10644,7

108,2

1151,8

67,1

74,1

788,8

363

46

35,2

5

Всього по рослинництву

Х

Х

Х

5615,4

Х

Х

3494,5

2120,9

60,1

38,4

6

Молоко

37092,0

30118,7

76,6

2307,1

77,3

85,3

2569,1

-262

-10,2

-11,4

7

М'ясо ВРХ

3751,4

3387,5

286,7

971,2

329,8

364,1

1233,4

-262,2

-21,3

-27

8

М'ясо свиней

1545,9

1083,7

688,7

746,3

563,4

622

673,8

72,5

10,8

9,7

9

М'ясо овець

292,9

236,4

296,5

70,1

334,7

369,5

87,3

-17,2

-19,7

-24,5

10

М'ясо птиці

158,7

151,2

365,8

55,3

263,4

290,8

44,0

11,3

25,7

20,4

11

Шерсть овець

295,1

272,1

1325,8

360,8

1845,1

2037

554,3

-193,5

-34,9

-53,6

12

Яйця

481,6

458,0

163,4

74,8

155,6

171,8

78,7

-3,9

-5

-5,2

13

Всього по тваринництву

Х

Х

Х

4585,6

Х

Х

5240,6

-655

-12,5

-14,3

14

Всього по господарству

Х

Х

Х

10201,0

Х

Х

8735,1

1465,9

16,8

14,4

Вихідні дані: таблиці 2-6; 8; 9.

Проаналізувавши з даних таблиці рівень рентабельності продажів, слід сказати, що по рослинництву він склав 38,4%, по тваринництву склав -14,3%, всього по господарству лише 14,4%. Для того щоб підвищити рівень рентабельності продажів господарству треба проаналізувати ринок збуту своєї продукції, а також слід шукати нові ринки збуту для отримання ще більшого прибутку.

Аналіз показників фінансового стану підприємства.

Для того, щоб аналізувати фінансовий стан підприємства треба розглянути показники наведені в таблиці 16.

Таблиця 16

Аналіз показників фінансового стану підприємства

Показники	базовий	заданий
Показники ліквідності і платоспроможності
1. Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття)	1,8	8,97
2. Коефіцієнт термінової ліквідності	0,67	2,84
3. Коефіцієнт моментальної ліквідності (абсолютною)	0,01	0,03
4. Коефіцієнт ліквідності запасів	1,36	7,51
5. Коефіцієнт ліквідності засобів в розрахунках	0,45	10,25
6. Коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості	2,35	0,67
7. Коефіцієнт мобільності активів	0,52	0,52
8. Коефіцієнт співвідношення активів	1,06	0,11
Оцінка фінансової стійкості підприємства
1. Коефіцієнт незалежності (автономії)	0,52	0,92
2. Коефіцієнт заборгованості	0,48	0,08
3. Коефіцієнт фінансового лівіриджу	0,91	0,09
4. Коефіцієнт маневреності	0,08	0,48
5. Коефіцієнт довгострокової фінансової риски	0,36	0,02
6. Коефіцієнт фінансової стійкості	1,83	15,97
7. Коефіцієнт риски	1,10	11,66
Показники рентабельності %
1.Рентабельність продажів	38,17	41,92
2.Рентабельність основного капіталу	39,66	57,02
3.Рентабельність основної діяльності	47,97	54,04

Вихідні дані: таблиці 8; 9; 15; 16.

Аналізуючи таблицю слід зробити висновок, що показники ліквідності і платоспроможності в заданому році порівняно з базовим збільшились. Показник загальної ліквідності показує в скільки раз поточні активи і ДМП перевищують поточні зобов'язання, він склав 8,97, таким чином підприємство стало привабливішим для потенційних кредиторів. Коефіцієнт термінової ліквідності склав 2,84, це означає, що фінансовий ризик став менше, стало більше потенційних можливостей для залучення додаткових фінансових коштів. Коефіцієнт моментальної ліквідності склав 0,3, він наближається до критичного значення 0,2. Коефіцієнт ліквідності запасів показує якою мірою матеріальні цінності покривають поточні зобов'язання, він підвищився та склав 7,51. Коефіцієнт ліквідності засобів в розрахунках показує якою мірою очікувані надходження від дебіторів будуть використані для погашення поточних зобов'язань, він підвищився та склав 10,25. Коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості показує, що 0,67(кредиторської заборгованості) доводиться на 1 грн. дебіторської. Коефіцієнт мобільності активів показує, що у валюті балансу 0,52 займають оборотні активи. Коефіцієнт співвідношення активів показує, що співвідношення між оборотними і необоротними активами складає 0,11. Оцінюють фінансову стійкість підприємства за показниками наведеними нижче. Коефіцієнт незалежності (автономії) склав 0,92, тобто підприємство не схильне до ризику банкрутства. Коефіцієнт заборгованості склав 0,08. Коефіцієнт автономії і коефіцієнт заборгованості в сумі рівні 1 Коефіцієнт фінансового лівіриджу станове 0,09, це добре, тобто 0,9 позикового капіталу доводиться на одиницю власного. Коефіцієнт маневреності станове 0,48, тобто 0,48власних поточних активів доводиться на одиницю власного капіталу. Коефіцієнт довгострокової фінансової риски знизився і станове 0,02, тобто зросла привабливість підприємства для інвестора. Коефіцієнт фінансової стійкості складає 15,97, тобто на стільки підприємство може покрити за рахунок власних засобів поточні зобов'язання і доходи майбутніх періодів. Коефіцієнт риски збільшився і склав 11,66. Рентабельність продажів збільшилась 3,17 і склала 41,92. Рентабельність основного капіталу збільшилась на17,36 і склала 57,02. Рентабельність основної діяльності збільшилась на 6,07 і склала 54,04. Загалом на підприємстві ми бачимо позитивну динаміку. Підприємству треба закріпити цю динаміку та розробити заходи по підвищенню.

Оцінка стану підприємства з погляду можливості його банкрутства.

Для оцінки стану підприємства з погляду можливості його банкрутства розраховують індекс Альтмана. Цей розрахунок здійснюється на основі 5 показників, які є індикаторами фінансового стану підприємства.

