Аудит фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Валтекс"

Міністерство транспорту та зв'язку України

Державний економіко-технологічний університет транспорту

Кафедра «Облік і аудит»

Курсова робота

з дисципліни "Аудит"

на тему:

"Аудит фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Валтекс"

Виконала:

студентка групи 4-ОА-2

денної форми навчання

Пилипенко О.М.

Перевірила:

Київ 2010



Зміст

Вступ

I. Мета і завдання аудиту фінансової звітності підприємства та аудиторської послуги по визначенні фінансового стану досліджуваного підприємства

II. Програма проведення аудиторської перевірки та послуги

2.1 Нормативне регулювання бухгалтерського обліку

2.2 Ознайомлення з фінансово-господарською діяльністю підприємства

2.3 Визначення послідовності перевірки та послуги

2.4 Визначення обсягу перевірки та послуги

III. Організація процесу аудиторської перевірки і послуги

3.1 Перевірка організації системи внутрішнього контролю

3.2 Перевірка правильності складання фінансової звітності підприємства

IV. Оформлення матеріалів аудиторської перевірки та послуги

4.1 Розрахунок та аналіз фінансового стану показників підприємства

4.2 Збір аудиторських доказів щодо перевірки фінансової звітності

4.3 Робочі документи аудитора

4.4 Аудиторський звіт (висновок)

Висновки

Список використаних джерел

Додатки



Вступ

Кожне підприємство в процесі свого функціонування має на меті досягнення максимального ефекту від своєї діяльності, а це неможливо без ефективного управління ним. В свою чергу управління виступає творчим процесом керівника, що ґрунтується на виважених рішеннях прийнятих на основі даних, що відображають реальний стан речей на підприємстві. Тому неможливо переоцінити значення повної та достовірної інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства при вирішенні поточних та перспективних господарських проблем.

Для прийняття правильних управлінських рішень на рівні підприємства повинні використовуватись дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, що є зрозумілими та прийнятними для користувачів. Дані, що є основою прийняття рішень, представляються у формі фінансових звітів відповідних звітних періодів. Як наслідок процес підготовки та складання фінансових звітів повинен бути організований відповідно до законодавства та забезпечувати користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності і фінансовий стан підприємства. А так як є і зовнішні користувачі то фінансова звітність забезпечує у повній мірі їх потреби, пов'язані з інформацією про даний суб'єкт господарювання. Отже, фінансова звітність є провідною категорією, що покликана забезпечити користувачів в інформації і як наслідок створити умови для ефективної та цілеспрямованої роботи підприємства.

Однією з найважливіших аудиторських процедур є оцінювання фінансової звітності підприємства. Перевірка достовірності бухгалтерської звітності аудитором є особливо відповідальною роботою, тому дана тема є актуальною, особливо на даному етапі ринкових перетворень в Україні.

Питання аудиту фінансових результатів в сучасних умовах розглядаються у працях вітчизняних вчених Білухи М.Т., Дем'яненка М.Я., Гайдуцького П.І., Гарасима П.М., Кірейцева Г.Г., Кужельного М.В., Лінника В.Г., Осадчого Ю.І., Пархоменка В.М., Пушкаря М.С., Саблука П.Т., Швеця В.Г., Шпичака О.М. та інших. Питаннями аудиту формування фінансових результатів та відображення їх у звітності займаються Бутинець Ф.Ф., Голов С.Ф., Єфименко В., Зубілевич С.Я., Петрик О.А., Редько О.Ю., Сопко В.В. Хоча і досить велика кількість вчених займається дослідженнями даної теми, вона до сих пір залишається не повністю розкритою.

Метою курсової роботи є розкриття особливостей аудиту фінансової звітності підприємств та пошук шляхів його удосконалення.

Для досягнення поставленої мети в роботі визначені наступні завдання:

­ ознайомитись з поняттям аудит як формою контролю та його сутністю;

­ оволодіти методикою проведення аудиту звіту про фінансові результати;

­ визначити джерела інформації та об'єкти аудиту при проведенні документальної перевірки результатів фінансової діяльності;

­ вдосконалити методику аудиту фінансових результатів діяльності підприємства у складі аудиту фінансової звітності.

Предметом дослідження курсової роботи є фінансова звітність підприємств. А об'єктом дослідження виступає ТОВ "Валтекс".

При написані курсової роботи використовувались такі методи дослідження, як аналітичний, монографічний, статистичний, економіко - математичний.

В якості теоретичної основи, при написанні курсової роботи, використовувалися підручники та статті провідних українських вчених-економістів, нормативно-законодавчі акти, бухгалтерські документи та звітність підприємства, а також Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність України", Закон України "Про аудиторську діяльність", П(С)БО 1, П(С)БО 2, П(С)БО 3, П(С)БО 4, П(С)БО 5 П(С)БО 6, а також матеріали мережі Інтернет.

А в якості практичних матеріалів були використані статут ТОВ "Валтекс", наказ про облікову політику, звітні дані та річні фінансові звіти господарства за останні роки.

В першому розділі розкривається сутність понять аудиторської діяльності та аудиторської послуги, основні завдання аудиту фінансової звітності. Визначено мету фінансової звітності відповідно національних стандартів бухгалтерського обліку та аудиторської послуги по визначенні фінансового стану досліджуваного підприємства. Наведено характеристику форм звітності.

В другому розділі описується, нормативно-правова база, яка регулює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, також надається фінансово-господарська характеристика підприємства і дається оцінка аудиторського ризику через підприємницький ризик.

В третьому розділі подається приклад аудиторського висновку.



I. Мета і завдання аудиту фінансової звітності підприємства та аудиторської послуги по визначенні фінансового стану досліджуваного підприємства

Основним видом послуг аудиторських фірм є аудит фінансової звітності підприємств, що здійснюються з метою визначення правильності її складання відповідно до встановлених правил ведення бухгалтерського обліку, її достовірності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим вимогам.

