Організація обліку дебіторської заборгованості відповідно до П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість на підприємстві"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Відокремлений підрозділ

Національного університету біоресурсів

і природокористування України «Ірпінський економічний коледж»

Відділення з підготовки молодших спеціалістів

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Бухгалтерський облік»

На тему: Організація обліку дебіторської заборгованості відповідно до П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість на підприємстві"

Виконала студентка

ІІІ курсу 4Б-

Керівник Лазебна Людмила



План

Вступ

Розділ 1. Виробничо-фінансова характеристика ВСК «Здвиж»

Розділ 2. Теоретичні основи обліку дебіторської заборгованості

2.1 П(С)БО №10 «Дебіторська заборгованість

2.2 Економічний зміст розрахункової операції

2.3 Поточна дебіторська заборгованість

2.4 Довгострокова дебіторська заборгованість

Розділ 3. Порядок обліку та списання дебіторської заборгованості

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки



Вступ

Постійно зростаюче переливання оборотних засобів у запаси - це безумовно суттєва причина росту кредиторської заборгованості. В цих запасах прихована збитковість підприємств України. На збільшення запасів також впливають інфляційні очікування. Ймовірно, що значна доля того, що числиться в запасах, у дійсності давно перероблена і не один раз продана продукція, і все в тому ж безподатковому секторі.

Можна сказати, що в значній мірі, причиною економічної кризи в нашій країні являється криза платежів, яка проявляється у тому, що підприємства не здійснюють платежі одне одному за товари, роботи і послуги. Цей процес супроводжується ростом дебіторсько-кредиторської заборгованості при розрахунках між суб'єктами підприємницької діяльності.

У країнах з розвинутою ринковою економікою підприємства (виробники) не залежать від своєчасного перерахування грошей покупцями їх продукції. Вони мають змогу безперешкодно перетворювати грошові вимоги на гроші, під заставу грошових вимог (векселів) одержувати кредит, здійснювати їх дисконт. До того ж, вони можуть шляхом проведення факторингових операцій відразу після відвантаження товарів покупцям продати комерційним банкам чи спеціальним конторам борги останніх, передоручивши їм ще й ведення своїх рахунків. Для таких посередницьких функцій й виникли спеціальні установи - комерційні банки. Українські ж банки, поки що, не стали посередниками у розрахунках і опорою підприємств в нових умовах господарювання. Вітчизняні підприємства не можуть розраховувати на регулярне, стабільне, надійне і безперешкодне користування не на «здирницьких» умовах банківськими кредитами, будувати на взаємному співробітництві свою діяльність, своєчасно отримувати кредитні ресурси. Давно назріла потреба переорієнтації банківської діяльності з грошової спекуляції на роботу з платіжними вимогами і зобов'язаннями; відродження комерційного кредиту та надання боргам майнового статусу; створення умов для безперешкодного перетворення грошових вимог і зобов'язань на гроші, їх взаємного погашення і переуступання. Таким чином, доки в Україні не організоване ефективне грошово-кредитне обслуговування підприємств-виробників, проблема неплатежів вирішена не буде.

Актуальність теми курсової роботи визначається важливістю удосконалення організації розрахунків, зокрема безготівкових, у розв'язанні глобальних економічних проблем України, і необхідністю трансформації бухгалтерського обліку та аудиту розрахунків відповідно до економічних відносин ринкового спрямування.

Саме ефективна організація розрахунків повинна активно сприяти зміцненню договірної дисципліни; підвищенню відповідальності підприємств за своєчасне і в повному обсязі здійснення платежів за всіма зобов'язаннями; прискоренню обороту оборотних коштів; зменшенню видатків обігу; ефективному використанню тимчасово вільних коштів та іншого.

Метою курсової роботи є обґрунтування теоретичних і дослідження методологічних положень з обліку розрахунків, а також розробка практичних рекомендацій по удосконаленню організації обліку розрахунків та їх аудиту.

Об'єктом курсової роботє ВСК «Здвиж». Відповідно до об'єкту, предметом курсової роботи є облік розрахунків з покупцями та замовниками; облік розрахунків з постачальниками та підрядниками; облік розрахунків з оплати праці; обліку розрахунків з бюджетом; облік розрахунків за соціальним страхуванням; облік розрахунків з іншими дебіторами.

Значне місце в роботі буде посідати вивчення механізмів управління дебіторською заборгованістю. Адже ж, саме від ефективності управління розрахунками на підприємстві в більшості і залежить його фінансовий стан.

Важливість управління дебіторською заборгованістю цілком зрозуміла. Дебіторська політика підприємства повинна бути побудована таким чином, щоб не допустити випадків несплати заборгованостями покупцями з одного боку, а з іншо-го - залучити нових покупців. Залучення нових покупців можливе шляхом впровадження знижок, збільшення строків сплати тощо. Будь-яке підприємство залежить від своїх дебіторів. Вони в значній мірі впливають на результати господарської діяльності підприємства.