Таблиця 17

Розрахунок індексу Альтмана (по заданому варіанту)

	Показники	Величина показників	Питома вага окремих коефіцієнтів
1	Авансований капітал, тис. грн.	17281,5	Х
2	Прибуток до оподаткування, тис. грн.	4704,4	Х
3	Вартість товарної продукції, тис. грн.	10200,9	Х
4	Позиковий капітал, тис. грн.	1365,2	Х
5	Власний капітал, тис. грн.	15916,3	Х
6	Вартість власних оборотних коштів, тис. грн.	7939,2	Х
7	Реінвестований капітал, тис. грн.	3183,3	Х
8	К1 = 2/1*3,3	0,898	9,66
9	К2 = 3/1*1	0,590	6,35
10	К3 = 5/4*0,6	6,995	75,28
11	К4 = 7/1*1,4	0,258	2,78
12	К5 = 6/1*1,2	0,551	5,93
13	Індекс Альтмана (8+9+10+11+12)	9,292	100%
14	Критичний рівень індексу Альтмана	2,675	Х
15	Співвідношення фактичного рівня індексу з критичним рівнем індексу Альтмана (13/14)	3,474	Х

Вихідні дані: таблиці 8; 9; 12; 14.

Оцінюючи стан підприємства з погляду можливості його банкрутства зіставимо фактичне значення індексу Альтмана з критичним його значенням. Фактичне - 9,292 > критичного 2,675. Тобто в найближчому майбутньому підприємство не збанкрутує. Стан підприємства оцінюється як міцний. Але все одно треба спостерігати за індексом Альтмана для того щоб запобігти погіршення стану кінцевих результатів роботи підприємства, а як наслідок його банкрутству.

Інтенсивність і ефективність інтенсифікації.

Суть інтенсифікації полягає не тільки в ефективному використанні землі чи тварин, а й в удосконаленні всіх інших факторів виробництва - матеріальних і трудових ресурсів, впровадження нових організаційних форм господарювання, нових технологій тощо.

Основні показники рівня інтенсивності і ефективності інтенсифікації наведені в таблиці 18.

Таблиця 18

Основні показники рівня інтенсивності і ефективності інтенсифікації

Показники	Варіанти	Відхилення, %
	баз.	зад.
1	2	3	4= (3-2)/2*100
Авансований капітал, тис. грн.	20500,0	17281,5	-15,7
Площа сільськогосподарських угідь, га	5000,0	4215	-15,7
Середньорічна чисельність працівників, чол.	250,0	210,8	-15,7
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.	9900,0	8345,7	-15,7
Витрати праці, тис. люд.-год.	300,0	227,6	-24,13
Виробничі витрати, тис. грн.	10593,8	11394,0	7,55
Вартість валової продукції, тис. грн. - в порівняних цінах	10447,0	11527,1	10,34
- в поточних цінах реалізації	12640,9	13947,7	10,34
Сума виручки від реалізації, тис. грн.	9245,2	10200,9	10,24
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	7356,8	7912,5	7,55
Чиста продукція, тис. грн.	3000,5	3465,2	15,49
Валовий прибуток, тис. грн.	1888,3	2288,4	21,19
Показники рівня інтенсивності: Сума авансованого капіталу на 1 га с.-г. угідь, тис. грн.	4,1	4,1	-
Фондозабезпеченність, тис. грн.	1,98	1,98	-
Виробничі витрати на 100 га сільгоспугідь, тис. грн.	6	5,4	-10
Фондоозброєність, тис. грн.	39,6	39,6	-
Фондовіддача, грн.	1,06	1,38	30,19
Фондомісткість, грн.	0,95	0,72	-24,21
Результати інтенсифікації: 1.Окупність авансованого капіталу валовою продукцією, грн.	1,62	1,24	-23,46
2. Отримано на 100 га сільгоспугідь, тис. грн.: а) валової продукції	208,94	273,48	30,89
б) чистої продукції	60,01	82,2	36,98
в) валового прибутку	37,77	54,29	43,74
Ефективність інтенсифікації: 1. Отримано на 100 грн. поточних витрат, грн.: а) валової продукції	0,99	1,01	2,02
б) чистої продукції	0,28	0,30	7,14
в) валового прибутку	0,18	0,20	11,11
2. Отримано на 100 грн. основних виробничих фондів, грн.: а) валової продукції	1,06	1,38	30,19
б) чистої продукції	0,30	0,42	40
в) валового прибутку	0,19	0,27	42,11
3. Отримано на середньорічного працівника, тис. грн.: а) валової продукції	41,79	54,68	30,84
б) чистої продукції	12,00	16,44	37
в) валового прибутку	7,55	10,86	43,84
4. Рівень рентабельності товарної продукції %	25,68	28,92	3,24

Вихідні дані: таблиці 1;9;10;13;14.

З даних таблиці можна зробити висновок, що авансований капітал, середньорічна вартість основних виробничих фондів,середньорічна чисельність працівників, площа сільськогосподарських угідь зменшились на 15,7%. Витрати праці знизились на 34,13%. Виробничі витрати збільшились на 7,55%, тим самим збільшилась собівартість реалізованої продукції на таку ж суму. Вартість валової продукції в порівняних цінах, в поточних цінах реалізації, а також сума від виручки від реалізації збільшилась на 10,34%. Чиста продукція збільшилась на 15,49%, валовий прибуток на 21,19%. Далі роздивимось показники рівня інтенсивності. Сума авансованого капіталу на 1га с.-г. угідь та фондозабезпеченість, фондоозброєність з роками не змінились. Виробничі витрати на 100 га сільгоспугідь знизились на 10%. Фондовіддача зросла на 30,19%, а фондомісткість знизилась на 24,21%. О результатах інтенсифікації слід судити по наступним показникам. Окупність авансованого капіталу валовою продукцією зменьшилась на 23,46%. Отримано на 100 га сільгоспугідь збільшилось валової продукції - на 30,89%, чистої - на 36,98%, валового прибутку - на 43,74%. О ефективності інтенсифікації судять по показникам наведеним нижче. Отримано на 100 грн. поточних витрат збільшилось валової продукції - на 2,02%, чистої продукції - на 7,14%, валового прибутку - на 11,11%. Отримано на 100 грн. основних виробничих фондів збільшилось валової продукції на 30,19%, чистої продукції на 40%, валового прибутку на 42,11%. Отримано на середньорічного працівника збільшилось валової продукції - на 30,84%, чистої продукції - на 37%, валового прибутку - на 43,84%. Рівень рентабельності товарної продукції збільшився на 3,24%. Загалом по господарству не зважаючи на те, що деякі показники знизились, спостерігається позитивна динаміка. Господарству треба знизити витрати на виробництво продукції, а як наслідок - собівартість реалізованої продукції. Також треба треба підвищити окупність авансованого капіталу валовою продукцією.

