Формування власного капіталу та відображення його в обліку і аналізі

7 951,0

113,0

16.

Фондовіддача необоротних активів

1,8

2,3

0,5

127,8

17.

Продуктивність праці, тис.грн./чол.

734,9

1163,8

428,9

158,4

18.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

35,2

30,6

-4,6

86,9

19.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

364,8

400,3

35,5

109,7

20.

Чистий прибуток (збиток), тис. грн.

20 223,0

7 951,0

1 227,2

39,3

21.

Рентабельність продаж, %

4,8

1,7

-3,1

3,5

22.

Рентабельність власного капіталу, %

33

11,5

-21,5

34,8

23.

Рентабельність активів, %

11,3

3,0

-8,3

26,5

Проаналізувавши техніко-економічні показники діяльності ПАТ «Яготинський маслозавод» можна зробити висновки.

У 2011 році обсяги реалізації зросли на 26333,0 тис. грн порівняно з 2010р., і становили 530804,0 тис. грн. На це вплинуло збільшення обсягів виробництва, зміни цінової політики, зростання продуктивності праці, збільшення обсягів закупівлі сировини та зростання попиту на продукцію заводу.

Підвищилась і собівартість реалізованої продукції. Якщо у 2010 році цей показник становив 422263,0 тис.грн, то у 2011р. він склав 460081,0 тис. грн. Це підвищення пояснюється тим, що змінилися обсяги виробництва, зросла ЗП, змінилися ціни на сировину, тару тощо.

У 2011 році також збільшилось витрати на 1 грн. реалізованої продукції на 3 коп. і становили 0,87 грн.

Також змінився фонд оплати праці - у 2011 році цей показник збільшився на 2168,0 т. грн і становив 31644,0 т.грн.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості характеризує розмір обсягу виручки від реалізації в розрахунку на 1 гривню дебіторської заборгованості. Він визначається як співвідношення суми виручки від реалізації продукції до середнього залишку дебіторської заборгованості. У 2011 році цей коефіцієнт збільшився на 9,7% за попередній. Збільшення швидкості обороту дебіторської заборгованості стало результатом впливу двох факторів: збільшення обсягу виручки на 26333,0 тис. грн., хоча показник середнього залишку заборгованості зменшився у 2011р.

У 2010 і 2011 роках збільшився показник продуктивності праці 1 робітника. Цей показник збільшився майже на 58% і становив 1163,8 тис.грн./чол.

Рентабельність - відносний показник, який характеризує міру прибутковості витрат або активів і вимірюється у відсотках.

Характеризуючи міру прибутковості продукції по відношенню до витрат, пов'язаних з її виробництвом та реалізацією або по відношенню до ціни, показник рентабельності продукції вказує на ступінь привабливості виробництва певної продукції порівняно з іншою.

Також за даними розрахунками можна зробити висновок, що рентабельність продукції, капіталу та активів у 2011 році менша, ніж в 2010 році. У 2011 році ми отримали значне зменшення рентабельності власного капіталу за рахунок зменшення суми чистого прибутку.

Фондовіддача є найважливішим узагальнюючим показником ефективності використання основних фондів. На зміну фондовіддачі впливають багато чинників. Цей показник обчислюється як відношення обсягу продукції у порівняльних цінах до середньорічної вартості основних фондів. У 2011 році показник становив 2,3, що на 0,5 більше ніж у 2010 році.

2.2 Теоретичні основи та практичний економічний аналіз власного капіталу на ПАТ «Яготинський маслозавод»

Аналіз капіталу відноситься до фінансово-інвестиційного аналізу. Фінансовий аналіз це один з методів оцінки фінансової діяльності підприємств та їх адаптації до умов змінного ринкового середовища. Зміст і основне завдання фінансового аналізу - оцінка фінансового стану і виявлення можливості підвищення ефективності функціонування суб'єкта господарювання через його фінансовий механізм, на основі раціонального використання фінансових ресурсів.

Таким чином, фінансовий аналіз можна розглядати як метод дослідження фінансового механізму підприємства, процесів формування і використання його фінансових ресурсів.

Основними методами аналізу фінансового стану, які широко застосовуються в практиці господарської діяльності підприємств, є:

· Горизонтальний аналіз - у процесі аналізу вивчають абсолютні і відносні зміни величин різних статей балансу за звітний період;

· Вертикальний аналіз - розрахунок питомої ваги окремих статей у загальній валюті балансу, тобто вивчення структури статей активу і пасиву на звітну дату;

· Коефіцієнтний аналіз - з його допомогою вивчають рівень і динаміку відносних показників фінансового стану, які розраховуються як відношення величин балансових статей чи інших абсолютних показників, що їх можна одержати на основі звітності. Ці коефіцієнти порівнюються з базовими(нормативними, розрахунковими) даними;

· Факторний аналіз - застосовується для виявлення причин зміни абсолютних і відносних фінансових показників, а також для розрахунку впливу причин(факторів) на зміну фінансового показника, що його аналізують.

Основною метою аналізу капіталу підприємства є з'ясування тенденції динаміки обсягу і структури капіталу в наступному періоді та їх впливу на фінансову стійкість та ефективність використання капіталу.

У процесі оцінки діяльності підприємства можуть бути с прогнозовані:

· середні темпи зростання фінансових ресурсів, які формуються із власних джерел;

· мінімальна частина власного капіталу в загальному обсязі капіталу, який використовується підприємством;

· коефіцієнт дохідності власного капітану підприємства;

· співвідношення оборотних і необоротних активів підприємства;

· мінімальний рівень ліквідних активів, що забезпечують поточну платоспроможність підприємства.

Не існує єдиного рецепта ефективного співвідношення власного і залученого капіталу, проте, існує ряд об'єктивних і суб'єктивних факторів, використання яких дає можливість не спрямовано формувати структуру капіталу, яка забезпечує умови найбільш ефективного використання підприємством.