Крім того, необхідно вчитися ефективно та раціонально використовувати позики, які можуть лише на деякий час вирішити проблему неплатоспроможності. Кредити мають бути економічно обґрунтованими і доцільними. Керівництво підприємства повинне чітко визначити необхідних розмір кредиту і те, чи окупляться відсотки за цей кредит в майбутньому.

Позикові кошти, безумовно, підвищують ринкову вартість підприємства, але вони повинні бути в такому розмірі, який не шкодить фінансовому стану, а навпаки підвищує його ліквідність та платоспроможність.

З урахуванням заданої мети, необхідно вирішити наступні завдання:

1. Дати виробничо-фінансову характеристику діяльності ВСК «Здвиж»

2. Розкрити економічний зміст та основи обліку дебіторської заборгованості.

3. Розглянути порядок обліку та списання дебіторської заборгованості.



1. Виробничо-фінансова характеристика ВСК «Здвиж»

Виробничий сільськогосподарський кооператив «Здвиж», розташований у пригородньому селі Шибене Бородянського району Київської області, на правому березі річки Здвиж. Територія господарства розташована в північній частині с. Шибене. Відстань від господарства до районного центра м. Бородянка - 15 км, до обласного центру м. Києва - 65 км, до найближчої залізничної станції м. Бородянки -15 км, від найближчого порту Київ річний - 60км. Господарство має вигідне розташування і хороші шляхи зв'язку.

Каналами реалізації ВСК «Здвиж» є реалізація продукції населенню, м'ясокомбінат, та молокозавод. Ці канали знаходяться на невеликій відстані від кооперативу, що є дуже зручно. Шляхи постачання та реалізації продукції обладнані асфальтованим покриттям.

Середньорічна кількість опадів припадає на літні місяці (червень, липень). Основний запас продуктивної вологи в ґрунті створюється за рахунок осінньо-зимових опадів. Район розташування господарства знаходяться в помірно-посушливій зоні лісостепу Полісся України. Кліматичні умови цієї зони за даними спостережень метеостанцій м. Бородянка та агро-кліматичного довідника по Київській області характеризується достатньою кількістю опадів, рівномірністю їх розподілу у різні періоди року. Клімат даного району помірно-континентальний, м'який, з достатнім зволоженням. Зима коротка, м'яка з частими сильними відлигами. Середня тривалість вегетаційного періоду 204 дні. Середня температура січня -6є, липня + 19,5є. За рік випадає 524 мм опадів, головним чином влітку. На цій території кристалічні породи покриті осадочними породами третинних та четвертинних відкладень. До третинних відкладень відносять пісок, а до четвертинних глину і лес. Макрорельєф середньохвильовий, на схилах залягають чорноземи звичайні мало гумусні середньо злиті та мало злиті. Зволоження ґрунтів здійснюється за рахунок атмосферних опадів.

Ці землі придатні для вирощування сільськогосподарських культур. ВСК «Здвиж» складається з двох основних галузей - рослинництва і тваринництва.

Таблиця 1. Розмір виробництва ВСК «Здвиж» за 2011-2013роки

Показники	2011	2012	2013	Відхилення 2012 від 2011	Відхилення 2013 від 2012
Вартість валової продукції, тис. грн. в т.ч.:	213812	219760	229153	5948	9393
рослинництво	74218	77544	79669	3326	2125
тваринництво	139594	142216	149484	2622	7268
Площа с. г. угідь всього, га,	249	242	233	-7	-9
у т.ч. взято в оренду, га	249	242	233	-7	-9
Середньорічна вартість основних і оборотних засобів, тис. грн.	376,7	384,2	390,9	7,5	6,7
Вартість товарної продукції всього по господарству, тис. грн.	201,8	209,5	214,8	7,7	5,3
Середньорічна чисельність працівників, зайнятих у сільському господарстві, чол.	14	11	12	-3	1
З них. Зайнятих у тваринництві	5	3	3	-2	-
З них. Зайнятих у тваринництві	9	8	9	-1	1
Поголів'я худоби умовні голови	157	141	150	-16	9

Виходячи з даних, розмір виробництва ВСК «Здвиж» за 2011-2013 роки видно, що: валова продукція сільського господарства у 2012 році підвищилась на 5948 грн., а саме на 102,8 %., а в 2013 відносно 2012 підвищилась на 9393 грн, а саме на 104,27%. В звітному році відносно базисному, збільшилась товарна продукція на 102,5%. Збільшення обсягів виробництва та підвищення виробництва продукції в основному зумовлене покращенням погодних умов, так як підприємство в виробництві та технологій виробництва продукції ніяких координальних змін не проводило. Земельна площа господарствау період з 2011 по 2013 рік, майже не змінювалась. Спеціалізацію сільськогосподарського виробництва можна визначити на основі товарної продукції.

Товарна продукція - це частина валової продукції, виготовленої сільськогосподарськими підприємствами для реалізації. Розраховується в натуральному виразі і грошовій оцінці. Враховує сільськогосподарські товари продані населенню, державі підприємством. По складу і структурі товарної сільськогосподарської продукції ВСК «Здвиж» за 2011-2013 роки можна зробити висновки, що продукція зернових культур у 2009 році збільшилась, її питома вага в структурі товарної продукції склала 107,34%, це відбулося внаслідок того, що збільшилась врожайність зернових культур. Реалізація скотарської продукції в звітному році порівняно з базисним, збільшилась на 105,1%. Це зумовлене тим, що підприємство має стійкі канали реалізації. ВСК «Здвиж » має малий рівень спеціалізації.

