Собівартість продукції тваринництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Собівартість продукції тваринництва

Зміст

Вступ

Розділ 1. Собівартість - важливий фактор підвищення ефективності виробництва продукції тваринництва

1.1 Поняття та види собівартості продукції

1.2 Послідовність та методика визначення собівартості продукції тваринництва

1.3 Показники собівартості продукції та завдання аналізу

Розділ 2. Основні принципи планування, обліку та калькулювання продукції тваринництва

2.1 Виробничо-економічна характеристика господарства

2.2 Рівень собівартості основних видів продукції тваринництва

2.3 Фактори собівартості продукції тваринництва

2.4 Аналіз структури виробничих витрат в тваринництві за основними видами продукції (молоко, приріст ВРХ, яйця та ін.)

Розділ 3. Індексний аналіз виробничих витрат і собівартості продукції в тваринництві

3.1 Індексний аналіз виробничих витрат в тваринництва

3.2 Індексний аналіз факторів собівартості 1 ц продукції

Розділ 4. Шляхи зниження собівартості продукції тваринництва та її вплив на рентабельність

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Процес виробництва являє собою продуктивне використання факторів виробництва - робочої сили та засобів виробництва. Жива праця робітника створює чистий продукт. Вартість засобів виробництва переноситься на новостворений продукт у вигляді матеріальних витрат - витрат виробництва.

Витрати виробництва - це загальна економічна категорія. Вони виражають те, у що обходиться створення продукту підприємству.

Витрати виробництва роздвоюються на суспільні або суспільно необхідні та витрати окремих підприємств.

Під суспільними, або суспільно необхідними витратами розуміють затрати абстрактної минулої та живої праці, яка необхідна суспільству для виготовлення одиниці певного виду товару потрібної якості при досягнутому рівні розвитку виробництва. Суспільно необхідні витрати становлять вартість товару.

Вони формуються в процесі виробництва товарів конкретними підприємствами-виробниками, на основі індивідуальних затрат праці. Підприємства базуються на різних типах власності, мають різні виробничі потужності, технічне оснащення, використовують різні технології, тому витрати підприємств на виробництво товарів будуть різними. Однак на ринку товарів всі однакові товари витупають єдиною масою і незалежно від затрат кожного індивідуального виробника подаються за єдиною ціною. Ринок знеособлює індивідуальні затрати і тим самим показує, яку кількість праці коштує суспільству виробництво даного товару

Сукупні витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції у вартісному виразі називають собівартістю продукції.

Для правильного визначення показників собівартості дуже важливо ґрунтовно засвоїти питання про послідовність і методи розрахунку собівартості сільськогосподарської продукції. Насамперед потрібно детально вивчити послідовність визначення собівартості продукції, що зумовлена специфікою аграрного виробництва, в процесі якого продукція і послуги одних виробництв виробничо споживається іншими. Важливо дотримуватися і подальшої послідовності визначення собівартості, оскільки допущене відхилення від загальноприйнятого порядку на будь-якому етапі калькулювання обов'язково призведе до неправильного визначення рівня цього показника.

За об'єкт дослідження взято ТОВ НТЦ "Лан" , яке знаходиться в с. Щербані, Вознесенського району, Миколаївської області.

Метою даної роботи є аналіз сучасного рівня собівартості продукції тваринництва в господарстві та знаходження шляхів її зниження з метою підвищення економічної ефективності роботи сільськогосподарського підприємства в цілому.

Для досягнення цієї мети у роботі будуть вирішені наступні завдання:

ь розглянути поняття собівартості як важливий фактор підвищення ефективності виробництва продукції тваринництва;

ь проаналізувати сучасний рівень собівартості продукції тваринництва в господарстві;

ь визначити шляхи зниження собівартості продукції та її вплив на рентабельність виробництва.

Предметом дослідження є питання зниження собівартості виробництва основних видів продукції тваринництва в ринкових умовах.

В процесі виконання роботи були використанні дані таких річних форм звітності, як форма № 50 - с/г "Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств", форма № 11 - ОЗ "Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)", форма № 24 "Звіт про стан тваринництва", річний звіт ТОВ НТЦ "Лан" Вознесенського району за 2005 - 2007 роки. Робота складається із вступу,чотирьох розділів, висновку, списку використаної літератури. Загальний її обсяг складає 49 сторінок, в тому числі 13 таблиць. Робота містить 2 додатки.

РОЗДІЛ 1. Собівартість - важливий фактор підвищення ефективності виробництва продукції тваринництва

1.1 Поняття та види собівартості продукції

Собівартість - економічний показник, що відображає в грошовій формі суму всіх затрат підприємства на виробництво одиниці певного виду продукції, або виконання одиниці роботи, тобто затрати на використані засоби виробництва і витрати на оплату праці.

Собівартість одиниці продукції - узагальнюючий економічний показник господарської діяльності підприємства, в якому відображається рівень організації і технології виробництва, використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Вона показує,в що обходиться сільськогосподарському підприємству виробництво і реалізація продукції того чи іншого виду.[2]

Під собівартістю слід розуміти сукупність матеріальних і трудових витрат підприємства у грошовій формі на виробництво одиниці продукції даного виду.

Собівартість продукції - це виражена в грошовій формі та частина її вартості,яка відшкодовує витрати підприємства на споживання засобів виробництва (уречевлена праця і оплата праці співробітників).

Собівартість продукції використовується для визначення рентабельності виробництва,економічно обґрунтованого планування і вирішення важливих народногосподарських завдань (встановлення економічного обґрунтованих цін на сільськогосподарську продукцію, раціональне розміщення і спеціалізація сільськогосподарського виробництва по зонах країни та ін.).

Планування обліку витрат та обчислення собівартості сільськогосподарської продукції сприяють підвищенню економічної ефективності виробництва.[8]

Вся маса матеріальних благ, вироблених за певний відрізок часу у підприємстві, становить його валовий продукт. Частина вартості валового продукту, яка залишається після відшкодування спожитих засобів виробництва, є валовим доходом. Чистий дохід являє собою частину валового доходу, яка залишається після відрахування новоствореної вартості (витрат на оплату праці). Відповідно у вартість продукції входять :

· вартість спожитих засобів виробництва (уречевлена праця);

· вартість продукту,створеного необхідною працею (оплата праці);

· вартість продукту, створеного додатковою працею (чистий дохід).

Собівартість продукції включає тільки витрачені засоби виробництва і продукт, створений необхідною працею.

Величина виробничих витрат на одиницю продукції залежить від багатьох факторів : спеціалізації, розміру й інтенсивності виробництва, ефективності використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, природних умов тощо.[10]

У сільськогосподарському виробництві розрізняють кілька видів собівартості.

Індивідуальна собівартість визначається на кожному підприємстві. По окремих видах продукції її рівень залежить від місцевих агрономічних, зоотехнічних, технічних, організаційно - економічних і природних умов.

