Главная База знаний "Allbest" Бухгалтерский учет и аудит Аналіз та аудит фінансового стану

Аналіз та аудит фінансового стану

Призначення аудиту фінансового стану підприємства. Аналітичні процедури в аудиті фінансового стану. Фінансовий аналіз у загальній системі економічного аналізу. Фінансовий стан та резерви підвищення ефективності господарської діяльності ПП "Агровіта".

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 15.11.2010
Размер файла 2,8 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

існуючі й потенційні кредитори, які використовують звітність для оцінки доцільності надання чи продовження кредиту, визначення умов кредитування, гарантій повернення кредиту, оцінки довіри до підприємства як до клієнта. Банківські заклади реально цікавлять дві основні групи характеристик: здатність до здійснення кредитних угод, правильність режиму ведення розрахунково-касових операцій, гарантії своєчасного і повного повернення одержаної позики на умовах кредитного договору та наявність грошових коштів для сплати відсотків за одержаними позиками.

Перша група характеристик, що включає правомірність підприємства-позичальника, організаційну стійкість і якість управління підприємством, оцінку обліку і звітності, значною мірою є об'єктом аналізу незалежних аудиторських фірм. Друга ж група характеристик представляє власне оцінки "фінансового здоров'я" підприємства: рівень фінансової стійкості, імовірність банкрутства, наявність забезпечення за позиками, здатність позичальника одержувати стійкий дохід у майбутньому, адекватний (за розмірами і строками) терміновим платежам;

постачальники і покупці, які вивчають надійність ділових зв'язків з клієнтом. Умовою надання комерційного кредиту підприємством-поста чальником є його платоспроможність і фінансова стійкість. У зв'язку з тим, що у векселі вказується конкретна дата строку кредитування, постачальник повинен аналізувати і оцінювати фінансовий стан свого клієнта. Отже, і він стає споживачем результатів фінансового аналізу;

держава, перш за все в особі податкових органів, які перевіряють правильність складання звітних документів, розрахунку податків, визначають податкову політику. Податкові органи за даними опублікованої звітності прагнуть одержати відомості про майновий стан підприємства і результати його діяльності (прибутки чи збитки). Для них важлива відповідь на питання, чи здатне підприємство сплатити податки, їх перш за все цікавить балансовий прибуток підприємства, як джерело сплати більшості податків. Але сам по собі розмір прибутку не достатній, оскільки не показує, наскільки дієздатним буде підприємство після сплати податків, тобто скільки в нього залишиться в розпорядженні прибутку порівняно з масштабами його діяльності.

Третє коло осіб, які мають непрямий фінансовий інтерес, становлять різноманітні користувачі фінансової звітності. Вивчення звітності їм необхідне для того, щоб захищати інтереси першої і другої групи користувачів звітності. До цієї групи належать:

аудиторські служби, що перевіряють відповідність даних звітності необхідним вимогам з метою захисту інтересів інвесторів;

консультанти з фінансових питань, що використовують звітність з метою розробки рекомендацій своїм клієнтам щодо розміщення їх капіталів;

біржові агенти цінних паперів, які оцінюють інформацію, представлену у звітності, при реєстрації відповідних фірм; приймають рішення щодо призупинення діяльності якої-небудь компанії; оцінюють необхідність зміни методів обліку і складання звітності;

законодавчі органи;

юристи, які потребують звітну інформацію для оцінки виконання умов контрактів, дотримання законодавчих норм при розподілі прибутку і виплаті дивідендів, а також для визначення умов пенсійного забезпечення;

преса та інформаційні агентства, які використовують звітність для підготовки економічних оглядів, оцінки тенденцій розвитку і аналізу діяльності окремих компаній і галузей, розрахунку узагальнюючих показників фінансової діяльності;

торговельно-виробничі асоціації, які використовують звітність для статистичних узагальнень за галузями і порівняльного аналізу, оцінки результатів діяльності на галузевому рівні;

профспілки, зацікавлені у звітній інформації для встановлення своїх вимог щодо заробітної плати і умов трудових угод, а також для оцінки тенденцій розвитку галузі, до якої належить певне підприємство.

Практика українського бухгалтерського обліку в основному орієнтована на взаємовідносини між підприємством і державою. Існує тенденція і прагнення законодавчих органів до широкого охоплення державним регулюванням норм і правил бухгалтерського обліку і оподаткування. В такій ситуації бухгалтер схильний більше керуватись, виконувати і підкорятись численним інструкціям, ніж змісту і позиції діяльності власного підприємства. Тому керівник, а особливо бухгалтер, дивляться на фінансову звітність і на її аналітичний матеріал не як на необхідну і корисну в їх роботі, а як на вимогу, виконання якої приписано законодавчими актами і нормативними документами.

Розділ ІІ. Фінансовий стан та резерви підвищення ефективності господарської діяльності ПП „Агровіта"

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Вивчення порядку аналізу та аудиту фінансового стану і резервів підвищення ефективності господарської діяльності у даній дипломній роботі ми здійснимо на прикладі на прикладі ПП "Агровіта", основними організаційно-економічними характеристиками якого є [4]:

Повна і скорочена назва - ПП (Приватне підприємство)"Агровіта".

Юридична і поштова адреса, телефон, факс - Одеська обл, м. Ізмаїл, вул. Промислова, 52, т.8-0482-251-46

Організаційно-правова форма - приватне підприємство.

Форма власності - приватна.

Галузь ділової активності - переробка і вантажоперевезення сільськогосподарської й іншої продукції автотранспортом у межах України (транспортно-агропромисловий комплекс).

Об'єднання, в які входить підприємство і положення в них - не входить.

Зовнішньоекономічна діяльність - не здійснюється.

Емісія цінних паперів - не здійснюється.

Сума одержуваного доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва і продуктів її переробки не перевищує 50% від загальної суми валового доходу, у зв'язку з чим, на підприємство не поширюється чинність Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" і підприємством виплачуються податки і збори в загальному порядку [3].

На даному підприємстві середньосписочна чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік складає більш п'ятдесятьох осіб, у зв'язку з чим, дане підприємство не відноситься до категорії малих.