Аудиторська діяльність є сферою підприємництва аудиторських фірм або приватних аудиторів, яка включає організаційне і методичне забезпечення аудиту, його практичне здійснення у формі надання різноманітних аудиторських послуг.

Аудиторська діяльність включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг. Аудиторські послуги можуть надаватись у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб.

Аудиторські фірми здійснюють свою діяльність відповідно до статутних документів, затверджених і зареєстрованих у встановленому порядку.

Виконують аудиторські послуги вони із залученням штатних і позаштатних працівників і погодинною оплатою або в порядку сумісництва на штатних посадах.

Аудиторські послуги - послуги пов'язані з аудитом експертизи, консультації з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб. Схематично класифікація аудиторських наведена в Додатку 1.

Метою аудиту фінансової звітності є складання висновку щодо відповідності фінансової звітності за всіма суттєвими аспектами інструкціям, які регламентують порядок підготовки і подання фінансових звітів. Незважаючи на те, що аудиторський висновок служить основою довіри до фінансової звітності, для користувача це не може служити достатньою підставою для оцінки економічної стабільності підприємства в найближчому майбутньому або ефективності роботи його керівництва.

Основними завданнями аудиту є збирання та обробка достовірної інформації про фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання і формування на цій основі аудиторських висновків. Такими завданнями є:

– упевнитись у правомірності створення підприємства і безперервності його функціонування; ознайомитись із системою господарювання і управління; оцінити надійність системи внутрішнього контролю, з'ясувати ефективність системи бухгалтерського обліку; проконтролювати правильність здійснення основних господарських процесів (постачання, виробництво, збут).

– переконатись у повноті первинної документації; проконтролювати правильність ведення поточного бухгалтерського обліку і повноту відображення інформації в облікових регістрах; перевірити фактичну наявність активів, зобов'язань і капіталу, що відображені у фінансовій звітності; перевірити належність відображених у звітності активів, зобов'язань і капіталу (кому вони належать); перевірити постійність дотримання облікової політики суб'єктом господарювання; перевірити правильність ведення бухгалтерських записів та їх відповідність звітному періоду.

– встановити відповідність діяльності підприємства і ведення бухгалтерського обліку чинному законодавству; упевнитись у відповідності показників фінансових звітів (бухгалтерської і небухгалтерської звітності); висловити незалежну думку щодо результатів перевірки фінансової звітності.

Для того щоб скласти свою думку про достовірність фінансової звітності, аудитор повинен мати обґрунтовану гарантію того, що інформація бухгалтерської документації та інші дані достовірні й достатні. Обґрунтована гарантія -- це наявність доказів того, що в цілому у звітності немає істотних перекручень.

Однак існують причини, які заважають аудиторові виявити істотні неточності й перекручення, а саме: використання неправильних тестів під час перевірки; обмежувальні фактори, притаманні системам бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю (наприклад можливість змови посадових осіб); той факт, що більшість аудиторських доказів носить більше переконливий, ніж остаточно стверджувальний характер.

Хоч аудитор відповідає перед замовником за свій аудиторський висновок про фінансову звітність підприємства, це не звільняє керівництво цього підприємства від відповідальності за достовірність і повноту звітності. А процедура засвідчення бухгалтерської звітності підписом і печаткою аудитора (аудиторської фірми), як цього вимагають Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку та інші державні установи, не означає солідарну відповідальність за достовірність і повноту фінансової звітності з керівництвом підприємства, що перевіряється.

Функціональні завдання аудиту. Крім основних завдань, аудит може залежно від конкретних ситуацій вирішувати низку функціональних завдань. До них відноситься коригування. Передбачається, якщо за результатами проведеного аудиту аудитором були зроблені негативні висновки (в цілому або в будь-якій частині), аудитор може за проханням клієнта дати рекомендації щодо виправлення виявлених помилок. У завдання коригування не входить безпосереднє виправлення помилок самим аудитором.

Передбачається проведення перманентного аудиту, тобто систематичного контролю безпосередньо в процесі діяльності суб'єкта для попередження помилок або вибору оптимальних варіантів рішень. Діяльність аудитора щодо попередження помилок зводиться до розробки рекомендацій, правильних або оптимальних рішень або надання варіантів альтернативних рішень. Аудитор сам не може безпосередньо приймати рішення за клієнта. Стратегічне завдання -- обґрунтування оптимальної або пропонування альтернативних стратегій і перспективної програми розвитку будь-якого аспекту діяльності підприємства в цілому.



II. Програма проведення аудиторської перевірки та послуги

2.1 Нормативне регулювання бухгалтерського обліку

Основним нормативним актом, який регулює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві є Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. №996-ХIV, який забезпечує одноманітність обліку майна, зобов'язань, господарських операцій, складання і надання користувачам необхідної достовірної інформації про майновий стан підприємств, їхні доходи і витрати.

Оцінювання фінансової звітності підприємства є однією з найважливіших аудиторських процедур. Саме тому при проведенні перевірки аудитор крім Закону України також керується Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999р. № 291, а також такими нормативними документами:

П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності";

П(С)БО 2 "Баланс";

П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати";

П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів";

П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал";

П(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах".

Аудитор, керуючись нормативними актами, перевіряє правильність оцінки статей балансу та фінансової звітності.

Він встановлює єдині правові і методологічні засади організації та ведення бухгалтерського обліку в Україні. Закон закріплює методологічні основи збирання, реєстрації й узагальнення інформації, що здійснюється шляхом суцільного, безперервного документування всіх господарських операцій.

Нормативною базою для регулювання бухгалтерського обліку є: Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-ХІV; Наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення (стандартів) бухгалтерського обліку" від 31.03.1999р. №87; Наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій" від 15.02.1996р. №51; Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181.

2.2 Ознайомлення з фінансово-господарською діяльністю підприємства

ТОВ "Валтекс" - товариство з обмеженою відповідальністю, засноване 04 липня 2000 року. Засновниками товариства являються фізичні особи.

