Організація бухгалтерського обліку доходів

733 «Інші доходи від фінансових операцій»

5

Відображаються доходи від наданих у фінансову оренду активів

68 «Розрахунки за іншими операціями»

732 «Відсотки одержані

6

Списано інші фінансові доходи на фінансові результати

73 «Інші фінансові доходи»

792 «Результат фінансових операцій»

3.4 Облік інших доходів і фінансових результатів

Для обліку інших операційних доходів, а саме: доходів від реалізації іноземної валюти;

інших оборотних активів (окрім фінансових інвестицій);

доходів від операційної оренди активів;

доходів від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті;

суми одержаних штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів, визнаних боржником або щодо котрих отримано рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення;

доходів від списання кредиторської заборгованості щодо котрої минув термін позовної давності;

відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні);

суми одержаних грантів і субсидій;

інших доходів від операційної діяльності призначений рахунок 71 “Інший операційний дохід”. За кредитом рахунка 71 “Інший операційний дохід” відображають збільшення (одержання) доходу, за дебетом - суми непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору та інших зборів (обов'язкових платежів)) і списання в порядку закриття на рахунок 79 “Фінансові результати”. Для обліку доходів від інвестицій укладених в асоційовані, дочірні або спільні підприємства та облік у котрих ведуть за методом участі в капіталі, призначений рахунок 72 “Дохід від участі в капіталі”. За кредитом рахунка відображають збільшення (отримання) доходу, за дебетом - списання в порядку закриття на рахунок 79 “Фінансові результати”.

Аналітичний облік доходів від участі в капіталі здійснюють за кожним об'єктом інвестування та іншими ознаками, визначеними підприємством, що є асоційованим, дочірнім або спільним, облік в котрому ведуть за методом участі в капіталі. Для обліку доходів, що виникають у ході фінансової діяльності підприємства, зокрема дивідендів, відсотків та інших доходів від фінансової діяльності, котрі не обліковують на рахунку 72 “Дохід від участі в капіталі”, призначений рахунок 73 “Інші фінансові доходи”. За кредитом рахунка відображають визнану суму доходу, за дебетом - списання кредитового обігу на рахунок 79 “Фінансові результати”. Аналітичний облік фінансових доходів здійснюють за об'єктами інвестування. Типові операції за рахунком 73 “Інші фінансові доходи” Для обліку доходів, що виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною та фінансовою діяльністю підприємства, призначений рахунок 74 “Інші доходи”. За кредитом рахунка 74 “Інші доходи” відображають збільшення (отримання) доходу, за дебетом - належну суму непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору та інших зборів (обов'язкових платежів)) та списання в порядку закриття на рахунок 79 “Фінансові результати”. Для відображення доходів, що виникли внаслідок надзвичайних подій, застосовують рахунок 75 “Надзвичайні доходи”. За кредитом рахунка відображають визнану суму відшкодування, зокрема від страхових організацій, утрат від надзвичайних подій, за дебетом - списання в порядку закриття на рахунок 79 “Фінансові результати”.

Рахунок 79 “Фінансові результати” призначений для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій. За кредитом рахунка 79 “Фінансові результати” відображають суми в порядку закриття рахунків з обліку доходів, за дебетом - суми в порядку закриття рахунків з обліку витрат і нарахованого податку на прибуток. Сальдо рахунка при його закритті списують на рахунок 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”. На субрахунку 791 “Результат операційної діяльності” визначають прибуток (збиток) від операційної діяльності підприємства.

За кредитом субрахунка відображають у порядку закриття рахунків суму доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг та іншої операційної діяльності (рахунки 70 “Доходи від реалізації”, 71 “Інший операційний дохід”), за дебетом - суму в порядку закриття рахунків з обліку собівартості реалізованої готової продукції, товарів, робіт і послуг; адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат (90 “Собівартість реалізації”, 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності”). На субрахунку 792 “Результат фінансових операцій” визначають прибуток (збиток) від фінансових операцій підприємства. За кредитом субрахунка відображають списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від участі в капіталі та інших фінансових доходів, за дебетом - списання фінансових витрат із рахунків 95 “Фінансові витрати” та 96 “Втрати від участі в капіталі”.

