Підвищення економічної ефективності виробництва продукції тваринництва в СВК "Хильківський"

Організація виробничих процесів. Планування поголів’я тварин, їх продуктивності, валового виробництва продукції, оплати праці, матеріальних і грошових витрат, фінансових результатів від реалізації м’яса птиці. Визначення планової собівартості продукції.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 27.04.2016
Размер файла 331,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Природно-економічна характеристика господарства

2. Фактичний стан виробництва і економічної ефективності продукції тваринництва за останні три роки (згідно з темою роботи)

3. Організація виробництва продукції

3.1 Організація основних виробничих процесів

3.2 Форми організації праці

3.3 Організація зберігання продукції

4. Планування тваринництва

4.1 Планування поголів'я тварин, їх продуктивності, валового виробництва продукції

4.2 Планування оплати праці, матеріальних і грошових витрат

4.3 Визначення планової собівартості одиниці продукції

5. Фінансові результати виробництва продукції

5.1 План використання продукції

6. Планування грошових надходжень та фінансових результатів від реалізації продукції

7. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва продукції тваринництва

Висновки і пропозиції

1. Природно-економічна характеристика господарства

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Хильківський» створений на підставі Законів України «Про сільськогосподарську кооперацію» та інших законів України шляхом добровільного об'єднання фізичних осіб (надалі членів) на засадах членства, об'єднання пайових внесків з обов'язковим укладенням договорів оренди майнових і земельних часток (паїв) з виплатою орендної платита дивідендів, на засадах підприємництва, участі у спільній сільськогосподарській виробничій діяльності та обслуговування переважно членів кооперативу, з метою отримання доходу шляхом реорганізації сільськогосподарського підприємства «40-річчя Жовтня» і є його правонаступником згідно з протоколом загальних зборів уповноважених. Кооператив створено засновниками на добровільних засадах. Засновниками кооперативу являються працюючі члени реорганізованого КСП. Кооператив є юридичною особою, діє на підставі чинного законодавства України та його Статуту. Предметом діяльності кооперативу є ведення сільськогосподарського виробництва.

Найменування: сільськогосподарський виробничий кооператив «Хильківський»

Юридична адреса: 37831, Полтавська область, Хорольський район, с.Хильківка, вул. Шевченка 45

Дата утворення:лютий 2000 року, шляхом реорганізації КСП «40-річчя Жовтня»

Форма власності:приватна.

Кількість працівників: 95 осіб.

У структурі органів управління компанією є:голова, директор, виробничі підрозділи.

Клієнт: ПАТ КБ «Приватбанк»

СВК «Хильківський» підпорядковується Міністерству сільського господарства України. Господарство було створено в 2000 році шляхом реорганізації КСП «40-річчяЖовтня». На сьогодні господарство орендує 2453.04 га ріллі, на підставі договорів оренди з власниками земельних часток (паїв).

СВК “Хильківський” розташований в лівобережній частині України, в зоні лісостепу (в його східній частині) і об'єднує в собі два населених пункти : села Григорівка та Хильківка. Центр господарства розташовано в селі Хильківка, від якого відстань до обласного центру, міста Полтава, становить 130 кілометрів, до районного центру, міста Хорол - 18 кілометрів і до залізничної станції - 12кілометрів. На території господарства знаходяться асфальтовані дороги, що зв'язують населені пункти між собою і з іншими господарствами.

Господарство розташоване в екологічно чистій зоні України неподалік автомагістралі Київ - Харків та залізничної колії Київ - Кременчук.

У своєму користуванні господарство має чорноземи, як і більшість господарств, що розташовані в даній зоні. На території підприємства найбільш поширені такі ґрунти : чорноземи глибокі мало змиті, чорноземи глибокі мало гумусні, глибокі середньозмиті, солонуваті і солончакові ґрунти. Близько 25% ґрунтів ерозовано, з них 76,6% слабозмиті, 21,8% середньо змиті. Кількість гумусу в ґрунтах господарства коливається в межах 3-8%, а в середньому 4,8%.Землі господарства розташовані в західній частині району. Орні землі розміщені на корінному плато.

В даній частині України, де розташоване господарство СВК “Хильківський”, клімат помірний, що сприяє вирощуванню широкого спектра культур, що рекомендовані для нашої зони. Якщо взяти дані багаторічних спостережень за температурою в даному районі, то ми побачимо, що сума активних температур повітря за вегетаційний період становить 27500 С з середньодобовою температурою понад 100 С. Така сума оптових температур цілком достатня для нормального розвитку і дозрівання основних сільськогосподарських культур. Абсолютний річний максимум температур +380 С, а абсолютний мінімум -370 С. Глибина промерзання ґрунту в найхолодніші роки досягала 1 метра 3 сантиметрів. Тривалість безморозного періоду в середньому становить 225 днів. Якщо взяти кількість днів з температурою повітря вище 100 С, то цей період становить 180 днів.

Середня кількість опадів на території підприємства становить 501 - 511 мл. Така кількість опадів цілком достатня для нормального зволоження ґрунтів і розвитку сільськогосподарських культур, але нерівномірний їх розподіл протягом року і ряд інших несприятливих умов часто призводять до сильного пересушування ґрунтів і до зниження урожайності сільськогосподарських культур. Найбільша кількість опадів випадає в червні - 168 мл., а найменша в лютому - 23 мл. Відносна вологість повітря в літній період невисока і коливається в межах 50-60 %. Пануючі вітри західні та східні, але часто в зимовий період спостерігаються вітри південно-західного та південного напрямків.

СВК «Хильківський» займається виробництвом і реалізацією готової сільськогосподарської продукції галузі рослинництва, в тому числі зернових технічних культур, а також поточним ремонтом власної сільськогосподарської техніки, необхідної для реалізації цих цілей, та виробництвом і реалізацією тваринницької продукції, зокрема молока.

Вегетаційні періоди вирощування різних сільськогосподарських культур:

ячмінь яровий - 90-100 днів:

соняшник - 120-150 днів;

кукурудза - 135-170 днів;

цукровий буряк - 170-190 днів;

озимий ячмінь - 300-310 днів;

озима пшениця - 320-335 днів;

озимий рапс - 310-320 днів

Для одержання грошової виручки протягом одного місяця збирання врожаю і реалізації цих культур затрати виробництва доводиться нести впродовж усього року.

У господарстві є залишки коштів власних оборотних фондів, яких достатньодля проведення весняно-польових робіт, придбання якісного насіння, підживлення озимих, догляду за посівами та збирання врожаю в 2016 році.

У господарстві є в наявності оприскувачі, які використовуються для захисту рослин від шкідників та бур'янів. Для збирання врожаю зернових культур в господарстві є два зернозбиральні комбайни.