Суспільна собівартість розраховується за сукупністю підприємств і відображає середні витрати на виробництво продукції. Розрізняють такі форми її , як середньогалузева (обчислюється по країні в цілому в розрізі кожного виду продукції), середньо зональна і зведена. Остання визначається відповідно до адміністративно - територіального принципу - по району, області.

За економічним змістом і видами витрат, що включаються у собівартість продукції, розрізняють виробничу і повну (комерційну ) собівартість. Виробничу собівартість формують витрати, пов'язані з виробництвом і доробкою продукції, її транспортування до франко - місця зберігання. В повну собівартість включають виробничу собівартість і витрати підприємства на реалізацію продукції.[3]

Залежно від поставленої мети і строків визначення собівартості продукції розрізняють планову, фактичну й очікувану собівартість.

Планова собівартість визначається до початку робочого періоду. Вона має велике значення у здійсненні режиму економії й організації дійового контролю за витрачанням коштів, за господарською діяльністю підприємств і їх виробничих підрозділів протягом планового періоду.

Фактична собівартість визначається за результатами господарської діяльності в кінці звітного періоду на основі фактичних витрат і обсягу одержаної продукції. Вона дає змогу визначити прибуток підприємства та економічну ефективність виробництва кожного виду продукції (робіт, послуг), з'ясувати причини низької дохідності або збитковості окремих галузей, виявити резерви скорочення витрат на одиницю продукції.

Очікувана собівартість визначається протягом року на основі як фактичних, так і прогнозних (очікуваних) даних, одержаних розрахунково з метою контролю за витрачанням коштів.[9]

1.2 Послідовність і методика визначення собівартості продукції тваринництва

Визначення собівартості продукції називається калькуляцією.

Визначення собівартості різних видів продукції (робіт, послуг) ґрунтується на загальних для планування та обліку принципах і знаходить своє відображення в єдності об'єктів калькуляції, статей витрат і методики їх розподілу. В плануванні й обліку розраховуються і використовуються в економічній роботі такі показники собівартості:

1. собівартість усієї продукції;

2. собівартість одиниці продукції;

3. витрати на одну грошову одиницю вартості продукції.[4]

Собівартість одиниці продукції визначається діленням собівартості всієї продукції відповідно виду на її обсяг у натуральному вигляді, а витрати на одну грошову одиницю продукції - відношення собівартості всієї продукції до її обсягу у вартісному виразі.

При визначенні собівартості насамперед уточнюють обсяг виробленої продукції і витрати на її виробництво. Потім розподіляють за призначенням витрат на утримання основних засобів відповідно до визначених підприємством об'єктів планування й обліку. Собівартість сільськогосподарської продукції (робіт і послуг) розраховується в певній послідовності, оскільки продукція і послуги одних виробництв у процесі господарської діяльності виробничо споживаються іншими. Розрахунок собівартості потрібно починати з допоміжних і обслуговуючих виробництв, що надають послуги основному виробництву (автомобільний парк, гужовий транспорт, водопостачання тощо).[13]

Собівартість робіт і послуг допоміжних і обслуговуючих виробництв також визначається в певній послідовності, оскільки вони, в свою чергу, взаємно обслуговують один одного. Тому визначення собівартості починають з того виробництва, яке порівняно менше споживало послуги інших допоміжних і обслуговуючих виробництв. Витрати цих виробництв за об'єктами планування й обліку розподіляються пропорційно наданим послугам і виконаним роботам.

Наступним етапом визначення собівартості є розподіл загальних витрат на зрошення та осушення земель, їх вапнування і гіпсування. Потім розподіляються загальновиробничі витрати, списуються з витрат основного виробництва суми надзвичайних витрат. У результаті таких дій по кожному об'єкту обліку є можливість обчислити загальну суму операційних витрат і собівартість продукції рослинництва. Далі визначається собівартість продукції підсобних промислових виробництв з переробки рослинницької продукції. Потім розподіляються витрати на утримання кормоцехів і розраховується собівартість продукції тваринництва, а відтак - і продукції промислових виробництв з переробки тваринницької продукції.[2]

Визначення собівартості продукції вирощування та відгодівлі худоби і птиці

Продукцією вирощування та відгодівлі худоби і птиці є приріст живої маси, одержаний у звітному періоді, та жива маса тварин.

Собівартість 1 ц приросту живої маси визначається діленням загальної суми витрат на утримання відповідної групи худоби чи птиці (без вартості побічної продукції) на кількість центнерів приросту живої маси.

Собівартість живої маси молодняка тварин і тварин на відгодівлі та птиці всіх вікових груп визначається, виходячи з витрат на їх вирощування і відгодівлю в поточному році (без вартості побічної продукції ),вартості худоби і птиці, що були в групі на початок року та надійшли з основного стада чи з інших груп, ферм і підприємств,, та вартості приплоду (без вартості загиблих тварин). Кількість живої маси становитиме масу тварин, що реалізовані, забиті переведені в інші групи та залишені на кінець року.

Собівартість 1 ц живої маси худоби і птиці визначається діленням їх вартості на кількість центнерів живої маси (без маси тварин, що загинули). На підставі роз ранкової собівартості 1 ц живої маси обчислюється фактична собівартість худоби, яка реалізована, переведена в основне стадо, забита на м'ясо, а також та, що залишилася в підприємстві на кінець року. Вартість худоби, що загинула з різних причин, в кінці року не міняється.[10]

Визначення собівартості продукції скотарства

У молочному скотарстві розраховується собівартість 1 ц молока і однієї голови приплоду. Собівартість однієї голови приплоду розраховується за вартістю 60 кормо-днів утримання корови.

Собівартість 1 кормо-дня розраховується діленням всієї суми витрат на утримання основного стада корів на кількість кормо-днів. Для визначення собівартості 1 ц молока необхідно загальну суму витрат на утримання корів (без вартості приплоду та побічної продукції) розділити на кількість центнерів одержаного молока.[4]

У підприємствах, які спеціалізуються на вирощуванні призначених для реалізації корів-первісток, витрати їх утримання до розтелення (без вартості побічної продукції) відносяться на приріст живої маси корів-первісток і живу масу одержаного приплоду, а витрати на їх утримання з часу розтелення до реалізації становитимуть собівартість одержаного від них молока.

У м'ясному скотарстві одна голова приплоду оцінюється виходячи з його живої маси і планової собівартості 1 ц живої аси і планової собівартості 1 ц живої маси телят при відлученні.

Собівартість приросту живої маси телят до 8-місячного віку (включаючи і масу одержаного приплоду) складається із витрат на утримання корів і нетелів (останні за 2 місяці до розтелення переводяться в основне стадо) і телят до 8-місячного віку (без вартості побічної продукції та молока, яке оцінюється за реалізаційними цінами).

Собівартість 1 ц живої ваги визначається діленням суми витрат, віднесених на приплід і приріст живої маси телят до 8-місячного віку, і балансової вартості телят, що були в цій групі на початок року та надійшли в групу протягом року, на загальну живу масу телят до 8 місяців, відлучених від маток (без маси тварин, що загинули) та тих, що залишилися під матками на кінець року. Розрахована собівартість 1 ц використовується для оцінки телят, що залишилися під матками на кінець року та переведені в старші групи.

