Бонітування ґрунтів
Загальні положення бонітування ґрунтів - порівняльної оцінки якості ґрунтів за родючістю при порівняльних рівнях агротехніки і інтенсивності землеробства. Природно-сільськогосподарське районування території. Особливості агровиробничого групування ґрунтів.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.10.2012 |
| Размер файла | 108,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Бонітування ґрунтів є логічним продовженням комплексних обстежень земель і передує їх економічній оцінці. Основна мета бонітування полягає у визначенні відносної якості ґрунтів за їх родючістю, тобто встановленні, в скільки разів один ґрунт кращий або гірший від іншого за своїми природними і стійко придбаними властивостями. Об'єкт бонітування -- ґрунт, виражений суворо визначеними таксономічними одиницями, встановленими за матеріалами детального ґрунтового обстеження.
Критеріями бонітування ґрунтів є їх природні діагностичні ознаки й ознаки, набуті в процесі тривалого окультурювання, які корелюють з урожайністю основних зернових, технічних і інших культур, а при бонітуванні кормових угідь -- корелюють з продуктивністю сінокосів і пасовищ.
Однакові групи ґрунтів при бонітуванні повинні одержати однакові показники бонітету. Щоб визначити ці показники, складається шкала бонітування ґрунтів, яка являє собою систему цифрових даних, що відповідають певним значенням природних показників на різних групах ґрунтів. При цьому потрібно складати дві оціночні шкали: першу, основну -- за властивостями грунтів, і другу -- за урожайністю сільськогосподарських культур або продуктивністю кормових угідь.
До числа основних діагностичних ознак відносяться: потужність гумусового горизонту, процентний вміст гумусу, мулу і фізичної гливи у ґрунті, валові запаси гумусу, азоту, фосфору і калію у ґрунті, механічний склад, кислотність, сума поглинутих основ, ступінь насиченості ґрунту основами тощо. Перелік і кількість діагностичних ознак залежить від конкретних природ-ноклімати чних умов земельно-оціночного району.
Бонітування ґрунтів у межах земельно-оціночного району проводиться у такій послідовності: визначення середніх значень показників, які характеризують окремі ознаки і властивості ґрунту; визначення середньої багаторічної урожайності основних сільськогосподарських культур на різних ґрунтах; вибір основних діагностичних ознак; складання шкали бонітування ґрунтів за природними властивостями й врожайністю основних сільськогосподарських культур.
В результаті бонітування формуються земельно-оціночні групи ґрунтів, які розташовуються у порядку зростання або убування природної родючості ґрунтів. Контрольним показником родючості ґрунтів служить показник середньої багаторічної урожайності типових для конкретних ґрунтів сільськогосподарських культур. В залежності від певних природних якостей кожної групи ґрунтів привласнюється відповідна кількість оціночних одиниць -- балів. Ґрунтами вищої категорії є ті з них, яким привласнено 100 балів. Побудована таким чином шкала оцінок називається шкалою бонітету. Якщо за 100 балів прийнято оптимальне значення ознаки найбільш родючого ґрунту при бонітуванні за природними властивостями або максимальну урожайність сільськогосподарських культур, то у результаті обчислень одержують замкнену шкалу бонітування. У випадку розімкнутої шкали за 100 балів приймають значення ознаки або розмір урожайності сільськогосподарських культур найбільш поширеного ґрунту, який має найбільшу питому вагу в структурі ґрунтового покриву земельно-оціночного району.
Проведення бонітування ґрунтів має практичне значення для вирішення завдань сільськогосподарського виробництва, особливо таких, як розміщення посівів сільськогосподарських культур або їх екологічних груп на території і планування урожайності культур.
Список використаної літератури
1. Теоретичні основи державного земельного кадастру: Навч. посібник / М.Г. Ступень, Р.Й. Гулько, О.Я. Микула та ін.; За заг. ред. М. Г. Ступеня. - 2-ге видання, стереотипне. - Львів: «Новий Світ-2000», 2006. - 336 с.