Основні економічні показники господарської діяльності підприємства. Головний засіб виробництва в сільському господарстві - земля. Її основна властивість утворювати споживчу вартість. Її функціонування, як засобу і предмету праці - родючість. Економічна оцінка використання земля враховує не тільки природні властивості, а також враховують рівень інтенсивності господарювання. Структура земельних угідь ВСК «Здвиж» можна сказати, що кількість земельних угідь в господарстві постійно зменшується. Спостерігається трансформація земель, пасовища віддали під сінокоси. Функцію по безперебійному обслуговуванню виробництва виконують оборотні засоби.

Оборотні засоби - це сукупність грошових коштів, які вкладені в оборотні фонди і фонди обігу. Якщо брати до уваги показники ефективності використання оборотних засобів в ВСК «Здвиж», то середньорічна вартість оборотних засобів зросла на 103,77%, або на 14,2тис. грн.. в 2013 році відносно 2011 року.. Час, протягом якого оборотні засоби повертаються господарству зменшився на 91 день і складає 217 днів. Виробництво в сільському господарстві не можливо без трудових ресурсів.

Трудові ресурси - це частина населення, яка має сукупність фізичних і духовних здібностей, що дають змогу працювати. В господарстві до трудових ресурсів належать особи, які уклали з ним трудові угоди, зараховані до складу працівників і працюють в їхній галузі виробництва.

Забезпечення ВСК «Здвиж» робочою силою і рівень її використання на протязі 2011-2013 років, свідчить про те, що чисельність працівників в господарстві майже не змінюється. Забезпечення стабільного або достатнього продовольчого постачання зумовлене необхідністю збільшення виробництва. Одним з таких шляхів є інтенсифікація. Під інтенсифікацією розуміють напрямок розширеного відтворення, при якому зростання розміру виробництва продукції досягається на основі підвищення кваліфікації робочої сили, посилення стимулів праці, вдосконалення організації виробництва, впровадження ефективних засобів виробництва. Щодо економічної оцінки ефективності інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, то ми можемо сказати, що валова продукція в 2013 році відносно 2011 року збільшилось на 107,17%, або 15341 грн. Це пов'язане з тим, що в 2013 році було вироблено продукції найбільше.

Таблиця 2. Фінансові результати діяльності ВСК «Здвиж» за 2011- 2013 роки

Назва	2011	2012	2013	2013 до:(%)	У середньому за 3 роки, грн
				2011	2012
Дохід від реалізації продукції	639,7	647,4	630	98,48	97,31	639,0
Не прямі податки та інші вирахування з доходу	0	0	0	0	0	0
Чистий дохід	639,7	647,4	630	98,48	97,31	639,0
Інші операційні доходи	0	0	0	0	0	0
Інші доходи	0	0	0	0	0	0
Разом чисті доходи	639,7	647,4	630	98,48	97,31	639,0
Собівартість реалізованої продукції	381,1	376,5	390,9	102,57	103,82	382,8
Інші операційні витрати	268,9	0	437,9	162,85	0	235,6
Інші витрати	0	242,4	0	0	0	80,8
Разом витрати	650	618,9	828,8	127,51	133,91	699,2
Фінансовий результат до оподаткування	10,3	28,5	198,8	1930	697,54	79,2
Чистий прибуток (збиток)	10,3	28,5	198,8	1930	697,54	79,2

Проаналізувавши таблицю 2, можна зробити висновок, що з кожним роком підприємство працює в збиток. І якщо в 2011 збиток становив 10,3 тисячі гривень то в 2013, становить 198,8 тисяч гривень. ВСК «Здвиж» виготовляє продукцію, яка мало скуповується або ж не відповідає якості. Загалом підприємство має збитки через витрати на вирощування та реалізацію продукції.

Таблиця 3. Підсумки збору урожаю ВСК «Здвиж» за 2013 рік

Назва посівної культури	Уточнена посівна площа,га	Загальна площа збору, га	Одержано врожаю, ц
			Попочатково оприбуткованій вазі	У вазі після доробки
Посіяно озимих культур восени минулого року на зерно та корм,включаючи ріпак.	155,00	х	х	х
З них загинуло	10,00	х	х	х
Жито озиме	145,00	145,00	1885,00	1835,00
Овес	95,00	95,00	760,00	700,00
Зернові всього:	240,00	240,00	2645,00	2535,00
Багаторічні трави посіву минулих років всього:	47,00	х	х	х
в тому числі на сіно	х	40,00	1400,00	х
на корм	х	7,00	280,00	х
Кормові культури всього:	47,00	47,00	1680,00	х
Посівна площа всього:	287,00	х	х	х

Переглянувши та проаналізувавши дані з таблиці 3 можна зробити висновок, що ВСК «Здвиж» має достатню кількість посівних площ, а саме 287 гектарів для отримання урожаїв. За даними видно, що головну частину посіву та урожаю займає озиме жито, яке перевищує всі посаджені кормові культури.

