Размещено на http://www.allbest.ru/

4

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками

ЗМІСТ

облік розрахунок господарська операція

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Організація облікового процесу в ДП «Малинський лісгосп АПК» Житомирського комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс»

1.1 Облік в системі управління на підприємстві

1.2 Нормативне забезпечення облікового процесу на підприємстві

1.3 Організація бухгалтерської служби на підприємстві

1.4 Програмне забезпечення облікового процесу на підприємстві

РОЗДІЛ 2. Організація відображення господарських операцій з обліку розрахунків з постачальниками та підрядчиками

2.1 Організація первинного обліку розрахунків з постачальниками і підрядчиками

2.2 Формування інформації в системі бухгалтерських рахунків та звітності

РОЗДІЛ 3. Система забезпечення обліку розрахунків з постачальниками та підрядчиками в ДП «Малинський лісгосп АПК»

3.1 Формування облікового персоналу, зайнятого веденням обліку розрахунків з постачальниками та підрядчиками

3.2 Інформаційно-технічне забезпечення обліку розрахунків з постачальниками та підрядчиками

3.3 Перспективний розвиток організації обліку розрахунків з постачальниками та підрядчиками

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

ВСТУП

облік розрахунок постачальник запаси

Ведення розрахунків підприємства, форми та порядок проведення розрахунків із постачальниками і покупцями підприємства завжди являються актуальними питаннями на підприємстві, у зв'язку із важливістю такої інформації для управління підприємством. Впровадження ринкових механізмів, різноманітних форм власності, реформування економічних відносин, появи новітніх форм проведення розрахунків, нововведення в банківській сфері вимагають внесення змін у систему управління розрахунками підприємства, зокрема й в організацію бухгалтерського фінансового обліку. Бухгалтерський облік є функцією управління і являє собою найбільш суттєву та важливу частину управлінської системи підприємства. Фінансовий облік в галузях народного господарства є одним з найважливіших джерел економічної інформації, засобом контролю за роботою підприємства і знаряддям охорони власності. Бухгалтерський облік документально сполучає підприємство із сторонніми організаціями - юридичними та фізичними особами. Актуальні проблеми в галузі економіки неможливо вирішувати без удосконалення побудови бухгалтерського обліку, який у практичному аспекті формує інформаційну систему підприємства дає змогу користувачам оперувати відповідними даними. З метою вдосконалення обліку розрахунків підприємства Міністерством Фінансів України були розроблені Положення (Стандарти) Бухгалтерського обліку щодо обліку розрахунків по заборгованості із покупцями та постачальниками. Основним теоретичним фундаментом для обліку на аналізу розрахунків за зобов'язаннями підприємства є національні П(С)БО 11 "Зобов'язання" та 10 „Дебіторська заборгованість”, а також нормативні документи НБУ щодо організації розрахунків в Україні. Воно визначають порядок проведення розрахунків, формування та відображення у звітності інформації про розрахунки підприємства. Крім значного впливу порядку проведення розрахунків підприємства на організацію внутрішнього обліку, інформація про обсяги проведених розрахунків та заборгованість постачальникам та покупців підприємства використовуються для аналізу динаміки та обсягів, розрахунків, стану довгострокової та короткострокової заборгованості, при розрахунку ліквідності підприємства, його фінансової незалежності та стійкості. Чітка побудова бухгалтерського фінансового обліку відповідно до змін, що відбуваються в його організації й техніці ведення, підвищує роль обліку як основного засобу одержання достовірної інформації для прийняття економічно обґрунтованих рішень і попереджень ризику у виробничо-господарській фінансовій діяльності підприємств, у системі оподаткування, у довгострокових зобов'язаннях, поточних і розрахункових операцій у складанні балансу, фінансової звітності тощо. Метою цієї роботи є дослідження теоретичних і практичних засад організації обліку розрахунків з постачальниками та підрядчикам. Об'єктом дослідження є ДП «Малинський лісгосп АПК». Предметом дослідження є облік зобов'язань і розрахунків на підприємстві.