На структуру капіталу впливають галузеві особливості діяльності підприємства, які визначають структуру активів та їх ліквідність. Підприємства, для яких характерний великий рівень необоротних активів, як правило, мають низький кредитний рейтинг. Такі підприємства у своїй господарській діяльності значною мірою орієнтуються на використання власного капіталу. Галузеві особливості визначають також тривалість операційного циклу. Чим менший період операційного циклу, тим більше у підприємства можливостей для використання залученого капіталу. Стадія життєвого циклу підприємства також впливає на структуру капіталу. Підприємство, яке перебуває на ранній стадії життєвого циклу і випускає конкурентоспроможну продукцію, може для фінансування своєї діяльності залучати більшу суму позикового капіталу, на стадії зрілості - більшою мірою повинне використовувати власний капітал. Кожне підприємство прагне досягти оптимального співвідношення між джерелами фінансування, оскільки структура капіталу впливає на його вартість. При розробці стратегічної політики структури капіталу головна мете - прогноз такої структури капіталу, яка за найнижчої вартості капіталу допомагатиме підтримувати стабільні доходи і дивіденди для акціонерів.

Аналіз формування, структури і руху капіталу

Підприємство здійснюється для здійснення підприємницької діяльності і в процесі цієї діяльності використовує як власний капітал, так і позичкові кошти.

Сума власного капіталу підприємства визначається як різниця між вартістю майна та борговими зобов'язаннями.

Розглянемо макет таблиці яка буде використовуватися для аналізу структури власного капіталу (табл.2.2).

Таблиця 2.2

Аналіз структури власного капіталу

№ п/п	Складові власного капіталу	На початок року	На кінець року	Відхилення( +,- )
		тис. грн	Питома вага,%	тис. грн.	Питома вага,%	Абсо-лютне	За пито-мою вагою
А	Б	В	Г	Д	Е	Ж	З
1	Статутний капітал	Ф№ 1	1В/9В*100%	Ф№ 4	1Д/9Д*100%	1Д-1В	1Е-1Г
2	Пайовий капітал	Ф№ 1	2В/9В*100%	Ф№ 4	2Д/9Д*100%	2Д-2В	2Е-2Г
3	Додатковий вкладений капітал	Ф№ 1	3В/9В*100%	Ф№ 4	3Д/9Д*100%	3Д-3В	3Е-3Г
4	Інший додатковий капітал	Ф№ 1	4В/9В*100%	Ф№ 4	4Д/9Д*100%	4Д-4В	4Е-4Г
5	Резервний капітал	Ф№ 1	5В/9В*100%	Ф№ 4	5Д/9Д*100%	5Д-5В	5Е-5Г
6	Нерозподіле-ний прибуток	Ф№ 1	6В/9В*100%	Ф№ 4	6Д/9Д*100%	6Д-6В	6Е-6Г
7	Неоплачений капітал	Ф№ 1	7В/9В*100%	Ф№ 4	7Д/9Д*100%	7Д-7В	7Е-7Г
8	Вилучений капітал	Ф№ 1	8В/9В*100%	Ф№ 4	8Д/9Д*100%	8Д-8В	8Е-8Г
9	Всьго	?В	100	?Д	100	9Д-9В	-

Поведемо розрахунки структуру власного капіталу за допомогою макету таблиці 2.2 (табл.2.3.)

Таблиця 2.3.

Аналіз структури власного капіталу за 2010-2011 роки

№ п/п	Складові власного капіталу	На початок року (2011)	На кінець року (2011)	Відхилення ( +,- )
		тис.грн	Питома вага,%	тис.грн.	Питома вага,	Абсо-лютне	За питомою вагою тис.грн
А	Б	В	Г	Д	Е	Ж	З
1	Статутний капітал	3797,0	6,2	3797,0	5,5	0	-0,7
2	Пайовий капітал	-	-	-	-	-	-
3	Додатковий вкладений капітал	-	-	-	-	-	-
4	Інший додатковий капітал	4395,0	7,2	4395,0	6,3	0	-0,9
5	Резервний капітал	591	1,0	1602	2,3	1011	1,3
6	Нерозподі-лений прибуток	52499	85,7	59439	85,9	6940	0,2
7	Неоплачений капітал	-	-	-	-	-	-
8	Вилучений капітал	-	-	-	-	-	-
	Всього	61282,0	100	69233,0	100	7951,0	-

За даними таблиці 2.3 можна зробити висновок що у структурі власного капіталу підприємства ПАТ «Яготинський маслозавод» найбільший відсоток становить нерозподілений прибуток (85,9%). Інший додатковий капітал становить 6,3% у загальній структурі капіталу. Статутний капітал протягом року не змінювався. Резервний капітал питома вага якого становить 2,3% у загальній структурі зріс протягом року на 1011,0 тис.грн.

За даними таблиці 2.3.2 сума власного капіталу підприємства, що його аналізуємо, становить на початок року 61282,0 тис.грн., а на кінець року 69233,0 тис.грн. Отже, власний капітал підприємства збільшився на 7951,0 тис.грн. Це є позитивним явищем для підприємства.

Далі аналізуємо власний капітал, тобто вивчаємо причини його зміни протягом звітного періоду. Такий аналіз здійснюється на основі «Звіту про власний капітал».

Для проведення аналізу необхідно передовсім ознайомитися зі змістом окремих складових власного капіталу і детально вивчити зміст кожної статті форми 4 «Звіт про власний капітал». Розглянувши зміст статей звіту про власний капітал, необхідно проаналізувати рух власного капіталу підприємства за звітний період, розрахувати та проаналізувати основні показники цього руху. (табл. 2.4.). Побудуємо макет цієї таблиці.

Таблиця 2.4

Аналіз руху власного капіталу

Показник	Статутний капітал	Пайовий капітал	Додатковий вкладений капітал	Інший додатковий капітал	Резервний капітал	Нерозпо-ділений прибуток	Неоплачений капітал	Вилучений капітал
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1. Залишок на початок року	Р.010	Р.010	Р.010	Р.010	Р.010	Р.010	Р.010	Р.010
2. Надходження	Інф. р.020-р.290	Інф. р.020-р.290	Інф. р.020-р.290	Інф. р.020-р.290	Інф. р.020-р.290	Інф. р.020-р.290	Інф. р.020-р.290	Інф. р.020-р.290
3. Використання	Інф. р.020-р.290	Інф. р.020-р.290	Інф. р.020-р.290	Інф. р.020-р.290	Інф. р.020-р.290	Інф. р.020-р.290	Інф. р.020-р.290	Інф. р.020-р.290
4. Залишок на кінець року	Р.300	Р.300	Р.300	Р.300	Р.300	Р.300	Р.300	Р.300
5. Абсолютна зміна залишків	Ряд.4-ряд.1	Ряд.4-ряд.1	Ряд.4-ряд.1	Ряд.4-ряд.1	Ряд.4-ряд.1	Ряд.4-ряд.1	Ряд.4-ряд.1	Ряд.4-ряд.1
Коефіцієнт надходження	Ряд.2/ ряд.4	Ряд.2/ ряд.4	Ряд.2/ ряд.4	Ряд.2/ ряд.4	Ряд.2/ ряд.4	Ряд.2/ ряд.4	Ряд.2/ ряд.4	Ряд.2/ ряд.4
Коефіцієнт вибуття	Ряд.3/ ряд.1	Ряд.3 /ряд.1	Ряд.3/ ряд.1	Ряд.3/ ряд.1	Ряд.3/ ряд.1	Ряд.3/ряд.1	Ряд.3/ряд.1	Ряд.3/ ряд.1