Розміри фірми і процеси диверсифікованості обумовили необхідність використання орієнтованих на споживача оргструктур (продуктових), суть яких зводиться до того, що фірма поділяється на ряд відносно самостійних, але вузько спеціалізованих виробництв по видах переробляємих товарів або вантажоперевезень. При цьому повноваження по керівництву виробництвом і збутом якого-небудь продукту або послуги передаються одному керівникові, що є відповідальним за даний тип продукції. Керівники вторинних функціональних служб (виробничим, технічним і збутовий) звітують перед керуючим по цьому продукті. Така структура дозволяє підприємству приділяти стільки ж уваги конкретно виробленому типові продукції, скільки йому приділяє невелика фірма, що випускає один-два виду продукції або послуг, а також швидко реагувати на зміни умов конкуренції, технології і купівельного попиту за рахунок кращої координації робіт (рис.2.1).

Виходячи з специфіки оргструктури підприємства в цілому слід зазначити, що структура бухгалтерського апарата підприємства має також деякі особливості, а саме здійснюються самостійне забезпечення бухгалтерського обліку за напрямками переробка сільськогосподарської продукції та вантажоперевезення згруповане за секторами: сектор - група обліку розрахунків; сектор - група обліку запасів; сектор - група обліку оплати праці; сектор - група обліку затрат діяльності; сектор - група обліку готової продукції; сектор - група обліку зведення та звітності (див. рис.2.2).

На побудову структури бухгалтерії підприємства вплинув масштаб діяльності підприємства, характер виробничого і технологічного процесів, кількість працюючих на підприємстві, ступінь механізації, автоматизації обчислювальних робіт.

В бухгалтерії зайнято 32 особи, що вимагається поділ праці між ними.

Розподіл облікової праці здійснюється за децентралізованою системою, тобто - частина апарату знаходиться у складі окремих служб (цехів) та в адміністративному відношенні підпорядковані керівникам цих служб.

Бухгалтерія підприємства має широке коло задач і об'єктів обліку, тому виникає необхідність підрозділяти апарат бухгалтерії на облікові групи (сектори).

Завдання, функції, права, обов'язки і відповідальність співробітників бухгалтерського апарату, зокрема головного бухгалтера, по управлінню і організації обліку викладено в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Головний бухгалтер призначається та звільнюється з посади власником (керівником) підприємства.

Головний бухгалтер має такі права:

встановлює службові обов'язки для працівників бухгалтерії і слідкує за їх виконанням;

призначає, звільняє, переміщує робітників бухгалтерії за погодженням власника (керівника) підприємства;

готує пропозиції про зниження, відміну премій за невиконання встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку;

вимагає від працівників бухгалтерії виконання усіх розпоряджень з питань бухгалтерського обліку, дотримання встановленого порядку приймання, зберігання і витрачання матеріальних цінностей та ін.

Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, має такі обов'язки:

забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Головний бухгалтер несе відповідальність за:

неправильне ведення бухгалтерського обліку;

прийняття до виконання документів, які протирічать встановленому порядку їх оформлення;

несвоєчасність розрахунків з бюджетом, кредиторами;

складання недостовірної бухгалтерської звітності.

Дисциплінарна, матеріальна та кримінальна відповідальність співробітників бухгалтерського апарату й зокрема головного бухгалтера визначається діючим законодавством.

На даному підприємстві створено і введено в практику обліку електронно-обчислювальні машини (ЕОМ) тобто використовується таблично-автоматизована форма бухгалтерського обліку - див. рис.2.3

При цій формі здійснюється повна автоматизація збору, передачі, систематизації й обробки інформації; крім паперових носіїв бухгалтерської інформації використовуються машинні носії - магнітні стрічки, магнітні диски.

При таблично-автоматизованої формі бухгалтерського обліку здійснюється інтеграція обліку на основі одночасного введення і багаторазового використання первинної інформації, а також програмне групування дебетових і кредитових оборотів на рахунках на основі методу подвійного запису; проводиться автоматизація логічних операцій бухгалтерського обліку; вирішуються задачі бухгалтерського обліку в двох режимах - регламентну і запитуваному; вихідну інформацію одержують у виді друкованих регістрів і відеограм, а також існує можливість розшифровки результативних показників по запитах користувачів.

На підприємстві використовується індивідуальне програмне забезпечення для автоматизації бухгалтерського обліку, за своїми властивостями наближене до програми "1С - Бухгалтерія - Проф.6.0. для Windows".

Організація фінансового та податкового обліку на підприємстві здійснюється у відповідності до Положень (Стандартів) бухгалтерського обліку.

До складу квартальної фінансової звітності підприємства входять:

баланс підприємства (форма №1);

звіт про фінансові результати підприємства (форма №2).

Річний фінансовий звіт підприємства подають за такими типовими формами:

баланс підприємства (форма №1);

звіт про фінансові результати (форма №2);

звіт про рух грошових коштів (форма №3);

звіт про власний капітал (форма №4);

примітки, пояснення до звітів.

До складу річного бухгалтерського звіту включають також пояснювальну записку і аудиторський висновок, коли відповідно до законодавства фінансова звітність підлягає аудиту.

Для виконання покладених на фінансову-звітність функцій вона відповідає таким вимогам:

гарантує реальність та достовірність даних, які забезпечуються документальним обґрунтуванням всіх записів, проведенням інвентаризації, додержуванням правил оцінки статей балансу, щоб, використовуючи її, можна вплинути запобіганню негативних факторів у фінансово-господарській діяльності підприємств;

правдивість даних, які підтверджуються обліковими реєстрами, складеними на підставі первинних документів, і які суцільно і безперервно відображають господарські операції підприємства та даними Головної книги, з дотриманням усіх діючих законодавчих та нормативних актів;

повнота відображення усіх господарських операцій за звітний період;

перевага змісту над формою - надання пріоритету економічному змісту показників, а не форми її подання;

порівняльність - можливість зіставлення показників фінансової звітності з аналогічними попередніми звітними періодами, іншими аналогічними підприємствами.

Фінансова звітність подається:

органам, до сфери управління яких належить підприємство (рай - облдержадміністрація, податкова інспекція тощо);

трудовому колективу на його вимогу;

власнику (засновнику) відповідно до установчих документів;

іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики, та щодо використання бюджетних асигнувань, одержаних з державного бюджету, - органам Державного казначейства, а щодо використання асигнувань, одержаних з місцевих бюджетів, - відповідно фінансовим відділам райдержадміністрацій, міськвиконкомів та фінансовим управлінням обласних держадміністрацій.