Протягом останніх років СВК «Хильківський» розвиває своє господарство. За останні роки господарство придбало трактор Кейс, комбайн Ягуар. Для того, щоб надоєне молоко було якісним, реалізовувалось вищим ґатунком, на молочно-товарних фермах встановлено молокопроводи та холодильну камеру.

Господарство, використовуючи всі резерви, досягає непоганих результатів по виробництву та реалізації продукції .

В 2014 році одержано:

Таблиця 1

Назва культури

Площа, Га

Урожайність, ц/га

Вал, Т

Озима пшениця

393

35.7

1403

Кукурудза

609

36.0

2192

Соняшник

500

35.5

1789

Молока надоєно 2100 т при удої на фуражну корову 5834 кг.

Від реалізації продукції в господарстві одержано:

Таблиця 2

Назва

Продано, Т

Виручка, тис.грн.

Прибуток, тис.грн.

Озима пшениця

1358

2550

1031

Кукурудза

93

119

46

Соняшник

1650

7670

4722

Молоко

2055

7869

1047

Всього господарство одержало 20043.7 тис.грн. виручки, чистий прибуток складає - 8175.0 тис.грн., рентабельність 62.2%.

Земельні ділянки мають правильну форму розміром в середньому100 га, чорноземи з високим вмістом гумусу ґрунту і економічною родючістю.

В господарстві є тракторна бригада, автопарк, три тваринницькі ферми. Тракторний парк складається з 28 тракторів. Вантажних і вантажопасажирських автомобілів - 17.

Склад і технічна характеристика виробництва дозволяє господарству власними силами обробляти ґрунт, сіяти,доглядати за посівами, збирати продукцію і доставляти її до місцьпродажу. Для підтримання засобів в технічно справному стані виконуються своєчасні капітальні і поточні ремонти на базі власної ремонтної майстерні у складі автогаража при високій їх вартості.

Між основними масивами полів є дороги з твердим покриттям, а транспортне сполучення між виробничими приміщеннями здійснюється виключно асфальтованими дорогами. Географічне розташування основного масиву полів, що орендуються, дозволяє здійснювати зручне транспортне сполучення з основними покупцями, серед яких:

-ТОВ «Сталь»;

- ТОВ «Оптімус Плюс»

- ПАТ «Юрія»

- ПАТ «Кременчугм'ясо»

-ТОВ СП «Нібулон»

Сільськогосподарська продукція транспортується на середню

відстань:

-пшениця - 105 км;

-соняшник - 200 км ;

-кукурудза - 125 км.

Корисні площі складських приміщень не дозволяють здійснювати тривале зберігання більшої частини урожаю зернових і соняшнику. В цьому випадку господарство вимушене продавати продукцію одразу після її збирання, закупівельні ціни, як правило, найнижчі.

СВК «Хильківський» впродовж багатьох років підтримує постійні партнерські відносини з такими постачальниками:

- ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна»

- ТОВ «Полтавагаз»;

- ПАТ «Полтаваобленерго»;

- ТОВ «Автофорсаж»;

- ТОВ «фірма Сільгосптехніка»;

- ПП «Генетика і селекція»

- ТОВ «Мінеральні добрива»

- ТОВ «ДнєпрПетроліум»

В основі тісних і надійних партнерських відносин лежить обов'язковість і своєчасність розрахунків за продукцію, якість товарів, що постачаються.

Останніми роками галузь рослинництва має позитивну тенденцію до демонополізації ринку зерна і технічних культур. З іншого боку, завдяки великим площам родючих земель спостерігається перевиробництво продукції рослинництва, особливо пшениці, соняшника, кукурудзи і сої. У зв'язку з цим зростання цін на промислові складові в структурі собівартості сільськогосподарської продукції набагато випереджає зростання цін на зерно і технічні культури. Це згубно позначається у результаті на рентабельності підприємства.

Протягом останніх трьох років уряд України проводить часткове вирівнювання агропромислових відношень у формі компенсації. Так, традиційним стало підвищення цін на дизпаливо, яке в Україні співпадає з початком проведення весняно-та осінньо-польових робіт.

Технологія виробництва СВК «Хильківський» відповідає сучасним вимогам агробізнесу за умови сприятливої погоди. У разі тривалої засухи під час вегетаційного періоду рослин у технологічному процесі фактично бракуватиме системи меліорації. Цей чинник знижує врожайність, особливо кукурудзи.

Реальні чинники виробництва, які дозволяють досягти господарству високих показників виробництва в 2015 році і наступних роках, є забезпечення господарства насінням високоврожайних районованих сортів, новою якісною технікою, при допомозі якої можна ширше запроваджувати передові технології.

Таблиця 3

№ п/п

Од. вим.

Оз. пшениця

Кукурудза

Соняшник

Всього

1

Посівна площа

Га

392

650

650

2

Врожайність

ц/га

40,0

65,0

35,0

3

Валовий збір

Тонн

1568

4225

2275

4

Собівартість

грн/ц

145

170

223

5

Ціна реалізації

грн./т

5500

4000

6000

6

Виручка від реалізації

тис. грн.

6050

8800

9288

24138

Для успішного розвитку тваринництва потрібно заготовити необхідну кількість кормів. Для цього буде посіяно:

кукурудзи на силос - 677 га,

однорічних трав - 61 га,

монокорму - 22 га.

В галузі тваринництва:

Середнє поголів'я - 360 корів

Удій на корову-5850 кг

Валовий надій - 2106 т

Собівартість-285 грн/ц

Ціна реалізації - 480 грн. за 1ц

Виручка від реалізації - 8200 тис.грн.

Для проведення весняно-польових робіт господарству необхідно використати:

- добрив на суму 3000000-5000000 грн.

- ПММ на суму 800000-1000000 грн.

- засобів захисту рослин на 700000-800000 грн.

- запасних частин на суму 200000-300000 грн.

Закупити техніки орієнтовно на суму 500000-3000000 грн.

Господарство планує використовувати як власні кошти, так і залучати кредити банку.

Господарство повністю забезпечене робочою силою іне відчуває її дефіциту під час максимальних сезонних навантажень, під час прибирання сільськогосподарських культур в червні-жовтні місяці. Кваліфікація виробничого, інженерно-технічного і адміністративного персоналу відповідає необхідним вимогам. Розроблена система посадових окладів з елементами преміювання за підсумками роботи за рік для технічного і адміністративного персоналу. Паралельно розробляються інші прогресивні системи оплати праці.

Постійно росте кваліфікація працівників, які безпосередньо пов'язані з виробництвом ( механізатори, водії та інші) і, як наслідок, зростає їх заробітна плата.

В зимовий період господарство проводить навчання та переатестацію механізаторських кадрів з питань безпеки дорожнього руху та охорони праці, а також проводиться навчання передовим агрономічним методам вирощування с/г культур, правильної експлуатації новітньої техніки і устаткування.