2. Соболев С.С. Бонитировка почв/ С.С. Соболев, Н.А. Полянский . - М.: Изд-во ВАСХНИЛ, 1965 .- 156с.
3. Методические рекомендации по проведению бонитировки почв. - К. : УААН, 1993. - 96 с.
4. Канаш О. П. Бонітування ґрунтів: пропонуються зміни, чого вони варті? / О. П. Канаш //Землевпорядний вісник. - 2008. - № 5. - С. 46-50.
5. Медведєв В. В. Критерії, еталони і просторові одиниці в бонітуванні ґрунтів /В. В. Медведєв, І. В. Пліско // Вісник аграрної науки. - 2008. - № 8. - С. 9-15.
6. Бонитировка почв: метод. рекомендации / [А. И. Серый, Н. А. Дубровина, В. А. Лапанова, Н. В. Козлов, В. Г. Крикунов]. - К. : УСХА, 1986. - 75с.
7. Ґрунтознавство: Підручник // Тихоненко Д.Г. та ін.; за ред. д-р с.-наук, проф. Д.Г. Тихоненка. _ У 2 ч. - К.: Вища освіта, 2004. - Ч. 1.
8. http://www.nbuv.gov.ua/
9. http://uk.wikipedia.org/
10. http://b-ko.com/book_334_glava_32_13.2._
Дадатки
Додаток 1
Коефіцієнти поправок на негативні властивості грунтів
|
Ступінь виражєності негативних властивостей |
Коефіцієнти поправок для зон |
||||
|
Полісся |
Лісостепу |
Степу |
Сухого степу |
І. Кислотність (рНксІ)
|
Близькі до нейтральних (рН 5,6-6,0) |
1,00 |
0,96 |
|||
|
Слабокислі (рН 5,1-5Ґ5) |
0,92 |
0,89 |
|||
|
Середньокислі (рН 4, 6-5,0) |
0,35 |
0,81 |
|||
|
Сильнокислі (рН 3,5-4,6) |
0,74 |
0,71 |
ІІ. Засолення
|
Типи засолення: |
|||||
|
содове Гзтдіане |
|||||
|
слабозасолені |
0,88 |
0,88 |
0,85 |
0,85 |
|
|
Середньозасолені |
0,78 |
0,78 |
0,70 |
0,70 |
|
|
сильнозасолені |
0,59 |
0,59 |
0,40 |
0,40 |
|
|
солончаки |
0,31 |
0,31 |
0,25 |
0,25 |
|
|
Сульфатнеіхлоридно-суатне |
|||||
|
слабозасолені . |
0,88 |
0,88 |
|||
|
середньозасолені |
0,75 |
0,75 |
|||
|
сильнозасолені |
0,45 |
0,45 |
|||
|
солончаки |
0,29 |
0,29 |
|||
|
сульфатно-хлориднєІхлоридне |
|||||
|
слабозасолені |
0,90 |
0,90 |
|||
|
середньозасолені |
0,72 |
0,72 |
|||
|
сильнозасолені |
0,48 |
0,48 |
|||
|
солончаки |
0,30 |
0,30 |
Ш. Солонцюватість
|
Слабо солонцюваті |
0,89 |
0,89 |
0,88 |
0,88 |
|
|
Середньосолонцювап |
0,71 |
0,71 |
0,68 |
0,68 |
|
|
С й ль н о с ол он цюв аті |
0,59 |
0,59 |
0,55 |
0,58 |
|
|
Солонці глибокі |
0,55 |
0,55 |
0,55 |
0,58 |
|
|
Солонці середні |
0,45 |
0,45 |
0,45 |
0,50 |
|
|
Солонці неглибокі |
0,30 |
0,30 |
0,30 |
0,40 |
|
|
Солонці кіркові |
0,15 |
0,15 |
0,15 |
0,25 |
IV. Гідроморфність
|
Ґрунт |
Глеюваті, глибина підґрунтових вод 1,5- 2м |
Глейові, глибина підґрунтових вод 1,0-1,5 м |
Сильно-глейові, глибина підґрунтових вод 0,5-1 м |
Глибина підґрунтових вод 0,5м |
|
|
1. Дер ново- підзолистий і сірий ощцзолении піщаний І глинисто-піщаний супіщаний І суглинковий |
1,29 0,92 |
0,83 0,76 |
0,68 0,63 |
||
|
2. Лучно -чорноземний |
1,16 |
||||
|
3. Лучно-каштановий |
1,24 |
||||
|
4. Торфово-болотний, торфовий, лучно-6олотний,лучний |
0,81 |
0,21 |
0,10 |
V.Щільність,г/см3
|
Дуже щільний Щільний Ущільнний Оптимальний Пухкий |
0,5 1,5-1,4 1,4-1,3 1,3-1,2 1,2-1,0 1,0 |
0,43 0,68 0,80 0,91 1,00 0,97 |
VI. Еродованість
|
Ступінь еродованості |
Ґрунт |
||||
|
Дерново-підзолистий сірий лісовий |
Чорнозем типовий |
Чорнозем звичайний І південний |