Таблиця 4. Напрями реалізації сільськогосподарської продукції на ВСК «Здвиж»

продукція	Реалізовано всього	в тому числі:
		Переробним п-вам	Населенню в рахунок оплати праці	Пайовикам	Інші напрямки
	к-ть, ц	в-ть, грн	к-ть, ц	в-ть, грн	к-ть, ц	в-ть, грн	к-ть ц	в-ть, грн	к-ть, ц	в-ть, грн
Зерно	512	79669	-	-	368	58475	144	21194	-	-
жито	254	34150	-	-	181	22640	73	11510	-	-
овес	258	45519	-	-	187	35835	71	9684	-	-
Кісточк-ові плоди	2000	60000	-	-	-	-	-	-	2000	60000
Худоба та птиця всього:	149	149484	55	54611	94	94873	-	-	-	-
В т. ч ВРХ	147	144748	55	54611	92	90137	-	-	-	-
свині	2	4736	-	-	2	4736	-	-	-	-
Молоко	710	161036	-	-	-	-	-	-	710	161034



(без урахування ваги племінної худоби та птиці,а також худоби, яка продана біофабрикам та біокомбінатам).

Що стосується реалізації продукції на підприємстві «Здвиж», то більшість продукції реалізовується населенню як оплата праці. Молоко та молочні продукти продаються та дають велику суму коштів підприємству. Загалом ВСК «Здвиж» займається зерновими культурами, вони також дають кошти від реалізації.

ВСК «Здвиж» створене та діє у відповідності до закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», «Про підприємство», «Про підприємства України», «Про власність», земельного законодавства та інших законодавчих актів України. У своїй діяльності підприємство користується чинним законодавством, підзаконними актами України і Статутом.

Форма власності- приватна. Організаційно-правова форма - приватне сільськогосподарське підприємство.

Метою діяльності підприємства є здійснення робіт в галузі сільського господарства, а також виробництво та реалізація продукції і сировини. Брати участь у виробництві, переробці, реалізації сільськогосподарської продукції, направлене на одержання прибутку.

Предметом діяльності підприємства є:

· організація сільськогосподарського виробництва;

· вирощування зернових та технічних культур;

· овочівництво;

· садівництво;

· розведення великої рогатої худоби;

· розведення свиней.

· переробка сільськогосподарської продукції, як власного так і придбаного виробництва.

Підприємство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, веде статистичну звітність і надає її засновнику або уповноваженого ним органу та відповідним органам державного управління. Порядок ведення бухгалтерського обліку та статистичної звітності визначається відповідним законодавством України.

Фінансово-господарська діяльність підприємства здійснюється згідно Статуту. Бухгалтерський облік в ВСК «Здвиж» веде два облікових працівників (один бухгалтер і один економіст). Ведення бухгалтерського обліку здійснюються за журнально-ордерною формою.



2. Теоретичні основи обліку дебіторської заборгованості

2.1 Стандарт бухгалтерського обліку №10 «Дебіторська заборгованість»

Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності.

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

Це Положення (стандарт) застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості, встановлених іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування.

Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.

За методом застосування коефіцієнта сумнівності величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності.

Коефіцієнт сумнівності може розраховуватися такими способами:

- визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;

- класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення;

-визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3 - 5 років.

Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.

Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.

Класифікація дебіторської заборгованості здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи (приклад визначення величини резерву сумнівних боргів наведено в додатку до цього Положення (стандарту).

Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат. Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.

Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.

Частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, відображається на ту саму дату в складі поточної дебіторської заборгованості.

Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються проценти, відображається в балансі за їхньою теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.

У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація:

- Перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості.

- Перелік дебіторів і суми дебіторської заборгованості пов'язаних сторін, з виділенням внутрішньогрупового сальдо дебіторської заборгованості.

- Склад і суми статті балансу "Інша дебіторська заборгованість".

- Метод визначення величини резерву сумнівних боргів.

- Сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації за строками непогашення.

Залишок резерву сумнівних боргів за кожною статтею поточної дебіторської заборгованості, його утворення та використання у звітному році.

Приклад 1. Визначення величини резерву сумнівних боргів на основі класифікації дебіторської заборгованості. Для визначення коефіцієнта сумнівності на 31 грудня 2013 року підприємство для спостереження обрало період за останні півроку (липень - грудень 2013 року).

Таблиця 5. Визначення величини сумнівних боргів

Місяць	Фактично списано безнадійної дебіторської заборгованості (грн.)	Сальдо дебіторської заборгованості відповідної групи на кінець попереднього місяця (грн.)
1	2	3	4	5	6	7
Липень	600	800	950	20000	18000	17000
Серпень	-	400	700	22000	12000	14000
Вересень	750	500	-	15000	13000	14500
Жовтень	300	-	770	16000	12000	11000
Листопад	-	650	-	18000	11500	13000
Грудень	550	850	1400	17000	14000	16000
РАЗОМ	2200	3200	3820	Х	Х	Х

Приклад 2: Підприємство визначає величину сумнівних боргів на основі класифікації дебіторської заборгованості.