Для того, щоб визначити частку приросту продукції за рахунок інтенсифікації виробництва треба розрахувати ряд наступних показників наведених в таблиці 19.

Таблиця 19

Визначення частки приросту продукції за рахунок інтенсифікації виробництва

Умовне позначення	Показники	Варіанти
		базовий	заданий
Вп	1. Обсяг виробництва товарної продукції в поточних цінах, тис. грн.	9245,2	10200,9
?ВП	2. Приріст обсягу виробленої продукції, % (ВПзад.-ВПбазов.)/ВПбазов*100	10,34
АК	3. Авансований капітал, задіяний у виробництві, тис. грн.	20500,0	17281,5
?АК	4. Приріст авансованого капіталу, % (АКзад.-АКбазов.)/АКбаз * 100	-15,7
?Екс	5. Частина приросту продукції за рахунок екстенсивного чинника % ?Екс = (?АК/?ВП)*100	-151,84
?Інт	6. Частина приросту продукції за рахунок інтенсифікації виробництва, % ?Інт = [1-(?АК/?ВП)]*100	251,84

Вихідні дані: таблиці 8; 14.

Аналізуючи таблицю можна зробити висновок, що обсяг виробництва товарної продукції в поточних цінах зріс на 955,7 тис. грн. Приріст обсягу виробленої продукції склав 10,34%. Авансований капітал, задіяний у виробництві знизився на 3218,5тис.грн.Приріст авансованого капіталу знизився на 15,7%. Частина приросту продукції за рахунок екстенсивного чинника складає -151,84%, частина приросту продукції за рахунок інтенсифікації виробництва складає 251,84%. Можна зробити висновок, що підприємство розвивається за рахунок інтенсифікації виробництва.

Авансований і власний капітал аграрних підприємств

Про ефективність використання власного і позикового капіталу можна сказати розглядаючи таблицю 20

Таблиця 20

Ефективність використання власного і позикового капіталу

№ п/п	Показники	Варіанти
		базовий	заданий
1	Авансований капітал, тис. грн.	20500,0	17281,5
2	Власний капітал, тис. грн.	10742,0	15916,3
3	Позиковий капітал, тис. грн.	9758,0	1365,2
4	Ставка платежів за кредит, %	25	25
5	Операційний прибуток, тис. грн.	3529,0	476,7
6	Відсотки за кредит, тис. грн.(4*3:100%)	2439,5	341,3
7	Питома вага позикового капіталу в авансованому капіталі % (3:1100%)	47,6	7,9
8	Прибуток на позиковий капітал, всього, тис. грн. (75):100	1679,3	337,9
9	Прибуток на позиковий капітал після плати за кредит, тис. грн.() (8-6)	-760,7	-3,4
10	Прибуток на власний капітал, тис. грн.(5-8)	1849,7	3938,8
11	Норма прибутку на: а) авансований капітал % ((5:1)100%) б) власний капітал % ((10+9):2)100%)	17,2 10,14	24,7 24,7
12	Норма прибутку на позиковий капітал % ((9:3)100%)	-7,8	-0,3
13	Коефіцієнт фінансового ліверіджу (3:2)	0,9	0,1
14	Диференціал фінансового ліверіджу (11а- 4)	-7,8	-0,3

Вихідні дані: таблиці 9; 14.

З даних таблиці можна зробити висновок, що в заданому році авансований капітал зменшився на 3218,5 тис. грн., власний капітал збільшився на 5174,3 тис. грн., позиковий капітал зменшився на 8392,8 тис. грн. ставка платежів за кредит не змінилась. Операційний прибуток зріс на 747,7 тис. грн. відсотки за кредит зменшились на 2098,2 тис. грн. питома вага позикового капіталу в авансованому капіталі зменшилась на 39,7%. Прибуток на позиковий капітал знизився на 1341,4 тис. грн. Збиток на позиковий капітал знизився на 756,8 тис. грн. Норма прибутку: на авансований капітал збільшилась на 7,5%, на власний капітал збільшилась на 14,56%. Норма збитку на позиковий капітал знизилась на 7,5%. Коефіцієнт фінансового ліверіджу зменшився на 0,8, диференціал фінансового ліверіджу збільшився на 7,5.

Про ефективність використання авансованого капіталу судять з даних таблиці 21

Таблиця 21

Ефективність використання авансованого капіталу

№ п/п	Показники	Базовий варіант	Заданий варіант
I. Показники абсолютної ефективності виробництва
1.	Отримано на 100 га сільгоспугідь, тис. грн.: - валової продукції	208,94	273,48
2.	- чистої продукції	60,1	82,2
3.	- товарної продукції	184,9	242,0
4.	- прибутку (чистого)	61,9	89,0
II. Відносні показники ефективності використання ресурсів
5.	Фондовіддача, грн.: - основного капіталу, грн.	1,06	1,38
6.	- оборотного капіталу, грн.	0,99	1,29
7.	Річна продуктивність праці, тис. грн/чол.	41,79	54,68
8.	Землевіддача, тис. грн./грн.	0,23	0,3
III. Показники ефективності використання спожитих виробничих ресурсів
9.	Зарплатовіддача, грн./грн.	10,96	12,66
10.	Амортовіддача, грн./грн.	30,3	33,3
11.	Матеріаловіддача, грн./грн.	1,1	1,1
ІV. Узагальнені показники ефективності використання авансованого капіталу
12.	Норма прибутку на авансований капітал, %	17,21	24,75
13.	Норма прибутку на власний капітал, %	10,13	24,77
14.	Рентабельність основного капіталу, %	31,26	44,95
15.	Рентабельність оборотного капіталу, %	29,2	42
16.	Ефективність використання авансованого капіталу на стадії виробництва, грн./грн.	0,51	0,68

Вихідні дані: таблиці 1; 8; 9; 10; 12; 13; 14.

