Комплекс машин для виробництва кукурудзи на зерно за енергозберігаючою технологією з розробкою операційної технології сівби з внесенням мінеральних добрив у спільному українсько-польському підприємстві "Еко-Міван"

Розарховуємо витрату палива і змінну продуктивність

ф=0.8 Tp=7Ч0.8=5.6

Qp=16.0

Qxx=10 для МТЗ - 80

Qzz=0.7

Вр=5,6м

Vp=9.9км/год

Wзм=0,1Ч5,6Ч9,9Ч7Ч0,8=31,04га

1. ,

де, - робоча довжина загінки;

= 838 - 2 · 16 = 806

E - ширина поворотної смуги;

- робоча швидкість агрегату км/год;

- час повороту агрегату в кінці загінки.

Час повороту загінки приймається і він становить 2 хв.

2 · 0,03 = 17,76 = 0,17 год.

2. Визначаєм продуктивність за цикл:

,

11,2 · 6,3 · 0,17 ·0,82 = 0,98 га/ц

Всі дані беруть із попередніх розрахунків.

3. Визначаєм кількість циклів за зміну:

,

= 36,9 ц.

4. Визначаєм витрату палива за зміну:

,

= 93,38

Визначення потреби палива та нафтопродуктів в господарстві для виконання всіх механізованих робіт. Раціональне використання нафтопродуктів великою мірою залежить від правильного використанн їх та обгрунтування річної річної потреби. Річну потребу визначають на основі плану механізованих робіт та норм витрати палива но одиницю роботи. Потребу в ПММ в курсовій роботі визначаєм лише на виконання робіт тракторами і комбайнами. Розрахунок потреби в ПММ виконується для кожної марки трактора окремо, крім потреби палива необхідного для виконання тракторних робіт додається витрата палива на холості переїзди тракторів, переміщення с/г машин в господарстві, з поля на поле. Ці витрати становлять в межах 3- 5% від витрати на виконання операції.

3.3 Підготовка поля і агрегату до роботи

Ефективне використання агрегатів і якість виконання операції залежить від правильної підготовки поля. Так в пояснювальній записці розроблено ряд заходів з підготовки поля до виконання зазначеної в завданні технологічної операції.

Підготовка поля включає такі елементи:

1. Огляд поля з метою усунення перешкод які негативно впливають на якість виконання операції і продуктивність агрегату.

2. Вибір напрямку і способу руху, при цьому враховують агротехнічні вимоги до операції та особливості агрегату. При виборі способу руху потрібно враховувати вид робіт, форму поля та довжину гонів. Вибраний спосіб руху повинен забезпечувати найбільшу продуктивність і економію роботи агрегату, а також додержання агротехнічних вимог.

3. Відмітка поворотних смуг входить до підготовки поля. Для гонових способів руху на кінцях загінок треба залишити смуги для холостих проїздів, ширина поворотної смуги залежить від складу агрегату і видів поворотів.

Ширина поворотної смуги в загінці регламентується умовами:

- Можливістю безперешкодного повороту агрегату;

- Необхідністю виконання інших операцій (після посіву - міжрядний обробіток, догляд за рослинами, збиральні роботи);

- Ширина поворотної смуги повинна бути мінімальна і відповідати кратності робочої ширини захвату.

Мінімальна ширина поворотної смуги для безпетлевих поворотів:

де Rn- мінімальний радіус повороту агрегату, м;

l - кінематична довжина виїзду агрегату

l=(0.3-0.6)la

la - кінематична довжина агрегату

Rn=QK Ч Rm

QK = 1.58

Rmin =1.1Bp=1.1Ч5.6=6.16

Bp=BK=5.6м.

Визначаємо ширину загінки

1007 м

Кількість загінок визначаємо за формулою:

Приймаємо 1 загінку.

Порядок роботи агрегатів в загінці залежить від запасу робочого ходу,

=== 4675 м.

Визначаємо робочу довжину гонів:

=838 - 216=806м.

Запас робочого ходу більший за довжину гону, тому заправленого добривами агрегату цілком достатньо на робочий хід.

