на підприємствах, в організаціях, господарствах із кількістю працівників 50 і більше осіб незалежно від форм власності та видів господарської діяльності. Цей постійно діючий контрольно-дорадчий орган трудового колективу та роботодавця створюється з метою залучення їх представників до співробітництва в галузі управління охороною праці на підприємстві, узгодженого вирішення питань, що виникають у цій сфері. Рішення про створення комісії, її кількісний і персональний склад, строк повноважень приймається трудовим колективом на загальних зборах (конференціях) за поданням роботодавця, органу самоврядування трудового колективу та профспілкового комітету.

Загальні збори затверджують і Положення про комісію з питань охорони праці підприємства, яке розробляється за участю сторін на основі Типового положення. Комісія формується на засадах рівного представництва осіб від роботодавця та від трудового колективу. Комісія у своїй діяльності керується законодавством про працю, міжгалузевими і галузевими актами з охороною праці, а також Положенням про комісію з питань охорони праці підприємства. Основні завдання комісії:

- захист прав та законних інтересів працівників у сфері охорони праці;

- підготовка на основі аналізу стану безпеки та умов праці на виробництві рекомендацій щодо профілактики виробничого травматизму і професійних захворювань, практичної реалізації принципів державної політики в галузі охорони праці на підприємстві;

- узгодження шляхом двосторонніх консультацій позицій сторін у вирішенні практичних питань у сфері охорони праці з метою забезпечення поєднання інтересів держави, роботодавця та трудового колективу, кожного працівника, запобігання конфліктам;

- вироблення пропозицій щодо включення до колективного договору окремих питань з охорони праці та використання коштів фонду охорони праці підприємства.

Комісія має такі права:

- звертатися до власника або уповноваженого ним органу, органу самоврядування трудового колективу, профспілкового комітету з пропозиціями щодо регулювання відносин у сфері охорони праці;

- створювати робочі групи з членів комісії для вироблення узгоджених рішень з конкретних питань охорони праці з залученням до їх складу на договірній основі за погодженням сторін відповідних фахівців, експертів, інспекторів державного нагляду за охороною праці;

- здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства з питань охорони праці безпосередньо на робочих місцях, забезпеченням працюючих засобами колективного та індивідуального захисту;

- знайомитися з будь-якими матеріалами з питань охорони праці, аналізувати стан умов і безпеки праці на підприємстві, виконання відповідних програм і колективних договорів;

- мати вільний доступ на всі дільниці виробництва та обговорювати з працівниками питання охорони праці.

Комісію очолює голова, який обирається на її засіданні. Зі складу комісії обирається також заступник голови та секретар. Члени комісії виконують свої обов'язки, як правило, на громадських засадах. При залученні до окремих перевірок, проведенні навчання вони можуть звільнитися від основної роботи на передбачений колективним договором термін із збереженням за ними середнього заробітку. Комісія здійснює свою діяльність на основі планів. Засідання комісії проводиться не менше одного разу на квартал і вважається правомочним, якщо на ньому присутня від кожної із сторін більшість її членів. Комісія не менш одного разу на рік звітує про свою роботу на загальних зборах трудового колективу.

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж:

Проводиться: з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади; з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики; у разі екскурсії на підприємство; з усіма вихованцями, учнями, студентами та іншими особами, які навчаються в СЗО, ПЗО, ПТЗО, ВЗО, при оформленні або зарахуванні до ЗО.

Первинний інструктаж:

Проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником: новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство; який переводиться з одного цеху виробництва до іншого; який буде виконувати нову для нього роботу; відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві. Проводиться з вихованцями, учнями та студентами СЗО, ПЗО, ПТЗО, ВЗО: на початку занять у кожному кабінеті,лабораторії,де навчальний процес пов'язаний із застосуванням небезпечних або шкідливих хімічних, фізичних, біологічних факторів, у гуртках, перед уроками трудового навчання, фізкультури, перед спортивними змаганнями, вправами на спортивних знаряддях, при проведенні заходів за межами території ЗО; перед виконанням кожного навчального завдання, пов'язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо; на початку вивчення кожного нового предмета (розділу, теми) навчального плану (програми) - із загальних вимог безпеки, пов'язаних з тематикою і особливостями проведення цих занять

Повторний інструктаж:

Проводиться з працівниками на робочому місці в терміни, визначені відповідними чинними галузевими нормативними актами або керівником підприємства з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше: на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці; для решти робіт - 1 раз на 6 місяців.