Розділ 1. Організація облікового процесу в ДП «Малинський лісгосп АПК» Житомирського комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс»

1.1 Облік в системі управління на підприємстві

Для нормального функціонування будь-якої ланки ринкової економіки конче потрібно, щоб учасники, приймаючи рішення, мали достовірну та об'єктивну інформацію про майно, фінансове становище, результати роботи (прибутки, доходи чи збитки), а також про процеси їх формування як на власному підприємстві, так і в партнерів на підставі попередніх даних. Таку інформацію надає тільки бухгалтерська система обліку.Бухгалтерський облік - це інформаційна система, яка вимірює, обробляє і передає фінансові дані. Говорячи, що будь-яку облікову систему, в першу чергу необхідно визначити, що саме вона вимірює. Бухгалтерський облік пов'язаний з визначенням впливу (в грошовому виразі). Об'єктом виміру в бухгалтерському обліку є господарська операція.

Бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Іншим словом, бухгалтерський облік покликаний забезпечити певних осіб інформацією, необхідною для прийняття управлінських рішень.

Перехід вітчизняної економіки від адміністративних методів управління до ринкових умов господарювання докорінним чином змінив запити користувачів бухгалтерської інформації.

В умовах переходу до застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку значно ускладнився процес управління підприємством, у зв'язку з відмінністю між раніше застосовуваними методами і принципами бухгалтерського обліку від тих, що застосовуються на даний час. Господарська самостійність полягає у вільному виборі організаційної форми підприємства, виду діяльності, партнерів по бізнесу, визначенні ринків збуту продукції.

Фінансова самостійність підприємства полягає в його повному самофінансуванні, виробленні фінансової стратегії, політики ціноутворення, тощо.

Без нього неможливе управління будь-якою ланкою економіки світу (рис. 1.1.).

Рис. 1.1. Система управління: функціональна побудова

Бухгалтерський облік використовується в усіх видах підприємницької діяльності -- виробничій, комерційній, грошово-кредитній, банківській, страховій, усіх галузях та підгалузях господарювання -- промисловості, сільському господарстві, будівництві тощо. В кожному виді діяльності, в кожній галузі господарювання бухгалтерський облік має певні особливості. Проте вихідні положення бухгалтерського обліку є єдиними (спільними) для всіх видів діяльності і в усіх галузях господарювання.

1.2 Нормативне забезпечення облікового процесу на підприємстві

При здійсненні фінансово-господарської діяльності ДП «Малинський лісгосп АПК» керується чинним законодавством України.

На виконання вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, керуючись принципом послідовності ведення бухгалтерського обліку, з метою забезпечення єдиних принципів, методів, процедур при відображенні поточних операцій в обліку та складанні фінансової звітності ведення бухгалтерського обліку на підприємстві покладено на бухгалтерську службу підприємства на чолі з головним бухгалтером.

Облік на підприємстві ведеться згідно Закону про бухгалтерський облік, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань ы господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.99 р., із змінами та доповненнями, діючих рекомендацій Комітету лісового господарства та Мінагрополітики. З метою забезпечення необхідної деталізації обліково-економічної інформації головному бухгалтеру дозволено своїм розпорядженням вводити додаткову систему субрахунків.

На підприємстві ДП «Малинський лісгосп АПК» застосовується журнально-ордерна система обліку. Регістри бухгалтерського обліку будуються за кореспонденцією рахунків бухгалтерського обліку, що встановлені інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Дані регістрів обліку майна підприємства, інших облікових регістрів і додаткових довідок відображають в Головній книзі підприємства, що є підставою для складання фінансової звітності.

Податковий облік ведеться відповідно до законодавства України. Особами, що мають право затвердження первинних документів на підприємстві являється директор підприємства, в разі тимчасової відсутності - головний лісничий.

Щорічно на підприємстві проводиться інвентаризація активів та зобов'язань підприємства станом на 1 листопада поточного року відповідно до інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11.08.1994 р., із змінами та доповненнями. Крім того, проводиться інвентаризація у разі зміни матеріально-відповідальної особи та при встановленні фактів розкрадання. Для проведення інвентаризації на підприємстві створено постійно діючу комісію.

Первинні документи на підприємстві складаються у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів складаються зведені документи.

Документи, створені засобами обчислювальної техніки на машинозчитуваних носіях, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови надання їм юридичної сили і доказовості.

Документ, виготовлений машинним способом, записується на матеріальному носії (магнітному, паперовому), виготовлений і розмічений за вимогами відповідного стандарту і закодований згідно з затвердженою системою кодифікації.

На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство має копії таких документів на паперовому носії.

Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості містять такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

При застосуванні засобів обчислювальної та іншої оргтехніки реквізити можуть бути зафіксовані у вигляді коду.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампу, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення. Підписи осіб, відповідальних за складання первинних документів на обчислювальних машинах та інших засобах організаційної техніки, виконуються у вигляді паролю або іншим способом авторизації, що дає змогу однозначно ідентифікувати особу, яка здійснила господарську операцію.

Фізичні та юридичні особи, які беруть участь у здійсненні операцій, пов'язаних з прийомом і видачею грошових коштів, цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна, забезпечуються підприємством, що виконує ці операції, копіями первинних документів про таку операцію.

Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій також здійснюється з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Додаткові вимоги до порядку створення первинних документів про касові і банківські операції, рух цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна передбачаються іншими нормативними актами.

У випадках, установлених законодавством, а також міністерствами і відомствами України, бланки первинних документів можуть бути віднесені до бланків суворої звітності. Бланки суворої звітності друкуються за зразками типових або спеціалізованих форм, затверджених відповідно Міністерством статистики за погодженням з Міністерством фінансів України або міністерствами і відомствами за погодженням з Міністерством статистики і Міністерством фінансів України, із обов'язковим друкуванням на бланках квитанцій, білетів, талонів, абонементів тощо їх номінальної вартості. Всі бланки суворої звітності підлягають нумерації, порядок нанесення якої (нумератором, типографським способом) встановлюють міністерства і відомства.

Записи у первинних документах, облікових регістрах здійснюються тільки у темному кольорі чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації та іншими засобами, які забезпечують збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання документів та запобають внесенню несанкціонованих і непомітних виправлень.

Вільні рядки в первинних документах підлягають обов'язковому прокреслюванню.

Створення первинних документів на машинозчитуваних носіях провадиться з дотриманням вимог цього Положення, вказівок про надання юридичної сили документам на носіях інформації і про організацію бухгалтерського обліку з використанням обчислювальної техніки.

Керівник підприємства забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановлені графіком документообороту терміни для відображення у бухгалтерському обліку, за достовірність даних, наведених у документах, несуть особи, які склали і підписали ці документи.

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення.

Первинні документи, що пройшли обробку, повинні мати відмітку, яка виключає можливість їх повторного використання: при ручній обробці - дату запису в обліковий регістр, а при обробці на обчислювальній установці - відтиск штампу оператора, відповідального за їх обробку.

1.3 Організація бухгалтерської служби на підприємстві

Ведення бухгалтерського обліку в ДП «Малинський лісгосп АПК» покладено на бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером.

Облік на підприємстві ведеться згідно Закону про бухгалтерський облік, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.99р., із змінами та доповненнями, діючих рекомендацій Комітету лісового господарства та Мінагрополітики. З метою за забезпечення необхідної деталізації обліково-економічної інформації дозволено головному бухгалтеру своїм розпорядженням вводити додаткову систему субрахунків.

На підприємстві застосовується журнально-ордерна система ведення обліку.

Особами, які мають право затвердження первинних документів на підприємстві є директор ДП «Малинський ЛГ АПК», за його відсутності - головний лісничий.

Для оптимальної роботи підприємства, зменшення витрат робочого часу, обробка бухгалтерської інформації здійснюється переважно з використанням комп'ютерної техніки.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Вони ж несуть відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

- введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

- користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

- ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

- самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Остання форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися

Підприємство самостійно:

- визначає облікову політику підприємства;

- обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення Інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

- розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

- затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

- може виділяти на окремий баланс філії, представництва. відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства:

- забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

- організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

- бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

- забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Відповідальність за бухгалтерський облік господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна і зобов'язань підприємства та складання ліквідаційного балансу і фінансової звітності, покладається на ліквідаційну комісію, яка утворюється відповідно до законодавства.

Складовою частиною організації обліку на підприємстві є перелік документів, що використовуються для первинного відображення господарських операцій, а також перелік облікових регістрів, необхідних для накопичення і систематизації інформації.

