Патологоанатомічний розтин трупа собаки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Сумський національний аграрний університет

Кафедра вірусології, патологічної анатомії та хвороб птиці ім.. І.І.Панікара

Курсова робота

з дисципліни « Розтин та патологоанатомічна діагностика хвороб тварин»

на тему : « Патологоанатомічний розтин трупа собаки»

Виконала: студентка 3 курсу ФВМ

Групи 1502-1 c.т.

Губаренко С.С

Перевірив: к.вет.н., доцент

Панасенко О. С.

Суми - 2018 рік

Зміст

1. Протокол патологоанатомічного розтину

1.1 Вступ

1.2 Описова частина

1.3 Заключна частина

2. Епікриз

3. Опис виготовленого макропрепарату

4. Опис основних технічних моментів і особистої безпеки при розтині, знешкодження місця розтину і охорони довкілля, заходів із знищення трупа і трупних залишків

5. Список використаної літератури

6. Додатки

1. Протокол патологоанатомічного розтину

Патологоанатомічного розтину трупа кота, що належить приватному господарству, за адресою Сумська обл., Роменський р-н., м. Ромни, Вул. Пригородська, власник Кучко В. М.

1.1 Вступ

Розтин трупу собаки було проведено о 11 годині, 22.04.2018р. студенткою 3 курсу ФВМ Губаренко С.С , асистувала студентка 3 курсу ФВМ Терещук М.О. , в присутності студентів групи 1502-1ст та -2ст, в секційній залі кафедри вірусології, патологічної анатомії та хвороб птиці, віварія СНАУ під керівництвом к.вет.н., доцента Панасенка О.С.

Короткі анамнестичні відомості

Тварина утримується у приватному секторі. Годівля двічі на день (вранці та ввечері). Годують натуральною їжею.

1.2 Описова частина

Зовнішнішній огляд трупа

Відомості про тварину:

Вид - собака;

Порода - безпорідний;

Стать - сука;

Вік - 2 роки;

Колір шерсті - руда;

Вага - 9 кг;

Загальний огляд трупа

Положення трупа природне - спинне, розвиток відповідає віку. Вгодованість середня. Конфігурація правильна.

Трупні ознаки відсутні. Спостерігається западання очей і помутніння рогівки. Природні отвори без пошкоджень. Шерстний покрив густий, добре утримується на шкірі, рівномірний. Шкіра без пошкоджень, блідо - рожевого кольору, тонка, еластична, суха. Підшкірна клітковина розвинена погано. Жир рожевого забарвлення.

Кігті розвинені нормально.

Дослідження трупу після зняття шкіри

Підшкірна клітковина розвинена погано, кількість жиру незначна. Судини сильно ін'єковані кров'ю, кров яскраво-червона, не згорнута.

Лімфатичні вузли - набряклі, синюшно-червоного кольору, вологі на розрізі.

М'язи добре розвинені, червоного кольору. Малюнок збережений -дрібно-волокнистий, наявні крововиливи. Морфологія міжмязевої сполучної тканини збережена.

Кістки - конфігурація правильна, щільної консистенції, міцні, цілісні; окістя цілісне, щільно прилягає до кісток.

Суглоби - конфігурація правильна, рухливість в межах анатомічної норми. Сухожилки та їх піхви - розвинені, міцні, пошкодження відсутні.

Органи голови та шиї

Язик - незначно виступає з ротової порожнини, прикушений, синюшного кольору, овальної форми, не збільшений у об'ємі, помірно вологий, на розрізі дрібноволокнистий, малюнок м'язевих волокон добре виражений.

Глотка і стравохід - прохідність не порушена, слизова оболонка червоного кольору, волога, блискуча, вкрита помірною кількістю слизу, без стороннього вмісту. Гортань - слизова оболонка помірно волога, червоного кольору, сторонній вміст відсутній.

Трахея - прохідність не порушена, слизова оболонка помірно волога, блискуча, червоного кольору, трахеальні хрящі еластичні і цілісні.

Грудна порожнина

При розтині грудної порожнини органи знаходяться у природному положенні. Порожнина заповнена не згорнутою кров'ю .

