Методика та організація формування звітної інформації для балансу підприємства, аналіз і аудит фінансового стану підприємства

Коефіціент фінансової стабільності підприємства як в минулому, так і в звітному році є більшим за нормативне значення (>1) й складає відповідно 4,11 та 3,57 в.п. (негативна тенденція до зменшення).

Крім того, рівень рентабельності послуг дуже низький - в минулому році складав 0,19%, а в звітному 0,20% (спостерігається незначне збільшення на 0,01%).

Розділ 2. Організація і методика формування звітної інформації для складання Балансу підприємства

2.1 Особливості облікової політики підприємства, організація первинного обліку

На виконання вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-Х1У, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку з метою складання достовірної фінансової звітності, у відповідності до Наказу „Про визначення облікової політики ДП Ізмаїльський морський торговельний порт” (Додаток 3) становлено наступне:

Встановлено журнально-ордерну форму обліку, як таку, що найкращим чином задовольняє обраній загальній системі оподаткування.

Встановлено план рахунків бухгалтерського обліку і субрахунки, що використовуються на підприємстві, за потреби відкриття нових рахунків бухгалтерського обліку і субрахунків, визначено про необхідність інформацію про них вказати в доповненнях та змінах до наказу „Про облікову політику підприємства”.

Встановлено границю істотності з метою:

-- відображення переоцінки і зменшення корисності об'єктів обліку -- 10 % відхилення залишкової вартості об'єктів обліку від їхньої справедливої вартості;

-- визначення оренди -- фінансовий термін оренди приймається по величині, що складає 75 відсотків терміну корисного використання об'єкта оренди;

-- визначення подібних активів -- різниця між справедливими вартостями об'єктів обміну не повинна перевищувати 10 %;

-- складання фінансової звітності -- границя істотності встановлюється в розмірі 100 грн.

Для визнання основних засобів і інших необоротних матеріальних активів (далі -- основні засоби) і нематеріальних активів, визначення терміну корисного використання об'єктів і вибору методу нарахування амортизації створено постійно діючу експертну технічну комісію.

Встановлено вважати матеріальні активи з терміном корисного використання (експлуатації) більш одного року, вартістю менш 1000 грн. - малоцінними необоротними матеріальними активами.

Встановлено застосовувати при нарахуванні амортизації основних засобів методи амортизації і ліквідаційну вартість, встановлені і затверджені протоколом засідання постійно діючої експертної технічної комісії, установивши при цьому наступні методи нарахування амортизації для:

-- об'єктів основних засобів -- прямолінійний;

-- малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів -- у розмірі 100 % їхньої вартості в першому місяці використання таких об'єктів;

-- інших пеоборотних матеріальних активів -- у розмірі 50 % амортизируемої вартості в першому місяці використання таких об'єктів і інші 50 % амортизируемої вартості в місяці вилучення об'єктів з активів (списання з Балансу);

-- нематеріальних активів -- прямолінійний метод.

Встановлено придбання матеріалів за готівку здійснювати на підставі накладних, авансових звітів; допускається готівковий розрахунок в межах 1тис.грн.

Встановлено придбання матеріалів за дорученнями здійснювати на підставі накладних та доручень, останні реєструвати в журналі обліку, встановити строк дії доручень в межах 10 діб, невикористані доручення є необхідним повертати до бухгалтерії не пізніше наступного дня, за граничним терміном дії доручення.

Застосовувати наступні методи оцінки запасів при відпуску їх у виробництво, продажу або іншому вибуттю:

-- середньозваженої собівартості -- при відпустці запасів у виробництво і надання послуг;

-- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів -- при продажі великогабаритних товарів, що мають номер заводу-виготовлювача.

Суму резерву сумнівних боргів формувати виходячи з платоспроможності окремих (конкретних) дебіторів.

Робити резервування засобів на забезпечення оплати відпусток, додаткове пенсійне забезпечення, забезпечення гарантійних зобов'язань, інших витрат і платежів відповідно до П(З)БУ 11.

Фінансові інвестиції незв'язаним сторонам відображати на дату Балансу по справедливій вартості.

Оцінку ступеня завершенності операції по наданню послуг (виконанню робіт) здійснювати шляхом вивчення виконаної роботи, при цьому в бухгалтерському обліку доходи відображати в звітному періоді підписання акта про надання послуги (виконаних роботах).

Застосовувати при наданні послуг нормативний метод обліку витрат на виробництво і калькулювання фактичної виробничої собівартості послуг. У випадку надання нових видів робіт (послуг) інформацію про обраний для них методі обліку витрат і калькулювання виробничої собівартості вказати в доповненнях до наказу „Про облікову політику”.

Встановлено перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості послуг (робіт) відповідно до додатків до наказу „Про облікову політику”.

Затверджено перелік і склад перемінних і постійних загальвиробничих витрат відповідно до додатків до наказу „Про облікову політику”.

Прийнято як базу розподілу перемінних і постійних загальвиробничих витрат, що розподіляються, суму прямих витрат на оплату праці виробничого персоналу. Нормальну виробничу потужність виробничого підрозділу підприємства установити на рівні 550 тис.тонн перевалочного вантажу.

Розмір загальвиробничих витрат, що відповідають нормальній виробничій потужності, -- на рівні 10650 грн., у тому числі:

-- постійні загальвиробничі витрати -- 10450 грн.;

-- перемінні загальвиробничі витрати -- 200 грн.

Прийнято як базу розподілу розподіля постійних і перемінних загальвиробничих витрат між об'єктами калькулювання (замовленнями) -- суму основної і додаткової заробітної плати виробничих робітників.

Відстрочені податкові активи і відстрочені податкові зобов'язання в проміжній фінансовій звітності не відбиваються.

Встановлено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей підприємства, фінансових активів проводити щорчіно перед складанням річної звітності не пізніше як до 30 числа грудня місяця, в інших випадках передбачених законодавством (зміна матеріально-відповідальної особи, виявлення надлишків/нестач, крадіжок тощо). До складу інвентаризаційної комісії обовґязково входять керівник підприємства, головний бухгалтер, бухгалтер, матеріально-відповідальна особа.

Для обліку доходів, витрат і руху грошових коштів середньозважений валютний курс не застосовувати.

Контроль за виконанням даного наказу покладено на головного бухгалтера підприємства.

2.2 Організація синтетичного та аналітичного обліку

ДП Ізмаїльський морський торговельний порт у відповідності до Наказу Міністерства фінансів №291 від 30.11.1999р. „Про затвердження Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку” (зареєстровано Міністерством юстиції України 21.12.1999р. під № 892/4186 використовуються рахунки синтетичного обліку інформація за якими групується до Головної книги (таблиця 2.1), приклад аналітичного обліку за рахунком 377 „Розрахунки з іншими дебіторами” наведено в таблиці 2.2. Зведення інформації здійснюється до оборотно-сальдової відомості (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3

Оборотно-сальдова відомість

ДП Ізмаїльський морський торговельний порт за 2008р.