Аналізуючи показники абсолютної ефективності виробництва слід сказати, що 100 га сільгоспугідь отримано валової продукції на 70,54 тис.грн. більше ніж в базовому році, чистої продукції - на 22,19 тис.грн., товарної продукції на 57,1 тис.грн., прибутку (чистого) - на 27,1 тис.грн. Відносні показники ефективності використання ресурсів також збільшились порівняно з базовим роком, а саме - фондовіддача основного капіталу - на 0,32 грн., фондовіддача оборотного капіталу - на 0,3 грн., річна продуктивність праці зросла на 12,89тис.грн/чол., землевіддача - на 0,7тис.грн/грн. Але не всі показники ефективності використання спожитих виробничих ресурсів зросли, деякі не змінились. Зросла зарплатовіддача - на 1,7грн., амортовіддача - на 3грн, а матеріаловіддача не змінилась. Всі узагальнені показники ефективності використання авансованого капіталу зросли. Норма прибутку на авансований капітал - на 7,54%, норма прибутку на власний капітал - на 14,64%, рентабельність основного капіталу - на 13,69%, рентабельність оборотного капіталу - на 12,8%. Ефективність використання авансованого капіталу на стадії виробництва зросла на 0,17 грн. Можна зробити висновок, що на підприємстві авансований капітал використовується досить ефективно. Підприємству треба підтримувати такий стан.

Взагалі дане підприємство в майбутньому має непогані перспективи, якщо буде розвиватися і не стояти на вже досягнутому рівні.

3. Шляхи підвищення комплексної механізації виробничих процесів в тваринництві

3.1 Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва

Обмеженість виробничих ресурсів, що використовуються в сільському господарстві, та необхідність задоволення дедалі зростаючих потреб населення об'єктивно вимагають підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Цього можна досягти створенням регульованої ринкової економіки, відповідного механізму господарювання та забезпечення рівноправності всіх форм власності.

У підвищенні економічної ефективності сільськогосподарського виробництва велику роль повинен відіграти власник, господар. Лише це дасть змогу найвигідніше реалізувати наявні можливості.

Підвищення ефективності сільського господарства передбачає збільшення обсягів виробництва продукції рослинництва і тваринництва з мінімальними витратами на її одиницю. Отже, необхідно збільшувати врожайність сільськогосподарських культур, продуктивність тварин та знижувати собівартість продукції. Звідси випливає, що основним напрямом підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва є послідовна його інтенсифікація. Адже, як правило, збільшення врожайності і продуктивності пов'язане із ростом витрат на 1 га посіву та 1гол. худоби, а при комплексному використанні ресурсів вихід продукції зростає більшою мірою і її собівартість знижується. Тому всі фактори інтенсифікації є й шляхом підвищення ефективності виробництва.

Поступальний розвиток людського суспільства, науки та технологій супроводжується зміною людських цінностей та потреб, зростанням можливостей та бажань, які все частіше стикаються з дією одного з найголовніших законів природи та економіки - закону обмеженості ресурсів. Концепція сталого розвитку аграрного виробництва покликана задовольняти належним чином потреби дедалі зростаючої чисельності населення в якісних і екологічно чистих продуктах харчування.

Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва є причиною багатьох екологічних проблем, які пов'язані в основному з нераціональним використанням різних видів матеріально-енергетичних ресурсів, мінеральних і органічних добрив, пестицидів, нафтопродуктів, водних ресурсів. Аналіз існуючих у різних країнах альтернативних систем сільського господарства показує, що для їх ефективного функціонування в Україні необхідна важлива зміна в господарській діяльності підприємств. Це стосується землекористування і спеціалізації господарств, технологій виробництва продукції рослинництва і тваринництва.

Інтенсифікація сільського господарства - послідовне зростаюче вкладення засобів виробництва і праці на одиницю земельної площі, а в тваринництві на голову худоби, застосування досягнень науки і передового досвіду, поліпшення методів ведення господарства і технології виробництва для систематичного підвищення продуктивності тварин, землі і отримання з кожного гектара найбільшої кількості продукції при якнайменших витратах праці і засобів на одиницю продукції. К. Маркс визначав Інтенсифікація сільського господарства як «...концентрацию капіталу на одній і тій же площі замість розподілу його між земельними ділянками, що знаходяться один біля іншого...» (Маркс К. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 25, ч. 2, з. 227). Розвиваючи цю думку, В. І. Ленін вказував: «Адже по суті саме поняття: “додаткові (або: послідовні) вкладення праці і капіталу” припускає зміну способів виробництва, перетворення техніки. Щоб збільшити в значних розмірах кількість капіталу, що вкладається в землю, треба винайти нові машини, нові системи рільництва, нові способи змісту худоби, перевезення кінцевого продукту та інше.» Інтенсифікація -- процес прогресуючий, постійно наростаючий, охоплюючий всі сфери сільскогосподарського виробництва.

У капіталістичних країнах інтенсифікація сільського господарства здійснюється стихійно і має суперечливий характер. Капіталістична інтенсифікація сільського господарства є одним з основних шляхів проникнення капіталу в сільскогосподарське виробництво з метою отримання максимального прибутку.

В умовах соціалізму інтенсифікація сільського господарства, грунтуючись на суспільній соціалістичній власності, сприяє розвитку виробництва і суспільних відносин на користь задоволення потреб працюючих, що швидко ростуть. Планомірна інтенсифікація сільського господарства в СРСР стала можлива лише в результаті індустріалізації країни і соціалістичних перетворення села.

Комуністична партія і Радянський уряд розглядали інтенсифікацію як генеральний напрям в підйомі сільського господарства, розвитку його продуктивних сил. У Програмі КПРС вказано, що головний шлях підйому сільського господарства і задоволення зростаючих потреб країни в сільськогосподарській продукції -- всестороння механізація і послідовна інтенсифікація виробництва.

Інтенсифікація сільського господарства базується на безперервному технічному прогресі, здійснюється на основі зміцнення матеріально-технічної бази, збільшення виробництва мінеральних і органічних добрив, засобів захисту рослин, хімічних препаратів для тваринництва, комплексній механізації в землеробстві і тваринництві; розвитку зрошування, меліорації і вапнування кислих грунтів; упровадження досягненні передового досвіду; вдосконалення структури посівних площ; розвитку інтенсивних просапних і технічних культур; заміни маловрожайних високоурожайними сортовими посівами; послідовної спеціалізації як по зонах, так і усередині господарств; будівництва крупних комплексів і фабрик по виробництву м'яса, молока, яєць і овочів з широким застосуванням автоматики і електроніки; досягнень біохімії, мікробіології і т. д.; підвищення матеріальної зацікавленості працівників в отриманні більшої кількості продукції.