Перелік документів повинен бути затверджений в наказі або розпорядженні керівника підприємства про облікову політику і може включати:

· робочий план рахунків бухгалтерського обліку, що містить синтетичні та аналітичні рахунки, необхідні для ведення бухгалтерського обліку у відповідності до вимог своєчасності та повноти обліку та звітності;

· форми первинних облікових документів, що застосовуються для оформлення фактів господарської діяльності, за якими не передбачені типові форми первинних облікових документів, а також форми документів для внутрішньої бухгалтерської звітності;

· порядок проведення інвентаризації активів та зобов'язань;

· методи оцінки активів та зобов'язань;

· правила документообігу і технологія обробки облікової інформації;

· порядок контролю за господарськими операціями;

· інші рішення, необхідні для організації бухгалтерського обліку.

Порядок організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємствах визначається розділом 3 Закону України у№ 996. У цьому розділі чітко розмежована відповідальність власника (або уповноваженої ним особи) і головного бухгалтера (або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку на підприємстві).

Ведення бухгалтерського обліку на підприємстві здійснює бухгалтер (на малому підприємстві) або бухгалтерія під керівництвом головного бухгалтера.

Структура і функції бухгалтерського апарату на підприємстві залежать від характеру та об'єкта діяльності цього підприємства.

На великих підприємствах як правило організуються такі відділи обліку:

- фінансовий;

- розрахунків по заробітній платі;

- матеріалів;

- виробництва;

- реалізації та ін.

Основним напрямком удосконалення організації бухгалтерського обліку є його автоматизація з використанням комп'ютерної техніки.

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-IV від 16 липня 1999 р. визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Стаття 8 Закону "Організація бухгалтерського обліку на підприємстві" визначає таке:

1. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно від дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

2. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належить до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

3. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фінансування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несуть власник "(власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

4. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

- введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

- користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

- ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

- самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися.

5. Підприємство самостійно:

- визначає облікову політику підприємства;

- обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та з урахуванням особливостей діяльності й технології обробки облікових даних;

1.4 Програмне забезпечення облікового процесу на підприємстві

Інформаційна технологія облікового процесу являє собою систему методів і способів збору, нагромадження, реєстрації, передавання, відображення, зберігання, пошуку, модифікації, аналізу, захисту, видачі необхідної інформації всім зацікавленим підрозділам на основі застосування апаратних та програмних засобів.

Інформаційні технології за способом обробки інформації поділяють на забезпечувальні та функціональні.

Забезпечувальні технології обробки інформації -- це технології, які використовуються як інструментарій для розв'язування задач обліку, контролю та аналізу. Такі технології поділяють за класами завдань, на які вони зорієнтовані. Забезпечувальна частина інформаційної технології складається з технічного, інформаційного, технологічного, математичного, організаційного, правового, економічного та інших видів забезпечення.

Функціональна частина інформаційної технології -- це модель системи управління об'єктом. Функціональна технологія являє собою синтез забезпечувальної та предметної технологій, здійснений за певними

У бухгалтерському обліку використовують як окремі інформаційні технології, так і їх сукупності, об'єднані у взаємозв'язаний комплекс. Такий комплекс забезпечувальних і функціональних інформаційних технологій реалізується на основі АРМ бухгалтера.

Організацію облікового процесу за умов функціонування АРМ бухгалтера можна подати у вигляді схеми робочих місць, що відбиває їх взаємодію при здійсненні облікових функцій. До цієї схеми входять робочі місця бухгалтера, а також працівників, більш чи менш пов'язаних з організацією бухгалтерського обліку. До них слід віднести робочі місця з документування, реєстрації, оформлення документів тощо.

Згідно з місцем та організацією технології виконання завдання бухгалтерського обліку можна поділити на три групи:

1) підготовка інформації та її обробка в бухгалтерії;

2) систематизація й узагальнення облікової інформації на рахунках за видами ресурсів, а також контроль і аналіз результатів систематизації та узагальнення;

3) формування інформації для подальшого використання та її координація.

Склад робіт у разі використання АРМ бухгалтера наведено в табл. 4.1.

На першому етапі виконання зазначених робіт слід враховувати технічні, економічні та організаційні характеристики підприємства щодо умов збирання первинної інформації; системи обліку; обсяг первинної інформації; територіальне розташування місць збирання й обробки первинної облікової інформації. Крім того, треба брати до уваги такі параметри АРМ бухгалтера, як технічне забезпечення, техніко-експлуатаційні характеристики АРМ, технологічні операції, що реалізуються аналогічними АРМ інших підсистем АСУП.