Собівартість приросту маси та живої маси молодняка старше 8 місяців та худоби на відгодівлі визначається аналогічно собівартості продукції вирощування та відгодівлі худоби та птиці.[8]

Визначення собівартості продукції свинарства

Витрати на утримання основного стада свиней (свиноматок, з поросятами до їх відлучення та кнурів) становлять собівартість приросту живої маси і ділового приплоду.

Собівартість приросту живої маси і однієї голови приплоду на момент його відлучення від свиноматок визначається діленням загальної суми витрат на утримання основного стада (без вартості побічної продукції) на кількість центнерів приросту живої маси при відлученні (включаючи живу масу одержаного приплоду).

Собівартість 1 ц живої маси поросят на момент їх відлучення від свиноматок визначається діленням вартості поросят під матками на початок року і витрат на основне стадо за поточний рік на живу масу (без загиблих) поросят, які відлучені та які залишилися під матками на кінець року.[9]

Визначення собівартості продукції вівчарства

Витрати на утримання дорослого поголів'я і молодняка овець, а також на їх стрижку розподіляються між видами основної продукції (вовною, приростом живої маси, приплодом). Молоко,а також шкура загиблих тварин вважається побічною продукцією і оцінюються за реалізаційними цінами, а гній - за нормативно-розрахунковою вартістю.

На собівартість приплоду ягнят відносяться в романівському вівчарстві 12 %, каракульному - 15 %, а в усіх інших напрямках - 10% загальної суми на отримання овець основного стада. В підприємствах, де не створюються отари маточного стада і вівці всіх груп утримуються разом, на приплід відносять частина (у зазначеному розмірі) загальної суми в трат.

Витрати на утримання овець ( без вартості побічної продукції та приплоду) розподіляються між вовною (1ц вовни прирівнюється до 5 одиниць) та приростом живої маси, 1 центнер якого беруть за одиницю.

Витрати на утримання стригального пункту, стрижку овець, класування, пакування, маркування вовни відносяться прямо на собівартість вовни.

Вартість ягнят на момент відлучення від маток складається з собівартості приплоду та витрат на приріст їх живої маси до відлучення.[2]

Визначення собівартості продукції птахівництва

У птахівництві обчислюють собівартість яєць, одержаних від дорослої птиці, добових курчат (вихід здорових курчат із інкубаторів), приросту із інкубаторів, приросту і ділового виходу вирощуваного молодняку. При цьому по кожному виду птиці собівартість основних видів продукції обраховують на основі даних роздільного обліку і планування витрат по групах дорослої птиці і молодняку. Собівартість добових курчат визначають вартість закладених яєць на інкубацію (без вартості відібраних незапліднених яєць і відходів виробництва).[16]

Визначення собівартості продукції звіринництва

У звіринництві по норках, лисицях, песцях вираховують собівартість звітного року, по соболях, бобрах і нутріях - ділового приплоду і приросту молодняку народження минулих років. По всіх видах звірів собівартість однієї голови приплоду визначається діленням загальної суми витрат на утримання основного стада з приплодом народження звітного року (без вартості побічної продукції) на фактичну кількість голів ділового виходу приплоду.

У кролівництві собівартість приплоду і вирощеного молодняку визначається так само, як і в звіринництві.

Визначення собівартості продукції бджільництва

Собівартість продукції бджільництва обчислюють, виходячи з виробничого напрямку цієї галузі, за встановленими коефіцієнтами.[10]

1.3 Показники собівартості продукції та завдання аналізу

Процентне відношення витрат за окремими статтями до їх загальної суми визначають структуру собівартості продукції. Для різних видів сільськогосподарської продукції вона різна, що зумовлено технологічними особливостями галузей і неоднаковою трудомісткістю виробництва. Дані про структуру собівартості дають повне уявлення про те, яку саме статті витрат займають найбільшу питому вагу і справляють вирішальний вплив на формування її рівня. Така інформація вкрай необхідна з огляду на те, що досягти істотного зниження собівартості сільськогосподарської продукції можна, передусім, у результаті раціонального скорочення витрат саме за цими статтями.[14]

Для повнішого уявлення про можливості скорочення витрат необхідно розрахувати структуру собівартості в абсолютному виразі, тобто відношення загальної суми витрат за відповідною статтею до загального обсягу продукції, що калькулюється. Такий результат можна отримати, якщо обчислити цей показник за формулою:

Вj=, (1.1)

де Вj - виробничі витрати j-го елемента на 1 ц продукції або на 1 грн валової продукції; С - собівартість 1 ц продукції, грн.; Пj - питома вага j-го елемента витрат у структурі собівартості у відносному виразі. Щоб визначити, за рахунок яких елементів витрат змінилася собівартість центнера продукції або однієї грошової одиниці валової продукції ( в цілому по підприємству), потрібно від абсолютної величини j-го елемента звітного року відняти абсолютний розмір цього ж елемента витрат у базовому році. При цьому має витримуватись рівність :

собівартість тваринництво витрата калькулювання

, (1.2)

де виробничі витрати j-го елемента на 1 ц або 1 грн валової продукції відповідно у звітному і базовому роках; - собівартість 1 ц продукції або 1 грн валової продукції у звітному і базовому роках; С - кількісна зміна собівартості у звітному році порівняно з базовим.[15]

У ході аналізу важливо визначити склад і структуру витрат в тваринництві , потім визначати основні напрямки зміни собівартості одиниці продукції, виявити причини їх відхилення.

Для визначення впливу причин відхилення собівартості окремих продукції тваринництва можна використовувати два способи поглибленого аналізу. При першому способі рахують витрати по кожній статті у розрахунку на 1 ц продукції та визначають відхилення витрат на 1 ц продукції по окремим статтям.

При другому способі аналізу визначають вплив на собівартість окремих видів продукції тваринництва рівня виробничих витрат на 1 голову.

Потім вивчають причини відхилення кожного з цих факторів у звітному періоді порівняно з базисним.

Аналізуючи собівартість сільськогосподарської продукції, порівнюють фактичний рівень собівартості з плановим, вивчають її динаміку, а також встановлюють вплив окремих факторів на собівартість продукції. Для цього обчислюють індивідуальні і загальні індекси.

Загальний індекс виробничих витрат обчислюється за формулою :

= , (1.3)

де , - рівень собівартості одиниці продукції у базисному і звітному періодах; - обсяг виробленої продукції кожного виду у базисному і звітному періодах.