Рахунки	Назва рахунка	Код рядка Балансу	Сальдо на 01.01.2008р.	Оборот за 2008р.	Сальдо на 01.01.2009р.
			Д-т	К-т	Д-т	К-т	Д-т	К-т
1	2	3	4	5	6	7	8	9
10	А - Основні засоби (первинна вартість)	031			8 950,0	5 000,0
131	П - Знос необоротних активів	032		16 400,00		1 850,0		18 250,00
20	А - Сировина й матеріали (склобій)	100	6 200,00		4 650,0	5 000,0	5 850,00
23	А - Виробництво	120	7 100,00		18 134,0	17 534,0	7 700,00
26	А - Готова продукція	130	5 000,00		10,0	1 010,0	4 000,00
301	А - Каса в національній валюті	230	5,00		26 719,0	26 719,0	5,00
311	А - Поточні рахунки у національній валюті	230	20,00		40 578,5	40 588,5	10,00
312	А - Поточні рахунки в іноземній валюті	230	6 200,00		41 300,0	40 000,0	7 500,00
361	АП - Розрахунки з вітчизняними покупцями	161	500,00		35 350,0	35 000,0	850,00
362	АП - Розрахунки з іноземними покупцями	161	1 000,00		4 000,0	4 000,0	1 000,00
39	А - Витрати майбутніх періодів	270	50,00		488,4	488,4	50,00
372	АП - Розрахунки з підзвітними особами	180/540	1 700,00		3 594,4	3 794,4	1 500,00
377	АП-Розрахунки з іншими дебіторами	210	320,00		52 317,0	52 457,0	180,00
40	П - Статутний капітал	300		50 400,00	0,0	0,0		50 400,00
42	П - Додатковий капітал	320		450,00	18 297,0	18 347,0		500,00
43	П - Резервний капітал	340		20,00	0,0	10,0		30,00
441	АП-Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350		0,00	17 807,0	18 307,0		500,00
47	П - Забезпечення майбутніх витрат і платежів	420		200,00	0,0	50,0		250,00
60	П - Короткострокові кредити банків у національній валюті	500		1 500,00	0,0	1 665,0		3 165,00
631	АП - Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками	530		1 000,00	2 400,0	2 900,0		1 500,00
632	АП - Розрахунки з іноземними постачальниками та підрядниками	530		4 125,00	35 980,0	34 855,0		3 000,00
64	АП-Розрахунки за податками і платежами	550		500,00	79 015,7	78 915,7		400,00
651	П - Розрахунки за пенсійним страхуванням	570			1 600,0	1 600,0
652	П - Розрахунки за соціальним страхуванням	570			450,0	450,0
653	П - Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття	570			75,0	75,0
66	П - Розрахунки за заробітною платою	580		2 300,00	26 772,1	26 872,1		2 400,00
68	АП - Розрахунки за іншими оперціями	610		3 000,00	0,0	1 000,0		4 000,00
701	П - Дохід від реалізації готової продукції				30 225,0	30 225,0
74	П - Інші доходи				84,0	84,0
79	АП - Фінансові результати				20 082,1	20 082,1
901	А- Собівартість реалізації				17 534,0	17 534,0
91	А - Загальновиробничі витрати				8 350,0	8 350,0
92	А - Адміністративні витрати				347,0	347,0
97	А - Інші витрати				43,0	43,0
98	А - Податки на прибуток				2 201,1	2 201,1
	РАЗОМ	280/640	79 895,00	79 895,00	497 354,2	497 354,2	84 395,00	84 395,00

2.3 Методика формування Активу Балансу підприємства

Таблиця 2.4

Баланс на 31 грудня 2008р. Актив

Актив	Код рядка	Синтетичні рахунки бухгалтерського обліку згідно з повним Планом рахунків	На кінець звітного року
1	2	3	4
1. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
- залишкова вартість	010	Різниця: р. 011-р. 012
- первісна вартість	011	Сальдо Дт 12 "Нематеріальні активи"
- накопичена амортизація	012	Сальдо Кт 133 "Накопичена амортизація нематеріальних активів"
Незавершене будівництво	020	Сальдо Дт 15 "Капітальні інвестиції”, Сальдо Дт 37 "Розрахунки з різними дебіторами"	0,0
Основні засоби:
- залишкова вартість	030	Різниця: р. 031 - р. 032	37 500,0
- первісна вартість	031	Сальдо Дт 10 "Основні засоби", Сальдо Дт 11 "Інші необоротні матеріальні активи"	55 750,0
-знос	032	Сальдо Кт 131 "Знос основних засобів", Сальдо Кт 132 "Знос інших необоротних матеріальних активів"	18 250,0
Довгострокові фінансові інвестиції:
- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040	Сальдо Дт 141 "Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі"	0,0
- інші фінансові інвестиції	045	Сальдо Дт 142 "Інші інвестиції пов'язаним сторонам", Сальдо Дт 143 "Інвестиції непов'язаним сторонам"
Довгострокова дебіторська заборгованість	050	Сальдо Дт 16 "Довгострокова дебіторська заборгованість"
Відстрочені податкові активи	060	Сальдо 17 "Відстрочені податкові активи" (залежно від рішення підприємства цей рядок заповнюється, або ставиться прочерк)
Інші необоротні активи	070	Сальдо Дт 18 "Інші необоротні активи", Сальдо Кт 19 "Негативний гудвіл"
Усього за розділом 1	080	У рядків 010+020+030+040+045+050+060+070	37 500,0
II. Оборотні активи
Запаси:
- виробничі запаси	100	Сальдо Дт 20 "Виробничі запаси", Сальдо Дт 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"	5 850,0
- тварини на вирощуванні та відгодівлі	110	Сальдо Дт 21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі"
- незавершене виробництво	120	Сальдо Дт 23 "Виробництво", Сальдо Дт 25 "Напівфабрикати"	7 700,0
- готова продукція	130	Сальдо Дт 25 "Напівфабрикати", Сальдо Дт 26 "Готова продукція", Сальдо Дт 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва"	4 000,0
- товари	140	Сальдо Дт 28 „Товари”	0,0
Векселі одержані	150	Сальдо Дт 34 „Короткострокові векселі одержані”
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
- чиста реалізаційна вартість	160	Різниця: р. 161-р. 162	1 850,0
- первісна вартість	161	Сальдо Дт 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками”	1 850,0
- резерв сумнівних боргів	162	Сальдо Кт 38 „Резерв сумнівних боргів”	0,0
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
- з бюджетом	170	Сальдо Дт 641 „Розрахунки за податками”, Сальдо Дт 642 „Розрахунки за обов'язковими платежами”	0,0
- за виданими авансами	180	Сальдо Дт 371 „Розрахунки за виданими авансами”	1 500,0
- з нарахованих доходів	190	Сальдо Дт 373 „Розрахунки за нарахованими доходами”
- із внутрішніх розрахунків	200	Сальдо Дт 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками”, Сальдо Дт 377 „Розрахунки з іншими дебіторами”, Сальдо Дт 682 „Внутрішні розрахунки”, Сальдо Дт 683 „Внутрішньогосподарські розрахунки”
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	Сальдо Дт 372 „Розрахунки з підзвітними особами”, Сальдо Дт 374 „Розрахунки за претензіями”, Сальдо Дт 375 „Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”, Сальдо Дт 376 „Розрахунки за позиками членам кредитних спілок”, Сальдо Дт 377 „Розрахунки з іншими дебіторами”, Сальдо Дт 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, Сальдо Дт 65 „Розрахунки за страхуванням”, Сальдо Дт 66 „Розрахунки з оплати праці”, Сальдо Дт 67 „Розрахунки з учасниками”, Сальдо Дт 68 „Розрахунки за іншими операціями”	180,0
Поточні фінансові інвестиції	220	Сальдо Дт 352 „Інші поточні фінансові інвестиції'
Грошові кошти та їх еквіваленти:
- в національній валюті	230	Сальдо Дт 301 „Каса в національній валюті”, Сальдо Дт 311 „Поточні рахунки в національній валюті”, Сальдо Дт 313 „Інші рахунки в банку в національній валюті”, Сальдо Дт 333 „Грошові кошти в дорозі в національній валюті”, Сальдо Дт 351 „Еквіваленти коштів”	15,0
- в іноземній валюті	240	Сальдо Дт 302 „Каса в іноземній валюті”, Сальдо Дт 312 „Поточні рахунки в іноземній валюті”, Сальдо Дт 314 „Інші рахунки в банку в іноземній валюті”, Сальдо Дт 334 „Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті”, Сальдо Дт 351 „Еквіваленти коштів”	7 500,0
Інші оборотні активи	250	Сальдо Дт 331 „Грошові документи в національній валюті”, Сальдо Дт 332 „Грошові документи в іноземній валюті”, Сальдо Дт 643 „Податкові зобов'язання”	0,0
Усього за розділом II	260	У рядків 100+110+120+130+140+150+160+170+ +180+190+200+210+220+230+240+250	28 595,0
III. Витрати майбутніх періодів	270	Сальдо Дт 39 „Витрати майбутніх періодів”	50,0
Баланс	280	У рядків 080+260+270	66 145,0