Розрахуємо кількість проходів агрегату для опорожнення кузова

Де - довжина гонів - 1000 м

Підготовка трактора до роботи зі сівалкою СУПН-8

Ця підготовка включає ряд загальних операцій, а також специфічних, зв'язаних з особливостями конструкції пневматичної сівалки СУПН-8, обладнаної гідроприводом ексгаустера, системою контролю посіву, гідроприводу маркерів.

Тиск у шинах задніх коліс трактора встановлюють 0,1- 0,14мПа, передніх - 0,17мПа.

Колія коліс трактора повинна бути 1400мм.

Регулюють систему навіски в тракторі: довжину розкосів( відстань від центру шарнірів до центру отвору у витку розкосу) встановлюють 515мм, вилки розкосів з'єднюють з нижніми тягами тільки через довгасті отвори. Довжину центральної тяги встановлюють попередньо в межах 600-650мм.

Для збільшення повздовжньої стійкості на трактор навішують вантажі, довантажуючи передні колеса. На трактор МТЗ-80 вантажі(масою 200кг) навішують на спеціальному кронштейні і прикріплюють з переду трактора до його лонжеронів.

Рівень масла в баку гідросистеми повинен відповідати нормі. Масло обов'язково повинно бути чисте і відповідати потребам для сівалки СУПН-8.

Підготовку трактора завершують навіскою рами атозчіпки. Для цього нижні тяги навіски, вирівняні горизонтальній площині і з'єднані з прорізами вилок розкосів, надівають на пальці рамки, після чого в отвори кожного пальця вставляють чеку і фіксують замком. Верхню тягу встановлюють між щоками авто зчіпки і кріплять штирем.

Під час підїзду трактора до сівалки рамка автозачепу повинна зайти в замок автоматичної сівалки до доторкування площини рамки і замка, потім включають гідросистему навіски на підйом. Після з'єднання автозчеплення сівалку опускають на рівну площадку і довжину верхньої тяги трактора , встановлюють її строго горизонтальному положенні, а за допомогою розтяжок брус сівалки ставлять паралельно усіх задніх коліс трактора. Відхилення відстані від осі задніх коліс до брусі не повинно перевищувати 20мм.

Для підключення гідромотора приводу ексгаустера сівалки вивідний маслопровід розподільника трактора з'єднують з виходом гідромотора через штуцер «Вхід» рукавом високого тиску. Замість розривної муфти краще встановлювати прохідний штуцер. Вихід гідромотора з'єднують рукавом тиску із заливою горловиною масляного баку трактора. У горловину вставляють перехідник і повертають його фіксуючи в пазах замка.

Підключаючи гідропривід маркера сівалки СУПН-8, з'єднуємо рукава високого тиску через запірний пристрій з правим боковим виводом маслопроводів трактора.

Пульт керування контролю посіву і рівня насіння закріплюємо на боковій стінці кабіни. Кабелі від пульта виводять ззаду трактора. Вилку кабелю живлення підключають до розетки електрообладнання.

Підключають рукав гідросистеми трактора до гідрометра приводу ексгаустера сівалки згідно зі схемою і перевіряють, чи відповідає напис «Вхід» на гідромоторі позначенню на схемі.

Розставляють сошники на задану ширину міжряддя. Для цього піднімають і опускають сівалку на підставки, забезпечивши вільне обертання прикочуючи катків. На брусі рами в місцях кріплення посівних секцій є лунки, що відповідають відстані між посівними секціями з міжряддя 70см.

Встановлюють сошник на задану глибину посіву зерен. Необхідна глибина ходу кожного сошника окремо забезпечується перестановкою знімного шплінта в отворах регулюючої куліси. Один отвір куліси відповідає зміні глибини сошника на 1см. Мінімальна глибина ходу сошника досягається при установці шплінта в нижній отвір куліси, максимально - у верхній.

Встановлюють висівні апарати на задану норму висіву, поставивши висівні диски з відповідним числом отворів і вибравши передаточне число в механізмі приводу дисків згідно з таблицею. Встановлюють передаточне число, переставляючи ланцюг на відповідній зірочці коробки передач. Для цього, перекручуючи рукоятку, послаблюють ланцюг механізму передач і, відкривши кришку коробки, переміщують рукояткою блоки з трьох і п'яти зірочок на валах у потрібне положення. При необхідності, збільшуючи норму висіву, міняють місцями зірочки на валу трансмісії і на вихідному валу.