Товариство є юридичною особою відповідно до чинного законодавства України і створене з метою розвитку аграрного сектору економіки на засадах приватної власності для отримання прибутку шляхом здійснення виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції рослинництва та тваринництва.

Юридична адреса: Україна, 17591, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с. Північне, вул. Панченка, 27. Розрахунковий рахунок, банк, (МФО): р/р 260082549 АКБ "Надра" МФО156478.

Метою ТОВ "Валтекс" є досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку і використання його в інтересах учасників. Основними напрямками діяльності ТОВ "Валтекс" на сьогоднішній день є виробництво та реалізація сільськогосподарської продукції рослинництва такої як кукурудза, соняшник, соя, пшениця, жито, ячмінь пивоварний та тваринництва - м'ясне та молочне скотарство, свинарство, птахівництво та інші напрями тваринництва, ремонт та технічне обслуговування, прокат, здача в оренду сільськогосподарської техніки; виробництво борошна, крупи, комбікормів і білково-вітамінних добавок; виробництво харчових концентратів; виробництво та реалізація продуктів харчування та інше.

Основними споживачами продукції рослинництва являються переробні підприємства Чернігівської та Київської областей а також зернотрейдери України. Загальна кількість поголів'я племінного стада корів української червоно-рябої породи складає 314 голів. По надоях молока на одну корову господарство займає 3 місце в районі.

Споживачами продукції тваринництва є Лосинівський та Прилуцький молокозаводи, м'ясопереробні підприємства м.Прилуки і ТОВ "УкрАгроХід". Вся сільськогосподарська продукція підприємства досить високої якості і користується попитом.

У 1993 році совхоз "Валтекс" було реформовано в СБК "Весна". СБК "Весна" функціонував до 1999 року, в цьому ж році його було визнано банкрутом і на його базі 04 липня 2000 року заснували ТОВ "Валтекс".

Засновниками підприємства є Вигівський Олексій Анатолійович, його частка в статутному капіталі становить 5900 грн., що складає 50%, а також Вигівська Олена Анатоліївна, її частка - 5900 грн, що відповідно становить 50%. Таким чином статутний капітал ТОВ "Валтекс" складається з вартості грошових вкладів його учасників і становить 11800 грн. Статутний фонд може поповнюватись за рахунок прибутку від господарської діяльності підприємства, прийняття нових учасників, а також за рахунок додаткових вкладів учасників. У Товаристві створюється резервний фонд у розмірі 25% статутного капіталу за рахунок щорічних відрахувань 5% від чистого прибутку підприємства до досягнення вказаного розміру. Кошти фонду знаходяться у повному розпорядженні підприємства. Можливі збитки покриваються за рахунок резервного фонду. На підприємстві створюються інші фонди, передбачені законодавством України, порядок формування та використання яких підприємство встановлює самостійно.

Прибуток утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З економічного прибутку сплачуються передбачені чинним законодавством податки та інші обов'язкові платежі, а також відсотки по кредитах банків. Прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у розпорядженні підприємства, яке визначає напрями його використання за рішенням загальних зборів учасників.

ТОВ "Валтекс" здійснює первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складає статистичну інформацію, а також надає відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Відомості не передбачені законом, підприємство надає органам державної влади, органам місцевого самоврядування, іншим підприємствам, установам, організаціям на договірній основі.

В ТОВ "Валтекс" бухгалтерський облік ведеться за журнально-ордерною формою. Облік на підприємстві ТОВ "Валтекс" здійснюється відповідно Наказу №01 «Про облікову політику підприємства і організації бухгалтерського обліку». ТОВ "Валтекс" не підлягає обов'язковому аудиту, так як в ст. 10 Закону "Про аудиторську діяльність" від 22.04. 1993р. №3125-ХІІ, прийнятий Верховною Радою України, не зазначені товариства з обмеженою відповідальністю, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції. Однак в ТОВ "Валтекс" може проводитись ініціативний аудит з ініціативи його керівництва та робітників.

Ресурсний потенціал підприємства включає: земельні ресурси (Таблиця 2.1), трудові ресурси, наявність основних і оборотних засобів.



Таблиця 2.1 Структура земельних угідь ТОВ "Валтекс"

Види угідь	2007	2008	2009	Відхилення 2009 від 2007
	площа, га	структура,%	площа, га	структура,%	площа, га	структура,%	+; -	%
Рілля	380	65,5	380	65,5	380	65,5	-	100
Багаторічні насадження	198	34,1	198	34,1	198	34,1	-	100
Разом с.-г. угідь	578	99,6	578	99,6	578	99,6	-	100
Інші землі	2	0,4	2	0,4	2	0,4	-	100
Всього земельних угідь	580	100	580	100	580	100	-	100

Розглянувши дані таблиці 1 ми бачимо, що структура земельних угідь на протязі 2007-2009р. залишилась незмінною. Площа ріллі на протязі 2007-2009р. р. займає 65,5% від загальної площі земельних угідь в ТОВ "Валтекс". Багаторічні насадження займають 34,1% загальної площі земельних угідь. В свою чергу сільськогосподарські угіддя займають 99,6% всіх земельних угідь. Землі не сільськогосподарського призначення займають 0,4% загальних земельних угідь.

Більш ґрунтовна техніко-економічна характеристика господарства подана в таблицю 2.2, де розраховані основні економічні показники господарської діяльності ТОВ "Валтекс".