Оскільки обсяг виробничих витрат залежить від кількості виробленої продукції і собівартості одиниці продукції, то загальний індекс можна розкласти на такі індекси :

1) обсяг продукції

, (1.4)

2) собівартості продукції

, (1.5)

Приріст (зниження) виробничих витрат визначають як різницю між витратами у звітному і базисному періодах

, (1.6)

у тому числі за рахунок

1) зміни обсягу виробленої продукції

, (1.7)

2) зміни собівартості одиниці продукції

, (1.8)

РОЗДІЛ 2. Основні принципи планування, обліку та калькулювання продукції тваринництва

2.1 Виробничо-економічна характеристика господарства

НТЦ "Лан" - товариство з обмеженою відповідальністю, засноване в березні 1997 року. ТОВ НТЦ "Лан" засноване як сільськогосподарський виробник. Метою його діяльності являється забезпечення району та області продукцією сільськогосподарського виробництва. Основною галуззю являється рослинництво. Також господарство займається тваринництвом, але воно цілком залежить від результатів діяльності основної галузі. Господарство добре забезпечене різноманітною сільськогосподарською технікою, це дає можливість надавати іншим господарствам механізовані послуги по обробітку ґрунту, збиранню урожаю сільськогосподарських культур. Товариство очолює Треножкін Володимир Кирилович, інженер за фахом. Великий багаж вміння господарювати запозичив від колишнього голови, Героя Соціалістичної праці, Рябошапки М.М.

ТОВ НТЦ "Лан" розташоване в селі Щербані Миколаївської області, Вознесенського району, за особливістю природних умов належить до степової зони. Клімат помірно континентальний. Літо - жарке із сильними вітрами і частими суховіями. Іноді бувають пилові і чорні бурі, зима м`яка і малосніжна. Середня температура січня досягає - 4,5 С , липня - + 23 С. Середньорічна кількість опадів коливається в межах області від 400-700 мм на півночі і більш 400 мм на півдні. Висота снігового покрову 9-11 см. Природні та кліматичні умови області сприятливі для інтенсивного високоефективного розвитку сільського господарства. Переважають чорноземні ґрунти.

Знаходиться в 40 кілометрах від районного та в 80 кілометрах від обласного центрів. Загальна площа земель на 1.01.2008 року становить 3853,24 га в тому числі площа ріллі становить 3430,01га, багаторічних насаджень 206,01 га, пасовищ - 123,22 га, земель в меліоративному стані - 228 га. Площа ріллі розділяється на землю 848 пайщиків, які свою земельну частку здали на умова оренди в ТОВ НТЦ "Лан" для подальшого їх використання, правильного розміщення посівних площ, збільшення урожайності та валового збору сільськогосподарських культур, та площі ріллі, яку взято в оренду із земель запасу при сільській раді для обробітку. У своєму складі ТОВ НТЦ "Лан" має такі виробничі і допоміжні дільниці: тракторно-рільничу бригаду, молочнотоварну ферму, свиноферму, птахоферму, центральну ремонтну майстерню, автопарк, олійний цех, бригади кісточкового та насіннєвого саду, овочівницьку бригаду, критий тік площею 1 га, овочесховище, продуктивністю в 3 тис. тон продукції для зберігання, нафтобазу, складські приміщення, в 2008 році відкрився млин.

Середньорічна кількість працюючих в перерахунку на повну зайнятість - 288 чоловік у 2008 році

Наявність доброго арсеналу техніки дає змогу господарству вести роботу на високому рівні організації виробництва.

На 1.11.2007 року наявність техніки являється такою: трактори - 31 шт.; автомобілі - 41 шт.; зернозбиральні комбайни - 11 шт.; плуги - 8 шт.; борони - 22 шт.; культиватори - 25 шт.; сівалки - 16 шт.; прес-підбирачі - 2 шт.; кормозбиральні комбайни - 4 шт.; обприскувачі - 4 шт.; зрошувальні машини - 1 шт.

Господарство механізовані види робіт здійснює самостійно та додатково надає послуги іншим господарствам по обробітку ґрунту та збиранню урожаю сільськогосподарських культур, що дає змогу здешевити собівартість продукції власного виробництва та збільшити прибуток в господарстві загалом.

Для більш детальної характеристики ТОВ НТЦ "Лан" Вознесенського району доцільно визначити розмір сільськогосподарського виробництва і порівняти його з середньо районними показниками (таб. 2.1).

Таблиця 2.1 Показники розміру виробництва в ТОВ НТЦ "Лан" с. Щербані, Вознесенського району

Показники	Роки	В середньому на одне господарство району у 2007 році
	2005рік	2006рік	2007рік
Валова продукція сільського господарства в порівняльних цінах 2005.,тис. грн.	5215,64	4737,31	1809,85	2164,71
Грошова виручка від реалізації, тис. грн.	4079,7	4365	3837,3	1424,3
Площа сільськогосподарських угідь, га	4084	4001	3672	3788,24
Вартість основних фондів основного виду діяльності, тис. грн.	5462,4	5902,6	6252,5	1852,94
Середньорічна чисельність працівників зайнятих в сільськогосподарському виробництві, чол..	241	241	185	91
Середньорічна кількість худоби та птиці в перерахунку на умовне поголів'я, гол	438,74	343,72	257	…

Аналізуючи дані таблиці 2.1, можна зробити висновок, що всі показники розміру виробництва : валова продукція сільського господарства, грошова виручка від реалізації сільськогосподарської продукції, площа сільськогосподарських угідь, чисельність працівників, худоби в аналізуємому господарстві приблизно дорівнює середнім показникам району, отже це підприємство є середнім у Вознесенському районі.

Для подальшої характеристики якісного боку сільськогосподарського виробництва аграрного підприємства доцільно проаналізувати його спеціалізацію, що дасть можливість виявити розвиток окремих галузей у виробництві товарної продукції. Найбільш раціональною спеціалізацією для господарства є та, яка дозволяє за даними конкретних умов виробляти максимальну кількість продукції з найменшими витратами праці та коштів і ефективно використовувати наявні виробничі ресурси.

Виробничу спеціалізацію досліджуваного підприємства визначимо проаналізувавши розмір та структуру грошових надходжень від реалізації товарної продукції та продуктів її переробки, робіт, послуг за видами, що надаються в цілому по господарству за останні 3 роки (таб.2.2).

Дані таблиці свідчать про те, що провідною галуззю в ТОВ НТЦ "Лан" Вознесенського району Миколаївської області є рослинництво. На його долю припадає 66,52 % всієї виручки від реалізації продукції. В рослинництві в середньому за три роки головними галузями є виробництво зернових і зернобобових а також соняшника, питома вага кожного елемента в загальній структурі виручки відповідно дорівнює 39,63 % і 18,58 % виручки. Головна галузь тваринництва - це скотарство. Воно дає приблизно 9,09 % всієї виручки у рік. Інші види продукції не мають великого значення, тобто вони не впливають на рівень спеціалізації підприємства.

Тому можна сказати, що в господарстві в середньому за 2005 - 2007 рр.