Оптимальна норма висіву насіння:

де Кс - кількість насіння висіяних на га, шт.;

Кр - кількість рослин на 1га перед збиранням, шт.;

gc - кількість насіння на 1м рядка, шт.;

м - ширина міжрядь,м.;

Р - можливість проростання рослин з висіяних у долях одиниці, відсоток схожості.

3.4 Контроль якості роботи агрегату

Показник	Градація нормативів	Бал	Спосіб визначення
Відхилення від заданої	До± 1		Перевірити на першому робочому
глибини посіву насіння,	Понад ± 1	0	проході агрегату. Відкрити насіння не
см			менше ніж у 3-5 місцях на всій ширині
			захвату сівалки і заміряти глибину
			посіву.
Відхилення від серед-	До±5	3	Відкрити насіння на їм рядка по всій
ньої кількості насіння	±5 ...± 10	2	ширині захвату сівалки і підрахувати
На 1см рядка від заданого,	Понад ± 5	0	середню кількість їх на їм рядка.
відсотока			Перевірити після другого і третього
			проходу агрегату.
Відхилення ширини	До ±5	2	Відкрити насіння в рядках, що
стикових міжрядь, см	Понад ± 5	0	прилягають до стикового міжряддя, не
			менше ніж у п'яти місцях за довжиною і
			звіряти відстань між рядками лінійкою
			або рулеткою.
Відхилення від прямо-	ДоЗ	2	Відобразити шнуром на довжині 50 м
лінійності рядків, см	4-8	1	базову лінію і через 0,5 м заміряти
	Понад 8	0	лінійкою або рулеткою відхилення від
			цієї лінії.



3.5 Заходи охорони навколишнього середовища при виконанні сільськогосподарських робіт

ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ ШКІДЛИВИМИ ВИКИДАМИ МАШИН ТА ЇХ ДІЯ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКУ ПРОДУКЦІЮ

Серед джерел забруднення атмосфери основне місце посідає автотехногенний вплив, при цьому 80-90% належать мобільній сільськогосподарській техніці. Атмосферне повітря забруднюють мобільні сільськогосподарські агрегати і автотранспорт. При цьому викиди відпрацьованих газів двигунів внутрішнього згорання (ДВЗ) відбуваються на рівні дихальних шляхів людини. Важкі фракції високотоксичних викидів акумулюються на поверхні ґрунту, листках та плодах, а легкі фракції, створюючи аерозолі, розповсюджуються разом з повітрям на великі відстані. Крім цього, екологічний стан ускладнюється через погіршення технічного стану мобільної сільськогосподарської техніки, недостатній контроль за її експлуатацією та використанням неякісного палива.

У літературних джерелах ще недостатньо даних про шкідливий вплив відпрацьованих газів (ВГ) автотракторних і комбайнових двигунів на сільськогосподарські культури, особливо на продукцію овочівництва та садівництва, яка часто потрапляє в організм людини без спеціального технологічного обробітку. В недостатній мірі проводяться дослідження по виявленню негативного впливу ВГ мобільної техніки на врожайність і якість сільськогосподарської продукції. Соціально-економічні наслідки забруднення природного середовища змушують детально виявляти причини підвищення токсичності і димності відпрацьованих газів автотракторних і комбайнових двигунів та шукати шляхи для їх нейтралізації чи зменшення.

Сучасні високоефективні овочеві і садові фітоценози потребують ретельного догляду протягом вегетаційного періоду з метою отримання плодів високої якості. Сьогодні основні виробничі затрати в овочівництві та садівництві пов'язані лише з обробітком ґрунту та захистом рослин від шкідників та хвороб. Викиди продуктів згорання автомобільних, тракторних та інших мобільних агрегатів в овочевих і яблуневих фітоценозах поки що нас не турбують.