каштановий |
||
|
Змиті: слабо середньо сильно намиті |
0,75 0,60 0,35 1,81 |
0,85 0,68 0,47 1,17 |
0,80 0,63 0,41 1,21 |
0,70 0,55 0,30 1,28 |
|
|
Дефльовані: слабо середньо сильно |
0,95 0,85 0,70 |
0,94 0,82 0,68 |
Додаток 2
Коефіцієнти поправок на клімат та зрошення
|
Адміністративна область |
Коефіцієнт поправок |
||
|
клімат |
зрошення |
||
|
Вінйицвка |
0,94 |
1,11 |
|
|
Волинська |
0,93 |
1,00 |
|
|
Житомирська |
0,92 |
1,06 |
|
|
Івано-Франківська |
0,89 |
1,00 |
|
|
Київська |
0,90 |
1,03 |
|
|
Кіровоградська |
0,86 |
1,21 |
|
|
Львівська |
0,89 |
1,00 |
|
|
Одеська |
0,88 |
1,26 |
|
|
Полтавська |
0,90 |
1,03 |
|
|
Рівненська |
0,93 |
1,00 |
|
|
Сумська |
0,89 |
1,08 |
|
|
Тернопільська |
0,95 |
1,00 |
|
|
Харківська |
0,90 |
1,13 |
|
|
Хмельницька |
0,96 |
1,03 |
|
|
Черкаська |
0,89 |
1,15 |
|
|
Чернігівська |
0,94 |
1,03 |
Додаток 3
Поправочні коефіцієнти на технологічні властивості земель
|
І Контурність |
ІІ. Завалуненість (кам'янистість) поверхні грунтів |
||||||
|
Розмір ділянки |
Коефіцієнт поправок |
Ступінь кам'янистості |
Об'єм т. .К каменів, М3/га |
Коефіцієнт поправок |
|||
|
площа, га |
довжина, м |
ширина, м |
|||||
|
Понад 10 |
1,0 |
Слабкий |
До 5 |
0,98 |
|||
|
5-10 |
0,95 |
5-Ю |
0,96 |
||||
|
3-5 |
0,90 |
10-20 |
0,93 |
||||
|
1-3 |
0,85 |
Середній |
20-50 |
0,89 |
|||
|
До 1,0 |
50 |
200 |
0,41 |
Сильний |
50-100 |
0,80 |
|
|
-//- |
75 |
133 |
0,52 |
Дуже сильний |
100-200 200-500 500-1000 Понад 1000 |
0,71 0,62 0,46 0,30 |
|
|
-//- |
100 |
100 |
0,60 |
||||
|
-//- |
125 |
80 |
0,65 |
||||
|
-//- |
150 |
67 |
0,71 |
||||
|
-//- |
175 |
57 |
0,74 |
Ш. Закарстованість |
|||
|
-//- |
200 |
50 |
0,75 |
Кількість воронок на 1 га |
Коєфщіє нт поправок |
||
|
-//- |
225 |
44 |
0,80 |
До 10 |
1,00 |
||
|
-//- |
250 |
40 |
0,82 |
11-20 |
0,90 |
||
|
-//- |
275 |
36 |
0,84 |
21-30 |
0,80 |
||
|
300 |
33 |
0,85 |
31-50 |
0,60 |
|||
|
350 |
29 |
0,87 |
51-70 |
0,40 |
|||
|
400 |
25 |
0,88 |
71-90 |
0,20 |
|||
|
450 |
22 |
0,90 |
Понад 90 |
0,10 |
|||
|
500 |
20 |
0,91 |
IV. Місцеположення господарств |
||||
|
600 |
17 |
0,93 |
Відстань господарства від пунктів реалізації І придбання продукції ресурсів, км |
Оцінка у мінус-балах |
|||
|
700 |
14 |
0,94 |
|||||
|
800 |
12 |
0,96 |
|||||
|
1000 |
10 |
0,97 |
|||||
|
1250 |
о о |
0,98 |
До 10 |
- |
|||
|
2000 |
5 |
1,00 |
11-20 |
1 |
|||
|
21-30 |
2 |
||||||
|
31-40 |
3 |
||||||
|
41-50 |
4 |
||||||
|
Понад 50 |
5 |
||||||
|
V. Наявність чагарників на поверхні ділянки |
|||||||
|
Відсоток площі |
Коефіцієнт поправок |
||||||
|
1-5 |
0,90 |
||||||
|
5-10 |
0,30 |
||||||
|
10-15 |
0,70 |
||||||
|
Понад 15 |
0,60 |
|
VI. Рельєф і гідрологічні умови |
|||
|
Характеристика рельєфу І гідрологічних умов |
Крутизна схилів, градусів |
Коефіцієнт поправок |
|
|
Дренованірівнини достатнього зволоження, 60-70% від НВ |
до 3 |
1,00 |
|
|
Підвищені рівнини,плато, пологі схили помірного зволоження, 50-60% від НВ |
3-5 6-10 |
0,95 0,89 |
|
|
Круті схили і вершини недостатнього зволоження, менше 50% від НВ |
11-15 понад 16 |
0,85 0,66 |
|
|