Дебіторська заборгованість на 31 грудня 2013 року становить 966000 грн., з наступним розподілом за строками її непогашення:

1-ша група - 700000;

2-га група - 240000;

3-тя група - 26000.

Залишок резерву сумнівних боргів до складання балансу на 31 грудня 2013 року становить 3020 грн. Для визначення коефіцієнта сумнівності на основі класифікації дебіторської заборгованості на 31 грудня 2013 року підприємство для спостереження обрало період за попередні три роки.

Таблиця 6. Визначення коефіцієнта сумнівності на основі класифікації дебіторської заборгованості

Дата балансу	Сальдо дебіторської заборгованості відповідної групи (грн.)	Заборгованість, що визнана безнадійною в наступному році, у складі сальдо дебіторської заборгованості відповідної групи на кінець попереднього року
	Група 1	Група 2	Група 3	Група 1	Група 2	Група 3
1	2	3	4	5	6	7
31.12.2007	2000000	50000	5000	1000	800	1000
31.12.2008	4000000	70000	3000	2000	200	590
31.12.2009	6000000	100000	7000	3000	1000	1410
Разом	12000000	220000	15000	6000	2000	3000



Приклад 3: Підприємство визначає величину сумнівних боргів, виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати.

За 2013 рік чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати становить 18000000 грн.

Залишок резерву сумнівних боргів до складання балансу на 31 грудня 2013 року становить 1000 грн.

Для визначення коефіцієнта сумнівності підприємство для спостереження обрало період за попередні три роки.

Таблиця 7. Визначення коефіцієнта сумнівності підприємства

Рік	Чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати	Сума дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги, що визнана безнадійною
1	2	3
2011	8000000	5000
2012	10000000	7000
2013	15000000	9000
Разом	33000000	21000

2.2 Економічний зміст розрахункової операції

дебіторський заборгованість економічний фінансовий

Облік розрахунків з покупцями та замовниками

Документальне оформлення розрахунків з покупцями та замовниками:



РОЗРАХУНКИ 3 ПОКУПЦЯМИ ТА ЗАМОВНИКАМИ

Для обліку розрахунків із покупцями та замовниками передбачено рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» На даному рахунку ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за!відвантажену продукцію товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка за безпечена векселем, а також узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансових груп.

Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» має такі субрахунки:

- 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»;

- 362 «Розрахунки з іноземними покупними»;

- 363 «Розрахунки з учасниками ПФГ».

За дебетом рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та включені у вартість реалізації, за кредитом -- сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Рахунок. 36 - активний. Для недопущення виникнення на ньому кредитового сальдо, облік попередніх оплат, отриманих від покупців, необхідно вести на пасивному рахунку 681 «Розрахунки за авансами одержаними».

На субрахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» аналітичний облік ведеться в гривнях та валюті, обумовленій договором.

На субрахунку 363 «Розрахунки з учасниками промислово-фінансової груші» узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансової груми.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником за кожним пред'явленим до сплати документом. Реєстром аналітичного обліку є Відомість аналітичного обліку по рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» ф. 3 Б с.г. У відомості наводиться перелік всіх покупців та замовників, які мали стосунки за звітний період або заборгованість за попередні періоди. За кожним з них показують залишки на початок і кінець місяця і обороти за дебетом та кредитом за звітний період. Заповнюється відомість на підставі реєстрів ф. 3.1 с-г, ф. 3.2 с-г, первинних документів та аркушів-розшифровок

Синтетичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведуть в журналі-ордері 3В с-г. Записи в журнал-ордер с.-г. з кредиту рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» здійснюють на підставі відомості ф. 3.2 с.-г.

Таблиця 8. КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ З ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ ТА ЗАМОВНИКАМИ

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Отримання попередньої оплата від покупця	311	681
2	Відображено ПДВ з суми одержаної попередньої оплати	643	641
3	Списана собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг)	90	27, 23
4	Відображено дохід від реалізації продукції (робіт, послуг)	36	70
5	Нараховано ПДВ	70	643
6	Зараховано раніше отриману суму попередньої оплати	681	36
7	Списана собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг)	90	27,23
8	Відображено дохід від реалізації продукції (робіт, послуг)	36	70
9	Нараховано ПДВ	70	641
10	Надійшли кошти від покупців та замовників	311	36

Облік розрахунків за виданими авансами

Підприємства у своїй діяльності можуть видавати аванси підприємствам постачальникам під Поставку матеріальних цінностей або підрядним організаціям під виконання робіт (надання послуг). Авансові платежі оформляються платіжними дорученнями, в яких робиться посилання на відповідний нормативний акт або договір.

Облік авансів, наданих іншим підприємствам ведеться на рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами», субрахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами». За дебетом субрахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами» ведеться облік виданих авансів, за кредитом -- відображується сума заліку за одержані від постачальників товарно-матеріальні цінності або прийняті від підрядника повністю виконані роботи.