Фактори зміни власного капіталу неважко встановити за даними звіту ф. № 4 "Звіт про власний капітал" і за даними аналітичного бухгалтерського обліку, що відображають рух статутного, резервного і додаткового капіталу, неоплаченого і вилученого капіталу, нерозподіленого прибутку ін. Розрахунки проведені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Аналіз руху власного капіталу за 2010-2011 роки

Показник	Статутний капітал	Пайовий капітал	Додатковий вкладений капітал	Інший додатковий капітал	Резервний капітал	Нерозпо-ділений прибуток	Неоплачений капітал	Вилучений капітал
1. Залишок на початок року	3797	--	---	4395	591	52499	---	---
2. Надходження	---	--	---	---	1011	6940	---	---
3. Використання	---	--	---	28	---	---	---	---
4. Залишок на кінець року	3797	--	---	4395	1602	59439	---	---
5. Абсолютна зміна залишків	0	--	---	--	---	---	---	---
Коефіцієнт надходження	---	--	---	---	0,6	0,1	---	---
Коефіцієнт вибуття	---	--	---	---	---	---	---	---

За даними таблиці 2.5 можна зробити висновки, що відбулися зміни в складі власного капіталу, підприємство отримало прибуток від своєї діяльності що збільшило суму власного капіталу. Дані таблиці свідчать що на підприємстві за звітній період у складі власного капіталу збільшився резервний капітал на 1011 тис.грн. та нерозподілений прибуток на 6940 тис.грн..

2.3 Теоретичні основи власного капіталу

Аудит - незалежна перевірка бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання на добровільних договірних засадах з метою визначення достовірності їх звітності і обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам з дотриманням професійних етичних норм та засад, таких як: чесність, об'єктивність, незалежність, компетентність, конфіденційність.

При проведенні зовнішнього аудиту, підприємство складає і направляє аудиторській фірмі (аудитору) офіційний іменний лист - пропозицію про проведення аудиту. При отриманні такої пропозиції аудиторська фірма у випадку погодження направляє підприємству лист - зобов'язання про погодження на здійснення аудиту. Після цього готується договір про проведення аудиту, який є офіційним документом, що підтверджує і фіксує юридичну згоду інтересів сторін договору.

На стадії попереднього планування аудитор повинен отримати інформацію про: зовнішні фактори, що відображають економічну ситуацію та галузеві особливості; внутрішні фактори, які пов'язані з його індивідуальними особливостями; організаційно-управлінську структуру підприємства; види діяльності; технологічні особливості; структуру капіталу, порядок розподілу прибутку тощо.

В процесі підготовки плану та програми аудиту аудитор оцінює ефективність системи внутрішнього контролю, встановлює межу суттєвості та рівень аудиторського ризику.

Оцінюючи ефективність системи внутрішнього контролю використовують три градації: висока, середня, низька. Система внутрішньогосподарського контролю складається з таких елементів, як середовище контролю, облікова система та контрольні моменти (процедури).

Середовище контролю - це дії та процедури, які відображають загальне ставлення адміністрації підприємства до контролю.

Контрольні процедури складають методи і правила для досягнення мети, а саме: розподіл обов'язків, наявність ефективних процедур санкціонування, здійснення фактичного контролю за активами та документами тощо.

Ефективна облікова система повинна відповідати цілям внутрішньогосподарського контролю: реальність та законність здійснених господарських операцій, адекватна оцінка господарських операцій повнота та своєчасність відображення в обліку, вірне визначення кореспонденції рахунків, включення господарських операцій в регістри обліку та вірність складання фінансової звітності.

Розуміння системи внутрішнього контролю документують, шляхом складання анкети з тестами системи внутрішньогосподарського контролю (табл. 2.6.).

Таблиця 2.6.

Тести системи внутрішнього контролю Власного капіталу

№ з./п.	Зміст питання	Варіант відповіді	Оцінка системи (висока, середня, низька)	Примітка аудитора
		Так	Ні	Інф. від-сутня
1	2	3	4	5	6	7
1	Наявність у працівників бухгалтерії нормативних документів, що регулюють облік Власного капіталу		V		С	Відсутні
2	Наявність документів, які є підставою для відображення операцій з викупу власних акцій у акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання	V			С	Існують
3	Перевірка відповідності аналітичного обліку Власного капіталу синтетичному	V			С	Щомісячно
4	Наявність схем відображення на рахунках операцій з обліку Власного капіталу		V		Н	Відсутність схем та робочого плану рахунків
5	Перевірка віднесення операцій з Власним капіталом до відповідного звітного періоду	V			В
6	Чи регулярно обробляються та відображаються в обліку операції по Власному капіталу	V			В	Щомісячно
7	Відповідність даних облікових регістрів даним Звіту про Власний капітал та приміток до річної фінансової звітності	V			В	Щомісячно

За результатами тестування аудитор визначає для себе об'єкти підвищеної уваги при плануванні контрольних процедур аудиту коштів на поточних рахунках в банку, уточнює величину аудиторського ризику та рівень суттєвості.

Аудиторський ризик - це ймовірність того, що звітність може зосереджувати невиявлені суттєві помилки після підтвердження її достовірності, або що вона зосереджує викривлення , яких насправді немає. Аудиторський ризик складається з трьох компонентів: внутрішньогосподарського ризику (Рв), ризику контролю (Рк), ризику невиявлення (Рн), які складають модель прийнятного аудиторського ризику (Ра):

(2.1.)

Прийнятний аудиторський ризик представляє собою суб'єктивно встановлений рівень ризику, який готовий взяти на себе аудитор; його величина не повинна перевищувати 5% (рисунок 3.1.1.).