На субрахунку 793 “Результат від іншої звичайної діяльності” визначають прибуток (збиток) від іншої звичайної діяльності підприємства. За кредитом рахунка відображають списання суми в порядку закриття рахунків з обліку доходів від інвестиційної та іншої звичайної діяльності підприємства, за дебетом - списання витрат із рахунка 97 “Інші витрати”. На субрахунку 794 “Результат надзвичайних подій” визначають прибуток (збиток) від надзвичайних подій. За кредитом субрахунка відображають списання доходів, отриманих від надзвичайних подій, за дебетом - списання витрат від надзвичайних подій, що обліковують на рахунку 99 “Надзвичайні витрати”.

Підприємства, що для узагальнення інформації про витрати застосовують тільки рахунки класу 8 “Витрати за елементами”, субрахунки рахунка 79 дебетують у кореспонденції з кредитом рахунків 23 “Виробництво”, 26 “Готова продукція” та інших рахунків класу 2 “Запаси” і кредитом рахунків класу 8 “Витрати за елементами” у порядку закриття цих рахунків. Після відображення за цією кореспонденцією операцій на рахунку 79 “Фінансові результати” визначають прибуток або збиток. Разом з цим, треба мати на увазі, що за даними податкового обліку також визначають подібний показник - оподатковуваний прибуток, але в жодному випадку він не збігається з визначеним на рахунку 79 “Фінансові результати”. Це зумовлено відмінностями визначення прибутку (збитку) у фінансовому обліку та оподатковуваного прибутку (від'ємного результату) в податковому обліку. Зокрема, прибуток у фінансовому обліку визначають як різницю між доходами (виручкою) від реалізації продукції, робіт, послуг та їхньою собівартістю. Далі додають інші операційні доходи, віднімають адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. Результатом є прибуток від операційної діяльності (або збиток - коли дохід (виручка) менший, ніж собівартість реалізованої продукції та витрати, що вираховуються з нього. Оподатковуваний прибуток визначають як різницю між валовими доходами та валовими витратами, що потім коригується (зменшується) на суму амортизації основних фондів. Якщо валові доходи менші, ніж валові витрати та амортизація основних фондів, може бути від'ємний результат. Таким чином, у фінансовій звітності - звіті про фінансові результати ф. № 2, та податковій декларації про прибуток підприємства відображають різні суми, хоч і подібні за назвою, оскільки у ній наявних такий термін, як прибуток.

3.5 Систематизація обліку доходів

Форма бухгалтерського обліку - сукупність реєстрів обліку, способи реєстрації та узагальнення в них інформації про всі господарські операції з урахуванням особливостей діяльності підприємства й технології обробки облікових даних вручну або з використанням комп'ютерів.

Застосування реєстрів бухгалтерського обліку регламентують Методичні рекомендації із застосування реєстрів бухгалтерського обліку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29. 12. 2000 р. №356.

Форму бухгалтерського обліку підприємство обирає самостійно. За ручного ведення бухгалтерського обліку найпоширенішою є журнально-ордерна форма (рис.).

Журнально-ордерна форма обліку ґрунтується на принципі накопичення. Його суть полягає в тому, що для обліку однорідних господарських операцій використовуються накопичу вальні відомості.



Журнально-ордерна форма обліку включає такі облікові реєстри:

- журнали-ордери;

- відомості (накопичувальні та групувальні);

- розроблювальні таблиці;

- Головну книгу.

Журнали-ордери побудовані за кредитовою ознакою. На кредиті відповідного синтетичного рахунка облікова інформація в журналі-ордері систематизується у відповідних графах реєстру в розрізі кореспондуючих дебетованих рахунків. Журнали-ордери використовують як для окремого рахунка, так і для групи взаємопов'язаних рахунків.

Відомості (накопичувальні та групувальні) використовують для складання фінансової звітності.