Грунти без стічних замкнутих понижень тимчасово надлишкового зволоження |
0,60 |
Коефіцієнти поправок на неоднорідність грунтов/ого покриву
|
Характеристика ґрунтового покриву в межах земельних ділянок |
Коефіцієнт поправок |
|
|
1. Однорідний з точки зору обробітку І придатності для вирощування основних культур |
1,00 |
|
|
2. Однорідний загідроморфізмом, але неоднорідний за гранулометричним складом І глибиною горизонтів Н чи НЕ, мікрорельєф нерівний |
0,95 |
|
|
3.Чергуються автоморфні, глеюваті і глейові або рівні за контрастністю Інші ґрунти |
0,90 |
|
|
4.Чергуються автоморфні, напівгідроморфні і гігроморфні ґрунти або автоморфніта напівгідроморфні на замкнутих улоговинах, малопридатних для осушення |
0,85 |
Додаток 4
|
Група земель |
Агрономічна характеристика груп земель |
Клас і бал бонітету земель,забарвлення на картограмі |
Ґрунти,які входять до класу земель |
|
|
Дуже високої якості (найвищі землі) |
Землі високої продуктивності. Включають у себе грунти з високою потенціальною родючістю, оптимальною реакцією ґрунтового розчину, поживним, водно-повітряним і тепловим режимами. Придатні для механізованого обробітку. Забезпечують високі й сталі врожаї районованих сільськогосподарських культур |
І >91 темно- сірий ІІ 90-81 сірий |
Чорноземи типові глибокі середньогумусні важкосуглинкові й легкоглинисті Чорноземи типові глибокі малогумусні важкосуглинкові і легкоглинисті,лучно-чорноземні середньо- і важкосуглинкові |
|
|
Високої якості(добрі землі) |
Близькі до першої групи, проте мають дещо нижчу продуктивність. Добре забезпечені елементами живлення. Мають сприятливі фізико-хімічніта агрофізичні властивості. Дещо знижують якість земель, слабко виражені негативні властивості грунтів. Займають рівнини і слабо-похилі схили. Придатні для механізованого обробітку |
Ш 80-71 світло-сірий IV 70-61 коричневий |
Чорноземи типові глибокі мало- І середньогумусні, чорноземи вилугувані мало- І середньогумусні важкосуглинкові, чорноземи звичайні глибокі та середньоглибокі мало- І середньогумусні важкосуглинкові й легкоглинисті, лучно-чорноземні легко- і середньо суглинкові Чорноземи типові, вилугувані й карбонатні малогумусні легкоглинисті, чорноземи опідзолені середньо- і важкосуглинкові, чорноземи звичайні неглибокі малогумусні важкосуглинкові І легкоглинисті |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
Середньої якості (задовільні землі) |
Середня забезпеченість елементами живлення І продуктивною вологою. Знижують якість земель більш виражені негативні властивості грунтів (слабкий і середній ступінь кислотності, солонцюватості тощо) і технологічні властивості земельних ділянок (розчленованість мережею балок, еродованість тощо) |
V 60-51 світло-коричневий VI 50-41 рожевий |
Чорноземи опідзолені легкоглинисті, темно-сірі опідзолені середньо- і важко суглинкові, сірі опідзолені важко суглинкові, чорноземи південні міцелярно-карбонатні. Чорноземи типові неглибокі слабогушусовані легко суглинкові, темно-сірі та чорноземи опідзолені супіщані легко суглинкові, сірі, ясно-сірі опідзолені легко- і середньо суглинкові, чорноземи південні залишкове солонцюваті легкоглинисті, чорноземи передгірські карбонатні на елювії щільних порід, чорноземи супіщані, лучночорноземні слабосолонцюваті та слабосолончакуваті |
