Облік розрахункових операцій з постачальниками і підрядниками

Економічний зміст розрахункових операцій з постачальниками і підрядниками та нормативне регулювання їх обліку. Дослідження організації та способів вдосконалення первинного, синтетичного і аналітичного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 21.01.2012
Размер файла 175,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

У розділі "Відомості про вантаж" записує:

· у графі 8 "З вантажем слідують документи" - найменування і номери документів, прикладених до ТТН (товарних, залізничних накладних, сертифікатів, посвідчень, свідоцтв і т.п.). Вказані документи водій-експедитор приймає і передає разом з вантажем вантажоодержувачу;

· у графі 9 "Вид пакування" - записує вид пакування, в якому перевозиться вантаж (скорочено: "ящ.", "корз.", "боч.", "пак." і т.д.). При пред'явленні до перевезення не упакованого вантажу вказується скорочено "н/у";

· у графі 10 "Кількість місць" - вказує кількість місць по кожному з приведених у графі 1 найменуванню вантажу і кожному виду упакування. При перевезенні вантажу пакетами на піддонах указує кількість пакетів, при перевезенні вантажу навалом, насипом або наливом вносить відповідний запис і кількість місць не указує.

При перевезенні вантажу нетоварного характеру в ТТН графи 1, 2, 4-10 не заповнюють:

· у графі 11 "Спосіб визначення маси" вантажовідправник вказує, яким способом визначена маса вантажу, та при зважуванні - тип вагів, ("тов.ваги", "авт.ваги" і т.п.). Якщо маса вантажу визначена за стандартом, заміром або розрахунково - робить відповідний запис;

· у рядках, де фіксують факт прийняття-передачі вантажу, матеріально відповідальна особа вантажовідправника, яка відпускає вантаж, наносить відбиток пломби, за якою проводилося пломбування (при перевезеннях вантажів під пломбою - у контейнерах, цистернах і т.п.), а також прописом - загальну кількість місць вантажу (контейнерів), загальну масу зданого для перевезення вантажу в тоннах з точністю до 0.01;

· у рядку "Прийняв водій-експедитор" водій вказує прізвище, ініціали і власним підписом на всіх примірниках ТТН стверджує зразок відбитку пломби, кількість місць, маси вантажу і номерів контейнерів, прийнятих до перевезення.

За умов прийняття до перевезення товарно-матеріальних цінностей довіреною особою вантажоодержувача у рядку "Вантаж одержав" ця особа записує власні прізвище, ініціали, посаду і стверджує факт одержання вантажу власним підписом, у рядку "Підпис вантажоодержувача", зверху вантажовідправник проставляє номер доручення, дату його видачі та ким видане;

У розділі "Вантажно-розвантажувальні операції" вантажовідправник у рядку "Навантаження" записує:

· у графі 15 "Виконавці" - найменування організації, яка виконує навантажувальні операції (перевізник, вантажовідправник, спеціалізована організація і т.д.);

· у графі 16 "Спосіб" - спосіб навантаження (ручний, механізований, наливом, із бункера і т.п.), найменування механізму, яким виконують навантажувальні роботи, та його характеристику (вантажопідйомність, місткість ковша та інше);

· у графах 18 і 19 "Прибуття", "Вибуття" - час (години, хвилини) прибуття автомобіля під навантаження і вибуття його після закінчення операції, у графі 20 "Час простою" - час (години, хвилини) простою під навантаженням. Часом прибуття автомобіля під навантаження є час пред'явлення водієм подорожнього листа у в'їзних воріт (на контрольно-пропускному пункті) або особі, відповідальній за відвантажування товару. Навантаження вважається закінченим після вручення водію належним чином оформленої ТТН.

У випадках, коли за одну їздку вантаж завантажено по декількох ТТН, час прибуття під навантаження записують в першій з них, час вибуття з-під навантаження - в останній ТТН, а в решті ТТН відповідні графи прокреслюються. [21]

При перевезенні вантажу по талонах і оформленні декількох поїздок з вантажем однією ТТН у графі 18 записують час прибуття під навантаження першим рейсом (поїздкою), у графі 19 - час вибуття від вантажовідправника після оформлення ним ТТН, у графі 20 указують загальний час (години, хвилини) простою автомобіля під навантаженням і розвантаженням по всіх оформлених талонах:

· у графах 21, 22 "Додаткові операції" вантажовідправник вказує виконані при навантаженні додаткові операції (зважування, аналіз, перелічення і т.д.) із записом їх кількості та витраченого часу (хвилини);

· у рядку "Транспортні послуги" - перелічує транспортні послуги, виконані водієм при навантаженні (пакування, зв'язування вантажу, укривання брезентом і т.п.), вказує їх кількість;

· у графі 23 "Підпис відповідальної особи" представник вантажовідправника, відповідальний за проведення навантажувальних робіт, стверджує власним підписом достовірність вказаних реквізитів.

3)Заповнення товарно-транспортної накладної на шляху доставки вантажу.

Якщо проводиться зміна адреси призначення, то в рядку "Переадресування" вносять зміни у всіх трьох примірниках ТТН, які знаходяться у водія. Реквізити в рядках "Вантажоодержувач" і "Пункт розвантаження" закреслюють (так, щоб їх можна було прочитати) і у рядку "Переадресування" проставляють реквізити нового вантажоодержувача. Ці записи стверджують підписом відповідального представника перевізника.