Датою подання фінансової звітності для підприємства вважається день фактичної її передачі за належністю, а у разі надсилання її поштою - дата одержання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку, що обслуговує адресата.

Квартальна фінансова звітність подається підприємствами органам не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна - не пізніше 20 лютого наступного за звітним року.

У разі, коли дата подання звітності випадає на неробочий день, термін подання переноситься на перший після вихідного робочий день.

Строки подання фінансової звітності в указаних межах встановлює Міністерство, або інший орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить підприємство. Форми фінансової звітності заповнюються в тисячах гривень з одним десятичним знаком і підписуються керівником і головним бухгалтером. В формах звітності приводяться усі показники. В випадку незаповнення окремих показників через їх відсутність, ставиться проти цього показника прочерк. Основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства наведено в табл.2.1 на підставі даних звітності підприємства ф.1 "Баланс" і ф.2 "Звіт про прибутки і збитки" (див. Додатки 1 - 2)

Таблиця 2.1

Основні показники фінансово-господарської діяльності ПП „Агровіта" за 2003 та 2004 рік

Показники

Попередній 2003 рік

Звітний 2004 рік

Відхилення абсолютне (п.4-п.3)

Відхилення відносне (п.5*100: п.3)

Виручка від реалізації товарів та послуг, тис. грн

735, 20

588,00

-147, 20

-20,02

Податки з доходу, тис. грн

122,50

98,00

-24,50

-20,00

Податок з доходу у відсотках до виручки від реалізації,%

16,66

16,67

0,00

0,03

Виручка без податків з доходу (ЧД), тис. грн (п.1-п.2)

612,70

490,00

-122,70

-20,03

Собівартість реалізованих товарів, тис. грн

463,30

352,80

-110,50

-23,85

Собівартість у% до виручки (п.5*100/п.1)

63,02

60,00

-3,02

-4,79

Прибуток від основної діяльності, тис. грн (п.4-п.5)

149,40

137, 20

-12, 20

-8,17

Прибуток від основної діяльності у% до виручки,% (п.7*100/п.1)

20,32

23,33

3,01

14,82

Рівень рентабельності поточних витрат,% (п.7*100/п.5)

32,25

38,89

6,64

20,60

Позареалізаційні доходи та витрати, тис. грн

22,60

20,50

-2,10

-9,29

Балансовий прибуток, тис. грн (п.7+п.10)

126,80

116,70

-10,10

-7,97

Рівень рентабельності реалізації,% (п.11*100/п.1)

17,25

19,85

2,60

15,07

Податок, виплачений з прибутку, тис. грн

38,04

35,01

-3,03

-7,97

Податок, виплачений з прибутку до балансового прибутку,% (п.13*100/п.11)

25,00

25,00

0,00

0,00

Податок, виплачений з прибутку до виручки,% (п.13*100/п.1)

5,17

5,95

0,78

15,07

Чистий прибуток, тис. грн (п.11-п.13)

88,76

81,69

-7,07

-7,97

Чистий прибуток у% до виручки,% (п.16*100/п.1)

12,07

13,89

1,82

15,07

2.2 Джерела утворення, стан, структура й динаміки майна підприємства: напрямки вдосконалення

Аналіз балансу починається з визначення зміни суми валюти балансу, а також побудови балансу в агрегованому вигляді, тобто побудови балансу за основними розділами і деякими важливими групами статей (табл.2.2).

За даними табл.2.2, порівнюючи валюту балансу на кінець звітного періоду з початком періоду, бачимо, що вона зросла на 347,60 (4 944,20 - 4 596,60) тис. грн. Таке зіставлення дає змогу визначити загальний напрям зміни руху суми балансу.

Збільшення суми балансу - явище позитивне, зменшення - негативне.

Найбільш повну і глибоку інформацію про фінансовий стан та його динаміку можна одержати за допомогою побудови на базі балансу підприємства спеціального порівняльного аналітичного балансу. Порівняльний аналітичний баланс будується на основі бухгалтерського балансу шляхом доповнення його показниками структури, динаміки та структурної динаміки вкладень і джерел засобів підприємства [10]. Ця аналітична таблиця дає загальну картину всіх змін в абсолютних і порівняльних величинах статей і груп.

У табл.2.3, 2.4 та 2.5 наведено порівняльний аналітичний баланс активу, пасиву та оборотних активів.

Аналітичні таблиці складаються таким чином.

У графі 1 показуються статті та розділи активу і пасиву балансу підприємства. Залежно від рівня деталізації показники таблиць можуть бути представлені окремими статтями або підсумками розділів активу і пасиву.

У графах 2 та 3 відображаються абсолютні величини статей активу і пасиву балансу на початок і кінець звітного періоду.

У графах 4 та 5 відображається питома вага величини статей у підсумках балансу на початок і кінець звітного періоду.

У графі 6 показуються зміни абсолютних величин статей за звітний період.

У графі 7 наводиться зміна питомої ваги величин статей за звітній період.

У графі 8 показуються зміни абсолютних величин статей у відсотках до величин на початок періоду.

У графі 9 відображаються зміни абсолютних величин статей у відсотках до зміни підсумку балансу (підсумок графи 6).

Порівняльний аналітичний баланс зводить в одне ціле і систематизує ті розрахунки і прикидки, які звичайно виконує кожний аналітик, вивчаючи баланс. Схемою порівняльного аналітичного балансу охоплено більшість важливих показників, що характеризують статику і динаміку фінансового стану. Порівняльний баланс фактично включає показники горизонтального і вертикального аналізів. Проводячи горизонтальний аналіз, визначають абсолютні та відносні зміни величин різних статей балансу за аналізований період. Метою вертикального аналізу є вивчення змін питомої ваги окремих статей у підсумках балансу.

Усі показники порівняльного балансу можна розділити на три групи [13]: показники структури балансу; показники динаміки балансу; показники структурної динаміки балансу.

Найважливішими для осмислення загальної картини зміни фінансового стану є показники структурної динаміки балансу та особливо показники, наведені в графі 9 порівняльного аналітичного балансу. Зіставляючи структурні зміни в активі й пасивів можна визначити, через які джерела в основному збільшилися засоби і в які активи ці нові засоби в основному було вкладені.