зерно - соняшниковий виробничий напрям з переважним виробництвом молока. Ефективність виробництва в аграрних підприємствах залежить не лише від розміру провідних галузей, а й від того, як розвинуті й інші галузі, що мають товарний характер. Щоб врахувати ступінь розвитку усіх товарних галузей, необхідно визначити за даними таблиці 2.2 і проаналізувати коефіцієнт спеціалізації виробництва (), який визначається за формулою, де - питома вага і-тої галузі в структурі грошової виручки; - порядковий номер і-тої галузі в ранжируваному ряді побудованої за спадаючою ознакою.

,

отже у господарстві середній рівень спеціалізації.

Розвиток сільського господарства значною мірою залежить від стану матеріально-технічної бази, головною ланкою якої є основні засоби і їх якісний стан.

Також потрібно розглянути забезпеченість господарства виробничими ресурсами та ефективність їх використання (таб 2.3).

Таблиця 2.2 Розмір та структура грошових надходжень від реалізації товарної продукції в ТОВ НТЦ "Лан" с. Щербані, Вознесенського району

Галузі та види продукції	2005 рік	2006 рік	2007 рік	В середньому за 3 роки
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Зерно і зернобобові	1531,3	37,53	1978,2	45,32	1357,8	35,38	1622,4	39,63
Соняшник	97,2	2,38	908,3	20,81	1277	33,28	7608	18,58
Цукровий буряк	131,9	3,23	96,9	2,22	-	-	76,3	1,86
Овочі відкритого ґрунту	177,8	4,36	127,4	2,92	10,9	0,29	105,3	2,57
Баштанні продовольчі	16,5	0,41	3,9	0,09	2,6	0,07	7,7	0,19
Плоди	283,7	6,95	82,2	1,88	38,4	1,00	134,8	3,29
Інша продукція рослинництва	8,3	0,21	6,8	0,15	33,4	0,87	16,2	0,4
Разом по рослинництву	2246,7	55,07	3203,7	73,39	2720,1	70,89	2723,5	66,52
Скотарство, всього:	380,2	9,32	326,4	7,5	408,5	10,65	371,7	9,09
Молоко	324,8	7,96	294,4	6,74	360,5	9,5	326,6	7,98
ВРХ	55,4	1,36	32	0,73	48	1,25	45,1	1,11
Свинарство	1,6	0,04	0,8	0,02	-	-	0,8	0,02
Птахівництво, всього:	84,2	2,07	91,6	2,1	38,3	0,99	71,3	1,74
Птиці	14,2	0,35	7,8	0,18	33,9	0,88	18,6	0,45
Яйця курячі	70	1,72	83,8	1,92	4,4	0,11	52,7	1,29
Інша продукція тваринництва	119,2	3,91	106	2,43	60,3	1,57	95,2	2,32
Разом по тваринництву	585,2	14,34	524,8	12,02	507,1	13,21	539	13,17
Всього по сільськогосподарському виробництву	2831,9	69,41	3728,5	85,42	3227,2	84,1	3262,5	79,69
Промислова продукція	32,7	0,8	18,8	0,43	-	-	17,2	0,42
Реалізовано іншої продукції, робіт, послуг	899,4	22,05	617,7	14,15	610,1	15,9	709,1	17,32
Реалізовано товарів	315,7	7,74	-	-	-	-	105,2	2,57
Всього по господарству	4079,7	100,0	4365,0	100,0	3837,3	100,0	4094,0	100,0

Таблиця 2.3 Забезпеченість виробничими ресурсами та ефективність їх використання в ТОВ НТЦ "Лан" с. Щербані, Вознесенського району

Показники	2005 рік	2006 рік	2007 рік	2007 рік в %
				2005 рік	2006 рік
Припадає на одного середньорічного працівника, затятого в сільськогосподарському виробництві: сільськогосподарських угідь, га	16,95	16,6	19,85	117,11	119,58
основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, тис. грн.	22,66	24,49	33,80	149,16	138,01
енергетичних потужностей, к.с.	21,11	20,33	26,45	125,30	130,10
Припадає на 100 га сільгоспугідь: основних виробничих фондів сільсьгосппризначення затрати праці, тис. люд.-год. енергетичних потужностей, к.с.	133,75	147,53	170,27	127,31	115,41
ѕ	9,33	5,27	…	…	…
ѕ	124,59	122,47	133,28	106,97	108,83
Одержано на 100 га сільгоспугідь, тис. грн.: валової продукції сільського господарства (в порівняльних цінах 2005 р.) товарної продукції прибутку	127,71	118,40	49,29	38,62	38,59
ѕ	99,82	109,10	104,50	104,69	95,78
ѕ	-17,48	-1,78	9,70	Х	Х
Одержано на одного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві, тис. грн.: валової продукції сільського господарства (в порівняльних цінах 2005 р.) товарної продукції прибутку	21,64	19,66	9,78	45,19	49,74
ѕ	16,93	18,11	20,74	122,50	114,52
ѕ	-2,96	-0,30	1,92	Х	Х
Фондовіддача,	0,55	0,73	0,51	92,73	69,86
Рівень рентабельності (збитковості), %	-15,0	-1,61	10,23	25,23	11,84
Норма прибутку (збитку), %	-8,51	-0,78	3,99	12,5	4,77

Аналізуючи дані таблиці можна зробити висновок, що фондозабезпеченість та енергоозброєність господарства з кожним роком зростає.

Фондозабезпеченість в 2007 році порівняно з 2005 роком збільшилась на 27,31%, а в порівняні з 2006 роком на 15,41%, а енергоозброєність у 2007 році в порівняні з 2005 роком збільшилась на 25,30% , а в порівняні з 2006 роком на 30,10 % .

Ефективність використання основних фондів характеризується рядом показників. Основним із них є фондовіддача, який показує суму виробленої валової продукції сільського господарства у поточних цінах на 1 грн. основних засобів сільськогосподарського призначення. З таблиці видно, що цей показник у господарстві є нестабільним .

ТОВ НТЦ "Лан" Вознесенського району за 2005, 2006 роки працювали збитково. Але в 2007 році вони змогли вийти із кризи і спрацювали прибутково. Про це свідчить такий показник як рівень рентабельності. В 2005 і 2006 роках він мав від'ємний показник, а в 2007 році став дорівнювати 10,23 %

2.2 Рівень собівартості основних видів продукції тваринництва

Для правильного визначення показників собівартості дуже важливо ґрунтовно засвоїти питання про послідовність і методи розрахунку собівартості сільськогосподарської продукції. Насамперед потрібно детально вивчити послідовність визначення собівартості продукції, що зумовлена специфікою аграрного виробництва, в процесі якого продукція і послуги одних виробництв виробничо споживається іншими. Важливо дотримуватися і подальшої послідовності визначення собівартості, оскільки допущене відхилення від загальноприйнятого порядку на будь-якому етапі калькулювання обов'язково призведе до неправильного визначення рівня цього показника.

Розглянемо рівень та динаміку собівартості продукції тваринництва в господарстві за 2005 - 2007 рр.(таб. 2.4).