У разі необхідності перевантажування вантажу на другий автомобіль на шляху його доставки, у рядках "Автопідприємство", "Водій" і "Автомобіль" раніше вказані реквізити закреслюють (так, щоб їх можна було прочитати) і записують нові дані. Ці записи стверджує підписом відповідальна особа перевізника, яка керує перевантаженням. Крім того, факт передачі вантажу від одного водія-експедитора другому засвідчується актом установленої форми, про що робиться відповідна відмітка на вільному місці зворотньої сторони ТТН, де записується номер акту, дата складання та його короткий зміст ("Про нестачу місць", "Про порушення пломби" і т.д.). [5]

4)Заповнення товарно-транспортної накладної у вантажоодержувача. Після доставки вантажу водій-експедитор здає три примірника ТТН представникові вантажоодержувача, відповідального за прийняття вантажу, який під копіювальний папір у розділі "Вантажно-розвантажувальні операції" в рядку "Розвантаження" вказує:

· у графі 15 "Виконавці" - найменування організації, що виконує розвантажувальні роботи (перевізник, вантажоодержувач, спеціалізована організація і т.п.);

· у графі 16 "Спосіб" - спосіб розвантаження (ручний, механізований, самоскидом, зливанням і т.д.), найменування механізму, яким виконують розвантажувальні роботи та його характеристику (вантажопідйомність, місткість ковша та інше);

· у графах 18, 19 "Прибуття", "Вибуття" - час (години, хвилини) прибуття автомобіля під розвантаження і вибуття його після закінчення операції, у графі 20 "Час простою" - час (години, хвилини) простою під розвантаженням. Часом прибуття автомобіля під розвантаження є час пред'явлення водієм подорожнього листа у в'їзних воріт (на контрольно-пропускному пункті) або особі, відповідальній за оприбуткування товару. Розвантаження вважається закінченим після вручення водію належним чином оформленої ТТН;

· у графах 21, 22 "Додаткові операції" - виконані при розвантаженні і прийманні вантажу додаткові операції (зважування, перелічення, аналіз і т.і.) із записом їх кількості та витраченого часу (хвилини);

· у рядку "Транспортні послуги" перелічує транспортні послуги, виконані водієм при розвантаженні, указує їх кількість;

· у графі 23 "Підпис відповідальної особи" - стверджує своїм підписом достовірність вказаних реквізитів;

· у рядках, де фіксують факт прийняття-передачі вантажу, матеріально відповідальна особа вантажоодержувача наносить відбиток пломби, якою проведено пломбування доставленого вантажу (при перевезенні вантажу під пломбою - у контейнерах, цистернах і т.п.), а також прописом - загальну кількість місць вантажу (контейнерів), загальну масу вантажу в тоннах з точністю до 0.01. У рядку "Прийняв" - записує власну посаду, прізвище, ініціали і підписом та штампом вантажоодержувача стверджує прийняття вантажу;

· у рядку "Здав водій-експедитор" водій власним підписом засвідчує здачу вантажу вантажоодержувачу.

Третій і четвертий примірники ТТН, завірені підписами та печатками (штампами) вантажовідправника і вантажоодержувача, разом з подорожнім листом водій здає диспетчеру перевізника. [11]

5)Заповнення товарно-транспортної накладної перевізником. У верхньому правому куті ТТН диспетчер заповнює рядки "Код замовника", "Маршрут N", "Гаражні номери причепів":

· у рядку "Вид перевезень" - записує найменування виду перевезень (за відрядним тарифом, за погодинним тарифом, за покілометровим тарифом, централізовані перевезення і т.д.);

· у розділі "Відомості про вантаж" у графах 12, 13 і 14 - вказує код, клас, масу (брутто) вантажу в тоннах з точністю до 0,01 за кожним найменуванням та загальну масу вантажу;

· при перевезенні вантажу по талонах і оформленні декількох їздок з вантажем однієї ТТН у рядку "Кількість їздок, заїздів" вказує загальну кількість їздок. [22]

Рахунок-фактура - вид комерційного рахунка. Окрім свого основного призначення як документа, в якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використаний як супровідний документ.

Заповнення рахунка-фактури здійснює постачальник виходячи з наявної інформації про проведення операції. Зазначимо, що для обліку операцій і їх контролю здійснюється реєстрація цих документів в спеціальному реєстрі - журналі реєстрації рахунків-фактур.

Цей документ належить до виконавчих, виправдувальних бухгалтерських документів. Його форма не затверджена. На підставі рахунка-фактури у платника формується величина вартості матеріальних цінностей, що називається фактурною вартістю.

У графі "Постачальник" наводиться скорочена назва підприємства-постачальника відповідно до його засновницьких документів, наводиться ідентифікаційний код, далі вказується його юридична адреса, реквізити рахунка в обслуговуючій установі банку, на який будуть надходити кошти платника (найчастіше це поточний рахунок).