2.4 Методика формування Пасиву Балансу підприємства

Таблиця 2.5

Баланс на 31 грудня 2008р. Пасив

Пасив	Код рядка	Синтетичні рахунки бухгалтерського обліку згідно з повним Планом рахунків	На кінець звітного року
1	2	3	4
Пасив	Код рядка	Синтетичні рахунки бухгалтерського обліку згідно з повним Планом рахунків
1. Власний капітал
Статутний капітал	300	Сальдо Кт 40 „Статутний капітал”	50 400,0
Пайовий капітал	310	Сальдо Кт 41 „Пайовий капітал”
Додатковий вкладений капітал	320	Сальдо Кт 421 „Емісійний дохід”, Сальдо Кт 422 „Інший вкладений капітал”	500,0
Інший додатковий капітал	330	Сальдо Кт 423 „Дооцінка активів”, Сальдо Кт 424 „Безоплатно одержані необоротні активи”, Сальдо Кт 425 „Інший додатковий капітал”, Сальдо Кт 426 „Фонди спеціального призначення” *
Резервний капітал	340	Сальдо Кт 43 „Резервний капітал”	30,0
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	Сальдо Кт 441 „Прибуток нерозподілений”, Сальдо Дт 442 „Непокриті збитки”	500,0
Неоплачений капітал	360	(Сальдо Дт 46 „Неоплачений капітал”)
Вилучений капітал	370	(Сальдо Дт 45 „Вилучений капітал”)
Усього за розділом 1	380	Розрахунково: 300+310+320+330+340-(+)350-360-370	51 430,0
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400	Сальдо Кт471 „Забезпечення виплат відпусток”, Сальдо Кт 472 „Додаткове пенсійне забезпечення” Сальдо Кт 477 „Забезпечення матеріального заохочення” **
Інші забезпечення	410	Сальдо Кт 473 „Забезпечення гарантійних зобов'язань”, Сальдо 474 „Забезпечення інших витрат і платежів”
Страхові резерви	415	Сальдо Кт 491 „Технічні резерви”, Сальдо Кт 492 „Резерви зі страхування життя”	250,0
Часта перестраховиків у страхових резервах	416	(Сальдо Кт 493 „Частка перестраховиків у технічних резервах”, Сальдо Кт 494 „Частка перестраховиків у резервах зі страхування життя”)	250,0
Цільове фінансування	420	Сальдо Кт 48 „Цільове фінансування і цільові надходження”
Усього за розділом II	430	Розрахунково: 400+410+415-416+420
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440	Сальдо Кт 501 "Довгострокові кредити банків у національній валюті", Сальдо Кт 502 "Довгострокові кредити банків в іноземній валюті", Сальдо Кт 503 "Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті", Сальдо Кт 504 "Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті"
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	450	Сальдо Кт 505 "Інші довгострокові позики в національній валюті", СальдоДт 506 "Інші довгострокові позики в іноземній валюті", Сальдо Кт 51 "Довгострокові векселі видані", Сальдо Кт 52 "Довгострокові зобов'язання за облігаціями"
Відстрочені податкові зобов'язання	460	Сальдо Кт 54 "Відстрочені податкові зобов'язання" (залежно від рішення підприємства цей рядок заповнюється або в ньому ставиться прочерк)	0,0
Інші довгострокові зобов'язання	470	Сальдо Кт 53 "Довгострокові зобов'язання з оренди", Сальдо Кт 55 "Інші довгострокові зобов'язання"
Усього за розділом III	480	У рядків 440+450+460+470	3 165,0
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	Сальдо Кт 60 "Короткострокові позики"
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	Сальдо Кт 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями"	4 500,00
Векселі видані	520	Сальдо Кт 62 "Короткострокові векселі видані"
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	Сальдо Кт 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"
Поточні зобов'язання за розрахунками:			400,0
- з одержаних авансів	540	Сальдо Кт 681 "Розрахунки за авансами одержаними"
- з бюджетом	550	Сальдо Кт 641 "Розрахунки за податками", Сальдо Кт 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами"
- з позабюджетних платежів	560	Сальдо Кт 68" Розрахунки за іншими операціями"	2 400,0
- із страхування	570	Сальдо Кт 65 "Розрахунки за страхуванням"
- з оплати праці	580	Сальдо Кт 66 "Розрахунки з оплати праці"
- з учасниками	590	Сальдо Кт 67 "Розрахунки з учасниками"	4 000,0
- із внутрішніх розрахунків	600	Сальдо Кт 682 "Внутрішні розрахунки", Сальдо Кт 683 "Внутрішньогосподарські розрахунки"	14 465,0
Інші поточні зобов'язання	610	Сальдо Кт 372 "Розрахунки з підзвітними особами", Сальдо Кт 644 "Податковий кредит", Сальдо Кт 684 "Розрахунки за нарахованими відсотками", Сальдо Кт 685 "Розрахунки з іншими кредиторами"
Усього за розділом IV	620	У рядків 500+510+520+530+540+550+560+570+580+ +590+600+610	66 145,0
V. Доходи майбутніх періодів	630	Сальдо Кт 69 "Доходи майбутніх періодів"
Баланс	640	У рядків 380+430+480+620+630	64858,4