Таблиця 2.2

Баланс підприємства в агрегованому вигляді

Актив

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

Пасив

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

1

2

3

4

5

6

I. Необоротні активи

3 342,60

3 237,40

I. Власний капітал

3 926,30

3 975,60

II. Оборотні активи

1 254,00

1 706,80

II. Забезпечення наступних витрат і платежів

0,00

0,00

у т. ч.:

- запаси

56,70

44, 20

III. Довгострокові зобов'язання

0,00

0,00

- векселі одержані

0,00

0,00

IУ. Поточні зобов'язання

670,30

968,60

у т. ч.:

- дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги

1 089, 20

1 496,80

- короткострокові кредити банку

0,00

0,00

- поточні фінансові інвестиції

108,10

163,80

- поточна заборгованість зо довгостроковими зобов'язаннями

0,00

0,00

- грошові кошти та інші активи

0,00

2,00

- векселі видані

0,00

0,00

III. Витрати майбутніх періодів

0,00

0,00

- кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

101,80

70,99

- поточні зобов'язання за розрахунками та інш.

568,50

897,70

У. Доходи майбутніх періодів

0,00

0,00

БАЛАНС

4 596,60

4 944, 20

БАЛАНС

4 596,60

4 944, 20

Таблиця 2.3

Актив порівняльного аналітичного балансу, т. грн

Актив

Абсолютні величини

Питома вага,%

Зміни

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

В абсолютних величинах (3-2)

У питомій вазі (5-4)

У% до величини на початок періоду (6/2) *100

У% до зміни підсумку балансу (6/6Б) *100

1

2

3

4

5

6

7

8

9

I. Необоротні активи

3 342,60

3 237,40

72,72

65,48

-105, 20

-7,24

-3,15

-30,26

II. Оборотні активи у т. ч.:

1 254,00

1 706,80

27,28

34,52

452,80

7,24

36,11

130,26

- запаси

56,70

44, 20

4,52

2,59

-12,50

-1,93

-22,05

-3,60

- векселі одержані

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

--------

0,00

- дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги

1 089, 20

1 496,80

86,86

87,70

407,60

0,84

37,42

117,26

- поточні фінансові інвестиції

108,10

163,80

8,62

9,60

55,70

0,98

51,53

16,02

- грошові кошти та інші активи

0,00

2,00

0,00

0,12

2,00

0,12

--------

0,58

III. Витрати майбутніх періодів

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

--------

0,00

БАЛАНС

4 596,60

4 944, 20

100,00

100,00

347,60

0,00

7,56

100,00

Таблиця 2.4

Пасив порівняльного аналітичного балансу, т. грн

Пасив

Абсолютні величини

Питома вага,%

Зміни

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

В абсолютних величинах (3-2)

У питомій вазі (5-4)

У% до величини на початок періоду (6/2) *100

У% до зміни підсумку балансу (6/66) *100

1

2

3

4

5

6

7

8

9

I. Власний капітал

3 926,30

3 975,60

85,42

80,41

49,30

-5,01

1,26

14,18

II. Забезпечення наступних витрат і платежів

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

--------

0,00

III. Довгострокові зобов'язання

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

--------

0,00

IУ. Поточні зобов'язання у т. ч.:

670,30

968,60

14,58

19,59

298,30

5,01

44,50

85,82

- короткострокові кредити банку

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

--------

0,00

- поточна заборгованість зо довгостроковими зобов'язаннями

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

--------

0,00

- векселі видані

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

--------

0,00

- кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

101,80

70,99

15, 19

7,33

-30,81

-7,86

-30,27

-8,86

- поточні зобов'язання за розрахунками та інш.

568,50

897,70

84,81

92,68

329, 20

7,87

57,91

94,71

У. Доходи майбутніх періодів

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

--------

0,00

АЛАНС

4 596,60

4 944, 20

100,00

100,00

347,60

0,00

7,56

100,00

Таблиця 2.5

Порівняльний аналітичний баланс стану запасів (рядки 100-140), т. грн

Актив

Абсолютні величини

Питома вага,%

Зміни

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

В абсолютних величинах (3-2)

У питомій вазі (5-4)

У% до величини на початок періоду (6/2) *100

У% до зміни підсумку балансу (6/66) *100

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Виробничі запаси

52,10

39,40

91,89

89,14

-12,70

-2,75

-24,38

101,60

Незавершене виробництво

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

--------

0,00

Готова продукція

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

--------

0,00

Товари

4,60

4,80

8,11

10,86

0, 20

2,75

4,35

-1,60

Загальна величина

56,70

44, 20

100,00

100,00

-12,50

0,00

-22,05

100,00

На підставі даних табл.2.3, 2.4 та 2.5 можна зробити такі аналітичні висновки:

За звітний рік майно підприємства збільшилося на 347,60 тис. грн. і становить на кінець періоду 4 944, 20тис. грн. Така зміна обумовлена збільшенням оборотних активів на 452,80 тис. грн. на фоні зменшення необоротних активів на 105, 20т. грн. Якщо проаналізувати зміни у питомій вазі, то видно, що на кінець періоду порівняно із початком періоду частка оборотних активів збільшилася за рахунок частки необоротних активів (7,24%). Оборотні активи збільшилися (+7,24%), при чому мали місце й структурні зміни в їхньому складі - запаси (-1,93%), дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги (+0,84%), поточні фінансові інвестиції (+0,98%), грошові кошти та інші активи (+0,12). Збільшення майна підприємства на 347,60тис. грн. Було забезпечено зростанням джерел власних коштів на 14,18% (49,30 *100: 347,60) і відповідно на 85,82% покривалося збільшенням зобов'язань підприємства (298,3*100/347,60). Як вказувалося, частка запасів на кінець періоду зменшилася на 1,93%, це відбулося внаслідок зменшення виробничих запасів на 12,70т. грн й товарів на 0,20 т. грн (табл.2.5 гр.6).