У графі "Вантажовідправник" вказуються відомості про організацію, яка буде здавати вантаж до перевезення перевізнику. Цю функцію може здійснювати третя організація за довіреністю постачальника, що здала вантаж перевізнику для перевезення вантажоодержувачу. Якщо відправку вантажу здійснює сам постачальник, у відомостях про вантажовідправника зазначається "Він же". Посадовими особами, що підписують рахунок-фактуру, формою бланка визначені керівник підприємства і головний бухгалтер. Однак для рахунка-фактури такими особами можуть також бути:

· перший підпис: керівник або його заступник; головний економіст; керівник відділу збуту (комерційного відділу) тощо;

· другий підпис: головний бухгалтер або його заступник; старший бухгалтер; бухгалтер відділу реалізації тощо.

Можливі варіанти, коли на рахунку ставиться один перший або один другий підпис.

Печатка на рахунку-фактурі не ставиться.

Рахунок-фактура виписується в тій кількості примірників, яка необхідна для всіх учасників розрахунків. Як правило, в операції беруть участь тільки дві сторони, тому рахунок-фактура виписується в двох примірниках, один з яких залишається у постачальника, інший передається покупцеві. Відомості із заповненого рахунка-фактури, до передання його платнику, заносяться в обліковий реєстр - журнал реєстрації рахунків-фактур. [28]

Порядок заповнення податкової накладної

Податкова накладна може друкуватися поліграфічним методом, за допомогою комп'ютера або іншим методом.

Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Порядковий номер податкової накладної присвоюється відповідно до її номера в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у день виникнення податкових зобов'язань. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (потрібне виділяється поміткою „Х”). Оригінал податкової накладної надається покупцю (отримувачу) товарів/послуг на його вимог.

Копія податкової накладної залишається у продавця товарів/послуг як звітний розрахунковий податковий документ і зберігається в порядку та протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податку.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу їх отримувача.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. [19]

Для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному покупцю як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, продавець складає окремі податкові накладні (не допускається заповнення в одній накладній одночасно графи 10 та граф 7, 8 і 9). Зазначене не поширюється на операцію з постачання товарів/послуг, до якої одночасно застосовується як нульова ставка, так і ставка 20 відсотків. У такому разі складається одна податкова накладна, у якій заповнюються відповідні графи.

У разі постачання товарів/послуг, звільнення від оподаткування яких передбачено статтею 197 розділу V та підрозділом 2 розділу ХХ Кодексу, у податковій накладній у розділі ІІI та графі 10 робиться помітка „Без ПДВ” з обов'язковим посиланням на відповідний пункт та/або підпункт, статтю, підрозділ, розділ Кодексу.

У разі постачання товарів/послуг, оподаткування яких передбачено статтею 195 Податкового Кодексу за нульовою ставкою, у розділі ІІI та графах 8 і 9 проставляється нуль. [14]

До розділу І податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:

· графа 2 - дата виникнення податкового зобов'язання у продавця, тобто здійснення будь-якої з подій, що сталася раніше, відповідно до вимог пункту 187.1 статті 187 розділу V Податкового Кодексу;

· графа 3 - номенклатура постачання товарів/послуг;

У податковій накладній, виписаній на суму перевищення звичайної ціни над фактичною, у цій графі також вказується «перевищення звичайної ціни над фактичною за товарами, послугами, указаними в податковій накладній № __» (зазначається порядковий номер податкової накладної, договірної (контрактної) вартості);

У податковій накладній, виписаній на суму перевищення звичайної ціни, збільшеної на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу процентного векселя над фактичною ціною, у цій графі, крім слів «перевищення звичайної ціни над фактичною за товарами, послугами, указаними в податковій накладній № ___», також вказуються слова «сума процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу процентного векселя»;

· графа 4 - одиниця виміру товарів/послуг - грн., шт., кг, м, см, м куб., см куб., л тощо;

· графа 5 - кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг.

У разі якщо послуги не мають таких показників, а вимірюються лише у вартісному вираженні, у графі 5 указується: «послуга/проценти тощо»;

· графа 6 - ціна постачання одиниці продукції без урахування податку на додану вартість;

· графа 7 - база оподаткування товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків (з 01.01.2014 - 17 відсотків);

· графа 8 - база оподаткування при здійсненні операцій на митній території України з постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за нульовою ставкою (згідно із Кодексом);

· графа 9 - база оподаткування при здійсненні експортних операцій, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за нульовою ставкою (підпункт 195.1.1 пункту 195.1статті 195 розділу V Податкового Кодексу);

· графа 10 - база оподаткування товарів/послуг, які звільнені від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V Податкового Кодексу та підрозділу 2 розділу ХХ;

· графа 11 - загальна сума коштів, що підлягає сплаті.

До розділу II податкової накладної вносяться дані по зворотній (заставній) тарі. Вартість тари визначається у договорі (контракті) як зворотна (заставна) і не включається до бази оподаткування, а зазначається в графі 11 як загальна сума коштів, що підлягають сплаті. [9]

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг,а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

У разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до статті 192 розділуV Податкового Кодексу постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) може друкуватися поліграфічним способом, за допомогою комп'ютера або іншим методом.

Розрахунок коригування складається у двох примірниках. Оригінал розрахунку коригування надається покупцю товарів/послуг. Копія залишається у продавця.

Якщо розрахунок коригування складається платником податку до податкової накладної, яка відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V та пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового Кодексу підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, такий розрахунок надається покупцю тільки після його реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних. [20]

У випадку якщо розрахунок коригування складається на суму податку на додану вартість, яка перевищує суму, передбачену пунктом 11 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України, такий розрахунок підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних лише після реєстрації в ньому накладної, до якої виписується цей розрахунок.

