Складання технологічної карти вирощування і збирання однієї із сільськогосподарських культур. Визначення витрат на виробництво і калькуляція собівартості одиниці продукції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Практичне заняття № 7

Тема: Складання технологічної карти вирощування і збирання однієї із сільськогосподарських культур. Визначення витрат на виробництво і калькуляція собівартості одиниці продукції

Мета: Навчитися складати технологічні карти та визначати витрати на виробництва.

сільськогосподарський витрата собівартість вирощування

Хід роботи

1. Основним документом, в якому планується технологія вирощування, обсяги робіт, засоби виробництва і робоча сила, необхідна для їх виконання, а також затрати праці і матеріальні витрати на вирощування тієї чи іншої культури на певній площі є технологічна карта. Вона складається на планову посівну площу ( на практиці прийнято планувати на 100 га) і планову урожайність відповідної культури.

Розмір посівної площі, урожайності і валовий збір слід взяти з попередніх практичних робіт або економічного паспорта конкретного підприємства. Для розрахунку валового збору побічної продукції використати співвідношення основної і побічної продукції 1:1.

Спочатку в технологічній карті планують перелік всіх робіт у хронологічній послідовності згідно з технологією вирощування культури.

Осяг роботи в фізичних одиницях дорівнює обсягу виконуваної роботи, в умовних-це добуток кількості нормо-змін на еталонний виробіток відповідного агрегату за зміну.

Склад агрегату визначають виходячи з найбільш ефективної наявної в господарстві техніки, обслуговуючий персонал планують залежно від того, який агрегат буде обслуговуватись. Для визначення тарифних ставок використовують тарифно - кваліфікаційний довідник і нормативні матеріали.

Норми виробітку визначають за довідником типових норм виробітку, кількість нормо-змін-відношенням обсягу роботи у фізичних одиницях до норми виробітку.

Затрати праці в людино-годинах розраховують як добуток кількості нормо-змін на кількість обслуговуючого персоналу і на тривалість зміни.

Оплата праці: за тарифом - кількість нормо - змін множиться на тарифну ставку відповідного розряду; підвищувальна і заохочувальна оплата за якість робіт-за відповідним відсотком від оплати за тарифом; доплата за класність-за середнім відсотком доплати на бригаду від оплати за тарифом; доплата за продукцію-за відповідним відсотком від оплати за тарифом по бригаді; відпустки планують за встановленими відсотками від оплати за тарифом на бригаду і всіх попередніх доплат; доплата за стаж-за середнім відсотком на бригаду від оплати за тарифом і всіх попередніх доплат. Всього зарплата з нарахуваннями включає в себе оплату за тарифом і всі перелічені вище доплати.

Послуги живої тягової сили, автотранспорту і електроенергії планують спочатку у кількісному виразі (множенням поголів'я коней на кількість днів їх роботи, обсягу вантажу на відстань перевезення, потужності електроустановки на час її роботи відповідно), а також у вартісному ( множенням кількості відповідної послуги на ціну або собівартість одиниці).

Пальне також розраховують у кількісному і вартісному виразі. Витрати пального на одиницю роботи вибирають з нормативних довідників, на весь обсяг роботи - визначають як добуток фізичного обсягу робот і норма витрат на одиницю роботи, вартість пального планують виходячи з необхідної кількості на весь обсяг роботи і комплексної ціни одиниці пального.

Насіння і розсаду, добрива, засоби захисту рослин і затрати назрошення планують у кількісному виразі, виходячи з норми висіву, внесення й витрачання на одиницю роботи та обсягу роботи, їх вартість розраховують множенням кількісного виразу на ціну (собівартість) одиниці.

Затрати на амортизацію, поточний ремонт, інші прямі витрати та затрати минулих років у технологічній карті планують нормативним методом, тобто шляхом множення обсягу роботи на норматив витрат за відповідною статтею витрат на 1 га.

Загальна сума прямих витрат включає в себе всі витрати, розраховані в технологічній карті, розраховують нормативи прямих витрат на одиницю роботи з кожного виду робіт по статтях. Для цього суму витрат з кожної статті витрат за кожним видом робіт ділять на обсяг роботи.

Під час виконання завдання 2 слід врахувати, що сума прямих витрат на вирощування відповідної культури розраховується в технологічній карті (розрахунок виконати на прикладі цукрового буряку). Крім прямих витрат в собівартість продукції включається сума затрат по організації і управлінню виробництвом (в нашому прикладі 17%, або взяти за даними конкретного підприємства). Затрати з організації і управління виробництвом у рослинництві визначаються за відповідним відсотком від суми прямих витрат за мінусом вартості насіння. Загальна сума витрат на вирощування культури включає прямі витрати з організації і управління виробництвом. 2. Виконати в такій послідовності:

1). Визначити витрати на основну продукцію ( коренеплоди ) як різницю між загальною сумою витрат і витратами на побічну продукцію (гичку). Витрати на побічну продукцію беремо з технологічної карти - витрати пов'язані із збиранням і транспортуванням гички.

2). Собівартість 1 ц коренеплодів (грн.) визначаємо діленням витрат на основну продукцію на кількість коренеплодів (валовий збір), яку вибираємо з технологічної карти. 3). Собівартість 1 ц гички (грн.) визначаємо діленням витрат на гичку на валовий збір гички.

Висновок: Виконуючи дану практичну роботу ми навчилися складати технологічну карту та визначати витрати на виробництво.

Размещено на Allbest.ru