Аналіз діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Керамбуд"

Страхувальники зобов'язані формувати та подавати до органів Фонду звітність щодо коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, не пізніше 20 числа наступного за звітним періодом місяця. Базовим звітним періодом для них є квартал.

Звіти подаються за формами Ф4-ФСС з ТВП та Ф14-ФСС з ТВП. Відповідальна особа органу Фонду, яка приймає звіт від страхувальника, зазначає дату прийняття звіту та обов'язково засвідчує його власним підписом із зазначенням прізвища та ініціалів.

Звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП не подається у разі:

- відсутності у страхувальника зобов'язання перед Фондом по субрахунку 652 на початок кожного звітного кварталу та оборотів по субрахунку у звітному кварталі; наявності зобов'язання Фонду перед страхувальником на початок року та відсутності оборотів по субрахунку 652 у звітному кварталі. Звіт за формою Ф14-ФСС з ТВП не подається, якщо у звітному кварталі страхувальник не отримував від Фонду та не видавав найманим працівникам путівок на санаторно-курортне лікування, придбаних за рахунок коштів Фонду;

- у разі якщо страхувальник у звітному періоді змінює місцезнаходження або місце проживання (для фізичних осіб) (за межами територіального обслуговування органу Фонду, в якому він перебував на обліку), звіти за цей звітний період подаються до органу Фонду за новим місцем взяття на облік;

- у разі неподання за даний звітний період страхувальником звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП до зведеного звіту включається звіт цього страхувальника за попередній звітний період (при звіті за I квартал - залишки коштів цього страхувальника на початок звітного року).

За несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності по коштах Фонду, подання недостовірної звітності щодо використання страхових коштів на посадових осіб підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, накладається штраф в розмірі та порядку, передбаченими чинним законодавством.

Формування звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП:

- Звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП складається наростаючим підсумком з початку року.

- Звіт складається із головної частини та двох таблиць.

- У головній частині звіту зазначаються: період, за який складено звіт, найменування страхувальника (прізвище та ініціали фізичної особи - страхувальника), реєстраційний номер страхувальника в органі Фонду або його номер у Державному реєстрі (для зареєстрованих після 01.01.2011 р.), код ЄДРПОУ - для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), банківські реквізити (МФО, номер поточного рахунку страхувальника, найменування банку), місцезнаходження та телефон.

- У звіті проставляються дані за всіма передбаченими звітом показниками за звітний квартал та наростаючим підсумком з початку звітного року.

- Таблиця "Розрахунки по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування" заповнюється у гривнях з копійками.

У рядку 1 "Зобов'язання страхувальника на початок року" відображається сума зобов'язання страхувальника перед Фондом, яка відповідає сумі зобов'язання страхувальника на кінець звітного періоду, відображеній у звіті за минулий рік. Протягом поточного року дані в рядку 1 залишаються без змін.

Рядок 2 "Зобов'язання страхувальника згідно з актами приймання-передавання" заповнюється у разі, якщо страхувальник змінив місцезнаходження (фізична особа - місце проживання) та має зобов'язання за попереднім місцем обліку.

У рядку 3 "Виправлення помилок минулих років" відображаються суми самостійно донарахованих або зменшених страхувальником (за період до 01.01.2011) страхових внесків та суми зайво нарахованих допомог.

У рядку 4 "Підлягає перерахуванню за результатами перевірок" відображаються суми донарахованих страхових внесків за період діяльності страхувальника до 01.01.2011, пені та штрафів, нарахованих спеціалістами органу Фонду за результатами перевірки страхувальника, за винятком адміністративних стягнень, застосованих до страхувальника відповідно до чинного законодавства, а також суми неправомірно витрачених страхових коштів.

У рядку 5 "Отримано від часткової сплати за путівки" вказується сума, яка була отримана як часткова сплата вартості путівок у звітному періоді (з початку року) в касу страхувальника за основним місцем роботи застрахованої особи.

У рядку 6 "Отримано від Фонду з початку року, у т. ч.:" відображається загальна сума коштів, отриманих від Фонду з початку року.

У рядку 7 "для погашення заборгованості за Фондом станом на 01.01.2011" відображається сума коштів, отриманих від Фонду для погашення заборгованості за Фондом, що мала місце на 01.01.2011.

У рядку 8 "Списано згідно із законодавством" відображаються зобов'язання страхувальника перед Фондом, списані органами Фонду згідно з чинним законодавством, та суми внесків, штрафів, пені та неправомірно витрачених страхових коштів за скасованими у встановленому порядку рішеннями органів Фонду.

У рядку 9 "ВСЬОГО (р. 1 + … + р. 7 - р. 8)" відображається сума даних рядків 1 - 7 за мінусом даних рядка 8.

У рядку 10"Зобов'язання Фонду на кінець звітного періоду (р. 12 + р. 13 + р. 21 - р. 6), у т. ч.:" наводяться дані про загальну суму зобов'язань по страхових коштах, яка не перерахована Фондом на кінець звітного періоду.

У рядку 11 "непогашена частина заборгованості, що мала місце станом на 01.01.2011" наводяться дані про непогашену на кінець звітного періоду частину заборгованості, яка виникла до 01.01.2011.

У рядку 12 "Зобов'язання Фонду на початок року" відображається сума зобов'язання Фонду перед страхувальником, яка відповідає сумі зобов'язання Фонду на кінець звітного періоду, відображеній у звіті за минулий рік. Протягом поточного року дані в рядку 12 залишаються без змін.

Рядок 13 "Зобов'язання Фонду згідно з актами приймання-передавання" заповнюється у разі, якщо страхувальник змінив місцезнаходження (фізична особа - місце проживання) та залишаються невідшкодовані зобов'язання за Фондом.

У рядку 14 "Перераховано з початку року, у т.ч.: "відображається загальна сума перерахованих на рахунок органу Фонду страхових коштів з початку року з розшифровкою, наведеною у рядках 15 - 20 звіту.

Сума даних рядків 15-20 може не відповідати загальній сумі перерахованих коштів на суму повернутих страхувальником невикористаних страхових коштів.

У рядку 15 "заборгованість минулих років та донараховані внески" відображаються суми перерахованих страхових внесків, донараховані страхувальником самостійно (за період до 01.01.2011) та за результатами перевірок, а також сума заборгованості, яка мала місце на початок року.