4. Організація охорони праці

4.1 Юридично - правові аспекти охорони праці

Підсистема джерел трудового права з охорони праці у цілому відповідає структурі та характеристикам усієї системи джерел трудового права України. Проте вона має певні особливості. Так, поряд з основоположними нормативно-правовими актами, які визначають політику України у сфері правового регулювання охорони праці, питання охорони праці регулюються великою кількістю підзаконних нормативно-правових актів. Підзаконні нормативно-правові акти у сфері охорони праці різняться видами і мають певну специфіку щодо змісту відображених у них вимог. За напрямками забезпечення охорони праці нормативно-правові акти прийнято групувати на такі види: організаційно-технічні; санітарно-гігієнічні; соціально-економічні; лікувально-профілактичні; реабілітаційні.

Нормативно-правові акти з охорони праці охоплюють правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання. В нормативно-правових актах представлені різні види норм права (охоронні, регулятивні, захисні, дефінітивні та ін.).

З метою усунення причин, які можуть викликати небезпечні для життя і здоров'я працівника ситуації, нормативно-правові акти з охорони праці визначають, що саме роботодавець має виконувати у сфері безпеки праці. Положення цих вимог стосуються усіх компонентів виробничого процесу: якості обладнання, оснащення робочих місць засобами колективного та індивідуального захисту, прийомів безпечного ведення робіт, методів нейтралізації факторів небезпечного та шкідливого впливу на працівника, порядку та розмірів компенсації за несприятливі умови праці та заподіяну здоров'ю шкоду.

Санітарні правила та норми затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

Нормативно-правові акти з охорони праці переглядаються в міру впровадження досягнень науки і техніки, що сприяють поліпшенню безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, але не рідше одного разу на десять років.

Стандарти, технічні умови та інші документи на засоби праці і технологічні процеси повинні містити вимоги щодо охорони праці і погоджуватися з органами державного нагляду за охороною праці.

Слід враховувати, що кожний орган виконавчої влади, що має право норм з охорони праці, затверджує і запроваджує установлені ним види правових актів. Наприклад, до підзаконних актів, що регулюють безпеку праці, належать стандарти, норми та правила пожежної безпеки, інструкції тощо.

Роботодавець стосовно конкретних виробничих умов розробляє інструкції з техніки безпеки на підставі, як правило, Типових інструкцій. В інструкціях міститься комплекс вимог, виконання яких обов'язкове для конкретної організації.

Закон України "Про охорону праці" визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Закон України "Про охорону праці" складається з дев'яти розділів, що містять загальні положення з охорони праці, гарантії прав на охорону праці, організацію охорони праці, стимулювання охорони праці, нормативно-правові акти з охорони праці, державне управління охороною праці, державного нагляду та громадський контроль за охороною праці, відповідальність за порушення законодавства про охорону праці та прикінцеві положення.

4.2 Санітарно - гігієнічні вимоги на робочому місці бухгалтера

Оскільки праця бухгалтера є різновидом розумової праці, рівень автоматизації якої досить швидко зростає, ергономіку бухгалтера можна визначати як систему зв'язку працівника, зайнятого бухгалтерською працею з технічними засобами і навколишньою атмосферою, яка має на меті підвищення продуктивності праці, забезпечення збереження фізичного та психологічного здоров'я.

Відповідно до умов діяльності працівників бухгалтерії можна виокремити такі об'єкти ергономіки робочого місця бухгалтера:

· офісне приміщення;

· офісні меблі;

· організаційна техніка;

· відпочинок працівників.

Існує низка вимог до офісного приміщення, що диктуються санітарними та ергономічними нормами. Відповідно до них офісна площа на одне робоче місце має бути близько 6 м2, а об'єм -- не менш як 20 м3. Зазначеними нормами передбачено наявність природного і штучного освітлення. При цьому робоче місце потрібно розташовувати так, щоб максимально використовувати природне освітлення -- перед вікном чи ліворуч від вікна. Оптимальним орієнтиром є вікна, що виходять на північ чи північний схід. Рекомендовано використовувати жалюзі чи штори на вікнах для захисту від прямого світла. Світло має бути яскравим (300--500 люкс), але розсіяним. Формуючи схему розміщення засобів штучного освітлення, варто враховувати ступінь їх використання (загального і локального) та рівномірність розподілу зазначених засобів.