Розрахунки коригування як покупцем, так і продавцем зберігаються у порядку, аналогічному порядку збереження податкових накладних.

На підставі вказаного розрахунку отримувач товарів/послуг здійснює коригування податкового кредиту відповідно до статті 192 розділу V Податкового Кодексу (за умови дотримання положень законодавчих актів щодо віднесення сум до податкового кредиту) з обов'язковим відображенням зазначених коригувань у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (з від'ємним чи позитивним значенням).

На титульному аркуші розрахунку коригування вказується, до якої податкової накладної та за яким договором вносяться зміни.

Розрахунок коригування складається виключно продавцем - особою, яка є платником податку, філією чи структурним підрозділом, якому делеговано право виписки податкової накладної (відповідно до пункту 2 цього Порядку), особою, яка веде облік результатів під час виконання договорів про спільну діяльність та відповідальна за утримання та внесення податку до бюджету, особою-управителем майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном, та покупцем - отримувачем послуги, наданої йому нерезидентом, місце постачання якої розташоване на митній території України, з обов'язковим включенням зазначених коригувань до зміни податкових зобов'язань та одночасним відображенням у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних з від'ємним чи позитивним значенням.

Номер розрахунку коригування присвоюється відповідно до його номера в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Показники у графах 6, 7, 9 - 11 розрахунку коригування заповнюються у вартісному виразі відповідно до правил ведення бухгалтерського обліку.

У графі 6 вказується фактична ціна без врахування податку на додану вартість, за якою раніше було здійснено постачання.

У графі 7 вказується сума різниці між ціною домовленості без податку на додану вартість та фактичною ціною без податку на додану вартість, за якою здійснено постачання. [26]

Основні реквізити накладної

Накладна належить до первинних документів обліку розрахунків з постачальниками.

В ній зазначається номер накладної, дата її виписки, адреса, рахунок в банку, який обслуговує постачальника, телефон та номер в ЄДРПОУ.

Нижче наведені дані про одержувача товарів і платника.

Відмічають найменування товару, одиниці виміру, кількість, ціну і суму.

Потім підраховують суму з ПДВ, вартість ПДВ.

Накладну підписує і отримувач, і той, хто відвантажує. [10]

Довіреність на одержання цінностей

Довіреність на одержання цінностей видається тільки посадовим особам, які працюють на цьому підприємстві, і підписується керівником та головним бухгалтером або їхніми заступниками та особами, які на те уповноважені керівником підприємства. Нумерація виданих протягом року довіреностей є наскрізною.

Довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом-рахунком, договором-замовленням, угодою або іншими документами, що їх замінюють, видається особі під розписку в Журналі реєстрації довіреностей. Забороняється видавати довіреності, які повністю або частково не заповнені, не мають зразків підписів осіб, на ім'я яких вони виписані.

Термін дії довіреностей встановлюється залежно від можливості одержання та вивозу відповідних цінностей за нарядом, рахунком, накладною або іншим документом, що їх замінює, на підставі якого видана довіреність, однак не більше як на 10 днів.

Довіреність на одержання цінностей, доставка яких здійснюється централізовано кільцевими перевезеннями, допускається видавати на календарний місяць.

Особа, якій видана довіреність,зобов'язана не пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприємство одержаних за довіреністю цінностей, незалежно від того, одержані цінності за довіреністю повністю або частково, подати працівнику підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад (комору) або матеріально відповідальній особі.

Невикористані довіреності повинні бути повернуті працівнику підприємства, який здійснює виписування і реєстрацію довіреностей, не пізніше наступного дня після закінчення терміну дії довіреності. [11]

Про використання довіреності або повернення невикористаної довіреності у журналі реєстрації довіреностей робиться відмітка про номери документів (накладних, актів тощо) на одержані цінності або про дату повернення довіреності. Повернуті невикористані довіреності гасяться надписом «невикористана» і зберігаються протягом терміну, встановленого для зберігання первинних документів.

Довіреність, незалежно від терміну її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. В цих випадках один примірник накладної (або документа, що її замінює) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження та контролю за відпуском цінностей і використовується згідно з довіреністю, а також для проведення розрахунків з одержувачем.

Після закінчення відпуску цінностей служби, що здійснювали їх відпуск, здають довіреність разом з документами на відпуск останньої партії цінностей працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку.

Відповідальність за дотримання постачальником встановленого порядку відпуску за довіреністю цінностей покладається на посадових осіб підприємства - постачальника, які мають право підписувати первинні документи на відпуск цінностей. [23]

Відповідальність за своєчасне та повне оприбуткування одержаних за виданими довіреностями цінностей покладається на посадових осіб, яким надано право підписувати довіреності, а також на особу, яку призначено для виписування і реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей.

2.3 Організація синтетичного і аналітичного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками

облік розрахунок постачальник підрядник

Для узагальнення інформації про розрахунки з постачальниками і підрядниками СТОВ «Батьківщина» використовує пасивний рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

За кредитом рахунка відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом - її погашення, списання тощо.

Рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» має такі субрахунки:

631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»;

632 «Розрахунки з іноземними постачальниками»;

633 «Розрахунки з учасниками ПФГ».

На субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками і підрядниками.

На субрахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» ведеться облік розрахунків з іноземними постачальниками і підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги.