У рядку 16 "суми помилок минулих років" відображаються перераховані суми помилок, які самостійно виявлені страхувальником як переплата на допомогу у минулих роках (після 01.01.2011).

У рядку 17 "пені" відображаються суми перерахованої пені, нарахованої спеціалістами органу Фонду за результатами перевірки та нарахованої страхувальником самостійно за період до 01.01.2011.

У рядку 18 "штрафів" відображаються суми перерахованих штрафів, нарахованих спеціалістами органу Фонду за результатами перевірки страхувальника.

У рядку 19 "неправомірно витрачених коштів" відображається перерахована сума неправомірно витрачених страхувальником коштів, виявлених спеціалістами органу Фонду за результатами перевірки.

У рядку 20 "часткову сплату за путівки" відображається перерахована сума часткової сплати за путівки.

У рядку 21 "Витрати з початку року" відображається загальна сума нарахованих страхувальником у звітному періоді витрат за рахунок коштів Фонду на матеріальне забезпечення та часткове фінансування оздоровлення дітей у дитячих закладах оздоровлення.

Розшифровка даних рядка 21 таблиці I за видами витрат надається у таблиці II "Розшифровка витрат за рахунок страхових коштів Фонду".

Показник рядка 21 таблиці I має дорівнювати показнику рядка 8 таблиці II звіту.

У рядку 22 "ВСЬОГО (р. 12 + р. 13 + р. 14 + р. 21)" відображається загальна сума даних рядків 12, 13, 14 та 21 звіту.

У рядку 23 "Зобов'язання страхувальника на кінець звітного періоду (р. 1 + … + р. 5 - р. 8 - р. 14), у т. ч.:" наводяться дані про загальну суму зобов'язань по страхових коштах, яка не перерахована страхувальником на кінець звітного періоду.

У рядку 24 "непогашена частина заборгованості, що мала місце станом на 01.01.2011" наводяться дані про непогашену на кінець звітного періоду частину заборгованості, яка виникла до 01.01.2011.

У таблиці II "Розшифровка витрат за рахунок страхових коштів" наводиться інформація про витрати, проведені страхувальником на матеріальне забезпечення за їх видами.

Інформація у цій таблиці заповнюється у гривнях з копійками.

Рядок 1 "По тимчасовій непрацездатності (за винятком допомоги по догляду за хворою дитиною або хворим членом сім'ї)"

Вносяться дані про кількість робочих днів, втрачених працівниками внаслідок тимчасової непрацездатності (колонка 3), за винятком днів тимчасової непрацездатності, оплачених за рахунок коштів підприємства, установи, організації або фізичної особи - страхувальника, та сума нарахованої допомоги за рахунок коштів Фонду (тобто нарахована, починаючи з шостого календарного дня непрацездатності) у звітному періоді (колонка 4).

Рядок 2 "По тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною або хворим членом сім'ї"

Проставляються дані про кількість робочих днів, втрачених працівниками внаслідок необхідності догляду за хворою дитиною або хворим членом сім'ї (колонка 3), та сума нарахованої допомоги за рахунок коштів Фонду (колонка 4). Рядок 3 "По вагітності та пологах"

Проставляються дані щодо кількості календарних днів відпустки по вагітності та пологах відповідно до листка непрацездатності (колонка 3) та сума нарахованої допомоги по вагітності та пологах, що надається за рахунок коштів Фонду (колонка 4).

У колонках 5 та 6 таблиці "У тому числі пільги по допомогах постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи" вказуються кількість днів, допомога за які виплачена на пільгових умовах відповідно до статей 35, 37, частини першої статті 38 Закону, пункту 16 частини першої статті 20 та пункту 2 частини першої статті 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон N 796), та суми цих витрат.

Проставляються дані про суми виплаченої допомоги на поховання.

У колонці 3 - дані про кількість виплат, в колонці 4 - дані про загальну суму виплат з початку року. Сума повинна відповідати розмірам, встановленим правлінням Фонду, з урахуванням кількості виплат.

Рядок 5 "ВСЬОГО (р. 1 + р. 2 + р. 3 + р. 4)"

Проставляються підсумовані дані про суми нарахованої суми допомоги за рахунок коштів Фонду: в колонці 4 - сума всього, в колонці 6 - суми допомоги, наданої постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, понад встановлену законодавством межу для виплат на загальних підставах, в колонці 7 - суми заборгованості з виплати допомоги (які виникли до 01.01.2011 р.) на кінець звітного періоду.

Рядок 6 "Часткове фінансування оздоровлення дітей у дитячих закладах оздоровлення (кількість путівок, сума)"

У цьому рядку наводяться дані про витрати на часткове фінансування оздоровлення дітей у дитячих закладах оздоровлення. У колонці 3 проставляються дані про кількість придбаних путівок, у колонці 4 - сума витрат на вказані цілі.

Рядок 7 "Інші витрати (якщо є - додати пояснювальну записку)"

Заповнюється у разі зміни законодавчих актів або при проведенні витрат страхувальником, пов'язаних із соціальним страхуванням, на підставі рішень правління Фонду.

У рядку 8 "РАЗОМ ВИТРАТ (р. 5 + р. 6 + р. 7) (р. 21 табл. I)" проставляється загальна сума витрат страхувальника за рахунок коштів Фонду, проведених у звітному періоді (з початку року).

2.5 Узагальнення облікової інформації про витрати діяльності основного та допоміжного виробництв

Облік витрат виробництва регулює Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, згідно з яким ними визнають або зменшення активів, або збільшення зобов'язань підприємства, якщо вони можуть бути достовірно оцінені. Якщо ж таку діяльність здійснюють спеціалізовані самостійні підприємства (ремонтні, транспортні, тарні чи тароремонтні та ін.), для них таке виробництво - основне, і свої витрати вони обліковують на субрахунку “Основне виробництво”. До простих допоміжних виробництв належать електростанції, котельні, компресорні та кисневі станції, автомобільний транспорт, оскільки продукція, роботи і послуги, що вони виробляють, однорідні. До складних допоміжних виробництв належать інструментальні, модельні, ремонтні цехи і майстерні, оскільки продукція, яку вони виробляють, неоднорідна і зумовлює необхідність обліку витрат щодо окремих найменувань виробів, видів продукції, робіт і послуг. У них часто є незавершене виробництво, тому облік витрат і калькуляцію собівартості в них здійснюють за позамовним чи позамовно-нормативним методом. Вартість незавершенного виробництва складних допоміжних виробництв визначають за фактичною собівартістю або розрахунковим шляхом.