|
|
Низької якості |
Низька з абезпеченість елементами живлення, незадовільні реакція ґрунтового розчину, водно-повітряний І тепловий режими. Знижують якість середньо- І сильновиражені негативні властивості ґрунтів, технологічні особливості земельних ділянок (схильність до ерозії, заболоченість, дрібноконтурнїсть, комплексність ґрунтового покриву тощо). Придатні під певні культури. Потребують систематичного застосування підвищених доз добрив, меліоративних І протиерозійних заходів тощо |
VII 40-31 Жовтий VIII 30-21 світло-жовтий |
Сірі опідзолені слабозмиті супіщані та суглинкові, ясно-сірі опідзолені супіщані та піщано-легко суглинкові, дерновосєредньопідзолисті супіщані та легкосуглинкові темно -каштанові слабо- і серед ньосолонцюваті легко- І важкосуглинкові, лучні ґлєйові легкосуглинкові Сірі опідзолені середньоз-миті суглинкові, дерновослабопідзолисті глинисто-піщані, легкосуглинкові та їх глеюваті й глейові різновидності, дерново-прихованопідзолисті глеюваті глинисто-піщані, лучні глейові поверхневослабосолонцюваті та слабо содово-солонцуваті,каштанові солонцюваті |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
Дуже низької якості |
Низькопродуктивні угіддя. Включають малородючі грунти з дуже низькою забезпеченістю елементами живлення,незадовільним водно-повітряним і тепловим режимами, різко вираженими негативними властивостями,дуже схильні до ерозії.Займають круті схили, глибокі пониження тощо;малопридатні для механізованого обробітку.Задовільні врожаї можливі при внесенні високих доз добрив Потребують мєліоративних,ґрунтозахисних та інших заходів |
ХІ 20-11 рожевий |
Дерново-підзолисті ґрунти та їх глейові й солончакуваті різновидності, дернові піщані, глинисто-піщані, дерново- глейові, сильнозмиті різновиди чорноземів, сірих опідзолених, каштанових та інших ґрунтів. |
|
|
Незручні землі |
Непридатні для землеробства без проведення складних, дорогих за вартістю заходів з їх окультурення |
X <10 червоний |
Комплекси ґрунтів із солончаками і солонцями кірковими неглибокими, сильносолончакові, заболочені ґрунти, розвіювані піски, виходи ґрунтотворних порід, тощо |
Додаток 5
Шкала якісної оцінки грунтів
|
Назва грунтів |
Бал бонітету |
|
|
Деревно-схованопідзолисті і дерново слаборозвинуті |
31 |
|
|
Деревно-підзолисті піщані |
31 |
|
|
Деревно-підзолисті глинисто-піщані |
31 |
|
|
Деревно-підзолисті і дервові неоглеєні глинисто-піщані |
31 |
|
|
Деревно-підзолисті і дервові неоглеєні супіщані |
38 |
|
|
Деревно-підзолисті неоглеєні легкосуглинкові |
48 |
|
|
Деревно-підзолисті глеюваті глинисто-піщані |
31 |
|
|
Деревно-підзолисті глеюваті супіщані |
38 |
|
|
Деревно-підзолисті глеюваті легкосуглинкові |
48 |
|
|
Підзолисто-дернові супіщані |
38 |
|
|
Деревно-підзолисті та підзолисто-дернові глеєві шлинисто-піщані |
31 |
|
|
Деревно-підзолисті та підзолисто-дернові глеєво супіщані |
37 |
|
|
Деревно-підзолисті та підзолисто-дернові глеєві легкосуглинкові |