Таблиця 2.2

Техніко-економічна характеристика ТОВ"Валтекс" за 2007-2009 роки

Показники	Роки	Абсолютне відхилення в 2009 р. від 2008 р.(±)	Ланцюгові темпи росту, %
	2007	2008	2009		в2008р	в 2009р
1	2	3	4	5	6	7
1.Обсяг товарної продукції, тис.грн.	1346,7	1752,1	2145,2	+393,1	130	122
2.Собівартість товарної продукції, тис.грн.	1242,2	1689,6	1816,9	+127,3	136	108
3.Доход (виручка) від реалізації продукції, тис.грн.	1235,9	1683,1	1763,7	+80,6	136	105
4.Чистий доход від реалізації продукції, тис.грн.	1092,7	1511,7	1584,2	+72,5	138	105
5.Собівартість реалізованої продукції, тис.грн.	993,6	1295,4	1491,1	+195,7	130	115
6.Валовий прибуток (збиток), тис.грн.	99,1	216,3	93,1	-123,2	218	43
7.Прибуток (збиток) від основної діяльності, тис.грн.	96,13	120,24	138,68	18,44	125	115
8.Прибуток (збиток) від іншої операційної діяльності, тис.грн.	(114,6)	(69,6)	(105,9)	-175,5	61	152
9.Прибуток (збиток) від операційної діяльності, тис.грн.	(97,6)	68,8	(144,8)	-213,6	-	-
10.Прибуток (збиток ) від фінансової та інвестиційної діяльності, тис.грн.	68,8	83,3	100,3	17	121	120
11.Прибуток (збиток) від звичайної діяльності, тис.грн.	51,9	237,6	3,7	-233,9	458	2
12.Чистий прибуток (збиток), тис.грн.	51,9	237,6	3,7	-233,9	458	2
13.Витрати від основної діяльності	37,42	44,38	48,67	4,29	119	110
14.Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування	707	869	20
15.Дохід від податку на прибуток	308	-	307
16.Фінансовий результат від звичайної діяльності	1015	869	327

Для того, щоб здійснити оцінку аудиторського ризику через підприємницький заповнимо наступну таблицю 2.3.



Таблиця 2.3 Критерії оцінки підприємницького ризику

№	Фактор ризику	Оцінка фактору ризику	Рівень підприємницького ризику
1.	Визначення економічної ситуації, в якій функціонує підприємство	Депресія	Високий
2.	Визначення галузі функціонування підприємства	Стабільна	Низький
3.	Політика управління на підприємстві	Пасивна	Низький
4.	Система контролю на підприємстві	Слабкий контроль	Високий
5.	Результати аудиту минулих років	Відсутні	Високий
6.	Частота зміни керівництва	Не змінювалось
7.	Фінансове положення підприємства	Посереднє	Високий
8.	Ймовірність виникнення судових спорів	Малоймовірна	Низький
9.	Репутація управлінців	Добра	Низький
10.	Їх досвід роботи	Достатній	Низький
11.	Власність	Колективна	Низький
12.	Розуміння ролі аудиту	Смутне	Високий
13.	Місцезнаходження підприємства	Село	Низький

Аналізуючи таблицю, ми можемо зробити висновок, що ступінь ризику на підприємстві наближається до низького.

2.3 Визначення послідовності перевірки та послуги

Аудиторський процес складається з трьох основних етапів (стадій): планування, збору і аналізу інформації, необхідної для оцінки достовірності балансу та фінансової звітності, написання звіту (висновку). Схематично основні завдання аудитора на кожній стадії перевірки зображені в Додатку 2. Розрахунок вартості аудиторських послуг наведений в Додатку 3.

Одним із найважливіших етапів аудиту є планування. Аудитор зобов'язаний чітко прогнозувати, контролювати й обліковувати процеси своєї діяльності для того, щоб забезпечити на кожній стадії роботи найбільш ефективні процедури.

Планування аудиту передбачає визначення його стратегії і тактики, складання загального плану аудиторської перевірки, побудову аудиторської програми і аудиторські процедури, оцінювання обсягу аудиторського контролю. Основні принципи планування , питання, які досліджуються на цій стадії схематично зображені в Додатку 4.

На підприємства відповідно до Закону України від 16.07.99 р. № 996 - ХІ "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і відповідно до Положень (стандартами) бухгалтерського обліку з метою забезпечення єдиних принципів, методів і процедур, використовуваних підприємством для складання і надання звітності розроблений наказ "Про облікову політику ТОВ "Валтекс", що був затверджений 1 березня 2000 року генеральним директором.

Згідно цього наказу визначено, що на підприємстві ТОВ "Валтекс" застосовується журнально-ордерна система обліку, яка базується на широкому використанні системи накопичувальних і угруповуючих регістрів -- журналів-ордерів і допоміжних відомостей до них.

Записи в журнали-ордери (основні регістри) бухгалтерія здійснює безпосередньо на підставі виконавчих документів у міру їхньої обробки. У журналах-ордерах хронологічний і систематичний облік сполучені.

Записи господарських операцій у журналі-ордері здійснюють по шаховому принципу: суму операції записують одночасно по дебету і кредиту кореспондуючих рахунків. Це дозволяє значно скоротити кількість облікових записів, зменшити обсяг облікової роботи і підвищити якість самого обліку.

Як виняток, з метою посилення контролю за схоронністю і використанням коштів по окремих рахунках ("Каса", "Рахунки в банках", "Інші засоби" і ін.) поряд з журналами-ордерами по кредитовій ознаці ведуть допоміжні відомості по дебету цих рахунків.

По деяких синтетичних рахунках ("Каса", "Рахунки в банках", "Розрахунки з постачальниками і підрядниками") ведуть окремі журнали-ордери. Однак більшість журналів-ордерів призначені для відображення операцій по групі взаємозалежних рахунків, що робить записи більш наочними, сприяє скороченню обсягу роботи, полегшує складання звітності. Так, журнал-ордер № 4 призначений для відображення господарських операцій по кредиту рахунків: "Основні засоби", "Знос основних засобів", "Додатковий капітал", що забезпечує закінчену характеристику руху основних коштів, їхнього зносу і зв'язані з ними зміни власного капіталу.