Аналітичний облік авансів виданих ведеться за кожним окремим дебітором. Сальдо за субрахунком 371 «Розрахунки за виданими авансами» може бути тільки дебетовим.

Таблиця 9. КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ З ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ ЗА ВИДАНИМИ АВАНСАМИ

№ п/п	Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Проведено попередню оплату постача-льникам та підрядникам:
1.1	- готівкою з каси	371	301
1.2	- перераховано з поточного рахунка в національній валюті	371	311
1.3	- перераховано з поточного рахунка в іноземній валюті	371	312
1.4	- за рахунок короткострокових кредитів банку	371	601
2	Відображено податковий кредит і суми попередньої оплати	641	644
3	Оприбутковані матеріальні цінності, що надійшли від постачальника, відо-бражено згідно з актом вартість вико-наних робіт	20, 15	63
4	Відображено податковий кредит	644	63
5	Зараховано суму попередньої оплати	63	371
6	Повернені постачальниками та підряд-никами суми попередньої оплати зара-ховані:
6.1	- в касу	301	371
6.2	- на поточний рахунок в національній валюті	311	371
6.3	- на поточний рахунок в іноземній ва-люті	312	371
7	Списана прострочена заборгованість за раніше перерахованих авансах постача-льникам та підрядникам, строк позив-ної давності якої минув	944	371

Облік розрахунків з підзвітними особами

Підзвітні особи -- це працівники, які одержали грошовий аванс для оплати витрат, доручених підприємством.

Розрахунки з підзвітними особами виникають в основному при оплаті дрібних господарських витрат і витрат у відрядженнях. Перелік осіб, яким видається аванс під звіт, встановлюється наказом керівника, що служить документом на видачу авансу на господарські потреби, а в разі видачі авансу на відрядження оформлюється, крім того, і посвідчення про відрядження.

Фактичні витрати, оплачені підзвітними особами, підтверджуються товарними і фіскальними чеками магазинів, квитанціями відділень зв'язку, актами куплі-продажу -- на підтвердження господарських витрат; проїзними документами, квитанціями готелів тощо -- на підтвердження витрат на відрядження. Зведеним документом витрат, оплачених підзвітними особами, є авансовий звіт, який складається не пізніше 3-х робочих днів після повернення з відрядження і на наступну добу після одержання авансу на господарські потреби.

Облік розрахунків із підзвітними особами ведеться на рахунку № 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

На дебет цього рахунка відноситься сума виданого авансу:

Д- т 372	К -т 30

За кредитом рахунка 372 обліковуються витрачені суми:

а) на відрядження:

Д-т 91, 92	К-т 372

б) на господарські витрати:

Д-т 20, 22, 15	К-т 372

Щодо кожного авансового звіту визначається результат використання авансу. Якщо сума авансу перевищує витрати, невикористана сума повертається у касу:

Д -т 30	К- т 372

Якщо ж сума фактичних витрат перевищує суму авансу, перевитрата повертається підзвітній особі з каси:

Д-т 372	К-т 30

Аналітичний облік розрахунків із підзвітними особами організується у розрізі особових рахунків і щодо кожної авансової суми окремо.



Таблиця 10. КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ З ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПІДЗВІТНИМИ ОСОБАМИ

№	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
1	Видано в підзвіт грошові кошти, аванс на відрядження	372	301
2	Оприбутковані придбані матеріальні цінності:
	- без ПДВ	20	372
	- відображено податковий кредит	641	372
3	Оприбутковані придбані підзвітною особою грошові документи (марки, путівки)
	-без ПДВ	331	372
	-відображено податковий кредит	641	372
4	Списані витрати по відрядженню	23, 91, 92	372
5	Отриманий дохід від реалізації продук-ції, матеріалів віднесено в підзвіт рєал-патору	372	70

Облік розрахунків за нарахованими доходами

Облік розрахунків за нарахованими доходами здійснюється на субрахунку 373 «Розрахунки за нарахованими доходами». На цьому субрахунку ведеться облік нарахованих дивідендів, відсотків, роялті тощо, які підлягають отриманню.

Дивіденди -- частина чистого прибутку, розподіленого між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства. Тобто на субрахунку 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» відображається дебіторська заборгованість у вигляді дивідендів як результат придбання підприємством акцій інших підприємств.

Проценти (відсотки) -- плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству. Тобто на субрахунку 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» буде відображатися дебіторська заборгованість у вигляді відсотків за позики наданих іншим сторонам.

Роялті -- платежі за використання нематеріальних активів підприємства (патентів, торгівельних марок, авторського права тощо).

При нарахуванні дивідендів, відсотків складається бухгалтерський запис:

Д-т 373	К- т 73

При погашені заборгованості:

Д-т 311, 301, інші	К -т 373

Узагальнення операцій за нарахованими доходами здійснюється в журналі-ордері та відомості № 3 Б с.г.