На субрахунку № 633 «Розрахунки з учасниками ПФГ» ведеться облік розрахунків за одержані ТМЦ, виконані роботи та надані послуги з учасниками промислово - фінансової групи. [25]

Рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» призначений для узагальнення інформації про розрахунки з постачальниками й підрядниками за:

- отримані матеріальні цінності, прийняті виконані роботи й спожиті послуги, включаючи надання енергії, газу, пари, води, а також по доставці або переробці матеріальних цінностей, розрахунки, документи на які акцептовані й підлягають оплаті через банк;

- матеріальні цінності, роботи й послуги, розрахунки по яких виробляються в порядку планових платежів;

- матеріальні цінності, роботи й послуги, на які розрахункові документи від постачальників або підрядників не надійшли (так звані невідфактуровані поставки);

- надлишки матеріальних цінностей, виявлені при їхньому прийманні;

- отримані послуги по перевезеннях, у тому числі розрахунки по недоборах і переборам тарифу (фрахту), а також за всі види послуги зв'язку. [13]

Відображення на рахунку 63 розрахункових операцій відбувається за такою схемою:

Розрахунки з постачальниками і підрядниками

Д-т

К-т

Вибуття активів з балансу (-)

(оплата)

Надходження активів на баланс (+)

(оприбуткування)

Рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» кореспондує:

за дебетом з кредитом рахунків:

за кредитом з дебетом рахунків:

24

«Брак у виробництві»

15

«Капітальні інвестиції»

30

«Каса»

20

«Виробничі запаси»

31

«Рахунки в банках»

21

«Поточні біологічні активи»

34

«Короткострокові векселі одержані»

22

«Малоцінні та швидкозношувані предмети»

36

«Розрахунки з покупцями та замовниками»

23

«Виробництво»

37

«Розрахунки з різними дебіторами»

24

«Брак у виробництві»

28

«Товари»

41

«Пайовий капітал»

30

«Каса»

46

«Неоплачений капітал»

31

«Рахунки в банках»

48

«Цільове фінансування і цільові надходження»

39

«Витрати майбутніх періодів»

47

«Забезпечення майбутніх витрат і платежів»

50

«Довгострокові позики»

51

«Довгострокові векселі видані»

64

«Розрахунки за податками й платежами»

52

«Довгострокові зобов'язання за облігаціями»

68

«Розрахунки за іншими операціями»

55

«Інші довгострокові зобов'язання»

70

«Доходи від реалізації»

80

«Матеріальні витрати»

60

«Короткострокові позики»

84

«Інші операційні витрати»

62

«Короткострокові векселі видані»

85

«Інші затрати»

64

«Розрахунки за податками й платежами»

90

«Собівартість реалізації»

68

«Розрахунки за іншими операціями»

91

«Загальновиробничі витрати»

92

«Адміністративні витрати»

70

«Доходи від реалізації»

93

«Витрати на збут»

71

«Інший операційний дохід»

94

«Інші витрати операційної діяльності»

74

«Інші доходи»

99

«Надзвичайні витрати»

Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками ведеться в Журналі-ордері № 3В с.-г. та відомості аналітичного обліку, Реєстрі операцій за розрахунками із постачальниками та підрядниками № 3.3 с.-г.

Облік розрахунків у реєстрах журнально-ордерної форми здійснюють незалежно від величини суми рахунка-фактури і форми розрахунків.

Матеріальні цінності оплачені, але не одержані на склад до кінця місяця, підприємство оприбутковує в міру надходження, відмічаючи їх вартість за кредитом рахунка 63 в кореспонденції з дебетом рахунків з обліку цих цінностей. [19]

Якщо при прийманні виявлена нестача товарно-матеріальних цінностей, то поряд із купівельною вартістю цінностей, що надійшли, окремо показують суму виявленої нестачі. В такому ж порядку фіксують суми претензій щодо сортності, комплектності, невідповідності цін та ін., які виявлені при прийманні або перевірці товарно-транспортних накладних і розрахункових документів.

Якщо частина вантажу перебуває в дорозі або не перевезена до кінця звітного місяця зі складу постачальника, то в розділі «Відмітка про оплату» записують суму, що належить до цієї частини оплаченого вантажу без відображення її за кредитом рахунка 63; цю суму обковують як дебіторську заборгованість.

Суми за розрахунковими документами за цінності, що перебувають на кінець місяця в дорозі або не вивезені зі складу постачальника, переносяться в наступному місяці в графу «Залишок на початок місяця», а в графі «Б» «Найменування постачальника (підрядника)» зазначають найменування постачальника, від якого не надійшов вантаж.

У міру фактичного надходження матеріальних цінностей у Журналі-ордері №3В с.-г. та відомості аналітичного обліку в графі «В» записують номер складу або прибуткового документа і роблять відповідну відмітку про оприбуткування (за дебетом рахунків з обліку матеріальних цінностей та кредитом рахунка 63).

Невідфактуровані товарно-матеріальні цінності (по яких відсутні супровідні документи), які надійшли у звітному місяці, відображають в облікових регістрах окремо по кожній поставці. При цьому замість номера документа проставляють букву «Н» (невідфактуровано). Оцінюють такі матеріали по облікових (умовних) цінах і в цій же самій оцінці відображають по кореспондуючих рахунках. При одержанні документів на матеріальні цінності, які прийнято в порядку невідфактурованих поставок, раніше записану суму (умовну оцінку) цих цінностей сторнують, а на підставі одержаних документів запис здійснюють у звичайному порядку.