Але дослідження наші та інших авторів показали, що сукупна дія агресивних домішок у повітрі при підвищеній вологості і температурних коливаннях сприяє утворенню токсичних сполук, що нагромаджуються в атмосфері і акумулюються в ґрунті. Тому екологічна шкідливість двигунів мобільної сільськогосподарської техніки має оцінюватись не лише впливом на атмосферу, а й дією на грунт і рослини, а через вирощувані плоди -- на організм людини.

Зменшення забруднення довкілля шкідливими викидами автомобілів, тракторних агрегатів і самохідних комбайнів та їх дія на продукцію сільськогосподарського виробництва залежить від екологічної культури і дисципліни водіїв автомобілів, трактористів, комбайнерів та наявність ефективної системи екологічної підготовки і підвищення кваліфікації інженерно-технічного та інших працівників аграрного сектору економіки різних форм власності.

Мобільні сільськогосподарські машини являються джерелом забруднення атмосфери що негативно впливає на здоров'я людини. Внаслідок недосконалості процесу сумішоутворювання, що є наслідком неправильного регулювання паливної апаратури, під час роботи ДВЗ виділяється сажа, яка складається, в основному, з частинок вуглецю. Особливо небезпечна сажа як переносник канцерогенних поліциклічних ароматичних вуглеводів. Сажа -- це завислі в повітрі найдрібніші часточки розміром до 0,15 мкм, на поверхні яких адсорбується найсильніша канцерогенна речовина бензапірен (С20Н12), який за звичайних умов має вигляд твердих кристалів жовтого кольору з температурою плавлення 179°С. Потрапляючи в організм людини чи тварини, канцероген, як правило, не виводиться з нього. Вібувається поступове нагромадження його до концентрацій, шкідливих для організму. Дослідженнями встановлено, що при роботі тракторів ЮМЗ-6Л та МТЗ-80 концентрація бензапірену, що потрапляє у відкритий ґрунт становить 59 мкг/кг (гранична норма 20 мкг/кг). При роботі тракторного дизеля в повітря надходить в середньому до 17 кг сажі на одну тонну спалюваного пального, що становить 30-90% загальної токсичності агрегату, залежно від технічного стану і режиму роботи двигуна.

Одним з ефективних шляхів зниження забруднення повітря від двигунів внутрішнього згоряння є поліпшення якості палива, заміна двигунів на екологічно чисті газотурбінні чи електричні, впровадження нейтралізаторів, одержання альтернативних видів палива тощо.

В умовах ринкових відносин екологічно чиста сільськогосподарська продукція є показником її конкурентоспроможності, а тому кожен працівник сільського господарства, механізатор, фермер повинен турбуватися про посилення режиму екологічної безпечності, зокрема щодо роботи тракторних агрегатів і самохідних комбайнів.

ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РЕМОНТНИХ РОБІТ

При проведенні ремонтних робіт здійснюються механічна обробка металів, зварювання, фарбування, заміна відпрацьованого машинного масла тощо. Кожен з цих видів ремонтних робіт з порушенням відповідних технологій наносить шкоду довкіллю.

Зварювальні роботи. При проведенні зварювальних робіт в атмосферу потрапляють токсичні гази і пил. Ручне електродугове зварювання електродами з покриттями і зварювання в середовищі захисних газів електродом, що плавиться, супроводжується виділенням дрібнодисперсного пилу. Зварювальний пил на 99% складається з часток розміром від однієї тисячної частки мікрона до 1 мкм. Хімічний склад забруднень, що виділяються при зварюванні, в основному залежить від зварювальних матеріалів і меншою мірою від хімічного складу зварюваних металів.

При зварюванні під прошарком флюсу виділяється відносно невелика кількість пилу. Проте цей показник набагато зростає при засипанні флюсу в бункер і при складанні його залишків після зварювання cупроводжується виділенням шкідливих речовин і процес газового зварювання. Для скорочення викидів у атмосферу шкідливих газів, пилу і випарів необхідно регулярно перевіряти справність зварювального устаткування і пристосувань, інструменту і матеріалів, звертаючи особливу увагу на справність місцевої та загальнообмінної вентиляції.