Важливим моментом є забезпечення відповідного звукового фону. Як відомо, шум спричиняє напруженість, перешкоджає зосередженості, викликає передчасну втому, а отже, знижує працездатність. Звукоізолювання приміщень забезпечується використанням відповідних звукопоглинальних матеріалів під час будівництва приміщень (скловата, повсть тощо), встановленням звукоізоляційних дверей у кабінетах, використанням склопакетів при обладнанні віконних отворів. Не останню роль у створенні емоційного стану працівника відіграє колір приміщення. Адже встановлено, що колір відчутно впливає на людину. Наприклад, такі кольори, як червоний, помаранчевий, жовтий (у насиченому відтінку), збуджують психіку людини, викликаючи розширення зіниць, прискорення пульсу і врешті-решт загальну втому, тоді як блакитний, синій, зелений -- заспокоюють і зменшують втомленість очей. Фахівці з колористики рекомендують використовувати:під час розумової роботи, що потребує постійного зосередження чи одноманітних дій, кольори холодних відтінків -- зеленого, синьо-зеленого;під час розумової роботи, що періодично потребує інтенсивного розумового навантаження, кольори теплих відтінків.

Досягнення оптимальної кольорової гами вельми важливе для повноцінного функціонування ока, яке безпосередньо взаємозв'язане з діяльністю нервової системи.

Важливе значення має оформлення приміщень, зокрема оснащення їх офісними меблями. Насамперед ідеться про стіл і стілець. Адже специфіка роботи працівника бухгалтерії потребує переважно сидячого його положення упродовж робочого дня. Тому якщо ці знаряддя праці бухгалтера незручні, йому загрожують сутулість, деформація хребта, травми між хребтових дисків; перетискання судин призводить до перевантаження серця; постійне напруження зору викликає його погіршення. Статистика свідчить, що проблеми зі здоров'ям у працівників, які виконують роботу сидячи, мають загальний характер. Сучасна ергономіка виробила низку вимог до зазначених складових офісного умеблювання.

Основний параметр, що впливає на зручність роботи, -- висота столу. Оптимальне її значення -- 72,5 см. Найкращим варіантом є стіл з функцією можливого регулювання. Стіл також повинен мати достатній внутрішній об'єм. Для цього ширина його має бути не менш ніж 70 см, а висота простору під столом -- не менш ніж 60 см. Щоб забезпечувалася стійкість столу, він має бути важким. Площа столу безпосередньо пов'язана з поняттям робочого простору. Середня зона охоплення рук людини становить 35--45 см. Близькій зоні відповідає область, яку може охопити рука з притуленим до тулуба ліктем, далекій зоні -- область випрямленої руки.

Стілець чи крісло повинні забезпечувати фізіологічно раціональну позу. Такій вимозі відповідають стільці чи крісла, що мають підлокітники, здатні обертатися та мають регулятор висоти, кута нахилу спинки й відстані спинки від краю сидіння.

Конкретні параметри визначаються так:

розмір сидіння -- не менш як 40 * 40 см;

висота сидіння -- 40--55 см;

довжина підлокітників -- не менш як 25 см;

ширина підлокітників -- 5--7 см;

висота підлокітників до сидіння -- 22--28 см,

відстань між підлокітниками -- 50 см.

Важливим є добір крісла чи стільця відповідно до маси користувача.

Науково-технічний прогрес змінив працю людини, зокрема й бухгалтера. Сьогодні в кабінетах бухгалтерії міститься багато ксерокопіювальної, телефаксної, телефонної, комп'ютерної техніки. Установлюючи комп'ютерну техніку, основні вимоги висувають до монітора, клавіатури та «миші».

Монітор має розташовуватися на столі так, щоб зображення було чітким, без світлових плям. Щоб запобігти перевтомі шийного відділу працівника монітор завжди розміщують нижче від рівня очей, причому рекомендований кут огляду монітора становить від 0 до 60є. Відстань до монітора залежить від його діагоналі. Так, для моніторів з діагоналлю екрана 14--15 дюймів ця відстань має бути не менш як 80 см; 17 дюймів -- від 1 до 1,5 м. Щоб досягти найбільшої безпеки роботи, потрібно стосовно висоти монітора користуватися стандартами безпеки ТСО 92, ТСО 95, ТСО 99.