Інтенсифікація сільського господарства -- складний процес, що охоплює всі основні сторони економіки сільськогосподарського виробництва. Він характеризується системою показників: вартістю виробничих фондів з розрахунку на одиницю земельної площі; вартістю сільськогосподарських машин і знарядь; витратами на добрива з розрахунку на одиницю земельної площі; вартістю валової і товарної продукції з розрахунку на одиницю земельної площі, на гривню основних і оборотних фондів. До числа найважливіших синтетичних показників інтенсифікації сільського господарства відносяться: підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції, зростання врожайності з.-х. культур, продуктивності тварин, збільшення валового і чистого доходу, зростання рентабельності виробництва і ін. Багаторічний досвід розвинених країн показує, що чим вище рівень інтенсивності сільського господарства, тим вище за інших рівних умов врожайність сільськогосподарських культур і продуктивність тварин, валові збори і доходи, продуктивність праці, нижчі собівартість.

Інтенсифікація виробництва - це процес концентрації сукупних затрат уречевленої і живої праці у розрахунку на голову худоби, що передбачає збільшення виходу продукції і підвищення економічної ефективності її виробництва. Інтенсифікація виробництва сільськогосподарської продукції полягає у веденні розширеного виробництва, яке забезпечується за рахунок додаткових капіталовкладень, технічно удосконалених засобів виробництва і висококваліфікованої праці в розрахунку на голову тварин.

Особливістю інтенсифікації тваринництва в сучасних умовах є процес концентрації капіталу і трудових ресурсів на 1 голову тварин з урахуванням сучасних інноваційних розробок у галузі, що в кінцевому результаті сприятиме виробництву конкурентоспроможної продукції, дозволить забезпечити економічне зростання підприємства, формування й розвиток людського капіталу, збереження навколишнього природного середовища.

Використовувані методики визначення ефективності капітальних вкладень у галузь тваринництва та оцінки економічної ефективності інтенсифікації не враховують усіх аспектів галузевого виробництва. У зв'язку з цим удосконалено методичні підходи до розрахунку коефіцієнта ефективності капітальних вкладень на підприємствах тваринницької галузі, у якому пропонується ураховувати компенсацію за кредитами банку, передбачену державою для сільськогосподарських підприємств з метою відшкодування витрат на придбання ними новітнього обладнання вітчизняного виробництва або зарубіжних аналогів.

Для оцінки результативності інтенсифікації пропонується застосовувати витратно-продуктивний коефіцієнт, який відображає співвідношення темпів підвищення витрат на 1 голову тварин і темпів росту продуктивності останніх, що дозволить коригувати факторно-результативні параметри.

Суть інтенсифікації полягає не тільки в ефективному використанні землі чи тварин, а й в удосконаленні всіх інших факторів виробництва - матеріальних і трудових ресурсів, впровадження нових організаційних форм господарювання, нових технологій тощо.

В умовах ринкових відносин поряд з впливом на кінцеві результати виробництва механізації, автоматизації, хімізації та інших факторів збільшують роль і значення так званих нематеріальних факторів - підприємливості, організованості, вміння працювати в умовах, що швидко змінюються.

Матеріальною основою інтенсифікації сільського господарства є науково-технічний прогрес, метою - збільшення обсягу продукції, підвищення ефективності виробництва.

3.2 Впровадження комплексної механізації

Механізація виробничого процесу в господарстві - найважливіше джерело підвищення продуктивності праці. Механізація виробництва означає заміну ручної праці машинною. Це скорочує тривалість виробничого процесу, забезпечує економію праці робітників, оздоровлює її умови.

Розрізняють три стадії механізації виробничого процесу: часткова механізація, комплексна механізація і автоматизація.

Часткова механізація - це виконання за допомогою машин найбільш трудомістких процесів виробництва.).

Комплексна механізація є найбільш досконалою формою застосування машинної праці, коли всі виробничі та транспортні процеси виконуються комплексом машин та механізмів, взаємозв'язаних за продуктивністю та основними параметрами. При комплексній механізації застосування ручної праці скорочується до мінімуму.

Автоматизація виробництва - це такий етап машинного виробництва, коли усі виробничі операції виконуються машинами та приладами за допомогою дистанційного управління.

Механізація сільськогосподарського виробництва передбачає переведення всіх його галузей на індустріальну основу, електрифікацію і комплексну механізацію всіх виробничих процесів, поступовий перехід від ручної до машинної праці. Індустріалізація вимагає розвитку сільськогосподарського машинобудування, хімічної і нафтохімічної промисловості, електроенергетики та інших галузей індустріального комплексу. Тільки на базі його розвитку може розвиватися комплексна механізація та автоматизація всіх виробничих процесів. Її економічна ефективність полягає в зниженні затрат на виробництво продукції, систематичному підвищенні продуктивності сільськогосподарського виробництва, зростання чистого доходу, збільшення нагромаджень для, розширеного відтворення. Природні і промислові засоби виробництва їх оптимальне співвідношення і поєднання в одному технологічному процесі забезпечують високу стабільність сільськогосподарського виробництва і його економічну ефективність.

В минулому до реформування колгоспів і радгоспів, їх великі розміри дозволили використовувати досить великий простір для комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів. Цілий ряд галузей і культур стали повністю механізованими, а окремі із них повністю перейшли на індустріальну основу. Однак, крім позитивних процесів, індустріалізація мала і негативні екологічні наслідки. Так використання важких тракторів, велетенських автомашин комбайнів призвело до ущільнення грунту, руйнування його структури і зменшення гумосомісткості. Все це негативно позначилося на врожайності сільськогосподарських культур і зниження продуктивності орних земель.

Економічна ефективність індустріалізації сільськогосподарського виробництва, комплексна механізація виробничих процесів має свої економічні межі і параметри. Основним критерієм економічної ефективності індустріалізації сільськогосподарського виробництва є чистий доход від застосування комплексу машин і механізації виробничих процесів. Якщо індустріалізація забезпечує високу економію живої праці, якщо рівень доходності господарства забезпечує достатньо нагромаджень для розширеного відтворення і закупівлі нової техніки то такий напрям розвитку сільського господарства є економічно ефективним.