Допоміжні - це виробництва, що обслуговують основні галузі, виконуючи окремі роботи, або надаючи різні послуги. Фактична собівартість робіт і послуг допоміжних виробництв в сільському господарстві визначається щомісячно і за цією оцінкою відноситься на споживачів.

Враховуючи значний обсяг послуг, наданих одним допоміжним виробництвом іншому, необхідно дотримуватися такої черговості закриття аналітичних рахунків: газо -, тепло -, електро -, водопостачання, ремонтна майстерня, холодильні установки, вантажний автотранспорт, жива тяглова сила. Для приймання-передачі обсягів природного газу (Додаток 20), тепло-, енерго-, та водопостачання використовують Акт приймання-передачі.

Акт здачі-прийняття (Додаток 21) виконаних робітскладається у двох примірниках. Вказуються реквізити постачальника, отримувача, а також назва виробленого товару та наданих послуг, їх кількість, ціна і сума. Окремо стоять підписи представників двох сторін, які безпосередньо здійснювали приймання-передачу послуг.

Калькуляція - це визначення собівартості одиниці продукції вцілому та в розрізі окремих статей витрат. Калькуляція являє собою розрахунок у грошовому вимірнику результату будь-якого господарського процесу - заготівлі матеріальних ресурсів, виробництва продукції в основному та в допоміжних цехах, реалізації продукції або матеріальних цінностей, визначення втрат від браку тощо. Під калькулюванням розуміють систему економічних розрахунків собівартості одиниці окремих видів продукції (робіт, послуг). Наприкінці місяця, коли всі виробничі затрати списано на рахунок 23 і внесено інформацію про незавершене виробництво на підставі попередньої калькуляції, уводять Остаточну калькуляцію (Додаток 22). У типовій конфігурації передбачена можливість автоматичного формування остаточних калькуляцій поточного місяця. Для цього потрібно виконати команду Створення остаточних калькуляцій з головного меню.

Метою остаточної калькуляції є коригування попередніх значень затрат відповідно до реальних значень на кінець місяця. Суми реальних затрат розділені пропорційно до сум, зазначених у попередніх калькуляціях.

Під час уведення Остаточної калькуляції буде заповнено реквізит табличної частини Сума остаточна, який визначає остаточні суми затрат за даними бухгалтерського обліку. Для нематеріальних затрат ці суми можна змінювати вручну, однак зміна попередніх сум неможлива. Формування попередніх та остаточних калькуляцій - процес досить складний. Значно полегшує цю роботу бухгалтера помічник Створення остаточних калькуляцій, він дає змогу створити та провести Остаточну калькуляцію, однак робота буде виконана крок за кроком і на кожному етапі супроводжуватиметься детальними поясненнями. Переміщення між вікнами помічника відбувається за допомогою кнопок Далі та Назад. У другому вікні треба обрати фірму та різновид діяльності, для яких будуть створені остаточні калькуляції, та визначити місяць, за який це потрібно зробити. В третьому вікні помічник пропонує перевірити, чи виконано всі підготовчі для формування остаточних калькуляцій. У четвертому вікні відобразиться список створених калькуляцій, які будуть проведені в разі завдання прапорця Провести сформовані калькуляції. Якщо вся послідовність дій виконана чітко, то в останньому вікні треба лише натиснути на кнопку Готово.

Перебіг гарантійного строку починається з моменту Акту виконаних робіт (Додаток 23), що підтверджує факт прийняття виконаних робіт Замовником. Усунення прихованих недоліків, або недоліків які не могли бути помічені Замовником при звичайному прийманні виконаних робіт, і були виявлені після складання Акту виконаних робіт, гарантується Виконавцем протягом 24 місяців від дня підписання Сторонами Акта виконаних робіт. Виконавець не пізніше 12 годин після отримання інформації про виявлені приховані недоліки сповіщає Замовника про дату прибуття свого представника для погодження питань, пов`язаних з їх усуненням силами і за рахунок Виконавця.

Одним із способів перевірки правильності облікових записів у рахунках є оборотно-сальдова відомість (Додаток 24). У теорії та практиці бухгалтерського обліку підоборотно-сальдовоювідомістю розуміють спосіб узагальнення оборотів і залишків рахунків за звітний період, а також засіб взаємозв'язку між балансом і рахунками.

Оборотно-сальдові відомості складаються як за синтетичними, так і за аналітичними рахунками. Однак, між ними існують певні відмінності, зумовлені відмінностями, які існують між цими рахунками. Оборотно-сальдова відомість за синтетичними рахунками будується у вигляді таблиці, яка складається з чотирьох основних стовпців. У першому з них записується назва синтетичного рахунка, в другому - альдо початкове за дебетом та кредитом, в третьому - обороти за дебетом та кредитом, в четвертому-сальдо кінцеве за дебетом та кредитом. У самому нижчому рядку оборотно-сальдової відомості розраховується підсумок. У даній відомості, як і в синтетичних рахунках, застосовується тільки грошовий вимірник. У системі синтетичних рахунків складається одна оборотно-сальдова відомість.

2.6 Документування операцій з обліку готової продукції, робіт та послуг

Первинними документами, котрі підтверджують отримання доходів від реалізації готової продукції(товарів, робіт, послуг) виступають накладні, товаро-транспортні накладні (Додаток 8), акти приймання-передачі виконаних робіт. Саме на їх підставі в бух обліку відображають доход від реалізації готової продукції (товарів, робіт, послуг)

На даному підприємстві на кожний вид продукції складають виробничий акт, який використовують для складання нагромаджувальної відомості за місяць. Нагромаджувальна відомість (Додаток 26) потрібна для подальшого обліку готової продукції в бухгалтерії в натуральному і вартісному вираженні, яка заповнюється на підставі документів протягом місяця. Відпуск продукції покупцю оформляється видатковими накладними (Додаток 27), приймально-здавальними актами із зазначенням номера накладної і дати оформлення, номера і дати договору із замовником, назви та реквізитів замовника, одиниць виміру, кількості, оптової ціни і вартості.

Готова продукція відвантажується покупцям згідно існуючим договорам (контрактам). При відвантаженні працівники складу на відібрану та вже упаковану продукцію виписують накладну, у якій ставить підпис представник покупця або інша уповноважена особа. Ця накладна та інші первинні документи (залізничні квитанції та ін.) передаються у бухгалтерію підприємства, де на основі цих документів, як правило, виписується рахунок-фактура (Додаток 28).