2.3 Фінансова незалежність підприємства та шляхи її підвищення

Наскільки оптимальне співвідношення власного і позичкового капіталу, багато в чому залежить фінансове становище підприємства, його фінансова незалежність. Вироблення правильної фінансової стратегія в цьому питанні допоможе підприємству підвищити ефективність своєї діяльності [9]. У зв'язку з цим виокремлюють низку показників, що характеризують фінансову незалежність підприємства, значення й методику розрахунку яких наведено в табл.2.6

Таблиця 2.6

Показники фінансової незалежності підприємства

№п/п

Фінансовий показник (коефіцієнт)

Формула для розрахунку

Нормативне значення

Розрахункове значення показника

На початок року

На кінець року

Відхи-лення (+,-) п.6-п.5

1

2

3

4

5

6

7

1

Коефіцієнт фінансової незалежності "автономії" (Кавт)

Джерела власних коштів

? 0,5

0,85

0,80

-0,05

Підсумок балансу

2

Коефіцієнт фінансової стабільності (Кфс)

Джерела власних коштів

>1

5,86

4,10

-1,75

Позичкові кошти

3

Фінансовий ліверидж, (Фл)

Довгострокові зобов`язання

Незначне збільшення

0,00

0,00

0,00

Джерела власних коштів

4

Коефіцієнт забезпечення власними коштами (Кзк)

Джерела власних коштів-необоротні активи

>0,1

0,47

0,43

-0,03

Сума обігових коштів

*в розрахунках використовуються дані, наведені в табл.2.3, 2.4

Коефіцієнт автономії (коефіцієнт фінансової незалежності) є одним із найважливіших показників, що характеризує стійкість фінансового стану, його незалежність від позикових засобів; визначається як відношення власних коштів до загальної суми балансу [8].

Нормативне мінімальне значення коефіцієнта оцінюється на рівні 0,5. Високий коефіцієнт говорить про високий ступінь незалежності, високу гарантованість зобов'язань підприємства.

На розглядаємому підприємстві даний показник є на досить високому рівні, але спостерігається тенденція до його зниження - при нормативному значенні 0,5 на початок звітного періоду 0,85, на кінець 0,80 (зменшення на 0,05 п. п). Дане також підтверджується показником забезпеченості власними коштами (значення вище за нормативне, але спостерігається тенденція до зниження) - при нормативному значенні 0,1 на початок звітного періоду 0,47, на кінець 0,43 (зменшення на 0,03 п. п) та показником фінансової стабільності - при нормативному значенні 1 на початок звітного періоду 5,86, на кінець 4,10 (зменшення на 1,75 п. п).

Значний рівень фінансової автономії відбивається в значенні фінансового леверіджу близькому до нульового за нормативною рекомендацією для якого позитивним є незначне збільшення. Тож слід ретельніше доглянути дане явище.

Фінансовий леверідж - це взаємозв'язок між прибутком та співвідношенням позикового і власного капіталу - потенційна можливість впливати на зміну прибутку шляхом зміни обсягу і структури власного та позикового капіталу [6].

Рівень фінансового леверіджу вимірюється відношенням темпів приросту чистого прибутку (?Пч%) до темпів приросту валового прибутку (?Пв%):

Кфл= (?Пч%) / (?Пв%)

Рівень фінансового леверіджу свідчить, у скільки разів темпи приросту чистого прибутку перевищують темпи приросту валового прибутку. Це перевищення забезпечується за рахунок ефекту фінансового важеля, плечем якого є відношення позикового капіталу до власного. Змінюючи плече збиткового важеля, можна впливати на прибуток та доходність власного капіталу.

Зростання рівня фінансового леверіджу супроводжується підвищенням рівня ризику підприємства - недостачею коштів для виплати процентів за довготермінові кредити і позики. За умов фінансового леверіджу навіть незначна зміна валового прибутку і рентабельності інвестованого капіталу може сприяти значній зміні величини чистого прибутку. При спаді виробництва - це дуже небезпечно [32].

При фінансуванні діяльності підприємства лише за рахунок власних коштів, коефіцієнт фінансового леверіджу дорівнює 1,0 (ефект фінансового важеля відсутній). У такій ситуації приріст величини змін валового прибутку співпада із приростом величини змін прибутку.

В табл.2.7 наведено розрахунок фінансового лівериджу за умов даного підприємства.

Таблиця 2.7

Фінансовий леверідж

№п/п

Фінансовий показник (коефіцієнт)

Формула для розрахунку

Розрахункове значення показника

На початок року

На кінець року

Відхилення (+,-) п.5-п.4

Аналітичний рівень

1

2

3

4

5

6

1

Загальна вартість капіталу

4 596,60

4 944, 20

347,60

2

Доля позичкового капіталу

1/ (Кфс*100)

0,17

0,24

0,07

3

Валовий прибуток

ф.2стр.010

735, 20

588,00

-147, 20

4

Чистий прибуток

ф.2стр.220

88,76

81,69

-7,07

5

Рентабельність власного капіталу, Рвк%

п.4*100/п.1 (1-п.2)

2,33

2,18

-0,14

6

Розмах Рвк,%

?п.5

-------- -

-------- -

-0,14

7

?Пв%

?п.3

-------- -

-------- -

-147, 20

8

?Пч%

?п.4

-------- -

-------- -

-7,07

9

Кф. л.

п.8/п.7

-------- -

-------- -

0,048

Графічно залежність рентабельності власних коштів та фінансового леверіджу від структури капіталу відображена на рис.2.4., де на осі абсцис відкладено величину валового прибутку, а на осі ординат - рентабельність власного капіталу у процентах.

Рис.2.4 Аналіз залежності рентабельності власних коштів та фінансового леверіджу від структури капіталу

Точка перетину графіку з віссю абсцис називається "фінансовою критичною точкою". Вона показує мінімальну суму прибутку, необхідного для покриття фінансових витрат на обслуговування кредитів; відбиває і ступінь фінансового ризику, який характеризується також крутизною нахилу графіка до осі абсцис - чим більшим є кут нахилу - тим білим є фінансовий ризик (більшою є сума прибутку на покриття позичкових коштів) [35].

Як відомо, по мірі зростання долі позичкового капіталу (що простежується на даному підприємстві, хоч і незначною мірою на 0,07п. п) підвищується розмах варіації рентабельності власного капіталу (Рвк), коефіцієнта фінансового леверіджу і чистого прибутку (аксіоматичне положення). Це свідчить про збільшення фінансового ризику інвестування при високому плечі важеля.

Але на даному підприємстві плече важеля невисоке (0,048), тож можна вказати на можливість додаткового залучення позичкового капіталу з метою підвищення прибутку.

2.4 Рівень та резерви стабілізації платоспроможності підприємства

Аналіз ліквідності балансу стає необхідним в умовах ринкових відносин через посилення конкурентної боротьби та необхідність визначення платоспроможності підприємства.

Під платоспроможністю підприємства розуміють його здатність своєчасно виконувати свої зобов'язання [36].