Облік розрахунків за претензіями

Якщо при прийманні матеріальних цінностей виявлено, що вони не відповідають вимогам стандартів або тара, в якій вони знаходяться, має пошкодження, одержувач зобов'язаний зупинити приймання, скласти акт па продукцію, оглянуту й прийняту, зазначити в ньому, які саме дефекти виявлено, і запросити для завершення приймання представника постачальника. При цьому необхідно забезпечити зберігання вантажу, що надійшов, у нормальних умовах і не допустити його змішування з однорідною продукцією, що знаходиться на складі.

Якщо за викликом підприємства представник постачальника не з'являється, то перевірка якості товарів проводиться експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції з якості.

Акт про фактичну якість складається в день 'закінчення приймання продукції і підписується всіма особами, які брали участь у перевірці якості і. комплектності продукції. Особа, яка не згодна зі змістом акта, зобов'язана підписати його із застереженням про свою незгоду і викласти свою думку.

Якщо при прийманні продукції виявлено нестачу продукції проти даних, зазначених у транспортних і супровідних документах, то результати приймання продукції за кількістю оформляються комерційним актом. Акт повинен бутті складений того самого дня, коли нестача виявлена.

До акта приймання, яким встановлюється нестача продукції, повинні бути додані:

1)копії супровідних документів або порівнювальної відомості;

2)квитанції станції призначення про перевірку ваги вантажу, якщо така перевірка проводилася;

3)пломби від тарних місць, в яких виявлена нестача;

4)справжній транспортний документ;

5)інші документи, що можуть свідчити про причини виникнення нестачі.

Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою врегулювання спору звертаються протилежної сторони з письмовою претензією. У претензії зазначаються:

1)повне найменування і поштові реквізити заявника претензіїта підприємства, якому пред'являється претензія, дата пред'явлення і номер претензії;

2)обставини, на підставі яких пред'явлено претензію;

3)докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти;

4)вимоги заявника;

5)сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягаєгрошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;

6)перелік документів, що додаються до претензії.

Претензія підписується керівником або заступником керівника підприємства та надсилається адресатові цінним листом чи вручається під розписку.

До претензії повинні бути додані всі документи, необхідні для її розгляду.

Підприємства, що одержали претензію, зобов'язані задовольнити обгрунтовані вимоги заявника. Про результати розгляду претензії заявнику повідомляється у письмовій формі.

Визнана претензія повинна бути погашена або шляхом поставки товару, або шляхом зарахування на рахунок підприємства грошових коштів.

Для бухгалтерського обліку операцій за претензіями Планом рахунків передбачено субрахунок 374 «Розрахунки за претензіями». Аналітичний облік здійснюється за кожним дебітором і за датами виникнення та погашення заборгованості. Бухгалтеру необхідно слідкувати за інформацією про стан розрахунків за претензіями з метою контролю за терміном позовної давності.

Таблиця 11. ОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ З ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ ЗА ПРЕТЕНЗІЯМИ

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Проведено передоплату постачальнику	371	311
2	Відображено податковий кредит: з суми попередньої оплати	641	644
3	Оприбутковано фактично одержані запаси	20	63
4	Відображено ПДВ	644	63
5	Проведено залік раніше оплаченої вартості запасів	63	371
6	Пред'явлено претензію по-стачальнику на суму запа-сів, яких не вистачає	374	371
Претензію визнано і погашено поставкою запасів
7	Відображено вартість запа-сів, поставлених в рахунок погашення заборгованості за претензію	20	63
8	Відображено ПДВ	644	63
9	Списано вартість погашеної претензії	63	374
Претензію визнано і погашено грошовими коштами
10	У рахунок погашення прете-нзії постачальником повер-нуті грошові кошти	311	63
11	Списано вартість погашеної претензії	63	374
12	Відкориговане ПДВ мето-дом червоного сторно в час-тині, що припадає на суму поверненої передоплати	641	644

Облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків

Матеріальний збиток може бути заподіяний як шляхом умисного розкрадання матеріальних цінностей, грошових коштів, так і в наслідок недбалого ставлення відповідальних працівників до вимог дотримання правил зберігання сировини, матеріалів, продуктів тощо.

Виявлення випадків заподіяння збитку на підприємствах супроводжується проведенням інвентаризації майна в місцях його зберігання.

Д-т 947	К-т 20, 21, 22, 26, 27, 30

Матеріальні цінності, яких не вистачає, оцінюють за фактичною собівартістю і списують:

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) цінностей, який підлягає відшкодуванню визначається згідно з «Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 116, зі змінами згідно Постанови КМ № 1253 від 07.12 2011р.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Держкомстат, відповідного розміру податку на добавлену вартість та розміру акцизного збору за формулою:



Рз = [(Бв - А)Іінф + ПДВ + Азб],

де Рз -- розмір збитків (у гривнях); Бв -- балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у гривнях); А -- амортизаційні відрахування (у гривнях); Іінф. -- загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Держкомстатом індексів інфляції; ПДВ -- розмір податку на додану вартість (у гривнях); Азб -- розмір акцизного збору (у гривнях).

Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.