На двох наступних етапах з утвореної сукупності технологічних операцій формують технологічні ланцюжки, тобто набір відповідних технологічних операцій із зазначенням послідовності їх виконання. При цьому враховують таке:

* набір технологічних ланцюжків якісно неоднорідний;

* оптимальність технологічного забезпечення допускає мінімальну кількість технологій, що реалізують усі необхідні умови збору, документування й підготовки даних;

* усі технологічні ланцюжки мають бути зорієнтовані на один набір необхідних елементів технічного, інформаційного й організаційного забезпечення.

Для визначення послідовності технологічних операцій керуються такими принципами:

- технологічна операція збору первинної інформації має бути першою в ланцюжку;

- відображену первинну інформацію слід зареєструвати на носії;

- кожному первинному носію відповідає певний шлях реєстрації первинної інформації;

- первинний носій має бути переданий до АРМ бухгалтера або персонального комп'ютера більшої потужності;

- потрібно контролювати правильність виконання всіх технологічних операцій; технологічні операції, виконувані за допомогою АРМ бухгалтера, доцільно контролювати до початку наступної операції технологічного ланцюжка;

- контролюючи готовність початкової інформації, потрібно враховувати виконання двох умов: 1) надходження до АРМ бухгалтера початкової інформації; 2) завершення підготовки всієї інформації, що надходить;

- необхідно забезпечити отримання інформації, яка дає змогу здійснювати управлінський контроль;

- технологічний ланцюжок має бути лінійним, тобто слід уникати повторного надходження інформації на одне АРМ.

РОЗДІЛ 2. Організація відображення господарських операцій з обліку розрахунків з постачальниками та підрядчиками

2.1 Організація первинного обліку розрахунків з постачальниками і підрядчиками

Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконанні роботи і надані послуги ведеться на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

За кредитом рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом -- її погашення, списання тощо.

Рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" має такі субрахунки:

631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками";

632"Розрахунки з іноземними постачальниками".

На субрахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядниками.

На субрахунку 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" ведеться облік розрахунків з іноземними постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги.Аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником та підрядником в розрізі кожного документа (рахунку) на сплату.

Для забезпечення оплати підприємством-покупцем бажаних цінностей на його адресу від постачальника виставляється "Рахунок-фактура" , в якому вказується кількість, ціна і загальна сума (з урахуванням ПДВ) щодо їх оплати. В свою чергу перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника здійснюється за допомогою документа "Платіжне доручення".

Підтвердженням здійснення оплати постачальнику є виписка банку по розрахунковому рахунку підприємства.

Для отримання у постачальника придбаних цінностей самовивозом, представнику підприємства-покупця повинна бути видана "Довіреність на одержання цінностей" .

Видача покупцю із складу постачальника товарно-матеріальних цінностей здійснюється на підставі документа "Товарно-транспортна накладна".

Вантажі, які надходять на підприємство від постачальників, реєструють у "Журнал обліку вантажів, що надійшли".

Записи у "Картки складського обліку" цінностей, що надійшли, здійснюються на підставі товарно-транспортних накладних або "Прибуткового ордера", який оформляється комірником по факту їх надходження. Узагальнення інформації щодо розрахунків із постачальниками та підрядниками знаходить своє відображення при журнально-ордерній формі обліку у журналі-ордері №3.

На рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем.

За дебетом рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуваню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, за кредитом -- сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та інші види розрахунків.

Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержані продукцію (роботи, послуги).

На субрахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" аналітичний облік ведеться в гривнях та валюті, обумовленій договором.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником за кожним пред'явленим до сплати рахунком.

2.2 Формування інформації в системі бухгалтерських рахунків та звітності

Документальне оформлення надходження матеріальних, сировинних і паливних ресурсів, їх наявності та витрачання є досить складним процесом, адже структура документообігу повинна бути такою, щоб забезпечувати вчасне надходження необхідної інформації як для обліку, так і для контролю та оперативного управління рухом виробничих запасів.

Основні первинні документи, якими оформлюються операції з руху виробничих запасів, наведені в таблиці 5.

Інформація, яка знаходиться в прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку методом подвійного запису.

Крім того, для забезпечення своєчасного відображення господарських операцій в регістрах бухгалтерського обліку на підприємствах повинні бути чітко визначені терміни передачі первинних документів до бухгалтерії.