Висновки до 2-го розділу

На виконання вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-Х1У, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку з метою складання достовірної фінансової звітності, у відповідним наказом ДП Ізмаїльський морський торговельний порт визначено облікову політику підприємства й встановлено порядок ведення й засади бухгалтерського обліку в частині, за якою у відповідності до діючого законодавства підприємство має змогу самостійно обирати принадні до умов та особливостей функціонування підприємства.

В роботі наведено Головну книгу за 2008 рік (таблиця 2.1), у якій зруповано відомості за рахунками синтетичного обліку, приклад аналітичного обліку за рахунком 377 „Розрахунки з іншими дебіторами” (таблиця 2.2), оборотно-сальдову відомість (таблиця 2.3). За наведеними даними підтверджено відповідність віднесення оборотів та залишків за відповідними рахунками з Головної книги до оборотно-сальдової відомості та віднесення залишків за Балансоутворюючими рахунками до відповідних граф активу та пасиву Балансу.

Розділ 3. Організація і методика економічного аналізу фінансового стану підприємства

3.1 Завдання та значення інформації економічного аналізу фінансового стану підприємства

Під фінансовим станом розуміється здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Воно характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільністю їхнього розміщення й ефективністю використання, фінансовими взаєминами з іншими юридичними і фізичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю.

Фінансовий стан може бути стійким, хитлив і кризовим. Здатність підприємства вчасно робити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про його гарний фінансовий стан.

Фінансовий стан підприємства (ФСП) залежить від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансове становище підприємства. І навпаки, у результаті недовиконання плану по виробництву і реалізації продукції відбувається підвищення її собівартості, зменшення виторгу і суми прибутку і як наслідок -- погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності [52, с.314].

Стійке фінансове становище у свою чергу впливає на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому фінансова діяльність як складова частина господарської діяльності спрямована на забезпечення планомірного надходження і витрати грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власного і позикового капіталу і найбільш ефективного його використання.

Головна мета аналізу - вчасно виявляти й усувати недоліки у фінансовій діяльності і знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

Аналіз фінансового стану організації припускає наступні етапи [49, с.135]:

1. Попередній огляд економічного і фінансового становища суб'єкта господарювання.

1.1. Характеристика загальної спрямованості фінансово-господарської діяльності.

1.2. Оцінка надійності інформації статей звітності.

2. Оцінка й аналіз економічного потенціалу організації.

2.1. Оцінка майнового положення.

2.1.1. Побудова аналітичного нетто.

2.1.2. Вертикальний аналіз Балансу.

2.1.3. Горизонтальний аналіз Балансу.

2.1.4. Аналіз якісних змін у майновому положенні.

2.2. Оцінка фінансового становища.

2.2.1. Оцінка ліквідності.

2.2.2. Оцінка фінансової стійкості.

Аналіз починається з огляду основних показників діяльності підприємства. У ході цього огляду необхідно розглянути наступні питання: майнове положення підприємства на початок і кінець звітного періоду; умови роботи підприємства в звітному періоді; результати, досягнуті підприємством у звітному періоді; перспективи фінансово-господарської діяльності підприємства [70, с.206].

Майнове положення підприємства на початок і кінець звітного періоду характеризуються даними Балансу. Порівнюючи динаміку підсумків розділів активу Балансу, можна з'ясувати тенденції зміни майнового положення. Інформація про зміну в організаційній структурі керування, відкритті нових видів діяльності підприємства, особливостях роботи з контрагентами й ін. звичайно утримується в пояснювальній записці до річної бухгалтерської звітності. Результативність і перспективність діяльності підприємства можуть бути узагальнено оцінені за даними аналізу динаміки прибутку, а також порівняльного аналізу елементів росту засобів підприємства, обсягів його виробничої діяльності і прибутку. Інформація про недоліки в роботі підприємства може безпосередньо бути присутнім у Балансі в явному або завуальованому виді. Даний випадок може мати місце, коли в звітності є статті, що свідчать про вкрай незадовільну роботу підприємства в звітному періоді і про сформованому в результаті цього поганому фінансовому становищі (наприклад, стаття «Збитки»). У Балансах цілком рентабельних підприємств можуть бути присутнім також у схованому, завуальованому виді статті, що свідчать про визначені недоліки в роботі.

Це може бути викликано не тільки з фальсифікаціями з боку підприємства, але і прийнятою методикою складання звітності, відповідно до якої багато Балансових статей комплексні (наприклад, статті «Інші дебітори», «Інші кредитори»).

3.2 Загальна оцінка динаміки і структури статей бухгалтерського Балансу

Аналіз Балансу починається з визначення зміни суми валюти Балансу, а також побудови Балансу в агрегованому вигляді, тобто побудови Балансу за основними розділами і деякими важливими групами статей (табл. 3.1).

За даними табл. 3.1, порівнюючи валюту Балансу на кінець звітного періоду з початком періоду, бачимо, що вона збільшилася на +2650,0 тис.грн тис. грн. Таке зіставлення дає змогу визначити загальний напрям зміни руху суми Балансу.

Збільшення суми Балансу -- явище позитивне, зменшення -- негативне.

Найбільш повну і глибоку інформацію про фінансовий стан та його динаміку можна одержати за допомогою побудови на базі Балансу підприємства спеціального порівняльного аналітичного Балансу. Порівняльний аналітичний Баланс будується на основі бухгалтерського Балансу шляхом доповнення його показниками структури, динаміки та структурної динаміки вкладень і джерел засобів підприємства. Ця аналітична таблиця дає загальну картину всіх змін в абсолютних і порівняльних величинах статей і груп.

У табл. 3.2, 3.3 та 3.4 наведено порівняльний аналітичний Баланс активу, пасиву та оборотних активів.