Рисунок 3.1.1. Схема аудиторського ризику.

Внутрішньогосподарський ризик - це встановлений рівень ризику, який відображає схильність звітності до суттєвих помилок. За сприятливих обставин встановлюють рівень такого ризику більше 50%, а при наявності обґрунтованого очікування суттєвих помилок - на рівні - 100%.

Ризик контролю представляє собою оцінку аудитором ефективності системи внутрішньогосподарського контролю клієнта у відношенні її здатності запобігати або виявляти помилки. Аудитор намагається встановити цю оцінку на рівні нижче максимуму (100%).

Ризик не виявлення - це ризик, який аудитор готовий взяти на себе такою мірою, в якій він ризикує не виявити істотних помилок у фінансовій звітності за допомогою аудиторських процедур. Він визначає кількість свідоцтв, які аудитор планує зібрати.

Суттєвість - це ймовірність того, що аудиторські процедури, які застосовуються дозволяють визначити наявність помилки в звітності підприємства та оцінити її вплив на прийняття рішень користувачами. Ця ймовірність відображає можливість визначити наявність помилки, яка впливає на достовірність звітності, оцінити цю помилку для прийняття аудиторського рішення. Це якісна складова суттєвості. Кількісна складова виражається через визначення рівня суттєвості, тобто граничне значення помилки звітності, починаючи з якої користувач з більшою долею ймовірності не зможе приймати на її основі управлінські рішення.

При встановленні критерію суттєвості аудитору необхідно спиратися на професійну думку. Аудиторські фірми мають самостійно розробляти основні положення щодо застосування критерію суттєвості (матеріальності) в практичній роботі, та зокрема, щодо визначення меж допустимих помилок.

З огляду на задовільний стан системи обліку та внутрішнього контролю клієнта можна визначити рівень суттєвості в розмірі 2%. Це означає, що помилка, яка впливає на достовірність звітності є несуттєвою (нематеріальною). Розпочинаючи роботу, аудитор на власний розсуд розбиває генеральну сукупність на підсукупності й ретельно проводить перевірку кожної. На мою думку, бажано таку перевірку розпочинати з аудиту установчих документів і власного капіталу. Аудит установчих документів і аудит власного капіталу не можуть досліджуватись окремо один від одного, тому що такий елемент власного капіталу, як статутний капітал, є основою будь-якого підприємства і фіксується в його установчих документах. В установчих документах можуть міститися дані Й про інші елементи власного капіталу.

Власний капітал -- це загальна вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності й використовуються ним для формування його активів. Такі активи формуються за рахунок інвестованого в них власного капіталу і є чистими активами підприємства.До власного капіталу належить: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал. Основний зміст поелементної розшифровки власного капіталу наведено в табл. 2.7. Аудит установчих документів передбачає ретельну перевірку юридичних підстав на право функціонування економічного суб'єкта у відповідності з чинним законодавством та підтвердження права власності юридичних і фізичних осіб.

Таблиця 2.7.

Зміст складових аудиту власного капіталу

№ з/п	Елементи власного капіталу	Зміст
1	Статутний капітал	Зареєстрована вартість простих і привілейованих акцій для акціонерних товариств і сума оголошеного статутного капіталу для інших підприємств, зафіксовані в статутних документах
2	Пайовий капітал	Сума пайових внесків фізичних і юридичних осіб, якщо це передбачено статутними документами
3	Додатково вкладений капітал	Сума перевищення вартості продажу акцій над номінальною вартістю (емісійний дохід)
4	Інший додатковий капітал	Сума дооцінки необоротних активів, безоплатно отриманих необоротних активів підприємством від фізичних або юридичних осіб, інші види додаткового капіталу
5	Резервний капітал	Сума резервів, створених підприємством відповідно до чинного законодавства або статутних документів
6	Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	Прибуток, реінвестований у підприємство, або непокритий збиток
7	Неоплачений капітал	Заборгованість власників (учасників) із внесків до статутного капіталу
8	Вилучений капітал	Фактична собівартість акцій власної емісії, викуплених товариством у своїх акціонерів

Аудит власного капіталу проводиться з метою підтвердження аудиторським висновком інформації про власний капітал, його структуру та зміни у власному капіталі, що сталися протягом звітного періоду.

Послідовність проведення аудиту власного капіталу відображено на схемі 2.3.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Схема 2.3. Послідовність проведення аудиту власного капіталу підприємства.

При проведенні аудиту установчих документів і власного капіталу аудитор повинен виконати такі завдання:

1. Визначити основні відомості про суб'єкт господарювання: повна назва; код за єдиним реєстром підприємницької діяльності; місцезнаходження; дата реєстрації; дати внесення змін до установчих документів; основні види діяльності; кількість засновників, їх частки в статутному капіталі.

2. Визначити структуру управління економічним суб'єктом і повноваження керівників усіх рівнів при прийнятті відповідних управлінських рішень.

3. Підтвердити своєчасність та повноту внесення часток до статутного капіталу.

4. Підтвердити адекватність методів оцінки часток, що вносяться засновниками до статутного капіталу в натуральній і нематеріальній формах. При перевірці керуватися П(с)БО 12, де зазначено, що майно має бути оцінено за справедливою вартістю.

5. В акціонерних товариствах підтвердити інформацію про: акції, на які здійснена передоплата; загальну суму коштів, одержаних у ході передоплати на акції; акції у складі статутного капіталу за окремими типами і категоріями:

а) кількість вилущених акцій із зазначенням неоплаченої частини статутного капіталу;

б) номінальну вартість акцій, зміни протягом звітного періоду у кількості акцій, що перебувають в обігу;

в) права, привілеї та обмеження, пов'язані з акціями, в тому числі обмеження щодо розподілу дивідендів та повернення капіталу;

г) акції, що належать самому товариству, його дочірнім і асоційованим підприємствам;

ґ) перелік засновників і кількість акцій, якими вони володіють;

д) кількість акцій, які перебувають у власності членів виконавчого органу, та перелік осіб, частки яких у статутному фонді перевищують 5%;

е) акції, зарезервовані для випуску згідно з аукціонами та іншими контрактами, із зазначенням їх термінів і сум;

-- накопичену суму дивідендів, не сплачених за привілейованими акціями;

-- суму, включену (або не включену) до складу зобов'язань, коли дивіденди були передбачені, але формально не затверджені.

