Аналіз інвентаризації як методу бухгалтерського обліку загалом

Наднормативна недостача ТМЦ витратами не визнається, оскільки такі активи вважаються використаними в негосподарській діяльності.

Розглянемо порядок відображення результатів інвентаризації готівки в касі. Кореспонденція рахунків, за умови, що виявлено розбіжності між фактичною сумою готівки та обліковими даними у сумі 300,00 грн., представлена у табл. 2.5.

Таблиця 2.5

Бухгалтерський та податковий облік розбіжностей, виявлених як результат інвентаризації каси

Основним документом, який регламентує порядок та умови використання готівкової іноземної валюти, є Правила використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджені постановою правління НБУ № 200 від 30.05.2007 р.

Згідно зі ст. 1 Закон України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» № 217/95 від 06.06.1995 р., нестача іноземної валюти обчислюється у сумі, еквівалентній потрійній сумі валютних цінностей, перерахованих у валюту України за обмінним курсом НБУ на день виявлення шкоди.

Сума спрямовується на відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, а різниця перераховується до Державного бюджету України.

Визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, які підлягають стягненню з винних осіб, регулюється Порядком, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.01. 96 р. №116 (зі змінами та доповненнями).

Цим Порядком передбачено, що розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей з урахуванням амортизації, але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент установлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісяця визначає Мінстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:

Рз = [ (Бв - А) х І інф + ПДВ + Азб] х 2, де:

- Рз - розмір збитків (у грн);

- Бв - балансова вартість матеріальних цінностей;

- А - амортизація (знос);

- І інф - загальний індекс інфляції;

- ПДВ - розмір ПДВ (у грн);

- Азб - розмір акцизного збору (у грн);

Розділ 3. Шляхи регулювання та вдосконалення процесу інвентаризації на ТОВ *АГРО ЛЕНД*

На відміну від техніки проведення інвентаризації, яка пояснює, що та як потрібно робити в процесі її проведення, методика орієнтує на послідовність дій під час інвентаризації матеріальних цінностей. Вона регламентує організацію, прийоми та способи перевірки фактичної наявності цінностей та стану розрахунків і спрямовується на об'єктивне проведення інвентаризації, забезпечення оперативності отримання її результатів (шляхом звірення і порівняння даних про фактичні залишки цінностей з даними бухгалтерського обліку), достовірності облікових даних, підвищення ефективності та дієвості інвентаризації в забезпеченні збереження власності на підприємствах.

Видатний італійський вчений П. д'Альвізе вважав інвентаризацію бухгалтерською процедурою, яка здійснюється для контролю достовірності реєстрації фактів господарського життя, а як принципи розглядав власне таку достовірність.

Для вдосконалення методики виведення результатів інвентаризацій доцільно доповнити чинні порівнювальні відомості з тим, щоб можна було в одному формулярі визначати попередні результати роботи, залік пересортиць і виводити остаточні результати інвентаризацій. Це скоротить час на виведення результатів, поліпшить наочність відомостей і відображених у них результатів.

Не можна погодитися з чинними положеннями та інструкціями про проведення інвентаризації, які ґрунтуються на принципі їх дискретності. По суті, на практиці інвентаризації здійснюються в певні періоди часу (не менш як двічі на рік). При звичайному складському зберіганні матеріальних цінностей з використанням ручної праці принцип дискретності якоюсь мірою ще можна пояснити. Але за умови, що процес управління складськими операціями автоматизований, практично неможливо здійснювати інвентаризацію матеріальних цінностей на певну дату із закриттям складських приміщень та припиненням будь-яких операцій.

У розвинутих країнах багато років застосовується методика проведення перманентних інвентаризацій. Зокрема, при проведенні перманентної інвентаризації для перевірки фактичної наявності деталей на складі, попередження і недопущення помилок використовують метод випадкової вибірки. Для здійснення контролю контролер складів готових виробів вибирає певні деталі, а його помічник звіряє їх фактичну наявність на складі із залишками запасів за документами. Якщо дані не збігаються, з'ясовують причини й визначають винних осіб, відповідальних за розбіжності. За підсумками вибіркової перевірки помічники контролю подають звіт контролеру складів. У звіті відображають кількість і розміри помилок, подають їх опис. Якщо кількість і розміри помилок викликають занепокоєння у контролера, він наказує зробити п'ятивідсоткову вибірку всіх запасів матеріальних цінностей, що перебувають на складі. У випадках коли в результаті вибірки виявляються помилки, що перевищують п'ять відсотків, перевірці піддаються всі фактично наявні матеріальні цінності. Помилки, що становлять менш як п'ять відсотків, вважають нормальними .