Для ефективного ведення господарства, одержання високих врожаїв сільськогосподарських культур з низькою собівартістю вирощування, та одержання прибутків господарство СВК «Хильківський» планує придбати високоякісне насіння сільськогосподарських культур.

Придбавши високоякісне насіння та провівши якісно і своєчасно весняно-польову компанію, застосовуючи новітні технології, господарство планує одержати високі врожаї сільськогосподарських культур з низькими затратами на їх виробництво, що дасть змогу одержати високі прибутки.

Високі врожаї дадуть можливість забезпечити тваринництво високоякісними кормами в необхідній кількості.

Запланований чистий прибуток господарство буде вносити в розвиток матеріально-технічної бази, використовувати для подальшого придбання нової сільськогосподарської техніки, високоякісного, високоврожайного посівного матеріалу, покращення умов праці.

За рахунок одержаної виручки господарство зможе стабільно і гарантовано одержати запланований прибуток від сільськогосподарської діяльності.

2. Фактичний стан виробництва і економічної ефективності продукції тваринництва за останні три роки

Таблиця 4 Поголів'я птиці за регіонами у 2013-2015 році

2013 рік

2014 рік

2014р.в%до 2013р

2015 рік

2015р.в%до2014року

Україна

230290

213336

92,64

209973,5

98,42

Автономна республіка Крим

9480

Вінницька

23296

27012

115,95

28920,1

107,06

Волинська

6466

7021

108,58

7538,1

107,36

Дніпропетровська

17247

18069

104,76

18954.0

104,89

Донецька

13420

5689

42,39

3673.9

64,57

Житомирська

6175

6378

103,28

6690.9

104,90

Закарпатська

3311

3270

98,76

3345.0

102,29

Запорізька

6052

6322

104,46

5890.6

92,83

Івано-Франківська

6017

5605

93,15

4453.1

79,44

Київська

25779

27336

105,99

28185.4

103,10

Кіровоградська

4760

4655

97,79

4956.3

106,47

Луганська

5789

1337

23,09

967.5

72,36

Львівська

9063

8683

95,80

8193.1

94,35

Миколаївська

4248

3134

73,77

2009.2

66,75

Одеська

5238

5139

98,10

4943.9

96,20

Полтавська

4547

4771

104,92

5010.3

105,01

Рівненська

6472

6881

106,31

6605.6

95,99

Сумська

4952

4558

92,04

5134.7

112,65

Тернопільська

5067

5019

99,05

5138.9

102,38

Харківська

10386

8738

84,13

7485.0

85,68

Херсонська

11066

12584

113,72

12078.8

95,98

Хмельницька

10865

9584

88,20

8470.8

88,38

Черкаська

22955

24551

106,95

23749.3

96,73

Чернівецька

3418

3305

96,69

3310.2

100,15

Чернігівська

4048

3695

91,27

3369.5

91,19

Місто Севастополь

173

-

За останній рік поголів'я птиці по Україні зменшилося. Особливо в Донецькій області,в Івано-Франківській,Харківській,Хмельницькій, Миколаївській та Луганській областях.

3. Організація виробництва продукції

3.1 Організація основних виробничих процесів

Утримання бройлерів. Традиційною технологією є вирощування бройлерів на підлозі з глибокою підстилкою (рис.1). Курчат розміщують у широкогабаритних пташниках великими одновіковими партіями.

Рис. 1. Вирощування бройлерів на глибокій підстилці

Для вирощування бройлерів на підлозі використовують комплекти обладнання ЦБК-12А та ЦБК-18А, внаслідок чого всі виробничі процеси в пташниках механізовані (роздавання корму, напування, прибирання посліду, обігрівання птиці), а освітлення приміщень автоматизовано. До складу обладнання входять брудери для місцевого обігрівання курчат. За добу до приймання м'ясних курчат брудери опускають, ставлять на ніжки, вмикають і прогрівають приміщення до 26 -- 28 °С, а температуру під брудером доводять до 34 -- 35 °С. На вирощування приймають тільки життєздатних, міцних курчат з м'яким животом, заживленим пупковим кільцем, чистим анальним отвором і живою масою не менш як 36 г.

Для кращого збереження, особливо в перші дні житті, важливо напоїти й нагодувати їх не пізніше як через 8 -- 10 год із моменту виведення. Добових бройлерів на спеціальній машині завозять прямо у приміщення пташника. Оператор приймає їх і розміщує на годівницях із кормом по 500 -- 600 голів під кожний брудер, навколо якого на відстані 60 -- 70 см ставлять огорожу. Температуру під брудером регулюють його підніманням та опусканням. Із 5 -- 6-го дня огорожу навколо брудерів знімають, щоб курчата мали доступ до автогодівниць та автонапувалок.

На 30-й день брудери відмикають і піднімають до стелі. Відносна вологість повітря у приміщенні на початку вирощування має становити 65 -- 70, наприкінці -- 60 -- 75 %; швидкість руху повітря у холодну пору року -- 0,1 -- 0,5, теплу -- 0,2 -- 0,6 м/с. Починаючи з перших днів вирощування, курчата повинні мати вільний доступ до корму і води. Спочатку їх годують з листків цупкого паперу, а потім із жолобкових годівниць, напувають з вакуумних напувалок, які встановлюють навколо електробрудерів із розрахунку одна на 120 -- 140 голів. На четвертий день папір забирають, а кількість жолобкових годівниць під кожним брудером збільшують до шести.

Починаючи від 6 -- 7-го дня, їх присувають ближче до кормороздавальних ліній або до бункерних годівниць. Курчат поступово привчають пити з жолобкових напувалок із проточною водою, а вакуумні на 10 -- 12-й день приймають. На 15-й день, коли курчата звикнуть до кормороздавальних ліній, забирають жолобкові годівниці. До шуму кормороздавачів їх привчають з першого по п'ятий день вирощування, вмикаючи щодня на 5 -- 10 хв. під час ранкової та вечірньої годівлі. У разі утримання курчат на підстилці фронт годівлі забезпечують 1 см, фронт напування -- 0,5 см у перші три тижні вирощування, а з 4-го тижня -- відповідно 2 і 1 см на одну голову.

Значною мірою на фізіологічний стан, конверсію корму та інтенсивність росту й розвиток курчат впливає склад повітря. Оптимальний уміст шкідливих газів у повітрі для бройлерів такий: вуглекислий газ -- 0,25 % за об'ємом, аміак -- 15 мг/м3, сірководень --5 мг/м3.