6. В інших підприємствах підтвердити інформацію про: розподіл часток статутного капіталу між власниками; права, привілеї або обмеження щодо цих часток; зміни у складі часток власників у статутному капіталі.

7. Встановити структуру власного капіталу, проаналізувати зміни, які відбулися в структурі за декілька звітних періодів.

8. Підтвердити інформацію про залишки і зміни у власному капіталі, що відбулися протягом звітного періоду.

9. Дати оцінку системі внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку установчих документів і власного капіталу.

10. Підтвердити повноту, достовірність, об'єктивність і законність господарських операцій по власному капіталу, відображеному в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності.

11. Перевірити порядок розподілу прибутку, який залишається в розпорядженні економічного суб'єкта за результатами року після сплати обов'язкових платежів.

12. Перевірити правильність обчислення доходів засновників та акціонерів і утримання податку з доходів.

Готуючись до проведення аудиту установчих документів і власного капіталу, аудитору необхідно добре вивчити нормативну базу з цього питання, яка є досить значною за обсягом, тому для зручності її можна згрупувати таким чином:

- нормативні документи, що регламентують порядок створення в Україні підприємства, його реєстрації, ліквідації, реорганізації, ведення підприємницької діяльності тощо;

- нормативні документи, що регламентують порядок ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності з питань власного капіталу;

- нормативні документи, які регламентують порядок проведення аудиторської перевірки;

- внутрішні нормативні документи підприємства.

Джерелами формування майна підприємства є власні кошти (власний капітал) і позикові кошти (позиковий капітал). Власний капітал, у свою чергу, складається зі статутного, зменшеного на величину вилученого та неоплаченого капіталу, пайового капіталу, додаткового капіталу, резервного капіталу та нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). За "Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій", затвердженим наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291 (далі -- План рахунків), окремі складові власного капіталу підлягають обліку на балансових рахунках 40 "Статутний капітал", 41 "Пайовий капітал", 42 "Додатковий капітал", 43 "Резервний капітал", 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)", 45 "Вилучений капітал", 46 "Неоплачений капітал".

Статутний капітал являє собою зафіксовану в установчих документах загальну вартість активів, що є внеском власників (учасників) до власного капіталу підприємства.

Для оцінки фінансового стану підприємства статутний капітал визначальної ролі не відіграє. Тут має значення розмір усього власного капіталу і його співвідношення з іншими розділами активу і пасиву балансу.

У товаристві створюється резервний капітал у розмірі, встановленому установчими документами, але не менш як 25% статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань до резервного капіталу визначається установчими документами, але не може бути меншим від 5% суми чистого прибутку.

При перевірці правильності відображення інформації про стан та рух коштів різновидів власного капіталу в бухгалтерському обліку необхідно керуватися Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Зміст і форма фінансової звітності про власний капітал визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал".

Проводячи аудит власного капіталу на відповідність чинному законодавству, аудитор перевіряє законність відображеної в установчих документах та фінансовій звітності інформації про стан і рух коштів власного капіталу стосовно його елементів: статутного, пайового, додаткового, резервного, вилученого, неоплаченого капіталу, нерозподілених прибутків (непокритих збитків). Національні стандарти аудиту визначають усі організаційні питання проведення аудиту, етичні й методологічні принципи, яких повинні дотримуватись аудитори при проведенні аудиту. Дотримання вимог Національних стандартів дає змогу аудитору провести аудит якісно і довести, в разі необхідності, що ним не було допущено недбальства у роботі. Перевірці піддають інформацію про власний капітал, яка відображена у фінансовій звітності, Головній книзі, регістрах синтетичного й аналітичного обліку, в первинних документах та інших джерелах інформації. Проте рамки аудиту установчих документів і власного капіталу не обмежуються лише інформацією, яку надають бухгалтерський облік і фінансова звітність.

Із метою якісного проведення аудиту установчих документів і власного капіталу в обов'язковому порядку досліджуються такі документи:

- статут суб'єкта господарювання;

- установчий договір;

- патент для суб'єктів малого підприємництва;

- протоколи зборів засновників;

- свідоцтво про державну реєстрацію;

- свідоцтво про реєстрацію в Міністерстві економіки для економічних суб'єктів за участю іноземного капіталу;

- документи, пов'язані з приватизацією та акціонуванням підприємств;

- документи, що підтверджують права власності засновників на майно, яке вноситься в оплату придбаних ними акцій при державній реєстрації товариства за участю державних чи муніципальних підприємств;

- свідоцтва про реєстрацію в органах статистики. Державної податкової адміністрації. Пенсійному фонді, у Фонді зайнятості. Фонді соціального страхування, Фонді обов'язкового медичного страхування, в екологічних фондах;

- договори на банківське обслуговування;

- зареєстровані зміни до установчих документів;

- реєстр акціонерів (для акціонерних товариств);

- протоколи річних зборів засновників, акціонерів;

- рішення Ради директорів або правління;

- накази і розпорядження виконавчої дирекції;

- листування із засновниками та акціонерами;

- річна звітність;

- звітність на дату ліквідації чи реорганізації економічного суб'єкта.

В таблиці 2.8. відображено види робіт і процедури аудиту Власного капіталу.

Таблиця 2.8.