Реберна та легенева плеври червоного кольору, напівпрозорі, вологі, без відкладень та нашарувань. Ребра та реберні хрящі цілісні.

Серце - серцева сорочка відділяється гарно, форма серця конусоподібна, співвідношення товщини стінок правого та лівого шлуночків - 1:3.

Міокард темно-червоного кольору, консистенція пружна, вологий.

Ендокард червоний , блискучий, гладкий. У серцевих порожнинах темно-червоні згустки згорнутої крові. Клапани серця гладкі, еластичні.

Легені - частки розвинені рівномірно, тістуватої консистенції, червоного кольору, більш світлі ділянки чергуються з темно-червоними. Рисунок на розрізі збережений.

Проба Галена - при опусканні в воду шматочок легені знаходиться на рівні з водою.

Діафрагма - гладка, блискуча, синюшно-червона, з крововиливами, цілісність не порушена.

Черевна порожнина

При розтині черевної порожнини органи знаходяться у природному положенні. В порожнині незначна кількість рідини.

Печінка пружної консистенції. Капсула печінки напружена, прозора. На розрізі краї сходяться. Зскрібок помірний. Жовчний міхур напівпорожній, слизова оболонка без пошкоджень.

Селезінка продовгуватої форми, темно-червоного кольору, рисунок на розрізі чіткий, краї сходяться.

Положення підшлункової залози - природнє, форма видовжена, світло- коричневого кольору, консистенція пружна, поверхня гладенька, малюнок на розрізі чіткий.

Шлунок: в порожнині вміст відсутній, слизова оболонка волога, блискуча, блідо- рожевого кольору;

Очеревина - прозора, блискуча, волога, гладка.

Тонкий кишечник - положення природне, прохідність не порушена, вміст відсутній.

Товстий кишечник - положення природне. Слизова оболонка блідо-рожевого кольору.

Тазова порожнина

Нирки щільної консистенції, не збільшені, капсула помірно напружена, малюнок на розрізі чітко виражений.

Сечовий міхур - наповнення незначне, слизова оболонка блідо-рожевого кольору з крововиливами.

Сечоводи - прохідність не порушена, не збільшені, слизові оболонки блідо - рожеві, вологі, цілісні.

Статеві орани - відсутні. Тварина стерилізована.

Череп і хребет. Головний і спинний мозок, їх оболонки

Череп цілісний, без пошкоджень. Хребет - рівний, хребці не пошкоджені, щільні, цілісні.

Головний мозок та спинний мозок і його оболонки - не досліджувались.

Спеціальні дослідження - не проводились.

1.3 Заключна частина

Патологоанатомічний діагноз

1. Гемоторакс - Haemothorax;

2. Гіперемія та набряк легень - (Hyperaemia et oedema pulmonum);

3. Крововиливи в сечовому міхурі - Petechiі vesica urinaria.

Патологоанатомічний висновок

На підставі наявних патологоанатомічних змін можна припустити, що смерть собаки настала від зупинки дихання, зумовленої гіпоксією внаслідок внутрішньої кровотечі, що виникла внаслідок отруєння гемолітичною речовиною.

2.Епікриз

На підставі патологоанатомічних змін, вважаємо, що собака загинула від зупинки дихання внаслідок гіпоксії, зумовленої внутрішньою кровотечею, яка виникла через отруєння гемолітичною отрутою.

Гемолітичні отрути (грецький haima кров + lysis розкладання, розпад) - речовини, при попаданні яких в організм виникає підвищене руйнування еритроцитів та збільшення порозності судин, що призводить до кровотеч. Гемолітичною дією різного ступеня вираженості володіють багато речовин: сполуки миш'яку, свинцю, нітрити, аміни, деякі органічні кислоти, чужорідні сироватки, отрути комах і змій. Широко застосовуються родентициди гемолітичної дії.

Отруєння гемолітичною отрутою у собак може виникнути коли собака з'їла щурячу отруту, призначену для гризунів, чи в тому випадку, якщо тварина з'їла вже отруєного гризуна. Також можливе поїдання тваринами токсичних речовин, залишених без нагляду у відкритому доступі.