Слюсарні роботи. Механічна обробка металів на верстаках супроводжується виділенням пилу і стружки, мастил і емульсій. Тому перед початком роботи на металообробних верстаках слід перевірити справність устаткування і витяжної вентиляції; регулярно здійснювати прибирання робочого місця від пилу, стружки, мастил, емульсії й обтирального матеріалу. Відходи від металообробки необхідно збирати в металеві ящики.

УЩІЛЬНЕННЯ ҐРУНТУ ХОДОВИМИ СИСТЕМАМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ТЕХНІКИ

Основним завданням обробітку ґрунту є оптимізація його фізичного стану, який характеризується структурно-агрегатним складом, щільністю, загальною і диференційованою шпаруватістю, водоутримувальною здатністю і показниками механічних властивостей.

Для нормального розвитку рослин серед головних кількісних показників фізичного стану ґрунту важливе значення має його щільність.

Щільність ґрунту є показником його основних властивостей, важливих для росту рослин. Від неї залежать водний, повітряний, тепловий, поживний режими і біологічна активність ґрунту. Оптимальна для польових культур щільність становить 1-1,3 г/см3. Значно гірше рослини ростуть при щільності 1,5-1,6 г/см3.

Енергонасичені потужні трактори, комбайни та інші мобільні і причіпні сільськогосподарські машини своєю ходовою системою впливають на щільність ґрунту. Для тракторів питомий тиск становить 100-200 кПа, причепів і машин для внесення добрив 140-420, автомобілів КАМАЗ-5320 досягає 450-700 кПа, що в 3-6 разів перевищує агротехнічні нормативи: 40-60 кПа весняних робіт, 70-100 -- для основного обробітку та підготовки ґрунту під озимі і 100-150 кПа -- для транспортних робіт. За сезон поле піддається механічному ущільненню різними механізмами в середньому 3-5, а на площах просапних культур -- 8-12 разів. Внаслідок цього погіршується водний, повітряний, поживний режими, фізичні властивості ґрунту, що негативно позначається на умовах розвитку культур.

3.6 Порядок складання операційно-технологічної карти

Для широкого впровадження досягнень науки і техніки передового досвіду в с/г виробництво велике значення має робота тракторних агрегатів за науково обґрунтованими операційно-технологічними картами. Операційно-технологічній карті є наступні розділи:

1. умови роботи (в умовах роботи подається площа культури, довжина гонів, величина підйому поля, питомий опір ґрунту, глибина обробітку при виконанні операції);

2. агротехнічні вимоги (ці вимоги виписують із розділу 3.1 курсової роботи);

3. склад агрегату і підготовка його до роботи (виписується із розділу 3.2 і 3.3);

4. підготовка поля, спосіб руху, швидкість руху (береться з розділу 3.3 і 3,4 );

5. показники організації процесу (береться із розрахунку розділу 3.4).

6. контроль за якістю беремо із розділу 3.4.



4. Економічна частина

4.1 Розрахунок прямих експлуатаційних витрат на одиницю роботи при виконанні заданої операції

Величина прямих експлуатаційних витратна одиницю роботи є важливим економічним показником доцільності застосування запропонованих машин і прийнятої організаційної форми виконання операції. Ми виконуємо економічні обґрунтування виконання операції при підготовці ґрунту до садіння картоплі .

Експлуатаційні витрати (грн./га) на виконання операції визначаємо за формулою:

грн/га

де, - оплата праці механізатора, грн./га;

- вартість ПММ, грн./га;

- амортизаційні відрахування на капітальний ремонт, грн./га;

- амортизаційні відрахування на потоковий ремонт і ТО МТА.

1. Оплата праці механізаторів визначається по формулі:

грн/га

де, - кількість механізаторів що обслуговує агрегат (n = 1);

- оплата праці за змінну норму виробітку трактористом-машиністом;

- відрахування на соціальне страхування (від оплати праці механізатора).

Оплата праці визначається по формулі:

, грн.

основна заробітна плата механізатора визначається виходячи із тарифної ставки механізатора. Тарифна ставка механізатора становить 28,47 грн/зм.

10% від основної заробітної плати (2,8) грн./зм;

- 20% (5,6) грн./зм;

- 8,54% (2,4) грн./зм;

- 10% (2,8) грн/зм.