До чинників, які дають можливість спрямовано впливати на продуктивність птиці, відносять світловий режим. Найпоширенішим у вирощуванні бройлерів є цілодобове освітлення пташників. Слід зазначити, що оптимальна інтенсивність освітлення у перші два тижні -- 25 лк. Після 2-тижневого віку, коли курчата підростають і адаптуються, інтенсивність освітленості знижують до 4 - 6 лк. У разі вирощування бройлерів у напівтемряві їх жива маса збільшується на 10 - 12%, а витрати корму на одиницю приросту зменшуються на 9 %. На деяких птахофабриках у період вирощування бройлерів від 7- тижневого віку до забою використовують червоне освітлення або освітлюють тільки годівниці.

При цьому середньодобовий приріст підвищується на 11 %, а витрати корму на одиницю продукції зменшуються на 9 %. Крім цілодобового освітлення, у вирощуванні бройлерів значного поширення набуло використання режиму поперемінного освітлення курчат. Це сприяє збільшенню приросту на 4 %, виходу тушок І категорії на 4 %, збереженню курчат на 3 %, зниженню витрат корму на 1 кг приросту на 10 % і витрат електроенергії на 40,5 %. Найкращі і найстабільніші результати у вирощуванні бройлерів отримують, коли в перші три тижні застосовують постійне освітлення (перший тиждень -- 24 год, другий -- 23, третій -- до 18 - 20 год), а потім поперемінне: світло -- темрява: тривалість однієї паузи -- не менше ніж 15 хв. Останнім часом з метою економії електроенергії приміщення для вирощування бройлерів обладнують люмінесцентними лампами, а для плавного регулювання освітленості використовують тиристорні установки. На цьому етапі у практику впроваджують прогресивну технологію вирощування бройлерів на підлозі з підвищеною щільністю поголів'я. При цьому у перші 2 - 3 тижні щільність посадки бройлерів за оптимальних параметрів технології може бути 35 - 45 голів, а від 3-тижневого віку до реалізації (7 - 8 тижнів) -- по 16 - 21 голови на 1 м2.

У деяких сільськогосподарських підприємствах застосовують потокову технологію вирощування, коли в перші три тижні бройлерів розміщують у пташниках за щільності 50 голів на 1 м2, наступні три -- 26 і в останні два-три тижні -- 16,7 голови на 1 м2підлоги. Один із інтенсивних способів вирощування молодняку сільськогосподарської птиці на м'ясо-- це утримання на сітчастій підлозі. За такого способу підвищуються збереження поголів'я на 1,5 %, середньодобовий приріст -- на 9,3 %, зменшуються витрати на одиницю приросту порівняно з бройлерами, вирощеними на підлозі з глибокою підстилкою. Крім того, у приміщеннях із сітчастою підлогою ефективніше використовуються виробничі площі, знижуються затрати праці з догляду за птицею, відпадає потреба у великій кількості підстилкового матеріалу, створюються однакові мікроклімат і освітленість у всьому приміщенні, поліпшується ветеринарно-санітарний стан останніх. У разі вирощування на сітчастій підлозі курчат добового віку завозять у підготовлені до приймання нової партії птиці приміщення, які розподілені знімними перегородками на секції, розраховані на 2,5 тис. голів кожна, їх розміщують під брудерами, навколо яких встановлюють огорожу так, щоб 2 - 3 брудери були в кожній із секцій. На сітку підлоги всередині огорожі на 3 - 5 днів розкладають цупкий папір.

Через 5 -- 7 діб вирощування бройлерів огорожі навколо брудерів приймають, а на 20 - 30-й день піднімають під стелю. Під краєм зонта в перший тиждень вирощування температуру повітря підтримують на рівні 33 -- 35 °С, а потім поступово доводять її до 22 -- 25 °С. Вологість повітря у перші чотири тижні має бути 65 -- 70 % із поступовим зниженням до 60 %. Оскільки за цієї технології вирощування бройлерів через високу щільність поголів'я не всі курчата розміщуються під брудерами, температуру повітря у приміщенні в перші дні підтримують на рівні 28 °С. Далі її знижують на 2 -- 3 °С щотижня і доводять до 18 °С. Для локального обігрівання бройлерів у разі вирощування на сітчастій підлозі можна використовувати обігрівальні прилади типу ІКУФ і «Промінь» або у перші три тижні вирощування інфрачервоні лампи. При цьому жива маса молодняку підвищується на 4,3 %, збереженість поголів'я -- на 0,8, витрати кормів на одиницю продукції знижуються на 3,8 %.

У випадку, коли бройлерів утримують на сітчастій підлозі без локального обігрівання, температуру у приміщенні у перший тиждень забезпечують на рівні 32 -- 34 °С із поступовим зниженням до 16 -- 19 °С. Технологія вирощування бройлерів у кліткових батареях дає можливість скоротити на 8 -- 10 днів строк відгодівлі, підвищити на 5 -- 15 % середньодобовий приріст живої маси і на 4 -- 10 % збереження поголів'я, зменшити до 2,6 -- 2,8 кг витрати корму на 1 кг приросту живої маси. Застосовуючи утримання бройлерів у клітках, за шість тижнів можна одержати молодняк із середньою живою масою 2400 г, проте за умови використання сучасних високопродуктивних кросів. Для вирощування бройлерів використовують кліткові батареї: Р-15, КБМ-2, КБУ-3, КБНУ, 2Б-3, БКМ-3Д із нормою щільності поголів'я у клітковій батареї, голів на 1 м2: для курочок -- 37,6, півнів -- 31,3, за спільного утримання -- 34,5.

Приріст живої маси контролюють зважуванням один раз на два тижні. Для цього відбирають не менше ніж 50 голів птиці з кожного ярусу на початку, посередині і в кінці однієї з середніх кліткових батарей. Добуті дані порівнюють із нормами для кросу, який використовують. У зв'язку з неоднаковою інтенсивністю росту різностатевого молодняку на бройлерних фабриках застосовують роздільне його утримання, що дає можливість збільшити живу масу бройлерів у кінці вирощування півнів на 6 -- 7, курочок -- на 10 -- 11 %. Нині розроблено технологію циклічної годівлі, напування й освітлення приміщень, яка передбачає одночасне проведення цих процесів. Після закінчення годівлі подавання корму і води припиняють, а освітлення вимикають. У темряві курчата менше рухаються, корм краще перетравлюється й засвоюється.