При значній кількості розрахункових операцій дані попередньо накопичують в Реєстрі №3.3 с.-г. операцій за розрахунками з постачальниками і підрядниками, який відкривається на кожного постачальника, підрядника. [7]

Записи за кредитом рахунка 63, що належать за товарно-матеріальні цінності, роботи та послуги здійснюють на підставі наданих постачальниками (підрядниками) і прийнятих до оплати розрахункових документів, а за невідфактурованими документами - згідно із супровідними документами та приймальними актами. Надходження матеріальних цінностей повинно бути підтверджено відповідними прибутковими документами, підписаними матеріально-відповідальними особами, або їх відмітками чи (надписами і штампом) на документах постачальника.

Щомісяця обороти із реєстрів переносяться в Журнал-ордер №3В с.-г. та відомість аналітичного обліку за рахунком 63, де на кожну організацію відведено окремий рядок.

Записи в Журналі-ордері №3Вс.-г. та відомості аналітичного обліку і реєстрі виконані підрядником роботи і надані послуги проводять на підставі розрахункових документів у міру їх приймання. Заборговані підрядникам суми показують у кореспонденції з дебетом рахунків, на які повинні бути віднесені відповідні витрати. Суми заліків, що виникли після акцепту розрахункових документів, записують в окремих графах у кореспонденції з дебетом рахунків, на яких відображають ці розрахунки, а оплату з каси і різного роду списання відображають в графах 19 і 20 «З інших рахунків» із зазначенням кореспондуючого рахунка і суми.

Кредитові обороти з Журналу-ордера №3В с.-г. переносять у Головну книгу. [14]

3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ І ПІДРЯДНИКАМИ

3.1 Вдосконалення первинного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками

Перш за все, так як на підприємстві ведеться ручне заповнення первинних документів, пропоную ввести для удосконалення обліку та полегшення діяльності працівників відділу бухгалтерії автоматизовану програму «1С: Підприємство 7.7».

Програма «1С: 7.7» дозволяє деталізувати взаєморозрахунки організації з її контрагентами (постачальниками, покупцями) за документами - замовленнями.

Криза платежів, яка є наслідком низького рівня договірної, розрахунково-платіжної, касової дисципліни у сільському господарстві, ще раз переконує в актуальності питань удосконалення системи взаємовідносин і організації обліку розрахунків в аграрних підприємствах. [26]

В умовах ринкових відносин діюча система розрахунків з постачальниками і підрядниками не відповідає вимогам прискорення грошового обігу і зміцнення фінансового стану підприємств, що призводить до нестабільності у постачанні необхідних товарно-матеріальних ресурсів.

Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками є найважливішою ділянкою бухгалтерської роботи, оскільки на цьому етапі формується основна частина доходів та грошових надходжень підприємств. Розрахунки - одне з найбільших масових явищ в господарському житті будь-якого підприємства. Здійснюючи безперебійний процес виробництва, кожне підприємство, з одного боку, купує сировину, матеріали, паливо, тару, товари, а з іншого - реалізує готову продукцію.

В аграрних підприємствах сьогодні відсутній поточний систематизований облік претензій. Це ускладнює контроль за правильністю розрахунків з постачальниками і підрядниками , веде до пропусків строків, встановлених банком для часткової або повної відмови від оплати з причин невідповідності умовам договорів поставок і виникненню інших порушень договірної дисципліни. Для усунення вказаних недоліків пропонується застосовувати картку оперативного обліку. Записи в цю картку регулярно має проводити головний бухгалтер, який здійснює облік банківських операцій. Підставою для відображення в картці є розрахунково-платіжні і банківські документи. Ведення картки оперативного обліку потребує незначних додаткових витрат праці облікового персоналу, але з'являється можливість підвищити контрольні функції обліку і покращити стан розрахунків, попередити штрафи за порушення розрахункової дисципліни. [6]

З метою покращення розрахункової дисципліни і для скорочення дебіторської і кредиторської заборгованості пропоную використовувати в підприємствах Журнал своєчасного надходження виручки, який дасть можливість контролювати своєчасність надходження виручки на поточний рахунок.

В даний час облікові працівники багато робочого часу затрачають на реєстрацію товарно-транспортних накладних на реалізацію сільськогосподарської продукції і прийомних квитанцій. Обсяг цих робіт збільшується, якщо на кілька накладних виписана одна квитанція. По різних причинах підсумкові дані квитанцій не співпадають з підсумковими даними накладних. Для скорочення обліку необхідно об'єднати товарно-транспортну накладну і приймальні квитанції у формі одного документа, і одночасно виключити транспортний розділ, так як він в підприємствах не заповнюється.