Тоді основна праця механізатора дорівнює сумі основної заробітної плати і додаткової і становить 42,17 грн/зм.

Після визначення оплати праці визначаємо відрахування на соціальне страхування

= 42,17 = 1,7 грн.

1,1 грн/га

Отже, = 1,1 грн/га

2. Визначаємо вартість палива і мастильних матеріалів по формулі:

,

2,28 · 25,7 = 58,59 грн/га .

де, - комплексна ціна палива в поточному році. Комплексна ціна враховує вартість палива та інших мастильних матеріалів,якщо в даний момент ціна дизельного палива становить 21 грн, витрата мастильних матеріалів становить 1% від витраченого палива. Тоді вартість палива становить:

21 +4,7 = 25,7 грн.

3. Визначаємо відрахування на капітальний, поточний ремонт і ТО:

грн/га

грн/га

де, - балансова ціна трактора (119000 грн);

- амортизаційне відрахування для трактора на капітальний ремонт і становить 12,5%;22%- відповідно

- балансова вартість с/г машини береться із технічної характеристики с/г машини і становить 34000 грн;

- амортизаційні відрахування на с/г машини і вона може коливатись від 12 і 20% відповідно;

- береться із попередніх розрахунків.

= 3,9 грн/га

= 6,65 грн/га

Отже, С = 1,1 + 58,59 + 3,9+ 6,65 = 67,24 грн/га

Згідно зроблених розрахунків витрати на 1 га виконаної роботи становлять 67,24 грн. аналізуючи статті витрат можна зробити висновок, що найбільше витрат затрачається на паливо, менше витрат на капітальний ремонт . Звідси основною статтею зниження собівартості виконання робіт є зниження вартості пального, що затрачається на виконання операції.



Висновки і пропозиції

Щоб вміти отримувати високі врожаї сьогоднішній студент повинен мати теоретичні знання і практичні навики боротьби із шкідниками, хворобами і бурянами сільськогосподарських культур, з питань правильного використання мінеральних і органічних добрив для одержання високих та стійких урожаїв сільськогосподарських культур відповідної якості, організації агрохімічного захисту, підбору сільськогосподарської техніки.

Проблема використання та раціонального комплектування МТП передбачає вирішення актуальних питань, таких як обґрунтування системи машин господарств, структура машин та кількісний склад.

Особливе місце займає розробка операційно-технічних на найбільші трудомісткі операції по вирощуванні основних с/г культур. Такі розробки дають можливість раціонально використати наявну техніку господарств, організованій на науковій основі їх роботу зменшити затрати на вирощування с/г культур.

Важливе місце в цих розробках відводиться економії ПММ, адже як видно з розрахунків її доля в собівартості робіт становить до 60% , в той час коли в Україні виникають проблеми з енергоносіями.

При правильній агрегації роботи можна досягти економічного ефекту, як видно з розрахунків курсової роботи, навіть при внесенні органічних добрив при вирощуванні картоплі.



Література

1. Ільченко В.Ю., Нагірний Ю.П. «Машиновикористання в землеробстві» Київ. Урожай 1996 р.

2. Діденко М. К. «Експлуатація машинно-тракторного парку» Київ. Вища школа. 1976 р.

3. Пристапчук Л.С. «Типові норми та механізовані сільськогосподарські роботи» Київ. Урожай. 1982 р.

4. . Діденко М.К. «Експлуатація машинно-тракторного парку» Київ. Вища школа. 1984 р.

5.Іващина М.Б. Машиновикористання вземлеробстві.- Немішаєве: НМЦ, 2003.

6.Механізація сільського господарства.Методичні рекомендації.- Немішаєве: НМЦ.2006.

7.Войтюк Д.Г.,Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. Підручник.- К.:Каравела. 2011р.

8. Стецишин П.О.,Пиндус В.В, Краснянська В.О., «Посібник технолога сільськогосподарських підприємств»

9. М.А. Ружицький, В.І. Рябець,В.М. Кіяшко «Експлуатація машин і обладнання»

Размещено на Allbest.ru