Проте слід зазначити, що в перші два тижні вирощування молодняку необхідний постійний доступ до корму, води та постійне освітлення. Доцільніше застосовувати циклічну годівлю з 3-тижневого віку, оскільки курчата раннього віку потребують частих і коротких періодів годівлі, напування й освітлення. З віком їх тривалість подовжують, але повторюють рідше, внаслідок чого курчата довше перебувають у темряві без корму і води, проте інтенсивність росту не знижується. Для годівлі бройлерів рекомендують використовувати два види комбікормів: стартові та фінішні. Стартовий комбікорм згодовують курчатам від добового до 4- тижневого віку. Відповідно до рекомендацій, 100 г цього комбікорму має містити: сирого протеїну -- 22 г, обмінної енергії -- 1298 кДж (310 ккал), клітковини -- 4 г, кальцію -- 1,0, фосфору -- 0,8, натрію -- 0,3 г, а також незамінні амінокислоти, добавки вітамінів та інших мікроелементів. Корми, які згодовують курчатам у цей період вирощування, характеризуються доброю поживністю, перетравністю (сухе збиране молоко, кукурудза, пшениця, рибне борошно, соєвий чи соняшниковий шрот). Проте, за можливістю, з раціону вилучають м'ясо-кісткове борошно, хімічний склад якого не постійний. В комбікорм вводять кормові дріжджі, але не більше ніж 5 %.

На рекомендується використовувати корми, які мають плівки, волокна, нерозмелене зерно (ячмінь, овес), недоброякісне трав'яне борошно, а також технічний жир, оскільки його добавка знижує засвоюваність комбікорму, а в деяких випадках спричинює розлади діяльності травного каналу. Фінішний комбікорм починають згодовувати від 4-тижневого віку до забою. 100 г цього корму має містити обмінної енергії -- 319 кДж, сирого протеїну -- 19 г, сирої клітковини -- 4,5, кальцію -- 0,9, фосфору -- 0,7, натрію -- 0,3 г. До складу комбікормів заключного періоду вирощування вводять корми, які є в господарстві. За відсутності кукурудзи використовують пшеницю або ячмінь у співвідношенні 1 : 1. Для збільшення енергетичної цінності додають 3 - 4 % кормового жиру.

В процесі приготування комбікорм збагачують біологічно активними речовинами (вітамінами, антибіотиками, ферментними препаратами, антиоксидантами, синтетичними амінокислотами, мікроелементами). Зазначені речовини додають у кількості, яка передбачена нормами годівлі, а препаратами амінокислот доводять їх до норми. Найраціональніше для годівлі бройлерів у ранній період вирощування використовувати гранульовані комбікорми з розміром часточок близько 2 мм. У пташники їх завозять у кількості, яка не перевищує три-чотиридобову потребу, і згодовують досхочу. У 7 -- 8- тижневому віці, а сучасних кросів -- навіть у 6-тижневому, бройлерів відправляють у забійний цех.

3.2 Форми організації праці

У птахівництві, як і в інших галузях тваринництва, основною формою організації праці є постійна виробнича бригада, розміри якої коливаються від 15 до 30 чол., залежно від способу утримання птиці, рівня механізації виробничих процесів, виду птиці, рівня спеціалізації виробництва тощо. Одна бригада може обслуговувати всі виробничі групи птиці (на невеликих підприємствах), тоді всередині неї організують ланки, по 3-7 чол. для обслуговування окремих груп птиці. На великих птахофабриках бригади обслуговують, як правило, однорідне поголів'я, тоді за ланками закріплюють окремі приміщення. У птахівництві значно коливаються норми обслуговування птиці одним працівником залежно від умов виробництва.

Так, навантаження на одну пташницю-оператора на птахофабриках з клітковим утриманням птиці становить 3--18, а з повною автоматизацією -- до 40 тис. курок-несучок, 7-15 тис. бройлерів, 1-3 тис. каченят, 0,8-1,0 тис. індиченят, 0,5-1,0 тис. гусенят. Оплата праці здійснюється за бригадними або індивідуальними розцінками відповідно до кінцевих результатів з почасовим авансуванням при виробництві м'яса птиці і вирощуванні молодняку. Застосовують таку саму систему додаткової оплати і преміювання, як і в інших галузях тваринництва.

3.3 Організація зберігання продукції

Сутність Холодильна обробка м'яса, птиці та субпродуктів є одним з найкращих способів консервування м'ясної продукції. Консервування м'ясопродуктів за допомогою низьких температур забезпечує припинення розвитку мікроорганізмів, а також суттєве уповільнення біохімічних процесів.

Залежно від температури обробки розрізняють охолодження та заморожування.

Охолодження - це зниження температури у товщі продукту від 0 до 4°С, тобто до температури, близької до кріоскопічної. Охолоджування м'яса, субпродуктів і м'яса птиці і зберігання їх в охолодженому стані є найдосконалішим методом їх консервації.

Охолодження затримує і уповільнює ферментативні і мікробіологічні процеси в м'ясі і субпродуктах, за органолептичними показниками охолоджене м'ясо значно перевищує заморожене.

Заморожування - це процес зниження температури продукту (в товщі) до -8єС і нижче. При заморожувані переважна кількість тканинної рідини переходить в твердий стан, у зв'язку з чим припиняється життєдіяльність мікроорганізмів, уповільнюються ферментативні, хімічні та фізичні процеси.

На якість продукту суттєво впливає швидкість заморожування. При повільному, тривалому заморожуванні між м'язовими волокнами м'яса утворюється невелика кількість великих кристалів льоду, які з часом стають більш крупними і розривають м'язові волокна. Таке м'ясо після відтеплення має дрябну консистенцію і втрачає багато м'язового соку.

При швидкому заморожуванні між м'язовими волокнами та усередині волокон утворюється велика кількість дрібних кристаликів, які урівноважують тиск на волокно зовні і з середини і не розривають його. Таке м'ясо після відтеплення за консистенцією наближається до охолодженого.

Охолоджені м'ясопродукти. М'ясо направляють на охолодження теплим чи остиглим.

Способи охолодження. М'ясо на холодильниках охолоджують в спеціальних камерах при температурі біля 0°С і відносній вологості повітря 85-92%. Півтуші розташовують вертикально на відстані 3-5 см, щоб запобігти мікробіологічного псування в місцях торкання. Застосовують також більш низькі початкові температури при ступень частому охолоджуванні. Проте дуже швидке охолоджування приводить до незворотних змін, при цьому м'язова тканина набуває жорсткої консистенції.

Залежно від швидкості процесу розрізняють одностадійне прискорене і швидке охолодження та двостадійне надшвидке охолодження.

При одностадійному прискореному охолодженні тепле м'ясо охолоджують при постійному режимі до кінцевої температури у м'ясі 0-4°С. Його здійснюють при температурі 0°С і швидкості руху повітря 0,5 м/с протягом 24 годин для всіх видів м'яса.

Одностадійне швидке охолодження здійснюється при температурі -3°С і швидкості руху повітря 0,8 м/с протягом 16 годин для яловичини, 13 годин - для свинини і 7 годин - для баранини (до кінцевої температури у м'ясі 0-4°С).