Таблиця 1 - Перелік форм первинних документів для обліку виробничих запасів

№ форми	Назва форми
М-1	Журнал обліку вантажів, що надійшли
М-2, 2б	Довіреність
М-2а	Акт списання бланків довіреностей
М-3	Журнал реєстрації довіреностей.
М-4	Прибутковий ордер
М-5	Товарно-транспортна накладна
М-6	Товарно-транспортна накладна
М-7	Акт про приймання матеріалів
М-8, 8а	Лімітно-забірна картка (на одне найменування матеріалу та багаторазовий відпуск)
М-9, 9а	Лімітно-забірна картка (для багаторазового відпуску 2-5 найменувань матеріалів)
М-10, 10а	Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів
М-11	Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів
	Продовження табл. 1
1	2
М-12	Картка складського обліку матеріалів
М-13	Реєстр приймання-здачі документів
М-14	Відомість обліку залишків матеріалів на складі
М-15	Акт про приймання устаткування
М-15а	Акт приймання-передачі устаткування до монтажу
М-16	Матеріальний ярлик
М-17	Акт про виявлені дефекти устаткування
М-18	Сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку матеріалів від встановлених норм запасу
М-19	Матеріальний звіт
М-20	Накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей (бланк суворої звітності)
М-21	Інвентаризаційний опис
М-22	Акт на списання матеріалів відкритого зберігання
М-23	Акт про витрату давальницьких матеріалів
М-26	Картка обліку устаткування для встановлення
М-28, 28а	Лімітно-забірна картка (для будівельних організацій)

Від правильності документального оформлення операцій з надходження виробничих запасів залежить правильне віднесення їх вартості на витрати виробництва, а також реальність оцінки незавершеного виробництва та його відображення у звітності.

У відповідності до виробничої програми і норм витрат підприємства визначають потребу у виробничих запасах. Вони можуть бути придбані, виготовлені власними силами, внесені до статутного капіталу, одержані безоплатно, придбані в результаті обміну тощо.

Перелік первинних документів, якими найчастіше оформлюється надходження виробничих запасів, наведений в таблиці 2.

Таблиця 2 - Первинні документи з надходження виробничих запасів

№ форми	Назва форми	Призначення документу
М-1	Журнал обліку надходження вантажів	Застосовується для реєстрації транспортних документів, пов'язаних з отриманням вантажів з залізниць, водних шляхів та оприбуткуванням їх на склад підприємства. Призначений для контролю за надходженням та оприбуткуванням запасів та запису даних про оплату рахунку, відмову від акцепту тощо
М-2, 2б	Довіреність	Призначено для оформлення права окремої посадової особи виступати довіреною особою підприємства при отриманні запасів при номенклатурі одержуваних товарно-матеріальні цінностей у межах 6 найменувань доцільно використовувати форму М-2, при більшій кількості форму № М-26
М-2а	Акт списання бланків довіреностей	Призначений для списання використаних бланків довіреностей
М-3	Журнал реєстрації довіреностей	Застосовується для реєстрації виданих під розписку довіреній особі довіреностей. Всі сторінки журналу реєстрації довіреностей повинні бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою і підписами керівника та головного бухгалтера підприємства
M-4	Прибутковий ордер	Призначений для оприбуткування матеріалів, які надійшли на підприємство від постачальників або з переробки. Заповнюється при відсутності якісних та кількісних розбіжностей з документами постачальника, а також при оприбуткуванні запасів з переробки. Використовується для оперативного обліку на складах, аналітичного та синтетичного обліку надходження запасів
М-5, М-6	Товарно-транспортна накладна	Призначена для обліку поставок запасів та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. Використовується для кількісного та якісного обліку запасів
М-7	Акт про приймання матеріалів	Застосовується для оформлення приймання запасів, що мають кількісні та якісні розбіжності з даними супроводжуючих документів постачальника, а також при прийманні запасів, що надійшли без документів
М-13	Реєстр приймання-здачі документів	Оформлюється приймання-передача первинних документів. Складається в одному примірнику матеріально відповідальною особою і передається до бухгалтерії підприємства разом з первинними документами і необхідними додатками
М-14	Відомість обліку залишків матеріалів на складі	Складається на основі матеріальних звітів МВО і показує рух матеріальних цінностей на складі за день

Надходження виробничих запасів оформлюється й іншими документами. Наприклад, супровідні документи постачальників (рахунок-фактура (ф. № 63), платіжна вимога-доручення (ф. № 0401040)) є підставою для кількісного та якісного приймання партії запасів, що надійшли, використовуються для розрахунків між постачальниками та покупцями за відвантажені (відпущені) запаси.