Позаплановий інструктаж:

Проводиться: З працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці: при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них; при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці; при порушеннях працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо; при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконуються працівником; при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів. З вихованцями,учнями,студентами в кабінетах, лабораторіях, майстернях тощо при порушеннях ними вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо.

Цільовий інструктаж:

Проводиться з працівниками: при виконанні разових робіт, не передбачених трудовою угодою; при ліквідації аварії, стихійного лиха; при проведенні робіт, на які оформлюються наряд-допуск, розпорядження або інші документи. Проводиться з вихованцями, учнями, студентами ЗО в разі організації масових заходів (екскурсії, походи, спортивні заходи тощо).

Порядок проведення інструктажів для працівників.

Усі працівники, які приймаються на постійну чи тимчасову роботу і при подальшій роботі, повинні проходити на підприємстві навчання в формі інструктажів з питань охорони праці, подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

№	Найменування заходів	Відповідальний за виконання	Звітність роботи в вільному розпорядку
1	Ознайомлення керівників виробничих підрозділів, заходів по зниженню рівня травматизму	Бригадир	Договірна
2	Перевірка відповідності кабінету з охорони праці нормативним вимогам	Бригадир	Договірна
3	Проведення перед планового медичного огляду працівників	Бригадир Директор	Договірна
4	Проведення інструктажу з технікою безпеки з працівниками рільничих бригад у зв'язку з початком польових робіт	Бригадир Директор	Договірна
5	Провести бесіду з працівниками безпечних методів праці	Директор	Кожен понеділок з 8.00 до 10.00
6	Забезпечення усі робочі місця відповідними інструкціями з техніки безпеки	Бригадир	Договірна

Висновок

Пройшовши виробничо-ремонтну практику в ПП «Агроекологія» я доходжу висновку, щоб збільшити виробництво і поліпшити якість сільськогосподарської продукції господарства, можна на основі застосування науково обґрунтованих систем землеробства, широкого впровадження у виробництво енергозберігаючих, ґрунтозахисних та індустріальних технологій вирощування сільськогосподарських культур, здійснення комплексу заходів по підвищенню родючості ґрунту, ефективного використання капіталовкладень, сільськогосподарської техніки, добрив, гербіцидів, використання альтернативних джерел енергії та створення комфортних умов для роботи механізаторів.

Покращення сучасної технології з оптимальним вибором використаних агрегатів та суворе дотримання технологічних операцій дадуть змогу отримувати високі врожаї, що робить підприємство конкурентоспроможним в ринкових умовах господарювання.

Література

1. Ремонт машин /О.І.Сідашенко, О.А.Науменко, А.Я.Поліський та ін.; За ред. О.І.Сідашенко,А.Я.Поліського - К.: Урожай, 1994. - 400с.

2. Довідник голови колгоспу / Л.О.Артикульний, В.М.Москаленко, Ю.В.Жидовецький та ін.; За ред. І.І.Ємця. - К.: Урожай, 1987. - 424с.

3. Практикум з ремонту машин /за ред. О.І.Сідашенко, О.А.Науменко. - К.: Урожай, 1995.- 322 с.

4. Ремонт машин /Под ред. Н.Ф.Тельнова.-М.: Агропромиздат, 1992. -558 с.

5. Ремонт сільськогосподарської техніки: Довідник.//за редакцією О.І.Сідашенко, О.А.Науменка. - К.: Урожай, 1992.-304с.

Размещено на Allbest.ru