Окремі журнали-ордери призначені для забезпечення не тільки синтетичного, але й аналітичного обліку. Завдяки цьому відпадає необхідність здійснювати аналітичний облік в окремих регістрах (картках, книгах) по таких рахунках, як "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", "Розрахунки з підзвітними особами" і деяким іншим.

Для кожного синтетичного рахунка в книзі приділяється окрема сторінка, а для запису місячних оборотів -- окремий рядок. Кредитові обороти журналів-ордерів у Головну книгу переносяться загальним підсумком; дебетові обороти рахунків записуються окремими сумами з різних журналів-ордерів (щоб показати кореспонденцію дебетового обороту). Таким чином, журнали-ордери і Головна книга взаємно доповнюють один одного і дають розгорнуту кореспонденцію по дебету і кредиту кожного рахунка. Тому складати оборотну відомість по синтетичних рахунках при журнально-ордерній формі немає необхідності.

Наприкінці місяця по кожному синтетичному рахунку Головної книги виводять залишок, який записують в окрему графу. За даними Головної книги складають Баланс.

Після складання балансу журнали-ордери здаються в бухгалтерський архів, де вони переплітаються в окремі папки з дотриманням хронологічної послідовності.

Отже, для проведення аудиту необхідно в першу чергу перевірити застосування журнально-ордерної системи обліку,тобто чи правильно ведуться і заповняються журнали-ордери і допоміжні відомості до них; також перевірити точність і правдивість записів в Головній книзі та складеному відповідно до цих записів Балансу

Також аудитор повинен перевірити правильність відображення фінансових результатів, для цього йому необхідно впевнитися, що при складанні Звіту про фінансові результати підприємство виконало основні вимоги до річних звітів:

– всі операції повинні бути зареєстровані;

– всі операції повинні бути зареєстровані і представлені належним чином;

– зареєстровані операції повинні відповідати реальності;

– занесені в правильний період;

– правильно оцінені;

– всі операції стосуються підприємства;

– занесені у відповідний рахунок;

– правильно представлені в річних звітах.

Перевірка Балансів суб'єктів підприємницької діяльності перевіряється у два етапи:

1) попередня документальна перевірка або камеральна;

2) документальна перевірка.

Попередній документаотній перевірці балансу підлягають такі питання:

- повнота і своєчасність подання;

- наявність у поданих документах усіх необхідних реквізитів;

- узгодженість звітних даних.

Показники балансу повинні відповідати даним Головної книги:

1) показники активу балансу повинні дорівнювати дебетовим сальдо Головної книги;

2) показники пасиву балансу повинні дорівнювати кредитовим сальдо Головної книги.

Головна книга повинна бути пронумерована, прошнурована і скріплена печаткою і підписами директора і головного бухгалтера підприємства. Після цього перевіряють чи правильно до Головної книги, а відповідно і до балансу, вписані обороти і сальдо з журналів-ордерів і відомостей, які складаються на підставі даних аналітичного обліку.

2.4 Визначення обсягу перевірки та послуги

Для проведення аудиту необхідно переглянути і ознайомитися з:

- правильністю реєстрації підприємства в органах державної податкової адміністрації;

- наявністю документа на право здійснення окремих видів діяльності, статуту, установчих документів, відкритого рахунка в банку;

- структурою активів і пасивів балансу на звітну дату;

- структурою власного капіталу;

- забезпеченням підприємства власними обіговими коштами;

- повнотою і своєчасністю сплати податків і платежів;

- фінансовою сталістю, платоспроможністю тощо.

Для забезпечення якості проведення аудиту фінансової звітності необхідна така інформація: баланс; звіт про фінансові результати; звіт про рух грошових коштів; звіт про власний капітал; розшифрування дебіторів і кредиторів; розрахунок нормативу власних обігових коштів тощо.



III. Організація процесу аудиторської перевірки і послуги

3.1 Перевірка організації системи внутрішнього контролю

Внутрішній аудит - це один із видів внутрішньогосподарського контролю суб'єктів підприємницької діяльності. Забезпеченню ефективності діяльності суб'єктів підприємницької діяльності багато в чому сприяють впровадження і правильна організація системи внутрішнього аудиту.

Внутрішній аудит одночасно здійснює технічний нагляд за виробничим процесом і якістю продукції. Внутрішній аудит передбачає попередній контроль на стадії розгляду первинних документів, під час візування договорів, наказів, кошторисів. У такому разі внутрішній аудит претендує на роль профілактичного заходу.

Поточний контроль здійснюється під час реєстрації господарських операцій та інвентаризації. Наступний контроль проводиться на стадії узагальнення й аналізу облікової і звітної інформації.

Таким чином, внутрішній аудит є системним і строго документальним, безперервним, універсальним (суцільним) заходом. На підприємстві складаються графіки здавання звітів матеріально відповідальними особами, а також графіки передачі документів на автоматизовану обробку.

Не менш важливим є правильно розробити проекти планів проведення інвентаризацій грошових коштів, матеріальних цінностей, розрахунків. При цьому пріоритетне значення надається розробці проекту плану проведення річної інвентаризації всіх статей балансу. (Внутрішньому аудиту доцільно забезпечити співпрацю з юрисконсультом з питань дотримання законів, положень (стандартів) бухгалтерського обліку, Плану рахунків та Інструкції про його застосування, Інструкції з інвентаризації, Положення про ведення касових операцій тощо.

Основні функції внутрішнього аудиту: контроль за правильністю оформлення, приймання і відпуску матеріальних цінностей, оприбуткування, видачі й перерахування грошових коштів, створення і витрачання власного капіталу; контроль за дотриманням правил штатно-фінансової дисципліни, правильним створенням і розподілом прибутків.

Перелік контрольних функцій внутрішнього аудиту оформлено відповідним наказом керівника підприємства. У ньому також передбачено своєчасне й кваліфіковане проведення перевірки з метою прогнозування господарських ситуацій, які призводять до порушення нормативних актів, що дасть можливість своєчасно вжити заходи для попередження (профілактики) правопорушень. За допомогою поточного контролю слід здійснити вибіркові перевірки правильності господарських операцій разом із суцільними перевірками каси, банку, розрахунків з підзвітними особами, списання матеріалів на витрати, забезпечення фінансових результатів, реагування на виявлені порушення.