В умовах механізації обліку перевірені документи з надходження і витрачання виробничих запасів бухгалтер групує за видами і за допомогою супровідного ярлика передає на обчислювальну установку (ОУ) згідно із складеним графіком документообігу. Після обробки первинної інформації про надходження і витрачання виробничих запасів ОУ видають машинограми узагальнених даних по заготівлі запасів підприємством, по цінностях, які знаходяться в дорозі, по невідфактурованих поставках, з оплати платіжних вимог постачальників тощо. Машинограми використовуються для відповідних бухгалтерських записів по заготівлі та придбанню матеріалів і, крім того, відділом матеріально-технічного постачання і фінансовим відділом - для оперативного управління і контролю за надходженням цінностей і розрахунками з постачальниками.

Документальне оформлення операцій, пов'язаних із реалізацією продукції, товарів, робіт і послуг, а також проведення оплати за них є аналогічним щодо розрахунків із постачальниками та підрядниками, яке розкрито вище у даному пункті.

Узагальнення інформації щодо розрахунків із покупцями та замовниками знаходить своє відображення при журнально-ордерній формі обліку у журналі-ордері №3, а при спрощеній формі обліку у відомості В-6.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", який затверджено наказом Міністерства Фінансів України від 8 жовтня 1999 р. №237.Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі -- підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).Положення (стандарт) 10 застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості, встановлених іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Безнадійна дебіторська заборгованість -- поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.

Дебітори -- юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість -- сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Довгострокова дебіторська заборгованість -- сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість -- сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Сумнівний борг -- поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості -- сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Визнання та оцінка дебіторської заборгованостіДебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/ або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Величина резерву сумнівних боргів визначається виходячи з платоспроможності окремих дебіторів або на основі класифікації дебіторської заборгованості.

Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи.

Надходження матеріальних цінностей від постачальників, виконання робіт і послуг підрядчиками виробляються на підставі ув'язнених між підприємством і постачальниками договорів - постачання, де обумовлюються вид матеріальних цінностей, що поставляються, виконуваних робіт, комерційні умови постачання, кількісні, якісні і вартісні показники постачань матеріальних цінностей (виконуваних робіт, послуг), терміни відвантаження матеріальних цінностей, порядок розрахунків, відповідальність і термін дії договорів, вказуються реквізити постачальника і покупця з відбитками печаток обох сторін. Ваги ТМЦ, що надходять на підприємство від постачальників повинні супроводжуватися накладними чи товарно - транспортними накладними і рахунок - фактурами, причому рахунок - фактуру постачальник міг послати відразу, або протягом 10 - ти днів.

Надходять на підприємство ТМЦ комірник повинний прийняти по кількості і якості. Після приймання ТМЦ на склад, комірник складає прибутковий ордер із присвоєнням номенклатурного номера, облік сировини ведуть у розрізі найменувань. Сировину, що надійшла на підприємство, прибуткують за фактичними цінами. Усі накладні на прихід сировини щодня здаються на перевірку в бухгалтерію.

Після оплати що надійшли ТМЦ постачальникам, дані з рахунка - фактури заносяться в книгу покупок для того, що б наприкінці місяця вивести загальну суму ПДВ за місяць.

Облік розрахунків з постачальниками бухгалтерія підприємства веде на пасивному синтетичному рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками".

Усі розрахунки з постачальниками відбиваються бухгалтерією підприємства в картці постачальника, де вказується номер і дата документів, на підставі яких буде вироблятися розрахунок, а також суми по дебету і кредиті рахунку 63.

Оплата постачальникам за поставлену продукцію (товари, роботи, послуги) здійснюється на підприємство через розрахунковий рахунок - платіжними дорученнями, наявними коштами через касу.

На пред'явлені на оплату рахунку постачальників кредитують рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками" і дебетують відповідні матеріальні рахунки або рахунки по обліку відповідних витрат.