Ліквідність балансу - це ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші повинен відповідати терміну погашення зобов'язань [36]. Ліквідність - поняття більш широке, ніж платоспроможність.

Від ліквідності балансу треба відрізняти ліквідність активів. Рівень ліквідності активів пов'язаний із часом, необхідним для перетворення їх у грошові засоби. Чим менше часу необхідно для перетворення даного виду активів у гроші, тим вища його ліквідність. Ліквідність балансу залежить від співвідношення різних за ліквідністю активів. Суттєвим при цьому є й терміни відповідних зобов'язань.

Залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в грошові засоби, активи підприємства поділяють на такі групи [37]:

найбільш ліквідні активи (А1) - до них належать усі статті грошових засобів підприємства і короткострокові фінансові вкладення (надійні цінні папери);

швидко реалізовувані активи (А2) - дебіторська заборгованість та інші оборотні активи (у випадку, коли виявлено іммобілізацію за статтями інших дебіторів та інших оборотних активів, підсумки швидко реалізовуваних активів зменшуються на цю величину);

повільно реалізовувані активи (АЗ) - статті розділу II активу "Запаси", а також статті "Довгострокові фінансові вкладення" та "Розрахунки із засновниками" з розділу І активу балансу:

важко реалізовувані активи (А4) - статті розділу І активу "Основні засоби і вкладення" за винятком статей, включених до попередньої групи.

Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати: - найбільш термінові зобов'язання (ПІ) - до них належать короткострокова кредиторська заборгованість за розділом IV пасиву, а також поточні зобов'язання за розрахунками;

короткострокові пасиви (Ш) - короткострокові кредити та поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями, - розділ IV пасиву, крім статей, включених до попередньої групи.

довгострокові пасиви (ПЗ) - довгострокові кредити і зобов'язання й суми в розділі II пасиву "Забезпечення наступних витрат і платежів".

постійні пасиви (П4) - статті розділу І пасиву "Власний капітал", розділ V пасиву "Доходи майбутніх періодів". Для загального балансу активу і пасиву підсумки цієї групи зменшуються на суму іммобілізації оборотних засобів за статтями розділу II активу.

Для визначення ліквідності балансу треба зіставити підсумки наведених даних за активом і пасивом. Баланс вважається абсолютно ліквідним, коли має місце така ситуація [38]:

А1 > ПІ; А2 > П2; АЗ > ПЗ; А4 > П4.

У деяких підручниках, монографіях автори стверджують, що баланс є абсолютно ліквідним у тому разі, коли в усіх чотирьох групах активи перевищують пасиви. Але, на наш погляд, це не обов'язково. Четверта група є "балансуючою". У випадку, коли одна або кілька нерівностей системи мають протилежний знак, баланс більшою мірою відрізняється від абсолютного.

Аналіз ліквідності балансу можна оформити у вигляді таблиці (табл.2.8). У графах 2, 3, 5, 6 наводяться підсумки груп активу і пасиву, розраховані на початок і кінець звітного періоду; в графах 3 та 8 - абсолютні величини платіжних надлишків або не достачі на початок і кінець звітного періоду; в графах 9 та 10 - відповідно їх величини у відсотках до підсумків груп пасиву.

Зіставлення найбільш ліквідних засобів і швидко реалізовуваних активів з найбільш терміновими зобов'язаннями і короткостроковими пасивами дають змогу визначити поточну ліквідність. Порівняння повільно реалізовуваних активів з довгостроковими пасивами відображають перспективну ліквідність.

Поточна ліквідність показує платоспроможність (неплатоспроможність) підприємства на найближчий до розглядуваного моменту відрізок часу. Перспективна ліквідність - це прогноз платоспроможності на основі порівняння майбутніх надходжень і платежів.

Виходячи із даних табл.2.8 необхідно зазначити, що за звітний рік явним є нестаток найбільш ліквідних активів як на початок, так і на кінець періоду для покриття найбільш термінових зобов'язань. Він складає відповідно 667,90 та 964,79 тис. грн. (зростання на 44,45%) Але на кінець періоду підприємство чекає надходжень від дебіторів, які більші за короткострокові пасиви відповідно на початок і кінець періоду: 1 194,90 та 1 658,70 т. грн. Повільно реалізовувані активи (тобто запаси і витрати) більші довгострокових пасивів відповідно на початок і кінець періоду: на 98,30 та 82,90 тис. грн.

Таблиця 2.8

Показники ліквідності балансу

Актив

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

Пасив

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

Платіжний надлишок (+) або нестаток (-)

У% до величини групи пасиву

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

На початок звітного періоду

(7: 5*100)

На кінець звітного періоду

(8: 6*100)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1. Найбільш ліквідні активи

2,40

3,90

1. Найбільш термінові зобов'язання

670,30

968,69

-667,90

-964,79

-99,64

-99,60

2. Швидко реалізуємі активи

1 194,90

1 658,70

2. Короткострокові пасиви

0,00

0,00

1 194,90

1 658,70

-------

-------

3. Повільно реалізуємі активи

98,30

82,90

3. Довгострокові пасиви

0,00

0,00

98,30

82,90

-------

-------

4. Важко реалізуємі активи

3 301,00

3 198,70

4. Постійні пасиви

3 926,30

3 975,60

-625,30

-776,90

-15,93

-19,54

Баланс (1+2+3+4)

4 596,60

4 944, 20

Баланс (1+2+3+4)

4 596,60

4 944,29

0,00

-0,09

-------

-------

Таким чином, доходимо висновку, що баланс підприємства є недостатньо ліквідним, тож виникає необхідність ретельного дослідження наступних питань:

Визначення коефіцієнтів ліквідності балансу (див. табл.2.9).

За даними табл.2.9 не відповідає нормативним характеристикам тільки показник абсолютної ліквідності (має нульове значення при нормативному ? 0,2), що підтверджує зроблені вище висновки.