Слід підкреслити, що важливе значення для індустріалізації сільськогосподарського виробництва має економічна політика держави і насамперед цінова. В 1992р. Уряд В. Фокіна відпустив ціни, цим зразу скористалися промислові підприємства і 3 найбільші підприємства монополісти, які випускають сільськогосподарське обладнання для тваринницьких ферм. Вони в сотні і тисячі разів підвищили ціна на свою продукцію. В той же час держава боячись соціального вибуху обмежила ціни на сільськогосподарську продукцію і продовольчі товари. В цих умовах диспаритет цін досяг таких великих розмірів при яких закупівля сільськогосподарських машин і обладнання для господарств економічно не вигідна.

Ціна на всі промислові засоби виробництва і предмети праці, які споживаються в сільському господарстві в 6 - 10 разів вищі ніж на сільськогосподарську продукцію і продовольчі товари. В цих умовах господарства не маючи в достатній кількості нагромаджень припинили закупку промислових засобів виробництва і предметів праці. Не маючи ринку збуту своєї продукції, промислові підприємства скоротили випуск своєї продукції, а деякі із них зовсім припинили її випуск і стали на консервацію. В Україні значно скоротився випуск тракторів, зерно -картопле - буряко - кукурудзозбиральних комбайнів, сівалок, жниварок, грунтообробних машині, обладнання для тваринницьких ферм.

Почалася деіндустріалізація сільськогосподарського виробництва. Не маючи відповідного набору машин для часткової і комплексної механізації багато господарств скоротили виробництво багатьох видів продукції. До мінімуму зведене виробництво таких - трудо - містких культур як льон -довгунець, плодів ягід винограду, городини та інших культур. Скоротилося поголів'я великої рогатої худоби, свиней, овець і кіз, зменшилося виробництво інших видів продукції тваринництва.Деіндустріалізація сільськогосподарського виробництва, перехід на ручну і кінно - ручну працю змушує господарства переспеціалізовувати своє виробництво, корегувати розміри посівної площі сільськогосподарських культур і поголів'я продуктивної худоби, вдаватись до найманої праці.

Деформація всього агропромислового виробництва пов'зана з його деіндустріалізацією суттєво впливає на інтенсифікацію, розміщення і спеціалізацію та екологізацію сільськогосподарського виробництва. Всі ці процеси набувають зворотного характеру, що негативно позначається на продуктивності і економічній ефективності використання аграрно -ресурсного потенціалу.

Індустріалізація сільськогосподарського виробництва тісніше пов'язана з розвитком енергетики, постійним нарощуванням потужностей, електрифікацією сільських населених пунктів, використання електроенергії у всіх галузях агропромислового комплексу. Про те протягом останнього часу відбувається скорочення виробництва електроенергії і її постачання сільському господарству.

Відбувається скорочення споживання електроенергії. У зв'язку із зменшенням її виробництва, в селах постійно виключається струм. Обезструмлені тваринницькі ферми і комплекси не можуть застосувати машини для приготування кормів, їх роздачі транспортування, доїння корів. Вся комплексна механізація у тваринництві базується на використанні електроенергії. В результаті енергетичної кризи постачання електроенергії сільському господарстві її споживання з кожним роком зменшується. Отже дальший розвиток сільськогосподарського виробництва і агропромислового комплексу необхідно зв'язувати з розвитком паливно - енергетичного комплексу. Розширення потужностей атомних електростанцій гідроелектростанцій, використання ще не використаних гідроресурсів малих і середніх рік, впровадження енергозберігаючих технологій у всіх галузях економіки нашої країни дозволить зміцнити енергетичну базу нашої країни і підвищити енергозабезпеченість сільськогосподарського виробництва.

Всі двигуни на яких базується механізація в сільському господарстві працюють на використанні електроенергії і різного палива. Однак перша із них використовується ще й для освітлення виробничих приміщень і найбільше тваринницьких.

Індустріалізація і комплексна механізація виробничих процесів в сільському господарстві не можлива без використання електроенергії. Розвиток енергетики і суцільна електрифікація сільського господарства мають стати основним напрямом електрифікації сільськогосподарського виробництва.

Великий занепад паливно-енергетичного комплексу, енергетична криза зменшення поставок сільському господарстві електроенергії, пального і мастильних матеріалів призвели до значного скорочення масштабів індустріалізації сільськогосподарського виробництва, зумовили перехід до кінно - ручної і ручної праці.

Дальший розвиток індустріалізації і комплексної механізації сільськогосподарського виробництва має відбуватися на основі розвитку сільськогосподарського машинобудування і його необхідно переорієнтувати на випуск всього набору машин для комплексної механізації всіх виробничих процесів. Максимальне використання досягнень науково - технічного прогресу досвіду сільськогосподарського машинобудування в зарубіжних країнах, умов с/г виробництва і його спеціалізації сільськогосподарського машинобудування має бути зареєстрована на випуск нового покоління високопродуктивних, енергонасичених, нематеріальномістких насичених автоматикою, пневматикою машин, здатних забезпечити комплексну механізацію і автоматизацію усіх виробничих процесів.

На сьогодні економічний стан сільськогосподарських підприємств такий, що ні одна із них не може придбати машин для комплексної механізації виробництва. Тому необхідна у всіх селах організація машинно-тракторних станцій. Сьогодні в кожному із них є великі господарства де можна використовувати сучасні великі машини. Однак є особисті і фермерські господарства де використання великої техніки не можливо. Тому заводи сільськогосподарського машинобудування повинні приступити і до виробництва мінітехніки і продажі її машинотракторним організаціям.

Вимагає створення ремонтна база, будівництву нових крупних ремонтних заводів і майстерень необхідно надати планомірного характеру. Без організації відповідної ремонтної бази високоефективне функціонування агропромислового комплексу не можливе.

Досить важливою і складною є проблема матеріально - технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств. Сучасний рівень її організації дуже далеко не відповідає потребам господарств. Дуже великі перебої в постачанні нафти і газу, пального, запасних частин призводить до тривалого простою техніки і обладнання на тваринницьких фермах, зниження ефективності використання сільськогосподарської техніки.

