Система бухгалтерського обліку експортних операцій суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності

р0 - базові ціни цих товарів;

р0 - середня ціна товарів базового періоду.

Середня ціна обчислюється за формулою:

(3.2)

Якщо індекс кількісної структури більше одиниці то в межах товарної групи підвищилась частка дорожчих товарів за рахунок зниження частки дешевих товарів. При оберненій зміні індекс структури менший за одиницю (табл. 3.3).

Таблиця 3.3 Вхідні дані для структурного аналізу експорту курятини ПрАТ «Миронівська птахофабрика», м. Канів, Черкаської області, 2014 р.

Вид продукції	Минулий рік	Звітний період
	Кількість, т	Ціна на 1 т, грн	Сума, тис. грн	Кількість, т	Ціна на 1 т, грн	Сума, тис. грн
Курятина вищого ґатунку	44,1	22562	995	47,8	26234	1254
Курятина 2-го ґатунку	20,0	17500	350	18,0	18000	324
Разом	64,1	21000	1345	65,8	24000	1578



Для оцінювання впливу динаміки обсягів реалізації, ціни і структури на збільшення виручки від експорту товарів необхідно визначити індекси вартості (Іpq) і цін (Ip).

(3.3)

(3.4)

Таким чином, виручка від експорту курятини у ПрАТ «Миронівська птахофабрика» у звітному році порівняно з попереднім роком зросла на 17 %. В т.ч. за рахунок зростання цін на 2 %. Для визначення сукупного впливу зміни фізичних обсягів реалізації продукції та її структури на експорт застосовується індекс фізичного обсягу (Іq):

(3.5)

Для визначення впливу окремо обсягів реалізації курятини визначають індекс кількості (Іq):

(3.6)

Середня ціна курятини в минулому році:

(3.7)

Таким чином, зростання виручки від експорту за рахунок нарощення обсягів реалізації склало 1,02.

Індекс структури:

(3.8)

Таким чином, у звітному році виручка від експортних операцій ПрАТ «Миронівська птахофабрика» зросла на 233 тис. грн. В т.ч. за рахунок впливу таких факторів:

1. зміни кількісної структури експорту, за рахунок нарощення реалізації курятини вищого ґатунку;

2. зростанням загального обсягу реалізації курятини, що дозволило збільшити виручку в 1,04 рази;

3. зростанням експортних цін - збільшення вартості експорту в 1,03 рази.

3.2 Аналіз ефективності експортних операцій суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності

Найважливішою узагальнюючою характеристикою результативності будь-якої діяльності є ефект - результат, що виражається у якісному і кількісному виразі. В умовах ринкової економіки ефект - це насамперед ступінь фактичної або очікуваної реалізації об'єктивних економічних інтересів власників засобів виробництва. Він може додатним або від'ємним, виробничим (характеризує доцільність проведення заходу, наприклад, приріст готової продукції), економічним (економія ресурсів, праці, отримання прибутку), а також соціальним (відображає стан умов праці й побуту працівників).

Ефективність - це здатність приносити результат, категорія, яка застосовується в науці і практиці для оцінювання доцільності витрачених матеріальних, трудових, інтелектуальних та інших видів ресурсів.

Таким чином, ефективність експортної діяльності - це співвідношення сукупних виробних, соціальних і економічних результатів, отриманих в результаті експортних операцій, до суми фінансових, трудових і матеріальних витрат, що були понесені для досягнення цього результату.

Аналіз економічної ефективності та ефекту експортної діяльності підприємства включає такі напрями:

1. аналіз використання оборотного капіталу, залученого в експортну діяльність;

2. розрахунок беззбиткової зовнішньоторговельної ціни експортного товару (при відомих повних витратах відповідно до базисних умов постачання);

3.розрахунок максимально прийнятних повних витрат на експорт товару відповідно до базисних умов постачання (при відомій зовнішньоторговельній ціні);

4. розрахунок економічного ефекту товару;

5.розрахунок економічної ефективності експорту товару [6].

Основними критеріями раціонального використання оборотного капіталу підприємства при здійсненні експортних торгових операцій є тривалість обороту оборотного капіталу, рентабельність експорту товарів.