Удосконалення методики має спрямовуватися також на оперативне визначення результатів інвентаризацій. Узагальнення практики цієї роботи дає підстави вирізнити певні методичні недоліки. У ряді випадків облікові дані коригуються під фактичні залишки цінностей, що вимагає порівняння облікових даних з даними порівнювальних відомостей і актів про результати інвентаризації цінностей. Шляхом порівняння даних обліку з даними порівнювальних відомостей, актів про результати інвентаризації цінностей перевіряють правильність внесення до них даних про залишки цінностей на момент інвентаризації.

Нерідко комісія при інвентаризації обмежується тільки підрахунком кількості місць тари, заповненої матеріалами. У свою чергу, це використовується матеріально відповідальними особами для того, щоб разом із заповненою цінностями тарою підрахувати і порожню (бочки, ящики тощо), яка обліковується комісією при інвентаризації як заповнена. З метою недопущення приховування нестач і розкрадань необхідно, щоб комісія при перерахуванні таких цінностей робила перестановку тари з одного місця на інше і здійснювала перевірку її вмісту. Це підсилить контроль з боку інвентаризаційних комісій і не дасть можливості матеріально відповідальним особам приховувати можливі нестачі. Вищезазначені питання актуальні тому, що на практиці в ряді випадків інвентаризаційні комісії не контролюють наявність цінностей, довіряють облік їх проводити матеріально відповідальним особам без ретельного контролю за цими операціями, що сприяє дописуванню в інвентаризаційних описах і перекручуванню результатів інвентаризації .

Сьогодні, за умов відчутного податкового тиску, який супроводжується відповідним податковим контролем, дуже часто виникають конфліктні ситуації між податковими органами і господарюючими суб'єктами. Однією з причин непорозумінь є недостатня регламентація проведення інвентаризації в ході податкової перевірки.

Вивчення причин виникнення пересортування товарів і практики проведення заліку нестач виявленими надлишками на підприємствах свідчить про те, що інколи залік товарів проводиться необґрунтовано, без урахування встановлених вимог. Це призводить до зростання випадків пересортування і послаблення контрольних функцій обліку. З метою усунення зазначених недоліків пропонується:

а) зробити більш жорсткими умови застосування заліку пересортування;

б) в нормативних документах про порядок проведення інвентаризації зазначати конкретні види товарів, по яких можливе проведення заліку;

в) сумову різницю в бік нестач при заліку пересортування відносити на зменшення доходу підприємства лише на підставі документу, який засвідчує неможливість встановлення вини матеріально відповідальної особи або інших осіб.

При проведенні інвентаризації слід дотримуватися ряду принципів, що формують підґрунтя інвентаризаційної роботи. До загальних принципів проведення інвентаризації слід віднести принципи раптовості, всебічності, повноти охоплення об'єктів, гласності, ефективності, оперативності, економічності, об'єктивності, точності, своєчасності, плановості, співставленості, безперервності, доцільності. До спеціальних: обов'язковості, виховного впливу, оцінки результатів, дотримання матеріальної відповідальності, юридичного значення результатів, попередження порушень, документального відображення.

Висновки

Інвентаризація є важливим методом оперативного контролю за збереженням майна підприємства ,який за процедурним підходом здійснюється із застосування системи процедур. При цьому використовують такі наукові прийоми, як спостереження, вимірювання, реєстрація, систематизація, узагальнення шляхом аналізу та синтезу, індукції та дедукції

Процедурний метод обліку має деякі переваги в умовах використання обчислювальної техніки, вказуючи послідовність виконання процедур при зборі та обробці інформації.

Взагалі процедурний метод аж ніяк не означає відміни адаптивного, а може інтегруватись з ним, вказуючи на послідовність процедур та на те, за допомогою яких інструментів можна їх виконати.

В ході даного дослідження виявлено, що інвентаризація посідає одне з центральних місць в діяльності кожного підприємства, так як саме з її допомогою можна провести ефективно внутрішню перевірку. На жаль, усвідомлюючи важливість інвентаризації як одного з найбільш дієвих методів контролю, науковці не приділяють достатньої уваги інвентаризації витрат майбутніх періодів та забезпечення майбутніх виплат та платежів.