Аналітичні таблиці складаються таким чином.

У графі 1 показуються статті та розділи активу і пасиву Балансу підприємства. Залежно від рівня деталізації показники таблиць можуть бути представлені окремими статтями або підсумками розділів активу і пасиву.

У графах 2 та 3 відображаються абсолютні величини статей активу і пасиву Балансу на початок і кінець звітного періоду.

У графах 4 та 5 відображається питома вага величини статей у підсумках Балансу на початок і кінець звітного періоду.

У графі 6 показуються зміни абсолютних величин статей за звітний період.

У графі 7 наводиться зміна питомої ваги величин статей за звітній період.

У графі 8 показуються зміни абсолютних величин статей у відсотках до величин на початок періоду.

У графі 9 відображаються зміни абсолютних величин статей у відсотках до зміни підсумку Балансу (підсумок графи 6).

Порівняльний аналітичний Баланс зводить в одне ціле і систематизує ті розрахунки і прикидки, які звичайно виконує кожний аналітик, вивчаючи Баланс.

Схемою порівняльного аналітичного Балансу охоплено більшість важливих показників, що характеризують статику і динаміку фінансового стану. Порівняльний Баланс фактично включає показники горизонтального і вертикального аналізів. Проводячи горизонтальний аналіз, визначають абсолютні та відносні зміни величин різних статей Балансу за аналізований період. Метою вертикального аналізу є вивчення змін питомої ваги окремих статей у підсумках Балансу.

Усі показники порівняльного Балансу можна розділити на три групи:

-- показники структури Балансу;

-- показники динаміки Балансу;

-- показники структурної динаміки Балансу.

Найважливішими для осмислення загальної картини зміни фінансового стану є показники структурної динаміки Балансу та особливо показники, наведені в графі 9 порівняльного аналітичного Балансу. Зіставляючи структурні зміни в активі й пасивів можна визначити, через які джерела в основному мала місце зміна обсягу засобів і в які активи ці нові засоби в основному було вкладені.

Таблиця 3.1.

Баланс в агрегованому вигляді Ізмаїльського морського торговельного порту за 2007 та 2008 роки

Актив	Станом на 01.01.2008р	Станом на 01.01.2009р	Відхилення п.3-п.2
1	2	3	4
I. Необоротні активи	35 400,00	37 500,00	2 100,00
II. Оборотні активи	28 045,00	28 595,00	550,00
у т.ч.:			0,00
- запаси	18 300,00	17 550,00	-750,00
- векселі одержані	0,00	0,00	0,00
- дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	1 500,00	1 850,00	350,00
- дебіторська заборгованість за розрахунками	2 020,00	1 680,00	-340,00
- поточні фінансові інвестиції	0,00	0,00	0,00
- грошові кошти та інші активи	6 225,00	7 515,00	1 290,00
III.Витрати майбутніх періодів	50,00	50,00	0,00
БАЛАНС	63 495,00	66 145,00	2 650,00
Пасив	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відхилення п.3-п.2
I. Власний капітал	50 870,00	51 430,00	560,00
II. Забезпечення наступних витрат і платежів	200,00	250,00	50,00
III. Довгострокові зобов'язання	0,00	0,00	0,00
IУ. Поточні зобов'язання	12 425,00	14 465,00	2 040,00
у т.ч.:			0,00
- короткострокові кредити банку	1 500,00	3 165,00	1 665,00
- поточна заборгованість за довгостроковими	0,00	0,00	0,00
- векселі видані	0,00	0,00	0,00
- кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	5 125,00	4 500,00	-625,00
- поточні зобов'язання за розрахунками та інш.	5 800,00	6 800,00	1 000,00
У. Доходи майбутніх періодів	0,00	0,00	0,00
БАЛАНС	63 495,00	66 145,00	2 650,00

За звітний рік валюта Баланса (майно підприємства й, відповідно, джерела його утворення) збільшилася на 2650,0 тис. грн. і становить на кінець періоду 66 145,00тис. грн. (див. табл.3.1 п.4).

Така зміна обумовлена зростанням обсягу необоротних активів на 2100,0 тис.грн й оборотних активів на 550,0 тис.грн, при чому мали місце й структурні зміни в їхньому складі -- зросла на,94% питома вага необоротних активів на тлі ідентичного зменшення питомої ваги оборотних активів (див. табл.3.2 п.7).

Збільшення майна підприємства на 2650,0 тис. грн. було забезпечено збільшенням власного капіталу підприємства на 560,0 тис.грн, забезпечення наступних витрат і платежів на 50,0тис.грн, поточних зобовґязань підприємства на 2040,0 тис.грн (див.табл.3.3 п.9).

На кінець періоду виробничих запасів стало менше на -350 тис.грн тис.грн й зменшилася їх частка на -0,55%, незавершене виробництво зросла на 600,0 тис.грн, обсяг готової продукції зменшився на -1000,0 тис.грн Зменшення залишків виробничих запасів потребує перевірки на відповідність нормативним обсягам та показників оборотності та тривалості обороту (здійснено далі - й встановлено негативну тенденцію зменшення оборотності на -0,09 обороту й збільшення тривалості обороту на 30,93 дня). Зростання незавершеного виробництва може бути викликано як технологічними змінами й не є негативною тенденцією, так і неритмічністю виробництва, що потребує проведення організаційних заходів з метою подальшого запобігання. Зменшення обсягів готової продукції (за умови цінової та номенклатурної сталості) є позитивним показником покращення реалізації.

3.3 Аналіз платоспроможності підприємства

Платоспроможність підприємства визначається ліквідністю ойого Балансу (п.3.3.), оборотністю активів та рухом грошових потоків - дебіторська і кредиторська заборгованість, що виникає внаслідок розрахунків підприємства з покупцями, постачальниками, фінорганами, підрядчиками, робітниками і службовцями, органами соцстрахування, депонентами, підзвітними особами тощо.

Значні розміри дебіторської і кредиторської заборгованості призводять до самовільного перерозподілу оборотних засобів між підприємствами.

Дебіторська заборгованість -- це відволікання з діяльності підприємства оборотних засобів, що є причиною фінансових ускладнень. Кредиторська заборгованість -- результат напруженого фінансового стану; в результаті нестачі необхідних засобів затримується виконання платежів різними організаціями та особами. Суворий контроль за своєчасною виплатою кредиторської заборгованості має велике значення, оскільки затримання платежів може стати причиною фінансових ускладнень підприємств-кредиторів і негативно позначитися на виробничих стосунках.

Дебіторська заборгованість показана в розділі II Балансу за статтями «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» та «Дебіторська заборгованість за розрахунками».

Аналіз дебіторської заборгованості треба починати з вивчення даних Балансу, за якими визначають ступінь збільшення або зменшення їх протягом звітного періоду.