Надшвидке двостадійне охолодження використовується з метою зменшення терміну процесу, збільшення продуктивності камер охолодження, знижки усушки м'яса при охолодженні та підвищення його стійкості при зберіганні. На першій стадії м'ясо птиці охолоджують при температурі -10 чи -12°С і швидкості руху 1-2 м/с протягом 6-7 годин (температура на поверхні м'яса має бути -1°С, а в товщі м'яса - 15-18°С). На другої стадії м'ясо доохолоджують при температурі -1, -1,5°С і швидкості руху 0,1-0,2 м/с протягом 10-12 годин .

Правильно охолоджене м'ясо має корочку підсихання. Консистенція всіх видів м'яса пружна, м'язи при легкому натисканні не виділяють м'ясного соку. Проте, якість м'яса поліпшується тільки після його витримки. Технологічні властивості м'яса і якість м'ясних продуктів, приготованих з цього м'яса, залежать за інших рівних умов від тривалості і температури його зберігання. Під технологічними властивостями розуміють ступінь придатності м'яса для холодильної обробки, переробки в м'ясні продукти і кулінарного використовування. М'ясо, що використовується відразу після забою тварини, вважається менш придатним для кулінарної обробки. Недозріле м'ясо після теплової обробки жорстке, бульйон з нього мало концентрований. При витримці туш відбувається дозрівання м'яса, яке сприяє поліпшенню його якості, як напівфабрикату для кулінарії, так і сировини для виробництва м'ясних виробів. Дозрівання м'яса-процес, який викликають ферменти, в результаті його м'ясо розм'якшується, і в ньому утворюються речовини, поліпшуючі смак і запах готових виробів. Дозрівання зумовлене численними біохімічними і колоїдними змінами в м'ясі забійних тварин. Термін дозрівання інших видів м'яса менш тривалий, а м'яса різних видів птиці обмежений - 1-6 діб.

Охолоджене м'ясо направляють переважно в роздрібну торгівлю, а також використовують у виробництві окремих ковбасних виробів і рубаних напівфабрикатів.

М'ясо птиці у вигляді напівпотрощених тушок, що упаковані в дерев'яні ящики, охолоджують в холодильних камерах при температурі 0…-1°С і відносній вологості повітря 95% протягом 12-24 год. Залежно від вгодованості птиці.

Субпродукти направляють на охолодження не пізніше ніж через 5 годин після забою. Субпродукти укладають в ящики і форми за видом худоби та найменуванням та охолоджують при температурі 0°С і вологості повітря 85-90% протягом 24 год.

Зберігання охолодженого м'яса. При зберіганні охолодженого м'яса необхідно підтримувати температуру на постійному рівні.

Зберігають охолоджене м'ясо на холодильниках при температурі від -1°С і відносної вологості повітря 85-90%.

Охолоджену птицю зберігають в ящиках, укладених в штабелі, або на стелажах. Термін зберігання при температурі від 0 до 4°С і відносної вологості повітря 80-85% - до 4-5 діб.

Фасоване охолоджене м'ясо при температурі від 0 до 6°С дозволяється зберігати не більше 36 годин.

При зберіганні охолодженого м'яса відбувається усушка - зменшення маси продукту внаслідок випарювання вологи з поверхні. Втрати маси м'яса залежать не тільки від температурного і вологостного режимів, але і від виду м'яса, його вгодованості і питомої поверхні.

Крім того, при зберіганні відбувається потемніння поверхні м'яса за рахунок концентрації барвних речовин, зміна складу мікрофлори (гине мезофільна, а психрофільна розвивається), частковий гідроліз і окислення жиру. Термін зберігання охолоджених м'ясопродуктів визначається саме мікробіологічними процесами

Для збільшення терміну зберігання охолодженого м'яса, який відносно невеликий, розроблені методи його зберігання в підмороженому стані, в атмосфері з додаванням вуглекислого газу, із застосуванням ультрафіолетового проміння, антибіотиків і проникаючої радіації. Проте вони не отримали широкого промислового застосування.

Заморожені м'ясопродукти. Оскільки термін зберігання охолодженого м'яса обмежений, його заморожують. Крапка заморожування м'ясного соку лежить в межах від -6 до -1,2°С.

Способи заморожування. Заморожують м'ясо охолоджене або тепле. Туші, півтуші заморожують у морозильних камерах на вішалах або розкладених на стелажах. Туші не повинні торкатися між собою.

Існують два способи заморожування м'яса - однофазний(найбільш перспективний) і двофазний.

При однофазному заморожуванні м'ясні туші одразу після первинної обробки заморожують в морозильних камерах с температурою -30…-35°С протягом 23-27 годин. При такому заморожуванні утворюються дрібні кристали льоду, а втрати м'ясного соку при розморожуванні менші, як при двофазному заморожуванні. Білки м'яса краще зберігають набряклість і вологоутримуючу здатність, що покращує цінність м'яса для промислової переробки і кулінарії. Однофазне заморожування являється економічно корисним, термін термічної обробки м'яса скорочується майже вдвічі (при двофазному способі - 48-60 годин).

При двофазному заморожуванні м'ясо спочатку охолоджують в камерах охолодження, а потім заморожують.

Виробництво і зберігання замороженого м'яса пов'язано з додатковими витратами на заморожування і підтримку необхідних умов зберігання. Крім того, при заморожуванні і зберіганні неминучі втрати м'яса. Відносна вологість повітря морозильної камери повинна бути 85-100% для зниження втрат м'яса. Заморожене м'ясо поступається за якістю охолодженому. В процесі зберігання погіршуються органолептичні показники і харчова цінність замороженого м'яса у зв'язку з частковою втратою вітамінів і змінами жиру. Проте заморожування поки залишається основним методом консервації м'яса для тривалого зберігання.

Тушки птиці заморожують в ящиках при температурі -18°С протягом 48-72 годин (циркуляція повітря природна) або при температурі -23°С протягом 36 годин (циркуляція повітря - змушена).

Субпродукти заморожують поштучно або у вигляді блоку при температурі -30…-35°С і швидкості руху повітря 1-2 м/с. Субпродукти можуть заморожувати після попереднього упакування в плівку.

Зберігання заморожених м'ясопродуктів. Тривале зберігання замороженого м'яса можливо при температурі нижче -10°С. Зберігають заморожене м'ясо щільно укладеним в штабеля в холодильних камерах.

Морожену птицю зберігають в ящиках. Допустимий термін зберігання залежить від умов зберігання і виду птиці. Граничний термін зберігання при температурі від -12 до -15°С і 85-90%-й відносної вологості повітря гусаків і качок - 7 діб, курей, індичок і цесарок - 10 діб; при температурі -25 °С і нижче - відповідно 12 і 14 міс.

Під час тривалого зберігання замороженого м'яса в ньому відбуваються такі процеси, як сублімація льоду з поверхні (призводить до утворення на поверхні губчастого сірого шару, який адсорбує сторонні запахи і в якому прискорено протікають процеси окислення і гідролітичні); усушка, знижуються розчинність і вологозатримна здібність білків, гідролітичні і окислювальні процеси в жирах, гістологічні зміни. Термін зберігання заморожених м'ясопродуктів визначається хімічними процесами, а саме процесами гідролізу і окислення жирів.