Висновоки і пропозиції

Пріоритетною проблемою розвитку сільського господарства, що потребує всебічних наукових напрацювань, залишається тваринництво. Саме в ньому виробляється понад 50% валової продукції сільського господарства, а разом із кормовиробництвом витрачається майже 75% сільськогосподарської праці, 65% основних виробничих фондів, понад 50% - сукупних витрат. Висока питома вага тваринництва в аграрному секторі свідчить, що воно є однією із найважливіших галузей, яка забезпечує вирішення продовольчої проблеми і повноцінного насичення товарами продовольчого ринку.

Підвищення ефективності сільського господарства передбачає збільшення обсягів виробництва продукції рослинництва і тваринництва з мінімальними витратами на її одиницю. Отже, необхідно збільшувати врожайність сільськогосподарських культур, продуктивність тварин та знижувати собівартість продукції. Звідси випливає, що основним напрямом підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва є послідовна його інтенсифікація.

Інтенсифікація виробництва - це процес концентрації сукупних затрат уречевленої і живої праці у розрахунку на голову худоби, що передбачає збільшення виходу продукції і підвищення економічної ефективності її виробництва. Інтенсифікація виробництва сільськогосподарської продукції полягає у веденні розширеного виробництва, яке забезпечується за рахунок додаткових капіталовкладень, технічно удосконалених засобів виробництва і висококваліфікованої праці в розрахунку на голову тварин.

Суть інтенсифікації полягає не тільки в ефективному використанні землі чи тварин, а й в удосконаленні всіх інших факторів виробництва - матеріальних і трудових ресурсів, впровадження нових організаційних форм господарювання, нових технологій тощо.

Матеріальною основою інтенсифікації сільського господарства є науково-технічний прогрес, метою - збільшення обсягу продукції, підвищення ефективності виробництва.

Комплексна механізація є найбільш досконалою формою застосування машинної праці, коли всі виробничі та транспортні процеси виконуються комплексом машин та механізмів, взаємозв'язаних за продуктивністю та основними параметрами. При комплексній механізації застосування ручної праці скорочується до мінімуму.

Механізація виробничого процесу в господарстві - найважливіше джерело підвищення продуктивності праці. Механізація виробництва означає заміну ручної праці машинною. Це скорочує тривалість виробничого процесу, забезпечує економію праці робітників, оздоровлює її умови.

Рівень механізації тваринництва досить точно відображує загальний рівень механізації сільського господарства. Сьогодні тваринництво знаходиться в досить скрутному становищі. Це трапилось у зв'язку з розформуванням великих тваринницьких комплексів та появою великої кількості малих ферм та фермерських господарств, які займаються тваринництвом. Система машин, розроблена для тваринництва, виявилася застарілою та такою, яку неможливо використати для обслуговування невеликого поголів'я тварин. У зв'язку з цим виникла необхідність розробки нових засобів механізації, при створенні яких потрібно врахувати нові умови роботи та вимоги до засобів механізації тваринництва.

В загальному виді рівень механізації може бути представлений наступною формулою:

Р ВП = ПМ / П ЗАГ ? 100 ,

де РВП - рівень механізації технологічного процесу, %;

ПМ - поголів'я тварин, які обслуговуються машинами і механізмами, гол.;

ПЗАГ - поголів'я тварин на фермі, гол.

Отже, рівень механізації виробництва оцінюється декількома показниками.

Коефіцієнт механізації виробництва - величина, що вимірюється відношенням обсягу продукції, виробленої за допомогою машин, до загального обсягу продукції.

Коефіцієнт механізації робіт - величина, що вимірюється відношенням праці, виконаного механізованим шляхом, до загальної суми витрат праці на виробництво даного обсягу продукції.

Коефіцієнт механізації труда - величина, що вимірюється відношенням кількості робітників, зайнятих на механізованих роботах, до загальної чисельності робітників на даній дільниці, підприємств.

Для того, щоб підвищити продуктивність праці підприємстві потрібно необхідно впроваджувати комплексну механізацію виробництва, нові сорти і гібриди сільськогосподарських культур, кращих порід і ліній тварин, скласти правильний раціон годівлі тварин, матеріально заохочувати робітників.

Проаналізуваши економічну характеристику даного підприємства, слід сказати, що в майбутньому воно має непогані перспективи, якщо буде розвиватися і не стояти на вже досягнутому рівні.

Список використаної літератури

1. Васильева И.Н. Экономические основы технологического развития. -М.: “Банки и биржи”, 2004.

2. Джугостранська Н. В. Інтенсифікація галузей тваринництва - необхідна вимога сьогодення / Н. В. Джугостранська // Аграрний вісник Причорномор'я : зб. наук. праць. Вип. № 22. - 2003. - С. 612 - 616.

3. Джугостранська Н. В. Основні тенденції і рівень розвитку виробництва продукції тваринництва в умовах ринкових відносин / Н. В. Джугостранська : матеріали Всеукр. конф. молод. вчених [редкол. : П. В. Костогриз (відп. ред.) та ін.] - Умань, 2004. - С. 160 - 163.

4. Джугостранська Н. В. Особливості інтенсифікації молочного скотарства / Н. В. Джугостранська // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. Част. 2. Організація виробництва та земельні відносини / За ред. П. Т. Саблука, Київ. : ІАЕ. - 2001. - С. 125 - 129.

5. Джугостранська Н. В. Стан, тенденції і рівень розвитку та шляхи підвищення економічної ефективності тваринництва / Н. В. Джугостранська : зб. наук. праць Харк. нац. ун-ту ім. В. В. Докучаєва. Вісник ХНАУ, 2004. - № 4. - С. 193 - 197.

6. Джугостранська Н. В. Шляхи відродження галузі свинарства / Н. В. Джугостранська // Вісник ХНАУ. Сталість, екологізація і ефективність сільськогосподарського виробництва в умовах аграрної реформи : зб. наук. праць Харк. нац. аграр. ун-ту. - 2002. - № 8. - С. 47 - 50 (Серія «Економіка АПК і природокористування»).

7. Економіка сільского господарства//П.П.Руснак, В.В.Жебрака,М.М. Рудий, А.А. Чалий; за ред. П.П. Руснака. - К.: Урожай, 1998. - 320 с.