Таблиця 2.4 Собівартість виробництва 1 ц продукції тваринництва в ТОВ НТЦ "Лан" с. Щербані, Вознесенського району

Види продукції	2005 рік	2006 рік	2007 рік	2007 рік у % до
				2005 року	2006 року
Молоко	92,73	116,41	165,31	178,27	142,01
Приріст ВРХ	961,64	941,33	1404,17	146,02	149,17
Приріст свиней	1253,03	2304,17	3072,97	245,24	133,36
Приріст птиці	1692,79	1604,35	3857,14	227,86	240,42
Яйця (тис. шт.)	0,22	497,06	2751,52		553,56

Дані таблиці свідчать, що в ТОВ НТЦ " Лан" Вознесенського району за останні 3 роки показник собівартості 1 ц продукції тваринництва має тенденцію до збільшення. Аналізуючи показники в 2007 році, бачимо, що собівартість виробництва 1 ц продукції, порівняно з 2006 роком, зросло по всім видам продукції, особливо по такій галузі як виробництво курячих яєць(витрати на виробництво тисячі штук яєць збільшились на 453,56 %). Так, витрати на виробництво 1 ц молока збільшились на 42,01 %, приросту ВРХ - 49,17 %, приросту свиней - 33,36 %, приросту птиці - 140,42 %.

2.3 Фактори собівартості продукції тваринництва

Аналізуючи фактори собівартості продукції тваринництва потрібно використовувати індексний метод. Необхідна інформація представлена в таблиці 2.5.

2.4 Аналіз структури виробничих витрат в тваринництві за основними видами продукції (молоко,приріст ВРХ, яйця)

Розглянемо витрати на виробництво та структуру за статтями на прикладі основних видів продукції тваринництва, яке отримує дане господарство. Зараз потрібно вивчити склад і структуру собівартості всієї продукції тваринництва на прикладі ТОВ НТЦ " Лан" Вознесенського району. Дані представлені в таблиці 2.6

Таблиця 2.6 Склад і структура витрат в тваринництві в ТОВ НТЦ "Лан" с. Щербані Вознесенського району

Статті витрат	2006 рік	2007 рік	2007 рік у % до 2006 року
	тис. грн	%	тис. грн	%
Витрати на оплату праці	235,8	20,93	260,4	24,98	110,43
Відрахування на соціальні заходи	25,7	2,28	42,4	4,06	164,98
Матеріальні витрати - всього у тому числі:	813,7	72,22	713,0	68,37	87,62
насіння і садивний матеріал	Х	-	Х	-	-
добрива	Х	-	Х	-	-
корми	562,4	49,91	536,9	51,48	95,47
інша продукція сільськогосподарського господарства	160,0	14,2	57,0	5,47	35,62
нафтопродукти	45,7	4,06	16,8	1,61	36,76
електроенергія	25,9	2,3	43,3	4,15	167,18
запасні частини, ремонтні та будівельні матеріали для ремонту	4,7	0,42	36,3	3,48	772,34
оплата послуг і робіт, що виконанні сторонніми організаціями та інші матеріальні витрати	15,0	1,33	22,7	2,18	151,33
Амортизація основних засобів	23,2	2,06	15,5	1,49	66,81
Інші витрати	28,3	2,51	11,5	1,1	40,64
Разом витрат	1126,7	100,0	1042,8	100,0	92,55

Розрахунок показав, що у 2007 році витрати на виробництво продукції тваринництва зменшились на 7,45 % і склали 1042,8 тис. грн. Це відбулося за рахунок зменшення матеріальних витрат по галузі на 12,38 %. Майже всі статті матеріальних витрат були зменшенні, окрім витрат на електроенергію (вони зросли на 67,18 порівняно витратами на цю ж статтю у минулому 2006 році) і витрат на запасні частини, ремонтні та будівельні матеріали (вони зросли на 672,34 %).

Молочне виробництво займає головне місце в такій галузі виробництва даного підприємства як тваринництво. Тому аналіз структури виробничих витрат почнемо з такого виду продукції як молоко (таб. 2.7).

Таблиця 2.7 Витрати на виробництво 1 ц молока та їх структура в ТОВ НТЦ "Лан" Вознесенського району, грн

Статті витрат	Витрати на 1 ц молока, грн	Структура витрат, %
	2006 р.	2007 р.	2006 р.	2007 р.
Прямі матеріальні витрати, всього:	81,73	112,94	70,21	68,32
в т. ч.
- корми	65,42	98,76	56,20	59,74
- нафтопродукти	5,84	1,90	5,02	1,15
- оплата послуг і робіт сторонніх організацій	3,02	4,99	2,59	3,02
- решта матеріальних витрат	7,45	7,29	6,40	4,41
Прямі витрати на оплату праці	29,09	43,06	24,99	26,05
Інші прямі витрати на загальновиробничі витрати, всього	5,59	9,31	4,80	5,63
в т.ч.
- амортизація необоротних активів	1,45	1,15	1,25	0,69
- відрахування на соціальні заходи	3,15	7,01	2,70	4,25
- решта ін. прямих та загальновиробничих витрат	0,99	1,15	0,85	0,69
Всього виробничих витрат	116,41	165,31	100,0	100,0

Аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що у 2007 році собівартість 1 ц молока збільшилась на 42,01 % і склала 165,31 грн.. Найбільшу питому вагу в собівартості 1 ц молока займають такі елементи як витрати на корми(59,74 %) а також витрати на оплату праці(26,05%). А найменший розмір в структурі собівартості займає такий елемент як амортизація необоротних активів(0,69 %),що означає що ця галузь виробництва не є надто автоматизованою, а використовується здебільшого ручна праця людини. Це й пояснює чому такий елемент структури як оплата праці займає найбільшу питому вагу в структурі собівартості молока. Якби було змішення використання машин у виробництві це призвело б до зниження фонду оплати праці і до зниження собівартості в цілому.

Розглянемо склад і структуру витрат на отримання 1 ц приросту живої маси великої рогатої худоби(таб. 2.8).

Таблиця 2.8 Витрати на виробництво 1 ц приросту ВРХ та їх структура в ТОВ НТЦ "Лан" Вознесенського району

Статті витрат	Витрати на 1 ц молока, грн	Структура витрат, %
	2006 р.	2007 р.	2006 р.	2007 р.
Прямі матеріальні витрати, всього:	660,00	1010,42	70,11	71,96
в т. ч.
- корми	500,00	845,83	53,12	60,24
- нафтопродукти	64,67	18,75	6,87	1,33
- оплата послуг і робіт сторонніх організацій	7,33	15,63	0,78	1,11
- решта матеріальних витрат	88,00	130,21	9,34	9,28
Прямі витрати на оплату праці	209,33	303,13	22,24	21,59
Інші прямі витрати на загальновиробничі витрати, всього	72,00	90,62	7,65	6,45
в т.ч.
- амортизація необоротних активів	25,33	18,75	2,70	1,33
- відрахування на соціальні заходи	22,67	59,37	2,40	4,23
- решта ін. прямих та загальновиробничих витрат	24,00	12,50	2,55	0,89
Всього виробничих витрат	941,33	1404,17	100,0	100,0

Розраховані показники свідчать про те, що собівартість 1 ц приросту ВРХ в господарстві у 2007 році зросла, в порівнянні з 2006 роком, на 49,17 %, і склала 1401,17 грн. Найбільшу питому вагу в структурі собівартості 1 ц приросту ВРХ у 2007 році склав такий елемент як витрати на корми(60,24%) а також витрати на оплату праці(21,59%). А найменший розмір в структурі собівартості займає такий елемент як амортизація необоротних активів(1,33 %),нафтопродукти (1,33 %) а також оплата за послуги і роботи сторонніх організацій(1,11 %).