Клавіатура має бути зручною, а тому, по змозі, не прямою за формою каркаса. Найбільш ергономічною сьогодні є багаторівнева модель з клавішами, розверненими від користувача. Клавіатура має розташовуватися на відстані 10--15 см від краю поверхні столу. Глибина постановки клавіатури має забезпечувати паралельне столу розміщення ліктів, а отже, прямий кут передпліччя зі столом. «Миша» добирається під розмір долоні.

Щоб запобігти перевантаженню робочої зони працівника, іншу організаційну техніку розташовують, як правило, на окремих столах.

Висновки

В умовах переходу України до ринкової економіки, зростає потреба в своєчасній і достовірній інформації для ухвалення обґрунтованих рішень. В цьому зв'язку зростає роль бухгалтерського обліку, звітності та економічного аналізу господарської діяльності всіх підприємств і організацій, незалежно від форм власності і виду діяльності. Господарська діяльність підприємства - це комплекс господарських процесів, які у свою чергу складаються з окремих господарських операцій.

При управлінні виробництвом постійно потрібна інформація за всіма господарськими процесами, їх характером і обсягом, про наявність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, про їх використання, про стан розрахунків з дебіторами і кредиторами та фінансові результати діяльності, а саме дані бухгалтерського обліку дозволяють дати таку комплексну оцінку діяльності підприємств і організацій.

Таким чином, управління виробництвом неможливе без бухгалтерського обліку, який є системою спостереження, виявлення змін і реєстрації процесів матеріального виробництва з метою контролю і управління ним.

Показники обліку дають необхідну інформацію для управління, аналізу і контролю, яка необхідна як для внутрішніх, так і для зовнішніх споживачів (фінансових і податкових органів, інвесторів, банків та ін.). Економічний аналіз ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, визначає рівень виконання завдань і зобов'язань, виявляє резерви підвищення ефективності господарської» діяльності підприємств і організацій. Бухгалтерський облік контролює дотримання законодавчих актів, які регулюють господарські взаємини. Дані статистичної звітності використовуються для контролю за розвитком економіки країни в цілому і окремо за галузями.

Впроваджувана обчислювальна техніка сприяє удосконаленню бухгалтерського обліку і звітності (використання математичного програмування і моделювання господарських процесів та ін.).

Отже, облік потрібен для відображення господарської діяльності підприємств і організацій, які мають в своєму розпорядженні необхідні господарські засоби - знаряддя і предмети праці, грошові кошти та ін.

Література

1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. №996 - XIV.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід».

3. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник для студентів вузів спеціальності 7,050 106 «Облік і аудит» / Вид. 2-ге, доп. і перероб. - Житомир: ЖІТ1, 2000.

4. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: Навчально-практичний посібник / За ред. С.Ф. Голова. - Дніпропетровськ, ТОВ «Баланс-клуб», 2000.

5. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ЖІТ1, 2000.

6. Завгородний В.П. Бухгалтерський учет в Україні (С использ. Нац. Стандартів): Учеб. пособіє для студентів вузів / Изд. 5_е, доп. й пере-раб._К.:А.С.К., 200і.

7. Кужельний М.В., Лінник В.Г., Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - К.: КНЕУ, 2001.

8. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник / Вид. 3-є, перероб. і доп. - К.: КНЕУ. 2000.

9. Огійчук М.В. та ін. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник 3-тє вид., перероблене і доповнене.

10. Фінансово-статистична звітність підприємства за останні 2 роки.

11. План рахунків бухгалтерського обліку, активів, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій

12. І.Б. Садовська, С.Г. Михалевич Фінансовий облік. Навчально-видавничий відділ ЛНТУ 2011р.

13. Л.К. Сук, П.Л. Сук Фінансовий облік. «Знання» 2012р.

14. Журнал «Бухгалтерія в сільському господарстві» №3 за 2011р.

Размещено на Allbest.ru