Як ми бачимо процесі інвентаризації, яка відбувається шляхом обов'язкового підрахунку, зважування, обмірювання, визначають фактичну наявність об'єктів інвентаризації, дані про які записують в інвентаризаційному описі, який підписують усі члени комісії. Найменування інвентаризованих цінностей і об'єктів (предметів) та їх кількість відображаються в описах за субрахунками, номенклатурою та в одиницях виміру, прийнятих у обліку.

Отже, на цінності, які не належать підприємству, але знаходяться в його розпорядженні, складаються окремі описи з розподілом на: орендовані, прийняті на відповідальне зберігання тощо. Дані інвентаризації з кожного виду цінностей записуються в інвентаризаційні описи окремо, за місцезнаходженням цінностей, особами, відповідальними за їх зберігання. Описи складаються у двох примірниках, а при зміні матеріально відповідальних осіб - у трьох примірниках.

Описи підписуються головою та всіма членами інвентаризаційної комісії. Матеріально відповідальні особи в кінці кожного інвентаризаційного опису розписуються про перевірені комісією і занесені в опис цінності.

Таким чином, на основі дослідження законодавчо-нормативної бази з питань проведення та організації інвентаризації, аналізу економічної літератури, а також вивчення практики здійснення інвентаризації визначено перелік об'єктів інвентаризації власного капіталу, розроблено форму бланку інвентаризаційного опису та запропоновано методику проведення інвентаризації. При цьому залишаються невирішеними питання пов'язані з документальним та методичним забезпеченням, які потребують подальших розробок.

Перш за все треба відзначити, що порядок проведення інвентаризації забезпечень дещо відрізняється від порядку проведення інвентаризації основних засобів і товарно-матеріальних цінностей, тобто майна підприємства. Різниця полягає в тому, що інвентаризація майна передбачає його перевірку в натурі за кількістю та технічним станом.

Список використаної літератури

1. Бардаш С.В. Сутність і зміст інвентаризації / С.В. Бардаш // Вісник ЖІТІ. Економічнінауки. - 1999. - № 9. - С. 216-226.

2. Бутинець Ф.Ф. Контроль і ревізія [підруч. для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладів] / Ф.Ф. Бутинець, Бондар В.П., Виговська Н.Г., Петренко Н.І. - Житомир: ПП “Рута”, 2006. - 560 с.

3. Інвентаризація: бухгалтерський та податковий аспекти // Бухгалтерський облік і аудит, -- 2012, -- 10. - с. 3-12

4. Клепар Г Особливості податкового підходу до відображення інвентаризаційних надлишків // Бухгалтерський облік і аудит, 2012, -- 10. - с.40-46

5. Контроль і ревізія: [підручник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності “Облік і аудит”] / [Ф.Ф. Бутинець, В.П. Бондар, Н.Г. Виговська, Н.І. Петренко]; за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця / [4-е вид., доп. і переоб.]. - Житомир: ПП “Рута”, 2006. - 560 с.

6. Крепак Г. Інвентаризація надлишків: відповідають національним і міжнародним критеріям визначення доходів // Бухгалтерський облік і аудит, 2012, -- 9. - с.10-19

7. Панков Д.А, Глотова Л.В., Воскресенская Л.С.. Бухгалтерский учет: учебно-практическое пособие / Под ред. д.э.н., проф.Д.А. Панкова.-Минск:БГЭУ,2008.-289 с.

8. Податковий кодекс України № 2755- VI від 02.12.2010 р.

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку№9 «Запаси» затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. N 246, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 02.10.99 р. № 751/4044.

10. Пономаренко П.Г. и. др. Бухгалтерский учет, анализ иаудит: учеб. пособие / Под общ. ред. Пономаренко П.Г. -2-е изд., испр. - Минск: Выш. шк., 2007. -527 с.

11. Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням, нестачею або втратою дорогоцінних каменів і валютних цінностей: Закон України № 217 / 95-ВР від 06.06.1995 р. // Галицькі контракти.- 2006. - №6.

12. Річна інвентаризація // Вісник ДПС України, 2012. - 43., -- с. 20-.

13. Справжній бух облік. - Х.: Фактор, 2005. - 1072 с.

14. Чудовць В. Науково-практичний підхід до визначення етапів проведення інвентаризації // Бухгалтерський облік і аудит, 2007. - 8. - с.12-19.

15. “Все про бухгалтерський облік”, 2008. -№107.

16. “Все про бухгалтерський облік”, 2011. -№94.

17. “Все про бухгалтерський облік”, 2012. -№96.

Размещено на Allbest.ru