Рахунки-фактури на відвантажену продукцію направляються покупцям, а їх копії залишаються у бухгалтерії підприємства - постачальника. У рахунках-фактурах вказуються:

- найменування вантажоодержувача та вантажовідправника, їх адреси;

- номера договорів;

- найменування банка та його реквізити;

- сума;

- найменування залізничної станції.

Дата відвантаження готової продукції та інші необхідні реквізити, передбачені законодавством.

Одночасно (звичайно у чотирьох примірниках) виписується платіжна вимога-доручення банку на отримання коштів від покупців за відвантажену продукцію. Платіжні вимоги-доручення нумеруються у єдиному порядку.

Для вивозу готової продукції з території підприємства представникам вантажоодержувача надаються товарні перепустки на вивіз з території підприємства готової продукції. Перепустки підписують керівник та головний бухгалтер підприємства або уповноважені особи. По кожному рахунку - фактурі реєструється відвантаження готової продукції (робіт, послуг) та робиться помітка про оплату кожного рахунка, що дає можливість своєчасно контролювати отримання грошових коштів.

При відпуску готової продукції покупцю безпосередньо зі складу особа, яка отримує зобов'язань надати доручення щодо права на Ії отримання.

Матеріальний звіт ( Додаток 29), М-19, складається МВО і передається до бухгалтерії, відображає рух готової продукції на складі за певний період.

На всі продовольчі товари господарюючий суб'єкт повинен мати товаро-транспортні накладні, прибутково-видаткові накладні, приймальні акти, документи, що затверджують відповідність якості товару вимогам нормативних документів. Для імпортних товарів - сертифікати вкладені українською мовою або мовою країни-експедитора. Вони повинні бути завірені печаткою постачальника. Зразок наведено в Додатку 30.

З метою коригування попередніх витрат на виробництво продукції до реальних їх значень формується документ Остаточна калькуляція (Додаток 31), який будується на основі попередньої калькуляції за допомогою розподілу сум реальних затрат пропорційно зазначеним в ній витратам. При цьому в табличній частині документа буде заповнено реквізит Сума остаточна, де містимуться остаточні значення сум витрат за даними бухгалтерського обліку.

2.7 Документування операцій з обліку нематеріальних активів

Надходження та оприбуткування будь-якого об'єкта нематеріальних активів на підприємстві потрібно підтвердити відповідним первинним документом, в якому вказуються докладна характеристика об'єкта, його первісна вартість, строк корисного використання, норма зносу (амортизації), підрозділ, у якому буде використовуватися об'єкт; підписи посадових осіб, що прийняли об'єкт, з доданням документів, у яких описується сам об'єкт нематеріальних активів або порядок його використання.

З метою ведення на підприємствах (в організаціях, установах тощо) обліку та контролю об'єктів права інтелектуальної власності (винаходів, корисних моделей, промислових зразків, компонувань (топографій) інтегральних мікросхем і раціоналізаторських пропозицій) Державний комітет статистики України наказом від 10 серпня 2004 р. № 469 затвердив форми первісної облікової документації та інструкцію щодо їх заповнення.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 22 листопада 2004 р. № 732 "Про затвердження типових форм первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів" діють такі форми первинних документів з обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів:

- Акт введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-1);

- Інвентарна картка обліку об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-2);

- Акт вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма №НА-3);

Інвентаризаційний опис об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-4).

Акт введення, типова форма № НА-1 (Додаток 32) застосовується для оформлення операцій із введення в господарський оборот і використання окремих придбаних (створених) об'єктів права інтелектуальної власності. Акт складається приймальною комісією в одному примірнику при оформленні введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності. Акт заповнюється на основі технічної, науково-технічної та іншої документації (ліцензійний договір, авторський договір, патент тощо). В акті подається характеристика об'єкта права інтелектуальної власності, порядок його використання, особливості і переваги. Акт підписують члени комісії, які його складають, головний бухгалтер і затверджує керівник підприємства.

Інвентарну картку обліку, типова форма № НА-2, (Додаток 33) застосовують для аналітичного обліку об'єктів права інтелектуальної власності. Інвентарна картка ведеться в бухгалтерії на кожний об'єкт чи групу об'єктів права інтелектуальної власності, заповнюється в одному примірнику на підставі акта (типова форма № НА-1).

У Відомості нарахування амортизації. Нематеріальні активи (Додаток 34) враховано вимоги не лише Наказу №112 (форма В-1), а й розділу 1 Приміток до річної фінансової звітності (форма №5). Вона поєднує в собі елементи аналітичного й синтетичного регістру з обліку необоротних матеріальних активів і нарахування амортизації (зносу) залежно від обраного методу нарахування амортизації (зносу).

Розділ 3. Узагальнення облікової інформації за травень 2013 року

Шахова оборотна відомість - оборотна відомість, що складається за допомогою шахової форми. На відміну від звичайної оборотної відомості вона містить кореспонденцію рахунків і є складнішою за будовою. Всі рахунки в ній записують двічі в одній і тій же послідовності: по вертикалі й горизонталі, за дебетом і за кредитом. Сума в клітинці шахової оборотної відомості показує, який рахунок дебетується, а який кредитується. Обороти за кожним рахунком деталізуються відповідно до кореспонденції. Це порівняно з простою оборотною відомістю дає ширшу картину змін господарських засобів та процесів, що відбулися. У шаховій оборотній відомості можуть бути наведені залишки (сальдо) на початок і кінець місяця, що істотно поліпшує її обліково-аналітичні можливості.

Шаховий запис - запис господарських операцій в обліковий регістр, при якому сума, записана один раз, буде відображена за дебетом і кредитом відповідних рахунків. Це досягається шляхом побудови бухгалтерських регістрів за шаховим принципом. Шаховий запис широко застосовується при журнально-ордерній формі обліку. Він скорочує кількість записів і дає змогу бачити (в одному місці) два кореспондуючих рахунки за однією господарською операцією. В цьому розумінні запис шаховий має переваги перед лінійним записом.

Принцип заповнення шахової оборотної відомості наступний:

1. В першому рядку і в першій графі зазначаємо назви рахунків.

2. В другому рядку і в другій графі відображаємо суми залишків за відповідними рахунками: за дебетовими - у графі, за кредитовими - у рядку.