Поглинання даного типу отрути призводить до виснаження запасів вітаміну К і порушення функцій вітамін-К залежних факторів згортання крові, що виражається гострою коагулопатією. В обох випадках наслідки можуть бути незворотними.

Гемоторакс - це накопичення крові між плевральними листками, виникає в результаті кровотечі з великих легеневих і внутрішньогрудних судин при травмах грудної стінки, діафрагми та органів середостіння.

При травматичному пошкодженні грудної порожнини з пошкодженням кісткового каркасу виникає так званий «травматичний гемоторакс».

Деякі наявні у хворого патології органів грудної порожнини можуть ускладнюватися розвитком гемотораксу. До таких захворювань слід віднести деструктивні форми туберкульозу злоякісні новоутворення органів середостіння і легенів, канцероматоз плеври, аневризматичне розширення внутрішньогрудних артеріальних судин. Крім того, хронічні захворювання крові з порушенням коагулятивних властивостей можуть провокувати розвиток гемоторакса на тлі повного благополуччя.

Патогенетичні механізми скупчення крові в плевральних порожнинах однакові при всіх типах гемотораксу і засновані або на травматичному дефект, або на підвищеній проникності судинної стінки.

Гіперемія і набряк легені (hyperemia et oedema pulmonum) - захворювання, що характеризується переповненням кров'ю легеневих капілярів з подальшим випотіванням плазми крові в просвіт альвеол і інфільтрацією транссудатом інтерстиційної сполучної тканини.

Розрізняють активну та пасивну гіперемію, активний та гіпостатичний набряк легенів. Захворювання відзначається у всіх видів сільськогосподарських тварин, але частіше у коней і собак.

Активна гіперемія може бути наслідком перегрівання тварин при перевезеннях, посиленій роботі в жарку пору року, вдихання подразнюючих газів, сонячного і теплового ударів. Вона може ускладнювати пневмоторакс і тромбоз легеневих артерій.

Причиною пасивної гіперемії найчастіше є слабкість лівої половини серця внаслідок її пороків у стадію декомпенсації або при захворюваннях перикардитом, міокардитом або інших патологіях, що супроводжуються ослабленням серцевої діяльності.

Набряк легені є наслідком гіперемії, а також результатом отруєнь деякими отрутами, інтоксикацією.

Петехії - точкові геморагії, мають округлу форму і з'являються в результаті виходу еритроцитів із судинного русла в міжтканинний простір. Петехії - досягають в діаметрі 1 або 2 мм. Вони не пальпуються і не виділяються над поверхнею шкіри. Петехіальні крововиливи бувають поодинокими і множинними. Одномоментно з`являється відразу кілька плоских плям, які не змінюють свій колір і не зникають при натисканні пальцем або розтягуванні шкіри. Вони є симптомом цілого ряду патологій, серед яких переважають хвороби крові, системні аутоімунні захворювання, деякі інфекції.

З метою попередження подальших випадків отруєння тварин гемолітичними отрутами власнику рекомендували слідкувати за тим, щоб отрута для мишей та щурів, токсичні речовини були розміщені у місцях не доступних для тварин.

патологоанатомічний розтин кров гіперемія

3. Виготовлення і аналіз макропрепарату

За курсом “Основи музейної справи” мною виготовлено макропрепарат-“Подагра кінцівок курки ”.

Подагра - порушення обміну речовин, в результаті якого відбувається надмірне накопичення сечової кислоти та її солей в крові, органах і тканинах. Хворіють усі види птиці, найбільш часто кури, індички, гуси, качки, фазани, голуби, папуги. Причина подагри - високий рівень кислот і перекисів в кормах, а також отруєння токсинами, отрутохімікатами, нітратами, кухонною сіллю, обмеження рухів, переохолодження та ін . Особливо важко протікає при нестачі в організмі вітаміну А. Розвивається хвороба поступово.

При подагрі частіше уражаються серозні оболонки, внутрішні органи і суглоби. У курей клінічні ознаки подагри виражені слабо. У гострій стадії спостерігається розлад кишечника, калові маси білого кольору, погіршується загальний стан, знижується яйценосність і виводимість яєць. Суглобова форма проявляється порушенням рухів, набряканням суглобів і підвищенням місцевої температури.