Структура внутрішнього аудиту підприємства включає три елементи: умови проведення аудиту, систему бухгалтерського обліку і процедури аудиту. Кожний елемент розуміють як наявність правил, процедур, методики і документації, розроблених для захисту своїх коштів, отримання надійної інформації з фінансів, підвищення ефективності роботи і дотримання відповідних вимог.

Внутрішній аудит здійснюється або на основі рішення органів управління фірми, або відповідно до порядку, встановленого законодавством. Внутрішній аудит є складовою внутрішнього контролю і здійснюється за рішенням органів управління фірми для контролю й аналізу господарської діяльності.

Основні функції служби внутрішнього аудиту складаються з процедур дослідження окремих операцій підприємства, оцінювання і контролю відповідності цих операцій, відображених у бухгалтерському обліку, а також контролю за функціями внутрішньої системи контролю підприємства.

Можливості й мета діяльності служби внутрішнього аудиту мають широкий спектр та напрямки і залежать від розміру та структури підприємства, а також потреб керівництва. Як правило, функції внутрішнього аудитора складаються з контролю за функціонуванням та організацією систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.

Контроль за організацією системи бухгалтерського обліку - це виконання частини функцій керівництва підприємства. Служба внутрішнього аудиту, як правило, відповідає перед керівництвом підприємства за постійне спостереження та контроль за функціонуванням цих систем. Фахівці внутрішнього аудиту надають рекомендації з удосконалення цих систем; проводять експертизи фінансової й оперативної інформації, огляд коштів, які використовуються для ідентифікації, виміру, класифікації та інформування; готують огляди ефективної діяльності підприємства, у тому числі нефінансових засобів керівництва; здійснюють контроль за дотриманням українського законодавства і виконанням всіма підрозділами підприємства його внутрішньої політики щодо здійснення діяльності.

Роль і функції внутрішнього аудиту визначаються керівництвом підприємства і метою його розвитку.

Функції внутрішнього аудиту змінюються залежно від вимог керівництва підприємства.

До функцій внутрішнього аудиту належать:

- перевірка систем бухгалтерського обліку й внутрішнього контролю, їх моніторинг і розробка рекомендацій з поліпшення цих систем;

- перевірка бухгалтерської й оперативної інформації, включаючи експертизу засобів та способів, що використовуються для ідентифікації, оцінки, класифікації такої інформації й складання на її основі звітності, а також спеціальне вивчення окремих статей звітності, включаючи детальні перевірки операцій, залишків по бухгалтерських рахунках;

- перевірка діяльності різних ланок управління;

- оцінка ефективності механізму внутрішнього контролю, вивчення й оцінка контрольних перевірок у філіях, структурних підрозділах економічного суб'єкта;

- розробка й подання пропозицій по усуненню виявлених недоліків і рекомендацій з підвищення ефективності управління.

Таким чином, у рамках внутрішнього аудиту здійснюється не тільки детальний контроль за збереженням активів, але й контроль за політикою і якістю менеджменту.

Для виявлення сильних і слабких сторін системи внутрішнього контролю були розроблені тести контролю, які представляють собою перелік сукупності дій, призначених для збору інформації про функціонування системи внутрішнього контролю й обліку. Тест засобів контролю наведений в Додатку 9.

Ці тести призначені для того, щоб допомогти виявити істотні недоліки засобів контролю в ТОВ "Валтекс".

Результати внутрішнього аудиту не можуть вважатися досягнутими, поки не будуть впроваджені рекомендації і усунені виявлені відхилення.

3.2 Перевірка правильності складання фінансової звітності підприємства

Починається аудиторська перевірка фінансової звітності з загального огляду. Звертається увага на заповнення адресної частини форми. Вид діяльності підприємства повинен відповідати його Статуту, а у випадку ліцензування даного виду діяльності необхідно перевірити наявність у підприємства ліцензії і строку її дії. Визначення виду діяльності підприємства забезпечує правильне розмежування доходів і витрат підприємства по основній та іншій діяльності.

Необхідно перевірити правильність заповнення звітності за формою: наявність всіх передбачених показників, відсутність підчисток та виправлень. Провадиться логічний аналіз показників з метою визначення ділянок у звітності з найбільшим інформаційним ризиком. В залежності від цього визначають ті операції і активи, які повинні бути перевірені більш ретельно. Це дасть можливість встановити масштаб та глибину, а також сукупність необхідних методів та процедур перевірки.

Важливий етап - рахункова перевірка, тобто зіставлення і взаємозв'язок показників, відображених в різноманітних формах бухгалтерської звітності. При цьому необхідно користуватися методичними рекомендаціями Міністерства фінансів.

Далі в таблиці наведено перелік можливих порушень і їх вплив на вірогідність бухгалтерської звітності, а також дотримання законодавства. Розглянемо таблицю 3.1 в якій наведені порушення, що стосуються фінансових результатів, і їх вплив на вірогідність інформації.