За даними Балансу, дебіторська заборгованість за товари, роботи має місце, але на кінець року зменшилася порівняно із початком звітного періоду на -340,0 тис.грн. Однак збільшилася чиста реалізаційна вартість на +270 тис..грн. Резерви сумнівних боргів відсутній, як в минулому, так і в звітному році.

Далі визначається невиправдана заборгованість і з'ясовуються причини її виникнення. Важливим завданням аналізу є визначення за даними пояснювальної записки або відомостей дати виникнення кожної суми заборгованості, що дає змогу встановити строки застарілості позову.

Необхідно відрізняти допустиму заборгованість від невиправданої. Допустима дебіторська заборгованість -- це заборгованість, яка виникла згідно із пред'явленими претензіями, і заборгованість підзвітних осіб. До невиправданої дебіторської заборгованості належать: заборгованість конкретних осіб при нестачах, розтратах і крадіжках; заборгованість відділу капітального будівництва внаслідок порушення фінансової дисципліни; нестатки і витрати від зіпсуття товарно-матеріальних цінностей, не списаних з Балансу в установленому порядку, а також уся прострочена заборгованість.

Треба також аналізувати заборгованість за окремими покупцями і строками виникнення заборгованості. Постійний облік і аналіз дебіторської заборгованості дає можливість вживати заходів щодо усунення простроченої заборгованості. Інформація, одержана від такого аналізу, необхідна як для внутрішнього управління, так і для зовнішніх користувачів, оскільки вони хочуть бути обізнаними щодо стану дебіторської заборгованості підприємств-партнерів. Збільшення дебіторської заборгованості призводить до нестійкості фінансового стану.

На практиці існує декілька показників, які характеризують стан дебіторської і кредиторської заборгованості (див. табл. 3.5.).

Таблиця 3.5.

Стан дебіторської і кредиторської заборгованості Ізмаїльського морського торговельного порту за 2007 та 2008 роки

№з/п	Фінансовий показник (коефіцієнт)	Формула для розрахунку	Нормативне значення	Станом на 01.01.2008р у	Станом на 01.01.2009р	Відхи-лення (+,-) п.6-п.5
1	2	3	4	5	6	7
1	Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (Код)	Чиста виручка від реалізації продукції (ф.2 стр035)	Збільшення	18,36	13,61	-4,75
		Середня сума дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги (стр.160А)
2	Середній період погашення дебіторської заборгованості (Чод)	Кількість календарних днів звітного періоду (360)	Збільшення	19,61	26,45	6,84
		Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості п.1
3	Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (Кок)	Грошові засоби (стр230А+стр240А)	Збільшення	1,21	1,67	0,46
		Середня сума кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги (стр.530П)
4	Середній період погашення кредиторської заборгованості (Чо.кр)	Кількість календарних днів звітного періоду (360) х Середня сума кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги (стр.530П)	Зменшення або збільшення (залежить від попереднього показника)	66,99	64,34	-2,65
		Чиста виручка від реалізації продукції (ф.2 стр.035)
5	Співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості (Кс.д.к.)	Дебіторська заборгованість	>1	0,29	0,41	0,12
		Кредиторська заборгованість

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості вказує на збільшення або зниження комерційного кредиту, яке підприємство надає. Зменшення коефіцієнта означає збільшення обсягів кредитів, що й може бути причиною зменшення показників ліквідності Балансу підприємства, тож потребує усунення чи зменшення даного явища (наприклад, шляхом зменшення термінів надання комерційних кредитів, переліку кредитованих контрагентів тощо). Регулятором цього коефіцієнта є також виручка від реалізації, що крім вказаних заходів може відбивати й цінову політику підприємства.

Зменшення коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості, яке має місце на даному підприємстві на +4,75 оборота., означає збільшення продажу в кредит, що є негативним за умов низької ліквідності. Хибність політики дебіторської заборгованості за умов підприємства відображає й зростання середнього строку погашення дебіторської заборгованості на 6,84 дня (див.табл.3.5).

При цьому має місце збільшення середнього періоду погашення кредиторської заборгованості на +0,46 оберти, тобто підприємство за умов низької ліквідності вимушено в прискорюваному темпи оплачування власних боргів, що висвітлює й одну з причин низької ліквідності - зменшення періоду оборотності кредиторської заборгованості на 2,62 дні.

Коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості позитивно оцінюється у випадках перекриття дебіторською заборгованістю кредиторської заборгованості. Однак, на розглядаємому підприємстві дебіторська заборгованість не перекривається кредиторською заборгованістю на початок звітного року з перебільшенням на 71%, але на кінець звітного року ситуація дещо покращилася -нестача складає 59%. Вважаючи на розкриту негативну тенденцію щодо періодів погашення кредиторської заборгованості, даний показник не є заспокоюючим.

Аналіз ліквідності треба доповнювати вивченням складу і структури кредиторської заборгованості за даними Балансу (див. табл.3.6.).

Кредиторська заборгованість показується в розділі IV пасиву Балансу.

Таблиця 3.6.

Склад і структура кредиторської заборгованості Ізмаїльського морського торговельного порту за 2007 та 2008 роки

Розрахунки з кредиторами	Абсолютне значення т.грн	Питома вага,%	Зміни
	Станом на 01.01.2008р у	Станом на 01.01.2009р	Станом на 01.01.2008р у	Станом на 01.01.2009р	В абсолют-ному значенні	У питомій вазі
1	2	3	4	5	6	7
1.Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	5 125,00	4 500,00	46,91	39,82	-625,00	-7,09
2.Поточні зобов'язання за розрахунками:
- з одержаних авансів	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
- з бюджетом	500,00	400,00	4,58	3,54	-100,00	-1,04
- з позабюджетних платежів	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
- зі страхування	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
- з оплати праці	2 300,00	2 400,00	21,05	21,24	100,00	0,19
- з учасниками	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
- із внутрішніх розрахунків	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Інші поточні зобов'язання	3 000,00	4 000,00	27,46	35,40	1 000,00	7,94
Усього	10 925,00	11 300,00	100,00	100,00	375,00	-------

Дані таблиці 3.6 показують, що обсяг кредиторської заборгованості зросла на 375,0 тис.грн (за рахунок зростання інших поточних кредиторських зобовґязнь на 1000 тис.грн, що дещо нівелювалося зменшенням кредиторської заборгованості за товари, роботи і послуги на 625,0 тис.грн). Але дане збільшення не є критичним, оскільки як нами вказувалося при визначенні фінансової незалежності підприємства, на даному підприємству низька вага позичкових коштів в структурі капіталу (28% - див. табл.3.6).