Види робіт і процедури аудиту власного капіталу

Складові власного капіталу	Види робіт, які підлягають перевірці	Процедури аудиту
1	2	3
Статутний капітал	Аудит складу статутного капіталу	* Перевірка державної реєстрації випуску акцій * Перевірка відповідності видів і кількості розміщених акцій, заявлених у статуті * Перевірка дотримання максимально можливої величини номінальної вартості привілейованих акцій у статутному капіталі
	Аудит розміру статутного капіталу	* Перевірка дотримання встановленого законом мінімального розміру статутного капіталу * Перевірка обґрунтованості змін розміру статутного капіталу і відображення цих змін на рахунках бухгалтерського облік
	Аудит сплати внесків до статутного капіталу	* Перевірка обґрунтованості прийнятих форм сплати внесків і відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку * Перевірка дотримання строків оплати, передбачених статутом
Додатковий капітал	Аудит переоцінки майна	* Перевірка правильності розрахунку суми дооцінки (уцінки) майна і відображення її на рахунках бухгалтерського обліку * Перевірка правильності визначення величини збільшення (зменшення) зносу по переоцінених основних засобах і її відображення в облікових регістрах
	Аудит додаткового капіталу в частині коштів, накопичених у результаті розрахунків із засновниками	* Перевірка правильності розрахунку емісійного доходу і його відображення на рахунках бухгалтерського обліку * Перевірка правильності визначення курсових різниць і їх відображення в бухгалтерському обліку
Резервний капітал Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	Аудит додаткового капіталу в частині безоплатно одержаних необоротних активів	* Перевірка повноти оприбуткування безоплатно одержаних необоротних активів
	Аудит правильності створення і правомірності використання резервного капіталу	* Перевірка дотримання передбаченого статутом розміру правомірності використання коштів резервного капіталу
Продовження табл. 2.8
1	2	3
Вилучений капітал Неоплачений капітал	Аудит обґрунтованості показника нерозподіленого прибутку (непокритого збитку)	* Перевірка достовірності розрахунку і відображення на рахунках бухгалтерського обліку нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) звітного року (за результатами аудиту в цілому на підприємстві) * Перевірка достовірності розрахунку і відображення на рахунках бухгалтерського обліку нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) минулих років (за результатами аудиту в цілому на підприємстві) * Перевірка правильності відображення в бухгалтерському обліку і звітності помилок, допущених у минулих роках
	Аудит правомірності вилучення, перепродажу й анулювання власних акцій	* Перевірка правомірності викупу акцій, правильності їх оцінки та відображення в обліку і реєстрі акціонерів * Перевірка правомірності та правильності оцінки проданих акцій, їх відображення в обліку і в реєстрі акціонерів * Перевірка правомірності анулювання акцій, їх відображення в бухгалтерському обліку, реєстрі акціонерів та звітності
	Аудит інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу	* Перевірка правомірності й правильності відображення в бухгалтерському обліку неоплаченого капіталу * Перевірка своєчасності й правильності відображення в бухгалтерському обліку погашення неоплаченого капіталу

Програма аудиту

При проведенні аудиту установчих документів і власного капіталу аудитор розподіляє всю сукупність інформації на підсукупності і приймає рішення за результатами оцінки системи внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку про метод організації перевірки (суцільний, вибірковий, аналітичний чи комбінований) і за обраним методом перевіряє кожну із підсукупностей.

Аудиторська фірма____________________________________________

Підприємство________________________________________________

Період перевірки ___________________________________________

Терміни перевірки ____________________________________________

ПРОГРАМА АУДИТУ УСТАНОВЧИХ ДОКУМЕНТІВ І ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

№ з/п	Перелік аудиторських процедур	Виконавець	Метод перевірки	Примітки аудитора
1	2	3	4	5
І.Аудит статутного капіталу
1.	Вивчення установчих документів: - визначення виду власності; - якими видами діяльності дозволено займатися; - зміни та доповнення до установчих документів; - вивчення протоколів зборів учасників, акціонерів, наказів керівників та встановлення недозволених операцій із капіталом; - порядок розподілу прибутку за статутом та рішеннями зборів акціонерів.
2.	Перевірка розміру статутного фонду заявленого та сплаченого, його відповідності встановленому законом мінімуму.
3.	Перевірка складу та структури статутного фонду: - кількість та вид акцій, номінальна вартість; - склад засновників; - складання переліку власників, які володіють більш ніж 5% статутного фонду; - акціонер, який володіє контрольним пакетом; - фінансовий стан засновників (крім фізичних осіб) акціонерного товариства відносно їх спроможності робити внески до статутного фонду.
4.	Перевірка дотримання термінів відкритої передплати на акції та строків сплати у разі випуску цінних паперів у період перевірки.
5.	Перевірка дотримання правил та вимог додаткового випуску акцій.
6.	Перевірка порядку оцінки внесків до статутного фонду згідно з установчими документам.
7.	Визначення правильності формування та змін статутного фонду: - перевірка виконання бізнес-плану; - перевірка повноти і виду внесків учасників і засновників; - правильність відображення в обліку пес плаченого капіталу; перевірка термінів погашення заборгованості засновниками, учасниками, акціонерами.
8.	Перевірка правильності ведення аналітичного обліку по рахунку 40 "Статутний капітал": - перевірка відповідності сальдо по рахунку 40 "Статутний капітал" розміру, зафіксованому в установчих документах; - вивчення супровідних документів на предмет суттєвих операцій, які впливають на сплачений капітал, внесений капітал чи викуплені власні акції; - на основі протоколу зборів акціонерів установити, чи були ці операції дозволені; - перевірка відповідності записів за цими операціями П(с)БО, - визначення кількості випущених та анульованих акцій і порівняння їх із книгою реєстрації власників акцій; - перевірка дотримання строків відкритої передплати на акції та термінів сплати у разі випуску цінних паперів на період перевірки; - власності на акції.
	ІІ. Аудит вилученого капіталу
1.	Перевірка правильності відображення в обліку вилученого капіталу:
2.	t порядок викупу акцій власної емісії та їх подальше використання; 4 аналіз співвідношення ціни викупу і номінальної вартості акцій.
3.	Вивчення супровідних документів на предмет суттєвих операцій, які впливають на сплачений капітал, внесений капітал чи викуплені власні акції: - встановити на основі протоколу зборів акціонерів, чи були ці операції дозволені; - перевірити, чи обліковані суттєві операції у відповідності з П(с)БО; - визначити кількість випущених та анульованих акцій і порівняти їх із книгою реєстрації власників акцій.
	ІІІ. Аудит додаткового капіталу
1.	Перевірка правильності відображення в обліку іншого додаткового капіталу та його використання.
2.	Перевірка правильності відображення в обліку додатково вкладеного капіталу і його використання.
3.	Вивчення обліку надходження та використання емісійного доходу.
IV. Аудит резервного капіталу
1.	Порядок формування і правильність відображення в обліку резервного капіталу і його використання.
V. Аудит нерозподіленого прибутку (непокритого збитку)
1.	Порядок формування і правильність відображення в обліку та звітності нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) від діяльності, здійснюваної підприємством.
2.	Перевірка порядку розподілу прибутку за статутом та рішенням зборів акціонерів (на основі протоколів зборів акціонерів).

Склав________________________________________________________

Перевірив_____________________________________________________

Ознайомився ________________________________________________

Типові помилки і факти шахрайства.