Тривалість обороту залежить від маршруту перевезень товару, часу зберігання на складах, тривалості розрахунків з іноземними покупцями. Початковим етапом аналізу тривалості обороту є визначання середньорічних залишків оборотних коштів:

(3.9)

де ЗП - залишок запасів на початок періоду (квартал, місяць);

n - кількість періодів.

Наступним етапом є визначення кількості оборотів оборотного капіталу (оборотних засобів) за рік:

(3.10)

де С - собівартість експортованих товарів;

СЗ - середні залишки експортованих товарів на балансі.

Тривалість одного обороту визначається за формулою:

(3.11)

де ОД - тривалість одного обороту в днях.

Величина звільнення оборотного капіталу:

(3.12)

ВОК - сума вивільненого оборотного капіталу;

ОД0,1 - тривалість обороту оборотного капіталу в днях на початок і кінець аналізованого періоду відповідно.

Ефективність експортних операцій досягається лише в тому випадку, коли прискорення оборотності поєднується з необхідним рівнем рентабельності продаж. Рентабельність експорту визначається за формулою:

(3.13)

де R - рентабельність експорту;

Р - прибуток від реалізації продукції на експорт;

С - собівартість продукції.

На зміну рентабельності експорту впливають такі фактори:

- експортна ціна (контрактна ціна);

- рівень витрат у валюті;

- купівельна ціна одиниці товару в гривнях;

- рівень витрат в гривнях;

- курс гривні та ін.

При розрахунку показників ефективності експорту необхідно враховувати такі фактори:

- ціну за експортну продукцію зовнішньоторговельних операторів зафіксовану в українській валюті;

- ціну за експортну продукцію зовнішньоторговельних операторів зафіксовану у валюті імпортера або третіх країн;

- спосіб оплати за товар - комерційний кредит.

1. Розрахунок беззбиткової зовнішньоторговельної ціни експортного товару (при відомих повних витратах) з врахуванням наведених умов виглядає таким чином:

(3.14)

де Век.б.ц - беззбиткова експортна ціна товару, грн;

Век.в - повні витрати на експорт товару (витрати, пов'язані із виробництвом товару та його реалізацією на зовнішньому ринку), грн.

(3.15)

Кв - курс валюти за даними Національного банку України на розрахункову дату, грн/вал. од.

(3.16)



Ккр - коефіцієнт кредитного впливу.

Використання комерційного кредиту (авансу) у здійсненні експортних операцій, які забезпечують обмін продукцією у матеріально-речовій формі, обумовлює коригування показників економічної ефективності та ефекту за допомогою коефіцієнту впливу і розраховується за формулою:

(3.17)

де ккр - коефіцієнт кредитного впливу;

Век. ц - експортна ціна товару, грн;

Р - ставка комерційного кредиту (авансу), %;

t - термін надання комерційного кредиту (авансу), років;

Pn - розмір додаткового прибутку.

2. розрахунок максимально допустимих повних витрат на експорт визначеного товару (при відомій зовнішньоторговельній ціні) необхідно здійснювати з врахуванням наведених умов за такими формулами:

(3.18)

де Вmax.в - максимально допустимі повні витрат підприємства на експорт товару, грн.

(3.19)

Якщо

(3.20)

то експорт обраного в даному випадку товару для підприємства є економічно недоцільним.

3. Розрахунок економічного ефекту експорту товару необхідно проводити за формулами:

(3.21)

де Еек.п. - економічний ефект експорту товару, грн;

Век.т - виручка від експорту товару, грн;

Век.в - повні витрати підприємства на експорт товару, грн.

(3.22)

де Век.гр - гривневий еквівалент відрахувань до валютного фонду підприємства, розрахований шляхом перерахунку валютної виручки у гривні за курсом Національного банку України на дату надходження валюти, грн;

Вв - гривнева виручка від обов'язкового продажу валюти, грн.

(3.23)

Якщо Еек.п. є додатною величиною, то експорт вибраної продукції економічно вигідний, а тому слід шукати можливості для його збільшення з врахуванням досягнутого рівня виробництва.

4. Розрахунок економічної ефективності експорту товару необхідно проводити за формулами:

(3.24)

(3.25)

(3.26)

(3.27)

де ЕЕек.п - економічна ефективність експорту;

Оек.т. - обсяг експортних товарів у внутрішніх середньорічних цінах, тис. грн;

Сек.т - собівартість експортних товарів, тис. грн.

Показники ефективності експортних угод доцільно розраховувати при аналізі експортної діяльності підприємства за минулий період, обґрунтуванні окремих пропозицій про реалізацію товару, плануванні експортної діяльності на майбутній період.

3.3 Аналіз як основа стратегічного планування експортної діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності

За сучасних умов планування стратегії діяльності компанії на зовнішніх ринках є складним, трудомістким, багатоетапним процесом, який ускладнюється відсутністю необхідної для стратегічного планування інформації, а також компетентного менеджменту. Основним завданням планування стратегії є запобігання можливій несприятливій дії зовнішніх факторів.

Планування ринкової стратегії здійснює фірма на трьох різних рівнях:

- глобальному (визначаються найважливіші довгострокові цілі компанії);

- стратегічному (планування здійснюється на рівні керівництва компанією і дає уявлення щодо довгострокових та середньострокових варіантах розвитку);

- фактичному (планування зосереджується на визначенні конкретних акцій, які необхідні для вирішення питань щодо ефективного використання наявних ресурсів при реалізації глобальних цілей на тих ринках, де діє компанія).

Процес планування експортної стратегії фірми складається з таких основних етапів:

1. Ситуаційний аналіз.

2. Маркетинговий аналіз.

3. Стратегічне планування.

4. Тактичне планування.

5. Контроль.

У традиційних галузях з невисоким рівнем невизначеності при відносно невеликих термінах планування (до 3 років) на першому етапі (ситуаційний аналіз) можна використовувати традиційні методи стратегічного планування - SWOT-аналіз, матричні методи, аналіз п'яти сил М. Портера тощо.

Важливим методом дослідження стану компанії є аналіз портфеля видів економічної діяльності (основних напрямів господарсько-комерційної діяльності, які здійснюються стратегічними бізнес-одиницями підприємства).

Одним із найбільш розповсюджених методів аналізу основних видів економічної діяльності підприємства є матричний. Матриця портфеля видів економічної діяльності -- це таблиця, в якій порівнюються стратегічні позиції бізнес-одиниць підприємства. Матриця може бути побудована на основі будь-якої пари показників, наприклад: темпи зростання галузі, частка ринку, привабливість галузі, конкурентоспроможність і стадія розвитку продукту чи ринку.

Найчастіше при аналізі бізнес-портфеля фірми використовуються:

а) матриця «зростання -- частка ринку»;

б) матриця I. Ансоффа «товари -- ринки»;

в) матриця «привабливість галузі -- конкурентна позиція», створена компанією General Electric та ін.

Робота з вивчення закордонних ринків і оцінювання їх можливостей проводиться на другому етапі (маркетинговий аналіз) планування експортної стратегії. Займатись дослідженням можуть: сама фірма-експортер, експортер разом з інформаційно-консультаційною фірмою або ж сама інформаційно-консультаційна фірма.

Досвід показує, що підприємство, яке має намір поставляти свою продукцію на експорт, повинне, по-перше, намагатися знайти такий зовнішній ринок, вимоги до товару на якому багато в чому збігалися б з вимогами внутрішнього ринку; по-друге, вміти пристосовуватися до різних умов зовнішніх ринків; по-третє, мати відповідні виробничі потужності, а також фахівців, здатних працювати з урахуванням завдань міжнародного ринку.

Вивчення міжнародного ринку передбачає використання як кабінетних досліджень, так і польових досліджень. Кабінетні дослідження здійснюються на основі вторинної інформації (довідники, спеціальні журнали, статистичні дані). Вони можуть дати загальне уявлення про стан і розвиток світового товарного ринку, про тенденції розвитку ринків окремих регіонів, а також основні галузі виробництва, особливості законодавства, доступність та територіальне розташування ринків, вартість міжнародних перевезень різними видами транспорту тощо.

Для конкретизації інформації проводяться польові дослідження -- найскладніший і дорогий, але найефективніший метод вивчення ринку. Його переваги полягають у можливості встановлювати особисті контакти з потенційними покупцями, вивчати зразки продукції, що користуються попитом у закордонних споживачів, виявляти особливості конкурентів тощо. При проведенні польових досліджень компанія має можливість отримати первинну і конкретизовану інформацію щодо ринку.

За моделлю «чотирьох фільтрів», концепцію якої вперше запропонував Р. Волвурд, з великої кількості країн можна вибрати декілька найперспективніших не лише з огляду на загальний ринковий потенціал, а й конкретних особливостей фірми, а також цілей її закордонної діяльності. За цією моделлю, процес вибору закордонних ринків здійснюється на базі наростаючого за ступенем деталізації аналізу.

На особливу увагу в процесі дослідження заслуговує визначення та оцінювання ризиків, з якими може зустрітися фірма-експортер у зарубіжній країні: політико-правових, економічних, соціально-культурних тощо.

Заслуговує на увагу і система державного регулювання економіки країн, що досліджуються, їхнє господарське законодавство і зміни в ньому, що стосуються перспектив державного регулювання у сферах соціального захисту населення, зовнішньої торгівлі, політики ціноутворення, демонополізації, екології, охорони праці та здоров'я, обмежень на виробництво й імпорт товарів на основі контролю за їхньою якістю, наукових досліджень і розробок.

Третій етап планування (стратегічне планування) експортної стратегії передбачає висування стратегій і вибір найбільш ефективної серед них в існуючих умовах функціонування підприємства і з урахуванням висновків проведеного дослідження зовнішніх ринків. Тобто розробляються ключові елементи експортної стратегії: стратегія проникнення на обраний зовнішній ринок, маркетингова стратегія, а також цінова, комунікаційна і конкурентна стратеги на зарубіжному ринку.

Розробка тактики є наступним кроком у процесі планування експортної стратегії фірми. Подібно до того як виробляються короткострокові цілі, що погоджуються з довгостроковими і полегшують їхнє досягнення, так само повинні вироблятися короткострокові плани, які погоджуються з довгостроковими планами.

Останнім етапом є контроль за реалізацією експортної стратегії, в рамках якого: проводиться збір даних про результати експортних операцій, оцінювання даних і порівняння реального стану параметрів контролю з їх бажаним, запланованим станом; оцінювання результатів контролю і прийняття рішення щодо проведення коригування стратегії.



ВИСНОВКИ

Дослідження теоретичних, методичних та організаційних засад бухгалтерського обліку й контролю виробництва і реалізації готової продукції підприємств громадського харчування дозволило сформувати такі висновки:

1. Експортні операції - це діяльність вітчизняних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо продажу іноземним суб'єктам господарювання продукції (надання послуг, виконання робіт) шляхом передачі їх у власність, що супроводжується їх вивезенням або без вивезення за межі митного кордону України. Класифікація експортних операцій включає такі види: поставка експортного товару за готівку, експорт товару на умовах комерційного кредиту, експорт товару в рахунок державного кредиту (України), наданого країні іноземного покупця, експорт товару при компенсаційній угоді, експорт товару при бартерній угоді, експорт товару в рахунок надання допомоги.

2. Виходячи з економічної сутності операцій з експорту товарів виділяють такі об'єкти обліку експортної діяльності: матеріальні активи, продані іноземним суб'єктам господарської діяльності; господарські процеси й операції, що викликають рух і зміну активів (продаж і списання експортованих товарів); доходи, витрати і фінансові результати, що стали результатом експортних операцій; розрахунки з іноземними покупцями/

3. Важливою умовою ефективного управління підприємством в умовах ризиків зовнішніх ринків є оптимізація фінансових відносин між контрагентами, що включає такі напрями вибір оптимальної форми міжнародних розрахунків та їх організація, оптимізація фінансових відносин з посередниками, страховиками та транспортно-експедиційними організаціями при здійсненні зовнішньо економічних операцій, податкове планування при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, оптимізація фінансових відносин з державними органами, відповідальними за регулювання та контроль зовнішньоекономічних операцій, управління ризиками у сфері зовнішньоекономічних відносин та ін. В сучасних умовах розвитку банківсько-фінансової системи виділяють такі форми розрахунків: банківський переказ, авансовий платіж, інкасо, акредитив і відкритий рахунок.

4. Активізація експортної діяльності вітчизняних суб'єктів господарської діяльності проводиться з метою підвищення їх конкурентоспроможності, розширення ринків збуту, диференціації джерел доходу, збільшення національного доходу і покращення платіжного балансу країни. Для регулювання експортної діяльності застосовують ряд методів: економічні, адміністративні, правові. Важливими інструментами економічного регулювання є податкові платежі і валютне регулювання.

5. В бухгалтерському обліку підприємств іноземна валюта, що надійшла в результаті експортних операцій обліковується за балансовою вартістю. Балансова вартість валюти - це вартість іноземної валюти, визначена за валютним курсом грошової одиниці України до іноземної валюти на дату здійснення господарської операції або на дату складання балансу. При цьому згідно з П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» валютним курсом є курс НБУ.

6. Методичні засади відображення в бухгалтерському обліку експортних операцій залежать від того яка подія відбулась першою - відвантаження товару чи отримання передоплати. Якщо перша подія - отримання оплати за товар, то сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, отримана від інших осіб у рахунок платежів для поставки готової продукції, інших активів, виконання робіт і послуг, при включенні до складу доходу звітного періоду перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату отримання авансу. У разі отримання від покупця авансових платежів в іноземній валюті частинами дохід від реалізації активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів виходячи із послідовності отримання авансових платежів.

7. Бухгалтерський облік товарів, що реалізується іноземним покупцям, ведеться на рахунку 28 «Товари» за звітними партіями, при визначенні ознак яких береться до уваги характер товару, можливість зберігання партій у процесі перевезення та перевалки; за товарною номенклатурою міжнародної Гармонізованої Системи опису; за місцями зберігання, етапами та напрямами руху товарів; за організаціями та особами, які несуть матеріальну відповідальність.

8. Основним документом, на підставі якого здійснюється митне оформлення експортних операцій є вантажна митна декларація (ВМД). Вантажна митна декларація - заява, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів.

9. Для організації ефективної системи бухгалтерського обліку, її гармонізації з іншими інструментами управління необхідно побудувати оптимальну організаційну структуру облікової служби шляхом виокремлення завдань окремих структурних підрозділів, регламентування й уніфікації процесів контролю та аналізу, впровадження автоматизації цих процесів на ЕОМ. Пропонується три рівні облікової служби, які забезпечать вирішення всього комплексу проблем з бухгалтерського обліку, контролю й аналізу діяльності підприємства. АРМ бухгалтера першого рівня призначено для формування і підготовки первинних документів, обробки і використання інформації, що формується на місцях виникнення інформації. АРМ бухгалтера другого рівня дає можливість проводити контроль первинної інформації, розв'язувати у діалоговому режимі регламентовані завдання з кожної ділянки обліку. АРМ бухгалтера третього рівня призначено для проведення аналізу роботи структурних підрозділів підприємства в цілому, узагальнення зведених даних, складання звітності, здійснення контролю за використанням трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

10. Для створення розвинутого інформаційного забезпечення та чіткого відображення повного циклу зовнішньоторговельної операції доцільно складати в автоматизованому режимі «Облікову картку експортної-імпортної операції», яка може буде надійним та достовірним інформаційним забезпеченням оперативної комплексної системи внутрішнього контролю на підприємствах, що здійснюють зовнішню торгівлю. Автоматизоване ведення облікових карток дозволяє створювати відповідні картотеки за різними ознаками: експорт, імпорт, експорт та імпорт на умовах відстрочення платежу. При цьому доцільно розподіляти картки на ті, за якими повністю виконані умови контрактів та ті, які підлягають виконанню.

11. Для аналізу експортної діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності найдоцільніше використовувати такі методи економічного аналізу: обчислення відносних і середніх величин (відсотків, коефіцієнтів, індексів); ряди динаміки; графічний метод; розкладання цілого на частини і узагальнення цих частин; порівняння; обчислення різниць; ланцюгові підстановки; кореляційно - регресійний метод; балансовий та інші.