Закінчується аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості їх порівняльною характеристикою (див.табл.3.7), оскільки збільшення або зменшення дебіторської і кредиторської заборгованості можуть викликати негативні наслідки щодо фінансового стану підприємства (позитивним явищем є сталість відносин за оптимальним для підприємства співвідношенням); зменшення дебіторської заборгованості порівняно із кредиторською може бути результатом негативних стосунків з клієнтами; збільшення дебіторської заборгованості порівняно із кредиторською може бути результатом неплатоспроможності покупців.

Таблиця 3.7.

Показники дебіторської і кредиторської заборгованості Ізмаїльського морського торговельного порту за 2007 та 2008 роки, тис.грн.

Статті Балансу	Дебіторська заборгованість	Кредиторська заборгованість	Перевищення заборгованості
			дебіторської п.2-п.3	кредиторської п.3-п.2
1	2	3	4	5
1.Заборгованість за товари, роботи, послуги	1 850,00	4 500,00	-2 650,00	2 650,00
2.Зобов'язання за розрахунками:		0,00	0,00	0,00
- з авансів	1 500,00	0,00	1 500,00	-1 500,00
- з бюджетом	0,00	400,00	-400,00	400,00
- з позабюджетних платежів	--------	0,00	--------	--------
- зі страхування	--------	0,00	--------	--------
- з оплати праці	--------	2 400,00	--------	--------
- з учасниками	--------	0,00	--------	--------
- із внутрішніх розрахунків	0,00	0,00	0,00	0,00
Інші поточні зобов'язання	180,00	4 000,00	-3 820,00	3 820,00
Усього	3 530,00	11 300,00	-7 770,00	7 770,00

Результати порівняльного аналізу дебіторської і кредиторської заборгованості (див.табл.3.7) свідчать, що кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, за розрахунками з бюджетом й інші поточні зобов`язання перевищує дебіторську, тобто відсутньою є сталість відносин за оптимальним для підприємства співвідношенням, так зменшення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги порівняно із кредиторською може бути результатом негативних стосунків з клієнтами; збільшення дебіторської заборгованості з авансів порівняно із кредиторською може бути результатом неплатоспроможності покупців, що вимагає відповідних організаційних заходів.

Ефективність використання оборотних активів вимірюється швидкістю їх обороту. Чим швидше оборотні активи проходять усі стадії кругообігу (постачання, виробництво, реалізація), тим більше можна одержати продукції на кожну функціонуючу гривню, тим більшим може бути обсяг виробництва за рахунок ефективнішого використання оборотних засобів (табл. 3.8.).

Таблиця 3.8.

Показники оборотних активів Ізмаїльського морського торговельного порту за 2007 та 2008 роки, тис. грн.

№з/п	Фінансовий показник (коефіцієнт)	Формула для розрахунку	Нормативне значення	Станом на 01.01.2008р у	Станом на 01.01.2009р	Відхи-лення (+,-) п.6-п.5
1	2	3	4	5	6	7
1	Коефіцієнт оборотності активів (Коа)	Чиста виручка від реалізації продукції	Збільшення	0,43	0,38	-0,05
		Середня вартість активів
2	Середня тривалість одного обороту активів (Чоа)	Кількість календарних днів звітного періоду	Зменшення	830,00	945,79	115,79
		Коефіцієнт оборотності активів
3	Одноденний оборот (Од)	Середня вартість активів	Зменшення	76,50	69,94	-6,56
		Середня тривалість одного обороту активів (Чоа)
4	Коефіцієнт оборотності запасів (Коз)	Собівартість реалізованої продукції	Збільшення	1,09	1,00	-0,09
		Середня вартість запасів
5	Середня тривалість одного обороту запасів (Чоз)	Кількість календарних днів звітного періоду	Зменшення	329,40	360,33	30,93
		Коефіцієнт оборотності запасів
				8 098,03

Дані таблиці 1.8 показують, що склалася негативна тенденція використання оборотних активів, а саме: оборотність оборотних активів у звітному році зменшилася на -0,05 оборота (відповідно підвищилася тривалість обороту на 115,79 днів.) порівняно із минулим роком, у результаті додатково залучено в оборот 8098,3526 тис.грн. (69,94*115,79) оборотних активів.

3.4 Аналіз ліквідності Балансу

Рівень ліквідності активів пов'язаний із часом, необхідним для перетворення їх у грошові засоби. Чим менше часу необхідно для перетворення даного виду активів у гроші, тим вища його ліквідність. Ліквідність Балансу залежить від співвідношення різних за ліквідністю активів. Суттєвим при цьому є й терміни відповідних зобов'язань.

Залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в грошові засоби, активи підприємства поділяють на такі групи:

- найбільш ліквідні активи (А1) -- до них належать усі статті грошових засобів підприємства і короткострокові фінансові вкладення (надійні цінні папери);

- швидко реалізовувані активи (А2) -- дебіторська заборгованість та інші оборотні активи (у випадку, коли виявлено іммобілізацію за статтями інших дебіторів та інших оборотних активів, підсумки швидко реалізовуваних активів зменшуються на цю величину);

- повільно реалізовувані активи (АЗ) -- статті розділу II активу «Запаси», а також статті «Довгострокові фінансові вкладення» та «Розрахунки із засновниками» з розділу І активу Балансу:

- важко реалізовувані активи (А4) -- статті розділу І активу «Основні засоби і вкладення» за винятком статей, включених до попередньої групи.

Пасиви Балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати: -- найбільш термінові зобов'язання (ПІ) -- до них належать короткострокова кредиторська заборгованість за розділом IV пасиву, а також поточні зобов'язання за розрахунками;

- короткострокові пасиви (Ш) -- короткострокові кредити та поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями, -- розділ IV пасиву, крім статей, включених до попередньої групи.

- довгострокові пасиви (ПЗ) -- довгострокові кредити і зобов'язання й суми в розділі II пасиву «Забезпечення наступних витрат і платежів».

- постійні пасиви (П4) -- статті розділу І пасиву «Власний капітал», розділ V пасиву «Доходи майбутніх періодів». Для загального Балансу активу і пасиву підсумки цієї групи зменшуються на суму іммобілізації оборотних засобів за статтями розділу II активу.

Для визначення ліквідності Балансу треба зіставити підсумки наведених даних за активом і пасивом. Баланс вважається абсолютно ліквідним, коли має місце така ситуація:

А1 > ПІ; А2 > П2; АЗ > ПЗ; А4 > П4.

Аналіз ліквідності Балансу можна оформити у вигляді таблиці (табл. 3.9.). У графах 2, 3, 5, 6 наводяться підсумки груп активу і пасиву, розраховані на початок і кінець звітного періоду; в графах 3 та 8 -- абсолютні величини платіжних надлишків або недостачі на початок і кінець звітного періоду; в графах 9 та 10 -- відповідно їх величини у відсотках до підсумків груп пасиву.