Також в товарно-транспортній накладній на відправку-приймання зерна для визначення залікової маси зерна необхідно ввести наступні дані: вологість, пошкодженість, домішки, скидка (-), надбавка (+). Такі реквізити, як ціна і сума по відправленій і прийнятій продукції є різними, оскільки для підприємства це планова ціна, а для хлібоприймального підприємства, закупівельна. Тому необхідно передбачити графу «закупівельна ціна». [9]

Також одним з недоліків організації розрахунків в аграрних підприємствах є те, що в них не формується резерв сумнівних боргів, хоча в П(С)БО 10 ,,Дебіторська заборгованість" передбачено, що дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги відображається в балансі за чистою реалізаційною вартістю, яка розраховується як різниця первісної вартості дебіторської заборгованості та суми резерву сумнівних боргів. Відповідно до П(С)БО 10 сума резерву сумнівних боргів визначається за трьома варіантами:

1. виходячи із платоспроможності окремих дебіторів;

2. виходячи із питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати;

3. на основі класифікації дебіторської заборгованості. [17]

Вважаю, що найдоцільнішим є метод створення резерву сумнівних боргів, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів. Він передбачає аналіз платоспроможності за попередні періоди кожного з дебіторів підприємства. За таким методом сума резерву сумнівних боргів визначається з урахуванням відсотка безнадійної заборгованості щодо оплати дебіторської заборгованості кожним дебітором за періоди та суми дебіторської заборгованості за звітний період. [30]

3.2 Вдосконалення синтетичного і аналітичного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками

Так, як підприємство СТОВ «Батьківщина» є приватним, то економісти і бухгалтера розробили власну автоматизовану програму заповнення документів синтетичного і аналітичного обліку, але ця програма не є досконалою. Тому, перш за все, необхідно замінити її на більш досконалу

Автоматизація обліку значно полегшує роботу бухгалтерії , скорочуючи час та громіздкі розрахунки. Тому основним шляхом вдосконалення обліку на підприємстві є розширення автоматизованої мережі на підприємстві та заміна застарілого обладнання.

На ринку програмних продуктів представлено широкий спектр програм по автоматизації бухгалтерського обліку, найпоширенішими з яких і найбільш адаптованими до української системи ведення обліку є пакети 1С: "Підприємство" та "Парус - Підприємство".

В Україні більш широкого розповсюдження набула програма "1С: Підприємство 7.7". Проте сьогодні дедалі більшої популярності набуває нова версія цієї програми "1С: Підприємство 8.0" завдяки своїм новим додатковим можливостям.

Система програм "1С: Підприємство" призначена для вирішення широкого спектру задач автоматизації обліку, які стоять перед сучасними підприємствами, що динамічно розвиваються. Вона є системою прикладних рішень, побудованих за єдиними принципами і на єдиній технологічній платформі: «1С: Підприємство». Керівник може вибрати рішення, яке відповідає актуальним потребам підприємства і надалі розвиватиметься у міру зростання підприємства або розширення задач автоматизації.

Задачі обліку і управління можуть істотно відрізнятися залежно від роду діяльності підприємства, галузі, специфіки продукції або послуг, що надаються, розміру і структури підприємства тощо. Важко собі уявити одну програму, призначену для масового використовування і задовольняючу при цьому потребам більшості підприємств. При цьому керівнику, з одного боку, необхідне рішення, відповідне специфіці саме його підприємства, але, з другого боку, він розуміє переваги вживання масового перевіреного продукту. Поєднання цих потреб і забезпечує "1С: Підприємство" як система програм.

Програмні продукти системи "1С: Підприємство" можуть бути адаптовані до будь-яких особливостей обліку на конкретному підприємстві.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

В ринкових умовах господарювання, фінансовий стан кожного господарюючого суб'єкта залежить від його взаємовідносин з іншими суб'єктами господарювання. Проведення операцій пов'язаних із зобов'язаннями полягає у встановленні достовірності певних даних відносно наявності зобов'язань перед кредиторами, повноти і своєчасності відображання первинних даних в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку зобов'язань і його відповідності прийнятій обліковій політиці, національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, реальності наявних зобов'язань, законності і доцільності проведених розрахунків, достовірності відображання стану зобов'язань у звітності господарюючого суб'єкта.

Під час здійснення господарських операцій, будь-яке підприємство знаходиться у взаємодії з іншими підприємствами та організаціями. Завдяки цьому і відбувається перетворення сировини в готову продукцію, створення матеріальних благ, отримання прибутку тощо. В бухгалтерському обліку така взаємодія відображається у розрахунках з постачальниками та підрядниками, а саме, на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

У випадку передоплати за надану товарно-матеріальну цінність, роботу або послугу, підприємство спочатку відносить сплачену суму на дебет субрахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами», після поставки товарно-матеріальних цінностей, надання робіт або послуг, виконується залік за кредитом субрахунку 371 та дебетом рахунку 63.

У курсовій роботі було розглянуто облік розрахунків з постачальниками і підрядниками на прикладі СТОВ “Батьківщина”. Була наведена організаційно-економічна характеристика господарства за період господарювання підприємства з 2008 по 2010 рік.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться згідно з Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та Наказу № 2 “Про облікову політику”.

Якщо залишок на рахунку 63 є кредитовим, це означає, що роботи або послуги були надані підприємству, але оплата за них здійснена не була. В такому разі здійснена згодом оплата показується за кредитом рахунку 30 «Каса» або 31 «Рахунки в банках» і дебетом рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». Рахунок 63 кореспондує з великою кількістю інших рахунків, ця взаємодія показана в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. №291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за №893/4186.