8. Завитій О. П. Аналіз впливу факторів на виробництво продукції тваринництва // Збірник наукових праць кафедри економічного аналізу.- Випуск № 9.- Тернопіль: Економічна думка, 2001. - С.151-154.

9. Завитій О. П. Особливості тваринницької галузі та їх вплив на організацію обліку і контролю витрат // Науковий журнал ТАНГ. - Спецвипуск № 13 “Аграрна реформа та розвиток інфраструктури аграрного ринку”.- Тернопіль.- 3 липня.- 2001 р. - С.35-37.

10. Завитій О. П. Особливості формування прямих матеріальних витрат на виробництво продукції тваринництва // Проблеми економіки України: Збірник наукових праць: / Відповідальний за випуск Проф. М. С. Пушкар.- Випуск № 8.- Тернопіль: Карт-бланш. 2001. - С.85-87.

11. Завитій О. П. Розвиток тваринництва в період економічної нестабільності // Збірник наукових праць кафедри управління трудовими ресурсами і розміщення продуктивних сил ТАНГ. - Тернопіль: Економічна думка, 1999. - С. 96-99.

12. Завитій О.П. Основні напрямки вдосконалення матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств у ринкових умовах // Збірник наукових праць кафедри управління трудовими ресурсами і розміщення продуктивних сил ТАНГ.- Тернопіль:Економічна думка,1998.-С.332-333.

13. Машиновикористання у тваринництві / І. І. Ревенко, В. М. Манько, В. І. Кравчук ; за ред. І. І. Ревенка. - К. : Урожай, 1999. - 209 с

14. Олійник В. М., Завитій О. П. Бухгалтерський облік у тваринництві та можливості його поліпшення // Науковий журнал ТАНГ. - Спецвипуск №12 “Новітні тенденції розвитку бухгалтерського обліку контролю і аналізу в системі управління підприємством” Тернопіль. - 23-24 вересня 1999. - С.34-36.

15. Оляднічук Н. В. Висока якість продукції тваринництва - гарантія її конкурентоспроможності / Н. В. Оляднічук // Вісник ХНАУ. Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства. - 2007. - № 6. - С. 61 - 65 (Серія «Економіка АПК і природокористування»).

16. Оляднічук Н. В. До розвитку м'ясних галузей тваринництва Черкащини / Н. В. Оляднічук // Економіка АПК. - 2007. - № 3. - С. 38 - 43.

17. Оляднічук Н. В. Економічна ефективність інтенсифікації тваринництва на Черкащині / Н. В. Оляднічук // Вісник Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства : Економічні науки. Ринкова трансформація економіки АПК. Вип. 32. - Х. : ХНТУСГ. - 2004. - С. 215 - 218.

18. Оляднічук Н. В. Зміцнення кормової бази - основа інтенсифікації галузі тваринництва агроформувань Черкащини / Н. В. Оляднічук // Вісник аграрної науки Причорномор'я Миколаїв. держ. аграр. ун-ту [редкол. : В. С. Шебанін (гол. ред.) та ін.]. - Миколаїв. Вип. 3 (27).- 2004.-С.139 - 145.

19. Оляднічук Н. В. Інноваційна стратегія аграрного сектору - основа конкурентоспроможності продукції / Н. В. Оляднічук : матеріали Всеукр. конф. молод. вчених [редкол : П. Г. Копитко (відп. ред.) та ін.] - Умань, 2007. - С. 221 - 222.

20. Оляднічук Н. В. Ефективність інноваційних технологій при виробництві яловичини / Н. В. Оляднічук // Економіка АПК. - 2008. - № 3.- С. 55 - 60.

21. Оляднічук Н. В. Інтенсифікація молочного скотарства на інноваційній основі в аграрних формуваннях Черкащини / Н. В. Оляднічук // Економіка АПК. - 2007. - № 7. - С. 105 - 111.

22. Оляднічук Н. В. Методика визначення ефективності інтенсифікації галузей тваринництва / Н. В. Оляднічук // Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці : матеріали Міжнар. наук. - теор. конф. - В 3-х ч., Житомир : Вид-во «Держ. агроекол. ун-т», 2005.-Ч. 2.- 6 - 67.

23. Оляднічук Н. В. Основні напрями підвищення рівня інтенсифікації свинарства / Н. В. Оляднічук // Економіка АПК.- 2008. - № 6. - С.90 - 94.

24. Оляднічук Н. В. Причини занепаду тваринництва та проблеми його відродження / Н. В. Оляднічук // Економіка АПК.-2004.-№ 11.- С.70- 75.

25. Оляднічук Н. В. Проблеми розвитку тваринництва та резерви підвищення ефективності галузі / Н. В. Оляднічук : зб. наук. праць Луган. нац. аграр. ун-ту / за ред. В. Г. Ткаченко. - Луганськ : Вид-во ЛНАУ. - 2006. - № 61/84. - С. 369 - 373 (Серія «Економічні науки»).

26. Оляднічук Н. В. Собівартість і ціна : їх вплив на прибутковість галузей тваринництва / Н. В. Оляднічук : зб. наук. праць Уман. держ. аграр. ун-ту [редкол. : П. Г. Копитко (відп. ред.) та ін.]. - Умань, 2005. - Вип. 61. - Ч. 2. - С. 80 - 87

27. Уланчук В. С. Вдосконалення спеціалізації - фактор інтенсифікації тваринництва в аграрному виробництві / В. С. Уланчук, Н. В. Оляднічук : зб. наук. праць Уман. держ. аграр. ун-ту [редкол. : П. Г. Копитко (відп. ред.) та ін.] - Умань, 2008. - Вип. 67. - Ч. 2 : Економіка. - С. 47 - 54 (автору належить формування економіко-математичної моделі оптимізації структури сільськогосподарського виробництва).

28. Уланчук В. С. Особливості підвищення ефективності виробництва продукції тваринництва / В. С. Уланчук, Н.В. Оляднічук : зб. наук. праць Уман. держ. аграр. ун-ту [редкол. : П. Г. Копитко (відп. ред.) та ін.] - Умань, 2005. - Вип. 59. - С. 410 - 418

29. Уланчук В. С. Проблеми підвищення економічної ефективності м'ясних галузей тваринництва / В. С. Уланчук, Н. В. Оляднічук // СХІД. - 2005. - № 2 (68). - С.30 - 34.

Размещено на Allbest.ru