На рахунок 63 заборгованість відбивається в межах сум акцепту. При виявленні нестач, невідповідності цін, обумовлених договором, і арифметичних помилок комірник складає Акт приймання, де указується вид транспорту постачальника, чи результат недовантаження неякісної сировини. При цьому в бухгалтерії складається наступна проводка:

Дебет рахунка 374 "Розрахунки за претензіями"

Кредит рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками"

Після чого постачальник висилає в копійчаному вираженні суми нестачі:

Дебет рахунок 311 "Поточні рахунки в національній валюті"

Кредит рахунка 374 "Розрахунки за претензіями" чи надсилає замість неякісного товарі новий: Дебет відповідних матеріальних рахунків Кредит рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками".

РОЗДІЛ 3. Система забезпечення обліку розрахунків з постачальниками та підрядчиками в ДП «Малинський лісгосп АПК»

3.1 Формування облікового персоналу, зайнятого веденням обліку розрахунків з постачальниками та підрядчиками

Бухгалтер самостійно і в повному обсязі веде облік необоротних активів, запасів, коштів, розрахунків та інших активів, власного капіталу та зобов'язань, доходів та витрат за прийнятою на підприємстві формою бухгалтерського обліку з додержанням єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей діяльності підприємства й технології оброблення даних.

Забезпечує повне та достовірне відображення інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, на рахунках бухгалтерського обліку.

За погодженням з власником (керівником) підприємства та керівником підрозділу бухгалтерського обліку, подає в банківські установи документи для перерахування коштів згідно з визначеними податками й платежами, а також для розрахунків з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов'язань.

Бере участь у проведенні інвентаризації активів і зобов'язань, оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат під нестачі, крадіжки й псування активів підприємства, у перевірках стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Готує дані для включення їх до фінансової звітності, здійснює складання окремих її форм, а також форм іншої періодичної звітності, яка грунтується на даних бухгалтерського обліку.

Забезпечує підготовку оброблених документів, реєстрів і звітності для зберігання їх протягом установленого терміну.

Бере участь у підготовці пропозицій щодо:-- внесення змін до обраної облікової політики, удосконалення внутрішньогосподарського (управлінського) обліку та правил документообігу;-- розроблення додаткової системи рахунків і регістрів аналітичного обліку, звітності й контролю господарських операцій;-- забезпечення збереження майна, раціонального та ефективного використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, залучення кредитів та їх погашення, регулювання діяльності підприємства та інших питань, пов'язаних з інформацією про фінансове становище підприємства та результати його діяльності.

Постійно знайомиться та вивчає нові нормативно-методичні ти довідкові документи з питань організації та ведення бухгалтерського обліку та вносить пропозиції щодо їх впровадження на підприємстві.

Виконує окремі службові доручення свого безпосереднього керівника.

3.2 Інформаційно-технічне забезпечення облік розрахунків з постачальниками та підрядчиками

За умов використання ПК значну частину роботи з організації інформації виконують працівники обчислювального центру, спеціалісти з обробки інформації. Проте такі питання, як організація системи облікових номенклатур, формування складу бази даних та режиму функціонування автоматизованого банку даних (АБД), порядок збереження облікової інформації, вони не завжди можуть кваліфіковано вирішувати без участі спеціалістів обліку.

Важливим питанням формування інформаційного забезпечення є організація складу, структури бази даних і режиму функціонування АБД.

В умовах використання ЕОМ найбільш ефективним з погляду розробки, впровадження і подальшого розвитку є формування загальної бази даних для всіх функціональних підсистем і спеціалізованої для кожної зокрема, в тому числі і для бухгалтерського обліку. Такий підхід особливо важливий при створенні інформаційної моделі керованого об'єкта, оскільки не всі підсистеми і завдання розв'язуються і впроваджуються одночасно. Крім того, такий диференційований підхід забезпечує формування даних кожної підсистеми і окремих завдань з урахуванням потреб інших підсистем. Так, при формуванні інформаційного забезпечення комплексу завдань з обліку оплати праці враховують його вимоги при розв'язанні завдань з обліку витрат виробництва і калькулювання собівартості продукції.

Зауважимо, що і загальні, і спеціалізовані підрозділи бази даних в умовах використання ЕОМ створюються з урахуванням вимог в разі передавання звітної інформації різним органам управління, відділенням, секторам тощо.