Зіставлення найбільш ліквідних засобів і швидко реалізовуваних активів з найбільш терміновими зобов'язаннями і короткостроковими пасивами дають змогу визначити поточну ліквідність. Порівняння повільно реалізовуваних активів з довгостроковими пасивами відображають перспективну ліквідність.

Поточна ліквідність показує платоспроможність (неплатоспроможність) підприємства на найближчий до розглядуваного моменту відрізок часу. Перспективна ліквідність -- це прогноз платоспроможності на основі порівняння майбутніх надходжень і платежів.

Таблиця 3.9.

Показники ліквідності Балансу Ізмаїльського морського торговельного порту за 2007 та 2008 роки

Актив	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Пасив	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Платіжний надлишок (+) або нестаток (-)	У % до величини групи пасиву
						На початок звітного періоду п.2-п.5	На кінець звітного періоду п.3-п.6	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
								(7:5*100)	(8:6*100)
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1. Найбільлш ліквідні активи	6225	7515	1. Найбільш термінові зобов'язння	10925	11300	-4 700,00	-3 785,00	-43,02	-33,50
2. Швидко реалізуємі активи	3 520,00	3 530,00	2.Короткострокові пасиви	1500	3165	2 020,00	365,00	134,67	11,53
3. Повільно реалізуємі активи	18300	17550	3.Довгострокові пасиви	200	250	18 100,00	17 300,00	9 050,00	6 920,00
4. Важко реалізуємі ативи	35 450,00	37 550,00	4. Постійні пасиви	50 870,00	51 430,00	-15 420,00	-13 880,00	-30,31	-26,99
Баланс (1+2+3+4)	63 495,00	66 145,00	Баланс (1+2+3+4)	63 495,00	66 145,00	0,00	0,00	-------	-------

Як негативну тенденцію слід зазначити те, що за звітний рік явним є нестаток найбільш ліквідних активів як на початок, так і на кінець періоду для покриття найбільш термінових зобов'язань (виходячи із даних табл. 3.9.п.п.7 та 8). Він складає відповідно - 4700,0 та -3875,0 тис.грн.. Дане вказує на негативний рівень поточної ліквідності, що підтверджується розрахунками, наведеними в табл.3.8 п.7.

Відносно швидки й повільно реалізовуваних активів слід зауважити, що виходячи із даних табл. 3.9.п.п.7 та 8 має місце перевищення як на початок. Дане вказує на позитивний рівень перспективної ліквідності, але негативну тенденцію до його зниження, що підтверджується розрахунками, наведеними в табл.3.9 п.7.

Крім того, має місце нестаток й важкореалізовуваних активів як на початок, так і на кінець періоду для покриття довгострокових зобов'язань - виходячи із даних табл. 3.9.п.п.7 та 8 відповідно -15420,0 та -13880, хоч й спостерігається позитивна тенденція до зниження розриву на 26,99%.

Таблиця 3.10.

Коефіцієнти ліквідності Балансу Ізмаїльського морського торговельного порту за 2007 та 2008 роки

№з/п	Фінансовий показник (коефіцієнт)	Формула для розрахунку	Нормативне значення	Станом на 01.01.2008р у	Станом на 01.01.2009р	Відхи-лення (+,-) п.6-п.5
1	2	3	4	5	6	7
1	Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності (Кл)	Обігові кошти (р.2А)	>1	0,78	0,76	-0,02
		Короткотермінові зобов`язання (р.4П)
2	Коефіцієнт швидкої (перспективної) ліквідності (Кшл)	Обігові кошти (р.2А)-запаси (стр100+..стр.140)	>0,7	91,50	70,20	-21,30
		Короткотермінові зобов`язання (р.4П)
3	Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал)	Грошові кошти (стр.230А+стр240А) та поточні фінансові інвестиції (стр220А)	? 0,2	4,15	2,37	-1,78
		Короткотермінові зобов`язання (р.4П)

За даними табл.3.10. не відповідає нормативним характеристикам показник поточної ліквідності, показник перспективної ліквідності значно перевищує нормативне значення, але має від'ємну тенденцію, що підтверджує зроблені нами вище висновки.

Структура забезпечень та зобов'язань підприємства характеризується узагальнюючим показником абсолютної ліквідності, що відображає плинність поточної ліквідності. За даними табл.. 3.8 та 3.9 - на даному підприємстві спостерігається підвищення рівня абсолютної ліквідності до нормативного значення, тобто зниження короткотермінових зобов'язань на тлі підвищення обсягів найбільш ліквідних активів, що є дотепним на тлі зниження показника швидкої ліквідності.

3.5 Аналіз фінансової стійкості підприємства

Важливим завданням аналізу фінансового стану є дослідження абсолютних показників фінансової стійкості підприємства. Найбільш загальним показником фінансової стійкості є надлишки та нестатки джерел засобів для формування оборотних активів, що розраховується як різниця величини джерел засобів і відповідної величини запасів і витрат. Загальна величина запасів і витрат підприємства дорівнює підсумку розділу II активу Балансу.

Під час аналізу використовують декілька показників, що відображають різний ступінь охоплення засобів, показаних у Балансі.

Розрахунки трьох показників забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування дають змогу класифікувати фінансові ситуації за ступенем їх стійкості.

При ідентифікації типу фінансової ситуації використовують тримірний показник.

Можливе визначення чотирьох типів фінансових ситуацій:

Абсолютна стійкість фінансового стану, яка задається такими умовами:

?ОЗвл?0

?ОЗвлд?0

?ОЗзвл?0

Ця ситуація, якщо виразити її через тримірний показник, буде -- (1,1,1)

Нормальна стійкість фінансового стану підприємства, яка гарантує його платоспроможність:

?ОЗвл<0

?ОЗвлд?0

?ОЗзвл?0

Ця ситуація, якщо виразити її через тримірний показник, буде -- (0,1,1)

Нестійкий фінансовий стан пов'язаний з порушенням платоспроможності, за якої ще існує можливість установлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення оборотних засобів, а також додаткового залучення довгострокових кредитів і позикових засобів.

?ОЗвл<0

?ОЗвлд<0

?ОЗзвл?0

Ця ситуація, якщо виразити її через тримірний показник, буде -- (0,0,1)

Фінансова нестійкість вважається у такій ситуації допустимою, якщо величина короткострокових кредитів і позикових засобів, що залучається для формування запасів і витрат, не перевищує сумарної вартості виробничих запасів, готової продукції і товарів (найбільш ліквідної частини запасів і витрат), тобто якщо виконуються такі умови:

виробничі запаси плюс готова продукція і товари (за собівартістю) більші або дорівнюють короткостроковим кредитам і позиковим засобам, які беруть участь у формуванні запасів і витрат;