Найчастіше вражаються скакальні і суглоби пальців. У дорослих індичок переважає суглобова форма подагри. У гусей хвороба супроводжується проносом, утрудненим диханням, нерідко раптовою загибеллю.

За вісцеральної форми солі відкладаються на поверхні внутрішніх органів і стінках грудо-черевної порожнини у вигляді тонкого нальоту або суцільних гіпсових відкладень, а в товщі органів у вигляді білих вогнищ. У сечоводах міститься біла слизова маса, з солей формуються камені.

При суглобовій формі уражаються сухожилля, в порожнині суглобів накопичуються вапноподібні відкладення. При масовому захворюванні курей подагрою необхідно виключити інфекційний бронхіт і синдром зниження несучості, при яких часто зустрічається ураження нирок.

Для виготовлення макропрепарату спочатку проводили його фіксацію впродовж 2-ох тижнів, при цьому фіксуючу рідину змінювали кожні 2 доби. Фіксацію проводили у скляному посуді, кількість фіксуючої рідини була в 4 рази більша за матеріал. В результаті цього орган ущільнився, рівномірно зафарбувався з поверхні і на розрізі в брудно - сірий колір. Готовий препарат прикріпили до скляної пластинки білими нитками і помістили в 1 л, після чого препарати промивали впродовж 5 хвилин проточною водою. Далі в банку обережно налили 10% розчин формаліну і герметично закрили металевою кришкою. Макропрепарат проетикетували: зверху на кришці номер, збоку на банці номер, номер теми та назва макропрепарату. В книжку записів за номером 59 занесли всі дані про препарат.

4. Опис основних технічних моментів і особистої безпеки при розтині, знешкодження місця розтину і охорони довкілля, заходів із знищення трупа і трупних залишків

Розтин трупа проводили в секційній залі кафедри вірусології, патологічної анатомії та хвороб птиці, віварію СНАУ, при його проведенні я була одягнена в спецодяг, який складається з халату, шапочки, міцного фартуха, гумових рукавичок та нарукавників. З інструментів для розтину було використано: скальпелі, ножі, ножиці. Труп розтинали на спеціальному столі з металевим покриттям. Після проведення всіх патологоанатомічних досліджень труп собаки було поміщено у яму Беккері, де його знищення відбудеться біологічно - термічним способом. Стіл, інструменти та секційну залу вимили водою та продезінфікували 5% розчином фенолу. Кювети та інструменти продезінфікували 70% розчином етилового спирту та висушили. Після проведення розтину рукавички були знищені, руки промито господарським милом та оброблено тампоном з 70% розчином етилового спирту. В секційній залі вмикали бактеріальні лампи (дц-30) на 30 хвилин.

5. Список використаної літератури

1. Жаров А.В. Вскрытие и патоморфологическая диагностика болезней животных/ А.В. Жаров, И.В. Иванов, А.П. Стрельников. - М.: Колос, 2000. - 400 с.

2. Жаров А.В. Патологическая анатомия сельскохозяйственных животных / А.В. Жаров, В.П. Шишков.- М.: Колос, 1999. -- 568 с.

3. Жаров А.В. Судебная ветеринарная медицина/ А.В. Жаров. - М.: Колос, 2001. - 264 с.

4. Зон Г.А. Судово-ветеринарна експертиза/ Г.А. Зон.- Суми, 2002.-258с.

5. Кондрахин И.П. Внутренние незаразные болезни животных/ И.П. Кондрахин, Г.А. Таланов, В.В. Пак. - М.: Колос, 2003. -- 461 с.

6. Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Розтин та патологоанатомічна діагностика хвороб тварин». - Суми: СНАУ, 2016.

7. Урбанович П.П. Патологічна анатомія тварин/ П.П. Урбанович, М.К Потоцький, Г.А. Зон.-- К.: Ветінформ, 2008. -- 896 с.

6. Додатки

Рис. 1. Загальний вигляд трупа

Рис. 2. Кров у грудній порожнині

Рис. 3. Гіперемія та набряк легень

Рис. 4. Дослідження селезінки

Размещено на Allbest.ru