3. Відображаємо суми кореспонденцій на перетині відповідних графи і рядка: за дебетовим рахунком, який знаходиться у відповідному рядку і за кредитовим рахунком, який знаходиться у відповідній графі.

4. Відобразивши всі операції, підраховуємо дебетові і кредитові обороти та відповідні кінцеві залишки за кожним рахунком.

На підставі шахової відомості складалися баланс, звіт про фінансові результати та інші звітні форми.

Та поява "1С:Бухгалтерії 8 для України", значно спростила роботу користувачам. Вона надає їм набір стандартних звітів, які дозволяють аналізувати дані по залишках, оборотам рахунків і по проводках в самих різних розрізах. У їх числі оборотно-сальдова відомість, шахова відомість, оборотно-сальдова відомість по рахунку, обороти рахунку, картка рахунку, аналіз рахунку, аналіз субконто, обороти між субконто, зведені проводки, головна книга, діаграма.

Щодо балансу, то щомісячний баланс складається відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку. Баланс (Звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Бухгалтерський баланс будують у вигляді двосторонньої таблиці, яка складається з двох частин -- активу і пасиву. В активі балансу відображають дані, які характеризують наявність, розміщення та стан майна, а в пасиві -- показники, які характеризують джерела утворення цього майна і його цільове призначення.

Розділ 4. Аналіз господарської діяльності підприємства

4.1 Аналіз необоротних активів підприємства

Аналіз необоротних активів розпочинається з дослідження динаміки їх загального обсягу та окремих видів. Динаміку, склад і структуру необоротних активів подано в табл. 4.1.

Таблиця 4.1. Динаміка, склад і структура необоротних активів ТзОВ «КЕРАМБУД» за 2012 р.

Необоротні активи	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відхилення (+;-)
	вартість, тис. грн.	структура, %	вартість, тис. грн.	структура, %	абсолютне, тис. грн.	структури, %
Нематеріальні активи	7	0,02	7	0,02	0	0,00
Незавершенеі капітальні інвестиції	7407	18,62	7867	18,89	460	0,27
Основні засоби	31080	78,14	32495	78,02	1415	-0,12
Довгострокові фінансові інвестиції:	-	-	-	-	-	-
які обліковуються методом участі в капіталі інших підприємств	1281	3,22	1281	3,08	0	-0,14
Разом	39775	100	41650	100	1875	-

Аналіз динаміки, складу та структури необоротних активів ТзОВ «Керамбуд» за 2012 р. показав, що чималу частку у структурі необоротніх активів займають основні засоби (78,14% та 78,02% у попередньому і звітному періоді відповідно).

Спостерігається тенденція до зменшення частки довгострокових фінансових інвестицій, які обліковуються методом участі в капіталі інших підприємств на 0,14%.

Для того, щоб забезпечити нормальні умови здійснення виробничого процесу та підвищення його ефективності основні засоби мають бути у відповідному технічному стані. Щоб проаналізувати стан основних засобів, дивимось в табл. 4.2.

Таблиця 4.2. Динаміка показників технічного стану основних засобів ТзОВ «КЕРАМБУД» за 2012 р.

Показники	Попередній рік	Звітній рік	Відхилення (+;-)
			абсолютне	відносне, %
Первісна вартість основних засобів, тис. грн.	31080	32495	1415	4,55
Знос основних засобів	12046	12707	661	5,49
Залишкова вартість основних засобів, тис. грн.	19034	19788	754	3,96
Коефіцієнт зносу	0,63	0,64	0,01	1,47
Коефіцієнт придатності	0,61	0,61	0,00	-

Аналіз динаміки показників технічного стану основних засобів ТзОВ «Керамбуд» за 2012 р. показав, що частка первісної вартості збільшилась на 4,55%. Коефіцієнт зносу показав, що суму 0,63 тис. грн. та 0,64 тис. грн. за попередній і звітній періоди відповідно, було перенесено на готову продукцію, тобто спрацювання основних засобів. Коефіцієнт придатності вказує на досить низький відсоток основних засобів, що придатні до експлуатації в процесі здійснення господарської діяльності. З таблиці бачимо, що технічний (якісний) стан основних засобів є негативним, оскільки, величина коефіцієнта зносу є більшою, а коефіцієнта придатності - меншою.

До показників руху основних засобів відносять також і абсолютні показники натходження та вибуття основних засобів за аналізований період, а також коефіцієнти вибуття, оновлення, приросту основних засобів. Аналіз руху основних засобів див. у табл. 4.3.

Аналіз динаміки показників руху основних засобів ТзОВ «Керамбуд» за 2011-2012 рр. показав, що частка річного обсягу надходження основних засобів збільшилась на 91,60%. Коефіцієнт вибуття вказує на те, що частка основних засобів, які вибули у загальній вартості основних засобів за 2011 р. становить 1,01 тис. грн, а у 2012 р. вона рівна нулю.

Таблиця 4.3. Динаміка показників руху основних засобів ТзОВ «КЕРАМБУД» за 2011-2012 рр.

Показники	Попередній рік	Звітній рік	Відхилення (+;-)
			абсолютне	відносне, %
Первісна вартість виробничих основних засобів на початок року, тис. грн.	30531	31080	549,00	1,80
Первісна вартість виробничих основних засобів на кінець року, тис. грн.	31080	32495	1415,00	4,55
Річний обсяг надходження основних засобів, тис. грн.	762	1460	698,00	91,60
Річний обсяг вибуття основних засобів, тисю грн.	33	3	-30,00	-90,91
Коефіцієнт оновлення основних засобів	0,02	0,04	0,02	83,26
Коефіцієнт вибуття основних засобів	0,01	0,00	-0,01	-79,79
Коефіцієнт приросту основних засобів	0,02	0,04	0,03	146,52

Про інтенсивність оновлення основних засобів свідчить коефіцієнт оновлення, який становить 0,02 тис. грн. та та 0,04 тис грн за попередній і звітній роки відповідно. Звідси бачимо, що показник збільшився на 0,02 тис. грн., що показує на збільшення вартості основних засобів які надійшли за цей період. На обсяг приросту основних засобів вказав коефіцієнт приросту основних засобів, який збільшився на 0,03 % за даний період.

Ефективність використання основних засобів оцінюють за системою натуральних і вартісних показників, основними з яких є фондовіддача та фондомісткість. Аналіз ефективності використання основних засобів подано у табл. 4.4.

Таблиця 4.4. Динаміка показників ефективності використання основних засобів ТзОВ «КЕРАМБУД» за 2011-2012 рр.