Третьому місці в ТОВ НТЦ "Лан" Вознесенського району серед всіх галузей тваринництва займає така галузь як птахівництво , а саме виробництво яєць.

Таблиця 2.9 Витрати на виробництво 1 тис. шт. яєць та їх структура в ТОВ НТЦ "Лан" Вознесенського району, Миколаївської області

Статті витрат	Витрати на 1 ц молока, грн	Структура витрат, %
	2006 р.	2007 р.	2006 р.	2007 р.
Прямі матеріальні витрати, всього:	358,53	1857,58	72,13	67,51
в т. ч.
- корми	285,88	1157,58	57,51	42,07
- нафтопродукти	25,59	154,55	5,15	5,62
- оплата послуг і робіт сторонніх організацій	7,06	24,24	1,42	0,88
- решта матеріальних витрат	40,00	521,21	8,05	18,94
Прямі витрати на оплату праці	80,00	609,09	16,09	22,14
Інші прямі витрати на загальновиробничі витрати, всього	58,53	284,85	11,78	10,34
в т.ч.
- амортизація необоротних активів	16,76	109,09	3,37	3,96
- відрахування на соціальні заходи	8,82	100	1,78	3,63
- решта ін. прямих та загальновиробничих витрат	32,94	75,76	6,63	2,75
Всього виробничих витрат	497,06	2751,52	100,0	100,0

Розрахунок показав, що собівартість 1 тис. шт. яєць у 2007 році , порівняно з 2006 роком, збільшилась приблизно в 5 разів, і склала 2751,52 грн. Це відбулося за рахунок збільшення майже всіх статей витрат, а особливо прямих матеріальних затрат : витрати на корми збільшились на 304 % і склали у 2007 році 1157,58 грн. ; витрати на нафтопродукти збільшились на 503 % і скали 154,55 грн, в порівнянні з минулорічними 25,59 грн. ; витрати на оплату послуг і робіт сторонніх організацій збільшились в 3 рази, і склали 24,24 грн - цей факт можна пов'язати із підвищенням цін на паливно - мастильні матеріали.

Також можна розглянути склад і структуру витрат на отримання 1 ц приросту живої маси свиней. (таблиці 2.8)

Таблиця 2.10 Витрати на отримання 1 ц приросту свиней в ТОВ НТЦ "Лан" с. Щербані Вознесенського району

Статті витрат	Витрати на 1 ц молока, грн	Структура витрат, %
	2006 р.	2007 р.	2006 р.	2007 р.
Прямі матеріальні витрати, всього:	1706,25	2267,57	74,05	73,79
в т. ч.
- корми	1543,75	2013,52	67,00	65,52
- нафтопродукти	4,17	13,51	0,18	0,44
- оплата послуг і робіт сторонніх організацій	22,92	13,51	0,99	0,44
- решта матеріальних витрат	135,41	227,03	5,88	7,39
Прямі витрати на оплату праці	497,92	632,43	21,61	20,58
Інші прямі витрати на загальновиробничі витрати, всього	100	172,97	4,34	5,63
в т.ч.
- амортизація необоротних активів	Х	16,22	Х	0,53
- відрахування на соціальні заходи	54,17	121,62	2,35	3,96
- решта ін. прямих та загальновиробничих витрат	45,83	35,13	1,99	1,14
Всього виробничих витрат	2304,17	3072,97	100,0	100,0

Розрахунок показав, що собівартість1 ц приросту маси свиней у 2007 році, в порівняні з 2006 роком, збільшився на 33,36 %, і склала 3072,97 грн. Це відбулося за рахунок того, що збільшились матеріальні витрати, а саме витрати на корми - вони збільшились у 2007 році на 30,43 % і склали 2013,52 грн., збільшились також витрати на оплату праці і відрахування на соціальні заходи, в цілому вони збільшились у 2007 році ,в порівняні з 2006 роком, на 34,95 % і склали 745,05 грн.

Можна зробити висновок, що в цілому зміна собівартості у 2007 році відбулася за таких умов, як:

ь в країні були великі показники інфляції, відбулися зміни в цінах;

ь підвищення цін на паливно - мастильні матеріали;

ь підвищення цін на послуги сторонніх організацій та інше;

РОЗДІЛ 3. Індексний аналіз факторів виробничих витрат і собівартості продукції тваринництва

3.1 Індексний аналіз виробничих витрат в тваринництві

Для виробництва сільськогосподарської продукції потрібні затрати живої і уречевленої праці. Загальні затрати праці на виробництво продукції становлять витрати виробництва. Вони включають вартість витрачених засобів виробництва (кормів, палива) і амортизацію основних засобів, новостворену вартість необхідною працею (заробітна плата) і новостворена вартість додатковою працею. Вартість витрачених засобів виробництва і новостворена вартість необхідною працею становлять собівартість продукції. Отже, собівартість, як економічна категорія, виражає витрати у грошовому виразі на використанні засоби виробництва і заробітну плату з відрахуваннями на соціальне забезпечення з розрахунку на одиницю продукції. Аналізуючи собівартість сільськогосподарської продукції, порівнюють фактичний рівень собівартості з плановим, вивчають її динаміку, а також встановлюють вплив окремих факторів на собівартість продукції. Для цього обчислюють індивідуальні і загальні індекси. Аналіз виробничих витрат і факторів, що впливають на їх обсяг, розглянемо на прикладі тваринницької продукції в ТОВ НТЦ "Лан" Вознесенського району.

Таблиця 3.1 Витрати на виробництво і собівартість 1 ц продукції тваринництва в ТОВ НТЦ "Лан" Вознесенського району

Види продукції	2006 рік	2007 рік	Умовна собівартість продукції, тис. грн.
	Кількість, ц	Собівартість	Кількість ц.	Собівартість
		Всього, тис. грн.	1 ц., грн.		Всього тис. грн.	1 ц., грн.
Умовні позначення
ВРХ	150	141,2	941,33	96	134,8	1404,17	90,37
Свиней	48	110,6	2304,17	37	113,7	3072,92	85,25
Птиці	46	73,8	1604,35	7	27,0	3857,14	11,23
Молоко	3114	362,5	116,41	2427	401,2	165,31	282,53
Яйця(тис. шт.)	340	169,0	497,06	33	90,8	2751,52	16,40
Всього	Х	857,1	Х	Х	767,5	Х	485,78

Підставивши дані таблиці у наведені вище формули, можна обчислити загальний індекс і абсолютний приріст виробничих витрат :

Загальний індекс виробничих витрат

= 0,8955, або 89,55 %

= -89,6 тис. грн.,

у тому числі за рахунок:

1) зміни обсягу продукції

= 0,5668 або 56,68 %

485,78 - 857,1 = - 371,32 тис. грн.