Шляхом проведення аудиту власного капіталу можуть бути встановлені порушення, типовими з яких є такі:

а) кредитовий залишок по рахунку 40 не відповідає сумі статутного капіталу, затвердженого в установчих документах;

б) необґрунтоване збільшення статутного капіталу за рахунок завищення вартості матеріальних цінностей, нематеріальних активів, які вносяться до статутного капіталу;

в) невнесення чи неповне внесення засновниками часток до статутного капіталу;

г) несвоєчасне внесення змін до реєстру акціонерів;

д) несвоєчасне оформлення вибуття і приймання нових засновників, акціонерів;

е) невиплати дивідендів за привілейованими акціями;

ж) неправильне визначення часток, які вносяться засновниками до статутного капіталу та які підлягають вилученню засновниками зі статутного капіталу;

з) відсутні підтверджуючі документи по здійснених фінансово-господарських операціях;

і) недооформлені й прострочені документи;

к) необумовлене виправлення записів у документах без необхідних підстав;

л) відсутність оригіналів чи засвідчених у відповідності із законодавством копій документів;

м) фіктивні документи та операції;

н) не відображення здійснених операцій;

о) провадження діяльності без ліцензії;

п) неправильне обчислення податку на доходи (прибуток);

р) невиконання вимог нормативних документів;

с) інші відхилення від норм.

Виявлені помилки і факти шахрайства необхідно згрупувати з метою встановлення їх суттєвості (з урахуванням об'єднаного ефекту) і підготовки підсумкової аудиторської документації.

За результатами проведеного аудиту аудитор готує інформацію про перевірену сукупність для внесення до Звіту клієнта та до Висновку аудитора.

Якщо аудитор не знайшов порушень чи знайшов порушення, які не впливають на законність функціонування, не завдають шкоди державі, засновникам чи акціонерам, то він фіксує факти перевірки в аналітичній частині аудиторського висновку. При цьому аудитор має право пропонувати видати на перевірену підсукупність позитивний висновок.

Якщо аудитор знайшов порушення, які впливають на законність функціонування чи завдають шкоди державі, засновникам чи акціонерам, то він фіксує всі факти в аналітичній частині аудиторського висновку. У цьому разі аудитор дає час для усунення виявлених порушень. Якщо порушення не виправлені, то аудитор не має права видати позитивний висновок.

Розділ ІІІ. Охорона праці

3.1 Загальний стан охорони праці на ПАТ «Яготинський маслозавод»

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Служба охорони праці повинна існувати на ПАТ «Яготинський маслозавод», тому що кількість працюючих перевищує 80 чоловік.

Відповідно до ст. 13 закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

3 цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці.

На службу охорони праці покладаються обов'язки:

проведення вступного інструктажу працівників;

організація підвищення кваліфікації та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці;

- забезпечення працівників правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці;

- проведення паспортизації робочих місць і визначення відповідності фактичних показників паспортним положенням;

- ведення обліку і розслідування нещасних випадків і профзахворювань та аварій.

- забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;

професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів роботи;

вибору оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих;

професійного відбору виконавців для певних видів робіт.

Згідно з законом України «Про охорону праці» за стан охорони праці на підприємстві ПАТ «Яготинський маслозавод» відповідальність несе директор, в особі Сіренко О.С.

В період з 1 січня 2010р. по 31 грудня 2010р. випадки травматизму зафіксовані не були.

Навчання та інструктаж працівників з питань охорони праці є складовою частиною системи управління охороною праці і проводиться з усіма працівниками в процесі їх трудової діяльності. 3 усіма працівниками, які приймаються роботу, з працівниками, які перебувають у відрядженні на підприємстві і беруть безпосередню участь у виробничому процесі, з водіями транспортних засобів інженер з охорони праці проводить вступний інструктаж з питань охорони праці.

Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку роботи з працівником. Повторний інструктаж на підприємстві проводиться на робочому місці з усіма працівниками один раз на півріччя. Він проводиться з групою працівників, які виконують на підприємстві однотипні роботи.

Позаплановий інструктаж на підприємстві проводиться з працівниками в кабінеті охорони праці, зазвичай, при зміні технологічного процесу, зміні або модернізації устаткування, приладів та інструменту та інших чинників, що впливають на охорону праці.

3.2 Стан охорони праці у бухгалтерії

ПАТ «Яготинський маслозавод» розміщене за адресою: Україна, Київська область, місто Яготин, вул. Шевченка, 213.

Бухгалтерія підприємства знаходиться у відокремленій від виробництва адміністративній будівлі на 1 поверсі. Відділ має наступні розміри: довжина - 6 м, ширина - 4 м, висота - від підлоги і до стельового перекриття - 2,5 м. У приміщенні знаходиться два віконні отвори, завдяки чому в приміщенні присутнє природне освітлення, яке доповнюється штучним освітленням. Розміри одного віконного отвору: висота 2 м, ширина - 1,5 м.

У відділі є наступне технічне оснащення:

1) персональні комп'ютери - 3 шт;

2) принтер-ксерокс - 2 шт.

У відділі працює 3 чоловік.

Загальний об'єм приміщення складає 63 м3, тобто на одну людину доводиться 21 м3. Площа приміщення 24 м2, на одну людину - 8 м2. Таким чином згідно НПАОП 0.00-1.28-2010 (площа на одну людину - 6 м2 і об'єм приміщення на одну людину 20 м3) дотримуються, ( рис. 3.2.1).

Рис. 3.2.1. Схема розташування робочих місць бухгалтерії ПАТ «Яготинський маслозавод»

1, 2, 3 - робочі місця працівників бухгалтерії; 4 - комплексна шафа з відокремленими відділами для одягу та документів; 5 - кондиціонер;6 - принтер-ксерокс; 7, 8, 9 - комп'ютери.

Кабінет обладнаний системами опалення і припливно-витяжною вентиляцією, що є необхідністю в приміщеннях з роботою на комп'ютерах. Також в приміщеннях з ПК знаходиться аптечка першої допомоги і вуглекислотний вогнегасник.

Висота приміщень від підлоги до стелі дорівнює 2,5 м, що відповідає нормативним вимогам до організації робочого місця. Поверхня підлоги рівна, покрита лінолеумом. Це оптимальне покриття для адміністративних приміщень. Так як лінолеум є неслизьким і має антистатичні властивості.