Показники	Попередній рік	Звітній рік	Відхилення (+;-)
			абсолютне	відносне, %
Обсяг виробленої продукції, тис. грн.	21978	21130	-848	-3,86
Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.	30805,5	31787,5	982,00	3,19
Фондовіддача основних засобів, грн./грн.	0,71	0,65	-0,06	-
Фондомісткість основних засобів, грн./грн.	0,07	0,03	-0,04	-

Аналіз динаміки показників ефективності використання основних засобів ТзОВ «Керамбуд» за 2011-2012 рр. показав, що частка обсягу виробленої продукції за аналізований період знизилась на 3,86%. Показник фондовіддача основних засобів також зменшився з 0,71 грн./грн. до 0,65 грн./грн., за попередній і звітний роки відповідно, що вказує на зменшення обсягу виробленої продукції в розрахунку на грошову одиницю вартості виробничих засобів. Оберненим показником до фондовіддачі - є фондомісткість, яка є також від'ємною і становить 0,07 грн./грн. та 0,03 грн./грн. і характеризує середню вартість виробничих основних засобів, що припадає на одиницю обсягу виробленої продукції.

Резерви зростання ефективності використання необоротних активів може бути забезпечене двома шляхами: інтенсивним та екстенсивним.

Інтенсивний шлях характеризується підвищенням завантаження устаткування та збільшенням рівня використання їх потужності (удосконалення технологій та організації виконання робіт; правильний вибір устаткування; упровадження сучасних технологій).

Екстенсивний шлях полягає у збільшенні тривалості роботи, скороченні цілозмінних і внутрішньозмінних втрат робочого часу, підвищенні коефіцієнта змінності (безперебійне постачання підприємствам сировини, матеріалів, палива, електроенергії; своєчасне усунення намічених диспропорцій у галузі й на підприємствах, усередині окремих цехів, що дасть змогу запобігти перервам у роботі підприємства; усунення причин нерівномірної роботи підприємства, що призводить до невикористання устаткування в цілому, й у часі, тобто до його простоїв).

4.2 Аналіз трудових ресурсів підприємства

Результат процесу виробництва залежить від рівня продуктивності праці, а саме ефективності затрат конкретної праці, яка визначається обсягом продукції, виробленої за одиницю часу або кількістю часу, затраченого на виготовлену одиницю продукції. Існує безліч методів вимірювання продуктивності праці, та найпоширенішим є вартісний метод, на якому грунтується обчислення узагальнювальних показників продуктивності праці як відношення обсягу виробленої продукції до затрат праці. Аналіз показників продуктивності праці поданий у табл. 4.5.

Таблиця 4.5. Динаміка показників продуктивності праці ТзОВ «КЕРАМБУД» за 2011-2012 рр.

Показники	Попередній рік	Звітній рік	Відхилення (+;-)
			абсолютне	відносне, %
Обсяг виробленої продукції, тис. грн.	21978	21130	-848	-3,86
Середньооблікова кількість працівників основної діяльності, осіб	140	142	2	1
Середньооблікова кількість робітників, осіб	28	29	1	4
Загальна кількість днів відпрацьованих робітниками, людино-днів	145350	145350	0	0
Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником	5191,07	5012,07	-	-
Середньорічний виробіток продукції на одного працівника, тис. грн.	156,99	148,80	-8,18	-5,21
Середньорічний виробіток продукції одним робітником, тис. грн.	784,93	728,62	-56,31	-7,17
Середньоденний виробіток продукції одним робітником, тис. грн.	0,15	0,15	0	-

Аналіз динаміки показників ефективності продуктивності праці ТзОВ «Керамбуд» за 2011-2012 рр. показав, що кількість працівників за аналізований період збільшилась на 2 особи, а робітників - на 1 особу. Та, незважаючи на це, обсяг виробленої продукції знизився на 3,86%, середньорічний виробіток продукції одним робітником знизився на 7,17% та середньоденний виробіток продукції одним робітником складає 0,15 тис. грн., що є абсолютно приємливим для підприємства.

До збільшення резервів зростання ефективності використання трудових ресурсів призводять внутрішньовиробничі резерви, пов'язані з більш економним використанням знарядь і засобів, предметів праці, робочого часу, підвищенням якості готового продукту (поліпшення споживчих якостей продукції, удосконалення технології виробництва). Загальновиробничі резерви перебувають у нерозривному зв'язку з організацією виробничого процесу на підприємстві в цілому - удосконалення внутрішньозаводської спеціалізації основних і допоміжних виробництв, служб, розширення прямих кооперованих зв'язків, скорочення тривалості виробничого циклу, зменшення обсягів запасів і готової продукції.

4.3 Аналіз використання матеріальних ресурсів підприємства

Найважливішими показниками, які характеризують інтенсивність споживання виробничих запасів підприємства, є коефіцієнт оборотності, коефіцієнт закріплення та тривалість одного обороту. Ці показники використовують також для обчислення окремих видів виробничих запасів. Аналіз оборотності виробничих запасів поданий в табл. 4.6.

Таблиця 4.6. Динаміка оборотності виробничих запасів ТзОВ «КЕРАМБУД» за 2011-2012 рр.

Показник	Попередній період	Звітній період	Абсолютне відхилення (+,-)
Собівартість реалізації продукції, тис. грн.	19893	20147	254
Середньорічний залишок виробничих запасів, тис. грн.	1111	2067	956
Коефіцієнт оборотності виробничих запасів	17,91	9,75	-
Тривалість обороту виробничих запасів, днів	20	37	17
Коефіцієнт закріплення виробничих запасів	0,06	0,10	0,05

Аналіз динаміки показників оборотності виробничих запасів ТзОВ «Керамбуд» за 2011-2012 рр. показав, що собівартість реалізованої продукції зросла у порівнянні з попереднім періодом на 254 тис. грн. Коефіцієнт оборотності виробничих запасів вказує на зменшення поповнення запасів підприємства на протязі даного періоду. Оберненим показником до швидкості обороту є коефіцієнт закріплення виробничих сапасів, який збільшився на 0.05 вартості матеріальних ресурсів, що припадає на одну гривню собівартості реалізованої продукції (або чистого доходу). Також важливе значення має і показник тривалості обороту виробничих запасів, який зріс на 17 днів і є свідченням ефективного використання виробничих запасів.