36 |
|
|
Деревно-підзолисті сильно глеєві супіщані |
36 |
|
|
Деревно-підзолисті та підзолисто-дернові поверхнево-глеюваті і поверхнево-глеєві супіщані |
38 |
|
|
Деревно-підзолисті оглеєні засолені супіщані |
33 |
|
|
Деревно-підзолисті оглеєні засолені легкосуглинкові |
32 |
|
|
Деревно-підзолисті слабозмиті супіщані |
36 |
|
|
Деревно-підзолисті середньозмиті супіщані |
22 |
|
|
Деревно-підзолисті глеєві осушені супіщані |
44 |
|
|
Світло-сірі опідзолені супіщані |
39 |
|
|
Сірі опідзолені супіщані |
44 |
|
|
Світло-сірі опідзолені легкосуглинкові |
50 |
|
|
Сірі опідзолені легкосуглинкові |
57 |
|
|
Світло-сірі та сірі опідзолені глеюваті супіщані |
41 |
|
|
Світло-сірі та сірі опідзолені глеюваті легкосуглинкові |
54 |
|
|
Світло-сірі та сірі опідзолені оглеєні засолені супіщані |
33 |
|
|
Світло-сірі та сірі опідзолені оглеєні зосолені легкосуглинкові |
36 |
|
|
Світло-сірі та сірі опідзолені глеєві супіщані |
37 |
|
|
Світло-сірі та сірі опідзолені глеєві легкосуглинкові |
40 |
|
|
Темно-сірі опідзолені та слабореградовані супіщані |
45 |
|
|
Темно-сірі опідзолені та слабореградовані легкосуглинкові |
58 |
|
|
Чорноземи опідзолені та слабореградовані легкосуглинкові |
58 |
|
|
Чорноземи опідзолені та слабореградовані середньосуглинкові |
65 |
|
|
Темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені супіщані |
45 |
|
|
Темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені глеєві легкосуглинкові |
48 |
|
|
Темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені середньосуглинкові |
65 |
|
|
Чорноземи типові малогумусні легкосуглинкові |
67 |
|
|
Чорноземи типові малогумусні середньосуглинкові |
75 |
|
|
Чорноземи типові слабозмиті супіщані |
44 |
|
|
Чорноземи типові слабозмиті легкосуглинкові |
58 |
|
|
Чорноземи типові слабозмиті середньосуглинкові |
68 |
|
|
Лучно-чорноземні середньосуглинкові та їх слабосолонцеві і слабоосолоділі різновиди |
75 |
|
|
Лучно-чорноземні слабосолонцюваті солончакові легко- і середньосуглинкові |
68 |
|
|
Лучні супіщані та їх слабосолонцеві і слабоосолоділі різновиди |
44 |
|
|
Лучні заплавні легкосуглинкові та їх слабосолонцюваті і слабоосолоділі різновиди |
70 |
|
|
Лучні та чорноземно-лучні засолені легкосуглинкові |
70 |
|
|
Мулувато-болотні та торфянисто-болотні неосушені |
40 |
|
|
Мулувато-болотні та торфянисто-болотні осушені |
64 |
|
|
Торфянисто-болотні та торфовища мілкі неосушені |
50 |
|
|
Торфянисто-болотні та торфовища мілкі осушені |
95 |
|
|
Торфовища середньоглибокі та глибокі слабо і середньорозложені осушені |
95 |
|
|
Дернові неглибокі глеєві супіщані |
36 |
|
|
Дернові неглибокі глеєві легкосуглинкові |
34 |
|
|
Дернові глибокі глеєві легкосуглинкові |
53 |
|
|
Дернові глеєві карбонатні легкосуглинкові |
24 |
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Розробка сучасної концепції ресурсозберігаючих і екологічно безпечних способів хімічної меліорації кислих і солонцевих ґрунтів. Окультурення солонцевих ґрунтів України, дослідження шляхів підвищення їх родючості. Аерогенна еволюції солонцевих ґрунтів.