Таблиця 2.9

Коефіцієнти ліквідності балансу

№п/п

Фінансовий показник (коефіцієнт)

Формула для розрахунку

Нормативне значення

Розрахункове значення показника

На початок року

На кінець року

Відхи-лення (+,-) п.6-п.5

1

2

3

4

5

6

7

1

Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності (Кл)

Обігові кошти

>1

1,87

1,76

-0,11

Короткотермінові зобов`язання

2

Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшл)

Обігові кошти-запаси

>0,7

1,79

1,72

-0,07

Короткотермінові зобов`язання

3

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал)

Грошові кошти та поточні фінансові інвестиції

? 0,2

0,00

0,00

0,00

Короткотермінові зобов`язання

*при розрахунках використовуються дані, наведені в табл.2.2

Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості

Дебіторська і кредиторська заборгованість виникає внаслідок розрахунків підприємства з покупцями, постачальниками, фінорганами, підрядчиками, робітниками і службовцями, органами соцстрахування, депонентами, підзвітними особами тощо.

Значні розміри дебіторської і кредиторської заборгованості призводять до самовільного перерозподілу оборотних засобів між підприємствами.

Дебіторська заборгованість - це відволікання з діяльності підприємства оборотних засобів, що є причиною фінансових ускладнень [39]. Кредиторська заборгованість - результат напруженого фінансового стану; в результаті нестачі необхідних засобів затримується виконання платежів різними організаціями та особами. Суворий контроль за своєчасною виплатою кредиторської заборгованості має велике значення, оскільки затримання платежів може стати причиною фінансових ускладнень підприємств-кредиторів і негативно позначитися на виробничих стосунках.

Дебіторська заборгованість показана в розділі II балансу за статтями "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги" та "Дебіторська заборгованість за розрахунками".

Аналіз дебіторської заборгованості треба починати з вивчення даних балансу, за якими визначають ступінь збільшення або зменшення їх протягом звітного періоду. За даними балансу, дебіторська заборгованість за товари, роботи на кінець року збільшилася порівняно із початком звітного періоду на 463,80 тис. грн. Поряд з цим, збільшилася і чиста реалізаційна вартість на 407,6т. грн. Резерви сумнівних боргів протягом року ліквідовано (на всю сумі від початку року, що становила 1 089,2). Далі визначається невиправдана заборгованість і з'ясовуються причини її виникнення. Важливим завданням аналізу є визначення за даними пояснювальної записки або відомостей дати виникнення кожної суми заборгованості, що дає змогу встановити строки застарілості позову.

Необхідно відрізняти допустиму заборгованість від невиправданої. Допустима дебіторська заборгованість - це заборгованість, яка виникла згідно із пред'явленими претензіями, і заборгованість підзвітних осіб [41]. До невиправданої дебіторської заборгованості належать: заборгованість конкретних осіб при нестачах, розтратах і крадіжках; заборгованість відділу капітального будівництва внаслідок порушення фінансової дисципліни; нестатки і витрати від зіпсуття товарно-матеріальних цінностей, не списаних з балансу в установленому порядку, а також уся прострочена заборгованість.

Треба також аналізувати заборгованість за окремими покупцями і строками виникнення заборгованості. Постійний облік і аналіз дебіторської заборгованості дає можливість вживати заходів щодо усунення простроченої заборгованості. Інформація, одержана від такого аналізу, необхідна як для внутрішнього управління, так і для зовнішніх користувачів, оскільки вони хочуть бути обізнаними щодо стану дебіторської заборгованості підприємств-партнерів. Збільшення дебіторської заборгованості призводить до нестійкості фінансового стану.

На практиці існує декілька показників, які характеризують стан дебіторської і кредиторської заборгованості (див. табл.2.10).

Таблиця 2.10

Стан дебіторської і кредиторської заборгованості

№п/п

Фінансовий показник (коефіцієнт)

Формула для розрахунку

Нормативне значення

Розрахункове значення показника

На початок року

На кінець року

Відхи-лення (+,-) п.6-п.5

1

2

3

4

5

6

7

1

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (Код)

Чиста виручка від реалізації продукції

Збільшення

0,56

0,33

-0,24

Середня сума дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги

2

Середній період погашення дебіторської заборгованості (Чод)

Кількість календарних днів звітного періоду

Збільшення

639,97

1 099,69

459,72

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

3

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (Кок)

Грошові засоби

Збільшення

0,00

0,00

0,00

Середня сума кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги

4

Середній період погашення кредиторської заборгованості (Чо. кр)

Кількість календарних днів звітного періоду х Середня сума кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги

Зменшення або збільшення (залежить від попереднього показника)

59,81

52,16

-7,66

Чиста виручка від реалізації продукції

5

Співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості (Кс. д. к)

Дебіторська заборгованість

>1

10,70

21,08

10,39

Кредиторська заборгованість

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості вказує на збільшення або зниження комерційного кредиту, яке підприємство надає. Збільшення коефіцієнта означає скорочення продажу в кредит. Зменшення коефіцієнта, яке має місце на даному підприємстві на 0,24 п. п., означає збільшення обсягів кредитів, що й може бути причиною зменшення показників ліквідності балансу підприємства, тож потребує усунення чи зменшення даного явища (наприклад, шляхом зменшення термінів надання комерційних кредитів, переліку кредитованих контрагентів тощо). Регулятором цього коефіцієнта є також виручка від реалізації, що крім вказаних заходів може відбивати й цінову політику підприємства.

Середній строк оборотності дебіторської заборгованості характеризує середній строк погашення дебіторської заборгованості. Збільшення цього показника оцінюється позитивно, і навпаки. На даному підприємстві, як бачимо з розрахунків, наведених в табл.2.10 не вживаються заходи щодо прискорення погашення дебіторської заборгованості, оскільки строк погашення дебіторської заборгованості на кінець звітного року значно збільшився (на 459,72).

Описані вище явища погіршуються зменшенням середнього періоду погашення кредиторської заборгованості (на 7,66), тобто підприємство, не отримуючи скоріше власні кошти, вимушено в прискорюваному темпі оплачувати власні борги.

Коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості позитивно оцінюється у випадках перекриття дебіторською заборгованістю кредиторської заборгованості. Дебіторська заборгованість на розглядаємому підприємстві перекривається кредиторською заборгованістю на досить високому рівні (+10,39т. грн), але вважаючи на розкриті негативні тенденції щодо періодів погашення й те, що абсолютне значення дебіторської заборгованості занадто велике, даний показник не є заспокоюючим.

Аналіз кредиторської заборгованості треба доповнювати вивченням складу і структури кредиторської заборгованості за даними балансу (див. табл.2.11).

Кредиторська заборгованість показується в розділі IV пасиву балансу.