Таблиця 3.1 Можливі порушення і їх вплив на вірогідність інформації

Підстава	Характер можливих порушень	Вплив порушень на вірогідність бухгалтерської звітності і дотримання законодавства
1	2	3
П(С) БО 3	Неправильний розрахунок фінансових результатів від операційної діяльності	Недостовірність інформації рядка 100 (105) у Звіті про фінансові результати, як наслідок, перекручування розрахунків з бюджетом
П(С) БО 3	Неправильна класифікація певних видів фінансових результатів та їх розрахунок	Недостовірність інформації у Звіті про фінансові результати, тобто викривлення фінансової звітності
П(С) БО 3	Неправильний облік витрат, на які збільшується та зменшується балансовий прибуток	Недостовірність інформації у Звіті про фінансові результати, тобто викривлення фінансової звітності
Податковий кодекс	Неправильний розрахунок податку на прибуток	Помилка в розрахунку податку і як наслідок, перекручування розрахунків з бюджетом по податку. Недостовірність інформації рядків 180 та 210 у Звіті про фінансові результати.
Податковий кодекс	Нарахування податку на прибуток на рахунок 64, але не перерахування його вчасно до бюджету	Навмисно збільшується кредиторська заборгованість, що в свою чергу збільшує зобов'язання підприємства.
П(С) БО 3	Неправильний розрахунок балансового прибутку	Помилка в розрахунку балансового прибутку, перекручування фінансової звітності, тобто недостовірна інформація в 100 рядку Звіту про фінансові результати
П(С) БО	Неправильне відображення в регістрах синтетичного обліку використання прибутку звітного року	Перекручування інформації, яка наводиться в регістрах синтетичного обліку
П(С) БО, податковий кодекс	Неспівпадіння даних відображених в формі №2 по статі „ (Доход (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг) з даними Головної книги рахунка 70 „Доходи від реалізації”. Загальна сума неспівпадіння повинна складати суму ПДВ, відображену в відповідному звіті в статті „ПДВ”	В випадку неспівпадіння суми, відображеній в Головній книзі по кредиту рахунка 70, сумі, отриманої після зменшення виручки в формі №2 на суму ПДВ відбувається перекручення інформації, яка наводиться в даному звіті.

Розглянувши таблицю 3.1, можна визначити невелику частку можливих порушень і їх вплив на вірогідність інформації, які можуть бути встановлені аудитором при аудиторській перевірці фінансових результатів.

У ході подальшої перевірки окремих статей фінансових звітів використовуються такі аудиторські методи як обстеження, опитування, зустрічна перевірка, підтвердження, документальна перевірка, фактична перевірка та інші. Особливо ретельно здійснюється аудит потенційно ризикованих ділянок діяльності підприємства (наприклад, операції з матеріальними цінностями), а також статей які викликали підозру під час попереднього огляду.

Проводячи перевірку аудитор керується певними критеріями оцінюючи достовірність відображення у фінансовій звітності активів та пасивів, доходів та витрат. Наприклад, під час аудиту матеріальних запасів мають місце наступні критерії:

– повнота - матеріальні запаси відображені у фінансовій звітності в повному обсязі;

– оцінка - перевірка правильності оцінки матеріальних запасів протягом усього звітного періоду, сталості застосовуваних метолів оцінки запасів;

– фактична наявність - перевірка реального існування, наявності конкретних видів, найменувань запасів, що відображені у звітності;

– належність - необхідність перевірки чи усі матеріальні запаси, фактично наявні та відображені у звітності, належать підприємству;

– законність - перевірка законності здійснення операцій з придбання, збереження, контролю наявності, використання, реалізації наявних матеріальних запасів відповідно до чинних законодавчих актів і нормативних документів.

Завершується аудит фінансової звітності складанням аудиторського висновку. Відповідно до ННА № 26 "Аудиторський висновок": аудиторський висновок складається у вільній формі, але обов'язково в ньому мають бути наступні розділи: заголовок; вступ; масштаб перевірки; висновок аудитора про фінансову звітність; дата аудиторського висновку; адреса аудиторської фірми; підпис аудиторського висновку. В змістовній частині подаються основні відомості про аудитора (аудиторську фірму) та про клієнта, умови угоди про проведення аудиту, висновок про повноту та відповідність фінансової звітності встановленим нормативам бухгалтерського обліку, підтвердження правильності оцінки та класифікації активів, зобов'язань, підтвердження факту проведення інвентаризації активів та зобов'язань, підтвердження правильності та адекватності визначення величини та структури власного капіталу, результати аудиту фінансового стану підприємства. Позитивний аудиторський висновок надається лише за умови відповідності показників аналітичного та синтетичного обліку та взаємної узгодженості показників звітності, а також у разі виявлення незначних (несуттєвих) помилок, які не мають впливу на показники фінансової звітності, про що зазначається у пояснювальному параграфі. Якщо виявлено помилки в межах 4-5 % від загального результату фінансової звітності, надається умовно позитивний висновок із зазначенням причин нефундаментальної незгоди чи нефундаментальної невпевненості в окремому розділі, який передує формулюванню висновку. Відхилення більші встановлених меж спричиняють видачу негативного висновку. Як зазначається у деяких літературних джерелах "Такий висновок не буде задовольняти ні клієнта, ні користувачів фінансової звітності, тому рекомендується запрошувати аудитора перевіряти фінансову звітність до її офіційного оприлюднення, щоб можна було вчасно виправити суттєві помилки у фінансовій звітності".

Отже, аудит фінансової звітності - це складний та багатоетапний процес, що вимагає від аудитора високої кваліфікації та наявності практичного досвіду. Знання, на концептуальному рівні, системи бухгалтерського обліку та окремих її елементів сприяє проведенню якісної роботи. Попереднє планування забезпечує раціональне використання робочого часу, дає можливість приділити належну увагу найважливішим напрямам аудиту і сприяє більш ефективному розподілу роботи серед перевіряючих. В сукупності з напрацьованими вітчизняною і зарубіжною наукою і практикою процедури аудиторського контролю надають аудитору необхідний інструментарій для успішного виконання своїх обов'язків.



IV. Оформлення матеріалів аудиторської перевірки та послуги

4.1 Розрахунок та аналіз фінансового стану показників підприємства

Здійснюючи фінансовий аналіз звітності підприємства аудитор, насамперед, досліджує показники балансу, його актив і пасив, тобто їхні статті. На підставі даних балансу і звіту про фінансові результати аудитор розраховує коефіцієнти платоспроможності (ліквідності) і рентабельності активів і пасивів.