научная работа [160,3 K], добавлен 08.10.2009Класифікації орних земель за придатністю ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур. Характеристика критеріїв, за якими здійснюються агровиробничі групування ґрунтів: генетична зближеність ґрунтів, ступінь виявлення негативних процесів.
контрольная работа [48,9 K], добавлен 28.02.2012Загальні характеристики земель сільськогосподарського призначення. Якісні характеристики ґрунтів. Природно-сільськогосподарське районування території України. Особливості методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.
курсовая работа [2,6 M], добавлен 17.03.2010Вплив розвитку землеробства на інтенсивність ерозійного процесу ґрунтів. Швидкі зміни в степових ландшафтах України. Наукові дослідження в галузі ерозієзнавства, створення Інституту охорони ґрунтів. Принципи виділення ландшафтних територіальних структур.
реферат [34,4 K], добавлен 23.01.2011Загальні відомості про ДПДГ "Сонячне". Характеристика основних типів ґрунтів сільськогосподарського підприємства. Агровиробниче групування ґрунтів і рекомендації щодо підвищення родючості ґрунтів господарства та сільськогосподарського використання.
курсовая работа [2,5 M], добавлен 18.05.2014Морфологія дерново-карбонатних та темно-сірих опідзолених ґрунтів. Щільність будови та твердої фази ґрунту, шпаруватість ґрунтів. Мікроморфологічний метод дослідження ґрунтів. Загальні фізичні властивості дерново-карбонатних ґрунтів Львівського Розточчя.
отчет по практике [3,5 M], добавлен 20.12.2015Хімічний склад ґрунту і його практичне значення. Генетико-морфологічна будова і властивості дерново-підзолитистих ґрунтів Українського Полісся. Кислотна деградація (декальцинація) ґрунтів: причини та масштаби. Агрофізична деградація ґрунтів, її види.
контрольная работа [26,4 K], добавлен 16.01.2008Загальні відомості про господарство та ґрунтово-кліматичні умови. Номенклатурний список ґрунтів господарства, їх гранулометричний склад. Гумусовий стан ґрунтів та розрахунок балансу гумусу в ланці сівозміни. Поліпшення повітряного режиму ґрунтів.
курсовая работа [725,9 K], добавлен 11.09.2014Головні відомості про господарство, що вивчається. Ландшафтні особливості території, на якій вивчались ґрунти лісостепу. Основи польової діагностики ґрунтів, номенклатурний список. Аналіз та розробка шляхів підвищення родючості ґрунтів господарства.
отчет по практике [84,1 K], добавлен 10.08.2014Характеристика степу як великої рівнини. Фактори та умови утворення ґрунтів на території Кіровограда, її рельєф і гідрографія, рослинний та тваринний світ. Особливості грунтового покриву степової зони. Ерозія та забруднення ґрунтів, засоби боротьби.
курсовая работа [98,6 K], добавлен 31.03.2011