Щоб здійснити характеристику ефективності використання сировини та матеріалів застосовується система узагальнюючих та часткових показників, розрахунок який грунтується на показнику матеріальних витрат. Для аналізу ефективності використання матеріальних ресурсів подана табл. 4.7.

Таблиця 4.7. Динаміка показників ефективності використання матеріальних ресурсів ТзОВ «КЕРАМБУД» за 2011-2012 рр.

Показник	Попередній період	Звітній період	Абсолютне відхилення (+,-)
Обсяг виробленої продукції (без ПДВ і акцизного збору), тис. грн.	21978	21130	-848
Матеріальні витрати на виробництво продукції, тис. грн.	14880	19431,5	4551,5
Матеріаломісткість продукції, грн./грн.	0,68	0,92	0,24
Матеріаловіддача продукції, грн./грн.	1,48	1,09	-

Аналіз динаміки показників ефективності використання матеріальних ресурсів ТзОВ «Керамбуд» за 2011-2012 рр. показав, що обсяг виробленої продукції зменшився, у порівнянні з попереднім періодом, на 848 тис. грн., а обсяг матеріальних витрат на виробництво збільшився на 4551,5 тис. грн. Матеріаловіддача становить 1,48 тис. грн та 1,09 тис. грн. у попередньому та звітному роках відповідно, яка характеризує вихід продукції з кожної гривні спожитих матеріальних ресурсів. Матеріаломісткість показала, що 0.24 тис. грн. матеріальних витрат припадає на одну гривню виробленої продукції.

Витрати на матеріали у діяльності даного підприємства займають найбільшу питому вагу в собівартості продукції, що виготовляється. Тому постійне зниження матеріаломісткості - один із показників, що характеризує економічну ефективність виробництва та оптимальне управління використанням ресурсів на підприємстві.

На основі проведеного дослідження були узагальнені можливі резерви, які можуть виникнути на підприємстві в процесі його управління використанням ресурсів, що так чи інакше можуть впливати на рівень матеріаломісткості: удосконалення процесу виробництва (впровадження безвідходної технології та ліквідація втрат від браку) та удосконалення організації виробництва і праці (організація використання матеріальних ресурсів та додержання строків поставок сировини і матеріалів в необхідному асортименті, зменшення втрат при перевезенні та складуванні).

4.4 Аналіз виробництва і реалізації продукції

Аналіз динаміки і структури обсягу виробленої та реалізованої продукції подано в табл. 4.8.

Таблиця 4.8. Динаміка обсягу виробленої та реалізованої продукції ТзОВ «Керамбуд» за 2011-2012 роки

Показники	Роки	Річний темп зростання,%
	2011	2012
Обсяг виробленої продукції (без ПДВ і акцизного збору), тис.грн	21978	21130	96,14
Обсяг реалізованої продукції (без ПДВ і акцизного збору), тис.грн.	19893	20147	101,28

Аналіз динаміки обсягу виробництва і реалізації продукції ТзОВ «Керамбуд» за 2011-2012 роки свідчить про зростання обсягів виробництва і реалізації продукції протягом аналізованого періоду. Темп зростання обсягу виробленої продукції у 2012 році, порівняно з 2011 роком, становить 96,14%, а реалізованої продукції -101,28%.

Основними резервами зростання прибутку від реалізації є: збільшення обсягу реалізації продукції, зниження собівартості реалізованої продукції, поліпшення якості продукції.

Збільшення обсягу реалізації продукції досягається за рахунок: зростання обсягу виробництва продукції, зменшення залишків готової продукції на кінець звітного періоду, підвищення рівня цін.

4.5 Аналіз фінансового стану підприємства

Для аналізу динаміки окремих складових майна і його структури розглядають табл. 4.9.

Таблиця 4.9. Динаміка і структура майна ТзОВ «КЕРАМБУД»

Показники активу балансу	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відхилення (+,-)
	Сума, тис. грн.	Структура, %	Сума, тис. грн.	Структура, %	Абсолютне, тис. грн.	Відносне, %	Структури, %
1. Необоротні активи	27725	65,84	28938	61,94	1213	4,38	-3,90
1.1. Нематеріальні активи	7	0,02	7	0,01	0	0,00	0,00
1.2. Незавершені капітальні інвестиції	7407	17,59	7867	16,84	460	6,21	-0,75
1.3. Основні засоби	31080	73,80	32495	69,56	1415	4,55	-4,25
1.4. Довгострокові фінансові інвестиції	1281	3,04	1281	2,74	0	0,00	-0,30
2. Оборотні активи	12579	29,87	15861	33,95	3282	26,09	4,08
2.1. Виробничі запаси	1761	4,18	2373	5,08	612	34,75	0,90
2.2. Готова продукція	8365	19,86	11649	24,93	3284	39,26	5,07
2.3. Товари	608	1,44	173	0,37	-435	-71,55	-1,07
2.4. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	1558	3,70	812	1,74	-746	-47,88	-1,96
2.5. Дебіторська заборгованість за рахунками з бюджетом	59	0,14	124	0,27	65	110,17	0,13
2.6. Грошові кошти та їх еквіваленти	34	0,08	43	0,09	9	26,47	0,01
2.7. Інші оборотні активи	194	0,46	687	1,47	493	254,12	1,01
3. Витрати майбутніх періодів	1807	4,29	1919	4,11	112	6,20	-0,18
Майно - разом	42111	100	46718	100	4607	36,66	0

Аналіз динаміки і структури майна ТзОВ «Керамбуд» у 2012 р. показав, що відбулось збільшення майна на кінець періоду (з 42111 тис. грн. до 46718 тис. грн.), що можна розцінювати як позитивне явище. Причиною цього є зростання інших оборотних активів. Якщо на початок періоду сума становила 194 тис. грн., то на кінець - 687 тис., грн. Перевищує частка оборотних активів над необоротними активами, що вказує на мобільну структуру активів підприємства та сприяє оборотності оборотних активів.

Зростання основних засобів на 4,55% може свідчити про розширення виробничих можливостей підприємства. Оскільки частка основних засобів у загальній вартості майна становить 4,55% то це свідчить про низькі накладні витрати.

Зростання вартості запасів, яка складає 1761 тис. грн. на початок звітного періоду та 2373 тис. грн. на кінець звітного періоду, вказує на нагромадження виробничих запасів на 612 тис. грн., для подальшого розширення виробництва.

Оцінку динаміки джерел майна підприємства та його його структури див в табл. 4.10.

Зростання ефективності використання майна підприємства дозволяє скоротити потребу в ньому, так як між цими показниками існує зворотній взаємозв'язок.

Таблиця 4.10. Динаміка і структура джерел майна ТзОВ «КЕРАМБУД»

Показники пасиву балансу	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відхилення (+,-)
	Сума, тис. грн.	Структура, %	Сума, тис. грн.	Структура, %	Абсолютне, тис. грн.	Відносне, %	Структури, %
1. Власний капітал	24164	57,38	23838	51,03	-326	-1,35	-6,36
1.1. Статутний капітал	31500	74,80	31500	67,43	0	0,00	-7,38
1.2. Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	5396	12,81	7662	16,40	2266	41,99	3,59
1.3. Неоплачений капітал	1940	4,61	-	-	-	-	-
2. Поточні зобов'язання	17947	42,62	22880	48,97	4933	27,49	6,36
2.1. Векселі видані	2877	6,83	915	1,96	-1962	-68,20	-4,87
2.2. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	7316	17,37	12604	26,98	5288	72,28	9,61
2.3. Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом, зі страхуванням, з оплати праці	491	1,17	476	1,02	-15	-3,05	-0,15
2.4. Інші поточні зобов'язання	7263	17,25	8885	19,02	1622	22,33	1,77
Джерела майна - разом	42111	100	46718	100	4607	26,14	0

За аналізований період частка власного капіталу зменшується з 57,38 тис. грн. до 51,03 тис. грн., що є свідченням погіршення фінансової стійкості підприємства.

Оскільки в структурі власного капіталу зростає частка нерозподіленого прибутку на 3,59 %, то ця тенденція вважається позитивною.

Зростання кредиторської заборгованості на 72,28 %, при збільшенні терміну її погашення, свідчить про погіршення платоспроможності підприємства, тому такий аналіз передбачає зіставлення величини дебіторської та кредиторської заборгованостей.

Розрахунок аналізу відносних показників фінансової стійкості підприємства подано в табл. 4.11.

Таблиця 4.11. Динаміка основних відносних показників фінансової стійкості ТзОВ «КЕРАМБУД» за 2012 р.

Показники	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Абсолютне відхилення (+,-)
Коефіцієнт автономії	0,57	0,51	-0,06
Коефіцієнт фінансової залежності	1,74	1,96	0,22
Коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності	0,57	0,51	-0,06
Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу	0,74	0,96	0,22
Коефіцієнт фінансового левериджу	0	0	0
Коефіцієнт фінансової залежності капіталізованих джерел	0	0	0
Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел	1	1	0

Аналіз фінансових коефіцієнтів стійкості полягає в порівнянні їх значень з базисними величинами, а також у вивченні їх динаміки. Розглянувши такі основні показники, можна зробити висновок, що:

встановлено, що мінімальне граничне значення коефіцієнта автономії оцінюється нарівні 0,5, а дані ТзОВ «Керамбуд» і підтверджують, отже усі зобов'язання можуть покриватися власними коштами.

Коефіцієнт фінансової залежності є зворотним коефіцієнту автономії. Зростання цього коефіцієнта в динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства. В даному випадку його значення перевищує 1, а саме 1,74 та 1,96, то це означає, що власники не повністю фінансують своє підприємство.

Коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності становить 0,57 та 0,51 (збільшення допускається від 0,85 до 0,9), отож можна говорити про рівень незалежності підприємства від короткострокових позикових джерел.

Коефіцієнт фінансового ризику (коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу), показує співвідношення залучених коштів і власного капіталу. Так, як оптимальне значення даного коефіцієнта становить 0,7-1, і за даними показників ТзОВ «Керамбуд» - 0,74 та 0,96, що свідчить про відсутність ризику неплатоспроможності підприємства.

Коефіцієнт фінансового левериджу становить 0. Цей показник вказує на залежність підприємства від довгострокового зобов'язання, отож він відсутній.

Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел дорівнює 1, (рекомендований рівень - 0,6), що вказує на збільшення коефіцієнта в динаміці, що є позитивною тенденцією, означаючи, що з позицій довгострокової перспективи підприємство не залежить від зовнішніх інвесторів.

Необхідною умовою ліквідності балансу є виконання перших трьох умов. В даній ситуації, справджується друга нерівність: 936?915, що вказує на те, що швидко реалізовані активи перевищують короткострокові пасиви і організація може бути платоспроможною в недалекому майбутньому з урахуванням своєчасних розрахунків з кредиторами, отримання коштів від продажу продукції в кредит. Також справдилась і третя нерівність: 10928?0 та 14882?0. Порушення решти двох - вказує на те, що ліквідність балансу відрізняється від абсолютної. Четверта нерівність має балансуючий характер. Якщо порівняти дані активу і пасиву на початок звітного періоду, то нерівність має вигляд - 29532 (А?)?24164(П?), що суперечить умовам абсолютної ліквідності, а на кінець звітного періоду 30857(А?)?23838(П?), що свідчить про не дотримання умови фінансової стійкості організації, відсутності власних оборотних коштів.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину кредиторської заборгованості підприємство може погасити негайно у короткострокових цінних паперах, а також надходжень по розрахунках з дебіторами. Значення даного показника не повинне опускатися нижче 0,2, а за даними ТзОВ «Керамбуд», воно становить 0,7-0,8, щоє теоретично допустимим значенням коефіцієнта.

Таблиця 4.12. Динаміка відносних показників ліквідності та платоспроможності ТзОВ «КЕРАМБУД» за 2012 р.

Показники	Значення показника	Абсолютне відхилення (+,-)
	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,70	0,69	-
Коефіцієнт критичної ліквідності	0,09	0,04	-
Коефіцієнт поточної ліквідності	0,00	0,00	0,00

Коефіцієнт швидкої ліквідності, або коефіцієнт критичної оцінки показує, наскільки ліквідні кошти підприємства покривають його короткострокову заборгованість. Рекомендоване значення даного показника від 0,7-0,8 до 1,5. В даному випадку значення цього коефіцієнта становить 0,09 та 0,04 що є не прийнятним. Даний показник показує, що частка кредиторської заборгованості не бути погашена за рахунок найбільш ліквідних активів.

Коефіцієнт поточної ліквідності показує, що не достатньо у підприємства коштів, які можуть бути використані їм для погашення своїх короткострокових зобов'язань протягом року. Це основний показник платоспроможності підприємства, який за даних умов становить 0.