Стійкий фінансовий стан в свою чергу здійснює позитивний вплив на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому фінансова діяльність як складова частина господарської діяльності направлена на забезпечення планомірного надходження і використання грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власного і залученого капіталу і найбільш ефективного його використанння. Головна мета фінансової діяльності - вирішити, де, коли і як використовувати фінансові ресурси для ефективного розвитку виробництва і отримання максимального прибутку.

Вивчення структури балансу допомагає встановити, як розподіляються активи підприємства, зокрема запаси і дебіторська заборгованість, з одного боку, і як розподілені джерела цих активів між довгостроковими, поточними зобов'язаннями і власним капіталом, з іншого. Для цього спочатку визначаємо динаміку оборотності запасів і дебіторської заборгованості шляхом використання даних балансу і звіту про фінансові результати та розрахування двох відносних показників: коефіцієнта оборотності запасів і коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості.

Для визначення фінансової стійкості підприємства вираховують коефіцієнт фінансової стабільності (Кфс.), який характеризує співвідношення власних та позикових коштів.

Перевищення власних коштів над позиковими вказує на те, що підприємство має достатній рівень фінансової стійкості відносно незалежне від зовнішніх фінансових джерел. Нормативне значення цього К.фс. повинно бути більшим 1, що свідчить про збільшення виручки, збільшення прибутку.

Платоспроможність (ліквідність) визначається здатністю підприємства до швидкого погашення своїх короткотермінових зобов'язань за платежами. Для здійснення таких операцій необхідні кошти, які підприємство може отримати, перевівши у гроші найбільш ліквідну частину своїх мобільних запасів або маючи достатній запас грошей у банку й у касі. Оцінювання платоспроможності проводиться за даними балансу на підставі характеристики ліквідності оборотних активів, тобто часу, необхідного для переведення їх у грошову масу. Є три рівня ліквідності. Найбільш мобільною частиною оборотних засобів є грошові кошти і короткотермінові цінні папери. Збільшення частки грошових коштів і цінних паперів у загальній сумі оборотних засобів сприяє зростанню платоспроможності.

Ліквідність -- це здатність швидко перетворити актив на гроші без втрат його ринкової вартості. Під час оцінювання ліквідності підприємства аналізу підлягає достатність поточних (оборотних) активів для погашення поточних зобов'язань, тобто короткострокової кредиторської заборгованості.

Коефіцієнт покриття (іноді його називають коефіцієнтом загальної ліквідності) дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують за величиною поточні зобов'язання, підприємство може розглядатись як таке, що успішно функціонує. Такий показник розраховується за формулою:

=

Коефіцієнт покриття, що дорівнює 2 (або 2:1), свідчить про можливість підприємства погашати поточні зобов'язання. Критичне значення коефіцієнта покриття прийняте за 1. Тому якщо коефіцієнт покриття менший 1, то підприємство має неліквідний баланс. У розробленому в Україні Положенні № 323 як орієнтовне значення коефіцієнта покриття наведено його теоретичне значення, яке має бути не меншим 2,0--2,5.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (іноді його називають коефіцієнтом "лакмусового папірця"). На відміну від попереднього, він враховує якість оборотних активів і є більш чітким показником ліквідності, тому що при його розрахунку беруться до уваги ліквідні поточні активи (запаси не враховуються).

=

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, що частина поточних (короткострокових) зобов'язань може бути погашена негайно.

=

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, що частина поточних (короткострокових) зобов'язань може бути погашена негайно.

У Положенні № 323 як орієнтовне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності наведене його теоретичне значення, яке має бути не меншим 0,2--0,25.

Для вирішення питання щодо забезпечення підприємства власними коштами (К.зк.). Цей коефіцієнт розраховується як відношення різниці між обсягами джерел власних та прирівняних до них коштів (за вирахуванням статей «Розрахунки з учасниками» , «Резерви наступних витрат і платежів», «Доходи майбутніх періодів», «Реструктруризований борг») і фактичною вартістю основних засобів та інших позаоборотних активів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних коштів.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки оборотів здійснено за рік коштами, вкладеними до розрахунків.

Такий показник розраховується як відношення загального обсягу реалізації продукції до середнього розміру дебіторської заборгованості

=

У даному випадку чим більша кількість оборотів, тим швидше підприємство отримує кошти від своїх боржників (дебіторів).

За допомогою цього показника можна розрахувати так званий період інкасації, тобто час, протягом якого дебіторська заборгованість обернеться на грошові кошти. Для цього тривалість звітного періоду (скажімо, 1 рік) розділимо на коефіцієнт оборотності. Такий період інкасації, тобто час очікування підприємством одержання грошей від дебіторів, становитиме 81 день (365:4,5).

Якщо підприємство не може забезпечити самофінансування, воно змушене взяти кредит. Тому кредиторська заборгованість показує тимчасове залучення в оборот кредитів на умовах їх повернення. Однак, якщо термін погашення кредитів перевищуватиме строк погашення дебіторської заборгованості, то зростання кредиторської заборгованості випереджатиме зростання дебіторської, що призведе до погіршення фінансового стану підприємства.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховується як відношення собівартості до середнього розміру кредиторської заборгованості

=

Фінансовоий ліверидж (Ф.л.), який характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань і визначається як відношення довгострокових зобов'язань до джерел власних коштів.

Негативним вважається збільшення даного показника на протязі періоду,що аналізується, в нашому виподку показним залишається незмінним, що свідчить про стабільну платоспроможність, зменшення фінансового ризику.

Виявляється одна за важливих характеристик фінансового стану підприємства його фінансова незалежність від зовнішніх джерел.

З цією метою обчислюється коефіцієнт фінансової незалежності «автономії» (К.авт.)як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу.

Практично встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати сумму власних джерел фінасування, тобто критичне значення К.авт. = 0.5. Чим більше значення коефіцієнта, тим кращий фінансовий стан підприємства (менша залежність від зовнішніх джерел).