Таблиця 2.11

Склад і структура кредиторської заборгованості

Розрахунки з кредиторами

На початок звітного періоду

На кінець

Звітного періоду

Зміни

т. грн

питома вага,%

т. грн

питома вага,%

у сумі, т. грн

у питомій вазі

1

2

3

4

5

6

7

1. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

101,80

15, 19

70,99

7,33

-30,81

-7,86

2. Поточні зобов'язання за розрахунками:

- з одержаних авансів

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

- з бюджетом

251,80

37,57

479,10

49,46

227,30

11,89

- з позабюджетних платежів

14,60

2,18

43,90

4,53

29,30

2,35

- зі страхування

65,50

9,77

89,40

9,23

23,90

-0,54

- з оплати праці

189,00

28, 20

249,80

25,79

60,80

-2,41

- з учасниками

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

- із внутрішніх розрахунків

17,50

2,61

0,00

0,00

-17,50

-2,61

Інші поточні зобов'язання

30,10

4,49

35,50

3,66

5,40

-0,83

Усього

670,30

100,00

968,69

100,00

298,39

-------

Дані таблиці 2.11 показують, що в складі кредиторської заборгованості виникли суттєві зміни. Так, зменшилася кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, а також з оплати праці та зі страхування, із внутрішніх розрахунків й інші поточні зобов'язання. Але збільшилася заборгованість з бюджетом (що мають найбільшу питому вагу в структурі кредиторської заборгованості 37,57% по початок й 49,46% на кінець звітного періоду) та позабюджетних платежів. Таким чином, за рік кредиторська заборгованість збільшилася на 298,39 тис. грн. Але дане збільшення не є критичним, оскільки як вказувалося при визначенні фінансової незалежності підприємства, на даному підприємству вкрай низька вага позичкових коштів в структурі капіталу.

Закінчується аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості порівняльною характеристикою їх. Для цього складається аналітична таблиця (табл.2.12).

Таблиця 2.12. Показники дебіторської і кредиторської заборгованості, тис. грн.

Статті балансу

Дебіторська заборгованість

Кредиторська заборгованість

Перевищення заборгованості

дебіторської

кредиторської

1

2

3

4

5

1. Заборгованість за товари, роботи, послуги

1496,8

70,99

1 425,81

2. Зобов'язання за розрахунками:

- з одержаних авансів

0

0,00

- з бюджетом

68,6

479,10

410,50

- з позабюджетних платежів

-------

43,90

43,90

- зі страхування

-------

89,40

89,40

- з оплати праці

-------

249,80

249,80

- з учасниками

-------

0,00

0,00

- із внутрішніх розрахунків

-------

0,00

0,00

Інші поточні зобов'язання

37,1

35,50

1,60

Усього

1602,5

968,69

1 427,41

793,60

Результати такого аналізу можуть свідчити про наступне [40]:

збільшення або зменшення дебіторської і кредиторської заборгованості можуть викликати негативні наслідки щодо фінансового стану підприємства (позитивним явищем є сталість відносин за оптимальним для підприємства співвідношенням);

зменшення дебіторської заборгованості порівняно із кредиторською може бути результатом негативних стосунків з клієнтами;

збільшення дебіторської заборгованості порівняно із кредиторською може бути результатом неплатоспроможності покупців.

Аналіз оборотності оборотних активів

Ефективність використання оборотних активів вимірюється швидкістю їх обороту. Чим швидше оборотні активи проходять усі стадії кругообігу (постачання, виробництво, реалізація), тим більше можна одержати продукції на кожну функціонуючу гривню, тим більшим може бути обсяг виробництва за рахунок ефективнішого використання оборотних засобів (табл.2.13) [42].

Таблиця 2.13.

Показники оборотних активів, тис. грн.

№п/п

Фінансовий показник (коефіцієнт)

Формула для розрахунку

Нормативне значення

Розрахункове значення показника

На початок року

На кінець року

Відхи-лення (+,-) п.6-п.5

1

2

3

4

5

6

7

1

Коефіцієнт оборотності активів (Коа)

Чиста виручка від реалізації продукції

Збільшення

0,13

0,10

-0,03

Середня вартість активів

2

Середня тривалість одного обороту активів (Чоа)

Кількість календарних днів звітного періоду

Зменшення

2 700,79

3 632, 47

931,68

Коефіцієнт оборотності активів

3

Одноденний оборот (Од)

Середня вартість активів

Зменшення

1,70

1,36

-0,34

Середня тривалість одного обороту активів (Чоа)

4

Коефіцієнт оборотності запасів (Коз)

Собівартість реалізованої продукції

Збільшення

8,89

8,95

0,06

Середня вартість запасів

5

Середня тривалість одного обороту запасів (Чоз)

Кількість календарних днів звітного періоду

Зменшення

40,48

40, 20

-0,28

Коефіцієнт оборотності запасів

Дані таблиці показують, що оборотність оборотних активів у звітному році зменшилася на 0,03п. п. (відповідно підвищилася тривалість обороту на 931,68д) порівняно із минулим роком, у результаті додатково залучено в оборот 1268,12 тис. грн. (931,68 х 1,36) оборотних активів.

2.5 Загальна оцінка фінансової стійкості

Важливим завданням аналізу фінансового стану є дослідження абсолютних показників фінансової стійкості підприємства. Найбільш загальним показником фінансової стійкості є надлишки та нестатки джерел засобів для формування оборотних активів, що розраховується як різниця величини джерел засобів і відповідної величини запасів і витрат. Загальна величина запасів і витрат підприємства дорівнює підсумку розділу II активу балансу [43].

Під час аналізу використовують декілька показників, що відображають різний ступінь охоплення засобів, показаних у балансі (див. табл.2.14) [2].

Таблиця 2.14.

Показники фінансової стійкості

№ п/п

Показник

Формула розрахунку

На початок звітного року

На кінець звітного року

Зміна за період (+,-)

1

2

3

4

5

6

1

Джерела власних засобів за мінусом іммобілізації

табл.2.4

3 926,30

3 975,60

49,30

2

Основні засоби та ін. необоротні активи

табл.2.3

3 342,60

3 237,40

-105, 20

3

Наявність власних оборотних засобів

(п.1-п.2)

583,70

738, 20

154,50

4

Довгострокові кредити та залучені засоби

табл.2.4

0,00

0,00

0,00

5

Наявність власних засобів і довгострокових джерел формування запасів і витрат

(п.3+п.4)

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены