Аналіз та аудиторська експертиза фінансового стану підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКООПСПІЛКИ

«ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ»

Кафедра бухгалтерського обліку і аудиту

КУРСОВА РОБОТА

з дисциплін

«Аудит» та «Аналіз господарської діяльності»

на тему «Аналіз та аудиторська експертиза фінансового стану підприємства»

виконана на матеріалах Товариства

з обмеженою відповідальністю «Фоззі - Фуд»

ПОЛТАВА - 2015



ВСТУП

аудиторська експертиза фінансова

Становлення аудиторської діяльності пов'язано зі становленням ринкових відносин, приватизацією державного майна, реформуванням та розвитком різних форм власності, в тому числі і приватної, наданням самостійності в підприємницькій діяльності суб'єктам господарювання.

У зв'язку з цим аудит на підприємствах повинен бути організований і проведений за такими методичними підходами, які забезпечували б достовірність перевірок відповідності відображення в бухгалтерських регістрах і звітності наявних у господарстві основних засобів, запасних частин, сировини та матеріалів за період перевірки, а також достовірність калькуляції продукції та оцінку при переробці та реалізації.

У ситуації, яка склалася на підприємствах України, найбільш актуальним питанням є аудит фінансового стану підприємства. Проведення даного аналізу може дозволити виявити слабкі і сильні сторони підприємства і підказати вибір прийняття найбільш раціонального управлінського рішення.

Метою курсової роботи є дослідження і вивчення предмета та методології проведення аналізу та аудиторської експертизи на підприємстві.

Предметом курсової роботи є сукупність теоретичних, методичних і практичних питань, пов'язаних з особливостями організації аналізу та аудиторської експертизи на підприємстві.

Об'єктом дослідження курсової роботи є фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд».

Суб'єктом виступає Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі - Фуд».

При написанні роботи були використані спеціалізовані літературні джерела, підручники, нормативно-правові матеріали тощо.

В процесі дослідження даної теми були розглянуті наступні питання:

1. Сутність фінансового стану підприємства, значення, завдання та джерела аналізу та аудиторської експертизи фінансового стану підприємства.

2. Характеристика фінансово-господарської діяльності та постановки аналітичної роботи на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд».

3. Планування аудиторської експертизи фінансового стану підприємства.

4. Методика аудиторської експертизи фінансового стану підприємства.

5. Методика аналізу фінансового стану підприємства.

6. Узагальнення результатів аудиту та шляхи покращення фінансового стану підприємства.

1. Сутність фінансового стану підприємства, значення, завдання та джерела аналізу та аудиторської експертизи фінансового стану підприємства

Фінансовий стан - це одна з найважливіших характеристик виробничо-фінансової діяльності підприємства. Під фінансовим станом підприємства розуміють рівень його забезпеченості відповідним обсягом фінансових ресурсів, необхідних для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного здійснення грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями.

Забезпеченість фінансовими ресурсами в межах розрахункової потреби та їх раціональне використання створюють широкі можливості для подальшого поліпшення виробничих показників, підвищення ефективності застосування засобів та предметів праці, робочої сили, сучасних інформаційних технологій.

В той же час на фінансовий стан підприємства впливають усі види його діяльності - комерційна, виробнича, фінансово-господарська. Позитивно впливає на нього, перш за все, безперебійний випуск і реалізація високоякісної конкурентоспроможної продукції. Фінансова діяльність підприємства повинна бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

При успішному виконанні та перевиконанні плану виробництва та реалізації продукції, зниженні її собівартості, підприємство одержує надплановий прибуток, утворюються додаткові джерела коштів, що, в кінцевому результаті, сприяє зміцненню фінансового стану підприємства. Тому резервами подальшого покращення фінансового стану підприємства є його успішна виробнича діяльність.

Фінансовий стан підприємства є дуже містким поняттям. Для його характеристики у економічній літературі досить часто застосовуються такі критерії, як:

- фінансова стійкість підприємства - такий стан його фінансових ресурсів, їх розподіл та використання, який забезпечує розвиток підприємства на основі зростання прибутку та капіталу при збереженні платоспроможності та кредитоспроможності в умовах допустимого ризику;

- платоспроможність - здатність підприємства розраховуватися за своїми зобов'язаннями;

- кредитоспроможність - здатність до отримання кредитів та їх своєчасного погашення за рахунок власних коштів та інших фінансових ресурсів;

- прибутковість роботи підприємства;

- оптимальність з точки зору економічного становища підприємства розподілу прибутку, що залишається в його розпорядженні після сплати податків і обов'язкових відрахувань;

- раціональне розміщення основних і оборотних коштів (власних і позикових), перш за все, недопущення відволікання грошей у запаси непотрібного підприємству устаткування, яке довгий час не монтується і не використовується, наднормативні запаси товарно-матеріальних цінностей, витрат виробництва у дебіторську заборгованість, інші позапланові й непродуктивні витрати;

- наявність власних фінансових ресурсів (основних і оборотних коштів) не нижче мінімального необхідного рівня для організації виробничого процесу і процесу реалізації продукції;

- ліквідність балансу - ступінь покриття зобов'язань підприємства такими активами, строк перетворення яких у грошові кошти відповідає строку погашення зобов'язань.

Оцінка фінансового стану підприємства здійснюється на основі аналізу фінансових звітів. Основним джерелом інформації при аналізі фінансового стану є типові форми річної бухгалтерської звітності підприємства.

2. Характеристика фінансово-господарської діяльності та постановки аналітичної роботи на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»

Об'єктом дослідження даної курсової роботи було обрано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд», скорочена назва якого: ТОВ «Фоззі-Фуд».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» створене 02.12.2002 р. двома засновниками фізичною особою та ЗАТ «ФОЗЗI». Статутний капітал становить 16,5 тис. грн. Станом на 31.12.2011р. Облікова політика наведена у Додатку 1. Товариство складається з одного учасника ЗАТ «Сiльпо Рiтейл», що володіє часткою 100%, та діє згідно зі Статутом (додаток 2).

Основною діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» є роздрібна торгівля продовольчими товарами, а також надання послуг по здачі майна в оренду.

Види дiяльностi за КВЕД:

52.11.0 Роздрiбна торгiвля в неспецiалiзованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом

51.70.0 Iншi види оптової торгiвлi

55.30.2 Кафе

55.51.5 Дiяльнiсть загальнодоступних їдалень

55.52.0 Постачання готової їжi.

Місцезнаходження ТОВ «Фоззі-Фуд»: Україна, 08132, Київська обл. м. Вишневе, вул. Промислова, 5

Розглянемо організаційну структуру управління Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (додаток 3). Підприємство має організаційну структуру, яка характеризується горизонтальним та вертикальним поділом праці, має лінійні зв'язки. Горизонтальний поділ праці є однорівневим. Головне призначення - сприяти найбільш ефективній взаємодії частин організації при вирішенні виникаючих проблем. Вони мають ряд важливих переваг: економлять час, підвищують якість взаємодії, розвивають у керівників самостійність, ініціативність, вмотивованість. Вертикальний поділ праці - це зв'язки підпорядкування, необхідність у них виникає при ієрархічності управління.

Дані зв'язки служать каналами передачі розпорядчої та звітної інформації, створюючи тим самим стабільність в організації. Лінійні зв'язки відображають рух управлінських рішень інформації між лінійними керівниками. Поділ на підрозділи відбувається відповідно до цілей і стратегії організації. Кожен підрозділ має мати чітко визначені завдання і функції.

Організаційна структура Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» доцільна для данного підприємства, працівники якого виконують приблизно однакові дії (надають однотипні послуги, обслуговують один сегмент ринку). Перевагою цієї структури є можливість швидко приймати рішення, реагувати на зміни у зовнішньому оточенні і забезпечувати неформальний підхід до мотивації і контролю діяльності співробітників.

Загальне керівництво підприємством покладено на генерального директора, який здійснює керівництво фінансовою та господарською діяльністю організації відповідно до чинного законодавства, здійснює стратегічне планування діяльності, організовує ефективну взаємодію роботи всіх структурних підрозділів компанії.

Фінансовий директор розробляє фінансову стратегію компанії, організовує управління рухом фінансових ресурсів підприємства, регулювання фінансових відносин, що виникають у процесі діяльності організації, забезпечує фінансову стійкість, керує розробкою проектів перспективних і поточних фінансових планів.

Комерційний директор здійснює керівництво комерційним підрозділом підприємства, відповідає за збутову стратегію, забезпечує ефективну роботу регіональних підрозділів.

Виконавчий директор організовує роботу з формування кадрової політики компанії, визначення її основних напрямів відповідно до стратегії розвитку підприємства та заходів щодо її реалізації.

Головний бухгалтер здійснює організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності компанії і контроль за економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереженням власності підприємства, формує облікову політику виходячи зі структури й особливостей діяльності компанії.

Проведений аналіз основних показників Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (додаток 4), свідчить про стабільну роботу підприємства з позитивною динамікою росту.

Зросла собівартість реалізованої продукції у 2014 році на 15607,0 тис. грн. (147,4%)

Збільшення адміністративних витрат у 2014 році більш ніж в 4 рази є не досить позивною тенденцією, але такий стрімкий зріст можна зрозуміти збільшенням обсягу товарообороту, що в свою чергу сприяло збільшенню чисельності працівників, а отже і збільшенню адміністративних витрат.

Чистий прибуток у 2014 році склав 1610,6 тис. грн., що становить 9,8% від прибутку від звичайної діяльності до оподаткування. Підприємство сплатило досить велику суму податку на прибуток від звичайної діяльності, що склав більше 90% від прибутку від звичайної діяльності до оподаткування.

Рівень собівартості реалізованих товарів має чітку тенденцію до зростання, що не можна сказати про рівень рентабельності товарообороту. Але у 2014 році обидва показники зросли однаковими темпами. Стабільність рівня собівартості можлива тільки за умов достатнього рівня рентабельності для самофінансування торговельної діяльності.

Рівень комерційного доходу у 2014 році збільшився на 1,9%. Це відбулося за рахунок того, що валовий прибуток зростав швидшими темпами (179,8%) ніж товарооборот (144,1%). А валовий прибуток залежить від співвідношення цін, обсягу продажів і собівартості проданої продукції.

Рівень витрат обігу у 2014 році збільшився на 1,0%. Збільшення цього показника характеризує збільшення долі витрат обігу в роздрібній ціні товару, тобто витрати. Це значить, що підприємству необхідно використовувати більше грошей для реалізації товарів.

Рентабельність товарообороту у 2014 р. склала 1,080%. Це значить, що після відрахування з отриманого доходу всіх витрат залишається 0,0108 копійок прибутку від кожної гривні реалізації. Збільшення рівня рентабельності товарообороту відбувається за рахунок того, що рівень витрат обігу росте меншими темпами, ніж рівень комерційного доходу. Це свідчить про відносне зменшення витрат на виробництво продукції (табл.1.1).

Таблиця 1.1

Аналіз динаміки рівня показників Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» за 2012-2014 роки

Показники	2012 рік	2013 рік	2014 рік	Абсолютна зміна	Темпи приросту, %	Темпи приросту, %
				2013 рік	2014 рік	2013 рік	2014 рік
1	2	3	4	5	6	7	8
Рівень собівартості реалізованих товарів	67,1	66,2	67,1	-0,9	0,9	-1,3	1,4
Рівень комерційного доходу	12,345	12,884	14,768	0,5	1,9	4,4	14,6
Рівень витрат обігу	10,714	12,643	13,688	1,9	1,0	18,0	8,3
Рівень рентабельності товарообороту	1,631	0,240	1,080	-1,4	0,9	-85,3	375,0



Основним завданням економічного аналізу на підприємстві є оцінка результатів господарської діяльності, виявлення резерів виробництва і факторів, які мають позитивний чи негативний вплив на кінцеві показники роботи підприємства.

Вирішальне значення для успішного аналізу мають чіткі організаційні форми його проведення. На сьогоднішній день на кожному підприємстві є необхідні передумови для того, щоб аналіз став постійним і основним змістом економічної роботи.

Організація аналітичної роботи на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» включає: розробку загальних засад і порядку проведення аналізу; планування роботи в цілому, окремих її робіт та етапів; матеріальне, науково-методичне та кадрове забезпечення; загальне керівництво; прийом виконаних аналітичних робіт, порядок їх оформлення; контроль за впровадженням у виробництво розроблених заходів з метою поліпшення діяльності підприємства.

Аналітична робота на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» розпочинається з планування. Розрізняють загальний план аналітичної роботи на підприємстві та план (програму) конкретних аналітичних робіт. Загальний план роботи складається на рік з розбивкою за кварталами. У плані зазначаються розділи господарської діяльності та об'єкти, що мають вивчатися, періодичність і терміни проведення робіт, відповідальні технічні виконавці, технічні засоби та джерела інформації, потрібні для здійснення аналізу.

У планах окремих робіт, які складаються відповідно до загального плану аналітичної роботи, передбачаються об'єкти аналізу, терміни виконання й завдання робіт.

В умовах автоматизації процесів управління здійснення економічного аналізу вимагає раціональної його організації.

На Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» економічний аналіз розбивають на декілька етапів.

Перший етап - визначення і чітке обмеження мети й завдання роботи. Недостатня увага до цього етапу може призвести до втрати аналізом конкретності, цілеспрямованості, його виконання може затягнутись у часі.

Другий етап - старанне опрацювання програми дій, робочого (календарного) плану, визначення кола учасників, розподіл обов'язків між ними, постановка конкретних завдань, що випливають із загальної мети, визначення джерел інформації, розробка макетів аналітичних таблиць, форм, методичних вказівок щодо їх заповнення, а також способів графічного оформлення результатів аналізу.

Третій етап - збирання інформації (залучаючи статистичну звітність, дані синтетичного та аналітичного обліку, планову документацію, результати спеціальних спостережень тощо); перевірка її достовірності; кількість інформації, що охоплюється, слід цілком підпорядкувати меті й завдання аналізу; обсяг її повинен бути необхідним і достатнім.

Четвертий етап - аналітична обробка інформації за допомогою спеціальних методів і прийомів; забезпечення порівнянності показників; аналіз причин динамічних змін і відхилень від плану; з'ясування причин негативних явищ (якщо їх виявлено) і вад у роботі; кількісне вимірювання впливу факторів; встановлення потенціально невикористаних можливостей щодо поліпшення роботи підприємства. Визначають коло факторів, що впливають на досліджувані показники; групують їх, виділяючи фактори, які залежать і які не залежать від підприємства. Особливу увагу приділяють вивченню механізму дії факторів, які безпосередньо залежать від підприємства.

П'ятий етап - визначення і зведений підрахунок резервів виробництва, розроблення пропозицій, економічно обгрунтованих рекомендацій щодо реалізації цих резервів та визначення їхнього впливу на показники роботи підприємства. Це найбільш відповідальний етап. Якраз за наміченими пропозиціями, результативністю їх впровадження судять про глибину аналізу, кваліфікацію спеціалістів, які брали участь у його проведенні.

Зібрані під час аналізу матеріали, заповнені таблиці, розрахунки впливу факторів і резервів на останньому етапі узагальнюють та письмово оформляють у вигляді довідок, актів, аналітичних та доповідних записок, пояснювальних записок до звітів. Працівники зовнішніх установ полюбляють оформлювати наслідки аналізу у вигляді висновку. Самостійним або додатковим документом, у якому відображаються наслідки аналізу і необхідні заходи для впровадження у виробництво, є проект наказу.

Аналізу повинна передувати перевірка інформації, яка проводиться по суті напрямку аналізу, технічна перевірка та вибіркова перевірка підсумків.

Аналіз на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» включає використання різноманітних видів інформації, серед яких: правове та господарське законодавство, звітна (дані бухобліку, статистики, оперативний звіт), необлікова (матеріали перевірок тощо). Найважливішою з них є бухгалтерська звітність, яка при читанні досвідчену аналітику дає повну інформацію про фінансовий стан, стійкість положення і можливих перспективах підприємства. Повний аналіз бухгалтерської звітності дозволяє застосувати заходи з покращення діяльності підприємства в цілому і його структурних підрозділів. Використовуються також вибіркові звітні дані, що сприяє поглибленню та деталізації при вивченні показників звітності.

Економічний аналіз на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» потребує професіоналізму та майстерності спеціалістів, що залучаються до такої складної та вагомої аналітичної роботи.

Отже, проведення аналітичної роботи на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» забезпечує ефективне прийняття управлінських рішень і запобігання негативним наслідкам. Для цього потрібно правильно організувати роботу працівників, які займаються аналізом господарської діяльності підприємства.



3. Планування аудиторської експертизи фінансового стану підприємства

Планування аудиту -- це складний процес, який допомагає аудитору сконцентрувати увагу на найважливіших напрямках перевірки, найкращим чином організувати свою роботу та роботу асистентів, а також дає можливість здійснювати контроль виконання аудиторських процедур у період перевірки з метою вчасного коригування планових завдань. Воно здійснюється на початковій стадії аудиторської перевірки, і його основною метою є надання аудиторами (аудиторськими фірмами) підприємствам і організаціям різних форм власності ефективних аудиторських послуг у встановлений договором термін. Це означає належне виконання аудиторами функціональних обов'язків на високому рівні фахових стандартів.

Планування забезпечує формування відповідної думки аудитора про фінансову звітність суб'єкта перевірки з мінімальними затратами, виділивши найважливіші та суттєві частини і виключивши зайвий час, який міг би бути витрачений на питання аудиту з низьким рівнем ризику. Необхідність планування аудитором перевірки випливає з трьох причин:

1) це дасть йому можливість одержати достатню кількість інформації про стан справ клієнта. Одержання необхідної кількості інформації допоможе аудитору дати найобгрунтованіший висновок, у результаті -- звести до мінімуму правові зобов'язання та зберегти хорошу репутацію фірми серед представників своєї професії;

2) допоможе утримати, в межах розумного, витрати на аудит. Зменшення витрат допоможе аудиторській фірмі (окремому аудиторові) зберегти конкурентоспроможність і тим самим не втратити своїх клієнтів за умови, що фірма (аудитор) зарекомендувала себе високою якістю послуг;

3) дасть змогу уникнути непорозумінь із клієнтом. Метою планування аудиту є концентрація уваги аудитора на найважливіших напрямках аудиту, виявленні проблем, які слід перевірити детальніше. Планування допомагає аудитору належним чином організувати свою роботу та здійснювати нагляд за роботою асистентів, які беруть участь у перевірці, а також координувати роботу, що здійснюється іншими аудиторами та фахівцями інших професій.

Беручи до уваги вітчизняний і зарубіжний досвід аудиторської діяльності, доцільно виділити такі етапи планування:

1.Визначення мети і завдань аудиту.

Мета аудиторської перевірки полягає у висловленні незалежної кваліфікованої думки про достовірність фінансової звітності. На етапі планування аудиту загальна мета конкретизується такими завданнями: збір загальних відомостей та інформації про правові зобов'язання клієнта, ознайомлення з системою обліку і внутрішнього контролю, визначення матеріальності та попередня оцінка аудиторського ризику, критеріїв оцінки фінансової звітності, збір аудиторських доказів та їх аналіз, складання аудиторського висновку тощо.

2. Оцінка існуючого середовища суб'єкта перевірки.

На другому етапі процесу планування аудиту доцільно здійснити оцінку існуючого середовища суб'єкта перевірки. На середовище підприємства, що підлягає аудиту, впливають внутрішні та зовнішні чинники. До внутрішніх чинників належать: діюча на підприємстві система управління, кадрова політика, система обліку і внутрішньогосподарського контролю, виробничо-господарський процес, фінансово-кредитна політика тощо. Серед зовнішніх чинників можна назвати такі сфери: економічну, соціальну, політичну, юридичну та ін.

3. Вибір стратегії та її реалізація.

Перші два етапи певною мірою визначають стратегію аудиторської перевірки. Залежно від підходу до аудиту (підтверджувальний, системний, ризико-орієнтований) буде визначатися зміст загального плану і програми перевірки. Якщо у процесі аудиту не передбачено з тих чи інших причин використання процедур тестування системи внутрішнього контролю, залишків на рахунках бухгалтерського обліку і попередньої оцінки аудиторського ризику, то недоречним буде виділення таких етапів -- ознайомлення з системою внутрішнього контролю, оцінка ризику тощо.

4. Складання загального плану аудиту.

5. Підбір і уточнення процедур контролю.

6. Розробка програми аудиту.

7. Коригування загального плану і програми аудиту. Оскільки процес планування аудиту здійснюється впродовж усієї перевірки, то важливим етапом є коригування і внесення змін та доповнень до плану і програми аудиту.

План аудиту є документом організаційно-методологічного характеру, який містить основні стадії процесу аудиту, розмішені в логічній послідовності, із зазначенням видів запланованих робіт, періоду їх проведення, відповідальних виконавців та інших питань. План складається з врахуванням особливостей бізнесу клієнта, організації обліку і системи внутрішнього контролю, визначених ризиків і меж суттєвості, координації дій, супроводження і нагляду за діяльністю асистентів аудитора, експертів та інших фахівців, які не є аудиторами.

План складається у вигляді таблиці (додаток 6). У процесі роботи аудитори можуть вносити корективи та зміни до плану, причому а причини повинні докладно документуватися. Якщо перевірка проводиться не вперше, доцільно вивчити матеріали попередньої перевірки, обговорити з клієнтом зміни, що відбулися в діяльності підприємства і в системі обліку, його проблеми, оцінити дії клієнта щодо усунення недоліків та виконання рекомендацій попереднього аудитора. План бажано погодити з керівництвом фірми. Це дасть можливість уточнити аудиторські процедури з діяльністю персоналу підприємства. Для виконання плану аудитор повинен підготувати в письмовій формі програму аудиторської перевірки з визначенням у ній конкретних завдань і процедур для кожного об'єкта аудиту.

Програма аудиту -- це детальний перелік змісту аудиторських процедур (додаток 7). Цей перелік є детальною інструкцією для асистентів аудитора та рядових учасників перевірки, який також є засобом контролю за якістю їхньої роботи. Програма повинна бути настільки деталізованою, щоб можна було використовувати її як інструкцію для виконавців аудиту, які беруть участь у перевірці. Програма має також служити засобом контролю за роботою виконавців аудиту.

Аудиторська програма містить перелік об'єктів аудиту за його напрямками, а також час, який необхідно витратити на кожен напрямок аудиту або аудиторську процедуру. Аудитор затверджує програму, визначаючи суттєвість за процедурами аудиту, об'єкт аудиту за кожним питанням окремо та масштаб перевірки. Програма з кожного об'єкта аудиту підписується керівником групи аудиторів або керівником аудиторської фірми.

З метою запровадження методу організації аудиту фінансових результатів, а також кількості необхідних аудиторських процедур, аудитор проводить тестування внутрішнього контролю і системи бухгалтерського обліку. (додаток 5)

Система внутрішнього контролю включає три основні елементи: середовище контролю, систему бухгалтерського обліку та незалежні процедури перевірки.

Оцінка аудитором системи внутрішнього контролю визначається на основі певних елементів:

Наявність компетентного персоналу, що заслуговує на довіру, з чітко визначеними правами та обов'язками є найважливішим елементом внутрішнього контролю.

Наявність розподілу упорядкованих посадових обов'язків між працівниками, котрі беруть участь у формуванні інформації.

Дотримання необхідних формальних процедур при здійсненні господарських операцій працівниками підприємства має бути неупередженим. Цей елемент внутрішнього контролю безпосередньо пов'язаний із чітким визначенням прав та обов'язків кожного працівника.

Наявність фізичного контролю (контролю за фактичною наявністю) за активами та документацією повинна забезпечувати охорону майна підприємства та проведення його інвентаризації.

Своєчасне складання первинних документів. Підставою для здійснення господарських операцій мають бути своєчасно складені первинні документи у відповідності зі встановленими вимогами до їх складання, визначеними діючими нормативними актами.

Початкова оцінка надійності системи внутрішнього контролю здійснюється аудитором на основі власного досвіду застосування методик та прийомів. При цьому слід враховувати, що для перевірки надійності засобів контролю потрібно вивчити облікову та господарську документацію за весь звітний період, більшу увагу приділити періодам, в яких мали місце певні особливості та відмінності.

У результаті таких досліджень надійність системи внутрішнього контролю може бути оцінена як:

а) висока;

б) середня;

в) низька.

Підтвердження достовірності оцінки системи внутрішнього контролю здійснюється в процесі перевірки. Довіряючи певною мірою системі внутрішнього контролю на підприємстві, аудитор в ході перевірки повинен проводити процедури підтвердження її надійності, застосовуючи різні методи та прийоми при проведенні тестів на відповідність системи внутрішнього контролю та процедур перевірки на суттєвість.

Під час отримання доказів ефективного функціонування системи внутрішнього контролю аудитору необхідно враховувати спосіб та послідовність їх отримання протягом певного періоду; професійний досвід особи, яка отримала такі докази (у разі залучення помічників та асистентів).

Усі етапи оцінки системи внутрішнього контролю аудитор фіксує в робочих документах: отримані відомості про систему обліку і внутрішнього контролю; оцінку ризику невідповідності внутрішнього контролю. Якщо ризик невідповідності внутрішнього контролю оцінюється аудитором як незначний, він додатково пояснює в документах обґрунтування своїх висновків.

4. Методика аудиторської експертизи фінансового стану підприємства

Методика аудиту фінансового стану підприємства включає такі елементи: об'єкт аудиту; критерії ефективності стану та функціонування об'єкта аудиту, під якими розуміється показники (сукупність показників), що характеризують ефективний стан або функціонування об'єкта аудиту та висувають основні вимоги до нього; методи (методика) аудиту (додаток 8).

Аудит фінансового стану Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» слід розпочати з аналізу платоспроможності і ліквідності підприємства (табл.4.1).

Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких в грошову форму відповідає терміну погашення зобов'язань. Даний аналіз полягає в порівнянні засобів по активу, згрупованих за швидкістю їх перетворення на грошові кошти (тобто по ступеню їх ліквідності) і розташованих в порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими по термінах їх погашення і розташованими в порядку зростання термінів.

Залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення на грошові кошти, активи підприємства розділяються на наступні групи:

А1 - найбільш ліквідні активи грошові кошти підприємства і короткострокові фінансові вкладення без позик, наданих організаціям;

А2 - активи, що швидко реалізуються (короткострокова дебіторська заборгованість, товари відвантажені, позики, надані організаціям на термін менше 12 місяців і інших активів);

А3 - активи, що реалізуються повільно (включають запаси мінус товари відвантажені, мінус витрати майбутніх періодів, плюс довгострокова дебіторська заборгованість, плюс довгострокові фінансові вкладення з розділу 1 активу балансу, зменшені на величину вкладень до статутних фондів інших організацій);

А4 - активи, що важко реалізуються (статті розділу 1 активу балансу за винятком довгострокових фінансових вкладень, включених в попередню групу. Сюди включаються і вкладення до статутних фондів інших підприємств, виключених з попередньої групи).

Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати:

П1 - найбільш термінові зобов'язання (до них відносяться кредиторська заборгованість (стор. 620 розділу 5 пасиву балансу) і інші короткострокові зобов'язання (стор. 660), в т.ч. зобов'язання, не погашені в строк, відбиті відособлено в розділах 1; 2 і в довідці до розділу 2 форми № 5).

П2 - короткострокові пасиви (короткострокові кредити і позикові засоби (стор. 610 розділу 5 пасиву балансу);

П3 - довгострокові пасиви (довгострокові кредити і позикові засоби (підсумок розділу 4 пасиву балансу);

П4 - постійні пасиви (статті розділу 3 пасиву балансу).

Для збереження балансу активу і пасиву підсумок даної групи зменшується на суму витрат майбутніх періодів і суму іммобілізації оборотних коштів по статтях розділу 2 активу балансу і збільшуються на суму заборгованості учасникам (засновникам) по виплаті доходів, доходів майбутніх періодів, резервів майбутніх витрат (стор. 630-650 розділу V пасиву балансу).

Для визначення ліквідності балансу слід зіставити підсумки приведених груп по активу і пасиву. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо мають місце співвідношення:

А1 ? П1;

А2 ? П2;

А3 ? П3;

А4 ? П4.

Якщо деякі нерівності не відповідають вказаним обмеженням, ліквідність балансу більшою чи меншою мірою відрізняється від абсолютної. Причому слід мати на увазі, що менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні при недоліку засобів однієї групи і надлишку по іншій із-за неможливості погашення такими активами терміновіших зобов'язань.

Таблиця 4.1

Ліквідність балансу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» за 2012-2014 роки, тис. грн

Актив	На 31.12.2012	На 31.12.2013	На 31.12.2014
1	2	3	4
Найліквідніші активи (А1)	14312	36637	40796
Активи, що швидко реалізуються (А2)	136 319	61 378	84 759
Активи, що повільно реалізуються (А3)	47 880	124 374	257 132
Активи, що важко реалізуються (А4)	47 025	133 443	374 352
Баланс	245 536	355 832	757 039
Пасив	На 31.12.2012	На 31.12.2013	На 31.12.2014
Негайні пасиви (П1)	95 110	114 126	322 675
Короткострокові пасиви (П2)	10 934	72 732	41 495
Довгострокові пасиви (П3)	128 960	154 196	376 759
Постійні пасиви (П4)	10 531	14 778	16 110
Баланс	245 536	355 832	757 039

Таблиця 4.2

Оцінка ліквідності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» за 2012-2014 роки

На 31.12.2012	На 31.12.2013	На 31.12.2014
1	2	3
А1 < П1	А1 < П1	А1< П1
А2 > П2	А2 < П2	А2 > П2
А3 < П3	А3 < П3	А3 < П3
А4 > П4	А4 > П4	А4 > П4



За даними таблиці 4.2, баланс Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» є в основному неліквідним. На даному підприємстві виконується лише друга умова і лише у 2012 і у 2014 роках, що свідчить про те що дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги перевищує загальну суму кредиторської заборгованості. Можна сказати, що фірма зобов'язана повернути коштів менше, ніж отримає від дебіторів.

Невиконання якоїсь із перших трьох нерівностей свідчить про те, що ліквідність балансу в тій чи іншій мірі відхиляється від абсолютної. При цьому нестача коштів по одній групі активів компенсується їх нестачею по іншій групі, хоча компенсація може бути лише по вартісній величині, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні.

Також не відповідають абсолютним значенням показники А4 та П4. Обсяги А4 перевищують обсяги П4. Невиконання четвертої умови свідчить про недотримання мінімальної умови фінансової стійкості - наявності у підприємства власних оборотних коштів.

Досить негативним фактором є те, що на підприємстві рівень ліквідності такий низький, що після погашення негайних зобов'язань на підприємстві не залишається грошових коштів, якими можна прискорити строки розрахунків з банківськими установами, постачальниками та іншими кредиторами.

Далі слід проаналізувати показники платоспроможності підприємства (табл. 4.3).

Таблиця 4.3

Аудит показників платоспроможності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»

Показники	На початок року	На кінець року
1	2	3
Поточний або загальний коефіцієнт покриття	5,33	3,02
Темпи росту поточного коефіцієнту покриття, %	-	56,66
Коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості	14,75	2,05
Темпи росту коефіцієнта співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості, %	-	13,90

Загальний коефіцієнт покриття підприємства на протязі всього періоду, в якому проводиться аудит, залишався досить високим і відповідав нормативному значенню (навіть перевищував його). Тобто в 2013 році на кожну гривню короткострокових зобов'язань припадало 5,33 гривні поточних активів; а в 2014 - 3,02 гривні.

Відбувається також значне перевищення обсягу кредиторської заборгованості над обсягом дебіторської. Але слід відмітити тенденцію цього показника до зниження. Так, в 2014 році він зменшився на 86,10%. Високе перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською, свідчить про проблеми при реалізації продукції і розрахунках з постачальниками.

Через брак ліквідних коштів підприємство не здатне покрити короткострокових зобов'язань. Більшість коштів підприємства мобілізовані в виробничі запаси і затрати.

Наступним важливим показником, що характеризує фінансову стійкість підприємства, є показник автономії, який показує наскільки підприємство незалежне від позикового капіталу (табл. 4.4).

Таблиця 4.4

Аудит динаміки показника автономії Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»

Показники	2013 рік	2014 рік	Відхилення (+;-)
1	2	3	4
Власні кошти, тис. грн.	4143,2	4056,8	-86,4
Загальна сума джерел коштів, тис. грн.	4277,4	4388,3	+ 110,9
Коефіцієнт автономії	0,969	0,924	-0,045
Темпи росту коефіцієнту автономії, %	-	95,36	-4,64



Доля власних коштів у загальній сумі джерел коштів досить висока і в 2013 році становила 0,969. Але в 2014 році трапилось зниження коефіцієнту на 4,64%.

Взагалі отримані дані свідчать про високу ступінь незалежності підприємства від зовнішнього фінансування.

Наступними показниками, які заслуговують на увагу з боку економічного аналізу є коефіцієнт фінансової стійкості та коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів (табл. 4.5).

Таблиця 4.5

Аналіз показників фінансової стійкості на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» за 2012-2014 роки

Показники	2012 рік	2013 рік	2014 рік
1	2	3	4
Коефіцієнт фінансової автономії	0,041	0,037	0,016
Коефіцієнт заборгованості	0,959	0,963	0,984
Коефіцієнт покриття боргу	1,043	1,038	1,017

Фінансова стійкість підприємства характеризує стабільність фінансового стану підприємства, яка забезпечується високою часткою власного капіталу в загальній сумі використовуваних фінансових засобів. Фінансова стійкість відбиває рівень ризику діяльності компанії і її залежності від позикового капіталу.

Коефіцієнт фінансової автономії характеризує частку коштів вкладених власниками в загальну вартість майна підприємства. Так як, даний коефіцієнт у 2012 р. становить лише 0,041 можна зауважити, що підприємство працювало лише за позикові кошти і мало великий ризик банкрутства. Погіршення цього показника в 2013 році відбулося за рахунок зменшення розміру власного капіталу. Значне зменшення в 2014 році відбулось через збільшення позикових коштів в цьому році. Тобто це означає, що на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» переважають позикові кошти та існує можливість не виконання зовнішніх зобов'язань при несприятливих умовах діяльності.

Коефіцієнт заборгованості характеризує частку залучених засобів в загальній сумі активів підприємства, тобто допомагає оцінити фінансову стійкість організації, зробити висновок щодо її здатності залучати додатковий капітал. Згідно розрахунків, даний коефіцієнт становить 0,959 в 2012 році, це означає, що активи підприємства майже повністю покривались за рахунок боргів. Цей показник є досить високим для нормальної діяльності підприємства. І його збільшення у наступні роки може сильно занепокоїти кредиторів.

Можливості Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» розраховуватися з боргами характеризуються коефіцієнтом покриття боргу (нормативне значення 1-1,5). Коефіцієнт покриття боргу становив 1,043 в 2012 році, що свідчило про те, що підприємство своєчасно погашає борги. Коефіцієнт 1,038 в 2013 році можна вважати в рамках норми, але з ризиком неповернення чи прострочки боргових зобов'язань. Тенденція до скорочення цього показника є негативним явищем і свідчить про майбутню неможливість підприємства вчасно розрахуватися з боргами.

Отже можна зробити висновок, що за досліджуваний період підприємство працювало переважно за позикові кошти, не маючи прикритого тилу. Така тенденція може негативно відзначитись на діяльності підприємства в майбутньому. Хоча судячи з коефіцієнта покриття боргу, який має оптимальні значення за всі роки, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» досить успішно та вчасно розраховується за борговими зобов'язаннями, чим заслуговує собі позитивну репутацію у кредиторів.

У 2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» мало абсолютну фінансову стійкість, коли власні оборотні кошти забезпечували запаси й витрати, оскільки ЗВ<ВОК - Так, у 2013 році НДФ > ЗВ на 713,77 тис. грн., а ЗВ > ВОК на 1801,24 тис. грн. На протязі останніх двох років на підприємстві спостерігається нормальна фінансова стійкість, коли запаси й витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостроковими позиковими джерелами, оскільки у 2013 році НДФ > ЗВ на 81815,4 тис. грн, а ЗВ > ВОК на 88842,4 тис. грн. У 2014 році НДФ > ЗВ на 33728 тис. грн., а ЗВ > ВОК на 238615,0 тис. грн (табл.4.6).

Таблиця 4.6

Оцінка типу поточної фінансової стійкості Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» за 2012-2014 роки

№ пор.	Показники	Фактично на:
		31.12.2012	31.12.2013	31.12.2014
1	2	3	4	5
1.	Запаси + витрати майб. періодів, тис. грн.	49 688,00	124 600,40	260 942,00
2.	Власний оборотний капітал, тис. грн.	94 274	35 758	22 327
3.	«Нормальні» джерела фінансування, тис. грн.	198 002,00	206 415,80	294 670,00
3.1	Власний оборотний капітал	94 274	35 758	22 327
3.2	Короткострокові банківські кредити та позики для покриття запасів	200,80	4 021,20	41 495,00
3.3	Розрахунки з кредиторами за товари, роботи, послуги	103 527,00	166 637,10	230 848,00
4.	Прострочена дебіторська заборгованість, тис. грн.	0	0	0
5.	Тип поточної фінансової стійкості	абсолютна	нормальна	нормальна

Ділова активність організації у фінансовому аспекті виявляється в оборотності її засобів і їх джерел. Тому фінансовий аналіз ділової активності полягає в дослідженні динаміки показників оборотності. Ефективність роботи організацій характеризується оборотністю і рентабельністю продажів, засобів і джерел їх утворення. Тому показники ділової активності, що вимірюють оборотність капіталу, відносяться до показників ефективності бізнесу (табл. 4.7).



Таблиця 4.7

Коефіцієнти ділової активності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»

Найменування коефіцієнту	Формула розрахунку	На поч. пер.	На кін. пер.	Відхилення (+;-)
1	2	3	4	5
Коефіцієнт оборотності активів		0,3	0,4	+0,1
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості		11,8	15,3	+3,5
Тривалість обороту дебіторської заборгованості		31,0	23,8	-7,1
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості		0,0	0,0	0,0
Тривалість обороту кредиторської заборгованості		-	-	-
Коефіцієнт оборотності запасів		5,8	4,9	-0,9
Тривалість обороту запасів		63,1	74,6	+11,5
Тривалість операційного циклу	То.ц. = То.з. + То.д.з.	94,1	98,4	+4,4

Коефіцієнт обороту дебіторської заборгованості показує розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством. Зниження даного коефіцієнта свідчить про зменшення терміну погашення дебіторської заборгованості і оцінюється позитивно.

Коефіцієнт тривалості операційного циклу показує, скільки днів в середньому проходить з моменту вкладення грошових коштів в поточну торгівельну діяльність до моменту їх повернення у вигляді виручки на розрахунковий рахунок. У підприємства цей показник має тенденцію до росту. Коефіцієнт оборотності запасів відображає число оборотів запасів підприємства за аналізований період. Зниження коефіцієнта свідчить про відносне збільшення виробничіх запасів.

Рентабельність відображає ступінь прибутковості роботи підприємства. Аналіз рентабельності полягає в дослідженні рівнів прибутку по відношенню до різних показників і їх динаміки. У розрахунку рентабельності за окремими складовими капіталу (засобам або їх джерелам) можуть бути використані показники прибутку від продажів, прибутку до оподаткування, прибутку від звичайної діяльності або чистого прибутку (табл. 4.8).

Таблиця 4.8

Коефіцієнти рентабельності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»

Найменування коефіцієнту	Формула розрахунку	На початок періоду (%)	На кінець періоду (%)	Відхилення (%)
Рентабельність сукупного капіталу		0,0	5,4	+5,4
Рентабельність власного капіталу		0,0	10,4	+10,4
Валова рентабельність продажів		8,5	21,4	+12,9
Операційна рентабельність продажів		0,0	14,5	+14,5
Чиста рентабельність продажів		0,0	12,6	+12,6

Всі показники рентабельності на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» зросли за рік. Це позитивна тенденція. Ділова активність підприємства зростає.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» має нестійке фінансове становище. З одного боку, підприємство має достатньо високу частку власних коштів в загальній сумі джерел їх формування і досить високий рівень незалежності від зовнішнього фінансування, але з іншого боку, цих коштів не вистачає для того, щоб забезпечити ними виробничі запаси і затрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд». Позитивним моментом є зростання рентабельності власного капіталу та ділової активності підприємства.

5. Методика аналізу фінансового стану підприємства

Для здійснення господарської діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» володіє певним майном, яке належить йому на правах власності чи володіння. Усе майно, яке належить підприємству і яке відображено в його балансі, називають активами.

Аналіз фінансового стану підприємства є необхідною умовою ефективного управління формуванням, розміщенням та використанням ресурсів підприємства. Фінансовий стан характеризується величиною, складом і структурою активів, власного капіталу і зобов'язань, відповідні співвідношення яких обумовлюють фінансову стійкість та платоспроможність підприємства. Для того щоб розрахувати дані показники використовуємо Баланс та Звіт про фінансові результати за 2012, 2013, 2014 роки (додаток 15,16,17).

Основні документи, які регламентують проведення аналізу фінансового стану підприємства, такі:

1. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій, затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 27 червня 1997 р. № 81;

2. Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, затверджене наказом Мінфіну України, Фонду державного майна України від 26 січня 2001 p. M 49/121;

3. Методичні рекомендації щодо підготовки аудиторського висновку при перевірці відкритих акціонерних товариств та підприємств -- емітентів облігацій (крім комерційних банків), схвалені Аудиторською палатою України від 23 лютого 2001 р. протокол № 99;

4. Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень, затверджене постановою Правління Національного банку України від 31 серпня 2001 р. № 375;

5. Методичні рекомендації щодо аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій, викладені в листі Державної податкової адміністрації України від 27 січня 1998 р-M 759/10/20-247.

Аналітичні розрахунки розпочнемо з аналізу динаміки активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (додаток 9).

Найбільшу частку в активах Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОЗЗІ-ФУД» займають оборотні активи, що властиво для торговельних підприємств.

На кінець 2013 року загальна сума активів підприємства склала 355832,0 тис. грн., що на 44% більше за минулий рік. Частка необоротних активів збільшилась на 19,02% і складає 37,44% (133217,0 тис. грн.) від загальних активів з яких 13,94% - займає вартість основних засобів та 16,65% займає довгострокова дебіторська заборгованість, яка і вплинула на збільшення частки необоротних активів. Відповідно оборотна частина активів на кінець 2013 року складає 62,5%, Серед яких найбільшу частку становлять запаси - 34,95%, з яких товари становлять 33,55%, що характерно для торговельного підприємства. Також у цьому році відбулося значне зменшення частки дебіторської заборгованості за рахунок зменшення іншої поточної дебіторської заборгованості, що свідчить про значну частку заборгованості перед підприємством. Таку структуру активів можна вважати задовільною.

На кінець 2014 року загальна сума активів підприємства склала 757039,0 тис. грн., що майже в два рази перевищує минулий рік. Частка необоротних активів збільшилась на 11,51% і складає 48,95% (370542,0 тис. грн.) від загальних активів з яких 9,59% - займає вартість основних засобів та 31,43% займає довгострокова дебіторська заборгованість, яка і вплинула на збільшення частки необоротних активів. Відповідно оборотна частина активів на кінець 2014 року складає 50,55%, Серед яких найбільшу частку становлять запаси - 33,97%, з яких товари становлять 32,26%, що характерно для торговельного підприємства. Також у цьому році відбулося значне зменшення частки дебіторської заборгованості за рахунок зменшення іншої поточної дебіторської заборгованості, що свідчить про значну частку заборгованості перед підприємством.

Наявність значної дебіторської заборгованості варто розглядати як фактор, що негативно впливає на фінансовий стан підприємства, а ріст її питомої ваги в підсумку балансу свідчить про його погіршення. У цьому випадку збільшується відволікання коштів (у формі дебіторської заборгованості) з обороту підприємства.

Росте непряме кредитування коштами даного підприємства інших підприємств, виникають збитки від знецінювання дебіторської заборгованості. У цьому випадку необхідно проаналізувати структуру цього виду заборгованості та вжити заходів її своєчасного стягнення.

Загальну вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності та використовуються ним для формування відповідної частини його активів характеризує власний капітал, тому проаналізуємо динаміку структури власного капіталу підприємства (додаток 10).

Обсяг власного капіталу у 2014 році збільшився на 6% і становив 12351,0 тис. грн. Це відбулось через скорочення іншого додаткового капіталу в сумі на 2291,0 тис. грн. У структурі пасивів підприємства власний капітал у 2014 році становив лише 1,63%, що є дуже низьким показником для забезпечення фінансової автономії підприємства. Чим нижчим є значення цього показника, тим підприємство є менш фінансове стійким, стабільним і незалежним від зовнішніх кредиторів.

Нерозподілений прибуток (збиток) зростає в 2013 на 1,64%, а в 2014 році скорочується на 15,02%, що є позитивною ситуацією так як він відноситься до витрат підприємства і його зменшення призводить до збільшення власного капіталу, що в свою чергу впливає на показники фінансової стійкості підприємства.

Позиковий капітал характеризує залучення для фінансування розвитку підприємства на основі повернення, коштів або інших майнових цінностей. Усі форми позикового капіталу, які використовує підприємство, є фінансовими зобов'язаннями і підлягають погашенню в передбачені терміни. Позиковий капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» складає більшу частину пасиву, приблизно 95,92% у 2012 році поступово збільшуючись до 96,31% в 2013 році та 98,37% в 2014 відповідно. Це відбулось за рахунок зменшення власного капіталу, зокрема іншого додаткового капіталу, який погіршив ситуацію підприємства порівняно з 2012 роком. Найбільшу частку в позиковому капіталі у 2014 році займають поточні зобов'язання 48,10%, з яких частка кредиторської заборгованості за товари, роботи і послуги становить 29,42%. Збільшення частки позикового капіталу в загальному обсязі капіталу може свідчити про посилення фінансової нестійкості підприємства і підвищенні ступеня його фінансових ризиків.

Перевага довгострокових джерел у структурі позикових засобів є позитивним фактом, що характеризує поліпшення структури балансу і зменшення ризику втрати фінансової стійкості.

Одним з основних напрямів поліпшення використання капіталу підприємства є, перш за все, забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел: чистого прибутку і амортизаційних відрахувань. Збільшення чистого прибутку можливе за рахунок підвищення ефективності використання власного капіталу - збільшення оборотності та підвищення рентабельності власного капіталу. Збільшення обсягів фінансування за рахунок амортизаційних відрахувань можливе шляхом застосування прискореної амортизації основних засобів. Залучення капіталу за рахунок зовнішніх джерел (випуск акцій для залучення власного капіталу чи випуск облігацій або залучення довгострокового банківського кредиту) повинно проводитися з урахуванням вартості залученого капіталу.