12. Ефективність експортної діяльності - це співвідношення сукупних виробних, соціальних і економічних результатів, отриманих в результаті експортних операцій, до суми фінансових, трудових і матеріальних витрат, що були понесені для досягнення цього результату. Аналіз економічної ефективності та ефекту експортної діяльності підприємства включає такі напрями: аналіз використання оборотного капіталу, залученого в експортну діяльність; розрахунок беззбиткової зовнішньоторговельної ціни експортного товару (при відомих повних витратах відповідно до базисних умов постачання); розрахунок максимально прийнятних повних витрат на експорт товару відповідно до базисних умов постачання (при відомій зовнішньоторговельній ціні); розрахунок економічного ефекту товару; розрахунок економічної ефективності експорту товару.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бабій Л. Удосконалення обліку експортних операцій // Економічний аналіз. 2011. - № 8. - С. 392-394.

2. Базилевич В. Д. Ринкова економіка: основні поняття і категорії / В. Д. Базилевич, К. С. Базилевич. - Навч. посіб. - 2-ге вид. - К.: Знання-Прес, 2008. 263 с.

3. Білова Н. Особливості обліку експортно-імпортних операцій / Н. Білова, Н. Яновська // Податки та бухгалтерський облік. - 2011. - № 41. - С. 23-48.

4. Боцян Т. В. Облік і внутрішній контроль діяльності підприємств в умовах використання комп'ютерних технологій: управлінський аспект: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.06.04 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит» / Т. В. Боцян. - К., 2005. - 20 с.

5. Брезгіна К. В. Зовнішньоторгова діяльність / К. В. Брезгіна. - К., 2007.

6. Бутинець Ф. Ф. та ін. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності: підручник / Ф. Ф. Бутинець, І. В. Жиглей, В. М. Пархоменко; ред. проф. Ф. Ф. Бутинця; 2-е вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП ”Рута”, 2001. - 544 с.

7. Бухгалтерський облік в Україні: навч. посібник / За ред. Р. Л. Хом'яка, В. І. Лемішовського. - 5-е вид., доп. і перероб. - Львів: Інтелект-Захід, 2006. -- 1088 с.

8. Волкова І. А. Облік зовнішньоекономічної діяльності: навч. посібник / І. А. Волкова. -- ЦУЛ. 2008. -- 248 с.

9. Волкова І. А. Облік зовнішньоекономічної діяльності: навчальний посібник / І. А. Волкова, М. В. Реслер, О. Ю. Калініна. - К.: Центр учбової літератури, 2011 - 304 с.

10. Волкова І. Облік експортних операцій в сучасних умовах господарювання І. Волкова, І. Гірчук // Економічний аналіз. - 2010 р. - № 6. - С. 197-199.

11. Головко В. І. Фінансово-економічна діяльність підприємства: контроль, аналіз та безпека / В. І. Головко, В. М. Шарманська. - К.: Центр навчальної літератури. - 2006. - 320 с.

12. Голубнича Г. П. Звітність підприємства: навч. посіб. / Г. П. Голубнича, Т. Г. Мельник. - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2012. - 563с.

13. Голубнича Г. П. Розвиток обліково-аналітичних інформаційних систем в умовах фінансової кризи / Г. П. Голубнича // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Економіка. - 2011. - Випуск 130. - С. 27-30.

14. Господарський кодекс України: за станом на 16.01.2003 р. № 436-IV (із змінами і доповненнями) / Верховна Рада України. - Офіц. вид. - К.: Парлам. вид-во, 2003.

15. Гура Н.О. Облік на підприємствах малого бізнесу: навч посібник / Н. О. Гура, Т. Г. Мельник, Т. М. Моторина. - К.: Знання, 2007. - 310 с.

16. Дорош Н. І. Аудит: методологія і організація / Н. І. Дорош. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. - 402 с.

17. Дорош Н. І. Аудит: теорія і практика: монографія / Н. І. Дорош. - К., 2006. 318 с.

18. Дрозд І. К. Контроль економічних систем / І. К. Дрозд. - К.: ТОВ «Імекс ЛТД», 2004. - 311 с.

19. Дроздова Г. М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства: навч. посіб. / Г. М. Дроздова. - Київ : ЦУЛ, 2004. - 172 с.

20. Зінь Е. А. Основи зовнішньоекономічної діяльності / Е. А. Зінь. - К., 2007. 380 с.

21. ІНКОТЕРМС - 2010: Рекомендації до чіткого застосування // Все про бухгалтерський облік. - 2011. - № 107. - С 28-30.

Размещено на Allbest.ur