В магазині термін зберігання тушок птиці всіх видів при температурі від 0 до 6°С - до 3 діб, при температурі не вище 8°С охолоджену птицю зберігають добу, а морожену - до 2 діб.

На розподільних холодильниках і підприємствах торгівлі при зберіганні і переміщенні м'яса і субпродуктів відбувається їх природний спад внаслідок випаровування вологи і від витікання тканинної рідини. Для обліку цих втрат в торгівлі застосовують норми природного спаду. Ці норми встановлені залежно від терміну зберігання, періоду року, географічної зони, упаковки, вигляду і термічного стану м'яса і субпродуктів.

На базах і складах роздрібної торгівлі залежно від виду м'яса, терміну зберігання і географічної зони природний спад допускається від 0,03 до 0,5%. В камерах розподільних холодильників природний спад допускається від 0,05 до 0,40% залежно від виду і вгодованості м'яса, географічної зони, пори року, місткості і поверховості камер.

Дефекти м'яса. При відсутності холодильної обробки може відбуватися псування м'яса. Тривале зберігання м'яса призводить до глибоких автолітичних процесів у ньому: білки і жир розкладаються на простіші сполуки, внаслідок чого змінюється консистенція, смак і запах, колір м'яса. Воно набуває в'ялої консистенції, кислого смаку, затхлого лежалого запаху, коричневого відтінку, з нього виділяється багато водянистого соку.

Загар м'яса - це псування, яке виникає при повільному охолодженні і заморожуванні теплих туш великої маси і вищої вгодованості. М'ясо характеризується занадто кислим запахом, розм'якшеною консистенцією і коричневато-червоним або сіруватим кольором м'язів із зеленуватим відтінком.

Мікробіологічне псування найбільш типове для охолодженого м'яса. Внаслідок розвитку мікроорганізмів відбуваються різні хімічні перетворення компонентів м'яса, що призводить до накопичення небажаних і токсичних продуктів розкладу. Таке м'ясо має неприємні органолептичні ознаки і небезпечне споживання.

планування витрати собівартість м'ясо

4. Планування тваринництва

4.1 Планування поголів'я тварин, їх продуктивність валового виробництва продукції

На підставі обґрунтування основних перспективних напрямів розвитку тваринництва в господарстві вибирають галузі, визначають їхній обсяг і види продукції, яку доцільно виробляти. Враховуючи встановлений обсяг виробництва продукції і визначену продуктивність худоби, планують її поголів'я.

Поголів'я визначають складанням обороту стада, який розробляють із таким розрахунком, щоб поряд із задоволенням усіх потреб підприємства в продукції тваринництва передбачити на кінець року таку кількість тварин і таку структуру стада, які б забезпечили дальше максимальне зростання виробництва певних видів продукції тваринництва.

Для складання річного обороту стада потрібно мати орієнтовні дані: обсяг реалізації продукції та виробництва, наявність поголів'я тварин на початок планового періоду в розрізі статево-вікових груп; виробничий напрям галузі; темпи розширеного відтворення стада; вік молодняку при реалізації; фактичні строки парування або штучного осіменіння тварин у минулому році; вік ремонтного та понад ремонтного молодняку на підприємстві на початок планового року; жива маса тварин при реалізації; природні та організаційно-господарські умови відтворення стада.

За даними завдання планове поголів'я птиці становить 6000 голів.

Продуктивність сільськогосподарських тварин-- кількість і якість продукції, яку одержують за певний період (добу, місяць, рік, протягом життя) від тварини.

Середньодобова продуктивність птиці визначається за формулою

Ппспр(1)

де Пп - планова продуктивність,

Пс - середня продуктивність,

Ппр- приріст продуктивності.

Отже, Пп = 48+4%(2г)=50 г

Середньодобова продуктивність бройлерів становить 50 г.

Валовий приріст визначають множенням середньорічного поголів'я на середньодобовий приріст живої маси і на період вирощування.

Отже, Вп=50*6000*42=12300000 г, тобто 126 ц.

4.2. Планування оплати праці, матеріальних і грошових витрат

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконувану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов роботи, що виконується, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Витрати на оплату праці складаються з:

1.Фонду основної заробітної плати.

2.Фонду додаткової заробітної плати.

3.Інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Фонд основної заробітної плати-- це заробітна плата, нарахована за виконану роботу (відпрацьований час) за відрядними розцінками, тарифними ставками, посадовими окладами, у тому числі преміальні доплати робітникам за перевиконання норм виробітку (крім одноразових премій), доплати за роботу в нічний час, у понаднормовий час, оплати простоїв не з вини робітників.

Фонд додаткової заробітної плати -- це виплати, пов'язані з надбавками і доплатами, які передбачені чинним законодавством, а також оплата передбачених законодавством щорічних і додаткових відпусток та робочого часу працівників, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків.

Фонд основної заробітної плати і фонд додаткової заробітної плати разом створюють загальний фонд заробітної плати підприємства.

До інших заохочувальних і компенсаційних виплат з ФОП належать винагороди за підсумками роботи за рік, суми наданих трудових і соціальних пільг працівникам, а також матеріальної допомоги.

Таблиця 5 Розрахунок фонду оплати праці на вирощування бройлерів

Показник

Основна пташниця

Допоміжна пташниця до 10 днів

Слюсар

Середнє поголів'я птиці,гол

6000

6000

6000

Чисельність працівників

2

2

2

Норма обслуговування,гол

3000

3000

3000

Кількість днів вирощування,дні

42

10

42

Тарифний розряд роботи

V

V

Vрем

Денна тарифна ставка, грн

105.90

105.90

96.89

Оплата праці по тарифу, грн

8895.60

2118.00

8138.76

За продукцію 25%

2223.90

529.50

2034.69

За майстерність 10%

889.56

211.80

813.87

Нарахування відпускних 16%

1423.30

338.88

1302.20\

Виплати за стаж роботи 8%

711.65

169.44

1302.20

Нарахування на оплату праці, грн

1957.03

465.96

1790.52

Всього оплата праці з нарахуванням, грн

16101.04

3833.58

14080.04

Загальний фонд оплати праці,грн

34014.66

Робота пташниці-оператора, зайнятої на обслуговуванні курчат-бройлерів, тарифікується за V розрядом тарифної сітки для працівників тваринництва . Денна тарифна ставка за визначеним розрядом становить 105.90грн., загальна оплата праці по тарифу за період вирощування птиці 42 днів становить 8895.60 грн.,доплата за продукцію - 2223.90грн.,доплата за майстерність - 889.56 грн, доплата за стаж - 711.65грн. Оплата праці з нарахуванням становить 16101.04 грн.