У зв'язку з проведеними дослідженнями можна внести такі пропозиції:

деталізувати питання щодо обліку дебіторської заборгованості в Наказі про облікову політику підприємства;

для більш повнішого контролю для розрахунків з дебіторами звернути увагу на удосконалення аналітичного обліку;

для покриття дебіторської заборгованості пропонується створити на підприємстві резерв сумнівних боргів, використовуючи метод класифікації поточної дебіторської заборгованості за термінами її несплати та аналізу її фактичного непогашення за попередні звітні періоди;

посилити контроль за станом дебіторської заборгованості , проводячи у встановлені строки внутрішній аудит працівниками бухгалтерії.

Також оскільки постійно збільшується обсяг економічної інформації, то він потребує подальшого вдосконалення облікової і аналітично - контрольної роботи. В умовах ручної обробки знижується якість інформації, продовжуються строки її опрацювання, зростають затрати праці, що призводить до збільшення управлінського персоналу. Та на сучасному етапі, удосконаленню управління і поліпшенню якості економічної інформації, сприяє поліпшення засобів обчислювальної техніки для обліку, аналізу господарської діяльності і планування виробництва. Тому можна запропонувати ввести в господарстві обчислювальну техніку і програмні засоби.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року// Урядовий кур'єр. - 1999 - №162. (7-10);

Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06. 97 р. №400/97 - ВР;

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 22.05.1997р. №283 // Все про бухгалтерський облік - 1999.-№79. - с12-21.

Закон України «Про підприємства в Україні» від 27.03.1991р.(зі змінами та доповненнями)// Вісник податкової служби України.-2004 №17.-с.47.

Застосування нейромереж Кохонена в моделях вибору найкращого постачальника. О. Хмельов// Економіст, №10, 2009 (29-30);

Інструкція про застосування Планів рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій// Баланс. ч.1 - 2000;

Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена Міністерством фінансів України від 13.03.98 р. №59;

Коблянська О.І. Фінансовий облік: Навчальний посібник - 2-ге видання, виправлене і доповнене - К.: Знання, 2007. - 471 с. - (Вища освіта ХХІ століття). (224-241);

Контроль і ревізія розрахункових операцій. Л. Сук// Бухгалтерія в сільському господарстві, №20, 2005 (43-44);

Лишиленко О.В. Фінансовий облік: Підручник. -2-ге вид., перепоблене і доповнене - Київ: Видавництво «Центр навчальної літератури», 2008. - 556 с. (457-459);

Михайлов М.Г., Телегунь М.І., Кадацька А.М., Баранік О.О., Бухгалтерський фінансовий облік в сільськогосподарських підприємствах: Навчальний посібник - К.:Центр учбової літератури, 2008. - 427 с. (56-59);

Національні стандарти бухгалтерського обліку України // Баланс. - ч. 1. 2000;

Нашкерська Г.В. Фінансовий облік: Навчальний посібник - К.: Кондор, 2005. - 503 с. (300-306);

Облік зобов'язань за розрахунками з постачальниками і з учасниками. Л. Сук// Бухгалтерія в сільському господарстві, №20, жовтень 2010 р.. (32-40);

Облік розрахунків за претензіями. Л. Сук// Бухгалтерія в сільському господарстві, №15-16, серпень 2009 (27-31);

Огійчук М.Ф., Плаксієнко В.Я., Беленкова М.І. та ін. Фінансовий і управлінський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник/ за ред. проф. Огійчука М.Ф. - 5-те вид., перероблене і доповнене.- К.: Алерта, 2009. - 1056 с. (470-480);

Онишко Д. Про недоліки національних стандартів бухгалтерського обліку // Все про бухгалтерський облік. - №41. - 2000 (16-17);

Організація обліку розрахункових операцій. Л. Сук// Бухгалтерія в сільському господарстві, №24, грудень 2009 (35-38);

Організація обліку розрахункових операцій. Л. Сук// Бухгалтерія в сільському господарстві, №23, грудень 2009 (29-33);

П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», затверджене наказом Мінфіну України від 08.10.99р. №237.

П(С)БО 11 «Зобов'язання», затверджене наказом Мінфіну України від 31.01.99р. №20.

Петрук О.М. Банківська справа6 Навчальний посібник - К.: Кондор, 2009. - 464 с. (93-120);

Положення «Про форму та зміст розрахункових операцій» від 18 березня 1996 року// Голос України - 1996 - №18. (20-21);

Постанова Верховної Ради України “Про застосування векселів в господарському обороті України” // Все про бухгалтерський облік - 1995. - №15-16

Пушкар М.С. Фінансовий облік: підручник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2002. - 628 с. (308-14);

Розрахунки з дебіторами. Л. Сук// бухгалтерія в сільському господарстві. - №20. - 2007. (2-14);

СопкоВ., Завгородний В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: Підручник.- К.: КНЕУ, 2004.-260с. (257-262);

Фомін Ф.Ф., Медведюк І.М. Шляхи вдосконалення системи безготівкових розрахунків // Економіка АПК - 2005. - №5

Форми розрахунків. Л. Сук// Бухгалтерія в сільському господарстві, №17, вересень 2010 (35-44);

Хом'як Р.Л., З.М. Скибінська. Облік на підприємствах малого бізнесу: Навчальний посібник - Львів: Магнолія, 2007. - 205 с. (55-58).

ДОДАТКИ

Додаток А

Схема запису в регістрах розрахунків з постачальниками та підрядниками у СТОВ «Батьківщина»

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.