Робоче місце бухгалтера складається з письмового столу, стільця засобів зв'язку і комп'ютера. Висота столу складає 730 мм, ширина - 1200 мм, глибина - 700 мм. Для місця сидіння встановлені офісні крісла із спинками, підлокітниками, з регульованою висотою сидіння, що є дуже зручним при тривалій сидячій роботі. На таких кріслах працівник не так швидко втомлюється і таким чином підвищується його працездатність. На столі кожного бухгалтера стоїть телефон внутрішнього зв'язку, котрий забезпечує зв'язок з різними підрозділами та відділами підприємства.

На письмових столах кабінету є три персональних комп'ютери, оснащені моніторами з плоским екраном. Комп'ютерні монітори мають частоту мерехтіння екрану 80 МГц, однак цього не достатньо для нормальної роботи, так як при безперервній роботі за ПК понад 10 хвилин втомлюються очі. Мінімальною частотою мерехтіння монітора для нормальної роботи за ПК є 85 МГц, при цьому необхідно робити перерви в роботі через кожні 1,5-2 години по 15-20 хвилин. Виходячи з норм випливає, що встановлені монітори з більш низькою частотою не рекомендується використовувати.

У зв'язку з тим, що столи невеликі і не зовсім призначені для роботи на комп'ютерах, а монітори займають багато місця, то відстань від екрану монітора до очей співробітника приблизно 400 мм, а має бути не менше 500 мм. Це негативно впливає на здоров'я та роботу працюючих.

Однак письмовий стіл має спеціальну робочу поверхню, відокремлену від основної стільниці, для клавіатури і системного блоку.

На стінах наклеєні шпалери спокійного світлого кольору, які не відволікають від роботи. У кабінеті ростуть живі квіти в горщиках. Це позитивно впливає на моральний стан персоналу.

У приміщенні стоїть комплексна шафа з відокремленими відділами для одягу та документів, що дозволяє економити місце і є доволі зручним і укомплектованим.

Шкідливі фактори, які негативно впливають на роботу працівників бухгалтерії:

1. Недостатній рівень освітленості.

2. Монотонність роботи.

3. Забрудненість повітря навколишнього середовища.

4. Підвищений рівень електромагнітних випромінювань.

3.3 Повітря робочої зони

Мікроклімат офісного приміщення визначають наступні параметри: температура, рухливість повітря, відносна вологість повітря і інтенсивність теплового випромінювання.

У відповідності ГОСТ 12.1.005-88, ДСН 3.3.6.042-99 встановлюються оптимальні умови, при виборі яких враховується пора року та категорія важкості роботи. За витратами енергії робота характеризується напруженою розумовою працею (сидяча робота не потребує фізичного напруження) та згідно вказаного стандарту, визначається за категоріями важкості як 1б. Оптимальні параметри мікроклімату наведені у таблиці 3.2.2

Таблиця 3.3.1

Оптимальні параметри мікроклімату

Категорія роботи за енергозатратами	Період року	Температура повітря, оС	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
Легка 1б	Холодна	21-23	40-60	0,1
	Тепла	22-24	40-60	0,2

Температура повітря на ПАТ «Яготинський маслозавод» в теплий період року становить 23-24 °С, відносна вологість - близько 50%. В приміщенні є кондиціонер, що позитивно відбивається на роботі бухгалтерів.

Співставивши нормативні і фактичні показники можемо зробити висновки, що влітку температура не перевищує норму, а взимку, навпаки, не нижче норми. Відносна вологість також знаходиться на нормальному рівні. Дані умови в сукупності є оптимальними для продуктивної роботи.

Вологе прибирання приміщення проводиться 1 раз на день, що позитивно позначається на вологості повітря і чистоті приміщення, що безпосередньо пов'язано із самопочуттям персоналу.

Пил - це основний шкідливий фактор. Повітря у відділі бухгалтерії ПАТ «Яготинський маслозавод» незапилене. Природний пил, що знаходить в повітрі приміщення в межах концентрації 0,1…0,2 мг/ м3. Значення гранично допустимої концентрації для нейтрального пилу, не маючи отруйних властивостей, дорівнює 10 мг/ м3.

Вентиляція - процес повітрообміну у приміщеннях, який забезпечує нормовані значення параметрів мікроклімату та чистоту повітря. Необхідна кількість вентиляційного повітря визначається санітарними нормами. Так як об'єм приміщення складає 24 м3 подачу зовнішнього повітря належить передбачати у кількості не менше 40 м3/год для кожного робітника. Ця кількість у відділі бухгалтерії забезпечується природною вентиляцією та механічною. У приміщенні працює кондиціонер, який створює оптимальні параметри мікроклімату (температури, відносної вологості та швидкості руху повітря).

3.4 Шум

Одним із найбільш негативних факторів, які впливають на людину, є шум та вібрація. Звук, як фізичне явище, обумовлюється механічними коливаннями в пружних середовищах і тілах, частоти яких лежать в діапазоні 16 - 20000 Гц, і які спроможне сприймати людське вухо. Шумом прийнято вважати звуки, які негативно впливають на організм людини, заважають його роботі та відпочинку.

Рівні звукового тиску на робочих місцях, де використовуються персональні комп'ютери повинні відповідати вимогам ДСИ 3.3.6.042-99 зокрема, рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють із ПК не перевищують 50 дБ.

Джерелом виникнення шумів для офісного приміщення може бути наявна офісна техніка. Шуми виробничих приміщень не повинні доходити до внутрішнього середовища офісу, задля чого офісні приміщення розташовуються на відстані не менш ніж 100 м від виробництва. Цієї норми дотримуються на розглядуваному підприємстві.

Серед основних заходів для зниження шуму можна назвати такі:

1) застосування шумопоглинаючих матеріалів;

2) акустична обробка приміщень (підвісні стелі);

3) розташування джерел шуму в ізольованих приміщеннях;

4) заміна матричних та струменевих принтерів на лазерні;

5) розташування бухгалтерії на значній відстані від виробничих приміщень.

3.5 Освітлення: природне та штучне

Для освітлення офісного приміщення бухгалтерії використовується змішане освітлення, що складається з природного, створюваного світлом з вікон, та штучного, отримуваного з освітлювальних пристроїв. У приміщенні бухгалтерії ПАТ "Яготинський маслозавод" використовується два бічних вікна (з різних сторін).

Для того щоб знайти необхідну площу світлових отворів у % від площі підлоги приміщення, що забезпечує нормоване значення КПО необхідно зробити наступні розрахунки:

,

де Sо - площа світлових отворів при бічному освітленні, м2;