Праця слюсаря-оператора тарифікується за V розрядом тарифної сітки працівників ремонтно-механічних майстерень. Денна тарифна ставка слюсаря за 7-годинну зміну становитиме 96.89грн., загальна оплата праці по тарифу за період вирощування птиці 42 днів становить 8138.76 грн., доплата за продукцію - 2034.69 грн.,доплата за майстерність - 813.67грн, доплата за стаж - 651.10грн.Оплата праці з нарахуванням становить 14080.04 грн.

Кількість підмінних працівників визначається множенням кількості основних (підзмінна чисельність) на співвідношення між кількістю неробочих і робочих днів за рік. Кількість неробочих днів за рік залежить від тривалості відпусток і періодичності підміни - вихідних і святкових днів. Так, за 52 вихідних днях на рік, 8 святкових і 24 відпускних співвідношення неробочих і робочих днів становить 0,2989 або 29,9 %.

Робота допоміжної пташниці-оператора, зайнятої на обслуговуванні курчат-бройлерів, тарифікується за V розрядом тарифної сітки для працівників тваринництва . Денна тарифна ставка за визначеним розрядом становить 105.90 грн., загальна оплата праці по тарифу за період вирощування птиці становить 2118.00 грн., доплата за продукцію - 529.50 грн.,доплата за майстерність - 211.80 грн,доплата за стаж - 169.44грн. Оплата праці з нарахуванням становить3833.58грн.

Загальний фонд оплати праці за весь період вирощування становить 34014.66 грн.

Важливою статтею витрат при вирощування бройлерів є витрати на корми.

Годівля бройлерів буде проводитися комбікормами.

Комбінований корм (Комбікорм) -- це однорідні суміші очищених, змелених і спеціально підготовлених кормів і кормових джерел, які приготовані за науково обґрунтованими рецептами і призначені для згодовування окремим видам, виробничим і статевим групам тварин. При цьому вони забезпечують максимальну конверсію поживних речовин в якісну продукцію тваринництва.

Використання комбікормів дадуть такі переваги :

- знижується витрата кормів на одиницю продукції.

- у складі комбікорму можна використовувати ряд елементів, які не застосовуються окремо через поганий смак, запах, структуру

- комбікорму можна надати форму, зручну для згодовування.

Годівля птиці буде проводиться комбікормами Best Mix. Комбікорми даної марки виготовляються за бельгійською системою контролю та якості для суворого дотримання рецептури. До складу даного комбікорму входить склад: пшениця, ячмінь, висівки, шрот соєвий, макуха соєва, екструдат соєвий, шрот соняшниковий, макуха соняшникова, рибне борошно, глютен кукурудзяний, вапняк, крейда, черепашка, монокальцій фосфат, олія рослинна, сода харчова, амінокислоти, вітамінно-мінеральний комплекс, премікс, холін - хлорид, адсорбент токсинів, кокцидіостатик, антиоксидант, ароматизатор, підкислювач, мультиензимних композиція, фітаза .

Планова потреба в кормах визначається множення потреби в комбікорму на все поголів'я на вартість 1 кг комбікорму(таб. 6)

Таблиця 6 Планова потреба в кормах

Назва комбікорму

Період використання

Норма потреби комбікорму на одну голову за період, г

Потреба в комбікормах на все поголів'я, кг

Вартість кг комбікорму

Загальна вартість комбікорму

ПК ВМ В 8200 Best Mix

від народження по 7 днів

134

804

10,75

8643

ПК ВМ В 8205 Best Mix

від8 -21

948

5688

10,30

58586.4

ПК ВМ В 8206 Best Mix

від 22-42

3450

20700

9,60

198720

Від моменту народження до 7-денного віку годівля буде проводитись комбікормом ПК ВМ В 8200 Best Mix),норма витрат корму на одну голову за даний період - 134г., потреба в даному комбікорму - 402 кг., годівля бройлерів від 8-денного до 21-денного віку буде проводиться комбікормом ПК ВМ В 8205 Best Mix., норма витрат корму на одну голову за даний період - 948г., потреба в даному комбікорму - 5688 кг., годівля бройлерів від 22-денного до 42-денного віку буде проводиться комбікормом ПК ВМ В 8205 Best Mix., норма витрат корму на одну голову за даний період 3450г.,потреба в даному комбікорму - 20700.,

До собівартості м'яса птиці також включають витрати на електроенергію, водопостачання, ветеринарні препарати, амортизація,ремонти, вартість підстилки і т.д.(таб. 7)

Таблиця 7 Прямі витрати на виробництво м'яса птиці

Статті витрат

Норматив витрат на одну голову

Норматив витрат на все поголів'я (в натуральному вимірі)

Ціна за од.,грн.

Витрати на все поголів'я птиці у грошовому виразі, грн

Електроенергія, кВт

1,80

10800,00

1.80

19440.00

Водопостачання, л

5,40

32400.00

6,444

208.66

Ветеринарні препарати, грн.

0,50

-

-

3000,00

Амортизація та ремонти, грн

2.5

-

-

12300.00

Підстилка,ц

0,5

3000.00

5,8667

17600,10

Вартість курчат,грн

15,00

-

-

90000,00

Норма витрат електроенергії на одну голову за весь період вирощування бройлерів становить 1,8 кВт, на все поголів'я - 10800 кВт, вартість 1 кВт становить 1.80 грн.,у грошовому виразі витрати на електроенергію дорівнюють 19440.00грн. Норма витрат води на одну голову за весь період вирощування бройлерів становить 5,4л, на все поголів'я - 32400 л, у грошовому виразі витрати на водопостачання дорівнюють 208.66грн. Норма витрат ветпрепаратів на одну голову за весь період вирощування бройлерів становить 0,24грн,на все поголів'я 3000,00грн.

Норма витрат грошових коштів на амортизацію і ремонти на одну голову за весь період вирощування бройлерів становить 2.05грн,на все поголів'я - 12300,00грн. Витрати на закупку курчат бройлерів становлять 90000 грн.( по ціні 15,00грн за курча).

Законодавством визначені витрати, які можна пов'язати з випуском різних видів продукції, наданням низки послуг і виконанням декількох типів робіт. Це непрямі витрати. Їх включають до собівартості того чи іншого виду продукції, робіт або послуг у певному облікової політикою організації порядку. Ці витрати попередньо акумулюються на окремих бухгалтерських рахунках обліку і списуються після закінчення звітного періоду. Існують дві групи непрямих витрат - загальновиробничі і загальногосподарські. Загальногосподарські витрати - це витрати, які несе підприємство на виконання функції обслуговування та управління своїх підрозділів, які відносяться як до основного, так і допоміжного виробництва. Загальногосподарські витрати включають в себе:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.