2) зміни собівартості продукції

= 1,5799 або 157,99 %

= 767,5 - 485,78 = 281,72 тис. грн.

Перевірка:

= 0,5668 * 1,5799 = 0,895, або 89,55

= 281,72 + (-371,32) = 89,6 тис. грн.

Проаналізувавши дані розрахунки, можна зробити висновок, що витрати на виробництво у 2007 році зменшились на 89,6 тис грн., в порівняні з 2006 роком, і склали 767,5 тис. грн.

При цьому за рахунок того, що обсяги виробляємої продукції зменшились на 43,32 %, то і виробничі витрати зменшились на 371,32 тис. грн.

За рахунок того, що собівартість продукції зросла на 57,99 %, виробничі витрати також збільшились на 281,72 тис. грн.

3.2 Індексний аналіз факторів собівартості 1 ц продукції

Факторами собівартості в тваринництві є :

ь продуктивність 1голови тварин;

ь затрати коштів на 1 голову.

Для встановлення впливу даних факторів на собівартість одиниці продукції тваринництва в динаміці використовується індивідуальний індекс :

, (3.1)

Оскільки собівартість 1 ц тваринницької продукції залежить від продуктивності сільськогосподарських тварин і витрат на 1 голову цих тварин, то індивідуальний індекс можна розкласти на такі індекси :

1. за рахунок продуктивності тварин

= , (3.2)

2. за рахунок витрат коштів на 1 голову

, (3.3)

Приріст (зниження ) собівартості 1 ц продукції тваринництва визначається як різниця між витратами у звітному і базисному періодах

, (3.4)

У тому числі за рахунок факторів :

1. зміни продуктивності

2. зміни витрат коштів на 1 голову

де , - собівартість одиниці продукції відповідно в базисному і звітному періодах, - продуктивність 1 голови худоби в базисному і в звітному періодах, - витрати коштів на 1 голову тварини в базисному і звітному періодах.

Аналіз собівартості 1 ц молока , як основного виду тваринницької продукції, за рахунок факторів, що впливає на її обсяг, розглянемо на прикладі ТОВ НТЦ "Лан" Вознесенського району Миколаївської області (таблиця 3.2).

Таблиця 3.2 Показники для визначення зміни собівартості 1 ц приросту живої маси за рахунок факторів в ТОВ НТЦ "Лан" Вознесенського району

Показники	2006 р	2007 р
Продуктивність 1 голову, ц	23,90	18,70
Собівартість 1 ц молока, грн	116,41	165,31
Витрати коштів на 1 корову, грн	2782,20	3091,30

Підставивши дані таблиці у наведені вище формули, обчислимо індивідуальний індекс собівартості 1 ц молока і абсолютний індекс приросту:

= 1,42або 142 %,

= 165,31 -116,41 = + 48,90 грн.,

в тому числі за рахунок факторів :

1. зміни продуктивності тварин

=148,78/116,41 = 1,278 або 127,81 %

= 148,78 - 116,41 = + 32,37 грн . ,

2. зміни втрат коштів на 1 голову

165,31/148,78 = 1,111 або 111,11 %

165,31 - 148,78 = + 16,53 грн .

Перевірка:

= = 1,111 * 1,278 = 1,42 ,

= = +32,37 +16,53 = 48,90 грн.

Таким чином, собівартість 1 ц молока у 2007 році збільшилась на 48,90 грн, в порівняні з 2006 роком, і склала 165,31 грн.

При цьому за рахунок того, що витрати коштів на 1 голову зросли на 309,10 грн ,порівняно з 2006 роком і склали 3091,30 грн, собівартість зросла на 11,11 %, тобто на16,53 грн.

За рахунок того, що продуктивність 1 голови зменшилась на 5,20 ц/гол і слала в 2007 році 18,7 ц/гол, собівартість зросла на 27,81 % , тобто на 32,37 грн.

Більше на зростання собівартості продукції у 2007 році вплинуло зменшення продуктивності тварин.

Також можна проаналізувати собівартість 1 ц приросту живої маси ВРХ, як одного із основних видів тваринницької продукції, за рахунок факторів, що впливають на її обсяг на прикладі ТОВ НТЦ "Лан" Вознесенського району Миколаївської області (таблиця 3.3)

Таблиця 3.3 Показники для визначення зміни собівартості 1 ц приросту живої маси ВРХ за рахунок факторів в ТОВ НТЦ "Лан" Вознесенського району

Показники	2006 р	2007 р
Приріст 1 голову, ц	1,00	0,75
Собівартість 1 ц приросту, грн	941,33	1404,17
Витрати коштів на 1 корову, грн	941,33	1053,13

Підставивши дані таблиці у наведені вище формули, обчислимо індивідуальний індекс собівартості 1 ц приросту живої маси ВРХ і абсолютний приріст :

= = 1,492 або 149,2 %

= 1404,17 -941,33 = + 462,84 грн. ,

в тому числі за рахунок факторів :

1. зміни продуктивності тварин

= або 133,3 %

1255,12 - 941,33 = + 313,79 грн. ,

2. зміни витрат на 1 голову ВРХ

або 111,9 %

= 1404,17 - 1255,11 = + 149,06 грн. ,

Перевірка:

= = 1,333 *1,119 = 1,492 ,

= = 313,79 + 149,06 = 462,84 грн .

Таким чином собівартість 1 ц приросту живої маси ВРХ склала у 2007 році 1404,17 грн, що на 462, 84 грн більше ніж аналогічний показник минулого року.

При цьому за рахунок того, що витрати коштів на 1 корову зросли у 2007 році , в порівняні з 2006 роком, на 111,80 грн, і склали 1053,13 грн, собівартість зросла на 149,06 грн , тобто зросла на 11,9 %

За рахунок того, що продуктивність 1 голови зменшилась на 0,25 ц і в 2007 році склала 0,75 ц/га , собівартість зросла на 33,3 % , тобто на 313,79 грн.

Виходячи з цих даних, можна зробити висновок , що на збільшення собівартості більше вплинуло зменшення продуктивності тварин.

РОЗДІЛ 4. Шляхи зниження собівартості виробництва продукції тваринництва та її вплив на рентабельність виробництва

Собівартість є одним з найважливіших показників господарської діяльності, оскільки показує, у що саме обходиться виробництво відповідного виду продукції і на скільки економічно вигідним воно є в конкретно економічних умовах господарювання.

Показник собівартості дає можливість глибоко аналізувати економічний стан і виявити резерви підвищення ефективності виробництва.

Із зниженням собівартості зростає цінова конкурентоспроможність продукції.