Вартість спирту етилового питного, спирту етилового ректифікованого, спирту етилового сирцю, спирту, що використовується для виготовлення вин, шампанського, коньяків оброблених, спирту коньячного, соків спиртових, зброджено-спиртових та спиртових настоїв визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням акцизного збору (за встановленими ставками) та податку на додану вартість. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.

Вартість плодово-ягідних соків, консервованих з використанням сірчаного ангідриду або безокисного натрію, визначається виходячи з оптових цін підприємства-виробника і податку на додану вартість із застосуванням коефіцієнтта 2.

У разі розкрадання чи загибелі тварин сума збитків визначається за закупівельними цінами, які склалися на момент відшкодування збитків, із застосуванням коефіцієнта 1,5.

Облік розрахунків за відшкодуванням нідприсметву завданих збитків у результаті нестач і втрат від псування цінностей, нестач та розкрадання грошових коштів, якщо винуватця виявлено ведеться на субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків».

Підприємство за операціями за відшкодуванням завданого збитку не може мати прибуток. Тому різниця між сумою, що підлягає відшкодуванню відповідальною особою та їх фактичного вартістю і сумою ПДВ вноситься до бюджету.

Якщо борг в результаті неплатоспроможності не може бути погашений, то він списується:

Д-т 944	К-т 375

Одночасно балансова вартість списаного активу зараховується на позабалансовий рахунок 07 «Списані активи», субрахунок 071 «Списана дебіторська заборгованість».

Сума списаної дебіторської заборгованості обліковується на позабалансовому рахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» не менше трьох років для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового стану боржника і остаточно списується з субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» після надходження суми від матеріально відповідальної особи, що зазначається.

Д-т 30,31	К т 716

Облік розрахунків з іншими дебіторами

На субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами.» ведеться облік розрахунків за іншими, операціями, облік яких не відображається на інших субрахунках рахунка 37 «Розрахунки з різними дебіторами», зокрема розрахунки за операціями, пов'язаними зі здійсненням спільної діяльності (без створення юридичної особи), усі види розрахунків з працівниками (крім розрахунків з оплати праці та з підзвітними особами), інші розрахунки.

Аналітичний облік ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення.

2.3 Поточна дебіторська заборгованість

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визначається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визначається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування (пункт 8 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну №237 від 25.10.1999).

Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає під час нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

У балансі поточна дебіторська заборгованість поділяється на заборгованість покупців і замовників та іншу поточну дебіторську заборгованість. Поточна дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг і оцінюється за первісною вартістю. У випадку відстрочення платежу з виникненням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів, що підлягають отриманню за товари, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (відсотками) в період її нарахування.

Порядок оцінки дебіторської заборгованості наведені нижче:



Оцінка дебіторської заборгованості

Для обліку поточної дебіторської заборгованості Планом рахунків передбачені рахунки: 34 «Короткострокові векселі одержані»; 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»; 37 «Розрахунки з різними дебіторами».

Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (окрім заборгованості, призначеної для продажу) включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю.

Поточна дебіторська заборгованість класифікується за трьома напрямками:

1. Дебіторська заборгованість, за якою існує впевненість у погашенні її боржником;

2. Дебіторська заборгованість, за якою існує невпевненість у погашенні її боржником;

3. Дебіторська заборгованість, за якою немає впевненості у погашенні її боржником або закінчився строк позовної давності.

Поточна дебіторська заборгованість буває товарна і нетоварна (неопераційна).

П(С)БО 10 передбачені два варіанти визначення величини сумнівних боргів:

- перший -- виходячи з платоспроможності окремих дебіторів;

- другий -- на підставі класифікації дебіторської заборгованості за періодами її виникнення з врахуванням досвіду минулих років щодо платоспроможності дебіторів.

За двома способами величина резерву сумнівних боргів визначається як добуток суми дебіторської заборгованості за продукцію та коефіцієнта сумнівності. Різниця у способах полягає лише в тому, які суми дебіторської заборгованості беруть участь у розрахунку, і як визначається коефіцієнт сумнівності.

У П(С)БО 10 зазначається, що коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію за попередні звітні періоди.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати.

Поточна дебіторська заборгованість, що не пов'язана з реалізацією продукції, товарів, робот, послуг (дебіторська заборгованість по розрахунках та інша дебіторська заборгованість) і визнана безнадійною, списується з балансу з відображенням витрат в складі інших операційних витрат. По такій заборгованості резерв сумнівних боргів не створюється.

Безнадійна дебіторська заборгованість також відноситься до поточної дебіторської заборгованості, це заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і оцінюється за первісною вартістю.

Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів ( абзац восьмий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 363 (від 23.05.2003 ).

Величина сумнівних боргів визначається, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів, питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати або на основі класифікації дебіторської заборгованості.

Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає із збільшенням строків непогашеної дебіторської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи.

2.4 Довгострокова дебіторська заборгованість

Довгострокова дебіторська заборгованість - це дебіторська заборгованість, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. При цьому слід розуміти, що при віднесенні заборгованості до поточної або довгострокової до уваги береться не загальний очікуваний строк оплати згідно з договором, а очікуваний строк до погашення, який залишився з дати балансу